Розділ І. Теоретичний аналіз проблеми впливу реклами на особистість підлітка сторінка 5

1 2 3 4 5 6 7

Ім'я файлу: Дипломна робота Пухкало.docx
Розширення: docx
Розмір: 329кб.
Дата: 17.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
КУРСОВА Гончаренко Алена.docx
завдання для комплексних контрольних робіт.docx
диплом для правки 24.01.docx
Вступ, І, ІІ, ІІІ розділи, література, додатки.docx

3.2. Експериментальне впровадження соціально-педагогічних умов що зменшать негативний вплив реклами на підлітків

Формування засад критичного ставлення щодо засобів масової інформації та сприяння формуванню інформаційно-педагогічної культури

В умовах глобального впливу на суспільство мас-медіа, які пропонують часом альтернативні “картини реальності”, все більш потрібною особистості стає така якість як “критичність”. Ми вважаємо, що вплив ЗМІ не матиме негативних наслідків на соціалізацію дітей та підлітків у яких сформовано критичне ставлення до мас-медіа.

Критичне ставлення до ЗМІ ми розглядаємо як активну, вибіркову позицію особистості, що передбачає наявність уміння аналізувати повідомлення ЗМІ, чітко визначати власне відношення стосовно повідомлень ЗМІ та обумовлює вольову регуляцію взаємодії із засобами масової інформації. На нашу думку, однією з умов сформованості критичного ставлення підлітків до ЗМІ є формування у них критичного мислення. Саме критичне мислення пов’язане із умінням протидіяти різним формам вторгнення в особисте життя людини, тенденціям маніпулювати її свідомістю.

Критичне мислення є показником морального здоров’я певної групи людей, нації або держави. Загалом, критичне мислення розглядають як незаперечну умову суспільного прогресу. Ознаки людини, що критично мислить:

відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатись до інших поглядів, оцінювати різні шляхи вирішення проблеми;
компетентність (прагнення обґрунтувати свою думку за допомогою реальних фактів і знання справи);
інтелектуальна активність (виявлення інтелектуальної ініціативи у конфронтаційних ситуаціях, небайдуже сприйняття подій);
допитливість (вміння проникнути у сутність джерел інформації);
незалежність мислення (відсутність конформізму стосовно групи
вміння дискутувати;
проникливість (здатність до проникнення у сутність питання, явища, інформації);
самокритичність.

Один із засновників теорії критичного мислення, М.Ліпман називає 6 базових елементів критичного мислення:

1) відповідність контексту;

2) орієнтування на цільову аудиторію;

3) нестандартність мислення, що не ґрунтується на алгоритмах чи інших механічних процедурах;

4) розробка критеріїв, що містять у собі стандарти, вимоги, умови, узагальнення, норми, правила, принципи, обмеження тощо;

5) самокорекція;

6) відчуття контексту, що вимагає доцільність вживання критеріїв у певній ситуації та їх можливих модифікацій.

Підліткам необхідно зрозуміти, що уміння критично мислити і критично ставитися до ЗМІ є особливо важливим зараз, коли постійно відбувається масова і витончена обробка суспільної свідомості. Падіння моралі в суспільстві, характерне для українського сьогодення, призводить до стрімкого зростання дезінформації з метою використати інших людей в своїх егоїстичних цілях.

Людина, що критично ставиться до ЗМІ, при аналізі повідомлень задає собі наступні питання:

1) у чому полягає проблема;

2) до яких висновків дійшов автор щодо цієї проблеми;

3) у чому полягають причини, що привели його до такого висновку (необхідно бути пильними щодо невідповідної аргументації, в оману можуть ввести неправильно оброблені статичні дані та інша недостовірна інформація);

4) автор спирається на факти чи на погляди (факти можна перевірити, погляди перевірити неможливо, вони можуть базуватися на голослівних твердженнях);

5) автор виражає свої думки нейтрально чи емоційно (за манерою викладу інколи можна побачити підґрунтя, за емоціями можуть бути приховані недостовірні дані) тощо.

Ми розуміємо, що для підлітка буде вкрай складно аналізувати повідомлення ЗМІ за усіма цими ознаками, але за умови наявності критичного ставлення до них, він зможе принаймні перевірити надану інформацію у інших джерелах або проаналізувати, що було надано у повідомленні - факти чи міркування.

Підліток, що шукає інформацію у мережі Інтернет має розуміти, що інформація з мережі є менш достовірною, аніж друкована (яку перевіряють редактори та коректори, видаляючи неточності, помилки, хибні дані тощо) і тому необхідно знайти контактну інформацію автора або інформацію про проект та обов’язково перевірити її за допомогою інших джерел (книжок, журналів, вчителів, батьків, експертів тощо).

Ми вважаємо, що програма формування критичного ставлення підлітків до ЗМІ зменшить негативний вплив реклами на поведінку підлітків.

Школа, як один із інститутів соціалізації, сприяє залученню підлітків до різноманітних видів діяльності. Найхарактернішими для організації педагогічного процесу в навчальному закладі є такі види діяльності, як: пізнавальна (навчання, розумова гра, читання, інтелектуальне спілкування); естетична (всі види художньої творчості); фізична (праця, фізична культура, спорт); управлінська (будь-яки види організаторської роботи); спілкування (обмін знаннями, емоціями, вміннями, соціальними цінностями). На нашу думку, вкрай бажаним є залучення підлітка якщо не до всіх, то до переважної більшості із зазначених видів діяльності.

Останнім часом у підлітковому середовищі все частіше спостерігаються негативні тенденції, пов’язані із беззмістовним проведенням вільного часу. Складна економічна ситуація в країні призводить до того, що батьки змушені майже весь час присвячувати роботі, в цей час підлітки залишаються віддані самі собі. Беззмістовне проведення підлітками вільного часу призводить до посилення криміногенної ситуації в державі, поширення шкідливих звичок, зростання серед неповнолітніх числа наркоманів. Надзвичайно важливою проблемою є те, що у підлітків не формується дозвіллєва культура, це обумовлює невміння раціонально використовувати вільний час, обирати різноманітні форми дозвіллєвої діяльності, наповнювати їх цікавим змістом.

Велика кількість клубів за місцем проживання припинили свою діяльність внаслідок економічних причин, участь у роботі деяких (наприклад, спортивних) - вимагає коштів, школа зменшила кількість виховних заходів, спрямованих на організацію дозвілля, батьки зазвичай не мають часу організовувати дозвілля дітей. Саме тому у підлітків превалює неорганізоване дозвілля і більшість із них звертаються до ЗМІ. Людина духовно збідніла, обмежена, з низькою культурою дозвілля іспит самотності й неробства витримати не може.

Залучити учнів до організованого дозвілля і тим самим зменшити негативний вплив на них ЗМІ, можливо за умови об'єднання зусиль батьків, школи, громадських організацій і самих дітей. Необхідно створити та розвинути традиції співпраці, співдружності учнів, вчителів та батьків; створити дозвіллєве середовище; включити батьків у активну підтримку дозвіллєвої діяльності дітей у період шкільних канікул, у дні свят (і не тільки), залучити батьків до проведення туристських походів, екскурсій (відвідування як виставок та музеїв, так і власної роботи, виробництва); спільний пошук дітей і дорослих, вироблення ними цінностей, норм, правил життя; спільна різноманітна дозвіллєва діяльність, знаходження стимулів активності учнів у просторі вільного часу, розширення особистісних свобод (дорослих і дітей). Дозвілля, як ніяка інша діяльність, надає можливість усвідомити себе особистістю, індивідуальністю, самоствердитися, розвинути власні інтереси та здібності та одночасно усвідомлювати себе частиною колективу або групи.

Таким чином, нами були сформульовані і обґрунтовані ті соціально-педагогічні умови, що дозволять зменшити негативний вплив ЗМІ на соціалізацію підлітків. Дані умови можуть виступати основою програми формування критичного ставлення підлітків до ЗМІ.

Висновок до розділу ІІІ

Вплив реклами на свідомість підлітків має несвідомий характер. Реклама маніпулює поведінкою підлітків, що підтвердили результати опитування, але створення сприятливих соціально-педагогічних умов та середовища та застосування спеціальних методів та навичок засвоєння підлітками основ аналітичного та критичного мислення - має позитивний вплив на свідомість підлітка та формує у нього вищий поріг опору до впливу реклами.

Робота з формування свідомого сприйняття впливу ЗМІ повинна повинна мати мультидисциплінарний характер, тобто робота повинна скеровуватися не лише на підлітка, а і на його оточуюче середовище.

ВИСНОВКИ

Систематизація й узагальнення результатів теоретико-експериментального дослідження впливу соціальної реклами на особистість підлітка дають підстави зробити такі висновки:

1. Проаналізовано теоретичні підходи до проблеми впливу реклами на формування особистості підлітка. В Україні сучасна соціальна реклама виникла тільки у перші роки незалежності. Тому, можна вважати, що цей вид реклами в молодій українській державі досліджувався порівняно мало i потребує детальнішого теоретичного аналізу та поглибленого вивчення.

2. Розкриті сучасні засоби масової інформації та їх вплив на особистість підлітка. На сьогоднішный день реклама стала невід’ємною складовою суспільного життя. Залежно від засобів передачі розрізняються телевізійна, радіореклама, друкарська (реклама в газетах, журналах); зовнішня реклама – (плакати, щити); поліграфічна – (буклети, конверти, блокноти); поштова – (листівки, листи, ділова кореспонденція) і комп'ютерна (поширювана по мережі інтернет). Методи психологічного впливу реклами впливають на різні психічні структури підлітка, як на свідомому, так і на несвідомому рівні, до них відносяться: методи переконання, навіювання, метод гіпнозу, психоаналітичний метод, метод нейролінгвістичного програмування та метод лінгвістичного маніпулювання. Особливе місце серед вищевказаних методів займають метод навіювання, адже у підлітковому віці ще не достатньо сформований рівень опору до навіювання, аналітичне та критичне мислення.

3. Розглянуто соціально-психологічний процес сприймання реклами підлітками. Образи, сформовані соціальною рекламою, впливають на розуміння і сприймання нами соціальної реальності, внаслідок чого у підлітків формуються і певні схеми вирішення конкретних соціальних завдань. Враховуючи, що свідомість підлітків найбільш схильна до впливу і має меншу резистентність дії масової культури, реклама здатна стати значущим засобом освіти молодіжного населення, істотно потіснивши при цьому традиційні, оскільки є недорогим, зручним і надзвичайно ефективним джерелом інформації. Ступінь впливу реклами на не повністю сформовану психіку впливає не лише на низький рівень опору до навіювання реклами, а й на психічні стани, умови розслабленності, збудженності, особистісна невизначенність, дефіцит часу, низький рівень критичного та аналітичного мислення.

4. Розглянуто рекламу як чинник формування особистості підлітків. Під впливом реклами, формуються різні соціальні типи молодих людей: «адвертофіли» - які часто звертають увагу на рекламу різного характеру та вважають, що вона завжди доносить до суспільства лише корисну інформацію; «скептики» - нейтрально відносяться до реклами та не вірять в соціальний вплив реклами на особистість; «негативісти» - мають вкрай негативне відношення до реклами та намагаються не сприймати інформацію через рекламу. Отже, реклама як ефективний засіб впливу на молоде покоління в нинішніх умовах глобалізації покликане сприяти насамперед зміцненню у молоді морально-духовного, національно-громадянського імунітету нейтралізувати антиукраїнські руйнівні сили.

5. Проведено експериментальне дослідження особливостей впливу реклами на свідомість підлітків. Діагностика впливу соціальної реклами на особистість підлітка дає підстави нам зробити висновок, що вплив реклами на свідомість підлітків має несвідомий характер. Реклама маніпулює поведінкою підлітків, що підтвердили результати опитування, але створення сприятливих соціально-педагогічних умов та середовища та застосування спеціальних методів та навичок засвоєння підлітками основ аналітичного та критичного мислення - має позитивний вплив на свідомість підлітка та формує у нього вищий поріг опору до впливу реклами. Підтвердилася гіпотеза про те, що проведення тренінгів з формування критичного та аналітичного мислення підвищить рівень стійкості та опору навіювання реклами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Закон України «Про рекламу» [Електронний pесурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/270/96-вр
Аронсон О. О социальной рекламе [Электронный ресурс] / Олег Аронсон. URL: http://www.socreklama.ru/srarticle.php?artiid=26.
Богомолова Н. Н. Социальная психология массовой коммуникации: Учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по направлению и специальности «Психология» Текст. / Н. Н. Богомолова. — М.: Аспект Пресс,- 2008. - 191с.
Булах, Т. Д. Специфіка телевізійної реклами [Текст] / Т. Д. Булах // Вісник Харківської державної академії культури. – 2010. – 230 с.
Бугрим В. Соціальна реклама в інформаційному суспільстві / В. Бугрим //Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2004. - №50. – 150 с.
Бутенко Н.Ю. Соціальна психологія в рекламі: [навч. посіб.] / Бутенко Н.Ю.– К.: КНЕУ, 2006. –384 с.
Гапчук О.В. Маніпуляція свідомістю людей за допомогою реклами [Електронний ресурс] / О.В.Гапчук. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/18_DNI_2010/Economics/68186.doc.htm.
Германов В. Г. Вплив засобів масової інформації на підсвідомість: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.08 / В. Г. Германов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т журналістики. - К., 2003. - 30 c.
Головина JI. В. Восприятие вербальной и иконической информации: проблема взаимовлияния Текст. / JI. В. Головина // Текст, контекст, подтекст: Сб. науч. тр. М.: АН СССР, Ин-т языкознания, 1986. – 67с.
Голота І. I. Проблеми та перспективи соціальної реклами в Україні [Електроний ресурс] / І.І Голота – Режим доступу до ресурсу:http://www.adme.ru/social.
Горюненко Т. В. Вплив телебачення на дитячу аудиторію / Т. В. Горюненко // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Щоквартальний науковий журнал. - 2010. - N 3. –257 с.
. Горбенко Г.В., Ефекти та ефективність масової комунікації. Практика соціальної реклами в сучасному суспільстві. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//irbis-nbuv.gov.ua
Гуцало Е. У. Вікова психологія: Курс лекцій / Е. У. Гуцало; Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. Каф. психології. - Кіровоград, 2004. - 187 c.
Демченко С.В. Масова комунікація як чинник формування громадського суспільства в незалежній Україні / С. Демченко. – Дніпропетровськ: Вид-во Маковецький, 2009 – 368 с.
Дейнегіна Т. О. Педагогічний вплив телебачення на розвиток і здоров'я дитини / Т.О. Дейнегіна // Освіта Донбасу: Науково-методичне видання. - 2005. - N5/6. –138 с.
Дмитриева Л. М. Социальная реклама: учеб. пособие для студентов вузов / Л. М. Дмитриева. – Москва: Юнити-Дана, 2009. – 271 с.
Допира А. И. Воздействие экранного насилия на подрастающее поколение: история социально- психологических последствий / А. И. Допира // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 8. – 123 с.
Дубасенюк О.А. Синергетичний вплив засобів масової інформації на розвиток особистості / О.А. Дубасенюк // Новые технологии обучения: сб. науч. тр. Учебно-воспитательная среда и нравственность в XXI веке // Спец. вип. № 62. Інститут инновационных технологий и содержания образования Министерства образования и науки Украины. Академия международного сотрудничества по креативной педагогике. – Киев-Винница. 2010. – 178 с.
Дуброва Т. Вплив засобів масової інформації на формування особистості дитини / Т. Дуброва // Психолог. - 2008. - №46/47 . –248 с.
Дрозд А. Г. Соціальна реклама в Україні. Оцінка розвитку та проблем / А. Г. Дрозд // Соціальна педагогіка: теорія та практика : методичний журнал. – 2006.– № 2. – 89 с.
Ємельянов В. Вплив телебачення на дитину / В. Ємельянов // Психолог дошкілля. - 2012. - N 6. – 12 с.
Здіорук С. І. Психологічне обґрунтування використання ЗМІ та різних видів рекламної продукції з метою профілактики нарко-, токсикоманії та алкоголізму / С. І. Здіорук // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 10. – 28 с.
Калашникова Л. В. Психологія розвитку: Навч.-метод. посіб. для студ. вищ. пед. закл. освіти / Л. В. Калашникова, О. М. Гурова, В. Г. Зубченко, І. Л. Уличний; Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. - Кіровоград, 1999. - 332 c.
Колядюк Р. О. Соціальна реклама – інструмент впливу на масову свідомість та стиль життя у суспільстві / Р.О. Колядюк // Теорія і практика соціальної реклами в Україні: тези допов.наук.конф. – К: - 2004. – 40 с.
Кондратская В. Л. Методы влияния аудиовизуальной социальной рекламы [Електронний ресурс] / В.Л Кондратская, А.Д Жукова – Режим доступу:http://www.snphilolsocom.crimea.edu/arhiv/2012/uch_25_1_p2fn/072.pdf
Кондратюк С.М. Сприйняття соціальної реклами різними віковими групами [Електронний ресурс] / С.М Кондратюк – Режим доступу до ресурсу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2015/2/387.pdf
Лаврик, О. В. Соціальна реклама в сучасному медіапросторі: до визначення поняття [Текст] / О. В. Лаврик // Филология. Социальная коммуникация. – 2008. – №1. – 187 с.
Лебедев-Любимов А.ЛЗЗ Психология рекламы. — СПб.: Питер, ил. — (Серия «Мастера психологии»), 2002. — 368 с:
Музикант В.Л. Теорія і практика сучасної реклами. - М. - 1998р. - С.100
Николайшвили Г. Г. Социальная реклама: Теория и практика / Г. Г. Николайшвили. – Москва: Аспект Пресс, 2008. – 191 с.
Олійник В.В. Соціальний контекст маніпуляційного впливу реклами [Електронний ресурс] / Олійник В.В. – Режим доступу : http://h.ua/story/48583/.
Основи реклами: навч. посібник для студентів вузів, Г. Л. Васильєв, В. А. Поляков. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - 719 с.
Обритько Б. А. Рекламна діяльність [Текст]: курс лекцій / Б. А. Обритько. – К. : МАУП, 2002. – 240 с.
Перепелиця У. Як рекламу зробити ефективної чи як можна стати відомим / У. Перепелиця. - Ростов-на-Дону: Фенікс, М.: Зевс, 1997. –168с.
Попова Ж.Г. Психологічні аспекти сприйняття реклами споживачем [Електронний ресурс] / Попова Ж.Г. – Режим доступу : (http://www.cfin.ru/press/marketing/2001-5/08.shtml).
Психологические аспекты социальной рекламы [Електронний ресурс] – Режим доступу :http://www.advertology.ru/article37963.html.
Паршенцева Н. Социальная реклама Электронный ресурс. / Н. Паршенцева.URL:http://www.gumer.info/bibliotekBuks/Psihol/Article/parshsoc.php.
Психологические тесты онлайн. Психология рекламы [електронний ресурс] – Режим доступу:http://psyfactor.org/tests/intro.php?dir=recl3
Ромат Є.В. Психологічні аспекти соціальної реклами [Електроннийресурс] / Ромат Є.В. – Режим доступу: http://www.elitarium.ru/2008/04/16/psikhologicheskie_aspekty_reklamy.html.
Соснюк О. П. Особливості сприймання підлітками різних типів соціальної реклами – [Електронний ресурс] / О. П. Соснюк – Режим доступу:http://www.soc.univ.kiev.ua/sites/default/files/library/elopen/aktprob.19.176.pdf
Савельєва О. О. Введение в социальную рекламу [Текст] : науч.-попул. издание / О. О. Савельєва. – М. : РИП-холдинг, 2006. – 168 с.
Савельєва О. О. Телевизионная реклама и телевизионный контент [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.hse.ru/ pubs/share/direct/document/113201612‎. – Назва з екрану.
Соціальна реклама та соціальний контекст маніпуляційного впливу реклами [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2010/Economics/66721.doc.htm. – Назва з екрану
Ученова В.В., Старых Н.В. Социальная реклама Издательство: Индекс Медиа Год: 2006, - 304 с.
Федотова Л. Н. Соціологія рекламної діяльності: Підручник для вузів / - 3-е изд., Испр. і доп. - М.: Видавництво Онікс, 2007. – 560 с.
Феофанов О.А. Реклама. Новые технологии в России. Учебное пособие для подготовки профессионалов в сфере рекламы.(Санкт-Петербург: Издательство «Питер», 2000. 255 с.
Федотова Л.Н. Социология рекламной деятельности. - М.: Гардарики, 2002. – 272с
Шубіна І. Феномен соціальної реклами в сучасному суспільстві / І. Шубіна // Реклама та життя. – 2009. – № 4. – 54 с.
Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2003. – 448с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Анкетування «Вплив реклами на особистість»

Як Ви відноситеся до реклами?

вкрай негативно
негативно
нейтрально
позитивно

Як Ви проводите свій вільний час?

Скільки часу щодня у Вас займає перегляд телепередач?

до 1 години
1-3 години
4-5 годин
6 годин та більше

Скільки часу в день Ви приділяєте інтернет-простору?

до 1 години
1-3 години
4-5 годин
6 годин та більше

Виникали ситуації коли прокручування рекламного ролика викликало у Вас будь які емоції?

байдужість
роздратування
злість
сміх
заздрість

Чи купували Ви товари під впливом реклами за останній місяць?

так
ні
не задумувався над цим, купляючи товар

Чи чули Ви про ефект 25 кадру?

так, серйозно над цим задумуюсь
так, але не вірю в дію
так, знайоме слово але принцип дії мені не відомий
ні, не чув

Чи викликала у Вас реклама бажання спробувати рекламний продукт?

так
ні

Чи виникало у Вас бажання бути схожим на героя реклами та дотримуватися його стилю життя?

так
декілька раз виникало таке бажання
ніколи

Оцініть від 1 до 5 балів засоби масової інформації, які, на Ваш погляд, мають найбільшу кількість реклами (де 1- найменший відсоток, а 5 – найбільший)

телевізор
газети
радіо
інтернет-простір
зовнішня реклама (брошури, Біг-борди)

Відмітьте 5 рекламних продуктів, які, на Ваш погляд найчастіше, найчастіше рекламують:

одяг, взуття
алкоголь
побутова хімія
засоби особистої гігієни
косметика
автомобілі
тютюнові вироби
солодощі
продукти харчування
медикаменти
свій варіант ____________

Тест «На скільки ви схильні до навіювань?»
Інструкція: Перед вами ряд словесних штампів, що використовуються у відомих рекламних роликах. Відмітьте ті з них, які викликають у вас чітку асоціацію з певним товаром або фірмою-виробником.
1) Не дай собі сумувати!
- слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає
2) Чиста робота, блискучі результати!

-слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає
3) Твоя відповідь сонцю.
- слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає
4) Природний вибір.
- слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає
5)За покликом серця.
- слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає
6) Даруйте радість!
- слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає
7) Смак перемоги.
- слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає
8) Чистіть з блиском, дійте з головою.
- слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає

9) Якість, якій можна довіряти.
- слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає
10) Свіже дихання полегшить сприйняття.
- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

11) Райська насолода.
- слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає

12) Змінимо життя на краще!
- слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає
13) З'їв — і порядок!
- слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає
14) Знак гарного смаку і традицій.

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає
15) Встояти неможливо!
- слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає

16) Живіть без болю.
- слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає
17) П'ять порад для довгого та активного життя.
- слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає
18) Спробувавши раз, їм і зараз.
- слоган викликає чітку асоціацію з товаром
- не викликає

Обробка результатів:
1-й варіант відповіді оцінюється в 1 бал

2-й варіант - 0 балів

Інтерпретація :

1-5 балів: високий рівень стійкості до несвідомого впливу реклами та аналізу отриманої інформації

5-11 балів: достатній рівень стійкості до несвідомого впливу реклами та аналізу отриманої інформації

12-14 балів: низький рівень стійкості до несвідомого впливу реклами та аналізу отриманої інформації

15-18 балів: некритичне мислення та високий рівень схильності до навіювання реклами

Курс тренінгів ( Соціально-педагогічні умови формування критичного та аналітичного мислення)

Тренінгове заняття «Вплив телебачення на свідомість сучасної молоді»
Мета тренінгу: активізувати критичне, аналітичне ставлення учасників до впливу телебачення на свідомість, визначити основні прийоми телебачення.
1.   Вступне слово тренера

Мета: ознайомити учасників тренінгу з темою та основними проблемами нашого сьогоднішньої зустрічі.

2.     Вправа на знайомство

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, згуртувати групу.

Хід виконання: тренер (соціальний педагог, практичний психолог, шкільний психолог чи вчитель, який має спеціальні навичку у роботі з групою) просить учасників тренінгу по черзі назвати своє ім’я, основне занять та хобі. Тренер починає першим. Потім пропонує повернутися до свого сусіда з праворуч і привітатися з ним особисто, називаючи його по імені. Далі — повернутися до свого сусіда з ліва і так само привітатися з ним.

Рефлексія

— Що ви відчували?

— Чи запам’ятали ви імена учасників тренінгу?

— Скільки імен ви запам’ятали?

3. Вправа «Вироблення правил роботи»

Мета: прийняття правил роботи групи.

Хід виконання: учасники складають та приймають правила роботи для даної групи на час роботи у цьому тренінгу і намагаються їх дотримуватися.

Орієнтовні правила роботи групи:

1)    Приходити вчасно

2) Спілкування за принципом «тут і тепер»

3) Конфіденційність

4) Мобільні на «вібро»

5) Говорити від власного імені

6) Оцінювати факти, а не людину

7) Активність

8) Лаконічність

9) Толерантність

10) Відповідальність за свої слова та вчинки

11) Чесність та щирість

4.  Вправа «Очікування від тренінгу»

Мета: визначення сподівань та очікувань учасників щодо заняття.

Матеріали: плакат з малюнком дерева, стікери, ручки.

Хід виконання: тренер просить учасників подумати, чого вони очікують від заняття, сформулювати це однією фразою. Вислови записуютьо на стікерах і прикріплюють на плакат дерева (на кроні дерева, його гілках, або біля крони).

5. Анкетування «Ти та засоби масової інформації, комп’ютер»

Мета: анонімне діагностування учасників групи для перевірки їхньої життєвої позиції по відношенню до засобів масової комунікації, самоаналіз.

Матеріали: бланки з анкетою, ручки.

Хід виконання: учасникам тренінгу роздають бланки з анкетою. Відповівши на запитання, учасники повертають заповнені бланки тренеру для подальшої обробки результатів.
Бланк анкети
«_______»__________20__р.

1. Вік____________

2. Стать ________

3. Яким засобам масової інформації Ви надаєте найбільшу перевагу:

а) Інтернету

б) телебаченню

в) радіо

г)пресі

4. Скільки часу Ви проводите за телевізором?

а) у робочий день ___________

б) у вихідний день___________

5. Які передачі Ви дивитеся по телевізору

а) новини

б) музичні програми

в) художні фільми

г) серіали

д)розважальні програми

е) політичні програми

є) спорт

ж) мультфільми

з) все підряд

6. Ви дивитися по телебаченню художні фільми, то це —

а) українські фільми

б) закордонні фільми   (вкажіть країну)___________________

7. Яким фільмам надається перевагу?

а) комедії

б) трилери

в) документальні

г)мюзикли

д) детективи

е) містика

є) мелодрами

ж) фільми жаху

з) бойовики

і) інші (вкажіть)_____________________________

8. Яким телевізійним каналам ви надаєте перевагу?

1.__________________________________________

2.__________________________________________

3.__________________________________________

4.__________________________________________

5.__________________________________________

9. Який телевізійний герой Вам найбільше подобається і чим? Якщо є такий. (Вкажіть героя і риси, притаманні йому)

________________________________________________________________

________________________________________________________________

10. Якщо у вас вдома є ПК ( так / ні ), то Ви на ньому:

а) слухаєте музику

б) дивитися фільми

в) граєте у ігри

г) працюєте з робочими, науковими програми

11. Скільки часу ви проводите за комп’ютером?

а) у робочий день ___________

б) у вихідний день___________

12. Що вам дає комп’ютер, відео, телебачення, Інтернет?________________________________________________________________

___________________________________________________________

13. Які у вас виникають почуття, коли ви бачиш на екрані форми насильства ?________________________________________________________________

________________________________________________________________

Дякуємо за співпрацю!
6. Вправа «Моє життя»

Мета: оцінити своє життя проаналізувати і розглянути його очима іншої людини.

Матеріали: аркуш паперу формату А-4, ручки, ватман.

Хід виконання: на аркуші паперу учасники тренінгу малюють коло, у центрі якого пишуть вислів «Моє життя» та від нього, на зразок сонця, малюють «промені», які є основними життєвими позиціями (здоров’я, сім’я, робота, хобі тощо). Охочі (2-3 чоловіка) називають усім свої життєві позиції та пояснюють, чому вони їх написали. Тренер тим часом на ватмані записує ці позиції та допомагає коментувати їх. Потім усі інші мають змогу доповнити ці позиції тими, які ще не прозвучали.

Далі тренер пропонує оцінити від 1 до 10 балів свої життєві позиції за рівнем значущості. Учасники тренінгу, які хочуть висловити свою думку, пояснюють, як вони оцінили своє життя.

Рефлексія

Учасники висловлюють свої емоції під час виконання завдань. Якщо вони не вказали телебачення як явище сучасного життя, то треба про це запитати у групи.

— Чи важко було оцінювати своє життя?

— Яке місце у вашому житті як глядача посідає телебачення?

— Чому ніхто не вказав телебачення?

— Чи воно не займає частину нашого життя?

Пояснення для тренера. Коли проводитимете рефлексію, не забудьте поставите запитання повністю: «Яке місце у вашому житті як глядача посідає телебачення?». І якщо хтось написав «телебачення» і проговорив це, запитайте в нього особисто: як він оцінить його за шкалою від 1 до 10.

7. Вправа «Я — герой телесеріалу»

Мета: побачити себе у ролі телегероя та зрозуміти його зсередини.

Матеріали: папір для запису, ручки.

Хід виконання:

Тренер. Усі хоч раз у житті дивилися телесеріал, короткосерійний чи багатосерійний. У кожного з вас є папірець на якому напишіть ім’я чи прізвище телевізійного героя та рису, яка в ньому вам подобається. Проговоріть те, що ви написали та поясніть, чому обрали саме цього героя та цю рису його характеру.

Тренер ділить групу на 4—5 підгруп залежно від кількості учасників будь-яким способом. Наприклад, за марками автомобіля чи фруктами, овочами тощо.

Кожна група отримує завдання: розіграти сцену із серіалу відповідно до обраних часниками ролей та продемонструвати рису характеру цього героя відповідно до жанру:

— мелодраматичний;

— детективний;

— драматичний;

— героїко-патріотичний;

— комедійний.

Рефлексія:

—  Які риси характеру Вам допомогли під час інсценізувався?

—  Які риси ви хотіли віддати, а які взяти?

— Якими ви побачили героїв телесеріалу?

— Що ви відчули під час виконання вправи?

— Що нового ви дізналися про себе?
8. Інформаційне повідомлення «Функції ЗМІ, які впливають на свідомість людини»

Б.А.Грушин виділяє п’ять соціальних функцій масової комунікації:

1. Інформаційна, метою якої є донесення до читацької, слухацької та глядацької аудиторії повідомлень про основні події у світі чи конкретному регіоні (не випадково часто використовується термін «масова інформація»).

2. Функція соціалізації — пов’язана з формуванням установок, цінностей і ціннісних орієнтацій аудиторії.

3. Функція організації поведінки — вплив на зміну, припинення або ж апробацію певної дії даною групою людей.

4. Функція створення певного емоційно-психологічного тонусу аудиторії, пов’язаного з переживаннями, настроєм, емоційним включення та емоційними реакціями схвалення, захоплення, осуду тощо;

5. Функція комунікації, що вказує на посилення підтримання чи, навпаки, послаблення зв’язку між різними аудиторіями та комунікатором і аудиторією.

9.     Вправа «Митці та критики кінопремії «Оскар»

Мета: підвищення соціальної компетентності молоді, переживання ситуації відповідальності перед людством, працювати із мріями та фантазіями.

Матеріали: папір, ручки, олівці, фломастери, маркери, скотч, кнопки.

Хід виконання: Тренер нагадує учасникам про кінопремію “Оскар”, а потім пропонує ігрову ситуацію. Перед цим тренер об’єднує учасників на підгрупи, де у кожного — своя відповідна роль.

За якийсь час охочі зможуть виступити на церемонії вручення премії. Якщо ви отримали роль актора - «співаєте хвалебну оду» телебаченню; режисера - називаєте позитивні сторони телебачення у промові; критика - негативні сторони. Роль журналіста – це роль особи, яка виписує з доповіді мовців, позитивні та негативні сторони і робить рецензію доповіді лауреата. У кожному виступі намагайтеся не повторювати названі ознаки телебачення.

Тренер записує на дошці запитання, на основі яких учасники групи можуть побудувати свій виступ.

1.  Номінація, з якої отримали премію.

2. Поясніть, чому ви заслужили цю нагороду.

3. Скажіть слова подяки тим, хто допоміг вам домогтися подібного результату.

4. Розкажіть про ваше бачення телебачення майбутнього.

10. Тест “Чи телеманія?”

Мета: Дослідження впливу переглянутого на їх свідомість й
формування стереотипів.

1. Телебачення для Вас це — ...

А.   Елемент сучасного життя

Б.    Стиль мого життя

В.   Все для мене і навіть більше

2. Приходячи додому Ви:

А.   Одразу ж вмикаєте телевізор

Б.    Навіть не згадуєте про його існування

В.   Починаєте займатися хатніми справами, але потім згадуєте, що йде ваша улюблена телепередача

Г.    Вмикаєте музику

3. Скільки часу на день ви дивитесь телевізор?

А. До 1 годинии

Б. Близько 2 годин

В. Від 3 до 6 годин

Г. Від 7 та більше

4. Після того, як Ви подивилися ваші улюблені телепередачі, ви:

А. Вимикаєте ТВ

Б. Перемикаєте канали, шукаючи, що подивитися ще

В. Займаєтеся своїми справами, а телевізор залишається не вимкненим

5. Ви купуєте ТВ програму кожного тижня?

А. Так

Б. Ні

В. Купую тільки, коли на канікулах (у відпустці)

Г. За мене, це робить хтось із рідних

6. Гортаючи телепрограму, ви:

А. Дивитеся анонс телеанонс на улюблених каналах

Б. Шукаєте очима улюблені передачі

В. Дивитеся, що позначили у телепрограмі ваші рідні

Г. Позначаєте те, що хочете подивитися упродовж тижня

7. Очікуючи на улюблену телепрограму, для Вас 1 хвилина триває, як

А. 10 хвилин

Б. декілька секунд

В. 1 хвилина

8. Перебуваючи у гостях, Ви помічаєте, що вже почалася Ваша улюблена телепередача:

А. Легкістю її пропустите

Б. Попрохаєте увімкнути телевізор

В. Почнете нервувати

Г. У гарній компанії мене телевізор не цікавить

9. Ви доглядаєте за телевізором?

А. Ні

Б. Тільки коли прибираю у квартирі (витираю з нього пилюку)

В. В мене телевізор – це святе

Г. Накриваю його серветкою на ніч

10. Чи можете відмовитися від перегляду телевізора, наприклад на один тиждень:

А. Це як?

Б. Тільки якщо дуже треба

В. Звичайно, бо є багато цікавих занять у житті

Г. Ніколи
Інтерпретація тесту:

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
А.	1	3	0	1	3	2	3	1	0	3
Б.	2	0	1	3	0	2	0	4	1	2
В.	3	1	2	2	2	0	1	3	4	1
Г.	—	2	3	—	1	1	—	2	3	4

Від 5 до 12 балів — у вашому житті телевізор займає незначне місце. Для вас це тільки інформаційний характер.

Від 13 до 25 балів — для вас, як для людини ХХІ століття, телевізор - це невід’ємна частина вашого життя, але при необхідності ви можете не дивитися занадто багато.

Від 26 до 32 балів — ви телеман. Телевізор для вас - це все у житті: порадник, співрозмовник, член родини, найулюбленіша річ у домі.

11. Домашнє завдання.

Простежте за насиллям на телебаченні у телесеріалах, художніх фільмах, мультфільмах за схемою:

Схема аналізу телевізійного насильства (за Е. Пайном та К. Маслачом)

Кількість актів насильства	Дата	Дата	Дата
Жертва явно відчуває біль
Жертва помирає
Насильство здійснює «хороший хлопець»
Насильство здійснює «поганий хлопець»
Насильство не покаране
Насильство покаране
Програми, які дивляться підлітки, молодь	Назва програми	Назва програми	Назва програми

12. Підбиття підсумків

Тренер. Тренінг добігає кінця, повернімося до наших очікувань. Якщо вони здійснилися, то підійдіть до нашого символічного «дерева» і переклейте свій стікер донизу (настала осінь, листочки злетіли з гілок), якщо не здійснилися очікування ¾ залишіть стікери їх згори, але на наступному занятті ми обов’язково їх переставимо донизу, адже очікування неодмінно здійсняться.

1 2 3 4 5 6 7

скачати