1   2   3   4   5   6   7
Ім'я файлу: Дипломна робота Пухкало.docx
Розширення: docx
Розмір: 329кб.
Дата: 17.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
КУРСОВА Гончаренко Алена.docx
завдання для комплексних контрольних робіт.docx
диплом для правки 24.01.docx
Вступ, І, ІІ, ІІІ розділи, література, додатки.docx

Сучасні засоби масової інформації та їх вплив на особистість підлітка

Користування засобами масової інформації (ЗМІ), зокрема соціальними, є одним з найбільш поширених видів діяльності сучасних дітей та підлітків. Будь-який веб-сайт, що дає змогу здійснювати соціальну взаємодію, вважається соціальним ЗМІ. До них, зокрема, належать сайти соціальних мереж (Facebook, MySpace, Twitter), азартних ігор і віртуальних світів (Club Penguin, Second Life, Sims), відео-сайти (YouTube) і блоги. Згадані ресурси останніми роками надзвичайно бурхливо розвиваються, даючи сучасній молоді можливості для розваг і спілкування.

Вплив ЗМІ на молодь досить вагомий, як в позитивному, так і негативному аспектах. ЗМІ визначають життєвий орієнтир молодої людини, її вчинки, смаки та інтереси, світосприняття і цілі в житті.

 Позитивний вплив ЗМІ.

Оточуюча реальність знаходиться в постійному розвитку: нові знання і навички, нова інформація і нові події кожен день включаються або у вже створені раніше структури, або утворюють нові. Але не завжди ми маємо чітке уявлення про ту чи іншу галузь. Тоді на допомогу приходять ЗМІ. Вони висвітлюють різні актуальні суспільні проблеми, тим самим впливаючи на думки та поведінку людей, як на особистість так і на групу людей. Найбільш поширеними інструментами ЗМІ є – телебачення, радіо, преса та інтернет- простір. Вплив телебачення. Найефективніше реклама вспливає на радіо та на телебаченні, тому що:[25, с. 65]

- радіо та телебачення є майже у кожному домі;

- часте використання радіо та телебачення споживачами;

- можливість радіо та телебачення передавати звук та зображення, які впливають на свідомість і підсвідомість споживача.

На телебаченні можлива організація оперативних передач як зі студії, так і з місця подій. Переваги ж такої передачі, в значно більшому «ефект присутності». У необхідних випадках передачі робляться з акцентом або на звуковий ряд, або на відеоряд [40].

Телебачення розвивається швидкими, динамічними темпами. Його специфічні можливості можна визначити так:

– це звуко-зоровий ряд, який являє собою синтез трьох знакових систем: усної мови, зображення і музики;

– це «миттєвість», яка властива не тільки його прямим передачам, а й характеризує стиль передачі інформації;

– це стиль спілкування, продиктований умовами і характером сприйняття телебачення в домашній обстановці;

– це його програмність, яка виявляється в тому, що телебачення – це сукупність передач і кожна з них сприймається в контексті інших, що надає їй додаткового значення [40].

Телебачення складається з різних функцій, а саме: інформаційна, культурно–просвітницька, інтегративна, соціально–педагогічна, організаторська та рекреативна функції [23].

Інформаційна функція. Говорячи про інформаційну функцію телебачення, необхідно, ймовірно, обмежитися вузьким і конкретним тлумаченням самого поняття «інформація». Регулярне отримання людьми економічної, політичної, соціальної та культурної інформації в сучасному світі стало нормою життя. Звідси виникає той факт, що інформаційні програми є опорними точками сітки мовлення будь-якої телекомпанії, а всі інші передачі розташовуються в інтервалах між випусками новин [23].

Культурно – просвітницька функція. Будь-яка телепередача в якійсь мірі залучає людину до культури. Навіть інформаційні програми демонструють глядачеві учасників подій, ведучих, їх стиль спілкування, ступінь грамотності тощо. Все це впливає на глядацькі установки і безпосередньо і як негативний приклад. Більшою мірою еталонно сприймаються провідні програми. Цей факт, до речі, був і залишається приводом для тривоги телевізійних критиків, оскільки поява безлічі телеканалів різного рівня породила, в свою чергу, велику кількість рекламної продукції [12, с. 240].

Інтегративна функція. Всі ЗМІ підтримують нормальне функціонування суспільства, на яке поширюється їх дія. Завдання телебачення – розвиток цього відчуття причетності кожного до всіх. Посилення загальних для аудиторії ціннісних установок (на загальнолюдські, загальнонаціональні та інші системи цінностей), як і протидію деструктивним у ставленні суспільства тенденціям, повинні бути домінантою телебаченню, як і будь-якого іншого ЗМІ [12, с. 241].

Соціально-педагогічна або управлінська функція. Виконання цієї функції передбачає пряму залученість в ту чи іншу систему впливу на населення, на пропаганду певного способу життя з відповідним набором політичних, моральних і духовних цінностей [4, с. 99].

Організаторська функція: Організаторська функція телебачення виникає в тому випадку, коли телебачення саме стає ініціатором тієї чи іншої суспільної акції[3, с. 167].

Рекреативна функція. Також мало пов’язана з журналістикою. Рекреація – це відпочинок, розслаблення, відновлення сил. Журналісти можуть брати участь у створенні розважальних програм рекреативної спрямованості в якості редакторів, ведучих.

На телевізійному просторі представлені два види телереклами – це пряма реклама (відеоролики) і спонсорська реклама (спонсорська заставка, розміщення логотипу, оголошення ведучого та ін.)[3, с. 174].

Вплив радіо. Найбільш характерною рисою радіомовлення є те, що носієм інформації в цьому випадку виявляється лише звук. Радіозв'язок дозволяє миттєво передавати інформацію на необмежені відстані. Крім того, радіо дуже популярне серед автолюбителів, оскільки немає можливості звертатися до друкованих видань і телебачення [42, с. 177].

Радіо здатне створювати повноцінну звукову картину світу. Винахід різних способів запису звуку дозволяє широко використовувати можливості монтажу, відтворювати повністю або «цитувати» давно минулі передачі, і т.д.

Слухач радіо має можливість сприймати звук більш повно і глибоко, оскільки не відволікається від усної мови, музики, голосів життя, «не ділить» своєї уваги між звуком, і тим, що його супроводжує [42, с. 178].

Відсутність відеоряду дозволяє слухачам проявити свої здібності «фантазування» уявного образу. 

Вплив преси. Друк (газети, тижневики, журнали, альманахи, книжки) придбала особливе місце в системі ЗМІ, що вийшла з-під друкарського верстата продукція та несе інформацію у вигляді надрукованого буквеного тексту, фотографій, малюнків, плакатів, схем, графіків та інших зображально-графічних форм. Є можливість швидкого, оглядового ознайомлення з усім «репертуаром» повідомлень, включених в номер чи книгу. Завдяки цьому можна скласти загальне враження про зміст випуску. Крім того, у людини є можливість самому аналізувати інформацію [42, с. 165].

Можна користуватися можливостями «відкладеного читання», після первинного ознайомлення залишити матеріал для уважного і детального прочитання у вільний час.

Все це можливо тому, що друковані видання легко мати «при собі» і звертатися до «вилучення» інформації у зручний час, не заважаючи на обставини, що не дозволяють або заважають слухати радіо або дивитися телепередачі (в поїзді, метро, автобусі, літаку тощо). При цьому  читання  тексту і сприйняття образів друкованого матеріалу проходить відповідно  з  бажанням (вибірково, в тому порядку, темпі і ритмі), яке встановлює сам читач. Він може звертатися до одного й того ж твору кілька разів, зберігати потрібне, підкреслювати, робити позначки на полях.

Вплив інтернет-простору. На сьогодні комп’ютерні інформаційні технології душе швидко поширюються та все більше виявляються задіяними в процесі життєдіяльності людини, а також всього суспільства [42, с. 189].

Сьогодні інформаційно-комунікаційні технології надають безпрецедентні можливості також і для дитячого навчання і творчості. інтернет створений для швидкого заходження необхідної інформації. 

Інтернет все частіше і частіше стає бібліотекою знань не тільки для підлітків, але і для віх людей, які потребують отримання інформації. У всесвітній павутині з кожним днем додається тисячі людей. Інтернет-аудиторія зростає, підвищується рівень поінформованості в ті чи інші події, що, звичайно ж, позначилося на суспільстві. Мережа змінила структуру сучасного суспільства, об'єднавши кожного з кожним, вона зробила світ тісніше, знищивши географічні бар'єри [42, с. 190].

Інтернет має такі унікальні характеристики [22, с. 6]:

• глобальність - надає негайний доступ до інформації з усього світу;

• відсутність контролю, який існує в інших електронних ЗМІ, незв'язаність географічним розташуванням дає можливість оприлюднити інформацію поза контролем урядів, монополій;

• має низькі бар'єри до доступу, низьку вартість створення та розповсюдження інформації;

• необмежену можливість тримати інформацію;

• дозволяє спілкування однієї людини з іншою людиною чи з багатьма людьми одночасно, перебуваючи в зручному для людини місці;

• не зв'язаність ні з одною інфраструктурою, крім телефонної системи.

Негативний вплив ЗМІ

Завдяки своїй біологічній природі, людина піддається навіюванню та наслідувальності. Діяльність ЗМІ, що ставить завданням вселити, донести щось суспільству, є не гуманною, оскільки люди не можуть контролювати спрямований на них вплив і тому є безсилими перед подібними навіюваннями [31, с. 87].

Одним з негативних впливів є - пропаганда. За багато років вона відпрацювала велику кількість прийомів для маніпулювання суспільною свідомістю та впливає на групи людей певним чином. Інформація не завжди має правдивий характер, тому люди щодня піддаються впливу неправдивих фактів чи подій.

Вплив телебачення. Людина, що дивиться телевізор, глибше сприймає інформацію, гостріше відчуває почуття радості або страху, його психіка може знаходитися в більшій мірі гальмування чи збудження [42, с. 165].

У залежності від фізичного стану, психіка людини знаходиться у збудженому стані або загальмованому стані. Чим більше людина втомилася за день, тим більше ступінь втоми нервової системи і в процесі відпочинку, разом з розслабленням тіла, розслабляється і нервова система [7, с. 10].

Не маючи зворотного зв'язку, людина представляє собою приймач ідей.

Яскравий відеоролик, новизна та незвичність, привабливість картинки чи телевізійного образу – все це дуже швидко звертає увагу та зацікавлює людину. Ефекти швидкого спалаху, гучного звуку, після яких різке збудження нервової системи швидко змінюється гальмуванням - цей метод можна спостерігати в різних рекламних і програмних заставках, кінофільмах.

Телевізійна зйомка і подальший майстерний монтаж можуть створити ії ідеальних людей, ідеальне оточення і навпаки, тобто можна перетворити правду в брехню, брехню в правду [7, с. 11].

Дуже важливою проблемою при розгляді впливу телебачення на маси є діти та підлітки, через відсутність у них повного усвідомлення меж реальності, всі події, які відбуваються перед їхніми очима, сприймають як справжні

Вплив радіо. Радіомовлення, в певному сенсі, примусове: передачу можна слухати лише в той час, коли вона йде в ефірі, притому, в тому ж порядку, темпі і ритмі, які задано в студії. Тому неможливо відкласти прослуховування на зручний час, робити це швидше або повільніше, в обраному порядку, тим більше «переглядати». Ці риси радіо змушують уважно вивчати можливості аудиторії, складати програми з урахуванням розподілу часу, характеру занять, психічного і фізичного стану слухачів у різні часові відрізки [6].

Хоча й можливе створення безліч каналів радіомовлення, слухач у визначений відрізок часу здатний сприймати лише одну програму, відмовившись від усіх інших, до йдуть в той же в той же час.

Вплив Інтернету. З розвитком технологій систем віртуальної реальності, зростає і кількість людей, які захоплюються цим явищем. «Спілкування» з віртуальною реальністю для більшості людей може бути важливішим, ніж спілкування в реальності. У підлітковому віці все частіше відбуваються кризи невизначеності та пошук себе і нових друзів, тому найчастіше вони займаються цим пошуком в інтернет-просторі [6].

Отже, основним засобом розповсюдження реклами є ЗМІ. Кожен із мас-медіа має свою специфіку подачі, що відіграє важливу роль при створенні реклами. Газета – це психологічний вплив через зображення, використовують при цьому цікавий дизайн реклами, кольори шрифт. Радіореклама – це вплив на споживача через звук (голос, мелодія, шуми тощо). Тембр голосу повинен бути приємним та не викликати роздратованості у слухача, мелодії – підходящими та актуальними, вони не повинні затьмарювати суть реклами та легко запам’ятовуються. Телереклама та інтернет-реклама впливають на споживача через звук, а зображення, поєднуює усі попередні аспекти.


    1. Соціально-психологічний процес сприйняття реклами – методи психологічного впливу реклами

Особливо сьогодні важливе психологічне вивчення феномену реклами. Неважко відмітити, що з багатьма поняттями, термінами і категоріями загальної і соціальної психології має справу і рекламна діяльність. Дія на людину засобів масової інформації може створювати у нього соціально-психологічну установку. Коректна реклама - це реклама, яка відповідає: нормам прийнятим в законодавстві про рекламу і рекламну діяльність; якості рекламованих товарів; етичним нормам, прийнятим в суспільстві; психічній безпеці. Протилежністю коректної реклами є психологічно небезпечна реклама: що чинить моральний тиск, котрий зловживає довірою, відсутністю досвіду, безвихідністю або духовною слабкістю, що цинічно вторгається в особистісну сферу, використовує маніпулятивний тиск та провокує психогенні порушення поведінки, спілкування, свідомості і що викликає погіршення фізичного стану [2, с. 113].

Соціально-психологічний процес сприйняття реклами здійснюється через різноманітну кількість засобів масової інформації може створювати у нього соціально-психологічну установку [21, с. 187].

Установка (атитюд) — це внутрішня психологічна готовність людини до яких-небудь дій. У основі атитюда лежать, як мінімум, три компоненти: когнітивний, емоційний і конативний (поведінковий).

Тому традиційно явища, що мають пряме відношення до соціально-психологічній дії, розглядується з точки зору когнітивного, емоційного і поведінкового компонентів.

Слово «когнітивний» походить від латинського дієслова cognoscere— знати. За допомогою когнітивного компоненту розглядаються помилки, які виникають при підготовці реклами, а також вдалі знахідки, що дозволяють ефективно впливати на пізнавальну сферу людини, добиваючись того, щоб рекламні повідомлення добре сприймалися, запам'ятовувалися, викликали готовність до дії [34].

Одним з важливих психологічних понять — елементів когнітивної діяльності людини є поняття відчуття. Виділяють зорові, слухові, нюхові, смакові, шкірні, рухові і дотикові відчуття, а також відчуття рівноваги, органічні відчуття, вібраційні та інші. У рекламі найчастіше використовуються зорові і слухові відчуття. Хоча у ряді випадків реклама може бути заснована на інших видах відчуттів - вібраційні, рухові і інші відчуття [34].

Інше поняття - сприйняття теж не менш важливе для психології реклами. Сприйняттям називається віддзеркалення в свідомості людини, предметів або явищ при їх безпосередній дії на органи чуття. В ході сприйняття відбувається впорядкування і об'єднання окремих відчуттів в цілісні образи речей і подій. Найбільш важливі особливості сприйняття - наочність, цілісність, структурність, контактність і свідомість. Сприйняття у людини найтіснішим чином пов'язане з мисленням, зрозумінням суть предмету. Сприйняття залежить не лише від роздратування, але і від самого сприймаючого суб'єкта. Залежність сприйняття від вмісту психічного життя людини, від особливостей його особи носить назву апперцепції. Це явище часто використовується в рекламі. Основою іншого типа класифікації сприйняття є форми існування матерії: простір, час і рух. Відповідно до цієї класифікації виділяють сприйняття простору, сприйняття часу і сприйняття руху [38].

Наступний важливий когнітивний психічний процес - увага. Найважливішою особливістю протікання пізнавальних процесів є їх виборчий, направлений характер. Увага може бути мимовільною або пасивною. Основні властивості уваги - це стійкість, об'єм, розподіл і перемикання.

Пам’ять - є важливим психічним процесом, що має пряме відношення до проблеми ефективності реклами. Багато психологів відзначають вплив інтересу на запам'ятовування. Тобто легше запам'ятовується те, до чого у людини є зацікавленість. Гірше запам'ятовується байдужий, безглуздий матеріал. Тому найбільш ефективною виявляється реклама, яка враховує інтереси і плани людей. Виділяють види пам'яті: рухова, емоційна, образна, словесно-логічна, довільна і мимовільна, короткочасна і довготривала, механічна і логічна [26, с. 213].

Існують деякі психологічні закономірності запам'ятовування інформації, які інколи не враховуються, а інколи вдало застосовуються в рекламі. Так, наприклад, відомо, що запам'ятовуються краще ті відомості, які розташовуються або на початку тексту, або в кінці (ефект початку і ефект кінця). Для зменшення того, що забувається необхідно: розуміння, осмислення інформації; повторення інформації [26, с. 215].

Наступним важливим психічним процесом, що має безпосереднє відношення до проблеми вивчення сприйняття реклами є мислення. Мислення — це узагальнене віддзеркалення в свідомості людини предметів і

явищ в їх закономірних зв'язках і стосунках.

Мислення людини відрізняється від «мислення» тварин абстрактністю, тобто людина мислить перш за все абстрактними поняттями. Тому в рекламі часто успішно використовуються символи, графіки, абстрактні геометричні фігури і т.п. Виділяють різні типи мислення: наглядно-образне, наглядно-діюче, асоціативне, теоретичне, практичне [20, с. 9].

В асоціативному мисленні найбільш важливим для аналізу проблеми ефективності сприйняття реклами є асоціативне мислення.

В асоціативному мисленні виділяються частіше всього три типи асоціацій: асоціації по суміжності (у просторі та часі), асоціації схожості і відмінності (по контрасту). Дуже часто виготовники реклами роблять одну помилку: вони використовують товарні знаки, сюжети, слогани, піктограми, які у більшості людей ніяк асоціативно не пов'язані ні з рекламованим товаром ні з назвою фірми.

Знання закономірностей протікання когнітивних психічних процесів, а саме, відчуття, сприйняття, уваги, мислення і пам'яті відіграють важливу роль при створенні рекламної продукції у пресі, на радіо, на телебаченні, у вигляді плакатів чи біг-бордів.

Пізнаючи дійсність, людина так чи інакше відноситься до предметів, явищ, подій, до інших людей, до своєї особи. Одні явища дійсності радують його, другі - журять, треті - обурюють і так далі. Радість, печаль, захоплення, обурення, гнів, страх - все це різні види суб'єктивного відношення людини до дійсності.

Емоції завжди носять особистий, суб'єктивний характер. Саме при вивченні емоційного компоненту рекламної дії виявляються багаточисельні індивідуальні відмінності потенційних споживачів. Багато авторів відзначають зв'язок емоцій людини з переживанням власного «Я». Ідентифікація себе з героями відео–кліпа сприяють виникненню бажання придбати товар. Якщо ж людина не знаходить для себе нічого цікавого, емоційно забарвленого, то у нього може не виникнути бажання зробити покупку. Якщо реклама викликає відчуття огидливості, страху, ніяковіння, це не сприятиме збуту рекламованого товару. У ряді випадків навпаки: якщо

рекламований товар дозволяє позбавитися від цих або інших негативних емоцій, то він зачинає мати попит. Виготівники реклами, що не враховують емоційні стани, що виникають у глядача (читача) при знайомстві з нею, ризикують втратити інтерес споживача до рекламованого товару або довіру до фірми.

Емоції тісним чином пов'язані з таким психологічним явищем як навіювання. Навіювання є особливим видом дії, а саме цілеспрямована, неаргументована дія однієї людини на іншого або на групу. Часто всю інформацію, що передається від людини до людини, класифікує саме з точки зору позиції комунікатора, розрізняючи в ній повідомлення, переконання і навіювання.

Саме ця третя форма інформації пов'язана з некритичним сприйняттям. Явище навіювання досліджується в психології дуже давно, правда, більшою мірою воно вивчене у зв'язку з медичною практикою або з деякими конкретними формами вивчення.

Методи психологічного впливу реклами впливають на різні психічні структури людини, як на свідомому, так і на несвідомому рівні, до них відносяться: методи переконання, навіювання, метод гіпнозу, психоаналітичний метод, метод нейролінгвістичного програмування та метод лінгвістичного маніпулювання.

Переконання як метод рекламного впливу полягає в тому, що за допомогою аргументації довести споживачеві переваги даного товару та необхідність його придбання. Процес переконання споживача передбачає критичне осмислення отриманої рекламної інформації, її співвідношення з попереднім власним життєвим досвідом [24].

Метод навіювання розглядається як штучне прищеплення шляхом слова або іншим способом різних психічних явищ. Настрої, зовнішнього враження, ідеї або конкретні дії іншої людини за відсутності у нього критичного мислення. Якщо при переконанні висока роль логіки і раціональної оцінки рекламованого об'єкта, то при вселенні на перший план виходе емоційність, вплив авторитету, довіра до групової і громадської думки [24].

Суть цього методу гіпнозу полягає в тому, що в ньому практично не віддають прямих наказів, просто щось коментують, про щось запитують, радяться з партнером по спілкуванню. Разом з тим застосовувані мовні стратегії дозволяють отримувати результат – виконання запропонованого у рекламі.

В основі психоаналітичного методу лежать два важливих положення:

- товар повинен бути привабливим підсвідомо;

- основа привабливості товару - сексуальність в широкому сенсі [24].

Метод нейролінгвістичного програмування являє собою підхід впливу на людину з метою впливу на його психіку, а отже і на поведінку.«Нейро» тут означає той факт, що наведене в результаті впливу поведінка є наслідком нерво-психологічних процесів, а «лінгвістичне» - те, що ці процеси управляються словом. Що ж до «програмування», то воно передбачає чітку організацію управлінських впливів на об'єкт впливу. Ця чіткість стосується й «зчитування» інформації з об'єкта шляхом його мовної поведінки, жестикуляції, голосових проявів, руху очей, дихання [10, с. 222].

Модель НЛП включає в себе три поведінкових етапу впливу з боку суб'єкта спілкування:

  • встановлення психологічного контакту з об'єктом;

  • налагодження та підтримання з ним процесу комунікації;

  • спонукання об'єкта до відповідного бажаного поведінки.

Метод лінгвістичного маніпулювання. Лінгвістичне (мовне) маніпулювання - це використання особливостей мови та правил її вживання з метою прихованого, тоюто несвідомого впливу на адресата в потрібному напрямку. Рекламісти досить часто користуються прийомами мовного маніпулювання, часом інтуїтивно, часом цілком усвідомлено.

1   2   3   4   5   6   7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас