Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі АТ Будівництво

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВИЩОЇ ОСВІТИ

«Поволжському ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СЕРВІСУ»

Кафедра: Економіка та управління

Курсова робота

з дисципліни: «Аналіз і діагностика фінансово-господарської

діяльності підприємства »

ТЕМА: «АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ АТ« будівництво »

Тольятті 2010

Зміст

Введення

I. Теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства

1.1 Значення фінансового аналізу в сучасних умовах

1.2 Методичні основи аналізу фінансового стану підприємства

1.3 Напрямки удосконалення фінансового стану підприємства.

II. Аналіз та оцінка фінансово-економічної діяльності підприємства АТ «будівництво»

2.1 Коротка характеристика підприємства АТ «будівництво»

2.2 Аналіз техніко-економічних показників і загальний аналіз діяльності АТ «будівництво»

2.3 Аналіз прибутку АТ «будівництво»

2.3.1 Аналіз прибутку від реалізації товарної продукції

2.3.2 Аналіз балансового прибутку

2.3.3 Аналіз прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства

2.4 Аналіз рентабельності АТ «будівництво»

2.4.1 Аналіз рентабельності виробництва продукції

2.4.2 Аналіз рентабельності продажів

2.4.3 Аналіз рентабельності найважливіших видів продукції

2.4.4 Аналіз загальної рентабельності підприємства

III. Проект заходів щодо поліпшення фінансових результатів АТ «будівництво»

3.1 Захід щодо удосконалення фінансового стану підприємства

3.2 Розрахунок річного випуску продукції

3.3 Вихідні дані щодо визначення економічної ефективності заходу

3.4 Розрахунок одноразових витрат на здійснення заходу

3.5 Розрахунок показників, що характеризують формування фінансових ресурсів

3.6 Визначення змін собівартості продукції

3.7 Оцінка показників, що характеризують економічний ефект від запропонованого заходу

Висновок

Список літератури

Введення

У ринкових умовах заставою виживання та основою стабільного стану підприємства служить його фінансова стійкість. Вона відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маніпулюючи коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, а також мінімізувати витрати на його розширення і оновлення.

Визначення меж фінансової стійкості підприємств відноситься до числа найбільш важливих економічних проблем в умовах переходу до ринку, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до відсутності у підприємств коштів для розвитку виробництва, їх неплатоспроможності і, в кінцевому рахунку, до банкротсва, а надлишкова стійкість буде перешкоджати розвитку , обтяжуючи витрати підприємства і зайвими запасами і резервами.

Для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідний аналіз його фінансового стану. Фінансової стан являє собою сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів, особливо аналіз прибутку і рентабельності.

Виробнича діяльність підприємства здійснюється за рахунок власних зароблених коштів, тобто за рахунок прибутку. Тому в системі економічного аналізу велике значення має дослідження закономірностей формування основного джерела доходу підприємства - прибутку.

У порівнянні з іншими вартісними показниками, прибуток найбільшою мірою підходить для оцінки виробничо-господарської діяльності підприємства, так як висловлює у вартісній формі результат цієї діяльності. При оцінці прибутку, оцінюється також зростання обсягу товарної продукції і реалізованої продукції, ефективність використання підприємством основних виробничих фондів та інших матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Основними факторами зростання прибутку є збільшення обсягів виробництва і реалізації, зниження собівартості, поліпшення якості та збільшення асортименту продукції, що випускається, підвищення ефективності виробничих фондів, впровадження нових технологій, підвищення продуктивності праці та вдосконалення системи управління виробництвом. Всі ці фактори впливають на розмір прибутку, тому саме прибуток є основним показником ефективності діяльності підприємства.

Отриманий прибуток використовується на виконання зобов'язань перед державою і на ведення виробничо-господарської діяльності. Тому важливо оцінити джерела її формування, резерви зростання, вплив різних чинників на її величину і проводити її детальний аналіз, так як абсолютна величина в недостатній мірі характеризує економічну ефективність роботи підприємства.

Нестабільність ринкових відносин, жорстка кредитна політика, недосконалість податкової системи, постійно мінливі нормативні акти - ті умови, які в даний час характеризують економічну ситуацію в країні. Все вищевказане можна сміливо віднести і до рентабельності, оскільки прибуток і рентабельність тісно взаємопов'язані, мають потребу в детальному аналізі та вивченні.

Обрана тема курсової роботи актуальна, тому що її метою є аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства.

Виходячи з поставленої мети, можна сформувати завдання:

- Вивчити теоретичні аспекти методів проведення аналізу фінансово-господарської діяльності.

- Дати коротку характеристику АТ «будівництво».

- Провести аналіз техніко-економічних показників АТ «будівництво» за 2007-2009р.

- Проаналізувати фінансовий стан підприємства.

- Розробити пропозиції щодо вдосконалення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Об'єктом дослідження є Акціонерне Товариство "Будівництво".

Предметом дослідження є сама методика аналізу фінансового стану підприємства.

I. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Значення фінансового аналізу в сучасних умовах

Головна мета виробничого підприємства в сучасних умовах - отримання максимального прибутку, що неможливо без ефективного управління капіталом. Пошуки резервів для збільшення прибутковості підприємства становлять основну задачу управлінця.

Очевидно, що від ефективності управління фінансовими ресурсами і підприємством цілком і повністю залежить результат діяльності підприємства в цілому. Якщо справи на підприємстві йдуть самопливом, а стиль управління в нових ринкових умовах не змінюється, то боротьба за виживання стає безперервною.

Для управління виробництвом потрібно мати уявлення не тільки про хід виконання плану, результати господарської діяльності, але і про тенденції і характер змін, що відбуваються в економіці підприємства. Осмислення, розуміння інформації досягаються за допомогою економічного аналізу.

Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства є одним з найбільш дієвих методів управління, основним елементом обгрунтування керівних рішень. В умовах становлення ринкових відносин він має на меті забезпечити сталий розвиток прибуткового, конкурентноздатного виробництва і включає різні напрямки - правовий, економічний, виробниче, фінансове і т.д.

Зміст аналізу фінансово-економічної діяльності підприємства передбачає всебічне вивчення технічного рівня виробництва, якості і конкурентноспроможності продукції, що випускається, забезпеченість виробництва матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами. Він заснований на системному підході, комплексному обліку різноманітних факторів, якісному підборі достовірної інформації і є важливою функцією управління.

Оцінка фінансового стану може бути виконана з різним ступенем деталізації в залежності від мети аналізу, наявною інформацією, програмного, технічного та кадрового забезпечення. Найбільш доцільним є виділення процедур експрес-аналізу та поглибленого аналізу фінансового стану. Фінансовий аналіз дає можливість оцінити:

- Майновий стан підприємства;

- Ступінь підприємницького ризику;

- Достатність капіталу для поточної діяльності і довгострокових інвестицій;

- Потреба в додаткових джерелах фінансування;

- Здатність до нарощування капіталу;

- Раціональність залучення позикових коштів;

- Обгрунтованість політики розподілу і використання прибутку.

Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу господарської діяльності; якщо він заснований на даних тільки бухгалтерської звітності - зовнішній аналіз; внутрішньогосподарський аналіз може бути доповнений і іншими аспектами: аналізом ефективності авансування капіталу, аналізом взаємозв'язку витрат, обороту і прибутку і т.п.

Фінансовий аналіз діяльності підприємства включає:

- Аналіз фінансового стану;

- Аналіз фінансової стійкості;

- Аналіз фінансових коефіцієнтів:

- Аналіз ліквідності балансу;

- Аналіз фінансових результатів, коефіцієнтів рентабельності і ділової активності.

За допомогою фінансового аналізу можна об'єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини аналізованого об'єкта: характеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності підприємства, перспективи розвитку, а потім по його результатам прийняти обгрунтовані рішення.

У широкому сенсі фінансовий аналіз може використовуватися як інструмент обгрунтування короткострокових і довгострокових рішень, доцільність інвестицій; як засіб оцінки майстерності і якості управління; як спосіб прогнозування майбутніх

Прийняті рішення за результатами фінансового аналізу повинні бути спрямовані, насамперед, на створення фінансових ресурсів для розвитку підприємства, з метою забезпечення зростання рентабельності, інвестиційної привабливості, тобто поліпшення фінансового стану підприємства.

1.2 Методичні основи аналізу фінансового стану підприємства

У відповідності з різними економічними ознаками, вся звітна інформація групується в окремі укрупнені статті, які в міжнародній практиці називаються елементи фінансової звітності. Основними елементами фінансової звітності є активи, зобов'язання, власний капітал, доходи, витрати, прибуток і збитки. Три перших елемента характеризують засоби підприємства і джерела цих засобів на певну дату; інші елементи відображають операції і події господарського життя, які вплинули на фінансовий стан підприємства протягом звітного періоду і обумовили зміни в перших трьох елементах .. У се елементи фінансової звітності відображаються у формах звітності, серед яких основними є Баланс і Звіт про прибутки та збитки.

Практика фінансового аналізу виробила основні методи читання фінансових звітів. Серед них можна виділити наступні:

  • горизонтальний аналіз;

  • вертикальний аналіз;

  • трендовий аналіз;

  • метод фінансових коефіцієнтів;

  • факторний аналіз.

Горизонтальний аналіз дозволяє визначити абсолютні і відносні зміни різних статей звітності в порівнянні з попереднім роком, півріччям або кварталом.

Вертикальний аналіз проводиться з метою виявлення питомої ваги окремих статей звітності в загальному, підсумковому показнику, що приймається за 100%.

Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників. За допомогою тренда формуються можливі значення показників у майбутньому, а отже, ведеться перспективний, прогнозний аналіз.

Факторний аналіз - це аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження.

Фінансові коефіцієнти описують фінансові пропорції між різними статтями звітності. Достоїнствами фінансових коефіцієнтів є простота розрахунків і Елімінування впливу інфляції, що особливо актуально при аналізі в довгостроковому аспекті. Суть методу полягає, по-перше, у розрахунку відповідного показника і, по-друге, в порівнянні цього показника з будь-якої базою.

Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю. Методика аналізу фінансового стану включає такі блоки аналізу:

  • Загальна оцінка фінансового стану і його зміни за звітний період;

  • Аналіз ліквідності балансу;

  • Аналіз ділової активності та платоспроможності підприємства.

Оцінка фінансового стану і його зміни за звітний період з порівняльного аналітичного балансу, а також аналіз показників фінансової стійкості складають основу аналізу фінансового стану. Аналіз ліквідності балансу повинен оцінювати поточну платоспроможність і давати висновок про можливість збереження фінансової рівноваги та платоспроможності в майбутньому. Порівняльний аналітичний баланс та показники фінансової стійкості відображають сутність фінансового стану. Ліквідність балансу характеризує зовнішні прояви фінансового стану, які обумовлені його сутністю. Відповідно до цього аналіз поділяється на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства і його результати використовуються для планування, контролю та прогнозування фінансового стану підприємства. Його мета - встановити планомірне надходження грошових коштів і розмістити власні і позикові кошти таким чином, щоб забезпечити нормальне функціонування підприємства, отримання максимального прибутку і виключення банкрутства.

Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних і фінансових ресурсів, контролюючими органами на основі інформації, що публікується звітності. Його мета - встановити можливість вигідного вкладення коштів, щоб забезпечити максимум прибутку і виключити ризик втрати.

У ході аналізу для характеристики різних аспектів фінансового стану застосовуються як абсолютні показники, так і фінансові коефіцієнти, які становлять відносні показники фінансового стану.

1.3 Напрямки удосконалення фінансового стану підприємства

У ході аналізу для характеристики різних аспектів фінансового стану застосовуються як абсолютні показники, так і фінансові коефіцієнти, які становлять відносні показники фінансового стану.

З метою забезпечення єдиного методичного підходу при проведенні аналізу фінансового стану підприємства та оцінки структури їх балансів були підготовлені та затверджені «Методичні положення з оцінки фінансового стану підприємства і встановлення незадовільної структури балансу» (Розпорядження Федерального управління у справах про неспроможність (банкрутство) від 12 Агуст 1994 р. № 31-р. (в редакції від 12 вересня 1994 року).

Для оцінки фінансового стану, його стійкості використовується ціла система показників, що характеризують:

  • наявність і розміщення капіталу, ефективність та інтенсивність його використання;

  • оптимальність структури пасивів підприємства, його фінансову незалежність і ступінь фінансового ризику;

  • оптимальність структури активів підприємства і ступінь виробничого ризику;

  • оптимальність структури джерел формування оборотних активів;

  • платоспроможність та інвестиційну привабливість підприємства;

  • ризик банкрутства (неспроможності);

  • запас фінансової стійкості.

Головна мета фінансової діяльності зводиться до однієї стратегічної задачі - збільшенню активів підприємства. Для цього воно повинно постійно підтримувати платоспроможність і рентабельність, а також оптимальну структуру активу і пасиву балансу.

Основні завдання аналізу:

  1. Своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності та пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

  2. Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності виходячи з реальних умов господарської діяльності і наявності власних і позикових ресурсів, розробка моделей фінансового стану при різноманітних варіантах використання ресурсів.

  3. Розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням та використанням засобів (активів) та джерел їх формування (власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів). Ці відомості представлені в балансі підприємства.

Основними факторами, що визначають фінансовий стан, є, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру виникнення потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів (активів).

Один з творців балансоведенія - Н.А. Блату рекомендував досліджувати структуру і динаміку фінансового стану підприємства за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Порівняльний аналітичний баланс виходить з вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки вкладень і джерел коштів підприємства за звітний період. Обов'язковими показниками порівняльного аналітичного балансу є: абсолютні величини за статтями вихідного звітного балансу на початок і кінець періоду; питомі ваги статей балансу у валюті балансу на початок і кінець періоду; зміни в абсолютних величинах, зміни в питомих вагах; зміни у% до величин на початок періоду (темп зростання статей балансу); ціна 1% зростання валюти балансу і кожної статті - відношення величини абсолютної зміни до відсотка абсолютної зміни на початок періоду.

Усі показники порівняльного балансу можна розбити на три групи:

  • Показники структури балансу;

  • Показники динаміки балансу;

  • Показники структурної динаміки балансу.

Для загальної оцінки фінансового стану підприємства слід згрупувати статті балансу в окремі специфічні групи за ознакою ліквідності (статті активу) і терміновості зобов'язань (статті пасиву). На основі агрегованого балансу здійснюється аналіз структури майна підприємства ..

Активи підприємства складаються з необоротних та оборотних активів. Тому найбільш загальну структуру активів характеризує коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів, що розраховується за формулою

k о / у = оборотні активи / необоротні активи (1)

Значення даного показника в більшій мірі обумовлено кругообігом коштів аналізованої організації. Попередній аналіз структури активів проводиться на основі даних таблиці, в якій представлені абсолютні величини за видами активів, їх питомі ваги в загальній величині активів, зміни абсолютних величин і питомих ваг, значення та зміни коефіцієнта співвідношення оборотних і необоротних активів за звітний період.

Більш конкретний аналіз структури активів і її зміни проводиться в іншій таблиці окремо щодо кожного укрупненого виду активу. У ході аналізу з'ясовуються статті активів, за якими стався найбільший внесок у приріст загальної величини укрупненого виду активу.

Пасиви організації (тобто джерела фінансування її активів) складаються з власного капіталу і резервів, довгострокових позикових коштів, короткострокових позикових коштів і кредиторської заборгованості. Узагальнено джерела засобів можна поділити на власні і позикові. Структуру пасивів характеризують коефіцієнт автономії, який дорівнює частці власних засобів у загальній величині джерел засобів підприємства

k а = реальний власний капітал / загальна величина джерел засобів організації, (1.2)

і коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів, обчислюється за формулою

k з / с = (скориговані довгострокові пасиви + скориговані короткострокові пасиви) / реальний власний капітал, (1.3)

При розрахунку даних коефіцієнтів слід брати реальний власний капітал або чисті активи. Для отримання реального власного капіталу організації, який визначається відповідно до наказу Міністерства фінансів РФ від 5 серпня 1996 р. № 71 і Федеральної комісії по ринках цінних паперів РФ № 149, необхідно підсумок розділу IV «Капітал і резерви» пасиву балансу збільшити на суму по статтями «Доходи майбутніх періодів» і «Фонди споживання» з розділу VI «Короткострокові пасиви» і зменшити на суму підсумку розділу III «Збитки», величину балансової вартості власних акцій, викуплених у акціонерів, величину заборгованості учасників (засновників) за внесками до статутного капіталу і суму за статтею «Цільові фінансування й надходження». Відповідно при розрахунку коефіцієнта автономії загальна величина джерел засобів організації утворюється як різниця підсумку балансу і суми підсумку розділу III «Збитки» активу балансу і величин балансової вартості власних акцій, викуплених у акціонерів, і заборгованості учасників (засновників) за внесками до статутного капіталу.

Нормальне обмеження для коефіцієнтів: k а  0,5, k з / с  1 означають, що зобов'язання організацій можуть бувальщина покриті власними коштами.

Спочатку проводиться попередній аналіз структури пасиву аналогічно аналізу структури активів, потім деталізований аналіз структури пасивів окремо по кожному укрупненому увазі пасивів. У результаті аналізу визначаються статті пасивів, за якими відбулося найбільше збільшення загальної величини джерел засобів.

Так само обчислюються коефіцієнт накопичення власного капіталу:

k н = (резервний капітал + фонд накопичення + нерозподілений прибуток - збитки) / реальний власний капітал, (1.4)

показує частку джерел власних коштів, що спрямовуються на розвиток основної діяльності.

Коефіцієнт використання власного капіталу на соціальні цілі

k С.Ц. = (Фонд соціальної сфери + фонд споживання) / реальний власний капітал, (1.5)

відображає відволікання власного капіталу з основної діяльності в соціальну сферу.

Враховуючи, що довгострокові кредити і позики сприяють фінансовій стійкості організації, корисно поряд із коефіцієнтом співвідношення позикових і власних коштів розглядати також коефіцієнт співвідношення короткострокових пасивів і перманентного капіталу, який вираховується за формулою:

k К.П / п.к = скориговані короткострокові пасиви / (реальний власний капітал + скориговані довгострокові пасиви), (1.6)

Відношення позикових і власних коштів може перевищувати одиницю за умови, що ставлення короткострокових пасивів і перманентного капіталу не перевищує одиниці, тобто k з / с  1 припустимо, якщо k К.П / п.к  1

II. АНАЛІЗ І ОЦІНКА ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Коротка характеристика Акціонерного Товариства «Будівництво»

АТ «будівництво» організовано в 1994 році і спеціалізується на випуску корпусних та м'яких меблів.

Юридична адреса: 444640, РФ, м. Самара, ул.Старо-Загора, 401, тел: 8 (846) 9575595

Підприємство розташоване в промисловій зоні м. Самара і займає площу 0,5 га, де знаходяться:

  • будівля управління;

  • матеріальний склад і склад готової продукції;

  • виробнича будівля з робочим і силовим обладнанням;

  • гараж.

Для виробництва продукції підприємство використовує в основному сировину і матеріали вітчизняних виробників, і лише деякі види фурнітури завозяться з Італії.

Вироби, що випускаються реалізуються в основному в межах області через торговельні точки за договорами великими партіями. Підприємство має довгострокові партнерські відносини з клієнтами.

Для того щоб успішно конкурувати на сучасному меблевому ринку збуту на підприємстві ведеться постійна і цілеспрямована робота щодо поліпшення споживчих властивостей виробів, що випускаються - використовуються сучасні дизайнерські розробки, нові прогресивні види матеріалів, імпортна фурнітура, розкладки з МДФ.

Участь у виставках меблів допомагає пропагувати продукцію в меблевому світі, випуск буклетів, рекламних щитів та іншої рекламної продукції дозволяє підприємству знаходити нових клієнтів, нарощувати обсяги виробництва і продажів.

Асортимент продукції, що виробляється в даний час широкий і різноманітний, він розрахований на споживача з різним рівнем достатку, реалізується в межах області в інші регіони.

Підприємство випускає:

  • дивани кутові, двох-, трьох-і чотиримісні;

  • крісла для відпочинку та крісла-ліжка;

  • пуфи і кутові банкетки;

  • меблі для спальні.

У результаті проведеної роботи підприємству вдалося в 2009 році збільшити обсяг виробництва і продажів у порівнянні з попереднім роком у півтора рази. Це позитивно вплинуло на фінансовий стан підприємства, його економічні показники і кадрову стабільність.

Пріоритетним напрямком своєї діяльності керівництво підприємства вважає підвищення якості продукції, що випускається, поліпшення її дизайну, застосування сучасних матеріалів і технологій.

Оснащення виробництва сучасним обладнанням та інструментом є головною умовою збільшення випуску продукції, поліпшення її споживчих властивостей, підвищення фінансової стійкості підприємства та успішна конкуренція в меблевому бізнесі.

Тому дуже важливо проаналізувати ефективність використання наявних основних фондів і намітити конкретні заходи щодо поліпшення економічних характеристик підприємства в цьому напрямку.

Виробнича структура підприємства

(Схема Додаток № 2.)

Цех з виробництва м'яких меблів

Ділянка № 1 з виробництва меблевих заготовок з пиломатеріалу, фанери і деревинно-волокнистих плит;

Ділянка № 2 з розкрою настильного матеріалу, оббивних тканин та пошиття меблевих чохлів;

Ділянка № 3 - обойка, складання та упаковка м'яких меблів.

Цех з виробництва корпусних меблів

Ділянка № 1 розкрою ламінованих плит;

Ділянка № 2 свердлильно - присадний;

Ділянка № 3 збірки і упаковки корпусних меблів.

Допоміжні служби

Автотранспортний ділянку займається зовнішніми і внутрішніми перевезеннями вантажів, а саме:

  • доставкою сировини і матеріалів на матеріальний склад підприємства і внутризаводским переміщенням вантажів зі складу до виробничих дільниць;

  • доставкою готової продукції з цеху на склад і від складу до споживача.

Управлінська структура підприємства (схема Додаток № 2.1.)

Експертна група - складається з головних менеджерів підприємства, яка визначає технічну, фінансову і перспективну політику розвитку виробництва і збуту продукції;

Технічний відділ - забезпечення виробництва конструкторської, технологічної і нормативної документації;

Планово-виробничий відділ - видача планових завдань, визначення потреби в сировині та матеріалах, розрахунок цін і собівартості продукції;

Бухгалтерія - веде всю необхідну документацію з обліку вироблених витрат, звітність перед податковою інспекцією, розрахунки з постачальниками і споживачами, розрахунки з працівниками підприємства;

Постачальницько-збутової відділ - відповідає за безперебійне забезпечення виробництва матеріальними ресурсами та інструментом, а також за відвантаження готової продукції споживачам.

2.2 Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства за основними ТЕП за 2007-2009 рр..

Таблиця 2.1

Основні показники діяльності підприємства

  1. Показники

2007р.

2008р.

2009р.

Зміни




Абсолют., + / -

Темп приросту,%




09/08г.

09/07г.

09/08г.

09/07г.

1.Об 'ем товарної продукції, тис. грн.

90825

115347

138962

+23615

+48137

20,5

53

2.Об'ем реалізованої продукції, тис. грн.

87957

114761

140118

+25357

+52161

22,1

59,3

3. Середньооблікова чисельність всього, в т.ч. чол.

-Робітників

269


236

296


261

311


278

+5


+17

+42


+42

5,1


6,5

15,5


17,8

4.Проізводітельность праці, тис.руб.

337,0

389,8

446,4

+56,6

+109,4

14,5

32,5

5.Фонд оплати праці, тис. грн.

6247

7909

9469

+1560

+3222

19,7

51,7

6.Среднегодовая зарплата на одного працюючого, тис. грн., В т.ч.

- Робочого

23,2



19,1

26,7



22,9

30,4



28,1

+3,7



+5,2

+7,2



+9

13,9



22,7

31,3



47,1

7.Себестоімость товарної продукції, тис. грн.

82832

101851

117423

+15572

+34,586

15,3

41,8

8.Затрати на 1 карбованець товарної продукції, грн.

0,91

0,88

0,85

-0,03

-0,06

-3,4

-7,4

9.Прібиль балансова, тис.руб.

9724

13756

20677

+6921

+10953

50,3

112

10.Общая рентабельність,%

14,3

19,3

26,9

+7,6

+12,6



Таблиця 2.2 Динаміка основних ТЕП роботи підприємства у порівнянних цінах

Найменування показників

Значення показників

Темп. Зростання,%


2007р.

2008р.

2009р.

08/07

09/08

Товарна продукція, тис. грн.

110891

121923

138962

9,9

14

Реалізована продукція, тис. грн.

107390

120386

140118

8,6

16,4

Собівартість ТП, тис. грн.

97266

104562

117423


7,5

12,3

Дані, представлені в табл. 2.1 та 2.2, характеризують загальні результати та ефективність виробничо-господарської діяльності акціонерного товариства за останні три роки і є основою для проведення комплексного економічного аналізу.

Комплексний аналіз виробничо-господарської діяльності АТ за останні три роки проводиться з метою виявлення динаміки основних техніко-економічних показників.

Аналіз проводиться на підставі даних річних балансів підприємства.

Для аналізу складаються аналітичні таблиці, в яких розраховуються темпи зростання техніко-економічних показників.

Темпи зростання виробництва продукції визначаються ставленням даного рівня виробництва продукції до рівня базового періоду.

Розглянемо техніко-економічні показники в динаміці за три роки роботи підприємства, приймаючи за базу 2007р. (Табл. 1,2).

Темпи росту до базисного року характеризують безперервну лінію розвитку, вони показують наскільки виробництво продукції в даному періоді зросла порівняно з періодом, що приймається за базу.

Показники темпів зростання відображають не тільки напрямок розвитку, але і вимірюють інтенсивність розвитку промислового виробництва.

Для того, щоб наочно уявити зміна показників діяльності підприємства в динаміці за 2007-2009р.р. по розрахованим темпами зростання, побудуємо їх графічне зображення. У першу чергу розглянемо дані про виробництво та реалізацію продукції (рис 1).

Рис.1. Динаміка ТП, РП і собівартості ТП

За аналізований період (2007-2009р.р.) Спостерігається тенденція зростання показників товарної та реалізованої продукції. Так випуск товарної продукції зріс з 90825 тис. руб. до 138962 тис. руб. у діючих цінах в 1,5 рази. Виручка від реалізації товарної продукції в діючих цінах без урахування ПДВ збільшилася з 87957тис.руб. у 2007 році до 140118 тис. руб. в 2009 році. Порівнюючи значення цих показників в порівнянних цінах, слід зазначити, що реальне зростання товарної і реалізованої продукції за розглянутий період відповідно склав 25,3% і 26,4%. Це позитивне явище пов'язане із систематичною роботою відділу маркетингу з вивчення купівельного попиту населення та зацікавлених організацій. Крім того, на збільшення обсягів реалізації товарної продукції вплинуло постійне оновлення асортименту продукції, що виготовляється, а також поліпшення якості та дизайну пропонованих для продажу виробів.

На рис. 2 представлена ​​динаміка зміни наступних показників:

  • фонду оплати праці;

  • чисельності працюючих;

  • середньорічної заробітної плати на 1-го працюючого;

  • продуктивності праці одного працюючого у вартісному вираженні.

Аналізуючи перелічені вище показники можна відзначити тенденцію зростання їх величини. Так, фонд оплати праці збільшився з 6247тис. руб. у 2007 році до 9469,0 тис. крб.; тобто зріс в 1,5 рази, причому приріст середньооблікової чисельності працюючих склав 42 людини або 15,5% до базисного року. Значне збільшення фонду оплати праці при відносно невеликому збільшенні чисельності працюючих призвело до зростання середньорічної заробітної плати з 23,2 руб. у 2004 році до 30,4 руб. Тобто за аналізований період заробітна плата працюючих збільшилась на 31,3%.

Рис 2. Динаміка Фот, ПТ, чисельності і середньорічної ЗП.

З 2007 року виробіток продукції на одного працюючого постійно зростала і за звітом за 2009 рік склала 446,4 тис. руб.

Порівнюючи темпи зростання середньорічної заробітної плати та продуктивності праці на одного працюючого за три роки, можна відзначити випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами росту середньої заробітної плати: 32,5% і 31,3% відповідно. Аналогічне співвідношення цих показників спостерігається і за два останні роки.

В цілому це позитивно характеризує діяльність підприємства. Але слід зазначити, що розрив між темпами цих двох показників дуже незначний, всього 1,3%. Це свідчить про недостатню ефективність роботи підприємства.

Динаміка темпів зростання балансового прибутку і загальної рентабельності, представлена ​​на рис. 3, показує, що темпи зростання цих показників становлять відповідно 212% і 188%. На тлі зростання абсолютних значень балансового прибутку з 9724 тис. руб. у 2007 році до 20677тис. руб. та загальної рентабельності з 14,3% у 2007 році до 26,9% в 2009 році, спостерігається значне зростання матеріальних витрат і собівартості продукції, що випускається.


Рис. 3. Динаміка балансового прибутку і загальної рентабельності

На рис. 3 представлена ​​динаміка цих показників, а також витрат на 1 карбованець товарної продукції за 2007-2009р.р. Так за цей період собівартість товарної продукції зросла з 82832 тис. руб. до 117423 тис. крб.; матеріальні витрати збільшилися з 58894 тис. руб. до 80199 тис. руб. Їх збільшення пов'язане зі зростанням випуску товарної продукції і підвищенням цін на сировину, матеріали, комплектуючі вироби, а також на енергоносії (газ, електроенергію).

Можна відзначити позитивну роботу підприємства за останні рік, про що свідчать щорічні зміни витрат на 1 карбованець товарної продукції: 91,2 коп. - В 2007 році, 88,3 коп. - У 2008 році, 84,5 коп - в 2009 році.

Подальше зростання випуску продукції, на наш погляд, стримується наявністю на підприємстві застарілого обладнання, так як за останні роки практично не оновлювався парк технологічного обладнання.

У зв'язку, з чим необхідно провести економічний аналіз за основними показниками, які характеризують ефективність роботи акціонерного товариства і, зокрема, виявити вплив різних чинників на зміну прибутку і рентабельності.


Рис. 4. Динаміка собівартості, матеріальних витрат і витрат на 1 грн. ТП

2.3 Аналіз прибутку підприємства

Прибуток і рентабельність відносяться до найважливіших показників, які характеризують ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства.

Більш ніж, який або інший показник прибуток відображає результати всіх сторін діяльності підприємства. На її величину впливає обсяг продукції, її асортимент, якість, рівень собівартості, штрафи, неустойки та інші фактори.

Прибуток впливає на такий узагальнюючий показник, як рентабельність, стан власних оборотних коштів, платоспроможність і розміри заохочувальних фондів.

Виявлення резервів зростання і рентабельності може бути встановлено через систему взаємопов'язаних напрямків економічного аналізу.

Задача економічного аналізу полягає в тому, щоб дати оцінку загальної величини прибутку та його складу, перевірити обгрунтованість плану та його виконання за величиною прибутку до рівня рентабельності, розкрити вплив ряду факторів на відхилення фактичної величини прибутку від планової, виявити резерви зростання прибутку і рентабельності.

2.3.1 Аналіз прибутку від реалізації товарної продукції

Прибуток від реалізації товарної продукції є результатом виробничої діяльності та процесу обігу і займає найбільшу питому вагу в балансовому прибутку підприємства. Прибуток від реалізації продукції складається з двох частин:

  1. Прибуток від реалізації товарної продукції

  2. Прибуток від іншої реалізації

Визначається вона як різниця між виручкою від реалізації товарної продукції (без ПДВ) і собівартістю товарної продукції.

Для проведення аналізу скористаємося звітністю підприємства про фінансові результати діяльності та складемо наступну аналітичну таблицю 3.

З аналізу даних, наведених у таблиці, слід, що прибуток від реалізації товарної продукції збільшилася на 8291тис.руб.

На зміну прибутку могли вплинути наступні фактори:

  • зміна цін на реалізовану продукцію;

  • зміна обсягу реалізованої продукції;

  • зрушення в структурі й асортименті реалізованої продукції;

  • зміна виробничої собівартості реалізованої продукції;

  • зміна комерційних витрат;

  • прирощення виробничої собівартості і комерційних витрат

Таблиця 3

Показники для аналізу прибутку від реалізації товарної продукції


№ п / п


Найменування показників

Значення показників




2007р.


2008р.

2009р.





По з / с цінами 2007р.

За дійств. цінами

1.

Виробнича собівартість, тис. грн.

85215

97005

100843

112515

2.

Комерційні витрати, тис. грн.

4120

4904

4904

5885

3.

Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

90584

101334

105747

118400

4.

Виручка від реалізації продукції (без ПДВ), тис. грн.

101258

114761

122759

140118

5.

Прибуток, тис. грн.

11020

13427

17012

21718


Збиток



-

-

Розглянемо вплив кожного з перелічених факторів.

  1. Зміна цін на прибуток

П цін = Q р ф - Q р пф;

П цін 140118-122759 = 17359тис. руб.

За рахунок зростання цін на реалізовану продукцію прибуток доросла на 17359тис. руб.

  1. Зміна обсягу реалізації товарної продукції

П ор = П п  (S р пф: S р п) - П п;

П ор = 13427 * (105747/101334) -13427 = 585 тис. руб.

У зв'язку із зростанням обсягу реалізації у звітному році прибуток збільшився на 585тис. руб.

  1. Вплив зрушень у структурі й асортименті реалізованої продукції.

 П стр = П п  (Q р пф / Q р п - S р пф / S р п);

 П стр = 13427 * (122759/114761-105747/101334) = 352 тис. руб.

У зв'язку із зростанням в обсязі реалізації питомої ваги більш рентабельних виробів прибуток на підприємстві зросла на 352тис. руб.

  1. Зміна виробничої собівартості реалізованої продукції

 П пс / с = S р ф - S р пф

 П пс / с = 112515-100843 = 11672 тис. руб.

Збільшення виробничої собівартості в звітному році за рахунок підвищення цін на сировину і матеріали призвело до зниження прибутку на 11672 тис. руб.

  1. Зміна комерційних витрат

 П кр = S р ф - S р пф

 П кр = 5885-4904 = 981 тис.руб.

У зв'язку зі збільшенням комерційних витрат у звітному році, в порівнянні з попереднім роком прибуток зменшився на 981 тис. руб.

  1. Приріст виробничої собівартості за рахунок структурних зрушень.

 П ППС = S р п х Q р пф / Q р п - S р пф;

 П ППС = 97005 ** 122759/114761-100843 = 2923тис. руб.

Збільшення в обсязі реалізації питомої ваги виробів, по яких виробнича собівартість знизилася, призвело до підвищення прибутку на 2923 тис.руб.

  1. Приріст комерційних витрат за рахунок структурних зрушень.

 П ПКР = S р п х Q р пф / Q р п - S р пф;

 П ПКР = 4329 * 122759/114761-4904 =- 273 тис. руб.

У зв'язку зі збільшенням в обсязі реалізованої продукції виробів, за якими комерційні витрати збільшилися, прибуток знизився на 273тис.руб.

Сумарний вплив всіх факторів, що впливають на зміну прибутку, дорівнює величині відхилення прибутку від реалізації товарної продукції двох суміжних років.

 П заг =  П цін +  П ор +  П стор +  П пс / с +  П кр +  П ППС +  П ПКР

 П заг = 17359 +585 +352-11672-981 +2923-273 = 8291 тис.руб.

2.3.2 Аналіз балансового прибутку

Балансова прибуток характеризує кінцеві результати всієї виробничо-господарської діяльності та непромислових господарських об'єктів підприємства.

Формула господарської прибутку:

Пбал = П реал + Ппр реал + Поснов ф + ВР

ВР - позареалізаційні результати - штрафи, пені, неустойки, отримані або сплачені підприємством у звітному році.

Аналіз балансового прибутку в порівнянні з минулим роком показує вплив вартості сировини, матеріалів, палива та ін матеріально-технічних ресурсів, зміна цін на реалізацію продукції та методологія розрахунку прибутку. Для того щоб цей вплив виключити, необхідно привести у порівнянні умови суму прибутку.

Для аналізу складаються табл. 4 і табл.5.

Дані таблиці 4 і 5 показують, що в 2008 році балансовий прибуток перевищувала прибуток від реалізації на 324тис. руб.; в 2009 році прибуток від реалізації була більшою за балансову на 1041 тис.руб. Такі зміни відбулися в результаті доходів і збитків отриманих від позареалізаційної діяльності. У 2008 році ці доходи склали 4444 тис. руб., А в 2009 році 90тис. руб., в той же час збитки в 2009 році склали 1131тис. руб., а в попередньому році 115 тис. руб.

Зниження збитків є одним з резервів підвищення балансового прибутку акціонерного товариства.

Таблиця 4

№ п / п

Найменування показників

Значення показників за звітом

Темпи зростання до попереднього року



2008.

2009р.




У дійств. цінах тис.руб.

У дійств. цінах тис.руб.

У цінах минулого року, тис.руб.

У фактич. цінах,

%

У цінах минулого року,

%

1.

Балансова прибуток


13756


20677


16202


150


118

2.

Прибуток від

реалізації товарної продукції


13427


21718


17012


162


127

Таблиця 5. Прибутки та збитки АТ за 2009рік

Прибуток

Сума, тис. грн.

Збиток

Сума, тис. грн.

Від реалізації продукції і послуг

21718

Від реалізації продукції

84

Пені отримані

19

Пені сплачені

249

Від позареалізаційної діяльності

43

Інші борги від ВД

798

Інші доходи

28

Надзвичайні витрати

-

Разом:

21808


1131

Балансова прибуток

20677



Прибутки та збитки АТ за 2008год

Прибуток

Сума, тис. грн.

Збиток

Сума, тис. грн.

Від реалізації продукції і послуг

13427

Від реалізації продукції

31

Пені отримані

101

Пені сплачені

17

Від позареалізаційної діяльності

218

Інші борги від ВД

84

Інші доходи

125

Надзвичайні витрати

-

Разом:

13871


115

Балансова прибуток

13756



2.3.3 Аналіз прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства

Прибуток, отриманий на підприємстві, повинна бути розподілена по відповідних напрямах: на сплату до бюджету, виплату податків і т.д.

Розглянемо докладно, по яких напрямках була розподілена прибуток на підприємстві, для цього скористаємося додатком до балансу і формою «Довідка до звіту про фінансові результати та їх використання» і складемо наступну аналітичну таблицю 6.

Таблиця 6

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства

№ п / п

Найменування показників

Звіт 2007р.

Звіт 2008р.

Звіт 2009р.

Відхилення (+, -)

1.

Прибуток балансова, тис.руб

13756

19564

20677

+6921

2.

Оподатковуваний прибуток, тис.руб

11404

13555

16899

+5495

3.

Податок на прибуток та інші платежі, тис.руб

3193

3999

4901

+1708

4.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, тис.руб

10563

12578

15776

+5213

5.

Прибуток, спрямована:, тис.руб






а) до фонду накопичення

5282

6587

7888

+2603


б) до фонду потребл.

4225

4998

6310

+2085


в) інші цілі

1056

1358

1578

+522

Ставка податку на прибуток у відсотках:

а) в республіканський бюджет РБ - 13 відсотків;

б) до бюджету республік у складі РБ, бюджету країв, областей, автономних областей і округів-9%;

в) до бюджету районів, міст, селищ, сільських населених пунктів - 13%.

Для більш повного уявлення фінансового стану АТ у 2009 році розглянемо фактичне використання прибутку в більш докладному виді.

Таблиця 7

Баланс доходів і витрат за 2009 рік

№ п / п


Найменування показників

Значення показників тис.руб.


% До підсумку

1.

Прибуток балансова, всього

20677

90,6


У тому числі:




- Від реалізації продукції

21718

-


- Від позареалізаційної діяльності

-1041

-

2.

Амортизація

2134

9,4

3.

Залучені кошти

-

-

4.

Разом доходи

22811

100

5.

Платежі до бюджету

4901

21,5

6.

Фонди накопичення, всього

11600

50,8


У тому числі:




- Фонд капітальних вкладень

10022

43,9


- Фонд коштів соціальної сфери

1578

6,9

7.

Фонди споживання, всього

6310

27,7


У тому числі:




- Оплата за лікування

798

3,5


- Відшкодування вартості путівок

570

2,5


- Матеріальна допомога

1597

7,0


- Зміст профкому

91

0,4


- Доплати відрядженим

228

1,0


- Премії за виконання особливо важливих завдань

730

3,2


- Позики працюючим

958

4,2


- Штрафні санкції

456

2,0


- Розрахунки із засновниками (дивіденди)

890

3,9


Разом витрати:

22811

100

2.4 Аналіз рентабельності підприємства

Аналіз рентабельності підприємства включає:

2.4.1 Аналіз рентабельності виробництва продукції

Аналіз рентабельності виробництва продукції дає можливість встановити той рівень рентабельності, з яким працювало підприємство в звітному році з випуску продукції.

Рентабельність виробництва продукції (Рпр) визначається за формулою:

Рпр = (ПТП / Sтп) х100%,

де

ПТП - прибуток від виробництва товарної продукції;

Sтп - собівартість товарної продукції;

ПТП = Qтп - Sтп,

де

Qтп - обсяг товарної продукції в оптових цінах підприємства.

Для аналізу рентабельності виробництва складемо таблицю.

Таблиця 8

Рентабельність виробництва продукції

№ п / п

Найменування показників

Значення показників

Відхилення (+, -)



2007р.

2008р.

2009р.


1.

Товарна продукція підприємства в оптових цінах, тис. грн.

115347

125845

138962

+23615

2.

Повна собівартість, тис. грн.

101851

104598

117423

+15572

3.

Прибуток від виробництва товарної продукції, тис. грн.

13496

18526

21539

+8043

4.

Рентабельність виробництва,%

13,25

15,7

18,34

+5,1

З даних цієї таблиці видно, що фактичний рівень рентабельності виробництва в 2009 році вище рентабельності ніж у 2007році на 5,1%. Це пояснюється тим, що за звітний період відбулося підвищення прибутку і зниження витрат на 1 карбованець товарної продукції.

Резерви підвищення рівня рентабельності виробництва полягають у збільшенні прибутку від виробництва продукції за рахунок зниження собівартості товарної продукції, шляхом застосування більш сучасних і економічних технологій, заміни дорогої сировини на більш дешеве.

2.4.2 Аналіз рентабельності продажів

За даними звіту про прибутки та збитки можна проаналізувати динаміку рентабельності продажів, а так само вплив факторів на зміну цього показника (табл.9).

Таблиця 9

Рентабельність продажів

№ п / п

Найменування показників

Значення показників

Відхилення (+, -)



2007р.

2008р.

2009р.


1.

Виручка від реалізації за вирахуванням ПДВ (В), тис. грн.

66415

76895

94564

+28149

2.

Виробнича собівартість (С), тис.руб.

53353

68545

74365

+21012

3.

Комерційні витрати (КР), тис.руб.

3132

3541

3759

+627

4.

Управлінські витрати, тис. грн.

6743

7512

8867

+2124

5.

Рентабельність продажів,%

4,8

7,0

8,0

+3,2

Рентабельність продажів (Рп) - це відношення суми прибутку від продажів до обсягу реалізованої продукції:

Рп = (В - З - КР - УР) / В * 100% = Пр / В * 100%

З цієї факторної моделі випливає, що на рентабельність продажів впливають ті ж фактори, що і на прибуток від продажу. Щоб визначити, як кожен фактор вплинув на рентабельність продажів, необхідно здійснити наступні розрахунки.

У наведених нижче формулах використані такі позначення:

В 1 і В о - звітна та базисна виручка;

З 1 і С о - звітна та базисна собівартість;

КР і КРО - звітні та базисні комерційні витрати;

УР і ОРО - управлінські витрати у звітному і базисному періодах.

  1. Вплив зміни виручки від реалізації на рентабельність продажів:

 Р п в =  (В - С о - КРО - ОРО) / В - (По - Со - КРО - ОРО / У) / Під  * 100%

 Р п в =  (140118-84797-4329-12208) / 140118 - (114761-84797-4329-12208) / 114 761  * 100% = +16%

У зв'язку із зростанням виручки від реалізації у звітному році рентабельність зросла на 16%.

2. Вплив зміни собівартості продукції:

 Р п с =  (У 1 - З 1 - КР о - УР о) / В 1 - (У 1 - С о - КР о - УР о) / В 1  * 100%

 Р п с =  (140118-94522-4329-12208) / 140118 - (140118-84797-4329-12208) / 140 118  * 100% = -6,94%

Підвищення собівартості продукції привело до зниження рентабельності продажів на 6,94%.

  1. Вплив зміни комерційних витрат:

 Р п кр =  (У 1 - З 1 - КР 1 - УР о) / В 1 - (У 1 - З 1 - КР о - УР о) / В 1  * 100%

 Р п кр =  (140118-94522-5885-12208) / 140118 - (140118-94522-4329-12208) / 140 118  * 100% = -1,11%

За рахунок зростання комерційних витрат рентабельність продажів знизилася на 1,11%.

  1. Вплив зміни управлінських витрат:

 Р п ур =  (У 1 - З 1 - КР 1 - УР 1) / У 1 - (У 1 - З 1 - КР 1 - УР о) / В 1  * 100%

 Р п ур =  (140118-94522-5885-17993) / 140118 - (140118-94522-5885-12208) / 140 118  * 100% = -4,15%

У зв'язку із зростанням управлінських витрат рентабельність продажів знизилася на 4,15%.

Загальний вплив всіх факторів складе:

 Р п заг = 16,0-6,94-1,11-4,15 = 3,8%

2.4.3 Аналіз рентабельності найважливіших видів продукції

Рентабельність виробів, що випускаються підприємством, надає значний вплив, як на рентабельність виробництва, так і на рентабельність підприємства в цілому.

Так, АТ випускає широкий асортимент продукції, для аналізу рентабельності виробів доцільно розглянути основні види продукції.

Рівень рентабельності виробу (Рі) ​​визначається за формулою:

Рі = (Пі / С) * 100%,

де

Пі - прибуток по виробу, руб.;

Сі - собівартість виробу, грн.

Для проведення аналізу скористаємося даними додатка до форми 1-С калькуляції собівартості для чого складемо аналітичну таблицю 10.

Таблиця 10 Рентабельність окремих видів продукції

Найменування видів продукції

По звіту 2008р. і цінами 2009р.

По звіту 2009р.


Кількість

Товарна продукція

тис. руб.

Собівартість продукції

тис. руб.

Рентабельність продукції,%

Кількість

Товарна продукція

тис. руб.

Собівартість продукції

тис. руб.

Рентабельність продукції,%

Стінка побутова

1068

22437

19682

14,0

1851

43384

33681

19,9

Шафа - сушіння

3458

10663

9395

13,5

3358

11443

9976

14,7

Колонка

4381

15884

14297

11,1

3988

14575

18990

12,2

Стіл кухонний

4502

13351

12260

8,9

4703

15221

13875

9,7

Стіл обідній

9860

23156

19638

15,2

9902

27904

23429

19,1

Тумба з ящиками

2058

6134

5531

10,9

2300

8281

7430

11,5

Вироби деревообробки

-

15953

13957

14,3

-

16558

13833

19,7

Інша продукція

-

7769

7091

9,6

-

4596

4028

14,1

Всього


-

115347

101851

13,25

-

138962

117423

18,3

Аналізуючи дані цієї таблиці, видно, що найменшу рентабельність має виробництво столів кухонних (9,7%), а найбільшу - виробництво побутових стінок (19,9%)

2.4.4 Аналіз загальної рентабельності підприємства

За розрахованими вище показниками рентабельності не можна судити про ефективність використання основних виробничих фондів і оборотних коштів. Тому, поряд з розглянутими показниками рентабельності необхідно також проаналізувати рівень рентабельності в цілому, а саме, загальної та розрахункової.

Показник загальної рентабельності розраховується за формулою

Р Заг. = П БАЛ / (Ф ОСН + Ф ПРО), де

П БАЛ - балансовий прибуток по підприємству, тис. руб.

Ф ОСН - середньорічна вартість ОФП, тис. руб.

Ф ОБ - середньорічна вартість нормованих оборотних коштів, тис. руб.

Провівши перетворення формули, можна проаналізувати залежність рівня загальної рентабельності від:

  • розміру прибутку на1 руб. реалізованої продукції (П БАЛ \ Q Р)

  • фондомісткості (1 / Q Р) / ​​Ф ОСН

  • оборотності оборотних коштів 1 / Q Р / Ф ПРО

    • Р Заг. = П БАЛ / (Ф ОСН + Ф ПРО) * 100 = (П БАЛ \ Q Р) / ​​[(Ф ОСН / Q Р) + (Ф ПРО / Q Р)] * 100;

    Для аналізу впливу окремих факторів на рівень загальної рентабельності необхідно скласти таку таблицю.

    Таблиця 11

    Вихідні дані для аналізу загальної рентабельності.

    №

    Найменування показників

    Умовне позначення

    Значення показників




    Звіт 2007

    Звіт 2008 р

    Звіт 2009р

    1

    Балансова прибуток, Тис. руб

    П БАЛ

    13756

    18547

    20677

    2

    Обсяг реалізованої продукції, Тис. руб

    Q P

    114761

    129115

    140118

    3

    Середньорічна вартість основних виробничих, Тис. руб фондів

    Ф ОСН

    36793

    36988

    37047

    4

    Середні залишки основних оборотних коштів, Тис. руб

    Ф ПРО

    34396

    37001

    39703

    5

    Фондовіддача основних виробничих фондів, руб / руб.

    Q P / Ф ОСН

    3,12

    3,49

    3,78

    6

    Фондомісткість, грн. / руб.

    Ф ОСН / Q P

    0,32

    0,29

    0,26

    7

    Кількість оборотів нормованих оборотних коштів, число оборотів

    Q P / Ф ПРО

    3,34

    3,49

    3,53

    8

    Коефіцієнт закріплення оборотних коштів, частки одиниць

    Ф ПРО / Q P

    0,3

    0,29

    0,28

    9

    Прибуток на 1 руб. реалізованої продукції, грн / руб.

    П БАЛ / Q P

    0,12

    0,14

    0,15

    10

    Рівень загальної рентабельності,%

    П БАЛ / (Ф ОСН + Ф ПРО) * 100

    19,3

    25,1

    26,9

    Для зручності проведення аналізу використовуємо наступні позначення:

    Р 1 і Р 0 - загальна рентабельність звітного та базового періодів

    П 1 і П 0 - прибуток на 1 крб. РП у звітному і базовому періоді

    Е 1 і Е 0 - фондорентабельность у звітному і базовому періоді

    До 1 і К 0 - коефіцієнт закріплення оборотних коштів у звітному і базовому періоді

    Дані таблиці 12 показують, що рівень загальної рентабельності змінився на:

     Р Заг = Р 1 - Р 0 = 26,9-19,3 = 7,6%

    1. Визначаємо вплив прибутковості:

     Р 1 = П 1 / (Е 0 + К 0) * 100 - Р 0;

     Р 1 = 0,15 / (0,32 +0,30) * 100-19,3 = 4,9%

    У зв'язку зі збільшенням прибутку на 1 крб. реалізованої продукції загальна рентабельність зросла на 4,9%

    2. Визначаємо вплив Фондорентабельность:

     Р 2 = П 1 / (Е 1 + К 0) * 100 - П 1 / (Е 0 + К 0) * 100;

     Р 2 = 0,15 - (0,26 +0,30) * 100-0,15 / (0,32 +0,30) * 100 = 2,6%

    Зменшення Фондорентабельность призвело до зростання загальної рентабельності на 2,6%

    1. Визначаємо вплив коефіцієнта закріплення оборотних коштів:

     Р 3 = П 1 / (Е 1 + К 1) * 100 - П 1 / (Е 1 + К 0) * 100;

     Р 3 = 0,15 / (0,26 +0,28) * 100-0,15 (0,26 +0,30) * 100 = 1,1%

    За рахунок прискорення оборотності оборотних коштів загальна рентабельність зросла на 1,1%

    Загальний вплив всіх факторів складе:

     Р Заг = 4,9 +2,6 +1,1 = 7,6%

    Висновки

    1. Аналіз прибутку показав, що найбільший вплив на її зміну робить зростання цін як на готову продукцію, так і на сировинні і матеріальні ресурси.

    2. Великий вплив на збільшення прибутку має зростання обсягів виробництва і виручки від реалізації продукції.

    3. На зміну балансового прибутку істотний вплив роблять різного роду невиробничі витрати.

    4. Оновлення асортименту і його розширення при відповідній якості дозволяє збільшити попит на продукцію підприємства.

    У зв'язку з цим у дипломному проекті пропонується технічний захід, що дозволяє вплинути на збільшення обсягів продукції, що користується попитом у населення, більш високої якості і задовольняє вимогам споживачів, а отже і на збільшення прибутку та підвищення рентабельності підприємства.

    III. ЗАХОДИ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

    3.1 Технологічне захід

    Акціонерне товариство, набуваючи деревно-стружкові плити (в т.ч. і ламіновані) використовують їх не тільки для виготовлення меблів самим підприємством, але й постачає меблеві заготовки іншим організаціям і підприємцям.

    У машинному цеху підприємства деревно-стружкові плити розкроюються на заготовки заданих розмірів. Розкрій здійснюється на форматно-розкроювальних верстатах фірми «Griggio» і «Altendorf» FS -90. Продуктивність цих верстатів становить у середньому близько 1,3 куб м на годину. У зв'язку із зростаючою потребою в меблевих заготовках з Дстп самого підприємства, а також враховуючи вже десятирічний термін експлуатації цього устаткування, пропонується впровадити форматно-раськроєчний центр з програмним управлінням моделі «Selco» ЕВ 70. Цей верстат призначений для чистового розкрою облицьованих плит пакетами висотою до 60 мм. Для усунення сколів на поверхні нижньої плити застосовується підрізна пила.

    3.2 Розрахунок річного випуску продукції

    Річний випуск за базовим варіантом встановлюється по верстату з найменшою продуктивністю. Найменування верстатів, їх марка, тип і кількість наводяться в табл. 12. Результати розрахунків наводяться в табл.13.

    Змінна продуктивність верстатів розраховується за формулою:

    ПСТ = 480 * У * П * М / Т,

    де:

    У - коефіцієнт використання робочого часу;

    П - кількість заготовок, що отримуються з однієї плити, шт. (По кромці розкрою);

    М - кількість одночасно розкроюємо плит в пакеті, шт;

    Т - сумарний час, що витрачається на підготовку пакету і його розкрій, хв.

    Кількість листів в пакеті визначається за формулою:

    М = Н / h, де:

    Н - найбільша висота пакета (60 мм)

    H - товщина плити в мм

    Вихідні дані

    Таблиця 12


    Найменування устаткування


    Марка обладнання

    Кількість верстатів, од.


    Вага, кг

    Ціна обладнання, руб.

    Сумарна потужність, кВт

    Категорія ремонтної складності, од.

    Норма площі на одиницю, кв.м.

    До впровадження








    Форматно-раськроєчний верстат

    Griggio

    1

    860

    252000

    6,25

    19

    19,4

    Форматно-раськроєчний верстат

    Altendorf

    1

    840

    378000

    6,25

    19

    21,6

    Після впровадження








    Форматно-раськроєчний центр

    Selco

    EB 70

    1

    2800

    1565000

    11,6

    45

    39,3

    Таблиця 13. Розрахунок річного випуску продукції

    Найменування устаткування

    Марка тип

    Продуктивність верстата, в шт.

    Кількість верстатів

    Кількість змін

    Номінальний фонд часу

    Плановані втрати часу на ремонт

    Ефективний фонд часу в верстато-годинах

    Річна виробляє.

    верстата в тис.шт.



    змінна

    годинна



    У днями

    У ст.часах

    У ст.часах

    У%



    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    10

    11

    12

    До впровадження












    Форматно-раськроєчний верстат

    Griggio

    1040

    130

    1

    2

    251

    4016

    193

    4,8

    3823

    497

    Форматно-раськроєчний верстат

    Alten-dorf

    C 90

    1040

    130

    1

    2

    251

    4016

    193

    4,8

    3823

    497

    Після впровадження












    Форматно-раськроєчний центр

    Selco EB 70

    3040

    380

    1

    2

    251

    4016

    351

    8,75

    3665

    1415

    Годинна продуктивність верстатів знаходиться діленням змінної продуктивності на тривалість зміни в годинах визначається режимом роботи.

    Номінальний і ефективний фонд часу роботи обладнання визначається за такими формулами:

    ТНД = Тк - (Тп + Тв), дн;

    Тнч = ТНД * Ср * Пмм, ст.-годину;

    Тефч = Тнч - Трч, ст. - Година, де

    ТНД - номінальний фонд часу, днів;

    Тк - календарний фонд часу, днів (ТНД = 365 днів)

    Тп - кількість святкових днів (Тп = 8 днів);

    Тв - кількість вихідних днів (Тв = 106 днів);

    Тнч - номінальний фонд часу, год;

    Ср - число змін (Ср = 2);

    ПВМ - тривалість зміни, год (ПВМ = 8 годину);

    Тефч - ефективний фонд часу, год;

    Трч - плановані втрати часу на ремонт, годину.

    Втрати часу на ремонт в курсовій роботі встановлюються укрупнено в межах від 2 до 6% в залежності від категорії ремонтної складності використовуваного обладнання.

    Втрати часу для кожної конкретної одиниці обладнання визначається за формулою:

    Трч = ((2 + 0,15 * R) / 100) * Тнч,

    Де (2 + 0,15 * R) - втрати часу на ремонт (гр. 10) у процентному відношенні;

    2 - мінімальний відсоток втрати на ремонт обладнання,%;

    0,15 - розрахунковий відсоток втрати на одиницю ремонтної складності,%;

    R - число одиниць ремонтної складності устаткування, од.

    Річна продуктивність верстата виходить множенням годинної продуктивності на ефективний фонд часу.

    Відсоток завантаження устаткування розраховується діленням річного випуску на річну продуктивність кожного верстата.

    Розрахунок річного випуску продукції пропонованого варіанту проводиться аналогічно.

    3.3 Вихідні дані щодо визначення економічної ефективності заходу

    Основою розрахунку є вивчення витрат, що впливають на зміну собівартості продукції. Ефективним вважається захід, коли витрати покриваються за рахунок доходів від впровадження запропонованого заходу. До результатів здійснення заходу НТП крім зростання випуску продукції, економію сировини і матеріалів, підвищення продуктивності праці, зниження кількості зайнятих у виробництві робітників та ін

    Оцінка ефективності заходу має включити визначення наступних показників:

    • витрати на здійснення заходу:

    • фінансові ресурси підприємства;

    • джерела фінансування заходу;

    • економічний ефект;

    • результати виробничо - господарської діяльності підприємства.

      Для проведення розрахунку використовуються фактичні дані на ділянці впровадження (табл. 14).

      Крім фактичних даних в розрахунках використовується інформація економічних і технічних довідників.

      Таблиця 14

      Найменування показників

      Значення показника

      Ціна 1 м ³ деревинно-стружкової плити, руб.

      5100

      Транспортні витрати з доставки 1 м ³ деревинно-стружкової плити (2,5% до ціни), руб.

      120

      Випуск облицьованих щитів для виготовлення меблів, м ³

      4970

      Корисний вихід заготовок з деревинно-стружкової плити,%

      0.92

      Потреба в Дстп для виконання виробничого завдання, м ³

      5400

      Ціна 1м 3 облицьованих заготовок, руб.

      7010

      3.4 Розрахунок одноразових витрат на здійснення заходу

      При впровадженні заходів НТП можна зустрітися з трьома випадками:

      1. нова техніка повністю замінює діюче обладнання, раніше застосовується для тієї ж мети;

      2. засоби автоматизації додаються до діючого обладнання, не змінюючи його складу;

      3. автоматизація здійснюється при частковому використанні раніше застосовуваного устаткування. У зв'язку з цим прийнято розрізняти:

      а) старі (раніше здійснені) капітальні вкладення;

      б) нові капітальні вкладення;

      в) загальні капітальні вкладення.

      Старі капітальні вкладення (Кст) - це раніше здійснені капітальні вкладення на ділянці впровадження обладнання (діючі основні фонди). Вони приймаються за балансовою вартістю (за первісною або відновною відповідно до останньої переоцінкою основних фондів). У курсовій роботі величина їх визначається за цінами діючих прейскурантів, до якої додаються транспортні витрати, витрати на монтаж і освоєння обладнання. Старі капітальні вкладення розраховуються в табл.15

      Таблиця № 15. Розрахунок старих капітальних вкладень

      Найменування устаткування

      Марка, тип

      К-ть, шт.

      Прейскурантна ціна за одиницю, крб.

      Витрати на доставку, монтаж і освоєння одиниці, руб.

      Балансова вартість всього устаткування, руб.

      1

      2

      3

      4

      5

      6

      Форматно-раськроєчний верстат


      1

      252000

      25200

      277200

      Форматно-раськроєчний верстат


      1

      378000

      37800

      415800




      630000

      63000

      693000

      Нові капітальні вкладення (Кн) - це одноразові, знову вводяться по об'єкту капітальні вкладення на впровадження нового обладнання.

      Вони визначаються за формулою:

      Кн = Кт + Кс + Км + Кп ± Ок,

      де Кт - витрати на нове обладнання, його доставку, монтаж і освоєння;

      Кс - витрати на будівництво і реконструкцію будівель, необхідних для здійснення автоматизації;

      Км - витрати на модернізацію діючого обладнання, передбаченого використання;

      Кп - витрати на проектування (конструкторські й дослідні роботи);

      ± Ок - величина зміни нормованих оборотних коштів у порівнянні з базовим варіантом.

      Розрахунок балансової вартості нового обладнання (Кл) проводиться за такою формою (табл. 16).

      Таблиця 16

      Найменування устаткування

      Марка

      К - ть

      Ціна, тис.

      руб.

      Витрата на доставку і монтаж, руб.

      Балансова вартість, грн.

      Форматно-раськроєчний центр

      Selco EB 70

      1

      1565

      156,5

      1721,5

      При визначенні Кт, слід враховувати, що частина технологічних машин, що входять в автоматичні лінії, не набувають знову, а використовуються з наявного обладнання. Сума використовуваних капітальних вкладень (Кіс) встановлюється за даними табл.15. Для цього з гр.6 вибирається балансова вартість обладнання, яке включається до складу пропонованих автоматичних ліній. Потім визначається вартість буде придбане обладнання за формулою:

      Кт = Кл - Кіс = 1721,5 тис. руб.

      Витрати на реконструкцію будівель (Кс) враховуються у тих випадках, коли впровадження устаткування веде до зміни необхідної площі. Площа цеху, займана обладнанням базового варіанту, визначається на підставі існуючих нормативів площі робочих місць індивідуально обслуговується деревообробного обладнання. Площа, зайнята робочими місцями, зазвичай становить близько 60% виробничої площі, інші 40% припадають на проходи і проїзди.

      Площа, необхідна для встановлення нового обладнання, розраховується виходячи з габаритів.

      Витрати на 1м ² виробничо площі встановлюються за прейскурантами.

      У разі нестачі виробничої площі витрати на її заповнення визначаються за формулою:

      Кс = Δ П * Цс;

      де - Δ П - недолік виробничої площі;

      Цс - витрати на 1м ² виробничої площі (Цс = 5000 руб.)

      Недолік виробничої площі обчислюється за формулою:

      Δ П = (П2-П1) * 1,67,

      де П2 - площа, необхідна для встановлення нового обладнання, м 2;

      П1 - площа, займана обладнанням за базовим варіантом, м 2;

      1,67 - коефіцієнт, що враховує частку площі на проходи і проїзди.

      Тоді:

      Кс = 0, так як площа, займана діючим обладнанням достатня для установки форматно-розкроювального центру.

      Витрати на проектування визначаємо за наступною формулою:

      Кп = (Кт + Кс) * 0,05 = 1721,5 * 0,05 = 86,1 тис. руб.

      Тоді:

      Кн = Кт + Кс + Кп = 1721,5 +86,1 = 1808тис. руб.

      Загальні капітальні вкладення (Коб) - це капітальні вкладення на ділянці до або після впровадження обладнання. За базовим варіантом Коб = Кст. За пропонованого варіанту загальні капітальні вкладення включають в себе нові капітальні вкладення і ту частину діючих фондів, яка буде використана при впровадженні нових технічних засобів.

      Їх можна визначити за формулою:

      Коб = Кн + Кіс + Рм,

      де Кіш - використовувані при впровадженні старі капітальні вкладення.

      У загальні капітальні вкладення за пропонованим варіантом повинні також включатися витрати на перестановку використовуваного обладнання, тобто витрати на його демонтаж і монтаж (РМ).

      Витрати на демонтаж непотрібного обладнання визначаються відсотком від величини Кіс, прийнятому в розмірі 3%.

      За базовим варіантом

      Коб = Кст = 693 тис. руб;

      За пропонованого варіанту розраховується за формулою:

      Коб = Кн + Кіс + Рм = 1808 +21 = 1 829 тис.руб.

      Результати розрахунків зведені в таблицю 17.

      Таблиця 17

      №

      Найменування показників

      Сума, тис. руб.

      1.

      Витрати на придбання нового обладнання, тис.руб.

      1565

      2.

      Витрати на виробниче будівництво, тис.руб.

      -

      3.

      Витрати на проектування, тис.руб.

      86

      4.

      Витрати на монтаж, тис.руб.

      178

      5.

      Ліквідаційні сальдо, тис.руб.

      -70

      6.

      Загальні витрати, тис. грн.

      1759

      3.5 Розрахунок показників, що характеризують формування фінансових ресурсів

      Основним джерелом фінансування заходів організаційно-технічного характеру є фонд розвитку виробництва, науки і техніки (ФРПНТ). Цей фонд формується з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства та амортизаційних відрахувань за нормативами, затвердженими керівництвом підприємства. Так, зокрема, на 2006 рік нормативи відрахувань з прибутку склали:

      до фонду розвитку виробництва - 60%

      до фонду соціального розвитку - 40%

      нормативи відрахувань до ФРПНТ з амортизаційного фонду - 50%.

      Визначення в цілому суми фонду розвитку виробництва, науки і техніки наводяться в табл. 18.

      Таблиця 18

      Фонд розвитку виробництва науки і техніки

      Показники

      Величина показника

      Обсяг товарної продукції, тис. руб.

      138962

      Повна собівартість товарної продукції, тис. руб.

      117423

      Амортизація на повне відновлення, тис. руб.

      2134

      Балансовий прибуток, тис. руб.

      20677

      Податкові відрахування, тис. руб.

      4901

      Фінансовий резерв, тис. руб.

      1578

      Розрахунковий прибуток на поповнення власних фондів, тис. руб

      14200

      У тому числі:, тис. руб

      ФРП

      ФСР


      7890

      6310

      Відрахування з амортизаційного фонду

      1067

      ФРПНТ, всього

      8957

      Після визначення суми власних фінансових коштів, які можуть бути використані на проведення заходів організаційно-технічного характеру, необхідно провести розрахунок розміру власних позикових коштів, необхідних для фінансування пропонованого заходу.

      Для виявлення потреби в позикових коштах складаємо табл.19.

      Таблиця 19

      № п / п

      Показники

      Сума

      1.

      ФРПНТ, тис. руб.

      8957

      2.

      Кошти для фінансування пропонованого заходу, тис. руб

      1759

      3.

      Витрати на здійснення заходу, тис. руб

      1759

      4.

      Потреба в позикових коштах, тис. руб

      -

      Таким чином, пропоноване захід може бути повністю профінансовано з власних джерел, що позбавляє АТ від пошуку кредитів і полегшує впровадження нового обладнання.

      3.6 Визначення змін собівартості продукції

      Собівартість може бути представлена ​​у вигляді наступних даних:

      а) собівартість одиниці продукції (комплекту, окремих операцій, робіт);

      б) собівартість річного випуску продукції;

      в) зниження собівартості одиниці на ділянці впровадження автоматизації;

      г) сума річної економії в експлуатаційних витратах. Собівартість одиниці розраховується за прийнятими в плануванні та обліку калькуляційних статтях витрат.

      При впровадженні нових технічних засобів у масштабі цілих цехів (або інших великих підрозділів) необхідно проводити порівняння пропонованого варіанту з базовим по повній собівартості продукції. У тих випадках, коли автоматизуються тільки окремі операції або роботи, слід розраховувати цехову собівартість (витрати на виконання) тільки цих операцій або робіт. Якщо ж впровадження обладнання відбивається не на всіх статтях витрат, можливо числення зміни собівартості лише за тими з них, які зменшуються або збільшуються.

      Щоб розрахунки були порівнянні, собівартість у базових і нових умовах повинна визначатися за єдиною методикою і при однакових вихідних даних, наприклад, при однакових цінах на сировину, матеріали, тарифи на електроенергію, годинних тарифних ставках, однакових відсотках доплат до заробітної плати та ін

      При визначенні собівартості найбільш складним є розрахунок витрат за комплексними статтями, в першу чергу за статтею «витрати на утримання та експлуатацію устаткування». Ці витрати повинні обчислюватися пропорційно прямій заробітній платі виробничих робітників, з прямим рахунком за окремими статтями витрат.

      Отже, цехова собівартість одиниці продукції (S) при виявленні економічної ефективності визначається як сума всіх цехових витрат, що приходять на один виріб, комплект або операцію, а саме:

      S = Л + М + Е + З + Д + О + А + Р + І + П + Цр + Т,

      де Л - витрати на сировину (лісоматеріали);

      М - витрати на основні матеріали;

      Е - витрати на енергію для технологічних цілей (електроенергія, стиснене повітря, теплоенергія й ін)

      З - основна заробітна плата виробничих робітників;

      Д - додаткова заробітна плата виробничих робітників;

      О - відрахування на соціальні потреби;

      А - амортизація обладнання;

      Р - витрати на поточний ремонт обладнання;

      Т - витрати, пов'язані з внутрішньоцеховим транспортам;

      І - витрати на різальний інструмент та експлуатацію пристроїв;

      П - інші витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

      Цр - цехові витрати.

      Витрати на сировину (Л). Витрати на сировину, а також на основні матеріали розраховуються в тих випадках, коли впровадження обладнання їх змінюють. Це відбувається, якщо пред'являються підвищені вимоги до якості сировини і матеріалу та їх попередній обробці, якщо змінюються припуски на обробку, знижується відсоток браку або витрати на ремонт після обробки тощо

      Витрати на сировину, які входять в собівартість одиниці, підраховуються за формулою:

      Л = V * Ц,

      Л = 1,09 (5100 +120) = 5690 руб.

      де V - норма витрати матеріалів готової на 1 м 3 готової продукції;

      Ц - ціна матеріалів з ​​урахуванням доставки, руб.

      Ціни на сировину приймаються за надані послуги з додаванням транспортно-заготівельних витрат, які складаються з витрат на доставку сировини від постачальника до споживача, на приймання, вивантаження, зберігання і подачу сировини в цех. Транспортно-заготівельні витрати зазвичай знаходяться у відсотковому відношенні до прейскурантної ціною. Відсоток визначається виходячи з кошторису транспортно-заготівельних витрат і суми витрат на всі види сировини за надані послуги.

      Витрати на електроенергію для технологічних цілей (Ее). Витрати на електроенергію визначаються виходячи з споживаної потужності струмоприймачів та ціни 1 кВт * год електроенергії за формулою:

      Е = (Асил * Ре) / Q,

      де Асил - витрата силової електроенергії в кВт * год;

      Ре - ціна 1 кВт * год силової електроенергії;

      Q - часовий випуск продукції в натуральному вираженні.

      У свою чергу


      Де Ni-встановлена ​​потужність електродвигуна або іншої силової установки в кВт;

      Kci - коефіцієнт попиту відповідного струмоприймача, що дорівнює добутку коефіцієнта використання устаткування по потужності (Км) і коефіцієнта використання устаткування за часом (Кв);

      Т - тривалість експлуатації обладнання в годинах, яка приймається в даному випадку рівної одній годині, m - кількість видів струмоприймачів.

      Потужність електродвигунів та коефіцієнт попиту приймаються відповідно до технічних характеристик обладнання.

      Ціна 1 кВт * год електроенергії приймається за діючими тарифами на електричну енергію для промислових і прирівняних до них споживачів (Р = 1,0 руб.).

      Часовий випуск продукції розраховується в залежності від річного випуску та ефективності фонду робочого часу в годинах.

      Маємо:

      А сил = 12,5 * 0,8 * 1 = 10,0 кВт.год

      А сіл.пр = 11,6 * 0,8 * 1 = 9,3 кВт.год

      Тоді

      Е Е БАЗ = (А СИЛ БАЗ Р Е) / Q БАЗ = 10,0 * 1 / 1, 3 = 7,69 руб.,

      Е Е ПР = (А СИЛ ПР * Р Е) / Q ПР = 9,3 * 1 / 1, 9 = 4,89 руб.

      Основна заробітна плата виробничих робітників (З) визначається як сума заробітної плати за тарифом на всіх операціях (Зт), що припадає на одиницю продукції і доплат до основного фонду за формулою:


      де Sо - годинна тарифна ставка оператора відповідного розряду;

      Sn - годинна тарифна ставка помічника оператора (підручного) відповідного розряду;

      Qч - часовий випуск продукції;

      Кn - коефіцієнт перевиконання встановлених норм (До n = 1,05)

      Коф - коефіцієнт доплат до основного фонду (Коф = 1,15);

      к - кількість операцій за варіантами.

      Тарифні ставки приймаються в залежності від умов роботи та прийнятої форми оплати праці (робота з нормальними умовами праці, оплачувана відрядно або почасово).

      Розряди робіт встановлюються за чинною тарифно-кваліфікаційної сітці.

      За базовим варіантом:

      • форматно-раськроєчний верстат (2ед) - оператор V1 розряду (Sо = 25,5 руб.);

      За пропонованого варіанту:

      • форматно-раськроєчний центр - оператор VI розряду (Sо = 25,5 руб.),

      Коефіцієнт перевиконання норм встановлюється у відсотковому відношенні до норми виробітку (вартовому випуску продукції), коефіцієнт доплат до основного фонду - у відсотковому відношенні до заробітної плати, визначеної за тарифними ставками.

      Доплати до основного фонду складаються з премій за відрядно-преміальною і почасово-преміальною системами оплати праці, доплат за роботу в нічний час, надбавки не звільненим бригадирам за керівництво роботою бригад, оплати робітникам за навчання учнів на виробництві та пр.

      У відповідності з перерахованими вище формулами маємо:

      З баз = (25,5 +19,5) * 2 / 1, 3 * 1,05 * 1,15 = 83,6 руб.

      З пр = 25,5 / 1,9 * 1,05 * 1,15 = 16,21 руб.

      Додаткова заробітна плата (Д). У додаткову заробітну плату включають всі доплати за не відпрацьований час, а саме: оплату відпусток, оплату перерв у роботі матерів, що годують, доплату підліткам за скорочений робочий день, оплату надбавок за вислугу років та ін

      Додаткова заробітна плата встановлюється у процентному відношенні до основної заробітної плати і розраховується за формулою:

      Д = Кд * З,

      де Кб - коефіцієнт доплат за опрацьованим час (Кд = 15% від основної заробітної плати).

      Тоді маємо:

      Дбаз = Кд * Збаз = 0,15 * 83,6 = 12,54 руб.;

      Дпр = Кд * Зпр = 0,15 * 16,21 = 2,43 руб.

      Відрахування на соціальні потреби (О) складаються з внесків підприємства:

      а) у пенсійний фонд РФ у розмірі 28%;

      б) до фонду соціального страхування в розмірі 4,0%%

      в) у фонд медичного страхування в розмірі 3,6%;

      усього в розмірі 35,6% до повної заробітної плати працюючих. Вона визначається як сума основної і додаткової заробітної плати, а також виплат їхнього фонду матеріального заохочення за такою формулою:

      О = Ко * (З + Д + М),

      де Ко - коефіцієнт відрахувань на соціальні потреби, який визначається за сумою встановлених законодавчими органами відсотків (Ко = 0,356);

      М - сума виплат з фонду матеріального заохочення, що приймається до основної заробітної плати відповідно до положення про преміювання (М = 20% від основної заробітної плати).

      Маємо:

      Обаз = Ко * (Збаз + Дбаз + М) = 0,356 * (83,6 +12,54 +0,2 * 83,6) = 40,18 руб;

      Опр .= Ко * (Зпр + Дпр + М) = 0,356 * (16,21 +2,43 +0,2 * 16,21 = 7,79 руб.

      Амортизація обладнання (А), що припадає на один виріб, комплект або операцію, визначається за формулою:

      Де Ц - ціна одиниці обладнання в руб.;

      а - норма амортизаційних відрахувань відповідного обладнання в відсотках;

      Qг - річний випуск продукції в натуральному вираженні;

      К - коефіцієнт, що враховує витрати на доставку, монтаж і освоєння даного устаткування;

      n - кількість видів устаткування.

      Норма амортизаційних відрахувань для кожного виду обладнання приймається відповідно до затверджених «Нормами амортизаційних відрахувань на основні фонди» (для базового варіанту Абаз = 8,3, для пропонованого варіанту а пр = 8,3).

      Тоді отримаємо:

      А баз = 693000 * 8,3 / 100 * 4970 = 11,57 руб.

      А пр = 17215000 * 8,3 / 100 * 7075 = 20,2 руб.

      Визначення витрат на ремонт устаткування (Р). Розрахунок витрат на ремонт обладнання проводиться відповідно до такої формули:


      де Кр - коефіцієнт відрахувань в ремонтний фонд, дорівнює 0,05;

      Цб - балансова вартість обладнання до і після впровадження, руб.;

      Qг - річний випуск продукції, шт.

      Маємо:

      Р баз = 0,05 * 693000/4970 = 6,97 руб.

      Р пр = 0,05 * 1721500/7075 = 12,17 руб.

      Витрати на внутрішньоцехової транспорт (Т). Ці витрати визначаються, виходячи з наступного виразу:

      де Квт - коефіцієнт витрат на внутрішньоцехової транспорт, рівний 0,006.

      Маємо:

      Т баз = 0,006 * 693000/4970 = 0,70 руб.

      Т пр = 0,006 * 1721500/7075 = 1,46 руб.

      Загальні витрати на різальний інструмент та експлуатацію пристосувань (І). Дані витрати розраховуються за формулою:


      де Кі - коефіцієнт витрат на різальний інструмент і пристосування, рівний 0,002.

      Маємо:

      І баз = 0,002 * 693000/4970 = 0,23 руб.

      І пр = 0,002 * 1721500/7075 = 0,49 руб.

      Інші витрати на утримання та експлуатацію устаткування (П) включають в себе витрати на допоміжні матеріали (мастильні, промивні, обтиральні та ін), необхідні для догляду за обладнанням та утриманням його в робочому стані: основну та додаткову заробітну плату допоміжних робітників, які обслуговують обладнання (наладчиків, мастильником, шорників, електромонтерів, слюсарів, ремонтних та інших допоміжних робітників) з відрахуваннями на соціальне страхування та інші витрати, не перераховані в попередніх статтях. Величина інших витрат визначена у відсотковому відношенні від всіх витрат, пов'язаних з утриманням та експлуатацією обладнання, а саме дорівнює:

      П = (А + Р + Т + І) * Кпр,

      де Кпр - коефіцієнт інших витрат (Кпр = 0,3).

      Пбаз = (Абаз + Рбаз + Тбаз + Ібаз) * Кпр = (11,57 +6,97 +0,70 +0,23) * 0,3 = 5,84 руб.;

      Ппр = (квітень + Рпр + Тпр + Іпр) * Кпр = (20,2 +12,17 +1,46 +0,49) * 0,3 = 10,3 руб.

      У цехові витрати (Цр) включаються витрати на утримання апарату управління цехом, на утримання іншого цехового персоналу. Амортизація. Утримання та поточний ремонт будівель, споруд та інвентарю, витрати на використання, досліди і дослідження, раціоналізацію і винахідництво, витрати з охорони праці та інші витрати, не передбачені попередніми статтями.

      Відповідно до діючої інструкції з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції деревообробки цехові витрати при різних рівнях механізації розподіляються між видами продукції пропорційно сумі двох статей: основна заробітна плата виробничих робітників і витрати на утримання та експлуатацію устаткування. Виходячи з цього цехові витрати за базовим варіантом можуть перебувати відсотком від суми цих статей:

      Цр = (3 + А + Р + Т + І + П) * Кц;

      де Кц - коефіцієнт цехових витрат (Кц = 1,0)

      Црбаз = (Збаз + Абаз + Рбаз + Тбаз + Ібаз + Пбаз) * Кц = (83,6 +11,57 +6,97 +0,70 +0,23 +5,84) * 1,0 = 108, 91 руб.;

      Црпр = (3пр + квітня + Рпр + Тпр + Іпр + Ппр) * Кц = (16,21 +20,20 +12,17 +1,46 +0,49 +10,3) * 1,0 = 60, 83 руб.

      Розраховуючи цехові витрати по пропонованому варіанту, необхідно врахувати таку обставину.

      Цехові витрати містять значну частку умовно-постійних витрат (70-80%). До умовно-постійних витрат відносяться такі витрати, абсолютна сума яких майже не змінюється зі зміною обсягу виробництва продукції, відповідно змінюючись при цьому на одиницю продукції. Наприклад, заробітна плата цехового персоналу, амортизація, витрати на утримання і ремонт будівель, освітлення, опалення та ін Це повинно враховуватися при формуванні собівартості продукції і по базовому варіанту. При визначенні економічної ефективності капітальних вкладень можуть бути два випадки.

      Перший випадок - коли пропонований новий варіант і базовий мають однакові обсяги виробництва, тобто

      Q1 = Q2

      У цьому випадку сума цехових витрат на одиницю продукції по розглянутих варіантів збігається, якщо пропоновані капітальні вкладення безпосередньо не стосуються окремих статей цих витрат.

      Другий випадок - новий варіант має більший обсяг виробництва, ніж базовий, а саме:

      Q2> Q1

      Причому цей більший обсяг виробництва є прямим результатом реалізації пропонованих капітальних вкладень, тобто він не може бути досягнутий на основі застосовуваної техніки базового варіанту. У цьому випадку цехові витрати пропонованого варіанту, що припадають на одиницю продукції, будуть менше цехових витрат базового варіанту на величину економії, що утворюється за рахунок умовно-постійної частини витрат. Величину цехових витрат на одиницю продукції за пропонованим варіантом (Цр2) можна визначити за формулою:


      де Цр1 - цехові витрати, що припадають на одиницю продукції за базовим варіантом;

      Уп - частка умовно-постійної частини витрат у загальній сумі цехових витрат,%;

      Q1 і Q2 - річні обсяги виробництва по порівнюваним варіантів.

      Маємо:

      Ц р2 = +108,91 - (70 * 108,91 / 100) * (7075-4970/7075) = 85,93 руб.

      Розрахунком цехових витрат завершується визначення змін цехової собівартості. Отримані в результаті всіх проведених розрахунків дані зводяться в табл. 20. Визначення витрат на річний випуск за статтями витрат проводиться шляхом множення всього обсягу продукції на вартість відповідних витрат одиниці продукції.

      Розрахунок річної економії. Зниження собівартості одиниці продукції на ділянці впровадження автоматизації (РS) знаходиться з відношення:


      Де S1 і S2 - експлуатаційні витрати на одиницю продукції за базовим і пропонованому варіантами

      Р S = (255,25-136,77) / 255,25 * 100 = 46,4%


      Сума річної економії в експлуатаційних витратах (Ге) розраховується за формулою:

      Ге = (S1 - S2) * Q2 = (255,25-136,77) * 7075 = 838,3 тис. руб.

      Де Q2 - річний випуск продукції в натуральному вираженні після впровадження нового обладнання.

      Таблиця 20

      Порівняльна таблиця змін цехової собівартості

      №

      п / п

      Статті витрат

      Позна

      чення

      Витрати за варіантами




      Базовому

      пропонованому




      Q1 = 4970м 3

      Q2 = 7075м 3

      Q2 = 7075м 3




      На річний обсяг, тис. руб.

      На одиницю продукції, грн.

      На річний обсяг, тис. руб.

      На одиницю продукції, грн.

      На річний обсяг, тис. руб.

      На одиницю продукції, грн.

      1.

      Витрати на електроенергію

      Е


      7,69


      7,69


      4,89

      2.

      Основна заробітна плата

      З


      83,6


      83,6


      16,21

      3.

      Додаткова заробітна плата

      Д


      12,54


      12,54


      2,43

      4.

      Відрахування на соціальні потреби

      Про


      40,18


      40,18


      7,79

      5.

      Амортизація обладнання

      А


      11,57


      11,57


      20,20

      6.

      Ремонт обладнання

      Р


      6,97


      6,97


      12,17

      7.

      Внутрішньоцеховий транспорт

      Т


      0,70


      0,70


      1,46

      8.

      Ріжучий інструмент

      І


      0,23


      0,23


      0,49

      9.

      Інші витрати

      П


      5,84


      5,84


      10,30

      10.

      Цехові витрати

      Цр


      108,91


      85,93


      60,83


      Разом зміни цехової собівартості


      1382,8

      278,23

      1805,9

      255,25

      967,6

      136,77

      3.7 Розрахунок показників, що характеризують економічний ефект від запропонованого заходу

      У результаті впровадження заходу випуск товарної продукції в натуральному вираженні зросте на 2105м ³, заготовок для виробництва меблів.

      Приріст товарної продукції у вартісному вираженні можна визначити за формулою:

      Δ ТП = ΔV * Ц

      Δ ТП = 2105 * 6100 = 12840 тис.руб.

      Товарна продукція в цілому по підприємству складе:

      ТППР = ТПБ + Δ ТП

      ТППР = 138962 +12840 = 151802тис. руб.

      Зміна собівартості можна визначити у відповідності з наступним виразом:

      Δ С = Δ ТП * Зб-Ге

      Δ С = 12840 * 0,845-838 = 10012 тис. руб.

      Повна собівартість буде дорівнює:

      Спр = 117423 +10012 = 127435 тис.руб.

      Прибуток по підприємству складе:

      Ппр = ТППР-Спр

      Ппр = 151802-127435 = 24367 тис.руб.

      Рентабельність товарної продукції визначаємо за наступною формулою:

      Рпр = Ппр / Спр * 100;

      Рпр = 24367/151802 * 100 = 19,1%

      Термін окупності капітальних вкладень визначається відповідно до формули:

      Т = Кнов / ΔП;

      Т = 1722,5 / 2828 = 0,6 року

      Коефіцієнт економічної ефективності дорівнює:

      Е = 1: Т = 1,6

      Економічний ефект від впровадження заходу:

      Е = ТПП - 3

      Е = 151802-127693 = 24109тис. руб.

      Витрати визначаються за формулою:

      З = Сп + Ен * Кнов

      Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності,

      Ен = 0, 15

      З = 127435 +0,15 * 1722,5 = 127693 тис. руб.

      2. Розрахунок потоку реальних грошей і вплив пропонованих заходів на економічні показники роботи акціонерного товариства наведено у таблицях 21 і 22.

      Таблиця 21

      Потік реальних грошей

      №

      Показники

      Базовий

      Проект

      Зміна

      1

      Товарна продукція, тис. грн.

      138962

      151802

      12840

      2

      Собівартість товарної продукції, тис. грн.

      117423

      127435

      10012

      3

      Амортизація, тис. грн.

      2134

      2277

      143

      4

      Собівартість товарної продукції без амортизації, тис. грн.

      115289

      125158

      9869

      5

      Сума податків та відрахувань з прибутку, тис.руб.

      4901

      5693

      792

      6

      Витрати власних коштів на заходи, тис.руб.

      -

      1722

      1722

      7

      Сума операційних та інвестиційних витрат, тис. грн.

      120190

      132573

      12383

      8

      Потік реальних грошей, тис.руб.

      18772

      19229

      457

      Вплив запропонованого заходу на економічні показники роботи акціонерного товариства

      Таблиця 22

      № п / п

      Найменування показників

      Значення показника

      Відхилення

      «+», «-»



      До впровадження

      Після впровадження


      1.

      Обсяги ТД, тис. руб.

      138962

      151802

      +12840

      2.

      Повна собівартість,

      тис. руб.

      117423

      127435

      +10012

      3.

      Прибуток по товарній продукції,

      тис. руб.

      21539

      24367

      +2828

      4.

      Середньорічна вартість ОПФ,

      тис. руб.

      37047

      38769

      +1722

      5.

      Фондовіддача, грн. / руб.

      3075

      3,92

      +0,17

      6.

      Чисельність ППП, чол.

      311

      308

      -3

      7.

      Вироблення на 1 ППП, тис. руб.

      446

      489

      +43

      8.

      Витрати на 1 карбованець ТП, коп.

      84,5

      83,9

      -0,6

      9.

      Рентабельність,%

      18,3

      19,1

      +0,8

      Висновок

      Техніко-економічний аналіз виробничо-господарської діяльності показав, що за останні роки спостерігається зростання обсягів виробництва на підприємстві. Зростає і балансовий прибуток, яка в 2009 році склала 20677 тис. руб.

      У той же час прибуток залишається в розпорядженні підприємства, рівна 15776 тис. руб., На наш погляд, недостатня для задоволення всіх потреб підприємства в фінансових ресурсах.

      З метою подальшого підвищення ефективності виробництва пропонується впровадження форматно-розкроювального центра з програмним керуванням замість застарілого обладнання з розкрою плиткових матеріалів.

      При впровадженні цього обладнання, як показали розрахунки, можуть бути досягнуті наступні результати:

      • приріст товарної продукції 12840 тис.руб.;

      • збільшення прибутку 2828 тис.руб.;

      • зростання фондовіддачі 0,17 руб;

      • зменшення чисельності 3 чол.;

      • підвищення рентабельності 0,8%;

      • зниження витрат на карбованець товарної продукції 0,6 коп.

      Список використаної літератури

      1. Савицька Г.В. «Аналіз господарської діяльності підприємства» - Мінськ «Нове знання» - 2004 - 487с.

      2. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - Мінськ: ТОВ «Нове знання», 2000.-688 с.

      3. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. «Аналіз бухгалтерської звітності» - М.: LВС, - 2000

      4. Щербаков А.С., Нікітін Л.І., Бабков Н.Г. «Охорона праці в лісовій та деревообробній промисловості» М: МГУЛ, 2003 - 287 с.

      5. Бізнес-планування. Підручник / За ред. ВМ Попова - М; 2004-625 с.

      6. Г. Є. Давидов, Н. І. Попов, Є. І. Хіміч «Методи визначення економічної ефективності господарських заходів у дипломному і курсовому проектуванні» (Навчальний посібник вид. 2-е) - М; МГУЛ. 2005-137 с.

      7. Ковальов В.В. "Фінансовий аналіз: методи і процедури", - М.:

      8. Бочаров В.В. Фінансовий аналіз. - СПб: Питер, 2001. - 240 с. мул.

      9. Фінансовий бізнес-план: Учеб. Посібник / За редакцією дійсного члена Акад. інвестицій РФ В.М. Попова. М.: Фінанси і статистика, 2000 -480 с.

      10. Фінанси / Ковальова А.М., Баранникова Н.П., Богачова В.Д. та ін: Під редакцією А. М. Ковальової. - М. «Фінанси та кредит», 2000.-384 с.

      11. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. - 2-е видання, перероб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2000. - 512 с. мул.

      12. Ван Хорн Дж. К. Основи управління фінансами: Пер. з англ. / Под ред. Я.В. Соколов. - М.: Фінанси і статистика, 2001 .- 800 с.: Іл.

      13. Шульський В.І.,. Фінанси підприємств. - М.: ИНФРА-М, 1999.-243 с.

      14. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. -М.: Инфра-М, 2000. -343с.

      15. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу. - М.: ИНФРА-М, 2001 .- 207 с.

        Додати в блог або на сайт

        Цей текст може містити помилки.

        Фінанси, гроші і податки | Курсова
        300.5кб. | скачати

        Схожі роботи:
        Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі підприємства ТОВ Суперстрой-Перм
        Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ВАТ Галактон
        Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ЗАТ Тотус
        Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ТОВ Торговий до
        Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі АТ SAT and Company
        Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ВАТ Селекта
        Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ТОВ Кінескоп
        Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ТОВ Землепроект
        Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ВАТ Центртелеком
      © Усі права захищені
      написати до нас