КАЛУСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ
Курсова робота
По предмету:
«ЕКОНОМІКА, І
УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ »
2007 РІК
ЗМІСТ
Введення стор.3
1. Розділ: "Розрахунок необхідної кількості обладнання» стор 4
2. Розділ: «Розрахунок площ ділянки» стр.9
3. Розділ: «Розрахунок кількості робітників і визначення штату ділянки» стор 11
4. Розділ: «Розрахунок фонду заробітної плати» стор 15
5. Розділ: «Розрахунок тривалості технологічного циклу» стор 18
6. Розділ: «Розрахунок періоду запуску - випуску виробів і зачепила
незавершеного виробництва »стор 21
7. Розділ: «Розрахунок вартості основних матеріалів» стор 22 Розділ: «Складання калькуляції, визначення собівартості
і ціни вироби »
9. Розділ: «Техніко - економічні показники ділянки» стор 25
Список використовуваної літератури стр 27
Введення.
В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщається до основної ланки всієї економіки - підприємству.
Саме на цьому рівні створюється потрібні суспільству товари і послуги, випуск необхідної продукції. На підприємстві зосереджені найбільш кваліфіковані кадри. Тут вирішуються питання економного витрачання ресурсів, застосування високопродуктивної техніки, технології. На підприємстві домагаються зниження до мінімуму витрат виробництва і реалізації продукції. Розробляються бізнес-плани, застосовується маркетинг, здійснюється ефективне управління - менеджмент.
Все це вимагає глибоких економічних знань. В умовах ринкової економіки виживе лише той, хто найбільш грамотно і компетентно визначити вимоги ринку, створить і організує виробництво продукції, що користується попитом, забезпечить високим доходом висококваліфікованих працівників. Поставлені завдання зможе виконати лише той, хто добре засвоїв основи економіки підприємства.
1. РОЗДІЛ: «Розрахунок необхідної кількості обладнання».
Розрахунок необхідної кількості обладнання, необхідного для виготовлення запланованої кількості деталей проводиться за видами (моделями) обладнання за наступною формулою:
N - Річна програма випуску виробів;
T шт. - Норма штучного часу (трудомісткість) за видами обладнання на виготовлення всіх деталей вузла;
До ст. - Запланований коефіцієнт виконання норм. Він встановлюється з урахуванням фактичного виконання норм за даними базового підприємства та ступеня подальшого підвищення продуктивності праці, передбаченого планом.
F еф. - Ефективний річний фонд роботи обладнання (одного верстата).
Визначення трудомісткості за видами обладнання проводиться за даними базового підприємства за погодженням з викладачем і пропорційно трудомісткості виготовлення деталі-представника за такою формулою:
Таблиця 1: «Визначення трудомісткості за видами устаткування».
Ефективний фонд часу роботи обладнання протягом року визначається за наступною формулою:
Д р. - кількість днів у році.
Д в. - Кількість вихідних днів на рік.
Д пр. - кількість святкових днів у році.
Т см. - тривалість робочої зміни в годинах (8 годин).
S - кількість змін роботи обладнання.
К - коефіцієнт втрати часу на ремонт обладнання.
1 - скорочення тривалості робочого дня на 1 годину в передсвяткові дні.
При розрахунку кількості обладнання З розр. (Кількість верстатів) виходить дробової величиною, тому необхідно вирішити питання, яка саме кількість обладнання необхідно прийняти для виконання виробничої програми на ділянці, тобто визначити З прин.
Правило округлення: якщо дробова частина З розр.> 0,1, то округлення виробляємо в більшу сторону, якщо дрібна частина <0,1, то округлення виробляємо в меншу сторону. У цьому випадку коефіцієнт використання устаткування приймаємо рівним 100%.
На підприємстві в такому випадку проводять ряд технічних заходів спрямованих на скорочення З розр.:
а) удосконалюється технологічний процес, з метою зменшення Т шт.
б) підвищується кваліфікація робітників, з метою підвищення До ст.
в) переноситися частина роботи зданої групи устаткування на аналогічну.
г) підвищується продуктивність наявного устаткування.
За результатами розрахунків З розр. І після визначення З прин. Виконуємо розрахунок коефіцієнта використання устаткування для даного виду обладнання за наступною формулою:
З розр. = N * T шт. / F еф. * До ст.
Розрахунок:
1.Определяем кількість токарних верстатів мод. необхідних для виконання токарної операції.
З розр. = 990 * 7,6 / (3852,84 * 1,2) = 1,627 (2 верстата)
2. Визначаємо кількість токарних з ЧПУ верстатів мод. необхідних для виконання токарної операції:
З розр. = 990 * 49.6 / (3852,84 * 1,2) = 10,6 (11 верстатів)
.
3. Визначаємо кількість протяжних верстатів мод. МП83, необхідних для протяжної операції:
З розр. = 990 * 13,6 / (3852,84 * 1,2) = 2,9 (3 верстати)
4. Визначаємо кількість фрезерних верстатів мод.6Р83 необхідних для фрезерної операції:
Срасч = 990 * 16,24 / (3852,84 * 1,2) = 3,4 (4 верстата)
5. Визначаємо кількість шліфувальних верстатів мод. необхідних для шліфувальної операції:
З розр. = 990 * 17,92 / (3852,84 * 1,2) = 3,8 (4 верстата)
6. Визначаємо кількість слюсарних верстатів мод. необхідних для слюсарної операції
З розр. = 990 * 6,8 / (3852,84 * 1,2) = 1,456 (2 верстата)
1.До в.о .= 1,6 / 2 * 100% = 81%
2.К в.о .= 10,6 / 11 * 100% = 96%
3.. До в.о .= 2,9 / 3 * 100% = 97%
4 До в.о .= 3,4 / 4 * 100% = 85%.
5.К в.о .= 3,8 / 4 * 100% = 95%
6.К в.о .= 1,4 / 2 * 100% = 70%
До і.о.ср. = 23,72 / 26 * 100% = 91,2%
2. РОЗДІЛ: «Розрахунок площ ділянки».
При розрахунку загальної виробничої площі ділянки необхідно підрахувати площу, займану верстатами (виробничу площа) і додати до неї площі допоміжних приміщень:
- Складу заготовок - 7 - 8% від виробничої площі;
- Складу готових виробів - 5 - 6% від виробничої площі;
- Ділянки відділу технічного контролю - 2 - 3% від виробничої площі;
- Кімнати майстрів - 5 -6 м 2 на одного майстра;
- Заточного відділення - 5 -6% від виробничої площі.
