[ Бухгалтерський облік на підприємстві ТзОВ СКМК ] | Кореспонденція рахунків | ||
Дебет | Кредит | ||
1. | Нараховано заробітну плату працівникам, пов'язаним з реалізацією продукції, а також працівникам, обслуговуючим процес відвантаження та реалізації продукції | 7110 | 3350 |
2. | Нараховано амортизацію за основними засобами, які використовуються в процесі реалізації | 7110 | 2420 |
3. | У кінці звітного періоду враховані витрати списуються на рахунок нерозподілений дохід (Непокритий збиток) | 5410 | 7110 |
Спільними і адміністративними є загальні витрати, пов'язані з обслуговуванням підприємства в цілому та управлінням всієї його виробничо-господарською діяльністю, а також інші витрати, не включаються до собівартості виробленої продукції.
Загальні та адміністративні витрати рахунок 7210 не залежать від зміни обсягу виробництва.
Таблиця 9 - господарські операції з обліку загальних і адміністративних витрат
№ п / п | Короткий зміст операції | Кореспонденція рахунків | |
Дебет | Кредит | ||
1. | Нараховано амортизацію і знос основних засобів | 7210 | 2420 |
2. | Витрачені підзвітними особами суми, видані на відрядження, господарські та представницькі витрати | 7210 | 1250 |
3. | Нараховано оплату праці адміністративні та загальногосподарські персоналу | 7210 | 3350 |
4. | Відрахування від заробітної плати | 7210 | 3150 |
5. | Вартість прийнятих і наданих послуг | 7210 | 3310 |
6. | Створений резерв на ремонт основних засобів | 7210 | 3200 |
7. | Нараховано податки, що підлягають сплаті до бюджету | 7210 | 3120 |
8. | У кінці звітного періоду сума загальних і адміністративних витрат списується на результати фінансово-господарської діяльності | 5410 | 7210 |
Після списання загальних і адміністративних витрат за рахунок підсумкового доходу, рахунок 7210 повинен бути закритий.
До витрат за відсотками відносять оплату відсотків по кредитах банків, по кредитах постачальників, з оренди майна та ін
Відсоток - частина доходу, яку позичальник виплачує кредитору за взятий у позику грошовий капітал. Джерелом погашення відсотків є вартість, що створюється в процесі продуктивного використання позичкового капіталу.
Для обліку витрат за відсотками призначений активний, складний рахунок 7310 «Витрати з винагород».
Таблиця 10 - Господарські операції з обліку витрат з винагород
№ п / п | Короткий зміст операції | Кореспонденція рахунків | |
Дебет | Кредит | ||
1. | Нараховано відсотки за кредит банку | 7310 | 3400 |
2. | Оплачені відсотки за кредит через розрахунковий рахунок | 3400 | 1040 |
В кінці року суми відсотків, враховані на рахунку 7310 «Витрати з винагород», списуються з кредиту цього рахунку в дебет рахунку 5410 «Підсумковий прибуток (збиток)». Після цього запису рахунок 7310 закривається на фінансовий результат.
У ТОВ «СКМК» всі ці операції ведуться в картках «Аналіз рахунку».
Для відображення операцій за рахунками доходів і витрат використовуються журнал-ордер № 11 і аналітичні дані до рахунків 6010 і 7010.
На підставі відомості заповнюються журнал-ордер № 11, відомість № 5 «Витрат з оплати праці» до журнал-ордеру № 10 по обліку витрат періоду.
Послідовність руху документації, перелік виконавців, термінів надходження до бухгалтерії, обробки і проходження документів всередині підприємства і завершення всіх робіт за звітний період аж до складання бухгалтерської звітності представляють собою документообіг.
Система документування господарських операцій забезпечує всю повноту відображення діяльності підприємства.
Прийнята система документування господарських операцій у ТОВ «СКМК» забезпечує всю повноту відображення діяльності підприємства.
Відповідальність за дотримання графіка документообігу, своєчасне і якісне заповнення документів, достовірність відомостей, що містяться в них, несуть усі особи підписали документ.
Бухгалтерський облік ведеться на основі журнально-ордерної системи.
Бухгалтерські записи проводяться на підставі первинних документів, що фіксують факт здійснення господарської операції. Електронний вигляд первинного документа має силу первинного документа, оформленого на паперовому носії. На підставі проведених господарських операцій заповнюються первинні документи (накладні, рахунок-фактури, виписки банку, платіжні документи, акти, накладні на відпуск продукції) і записується кореспонденція рахунків в журналах-ордерах по обліку доходів і витрат. Складаються оборотно-сальдові відомості по рахунках доходів і витрат.
На підставі даних журналів-ордерів заповнюється Головна книга.
Потім складається фінансова звітність, що складається з п'яти основних форм:
-Форма № 1 - бухгалтерський баланс;
-Форма № 2 «Звіт про доходи та витрати»;
-Форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів»;
-Форма № 4 «Звіт про рух власного капіталу»;
-Форма № 5 «Звіт про рух основних засобів».
10. Аналітична робота
Управління грошовими коштами має таке ж значення, як і управління запасами і дебіторською заборгованістю. Мистецтво управління поточними активами полягає в тому, щоб тримати на рахунках мінімально необхідну суму грошових коштів, які потрібні для поточної оперативної діяльності. Сума грошових коштів, яка необхідна добре керованого підприємству, - це по суті справи страховий запас, призначений для покриття короткочасної незбалансованості грошових потоків. Сума повинна бути такою, щоб її вистачало для виробництва всіх першочергових платежів.
Оскільки грошові кошти, перебуваючи в касі або на розрахунковому рахунку в банку, не приносять доходу, їх потрібно мати в наявності на рівні безпечного мінімуму. Наявність великих залишків грошей протягом тривалого часу може бути результатом неправильного використання оборотного капіталу. Щоб гроші працювали на підприємство, необхідно їх пускати в обіг з метою отримання прибутку:
- Розширювати своє виробництво, прокручуючи їх у циклі оборотного капіталу;
- Інвестувати в дохідні проекти інших суб'єктів господарювання з метою скорочення витрат з обслуговування боргу;
- Оновлювати основні фонди, набувати нові технології і так далі.
Збільшення або зменшення залишків готівки на рахунках в банку обумовлюється рівнем незбалансованості грошових потоків, тобто припливом і відтоком грошей.
Перевищення приток над відтоками збільшує залишок вільної грошової готівки, і навпаки, перевищення відтоків над притоками призводить до нестачі коштів і збільшення потреби в кредиті.
Грошові потоки плануються, для чого складається план доходів і витрат на рік з розбивкою по місяцях, а для оперативного управління - по декадах або п'ятиденці.
Якщо прогнозується позитивний залишок грошових коштів протягом досить тривалого часу, то слід передбачити шляхи вигідного їх використання.
В окремі періоди може виникнути нестача готівки, тоді треба спланувати джерела залучення позикових коштів.
У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку залишків готівки на рахунках в банку і період знаходження капіталу в даному вигляді активів.
Період знаходження капіталу в грошовій готівки визначається наступним чином:
П д.н. = Середні залишки вільної грошової готівки Х Дні періоду
Таблиця 11 - Сума кредитових оборотів за рахунками грошових коштів
2007 | 2008 | |
Середні залишки готівки, млн. тенге | 1758 | 3536 |
Суми кредитових оборотів за рахунками грошових коштів, млн. Тенге | 71350 | 174265 |
Тривалість знаходження капіталу у вільній грошової готівки на рахунках в банку, дні | 8,9 | 7,3 |
Ми бачимо, що знаходження капіталу в готівки в 2008 році зменшилося на 1,6 дня - це означає що організовано більш планомірне надходження і витрачання грошових коштів на підприємстві.
Основною статтею балансу в поточних активах є дебіторська заборгованість. Розрізняють нормальну і невиправдану дебіторську заборгованість, тобто несвоєчасно погашена, термін оплати за якою минув.
Дебітори це боржники підприємству за розрахунками за товари, роботи, послуги, продукцію, відшкодування шкоди, заборгованість з претензій і т.д.
Прострочена дебіторська заборгованість означає, що підприємство буде відчувати нестачу фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, також ризик непогашення боргів і зменшення прибутку. Тому підприємство зацікавлене в скороченні термінів погашення належних йому платежів.
У процесі аналізу потрібно вивчити динаміку, склад, причини і давність утворення дебіторської заборгованості.
Якщо є суми, по яких закінчуються терміни позовної давності, необхідно вжити заходів для їх стягнення.
У ТОВ «СКМК» проводять аналіз складу і структури дебіторської заборгованості, який наведено в таблиці нижче.
Таблиця 12 - Аналіз складу і структури дебіторської заборгованості ТОВ «СКМК»
Показники | Фактично | Зміни | Темп зростання% | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2007
З таблиці випливає, що найбільшу питому вагу складають рахунки для отримання, тобто виручка за реалізовану продукцію, потім інша дебіторська заборгованість, далі заборгованість працівників та інших осіб. Знизився борг за працівниками на 1 тисячу тенге, інша дебіторська заборгованість знизилася на 43 тисячі тенге, що говорить про те, що на підприємстві здійснюється конртроль за платіжно-розрахункової дисципліною. Простроченої дебіторської заборгованості немає. Наявна дебіторська заборгованість по рахунку до отримання нормальна, в межах термінів за реалізовану продукцію. Оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів здійснюється в практиці економічної роботи через систему показників та моделювання їх взаємозв'язку. До узагальнюючих показників ефективності використання матеріальних ресурсів відносяться: матеріаломісткість ресурсів продукції, матеріаловіддача, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріальних ресурсів. Матеріаломісткість продукції визначається як відношення суми матеріальних витрат до вартості виробленої товарної продукції: Матеріаломісткість 2008 = Сума матеріальних витрат = Обсяг виробленої продукції = __ 242420_ = 0,78 310504 показує матеріальні витрати, що припадають на 1 тенге випущеної продукції, тобто 0,78 матеріальних витрат фактично доводиться на виробництво одиниці продукції. Матеріаловіддача - показник зворотний матеріаломісткості, тобто: Матеріаловіддача 2008 = Обсяг виробленої продукції = Сума матеріальних витрат = 310504_ = 1,28 242420 характеризує випуск продукції на 1 тенге спожитих матеріальних ресурсів, з 1 тенге спожитих матеріалів вироблено 1,28 продукції. Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції показник, що характеризує відношення матеріальних витрат до повної собівартості продукції: Питома вага матеріальних витрат 2008 р = __ Сума матеріальних витрат = Повна собівартість продукції = 242420 * 100% = 83,6%, 289958 тобто 83,6% повної собівартості складають матеріальні витрати. Коефіцієнт матеріальних витрат - це відношення суми фактичних матеріальних витрат до величини матеріальних витрат, розрахованої за плановими калькуляціями і фактичного випуску та асортименту продукції. Коефіцієнт матеріальних витрат = Сума матеріальних витрат за планом = Сума матеріальних витрат за фактом = 242400 »1 242420 Це показник дотримання норм витрат матеріалів. Якщо коефіцієнт використання більше одиниці, це означає перевитрату матеріалів. Якщо коефіцієнт використання менше одиниці, то це свідчить про економію матеріальних ресурсів. У даному випадку, скільки було заплановано витратити матеріальних ресурсів, приблизно стільки й було витрачено. Підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів обумовлює скорочення матеріальних витрат на виробництво продукції, зниження її собівартості та зростання доходу. Основними завданнями аналізу основних виробничих фондів є - визначити забезпеченість підприємства основними фондами, ефективність використання виробничої потужності підприємства, визначити вплив використання основних фондів на зміну обсягу продукції та інші показники, виявити резерви підвищення ефективності використання основних фондів. Джерелами аналізу є плани соціально-економічного розвитку підприємства, плани технічного розвитку підприємства, Звіт про наявність та рух основних засобів, інвентарні картки основних засобів. Велике значення має аналіз руху і технічного стану основних засобів, який проводиться за даними бухгалтерської звітності. Основними показниками характеризують ефективність використання основних фондів є: - Фондовіддача, - Фондомісткість, - Фондорентабельность. Для узагальнюючої характеристики ефективності й інтенсивності використання основних виробничих фондів використовуються такі показники: 1) фондорентабельность (відношення доходу до середньорічної вартості основних засобів); 2) фондовіддача основних виробничих фондів (відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів); 3) фондомісткість (відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до вартості виробленої продукції за звітний період) Аналіз ефективності використання основних засобів наведено в таблиці нижче. Таблиця 13 - Аналіз ефективності використання основних засобів ТОВ «СКМК»
Дані аналізу показників за три роки показують, що загалом виробничі потужності ТОВ «СКМК» збільшилися, що призвело до підвищення рівня доходу підприємства й обсягу виробництва. ТОО «СКМК» прагне позбутися від непотрібних йому основних фондів з метою зменшення плати за фонди і збільшення фондовіддачі. Рентабельність основних засобів збільшується за весь аналізований період 2006 - 2008 рр.., Ми бачимо, що рентабельність вище одиниці, значить обладнання працювало на повну силу. Фондомісткість, показує скільки основних фондів було задіяно при виробництві одиниці продукції. Фондовіддача, показує скільки знято продукції з одиниці вартості фондів. Фондовіддача розраховується по всіх основних фондів. На фондовіддачу впливають фактори першого рівня: частка активної частини основних фондів, зміна фондовіддачі активної частини основних фондів. Збільшення цих чинників буде позитивно впливати на загальну фондовіддачу. Фондорентабельность, показує наскільки рентабельний даний випуск продукції. Таким чином, з року в рік фондовіддача зростає, фондорентабельность продукції підвищується, а фондомісткість падає, що характеризує ефективне використання основних засобів. Аналіз використання робочого часу на підприємстві проводиться з метою виявлення резервів зростання продуктивності праці на підприємстві. При проведенні аналізу використання робочого часу виявляють відхилення від плану за відпрацьованими в середньому одним робітником днів. При цьому визначають вплив окремих факторів на продуктивність праці та обсяг товарної продукції. Вплив на продуктивність праці одного робітника визначається шляхом множення планової середньоденної продуктивності праці на кількість днів неявок одного робітника. Потім, визначають вплив невиходів на обсяг товарної продукції шляхом множення планової середньоденної продуктивності праці на відхилення від планового балансу робочих днів по причинах і на фактичну чисельність робітників. Для цього зіставляють фактичні невиходи з плановими, за звітний період і визначають абсолютне відхилення від плану. Зменшення числа неробочих днів веде до зростання продуктивності праці і обсягу товарної продукції. Збільшення невиходів на роботу з різних причин є негативним явищем і знижує зазначені показники. За результатами проведених розрахунків визначають резерви збільшення обсягу випуску продукції за умови усунення простоїв і перевищення фактичних невиходів над плановими. При аналізі зіставляють фактичну продуктивність праці одного працюючого з плановою за аналізований період, а також за минулий рік і визначають наступні показники:
Для аналізу використання фонду оплати праці необхідно провести аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами. У середньомісячної заробітної плати різних категорій працюючих необхідно врахувати виплати, які не входять до фонду зарплати, а вступники з фонду матеріального заохочення. Величина цих виплат приймається в розмірі 10% від фонду зарплати основних виробничих і допоміжних робітників і 50% від фонду зарплати інженерно-технічних працівників і службовців. Так як, більшу частину у формуванні оборотного капіталу займає кредиторська заборгованість, у ТОВ «СКМК» проводиться аналіз складу і структури зобов'язань. Аналіз зобов'язань починається з вивчення складу, структури та динаміки зобов'язань, що наведена у наступній таблиці. Таблиця 14 - Аналіз складу і структури зобов'язань ТОВ «СКМК»
Зобов'язання в цілому в 2008 році в порівнянні з 2007 роком знизилися на 2199 тисяч тенге, питома вага їх також знизився, що є гарним показником і свідчить, що на підприємстві ведеться робота з контролю за платіжно-розрахункової дисципліною. У пасиві балансу відображаються джерела утворення засобів. Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які кошти воно має в своєму розпорядженні і куди вони вкладені. За ступенем приналежності використовуваний капітал підрозділяється на власний і позиковий. За тривалістю використання - довгостроковий (перманентний) і короткостроковий. Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофінансування підприємств. Власний капітал є основою незалежності капіталу. Однак потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно для нього. Крім того, слід мати на увазі, що якщо рівень на фінансові ресурси невисокий, а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал, ніж платить позикові кошти, воно може підвищити розмір власного капіталу. У той же час, якщо кошти підприємства створені в основному за рахунок короткострокових зобов'язань, то його фінансовий стан буде нестійким, тому що з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, спрямована за їх своєчасним поверненням і залучення в обіг інших капіталів. Таблиця 15 - Структура власного капіталу ТОВ «СКМК» за 2008 рік
Частка власного капіталу має тенденції до збільшення, за 2008 рік вона збільшилася на 9,1%, тому що темп приросту вище темпів позикового капіталу. Коефіцієнт фінансового ризику підвищився на 9% - це свідчить про те, що підприємство фінансово залежно від зовнішніх інвесторів. Отже, від того, наскільки оптимально співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансове становище підприємства. У процесі аналізу пасивів підприємства в першу чергу варто вивчити зміни у складі пасивів, структуру і дати оцінку. Оцінка змін, які відбулися в структурі капіталу, може бути різною з позиції інвесторів і з позиції підприємства. Для банку ситуація більш надійна, якщо частка власного капіталу у клієнта більше 50%. Це виключає фінансовий ризик. Підприємства ж, як правило, зацікавлені в залученні позикових коштів. Отримавши позикові кошти під менший відсоток, ніж результат підприємства, можна розширити виробництво, підвищити прибутковість власного капіталу. При внутрішньому аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку і структуру власного і позикового капіталу, з'ясувати причини окремих доданків і дати змінам за звітний період. Залучення позикових коштів в оборот підприємства - нормальне явище. Це сприяє тимчасовому покращенню фінансового стану, за умови, що кошти не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються. В іншому випадку може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що в кінцевому підсумку призводить до виплати штрафів, застосування санкцій і погіршення фінансового становища. Отже, розумні розміри позикового капіталу здатні поліпшити фінансовий стан підприємства, а надмірні - погіршити його. Тому необхідно вивчити склад, давність виникнення кредиторської заборгованості, наявність, частоту і причину утворення простроченої заборгованості постачальникам ресурсів, персоналу підприємства з оплати праці, бюджету, встановити суму виплачених санкцій за прострочення платежів. Аналіз структури пасиву балансу необхідний для оцінки раціональності формування діяльності підприємства та його ринкової стійкості. При аналізі власного капіталу приділяється увага структури і складу власного та залученого капіталу, він складається із статутного капіталу 852 тис. тенге і непокритого збитку в сумі 540 тисяч тенге в 2008 році. Нерозподілений збиток звітного року може покриватися за рахунок резервного капіталу. Власний капітал свідчить про фінансовий стан підприємства, його стійкості і довгостроковості. Він служить підсумкової характеристикою фінансово-господарської діяльності підприємства. Його питома вага у результаті пасиву балансу становив 68,7% в 2008 році на кінець року, проти 59,6% у 2008 році на початок року. Таким чином, в 2008 році власний капітал збільшився на 477 тисяч тенге і його частка збільшилася на 9,1%. Собівартість продукції - найважливіший показник економічної ефективності і виробництва, що відображає всі сторони господарської діяльності та акумулює результати використання всіх виробничих ресурсів. Від його рівня залежить фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан суб'єктів господарювання. Аналіз собівартості продукції дозволяє з'ясувати тенденції зміни даного показника, виконання плану, вплив факторів на його приріст, резерви, а також дати оцінку роботи підприємства по використанню можливостей зниження собівартості продукції. Важливий узагальнюючий показник собівартості продукції - це витрати на 1 тенге реалізованої продукції, який вигідний тим, що по-перше, дуже універсальний, тобто може розраховуватися в будь-якій галузі виробництва, і по-друге, наочно показує прямий зв'язок між вартістю і доходом. Витрати на 1 тенге реалізованої продукції розраховуються відношенням загальної суми витрат та обсягом реалізованої продукції в діючих цінах. Розглянемо як змінилися витрати на 1 тенге реалізованої продукції. Таблиця 16 - Аналіз витрат на 1 тенге реалізованої продукції ТОВ «СКМК»
З таблиці видно, що в 2008 році в порівнянні з 2007 роком за рахунок зниження витрат на 1 тенге реалізованої продукції на 1,7 тенге або на 1,9%, дохід від реалізації продукції збільшився на 31446 тисяч тенге або на 12,1%. У 2008 році в порівнянні з 2007 роком за рахунок збільшення витрат на 1 тенге реалізованої продукції на 0,6 тенге або на 0,7%, дохід від реалізації збільшився на 24446 тисяч тенге або на 10,4%. Конкретні рішення з управління ресурсами підприємства може бути прийнята на основі аналізу витрат за статтями і елементами. Аналіз витрат за статтями починається з оцінки структурних зрушень у складі цих витрат за результатами якого виявляються статті, що були об'єктом найбільш пильної уваги і має найбільший вплив на сукупну відхилення витрат від кошторису витрат або в динаміці. Угрупування витрат за призначенням, тобто за статтями калькуляції, вказує, куди, на які цілі і в яких розмірах витрачені ресурси. Вона необхідна для обчислення собівартості окремих видів виробів у багатономенклатурному виробництві, встановлення центрів зосередження витрат та пошуку резервів їх скорочення. Результати фінансово-господарської діяльності, показують найбільш важливі показники, що характеризують фінансовий стан підприємства, які приведені в наступній таблиці. Таблиця 17 - Аналіз складу та динаміки доходів і витрат ТОО «СКМК»
Виходячи з цієї таблиці видно, що підприємство працює рентабельно. З кожним роком збільшується дохід від реалізації продукції, як від основної діяльності, так і неосновної діяльності. У 2008 році, хоча дохід від реалізації продукції від основної діяльності зменшився на 2111 тисяч тенге або на 95,3%, однак за рахунок зростання доходу від неосновної діяльності на 3758 тисяч тенге або 19,9% проізошол зростання чистого доходу в цілому. Чистий дохід в 2008 році в порівнянні з 2007 роком збільшився на 1647 тисяч тенге або на 7,8%. 11. Аудит Аудит грошових коштів починається з перевірки фактичної наявності грошових коштів в касі, перевірки правильності і своєчасності оприбуткування грошових коштів та правильності списання грошей у розхід. По прибуттю аудитора на підприємство проводиться інвентаризація каси шляхом повного перерахунку грошей і зіставлення отриманих сум з даними зафіксованими у бухгалтерському обліку. Також аудитор перевіряє накази про призначення касира, договору про повну матеріальну відповідальність, відповідність приміщення каси рекомендаціями щодо забезпечення збереження грошових коштів. Аудитор складає акт інвентаризації грошових коштів. Потім перевіряється правильність оприбуткування грошових коштів в балансі та їх звірка з даними Головної книги. Інвентаризацію грошових коштів в касі проводить інвентаризаційна комісія, призначена наказом керівника ТОВ «СКМК». При інвентаризації не виявлено ніяких розбіжностей за документами і готівкою в касі. Також не виявлено порушень касової дисципліни та зловживань. Грошові кошти були повністю і своєчасно оприбутковані. Списання грошей у витрату відповідають документам, доданим до касових звітів. У прибуткових і витратних документах заповнені всі реквізити, стоять всі підписи, на кожному документу є розписки одержувачів, прибуткові документи погашені штампом «отримано», видаткові - штампом «оплачено» із зазначенням дати. Всі записи в «Оборотно-сальдової відомості» відповідають первинним документам на списання та оприбуткування грошових коштів в касі. Зайве списання та повторного списання грошових коштів не виявлено. Також аудитор встановив, що каса знаходиться в спеціально обладнаній кімнаті, тобто двері залізна, гроші видаються з спеціально прорізаного віконечка, в приміщення каси ніхто сторонній не заходить. Були перевірені та банківські операції. Цей етап включає перевірку законності, достовірності та господарської доцільності операцій на рахунках грошових коштів у банку. Аудитор перевірив в якому банку відкрито розрахунковий рахунок, відповідність сум за виписками банку із сумами, зазначеними у доданих до них первинних документів, зі штампом банку, правильність і повнота зарахування грошових коштів, зданих в банк готівкою, правильність бухгалтерських проводок за операціями в банку, відповідність записів, зазначених у виписці банку з записами «Оборотно-сальдової відомості за рахунком: 1040», повноту і достовірність банківських виписок і документів до них. Повноту банківських виписок встановили за їх посторінковою нумерації і перенесення залишку коштів на рахунку. Залишок коштів в попередній виписці банку за рахунком дорівнює залишку коштів на початок періоду в наступній виписці. У виписках банку не було не обумовлених виправлень і підчисток, тому зустрічна перевірка не проводилася. Аудитор звіряє відповідність синтетичного аналітичного обліку із застосуванням зустрічних перевірок, аудитор виявляє правильність, своєчасність і повноту оприбуткування готівки. У ході перевірки здійснюється формальна перевірка первинних документів, у них не повинно бути помилок і виправлень, підчисток, всі документи повинні бути оформлені належним чином з відповідними підписами, паспортними даними працівників. Аудитор перевіряє правильність відображення сум на рахунках бухгалтерського обліку, з метою виявлення випадків приховування доходів і зменшення відрахувань податків до бюджету. При аудиті банківських рахунків перевіряється порядок їх відображення та здійснення безготівкових розрахунків по рахунках. Звіряються залишки на розрахункових рахунках вказаних у виписках банку з даними журналу-ордера № 1 і відомості по рахунку 1010, Головній книзі, фінансової звітності. За валютними рахунками перевіряється первинні документи по руху коштів, договору поставок. Після завершення аудиту грошових коштів та проведення аналізу потоків грошових коштів складається аудиторський висновок. Аудиторська перевірка починається з перевірки достовірності обгрунтованості сум, що значаться на рахунках. Аудитор розпочинає роботу з інвентаризації розрахунків з покупцями, підзвітними особами. При цьому встановлюється давність виникнення причини, в яких дебітори визнають свою заборгованість, обгрунтованість створення резерву сумнівних боргів, правильність їх використання, списання сум з вичерпаним боргом необхідно перевірити рахунок «Резерв по сумнівних боргах». Величина його визначається окремо по кожному сумнівному боргу залежно від фінансового стану боржника та оцінки ймовірності погашення в повній, частковій сумі. Також необхідно перевірити облік дебіторів у розрізі підприємств, заборгованість, по якій опинилася безнадійної до отримання або щодо яких є прострочені терміни позовної давності. Особливу увагу, аудитор повинен звернути на правильність відображення господарських операцій на рахунку 1250 «Заборгованість працівників та інших осіб». Аудитор проводить суцільну перевірку авансових звітів і прикладених до них документів, звіряючи записи в накопичувальних відомостях за даними авансових звітів, затверджених кредитами. Аудитор проводить суцільну перевірку авансових звітів і виправдувальних документів до них, і звіряє їх з рознесенням їх у журналі-ордері № 7 - рахунок 1250 - «Короткострокова дебіторська заборгованість працівників та інших осіб». Перевіряє справжність підписів підзвітних осіб, розпорядників кредитів - керівника підприємства, головного бухгалтера. При цьому перевіряється: - Чи визначено коло осіб, яким надано право одержувати гроші в підзвіт; - Не видаються гроші понад встановлені ліміти; - Не видаються гроші підзвіт особам, які не відзвітували за раніше виданий підзвіт; - Не допускалася доплата через підзвіт витрат, які могли бути оплачені безпосередньо через касу підприємства; - Чи є позначки керівника про доцільність зроблених витрат. При аудиті розрахунків з покупцями і замовниками необхідно встановити: - Чи укладені договори поставок продукції; - Реальність заборгованості покупців, що має бути підтверджено актами інвентаризації розрахунків; - Правильність ведення аналітичного обліку за рахунками 1210 «Заборгованість покупців і замовників»; - Правильність складання бухгалтерських проводок по рахунках підрозділу; - Відповідність записів аналітичного обліку за рахунками 1210 «Заборгованість покупців і замовників» в журналі - ордері № 11; - Головною книзі і балансі. Наприкінці перевірки аудитор, за допомогою аналітичних процедур вивчаючи зміни структури дебіторської заборгованості, дає оцінку з точки зору її реальної вартості, розподіляючи дебіторську заборгованість за термінами освіти. Визначивши ліквідність заборгованості і на основі аналітичних розрахунків, роблять висновок і дає рекомендації з удосконалення обліку дебіторської заборгованості. За дебіторської заборгованості залишки в розрізі дебіторів мають бути показані в балансі розгорнутим сальдо, тобто по дебету і кредиту рахунків кожного платника. Не допускається відображення згорнутого сальдо, оскільки це веде до прихованої реальності картини дебіторів і кредиторів підприємства. Підсумком контролю, за дебіторською дисципліною є акт перевірки аудитора. Перевірку наявності та збереження матеріалів починають з обстеження складського господарства та проведення їх інвентаризації. У ТОВ «СКМК» наявні складські приміщення відповідають санітарним нормам і використовуються за призначенням. Перевіряється чи є пожежна та охоронна сигналізації у складах. Чи дотримуються правила прийому, відпуску та зберігання товарно-матеріальних цінностей. Підібрано і расстановлени кваліфіковані матеріально-відповідальні особи, укладені між ними договори про повну матеріальну відповідальність. Оформлено чи правильно прибуткові та видаткові документи, тобто чи реквізити заповнені. Чи відповідають ведення складського обліку та складання звітності облікової політики прийнятої на підприємстві. Обстеживши складське господарство, була проведена інвентаризація на складах в експлуатації. Інвентаризація проводилася обов'язково в присутності матеріально - відповідальної особи. Перед початком інвентаризації матеріально-відповідальна особа склав звіт по приходу та відпуску матеріалів на дату інвентаризації в двох примірниках. Перший віддається в бухгалтерію, а другий аудитору. Крім того, голова одержав у матеріально-відповідальної особи розписку про те, що всі документи, пов'язані з прибутковими і видатковими виробничих запасів здані в бухгалтерію і що ніяких неоприбуткованих або несписані у витрату матеріалів немає. Після цього комісія приступає до зважування, перерахунку та огляду. Результати інвентаризації фіксуються в інвентаризаційних описах. По кожній опису матеріально-відповідальна особа дає розписку про те, що всі цінності у цій інвентаризаційного опису перевірені в його присутності і внесені в опис і що претензій до інвентаризаційної комісії він не має. Опис аудитор передає в бухгалтерію для складання аналітичної відомості. Їх підраховують головний бухгалтер і матеріально-відповідальна особа. Якщо встановлено лишки або нестача, то матеріально-відповідальна особа дає письмове пояснення. Аудиторська перевірка основних фондів спрямована на визначення стану основних засобів, правильності нарахування амортизації. Особливу увагу аудитор має зосередити на аналізі структури і динаміки основних фондів, показників які характеризують технічну їх стан (придатності, коефіцієнт зміни, оновлення), (що і було підтверджено). На основі аналізу цих показників, що характеризують технічний стан, структуру, ефективність використання основних фондів, можна зробити висновок, що в ТОВ «СКМК» основні засоби постійно оновлюються, максимально ефективно використовуються для виробництва продукції, транспортні засоби - для перевезення продукції. Єдино порекомендувати можна тільки те, що для більш довгострокового використання основних засобів - це регулярний огляд основних засобів (1 - 2 рази на тиждень). Аудит основних засобів здійснюється наступним чином: 1). - Перевірка наявності правильності класифікації основних засобів, її оцінки. Для цього необхідно звірити залишки за синтетичними та аналітичними рахунками 2400 - «Основні засоби» та 2420 - «Амортизація основних засобів" з даними в балансі, головній книзі, журналах-ордерах. Розроблювальних таблиць з розрахунку амортизації. Оборотно-сальдові відомості як зведені, так і по кожній підзвітній особі, в чиєму підзвіті знаходяться дані основні засоби. Якщо встановлено розбіжність, необхідно виявити причини і рекомендувати провести інвентаризацію основних засобів. 2) - перевірка наявності та збереження основних засобів. Для цього треба перевірити чи створена постійно діюча комісія з інвентаризації основних засобів, приходу основних засобів, вибуття основних засобів. Призначено чи наказом матеріально-відповідальні особи за збереження основних засобів. Чи укладені з ними письмові договори про повну матеріальну відповідальність. Чи ведуться інвентарні картки на кожен основних засобів, чи є акти-приймання передач основних засобів, чи ведеться список інвентарних карток, чи відповідає він даними у первинних документах та оборотно-сальдові відомості, журналів-ордерів. 3). - Чи є документація, що підтверджує факт отримання кожного основних засобів, тобто акти приймання основних засобів форми основних засобів ОС-1 і т.д. за видами основних засобів. 4). - Перевірка правильності оцінки основних засобів і кореспонденції рахунків при придбанні, вибуття та ліквідації основних засобів, її передачі-приймання за бартером, переоцінці, прийняття в оренду і здачі в оренду. 5). - Перевірка нарахування амортизації основних засобів, використання методів нарахування зносу, норм зносу, віднесення витрат при ремонті основних засобів. При надходженні об'єктів основних засобів здійснених шляхом будівництва необхідно перевірити обгрунтованість проведених витрат на капітальне будівництво і собівартість капітальних вкладень (рахунок 2930 - незавершене будівництво). ТОО «СКМК» має заборгованість тільки перед банком, тому проводиться аудит короткострокових кредитів банку, який був виданий, як вже зазначено на 2 роки під основні засоби. Порядок кредитування, оформлення кредитів та їх погашення регулюється правилами банку і кредитним договором. При аудиторської перевірки встановлено, що при оформленні кредиту документи оформлені правильно, всі необхідні реквізити заповнені і документи скріплені підписами і печатками. Кредит використовується на ті цілі, які були вказані в договорі, кредит погашається вчасно, сплата відсотків проводиться відповідно до укладеного договору. Встановлено відповідність залишків на початок і кінець звітного періоду, відображених у балансі та Оборотно-сальдової відомості за рахунком 1110 «Короткострокові надані позики» і 2010 «Довгострокові надані позики». Всі дані підтверджені виписками банку. Також було підтверджено відповідне забезпечення гарантій та цільове використання грошей. Синтетичний облік і аналітичний за рахунками 1110, 2010 ведеться правильно. На суми погашених кредитів дебетуються відповідні рахунки 1110, 2010 «Кредити банків», в кореспонденції з рахунками з обліку грошових коштів рахунок 1040. При аудиті зобов'язань, тобто перевірці кредиторської заборгованості встановлюється її достовірність. Для цього звіряють дані балансу з Головною книгою, відповідність оборотно-сальдові відомості в аналітичному і синтетичному обліку. Перевіряється правильність складання кореспонденції вироблених господарських операції в журналах ордерах. При цьому перевіряють відповідність виправдувальних документів до кожної господарської операції: рахунки-фактури, податкові рахунки-фактури, накладні, договори, тобто перевіряють чи не було безфактурних товарно-матеріальних цінностей. При аудиті короткострокових активів перевіряється відповідність виділеного кредиту його використання за цільовим призначенням. При аудиті розрахунків з податків перевіряється правильність нарахування податків усіх видів, наявних в ТОВ «СКМК». За цим же рахунками перевіряється реальність відображення оборотів у відповідних оборотно-сальдових відомостях і в Головній книзі. Потім сличаются правильність відображення залишків за цими рахунками у Головній книзі і своєчасність перерахування податків до бюджету. Звіряли залишки, їх реальність в оборотно-сальдових відомостях за цими рахунками, а також у Головній книзі і балансі. При аудиторської перевірки встановлено, що при оформленні кредиту документи оформлені правильно, всі необхідні реквізити заповнені і документи скріплені підписами і печатками. Кредит використовується на ті цілі, які були вказані в договорі, кредит погашається вчасно, сплата відсотків проводиться відповідно до укладеного договору. Також, було перевірено відповідне забезпечення гарантій та цільове використання грошей. Синтетичний облік і аналітичний за рахунками 1110 та 2210 ведеться правильно. Встановлено відповідність залишків на початок і кінець звітного періоду, відображених у балансі і «Оборотно-сальдової відомості по рахунку: 601". Всі дані підтверджені виписками банку. При аудиті розрахунків з оплати праці головним є визначення правильності нарахування окладу, правильність відображення розрахунків з оплати праці на рахунках бухгалтерського обліку, правильність утримань із заробітної плати, правильність обчислення податків, пов'язаних із заробітною платою, правильність нарахування різного роду надбавок, нічних, відпускних, преміальних та інших видів доплат. По заробітній платі перевірялося правильність нарахування заробітної плати, відповідність штатним розкладом як працівників, так і окладів, правильність утримань із заробітної плати, правильність відображення її в журналі-ордері № 8 рахунки 3350, реальність залишків за рахунком 3350, обороти в оборотно-сальдової відомості, у Головній книзі і балансі. При цьому перевірялося наявність виправдувальних документів по заробітній платі: -Наявність наказів на прийом на роботу; -Звільнення як штатного, так і нештатного персоналу; -Довідки про утриманців; -РНН, СІК, посвідчень особи; -Трудових книжок працівників. Чи немає мертвих душ у відомості нарахування заробітної плати, або фіктивних трудових договорів на надання робіт або послуг. Правильність дотримання Законодавство про працю на черговий трудовий відпустку, понаднормові дні, відпустку без утримання, екологічні. Перевіряють правильність формування резерву на оплату відпусток, для рівномірного включення його на витрати, кореспонденцію рахунків. Статутний капітал - основний елемент власного капіталу. Являє собою сукупність вкладів учасників (власників) у майно при створенні підприємства для забезпечення його діяльності. При перевірці правильності формування статутного капіталу потрібно встановити, коли і в якому районі зареєстровано дане підприємство, хто засновники, яка їхня частка в статутному капіталі, який порядок його формування. У статутний капітал підприємства можуть бути внесені гроші, цінні папери, речі, майнові права землекористування, права на результати інтелектуальної діяльності. Статутний капітал державного підприємства відображає суму коштів, виділених державою з бюджету на момент набуття підприємства в експлуатацію для здійснення його діяльності (вартість всіх витрат на будівельні, монтажні, вартість обладнання, оборотних коштів). Частка учасника у статутному капіталі це відношення внеску кожного учасника до загальної суми статутного капіталу. До моменту реєстрації підприємства учасники повинні внести не менше 25% загальної суми статутного капіталу, але не менше мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законодавством на день реєстрації підприємства (100 розмірів МРП). Моментом фактичного надходження внеску до статутного капіталу підприємства є: а) для грошових коштів - дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або внесення в касу підприємства; б) для основних засобів, матеріальних і нематеріальних активів - дата складання акту приймання-передачі основних засобів, матеріальних і нематеріальних активів або інших документів, що підтверджують надходження вказаних об'єктів на підприємство. На підставі актів приймання-передачі основних засобів і нематеріальних активів, актів про приймання ТМЗ, накладних платіжних доручень, ПКО та інших первинних документів потрібно перевірити повноту і своєчасність оприбуткування внесків засновників. Аудитор складає програму аудиту статутного капіталу. Вона може бути такою: - Перевірка відповідності показників балансу з даними головної книги; - Перевірка правильності ведення синтетичного і аналітичного обліку; - Перевірка правильності формування статутного капіталу; - Перевірка повноти і своєчасності оприбуткування внесків (вкладів) засновників; -Перевірка обгрунтованості зміни статутного капіталу та своєчасності внесення його до установчого документи; - Інвентаризація майна та інших майнових прав як внесків до статутного капіталу підприємства; - Розробка та обгрунтованість пропозицій щодо усунення виявлень в обліку статутного капіталу порівняно з чинним законодавством. Головна книга, а так само журнал ордер № 13, в якому відбиті обороти по кредиту цих рахунків. Кредит цих рахунків показує суму заборгованості засновників, учасників по внесках у статутний капітал. Потім необхідно запису, проведені в журналі ордері № 13, зіставити з даними аналітичного обліку, тобто перевірити правильність кореспонденції рахунків при формуванні статутного капіталу. Під час перевірки необхідно з'ясувати питання:
Перед початком проведення аудиторської перевірки обліку витрат на виробництво, аудитор знайомиться до прийнятої облікової політики. Аудитор перевіряє можливість помилок при веденні обліку витрат на виробництво. Аудитор на підставі облікової політики виявляє незмінність обраного на початку періоду, що перевіряється методу обліку витрат, його відповідність нормативним документам, також перевіряє правильність розмежування та віднесення витрат по звітних періодах. Потім аудитор встановлює спосіб формування собівартості продукції, перевіряє планові калькуляції на кожну одиницю продукцію. Для більш поглибленого аудиту облік витрат на виробництво аудитор перевіряє відповідність синтетичного й аналітичного обліку, де проглядається взаємозв'язок всіх первинних документів по кожному об'єкту калькуляції. При обстеженні правильності визначення витрат на виробництво продукції необхідно перевірити достовірність звітних показників собівартості продукції, правильності розподілу витрат між незавершеним виробництвом і готовою продукцією. Також проводиться перевірка правильності обліку накладних витрат, витрат по шлюбу продукції. Аудитор повинен переконатися, що готова продукція обліковується на рахунку 1320 «Готова продукція», яка повністю укомплектована, пройшла випробування, приймання та здана на склад за ордером на вихід готової продукції з виробництва. Перевіряється правильність кореспонденції рахунків з обліку витрат на виробництво продукції та рознесення операцій в журналах-ордерах, оборотно-сальдових відомостях, головній книзі. На підприємстві повинні проводитися систематичні перевірки дотримання технологічних процесів, контроль виконання плану за обсягом, асортиментом, якістю, а також ритмічності виробництва. Оперативний контроль здійснюється шляхом порівняння фактичних даних, що містяться в накладних та щоденних зведеннях з планом. При цьому враховується не тільки ступінь виконання плану виробництва продукції, а й причини викликали відхилення від нього. Для усунення недоліків виявляються конкретні винуватці, які допустили ці відхилення. Після проведення аудиторської перевірки аудитором дається висновок, де крім оцінки обліку витрат на виробництво, а також даються рекомендації щодо застосування декількох інших методів обліку витрат і калькулювання собівартості та інші рекомендації щодо поліпшення виробничого обліку. При перевірці правильності ведення обліку витрат на виробництві продукції необхідно з'ясувати незмінність обраного на початку року методу обліку витрат на виробництво і калькуляцію собівартості. Методика перевірки правильності віднесення витрат на собівартість продукції багато в чому залежить від застосовуваного варіанту калькулювання собівартості продукції, а також від угруповання витрат на виробництво. Перш ніж приступити до аудиторської перевірки обліку витрат на виробництво, необхідно ознайомитися до прийнятої облікової політики, організаційними і технологічними особливостями підприємства, типом виробництва, видами продукції, що випускається, використовуваними ресурсами. Перевіряючи, нарахування зносу основних засобів аудитор повинен встановити, правильність і законність відображення сум амортизаційних відрахувань. При перевірці матеріальних витрат аудитор повинен визначити, не значаться фактичні витрати в залишках, які обліковуються на рахунках 1310 «Сировина і матеріали», тому що при списанні на виробничі рахунки вартість одних видів матеріалів була перенесена на інші з метою регулювання фактичної собівартості готової продукції. У фінансовій звітності перевіряють показники, що характеризують дохід до і після оподаткування та правильність обчислення прибуткового податку з юридичних осіб. Величину чистого доходу можна визначити і шляхом зіставлення дебетового і кредитового оборотів по рахунку 5400 «Підсумковий дохід». Перевіряючи величину чистого доходу, аудитор повинен мати на увазі, що методика її визначення в бухгалтерському обліку відрізняється від податкового обліку, оскільки дохід від звичайної діяльності до оподаткування в бухгалтерському обліку не збігаються з оподатковуваним доходом. Таким чином аудит доходів і витрат включає в себе: - Правильність нарахування витрат на виробництво продукції; - Формування собівартості випущеної продукції, робіт, послуг; - Правильність відображення складу загальних і адміністративних витрат; - Правильність витрат по реалізації продукції; - Правильність кореспонденції рахунків за доходами і видатками; - Правильність відображення їх у відомостях; - Достовірність і повнота відображення їх у облікових регістрах; - Правильність рознесення в оборотно-сальдових відомостях; - Правильність рознесення в журналах-ордерах; - Правильність обчислення фінансових результатів в кінці звітного періоду. Висновок У виробничому звіті відображена специфіка бухгалтерського обліку, аналізу господарської діяльності, порядок проведення аудиторських перевірок в ТОВ «СКМК». Підприємство перейшло на ведення бухгалтерського обліку згідно МСФЗ. Вивчивши дані бухгалтерського обліку можна зробити висновок, що прибутковість даного підприємства, його ефективне функціонування залежить значною мірою від правильної організації виробництва та його обліку. Дані аналізу фінансово-господарської діяльності показали, що підприємство повністю оснащене основними засобами, нематеріальними активами, сучасною технікою. Керівництво ТОВ «СКМК» не зупиняється на досягнутих результатах. Впроваджує нову продукцію, розробляє нову технологію виробництва, закуповує сучасне обладнання, що в кінцевому підсумку вигідно виділяє продукцію даного підприємства від продукції конкурентів. Діяльність ТОВ «СКМК» це чітко організована і поставлена робота з випуску шкіряно-хутряних виробів. Слід відзначити прогресивний вплив організації виробництва на кінцевий результат, тобто зростання обсягу реалізованої продукції з року в рік. Продукція ТОВ «СКМК» користується великим купівельного попиту. Ціна реалізації визначається попитом ринку. ТОО «СКМК» прагне не просто збільшити темпи свого розвитку, а ретельно стежить за якістю своєї продукції. Довіра покупців зароблено якістю продукції, до теперішнього часу на свою адресу ТОВ «СКМК» не має рекламацій, відсутня повернення продукції. Шкіряно-хутряні вироби користуються гарним купівельним попитом. В даний час продукція ТОВ «СКМК» реалізується не тільки в межах міста Сімей, але й вивозиться за межі області та Республіки Казахстан. Система бухгалтерського обліку поставлена на підприємстві відповідно до стандартів і нормативними актами Республіки Казахстан. Бухгалтерський облік передбачає виконання більш ніж складних порівняно з рахівництвом бухгалтерських процедур, відображення в обліку складних різноманітних господарських операцій, належне і повне складання всієї фінансової звітності. Бухгалтерія займає одне з головних місць в системі управління підприємством. Вона відображає реальні процеси виробництва, обігу та споживання, характеризує фінансовий стан підприємства, служить основою для планування його діяльності. Керівником бухгалтерської служби є головний бухгалтер. У штаті бухгалтерії працює 7 осіб, кожен з яких виконує свої посадові обов'язки і закріплений за певною ділянкою роботи. Список використаної літератури 1.Типовий План рахунків бухгалтерського обліку 2.Стандарти бухгалтерського обліку, Алмати, 2002 3.Алексеева Л. «Теорія бухгалтерського обліку», Ростов на Дону, 2001 4.Баришева С.К. »Методи обліку витрат на виробництво», Бухгалтерський облік і аудит, 2002 - № 1. 5.Бороненкова А. «Управлінський аналіз», Москва, 1998 6.Безрукіх П.С. «Бухгалтерський облік» Підручник, М.Бух.учет, 1996 7.Гусева М., Т. М. Шєїна «Основи бухгалтерського обліку», Москва, 1999 8.Дюсембаев К.Ш. Аудит і аналіз фінансової звітності: Навчальний посібник Алмати: «Қаржи-қаражат», 1998 9.Дюсембаев К.Ш. «Аудит і аналіз в системі управління фінансами», Алмати, 2000 10.Друрі К. «Введення в управлінський і виробничий облік» Навчальний посібник для вузів, М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. 11.Кеулімжаев К.К. Фінансовий облік на підприємстві: Підручник - Алмати: Економіка, 2003 12. Кеулімжаев К.К. Фінансовий облік на підприємстві: Підручник / За ред. Р. М. РАХІМБЕКОВА / - Алмати, Економіка, 2005 13. Карпова Т.П. Управлінський облік: Підручник для вузів - М.: ЮНИТИ, 2000 14.Кондраков Н.П. «Бухгалтерський облік» Навчальний посібник, М. ИНФРА, 1998 15.Ларіонов А.Д., Єрофєєва В.А., Леонтьєв Ж.Г. «Бухгалтерський облік» Підручник, М. Проспект 2000. 16. Лебедєв В.Г. «Управління витратами на підприємстві» СП, 2000. 17. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. 1994 18.Панков «Бухгалтерський облік і аналіз в зарубіжних країнах», Мінськ, Москва, 2000рік. 19.Радостовец В.К. «Бухгалтерський облік на підприємстві», Алмати, Центраудіт, 1998. 20.Радостовец В.К, О. І. Шмідт «Теорія і галузеві особливості бухгалтерського обліку», Алмати, 2000 р. 21. Радостовец В.К., В. В. Родостовец, О. І. Шмідт «Бухгалтерський облік на підприємстві», Алмати, 2001 р. 22.СавіцкаяГ.В. «Аналіз господарської діяльності підприємства», Мінськ, 1998 23.Савіцская Г.В. «Аналіз господарської діяльності підприємства», підручник, М. Инфра, 2002 рік. 24.Сейдахметова Ф.С. «Сучасний бухгалтерський облік», Навчальний посібник, Алмати, Економіка, 2000. Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |