Реферат з теми: Знезаражування І передстерилізаційне очищення хірургічного інструментарію

Ім'я файлу: Хірургія.doc
Розширення: doc
Розмір: 177кб.
Дата: 18.06.2020
скачати
Пов'язані файли:
Реферат практичне право.docx
1623825851529716.doc
Документ Microsoft Word.docx
Реферат №5.docx
Формування поняття властивостей арифметичних дій у молодших школ
Практична робота №1.pdf
Практична 2.doc
епіцентр.docx
analiz-polozhitelnoy-arbitrazhnoy-praktiki-po-klassifikatsii-tov
analiz-polozhitelnoy-arbitrazhnoy-praktiki-po-klassifikatsii-tov
Реферат.docx
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.docx
КУРСОВА ФІЗКУЛЬТУРА.docx
етноукржитрачковський.pdf

КЗ “Мелітопольський медичний фаховий коледж” ЗОР

РЕФЕРАТ

з теми:

“Знезаражування і передстерилізаційне очищення

хірургічного інструментарію.

Контроль якості

передстерилізаційної обробки”

Підготувала:

студентка 024 групи

спеціалізація:

сестринська справа

Неупокой Вікторія

Мелітополь - 2020
ЗМІСТ:

Історія виникнення стерилізації хірургічного

інструментарію - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 3
Передстерилізаційне очищення:визначення, способи, значення - - - - - - - - 4
Підготовка до очистки. Знезаражування - - - -- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 4
Етапи передстерилізаційного очищення - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 5

Контроль якості передстерилізаційної обробки шприців, голок, інструментарію. Види проб - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 6

Визначення індикації забруднення - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 7

Порядок проведення проб. Фенолфталеїнова та ортолуїдинова проби - - - 9
Узагальнені правила безпеки роботи медичних працівників. Застережні заходи при проведенні ручного очищення. Облік передстерилізаційної очистки - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 10

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ СТЕРИЛІЗАЦІЇ ІНСТРУМЕНТАРІЮ

Стерилізація - це завершальний етап в обробці інструментів, потрібний для знищення усіх мікроорганізмів. Найчастіше стерилізацію використовують в медичних установах, де потрібна повна стерильність при роботі з пацієнтами.

Але чи завжди так відносилися до цього питання і як зародилася стерилізація - про це ми зможемо дізнатися відкривши сторінки історії.

3 000 років до н.е. смоли використовували як антисептичну речовину, перші хто це ввели були єгиптяни. У 1450 років до н.е. Мойсей застосував очищення вогнем, це торкалося не лише інструментів, але і приміщень. 460 років до н.е. Гіппократ запропонував омивати інструмент кип'яченою водою. Його послідовник Гален також використав прокип'ячені інструменти.

Проте в 900 року н.э стерилізація зійшла на ні, що привело до розвитку ряду смертельних захворювань. У 1862 хімік і мікробіолог з Франції Луї Пастер опублікував свої дослідження відносно мікроорганізмів, які викликають хвороби. У 1867 році лікар з Англії Джозеф Листер винаходить розчин, завдяки чому смертність пацієнтів значно знижується.

Перший стерилізатор був винайдений в 1876. А початок науки про дезінфекцію був покладений в 1881 році завдяки Роберту Коху. У цьому ж році вивели стерилізацію при кип'ятінні.

Уперше пара як метод кип'ятіння використав Ернст фон Бергманн в 1885 році. А вже в 1933 році ввели стерилізацію після опромінення. У 2000-х були дозволені повітряні і парові стерилізатори, що і закріпилося по сьогоднішній день.

3

ПЕРЕДСТЕРИЛІЗАЦІЙНЕ ОЧИЩЕННЯ: ВИЗНАЧЕННЯ, СПОСОБИ, ЗНАЧЕННЯ

Весь інструментарій, який в подальшому буде стерилізуватися, повинен пройти передстерилізаційну очистку.

Передстерилізаційна очистка – обробка інструментарію, яка застосовується з метою очищення його від біологічних, механічних забруднень, залишків ін'єкційних препаратів.

Передстерилізаційне очищення передбачає видалення з виробів білкових, жирових, механічних забруднень і залишків лікарських препаратів.

Передстерилізаційна очистка проводиться механічним або ручним способом.

Механічну передстерилізаційну очистку здійснюють за допомогою спеціального обладнання струменним, ротаційним методом із застосуванням йоржів або ультразвуку.

ПІДГОТОВКА ДО ОЧИСТКИ. ЗНЕЗАРАЖУВАННЯ

Після використання медичні інструменти в розібраному вигляді занурюють в один із дезинфікуючих розчинів (3 % хлорамін — на 1 год; 4 % перекис водню — на 1,5 год) або кип'ятять у 2 % содовому розчині 15 хв чи у воді — 30 хв. Додатково промивають інструменти у цьому ж дезинфікуючому розчині. Дезинфікуючий розчин використовують одноразово. З метою профілактики зараження СНІДом (наказ МОЗ УРСР № 426 від 15.06.87 р.) знезараження медичного інструментарію проводять у гумових рукавичках.

Передстерилізаційну очистку проводять ручним або механізованим способом із використанням 0,5% мийного розчину біолоту або біомию. Ручний спосіб застосовують у тих лікувально-профілактичних закладах, де немає центрального стерилізаційного відділення (ЦСВ) і передстерилізаційну очистку та стерилізацію проводять у процедурному кабінеті. Механізований спосіб застосовують у ЦСВ, де інструменти обробляють у машинах спеціального призначення.

4

ЕТАПИ ПЕРЕДСТЕРИЛІЗАЦІЙНОЇ ОЧИСТКИ

Передстерилізаційну очистку ручним способом проводять у такій послідовності:

1-й етап. Промивають медичні інструменти під проточною водою протягом 1 хв.

2-й етап. Інструменти в розібраному вигляді занурюють у миючий розчин (його склад див. нижче) на 15 хв.

3-й етап. Промивають інструменти під струменем холодної проточної води, щоб звільнити їх від миючого засобу. Після застосування порошку «Біолот» промивання триває 3 хв, після порошку «Прогрес» — 5 — 6 хв, «Астра», «Лотос» — до 10 хв.

4-й етап. Контроль якості обробки проводять методом постановки проб (див. нижче).

5-й етап. Обезсолення — промивання інструментів протягом 1 хв в дистильованій воді для очистки від солей водопровідної води.

6-й етап. Висушування інструментів у розібраному вигляді в сухожаровій шафі.

Після передстерилізаційної очистки сухі голки та шприци необхідно упакувати для стерилізації.

Найзручніше проводити стерилізацію шприців та голок багаторазового використання у крафт-пакетах, які являють собою невеликі мішечки (пакети) з вологостійкого паперу або пергаменту. В пакет вкладають окремо циліндр і поршень шприца так, щоб отвір циліндра і рукоятка поршня були біля відкритого кінця пакета. Сюди ж кладуть дві голки, попередньо наколовши їх на кусочок вологостійкого паперу і запакувавши, як порошки. Вільний кінець крафт-пакета двічі загортають і заклеюють. На пакеті зазначають дату стерилізації та об'єм шприца.

5

Менш зручно проводити стерилізацію без упаковки у відкритій посудині. Для цього інструменти в розібраному вигляді розкладають на емальованому підносі або в лотку.

Існує ще м'який спосіб упаковки — у подвійних бавовняних мішках.

Шприци та голки, упаковані в крафт-пакети (мал. а), та у відкритому посуду (мал. 6) стерилізують у сухожаровій шафі. В автоклаві стерилізують шприци та голки в м'якій упаковці (мал. в) та в крафт-пакетах.

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ПЕРЕДСТЕРИЛІЗАЦІЙНОЇ ОБРОБКИ ШПРИЦІВ, ГОЛОК, ІНСТРУМЕНТАРІЮ

Якість передстерилізаційної очистки інструментів оцінюють при постановці проб:

а) на наявність крові (білка) — бензидинова, амідопіринова, ортотолуїдинова, азопіритова, азопірамова проба, проба з гемотестом "Факел" та деякі інші;

б) на наявність залишків мийного середника — фенолфталеїнова проба (використовується 1% спиртовий розчин фенолфталеїну).

Приготування реактиву бензидину (дві модифікації): 1) до 0,025 г сульфату бензидину; додають 2 мл 50 % оцтової кислоти і 2 мл 3 % перекису водню; 2) 0,5—1 % розчин бензидину хлориду, виготовлений на дистильованій воді, змішують з такою ж кількістю 3 % перекису водню. Зберігають реактив не більше 2 год. Проба на залишки крові проводиться так. 1—3 краплі реактиву піпеткою наносять на інструменти і чекають до 1 хв. При наявності залишків крові з'являється синьо-зелене забарвлення (проба позитивна). Зміна забарвлення після 1 хв не враховується.

Реактиви для амідопіринової й ортотолуїдинової проби готують в аптеці.

Приготування амідопіринового реактиву: до 2 мл 5 % спиртового розчину амідопірину додають 2 мл 30 % оцтової кислоти і 2 мл 3 % перекису водню.

1. Замовте в аптеці початковий розчин азопіраму (амідопірину — 10 г, солянокислого аніліну — 0,15 г, 95% розчину спирту етилового — 100 г).

2. Зберігайте в закритому флаконі за температури +4 °С (у холодильнику) протягом 2 міс, у темному місці за кімнатної температури — протягом 1 міс.

Помірне пожовтіння реактиву в процесі зберігання без утворення осаду не знижує його властивостей.

3. Безпосередньо перед перевіркою якості передстерилізаційного очищення виробів приготуйте робочий розчин: змішайте однакову кількість азопіраму та 3% розчину пероксиду водню.

6

4. За необхідності перевірте придатність робочого розчину азопіраму: 2—3 краплі розчину нанесіть на кров'яну пляму. Якщо через 1 хв (не пізніше) виникає фіолетове забарвлення, яке змінюється на бузкове, реактив придатний до використання. Якщо протягом 1 хв розчин не набуває забарвлення, реактив для використання не придатний.

1. Робочим розчином азопіраму обробіть обстежуваний предмет — протріть тампоном, змоченим у реактиві, або за допомогою піпетки нанесіть на нього кілька крапель реактиву. Так, у шприц за допомогою піпетки влийте кілька крапель реактиву і через 30 с вилийте його на марлеву серветку або ватний тампон.

2. Для перевірки якості очищення голок реактив наберіть у чистий, без слідів корозії шприц і, змінюючи голки, пропустіть розчин через кожну, видавлюючи по 3—4 краплі на серветку.

3. Кількість реактиву, що потрібна для перевірки інших порожнистих виробів, залежить від їхньої величини.

4. Контролю підлягає 1% від кількості предметів одного призначення, але не менш як 3—5 одиниць з кожної партії.

ВИЗНАЧЕННЯ ІНДИКАЦІЇ ЗАБРУДНЕННЯ

1. Азопірам виявляє наявність гемоглобіну, пероксидаз рослинного походження (рослинних залишків), хлораміну, хлорного вапна, мийних засобів з відбілювачем, іржі та кислот.

2. За наявності слідів крові одразу або протягом 1 хв після контакту реактиву із забрудненою ділянкою з'являється фіолетове забарвлення, яке протягом кількох секунд змінюється на рожево-бузкове або бурувате.

Забарвлення, що виникло пізніше ніж через 1 хв після нанесення реактиву на предмет, не враховують.

3. Бурувате забарвлення спостерігають за наявності на обстежуваних предметах іржі, рожево-бузкове — окиснювачів, що містять хлор.

4. Температура виробів, що обстежують, повинна бути не вище ніж 25 °С. Гарячі предмети не перевіряють.

5. Не слід зберігати розчин в умовах яскравого освітлення або підвищеної температури.

6. Робочий розчин (азопірам із пероксидом водню) використовуйте протягом 1—2 год. При більш тривалому зберіганні може з'явитися спонтанне рожеве забарвлення розчину.

7

За температури повітря понад 25 °С робочий розчин використовуйте протягом 30—40 хв.

7. Після перевірки, незалежно від результатів, видаліть залишки азопіраму з обстежених предметів, обмийте їх водою, потім знову проведіть передстерилізаційне очищення цих виробів.

1. Азопірам зберігайте в щільно закритій ємкості окремо від харчових продуктів, ліків, дезінфекційних речовин, концентрованих кислот і лугів.

2. У разі потрапляння азопіраму на шкіру або слизові оболонки негайно зніміть його серветкою і промийте цю ділянку проточною водою.

3. Азопірам горить, тому його контакт із відкритим вогнем неприпустимий.

Початковий розчин азопіраму (амідопірин — 10 г, солянокислий анілін — 0,15 г, 95 % етиловий спирт — 100 г) у рівних частинах змішують із 3 % розчином пероксиду водню безпосередньо перед проведенням проби. Робочий розчин азопіраму наносять ватним тампоном або за допомогою піпетки на обстежувальний предмет. За наявності слідів крові одразу або протягом 1 хв після контакту реактиву із забрудненою ділянкою з'являється фіолетове забарвлення, яке протягом кількох секунд змінюється на бузкове. Забарвлення, що виникло пізніше, ніж через 1 хв після нанесення реактиву на предмет, не враховують.

Проба з азопірамом за чутливістю не поступається бензидиновій і в 10 разів перевищує амідопіринову.

Після проведення азопірамової проби бензидинову та ортотолуїдинову проби відміняють.

Азопірамову пробу використовують працівники лікувально-профілактичних закладів, фахівці санітарно-епідеміологічних станцій, дезінфекційних служб.

Реактив азопірам використовують для виявлення прихованих слідів крові, які можуть залишитися на підготовлених до стерилізації медичних виробах унаслідок недостатнього очищення.

Контролю підлягають вироби, що контактують з кров'ю, ін'єкційними препаратами, ранами, слизовими оболонками.

Контроль передстерилізаційного очищення проводять санітарно-епідеміологічні станції (СЕС) та дезінфекційні служби 1 раз на квартал.

Самоконтроль у лікувально-профілактичних закладах проводять не рідше ніж 1 раз на тиждень, організовує та контролює старша медична сестра відділення.

8

Азопірам виявляє також наявність рослинних залишків, хлорного вапна, мийних засобів з відбілювачем, іржі та кислот. Бурувате забарвлення спостерігають за наявності на обстежувальних предметах іржі, рожево-бузкове — окиснювачів, що містять хлор.

Робочий розчин азопіраму використовують протягом 1—2 год, за температури повітря понад 25°С — протягом 30—40 хв.

При позитивній азопірамовій пробі навіть на одному предметі здійснюють повторну передстерилізаційну очистку всієї партії. При негативній пробі використані предмети ретельно промивають і висушують, і вся партія предметів підлягає стерилізації.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПРОБ. ФЕНОЛФТАЛЕЇНОВА ПРОБА. ОРТОЛУЇДИНОВА ПРОБА

Приготування ортотолуїдинового реактиву (три модифікації): 1) 4 % розчин ортотолуїдину в 96 % етиловому спирті 5 мл + 50 % оцтової кислоти 5 мл + дистильованої води 5 мл. На предмет наносять 2—3 краплі реактиву і 1—2 краплі 20 % перекису водню; 2) 0,25 г ортотолуїдину + 50 % оцтової кислоти 5 мл + 3 % перекису водню 5 мл; 3) 1 % водний розчин ортотолуїдину 2 мл + 3% перекису водню 2 мл.

На залишки миючих засобів проводять фенолфталеїнову пробу. Для цього 2—3 краплі 1% спиртового розчину фенолфталеїну наносять на інструменти. При наявності залишків миючих засобів протягом 30 с з'являється рожеве забарвлення. Якщо проба позитивна, необхідно повторити третій етап передстерилізаційної очистки, тобто промивання під проточною водою.

Контролю підлягає 1% від обробленого інструментарію, але не менше 3-5 одиниць. Проби проводять щоденно, і це контролює старша медична сестра відділення, головна медсестра. При позитивних пробах на приховану кров вся партія інструментів, від яких відбирались інструменти на контроль, підлягають повторній передстерилізаційній обробці.

При позитивній фенолфталеїновій пробі (виникає забарвлення малинового кольору) інструменти підлягають повторному ретельному промиванню під проточною водою.

9

Комплексний мийний розчин складається з: 5 г мийного середника "Лотос" (або іншого на біологічній основі), 170 г 3 % розчину перекису водню, 825 мл води. Для приготування комплексного мийного розчину в маніпуляційних повинні бути мірні ємності. Передстерилізаційна обробка проводиться в промаркованій посудині. Приготовлений мийний розчин має термін придатності одну добу. Нормативними документами передбачено багаторазове його використання — до 6 разів протягом 24 год з моменту його виготовлення, за умови, що розчин не змінює свого забарвлення. Зміна кольору свідчить про його забруднення, що знижує очисні властивості.
УЗАГАЛЬНЕНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ РОБОТИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

ЗАСТЕРЕЖНІ ЗАХОДИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РУЧНОГО ОЧИЩЕННЯ

ОБЛІК ПЕРЕДСТЕРИЛІЗАЦІЙНОЇ ОЧИСТКИ

Ведеться журнал обліку передстерилізаційної очистки.

Склад робочого розчину

Компоненти, що входять до складу розчину (на 1 л)

Концентрація пероксиду водню, %

Концентрація одного з мийних засобів ("Лотос", "Астра", "Прогрес"), %

Пергідроль

Вода,мл

Мийний засіб, г

Вміст пероксиду водню в пергідролі, %

Кількість пергідролю на 1 л розчину, мл

0,5

Примітка. Під час приготування розчину пергідроль доливають до розчину мийного засобу,

Дата	Спосіб обробки	Засіб, що застосовується	Результат вибіркового хімічного контролю	Прізвище, хто проводить контроль
Назва виробу	Кількість	Забруднено кров'ю	Забруднено мийними засобами

10

1) обережне поводження з гострими предметами;

2) використання захисних масок, окулярів, рукавичок із латексу, водонепроникних фартухів.

1. Мити руки до і після контакту з пацієнтом.

2. Ставитись до крові та виділень пацієнта як до потенційно інфікованих і працювати з ними лише в гумових рукавичках. Якщо цілість шкірних покривів порушена, перед початком маніпуляції їх слід закрити лейкопластирем або змазати клеєм БФ.

3. Необхідно суворо дотримуватися правил знімання рукавичок та миття рук.

4. Відкриваючи флакон з медикаментами, кров'ю та її компонентами, а також ампули з сироваткою, необхідно уникати проколів, порізів рукавичок та рук.

5. Не можна повторно використовувати одноразовий інструментарій.

7. Не можна використовувати інструментарій багаторазового застосування, який не пройшов усього циклу передстерилізаційної очистки, тесту-контролю на приховану кров і стерильність.

8. На робочих місцях повинні бути посудини із кришками для використаних шприців, голок, рукавичок, ватно-марлевого матеріалу (на кожній посудині має бути чітке маркування).

9. До закінчення експозиції в дезінфекційному розчині категорично забороняється проводити розбирання медичних інструментів.

10. Не можна зберігати інфікований матеріал із кров'ю та її компонентами у відкритих посудинах без деззасобів.

11. Транспортування біологічних рідин для лабораторних досліджень слід здійснювати в закритих контейнерах (біксах), які після здавання біоматеріалу в лабораторію підлягають дезінфекції, а бланки направлень відправляти окремо в поліетиленовому пакеті.

11

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Книга. О.М. Кіт, О.Л. Ковальчук, Г.Т.Пустовойт. Медсестринство в хірургії, 2001. - 494 с.
Інтернет-ресурс. Алгоритм «передстерилізаційна обробка інструментів після операції». URL-адреса та дата звернення: https://studfile.net/preview/2448796/page:23/ (13.06.2021)
Інтернет-ресурс. Міністерство охорони здоров’я України “Стерилізація хірургічних інструментів”. URL-адреса та дата звернення: http://library.zsmu.edu.ua/cgi/irbis64r_14/fulltext/Hirurgija/1230028888_organiz_roboty.pdf (13.06.2021)

скачати