Середня площа, займана одним верстатом, дається в довідковій літературі, в залежності від габаритів верстата. У цій же літературі вказуються норми розрахунку допоміжних приміщень.
Середня питома площа, припадати на один верстат з урахуванням проходів та проїздів становить:
а) для малих верстатів - 10 - 12 м 2;
б) для середніх верстатів - 20 - 25 м 2;
в) для великих верстатів - 35 - 40 м 2;
Знаходимо площу, займану верстатами на ділянці:
Токарними мод. Sт = 25 * 3 = 75 м 2
Токарний ЧПУ мод. Sт = 25 * 11 = 275 м 2
Протяжними модSт = 25 * 3 = 75 м 2
Фрезерними модSт = 25 * 4 = 100 м 2
Шліфувальними модSт = 25 * 4 = 100 м 2;
Слюсарними модSт = 10 * 2 = 20 м 2;
Визначаємо виробничу площу:
Sпроізв. = Sток. + SтокЧПУ. + Sпр. + Sфр. + Sшл +. Sсл = 645 м 2
Визначаємо площі допоміжних приміщень:
Площа складу заготовок становить 7-8% від виробничої:
Sс.з. = 645 * 0,08 = 51,6 м 2
Площа складу готових виробів становить 5-6% від виробничої:
Sс.г.і. = 645 * 0,06 = 38,7 м 2
Площа ВТК складає 2-3% від виробничої
Sотк = 645 * 0,03 = 19,35 м 2
Кімната майстра:
Sм. = 6 * 2 = 12 м 2
Визначаємо загальну виробничу площу ділянки:
Sобщ. = Sс.з. + Sс.г.і. + Sпроізв + Sотк + Sм = 51,6 +38,7 +645 +19,35 +12 = 766,65 м 2
Підраховану виробничу площу необхідно розділити на кількість робочих місць і отриману питому площу порівняти з питомими нормами витрати цехових площ.
Sуд. = Sпр. / Спрін. [М 2]
Sуд .= 645/26 = 24,808 м 2
3. РОЗДІЛ: «Розрахунок кількості робітників і визначення штату ділянки».
На виробничій ділянці можуть бути наступні категорії працюючих:
1. Основні робочі.
2. Допоміжні робітники.
3. Інженерно-технічні працівники.
4. Службовці.
3.1. Розрахунок кількості основних робітників.
Розрахунок кількості основних робітників, які працюють на універсальному обладнанні, проводиться за професіями за такою формулою:
Ро = N * Тшт. / (Fеф. * Кв.) [Чол.]
Де N - Річна програма випуску виробів;
T шт. - Норма штучного часу (трудомісткість) за видами обладнання на виготовлення всіх деталей вузла;
До ст. - Запланований коефіцієнт виконання норм.
F еф. - Дійсний річний корисний фонд часу роботи одного робітника, визначаємо, заповнюючи таблицю № 3.
Зведена таблиця 3: «розрахунок балансу робочого часу».
Для визначення прийнятого кількості працюючих, необхідно округлити розрахункову цифру з урахуванням наявної кількості робочих місць.
1. Визначаємо кількість токарів, необхідних для виконання заданої програми на токарної операції:
Р = 990 * 7,6 / 1715,87 * 1,2 = 3,6
Приймаються 3 людини.
2. Визначаємо кількість протяжніков, необхідних для виконання заданої програми, на протяжної операції:
Р = 990 * 13,6 / 1715,87 * 1,2 = 6,5
Приймаються 6 осіб.
3. Визначаємо кількість фрезерувальників, необхідних для виконання фрезерної операції:
Р = 990 * 16,24 / 1715,87 * 1,2 = 7,8
Приймаються 7 осіб.
4. Визначаємо кількість шліфувальників, необхідних для виконання шліфувальної операції:
P = 990 * 17? 92/1715, 87 * 1,2 = 8,6
Приймаються 8 осіб
5. Визначаємо кількість слюсарів, необхідних для виконання слюсарної операції:
P = 990 * 6,8 / 1715,87 * 1,2 = 3,2
Приймаємо 3 людини
5. Визначаємо кількість операторів:
Виробництво великосерійне роботу 2-х змінна, рекомендована норма обслуговування верстатів з ЧПУ від 2 до 3 верстатів. Кількість таких верстатів на ділянці 11, приймаємо норму обслуговування - 2-3 верстата. На ділянці буде операторов.4
Дані розрахунку зводимо в таблицю:
Таблиця 4: «Кількість основних робочих на дільниці».
.2. Розрахунок чисельності допоміжних робітників.
Чисельність допоміжних робітників може бути визначена трьома методами:
а) за трудомісткістю допоміжних робіт.
б) за нормами обслуговування робочих місць.
в) укрупнено, у відсотковому відношенні від основних.
При розрахунку використовуємо третій метод, величина відсотка залежить від типу виробництва:
При серійному виробництві - 10 - 15%
При великосерійному виробництві - 15 - 18%
При масовому виробництві - 18 - 25%
Так як виробництво великосерійне, кількість допоміжних робітників становить 15% від основних.
РВСП. = 35 * 0,2 = 7
Приймаються 7 осіб.
На виробничій ділянці можуть бути наступні професії допоміжних робітників:
а) слюсарі з ремонту обладнання,
б) водії автокари,
в) електрики,
г) Заточника,
д) наладчики.
Визначаємо кількості наладчиків:
На ділянці буде 2 наладчика, так як виробництво великосерійне, робота 2-х см.
Кількість верстатів, що обслуговуються одним наладчиком від 8 до 10
Виробляємо розбивку за професіями:
Слюсар з ремонту устаткування -. 3
Водії автокар - 2.
Електрики - 1
Заточник -. 1
Налагоджувальники - 2
Разом 9
3.3. Розрахунок чисельності І.Т.Р. і М.О.П.
Чисельність інженерно-технічних працівників і молодшого обслуговуючого персоналу визначається у відповідності зі штатним розкладом.
Використовуємо наступні норми штатного розкладу:
І.Т.Р. - 1 майстер - на 20 - 25 осн. робочих
- 1 старший майстер - на 3 майстри
- 1 начальник ділянки на 2 ст. майстра
- 1 технолог на ділянці з середньою складністю обробки деталей
- 1 нормувальник на 40 робочих відрядників
М.О.П. - 1 прибиральниця на 400 м 2 виробничої площі.
І.Т.Р.:
Майстри -. 2
Технолог -. 1
Нормувальник -. 1
Курсова робота
По предмету:
«ЕКОНОМІКА, І
УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ »
2007 РІК
ЗМІСТ
Введення стор.3
1. Розділ: "Розрахунок необхідної кількості обладнання» стор 4
2. Розділ: «Розрахунок площ ділянки» стр.9
3. Розділ: «Розрахунок кількості робітників і визначення штату ділянки» стор 11
4. Розділ: «Розрахунок фонду заробітної плати» стор 15
5. Розділ: «Розрахунок тривалості технологічного циклу» стор 18
6. Розділ: «Розрахунок періоду запуску - випуску виробів і зачепила
незавершеного виробництва »стор 21
7. Розділ: «Розрахунок вартості основних матеріалів» стор 22 Розділ: «Складання калькуляції, визначення собівартості
і ціни вироби »
9. Розділ: «Техніко - економічні показники ділянки» стор 25
Список використовуваної літератури стр 27
Введення.
В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщається до основної ланки всієї економіки - підприємству.
Саме на цьому рівні створюється потрібні суспільству товари і послуги, випуск необхідної продукції. На підприємстві зосереджені найбільш кваліфіковані кадри. Тут вирішуються питання економного витрачання ресурсів, застосування високопродуктивної техніки, технології. На підприємстві домагаються зниження до мінімуму витрат виробництва і реалізації продукції. Розробляються бізнес-плани, застосовується маркетинг, здійснюється ефективне управління - менеджмент.
Все це вимагає глибоких економічних знань. В умовах ринкової економіки виживе лише той, хто найбільш грамотно і компетентно визначити вимоги ринку, створить і організує виробництво продукції, що користується попитом, забезпечить високим доходом висококваліфікованих працівників. Поставлені завдання зможе виконати лише той, хто добре засвоїв основи економіки підприємства.
1. РОЗДІЛ: «Розрахунок необхідної кількості обладнання».
Розрахунок необхідної кількості обладнання, необхідного для виготовлення запланованої кількості деталей проводиться за видами (моделями) обладнання за наступною формулою:
|
N - Річна програма випуску виробів;
T шт. - Норма штучного часу (трудомісткість) за видами обладнання на виготовлення всіх деталей вузла;
До ст. - Запланований коефіцієнт виконання норм. Він встановлюється з урахуванням фактичного виконання норм за даними базового підприємства та ступеня подальшого підвищення продуктивності праці, передбаченого планом.
F еф. - Ефективний річний фонд роботи обладнання (одного верстата).
Визначення трудомісткості за видами обладнання проводиться за даними базового підприємства за погодженням з викладачем і пропорційно трудомісткості виготовлення деталі-представника за такою формулою:
|
Таблиця 1: «Визначення трудомісткості за видами устаткування».
№ п / п | Найменування операції | Модель верстата | Т / ємк. Изгот. дет. - Предст. (Н / год) | Загальна т / ємк. вузла (н / год) | Т / ємк. вузла за видами обладнання. (Н / год) |
1. | Токарна | 16К20 | 0,15 | 112 | 7,6 |
2. | Токарна ЧПУ | 16К20Ф3С32 | 0,9 | 49,5 | |
3. | Протяжна | МП83 | 0,26 | 13,6 | |
4. | Фрезерна | 6Р83 | 0,31 | 16,24 | |
5. | Шліфувальна | 7Б55 | 0,35 | 17,92 | |
6. | Слюсарна | 0,13 | 6,8 | ||
Разом | 2,1 | 6,8 |
|
Д р. - кількість днів у році.
Д в. - Кількість вихідних днів на рік.
Д пр. - кількість святкових днів у році.
Т см. - тривалість робочої зміни в годинах (8 годин).
S - кількість змін роботи обладнання.
К - коефіцієнт втрати часу на ремонт обладнання.
1 - скорочення тривалості робочого дня на 1 годину в передсвяткові дні.
При розрахунку кількості обладнання З розр. (Кількість верстатів) виходить дробової величиною, тому необхідно вирішити питання, яка саме кількість обладнання необхідно прийняти для виконання виробничої програми на ділянці, тобто визначити З прин.
Правило округлення: якщо дробова частина З розр.> 0,1, то округлення виробляємо в більшу сторону, якщо дрібна частина <0,1, то округлення виробляємо в меншу сторону. У цьому випадку коефіцієнт використання устаткування приймаємо рівним 100%.
На підприємстві в такому випадку проводять ряд технічних заходів спрямованих на скорочення З розр.:
а) удосконалюється технологічний процес, з метою зменшення Т шт.
б) підвищується кваліфікація робітників, з метою підвищення До ст.
в) переноситися частина роботи зданої групи устаткування на аналогічну.
г) підвищується продуктивність наявного устаткування.
За результатами розрахунків З розр. І після визначення З прин. Виконуємо розрахунок коефіцієнта використання устаткування для даного виду обладнання за наступною формулою:
|
З розр. = N * T шт. / F еф. * До ст.
Розрахунок:
1.Определяем кількість токарних верстатів мод. необхідних для виконання токарної операції.
З розр. = 990 * 7,6 / (3852,84 * 1,2) = 1,627 (2 верстата)
2. Визначаємо кількість токарних з ЧПУ верстатів мод. необхідних для виконання токарної операції:
З розр. = 990 * 49.6 / (3852,84 * 1,2) = 10,6 (11 верстатів)
.
3. Визначаємо кількість протяжних верстатів мод. МП83, необхідних для протяжної операції:
З розр. = 990 * 13,6 / (3852,84 * 1,2) = 2,9 (3 верстати)
4. Визначаємо кількість фрезерних верстатів мод.6Р83 необхідних для фрезерної операції:
Срасч = 990 * 16,24 / (3852,84 * 1,2) = 3,4 (4 верстата)
5. Визначаємо кількість шліфувальних верстатів мод. необхідних для шліфувальної операції:
З розр. = 990 * 17,92 / (3852,84 * 1,2) = 3,8 (4 верстата)
6. Визначаємо кількість слюсарних верстатів мод. необхідних для слюсарної операції
З розр. = 990 * 6,8 / (3852,84 * 1,2) = 1,456 (2 верстата)
1.До в.о .= 1,6 / 2 * 100% = 81%
2.К в.о .= 10,6 / 11 * 100% = 96%
3.. До в.о .= 2,9 / 3 * 100% = 97%
4 До в.о .= 3,4 / 4 * 100% = 85%.
5.К в.о .= 3,8 / 4 * 100% = 95%
6.К в.о .= 1,4 / 2 * 100% = 70%
До і.о.ср. = 23,72 / 26 * 100% = 91,2%
Зведена таблиця № I «Розрахунок устаткування і його завантаження» | Шліфувальна 7Б55 | на прогр | 346,5 | 17394,3 | 17740,8 | 1,2 | 14784 | 3852,84 | 91,2 | |||
на 1 шт | 0 -, 35 | 17,57 | 17,92 | 14,93 | 3,8 | 4 | 95% | |||||
Фрезерна 6Р83 | На прогр | 306,9 | 15770,7 | 16077,6 | 133,98 | |||||||
на 1 шт | 0,31 | 15,93 | 16,24 | 13,53 | 3,4 | 4 | 85% | |||||
Протяжна МП83 | на прогр | 257,4 | 1320,66 | 13464 | 11220 | |||||||
на 1 шт | 0,26 | 13,34 | 13,6 | 11,3 | 2,9 | 3 | 97% | |||||
Токарна ЧПУ 16К20Ф3С32 | на прогр | 891 | 48114 | 49005 | 40837,5 | |||||||
на 1 шт | 0,9 | 48,6 | 49,5 | 41,25 | 10,6 | 11 | 96% | |||||
Токарна 16К20 | на прогр | 14,85 | 7375,5 | 7524 | 6270 | |||||||
на 1 шт | 0,5 | 7,45 | 7,6 | 6,3 | 1,627 | 2 | 81% | |||||
Найменування вузла | 1. ШКІВ | 2. Ост. дет вузла | 3. Загальна к-ть н / год (на вузол) | 4. Планований коеф-нт викон норм | 5. Фактичне кол-во н / год | 6. Корисний фонд часу роботи 1-го верстата, година | 7. Розрахунок. кол-ва верстатів, Срасч | 8. Прийняте кол-во верстатів, Спрін | 9. % Завантаження і ст-ков | 10. Ср% завантаження обладнання |
2. РОЗДІЛ: «Розрахунок площ ділянки».
При розрахунку загальної виробничої площі ділянки необхідно підрахувати площу, займану верстатами (виробничу площа) і додати до неї площі допоміжних приміщень:
- Складу заготовок - 7 - 8% від виробничої площі;
- Складу готових виробів - 5 - 6% від виробничої площі;
- Ділянки відділу технічного контролю - 2 - 3% від виробничої площі;
- Кімнати майстрів - 5 -6 м 2 на одного майстра;
- Заточного відділення - 5 -6% від виробничої площі.
Середня площа, займана одним верстатом, дається в довідковій літературі, в залежності від габаритів верстата. У цій же літературі вказуються норми розрахунку допоміжних приміщень.
Середня питома площа, припадати на один верстат з урахуванням проходів та проїздів становить:
а) для малих верстатів - 10 - 12 м 2;
б) для середніх верстатів - 20 - 25 м 2;
в) для великих верстатів - 35 - 40 м 2;
Знаходимо площу, займану верстатами на ділянці:
Токарними мод. Sт = 25 * 3 = 75 м 2
Токарний ЧПУ мод. Sт = 25 * 11 = 275 м 2
Протяжними модSт = 25 * 3 = 75 м 2
Фрезерними модSт = 25 * 4 = 100 м 2
Шліфувальними модSт = 25 * 4 = 100 м 2;
Слюсарними модSт = 10 * 2 = 20 м 2;
Визначаємо виробничу площу:
Sпроізв. = Sток. + SтокЧПУ. + Sпр. + Sфр. + Sшл +. Sсл = 645 м 2
Визначаємо площі допоміжних приміщень:
Площа складу заготовок становить 7-8% від виробничої:
Sс.з. = 645 * 0,08 = 51,6 м 2
Площа складу готових виробів становить 5-6% від виробничої:
Sс.г.і. = 645 * 0,06 = 38,7 м 2
Площа ВТК складає 2-3% від виробничої
Sотк = 645 * 0,03 = 19,35 м 2
Кімната майстра:
Sм. = 6 * 2 = 12 м 2
Визначаємо загальну виробничу площу ділянки:
Sобщ. = Sс.з. + Sс.г.і. + Sпроізв + Sотк + Sм = 51,6 +38,7 +645 +19,35 +12 = 766,65 м 2
Підраховану виробничу площу необхідно розділити на кількість робочих місць і отриману питому площу порівняти з питомими нормами витрати цехових площ.
Sуд. = Sпр. / Спрін. [М 2]
Sуд .= 645/26 = 24,808 м 2
3. РОЗДІЛ: «Розрахунок кількості робітників і визначення штату ділянки».
На виробничій ділянці можуть бути наступні категорії працюючих:
1. Основні робочі.
2. Допоміжні робітники.
3. Інженерно-технічні працівники.
4. Службовці.
3.1. Розрахунок кількості основних робітників.
Розрахунок кількості основних робітників, які працюють на універсальному обладнанні, проводиться за професіями за такою формулою:
Ро = N * Тшт. / (Fеф. * Кв.) [Чол.]
Де N - Річна програма випуску виробів;
T шт. - Норма штучного часу (трудомісткість) за видами обладнання на виготовлення всіх деталей вузла;
До ст. - Запланований коефіцієнт виконання норм.
F еф. - Дійсний річний корисний фонд часу роботи одного робітника, визначаємо, заповнюючи таблицю № 3.
Зведена таблиця 3: «розрахунок балансу робочого часу».
Категорії часу | Кількість годин |
1. Календарний час | 365 * 8 = 2920 |
2. Втрати часу, пов'язані з вихідними та святковими днями. | 116-8 = 928 |
3. Втрати часу, пов'язані зі скороченням передсвяткових днів. | 6 * 1 = 6 |
4. Номінальний фонд часу. | 2920-928-6 = 1986 |
5. Чергова відпустка. | 24 * 8 = 192 |
6. Фонд часу, можливий до використання. | 1986-192 = 1794 |
7. Неявки з причини а) хвороби (2% від номінального фонду) б) виконання заг. і держ. обов'язків (0,5%) в) навчальну відпустку (1% від номінального фонду) | 1986 * 0,02 = 39,73 1986 * 0,005 = 9,93 1986 * 0,01 = 19,86 Всього = 69,51 |
8. Явочний фонд часу | 1794-69,51 = 1724,49 |
9. втрати всередині робочого дня на пільгові години підлітка (0, 5% від явочного фонду) | 1794 * 0,005 = 8,622 |
10. Корисний фонд часу | 1724,49-8,62 = 1715,87 |
1. Визначаємо кількість токарів, необхідних для виконання заданої програми на токарної операції:
Р = 990 * 7,6 / 1715,87 * 1,2 = 3,6
Приймаються 3 людини.
2. Визначаємо кількість протяжніков, необхідних для виконання заданої програми, на протяжної операції:
Р = 990 * 13,6 / 1715,87 * 1,2 = 6,5
Приймаються 6 осіб.
3. Визначаємо кількість фрезерувальників, необхідних для виконання фрезерної операції:
Р = 990 * 16,24 / 1715,87 * 1,2 = 7,8
Приймаються 7 осіб.
4. Визначаємо кількість шліфувальників, необхідних для виконання шліфувальної операції:
P = 990 * 17? 92/1715, 87 * 1,2 = 8,6
Приймаються 8 осіб
5. Визначаємо кількість слюсарів, необхідних для виконання слюсарної операції:
P = 990 * 6,8 / 1715,87 * 1,2 = 3,2
Приймаємо 3 людини
5. Визначаємо кількість операторів:
Виробництво великосерійне роботу 2-х змінна, рекомендована норма обслуговування верстатів з ЧПУ від 2 до 3 верстатів. Кількість таких верстатів на ділянці 11, приймаємо норму обслуговування - 2-3 верстата. На ділянці буде операторов.4
Дані розрахунку зводимо в таблицю:
Таблиця 4: «Кількість основних робочих на дільниці».
Професія | N шт. | Норма часу | Фактичний час у н / годинах | Кількість раб. за розрахунком | Кількість прин. роб. | |
На 1 шт. | На прогр. | |||||
Токар Протяжнік Фрезерувальник Шліфував. Слюсар Оператор | 990 | 7,6 13,6 16,24 17,92 6,8 | 7524 13464 1607,76 17740,8 6732 | 6270 11220 1339,8 14784 5610 | 3,6 6,5 7,8 8,6 3,2 4 | 3 6 7 8 3 8 |
РАЗОМ: | 33,7 | 35 |
Чисельність допоміжних робітників може бути визначена трьома методами:
а) за трудомісткістю допоміжних робіт.
б) за нормами обслуговування робочих місць.
в) укрупнено, у відсотковому відношенні від основних.
При розрахунку використовуємо третій метод, величина відсотка залежить від типу виробництва:
При серійному виробництві - 10 - 15%
При великосерійному виробництві - 15 - 18%
При масовому виробництві - 18 - 25%
Так як виробництво великосерійне, кількість допоміжних робітників становить 15% від основних.
РВСП. = 35 * 0,2 = 7
Приймаються 7 осіб.
На виробничій ділянці можуть бути наступні професії допоміжних робітників:
а) слюсарі з ремонту обладнання,
б) водії автокари,
в) електрики,
г) Заточника,
д) наладчики.
Визначаємо кількості наладчиків:
На ділянці буде 2 наладчика, так як виробництво великосерійне, робота 2-х см.
Кількість верстатів, що обслуговуються одним наладчиком від 8 до 10
Виробляємо розбивку за професіями:
Слюсар з ремонту устаткування -. 3
Водії автокар - 2.
Електрики - 1
Заточник -. 1
Налагоджувальники - 2
Разом 9
3.3. Розрахунок чисельності І.Т.Р. і М.О.П.
Чисельність інженерно-технічних працівників і молодшого обслуговуючого персоналу визначається у відповідності зі штатним розкладом.
Використовуємо наступні норми штатного розкладу:
І.Т.Р. - 1 майстер - на 20 - 25 осн. робочих
- 1 старший майстер - на 3 майстри
- 1 начальник ділянки на 2 ст. майстра
- 1 технолог на ділянці з середньою складністю обробки деталей
- 1 нормувальник на 40 робочих відрядників
М.О.П. - 1 прибиральниця на 400 м 2 виробничої площі.
І.Т.Р.:
Майстри -. 2
Технолог -. 1
Нормувальник -. 1
М.О.П.:
Уборщіца.2
Таблиця 5: «Зведена відомість працівників дільниці»
4. РОЗДІЛ: «Розрахунок фонду заробітної плати».
Фонд заробітної плати розраховується за категоріями працюючих.
1. Фонд заробітної плати виробничих (основних) робітників.
Оплата праці основних робітників проводиться за відрядно - преміальної формі оплати праці, тому основна частина фонду заробітної плати розраховується за наступною формулою:
ЗП осн. = N * T o * T ст.1р. * До ср * До пр. [руб.]
ЗП осн. - Основна заробітна плата робітників ділянки.
N - річна програма випуску виробів у штуках.
T o - Загальна трудомісткість (планова) виготовлення виробу в н. / Часах.
T ст.1р. - Годинна тарифна ставка першого розряду в рублях.
До ср - середній тарифний коефіцієнт основних робітників на ділянці.
До пр. - коефіцієнт доплат за преміальною системою.
Середній тарифний коефіцієнт визначаємо, заповнюючи таблицю № 6. Попередньо виробляємо розбивку основних робочих за розрядами, орієнтуючись за складністю виконуваних робіт. При цьому необхідно керуватися тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій.
Далі розрахунок виробляємо за вище наведеною формулою. Потім розраховуємо:
- Щоб отримати додаткову заробітну плату (складає 10% від основної).
- Загальну заробітну плату (ЗП.осн. + ЗП.доп.).
- Відрахування на соціальні потреби.
- Середньомісячну заробітну плату основних робітників.
Таблиця 6: «Кваліфікаційний склад основних робочих ділянки».
1.Расчет З.П. для універсальних робітників:
З.П.осн. ун. =
З.П. доп. =
З.П.общ. =
Відрахування на соціальні потреби становить 38, 5% від З.П.общ.
З.П.нач. =
Середньомісячна зарплата на одного робітника:
З.П.ср. =
2. Розрахунок З.П. для операторів:
З.П.осн. оп. =
З.П. доп. =
З.П. заг. =
З.П. поч. =
З.П. СР =
2. Фонд заробітної плати допоміжних робітників.
Зведена відомість допоміжних робітників і фонду їхньої зарплати.
Додаткова заробітна плата становить 10% від основної
ЗПдоп =
Відрахування на соціальні потреби становить 38,5 від суми основної та додаткової ЗП.
ЗПнач
Загальний фонд ЗП складе.
ЗП заг .= ЗП осн. + ЗП дод .=
Середньомісячна ЗП одного робітника.
ЗПср.мес .= ЗПобщ. / РВСП .* 12 =
3. Фонд заробітної плати І.Т.Р. і М.О.П.
Штатна відомість ІТП і МОП.
Відрахування на соціальні потреби становить 38,5 від основної ЗП
ЗП =
Загальна ЗП для ІТП дорівнює ЗПосн.
Середньомісячна зарплата ІТП одного працівника.
ЗПср.мес .= ЗПобщ. / рітріт .* 12 =
Відрахування на соціальні потреби состовляют 38,5% від основної ЗП.
ЗП поч =
Загальна зарплата для МОП дорівнює ЗПосн.
Середньомісячна МОП складе:
ЗП ср.мес. = ЗПобщ. / (РМОП * 12) =
5. РОЗДІЛ: «Розрахунок тривалості технологічного циклу обробки партії деталей».
Тривалість технологічного циклу визначається залежно від типу виробництва й особливостей технологічного процесу.
На проектованому ділянці виробництво дрібносерійне, а операції технологічного процесу не синхронізовані, отже, приймаємо змішаний метод передачі заготовок (предметів праці) з попередньої операції на наступну.
Тривалість технологічного циклу в цьому випадку розраховується за такою формулою:
Тшт. - Штучний час (норма часу) з операцій на виготовляється деталь - представник.
Ткор. - Найбільш короткий час з кожної пари суміжних операцій.
n - кількість деталей в партії, які запускаються в обробку.
p - кількість деталей у транспортній партії.
Розрахунок величини партії.
Визначаємо мінімальну кількість деталей в партії за такою формулою:
n min. = N * K / F р.дн. [Шт.]
N - річна програма випуску деталей.
F р.дн. - кількість робочих днів у році.
K - Коефіцієнт запасу, який дорівнює:
- Для великосерійного виробництва - 1-3
- Для среднесерійного виробництва - 3-5
- Для дрібносерійного виробництва - 5-8
Визначаємо оптимальне число деталей в партії, для чого округляємо n min. до круглого цілого числа так, щоб вийшло ціле число партій на рік.
Мінімальна кількість деталей в партії:
n min. =
Оптимальна кількість деталей в партії приймаємо:
n опт.
Перевірка: (партій виготовляється за рік)
Розбиваємо партію деталей на транспортні партії, для чого визначимо кількість транспортних партій. Воно може бути від 3 до 10.
n = 30
p =
Приймаються транспортних партій.
Норми часу на виконання операцій такі:
Тшт.1 =
Тшт.2 =
Тшт.3 =
Тшт.4 =.
Тшт.5 =
Тривалість технологічного циклу дорівнює:
Тц.см. =
За результатами розрахунку будуємо графік тривалості технологічного циклу.
6. РОЗДІЛ: «Розрахунок періоду запуск - випуску деталей і визначення заділів незавершеного виробництва».
1. Визначаємо середньоденний випуск деталей за формулою:
NДН. = N / Fр.дн.
N - річна програма випуску деталей.
Fр.дн. - Кількість робочих днів у році.
2. Періодичність запуску деталей в обробку визначаємо за формулою:
П = n опт. / N дн.
3. Визначаємо тривалість виробничого циклу, яка включає час технологічного циклу та міжопераційного час (на транспортування, технічний контроль і т.д.)
Міжопераційний час в середньому становить 5% від тривалості технологічного циклу:
Тпр. = Тц.см. + 5% Тц.см.
4. Нормативний зачепив незавершеного виробництва визначаємо за формулою:
Z = Тпр. * NДН. [Шт.]
1. NДН. =
2. П =
3. Тпр. =.
4. Z =
Ділимо на 60 * 8 * 2, щоб перевести годинник у дні. Оскільки робота на ділянці двозмінна.
7. РОЗДІЛ: «Розрахунок вартості основних матеріалів».
Для визначення вартості основних матеріалів складаємо таблицю 9.
Таблиця 9: "Вартість основних матеріалів».
Марка матеріалу,
- Вид заготовки,
- Вага заготівлі,
- Ціна матеріалу,
- Ціна відходів: беруться за даними базового заводу.
8. РОЗДІЛ: «Складання калькуляції (собівартості) деталі».
Для розрахунку собівартості деталі необхідно визначити величину витрат за такими статтями:
1. Основні матеріали за вирахуванням реалізованих відходів:
2. Основна заробітна плата робітників за 1 деталь:
ЗПосн. = Тпл. * Тст. * КСР. * Кпр. =
3. Додаткова заробітна плата виробничих робітників на 1 деталь становить 10% від основної:
4. Відрахування на соц. потреби складають 26% від основної і додаткової зарплати:
.5. Загальноцехові витрати складають% від основної і додаткової зарплати:
6. Разом цехова собівартість:
7 Загальногосподарські витрати (% від основної і додаткової зарплати):
8. Виробнича собівартість:
9.Коммерческіе витрати,% від виробничої собівартості:
.10. Повна собівартість:
11. Прибуток (% від повної собівартості):
12. ПДВ 18% від повної собівартості:
13. Оптова (відпускна) ціна підприємства:
Дані розрахунку зводимо в таблицю 10
Зведена таблиця 10: «Кошторисна (звітна) калькуляція».
Найменування деталі -
Калькуляційна одиниця - 1 штука.
9. РОЗДІЛ: Зведена таблиця 11.
«Техніко-економічні показники спроектованого ділянки».
Список використаної літератури.
1. «Економіка підприємства» під ред. Проф. В.Я. Горфінкеля, проф. Є.М. Купреянова Москва 1996 рік
2. «Сучасна економіка» доктор економічних наук О.Ю. Мамедов Ростов-на-Дону 1995
3. «Основи Економічної теорії» Т.Г. Розанова Калуга 1996
4. «Економіка галузі (машинобудування)» С. В. Загородніков, М. Г. Миронов Москва 2005
5. Методичний посібник
Уборщіца.2
Таблиця 5: «Зведена відомість працівників дільниці»
Категорії працівників | Кількість | Питома вага в% |
Основні робочі Допоміжні робітники Інженерно-технічні працівники М.О.П. | 35 9 4 2 | 70 18 8 4 |
Разом: | 50 | 100 |
4. РОЗДІЛ: «Розрахунок фонду заробітної плати».
Фонд заробітної плати розраховується за категоріями працюючих.
1. Фонд заробітної плати виробничих (основних) робітників.
Оплата праці основних робітників проводиться за відрядно - преміальної формі оплати праці, тому основна частина фонду заробітної плати розраховується за наступною формулою:
ЗП осн. = N * T o * T ст.1р. * До ср * До пр. [руб.]
ЗП осн. - Основна заробітна плата робітників ділянки.
N - річна програма випуску виробів у штуках.
T o - Загальна трудомісткість (планова) виготовлення виробу в н. / Часах.
T ст.1р. - Годинна тарифна ставка першого розряду в рублях.
До ср - середній тарифний коефіцієнт основних робітників на ділянці.
До пр. - коефіцієнт доплат за преміальною системою.
Середній тарифний коефіцієнт визначаємо, заповнюючи таблицю № 6. Попередньо виробляємо розбивку основних робочих за розрядами, орієнтуючись за складністю виконуваних робіт. При цьому необхідно керуватися тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій.
Далі розрахунок виробляємо за вище наведеною формулою. Потім розраховуємо:
- Щоб отримати додаткову заробітну плату (складає 10% від основної).
- Загальну заробітну плату (ЗП.осн. + ЗП.доп.).
- Відрахування на соціальні потреби.
- Середньомісячну заробітну плату основних робітників.
Таблиця 6: «Кваліфікаційний склад основних робочих ділянки».
Професія | К-сть прин. Робітники. | Кваліфікація основних робітників. | |||||
1 р. - д | 2 р - д | 3 р - д | 4 р - д | 5 р. - д | 6 р. - д | ||
Тарифні коеф-ти | 1, 00 | 1, 30 | 1, 41 | 1, 54 | 1,67 | 1, 82 | |
Універсальні робочі | Оператори | |
Загальна к-ть людино-розр. | ||
Загальне у тариф. коеф. | ||
Середній р-д робітники. унів. | ||
Середній таріф.к-т раб. Універсал. |
З.П.осн. ун. =
З.П. доп. =
З.П.общ. =
Відрахування на соціальні потреби становить 38, 5% від З.П.общ.
З.П.нач. =
Середньомісячна зарплата на одного робітника:
З.П.ср. =
2. Розрахунок З.П. для операторів:
З.П.осн. оп. =
З.П. доп. =
З.П. заг. =
З.П. поч. =
З.П. СР =
2. Фонд заробітної плати допоміжних робітників.
Зведена відомість допоміжних робітників і фонду їхньої зарплати.
Найменування професій | Кіль-кість робо-чих | Раз- ряд | Година. ставка | Ок-лад | Год.тар. ставка | Доплати | Год.фонд з / пл. | |
% | сума | |||||||
1. Слюсар - ремонтник | ||||||||
2. Водій автокара | ||||||||
3. Електрик | ||||||||
4. Заточник | ||||||||
5. Налагоджувальник | ||||||||
РАЗОМ: |
Додаткова заробітна плата становить 10% від основної
ЗПдоп =
Відрахування на соціальні потреби становить 38,5 від суми основної та додаткової ЗП.
ЗПнач
Загальний фонд ЗП складе.
ЗП заг .= ЗП осн. + ЗП дод .=
Середньомісячна ЗП одного робітника.
ЗПср.мес .= ЗПобщ. / РВСП .* 12 =
3. Фонд заробітної плати І.Т.Р. і М.О.П.
Штатна відомість ІТП і МОП.
Найменування ваності | Кількість .- під раб. | Мес.оклад (Руб.) | Мес.фонд З / пл. | Доплати | Річний фонд з / пл. | |
% | сума | |||||
ІТП | ||||||
1. майстер | ||||||
2. технолог | ||||||
3. нормування по-щик | ||||||
РАЗОМ: | ||||||
МОП | ||||||
1. прибиральниця | ||||||
РАЗОМ: |
ЗП =
Загальна ЗП для ІТП дорівнює ЗПосн.
Середньомісячна зарплата ІТП одного працівника.
ЗПср.мес .= ЗПобщ. / рітріт .* 12 =
Відрахування на соціальні потреби состовляют 38,5% від основної ЗП.
ЗП поч =
Загальна зарплата для МОП дорівнює ЗПосн.
Середньомісячна МОП складе:
ЗП ср.мес. = ЗПобщ. / (РМОП * 12) =
5. РОЗДІЛ: «Розрахунок тривалості технологічного циклу обробки партії деталей».
Тривалість технологічного циклу визначається залежно від типу виробництва й особливостей технологічного процесу.
На проектованому ділянці виробництво дрібносерійне, а операції технологічного процесу не синхронізовані, отже, приймаємо змішаний метод передачі заготовок (предметів праці) з попередньої операції на наступну.
Тривалість технологічного циклу в цьому випадку розраховується за такою формулою:
|
Тшт. - Штучний час (норма часу) з операцій на виготовляється деталь - представник.
Ткор. - Найбільш короткий час з кожної пари суміжних операцій.
n - кількість деталей в партії, які запускаються в обробку.
p - кількість деталей у транспортній партії.
Розрахунок величини партії.
Визначаємо мінімальну кількість деталей в партії за такою формулою:
n min. = N * K / F р.дн. [Шт.]
N - річна програма випуску деталей.
F р.дн. - кількість робочих днів у році.
K - Коефіцієнт запасу, який дорівнює:
- Для великосерійного виробництва - 1-3
- Для среднесерійного виробництва - 3-5
- Для дрібносерійного виробництва - 5-8
Визначаємо оптимальне число деталей в партії, для чого округляємо n min. до круглого цілого числа так, щоб вийшло ціле число партій на рік.
Мінімальна кількість деталей в партії:
n min. =
Оптимальна кількість деталей в партії приймаємо:
n опт.
Перевірка: (партій виготовляється за рік)
Розбиваємо партію деталей на транспортні партії, для чого визначимо кількість транспортних партій. Воно може бути від 3 до 10.
n = 30
p =
Приймаються транспортних партій.
Норми часу на виконання операцій такі:
Тшт.1 =
Тшт.2 =
Тшт.3 =
Тшт.4 =.
Тшт.5 =
Тривалість технологічного циклу дорівнює:
Тц.см. =
За результатами розрахунку будуємо графік тривалості технологічного циклу.
6. РОЗДІЛ: «Розрахунок періоду запуск - випуску деталей і визначення заділів незавершеного виробництва».
1. Визначаємо середньоденний випуск деталей за формулою:
NДН. = N / Fр.дн.
N - річна програма випуску деталей.
Fр.дн. - Кількість робочих днів у році.
2. Періодичність запуску деталей в обробку визначаємо за формулою:
П = n опт. / N дн.
3. Визначаємо тривалість виробничого циклу, яка включає час технологічного циклу та міжопераційного час (на транспортування, технічний контроль і т.д.)
Міжопераційний час в середньому становить 5% від тривалості технологічного циклу:
Тпр. = Тц.см. + 5% Тц.см.
4. Нормативний зачепив незавершеного виробництва визначаємо за формулою:
Z = Тпр. * NДН. [Шт.]
1. NДН. =
2. П =
3. Тпр. =.
4. Z =
Ділимо на 60 * 8 * 2, щоб перевести годинник у дні. Оскільки робота на ділянці двозмінна.
7. РОЗДІЛ: «Розрахунок вартості основних матеріалів».
Для визначення вартості основних матеріалів складаємо таблицю 9.
Таблиця 9: "Вартість основних матеріалів».
Заготівля. | Вартість заготовки. | ||||||||||||
Найменування деталі | Років. Прог.шт. | Марка матер. | Вид загот. | Вага 1 загот. в кг. | Вага всіх заг.в т. | Ст-ть 1т. м-ла руб. / т. | Ст-ть 1загот. в руб. | Ст-ть всіх загот.в руб. | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | |||||
Вартість відходів | |||||||||||||
Вага відходів на 1 дет. в кг. | Вага відходів на прог. в тоннах | Ціна 1т. відходів в руб. | Загальна вартість відходів в руб. | Ст-ть матер. з урахуванням реал. відходів в руб. | Ст-ть 1 заг. З урахуванням відходів в руб. | ||||||||
10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | ||||||||
- Вид заготовки,
- Вага заготівлі,
- Ціна матеріалу,
- Ціна відходів: беруться за даними базового заводу.
8. РОЗДІЛ: «Складання калькуляції (собівартості) деталі».
Для розрахунку собівартості деталі необхідно визначити величину витрат за такими статтями:
1. Основні матеріали за вирахуванням реалізованих відходів:
2. Основна заробітна плата робітників за 1 деталь:
ЗПосн. = Тпл. * Тст. * КСР. * Кпр. =
3. Додаткова заробітна плата виробничих робітників на 1 деталь становить 10% від основної:
4. Відрахування на соц. потреби складають 26% від основної і додаткової зарплати:
.5. Загальноцехові витрати складають% від основної і додаткової зарплати:
6. Разом цехова собівартість:
7 Загальногосподарські витрати (% від основної і додаткової зарплати):
8. Виробнича собівартість:
9.Коммерческіе витрати,% від виробничої собівартості:
.10. Повна собівартість:
11. Прибуток (% від повної собівартості):
12. ПДВ 18% від повної собівартості:
13. Оптова (відпускна) ціна підприємства:
Дані розрахунку зводимо в таблицю 10
Зведена таблиця 10: «Кошторисна (звітна) калькуляція».
Найменування деталі -
Калькуляційна одиниця - 1 штука.
№ п / п | Найменування статей | Сума руб. |
1 | Основні матеріали за вирахуванням відходів. | |
2 | Основна заробітна плата виробничих робітників. | |
3 | Додаткова заробітна плата. | |
4 | Відрахування на соціальні потреби. | |
5 | Цехові накладні витрати. | |
6 | Цехова собівартість. | |
7 | Накладні заводські витрати. | |
8 | Заводська собівартість. | |
9 | Інші (позавиробничі) витрати. | |
10 | Повна собівартість. | |
11 | Прибуток підприємства. | |
12 | ПДВ | |
13 | Відпускна ціна підприємства. |
9. РОЗДІЛ: Зведена таблиця 11.
«Техніко-економічні показники спроектованого ділянки».
Найменування показників | Кількість (сума) | |
ВИПУСК | ||
У штуках. | ||
У рублях. | ||
РОБОЧИЙ СКЛАД | ||
1. Число робітників усього, | Кількість | % |
У тому числі | ||
Виробничі робітники | ||
Допоміжні робітники | ||
ІТП | ||
СКП | ||
МОП | ||
2. Середній розряд: | ||
Універсальних робочих | ||
Оператори | ||
ФОНД ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ. | ||
1. Фонд З / П за все, в рублях: | Руб. | % |
У тому числі: | ||
Виробничі робітники | ||
-Універсальні | ||
-Оператори | ||
Допоміжні робітники | ||
ІТП | ||
СКП | ||
МОП | ||
2. Середньомісячна З / П | ||
Виробничі робітники | ||
Допоміжні робітники | ||
Операторів | ||
ІТП | ||
СКП | ||
МОП | ||
Продуктивність праці на 1 робітника | ||
ОБЛАДНАННЯ | од. ізм. | к-сть |
Кількість одиниць обладнання | Шт. | |
Потужність ст. парку | - | - |
Собівартість устаткування, тис. руб. | - | - |
ПЛОЩІ | ||
Загальна площа | Кв.м. | |
Виробнича площа | Кв.м. | |
Площа на 1 робоче місце | Кв.м. | |
РЕЖИМ РОБОТИ | ||
Плановий період | рік. | |
Кількість робочих днів | день | |
Змінність | зміна | |
ЗАВОДСЬКА СОБІВАРТІСТЬ | Сума | Уд. вага |
1. Собівартість 1 деталі | ||
2. Структура собівартості. | Од. ізм. | Уд. вага |
Основні матеріали | руб. | |
Основна заробітна плата | руб. | |
Цехові накладні витрати | руб. | |
Витрати по обладнанню | руб. | |
Заводські накладні витрати | руб. | |
Інші витрати | руб. | |
3. Накладні витрати у% до осн. ЗП произв. Робочих | ||
Цехові накладні витрати | % | |
Витрати по обладнанню | % | |
Заводські накладні витрати | % |
Список використаної літератури.
1. «Економіка підприємства» під ред. Проф. В.Я. Горфінкеля, проф. Є.М. Купреянова Москва 1996 рік
2. «Сучасна економіка» доктор економічних наук О.Ю. Мамедов Ростов-на-Дону 1995
3. «Основи Економічної теорії» Т.Г. Розанова Калуга 1996
4. «Економіка галузі (машинобудування)» С. В. Загородніков, М. Г. Миронов Москва 2005
5. Методичний посібник