Облік і аналіз фінансових результатів діяльності підприємств

Дипломна робота на тему

«Облік і аналіз фінансових результатів

діяльності підприємств »

ЗМІСТ

ВСТУП

Глава 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

§ 1. Економічна сутність прибутку та алгоритм її формування

§ 2. Нормативне регулювання формування фінансових результатів

Глава 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ У ТОВ «СКЛЯНИЙ ЗАВОД»

§ 1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Скляний завод»

§ 2. Організація бухгалтерського обліку в ТОВ «Скляний завод»

§ 3. Особливості оподаткування за спеціальним податковому режиму

Глава 3. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЧИСТИХ АКТИВІВ ТОВАРИСТВА

§ 1. Джерела інформації, що використовуються для аналізу прибутку і рентабельності

§ 2 Аналіз складу і динаміки прибутку

§ 3 Аналіз прибутку від реалізації продукції

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВЕДЕННЯ

В умовах ринкової економіки основа економічного розвитку - прибуток, найважливіший показник ефективності роботи підприємства, джерело його життєдіяльності. Зростання прибутку створює фінансову основу для здійснення розширеного відтворення підприємства та задоволення соціальних і матеріальних потреб засновників і працівників. За рахунок прибутку виконуються зобов'язання підприємства перед бюджетом, банками та іншими організаціями. Тому достовірність обчислення фінансового результату (бухгалтерського прибутку) стає найважливішим завданням бухгалтерського обліку.

При формуються ринкових відносинах орієнтація підприємств на отримання прибутку є неодмінною умовою для їх успішної підприємницької діяльності, критерієм вибору оптимальних напрямків і методів цієї діяльності. У сучасній Росії, при становленні і розвитку комерційних підприємств, проблема правильності обліку стає найбільш актуальною. Облік фінансового результату підприємства необхідний на будь-якій стадії виробництва.

Інформація про фінансові результати діяльності організації формується головним чином у вигляді звітів про прибутки та збитки. Ці дані необхідні для оцінки потенційних змін у ресурсах організації, при прогнозуванні формування грошових потоків на підставі наявних ресурсів і при обгрунтуванні ефективності використання додаткових ресурсів.

Федеральним законом «Про бухгалтерський облік» ¹ Положенням ведення бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності до ² встановлено, що метою діяльності комерційної організації є прибуток. Такий підхід до предмета дослідження цієї роботи означає, що прибуток або позитивний фінансовий результат діяльності організації і є, то заради чого ця діяльність ведеться - це першооснова існування господарського суб'єкта з точки зору його устремлінь.

У сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб'єкта є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин, що у результаті його функціонування. На підставі доступної їм звітно-облікової інформації вказані особи прагнуть оцінити фінансовий стан підприємства. Основним інструментом для цього служить фінансовий аналіз, за допомогою якого можна об'єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини аналізованого об'єкту: охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності, перспективи розвитку, а потім по його результатам прийняти обгрунтовані рішення.

Фінансовий аналіз надає керівництву підприємства інформацію, необхідну для прийняття точних управлінських рішень.

Зовнішні користувачі враховують результати фінансового аналізу для прийняття рішень щодо співпраці з аналізованих підприємством.

Актуальність обраної теми полягає у величезній важливості предмета дослідження для фінансової системи підприємства та її стабільного розвитку. З вище викладеного можна зробити висновок, що обраний об'єкт дослідження, тобто прибуток, процес її отримання та взагалі фінансові результати, є для організації, яка існує в економічному середовищі ринкових механізмів, категорією номер один.

Слід зазначити, бухгалтерський облік, тобто система взаємозв'язаних показників відображають діяльність організації у вартісному (грошовому) вираженні (фінансовий облік) існує, зрозуміло не сам для себе і не для податкової інспекції. Кінцевим його виразом повинен стати процес вилучення через аналіз і синтез корисною для керівництва інформації.

У даній роботі, облік доходів і фінансових результатів буде висвітлено скоріше як облік для реалізації функцій контролю, тобто через бухгалтерські записи.

Слід так само відзначити, що процес обліку буде висвітлений у рамках діючих нормативних документів і ряду робіт деяких вчених, які досліджують бухгалтерський фінансовий облік.

Перша глава роботи присвячена розгляду теоретичної основи обліку фінансових результатів як з економічної, так і з бухгалтерської точки зору. Розкриваються основні теорії, що пояснюють природу прибутку, фактори, що впливають на її розмір, наводиться структура формування фінансового результату. Особливу увагу приділено нормативно-правовій базі, що визначає методологічні засади та порядок формування фінансових результатів.

У другому розділі дипломної роботи викладено порядок обліку, розподілу та використання прибутку. У даній главі розглянуті наступні напрямки: склад і структура балансового прибутку, прибуток від продажу продукції (робіт, послуг) і від іншої реалізації; прибутки (збитки) від позареалізаційних операцій; формування оподатковуваного прибутку підприємства; напрями використання прибутку. Велика увага в роботі приділено обліку, контролю, складання звітності та правильності відображення прибутку в регістрах бухгалтерського обліку.

У третьому розділі проведено аналіз фінансових результатів господарської діяльності та їх використання на прикладі ТОВ «Скляний завод» за підсумками роботи за 2003 рік. Розглянуто шляхи зменшення оподатковуваного прибутку на прикладі розглянутого підприємства - ВАТ «Скляний завод».

Методичною і теоретичною основою Випускний кваліфікованої роботи є: Федеральний Закон «Про бухгалтерський облік», Положення по веденню бухгалтерського обліку і звітності до, Глава 25 НК РФ, ПБУ 9 / 99 «Доходи організації», ПБО 10/99 «Витрати організації», ПБО 18 і інші нормативні документи, законодавчі акти, а так само література з бухгалтерського обліку та аналізу фінансово - господарської діяльності, публікації економічних журналів і газет, таких як «Бухгалтерський облік», «Головбух» та внутрішня документація підприємства.

Метою даної роботи є дослідження діючої методики обліку та аналізу фінансових результатів організації. Для досягнення даної мети поставлені наступні завдання:

• розкрити економічну сутність прибутку, склад, порядок формування балансової та оподатковуваного прибутку;

• розкрити порядок обліку, контролю та розподілу прибутку;

• оцінка динаміки показників прибутку;

• обгрунтованості освіти і розподілу їх фактичної величини;

• виявлення і вимір дії різних факторів на прибуток;

• оцінка можливих резервів подальшого росту прибутку на основі оптимізації обсягів виробництва і витрат.

Глава 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

§ 1. Економічна сутність прибутку та алгоритм її формування

Прибуток - найважливіший показник, що характеризує фінансовий результат діяльності підприємства. Зростання прибутку визначає зростання потенційних можливостей підприємства, підвищує ступінь його ділової активності. За прибутком визначаються частка доходів засновників і власників, розміри дивідендів та інших доходів. За прибутком визначається також рентабельність власних і позикових коштів, основних фондів, всього авансованого капіталу і кожної акції. Характеризуючи рентабельність вкладень коштів в активи даного підприємства і ступінь вмілості його господарювання, прибуток є найкращим мірилом фінансового здоров'я підприємства [35, с.203].

Можна сказати, що прибуток - це частина чистого доходу, створеного в процесі виробництва і реалізованого в сфері обігу, що безпосередньо отримує організація. Тільки після продажу продукції чистий дохід приймає форму прибутку. Кількісно вона являє собою різницю між виторгом (після оплати ПДВ, акцизів та інших відрахувань з виторгу в бюджетні і позабюджетні фонди) і повною собівартістю реалізованої продукції.

Загальний обсяг прибутку підприємства являє собою бухгалтерський прибуток. Бухгалтерський прибуток (збиток) є кінцевим фінансовим результатом (прибуток або збиток), виявленими за звітний період на підставі бухгалтерського обліку всіх господарських операцій організації та оцінки статей бухгалтерського балансу за правилами, прийнятими відповідно до Положення з бухгалтерського обліку "Бухгалтерська звітність організації" (ПБУ 4 / 99), затвердженим наказом Міністерства фінансів Росії 6.07.99 № 43н. [21].

У сучасних умовах господарювання фінансовий результат являє собою підсумок фінансово-господарської діяльності підприємства (організації), що формується в грошовій формі за звітний період.

В.Г. Гельтман, В.А. Терехова і ряд інших авторів [24, 28, 29] солідарні в тому, що фінансовий результат є показником, узагальнюючому трактуванні методики визначення кінцевого фінансового результату. Він визначається, по показником прибутку або збитку, який відображає в узагальненому вигляді результат господарювання та ефективність проведених витрат ^1.

Прибуток - сума, яка може бути витрачена без зазіхань на капітал ^2.

Прибуток - це сума, яку людина може витратити протягом певного проміжку часу і в кінці цього періоду мати той же достаток, що і на початку ^3.

Доходи є джерелом існування підприємства. Без доходів немає прибутків, без прибутків немає підприємства. Прибуток, є основним віддається перевага фінансовим показником діяльності підприємства. Основними нормативними документами, що визначають порядок обліку формування і розподілу прибутку є:

Податковий кодекс Російської Федерації [2], Положення з бухгалтерського обліку «Доходи організації» (ПБУ 9 / 99) [15] Положення з бухгалтерського обліку «Витрати організації» (ПБУ 10/99) [14], Положення з бухгалтерського обліку «Облік розрахунків з податку на прибуток »(ПБУ 18/02).

Форми податкової декларації з податку на прибуток регламентується наказом Міністерства Російської Федерації з податків і зборів від 05 січня 2004 р. № БГ-3-23 / 1 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток іноземної організації та внесення змін і доповнень до інструкції з її заповнення ».

Згідно з Планом рахунків, всі витрати організації повинні або капіталізуватися (включатися у вартість активів), або списуватися на рахунок прибутків збитків (безпосередньо або через собівартість продукції).

Для узагальнення інформації про формування кінцевого фінансового результату діяльності підприємства у звітному році використовується рахунок 99 «Прибутки та збитки», рахунок активно-пасивний. Господарські операції відображають на рахунку 99 наростаючим підсумком з початку року (кумулятивний принцип).

Після закінчення звітного року при складанні річної бухгалтерської звітності рахунок 99 «Прибутки та збитки» закривається. При цьому заключним записом грудня сума чистого прибутку звітного року списується бухгалтерськими записами на рахунку бухгалтерського обліку:

Д 99 «Прибутки та збитки»

До 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)»;

Сума збитку звітного року списується бухгалтерськими записами на рахунку бухгалтерського обліку:

Д 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)».

До 99 «Прибутки та збитки».

Побудова аналітичного обліку за рахунком 99 «Прибули і збитки» має забезпечувати формування даних, необхідних для складання звіту про прибутки та збитки.

Формування показника здійснюється накопичувальним методом протягом звітного року на рахунку 99 "Прибутки і збитки", за кредитом якого відображається прибуток, за дебетом - збиток. Фінансовий результат являє собою різницю від порівняння кредитового і дебетового оборотів рахунка, що дозволяє при перевищенні суми прибутку отримати приріст майна, при зворотному співвідношенні - його зменшення.

Фінансовий результат формується за рахунок двох джерел - реалізаційного та іншого фінансового результату.

Реалізаційний результат пов'язаний з виконанням операцій, які становлять предмет діяльності підприємства (організації), - це продаж продукції, товарів, здача робіт, виконання послуг, передача в оренду об'єктів основних засобів, вкладення коштів у статутні капітали інших організацій.

Він визначається на рахунку 90 "Продажі", за кредитом якого показується виручка (без ПДВ, акцизів і т. п.) в цінах реалізації, за дебетом - фактична собівартість проданої продукції, товарів і т. п. Різниця між сумою виручки і фактичною собівартістю представляє собою прибуток підприємства і відображається за дебетом рахунка 90 "Продажі" і кредитом рахунку 99 "Прибутки і збитки". Якщо результатом діяльності підприємства є збиток, то проводиться зворотний запис. Реалізаційний фінансовий результат визначається по закінченні кожного звітного періоду.

Інший фінансовий результат включає інші операційні і позареалізаційні доходи і витрати, що відображаються на рахунку 91 "Інші доходи і витрати". За дебетом рахунка показуються витрати, по кредиту - доходи, а різниця щомісяця списується на рахунок 99 "Прибутки і збитки". На суму прибутку дебетується рахунок 91 "Інші доходи і витрати" і кредитується рахунок 99 "Прибутки і збитки"; на суму збитку робиться зворотний запис.

Протягом звітного року на рахунку 99 "Прибутки і збитки" відображаються платежі з податку на прибуток. При цьому авансові платежі з податку списуються з кредиту рахунку 51 "Розрахункові рахунки" в дебет рахунку 68 "Розрахунки з податків і зборів". За підсумками року відповідно до здійсненого розрахунком сума фактично належних платежів списується на дебет рахунку 99 "Прибутки і збитки" з кредиту рахунку 68 "Розрахунки з податків і зборів". Зіставлення дебетового і кредитового оборотів по рахунку 68 "Розрахунки по податках і зборах", субрахунок "Податок на прибуток" дозволяє визначити суму заборгованості перед бюджетом або суму переплати до бюджету. У першому випадку погашення заборгованості списується з кредиту рахунку 51 "Розрахункові рахунки" в дебет рахунку 68 "Розрахунки з податків і зборів". Сума переплати зазвичай зараховується в рахунок платежів наступних періодів, а в разі повернення вона відображається за дебетом рахунка 51 "Розрахункові рахунки" та кредитом рахунку 68 "Розрахунки з податків і зборів" ^1.

Протягом звітного року інформація про доходи та витрати підприємства збираються на двох рахунках: 90 «Продажі» і 91 «Інші доходи і витрати». На рахунку 90 «Продажі» збираються доходи і витрати пов'язані із звичайним видом діяльності, а на рахунку 91 «Інші доходи і витрати» збираються інформація про інші позареалізаційні доходи та витрати.

Розглянемо більш детально рахунок 90 «Продажі». Даний рахунок, як уже зазначалося вище, призначений для узагальнення інформації про доходи та витрати, пов'язані зі звичайними видами діяльності організації, а так само для визначення фінансового результату по них. На цьому рахунку відображаються, зокрема, виручка і собівартість по:

готової продукції та напівфабрикатів власного виробництва;

робіт і послуг промислового характеру;

робіт і послуг непромислового характеру;

покупним виробам (набутим для комплектації);

будівельним, монтажним, проектно-вишукувальним, геологи розвідувальним, науково-дослідним і т. п. робіт;

товарах;

послуг з перевезення вантажів і пасажирів;

транспортно-експедиційним і вантажно-розвантажувальних ОП1 раціях;

послуг зв'язку;

надання за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) своїх активів за договором оренди (коли це є предметом діяльності організації);

надання за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності (коли це є предметом діяльності організації);

участі в статутних капіталах інших організацій (коли це є предметом діяльності організації) і т. п.

Як правило, звичайні види діяльності підприємства зазначені в його статуті. Часто буває, що в розділі «Види діяльності» записано, що підприємство може здійснювати «будь-яку діяльність, не заборонену законодавством». У цьому випадку доходи вважаються отриманими від звичайних видів діяльності, якщо підприємство отримує ті чи інші доходи регулярно і їх сума перевищує 5% від загальної суми виручки за звітний період.

При визнанні в бухгалтерському обліку суму виручки від продажу товарів, продукції, виконання робіт, надання послуг та ін відображають за кредитом рахунку 90 «Продажі» і дебетом рахунка 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Одночасно собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг та ін списується з кредиту рахунків 43 «Готова продукція», 41 «Товари», 44 «Витрати на продаж», 20 «Основне виробництво» та ін в дебет рахунку 90 «Продажі» . Якщо ж на підприємстві визнають доходи в міру оплати відвантаженої продукції або ж при реалізації товарів через посередників (комісіонерів) списання витрат в дебет рахунку 90 «Продажі» виробляють з рахунку 45 «Товари відвантажені» ^1.

Наприклад, в організаціях, зайнятих виробництвом сільськогосподарської продукції, за кредитом рахунку 90 «Продажі» відображається виручка від продажу продукції (в кореспонденції з рахунком 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»), а за дебетом - планова собівартість її (протягом року, коли фактична собівартість не виявлено) і різниця між плановою та фактичною собівартістю проданої продукції (в кінці року). Планова собівартість проданої продукції, а також суми різниць списуються в дебет рахунку 90 «Продажі» (або сторнуються) в кореспонденції з тими рахунками, на яких враховувалася дана продукція.

В організаціях, що здійснюють роздрібну торгівлю і ведуть облік товарів за продажними цінами, за кредитом рахунку 90 «Продажі» відображається продажна вартість проданих товарів (у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів і розрахунків), а за дебетом - їх облікова вартість (у кореспонденції з рахунком 41 «Товари») з одночасним сторнуванням сум знижок (накидок), що відносяться до проданих товарів (в кореспонденції з рахунком 42 «Торгова націнка»).

До рахунку 90 «Продажі» можуть бути відкриті субрахунки:

90-1 "Дохід";

90-2 "Собівартість продажів»;

90-3 «Податок на додану вартість;

90-4 «Акцизи»;

90-9 «Прибуток / збиток від продажу».

На субрахунку 90-1 "Дохід" враховуються надходження активів, визнаються доходом від звичайних видів діяльності.

На субрахунку 90-2 "Собівартість продажів» враховується собівартість продажів, по яких на субрахунку 90-1 "Дохід" визнана виручка.

На субрахунку 90-3 «Податок на додану вартість» враховуються суми податку на додану вартість, належні до одержання від покупця (замовника).

На субрахунку 90-4 «Акцизи» враховуються суми акцизів, що включені до ціни проданої продукції (товарів).

Організації - платники експортних мит можуть відкривати до рахунку 90 «Продажі» субрахунок 90-5 «Експортні мита» для обліку сум експортних мит.

Субрахунок 90-9 «Прибуток / збиток від продажу» призначений для виявлення фінансового результату (прибуток або збиток) від продажів за звітний місяць.

Записи за субрахунками 90-1 "Дохід", 90-2 "Собівартість продажів», 90-3 «Податок на додану вартість», 90-4 «Акцизи», 90-5 «Експортні мита» виготовляються в накопичувальному порядку протягом звітного року . Щомісяця зіставленням сукупного дебетового обороту за субрахунками 90-2 "Собівартість продажів», 90-3 «Податок на додану вартість», 90-4 «Акцизи», 90-5 «Експортні мита» і кредитового обороту по субрахунку 90-1 "Дохід" визначається фінансовий результат (прибуток або збиток) від продажів за звітний місяць. Цей фінансовий результат щомісяця (заключними оборотами) списується з субрахунку 90-9 «Прибуток / збиток від продажу» на рахунок 99 «Прибутки та збитки». Таким чином, синтетичний рахунок 90 «Продажі» сальдо на звітну дату не має.

Після закінчення звітного року всі субрахунки, відкриті до рахунку 90 «Продажі» (крім субрахунка 90-9 «Прибуток / збиток від продажу»), закриваються внутрішніми записами на субрахунок 90-9 «Прибуток / збиток від продажу». Робиться це в такий спосіб:

Кредитове сальдо субрахунка 90-1 "Дохід" закривається бухгалтерським проведенням:

Д 90-1 "Дохід"

До 90-9 «Прибуток / збиток від продажу» - закритий субрахунок 90-1 після закінчення року.

Дебетове сальдо субрахунків 90-2 "Собівартість продажів», 90-3 «Податок на додану вартість», 90-4 «Акцизи», 90-5 «Експортні мита» по закінченні року закриваються бухгалтерськими записами:

Д 90-9 «Прибуток / збиток від продажу»

До 90-2 "Собівартість продажів»

До 90-3 «Податок на додану вартість»

До 90-4 «Акцизи»

До 90-5 «Експортні мита».

У результаті зроблених бухгалтерських записів дебетові і кредитові обороти за субрахунками рахунку 90 «Продажі» будуть рівні, отже, за станом на 1 січня наступного року сальдо по рахунку 90 в цілому і по всіх відкритих до нього субрахунками дорівнюватиме нулю.

Аналітичний облік по рахунку 90 «Продажі» ведеться по кожному виду проданих товарів, продукції, виконуваних робіт, наданих послуг і ін Крім того, аналітичний облік за цим рахунком може вестися за регіонами продажів та інших напрямках, необхідним для управління організацією.

Облік інших доходів і витрат ¹

Облік операційних і позареалізаційних доходів і витрат ведеться на підприємствах відповідно до ПБО 9 / 99 "Доходи організації" і 10/99 "Витрати організації". Для цього відповідно до чинного планом рахунків призначений рахунок 91 "Інші доходи і витрати", до якого можуть бути відкриті такі субрахунки:

1 "Інші доходи";

2 "Інші витрати";

9 "Сальдо інших доходів і витрат".

На субрахунку 91-1 "Інші доходи" враховуються надходження активів, визнаних доходами (крім надзвичайних), наприклад, операційні доходи від здачі майна в оренду, від участі у спільній діяльності тощо, а також позареалізаційні доходи - позитивні курсові різниці, безоплатне отримання активів і ін

На субрахунку 91-2 "Інші витрати" враховуються інші витрати (крім надзвичайних), наприклад, витрати з надання за плату у тимчасове володіння та користування активів організації, а також витрати, пов'язані з продажем і вибуттям основних засобів, та ін

На субрахунку 91-9 "Сальдо інших доходів і витрат" виявляється сальдо інших доходів і витрат за звітний місяць.

Записи за субрахунками 91-1 "Інші доходи" та 91-2 "Інші витрати" виробляються в накопичувальному порядку протягом звітного року.

Щомісяця шляхом зіставлення дебетового обороту по субрахунку 91-2 «Інші витрати» і кредитового обороту по субрахунку 91-1 "Інші доходи" визначається сальдо інших доходів і витрат за звітний місяць, яке (заключними оборотами) списується з субрахунку 91-9 "Сальдо інших доходів і витрат "на рахунок 99" Прибутки і збитки ". Тим самим рахунок 91 "Інші доходи і витрати" на звітну дату закривається і залишків не має. Іншими словами, після закінчення звітного року всі субрахунки, відкриті до рахунку 91 "Інші доходи і витрати", закриваються внутрішніми записами і відображаються на субрахунку 91-9 "Сальдо інших доходів і витрат".

За кредитом рахунку 91 «Інші доходи і витрати» протягом звітного періоду знаходять відображення ^1:

● надходження, пов'язані з поданням за плату в тимчасове користування активів організації - в кореспонденції з рахунками обліку розрахунків або грошових коштів;

● надходження, пов'язані з поданням за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності - у кореспонденції з рахунками обліку розрахунків або грошових коштів;

● надходження, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій, а також відсотки та інші доходи з цінних паперів - в кореспонденції з рахунками обліку розрахунків;

● прибуток, отриманий організацією за договором простого товариства, - у кореспонденції з рахунком 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» (субрахунок «Розрахунки за належними дивідендах та інших прибутків»);

● надходження, пов'язані з продажем та інших списанням основних засобів та інших активів, відмінних від грошових коштів в російській валюті, продукції, товарів - в кореспонденції з рахунками обліку розрахунків або грошових коштів;

● надходження від операцій з тарою - в кореспонденції з Рахунками обліку тари і розрахунків;

● відсотки, отримані (що підлягають отриманню) за надання в користування коштів організації, а також відсотки за використання кредитної організацією грошових коштів, що знаходяться на рахунку організації в цій кредитній організації, - в кореспонденції з рахунками обліку фінансових вкладень або грошових коштів;

● штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів, отримані або визнані до отримання, - в кореспонденції з рахунками обліку розрахунків або грошових коштів;

● надходження, пов'язані з безоплатним отриманням активів,

- В кореспонденції з рахунком обліку доходів майбутніх періодів;

● надходження до відшкодування заподіяних організації збитків

- В кореспонденції з рахунками обліку розрахунків;

● прибуток минулих років, виявлена у звітному році, - в кореспонденції з рахунками обліку розрахунків;

● суми кредиторської заборгованості, по яких минув термін позовної давності, - в кореспонденції з рахунками обліку кредиторської заборгованості;

● курсові різниці - у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів, фінансових вкладень, розрахунків та ін;

● інші доходи, визнані операційними чи позареалізаційними.

