[ Аналіз фінансового стану та організація бухгалтерського обліку на підприємстві ] | 73,225 0,355 12,576 1,065 | 768 -17 -39 12 | 113,609 -70,833 -13,589 133,333 | 112,117 -2,482 -5,693 1,752 | |||
Разом | 996 | 77,389 | 1720 | 87,221 | 724 | 72,691 | 105,693 |
Збитки: Непокритий збиток звітного періоду | 49 | 3,807 | 16 | 0,811 | -33 | 67,347 | -4,818 |
Разом | 49 | 3,807 | 16 | 0,811 | -33 | 67,347 | -4,818 |
Валюта балансу | 1287 | 100 | 1972 | 100 | 685 | 0,532 | 100 |
Як видно з таблиць, загальна вартість майна підприємства, включаючи гроші і кошти в розрахунках, збільшилася за звітний період на 685 тис. руб. (53,225%). На зменшення вартості майна вплинули такі фактори як: зменшення іммобілізованих коштів за звітний період на 6 тис. руб. (2,479%), ПДВ по придбаних цінностей на 17 тис. руб. (70,833%), дебіторської заборгованості на 39 тис. руб. (13,589%), непокритого збитку на 33 тис. руб. (67,347 тис. руб.).
Таблиця 3.2
Аналіз складу і структури джерел коштів підприємства
Показник | На кінець III кварталу | На кінець IV кварталу | ± Δ | % До зміни підсумку пасиву балансу | |||
тис. руб. | % До підсумку | тис. руб. | % До підсумку | тис. руб. | Темпи приросту (зниження), у% до початку періоду | ||
Власні кошти: Нераспределен-ная прибуток звітного року | 193 | 14,996 | 593 | 30,071 | 400 | 207,254 | 58,394 |
Разом | 193 | 14,996 | 593 | 30,071 | 400 | 207,254 | 58,394 |
Позикові кошти: Кредиторська заборгованість, всього У тому числі:
| 1094 426 362 34 10 187 75 | 85,004 33,1 28,127 2,642 0,777 14,53 5,828 | 1379 660 355 31 12 256 65 | 69,929 33,469 18,002 1,572 0,609 12,982 3,296 | 285 234 -7 -3 2 69 -10 | 26,051 54,93 -1,934 -8,824 20 36,898 -13,333 | 41,606 34,161 -1,022 -0,438 0,292 10,073 -1,46 |
Разом | 1094 | 85,004 | 1379 | 69,929 | 285 | 26,051 | 41,606 |
Валюта балансу | 1287 | 100 | 1972 | 100 | 685 | 53,225 | 100 |
Вартість мобільних засобів підвищується, що визначає тенденцію до збільшення оборотності всієї сукупності активів підприємства і створює сприятливі умови для фінансової діяльності підприємства. У складі майна на початок звітного періоду оборотні кошти становили 996 тис. руб. За звітний період вони зросли на 724 тис. руб. (72,691%). Несуттєво збільшилася найбільш мобільна частина активів - грошові кошти (з 9 до 21 тис. руб., Або на 133,333%). Величина оборотних активів була зменшена також за рахунок зниження дебіторської заборгованості, що оцінюється для підприємства позитивно, так як знизилася сума боргу інших організацій даному підприємству, що, в принципі, в наш кризовий час є чимось незвичайним, а рідко зустрічається в умовах хронічних неплатежів і відсутності вільної грошової готівки. У складі оборотних коштів за звітний період зросла також їх найменш ліквідна частина - запаси і витрати (на 768 тис. руб., Або на 113,609%). В цілому, можна сказати, що структура оборотних коштів на кінець періоду покращилася, тому що знизилася частка дебіторської заборгованості і зросла (хоча і незначно) частка найбільш мобільних - грошових коштів. Але їх частка занадто мала, щоб вплинути на фінансовий стан підприємства.
У звітному періоді проти базисним сума джерел коштів підприємства збільшився на 685 тис. руб. (53,225%). Це пояснюється збільшенням: кредиторської заборгованості на суму 285 тис. руб. і нерозподіленого прибутку звітного року на 400 тис. руб.
Що стосується кредиторської заборгованості, то найбільшу питому вагу у складі валюти балансу займає заборгованість постачальникам (33,1% на початок і 33,469% на кінець періоду), засновникам (28,127% на початок і 18,002% на кінець періоду); найменший - заборгованість із соціального страхування і забезпечення (0,777% на початок і 0,609% на кінець аналізованого періоду).
Постатейний порівняльний аналіз показників структури та динаміки балансу свідчить про незадовільну структуру балансу, про що свідчать такі факти:
темпи приросту статей балансу непорівнянні з темпами зростання валюти балансу;
абсолютні розміри дебіторської та кредиторської заборгованості знаходяться в приблизному співвідношенні 4: 1, структура оборотних коштів, де грошові кошти складають менше 10% всіх наявних, дозволяє характеризувати таке співвідношення як неприпустиме;
розміри власних оборотних коштів зросли в абсолютному значенні (з -49 до 357 тис. руб.), але менше розмірів кредиторської заборгованості приблизно в 4 рази;
розміри запасів і витрат перевищують розміри власних оборотних коштів;
в балансі присутні «хворі» статті (збитки).
3.2 Аналіз ліквідності ТОВ «ВУДЕКС»
Особливу увагу при оцінці фінансового стану підприємства необхідно приділити його платоспроможності. Розрізняють довгострокову і поточну платоспроможність. Під довгостроковій розуміється здатність підприємства розраховуватися за своїми довгостроковими зобов'язаннями. Здатність підприємства платити за своїми короткостроковими зобов'язаннями прийнято називати ліквідністю (поточної платоспроможністю).
Аналіз ліквідності ТОВ «ВУДЕКС» наведено в таблиці 3.3, 3.4.
З таблиці 3.3 видно, що баланс аналізованого підприємства не є абсолютно ліквідним як на початок, так і на кінець аналізованого періоду:
На початок періоду його не можна визнати ліквідним, тому що найбільш ліквідні активи менші найбільш термінових зобов'язань (A 1 <П1), таке ж співвідношення характерно і для діяльності підприємства на кінець аналізованого періоду. Це означає, що на даному підприємстві не вистачає коштів і бистрореалізуемих цінних паперів для погашення найбільш термінових зобов'язань - кредиторської заборгованості, причому при загальному збільшенні кредиторської заборгованості за аналізований період спостерігається незначне підвищення числа грошових коштів, що оцінюється негативно. На початок періоду платіжний недолік склав 1081 тис. руб., А на кінець періоду він зріс і склав 1358 тис. руб.
Таблиця 3.3
Аналіз ліквідності балансу
актив | на кінець iii кварталу, тис. руб. | на кінець iv кварталу тис.руб. | пасив | на кінець iii кварталу, тис. руб. | на кінець iv кварталу тис.руб. | платіжний надлишок (недолік) | |
На кінець III кварталу | На кінець IV кварталу | ||||||
1. Найбільш ліквідні активи (А1) | 9 | 21 | 1. Найбільш термінові зобов'язання (П1) | 1094 | 1379 | -1081 | -1358 |
2. Швидко реалізовані активи (А2) | 287 | 248 | 2. Краткосроч-ні пасиви (П2) | - | - | 287 | 248 |
3. Повільно реалізовані активи (А3) | 664 | 1451 | 3. Довгострокові пасиви (П3) | - | - | 664 | 1451 |
4. Важко реалізовані активи (А4) | 242 | 236 | 4. Постійні пасиви (П4) | 193 | 593 | 49 | -357 |
5. Неліквідні активи | 85 | 16 | |||||
БАЛАНС | 1287 | 1972 | БАЛАНС | 1287 | 1972 | 0 | 0 |
Зіставлення бистрореалізуемих активів з короткостроковими пасивами показує, що на початок і кінець звітного періоду очікувані надходження від дебіторів в сукупності з величиною інших оборотних активів перевищили суму короткострокових кредитів банків та позикових коштів (А2> П2) на 287 тис. руб. на початок періоду; на кінець періоду ця величина зменшилася і склала 248 тис. руб.
Так як підприємство не має довгострокових пасивів, а повільно реалізовані активи (запаси і витрати) складають на початок періоду 664 тис. руб., На кінець періоду - 1451 тис. руб., То саме на ці суми підприємство має платіжний надлишок (А3> П3 ), однак через його низьку ліквідність він не може бути спрямований на покриття короткострокових зобов'язань.
Що стосується співвідношення важкореалізованих активів і пасивів постійних, що показує наявність у підприємства власних оборотних коштів, то на початок звітного періоду таких коштів не було (А4> П4), а на кінець періоду вони склали 357 тис. руб.
Поточна заборгованість на початок і кінець періоду не може бути покрита найближчим часом, так як значення коефіцієнта термінової ліквідності значно менше норми. В умовах розвиненої ринкової економіки, аналізуючи отримані дані, можна було б зробити висновок про те, що і на початок і на кінець періоду підприємство не зможе, якщо буде потрібно, погасити свої зобов'язання в терміновому порядку (у досить короткий проміжок часу).
За результатами розрахунків коефіцієнтів уточненої ліквідності можна зробити висновок про те, що на початок періоду 27,1% поточних зобов'язань підприємства можна погасити за рахунок готівки і очікуваних надходжень від дебіторів за відвантажену продукцію, на кінець періоду ця частка знизилася до 19,5%, що говорить про зниження платіжних можливостей підприємства. Обидва значення показника нижче норми, що свідчить про те, що підприємство не зможе погасити свою заборгованість і в найближчій перспективі, не залучаючи при цьому медленнореалізуемие і важкореалізоване активи.
За рахунок готівкових коштів підприємством на початок періоду могло бути погашено лише 0,8% поточних зобов'язань, а на кінець періоду - 1,5%, обидві ці величини значно нижче критерію. Це означає, що коштів у підприємства недостатньо, щоб ними погасити всі наявні борги, причому слід звернути увагу на збільшується (хоча і незначно) суму грошових коштів, що, звичайно ж, свідчить про поліпшення поточної платоспроможності підприємства за аналізований період. Даний коефіцієнт співпадає з показником термінової ліквідності, так як в останньому відсутні дані про бистрореалізуемих цінних паперах.
Таблиця 3.4
Розрахунок коефіцієнтів ліквідності
Назва коефіцієнта | Формула розрахунку | Норма коефіцієнт | Розрахунок і значення коефіцієнта | ± Δ | |
На кінець III кварталу | На кінець IV кварталу | ||||
Термінової ліквідності | (Грошові кошти + бистрореалізуемих цінні папери) / Короткострокові зобов'язання | Більше 0,2-0,5 | 9 / 1094 = 0,008 | 21 / 1379 = 0,015 | 0,007 |
Абсолютною (уточненої) ліквідності | (Грошові кошти + бистрореалізуемих цінні папери + Дебіторська заборгованість) / Короткострокові зобов'язання | Більше 0,8-1 | (9 + 287) / 1094 = 0,271 | (21 + 248) / 1379 = 0,195 | -0,076 |
Абсолютної ліквідності | Грошові кошти / Короткострокові зобов'язання | Більше 0,2-0,3 | 9 / 1094 = 0,008 | 21 / 1379 = 0,015 | 0,007 |
Загальний коефіцієнт ліквідності (покриття) | Поточні активи / Короткострокові зобов'язання | Більше 2 | (9 + 287) / 1094 = 0,271 | (21 + 248) / 1379 = 0,195 | -0,076 |
Поточної ліквідності | Оборотні активи / (Короткострокові зобов'язання - прирівняні до власних кошти) | Більше 2 | 996 / 1094 = 0,91 | 1720 / 1379 = 1,247 | 0,337 |
Як видно з наведених розрахунків (коефіцієнт покриття), на початок аналізованого періоду поточні активи підприємства перевищують його короткострокові зобов'язання в 0,271 рази, а на кінець періоду лише 19,5% цих зобов'язань можуть бути погашені поточними активами. Обидві ці величини нижче критерію, це означає, що знаходяться у підприємства оборотних коштів як на початок, так і на кінець періоду недостатньо для повного погашення боргів по короткострокових зобов'язаннях. Це може послужити підставою для винесення рішення про визнання структури балансу підприємства незадовільною.
Розрахунковим шляхом встановлено, що на початок року коефіцієнт поточної ліквідності дорівнює 0,91, а на кінець - 1,247, що менше встановленого критерію, отже, оборотних активів недостатньо для покриття короткострокових зобов'язань (структуру аналізованого підприємства можна визнати незадовільною).
Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що фінансове становище підприємства не зовсім благополучний і що для потенційних партнерів значним фінансовим ризиком є укладення угод з даним підприємством.
3.3 Аналіз фінансової стійкості
Після характеристики показників ліквідності підприємства наступної важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є дослідження показників фінансової стійкості. Показники ліквідності та фінансової стійкості взаємодоповнюють один одного і в сукупності дають уявлення про благополуччя фінансового стану підприємства; якщо у підприємства виявляються погані показники ліквідності, але фінансова стійкість ним не втрачена, то у підприємства є шанси вийти зі скрутного становища. Але якщо незадовільні і показники ліквідності і показники фінансової стійкості, то таке підприємство - ймовірний кандидат в банкрути.
Фінансова стійкість підприємства характеризується фінансовою незалежністю, здатні маневрувати власними коштами, достатньої фінансової забезпеченістю безперебійності основних видів діяльності. Її оцінка дозволяє зовнішнім суб'єктам аналізу (насамперед партнерам по договірних відносин) визначити фінансові можливості підприємства на тривалу перспективу (більше одного року).
Співвідношення вартості запасів і величин власних і позикових джерел їх формування - один з найважливіших чинників стійкості фінансового стану підприємства. Ступінь забезпеченості запасів джерелами формування виступає причиною тій чи іншій мірі поточної платоспроможності (або неплатоспроможності) організації.
Найбільш повно узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок чи недолік джерел коштів для формування запасів, отримуваний у вигляді різниці величини джерел засобів і величини запасів. При цьому мається на вигляді забезпеченість певними видами джерел (власними, кредитними чи позиковими), оскільки достатність суми всіх можливих видів джерел (включаючи кредиторську заборгованість та інші короткострокові пасиви) гарантована тотожністю підсумків активу і пасиву балансу.
Загальна величина запасів підприємства дорівнює сумі величин за статтями 210 - 220 розділу II «Оборотні активи» балансу (включаючи ПДВ по придбаних цінностей, оскільки до прийняття його до відшкодування за розрахунками з бюджетом він має фінансуватися за рахунок джерел формування запасів).
Для характеристики джерел формування запасів використовується кілька показників, що відбивають різну ступінь охоплення різних видів джерел:
наявність СОС, рівне різниці величини реального власного капіталу і суми величин необоротних активів (підсумок розділу 1 «Необоротні активи» балансу) і довгострокової дебіторської заборгованості (стор. 230 розділу 2 "Оборотні активи» балансу);
наявність довгострокових джерел формування запасів, що отримується з попереднього показника збільшенням на суму довгострокових пасивів (підсумок розділу V «Довгострокові пасиви» балансу). Якщо цільове фінансування і надходження носять довгостроковий характер, то їх величина включається до складу довгострокових пасивів при розрахунку даного показника;
загальна величина основних джерел формування запасів, що дорівнює сумі довготермінових джерел (попередній показник) і короткострокових позикових коштів (стор. 610 розділу VI «Короткострокові пасиви» балансу). Якщо цільове фінансування і надходження носять короткостроковий характер, то їх величина включається до складу короткострокових позикових коштів при розрахунку даного показника.
Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їх формування:
1. надлишок (+) або недолік (-) СОС, що дорівнює різниці величини СОС і величини запасів;
2. надлишок (+) або нестача (-) довгострокових джерел формування запасів, дорівнює різниці величини довготермінових джерел формування запасів і величини запасів;
3. надлишок (+) або недолік (-) загальної величини основних джерел формування запасів, дорівнює різниці величини основних джерел формування запасів і величини запасів.
Обчислення трьох показників забезпеченості запасів джерелами їх формування дозволяє класифікувати фінансові ситуації за рівнем їх стійкості.
Проведемо аналіз фінансової стійкості в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5
Аналіз фінансової стійкості на основі трикомпонентної функціонального показника
З таблиці 3.5 видно, що як на початок, так і на кінець періоду підприємство перебувало в нестійкому фінансовому положенні (тривимірний функціональний показник фінансової стійкості дорівнює 0,0,1). Підприємство для покриття своїх запасів змушене залучати додаткові джерела покриття, які не є обгрунтованими. Нестійке фінансове становище, пов'язана з порушенням платоспроможності, при якому, проте, зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення реального власного капіталу і збільшення СОС, а також за рахунок додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових коштів. Дану ситуацію характеризує:
Оскільки позитивним чинником фінансової стійкості є наявність джерел формування запасів, а негативним фактором - величина запасів, то основними способами виходу з нестійкого фінансового стану буде: поповнення джерел формування запасів і оптимізація їх структури, а також обгрунтоване зниження рівня запасів. Найбільш безризиковим способом поповнення джерел формування запасів слід визнати збільшення реального власного капіталу за рахунок накопичення нерозподіленого прибутку. Зниження рівня запасів відбувається в результаті планування залишків запасів, а також реалізації невикористаних товарно-матеріальних цінностей. Поглиблений аналіз стану запасів виступає в якості основної частини внутрішнього аналіз фінансового стану, оскільки передбачає використання інформації про запаси, не міститься в бухгалтерській звітності й потребує даних аналітичного обліку. Послідовність проведення практичного аналізу фінансової стійкості підприємства представлена на малюнку 3.1. Алгоритм ідентифікації типу фінансової ситуації, в якій знаходиться підприємство, представлений на малюнку 3.2. Рис. 3.1 Схема аналізу показників фінансової стійкості підприємства
Поряд з абсолютними показниками фінансову стійкість організації характеризують також фінансові коефіцієнти (табл. 3.6). Рис. 3.2 Схема алгоритму ідентифікації типу фінансової ситуації
Коефіцієнт автономії показує питому вагу власних джерел у загальній сумі джерел. Показник збільшився на 0,151, що оцінюється позитивно, тобто у підприємства в звітному періоді проти базисним з'явилося більше шансів впоратися з непередбаченими обставинами, що виникають в ринковій економіці. Всі зобов'язання підприємства не можуть бути покриті власними джерелами в силу того, що значення показника менше встановлених критеріїв. Однак збільшення значення коефіцієнта свідчить про зміцнення фінансової незалежності, зниження ризику фінансових труднощів, розширенні можливості залучення коштів з боку. Таблиця 3.6 Відносні коефіцієнти фінансової стійкості
Коефіцієнт фінансової залежності показує питому вагу позикових джерел у загальній сумі джерел. Коефіцієнт (вище норми на початок і кінець аналізованого періоду) знизився на 0,15, що оцінюється позитивно, так як залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування скоротилася. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів показує, скільки позикових коштів припадає на 1 карбованець власних. На кінець періоду відбулося зниження позикових коштів на 3,34 рубля на 1 рубль власних, що оцінюється позитивно. Коефіцієнт фінансування (обернений коефіцієнту фінансової залежності) показує, скільки припадає власного капіталу на 1 рубль позикового. Коефіцієнт збільшився на 0,25, що оцінюється позитивно, тому що відбулося зниження надходження позикового капіталу. Коефіцієнт покриття інвестицій характеризує частку власного капіталу і довгострокових зобов'язань у загальній сумі джерел підприємства. В результаті аналізу виявлено, що на початок року власних оборотних коштів немає, тобто оборотні активи в сумі 996 тис. руб. повністю сформовані за рахунок позикових джерел. На кінець року сума оборотних активів дорівнює 1720 тис. руб., А джерел власних коштів 357 тис. руб. (593 - 236), що складає 20,8% від суми оборотних активів. Таке співвідношення джерел і оборотних активів можна визнати позитивним, так як позикові джерела дорогі, а залучення кредиторської заборгованості призводить до штрафів, пені і неустойка. Проаналізуємо стан основних засобів ТОВ «ВУДЕКС» в таблиці 3.7. Таблиця 3.7 Аналіз стану основних засобів
Індекс постійного складу у звітному періоді проти базисним знизився, і його значення стало відповідати встановленим нормативом, так як зменшилась частка необоротних активів у складі власного капіталу. Значення показника 0,398 у звітному періоді було досягнуто в основному за рахунок власного капіталу. Коефіцієнт реальної вартості майна, як на початок, так і на кінець аналізованого періоду більше ліміту 0,5, а в звітному періоді проти базисним зріс на 0,129, що оцінюється позитивно, так як цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість підприємства майном . Він дуже важливий, якщо підприємство хоче встановити договірні відносини з новими партнерами - постачальниками і покупцями. Далі визначимо коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів (Ксоот.) за формулою (3.1). Ксоот. = Оборотні активи: Необоротні активи (3.1) Ксоот. 0 = 996: 242 = 4,116; Ксоот. 1 = 1720: 236 = 7,288. Δ Ксоот. = 3,172. Значення ліміту коефіцієнта залежить від галузевих особливостей, але в даному випадку (торговельна діяльність) вимагає значного розміру оборотних активів порівняно з позаоборотними, тому збільшення коефіцієнта може оцінюватися як позитивна тенденція, що показує збільшення частки оборотних активів у сумі позаоборотних. На початок періоду коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів (4,116) менше коефіцієнта співвідношення позикових і власних засобів (5,668), на кінець періоду 7,288 більше 2,325. Виходячи з цього, можна сказати, що у звітному періоді з'явилася реальна можливість додаткового залучення оборотних коштів у торговельну діяльність в основному не за рахунок залучення позикового капіталу, а за рахунок наявних коштів у підприємства. 3.4 Аналіз джерел утворення обігового капіталу У таблиці 3.8 проведемо розрахунок показників джерел утворення обігового капіталу ТОВ «ВУДЕКС». Таблиця 3.8 Аналіз джерел утворення обігового капіталу
Коефіцієнт забезпеченості СОС показує, що в звітному періоді 20,8% оборотних коштів було сформовано за рахунок власного капіталу. Значення коефіцієнта забезпеченості запасів і витрат власними джерелами їх формування збільшилася на 0,247, що оцінюється позитивно, але все-таки СОС недостатньо для покриття матеріальних запасів і в цьому випадку може знадобитися залучення позикових коштів. Значення коефіцієнта співвідношення матеріальних запасів і СОС збільшилася на 4,045, що оцінюється негативно. У звітному періоді спостерігається значне перевищення критерію, що свідчить про поганий фінансовий стан, що вказує на високу частку омертвленого в запасах капіталу. Значення коефіцієнта маневреності власного капіталу збільшилася на 0,602, що оцінюється позитивно. У звітному періоді цей коефіцієнт більше критерію 0,5. Це свідчить про те, що на даному підприємстві власні поточні активи забезпечені власним капіталом, що говорить про збільшену фінансової стійкості підприємства наприкінці аналізованого періоду. Коефіцієнт маневреності функціонального капіталу збільшився на 0,059, що оцінюється позитивно, так як зросла частка коштів, що мають абсолютну ліквідність. Крім того, значення коефіцієнта на початок і кінець періоду лежать в межах норми. 3.5 Аналіз ділової активності Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється у швидкості обороту його засобів. Розрахунок показників оборотності зробимо в таблиці 3.9, 3.10. Швидкість обороту активів збільшилася на 1,546 (за даними таблиці 3.9). Це оцінюється позитивно, так як коефіцієнт показує ефективність використання підприємством всіх наявних ресурсів, незалежно від їх джерел формування, показує ефект у вигляді прибутку на одну одиницю активів. Таблиця 3.9 Аналіз загальних показників оборотності майна
| 6282 / 1629,5 = 3,855 | 1,546 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Закріплення | Середньорічна вартість активів / Виручка від реалізації | 1629,5 / 3763 = 0,433 | 1629,5 / 6282 = 0,259 | -0,174 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тривалість ність одного обороту | Тривалість аналізованого періоду / Оборотність активів | 90 / 2,309 | 90 / 3,855 = 23,346 | -15,632 |
Коефіцієнт закріплення обернений попереднього коефіцієнту. Коефіцієнт закріплення показує, скільки потрібно мати майна або його частин, щоб виробити продукцію на 1 рубль, коефіцієнт повинен знижуватися. У нашому випадку зниження коефіцієнта закріплення підтверджує висновок про ефективне використання підприємством всіх наявних ресурсів.
Тривалість одного обороту показує, скільки днів триває один оборот майна або його складових частин. На нашому підприємстві відбулося зниження показника, що свідчить про прискорення оборотності активів, означає, що оборотні активи на підприємстві використовуються ефективно, і це призводить до вивільнення коштів.
Розрахуємо суму вивільнених з обороту коштів за формулою 3.2.
(3.2)
де ОА 1 - оборотні активи по балансу в звітному періоді, тис. руб.;
Од - середня тривалість одного обороту, дні;
РП 1 - сума реалізованої продукції у звітному періоді, тис. руб.;
Д - кількість днів в аналізованому періоді.
Сума вивільнених коштів з обороту склала 1091,114 тис. руб. , Тобто збільшення оборотності на 1,546 днів призвело до додаткового вивільненню з обороту коштів на суму 1091,114 тис. руб.
Таблиця 3.10
Аналіз окремих показників оборотності
Назва коефіцієнта | Формула розрахунку | Розрахунок і значення коефіцієнта | ± Δ | |
На кінець III кварталу | На кінець IV кварталу | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Оборотності власного капіталу | Виручка від реалізації / Середньорічна вартість власного капіталу | 3763 / 393 = 9,575 | 6282 / 393 = 15,985 | 6,41 |
Оборотності дебіторської заборгованості | Виручка від реалізації / Середня дебіторська заборгованість | 3763 / 267,5 = 14,067 | 6282 / 267,5 = 23,484 | 9,417 |
Період погашення дебіторської заборгованості | Тривалість аналізованого періоду / Оборотність дебіторської заборгованості | 90 / 14,067 = 6,398 | 90 / 23,484 = 3,832 | -2,566 |
Оборотності кредиторської заборгованості | Виручка від реалізації продукції / Середньорічна кредиторська заборгованість | 3763 / 1236,5 = 3,043 | 6282 / 1236,5 = 5,08 | 2,037 |
Кінець таблиці 3.10
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Середній термін обороту кредиторської заборгованості | Тривалість аналізованого періоду / Оборотність кредиторської заборгованості | 90 / 3,043 = 29,576 | 90 / 5,08 = 17,717 | -11,859 |
Оборотності товарно-матеріальних запасів | Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість матеріальних запасів | 2472 / 1060 = 2,332 | 4174 / 1060 = 3,938 | 1,606 |
Середній термін обороту товарно-матеріальних запасів | Тривалість аналізованого періоду / Оборотність матеріальних запасів | 90 / 2,332 = 38,593 | 90 / 3,938 = 22,854 | -15,739 |
Оборотність основних засобів (фондовіддача) | Виручка від реалізації / Середньорічна вартість основних засобів | 3763 / 239 = 15,745 | 6282 / 239 = 26,285 | 10,54 |
Оборотності готової продукції | Виручка від реалізації / Середньорічна вартість готової продукції | 3763 / 976 = 3,856 | 6282 / 976 = 6,436 | 2,58 |
З комерційної точки зору коефіцієнт оборотності власного капіталу відображає або надлишки продажів, або їх недостатність; з фінансовою - швидкість обороту власного капіталу; з економічної - активність коштів, якими ризикує вкладник. Збільшення коефіцієнта означає активність власних коштів. У цьому випадку вкладати власні кошти в інше джерело доходу недоцільно.
За показником оборотності дебіторської заборгованості судять, скільки разів в середньому дебіторська заборгованість перетворювалася в кошти протягом звітного періоду. Збільшення на 9,417 рази оцінюється позитивно.
Зниження терміну погашення дебіторської заборгованості на 2,566 дня оцінюється позитивно, тому що чим більше період прострочення заборгованості, тим вище ризик її непогашення.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості збільшився на 2,037 і показує зниження комерційного кредиту, наданого підприємству (у підприємства відбулося зростання швидкості оплати заборгованості).
Середній термін обороту кредиторської заборгованості відображає середній термін повернення боргів підприємства (за винятком зобов'язань перед банками і за іншими позиками), показує, скільки в середньому днів потрібно для оплати кредиторської заборгованості.
Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів відображає число оборотів запасів і витрат підприємства за аналізований період (тривалість їх зберігання). Збільшення показника (в нашому випадку на 1,606) свідчить про підвищення попиту на продукцію ТОВ «ВУДЕКС» (так як коефіцієнт оборотності готової продукції збільшився).
Середній термін обороту товарних запасів зменшився, показує, що для перетворення матеріальних запасів у готівку грошові кошти потрібно менше днів (на 15,739 днів).
Фондовіддача характеризує оборотність іммобілізованих коштів. Підвищення фондовіддачі на 10,54 свідчить про ефективне використання основних засобів. Коефіцієнт збільшився, значить витрати звітного періоду знизилися.
Коефіцієнт оборотності готової продукції показує швидкість обороту готової продукції. Коефіцієнт збільшився, це означає збільшення попиту на продукцію торгової компанії «ВУДЕКС».
Як видно з таблиць 3.9, 3.10, має місце позитивна динаміка показників ділової активності аналізованого періоду. Показники ділової активності мають прийнятні значення і свідчать про ефективне використання ресурсів.
3.6 Аналіз рентабельності
Рентабельність роботи підприємства визначається прибутком, який воно отримує. Показники рентабельності є різні співвідношення прибутку і вкладеного капіталу або прибутку і зроблених витрат.
У загальному випадку під рентабельністю розуміється відношення прибутку, отриманого за певний період, до обсягу капіталу, інвестованого в підприємство. Економічний сенс значення даного показника полягає в тому, що він характеризує прибуток, одержуваний вкладниками капіталу з кожної гривні коштів, вкладених у підприємство.
Великий інтерес для аналізу фінансового стану підприємства мають показники рентабельності (табл. 3.11). Вони показують, наскільки прибуткова діяльність господарюючого суб'єкта.
Таблиця 3.11
Аналіз показників рентабельності
Назва коефіцієнта | Формула розрахунку | Розрахунок і значення коефіцієнта | ± Δ | |
На кінець III кварталу | На кінець IV кварталу | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Рентабельність (Р) активів | Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства / Середня величина всіх активів | 193 / 1629,5 = 0,118 | 593 / 1629,5 = 0,364 | 0,246 |
Р власного капіталу | Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства / Величина власного капіталу | 193 / 193 = 1 | 593 / 593 = 1 | 0 |
Р перманентного капіталу | Прибуток (до сплати податку) / (Валюта балансу - величина короткострокових зобов'язань) | 278 / 193 = 1,44 | 875 / 593 = 1,476 | 0,036 |
Р загальна | Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства / (Виручка від реалізації продукції + доходи від іншої реалізації та позареалізаційні доходи) | 193 / 3763 = 0,051 | 593 / 282 = 0,094 | 0,043 |
Кінець таблиці 3.11
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Р основної діяльності | Прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг / Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг | 310 / 3763 = 0,082 | 938 / 6282 = 0,149 | 0,067
Рентабельність майна характеризує прибуток, одержуваний підприємством з кожної гривні, вкладеної в активи, незалежно від джерел залучення коштів. Збільшення показника (в нашому випадку на 0,246) свідчить про підвищення попиту на продукцію підприємства і про раціональне використання активів. Рентабельність власного капіталу показує наявність прибутку на вкладений власниками капітал. З точки зору власників, цей показник є найкращою оцінкою результатів господарської діяльності. На підприємстві не відбулося жодних змін прибутку на вкладений капітал (зміна значення показника склало 0). Рентабельність перманентного капіталу розглядається для підприємства, якщо його діяльність орієнтована на перспективу. На підприємстві ефективно використовується капітал, вкладений у діяльність фірми на тривалий термін (як власний, так і позиковий). Збільшення показника свідчить про ефективність управління на підприємстві, про здатність забезпечити необхідну віддачу на вкладений капітал. Рентабельності всіх видів діяльності (загальна) показує, який прибуток має підприємство з кожної гривні реалізованої продукції, майна, іншої реалізації, а також іншої діяльності. Рентабельність основної діяльності показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції. Зниження показника свідчить про зниження попиту на продукцію підприємства. Рентабельність продажів показує, що у звітному періоді на одиницю реалізованої продукції припадає 8,238 рублів прибутку, а в звітному - 14,932 рублів. Величина податкових вилучень зменшилася на 0,016, свідчить про ефективність заходів, що проводяться підприємством щодо зниження податкового тягаря. Аналіз розрахованих коефіцієнтів рентабельності корисний на практиці лише в тому випадку, коли отримані показники зіставляються з даними попередніх років або аналогічними показниками інших підприємств. Так що інформація про допустимій величині того чи іншого показника рентабельності в нашій країні поки не публікується, єдиною базодля порівняння є інформація про величину показників за попередні роки. Дані таблиці 3.11 свідчать про позитивну динаміку показників зростання рентабельності підприємства кінця аналізованого періоду в порівнянні з початком. Причиною збільшення рівня рентабельності послужили наступні фактори:
Слід зазначити, що на підприємстві дотримується «золоте правило» економіки, тобто темп зростання за валовим прибутком (3,147) більше темпу зростання прибутку від реалізації продукції (1,669), який у свою чергу більше темпів зростання активу балансу (1,532), а темп зростання активу балансу більше одиниці. Негативним (які надали негативний вплив на рентабельність продажів) фактором стало те, що відсутній випереджаюче зростання виручки від реалізації продукції в порівнянні із зростанням витрат обігу Збільшення показників рентабельності і насамперед показника рентабельності активів свідчить про конкурентоспроможність підприємства і говорить про необхідність зберігати контроль за скороченням витратної частини балансу, необхідності підтримки точної маркетингової політики і показників ділової активності. При порівнянні рівнів рентабельності активів і рентабельності власного капіталу з рівнем інфляції, який за офіційними заявами в пресі повинен знаходитися в діапазоні 20 - 30% на рік, можна говорити про нормальний рівень рентабельності за минулий період, тому що при такому співвідношенні рентабельність - інфляція зберігається процес відтворення активів і капіталу. 3.7 Аналіз інвестиційної привабливості підприємства Аналіз інвестиційної привабливості. Як було визначено раніше, коефіцієнт поточної ліквідності становить 0,91 та 1,247 на початок і кінець звітного періоду відповідно (що менше встановленого критерію 2); а коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами - 0 і 0,208 (на початок аналізованого періоду менше, а на кінець звітного періоду більше певного нормативу 0,1). Отже, постає питання про неплатоспроможність підприємства і слід розрахувати коефіцієнт відновлення платоспроможності за формулою 1.1: . З отриманого розрахунку видно, що в найближчі 6 місяців підприємство має реальну можливість відновити платоспроможність, може опинитися в стані виконувати свої зобов'язання, тобто можна укладати договори з цим підприємством (в силу того, що значення показника дуже близько до 1). Розрахунок чистих активів. Розрахунок величини чистих активів ТОВ «ВУДЕКС» на початок і кінець звітного періоду представлений в додатку 13. За аналізований період відбулося збільшення величини чистих активів підприємства на 450 тис. руб. (З 120 до 570 тис. руб.). Це оцінюється позитивно, тому що відображає підвищення величини коштів, реально знаходиться в розпорядженні власників. 3.8 Причини, що заважають подальшому розвитку ТОВ «ВУДЕКС» та шляхи їх подолання Зміст попередніх розділів свідчить про задовільний фінансовий стан підприємства за період. Аналіз ТОВ «ВУДЕКС», проведений у даному розділі виявив такі явища: - Баланс підприємства не має гарну структурою; - За показниками ліквідності можна судити про тенденції, що намітилася до поліпшення платоспроможності підприємства; - Аналіз фінансової стійкості показав, що як на початок, так і на кінець звітного періоду підприємство знаходиться в нестійкому фінансовому становищі, хоча існує реальна можливість вийти з цього стану (відносні показники фінансової стійкості виявили тенденцію до поліпшення фінансової стійкості); Причини, що заважають подальшому розвитку підприємства, прямо чи опосередковано впливають на його фінансовий стан. Залежно від можливості впливу на них, причини можна розділити на дві групи - незалежні і залежні від волі керівництва та фахівців торгової компанії. До першої групи причин можна віднести, наприклад, такі фактори:
Все це безпосередньо впливає на фінансовий стан ТОВ «ВУДЕКС», причому у бік його погіршення. До другої групи можна віднести наступні причини:
Говорячи про внутрішні фактори, не можна не виділити ті, усунення яких безпосередньо залежить від успішної спільної роботи бухгалтерії та менеджменту:
Значна величина дебіторської заборгованості може бути викликана: - Необачністю кредитної політики підприємства стосовно покупців; - Настанням неплатоспроможності і навіть банкрутства деяких споживачів; - Високими темпами нарощування обсягу продажів; - Труднощами в реалізації продукції. Істотним фактором, який впливає на оздоровлення фінансового стану підприємства, є погашення дебіторської заборгованості підприємства. Існують деякі загальні рекомендації управління дебіторською заборгованістю:
Кожна з наведених причин може стати предметом додаткового і копіткого дослідження, кожна з них може бути повністю або частково подолана завдяки проведенню системи заходів організаційного, технічного і технологічного плану. 4. Охорона навколишнього середовища Основними законодавчими актами з охорони природи в нашому середовищі є Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про плату на землю», «Про надра». Ці закони визначають регулювання відносин у сфері взаємодії суспільства і природи з метою збереження природних багатств і природного середовища проживання людини, запобігання екологічного шкідливого впливу господарської та іншої діяльності, оздоровлення і поліпшення якості навколишнього природного середовища, зміцнення законності і правопорядку в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь людей . Закони Росії з охорони навколишньої природи доповнюються рядом інструкцій: прийняті «Інструкція щодо застосування Закону« Про плату на землю »,« Порядок визначення ставок земельного податку та нормативної ціни землі »,« Рекомендації щодо справляння плати за забруднення природного середовища »,« Інструкція по визначенню плати за викиди (скиди) забруднюючих речовин у природне середовище та розміщення твердих відходів », ін Плата за забруднення навколишнього природного середовища є одним з видів платності у використанні природних ресурсів. Її сутність має три значення: компенсаційне, що стимулює і екологічне. По-перше, плата за забруднення спрямована на компенсацію шкоди, завданої природному середовищу, здоров'ю людини, матеріальним цінностям. Обов'язок плати за забруднення виникає за фактом правомірного, дозволеного компетентними органами держави заподіяння шкоди, незалежно від вини господарюючого суб'єкта. По-друге, встановлена плата стягується в безспірному порядку за рахунок прибутку або собівартості підприємства-забруднювача, і на цій основі повинна стимулювати скорочення викидів, скидів шкідливих речовин. Це головний ключ екологізації господарської діяльності, користуючись яким можна зробити охорону навколишнього природного середовища економічно вигідною справою. По-третє, платежі за забруднення служать головним джерелом утворення і поповнення позабюджетних екологічних фондів, кошти яких використовуються для оздоровлення та охорони навколишнього природного середовища. У цьому виявляється екологічне значення плати. Правове регулювання платежів за забруднення забезпечується Законом Російської Федерації «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 20) та постановою Уряду Російської Федерації від 28.08.92 р., в яких затверджено порядок визначення плати за забруднення та її граничні розміри. У листопаді 1992 р. Мінприроди затвердило базові нормативи плати за забруднення [8, С.4]. Законом передбачається три види плати за забруднення: викиди, скиди шкідливих речовин понад встановлені норми або без дозволу компетентних органів; плата за розміщення відходів. Порядок встановлення плати складається з трьох етапів: визначення базових нормативів плати; диференційованих ставок; конкретних розмірів плати за забруднювачі. Базові нормативи визначаються по кожному виду забруднювача або по виду шкідливого впливу (шум, електромагнітне випромінювання) з урахуванням ступеня їх небезпеки для навколишнього середовища і здоров'я населення. Нормативи розробляються Мінприроди Росії за участю Госкомсанепіднадзора, Міністерства економіки і Міністерства фінансів, виконавчих органів суб'єктів Російської Федерації. Базові нормативи представлені в двох видах - за викиди, скиди, розміщення відходів у межах встановлених нормативів; понад встановлені нормативи, але в межах затверджених лімітів або тимчасово узгоджених викидів. Диференційовані нормативи обчислюються Мінприроди на основі базових, але з поправкою на екологічну ситуацію та екологічні фактори відповідних регіонів. До останніх відносяться природно-кліматичні, економічні особливості територій. Диференційована ставка платежів для конкретних регіонів визначається множенням коефіцієнта, що відображає екологічні особливості регіону, на базову ставку платежів. Конкретні розміри платежів за забруднення для підприємств-забруднювачів визначаються виконавчими органами влади міста, району за участю органів охорони навколишнього середовища, санепіднагляду та підприємством. Порядок визначення розміру такої плати для окремого господарюючого суб'єкта дається в постанові Уряду від 28.08.92 р. [8, С.2]. При відсутності у природопользователя дозволу на викид шкідливих речовин плата за забруднення навколишнього середовища. Причому з урахуванням екологічної ситуації місцеві виконавчі органи мають право підвищувати коефіцієнти екологічної значимості. Платежі за викиди і розміщення відходів здійснюються за рахунок собівартості продукції, а платежі за перевищення лімітних забруднень - за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства-забруднювача. Перерахування коштів здійснюється підприємством у терміни, які узгоджуються з територіальними органами охорони навколишнього середовища. Із загальної суми 10% платежів підлягає перерахуванню в доход федерального бюджету для фінансування діяльності територіальних органів Мінприроди Російської Федерації, а інші 90% - в екологічні фонди згідно з установленим відсотку зарахування. Дуже важливо відзначити наступні дві обставини. По-перше, платежі за забруднення носять податковий характер, тому їх несплата дає право органам Мінприроди стягувати з підприємств у безакцептному порядку. По-друге, постановою Уряду так роз'яснюється випливає з чинного законодавства факт: якщо платежі підприємства дорівнюють або перевищують розмір прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, то місцевими органами охорони навколишнього середовища або органами санепіднагляду розглядається питання про призупинення або припинення діяльності господарюючого суб'єкта. Вичерпний перелік платежів, платником яких є ТОВ ХФ ТК «ВУДЕКС», представлений у додатку 14. Висновок Від правильної організації БО залежить достовірність даних бухгалтерської звітності, на підставі яких проводиться аналіз фінансового стану підприємства. Показники фінансового стану відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. В кінцевому підсумку фінансовий стан у значній мірі визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює, якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів по фінансовим і іншим відносинам. Фінансовий стан підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, податковими органами, банками та іншими партнерами. Від поліпшення фінансового стану підприємства залежать його економічні перспективи. Ця дипломна робота ставила перед собою мету знайомства з організацією БО та проведення аналізу фінансового стану реального об'єкта дослідження ТОВ ХФ ТК «ВУДЕКС». ТК «ВУДЕКС» - динамічно зростаюче підприємство, яке займається оптовою та роздрібною реалізацією будівельних матеріалів через єдиний на Далекому Сході склад-магазин самообслуговування. Хабаровський філія ТОВ ТК «ВУДЕКС» існує на ринку м. Хабаровська з січня 1999 р., тому аналізованим періодом діяльності ТОВ ХФ ТК «ВУДЕКС» є III - IV кварталі 1999 р. У складі документів організації в додатку представлені: звітність за 9 місяців 1999 р. і за 1999 р., звіт аудиторської фірми (інформаційний лист) про проведення аудиторської перевірки. У першому розділі дипломної роботи були розглянуті теоретичні питання з організації БО (БО і аудит) та аналізу фінансового стану підприємства. Були визначені: сутність, законодавча база, основні складові системи організації облікового процесу, порядок проведення аудиторської перевірки побудови БО на підприємстві. У теорії аналізу фінансового стану організації були розглянуті: значення, цілі, напрямки аналізу в сучасних умовах економічного розвитку країни, а також були розглянута російська і зарубіжна методика аналізу фінансового стану. Для реально існуючих організацій було запропоновано проводити аналіз фінансового стану за такими напрямами:
У другому розділі даної роботи ми охарактеризували організацію БО на конкретному підприємстві. Була визначена організаційна структура, структура бухгалтерії ТК «ВУДЕКС». БО здійснюється бухгалтерією, що є самостійним структурним підрозділом підприємства. Структура бухгалтерії побудована цілком раціонально, всі працівники підпорядковуються головному бухгалтеру, безпосередньо через його заступника. Така структура застосовується в бухгалтерії, штат якої становить не більше 10 осіб. Так, за кожним бухгалтером закріплені певні ділянки роботи. Це дозволяє якісно виконувати свої обов'язки і нести персональну відповідальність за виконану роботу. На підприємстві застосовується журнально-ордерна форма обліку. БО на підприємстві майже повністю автоматизований. Для підвищення ефективності роботи бухгалтерії можна порекомендувати автоматизувати і складський облік на підприємстві, під'єднати до комп'ютера касовий апарат і проводити автоматизований облік касових операцій, використовувати комп'ютери для заповнення інших первинних документів (наприклад, авансових звітів). Так як використовується на підприємстві програма «1С: Торгівля» передбачає такі можливості, то для ТК «ВУДЕКС» дане удосконалення не спричинить значних витрат. На підприємстві протягом звітного періоду була дотримана облікова політика. Однак, облікова політика не в повному обсязі відображає порядок ведення БУ в організації. Так, слід відобразити в ній: обрану форму БО, момент визначення виручки з метою оподаткування, робочий план рахунків організації із зазначенням субрахунків, нормативні документи по обліковій політиці, на підставі яких вона розроблена. На підприємстві не ведеться графік документообігу, складений відповідно до специфіки діяльності підприємства, який забезпечує своєчасне і доброякісне створення документів, своєчасну передачу їх для відображення в БО і звітності. Пропонується затвердити наказ щодо прийняття плану інвентаризації, розробити і використовувати в роботі графік документообігу. Для такого підприємства як ТОВ «ВУДЕКС», що займається оптовою та роздрібною торгівлею, мають склади для зберігання товарів, необхідно мати строгий графік проведення інвентаризації з метою забезпечення збереження ТМЦ. Необхідно скласти і затвердити графік проведення інвентаризації. У главі третій було обстежено фінансове становище діючого підприємства. В ході роботи було встановлено реальний стан справ на підприємстві; виявлені зміни у фінансовому стані і фактори, що викликали ці зміни. Дослідження показали, що фінансовий стан ТК «Вудекс» можна охарактеризувати як задовільний. А на кінець звітного періоду намітилася тенденція до поліпшення. Як видно з балансу, загальна вартість майна збільшилась на 685 тис. руб. Було визначено, що діяльність підприємства фінансується за рахунок власних коштів. Причому в кінці звітного періоду спостерігається збільшення власних коштів підприємства на 400 тис. руб. за рахунок збільшення нерозподіленого прибутку. Баланс підприємства можна вважати в достатній мірі ліквідним, хоча воно і постійно відчуває нестачу в коштах (факт, що ускладнює становище підприємства). За показниками ліквідності можна судити про намітився поліпшення платоспроможності підприємства. У наявності тенденція до поліпшення фінансової стійкості ТК «ВУДЕКС», так як відносні показники фінансової стійкості виявили тенденцію до збільшення. За показниками ділової активності можна судити про збільшення швидкості обороту коштів підприємства. Швидкість обороту активів збільшилася на 1,546 дня, і це привело до додаткового вивільненню коштів з обороту на суму 1091,114 тис. руб. Причинами збільшення рівня рентабельності можна назвати: покращення показників ділової активності, збільшення кількості проданих товарів практично по всій товарній номенклатурі, поліпшення маркетингової політики підприємства. Усунення причин, що заважають подальшому розвитку підприємства, дозволить значно поліпшити фінансовий стан ТК «ВУДЕКС». До таких причин відносять ті, усунення яких залежить від успішної роботи бухгалтерії та менеджменту: наявність значної дебіторської і зростання кредиторської заборгованості; низька договірна дисципліна і робота. Ось деякі рекомендації з управління дебіторської заборгованості:
Таким чином, було виявлено, що в ТОВ «ВУДЕКС» "є над чим працювати в майбутньому, можливо, поліпшити систему БО, так як без правильного або неточного ведення обліку неможливо: забезпечити контроль за наявністю і рухом майна і раціональним використанням ресурсів; своєчасно попереджати негативні факти господарської діяльності, виявляти і мобілізувати резерви, розробляти заходи щодо їх використання; отримувати повну та достовірну інформацію про господарські процеси і фінансові результати діяльності; правильно і своєчасно розраховуватися з фінансовими органами. Слід зазначити, що підприємство в цілому дотримується правила і форму ведення БО, керується облікової політики та нормативними актами. Всі операції, що здійснюються на підприємстві, знаходять правильне і повне відображення на рахунках БО. Підприємство своєчасно складає і надає звітність, однак має заборгованість перед бюджетом по податках. В даний час, в період економічної нестабільності та інфляції, підприємство намагається працювати стабільно, при цьому спостерігається збільшення валової виручки і чистого прибутку, у порівнянні з попереднім роком. У підприємства є реальні шанси зміцнювати і надалі свій економічний і фінансовий стан. Бібліографічний список
Алборов Р.А. Аудит в організаціях промисловості, торгівлі, АПК. - М.: Фінанси і статистика, 1998. Алексєєв А.В., Парфьонова Л.К. Реформа російської системи БО і аудиту / / ЕКО. - 1998. - № 12. - С.18-23. Аналіз фінансового стану підприємства за даними бухгалтерського балансу / / Консультант бухгалтера. - 1997. - № 4. - С.3-18. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Фінансовий аналіз. - М.: ДІС, 1997. Аудит / За ред. Подільського В.І. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. Бакаєв А. Нові підходи до витрат і доходів: Коментар до ПБУ 9 / 99 і 10/99 / / Економіка і життя. - 1999. - № 25. - Бухгалтерське додаток. - С.1-5. Бакаєв А. Оновлення російської системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку / / Фінансова газета. - 1999. - № 4. - С.4. Баканов М.І., Сергєєв Е.А. Аналіз ефективності використання оборотних коштів / / БО. - 1999. - № 10. - С.64-67. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М.: Фінанси і статистика, 1997. Баришніков Н. П. Загальний аудит. - М.: Філін, 1996. Білих Л.П. Фінансовий аналіз в оцінці інвестиційної привабливості підприємств / / БО. - 1999. - № 10. - С.92-100. Бойкова М. Як сформувати собівартість матеріальних ресурсів? Коментар до ПБУ 5 / 98 «Облік матеріально-виробничих запасів» / / Економіка і життя. - 1999. - № 34. - Бухгалтерське додаток. - С.4-5. Волков Н.Г. Оцінка показників бухгалтерської звітності / / БО. - 1999. - № 6. - С.29-41. Волков Н.Г. Облікова політика організацій / / БО. - 1999. - № 3. - С.14-23. Дрюніна Н.А. Професія бухгалтера в умовах ринкової економіки / / Економічний лабіринт. - 1998. - № 4. - С.24-25. Екушов А. Організація даних в інтересах аналізу та звітності / / Банківські технології. - 1999. - № 5-6. - С.49-53. Єфімова О.В. Річний бухгалтерський звіт: розкриття інформації / / БО. - 1999. - № 2. - С.5-12. Єфімова О.В. Аналіз платоспроможності підприємств / / БО. - 1997. - № 7. Іванченко А., Кварацкелія Н. Автоматизація бухгалтерського і податкового обліку / / Економіка і життя. - 1999. - № 16. - Додаток «Ваш партнер». - С.24. Ігнатущенко М. Оцінка фінансового стану клієнта при підготовці аудиторського висновку / / Аудитор. - 1998. - № 10. - С.33-40. Камишанов П. І. Практичне посібник з аудиту. - М.: Инфра - М, 1998. Клейнікова В.Г. Організація бухгалтерського обліку: аналіз фінансового стану за даними бухгалтерського балансу / / Консультант бухгалтера. - 1997. - № 4. Ковальов А.І., Привалов В.П. Аналіз фінансового стану підприємства. - М.: Центр економіки і маркетингу, 1999. - 216с. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. - М.: Фінанси і статистика, 1996. Кондраков Н.П. Основи фінансового аналізу. - М.: Фінанси і статистика, 1997. Красницький В.А. Бухгалтерський і податковий облік / / Податковий вісник. -1999. - № 1. - С.99-102. Крейнина М. Н. Фінансовий стан підприємства: методи оцінки. - М.: ДІС, 1997. Крутякова Т. Коментар до положення з бухгалтерського обліку «Облікова політика організації» ПБУ 1 / 98 / / АКДИ. - 1999. - № 1. - С.62-67. Ложніков І.М. Нове в методології БО (Коментар нових нормативних документів з БО) / / Консультації бухгалтера. - 1999. - № 1. - С.4-14. Ложніков І.М. Положення по БУ: «Події після звітної дати» (ПБУ 7 / 98) та «Умовні факти господарської діяльності» (ПБУ 8 / 98): Коментарі фахівця / / Додаток до журналу «БО». - 1999. - № 2. - С.61-65. Луговий А.В. Документування господарських операцій як основа БО / / БО. - 1999. - № 6. - С.41-45. Луговий А.В. Організація інвентаризації / / БО. - 1999. - № 1. - С.28-33. Макар'ян Е.А. Фінансовий аналіз. - М.: Фінанси і статистика, 1997. Методика аналізу діяльності підприємства в умовах ринкової економіки / За ред. Краюхин Г.А. СПб.: СПбГІЗА, 1996. Михайлишин С.Ф. Списання заборгованості та фінансовий стан організації / / Досьє бухгалтера. - 1997. - № 7. Мудрик Д.Г. Фінансовий аналіз підприємства: грані управлінських рішень. - М.: Аудит та оподаткування, 1997. Ніконов А.А. Коментарі з Положень БО 9 / 99 і 10/99 / / Нове в БО і звітності РФ. - 1999. - № 13. - С.21-25. Загальний аудит: законодавча і нормативна база, практика, рекомендації та методика здійснення. - М.: Річ навіть і сервіс, 1997. Окладніков Д. Раціоналізація облікової політики / / Проблеми теорії і практики управління. - 1999. - № 5. - С113-117. Організація діловодства в бухгалтерії / / Консультант бухгалтера. - 1998. - № 2. - С.14-22. Померстнік Е.Б., Мейксін М.С. БО і аудит. - М.-СПб.: Герда, 1998. Рапопорт М. Цілі аудиту фінансового стану організації / / Аудит. - 1999. - № 1. - С.3-8. Рубанова В.В. Основи аудиту та економічного аналізу. - Хабаровськ: ХГАЕП, 1996. Русак Н.А., Русак В.А. Фінансовий аналіз суб'єкта господарювання. - Мн.: Вишейшая школа, 1997. Русакова Е. Про порядок нарахування амортизації: Коментар Положення по БО «Облік основних засобів» (ПБУ 6 / 97) / / Фінансова газета. - 1999. - № 5. - С.6. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності. - М.: Екоперспектіва, 1998. Семенова М.В. Вплив облікової політики на податкові зобов'язання організації / / БО. - 1998. - № 11. - С.6-12. Сидоров І. Головному бухгалтеру - відмінний сервер (Автоматизація БО) / / Економіка і життя. - 1999. - № 13. - Додаток «Ваш партнер». - С.26. Соколов Я.В. Закон «Про БО»: Погляд професіонала / / БО. - 1997. - № 4. - С.74-80. Сорокіна Н.А. Аналіз фінансової стратегії підприємства. - Хабаровськ, 1996. Сорокіна Н.А. Економічний аналіз діяльності підприємства. - Хабаровськ: ХГАЕП, 1997. Суйц В.П., Шеремет А.Д. Аудит. - М.: 1994. Сунцова В. Автоматизація діловодства та документообігу: Завдання і рішення / / Економіка і життя. - 1999. - № 14. - Додаток «Ваш партнер». - С.26. Трофімова Л. Економічні показники, використовувані для оцінки ефективності діяльності підприємства / / Аудитор. - 1996. - № 9. - С.22-30. Федорошін Г. Російські концептуальні принципи БО / / Податковий вісник. - 1999. - № 9. - С.94-98. Фінансовий аналіз діяльності фірми. - М.: Ист-Сервис, 1995. Фінансовий аналіз. Розрахунок чистих активів / / Економіка і життя. - 1998. - № 40. - Бухгалтерське додаток. - С.4-7. Форми і системи БО / / Економіка та облік праці. - 1999. - № 1. - С.64-69. Цігельнік М.А. Про нові показниках бухгалтерської звітності / / БО. - 1997. - № 5. Чикунова Є. Складові іміджу сучасного бухгалтера / / Аудитор. - 1998. - № 12. - С.52-56. Шаталова Т. Облікова політика організації в практиці аудиту (Теорія і практика аудиту) / / Аудитор. - 1999. - № 4. - С.27-34. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу. - М.: ИНФРА-М, 1996. Шеремет А. Д., Суйц В. П. Аудит: Навчальний посібник. - М.: ИНФРА-М, 1995. Шишкін А.К. Облік, аналіз, аудит на підприємстві. - М.: Аудит, 1996. Щіборщ К. Про основні аспекти облікової політики російських підприємств / / Аудитор. - 1999. - № 9. - С.3-10. Юцковская І.Д. Документообіг як елемент облікової політики / / Податковий вісник. - 1999. - № 1. - С.140-143. Юцковская І.Д. Коментар до ПБУ «Бухгалтерська звітність організації» (ПБУ 4 / 99) / / Фінансові та бухгалтерські консультації. - 1999. - № 10. - С.3-9. Юцковская І.Д. Коментар до ПБУ 1 / 98 «Облікова політика організації» / / Фінансові та бухгалтерські консультації. - 1999. - № 3. - С.3-10. Додаток 1 Робочий План рахунків ХФ ТОВ ТК "ВУДЕКС"
75 / 2 - розрахунки по виплаті доходів | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розрахунки з дебіторами і кредиторами | 76 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Прибутки та збитки | 80 | 80 / 1 - прибутки (збитки) по 46 рахунку 80 / 2 - прибуток (збиток) по 47 рахунку 80 / 3 - прибуток (збиток) по 48 рахунку 80 / 4 - відсотки до отримання 80 / 5 - доходи від участі 80 / 6 - доходи з оренди 80 / 7 - курсові різниці 80 / 8 - податки і збори 80 / 9 - інші операційні доходи (витрати) 80/10 - списана кредиторська заборгованість 80/11 - погашена деб. Заборгованість 80/12 - санкції до сплати / отриманню 80/15 - надлишки майна 80/16 - інші позареалізаційні витрати (доходи) 80/19 - санкції до сплати (до отримання) 80/21 - збитки від лих 80/23 - судові витрати | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Використання прибутку | 81 | 81 / 1 - податок на прибуток 81 / 2 - інші платежі в бюджет | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нестачі і втрати цінностей | 84 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Статутний капітал | 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 88 | 88 / 4 - нерозподілений прибуток звітного року 88 / 5 - нерозподілений прибуток минулих років 88 / 6 - витрати на прибуток |
Скорочений графік документообігу по ХФ ТОВ ТК "ВУДЕКС"
Найме - нування документа | зміст документа | перевірка документа | |||||
Відпові-ються за виконан-ня | Відпові-ються за використан-ня | Термін Використан - нения | Відпові - ються за перевірку | Хто Предс - тавляет | Порядок представлення - тавленія | Термін Предс - тавленія | |
1. Накладна на відпуск товарів покупцям-телям | приймально-сдат. | начальник експедиції | при відпустці товарів | бухгалтер | Експе - діторов, Про - хідних | при звіті | Щод - невно до 9 годин |
2. Акт на списання ОС | головний механік | головний механік | по мірі списання | бухгалтер | механік | по мірі списання ОС | |
3. Акт на списання матеріалів | Використан - нітель | головний менеджер | Щомі - щомісяця | бухгалтер | У міру списання мате-ріалів | ||
4.Аван - совие звіти | бухгалтер | у міру отримання грошових коштів під звіт | бухгалтер | наказ | по мірі необ-ходимости записи на відпустку за 3 дні | ||
5. Акт на введення обладнання і авто-транс-кравців коштів | головний менеджер | головний менеджер | у міру пос-тупленіе протягом 3 робочих днів | бухгалтер | головний Менед - жер | на бланку | У процесі введення в експлуатацію |
Скорочений графік документообігу по ХФ ТОВ ТК "ВУДЕКС"
найменування документа | створення документа | перевірка документа | строк подання | передача в архів |
1. Рахунки на відвантажений товар | бухгалтер | гл.бухгалтер | за кожні 3-5 днів, але не більше 10 днів після відвантаження | щомісячно |
2. Касові звіти, виписки банку | касир | гл.бухгалтер | щоденно до 12 годин за минулий день | щорічно |
3. Розрахунок з ПДВ | старший бухгалтер | гл.бухгалтер | щомісяця 12 числа | щорічно |
4. Звіт з роздрібної торгівлі | старший бухгалтер | гл.бухгалтер | за терміном здачі в статистику | |
5. Ж / В № 1 "Каса" | бухгалтер - касир | гл.бухгалтер | щомісяця 5 числа | щорічно |
6. Ж / В № 2 "Розрахунковий рахунок" | бухгалтер - касир | гл.бухгалтер | щомісяця 5 числа | щорічно |
7. Ж / В № 6 "Постачальники" | старший бухгалтер | гл.бухгалтер | щомісячно 7 числа | щорічно |
8. Ж / В № 10 і 10 / 1 "Витрати обігу" | гл.бухгалтер | гл.бухгалтер | щомісяця 10 числа | щорічно |
9. Ж / В № 7 "Підзвітні особи" | гл.бухгалтер | гл.бухгалтер | щомісяця не пізніше 10 числа | щорічно |
Додаток 2
Ділянки робіт співробітників бухгалтерії
Працівник | Ділянка облікових робіт | Спосіб ведення | Вихідні дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1. Головний бухгалтер | облік ОЗ | автоматизований | відомість нарахування амортизації, Ж / В № 13, 10 і 10 / 1, а також дебетові та кредитові обороти по рахунках 01,02,03. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
облік капіталу і резервів | автоматизований | відомість оборотів за рахунками 85,86,87,88,89 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
складання звітності
Оцінка майна підприємства на кінець III квартал 1999
Оцінка майна підприємства на кінець IV квартал 1999
Оцінка складу і структури джерел коштів ХФ ТОВ ТК «ВУДЕКС» на кінець III квартал 1999
Оцінка складу і структури джерел коштів ХФ ТОВ ТК «ВУДЕКС» на кінець IV квартал 1999 Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |