Ім'я файлу: Лабораторна 1. ЕКГ.docx
Розширення: docx
Розмір: 24кб.
Дата: 02.05.2023
скачати

Лабораторна робота №3 (ознайомлення).

Тема: Електрогардіогарма серця людини

Мета: Провести реєстрацію та аналіз електрокардіограми людини.

Обладнання: Електрокардіограф, електроди, 10% розчин хлориду натрію, марлеві салфетки, записи кардіограми.

Об’єкт дослідження: людина.

1. Електрокардіографія.

Реєстрація електрокардіограми (ЕКГ) проводиться за допомогою електрокардіографа.

На електрокардіограмі розрізняють зубці P, Q, R, S, T, з яких P, R, T спрямовані вверх від ізоелектричної лінії (позитивні), зубці Q і S – спрямовані вниз (негативні). Розрізняють також інтервали P-Q, Q-T, S-T, R-R і комплекси QRS і QRST (мал. 20).

 Мал. 20. Основні зубці та інтервали електрокардіограми.

Амплітуду зубців вимірюють в мілівольтах (мВ). При цьому прагнуть встановити підсилення так, щоб 1 мВ відповідав відхиленню від ізоелектричної лінії на 1 см. Ширину зубців та тривалість інтервалів вимірюють в секундах. При швидкості руху стрічки 50 мм за секунду, 1 мм відповідає 0.02 с (5 мм - 0.1 с), а при швидкості стрічки 25 мм/с, 1 мм відповідає 0.04 с (5 мм - 0.2 с). Ширину зубців та тривалість інтервалів оцінюють за тим відведенням, де ці параметри мають найкращу вираженість (переважно за ІІ відведенням).

Зубець Р відображає збудження передсердь. В нормі зубець позитив­ний (спрямований вгору) у всіх відведеннях. За амплітудою він, як правило,не перевищує 0.25мВ (приблизно амплітуда до 2,5 мм), а за тривалістю — 0,06-0,11 с.

Інтервал Р-Q (P-R) відлічується від початку зубця Р (тобто включає в себе ширину останнього) до початку зубця Q (при його відсутності — до початку зубця R). Цей інтервал відображає час, який необхідний для деполяризації передсердь (зубець Р), проведення імпульсу крізь атріовентрикулярне з'єднання, пучок Гісса та його гілки (інтервал від кінця зубця Р до початку комплексу QRS, що називається також сегментом Р-Q). Таким чином, інтервал Р-Q характеризує проходження імпульсу по найбільшій ділянці провідної системи серця. Тривалість інтервалу Р- Q прямо пропорційно залежить від частоти серцевого ритму, однак, в нормі він не повинен бути коротшим 0.І2 с і не повинен перевищувати 0.2с (табл.7).

Таблиця 7. Залежність травалості інтервалу Р- Q від частоти серцевого ритму.

Число

серцевих скорочень,уд/хв

Тривалість

інтервалу

Р-Q, с

Число

серцевих скорочень, уд/хв

Тривалість

інтервалу

Р-Q, с

40

0,2

90

0,145

50

0,19

100

0,135

60

0,175

110

0,13

70

0,16

120

0,125

80

0,15

130-160

0,12

Зубець Q. - перший спрямований вниз зубць шлуночкового комплек­су, який передує зубцю R. Зубець Q відображає збудження міжшлуночкової перегородки. Цей зубець є не обов'язковим елементом ЕКГ. У багатьох людей він відсутній.

У нормі зубець Q не перевищує за глибиною 25% амплітуди зубцяR (амплітуда зубця Q до 2,5 мм)а тривалість не повинна перевищувати 0.03 с. Наявність зубцяQ, який має відмінні параметри, як правило, вказує на патологічні зміни міокарду.

Зубець R — будь-який позитивний зубець комплексу QRS (розташова­ний вище ізометричної лінії). Цей зубець відображає деполяризацію верхівки, передньої, задньої та бокової стінок шлуночків серця. Висота зубця R в нормі варіює в широких межах: 0.5-2.5 мВ. Амплітуда цього зубця від 6 до 16 мм. Розщеплення зубця R на два або більше зубців є патологічною ознакою.

Важливе значення дня аналізу ЕКГ має показник "час внутрішнього відхилення" (інтервал Q- R ), який вимірюється проміжком від початку шлуночкового комплексу (зубця Q ) до проекції вершини зубця R на ізоелектричну лінію. Час внутрішнього відхилення для грудних відведень становить в нормі 0.03-0.05 с.

Зубець S визначається як будь-який наступний за зубцем R негативний зубець комплексу QRS. Цей зубець відображає процес збудження основи шлуночків серця. Його амплітуда змінюється в широких межах ( від 0 до 6 мм) в залеж­ності від відведення, розташування електричної осі серця та інших факторів. Максимальна глибина зубця S у відведенні, де він найбільш виражений, в нормі не повинна перевищувати 2.5 мВ.

Комплекс QRS відображає процес деполяризації шлуночків. Три­валість комплексу QRS вимірюють від початку зубця Q до кінця зубця S (в нормі він від 0,06 до 0,09 с). Максимальна амплітуда комплексу QRS у нормі не перевищує 2,6 мВ.

Сегмент S -Т (R -Т) - це відрізок від кінця комплексу QRS до початку зубця Т. Він відповідає періоду згасання шлуночків і початку повільної реполяризації. В нормі сегмент S-Т, як правило, розташований на ізоелектрічній лінії, хоча може спостерігатись незначне (0,1-0.2 мВ) його зміщення. Тривалість інтервалу коливається від 0 до 0.15с і залежить від всього шлуночкового комплексу.

Зубець Т відображає процес швидкої реполяризації шлуночків. Зубець у більшості відведень в нормі позитивний (в III відведенні може бути негативним). Амплітуда зубця Т знаходиться у певному співвідношенні з амплітудою зубця R. В нормі амплітуда зубця Т, як правило, становить 1/ 8 - 2/3 амплітуди зубця R, хоча можуть спостерігатись коливання у той чи інший бік. Тривалість зубця Т коливається від 0,1 до 0,25 c.

Інтервал Q -Т вимірюється від початку зубця Q (R ) до кінця зубця Т. Він відповідає електричній систолі шлуночків. Тривалість інтервалу залежить від частоти серцевих скорочень та ряду інших факторів.

Для визначення нормальної тривалості інтервалу Q -Т при певній частоті серцевих скорочень запропоновані різноманітні формули, номограми, розрахункові та емпіричні таблиці.

Значного поширення на­була формула Базета (належ­на електрична систола):

Q –Т = К * r ,

де К - коефіцієнт, який для чоловіків становить 0.37, а для жінок 0.40, r - квадратний корінь з величини R-R.

Для практичної роботи до­цільніше скористатись дани­ми таблиці усереднених величин тривалості інтервалу Q -Т (належної електричної систо­ли)в нормі при різній частоті серцевин скорочень (не пе­редбачається врахування не­суттєвих в практичній роботі відмінностей для дітей, чоловіків та жінок) (Табл.8).

Для нормального стану серця відмінності між фактичною (експериментально встановленою) та належною ( розрахованою за таблицею або формулою) систолою становлять не більше 15% у той чи інший бік, що свідчить про нормальне поширення хвиль збудження по серцевому м’язу.

Поширення хвиль збудження по серцевому м’язу характеризує також систолічний показник (СП) , який є відношенням тривалості електричної систоли до тривалості всього серцевого циклу (у відсотках):

СП = ( Q-T / R-R) * 100%

Відхилення від норми, яка визначається за тією ж формулою з використанням Q-T належної, не повинне перевищувати 5% в обидва боки.

Інтервал Т-Р — це відрізок електрокардіограми від кінця зубця Т до початку зубця Р. Цей інтервал відповідає стану спокою міокарда. У більшості випадків цей інтервал співпадає з ізоелектричною лінією.

Інтервал R-R відображає тривалість серцевого циклу в секундах.

Таблиця 8. Усереднені величини тривалості інтервалу Q -Т в нормі при різній ЧСС.

ЧСС, уд/хв

Тривалість Q –Т, с

ЧСС, уд/хв

Тривалість Q –Т, с

40-41

0,42-0,51

80-83

0,3-0,36

42-44

0,41-0,5

84-88

0,3-0,35

45-46

0,4-0,48

89-90

0,29-0,34

47-48

0,39-0,47

91-94

0,28-0,34

49-51

0,38-0,46

95-97

0,28-0,33

52-53

0,37-0,44

98-100

0,27-0,33

54-55

0,37-0,44

101-104

0,27-0,32

56-58

0,36-0,43

105-106

0,26-0,32

59-61

0,35-0,42

107-113

0,26-0,31

62-63

0,34-0,41

114-121

0,25-0,3

64-65

0,34-0,4

122-130

0,24-0,29

66-67

0,33-0,4

131-133

0,24-0,28

68-69

0,33-0,39

134-139

0,23-0,28

70-71

0,32-0,39

140-145

0,23-0,27

72-75

0,32-0,38

146-150

0,22-0,27

76-79

0,31-0,37

151-160

0,22-0,26

Завдання: проаналізувати три наведені приклади кардіограм (за наявності своєї кардіограми проаналізувати її замість «кардіограма3»); виміряти та записати амплітуди зубців P, Q, R, S, T, інтервали P, PQ, QRS, QТ, RR та сегменти PQ, ST, TP; вирахувати ЧСС, показник Q-T (за формулою Базета) та систолічний показник; спробувати встановити попередній діагноз на основі аналізу кардіограм.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас