Матеріаломісткість

Зниження матеріаломісткості продукції ефективно для національного господарства країни. Тільки, наприклад, в промисловості зниження матеріаломісткості продукції 1% дозволяє отримати економію у великих масштабах. Це особливо важливо, іт.к. в собівартості продукції у промисловості майже 3 / 5 витрат припадає на сировину, основні і допоміжні матеріали, паливо і енергію.
Матеріальні витрати у всіх галузях народного господарства (крім видобувних) займають основну частку в собівартості продукції. До їх складу входять сировину, і основні матеріали, покупні напівфабрикати, комплектуючі вироби, допоміжні матеріали, паливо, енергія, тара, пакувальні матеріали, інструменти, замовні частини і т.п.
У складі витрат основою питому вагу складають матеріальні витрати -54%, а в промисловості і сільському господарстві понад 60%. За секторами економіки структура витрат істотно різниться. У залежності від переважної частки окремих елементів у загальному обсязі витрат розрізняють наступні види галузей і виробництв: матеріаломісткі (харчова промисловість -70%, м'ясна - 95%); трудомісткі (торгівля, лісозаготівлі і т.п.), фондомісткі (транспорт, видобувна промисловість ), енергоємні (кольорова металургія) та ін [7]
Структура витрат не залишається постійною, вона динамічна.
Зниження і оптимізація витрат є одними з основних напрямів удосконалення економічної діяльності кожного підприємства, що визначають його конкурентоспроможність, надійність і фінансову стійкість. Отже, загальної та вихідною характеристикою матеріальних ресурсів у виробничих запасах і зачепила в процесі виробництва і служить показник матеріалоємності продукції.
Матеріаломісткість, як вже говорилося, це витрати сировини, матеріалів та інших матеріальних ресурсів на одиницю виробленої продукції.
Матеріаломісткість вироби може бути абсолютною, структурної та питомої.
Абсолютна матеріаломісткість показує норму витрати матеріалів Np на виріб, m/м3, його чисту масу Qr, m, і ступінь використання матеріалів, що характеризуються коефіцієнтом використання
Rісі = ΣQr / ΣNp [6]
У Загальному випадку сумарна абсолютна витрата матеріалу на виріб.
ΣNp = Npа + Npб + Npз.д.
де Npа, Npб, Npз.д. - Норми витрати, наприклад арматури, бетону і закладних деталей. [6]
Структурна матеріаломісткість показує питому вагу окремих груп матеріалів у загальній матеріаломісткості виробів.
У цілому структурна матеріаломісткість може бути записана у вигляді рівняння
R - число видів матеріалів;
- Частка відповідного - Го матеріалу в загальній матеріаломісткості (коефіцієнт структурної матеріаломісткості). [6]
Питома матеріаломісткість представляє собою структурну матеріаломісткість, приведену до фізичної одиниці виміру конструкції певного типу (м, м2, м3 та ін.)
Таким чином, матеріаломісткість вимірюється у фізичних одиницях, у грошовому виразі або у відсотках, які складає вартість матеріалів у загальних витратах виробництва продукції, у собівартості.
Визначити матеріаломісткість можна шляхом ділення вартості матеріальних витрат на вартість виробленого з їх допомогою продукту.
[6]
Показники загальної економічної ефективності, у тому числі показники використання виробничих фондів, до яких відноситься показник матеріаломісткості, характеризують ефективність вибору, вже реалізованих, минулих витрат. З їх допомогою визначається доцільність зроблених витрат, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва. Також показники використовуються в управлінській та контролюючої діяльності.
Система показників матеріаломісткості продукції тісно пов'язана з системою норм витрат матеріальних ресурсів, так як основним джерелом аналізу матеріаломісткості поряд зі звітами про фактичну витрату матеріалів конкретному періоді служать норми їх витрати.
Всі показники матеріаломісткості тісно взаємопов'язані і використовуються для аналізу споживання матеріальних ресурсів різних стадіях виробничого процесу та рівня планування, для виявлення втрат матеріальних ресурсів і резервів зниження їх витрат.

2. Аналіз матеріаломісткість продукції на підприємстві
2.1. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами
Зниження матеріаломісткості означає отримання більшої кількості продукції, що випускається з тих же матеріальних ресурсів, зниження собівартості продукції та витрат на розвиток сировинної галузі.
Розглядаючи питання ресурсозбереження, тобто економію і раціональне використання сировини та матеріалів, палива і енергії, максимальне використання відходів виробництва, ліквідацію втрат матеріальних ресурсів різних технологічних процесах велике значення має поняття матеріаломісткості виробництва і продукції. Матеріаломісткість обов'язково характеризує певний об'єкт, тобто співвідноситься з конкурентною одиницею. Матеріаломісткість в натуральному виразі - це кількість матеріальних ресурсів, що споживаються у виконанні одиниці роботи та виготовленні конкретного виробу або групи продукті або входять у конкретний продукт праці. Матеріаломісткість у вартісному вираженні - це величина матеріальних витрат у загальних витратах на виробництво одиниці продукції чи виконання одиниці роботи.
Матеріаломісткість як поняття є одним з основних показників економічної ефективності суспільного виробництва.
Існує ряд методик оцінки використання матеріальних ресурсів. У них розглядається окремі показники ефективності системи нормування витрат матеріальних ресурсів, виробничого використання запасів сировини і матеріалів, оцінки витрат матеріальних ресурсів у вартість вираженні.
Необхідно умовою є рівень забезпеченості підприємства сировиною і матеріалами, який визначається порівнянням фактичної кількості купленої сировини з їх плановою потребою.
У процесі аналізу перевіряється відповідність фактичного розміру запасів найважливіших видів сировини і матеріалу нормативним. З цією метою на підставі про фактичну наявність матеріалів у натурі та середньодобовому їх витраті розраховують фактичну забезпеченість матеріалами в днях і порівнюють її з нормативною.
Розглянемо приклад аналізу стану матеріальних ресурсів представлених у таблиці 1.
Аналіз стану запасів матеріальних ресурсів
Таблиця 1

Матеріал	Середньодобова витрата м.	Фактичний запас		Норма запасу, дні	Відхилення від норми запасу
		м	дні
					дні	м
Тканина пальтова	250	1250	5	7	-2	-500
Тканина підкладкова	200	2400	12	10	+2	+400

Перевіряють такі стан запасів сировини і матеріалів для виявлення зайвих і непотрібних. Їх можна встановити за даними складського обліку шляхом порівняння приходу і витрати.
Управління запасами - це дуже важлива і відповідальна ділянка роботи. Від оптимальності запасів залежать всі кінцеві результати діяльності підприємства.
Для оптимізації поточних запасів в зарубіжних країнах використовується ряд моделей, серед яких найбільше поширення отримала модель економічного обгрунтованого замовлення (ЕОQ-model). Розрахунковий механізм цієї моделі грунтується на мінімізації сукупних витрат із закупівлі та зберігання запасів на підприємстві.
Чим більше партія замовлення і рідше проводиться завезення матеріалів, тим нижче сума витрат по завезенню матеріалів. Отже, підприємству більш вигідна завозити сировину великими партіями. Але з іншого боку, великий розмір однієї партії викликає відповідне зростання витрат на зберігання товарів на складі, іт.к. при цьому збільшується розмір запасу в днях.
Модель ЕОQ дозволяє оптимізувати пропорції між двома групами витрат таким чином, щоб загальна сума витрат була мінімальною, математична модель ЕОQ;
[3]
де VПП - річний обсяг виробничої потреби в даній сировині чи матеріалі;
Цр.з. - Середня вартість розміщення одного замовлення;
Схр .- вартість зберігання одиниці товару в аналізованому періоді;
де ЕОQ - оптимальний середній розмір партії постачання.
Звідси оптимальний середній розмір виробничого запасу визначається так: [3]
Наприклад, річна потреба в тканини - 60 000м;
середня вартість розміщення одного запасу - 1000 тенге; середня вартість зберігання одиниці товару - 10 тенге.


При таких обсягах середньої партії поставки та середнього запасу сировини витрати підприємства по обслуговуванню запасу будуть мінімальними.
Серед систем контролю за рух запасів у країнах з розвиненими ринковими відносинами найбільш широке застосування отримали АВС - аналіз, ХУZ - аналіз та логістика.
АВС аналіз є важливим інструментом, використовуваним на підприємстві для визначення ключових моментів і пріоритетів в області управлінських завдань, процесів, матеріалів, постачальників, груп продуктів, ринків збуту категорій клієнтів.
При ХУZ - аналізі матеріали розподіляються у відповідність із структурною їх споживання.
Важливу роль управлінні відіграє логістика, яка використовується для оптимізації товарних потоків в просторі і в часі. Вона координує рух товарів по всьому ланцюжку «постачальник - підприємство - покупець» і гарантує, що необхідні матеріали та продукти будуть представлені своєчасно, в потрібному місці, в необхідній кількості бажаного якості, що призводить до підвищення ефективності функціонування підприємства.
У висновку визначається приріст або зменшення обсягу виробництва продукції по кожному виду за рахунок зміни:
кількості закупленого сировини і матеріалів (К3);
перехідних сировини і матеріалів (ост);
надпланових відходів з-за низької якості сировини, заміна матеріалів та інших факторів (відхо);
питомої витрати сировини на одиницю продукції (УР).
При цьому використовується наступна модель випуску продукції:

Уявімо розрахунки у формі таблиці 2
Аналіз використання пальтову тканини, м
Таблиця 2

Показник	План	Факт	Відхилення
Кількість закупленої тканини	28 500	36 134	+ 7634
Зміна минущих залишків	+100	-336	-436
Відходи тканини	400	560	+160
Витрата тканини на випуск продукції	28000	35910	+7910
Кількість продукції, що випускається, шт.	10 000	13 300	+3300
Витрата тканини на один виріб, м	2,8	2,7	-0,1
У тому числі за рахунок: технології розкрою	-	-	-0,25
Якості тканини	-	-	+0,15

Як видно, за фактичною витратою закупленої тканини, перевищення планового показника становить 7634м або 37% від планового, відповідно, у зв'язку зі збільшенням Закупне тканини збільшилися і відходи тканини і кількість випущеної продукції на 3300 виробів, що перевищує плановий на 33%. Але зі збільшенням витрат на матеріальні ресурси, відходів тканини, була досягнута економія матеріалу (тканини) на один виріб замість запланованого 2,8 підприємство витратила 2,7 м , Тим самим з зекономивши 10 см тканини.
Впливу цих факторів на випуск продукції можна визначити способом цінного підстановки або абсолютних різниць, розрахунок яких наведено в таблиці 3.
Розрахунок впливу факторів на випуск продукції способом абсолютного різниць.
Таблиця 3

Фактор	Алгоритм розрахунку	Розрахунок впливу	ΔVВП, шт.
Кількість закупленого матеріалу	(КЗФ - КЗпл.) / УРПЛ.	(36134-28500) / 2,8	+2726
Зміна перехідних залишків	- (ОСТф-ОСТпл.) / УРПЛ.	- (-336-100) / 2,8	+156
Понадпланові відходи матеріалів	- (ОСТф-ОСТпл.) / УРПЛ.	- (560-400) / 2,8	-57
Зміна витрати матеріалу на одиницю продукції			+475
У тому числі за рахунок: технології розкрою		- (-0,25) · 13300 / 2,8	+1188
Якості тканини		- (+0,15) · 13300 / 2,8	-713
Разом			+3300

Таким чином, план з виробництва пальто з чистошерстяної тканини перевиконано в основному через збільшення кількості закупленого тканини і більш економного її використання (ресурсозбереження). У результаті надпланових відходів матеріалу випуск продукції зменшився на 57 штук.
З цієї ж факторної моделі можна розрахувати і резерви зростання випуску продукції за рахунок збільшення кількості сировини, скорочення його відходів і витрати на одиницю продукції.
Зменшити витрати сировини на виробництво одиниці продукції можна шляхом спрощення конструкції виробу, вдосконалення техніки і технології виробництва, заготівлі більш якісної сировини і зменшення його втрат в часі зберігання та перевезення, недопущення шлюбу, скорочення до мінімуму відходів, підвищення кваліфікації працівників.
2.2. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів
Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів застосовується система узагальнюючих і приватних показників.
Матеріаломісткість відноситься до узагальнюючим показником. До них відноситься і прибуток на тенге матеріальних витрат, матеріаловіддача, коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт матеріальних витрат.
Матеріаломісткість продукції - це відношення суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції - показує, скільки матеріальних витрат необхідно зробити або фактично доводиться на виробництво одиниць продукції.
Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат визначається відношенням індексу валового виробництва продукції до індексу матеріальних витрат. Він характеризує у відносному вираженні динаміку матеріаловіддачі і одночасно розкриває чинники її зростання.
Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції обчислюється відношенням суми матеріальних витрат до повної собівартості виробленої продукції. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріалоємності продукції.
Коефіцієнт матеріальних витрат являє собою відношення фактичної суми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний обсяг випущеної продукції. Він показує, наскільки економно використовуються матеріали в процесі виробництва, чи немає перевитрати в порівнянні з встановленими нормами. Якщо коефіцієнт більше 1, то це свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво продукції, і навпаки, якщо менше 1, то матеріальні ресурси використовувалися більш економно.
У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють із плановим, вивчає їх динаміку та причину зміни (див. таблицю), а також вплив на обсяг виробництва продукції.

Матеріаломісткість продукції

Матеріальні витрати (М3)

Вартість випущеної продукції (ВП)

Обсяг випуску продукції (VВП ​​заг.)

Обсяг випуску продукції (VВП ​​заг.)

Структура продукції (Уд j)

Структура продукції (Уд j)

Витрата матеріалу на одиницю продукції (УР j)

Відпускні ціни на продукцію (ЦП)

Ціни на матеріальні ресурси (ЦМ j)

Якість сировини і матеріалів

Якість сировини і матеріалів

Технологія виробництва

Ринки сировини