Зміст
Введення
1. Теоретичні основи фінансового стану підприємства
1.1 Методики оцінки фінансового стану підприємства
1.2 Коефіцієнти, що характеризують фінансовий стан підприємства
1.3 Аналіз ліквідності балансу
2. Аналіз фінансового стану ВАТ "Селекта"
2.1 Оцінка майнового стану та структури капіталу
2.2 Аналіз ефективності використання капіталу та ділової активності ВАТ "Селекта"
2.3 Оцінка фінансової стійкості ВАТ "Селекта"
2.4 Аналіз ліквідності балансу і платоспроможності підприємства
2.5 Комплексна оцінка фінансового стану ВАТ "Селекта"
Висновок
Список використаних джерел
Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільним їх розміщенням і ефективним використанням, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.
У ринковій економіці фінансовий стан підприємства по суті справи відображає кінцеві результати його діяльності. Саме кінцеві результати діяльності підприємства цікавлять власників (акціонерів) підприємства, його ділових партнерів, податкові органи. Це зумовлює важливість проведення аналізу фінансового стану економічного суб'єкта і підвищує роль такого аналізу в економічному процесі.
У міжнародній практиці під фінансовим станом підприємства розуміють набір індикаторів і форм фінансової звітності, що відображають фінансову стійкість, платоспроможність, ділову активність і рентабельність підприємства.
Мета фінансового аналізу - оцінка минулої діяльності та положення підприємства на даний момент, а також оцінка майбутнього потенціалу.
Основними завданнями аналізу ФСП є:
оцінка динаміки складу і структури активів, їх стану і руху,
оцінка динаміки складу і структури джерел власного і позикового капіталу, їх стану і руху,
аналіз абсолютних і відносних показників фінансової стійкості підприємства та оцінка зміни її рівня;
аналіз платоспроможності підприємства та ліквідності активів його балансу,
аналіз кредитоспроможності підприємства та оцінка потенційного банкрутства.
Об'єктом дослідження в даній курсовій роботі є відкрите акціонерне товариство "Селекта". Джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства послужили: бухгалтерський баланс, звіт про прибутки та збитки.
Аналіз фінансового стану ВАТ "Селекта" виконувався в наступних основних напрямках:
Оцінка майнового стану та структури капіталу.
Оцінка ефективності використання капіталу та ділової активності.
Оцінка фінансової стійкості.
Аналіз ліквідності балансу, платоспроможності підприємства.
Комплексна оцінка фінансового стану підприємства.
Фінансовий стан підприємства може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його гарне (усталеному) фінансовому стані.
Головна мета аналізу фінансового стану підприємства - своєчасно виявляти і усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.
Аналіз бухгалтерської звітності передбачає використання конкретних прийомів або методів. До них відносяться горизонтальний, вертикальний, трендовий, факторний аналіз і розрахунок коефіцієнтів.
Горизонтальний аналіз передбачає вивчення абсолютних показників статей звітності організації за певний період, розрахунок темпів їх зміни і оцінку.
В умовах інфляції цінність горизонтального аналізу трохи знижується, так як вироблені з його допомогою розрахунки не відображають об'єктивного зміни показників, пов'язаних з інфляційними процесами.
Горизонтальний аналіз доповнюється вертикальним аналізом вивчення фінансових показників.
Під вертикальним аналізом розуміється подання даних звітності у вигляді відносних показників через питома вага кожної статті в загальному підсумку звітності та оцінка їх зміни в динаміці.
Дані вертикального аналізу дозволяють оцінити структурні зміни у складі активів, пасивів, інших показників звітності, динаміку питомої ваги основних елементів доходів організації, коефіцієнтів рентабельності продукції і т.п.
Трендовий аналіз (аналіз тенденцій розвитку) є різновидом горизонтального аналізу, орієнтованого на перспективу. Трендовий аналіз передбачає вивчення показників за максимально можливий період часу, при цьому кожна позиція звітності порівнюється зі значеннями аналізованих показників за ряд попередніх періодів і визначається тренд.
Для проведення факторного аналізу досліджуваний показник виражається через формують його фактори, проводяться розрахунок і оцінка впливу цих факторів на зміну показника. Факторний аналіз може бути прямим, тобто показник вивчається і розкладається на складові частини, і зворотним (синтез) - окремі елементи (складові частини) з'єднуються в загальний досліджуваний (результативний) показник.
Порівняльний (просторовий) аналіз - це порівняння і оцінка показників діяльності підприємства з показниками організацій-конкурентів, з середньогалузевими і середніми господарськими даними, з нормативами і т.п.
Аналіз коефіцієнтів (відносних показників) передбачає розрахунок і оцінку співвідношень різних видів засобів та джерел, показників ефективності використання ресурсів підприємства, видів рентабельності. Аналіз відносних показників дозволяє оцінити взаємозв'язок показників і використовується при вивченні фінансової стійкості, платоспроможності підприємства, ліквідності її балансу.
Одночасне використання всіх прийомів (методів) дає можливість найбільш об'єктивно оцінити фінансовий стан підприємства, її надійність як ділового партнера, перспективу розвитку.
Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність, переносити непередбачені потрясіння й підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки. Тому, одним з показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свій платіжні зобов'язання. Оцінка платоспроможності здійснюється на основі розрахунку відносних показників ліквідності (коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт проміжного покриття і коефіцієнт абсолютної ліквідності). Коефіцієнт абсолютної ліквідності - відношення вартості абсолютно і найбільш ліквідних активів до величини короткострокових зобов'язань.
Ка. л. = (1)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена за рахунок наявної готівки. Його оптимальний рівень 0,2-0,25.
Коефіцієнт проміжного покриття - відношення грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і короткострокової дебіторської заборгованості, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, до суми короткострокових фінансових зобов'язань.
Кп. п. = (2)
Даний коефіцієнт показує прогнозовані платіжні можливості в умовах своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Задовольняє звичайне співвідношення від 0,7 до 1.
Коефіцієнт поточної ліквідності (загального покриття) - показує чи достатньо у підприємства коштів для погашення короткострокових зобов'язань протягом певного часу.
Кт. л. = (3)
Рекомендоване значення від 1 до 2-3.
В окремих випадках потрібно розрахувати коефіцієнт термінової (швидкої) ліквідності. Він розраховується за станом на сьогоднішній день як відношення наявної суми грошових коштів (залишки по рахунках 50 і 51) до суми виниклого зобов'язання.
Для забезпечення фінансової стійкості підприємство повинно володіти гнучкою структурою капіталу, уміти організовувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для самопроізводства.
Фінансова стійкість аналізується на основі розрахунку абсолютних і відносних показників за даними форми № 1 та форми № 5.
За допомогою абсолютних показників визначається тип фінансової стійкості. У ході виробничого процесу постійно поповнюються матеріальні запаси. Для цього використовуються як власні оборотні кошти, так і позикові джерела. Достатність джерел для формування матеріальних оборотних коштів може характеризувати різні умови фінансової стійкості. Виділяють такі типи фінансової стійкості:
абсолютна фінансова стійкість, при якій матеріальні оборотні кошти формуються за рахунок власних оборотних коштів.
МОЗ ≤ СК-ВА (4)
нормальна фінансова стійкість, при якій матеріальні запаси формуються за рахунок чистих мобільних активів (власних оборотних коштів і довгострокових кредитів і позик).
МОЗ ≤ СК - ВА + ДКЗ (5)
нестійкий фінансовий стан - матеріальні запаси формуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових і короткострокових кредитів і позик.
МОЗ ≤ СК - ВА + ДКЗ + ККЗ (6)
У цій ситуації умова платоспроможності порушується, але зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення власних обігових коштів.
кризовий фінансовий стан, при якому матеріальні запаси перевищують величину джерел їх формування.
МЗ> СК - ВА + ДКЗ + ККЗ (7)
У цьому випадку підприємство вважається неплатоспроможним, так як не витримує умова платоспроможності - грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення та дебіторська заборгованість не покривають кредиторську заборгованість.
Для аналізу фінансової стійкості використовуються також відносні показники. Вони характеризують ступінь залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.
1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) - розраховується як відношення власних джерел до підсумку балансу і показує, яка частина майна організації сформовано за рахунок власних коштів:
(8)
2. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів - розраховується як відношення величини зобов'язань до власного капіталу:
(9)
3. Коефіцієнт покриття боргів власним капіталом (платоспроможності) - розраховується як відношення власного капіталу до загальної величини зобов'язань:
(10)
4. Коефіцієнт співвідношення мобільних та іммобілізованих коштів - розраховується як співвідношення вартості мобільних коштів до вартості іммобілізованих:
(11)
5. Коефіцієнт маневреності - розраховується шляхом ділення власних оборотних коштів на загальну суму власного капіталу:
(12)
6. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними джерелами формування - розраховується як відношення власних оборотних коштів до загальної суми оборотного капіталу:
(13)
7. Коефіцієнт майна виробничого призначення - розраховується як відношення суми вартостей (взятих за балансом) основних засобів, капітальних вкладень, нематеріальних активів, запасів до підсумку балансу:
(14)
8. Коефіцієнт поточної заборгованості - розраховується як відношення короткострокових зобов'язань до підсумку балансу:
(15)
9. Коефіцієнт постійного капіталу - розраховується як відношення суми власного капіталу та довгострокового позикового капіталу до підсумку балансу:
(16)
Ці коефіцієнти знаходяться в прямій залежності від зміни фінансової стійкості, тобто зростання кожного з них (крім коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів) підтверджує зміцнення фінансової стійкості. Але одночасне зростання всіх показників неможливе, оскільки деякі з них можуть підвищуватися тільки за рахунок зниження інших.
Для загальної оцінки зміни фінансової стійкості підприємства необхідно здійснити зіставлення розрахункових значень показників зі стандартними.
Ліквідність активів - величина, зворотна ліквідності балансу за часом перетворення активів у грошові кошти. Чим менше потрібно часу, щоб цей вид активів знайшов грошову форму, тим більше його ліквідність. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення і розташованими у порядку зростання термінів.
У залежності від ступеня ліквідності активи підприємства поділяються на такі групи:
А 1 - найбільш ліквідні активи - грошові кошти підприємства та короткострокові фінансові вкладення;
А 2 - швидко реалізовані активи - дебіторська заборгованість та інші активи;
А 3 - повільно реалізовані активи - запаси (без інших запасів і витрат і витрат майбутніх періодів), а також довгострокові фінансові вкладення (зменшені на величину вкладення в статутні фонди інших підприємств);
А 4 - важкореалізовані активи - підсумок першого розділу активу балансу, за винятком статей цього балансу включених в попередню групу.
Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:
П 1 - найбільш термінові зобов'язання - кредиторська заборгованість, інші пасиви, а також позики, не погашені в строк;
П 2 - короткострокові пасиви - короткострокові кредити і позикові кошти;
П 3 - довгострокові пасиви - довгострокові кредити і позикові кошти;
П 4 - постійні пасиви - підсумок четвертого розділу пасиву балансу.
Якщо у підприємства є збитки (підсумок третього розділу активу балансу), то для збереження балансу на величину збитків зменшуються власні джерела, відповідно коригується валюта балансу.
Для визначення ліквідності балансу слід зіставити підсумки наведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютним ліквідним, якщо мають місце співвідношення:
А 1 ≥ П 1, А 2 ≥ П 2, А 3 ≥ П 3, А 4 ≤ П 4.
Виконання перших трьох нерівностей з необхідністю тягне виконання і четвертого нерівності, тому практично істотним є зіставлення підсумків перших трьох груп по активу і пасиву. Четверте нерівність носить "балансуючий" характер і в той же час має глибокий економічний сенс: його виконання свідчить про дотримання мінімального умови фінансової стійкості - наявність у підприємства власних оборотних коштів.
У випадку, коли одна чи кілька нерівностей мають знак, протилежний зафіксованим в оптимальному варіанті, ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. При цьому нестачу коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація при цьому має місце лише з вартісної величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замістити більш ліквідні.
Зіставлення найбільш ліквідних коштів (А1) і швидко реалізованих активів (А 2) з найбільш терміновими зобов'язаннями (П1) і короткостроковими пасивами (П 2) дозволяє оцінити поточну ліквідність. Порівняння ж повільно реалізованих активів з довгостроковими і середньостроковими пасивами відображає перспективну ліквідність. Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність (або неплатоспроможність) підприємства на найближчий до розглянутого моменту проміжок часу. Введення
1. Теоретичні основи фінансового стану підприємства
1.1 Методики оцінки фінансового стану підприємства
1.2 Коефіцієнти, що характеризують фінансовий стан підприємства
1.3 Аналіз ліквідності балансу
2. Аналіз фінансового стану ВАТ "Селекта"
2.1 Оцінка майнового стану та структури капіталу
2.2 Аналіз ефективності використання капіталу та ділової активності ВАТ "Селекта"
2.3 Оцінка фінансової стійкості ВАТ "Селекта"
2.4 Аналіз ліквідності балансу і платоспроможності підприємства
2.5 Комплексна оцінка фінансового стану ВАТ "Селекта"
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Одним з найважливіших умов успішного управління фінансами підприємства є аналіз його фінансового стану. Фінансовий стан організації, підприємства становить величезний інтерес для держави, для власників (нинішніх і потенційних), інвесторів, кредиторів, акціонерів, партнерів підприємства, працівників організації та інших осіб.Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільним їх розміщенням і ефективним використанням, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.
У ринковій економіці фінансовий стан підприємства по суті справи відображає кінцеві результати його діяльності. Саме кінцеві результати діяльності підприємства цікавлять власників (акціонерів) підприємства, його ділових партнерів, податкові органи. Це зумовлює важливість проведення аналізу фінансового стану економічного суб'єкта і підвищує роль такого аналізу в економічному процесі.
У міжнародній практиці під фінансовим станом підприємства розуміють набір індикаторів і форм фінансової звітності, що відображають фінансову стійкість, платоспроможність, ділову активність і рентабельність підприємства.
Мета фінансового аналізу - оцінка минулої діяльності та положення підприємства на даний момент, а також оцінка майбутнього потенціалу.
Основними завданнями аналізу ФСП є:
оцінка динаміки складу і структури активів, їх стану і руху,
оцінка динаміки складу і структури джерел власного і позикового капіталу, їх стану і руху,
аналіз абсолютних і відносних показників фінансової стійкості підприємства та оцінка зміни її рівня;
аналіз платоспроможності підприємства та ліквідності активів його балансу,
аналіз кредитоспроможності підприємства та оцінка потенційного банкрутства.
Об'єктом дослідження в даній курсовій роботі є відкрите акціонерне товариство "Селекта". Джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства послужили: бухгалтерський баланс, звіт про прибутки та збитки.
Аналіз фінансового стану ВАТ "Селекта" виконувався в наступних основних напрямках:
Оцінка майнового стану та структури капіталу.
Оцінка ефективності використання капіталу та ділової активності.
Оцінка фінансової стійкості.
Аналіз ліквідності балансу, платоспроможності підприємства.
Комплексна оцінка фінансового стану підприємства.
1. Теоретичні основи фінансового стану підприємства
1.1 Методики оцінки фінансового стану підприємства
Одним з найважливіших умов успішного управління фінансами підприємства є аналіз його фінансового стану. Під фінансовим станом підприємства розуміється сукупність індикаторів та фінансової звітності, що відображають ту або іншу сторону його фінансового стану. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільним їх розміщенням і ефективним використанням, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.Фінансовий стан підприємства може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його гарне (усталеному) фінансовому стані.
Головна мета аналізу фінансового стану підприємства - своєчасно виявляти і усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.
Аналіз бухгалтерської звітності передбачає використання конкретних прийомів або методів. До них відносяться горизонтальний, вертикальний, трендовий, факторний аналіз і розрахунок коефіцієнтів.
Горизонтальний аналіз передбачає вивчення абсолютних показників статей звітності організації за певний період, розрахунок темпів їх зміни і оцінку.
В умовах інфляції цінність горизонтального аналізу трохи знижується, так як вироблені з його допомогою розрахунки не відображають об'єктивного зміни показників, пов'язаних з інфляційними процесами.
Горизонтальний аналіз доповнюється вертикальним аналізом вивчення фінансових показників.
Під вертикальним аналізом розуміється подання даних звітності у вигляді відносних показників через питома вага кожної статті в загальному підсумку звітності та оцінка їх зміни в динаміці.
Дані вертикального аналізу дозволяють оцінити структурні зміни у складі активів, пасивів, інших показників звітності, динаміку питомої ваги основних елементів доходів організації, коефіцієнтів рентабельності продукції і т.п.
Трендовий аналіз (аналіз тенденцій розвитку) є різновидом горизонтального аналізу, орієнтованого на перспективу. Трендовий аналіз передбачає вивчення показників за максимально можливий період часу, при цьому кожна позиція звітності порівнюється зі значеннями аналізованих показників за ряд попередніх періодів і визначається тренд.
Для проведення факторного аналізу досліджуваний показник виражається через формують його фактори, проводяться розрахунок і оцінка впливу цих факторів на зміну показника. Факторний аналіз може бути прямим, тобто показник вивчається і розкладається на складові частини, і зворотним (синтез) - окремі елементи (складові частини) з'єднуються в загальний досліджуваний (результативний) показник.
Порівняльний (просторовий) аналіз - це порівняння і оцінка показників діяльності підприємства з показниками організацій-конкурентів, з середньогалузевими і середніми господарськими даними, з нормативами і т.п.
Аналіз коефіцієнтів (відносних показників) передбачає розрахунок і оцінку співвідношень різних видів засобів та джерел, показників ефективності використання ресурсів підприємства, видів рентабельності. Аналіз відносних показників дозволяє оцінити взаємозв'язок показників і використовується при вивченні фінансової стійкості, платоспроможності підприємства, ліквідності її балансу.
Одночасне використання всіх прийомів (методів) дає можливість найбільш об'єктивно оцінити фінансовий стан підприємства, її надійність як ділового партнера, перспективу розвитку.
1.2 Коефіцієнти, що характеризують фінансовий стан підприємства
Стійкість фінансового стану підприємства характеризується системою показників - фінансових коефіцієнтів. Аналіз фінансових коефіцієнтів полягає в порівнянні їх значень зі стандартними значеннями і у вивченні їх динаміки за кілька років.Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність, переносити непередбачені потрясіння й підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки. Тому, одним з показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свій платіжні зобов'язання. Оцінка платоспроможності здійснюється на основі розрахунку відносних показників ліквідності (коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт проміжного покриття і коефіцієнт абсолютної ліквідності). Коефіцієнт абсолютної ліквідності - відношення вартості абсолютно і найбільш ліквідних активів до величини короткострокових зобов'язань.
Ка. л. =
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена за рахунок наявної готівки. Його оптимальний рівень 0,2-0,25.
Коефіцієнт проміжного покриття - відношення грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і короткострокової дебіторської заборгованості, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, до суми короткострокових фінансових зобов'язань.
Кп. п. =
Даний коефіцієнт показує прогнозовані платіжні можливості в умовах своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Задовольняє звичайне співвідношення від 0,7 до 1.
Коефіцієнт поточної ліквідності (загального покриття) - показує чи достатньо у підприємства коштів для погашення короткострокових зобов'язань протягом певного часу.
Кт. л. =
Рекомендоване значення від 1 до 2-3.
В окремих випадках потрібно розрахувати коефіцієнт термінової (швидкої) ліквідності. Він розраховується за станом на сьогоднішній день як відношення наявної суми грошових коштів (залишки по рахунках 50 і 51) до суми виниклого зобов'язання.
Для забезпечення фінансової стійкості підприємство повинно володіти гнучкою структурою капіталу, уміти організовувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для самопроізводства.
Фінансова стійкість аналізується на основі розрахунку абсолютних і відносних показників за даними форми № 1 та форми № 5.
За допомогою абсолютних показників визначається тип фінансової стійкості. У ході виробничого процесу постійно поповнюються матеріальні запаси. Для цього використовуються як власні оборотні кошти, так і позикові джерела. Достатність джерел для формування матеріальних оборотних коштів може характеризувати різні умови фінансової стійкості. Виділяють такі типи фінансової стійкості:
абсолютна фінансова стійкість, при якій матеріальні оборотні кошти формуються за рахунок власних оборотних коштів.
МОЗ ≤ СК-ВА (4)
нормальна фінансова стійкість, при якій матеріальні запаси формуються за рахунок чистих мобільних активів (власних оборотних коштів і довгострокових кредитів і позик).
МОЗ ≤ СК - ВА + ДКЗ (5)
нестійкий фінансовий стан - матеріальні запаси формуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових і короткострокових кредитів і позик.
МОЗ ≤ СК - ВА + ДКЗ + ККЗ (6)
У цій ситуації умова платоспроможності порушується, але зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення власних обігових коштів.
кризовий фінансовий стан, при якому матеріальні запаси перевищують величину джерел їх формування.
МЗ> СК - ВА + ДКЗ + ККЗ (7)
У цьому випадку підприємство вважається неплатоспроможним, так як не витримує умова платоспроможності - грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення та дебіторська заборгованість не покривають кредиторську заборгованість.
Для аналізу фінансової стійкості використовуються також відносні показники. Вони характеризують ступінь залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.
1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) - розраховується як відношення власних джерел до підсумку балансу і показує, яка частина майна організації сформовано за рахунок власних коштів:
2. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів - розраховується як відношення величини зобов'язань до власного капіталу:
3. Коефіцієнт покриття боргів власним капіталом (платоспроможності) - розраховується як відношення власного капіталу до загальної величини зобов'язань:
4. Коефіцієнт співвідношення мобільних та іммобілізованих коштів - розраховується як співвідношення вартості мобільних коштів до вартості іммобілізованих:
5. Коефіцієнт маневреності - розраховується шляхом ділення власних оборотних коштів на загальну суму власного капіталу:
6. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними джерелами формування - розраховується як відношення власних оборотних коштів до загальної суми оборотного капіталу:
7. Коефіцієнт майна виробничого призначення - розраховується як відношення суми вартостей (взятих за балансом) основних засобів, капітальних вкладень, нематеріальних активів, запасів до підсумку балансу:
8. Коефіцієнт поточної заборгованості - розраховується як відношення короткострокових зобов'язань до підсумку балансу:
9. Коефіцієнт постійного капіталу - розраховується як відношення суми власного капіталу та довгострокового позикового капіталу до підсумку балансу:
Ці коефіцієнти знаходяться в прямій залежності від зміни фінансової стійкості, тобто зростання кожного з них (крім коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів) підтверджує зміцнення фінансової стійкості. Але одночасне зростання всіх показників неможливе, оскільки деякі з них можуть підвищуватися тільки за рахунок зниження інших.
Для загальної оцінки зміни фінансової стійкості підприємства необхідно здійснити зіставлення розрахункових значень показників зі стандартними.
1.3 Аналіз ліквідності балансу
Потреба в аналізі ліквідності балансу виникає в умовах посилення фінансових обмежень і необхідності оцінки кредитоспроможності підприємства. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань.Ліквідність активів - величина, зворотна ліквідності балансу за часом перетворення активів у грошові кошти. Чим менше потрібно часу, щоб цей вид активів знайшов грошову форму, тим більше його ліквідність. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення і розташованими у порядку зростання термінів.
У залежності від ступеня ліквідності активи підприємства поділяються на такі групи:
А 1 - найбільш ліквідні активи - грошові кошти підприємства та короткострокові фінансові вкладення;
А 2 - швидко реалізовані активи - дебіторська заборгованість та інші активи;
А 3 - повільно реалізовані активи - запаси (без інших запасів і витрат і витрат майбутніх періодів), а також довгострокові фінансові вкладення (зменшені на величину вкладення в статутні фонди інших підприємств);
А 4 - важкореалізовані активи - підсумок першого розділу активу балансу, за винятком статей цього балансу включених в попередню групу.
Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:
П 1 - найбільш термінові зобов'язання - кредиторська заборгованість, інші пасиви, а також позики, не погашені в строк;
П 2 - короткострокові пасиви - короткострокові кредити і позикові кошти;
П 3 - довгострокові пасиви - довгострокові кредити і позикові кошти;
П 4 - постійні пасиви - підсумок четвертого розділу пасиву балансу.
Якщо у підприємства є збитки (підсумок третього розділу активу балансу), то для збереження балансу на величину збитків зменшуються власні джерела, відповідно коригується валюта балансу.
Для визначення ліквідності балансу слід зіставити підсумки наведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютним ліквідним, якщо мають місце співвідношення:
А 1 ≥ П 1, А 2 ≥ П 2, А 3 ≥ П 3, А 4 ≤ П 4.
Виконання перших трьох нерівностей з необхідністю тягне виконання і четвертого нерівності, тому практично істотним є зіставлення підсумків перших трьох груп по активу і пасиву. Четверте нерівність носить "балансуючий" характер і в той же час має глибокий економічний сенс: його виконання свідчить про дотримання мінімального умови фінансової стійкості - наявність у підприємства власних оборотних коштів.
У випадку, коли одна чи кілька нерівностей мають знак, протилежний зафіксованим в оптимальному варіанті, ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. При цьому нестачу коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація при цьому має місце лише з вартісної величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замістити більш ліквідні.
Перспективна ліквідність являє собою прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів.
2. Аналіз фінансового стану ВАТ "Селекта"
Аналіз фінансового підприємства виконується на основі балансу, форми № 2 і додатків до балансу, форма № 3, форма № 5.Аналіз фінансового стану проводиться в послідовності згідно індивідуального завдання. Аналіз починають з перегляду статей фінансової звітності з метою виявлення критичних статей і негативних моментів. До них слід віднести: наявність непокритого збитку, відсутність прибутку від основної діяльності, відсутність резервного капіталу, наявність заборгованості з податків і зборів, зниження величини чистих активів.
Далі необхідно скласти загальне уявлення про зміни та структурі найважливіших показників підприємства. Для цього складається аналітичний баланс і аналітичний звіт про прибуток і збитки, і на їх основі виконується горизонтальний і вертикальний аналіз балансу та звіту про прибутки та збитки.
Горизонтальний аналіз полягає в порівнянні кожної позиції звітності з попереднім періодом, обчисленні відносних і абсолютних приростів. При проведенні вертикального аналізу розраховується питома вага окремих статей активу і пасиву балансу або в підсумку розділу балансу.
Аналіз фінансового стану підприємства слід виконувати в таких основних напрямках:
1) оцінка майнового стану та структури капіталу;
2) оцінка ефективності використання капіталу та ділової активності;
3) оцінка фінансової стійкості;
4) аналіз ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;
5) комплексна оцінка фінансового стану підприємства.
З даного в індивідуальному завданні бухгалтерського балансу підприємства, згрупуємо дані і отримаємо аналітичний баланс.
Таблиця 1. - Показники аналізу аналітичного балансу
Показники | Позначення | Початок року | Кінець року | Зміна за період | Частка фак тора | ||||
Сума, тис. руб. | Питома вага,% | Сума, тис. руб. | Питома вага,% | Тис. руб. | Темппріроста% | У структурі,% | у зміні балансу,% | ||
Актив | |||||||||
Необоротні активи | А4 | 9084 | 56,38 | 11054 | 58,17 | 1969 | 21,67 | 1,79 | 68, 20 |
Запаси і ПДВ за приобре-тенним цінностей | А3 | 6169 | 38,28 | 7120 | 37,47 | 951 | 15,42 | -0,81 | 32,94 |
Дебіторська заборгованість та інші оборотні активи | А2 | 712 | 4,42 | 478 | 2,52 | -234 | -32,87 | -1,9 | -8,11 |
Грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення | А1 | 149 | 0,92 | 350 | 1,84 | 201 | 134,90 | 0,92 | 6,96 |
Пасив | |||||||||
Капітал і резерви | П4 | 13905 | 86,29 | 15076 | 79,34 | 1171 | 8,42 | -6,95 | 40,56 |
Довгострокові пасиви | П3 | - | - | - | - | - | - | - | - |
Короткострокові кредити і позики | П2 | 1426 | 8,85 | 1897 | 9,98 | 471 | 33,03 | 1,13 | 16,31 |
Кредиторська заборгованість | П1 | 784 | 4,87 | 2029 | 10,68 | 1245 | 158,80 | 5,81 | 43,12 |
Баланс | 16114 | 100 | 19002 | 100 | 2887 | 17,91 | 0 | 100 |
Темп приросту необоротних активів збільшився на 21,67%, дебіторська заборгованість та інші оборотні активи зменшилися на 32,87%
Темп приросту короткострокових кредитів і позикою збільшився на 33,03%.
Аналогічно згрупуємо показники по звіту про прибутки та збитки.
Таблиця 2. - Показники аналізу аналітичного звіту про прибутки та збитки
Показники | Попередній рік | Звітний рік | Зміни за період | ||||
Сум- ма, тис. руб. | Питома ний вага, % | Сум- ма, тис. руб. | Питома ний вага, % | Тис руб. | Темп приросту % | У струк турі, % | |
Виручка від реалізації | 13090 | 100 | 13996 | 100 | 906 | 6,92 | 0 |
Витрати по звичайних видах діяльності | 10594 | 80,93 | 11503 | 82, 19 | 909 | 8,58 | 1,26 |
Прибуток від прод. | 2496 | 19,07 | 2493 | 17,81 | -3 | -0,12 | -1,26 |
Інші результати | -642 | - 4,9 | -560 | -4 | -82 | -12,77 | -0,9 |
Прибуток до опо ня | 1662 | 12,96 | 1548 | 11,06 | -114 | -6,86 | -1,9 |
Податок на прибуток | 399 | 3,05 | 371 | 2,65 | -28 | -7,02 | -0,4 |
Чистий прибуток | 1263 | 9,65 | 1147 | 8,4 | -86 | -6,81 | -1,25 |
Темп приросту чистого прибутку підприємства склав - 6,81%. Питома вага витрат по звичайних видах діяльності збільшився на 1,26%, а питома вага прибутку від продажів знизився на 1,26%.
2.1 Оцінка майнового стану та структури капіталу
Завдання аналізу полягають у тому, щоб вивчити склад, структуру і динаміку джерел формування капіталу підприємства, майна, в яке він вкладений, оцінити зміни, що відбулися з точки зору підвищення фінансової стійкості підприємства.Складемо таблицю для аналізу динаміки і структури джерел капіталу.
Таблиця 3. - Аналіз динаміки і структури джерел капіталу
Джерело капіталу | Наявність коштів, тис. руб. | Структура коштів,% | ||||
на початок пери- ода | на кінець пері- ода | Изме- ня, +, - | на початок пери- ода | на кінець пері- ода | Изме- ня, +, - | |
Власний капітал | 13904 | 15076 | 1171 | 86,28 | 79,34 | -6,94 |
Позиковий капітал | 2210 | 3926 | 1716 | 13,72 | 20,66 | 6,94 |
Разом | 16114 | 19002 | 2887 | 100 | 100 | 0 |
Таблиця 4. - Аналіз динаміки і структури власного капіталу
Джерело капіталу | Наявність коштів, тис. руб. | Структура коштів,% | ||||
на початок пери- ода | на кінець пері- ода | Изме- ня, +, - | на початок пери- ода | на кінець пері- ода | Изме- ня, +, - | |
Статутний капітал | 12000 | 12000 | 0 | 85,36 | 78,77 | -6,59 |
Додатковий капітал | - | - | - | - | - | - |
Резервний капітал | 274 | 468 | 194 | 1,95 | 3,07 | 1,12 |
Нерозподілений прибуток | 1784 | 2766 | 982 | 12,69 | 18,16 | 5,47 |
Разом | 14058 | 15234 | 1176 | 100 | 100 | 0 |
Найбільшу питому вагу у складі власного капіталу займає статутний капітал. Однак за звітний період питома вага статутного капіталу підприємства знизився на 6,59%,.
Таблиця 5. - Аналіз динаміки і структури позикового капіталу
Джерело | Наявність коштів, тис. руб. | Структура коштів,% | ||||
позикових коштів | на початок пери- ода | на кінець пері- ода | Изме- ня, +, - | на початок пери- ода | на кінець пері- ода | Изме- ня, +, - |
Довгострокові кредити | - | - | - | - | - | - |
Короткострокові кредити | 1426 | 1897 | 471 | 64,52 | 48,32 | -16,2 |
Кредиторська заборгованість | 784 | 2029 | 1245 | 35,48 | 51,68 | 16,2 |
У тому числі: постачальникам | 614 | 1416 | 802 | 78,32 | 69,78 | -8,54 |
персоналу з оплати праці | 92 | 365 | 273 | 11,73 | 17,99 | 6,26 |
позабюджетних фондів | 16 | 95 | 79 | 2,04 | 4,68 | 2,65 |
з податків і зборів | 62 | 153 | 91 | 7,91 | 7,55 | -0,36 |
іншим кредиторам | - | - | - | - | - | - |
Інші короткострокові зобов'язання | - | - | - | - | - | - |
Разом | 2210 | 3926 | 1716 | 100 | 100 | 0 |
У т. ч. прострочені зобов'язання | - | - | - | - | - | - |
Таблиця 6. - Аналіз динаміки і структури активів
Кошти підприємства | На початок періоду | На кінець періоду | Зміна | |||
тис. руб | частка,% | тис. руб | частка,% | тис. руб | частка,% | |
Необоротні активи | 9084 | 55,4 | 11054 | 57,26 | 1970 | 1,86 |
Оборотні активи | 7313 | 44,6 | 8252 | 42,74 | 939 | -1,86 |
в тому числі у сфері: виробництва | 4294 | 26, 19 | 4937 | 25,57 | 643 | -0,62 |
звернення | 3019 | 18,41 | 3315 | 17,17 | 296 | -1,24 |
з них оборотні активи: з мінімальним ризиком вкладень | 149 | 4,94 | 350 | 10,56 | 201 | 5,62 |
з невисоким ризиком вкладень | 2870 | 95,06 | 2965 | 89,44 | 95 | - 5,62 |
з високим ризиком вкладень | - | - | - | - | - | - |
Разом | 16397 | 100 | 19306 | 100 | 2909 | 0 |
У тому числі активи: немонетарні | 14567 | 90,40 | 17453 | 91,85 | 2885 | 1,45 |
-Монетарні | 1547 | 9,60 | 1549 | 8,15 | 2 | -1,45 |
Ризик фінансової та виробничої діяльності невеликий, так велика частина оборотних активів з невисоким ризиком вкладень. У підприємства відсутні активи з високим ризиком вкладень. Оборотні активи з мінімальним ризиком вкладень збільшилися на 201 тис. руб. Виросли активи підприємства з невисоким ризиком вкладень на 95 тис. руб. Монетарні активи практично не змінилися, а немонетарні зросли на 2885 тис. руб.
Таблиця 7. - Склад і динаміка внеборотних активів
Кошти підприємства | На початок періоду | На кінець періоду | Приріст | |||
тис. руб | частка,% | тис. руб | частка,% | тис. руб | частка,% | |
Нематеріальниеактіви | - | - | - | - | - | - |
Основні засоби | 8736 | 96,17 | 9015 | 81,55 | 279 | -14,62 |
Незавершене будівництво | 348 | 3,83 | 1239 | 11,21 | 891 | 7,38 |
Довгострокові фінансові вкладення | - | - | 800 | 7,24 | 800 | 7,24 |
Разом | 9084 | 100 | 11054 | 100 | 1970 | 0 |
У той же час частка основних засобів в структурі необоротних активів зменшилася на 14,62%, а частка незавершеного будівництва і частка довгострокових фінансових вкладень збільшилася на 7,38% і 7,24% відповідно.
Таблиця 8. - Аналіз динаміки та складу оборотних активів
Вид коштів | Наявність коштів, тис. руб. | Структура коштів,% | ||||
на початок періо та | на кінець періо та | зраді ня | на початок періо та | на кінець періо та | зраді ня | |
Запаси | 5766 | 6703 | 937 | 78,84 | 81,23 | 2,39 |
тому числі: сировину і матеріали | 4034 | 4615 | 581 | 55,16 | 55,93 | 0,77 |
витрати в незавершеному виробництві | 260 | 322 | 62 | 3,56 | 3,90 | 0,34 |
готова продукція | 190 | 169 | -21 | 2,60 | 2,05 | -0,55 |
товари відвантажені | 999 | 1293 | 294 | 13,67 | 15,67 | 2,00 |
Витрати майбутніх періодів | 283 | 304 | 21 | 3,87 | 3,68 | -0, 19 |
ПДВ по придбаних цінностях | 686 | 721 | 35 | 9,38 | 8,74 | -0,64 |
Дебіторська заборгованість з терміном погашення до 1 року | 712 | 478 | -234 | 9,74 | 5,79 | -3,95 |
в тому числі забезпечена векселями | - | - | - | - | - | - |
Дебіторська заборгованість з терміном погашення більше 1 року | - | - | - | - | - | - |
Короткострокові фінансові вкладення | ||||||
Грошові кошти | 149 | 350 | 201 | 2,04 | 4,24 | 2, 20 |
Інші оборотні активи | ||||||
РАЗОМ | 7313 | 8252 | 939 | 100 | 100 | - |
Оборотні активи підприємства зросли на 939 тис. руб. в основному за рахунок збільшення запасів на 937 тис. руб. Грошові кошти збільшилися на 201 тис. руб., Запаси сировини і матеріалів - на 581 тис. руб., Товарів відвантажених - на 294 тис. руб. Частка запасів в структурі оборотних активів зросла на 2,39%, частка грошових коштів - на 2, 20%.
Дебіторська заборгованість підприємства за аналізований період знизилася на 234 тис. руб., Її частка в структурі зменшилася на 3,95%.
Таблиця 9. - Аналіз показників прибутковості капіталу
У результаті аналізу виявлено, що рентабельність сукупного капіталу на кінець року знизилася з 0,19 до 0,09.
Зниження коефіцієнта - наслідок падаючого попиту на продукцію. Рентабельність сукупного капіталу по чистому прибутку також знизилися на кінець року, що свідчить про неефективне використання капіталам в цілому.
Для аналізу ділової активності (інтенсивності використання капіталу підприємства) необхідно розрахувати показники оборотності та тривалості обороту капіталу.
Таблиця 10. - Аналіз ділової активності
Порівнюючи отримані величини показників рентабельності і оборотності з середньогалузевими показниками можна зробити висновок про те що Рентабельність сукупного капіталу на початок і на кінець перевищує нормативний показник, рівний 7%. Це говорить про ефективне використання сукупного капіталу.
Тип фінансової стійкості підприємства визначається на основі наступних критеріїв:
Абсолютна фінансова стійкість стійкість - величина запасів менше або дорівнює сумі власних оборотних коштів.
Нормальна фінансова стійкість - величина запасів більше суми власних оборотних коштів, але менше або дорівнює плановим джерел їх покриття (суми власних оборотних коштів і короткострокових кредитів банку).
Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан - величина запасів більше планових джерел їх покриття, але рівновага може бути відновлено за рахунок залучення в обіг тимчасових джерел поповнення власних оборотних коштів.
Кризовий фінансовий стан - величина запасів перевищує планові джерела їх покриття і тимчасові джерела, рівновага відновлюється за рахунок простроченої кредиторської заборгованості; підприємство перебуває на межі банкрутства.
Аналіз фінансової стійкості виконується на основі розрахунку таких коефіцієнтів.
На початок року наше підприємство можна віднести до нормальної фінансової стійкості, оскільки величина запасів, що дорівнює 5483, що більше суми власних оборотних коштів, рівних 4820, але менше планових джерел їх покриття: 4820 +1426 = 6246.
На кінець року підприємству ВАТ "Селекта" притаманне нестійке (передкризовий) фінансовий стан. Тому що величина запасів 6399 більше планових джерел їх покриття 5919. Цьому свідчить зменшення власних оборотних коштів.
Аналіз фінансової стійкості на основі оцінки задовільності структури балансу виконується на основі наступних відносних коефіцієнтів.
Таблиця 11. - Аналіз задовільності структури балансу
Коефіцієнт автономії зменшився на 0,07, але все ж перевищує нормальне значення, це означає, що всі зобов'язання фірми можуть бути покриті її власними коштами. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів на початок і на кінець року відповідає нормативному значенню, що свідчить про достатність власних коштів. Коефіцієнт покриття боргів власним капіталом зменшився на 2,24. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними джерелами формування знизився на 0,17, з 0,70 до 0,53, що не відповідає нормативному значенню. Коефіцієнт маневреності за аналізований період знизився з 0,35 до 0,27, що свідчить про зменшення величини мобільних засобів, крім того значення коефіцієнта значно менше нормативного. Коефіцієнт поточної заборгованості збільшився на 0,06.
За аналізований період відбулося збільшення коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів на 0,10. Значить, підприємство стало активніше залучати позикові кошти.
Для аналізу ліквідності балансу кошти по активу балансу групуються і розташовуються за ступенем зменшення ліквідності, а пасиви - за ступенем терміновості їх оплати. Виділяють чотири групи активів за ступенем ліквідності, і чотири групи пасивів за ступенем терміновості погашення. Підсумки за відповідними групами порівнюють між собою. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо:
1. Абсолютно ліквідні активи перевищують або рівні найбільш термінових зобов'язаннях (А1 ³ П1).
2. Швидко реалізованих активи перевищують або дорівнюють середньостроковим зобов'язанням (А2 ³ П2).
3. Повільно реалізовані активи перевищують або дорівнюють довгострокових кредитах і позиках (А3 ³ П3).
4. Важкореалізовані активи нижче або рівні власного капіталу підприємства (А4 £ П4).
У випадку, коли одна чи кілька нерівностей мають знак, протилежний наведеним, ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. За допомогою аналізу співвідношень зазначених груп активів і пасивів балансу на початок року і кінець року робляться висновки про зміну ліквідності балансу підприємства.
Таблиця 12. - Групування активів за ступенем ліквідності
Таблиця 13. - Групування пасивів за ступенем терміновості погашення
Баланс вважається абсолютно ліквідним при дотриманні чотирьох умов. У нашому випадку виконуються тільки три, а саме:
A 2 (1711; 1771)> П 2 (1426; 1897);
A 3 (5170; 5827)> П 3 (-; -);
A 4 (9368; 11358) <П 4 (14187; 15380).
Невиконання першого нерівності свідчить про те, що ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної.
Зробити найбільш обгрунтовані висновки про платоспроможність підприємства дозволяють відносні показники ліквідності: коефіцієнт абсолютної ліквідності - відношення грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень до суми короткострокових зобов'язань, коефіцієнт швидкої (термінової) ліквідності - відношення суми грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, до суми короткострокових зобов'язань, коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) - відношення суми оборотних активів до суми короткострокових зобов'язань.
Таблиця 14. - Відносні показники ліквідності
Розрахувавши відносні показники можна зробити висновок про те, що коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок року може оплатити 6,4% своїх короткострокових зобов'язань, а на кінець року 8,6%, що є менше прийнятих норм. Значення коефіцієнта швидкої ліквідності менше допустимого, що говорить про зниження платоспроможності. Коефіцієнт поточної ліквідності дозволяє встановити, у якій кратності поточні активи покривають короткострокові зобов'язання. Значення коефіцієнта на початок (3,13) і кінець року (2,03) перевищують нормальне значення, це свідчить про те, що підприємство має в своєму розпорядженні деякими обсяг вільних ресурсів (чим вище коефіцієнт, тим більше цей об'єм), що формуються за рахунок власних джерел.
Щоб зробити обгрунтований висновок про фінансовий стан підприємства і його зміну за звітний період, необхідно отримати комплексну порівняльну оцінку фінансового стану.
Таблиця 15. - Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
Зниження рентабельності на кінець року свідчить про зростання витрат на виробництво при постійних цінах на продукцію або про зниження цін на реалізовану продукцію, тобто падінні попиту на неї.
Комплексну оцінку на початок і кінець року розрахуємо за формулою рейтингової оцінки:
Р = √ Σ (1 - П ŋi) 2
Де П ŋi - нормоване значення i-го показника
Ро н = √ (1 - 1) 2 + (1 - 1) 2 + (1-1,72) 2 + (1-5,94) 2 + (1-7) 2 + (1-1,8) 2 = 7,85
Ро к = √ (1 - 1,07) 2 + (1 - 2,11) 2 + (1 - 1,58) 2 + (1 - 3,70) 2 + (1 - 5,3) 2 + ( 1 - 1,66) 2 = 5,27
Провівши розрахунок комплексної оцінки фінансового стану підприємства можна зробити висновок, що фінансове становище підприємства покращився, так як на кінець періоду відбулося зменшення комплексного показника в порівнянні з початком періоду. Але все одно, фінансове становище підприємства далеко від ідеального, так як величина рейтингової оцінки повинна бути близько нуля.
Додаткове завдання.
Виконати факторний аналіз і визначити вплив факторів рентабельності продажів, капіталомісткості за основним і з обігового капіталу на зміну рентабельності сукупного капіталу. Використовувати метод ланцюгових підстановок.
Рентабельність сукупного капіталу = Рентабельність продажу: (Капіталомісткість за основним капіталу + Капіталомісткість з обігового капіталу).
1. Рентабельність сукупного капіталу на кінець звітного періоду:
,
2. Рентабельність сукупного капіталу, за умови зміни рентабельності продажів:
,
3. Рентабельність сукупного капіталу, за умови зміни рентабельності продажів і капіталомісткості з обігового капіталу:
,
4. Рентабельність сукупного капіталу, за умови зміни рентабельності продажів і капіталомісткості з обігового капіталу, капіталомісткості за основним капіталу:
,
ΔР ск = 4,5952-5,2229 =- 0,6277
ΔР ск = 4,5952-4,2915 = 0,3037
ΔР ск = 4,2915-5,2228 =- 0,09313
ΔР ск = 5,2228-5,2229 =- 0,0001
На підставі фінансового аналізу керівництво підприємства може приймати управлінські рішення, а потенційні інвестори, кредитори та інші зацікавлені особи можуть робити висновки про фінансову стійкість, надійності та платоспроможності фірми.
Стійкий фінансовий стан досягається при достатності власного капіталу, хорошій якості активів, достатньому рівні рентабельності з урахуванням операційного і фінансового ризику, достатності ліквідності, стабільних доходах і широких можливостях залучення позикових коштів.
Головна мета фінансової діяльності зводиться до однієї стратегічної задачі - до збільшення активів підприємства. Для цього воно повинно постійно підтримувати платоспроможність і рентабельність, а також оптимальну структуру активу і пасиву балансу.
У курсовій роботі дана оцінка фінансового стану підприємства на основі розрахунків трьох основних коефіцієнтів: коефіцієнта абсолютної ліквідності, коефіцієнта поточної ліквідності, коефіцієнта незалежності. Розрахувавши відносні показники можна зробити висновок про те, що коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок року може оплатити 6,4% своїх короткострокових зобов'язань, а на кінець року 8,6%, що є менше прийнятих норм. Значення коефіцієнта швидкої ліквідності менше допустимого, що говорить про зниження платоспроможності. Коефіцієнт поточної ліквідності дозволяє встановити, у якій кратності поточні активи покривають короткострокові зобов'язання. Значення коефіцієнта на початок (3,13) і кінець року (2,03) перевищують нормальне значення, це свідчить про те, що підприємство має в своєму розпорядженні деякими обсяг вільних ресурсів (чим вище коефіцієнт, тим більше цей об'єм), що формуються за рахунок власних джерел.
На початок року наше підприємство можна віднести до нормальної фінансової стійкості, оскільки величина запасів, що дорівнює 5483, що більше суми власних оборотних коштів, рівних 4820, але менше планових джерел їх покриття: 4820 +1426 = 6246.
На кінець року підприємству ВАТ "Селекта" притаманне нестійке (передкризовий) фінансовий стан. Тому що величина запасів 6399 більше планових джерел їх покриття 5919. Цьому свідчить зменшення власних оборотних коштів.
У результаті чого був зроблений висновок, що, підприємство має потребу в поліпшенні свого фінансового стану за окремими індикаторами. Для поліпшення фінансового стану підприємства проводиться ряд заходів таких як факторинг, лізинг, селенг, опціон, конверсія валюти, репорт, депозитні операції, трастові операції, хеджування, франчайзинг та інші.
2. "Методичні вказівки щодо проведення аналізу фінансового стану організацій". Затверджені Наказом ФСФО РФ від 23.01.2001
3. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія аналізу господарської діяльності: Підручник - М.: Фінанси і статистика ", 2000.
4. Басовский Л.Є., Басовська Є.М. Комплексний економічний аналіз господарської діяльності. - М.: Инфра - М, 2004.
5. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: методи й процедури. - М: Фінанси і статистика, 2001
6. Когденко В.Г. Практикум з економічного аналізу. - М.: "Перспектива", 2004.
7. Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Аналіз фінансово - економічної діяльності підприємства - М: Юніті, 2002.
8. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Підручник. - М.: Инфра - М, 2004.
9. Строгонов Н.В. Фінанси організацій: Підручник - М.: ЮНИТИ, 2003.
10. Колчин Н.В. Фінанси підприємств: Підручник для вузів - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004
11. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу. -М. -2006.
12. Л.Г. Скамай, М.І. Трубочкіна. Економічний аналіз діяльності підприємства. - М. - 2007.
Дебіторська заборгованість підприємства за аналізований період знизилася на 234 тис. руб., Її частка в структурі зменшилася на 3,95%.
2.2 Аналіз ефективності використання капіталу та ділової активності ВАТ "Селекта"
У першу чергу необхідно розрахувати показники прибутковості (рентабельності) капіталу.Таблиця 9. - Аналіз показників прибутковості капіталу
показники | на початок року | на кінець року | зраді ня, +, - |
Рентабельність сукупного капіталу | 0, 19 | 0,09 | -0,1 |
Рентабельність сукупного капіталу по чистому прибутку | 0,12 | 0,07 | -0,05 |
Рентабельність операційного капіталу | - | 0,21 | - |
Рентабельність власного капіталу | - | 0,08 | - |
Рентабельність постійного капіталу | - | 0,09 | - |
Рентабельність постійного капіталу по чистому прибутку | - | 0,07 | - |
Зниження коефіцієнта - наслідок падаючого попиту на продукцію. Рентабельність сукупного капіталу по чистому прибутку також знизилися на кінець року, що свідчить про неефективне використання капіталам в цілому.
Для аналізу ділової активності (інтенсивності використання капіталу підприємства) необхідно розрахувати показники оборотності та тривалості обороту капіталу.
Таблиця 10. - Аналіз ділової активності
показники | на початок року | на кінець року | зраді ня, +, - |
Оборотність сукупного капіталу | 1,5 | 0,8 | -0,7 |
Тривалість обороту сукупного капіталу | 240 | 450 | 210 |
Оборотність операційного капіталу | - | 1,87 | - |
Тривалість обороту операційного капіталу | - | 193 | - |
Оборотність власного капіталу | - | 0,96 | - |
Тривалість обороту власного капіталу | - | 375 | - |
Оборотність постійного капіталу | - | 0,96 | - |
Тривалість обороту постійного капіталу | - | 375 | - |
Оборотність основного капіталу | 2,47 | 1,39 | -1,08 |
Тривалість обороту основного капіталу | 146 | 259 | 113 |
Оборотність оборотного капіталу | 1,68 | 0,94 | -0,74 |
Тривалість обороту оборотного капіталу | 214 | 238 | 24 |
2.3 Оцінка фінансової стійкості ВАТ "Селекта"
Аналіз фінансової стійкості на основі абсолютних показників полягає в оцінці достатності джерел формування виробничих запасів підприємства.Тип фінансової стійкості підприємства визначається на основі наступних критеріїв:
Абсолютна фінансова стійкість стійкість - величина запасів менше або дорівнює сумі власних оборотних коштів.
Нормальна фінансова стійкість - величина запасів більше суми власних оборотних коштів, але менше або дорівнює плановим джерел їх покриття (суми власних оборотних коштів і короткострокових кредитів банку).
Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан - величина запасів більше планових джерел їх покриття, але рівновага може бути відновлено за рахунок залучення в обіг тимчасових джерел поповнення власних оборотних коштів.
Кризовий фінансовий стан - величина запасів перевищує планові джерела їх покриття і тимчасові джерела, рівновага відновлюється за рахунок простроченої кредиторської заборгованості; підприємство перебуває на межі банкрутства.
Аналіз фінансової стійкості виконується на основі розрахунку таких коефіцієнтів.
На початок року наше підприємство можна віднести до нормальної фінансової стійкості, оскільки величина запасів, що дорівнює 5483, що більше суми власних оборотних коштів, рівних 4820, але менше планових джерел їх покриття: 4820 +1426 = 6246.
На кінець року підприємству ВАТ "Селекта" притаманне нестійке (передкризовий) фінансовий стан. Тому що величина запасів 6399 більше планових джерел їх покриття 5919. Цьому свідчить зменшення власних оборотних коштів.
Аналіз фінансової стійкості на основі оцінки задовільності структури балансу виконується на основі наступних відносних коефіцієнтів.
Таблиця 11. - Аналіз задовільності структури балансу
Показник | Значення показника | Зраді- | Нормальне | |
На початок періоду | На кінець періоду | ня | значення показника | |
Коефіцієнт автономії | 0,86 | 0,79 | -0,07 | ≥ 0,5 |
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів | 0,17 | 0,27 | 0,1 | ≤ 1 |
Коефіцієнт покриття боргів власним капіталом | 5,94 | 3,70 | -2,24 | ≥ 1 |
Коефіцієнт співвідношення мобільних та іммобілізованих коштів | 0,77 | 0,72 | -0,05 | |
Коефіцієнт маневреності | 0,35 | 0,27 | -0,08 | > 0,5 |
Коефіцієнт забезпеченості про-ротних активів власними джерелами формування | 0,70 | 0,53 | -0,17 | ≥ 0,1 |
Коефіцієнт майна виробничого призначення | 0,90 | 0,83 | -0,07 | ≥ 0,5 |
Коефіцієнт поточної заборгованості | 0,15 | 0,21 | 0,06 | |
Коефіцієнт постійного капіталу | 0,86 | 0,79 | -0,07 |
За аналізований період відбулося збільшення коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів на 0,10. Значить, підприємство стало активніше залучати позикові кошти.
2.4 Аналіз ліквідності балансу і платоспроможності підприємства
Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань.Для аналізу ліквідності балансу кошти по активу балансу групуються і розташовуються за ступенем зменшення ліквідності, а пасиви - за ступенем терміновості їх оплати. Виділяють чотири групи активів за ступенем ліквідності, і чотири групи пасивів за ступенем терміновості погашення. Підсумки за відповідними групами порівнюють між собою. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо:
1. Абсолютно ліквідні активи перевищують або рівні найбільш термінових зобов'язаннях (А1 ³ П1).
2. Швидко реалізованих активи перевищують або дорівнюють середньостроковим зобов'язанням (А2 ³ П2).
3. Повільно реалізовані активи перевищують або дорівнюють довгострокових кредитах і позиках (А3 ³ П3).
4. Важкореалізовані активи нижче або рівні власного капіталу підприємства (А4 £ П4).
У випадку, коли одна чи кілька нерівностей мають знак, протилежний наведеним, ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. За допомогою аналізу співвідношень зазначених груп активів і пасивів балансу на початок року і кінець року робляться висновки про зміну ліквідності балансу підприємства.
Таблиця 12. - Групування активів за ступенем ліквідності
Вид активу | На початок періоду | На кінець періоду |
Грошові кошти | 149 | 350 |
Короткострокові фінансові вкладення | - | - |
Разом по групі А1 | 149 | 350 |
Товари відвантажені | 999 | 1293 |
Дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців | 712 | 478 |
Разом по групі А2 | 1711 | 1771 |
Сировина і матеріали | 4034 | 4615 |
Незавершене виробництво | 260 | 322 |
Готова продукція | 190 | 169 |
ПДВ по придбаних цінностях | 686 | 721 |
Разом по групі А3 | 5170 | 5827 |
Необоротні активи | 9084 | 11054 |
Витрати майбутніх періодів | 283 | 304 |
Довгострокова дебіторська заборгованість | - | - |
Разом по групі А4 | 9368 | 11358 |
Всього | 16397 | 19306 |
Стаття пасиву | На початок періоду | На кінець періоду |
Кредиторська заборгованість | 784 | 2029 |
Разом по групі П1 | 784 | 2029 |
Короткострокові позики і кредити | 1426 | 1897 |
Разом по групі П2 | 1426 | 1897 |
Довгострокові позики і кредити | - | - |
Відкладені податкові зобов'язання | - | - |
Разом по групі П3 | - | - |
Статутний капітал | 12000 | 12000 |
Додатковий капітал | - | - |
Резервний капітал | 274 | 468 |
Нерозподілений прибуток | 1784 | 2766 |
Заборгованість учасникам по виплаті доходів | - | - |
Доходи майбутніх періодів | - | - |
Резерви майбутніх витрат і платежів | 129 | 146 |
Разом по групі П4 | 14187 | 15380 |
Всього | 16397 | 19306 |
A 2 (1711; 1771)> П 2 (1426; 1897);
A 3 (5170; 5827)> П 3 (-; -);
A 4 (9368; 11358) <П 4 (14187; 15380).
Невиконання першого нерівності свідчить про те, що ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної.
Зробити найбільш обгрунтовані висновки про платоспроможність підприємства дозволяють відносні показники ліквідності: коефіцієнт абсолютної ліквідності - відношення грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень до суми короткострокових зобов'язань, коефіцієнт швидкої (термінової) ліквідності - відношення суми грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, до суми короткострокових зобов'язань, коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) - відношення суми оборотних активів до суми короткострокових зобов'язань.
Таблиця 14. - Відносні показники ліквідності
Найменування показника | на початок періоду | на кінець періоду | Нормоване значення показника |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,064 | 0,086 | 0,2 - 0,4 |
Коефіцієнт швидкої (термінової) ліквідності | 0,37 | 0, 20 | 0,5 - 1 |
Коефіцієнт поточної ліквідності | 3,13 | 2,03 | ≥ 2 |
2.5 Комплексна оцінка фінансового стану ВАТ "Селекта"
Фінансовий стан є найважливішою характеристикою фінансової діяльності підприємства. Воно визначає конкурентоспроможність підприємства та його потенціал в діловому співробітництві, є гарантом ефективної реалізації економічних інтересів всіх учасників фінансових відносин як самого підприємства, так і його партнерів.Щоб зробити обгрунтований висновок про фінансовий стан підприємства і його зміну за звітний період, необхідно отримати комплексну порівняльну оцінку фінансового стану.
Таблиця 15. - Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
Показники | Значення показника | Нормоване значення | |||
На початок року | На кінець року | Еталон ве | На початок року | На кінець року | |
Рентабельність продажів | 19,07 | 17,81 | 19,07 | 1 | 1,07 |
Рентабельність сукупного капіталу | 19 | 9 | 19 | 1 | 2,11 |
Коефіцієнт автономії | 0,86 | 0,79 | 0,5 | 1,72 | 1,58 |
Коефіцієнт покриття боргів власним капіталом | 5,94 | 3,70 | 1 | 5,94 | 3,70 |
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними джерелами формування | 0,70 | 0,53 | 0,1 | 7 | 5,3 |
Коефіцієнт майна виробничого призначення | 0,90 | 0,83 | 0,5 | 1,8 | 1,66 |
Комплексна оцінка фінансового стану | 7,85 | 5,27 | Х | Х | Х |
Комплексну оцінку на початок і кінець року розрахуємо за формулою рейтингової оцінки:
Р = √ Σ (1 - П ŋi) 2
Де П ŋi - нормоване значення i-го показника
Ро н = √ (1 - 1) 2 + (1 - 1) 2 + (1-1,72) 2 + (1-5,94) 2 + (1-7) 2 + (1-1,8) 2 = 7,85
Ро к = √ (1 - 1,07) 2 + (1 - 2,11) 2 + (1 - 1,58) 2 + (1 - 3,70) 2 + (1 - 5,3) 2 + ( 1 - 1,66) 2 = 5,27
Провівши розрахунок комплексної оцінки фінансового стану підприємства можна зробити висновок, що фінансове становище підприємства покращився, так як на кінець періоду відбулося зменшення комплексного показника в порівнянні з початком періоду. Але все одно, фінансове становище підприємства далеко від ідеального, так як величина рейтингової оцінки повинна бути близько нуля.
Додаткове завдання.
Виконати факторний аналіз і визначити вплив факторів рентабельності продажів, капіталомісткості за основним і з обігового капіталу на зміну рентабельності сукупного капіталу. Використовувати метод ланцюгових підстановок.
Рентабельність сукупного капіталу = Рентабельність продажу: (Капіталомісткість за основним капіталу + Капіталомісткість з обігового капіталу).
1. Рентабельність сукупного капіталу на кінець звітного періоду:
2. Рентабельність сукупного капіталу, за умови зміни рентабельності продажів:
3. Рентабельність сукупного капіталу, за умови зміни рентабельності продажів і капіталомісткості з обігового капіталу:
4. Рентабельність сукупного капіталу, за умови зміни рентабельності продажів і капіталомісткості з обігового капіталу, капіталомісткості за основним капіталу:
ΔР ск = 4,5952-5,2229 =- 0,6277
ΔР ск = 4,5952-4,2915 = 0,3037
ΔР ск = 4,2915-5,2228 =- 0,09313
ΔР ск = 5,2228-5,2229 =- 0,0001
Висновок
Фінансовий стан - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Це показник його фінансової конкурентоспроможності, використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов'язань перед державою та іншими господарюючими суб'єктами.На підставі фінансового аналізу керівництво підприємства може приймати управлінські рішення, а потенційні інвестори, кредитори та інші зацікавлені особи можуть робити висновки про фінансову стійкість, надійності та платоспроможності фірми.
Стійкий фінансовий стан досягається при достатності власного капіталу, хорошій якості активів, достатньому рівні рентабельності з урахуванням операційного і фінансового ризику, достатності ліквідності, стабільних доходах і широких можливостях залучення позикових коштів.
Головна мета фінансової діяльності зводиться до однієї стратегічної задачі - до збільшення активів підприємства. Для цього воно повинно постійно підтримувати платоспроможність і рентабельність, а також оптимальну структуру активу і пасиву балансу.
У курсовій роботі дана оцінка фінансового стану підприємства на основі розрахунків трьох основних коефіцієнтів: коефіцієнта абсолютної ліквідності, коефіцієнта поточної ліквідності, коефіцієнта незалежності. Розрахувавши відносні показники можна зробити висновок про те, що коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок року може оплатити 6,4% своїх короткострокових зобов'язань, а на кінець року 8,6%, що є менше прийнятих норм. Значення коефіцієнта швидкої ліквідності менше допустимого, що говорить про зниження платоспроможності. Коефіцієнт поточної ліквідності дозволяє встановити, у якій кратності поточні активи покривають короткострокові зобов'язання. Значення коефіцієнта на початок (3,13) і кінець року (2,03) перевищують нормальне значення, це свідчить про те, що підприємство має в своєму розпорядженні деякими обсяг вільних ресурсів (чим вище коефіцієнт, тим більше цей об'єм), що формуються за рахунок власних джерел.
На початок року наше підприємство можна віднести до нормальної фінансової стійкості, оскільки величина запасів, що дорівнює 5483, що більше суми власних оборотних коштів, рівних 4820, але менше планових джерел їх покриття: 4820 +1426 = 6246.
На кінець року підприємству ВАТ "Селекта" притаманне нестійке (передкризовий) фінансовий стан. Тому що величина запасів 6399 більше планових джерел їх покриття 5919. Цьому свідчить зменшення власних оборотних коштів.
У результаті чого був зроблений висновок, що, підприємство має потребу в поліпшенні свого фінансового стану за окремими індикаторами. Для поліпшення фінансового стану підприємства проводиться ряд заходів таких як факторинг, лізинг, селенг, опціон, конверсія валюти, репорт, депозитні операції, трастові операції, хеджування, франчайзинг та інші.
Список використаних джерел
1. Федеральний закон "Про бухгалтерський облік", № 129-ФЗ від 21.11.96. (У редакції федерального закону від 23.07.98. № 123-ФЗ).2. "Методичні вказівки щодо проведення аналізу фінансового стану організацій". Затверджені Наказом ФСФО РФ від 23.01.2001
3. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія аналізу господарської діяльності: Підручник - М.: Фінанси і статистика ", 2000.
4. Басовский Л.Є., Басовська Є.М. Комплексний економічний аналіз господарської діяльності. - М.: Инфра - М, 2004.
5. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: методи й процедури. - М: Фінанси і статистика, 2001
6. Когденко В.Г. Практикум з економічного аналізу. - М.: "Перспектива", 2004.
7. Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Аналіз фінансово - економічної діяльності підприємства - М: Юніті, 2002.
8. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Підручник. - М.: Инфра - М, 2004.
9. Строгонов Н.В. Фінанси організацій: Підручник - М.: ЮНИТИ, 2003.
10. Колчин Н.В. Фінанси підприємств: Підручник для вузів - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004
11. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу. -М. -2006.
12. Л.Г. Скамай, М.І. Трубочкіна. Економічний аналіз діяльності підприємства. - М. - 2007.