Ім'я файлу: М.1.Тема 3.docx
Розширення: docx
Розмір: 472кб.
Дата: 26.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
реферат (.docx
vyrobnycha-praktyka.doc
Календарне планування НУШ.docx
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5.docx
Виды сигматизма и методы его исправления.docx
Без имени 1.odt
bestreferat-201443.docx
TК-2 -2021.doc
НГтаКГ_Л1_б.pptx
Інноваційні форми профорієнтаційної роботи.docx
Istorija menedzhmentu KL.pdf
биомед и аутизм.pdf
informatsionnye-potrebnosti-i-informatsionnye-resursy-ukrainskih
Тести біосфера.docx
Специфіка читання епічних творів.docx
ПРИКЛАДИ ЗАДАЧ.docx
Реферат_психоанализ.docx
1324499.doc
практ3.doc
Тема_9.pdf
189860.docx
ЛР6.doc
urrizmir0632.doc
85ed3fe44fad3c586ebba42ce0f5c049.pdf
Міністерство освіти і науки України курсова ббв.docx
фіваі.rtf
167075372776117 (1).docx
Грип беседа.docx
Приклад правовідносин.docx
program.docx
000fc1b6-13de7ec7.docx
Документ Microsoft Word (15).docx



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КАХОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

Лекція на тему

«Вегетативне розмноження квітково-декоративних рослин»

Тема 3. Вегетативне розмноження квітково-декоративних рослин.
ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ. В декоративному садівництві способів вегетативного розмноження значно більше ніж в інших галузях рослинництва.

Вегетативне розмноження використовують в наступних випадках:

  1. Декоративні рослини при насінєвому розмноженні не повторюють ознак батьківських рослин. В основному це багаторічні рослини – гладіолус, флокс, іриси, тюльпани, жоржини, бузок, троянди та ін.

  2. Рослини не завʼязують або не дають визрівшого насіння. В наших умовах не завʼязують насіння окремі види кактусів, кімнатного жасмину, герані...

  3. Економічно вигідно (для отримання рослин з вирівняним ростом, для більш раннього цвітіння і т д.)

  4. Рослини біологічно пристосувались до вегетативного розмноження (гіацинт, гладіолус, амариліс ...)

Вегетативне розмноження може бути природнім і штучним.

Природнє вегетативне розмноження відбувається за допомогою таких вегетативних органів

  1. Розетки листя, вуси (суниця, хлорофітум, каменеломки)

  2. Плітні – наземні облистяні пагони, які мають на кінці листову розетку (живучка)

  3. Кореневище – підземні пагони, які мають сплячі бруньки (іриси, півонія, конвалія, канни)




  1. Коренева паросль – пагони, що утворюються із сплячих бруньок коренів рослин (бузок, хризантема, верба, тополя...)

5. Цибулини. Цибулеві рослини ділять на дві групи: вічнозелені – кринум, панкрациум і листопадні – лілії, нарциси, тюльпани, гіацинти, крокуси, сцили. За місцерозміщенням цибулинок-діток ділять на підземні (тюльпани, нарциси) і повітряні – стеблеві, розміщені в пазухах листя (лілія тигрова, бульбоносна) і у вигляді суцвіть заповнених бульбочками (декоративна цибулька)




6. Кореневі бульби, або відозмінені корені, - вмістилище поживних речовин, які відділяються тільки з кореневою шийкою (жоржини). Стеблові бульби розмножуються поділом (бегонія, цикламен, глоксинія)

7. Бульбоцибулини (гладіолус, шафран) – поділом і дітками.

Штучні способи вегетативного розмноження

1. Поділом куща кореневищних рослин (флокс, дельфініум, спірея, ромашка, хризантема, примула, бузок...). Викопаний кущ ділять гострою лопатою на рівні частини, так щоб на кожному корені було не менше 2-3 пагонів або бруньок. Рослини, які квітують ранньою весною, рекомендується ділити та висаджувати восени; рослини, які квітують літом і восени, можна ділити та висаджувати як восени, так і весною.



2. Живцювання – спосіб вегетативного розмноження шляхом укорінення певних частин рослин. Живці можут бути стебловими, кореневими і листовими.

А) Стеблові живці в свою чергу діляться на наступні групи: здеревʼянілі (смородина, верба, спірея). Визрівші живці довжиною 15-30см заготовляють восени або весною, а висаджують під кутом 60-70̊ , залишаючи 2-3бруньки над землею. Посаджені живці потрібно обовʼязково полити і замульчувати; напівздеревʼянілі мають листя і неповністю визрівшу кору (троянда, бузок, чубушник); зелені живці з невизрівшою корою (традесканція, фуксія, хризантема). Строки укорінення живців різних рослин неоднакові. Швидко укоріняються живці гвоздики, колеусів, герані, мальви, флоксів, традесканції, а з деревʼянілих рослин – верба, тополя (на 6-8 день). Красивоквітучі кущі – троянда, бузок, чубушник, калина – вкоріняються на 20-24 день, а більшість хвойних – ялина, модрина, - на 3-4 місяць (туя на 6-й місяць). Тому їх можна заживцювати в парники під зиму, накрити рамами і добре утеплити. До весни частина рослин вкоріниться.



Для живцювання використовують травʼянисті живці тільки у віці від 1 до 3-5 років, деревʼянисті – до 10 років.

Для проведення живцювання потрібно дотримуватись чистоти (дезінфекція марганцевокислим калієм посуду, парників, субстрату, стелажів), обробку живців стимуляторами роста –ІОК, ІМК, гетероауксин, нижній зріз живців робити під кутом 50-70̊ , а верхній – над брунькою. Добрі результати отримують при живцюванні з пʼяткою (троянди, хвойні). Вологість – 85-95%, обприскування – 5-6 раз на добу.

Для зменшення випаровування зменшують листову поверхню. Живці з товстими м'ясистими листками попередньо привʼялюють перед посадкою, живці, які мають молочний сік, попередньо промивають у воді 40-50 ̊ С, а потім сажають в субстрат, так як посадка без промивки призводить до закупорювання провідних судин.

Кращий субстрат для укорінення – рихлий – річковий пісок + 50% торфу. Світло – розсіяне, призатінюють., глибина посадки -1-2 см, температура – не нижче 12-18̊С до 22̊С, а для теплолюбивих – 28-30С. Температура субстрату повинна бути вища на 3-5С, для цього ящики, горшки ставлять на стелажі або труби опалення.

Б) Кореневі і кореневищні живці (відрізки коренів 5-8см у драцена, флокси, півонія, пеларгонія).

В) Листові живці (бегонія, сансівʼєра, узумбарська фіалка, глоксинія, фікус, окремі лілії-лусками)

3. Відводки – це вкорінені пагони материнської рослини:

Горизонтальні- в боріздки викладають молоді пагони, пришпилюють та 2-3 рази за сезон окучують;

Дугоподібні- після попереднього пришпилювання частину пагона прикопують;

Пульпа – це коли від верхньої пришпиленої частини пагона розвиваються нові рослини (малина, ожина);

Повітряні – коли в місці бажаного вкорінення роблять надріз і пагін обертають мохом, постійно його зволожуючи до утворення тонкого коріння;

Окучування – при розмножені тополі, липи. Молоді деревця зрізають верхівку, появляється прикоренева паросль і коли пагони досягають 8-10см, проводят перше окучування на 2\3 довжини пагона. Другий раз – прид овжині 15-18см, третє -45-50см. В кінці вересня землю видаляють , зрізають укорінілі пагони і висаджують на постійне місце.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас