Методологія та методи наукового дослідження

Ім'я файлу: 1111 Методологія та методи наукового дослідження.ppt
Розширення: ppt
Розмір: 236кб.
Дата: 22.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.docx
Конфуцианство.doc
ZMIST2.docx
Кримінально- процесуальне право.docx
Історичне есе на тему Соціально-економічне та політичний розвито
Історична довідка про Тараса Шевченка.docx
службова Никифорову.docx
Zubchaste_koleso.docx

ДОДАТОКЕМіС2.docx
ФБ_КП_ЦарікС.О._(fixed) (1).doc
21.pdf
Хоменко Поради батькам при запинках в мовленні у дітей.docx
Реферат на тему_Українські та міжнародні організації зі стандарт
Реферат на тему_Українські та міжнародні організації зі стандарт
1 ENDOCRINE SYSTEM.docx
Задачи похідна.docx
цуацаца.rtf
case-tehnologiya-rozroblennya-vimog-do-programnogo-zabezpechenny
gosudarstvennoe_i_municipalnoe_upravlenie-shpargal.pdf
текст доклада ъ.docx
Bedyukh_Yuliya_Oleksandrivna_Mm-21.docx.pdf
Типи календарів.docx
курсова психологія.doc
Реферат 2629.docx
пояснююча записка111.doc
Зміст практики.doc
Основи автоматики. Лекція 2.docx
Особливості організації інклюзивного навчання.docx
Практичне завдання_1.docx
Контрольні запитання ЛР № 8.docx
2 питання.rtf
Документ Microsoft Office Word.docx

Методологія та методи наукового дослідження

1. Поняття методології та методу наукових досліджень
2. Методи досліджень емпіричного рівня
3. Методи теоретичних досліджень

Формою розвитку науки є наукове дослідження

Наукове дослідження - вивчення явищ і процесів, аналіз впливу на них різних чинників, а також вивчення взаємодії між явищами за допомогою наукових методів з метою отримання доведених і корисних для науки і практики рішень з максимальним ефектом.
Наукове дослідження ‑ цілеспрямоване пізнання, результатом якого виступають система понять, законів і теорій.

Взаємозв’язок практики з науковим пізнанням і дослідженням

Мета

Суть

Наукове дослідження

Етапи

Практика

Наукове пізнання

Предмет

Об’єкт

Гіпотези

Результати

Під методологію розуміють науку про структуру, логічну організацію, засоби і методи діяльності взагалі;
Методологія наукового пізнання сукупність теоретичних положень про принципи побудови, форми і способи науково-пізнавальної діяльності.

Методологія - вчення про наукові методи пізнання і як систему наукових принципів, на основі яких базується дослідження та проводиться вибір пізнавальних засобів, методів і прийомів дослідження

Основні функції методології

визначення способів отримання наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища;
визначення певного шляху, на якому досягається науково-дослідна мета;
забезпечення всебічності отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;
введення нової інформації до фонду теорії науки;
уточнення, збагачення, систематизація термінів і понять у науці;
створення системи наукової інформації, яка базується на об’єктивних фактах.

Метод – в найбільш загальному випадку означає спосіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини.
Метод наукового дослідження ‑ це система розумових і практичних операцій (процедур), які націлені на розв'язання певних пізнавальних завдань з урахуванням пізнавальної мети.

Методи, що використовуються при проведенні досліджень можна поділити на:

філософські;
загальнонаукові (тобто для всіх наук: емпіричні, теоретичні, евристичні), конкретні (для певних наук);
спеціальні або специфічні (для конкретної науки).

Філософ-ські

Загально-наукові

Конкретно-наукові

Емпі-ричні

Теоретичні

Спеці-альні

Види методів

Евристичні

Філософські методи ‑ це використання у науковому дослідженні категорій, положень, принципів і законів певної філософської системи.

Загальнонаукові методи ‑ це такі засоби і прийоми (чи їх сукупність), які з тими чи іншими модифікаціями використовуються в усіх чи майже в усіх науках з урахуванням особливостей конкретних об'єктів дослідження. До них відносяться емпіричні, теоретичні, евристичні методи

Конкретно-наукові методи використовуються в окремих або об'єднаних спільністю об'єктів дослідження науках.

Спеціальні методи використовуються для конкретної науки

Емпіричні дослідження спрямовані на виявлення, точний опис і детальне вивчення різних фактів, явищ і процесів;

При емпіричному дослідженні науковець повинен:

описати кожен факт термінами науки, у межах якої ведеться дослідження;
відібрати з усіх фактів типові, найбільш вживані;
класифікувати факти за їх сутністю, з’ясувавши наявні зв’язки між відібраними фактами.

Задачі, що вирішуються за допомогою специфічних методів:

збір необхідного фактичного матеріалу про досліджуваний об'єкт;
одержання статистичних даних про різні властивості і зв'язки емпіричного об'єкта, про тенденції його руху і розвитку; У статистичних даних знаходить своє вираження насамперед кількісне відношення досліджуваного об'єкта, його властивостей і зв'язків;
вирішується задача складання різних схем, діаграм, карт, у яких фіксується і відбивається стан досліджуваного об'єкта, динаміка його руху, розвитку, виміру. Це дає можливість наочного сприйняття найбільш важливих тенденцій у поводженні досліджуваного об'єкта;
здійснюється визначена класифікація наукових фактів, статистичних даних, що в узагальненому вигляді називаються емпіричною інформацією для наступного теоретичного аналізу за принципом новизни отриманих фактів і статистичних даних, а також по характеру й особливостям виявлених властивостей і зв'язків

Методи емпіричних досліджень

Спостереження
Експеримент
Порівняння
Вимірювання

Спостереження ‑ систематичне цілеспрямоване вивчення об’єкта.

Спостереження повинне задовольняти таким основним вимогам:

навмисність, що означає, що спостереження повинне вестися для рішення цілком визначеної і чітко поставленої задачі;
планомірність, тобто спостереження ведеться за планом, виходячи з поставленої задачі;
цілеспрямованість, завдяки якій увага спостерігача зупиняється тільки на цікавлячих його явищах, властивостях або зв'язках;
активність спостерігача, що означає, що дослідник не просто сприймає все, що попадає в поле зору, а шукає потрібні об'єкти їх властивості, зв'язки цих об'єктів, використовуючи для цього весь запас власних знань і досвіду;
Систематичність; спостерігач може одержати дійсно коштовну інформацію лише тоді, коли спостереження ведеться безупинно, по визначеній системі, що дозволяє сприймати об'єкт багаторазово й у найрізноманітніших умовах.

Експеримент ‑ метод емпіричного дослідження, який заснований на активному і цілеспрямованому втручанні суб'єкта в процес наукового пізнання явищ і предметів реальної дійсності шляхом створення контрольованих і керованих умов, що дозволяють виділити визначені властивості, зв'язки в досліджуваному об'єкті і багаторазово їх відтворювати; система операцій, впливу або спостережень, спрямованих на одержання інформації про об'єкт при дослідницьких випробуваннях, які можуть проводитись в природних і штучних умовах при зміні характеру проходження процесу.

Експеримент як метод наукового дослідження має наступні основні особливості:

більш активне, ніж при спостереженні, відношення до об'єкта аж до його зміни і перетворення;
багаторазова відтворюваність досліджуваного об'єкта за бажанням дослідника;
можливість виявлення таких властивостей і зв'язків явищ, що не спостерігаються в природних умовах;
можливість розгляду явища як би в „чистому вигляді” шляхом ізоляції його від ускладнюючих обставин або шляхом зміни умов експерименту;
можливість контролю за „поводженням” об'єкта дослідження і перевірки його результатів;

Основні функції експерименту

експериментально-дослідницька тобто пізнавальна;
перевірочна;
аналітична;
ілюстративна

Загальна структура постановки та послідовності виконання певних дій при експерименті

розробка плану-програми експерименту;
вибір засобів для проведення експерименту;
проведення експерименту;
обробка і аналіз експериментальних даних; висновки.

При проведенні експерименту мають місце типові помилки, а саме:

Сформульовані гіпотези не відбивають проблемну ситуацію, суттєві характеристики досліджуваного об'єкту.
Як незалежну змінну виділено фактор, який не може бути причиною, сталою детермінантою процесів, що відбуваються в даному об'єкті.
Зв'язки між залежною і незалежною змінною мають випадковий характер.
Допущено помилки в попередньому описі об'єкта, що призвело до неправильної емпіричної інтерпретації змінних і вибору неадекватних показників.
Допущено помилки при формулюванні дослідних і контрольних вихідних результатів експерименту, виявляється значна їх різниця, що викликає сумніви в можливості порівняти ці групи за складом змінних.
Важко підібрати контрольний об'єкт за однорідними або схожими з експериментальними параметрами.
При аналізі результатів експерименту переоцінюється вплив незалежної змінної на залежну, без урахування впливу випадкових факторів на зміни в експериментальній ситуації.

Порівняння ‑ це один з універсальних методів наукового пізнання, що дозволяє встановлювати подібність і розходження досліджуваних предметів і явищ реальної дійсності.

Для того щоб порівняння було плідним, воно повинно задовольняти двом основним вимогам:
По-перше, порівнюватися повинні лише такі явища, між якими може існувати визначена об'єктивна спільність. Не можна порівнювати свідомо непорівнянні речі, тому що це нічого не дає.
По-друге, при дослідженні об'єктів їхнє порівняння повинне здійснюватися по найбільш важливим, істотним (у плані конкретної пізнавальної задачі) ознакам.

Вимірювання ‑ метод емпіричного пізнання, що представляє собою визначену систему фіксації і реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об'єкта за допомогою різних вимірювальних приладів і апаратів.

Теоретичні методи досліджень :

Історичний;
Термінологічний;
Функціональний;
Системний;
Когнітивний (пізнавальний);
Моделювання;
Сходження від абстрактного до конкретного;
Ідеалізації;
Формалізації;
Аксіоматичний.

скачати