1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Ім'я файлу: 1324499.doc
Розширення: doc
Розмір: 1120кб.
Дата: 19.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
реферат (.docx
vyrobnycha-praktyka.doc
Календарне планування НУШ.docx
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5.docx
Виды сигматизма и методы его исправления.docx
Без имени 1.odt
bestreferat-201443.docx
TК-2 -2021.doc
НГтаКГ_Л1_б.pptx
Інноваційні форми профорієнтаційної роботи.docx
Istorija menedzhmentu KL.pdf
биомед и аутизм.pdf
informatsionnye-potrebnosti-i-informatsionnye-resursy-ukrainskih
Тести біосфера.docx
Специфіка читання епічних творів.docx
ПРИКЛАДИ ЗАДАЧ.docx
Реферат_психоанализ.docx
практ3.doc
Тема_9.pdf
189860.docx
ЛР6.doc
urrizmir0632.doc
85ed3fe44fad3c586ebba42ce0f5c049.pdf
Міністерство освіти і науки України курсова ббв.docx
фіваі.rtf
М.1.Тема 3.docx
167075372776117 (1).docx
Грип беседа.docx
Приклад правовідносин.docx
program.docx
000fc1b6-13de7ec7.docx
Документ Microsoft Word (15).docx


МАТЕМАТИКА
НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ ПІДГОТОВЧОГО, 1-5 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ
Програми підготовлені доцентом кафедри логопедії Інституту корекційної педагогіки та психології

Королько Н.В.

Пояснювальна записка


Математика – один з основних предметів, що вивчається у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей, які потребують корекції розумового розвитку.

Навчання математиці спрямоване на те, щоб:

  • формувати в учнів кількісні, просторові і часові уявлення, опанування якими дає їм можливість після закінчення адаптуватися до життя у суспільстві;

  • навчити виконувати арифметичні дії;

  • ознайомитися з найпростішими величинами та одиницями їх вимірювання;

  • навчити застосовувати набуті знання й уміння під час розв’язування арифметичних задач;

  • сформувати вміння розв’язувати прості та складені арифметичні задачі;

  • креслити прямі лінії, відрізки, будувати прості геометричні фігури, розпізнавати їх властивості.

Процес навчання математики безпосередньо пов’язаний з розв’язуванням специфічного завдання – корекцією та розвитком пізнавальної діяльності, особистісних якостей дитини, формуванням вмінь планувати свою діяльність, здійснювати контроль та самоконтроль, а також вихованням наполегливості, допитливості, терплячості, працьовитості.

Навчання математики повинно мати практичну спрямованість і бути пов’язаним з іншими навчальними предметами, життям, готувати розумово відсталих учнів до оволодіння професійно-трудовими знаннями і навичками, вчити використовувати математичні знання в нестандартних ситуаціях.

Програма з математики складена з урахуванням принципу концентричності із дотриманням дидактичних вимог доступності, послідовності, науковості, системності навчання.

Вивчення арифметичного матеріалу в середині концентра відбувається досить повно і закінчено. При такому розташуванні матеріалу оволодіння математичними знаннями відбувається поступово, при чому нумерація чисел, складність арифметичних дій в кожному концентрі розширюється.

У кожному концентрі учні виконують обчислення за чотирма арифметичними діями (за винятком підготовчого та першого класів, де вивчаються лише дії додавання та віднімання в межах 10). При такому розташуванні матеріалу школярі знайомляться з числами, діями та їх властивостями, доступними на даному етапі їхньому розумінню. В кожному концентрі поряд з вивченням нового матеріалу відбувається повторення вже опрацьованого. Концентричність дозволяє чітко визначити систему розширення математичного матеріалу, при цьому школярі на кожному етапі знайомляться з числами, арифметичними діями, їх властивостями, поглиблюють і розширюють ці знання в наступних концентрах.

Програму подано за новою табличною структурою, що складається з кількох колонок. У колонці «Зміст навчального матеріалу» подано оновлений та апробований у школах зміст навчального матеріалу. Колонка «Навчальні досягнення учнів» ознайомлює вчителя зі знаннями і вміннями, якими мають оволодіти учні в процесі навчання. У колонці «Спрямованість корекційно-розвивальної роботи» подано матеріал щодо корекційно-розвивальної роботи вчителя з учнями.

У програмі наводиться розподіл матеріалу за класами з визначенням орієнтовної кількості годин на вивчення кожної теми, подається перелік вимог, які пред’являються до знань та вмінь учнів на кінець підготовчого, 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го років навчання.

Вивчення першого десятка триває протягом двох років (підготовчий і перший класи).

Робота над першим десятком розпочинається з пропедевтичного періоду, змістом якого в підготовчому класі є формування у дітей дочислових уявлень, які є основою для засвоєння натуральних чисел. Навчання передбачає формування в учнів дій з предметами, спрямованими на об’єднання множин, вилучення частини множини, поділ множин на рівні частини та інші предметно-практичні дії, що дозволяють підготувати школярів до засвоєння таких абстрактних математичних понять як число і величина.

Одним із важливих прийомів навчання у підготовчому класі є порівняння, оскільки більшість математичних уявлень і понять мають взаємообернений характер. Їх засвоєння можливе лише за умови опанування способами знаходження подібностей та відмінностей, виділення суттєвих ознак, абстрагування від несуттєвих, використання прийомів класифікації та диференціації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між поняттями.

Під час ознайомлення школярів з нумерацією чисел у межах 1-го десятка, яке починається у підготовчому класі, розглядається утворення кожного числа шляхом прилічування одиниці (крім числа і цифри 1), відлічування одиниці з наступного, позначення його цифрою, прямим і зворотним рахунком у межах даного числа, співвіднесення предметної сукупності, числа і цифри, визначення місця числа у натуральному ряді. При цьому числа порівнюються, вивчається їхній склад, відрізок числового ряду, з ними виконуються дії додавання та віднімання, розв’язуються прості арифметичні задачі на знаходження суми та остачі.

Організація роботи на даному етапі передбачає використання значної кількості наочних посібників, оскільки практично кожне нове число або математичне поняття, яке формується у школярів, необхідно унаочнити.

Вивчення числа і цифри повинно проходити одночасно.

З арифметичними діями додавання та віднімання, а також знаками цих дій («+», «−», «=») учні знайомляться при вивченні числа і цифри 2. Засвоєння арифметичних дій проходить не ізольовано від вивчення нумерації, а відбувається в комплексі. При цьому школярів спочатку ознайомлюють з додаванням, а потім з аналогічними випадками відніманням.

У цей період учні розв’язують прості арифметичні задачі на знаходження суми і остачі, знайомляться з монетами, вартість яких не перевищує 10 к. (1 к., 2 к., 5 к.), вчаться користуватися лінійкою.

Вивчення чисел другого десятка і дій над ними починається в 2-ому класі і закінчується в 3-ому.

В процесі вивчення нумерації чисел 2-го десятка увага звертається на утворення чисел, на засвоєння учнями назв чисел, їх десяткового складу, формування вміння співвідносити число з певною кількістю предметів, порівнювати числа у числовому ряді.

Усна і письмова нумерація вивчається одночасно. При вивченні чисел в межах 20 учні вперше знайомляться зі значенням місця цифри у числі (на першому місці пишуться одиниці, а на другому – десятки), формується уявлення про одноцифрові та двоцифрові числа.

При вивченні арифметичних дій додавання і віднімання чисел в межах 20 значна увага приділяється ознайомленню учнів з обчислювальними прийомами, в основі яких лежать знання десяткового складу числа.

Вивчення дій додавання та віднімання здійснюється за такою послідовністю:

  • на основі знань властивостей натурального ряду чисел: 13+1, 13-1;

  • на основі знань десяткового складу числа: 10+5, 15-5, 15-10;

  • додавання одно- та двоцифрового числа, коли сума менша 20: 17+2, 2+17;

  • додавання одно- та двоцифрового числа, коли сума дорівнює 20: 16+4, 4+16;

  • віднімання одноцифрового числа від двоцифрового: 19-5;

  • віднімання одноцифрового числа від 20: 20-6;

  • віднімання двоцифрових чисел: 19-14;

  • віднімання двоцифрового числа від 20: 20-14;

  • додавання та віднімання з переходом через розряд: 7+5, 11-3.

В процесі вивчення додавання та віднімання в межах 20 учнів навчають практично користуватися переставною властивістю додавання, продовжують знайомити з розв’язуванням простих арифметичних задач на знаходження суми та остачі, а також із задачами на збільшення і зменшення числа на декілька одиниць.

Нумерацію чисел і арифметичні дії з ними в межах 100 розумово відсталі учні вивчають протягом 3, 4, 5 класів.

Під час вивчення нумерації особлива увага звертається на нумерацію круглих десятків (їх утворення, склад, назву, прямий і зворотний рахунок круглими десятками, визначення місця кожного круглого десятка в натуральному ряді круглих десятків, запис круглих десятків за допомогою арифметичних знаків), а також на нумерацію чисел від 21-99 (утворення двоцифрових чисел, їх склад, назву, прямий і зворотних рахунок, місце двоцифрового числа у натуральному ряді чисел, запис двоцифрових чисел за допомогою цифр).

Важливим є формування в учнів усвідомлення значення позиційної системи. Саме розуміння того, що 10 одиниць нижчого розряду утворюють одну одиницю вищого розряду є основою для засвоєння школярами алгоритмів виконання обчислень. Учням слід показати, що лише позиційна система дозволяє повністю використати всі переваги десяткової системи числення.

Навчання розумово відсталих учнів додаванню та відніманню чисел в межах 100 проводиться з наростанням ступеня складності. У цей період новим для школярів є поняття про прийоми додавання та віднімання двоцифрових чисел. Формування усвідомленого виконання операцій над цими числами організовується у певній послідовності: спочатку розглядається обчислення прикладів без переходу, а потім з переходом через розряд.

Під час вивчення додавання та віднімання в межах 100 учні розв’язують приклади з круглими дужками. Використання таких прикладів розпочинається з 3-го класу і триває протягом всього періоду навчання розумово відсталих дітей.

Слід зазначити, що приклади з дужками дозволяють урізноманітнювати навчальний матеріал, а також краще усвідомити учнями залежність між компонентами арифметичних дій.

Одночасно з вивченням чисел розумово відсталих учнів продовжують знайомити з величинами (вартість, довжина, маса, місткість) та одиницями їх вимірювання.

Основою для оволодіння прийомами вимірювання за довжиною, масою, місткістю є ті доматематичні уявлення, якими учні оволодівають у 1-му класі.

При вивченні чисел в межах 100 учнів знайомлять з табличним множенням та діленням. Вивчення зазначених арифметичних дій організовується у два етапи: на першому етапі, у 4 класі, учні вивчають множення чисел 2, 3 і відповідні випадки ділення на рівні частини; на другому, тобто в 5-му класі – множення чисел 4, 5, 6, 7, 8, 9 та ділення на 4, 5, 6, 7, 8, 9. Як і раніше багато уваги приділяється наочній основі та рахунку рівними числовими групами предметів.

Вивчення множення та ділення проводиться паралельно: за таблицею множення одного числа розглядається відповідний випадок ділення. Такий порядок оволодіння даною темою, з одного боку, сприяє кращому запам’ятовуванню учнями результатів таблиці множення, з іншого – полегшує вивчення ділення. Він також допомагає дітям краще зрозуміти зв’язок між цими діями і усвідомити, що множення – це додавання однакових доданків.

Засвоєння таблиць множення та ділення є досить тривалим процесом, тому варто дозволяти учням користуватися готовими таблицями протягом всього часу вивчення множення та ділення у 4 та 5 класах, а деяким учням і протягом всього періоду навчання.

У викладанні математики значне місце займають арифметичні задачі. На цей розділ виділяється майже половина часу, який відводиться на предмет за навчальним планом.

З першого класу розумово відсталих учнів ознайомлюють з поняттям «задача» і двома її типами на знаходження суми і остачі.

Формуванню у школярів поняття «задача» передує організація вчителем системи вправ з виконання операцій над множинами, що в значній мірі забезпечує чітке усвідомлення учнями суті дій додавання та віднімання.

Враховуючи конкретність наочно-дійового та начно-образного мислення розумово відсталих дітей, доцільно оперувати з такими множинами, які діти можуть тримати в руках.

Перші арифметичні задачі, залежно від використання для їх складання наочного матеріалу, діляться на задачі-драматизації та задачі-ілюстрації. Відповіді на запитання таких задач учні бачать, перераховуючи конкретні предмети або їх зображення. Поступово вони навчаються розв’язувати прості текстові арифметичні задачі. На їх основі учні знайомляться з терміном «задача», структурними компонентами задачі: умовою, числовими даними, запитанням, розв’язком та відповіддю. Прості арифметичні задачі є складовою частиною складених задач, тому формування вмінь розв’язувати прості задачі готує школярів до розв’язання складених.

Особлива увага звертається на розуміння учнями ситуації, яка описується в задачі, встановлення залежностей між числовими даними і шуканим. Для цього проводиться робота над змістом задачі, яка передбачає розбір незрозумілих слів чи виразів в тексті задачі, читання тексту задачі вчителем та учнями, запис умови задачі, повторення її за запитаннями.

Значна увага приділяється пошуку розв’язування задачі, в процесі якого намічається план і послідовність виконання дій. Після аналізу задачі вчитель разом з дітьми з’ясовує, на скільки дій задача, яке перше питання і якою дією можна відповісти на нього. Усно складається послідовність дій і учні приступають до запису розв’язку задачі, який здійснюється у різних формах. У першому класі, коли діти не знають усіх букв алфавіту, запис здійснюється у вигляді арифметичного виразу без найменування, розміщеного посередині рядка. По мірі вивчення букв алфавіту вводиться називання буквою з крапкою в дужках після числа тих предметів, над якими виконувалося обчислення.

Після оволодіння учнями навичками читання, вчитель пропонує записувати дію і пояснювати, що нею знайдено. Вчитель наголошує, що слова, які починаються на голосний, скорочуються до наступного приголосного, що стоїть перед голосним.

При навчанні розв’язуванню задач необхідно використовувати наочний і дидактичний матеріал, власну діяльність, схеми.

Необхідно вчити учнів складанню задач, оскільки самостійне складання і перетворення задач допомагає засвоєнню структурних компонентів задачі та засвоєнню загальних прийомів роботи над арифметичною задачею.

Геометричний матеріал вивчають на уроках математики в початкових класах. Починаючи з 5 класу на вивчення геометричного матеріалу відводять один урок з числа уроків математики, хоча повторення геометричних знань, формування графічних умінь і навичок здійснюється і на інших уроках математики.

Формування геометричних уявлень відіграє значну роль у розвитку вмінь орієнтуватися у просторі, в корекції моторики, а також таких психічних функцій як мислення, пам’ять, увага, уявлення, спостережливість, мовлення.

Поряд з формуванням основних математичних понять, вивченням властивостей чисел і законів арифметичних дій, важливе місце на уроках математики займає формування у розумово відсталих учнів обчислювальних навичок. Вправи з усної лічби є складовою частиною майже кожного уроку математики.

У процесі рахунку розумово відсталі учні удосконалюють навички усної лічби, краще запам’ятовують назви чисел, компоненти і закони арифметичних дій, розвивають вміння розв’язувати прості та складені арифметичні задачі, оволодівають математичною термінологією. Усна лічба сприяє закріпленню знань і забезпечує швидку їх перевірку. Усні обчислення сприяють як розвитку пізнавальних здібностей учнів, так і подоланню їх недоліків. Вправи з усної лічби викликають інтерес збоку учнів не тільки до них, але й до предмету в цілому. Вони урізноманітнюють уроки математики і роблять їх цікавими для розумово відсталих школярів.

Підготовчий клас

(140 годин, 4 години на тиждень)




з/п

К-сть
Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи




54
Властивості предметів




Розвиток вміння аналізувати, узагальнювати навчальний матеріал.
Розвиток вміння працювати за зразком, вказівками вчителя.
Розвиток вміння орієнтуватися в способах виконання практичних завдань.
Розвиток фіксуючої та супроводжуючої функції мовлення.
Накопичення та засвоєння словникового запасу.
Поширення активного словника учнів.
Розвиток вміння орієнтуватися у просторі.
Розвиток пізнавального інтересу до предметів та явищ оточуючого середовища.




3
Поняття про колір. Ознайомлення з основними кольорами спектра, а також з білим і чорним кольорами.

Учень:

  • називає кольори спектра;

  • наводить приклади предметів відповідного кольору;

  • визначає колір предметів;

  • розпізнає кольори;

  • вибирає за зразком;

  • знаходить предмет за кольором.



4
Поняття про величину: великий-малий, більший-менший, рівні за величиною (однакові).

Учень:

  • знає величину предметів;

  • називає величину предметів;

  • наводить приклади;

  • знаходить предмети означеної величини;

  • вибирає за зразком та словесною інструкцією;

  • порівнює предмети за величиною на «око», накладанням, прикладанням.



3
Високий-низький, вищий-нижчий, однакові висоти.

Учень:

  • називає розмір предметів;

  • наводить приклади предметів означеного розміру;

  • розпізнає розмір предметів;

  • знаходить предмети означеного розміру;

  • вибирає за зразком, словесною інструкцією;

  • порівнює предмети за розміром;

  • порівнює два предмети за розміром.



3
Широкий-вузький, ширший-вужчий, однакові за шириною.



3
Товстий-тонкий, товщий-тонший, однакової товщини.



3
Довгий-короткий, довший-коротший, однакової довжини.



3
Поняття про кількість (порівняння предметних множин): багато-мало, багато-один, небагато-кілька.

Учень:

  • визначає задану кількість предметів;

  • наводить приклади;

  • знаходить запропоновану кількість предметів;

  • порівнює дві предметні сукупності шляхом накладання, прикладання;

  • порівнює предметні сукупності шляхом встановлення взаємнооднозначної відповідності;

  • порівнює кількість предметів однієї сукупності до і після зміни кількості предметів в її складі.



3
Більше-менше, порівну, стільки ж.



3
Взаємнооднозначна відповідність двох предметних множин. Зміна кількості елементів предметної множини.



3
Форма предметів: кругла, квадратна (куля, куб).

Учень:

  • називає форму предметів;

  • наводить приклади предметів означеної форми;

  • визначає форму предметів;

  • знаходить предмет означеної форми;

  • вибирає предмети за формою;

  • обстежує форму предметів зором, дотиком.






2
Просторові уявлення, близько-далеко, ближче-далі, тут-там.

Учень:

  • розуміє і називає основні положення предметів у просторі, на площині відносно себе, по відношенню один одного;

  • орієнтується на сторінках зошита.

Розвиток вміння орієнтуватися у просторі, в схемі власного тіла.
Розвиток вміння відтворювати просторові відношення предметів та їх частин за словесною інструкцією.
Розвиток орієнтувальної діяльності.
Розвиток активного пізнавального інтересу.
Розвиток вміння відтворювати просторові відношення в практичній діяльності.
Розвиток вміння запам’ятовувати.

Розвиток мовлення шляхом накопичення словникового запасу.
Розвиток фіксуючої та супроводжуючої функцій мовлення.
Розвиток вміння організовувати власне робоче місце.



2
Верхній-нижній, вгорі-внизу, вище-нижче.



2
Передній-задній, вперед-назад, спереду-ззаду.



4
Під, біля, над, між, за, перед, на, в.



3
Поняття про масу: важкий-легкий, важчий-легший.

Учень:

  • знає масу предметів;

  • порівнює предмети за масою шляхом зважування їх на долонях.



3
Часові поняття: вчора, сьогодні, завтра.

Учень:

  • знає частини доби;

  • називає частини доби, їх послідовність;

  • визначає частини доби на основі спостереження за ознаками природи.

Розвиток вміння орієнтуватися у часі.
Розвиток часових уявлень.
Накопичення та засвоєння словникового запасу.
Розвиток фіксуючого та супроводжуючого мовлення.



3
День, ніч, ранок, вечір. Доба.



4
Геометричні фігури: круг, квадрат, трикутник.

Учень:

  • називає геометричні фігури;

  • наводить приклади предметів означеної форми;

  • розпізнає геометричні фігури;

  • знаходить означені фігури за зразком і самостійно.









ІІ Нумерація та арифметичні дії в межах 5. (1, 2, 3, 4, 5)









2
Кількісні поняття: багато-мало, багато-один.

Учень:

  • визначає кількість предметів, зображених на малюнках в межах 5;

  • співвідносить кількість реальних предметів з числом і цифрою в межах 5;

  • знає цифри 1, 2, 3, 4, 5, 0.

  • лічить елементи множин, які сприймає на слух, дотик, рух в межах 5;

  • здійснює лічбу в прямому і зворотному порядку в межах 5;

  • називає підсумкове число з допомогою;

  • визначає місце числа в числовому ряді і відношення між суміжними числами;

  • здійснює порядкову лічбу в межах 5 з допомогою;

  • здійснює перетворення множин;

  • виконує арифметичні дії додавання та віднімання в межах 5 за зразком, словесною інструкцією на наочному матеріалі;

  • порівнює за кількістю дві групи предметів;

  • уявляє, що кількість предметів не залежить від їх кольору, розміру;

  • розв’язує задачі на знаходження суми, остачі, виконуючи практичні дії;

  • записує розв’язування задачі у вигляді прикладу.

Розвиток вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, доводити, встановлювати причинно-наслідкові залежності та відношення.
Розвиток вміння запам’ятовувати, розрізняти, виділяти за зразком предмети, множини предметів, групувати їх за певною якісною чи кількісною ознакою.
Розвиток орієнтувальних дій.
Розвиток вмінь орієнтуватися у просторі.
Розвиток просторових уявлень.
Накопичення та засвоєння словникового запасу.
Поширення активного словника учнів.



3
Число і цифра 1.



2
Число 2. Утворення числа 2. Взаємнооднозначна відповідність числа і предметної множини.



2
Цифра 2. Співвіднесення числа, цифри і предметної множини.



1
Склад числа 2. (складання з двох одиниць, розкладання на дві одиниці).



1
Числовий ряд 1, 2. (Пряма і зворотна лічба).



1
Порядкова лічба: перший, другий.



1
Порівняння чисел 1 і 2.



2
Кількісні поняття: більше-менше, дорівнює. Знак дорівнює (=), 1=1; 2=2.



2
Поняття про дію додавання. Знак додавання (+).
Додавання: 1+1=2.



2
Поняття про дію віднімання. Знак віднімання ().
Віднімання: 21=1.



1
Додавання і віднімання в межах 2.



3
Число і цифра 3. Співвіднесення числа, цифри і предметної множини.









1
Числовий ряд 1, 2, 3. (Пряма і зворотна лічба).









1
Порядкова лічба: перший, другий, третій.









1
Порівняння чисел 1, 2, 3.









2
Склад числа 3(1 і 2; 2 і 1; 1, 1 і 1).









2
Додавання в межах 3 (2+1).









2
Віднімання в межах 3 (3-1).









2
Числовий ряд 1, 2, 3.

Додавання і віднімання одиниці в межах 3.









3
Число і цифра 4. Співвіднесення числа, цифри і предметної множини.









1
Числовий ряд 1, 2, 3, 4 (Пряма і зворотна числа).









1
Порядкова лічба: перший, другий, третій, четвертий.









1
Порівняння чисел 1, 2, 3, 4.









2
Склад числа 4 (3 і 1, 1 і 3; 2 і 2; 1, 1, 1, 1).









3
Додавання в межах 4.









3
Віднімання в межах 4.









3
Додавання і віднімання в межах 4.









3
Число і цифра 5. Співвіднесення числа, цифри і предметної множини.









1
Числовий ряд 1, 2, 3, 4, 5 (Пряма і зворотна лічба).









1
Порядкова лічба.









1
Порівняння чисел 1, 2, 3, 4, 5.









2
Склад числа 5 (4 і 1; 1 і 4; 3 і 2; 2 і 3; 1, 1, 1, 1)









3
Додавання в межах 5.









3
Віднімання в межах 5.









3
Додавання і віднімання в межах 5.









2
Склад чисел 2, 3, 4, 5.









1
Порівняння чисел 1, 2, 3, 4, 5.









3
Додавання і віднімання в межах 5.










8
Повторення вивченого матеріалу за рік









1
Властивості предметів

Учень:

  • знає колір, величину, масу, розміри, форму предметів;

  • порівнює предмети за величиною, розміром, масою.






1
Просторові уявлення

Учень:

  • визначає положення предметів у просторі відносно себе та один одного;

  • знає слова, що позначають положення предметів у просторі та на площині.






1
Часові уявлення

Учень:

  • знає і називає частини доби, їх послідовність;

  • знає і називає дні: вчора, сьогодні, завтра.






1
Нумерація чисел в межах 5.

Учень:

  • знає усну і письмову нумерацію.






2
Додавання в межах 5.

Учень:

  • розв’язують приклади на додавання в межах 5;

  • розв’язують прості задачі на знаходження суми.






2
Віднімання в межах 5.

Учень:

  • розв’язують приклади на віднімання в межах 5;

  • розв’язують прості задачі на знаходження остачі.




  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

скачати

© Усі права захищені
написати до нас