Ім'я файлу: Дипломна робота Пухкало.docx
Розширення: docx
Розмір: 329кб.
Дата: 17.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
КУРСОВА Гончаренко Алена.docx
завдання для комплексних контрольних робіт.docx
диплом для правки 24.01.docx
Вступ, І, ІІ, ІІІ розділи, література, додатки.docx
Розширення: docx
Розмір: 329кб.
Дата: 17.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
КУРСОВА Гончаренко Алена.docx
завдання для комплексних контрольних робіт.docx
диплом для правки 24.01.docx
Вступ, І, ІІ, ІІІ розділи, література, додатки.docx
ЗМІСТ
| ВСТУП | 3 |
| РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РЕКЛАМИ НА ОСОБИСТІСТЬ ПІДЛІТКА | 7 |
| 1.1. Реклама: її різновиди, функції та особливості створення | 7 |
| 1.2. Сучасні засоби масової інформації та їх вплив на особистість підлітка | 15 |
| 1.3. Соціально-психологічний процес сприйняття реклами - методи психологічного впливу реклами | 22 |
| Висновок до розділу І | 28 |
| РОЗДІЛ ІІ. РЕКЛАМА, ЯК ЧИННИКА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПІДЛІТКІВ | 29 |
| 2.1. Реклама, як чинник формування свідомості підлітка | 29 |
| 2.2.Соціальні типи молодих людей, сформовані під впливом реклами | 35 |
| 2.3. Обгрунтування зв’язку негативних наслідків впливу реклами на світогляд підлітків | 37 |
| Висновок до розділу ІІ | 40 |
| РОЗДІЛ ІІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ РЕКЛАМИ НА СВІДОМІСТЬ ПІДЛІТКІВ | 41 |
| 3.1. Діагностика впливу реклами на особистість підлітка | 41 |
| 3.2.Експериментальне впровадження соціально-педагогічних умов, що зменшать негативний вплив реклами на підлітків | 50 |
| Висновок до розділу ІІІ ВИСНОВКИ | 54 55 |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ | 55 |
| ДОДАТКИ | 60 |
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Завдяки бурхливому розвитку засобів масової комунікації реклама стала одним із обов'язкових атрибутів, тієї реальності, що впливає на формування суб'єктивного досвіду кожної людини. У сучасному суспільстві реклама відіграє активну роль у формуванні ціннісних орієнтацій, стандартизованих зразків поведінки, інтересів, захоплень. Реклама давно сформувалася як соціальний інститут. Вона виконує соціальну функцію управління не лише споживанням, але й суспільством. Соціальна реклама в Україні існує практично з перших років незалежності тобто вже понад двадцять років. Ми зустрічаємося з нею на загальнонаціональних і регіональних каналах українського телебачення та радіо, на сторінках газет та журналів, досить багато її на вулицях наших міст.
На відміну від комерційної реклами, метою якої є стимулювання збуту певного товару та отримання прибутку, метою соціальної реклами є пропагування людських цінностей. Образи, сформовані соціальною рекламою, впливають на розуміння і сприйняття нами соціальної реальності, внаслідок чого у нас формуються і певні схеми вирішення конкретних соціальних завдань. Значна частина соціальної реклами спрямована на таку вікову групу як молодь. Тому дослідження механізмів її впливу на молодь на сьогоднішній день є актуальним та необхідним.
Актуальність теми обумовлена тим, що соціальна реклама підлітками сприймається як нормативний елемент культури в контексті масової культури, що набуває значення звичного елемента культури та відносин у суспільстві. Для сучасної молоді соціальна реклама стає демонстраційним матеріалом в питаннях ідей та цінностей, оскільки дає зразки типових ситуацій соціальної взаємодії. Така реклама адаптує людей до нових соціальних ролей і цінностей способами регуляції поведінки в різних ситуаційних моментах.
У нечисленних українських дослідженнях про соціальну рекламу такі науковці як В.Бугрим, М.Закусило, Р.Колядюк, Н.Лисиця, Б.Обритько, зосереджують увагу переважно на її зовнішньому аналізі, дистанціюючись насамперед від комерційної, політичної і прихованої, розглядають тематику і проблематику соціальної реклами, основні завдання і наміри, чинники ефективності. Рекламу як значущий феномен соціального життя розглядають Р.Барт, Ю.Габермас, У.Еко. Серед сучасних учених, що використовують соціологічний підхід, особливо слід виділити праці В.Коломійця, В.Музиканта, О.Савельєвої, Л. Федотової, О.Феофанова. Історія і сучасний стан реклами розглядаються в широкому соціокультурному контексті в роботах А.Костіної, В.Ученової, Н.Старих. В контексті впливу соціальної реклами на формування ціннісних орієнтацій молоді слід відзначити роботи Р.Колядюка, Р.Харріса, Б.Грушина, Г. Картера. Роберт Харріс виділяє окремі ефекти впливу соціальної реклами на поведінку: настанови, ціннісні орієнтації, фізичний стан особистості [46, с. 45]. Кожен з науковців вказує на наявність впливу соціальної реклами на формування ціннісних орієнтацій, моделей поведінки особистості, проте досі немає єдиної точки зору, щодо особливостей механізмів рекламного впливу та його ефективності.
Таким чином, теоретична і практична значущість проблеми, недостатність єдиної точки зору щодо особливостей механізмів рекламного впливу та його ефективності визначили тему дипломної роботи «Вплив соціальної реклами на особистість підлітка».
Метою даного дослідження є визначення особливостей впливу соціальної реклами на особистість підлітків.
Об’єкт дослідження – соціальна реклама.
Предмет дослідження: механізми впливу соціальної реклами на формування особистості підлітка.
Гіпотеза дослідження. Соціальна реклама має вплив на особистість підлітка, тому створення відповідних соціально-педагогічних умов формування критичного мислення у підлітків підвищить рівень опору до несвідомого навіювання (впливу) реклами.
Відповідно до сформульованої мети та висунутої гіпотези визначено завдання дослідження:
Проаналізувати теоретичні підходи до проблеми впливу реклами на формування особистості підлітка
Розкрити сучасні засоби масової інформації та їх вплив на особистість підлітка
Розглянути соціально-психологічний процес сприймання реклами підлітками
Розглянути рекламу як чинник формування особистості підлітків
Дослідити та експериментально перевірити особливості впливу реклами на свідомість підлітка.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження:
1) теоретичних – порівняння, узагальнення, систематизація наукових досліджень; 2) емпіричних – спостереження, опитування (бесіда, тест, анкетування), математичні методи обробки експериментальних даних.
Організація та етапи дослідження. Експериментальне дослідження проводилося в Одеській загальноосвітній школі № . У дослідженні взяло участь 40 учнів 9-10-тих класів.
Етапи дослідження:
1. Організаційний етап - визначення об’єктів профілактичного впливу, етапів, підбір технологій, форм та методів роботи.
2. Констатуючий етап – фіксація відповідного рівня впливу реклами на особистість підлітка експериментальної групи.
3. Формуючий етап - проведення серед підлітків соціально-педагогічної програми формування аналітичного та критичного мислення впливу ЗМІ у підлітків з метою підвищення рівня опору до навіювання реклами.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
науково обґрунтовано та експериментально доведено, що реклама має значний вплив на свідомість підлітків, цей вплив негативного характеру;
визначено, що створення умов засвоєння навичок аналітичного та критичного мислення підвищить рівень опору несвідомого впливу реклами на особистість підлітка;
проаналізувано специфіку впливу соціальної реклами на чисельну частину українського суспільства, виховання якої в дусі патріотизму, поваги до загальнолюдських цінностей, прав і свобод людини є одним з головних завдань нашої держави на сучасному етапі її розвитку.
Теоретичне значення дослідження полягає у висвітленні наукових положень та висновків, що доповнюють вже існуючу наукову базу досліджень соціальної реклами як специфічного засобу впливу на підлітків.
Практичне значення отриманих результатів полягає у формулюванні рекомендацій соціальним педагогам, класним керівникам шкіл при роботі з підлітками (старшокласниками) з метою профілактики явища негативного впливу реклами на свідомість та можуть бути використані для подальшої теоретичної розробки понятійного апарату соціальної реклами з обов’язковим урахуванням молодіжної специфіки
Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, 3 додатків. Загальни обсяг дипломної роботи складає 90 сторінок. Список використаних джерел налічує 49 найменувань.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РЕКЛАМИ НА ОСОБИСТІСТЬ ПІДЛІТКА
Реклама: її різновиди, функції та особливості створення
Реклама в XX столітті стала одним із системоутворюючих чинників розвитку суспільства, що мають вплив як на різні суспільні структури, так і на конкретних членів суспільства. Під її впливом формуються нові властивості і зв'язки в системі «особистість - група - суспільство», змінюються стереотипи, ціннісні орієнтації, моделі поведінки людей, груп, організацій. Реклама сьогодні - один з найбільш активних компонентів соціального життя.
Реклама пройшла довгий історичний шлях. В даний час розвинені країни вступили в епоху двох глобальних трансформацій - переходу від індустріального суспільства до постіндустріального, інформаційного і від епохи модерну до епохи постмодерну. Фактично, це дві сторони одного і того ж процесу зміни суспільного розвитку на рубежі тисячоліть. Тільки перша трансформація стосується, насамперед, економіки, а друга - суспільної свідомості. У новій трансформації інформація оцінюється як ключовий ресурс, замінник ресурсів природних і трудових. Матеріальною основою такої трансформації стали комп'ютери, засоби комунікації та інформаційні мережі. Це спричинило за собою цілий ряд соціальних наслідків: інформаційні, технології стали визначальними для самих різних сфер людського життя, виникла нова демократія, заснована на принципі консенсусу, ЗМІ привласнили деякі функції владного інституту, дослідження і розробки стали визначальною галуззю народного господарства, кордони стали прозорими, технології, засновані на перетворенні речовини і енергії, стали заміщатися технологіям, заснованими на перетворенні інформації (інформаційних технологій) тощо.
Одним словом, змінилися практично всі звичні уявлення про мощі країни, про знання людини, про конкурентоспроможність. Рекламна технологія за формою і по суті є технологія інформаційна. З її допомогою товари не виробляються та фізично предмети не перевозяться. Результат роботи рекламіста - інформація, інформаційна модель рекламного об'єкта.
Життя сучасного суспільства неможливо уявити без реклами. Реклама — це сфера людської діяльності, що швидко трансформується, її характер, зміст і форма зазнають кардинальних перетворень разом із розвитком продуктивних сил суспільства, зміною соціально-економічних формацій. Сьогодні роль реклами не обмежується комунікаціями у певній сфері, а набуває ідеологічного, освітнього, психологічного та естетичного значення. Останнім часом усе популярнішою стає соціальна реклама, викликаючи величезну кількість суперечок через розмитість самого поняття, а також дискретність її практичного застосування. Отож спробуємо проаналізувати практику соціальної реклами з позицій сучасної школи наукових досліджень. Як це не парадоксально, але в українському суспільстві з його численними проблемами соціальна реклама розвивається далеко не належним чином. Теоретичних праць і навіть фактологічної систематизації практики соціальної реклами в Україні майже немає, порівняно з розвинутими країнами. Чимало питань удосконалення соціальної реклами залишаються невирішеними і потребують додаткового дослідження. Та все-таки соціальна реклама дедалі частіше стає об’єктом вивчення, її розглядають представники різних наук [11]
В Україні відповідно до Закону «Про рекламу» ст.1 соціальною рекламою є «інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку» [1].
Згідно до статті 12 Закону України «Про рекламу» до соціальної реклами висуваються такі вимоги:
1) «Рекламодавцем соціальної реклами може бути будь-яка особа.
2) Соціальна реклама не повинна містити посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця, на об’єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами.
3) На осіб, які безоплатно виробляють і поширюють соціальну рекламу та на осіб, які передають свої майно і кошти іншим особам для виробництва і поширення соціальної реклами, поширюються пільги, передбачені законодавством України для благодійної діяльності.
4) Засоби масової інформації — розповсюджувачі реклами, що повністю або частково фінансуються з державного або місцевих бюджетів, зобов’язані надавати пільги при розміщенні соціальної реклами, замовником якої є заклади освіти, культури, охорони здоров’я, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, а також благодійні організації»[1].
Зміни середовища проживання в ході діяльності людини усвідомлювалися суспільством досить давно, але до середини XX в. привели до постійно зростаючого почуття тривоги і стурбованості людей. Негативні ефекти інтенсивного промислового виробництва на всіх континентах, високих темпів «переробки» природних ресурсів, незліченних аварій на виробництвах, випробувань у природному середовищі зброї поставили на порядок денний проблеми фізичного виживання людства. До цього часу стали накопичуватися і соціальні наслідки макроекономічних змін: зростання народонаселення, скупчене проживання людей у мегаполісах, збільшення дитячої смертності в країнах з низьким життєвим рівнем життя, психологічні стреси людей, збільшення числа інвалідів, безпризорних дітей як результат воєнних дій, роль «людського фактору» в техногенних катастрофах, якісно більш часте звертання людей до таких небезпечних способів досягнення психофізіологічного комфорту, як алкоголь і наркотики тощо.
Звичайно, жодна із зазначених вище форм суспільної свідомості не залишилася осторонь від принципово нового стану людської цивілізації. Б'ють на спалох економісти і політологи в рамках їх наук, бореться з проблемами міжнародна охорона здоров'я, працюють громадські гуманітарні фонди, не цурається цих проблем і мистецтво, апелює до мас церква, просвіщає людей в рамках своєї діяльності преса. В результаті цього з'явився феномен − соціальна реклама. Організаційно оформилася специфічна діяльність по створенню текстів, які формують образ соціально схвальної або соціально несхвальної дії або думки. Мається на увазі, що надзавдання такого звернення до мас – це участь людей (участь як дія і участь як співучасть, співпереживання) у вирішенні означеної проблеми [47, с. 58].
Останнє десятиліття реклама розглядається як частка широкого комплексу каналів і засобів просування товару від виробника до споживача. У вужчому сенсі поняття "реклама" означає особливу форму комунікації між рекламодавцем і споживачем, що передбачає поширення інформації про товари і послуги за допомогою різних каналів, включаючи традиційні ЗМІ і спеціалізовані рекламні канали.
Вивчаючи рекламу, О.А.Феофанов, відзначив, що реклама це "комплекс психологічних заходів дії на свідомість потенційних споживачів з метою активного просування на ринок об'єктів реклами, будь то товар, послуга або політичний діяч, а також з метою створення позитивного іміджу фірмі, організації і окремим інститутам суспільства" [44, с. 19].
На думку Е.В.Ромата, реклама це "специфічна область соціальних масових комунікацій між рекламодавцями і різними аудиторіями рекламних звернень з метою активної дії на ці аудиторії, яка повинна сприяти вирішенню певних завдань рекламодавця"[ 37, с. 14].
Бутенко Н.Ю. визначив рекламу у психологічному плані як мистецтво здійснювати спрямований вплив на людей з метою стимулювання збуту товарів (послуг) і одержання прибутку [5, с. 73].
Існуючі різновиди реклами можна класифікувати таким чином:
1. По цільовій аудиторії: споживча і ділова реклама.
2. По функціях і цілях: товарна, корпоративна і не товарна реклама.
3. По охоплюваній області розповсюдження: зарубіжна, загально-національна, регіональна, місцева, внутрішньо-фірмова.
4. По засобах передачі, рекламу доводять до одержувача за допомогою всього того, що можна побачити або почути. Залежно від засобів передачі розрізняються телевізійна, радіореклама, друкарська (реклама в газетах, журналах; зовнішня реклама - плакати, щити; транспортна - на кузовах, усередині салонів; сувенірна поліграфічна - буклети, конверти, блокноти; поштова - листівки, листи, ділова кореспонденція і так далі) і комп'ютерна (поширювана по мережі Internet).
5. За способом уявлення - візуальна реклама підрозділяється на статичну і динамічну (анімаційну) [17, с. 35].
Рекламу можна використати як для створення довгочасного стійкого образу товару, так і для стимулювання швидкого збуту. Вона є ефективним засобом широкого географічного охоплення населення, при цьому перевагою реклами є те, що в розрахунку на один рекламний контакт потрібні невеликі витрати. Реклама прискорює адаптацію до нововведень, стимулюючи тим самим зростання технічного прогресу і втілюючи нові ідеї в життя.
Перед рекламою можуть бути поставлені безліч конкретних задач в області комунікації і збуту, в залежності від того для чого вона призначена: інформувати, сповіщати або нагадувати [27, с. 40].
Інформативна реклама. Сповіщання ринку про новинку або про нові можливі застосування вже існуючого товару. Окрім цього інформація про зміну ціни, про нові послуги, що виявляються, розсіювання сумнівів і побоювань споживача, формування образу фірми. Цей вид реклами, в основному має перевагу при демонстрації товару на ринку, коли потрібне створити його первинний образ [ 27, с. 41].
Сповіщальна реклама. Формує перевагу до марки, прагне переключити з марки конкурентів на свою. Змінює сприймання споживачем властивостей товару, прагне змусити його вчинити покупку не відкладаючи або прийняти комівояжера[27, с. 41].
Канали поширення реклами. Сприяючи реалізації товару, керуючи попитом, реклама поширюється різними каналами: у пресі, на телебаченні, на радіо, в кіно на транспорті, на місцях продажу товару (вітрини магазинів, вивіски в торгівельних залах, упаковка), зовнішня реклама (щити на вулицях, плакати, календарі, значки, сумки, авторучки і так далі). Кожен канал поширення реклами має свої плюси і недоліки [27, с. 42].
Вивчення сприйняття рекламної інформації здійснюється на основі експериментальних методів сучасної психології, що дозволяють виявляти свідомі і підсвідомі елементи сприйняття текстової і графічної інформації, тобто особливості реклами, використовуватимемо поняття "Рекламна дія" [29]:
«Ствердні вислови» - полягає у використанні тверджень, які представляються як факт, при цьому мається на увазі, що ці заяви самоочевидні та не вимагають доказів.
«Вибірковий підбір інформації» - суть полягає в спеціальному підборі і використанні тільки тих фактів, які є вигідними для інформаційно- психологічного дії реклами.
«Використання лозунгів» – дозволяє зосередити основні особливості, назву і образ рекламованого товару в одну фразу, яка і впроваджується в свідомість споживача.
«Концентрація на декількох рисах або особливостях» через те, що у рекламі відсутня можливість впливати на споживача більш менш довгий час, через особливості розміщення реклами, великою вартістю рекламного часу. У зв'язку з цим у реклами виникає гостра необхідність підвищити дію реклами в умовах недоліку часу. Для цього реклама в рамках одного повідомлення і оголошення концентрується лише на деяких рисах іміджу або якостей і рис товару. До таких особливостей відносять образ товару того, що створює гарний настрій, що збільшує привабливість, сприяючий поліпшенню здоров'я, такий, що є ознакою високого соціального статусу, пов'язаний з турботою про сім'ю, такий, що має високі споживчі якості, меншу ціну, в порівнянні з аналогічними товарами, високу швидкість роботи, більший термін дії або надійність. [32, с. 25-26].
Певну аналогію тут можна побачити при «спрощенні проблеми», таку особливість нерідко використовується в політичній боротьбі, коли інформація про конкретну проблему спрощується і зводиться до декількох, виграшних рис.
«Використання авторитетів (груп впливу)» це джерело виступає у вигляді окремих авторитетних і відомих для аудиторії осіб або груп
«Створення контрасту» - основне завдання: показати рекламований товар, як щось таке, що відрізняється від останніх володіє винятковими властивостями, ефективністю, радикально поліпшує ситуацію. Основний акцент при цьому робиться на емоції. Для цього використовується широкий арсенал методів побудови та планування рекламних сюжетів, мови і коментарів, створення спеціальних ігрових і сюжетних ситуацій [33].
«Порівняння» - на відміну від попередніх особливостей, в даному випадку основний акцент робиться на розумну і наочну демонстрацію переваг того або іншого товару в порівнянні з іншими, аналогічними.
«Такі ж як всі» - при сприйнятті реклами споживачем досить важливою є необхідність скріплення того або іншого товару з конкретною аудиторією споживачів. Одним з таких способів є збільшення ідентифікація тієї або іншої людини або групи, що бере участь в рекламі, з аудиторією. Простіше кажучи, споживча аудиторія більшою мірою сприйматиме рекламований товар що «відноситься до них», якщо споживачі цього товару з реклами сприйматимуться як «свої». Якщо в рекламі будуть використані образи, манера поведінки і мови, близька до аудиторії споживачів, то споживачі будуть схильні підсвідомо довіряти цій рекламі більшою мірою.
«Просування (розкручування) позитивного образу товару на базі образу
іншого» - суть методу полягає у використанні вже розкрученої і відомої марки для реклами нового товару, це виступає як доказ якості, психологічно спрощує сприйняття і переносить позитивний образ первинної марки на новий товар [33].
«Акцент на простоті і швидкості отримання ефекту». У випадку, якщо
пропонована процедура використання того або іншого товару є дуже складною або очікуваний ефект настає через тривалий проміжок часу, то споживачі схильні робити інший вибір. Саме тому в рекламі робиться особливий акцент на простоту використання і швидкість отримання ефекту.
«Використання позитивних і ціннісних образів, понять і слів». Всі ці об'єкти пов'язані з основними потребами, мотивами людини, а також сталими суспільними стереотипами [33]. Особливість засобу «скріплення» полягає в створенні стійкої асоціації з позитивними емоціями, образами, цінностями і поняттями.
«Псевдопояснення» - не дивлячись на досить високий рівень дії реклами, психологічно споживач схильний відноситься до неї з тим або іншим ступенем недовіри, тому таке пояснення може виступати як опис процесу роботи, супроводжуване відео, коментарем, згадкою спеціальної «формули» [33].
«Використання чинника гумору». Гумористичні ситуації можуть реалізовуватися на рівні тексту, у тому числі лозунгу, персонажів, гумористичних ігрових сценаріїв і так далі. По самій своїй природі гумор передбачає ту або іншу нестандартну ситуацію, яка, як правило, добре запам'ятовується і не викликає неприйняття. Другою важливою особливістю
чинника гумору є його зв'язок з позитивними емоціями. Все це приводить до
досить високої ефективності реклами [33].
«Сценарій проблема-рішення» - є однією з найефективніших особливостей при створенні реклами і нерідко поєднує в собі комплексне використання іншої техніки реклами. Основний акцент в цьому методі робиться на представлені товару не як засіб для задоволення тієї або іншої потреби, а як спосіб вирішення важливої проблеми, негативній емоційній складовій, що володіє, усуненні тієї або іншої загрози [8, с. 140].
«Антиреклама» - заснована на критиці реклами, на іронії по відношенню до інших рекламних роликів і методів просування [8,с. 140].
«Інтригуюча реклама» - вживання стратегії, що складається з двох етапів. Основне завдання першого етапу – привернути його увагу, створити елемент недомовленості, загадки, зацікавити споживача тим або іншим чином. На другому ж етапі здійснюється пов'язування створеного образу з тим або іншим товаром, розкривається загадка та інтрига.
«Не семантичне маніпулювання» об’єднання методів дії на рівні, що не має на увазі сприйняття сенсу тих або інших образів і що відносяться швидше до області несвідомого сприйняття. До таких методів відносяться використання так званих паралінгвістичних характеристик – темпу мови, наголосів, інтонації, висоти тону, характеристики невербальної поведінки - жести, міміка, рух тіла, особливості характеру руху об'єктів в телевізійних роликах, шрифту написання оголошення, місця розташування друкарської реклами, спеціальний підбір літер і складів в словах, використання кольору та ін. [17, с. 33].
Розвиток реклами сьогодні пов'язаний з розробкою все більш витончених особливостей дії на психіку особистості. Таким чином, виникають нові стратегії, що використовують глибинні закономірності регуляції поведінки.