За дебетом рахунка 91 «Інші доходи і витрати» протягом звітного періоду знаходять відображення ^1:

● витрати, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) активів організації, прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності, а також витрати, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій, - в кореспонденції з рахунками обліку витрат;

● залишкова вартість активів, за якими нараховується амортизація, і фактична собівартість інших активів, списаних організацією, - в кореспонденції з рахунками обліку відповідних активів;

● витрати, пов'язані з продажем, вибуттям та іншим списанням основних засобів та інших активів, відмінних від грошових коштів в російській валюті, товарів, продукції - в кореспонденції з рахунками обліку витрат;

● витрати за операціями з тарою - в кореспонденції з рахунками обліку витрат;

● відсотки, сплачувані організацією за надання їй в користування грошових коштів (кредитів, позик) - у кореспонденції з рахунками обліку розрахунків або грошових коштів;

● витрати, пов'язані з оплатою послуг, що надаються кредитними організаціями, - в кореспонденції з рахунками обліку розрахунків;

● штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів, сплачені або визнані до сплати, - у кореспонденції з рахунками обліку розрахунків або грошових коштів;

● витрати на утримання виробничих потужностей та об'єктів, що знаходяться на консервації, - у кореспонденції з рахунками обліку витрат;

● відшкодування завданих організацією збитків - в кореспонденції з рахунками обліку розрахунків;

● збитки минулих років, визнані у звітному році, - в кореспонденції з рахунками обліку розрахунків, нарахувань амортизації та ін;

● відрахування в резерви під знецінення вкладень у цінні папери, під зниження вартості матеріальних цінностей, по сумнівних боргах в кореспонденції з рахунками обліку цих резервів;

● суми дебіторської заборгованості, за якими минув термін позовної давності, інших боргів, нереальних для стягнення, - у кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості;

● витрати, пов'язані з розглядом справ у судах, - в кореспонденції з рахунками обліку розрахунків та ін;

● інші витрати, які визнаються операційними чи позареалізаційними.

Аналітичний облік по рахунку 91 "Інші доходи і витрати" ведеться згідно з інструкцією із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку за кожним видом доходів і витрат. При цьому аналітичний облік повинен забезпечити отримання фінансового результату по кожній операції. Різноманітні операції, пов'язані з операційними доходами та витратами, відображаються на рахунках наступним чином. Типові кореспонденції рахунків наведені у джерела автора ^1:

• прибуток (доходи), отримана від участі у спільній діяльності, -

Д-т рах. 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", субрахунок 3 "Розрахунки за належними дивідендах та інших прибутків"

К-т рах. 91-1 "Інші доходи";

• надходження (доходи) від продажу основних засобів:

1) на суму доходів від продажу об'єкта -

Д-т рах. 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" К-т рах. 91-1 "Інші доходи";

2) на суму нарахування ПДВ -

Д-т рах. 91-2 "Інші витрати"

К-т рах. 68 "Розрахунки по податках і зборах", субрахунок "Розрахунки з ПДВ";

3) на суму списання амортизації по проданому об'єкту - Д-т рах. 02 "Амортизація основних засобів"

К-т рах. 01 "Основні засоби";

4) на суму списання залишкової вартості об'єкта - Д-т рах. 91-2 "Інші витрати"

К-т рах. 01 "Основні засоби";

5) на суму прибутку від продажу об'єкта -

Д-т рах. 91-9 "Сальдо інших витрат і доходів"

К-т рах. 99 "Прибутки і збитки";

• надходження, пов'язані з наданням за плату в тимчасове володіння і користування активів організації, якщо ця операція не є предметом діяльності організації:

1) нарахована орендна плата -

Д-т рах. 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" К-т рах. 91-1 «Інші доходи»;

2) нарахований ПДВ -

Д-т рах. 91-2 "Інші витрати"

К-т рах. 68 "Розрахунки по податках і зборах";

3) перерахована орендарем сума орендної плати - Д-т рах. 51 «Розрахункові рахунки»

К-т рах. 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами";

• витрати на кредитно-касового обслуговування організації - Д-т рах. 91-2 "Інші витрати"

К-т рах. 51 "Розрахункові рахунки", 52 "Валютні рахунки".

Позареалізаційні доходи і витрати, визнані іншими доходами та витратами, відображаються на рахунках в залежності від конкретного змісту господарських операцій:

• суми позитивної курсової різниці по іноземній валюті в касі, на валютних рахунках, по дебіторській заборгованості, вираженої в іноземній валюті, за кредитами в іноземній валюті -

Д-т рах. 50 "Каса", 52 "Валютні рахунки", 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками" К-т рах. 91-1 "Інші доходи";

Надлишки майна, виявлені при інвентаризації, за ринковою вартістю з урахуванням зносу - Д-т рах. 01 "Основні засоби", 10 "Матеріали", 41 "Товари", 43 "Готова продукція" К-т рах. 91-1 "Інші доходи";

Суми кредиторської заборгованості, по яких минув термін трирічної позовної давності, згідно статті 196Гражданского кодексу РФ ставляться до інших доходів ^1.

§ 2. Нормативне регулювання формування фінансових результатів

Порядок визначення доходів та їх класифікація регламентуються двома найважливішими документами. З одного боку - це Податковий кодекс Російської Федерації, а з іншого Положення «Доходи організації» ^1. Тут слід зробити застереження, що доходи і витрати організації, що формують бухгалтерський прибуток (збиток) не завжди збігаються, у зв'язку з чим у бухгалтерському обліку формуються так звані «постійні, тимчасові» різниці. Не провівши методологічекіе підходи з позиції цих номативно документів, слід, відзначити, Податковий кодекс відносить до доходів з метою оподаткування прибутку наступні доходи ^2:

1) доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) та майнових прав (далі - доходи від реалізації).

2) позареалізаційні доходи.

При визначенні доходів з них виключаються суми податків, пред'явлені у відповідності з Податковим кодексом платником податку покупцю (набувачеві) товарів (робіт, послуг, майнових прав).

Доходи визначаються на підставі первинних документів та інших документів, що підтверджують отримані платником податку доходи, та документів податкового обліку.

Доходи від реалізації визначаються у порядку, встановленому статтею 249 Податкового Кодексу з урахуванням положень цієї глави.

Позареалізаційні доходи визначаються у порядку, встановленому статтею 250 Податкового Кодексу.

Отримані платником податку доходи, вартість яких виражена в умовних одиницях, враховуються в сукупності з доходами, вартість яких виражена в рублях.

Перерахунок зазначених доходів провадиться платником податку в залежності від обраного в обліковій політиці для цілей оподаткування методу визнання доходів відповідно до статей 271 і 273 Податкового Кодексу.

Відповідно до статті 249 Податкового кодексу, доходами від реалізації вважаються виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) як власного виробництва, так і раніше придбаних, виручка від реалізації майнових прав. Виручка від реалізації визначається виходячи з усіх надходжень, пов'язаних з розрахунками за реалізовані товари (роботи, послуги) або майнові права, виражені в грошовій і (або) натуральної формах. Залежно від обраного платником податку методу визнання доходів і витрат надходження, пов'язані з розрахунками за реалізовані товари (роботи, послуги) або майнові права, визнаються для цілей цієї глави відповідно до статті 271 або статтею 273 Податкового Кодексу.

Позареалізаційними доходами платника податків зізнаються, зокрема, доходи:

1) від пайової участі в інших організаціях, за винятком доходу, що направляється на оплату додаткових акцій (часток), що розміщуються серед акціонерів (учасників) організації;

2) у вигляді позитивної (негативної) курсової різниці, що утворюється внаслідок відхилення курсу продажу (купівлі) іноземної валюти від офіційного курсу, встановленого Центральним банком Російської Федерації на дату переходу права власності на іноземну валюту (особливості визначення доходів банків від цих операцій встановлюються статті 290 Податкового Кодексу);

3) у вигляді визнаних боржником або підлягають сплаті боржником на підставі рішення суду, що вступило в законну силу, штрафів, пені та (або) інших санкцій за порушення договірних зобов'язань, а також сум відшкодування збитків або шкоди.

Повний перелік доходів наведені в статті 249 Податкового Кодексу РФ, однак необхідно врахувати і особливості формування дохідних джерел при отриманні майна (робіт, послуг) безоплатно.

У подібних випадках, оцінка доходів здійснюється виходячи з ринкових цін. Інформація про ціни повинна бути підтверджена платником податку - одержувачем майна (робіт, послуг) документально або шляхом проведення незалежної оцінки.

В якості «інших доходів» враховуються і курсові різниці. Позитивною курсовою різницею в цілях цієї глави визнається курсова різниця, яка виникає під час дооцінки майна у вигляді валютних цінностей (за винятком цінних паперів, номінованих в іноземній валюті) та вимог, виражених в іноземній валюті, або при уцінці виражених в іноземній валюті зобов'язань. Платники податків, які отримали майно (в тому числі грошові кошти), роботи, послуги в рамках благодійної діяльності, цільові надходження або цільове фінансування, по закінченні податкового періоду представляють до податкових органів за місцем свого обліку звіт про цільове використання отриманих коштів за формою, що затверджується Міністерством фінансів Російської Федерації.

Особливу групу складають доходи, що не враховуються при визначенні податкової бази. Вони визначені статтею 251 НК РФ.

При визначенні податкової бази не враховуються такі доходи:

1) у вигляді майна, майнових прав, робіт чи послуг, які отримані від інших осіб у порядку попередньої оплати товарів (робіт, послуг) платниками податків, визначальними доходи і витрати за методом нарахування;

2) у вигляді майна, майнових прав, які отримані у формі застави чи завдатку в якості забезпечення зобов'язань;

3) у вигляді майна, майнових прав чи немайнових прав, що мають грошову оцінку, що отримані у вигляді внесків (вкладів) до статутного (складеного) капіталу (фонду) організації (включаючи дохід у вигляді перевищення ціни розміщення акцій (часток) над їх номінальною вартістю (початковою розміром). Повний перелік таких доходів цілком великий, і ці наведені в пунктах 3-14 наведеної вище статті.

Розглядаючи дохідні джерела, які не приймаються до доходів з метою оподаткування, необхідно зупинитися на застосуванні п.14 статті 251 НК РФ про порядок обліку коштів цільового фінансування.

До засобів цільового фінансування належить майно, отримане платником податків і використане ним за призначенням, визначеним організацією (фізичною особою) - джерелом цільового фінансування або федеральними законами. До основних таких джерел відносяться такі надходження, у вигляді:

● бюджетних асигнувань, що виділяються бюджетним установам, а також у вигляді субсидій автономним установам;

● коштів бюджетів, що виділяються здійснює управління багатоквартирними будинками товариствам власників житла, житловим, житлово-будівельним кооперативам або іншим спеціалізованим споживчим кооперативам, керуючим організаціям, обраним власниками приміщень у багатоквартирних будинках, на часткове фінансування проведення капітального ремонту багатоквартирних будинків відповідно до Федерального закону "Про Фонд сприяння реформуванню житлово-комунального господарства ";

● отриманих грантів. З метою цієї глави грантами визнаються грошові кошти або інше майно у разі, якщо їх передача (отримання) задовольняє таким умовам та інші.

Витрати організації, що враховуються при визначенні облікового прибутку, визначені Положенням ^1. Витрати організації залежно від їх характеру, умов здійснення та напрямків діяльності організації поділяються на:

витрати по звичайних видах діяльності;

інші витрати;

Витратами по звичайних видах діяльності є витрати, пов'язані з виготовленням продукції і продажем продукції, придбанням і продажем товарів. Такими витратами також вважаються витрати, здійснення яких пов'язане з виконанням робіт, наданням послуг.

В організаціях, предметом діяльності яких є надання за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) своїх активів за договором оренди, витратами по звичайних видах діяльності вважаються витрати, здійснення яких пов'язане з цією діяльністю.

В організаціях, предметом діяльності яких є надання за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності, витратами по звичайних видах діяльності вважаються витрати, здійснення яких пов'язане з цією діяльністю.

В організаціях, предметом діяльності яких є участь у статутних капіталах інших організацій, витратами по звичайних видах діяльності вважаються витрати, здійснення яких пов'язане з цією діяльністю.

Витрати, здійснення яких пов'язане з наданням за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) своїх активів, прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності, і від участі в статутних капіталах інших організацій, коли це не є предметом діяльності організації, ставляться до інших витрат.

Витратами по звичайних видах діяльності вважається також відшкодування вартості основних засобів, нематеріальних активів та інших активів, що амортизуються, здійснюваних у вигляді амортизаційних відрахувань. Витрати по звичайних видах діяльності приймаються до бухгалтерського обліку в сумі, обчисленої в грошовому вираженні, рівній величині оплати в грошовій і іншій формі або величині кредиторської заборгованості (з урахуванням положень пункту 3 цього Положення).

Якщо оплата покриває лише частину визнаних витрат, то витрати, прийняті до бухгалтерського обліку, визначаються як сума оплати та кредиторської заборгованості (у частині, не покритій оплатою).

Величина оплати і (або) кредиторської заборгованості визначається виходячи з ціни та умов, встановлених договором між організацією та постачальником (підрядником) або іншим контрагентом. Якщо ціна не передбачена в договорі і не може бути встановлена виходячи з умов договору, то для визначення величини оплати або кредиторської заборгованості приймається ціна, за якою у порівнянних обставин зазвичай організація визначає витрати щодо аналогічних матеріально-виробничих запасів та інших цінностей, робіт, послуг або надання у тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) аналогічних активів.

При оплаті придбаних матеріально-виробничих запасів та інших цінностей, робіт, послуг на умовах комерційного кредиту, наданого у вигляді відстрочення та розстрочення платежу, витрати приймаються до бухгалтерського обліку в повній сумі кредиторської заборгованості.

Величина оплати і (або) кредиторської заборгованості за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) не грошовими засобами, визначається вартістю товарів (цінностей), переданих чи які підлягають передачі організацією. Вартість товарів (цінностей), переданих чи які підлягають передачі організацією, встановлюють виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних товарів (цінностей).

При неможливості встановити вартість товарів (цінностей), переданих чи які підлягають передачі організацією, величина оплати і (або) кредиторської заборгованості за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) не грошовими засобами, визначається вартістю продукції (товарів), отриманої організацією. Вартість продукції (товарів), отриманої організацією, встановлюється виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин купується аналогічна продукція (товари).

Для цілей формування організацією фінансового результату діяльності від звичайних видів діяльності визначається собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг, яка формується на базі витрат по звичайних видах діяльності, визнаних як у звітному році, так і в попередні звітні періоди, і перехідних витрат, що мають ставлення до отримання доходів в наступні звітні періоди, з урахуванням коректувань, що залежать від особливостей виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг та їх продажу, а також продажу (перепродажу) товарів.

При цьому комерційні та управлінські витрати можуть визнаватися в собівартості проданих продукції, товарів, робіт, послуг повністю в звітному році їх визнання як витрати по звичайних видах діяльності.

Іншими витратами є формують бухгалтерський прибуток, відносяться:

витрати, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) активів організації;

витрати, пов'язані з наданням за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності та інші.

На фінансові результати, враховані в звітного періоду на рахунку «Прибутки та збитки», впливають дані, враховані на рахунках бухгалтерського обліку 09 «Відстрочені податкові активи» і 77 «Відстрочені податкові зобов'язання». Умовний витрата з податку на прибуток коригується залежно від врахованих на цих рахунках податкових активів і зобов'язань.

Рахунок 09 «Відстрочені податкові активи» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух відкладених податкових активів. Відкладені податкові активи приймаються до бухгалтерського обліку в розмірі величини, яка визначається як добуток віднімаються різниць, що виникли у звітному періоді, на ставку податку на прибуток, що діє на звітну дату.

За дебетом рахунка 09 «Відстрочені податкові активи» в кореспонденції з кредитом рахунка 68 "Розрахунки з податків і зборів" відображається відстрочений податковий актив, що збільшує величину умовного витрат (доходу) звітного періоду.

За кредитом рахунку 09 «Відстрочені податкові активи» в кореспонденції з дебетом рахунка 68 "Розрахунки за податками і зборами" відображається зменшення або повне погашення відкладених податкових активів у рахунок зменшення умовного витрат (доходу) звітного періоду.

Відстрочений податковий актив при вибутті об'єкта активу, за яким він був нарахований, списується з кредиту рахунку 09 «Відстрочені податкові активи» у дебет рахунку 99 «Прибутки та збитки».

Аналітичний облік відстрочених податкових активів ведеться за видами активів або зобов'язань, в оцінці яких виникла тимчасова різниця ^1.

Рахунок 77 "Відстрочені податкові зобов'язання" призначений для узагальнення інформації про наявність та рух відкладених податкових зобов'язань.

Відкладені податкові зобов'язання приймаються до бухгалтерського обліку в розмірі величини, яка визначається як добуток оподатковуваних тимчасових різниць, що виникли у звітному періоді, на ставку податку на прибуток, що діяла на звітну дату.

За кредитом рахунка 77 "Відкладені податкові зобов'язання" у кореспонденції з дебетом рахунка 68 "Розрахунки з податків і зборів" відображається відстрочений податок, що зменшує величину умовного витрат (доходу) звітного періоду. За дебетом рахунка 77 "Відкладені податкові зобов'язання" у кореспонденції з кредитом рахунка 68 "Розрахунки за податками і зборами" відображається зменшення або повне погашення відкладених податкових зобов'язань, в рахунок нарахувань податку на прибуток звітного періоду.

Відстрочене податкове зобов'язання при вибутті об'єкта активу або виду зобов'язання, на якій воно було нараховано, списується з дебету рахунку 77 "Відкладені податкові зобов'язання" в кредит рахунку 99 "Прибутки і збитки".

Аналітичний облік відстрочених податкових зобов'язань ведеться за видами активів або зобов'язань, в оцінці яких виникла тимчасова різниця.

§ 1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Скляний завод»

ТОВ «Скляний завод - Зет» є єдиним великим виробником склотари в Кабардино-Балкарській республіці. Свою історію завод починає з 1996р. Був побудований індивідуальним підприємцем Еркеновим Тембулатом Хусейнович в порядку приватного інвестування проекту

Товариство є комерційною організацією. Згідно з наказом про облікову політику обов'язки по організації оподаткування, обліку та звітності відповідно до вимог гл. 26.2 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва» НК РФ з організації покладено на головного бухгалтера. Цілями діяльності Товариства, згідно з його Статуту є задоволення громадських потреб у товарах, виконанні робіт і вилучення прибутку. Предметом діяльності товариства є:

● виробництво порожнистих скляних виробів;

● виробництво інших виробів з стела, які не включені до інших угруповань;

● оптово-роздрібна та комісійна торгівля продуктами харчування і товарами народного споживання;

● сільськогосподарське виробництво та експлуатація сільськогосподарських угідь;

● комерційна діяльність, інші види діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної, не забороненої російським законодавством;

● інші види господарської діяльності, не заборонені законодавством РФ. У Статуті Товариства, визначені права і цілі діяльності, порядок формування статутного капіталу та інші основоположні моменти діяльності організації. Зокрема, Товариство має право:

- Здійснювати діяльність, як у Росії, так і за кордоном на підставі укладених договорів або в іншому порядку, передбаченому чинним законодавством;

- Брати участь у діяльності інших юридичних осіб шляхом придбання їхніх акцій, часток у статутних капіталах, внесення пайових внесків і т.д., в тому числі брати участь в некомерційних організаціях;

- Створення спільних юридичних осіб з іноземними юридичними особами та громадянами відповідно чинним законодавством;

- Здійснення спільної діяльності з іншими юридичними особами для досягнення спільних цілей.

Статутний капітал Товариства визначає мінімальний розмір майна, який гарантує інтереси його кредиторів, і становить 19684044 рубля.

Товариство з метою реалізації технічної, соціальної, економічної та податкової політики несе відповідальність за збереження документів (управлінських, фінансово-господарських, по особовому складу та ін); забезпечує передачу на державне зберігання документів, що мають науково-історичне значення, в державні архівні установи в Відповідно до чинного законодавства; зберігає і використовує в установленому порядку документи по особовому складу.

Майно Товариства утворюється за рахунок вкладів у статутний капітал, а також за рахунок інших джерел, передбачених чинним законодавством Російської Федерації. Зокрема, джерелами утворення майна Товариства є:

● статутний капітал Товариства;

● доходи, одержувані від надаються Товариством послуг;

● кредити банків і інших кредитів;

● вклади учасників;

● безоплатні або благодійні внески, які надходять від інших організацій і громадян;

● інші джерела, не заборонені законодавством.

Загальний порядок прийняття і звільнення працівників, форми і системи оплати праці, розпорядок робочого дня, змінність роботи, порядок надання вихідних днів і відпусток та інші питання, пов'язані із здійсненням працівниками трудової діяльності на ТОВ «Скляний завод - Зет» регулюється «Правилами внутрішнього трудового розпорядку ».

Працівник, який домовився з адміністрацією про умови праці, подає заяву про прийом на роботу на ім'я начальника управління. До нього необхідно пред'явити трудову книжку, оформлену у встановленому порядку, диплом або інший документ про закінчення відповідного навчального закладу, якщо робота вимагає спеціальних знань, паспорт, страхове свідоцтво державного пенсійного страхування, свідоцтво про постановку на облік у податкових органах.

При укладенні трудового договору враховується професійна кваліфікація працівника, навички роботи. Угодою сторін може бути зумовлене випробування з метою перевірки відповідності працівника йому доручається роботи. Строк випробування встановлений і закріплений у Трудовому кодексі РФ, не може перевищувати трьох місяців. При вступі на роботу враховується і фізичний стан особи. Кожен поступає на роботу зобов'язаний пройти медичний огляд, а так само пред'явити відмітку військового комісаріату про належність до військового обов'язку.

Надходження на постійну роботу оформляється письмовим наказом начальника управління, де вказується спеціальність, за якою прийнято працівника, тарифний розряд (оклад), присвоюється табельний номер і у разі необхідності вказується випробувальний термін. Трудовий договір укладається в письмовій формі, складається у двох примірниках, кожен з яких підписується сторонами. Один примірник трудового договору передається працівнику, інший зберігається в роботодавця.

Директор Товариства забезпечує на кожному робочому місці створення умов праці, відповідних вимогам законодавства про охорону праці і федеральними законами від 17.07.1999 р. № 181-ФЗ «Про основи охорони праці РФ» і від 21.07.1997 р. № 116-ФЗ « Про промислову безпеку небезпечних виробничих об'єктів », дотримання працівниками Товариства трудової дисципліни, правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, забезпечує у необхідних випадках доставку робітників до місця роботи і назад. Головний інженер проводить інструктаж з працівниками про дотримання техніки безпеки на будівельних об'єктах, і кожен працівник Товариства письмово розписується в цьому.

Працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця в письмовій формі за два тижні. Після закінчення строку попередження про звільнення працівник має право припинити роботу. В останній день роботи роботодавець зобов'язаний видати працівнику трудову книжку, інші документи, пов'язані з роботою, за письмовою заявою працівника і провести з ним остаточний розрахунок. Звільнення працівників з ініціативи адміністрації може проводитися тільки у випадках передбачених у ст.81 Трудового кодексу РФ.

Чисельність працівників OOO «Скляний завод - Зет» на 01.04.2010 року склала 93 людини, в тому числі: робітників - 85 осіб, лінійний персонал - 8 осіб.

Чисельність працівників бухгалтерії складає 3 людини: бухгалтер, бухгалтер-касир і головний бухгалтер.

Прийом на роботу був оформлений «Наказом про прийом працівника на роботу».

Оплата праці - це система відносин, пов'язаних із забезпеченням встановлення і здійснення роботодавцем виплат працівникам за їх працю відповідно до законів, іншими нормативними правовими актами, колективними договорами, угодами, трудовими договорами.

Заробітна плата кожного працівника Товариства залежить від його кваліфікації, складності виконуваної роботи, кількості і якості витраченої праці. Мінімальний розмір її установлений не нижче МРОТ, встановленого законом РФ. Максимальний розмір не обмежується.

У OOO «Скляний завод - Зет» діють такі системи оплати праці працівників: відрядна і погодинна.

- Відрядна оплата, застосовується для робітників виконують будівельно-монтажні роботи, зайнятих виготовленням продукції в підсобних виробництвах, там, де заробіток робітника знаходиться в прямій залежності від норм виробітку, тобто від кількості виробленої ним за даний період часу якісної продукції, оплата проводиться за укрупненими нормативами (відрядними розцінками).

У OOO «Скляний завод - Зет» відрядною оплатою праці охоплені робітники, зайняті в допоміжному виробництві; робітники цеху техзаготовок і ділянки вентиляційних робіт.

Для робітників-відрядників щомісячно встановлюються наряд-завдання на виконання обсягу робіт по об'єктах та видах робіт. Нарахування заробітної плати їм проводиться по бригадним нарядам за фактично виконаний обсяг робіт. Розподіл відрядної заробітної плати між членами бригади проводиться за фактично відпрацьований час, згідно табеля обліку робочого часу, з урахуванням годинної тарифної ставки, присвоєного розряду робочому і коефіцієнта трудової участі, встановленого у бригаді.

Погодинна оплата - оплата праці працівників за фактично відпрацьований час відповідно до кваліфікації, за тарифними ставками або окладами, праця яких не піддається нормуванню. Заробіток робітника визначається рівнем його кваліфікації та відпрацьованим часом і не залежить від обсягу виконаних робіт.

Погодинна оплата праці в Товаристві використовується для службовців. Їм заробітна плата нараховується шляхом множення годинної тарифної ставки, встановленої працівникові, на відпрацьований час згідно табелю. Застосовуються годинні тарифні ставки, які також встановлюються і затверджуються.

§ 2 Організація бухгалтерського обліку в ТОВ «Скляний завод»

Касові операції пов'язані зі зберіганням і рухом готівкових грошових коштів у національній та іноземній валюті. У ТОВ «Скляний завод - Зет» розрахунки проводяться у валюті Російської Федерації. Основними нормативними документами, якими керується Суспільство, при веденні касових операцій є:

- Лист Центрального банк РФ «Порядок ведення касових операцій у РФ»;

- Положення про правила організації готівкового грошового обігу на території РФ;

- Акти, що визначають граничний розмір розрахунків готівкою між юридичними особами.

Рух грошових коштів по касі, оформляється відповідними документами, тобто прибутковими та видатковими касовими ордерами. Для отримання грошових коштів з банку з розрахункового рахунку організація отримує в банку чекову книжку за заявою спеціальної форми. У заяві зазначаються прізвище, ім'я, по батькові касира і дається зразок його підпису. Заява підписується директором і головним бухгалтером, завіряється печаткою організації. Після перевірки правильності складання заяви в бухгалтерії банку воно передається у видаткову касу банку, де касир під розписку отримує чекову книжку на 25 або 50 чеків. Суспільство отримує грошові кошти через касира або іншу уповноважену особу. У день отримання бухгалтер заповнює реквізити чека і корінець до нього, підписує його у головного бухгалтера і керівника і під розпис передає касиру, який отримує готівку грошові кошти у банку. На кожну отриману в банку суму в бухгалтерії виписується прибутковий касовий ордер на ім'я одержувача грошей із зазначенням номера чека, який заповнюється бухгалтером і підписується головним бухгалтером і керівником. Квитанція прибуткового касового ордера прикладається до виписки банку, а сам прибутковий ордер - до звіту касира. А так само в касу Товариства можуть надходити грошові кошти і з інших джерел. Наприклад, Товариство реалізувало в січні поточного року пісок за готівковий розрахунок. При цьому на суму реалізації виписується прибутковий касовий ордер, а квитанція відривається і залишається особі, вносить гроші в касу.

Видача готівкових грошових коштів оформляється видатковим касовим ордером з додатком до нього оформлених документів, наприклад, розрахунково-платіжної відомості, заяви на видачу грошей тощо, підписаних керівником і головним бухгалтером. Якщо на документах, що додаються до видаткового касового ордеру, є дозвільний напис керівника організації, то його підпис на видатковому ордері не є обов'язковим. Видача грошей за касовими ордерами виробляємо год на підставі документів, що засвідчують особу одержувача. Касир повинен відзначити в ордері номер цього документа, ким і коли він виданий. У всіх випадках обов'язкове розписка одержувача в отриманні виданої суми. Усі касові ордери після їх виконання погашаються штампом «Отримано» або «Оплачено» із зазначенням дати, документи підписую до я і реєструються в касовій книзі. Будь-які виправлення, хоча б і обумовлені, в касових ордерах не допускаються. Якщо в касовому ордері виявлена помилка, то його оформляють заново.

Обліком і веденням касових операцій на ТОВ «Скляний завод - Зет» займається бухгалтер-касир. Всі операції по приходу грошових коштів у касу оформляються прибутковими касовими ордерами. При видачі грошових коштів з каси оформляється видатковий касовий ордер. Підзвітні особи, які отримали гроші на господарські потреби, також повинні своєчасно відзвітувати і провести повний розрахунок за виданими в підзвіт сумам. При цьому підзвітною особою складається авансовий звіт. До авансового звіту прикріплюються виправдувальні документи, що підтверджують цільове використання отриманих коштів. Документами для проведення перевірки будуть прибуткові касові ордери та журнал реєстрації прибуткових касових ордерів, журнал-ордер № 7 «Розрахунки з підзвітними особами».

Якщо в касовому ордері по рядку «Підстава» буде значитися «Залишок підзвітних сум», відповідно до якого, проводиться повернення грошових коштів, то проглядаються додані до авансового звіту документи і посвідчення про відрядження або авансовий звіт з доданими документами (господарські витрати). Порівнюється дата складання авансового звіту (останній повинен бути складений не пізніше трьох робочих днів з дня повернення з відрядження), чи є цей день робочим для даного підприємства, звіряється дата складання авансового звіту, номер прибуткового ордера, зазначений в авансовому звіті, за яким вноситься залишок невитрачених сум, з номером, датою і сумою за прибутковим ордером, а також із журналом-ордером «Розрахунки з підзвітними особами».

Матеріально-виробничі запаси приймаються до бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю.

До фактичних витрат, що відносяться до фактичної собівартості матеріалів, придбаних за плату, відносяться:

● суми, що сплачуються згідно з угодою постачальнику;

● суми, сплачувані організаціям за консультаційні та інформаційні послуги, пов'язані з придбанням матеріально-виробничих запасів;

● мита;

● невозмещаемие податки, що сплачуються у зв'язку з придбанням одиниці матеріально-виробничих запасів;

● винагороди, що сплачуються посередницькій організації, через яку придбані матеріально-виробничі запаси;

● витрати по заготівлі та доставці матеріально-виробничих запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування;

● витрати по доведенню матеріально-виробничих запасів до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях (витрати по підробці, сортування, фасування та поліпшення технічних характеристик отриманих запасів, не пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг);

● інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням матеріально-виробничих запасів.

Для оцінки матеріально-виробничих запасів у поточному обліку можуть застосовуватися облікові ціни, що встановлюються Товариством по кожному виду МПЗ. Фактична собівартість матеріалів на звітну дату визначається за обліковими цінами, скоригованими на відсоток відхилення фактичних витрат від вартості.

Облік матеріалів на складі необхідний для забезпечення діяльності Товариства відповідними матеріальними ресурсами, а так само для збереження останніх. У цих цілях створюються спеціалізовані склади для зберігання основних і допоміжних матеріалів, палива, запасних частин, господарського інвентарю та інших матеріалів. Кожному складу присвоюється постійний номер, який згодом вказується в документах, що належать до операцій даного складу. На складах (коморах) матеріальні цінності розміщуються за секціями, а всередині них за групами, типами та сорторазмера в штабелях, ящиках, контейнерах, на стелажах, полицях, осередках, піддонах, що забезпечує швидку їх приймання, відпуск та контроль за відповідністю фактичної наявності встановленим нормам запасу (ліміту). Облік матеріалів на складі здійснюється завідувачем складом (комірником), що є матеріально відповідальною особою.

Облік ведеться на картках обліку матеріалів. На кожен номенклатурний номер матеріалів відкривається окрема картка. Ведення обліку матеріалів допускається також у книзі обліку матеріалів, відомостях руху і залишків матеріалів.

Первинні документи після запису їх даних в картках обліку передаються в бухгалтерію. Здача документів оформлюється реєстром, в якому вказують найменування і номери документів, що здаються. Матеріально відповідальні особи складають місячні звіти про залишки і рух матеріалів. Аналітичний облік ведеться:

а) за допомогою карток аналітичного обліку, що відрізняються від карток складського обліку наявністю не тільки натуральних, але і вартісних вимірників; залишки і обороти за картками звіряються з даними складського обліку;

б) шляхом складання оборотних відомостей в натуральному і грошовому вираженні по кожному складу і рахунку;

в) з застосування оперативно-бухгалтерського (сальдового) методу обліку, при якому в бухгалтерії за даними карток складського обліку формується відомість обліку залишків матеріалів на складі; правильність перенесення залишків матеріальних запасів з карток складського обліку у відомість перевіряється працівниками бухгалтерії.

Найбільш прогресивним є сальдовий метод обліку матеріалів, при якому бухгалтерія використовує як регістрів аналітичного обліку картки складського обліку матеріалів, які на складах. Працівник бухгалтерії перевіряє правильність зроблених комірником записів у картках складського обліку та підтверджує їх своїм підписом на самих картках. В кінці місяця завідувач складом переносить кількісні дані про залишки з карток складського обліку у відомість. Після перевірки працівником бухгалтерії відомість передається в бухгалтерію, де залишки матеріалів оцінюються за обліковими цінами і виводяться підсумки.

На підставі зазначених сальдових відомостей складається зведення тат сальдова відомість. Для узагальнення та групування інформації про рух матеріалів використовуються відомості руху матеріалів.

Для проведення інвентаризації найменування і коди товарно-матеріальних цінностей заносяться в інвентаризаційні описи за кожним окремим найменуванням із зазначенням виду, групи, кількості й інших необхідних даних.

Передача матеріалів на виробництво повинен супроводжуватися відповідним документом. Таким документом є «Акт на списання матеріалів». Даний документ складається безпосередньо при передачі матеріалів на виробництво, або відразу ж після здійснення останньої операції. Акт на списання матеріалів підписується генеральним директором Товариства, бухгалтером, організуючим облік матеріалів і завідуючим складом сировини.

Як відомо, завідувач складом сировини повинен відповідати за збереження матеріально-виробничих запасів, виходячи з «Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність».

Якщо майбутня робота співробітника пов'язана з обслуговуванням матеріальних цінностей (грошей, товарів), з них при прийомі на роботу можна укласти договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

За загальним правилом, що діє в трудовому законодавстві, за завдану шкоду фірмі співробітник несе обмежену матеріальну відповідальність - тільки в розмірі його середньомісячного заробітку (ст. 241 ТК РФ). У цьому випадку стягнення з винного працівника суми заподіяної шкоди провадиться за розпорядженням роботодавця, яке може бути зроблено не пізніше одного місяця з дня остаточного встановлення розміру заподіяної шкоди (ст. 248 ТК РФ). Але матеріально відповідальні співробітники відшкодовують збитки, заподіяні з їх вини, у повному обсязі.

Матеріальна відповідальність виникає, тільки якщо співробітник винен у заподіянні шкоди. Якщо ж шкода виникла через дії непереборної сили (пожежа, повінь, інше стихійне дія), відповідальність співробітника виключається. Він не буде винен і в тому випадку, якщо заподіяв шкоду, майну фірми, використовуючи його для необхідної самооборони.

Товарна накладна - первинний бухгалтерський документ, що застосовується для оформлення переходу права власності (шляхом продажу, відпустки) на товар або інші матеріальні цінності від продавця до покупця. У накладній вказується найменування (вид) товару, його ціна, кількість і загальна вартість, а також сума ПДВ. Крім того, товарна накладна повинна містити реквізити передавальної та приймаючої сторін, власноручні підписи уповноважених осіб, печатка організації.

Бланк товарною накладною міститься в альбомі уніфікованих форм первинної облікової документації під назвою - форма ТОРГ-12. Він складається у двох примірниках, один з яких залишається у організації-постачальника і є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей. Другий примірник товарної накладної передається покупцеві (одержувачу) і може служити підставою для оприбуткування цих цінностей та вирахування з ПДВ.

Товарна накладна, бланк якої не відповідає уніфікованою формою, може бути прийнята до обліку організацією-покупцем. Стаття 252 НК РФ не вимагає приймати в якості підтвердження, тільки уніфіковані накладні - важливо, щоб первинні документи доводили, що організація дійсно понесла витрати і містили обов'язкові реквізити. Однак податкові інспектори можуть відбракувати такий документ, пославшись на пункт 2 статті 9 Федерального закону від 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік». Поетом, по можливості необхідно наполягати, щоб постачальники товару виписували уніфіковану форму товарною накладною.

Оформлення накладної також нерідко викликає суперечки з фіскальними органами. Податківці вимагають, щоб усі поля форми торг-12 були заповнені, а сам бланк був скріплений печаткою сторони, що продає. Інакше ставиться під сумнів право покупця відображати витрати на купівлю товару та приймати відрахування по ПДВ. Судова практика показує, що у випадках, коли в інших документах відображена відсутня інформація, а в дорученнях за формою М-2 або М-2а є відбиток печатки торгуючої організації, як правило, накладна-12 визнається дійсною. Але краще, звичайно, перестрахуватися і заповнити документ так, як вказує зразок товарною накладною.

При участі в операції купівлі-продажу перевізника експерти рекомендують відмовитися від форми Торг-12 і для списання товару у вантажовідправників та оприбуткування у вантажоодержувачів використовувати інший уніфікований документ - товарно-транспортну накладну. У цьому випадку, в ньому необхідно ввести колонку «ПДВ», а в графах «Ціна» та «Сума» вказати «у тому числі ПДВ».

Заповнення накладної краще починати з дати. Згідно з п. 4 ст. 9 закону про бухоблік первинний документ необхідно складати в момент здійснення операції, або відразу ж після її закінчення. Податківці вимагають, щоб дата в бланку накладної збігалася з датою відвантаження.

Законодавство дозволяє реєстрацію несуттєвих змін у бланки уніфікованих форм первинної облікової документації. Так, при складанні товарною накладною допускається розширення і звуження граф і рядків, включення додаткових рядків (у тому числі вільних) і складних аркушів для зручності розміщення й обробки інформації.

При проведенні перевірки касових операцій аудитор зобов'язаний керуватися нормативними документами, якими є в даному випадку:

● Цивільний кодекс Російської Федерації. Частини I-II.

● Федеральний закон "Про бухгалтерський облік" від 21.11.96 р. № 129-ФЗ.

● Закон РФ від 18 червня 1993р. № 6215-1 «Про застосування контрольно-касових машин при здійсненні грошових розрахунків з населенням».

● ПБО № 1 / 98 «Облікова політика» (затверджено наказом Мінфіну України від 9 грудня 1998р. № 60н).

● Положення про бухгалтерський облік та звітність в РФ (наказ МФ РФ від 29 липня 1998р. № 34н).

План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємства та Інструкція щодо його застосування. Затверджено Наказом Мінфіну РФ від 31.10.2000 р. № 94н.

«Порядок ведення касових операцій в Російській Федерації». Інструкція Центробанку РФ від 04.10.93 р. № 18. (Ред. від 26.02.96г.) Типові правила експлуатації контрольно-касових машин при здійсненні грошових розрахунків з населенням. (Постанова МФ РФ від 30 серпня 1993 р № 104).

Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань (наказ МФ РФ від 13 червня 1996р. № 49).

Про встановлення граничного розміру розрахунків готівкою до між юридичними особами (вказівки ЦБ РФ від 7.10.2001г. № 375-У).

Положення про правила організації готівкового грошового обігу на території РФ (ЦБ РФ від 22 січня 1999р. № 14-П).

Порядок реєстрації контрольно-касових машин у податкових органах. (Додаток до наказу ГНС РФ від 22 червня 1995 № ВГ-3-14 / 36).

Методичні рекомендації з питань застосування контрольно-касових машин при здійсненні грошових розрахунків з населенням. (Додаток до листа ГНС РФ від 5 травня 1994 № НІ-6-07/152).

Порядок ведення касових операцій у РФ, затверджений Центральним банком РФ в 1993 р., в основному, зберігає порядок обліку зазначених операцій, встановлений постановою Держбанку СРСР від 8 серпня 1991 р. № 2.

Разом з тим, у новому документі міститься вказівка про обов'язкове використання при розрахунках з населенням контрольно-касових машин.

Крім того, у Положенні 1 до Порядку ведення касових операцій у РФ (1993р.) викладені ознаки і правила визначення платіжності банківських білетів (банкнот) та монет Банку Росії (ознаки платіжності, допустимі пошкодження платіжних банкнот, порядок обміну банкнот і монет, порядок експертизи грошових знаків), якими повинні керуватися касири при здійсненні касових операцій з банківськими квитками і монетами Банку Росії.

Існують наступні вимоги щодо організації та ведення обліку, а також складання звітності при застосуванні спрощеної системи:

1. Підприємствам надається право оформлення первинних документів та ведення книги обліку доходів і витрат за спрощеною формою, в тому числі без застосування подвійного запису, плану рахунків та дотримання інших вимог до ведення бухгалтерського обліку та звітності.

2. Зберігається діючий порядок ведення касових операцій і надання необхідної статистичної звітності.

3. Мінфіном Російської Федерації встановлюються форма книги обліку доходів і витрат і порядок відображення в ній господарських операцій.

4. Зберігається діючий порядок сплати митних платежів, державних мит, податку на придбання автотранспортних засобів, ліцензійних зборів, відрахувань до державні соціальні позабюджетні фонди.

5. За підсумками діяльності за звітний період (квартал) організація надає в податковий орган у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом:

- Розрахунок що підлягає сплаті єдиного податку з заліком вартості патенту

- Виписку з книги обліку доходів і витрат (за станом на останній робочий день звітного періоду) із зазначенням сукупного доходу (валової виручки), отриманого за звітний період

- При наданні зазначених документів організація пред'являє для перевірки патент, книгу обліку доходів і витрат, касову книгу, платіжні доручення про сплату єдиного податку (з відміткою банку про виконання платежу).

Форма книги доходів і витрат і порядок її ведення затверджено наказом Міністерство фінансів Російської Федерації № 18 від 22.02.96г. Відповідно до цього наказу книга повинна мати наступний вигляд:

Порядок відображення господарських операцій у Книзі обліку доходів і витрат організацій та індивідуальних підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування.

Організації та індивідуальні підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування (далі - платники податків), ведуть Книгу обліку доходів і витрат організацій та індивідуальних підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування (далі - Книга обліку доходів і витрат), в якій у хронологічній послідовності на основі первинних документів позиційним способом відображають всі господарські операції за звітний (податковий) період. Платники податків повинні забезпечувати повноту, безперервність і достовірність обліку показників своєї діяльності, необхідних для обчислення податкової бази та суми єдиного податку.

Ведення Книги обліку доходів і витрат, а також документування фактів підприємницької діяльності здійснюється російською мовою. Первинні облікові документи, складені іноземною мовою або мовами народів Російської Федерації, повинні мати порядковий переклад на російську мову.

Книга обліку доходів і витрат може вестися як на паперових носіях, так і в електронному вигляді. При веденні Книги обліку доходів і витрат в електронному вигляді платники податків зобов'язані після закінчення звітного (податкового) періоду вивести її на паперові носії.

Книга обліку доходів і витрат відкривається на один календарний рік і повинна бути прошнурована і пронумерована. На останній сторінці пронумерованій і прошнурованій платником податку Книги обліку доходів і витрат вказується кількість пронумерованих сторінок, що підтверджується підписом керівника організації (індивідуального підприємця) і печаткою організації (індивідуального підприємця - при її наявності), а також засвідчується підписом посадової особи податкового органу та скріплюється друком до початку її ведення. На останній сторінці пронумерованій і прошнурованій платником податку Книги обліку доходів і витрат, яка велася в електронному вигляді, та виведеної по закінченні податкового періоду на паперові носії, вказується кількість пронумерованих сторінок, що засвідчується підписом посадової особи податкового органу і скріплюється печаткою.

Виправлення помилок у Книзі обліку доходів і витрат повинно бути обгрунтовано і підтверджено підписом керівника організації (індивідуального підприємця) з зазначенням дати виправлення і печаткою організації (індивідуального підприємця - при її наявності).

§ 3. Особливості оподаткування за спеціальним податковому режиму

Вира як об'єкт оподаткування доходи, зменшені на величину витрат, при визначенні податкової бази враховують такі витрати:

1) витрати на придбання основних засобів:

- По основних засобів, придбаних у період застосування спрощеної системи оподаткування, витрати враховуються в повному обсязі з моменту введення цих основних засобів в експлуатацію, рівними частками протягом звітного періоду;

- По основних засобів, придбаних платником податку до переходу на спрощену систему оподаткування, порядок віднесення їх вартості на витрати залежить від терміну корисного використання конкретного основного засобу. Так, за основними засобами зі строком корисного використання до трьох років включно залишкова вартість враховується у витратах рівними частками протягом першого року застосування спрощеної системи оподаткування. За основними засобами з терміном корисного використання від трьох до 15 років включно: протягом першого року застосування спрощеної системи оподаткування - 50 відсотків вартості, другого року - 30 відсотків вартості і третього року - 20 відсотків вартості. За основними засобами з терміном корисного використання понад 15 років - протягом 10 років застосування спрощеної системи оподаткування рівними частками від залишкової вартості основних засобів.

Вартість основних засобів визначається рівною залишкової вартості на момент переходу на спрощену систему оподаткування.

Строк корисного використання основного засобу визначається в момент введення основного засобу в експлуатацію. При визначенні терміну необхідно керуватися Постановою Уряду РФ ^1.

А для тих видів основних засобів, які не зазначені в цій Класифікації, терміни їх корисного використання встановлюються платником податку згідно з технічними умовами та рекомендаціями організацій-виробників.

Продаж (або подарувати і т.п.) основні засоби, придбані після переходу на спрощену систему оподаткування, без перерахунку витрат і, як наслідок, єдиного податку можна тільки через три роки, а по деяким засобам 10 років.

Перерахунок проводиться у відповідності з гл. 25 Податкового кодексу РФ. Тобто при "дострокової" реалізації ви могли понести витрати на утримання реализуемому основному засобу в розмірі, передбаченому при звичайному режимі оподаткування.

У разі реалізації (передачі) основних засобів, придбаних після переходу на спрощену систему оподаткування, до закінчення трьох років з моменту їх придбання платник податків зобов'язаний перерахувати податкову базу по єдиному податку за весь період користування такими основними засобами з моменту їх придбання до дати реалізації і сплатити додаткову суму податку та пені (за основними засобами з терміном корисного використання понад 15 років - до закінчення 10 років з моменту їх придбання);

2) витрати на придбання нематеріальних активів;

3) витрати на ремонт основних засобів (у тому числі орендованих);

4) орендні (в тому числі лізингові) платежі за орендоване (у тому числі прийняте у лізинг) майно;

5) матеріальні витрати.

Поправки, внесені до пп. 1 п. 2 ст. 346.17 Податкового кодексу РФ, змінюють умови визнання витрат на покупку ТМЦ встановлює, що вартість матеріалів можна списати у витрати відразу в міру оплати.;

Організації та індивідуальні підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, можуть включати до складу витрат витрати на обов'язкове страхування працівників і майна (пп. 7 п. 1 ст. 346.16 Податкового кодексу РФ).

Федеральний закон N 155-ФЗ уточнює, що при оподаткуванні враховуються витрати на всі види обов'язкового страхування працівників, майна і відповідальності.

Витрати на страхування враховуються при розрахунку єдиного податку в порядку, який встановлений ст. 263 Податкового кодексу РФ. Згідно з п. 2 ст. 263 Податкового кодексу РФ витрати по обов'язкових видах страхування включаються до складу витрат у межах страхових тарифів, які затверджені відповідно до законодавства РФ і вимог міжнародних конвенцій. Тому витрати на сплату страхового внеску організації можуть врахувати при розрахунку єдиного податку. Треба сказати, що такі міркування наведені в Листі УМНС Росії по м. Москві від 21 серпня 2003 р. N 21-09/45887. Даним листом конкретизовано витрати, що враховуються при оподаткуванні прибутку. Інші витрати при визначенні податкової бази платниками податків не враховуються.

Датою фактичного отримання доходів є день надходження коштів на банківські рахунки і (або) в касу платників податків, отримання ними іншого майна (робіт, послуг) і (або) майнових прав.

Витратами визнаються витрати після їх фактичної оплати та їх фактичної реалізації.

При розрахунку єдиного податку при виборі податкової бази "доходи за вирахуванням витрат" слід мати на увазі, що у разі якщо сума податку, обчислена з різниці між доходами і витратами за ставкою 15% (рішенням суб'єкта Російської Федерації може знижуватися до 5%), менше , ніж 1% від суми доходу, то обчислюється сума мінімального податку у розмірі 1% від суми доходу.

Сплата мінімального податку здійснюється тільки у разі, якщо сума обчисленого в установленому порядку єдиного податку за підсумками податкового періоду виявляється менше суми обчисленого мінімального податку або якщо відсутня податкова база для обчислення єдиного податку за підсумками податкового періоду (платником податку отримані збитки).

Платники податків, які сплатили за податковий період мінімальний податок, мають право у наступні податкові періоди включати суму різниці між обчисленої сумою мінімального податку і сумою обчисленого в загальному порядку єдиного податку до витрат при обчисленні податкової бази за наступні податкові періоди або збільшувати суму отриманих збитків, які переносяться на майбутні податкові періоди.

При виборі платниками податків в якості об'єкта оподаткування доходів можна зменшувати суму обчисленого ними за звітний (податковий) період єдиного податку на суму страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування, що підлягають сплаті за цей же період часу. При цьому сума єдиного податку, обчислена за відповідний звітний (податковий) період, не може бути зменшена більш ніж на 50%.

У разі припинення платником податку діяльності з причини реорганізації платник податків-правонаступник має право зменшувати податкову базу в порядку і на умовах, що передбачені цим пунктом, на суму збитків, отриманих реорганізовується організаціями до моменту реорганізації.

Глава 3. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЧИСТИХ АКТИВІВ ТОВАРИСТВА

§ 1. Джерела інформації, що використовуються для аналізу прибутку і рентабельності

Інформаційна система аналізу прибутку і рентабельності включає в себе сукупність вхідної інформації, результати її тимчасової роботи, вихідні дані і кінцеві результати аналізу, що надходять у систему управління, тобто представляє собою сукупність даних, що характеризують результати діяльності організації. Раціонально організований і відповідним чином регульований інформаційний потік служить надійною базою для побудови моделей відповідно до завдань аналізу. Формування системи інформаційного забезпечення аналізу прибутку і рентабельності - це процес цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників для прогнозування та прийняття управлінських рішень. Зміст системи інформаційного забезпечення, її широта і глибина визначаються галузевими особливостями діяльності організації, їх організаційно-правовою формою та іншими умовами. Система показників, що характеризують загальноекономічний розвиток країни, служить основою проведення аналізу та прогнозування умов зовнішнього середовища функціонування суб'єкта при розробці комплексної політики управління фінансовою стійкістю і виявлення резервів її підвищення, орієнтуючись на середньогалузеві показники. До вихідної інформації в аналізі пред'являються певні вимоги. Головне з них - задовольняти потреби широкого кола користувачів з різними і часом суперечливими інтересами. Вимоги до облікової інформації:
1. Доречність облікової та звітної інформації означає її своєчасність, цінність, корисність для прогнозування і оцінки результатів.
2. Достовірність інформації характеризується: правдивістю, відповідності нормативним актам; можливістю перевірки і прозорістю.
3. Раціональність економічної інформації передбачає її достатність, оперативність, високий коефіцієнт використання первинної інформації, відсутність зайвих даних. [32]

Аналітичні розрахунки - досить трудомісткий процес, оскільки пов'язаний з великим обсягом різноманітних обчислень, що вимагає використання сучасної обчислювальної техніки. Технічні якості ЕОМ дають можливість підвищити ефективність аналітичних розрахунків: скоротити терміни аналізу; замінити наближені розрахунки більш точними обчисленнями; вирішувати багатовимірні завдання аналізу, не здійсненні традиційними методами.

Інформаційне забезпечення аналізу прибутку і рентабельності, його структура і зміст визначаються чинними формами звітності організації. Слід зазначити, що вони можуть змінюватися, наближаючись до стандартів, що діють у міжнародній практиці бухгалтерського обліку. Періодична бухгалтерська або фінансова звітність організації - це лише "сира інформація», підготовлена в ході виконання в організації облікових процедур.

Але її обсяг та якість, в кінцевому рахунку, визначають рішення завдань аналізу. Фінансова звітність являє собою найважливіший спосіб періодичного надання інформації, зібраної й обробленої в бухгалтерському обліку.

Вона покликана вирішувати такі внутрішні і зовнішні завдання:
надавати менеджеру інформацію про господарські ресурсах організації, його зобов'язання, складі засобів і джерел, а також їх зміни, необхідну для ефективного фінансового аналізу і прийняття рішень;

- Надавати інформацію, зрозумілу існуючим та потенційним інвесторам і кредиторам і допомагає їм судити про суми, часу і ризики, пов'язані з очікуваними доходами.

Основними документами, службовцями джерелами вихідних даних для аналізу прибутку і рентабельності, служать:

1. Бухгалтерський баланс організації (форма № 1 річної і квартальної звітності)

Баланс відображає фінансовий стан організації на певну дату, наприклад на кінець звітного періоду. Баланс показує організацію як власника ресурсів - активів, які дорівнюють джерелами - пасивами (зобов'язанням і власного капіталу).

2. Звіт про прибутки та збитки, (форма № 2 річної та квартальної звітності).

Звіт містить інформацію про діяльність зі створення прибутку або про кошти, зароблені і витрачених протягом певного періоду. Багато хто вважає цей звіт найважливішим, оскільки він показує, наскільки успішною організація у досягненні своєї ключової мети - отримання прийнятної прибутку.

3. Звіт про рух джерел власних коштів (форма № 3)

4. Звіт про рух грошових коштів (форма № 4)), який підсумовує всі грошові надходження організації і розкриває їх витрачання протягом звітного періоду. Цей звіт з'явився порівняно недавно, оскільки стало ясно, що Звіт про прибутки та збитки показує лише зміни у фінансовому становищі організації, а безліч фактів господарського життя, особливо тих, що відносяться до капіталовкладень або фінансових операцій, не отримували в ньому відображення.

5. Додаток до бухгалтерського балансу (форма № 5)
Всі ці форми повинні бути заповнені відповідно до постанови Міністерства фінансів РФ «Про бухгалтерської звітності організації ^1».
Можуть також використовуватися дані аналітичного обліку, які розшифровують і деталізують окремі статті звітності, дані статистичної звітності, фінансового та бізнес-планів. Для об'єктивної оцінки фінансових результатів діяльності організації, крім інформації організації, можуть використовуватися і зовнішні дані з преси, фінансових довідників, брокерських фірм. Хоча ці дані іноді не зовсім точні і важко вимірні, вони можуть здаватися дуже важливими і корисними.

§ 2 Аналіз складу і динаміки прибутку

У процесі аналізу використовуються різні показники прибутку, які можна класифікувати наступним чином.

За видами господарської діяльності розрізняють: прибуток від основної (операційної) діяльності; прибуток від інвестиційної діяльності; прибуток від фінансової діяльності.

По складу включаються елементів розрізняють маржинальну (валовий) прибуток, загальний фінансовий результат звітного періоду до виплати відсотків і податків (брутто-прибуток), прибуток до оподаткування, чистий прибуток.

Маржинальний прибуток - це різниця між виручкою (нетто) і прямими виробничими витратами з реалізованої продукції.
Брутто-прибуток включає фінансові результати від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, позареалізаційні та надзвичайні доходи і витрати (до виплати відсотків і податків).

Характеризує загальний фінансовий результат, зароблений організацією для всіх зацікавлених сторін (держави, кредиторів, власників, найманого персоналу). Прибуток до оподаткування - це результат після виплати відсотків кредиторам.

Чистий прибуток - це та сума прибутку, що залишається в розпорядженні організації після сплати всіх податків, економічних санкцій та інших обов'язкових відрахувань.

Залежно від характеру діяльності організації виділяють прибуток від звичайної (традиційної) діяльності і прибуток від надзвичайних ситуацій, незвичайних для даної організації.

За характером оподаткування розрізняють оподатковувану і не оподатковувану податком (пільгованих) прибуток відповідно до податкового законодавства, яке періодично переглядається.

За ступенем обліку інфляційного чинника розрізняють номінальну прибуток і реальний прибуток, скориговану на темп інфляції у звітному періоді.

За економічним змістом прибуток ділиться на бухгалтерську та економічну. Бухгалтерський прибуток визначається як різниця між доходами та поточними явними витратами, відображеними в системі бухгалтерських рахунків.

Економічна прибуток відрізняється від бухгалтерської тим, що при розрахунку її величини враховують не тільки явні витрати, але і неявні, не відображаються в бухгалтерському обліку (наприклад, витрати на утримання основних засобів, що належать власникові фірми).

За характером використання чистий прибуток поділяється на капіталізовану і споживану. Капіталізована прибуток - це частина чистого прибутку, що спрямовується на фінансування приросту активів організації. Споживана прибуток - та її частина, яка витрачається на виплату дивідендів акціонерам та засновникам організації.
У процесі аналізу необхідно вивчити склад прибутку, її структуру, динаміку за звітний рік. При вивченні динаміки прибутку слід враховувати інфляційні фактори зміни її суми. Для цього виручку коригують на середньозважений індекс зростання цін на продукцію організації в середньому по галузі, а витрати з реалізованої продукції зменшують на їх приріст у результаті підвищення цін на спожиті ресурси за аналізований період. Розглянемо динаміку і темпи приросту прибутку за 2007-2009рр. по ТОВ «Скляний завод».

Таблиця 1 - Основні економічні показники ТОВ "Скляний завод - Зет" за 2007-2009 рр..

Показники	Роки			Абсолютний приріст в 2008 р.	Абсолютний приріст в 2009 р.	Темп приросту в 2008 р.,%	Темп приросту в 2009 р.,%	Темп зростання в 2008 р.,%	Темп зростання в 2009 р.,%
	2007	2008	2009
Отримано виручки	6800000	7130000	7500000	330000	700000	4,9	10,3	104,9	110,3
Собівартість проданої продукції ¹	6300000	6700000	6850000	400000	550000	6,3	8,7	106,3	108,7
Прибуток	500000	430000	650000	-70000	150000	-14,0	30,0	86,0	130,0

Таблиця показує, що за аналізований період темп приросту собівартості випереджає темп грошових доходів (виручки). У порівнянні з базисним роком, в 2009р. темп зростання виручки склав 110,3%, а собівартості 108,7%. Це говорить про позитивну динаміку співвідношення складових основу прибутку підприємства виручки і собівартості.

§ 3 Аналіз прибутку від реалізації продукції

Основну частину прибутку організації отримують від реалізації продукції і послуг. У процесі аналізу вивчаються динаміка, виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначаються фактори зміни її суми. Прибуток від реалізації продукції в цілому в організації залежить від чотирьох факторів першого рівня співпідпорядкованості:

обсягу реалізації продукції (VРП);

її структури (Удi);

собівартості (Сi);

рівня средньореалізаціоних цін (Цi).

П = Σ [VРП общ • Удi • (Цi • Сi)], (3.1)

Обсяг реалізації продукції може здійснювати позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

Структура товарної продукції може також по-різному впливати на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте і, навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної чи збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.

Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості призводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки.

Зміна рівня средньореалізаціоних цін і величина прибутку знаходяться в прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки.

У ході аналізу динаміки рентабельності продажів і активів (Таблиця 2) виявлена закономірність, що рентабельність продажів вирируется за періодами року і має тенденцію зниження з 1 кварталу. Наприклад, якщо в 1 кварталі рівень рентабельності становив 11,27%, то цей показник зменшився у 2 кварталі до 4,59%, а до кінці 3 кварталу склав всього 2,33%. Така тенденція можна пояснити нерівномірністю виробництва склотари за порами року, що свідчить про нерівномірну завантаженні основного капіталу протягом року. Зокрема, висока рентабельність виробництва в 1 кварталі можна пояснити реалізацією товарних залишків. У цьому випадку на одиницю реалізованої продукції списується менше постійних витрат.

Таблиця 2 - Аналіз рентабельності продажів і активів за ТОВ «Скляний завод» за 2009р. в розрізі звітних періодів (грн.)

Показники	Квартали			На кінець року	Зміни до кінця року, (+) збільшення, (-) зменшення
	I	II	Ш
1. Виручка	1322000	3057000	4583800	7500000	6178000
2. Собівартість	1322000	3057000	4582800	7130751	5808751
3. Прибуток від реалізації	149050	140300	145030	174600	25550
4. Власний капітал	123304622	123304622	123304622	123674871	370249
5. Рентабельність продажів,%	11,27	4,59	3,16	2,33	-8,95
6. Рентабельність власного капіталу%	1,07	2,48	3,72	6,06	4,99

Для підвищення ефективності використання основного та оборотного капіталів, необхідно провести аналіз беззбитковості і визначити ефективності використання постійних витрат, наскільки вони повномасштабно задіяні для досягнення високої ефективності виробництва.

Розмір чистих активів дозволяє судити про фінансове становище організації, а також робити висновок про ефективність її діяльності.

Чисті активи - це балансова вартість майна, майнових прав та інших активів, що є у організації, зменшена на суму її зобов'язань (кредиторської заборгованості).

Методика розрахунку чистих активів для акціонерних товариств встановлена Порядком оцінки вартості чистих активів акціонерних товариств (далі - Порядок) (затв. Наказом Мінфіну Росії N 10н та Федеральної комісії з ринку цінних паперів N 03-6/пз від 29.01.2003). У відношенні товариств з обмеженою відповідальністю методика розрахунку чистих активів нормативно не встановлена, проте до них можна застосовувати вищезгаданий Порядок (див. Лист Мінфіну Росії від 26.01.2007 N 03-03-06/1/39). Формула розрахунку чистих активів виглядає наступним чином:

Чисті активи = Сума активів - Сума зобов'язань.

Економічний сенс розрахунку чистих активів полягає в наступному.

Якщо отримана в результаті розрахунку величина чистих активів негативна, це означає, що всіх засобів (в т.ч. необоротних активів) організації не вистачить для погашення її зобов'язань. У цьому випадку потрібно застосовувати процедуру банкрутства.

Якщо вартість чистих активів є величиною позитивною, її слід порівняти з величиною статутного капіталу. Якщо вартість чистих активів перевищує розмір статутного капіталу - це нормально, інакше можлива примусова ліквідація організації.

Величина чистих активів - це сума оцінки майна компанії після сплати всіх боргів. Вона не може бути менше, ніж статутний капітал організації з її установчих документів.

Відповідно до п. 3 Порядку до складу активів, прийнятих до розрахунку, включаються:

- Необоротні активи, що відображаються у першому розділі бухгалтерського балансу (нематеріальні активи, основні засоби, незавершене будівництво, дохідні вкладення в матеріальні цінності, довгострокові фінансові вкладення, інші необоротні активи);

- Оборотні активи, що показуються у другому розділі бухгалтерського балансу (запаси, податок на додану вартість по придбаних цінностей, дебіторська заборгованість, короткострокові фінансові вкладення, грошові кошти, інші оборотні активи).

У таблиці 4 наводяться дані, що характеризують ефективність використання чистих активів: оборотність, рентабельність.

Таблиця 4 - Вплив розміру чистого прибутку на ефективність використання чистих активів ТОВ «Скляний завод» за 2009р.

Показник	Попередній рік	Звітний рік	Відхилення	Темп
			(+, -)	зростання,%

А	1	2	3	4
1. Середньорічна вартість чистих активів, грн.	122392622	123992622	1600000	101,3
2. Виручка від продажів товарів, продукції, робіт, послуг, руб.	7130000	7500000	370000	105,2
3. Чистий прибуток (збиток), грн.	320450	369249	48799	115,2
4. Оборотність чистих активів, обороти (п. 2 / п. 1)

5,8

6,0

0,2

103,4

6. Рентабельність чистих активів,%

(П. 3 / п. 1)

0,26

0,30

0,04

115,4

Аналіз показує, що при зростанні чистого прибутку на 15,2%, рентабельність чистих активів зріс на 15,4%, що свідчить про стабільну динаміки величини чистих активів.

Слід зазначити про деяке зниження в динаміці оборотності. У 2007 р. якщо оборотність чистих активів склала 5,8%, то у звітному році цей показник склав всього 0,2%. Це свідчить про зниження платоспроможності, наявності резервів у формуванні активів підприємства та джерелами їх утворення.

ВИСНОВОК

Найважливішою складовою частиною інформації про фінансовий стан організації є дані про формування фінансових результатів, що виникають у процесі господарської діяльності організацій.

У дипломній роботі викладені теоретичні та практичні питання, що стосуються бухгалтерського обліку та аналізу фінансових результатів організації.

У першому розділі дипломної роботи було освітлено поняття прибутку і рентабельності - як основи розвитку організації. Було розглянуто законодавче та нормативне регулювання бухгалтерського обліку в РФ, вивчені задачі обліку та аналізу фінансових результатів в умовах переходу до ринкової економіки.

У другому розділі дипломної роботи були викладені методичні та організаційні аспекти обліку фінансових результатів. Була проведена оцінка організації бухгалтерського обліку в організації, розглянута структура бухгалтерії.

Безпосередньо було розглянуто ведення бухгалтерського обліку формування фінансового результату діяльності організації, в частині доходів, що забезпечили отримання прибутку, формування видатків в організації, оподаткування прибутку та обліку використання прибутку.

Були виявлені помилки в порушенні методики ведення бухгалтерського обліку в організації та запропоновано варіанти їх виправлення. На підставі виявлених порушень і помилок у веденні бухгалтерського обліку при формуванні та розподілі фінансового результату були запропоновані методи правильного обліку фінансового результату, щоб поліпшити фінансовий стан організації ТОВ «Скляний завод».

Запропоновано для більш якісного ведення бухгалтерського обліку розробити і довести до відома працівників бухгалтерії посадові інструкції, найбільш повно відображають всі можливі факти господарського життя, на відображення яких працівник спеціалізується, підвищити кваліфікацію працівників, що поліпшить якість обробки інформації, зменшить відсоток помилок в оформленні операцій.
Виявлено, що оплата за навчання в державному акредитованому установі здійснюється за рахунок нерозподіленого прибутку. Рекомендуємо оплату за навчання в державному акредитованому закладі по підвищенню кваліфікації співробітника включати в собівартість продукції, що призведе до правильного формування собівартості продукції і збільшення чистого прибутку.
Проведено аналіз облікової політики організації. Виявлено невідповідності положень, зафіксованих в обліковій політиці із загальною методикою ведення бухгалтерського обліку.

У третьому розділі дипломної роботи були розглянуті методичні та практичні підходи до аналізу прибутку та рентабельності.
У процесі аналізу складу і динаміки прибутку було виявлено, що найбільшу частку в ній займає прибуток від реалізації продукції (86,5%), питома вага прибутку від операційних доходів і витрат - 6,5%, питома вага прибутку від позареалізаційних доходів і витрат - 7,0%.

Проаналізувавши показники рентабельності, можна сказати, що в цілому рентабельність продукції в 2009 році знизилася в порівнянні з 2007 роком на 4,9 відсоткових пунктів, рентабельність продажу в 2009 році знизилася на 2,8 процентних пунктів, а рентабельність сукупних активів у 2007 році збільшилася на 11,9 процентних пунктів.

Факторний аналіз рентабельності продукції показав, що зростання рівня рентабельності був обумовлений підвищенням середнього рівня цін і питомої ваги більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі реалізації, а зростання собівартості реалізованої продукції викликав зниження рівня рентабельності на 55 процентних пунктів.

Проведений аналіз встановив, що за рахунок мобілізації виявлених резервів ТОВ «Скляний завод» може збільшити прибуток і рентабельність, зокрема основними резервами підвищення в організації є: збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції, реалізація її на більш вигідних ринках збуту і т.д.

Одним напрямки економічного аналізу в ТОВ «Скляний завод» повинен стати аналіз точки беззбитковості на основі аналізу постійних і змінних витрат. Такий аналіз дозволить виявить ефективність постійних витрат і як наслідок, можливість більш ефективного завантаження наявних потужностей і виробничих площ.

Враховуючи, що в організації випускають тільки один вид номенклатурної продукції «Пляшка для шампанського» слід розглянути диверсифікацію продукції для зниження ризику впливу ринкових перепадів на попит продукції даної організації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Федеральний закон від 21.11.1996 № 129-ФЗ (ред. від 23.11.2009) "Про бухгалтерський облік" (прийнято ДД ФС РФ 23.02.1996)
"Податковий кодекс Російської Федерації (частина друга)" від 05.08.2000 N 117-ФЗ (прийнятий ГД ФС РФ 19.07.2000) (ред. від 27.12.2009) (з ізм. І доп., Що вступають в силу з 01.01.2010 )
Наказ Мінфіну РФ від 31.10.2000 № 94н (ред. від 18.09.2006) "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій та Інструкції з його застосування"
Наказ Мінфіну РФ від 29.07.1998 N 34н (ред. від 26.03.2007) "Про затвердження Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 27.08.1998 N 1598)
Наказ Мінфіну РФ від 06.10.2008 № 106н (ред. від 11.03.2009) "Про затвердження положень з бухгалтерського обліку" (разом з "Положенням по бухгалтерському обліку" Облікова політика організації "(ПБУ 1 / 2008)", "Положенням по бухгалтерському обліку "Зміни оціночних значень" (ПБУ 21/2008) ") (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 27.10.2008 № 12522)
Наказ Мінфіну РФ від 06.10.2008 № 106н (ред. від 11.03.2009) "Про затвердження положень з бухгалтерського обліку" (разом з "Положенням по бухгалтерському обліку" Облікова політика організації "(ПБУ 1 / 2008)", "Положенням по бухгалтерському обліку "Зміни оціночних значень" (ПБУ 21/2008) ") (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 27.10.2008 № 12522)
Наказ Мінфіну РФ від 19.11.2002 № 114н (ред. від 11.02.2008) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Облік розрахунків з податку на прибуток організацій "ПБУ 18/02" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 31.12.2002 № 4090)
Наказ Мінфіну РФ від 27.12.2007 № 153н "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Облік нематеріальних активів "(ПБУ 14/2007)" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 23.01.2008 № 10975)
Наказ Мінфіну РФ від 27.11.2006 № 154н (ред. від 25.12.2007) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті "(ПБУ 3 / 2006)" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 17.01 .2007 № 8788)
Наказ Мінфіну РФ від 28.11.2001 № 96н (ред. від 20.12.2007) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Умовні факти господарської діяльності "ПБУ 8 / 01" Зареєстровано в Мін'юсті РФ 28.12.2001 № 3138)
Наказ Мінфіну РФ від 25.11.1998 № 56н (ред. від 20.12.2007) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Події після звітної дати "(ПБО 7 / 98)" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 31.12.1998 № 1674)
Наказ Мінфіну РФ від 09.06.2001 № 44н (ред. від 26.03.2007) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Облік матеріально-виробничих запасів "ПБУ 5 / 01" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 19.07.2001 № 2806)
Наказ Мінфіну РФ від 10.12.2002 № 126н (ред. від 27.11.2006) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Облік фінансових вкладень "ПБУ 19/02" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 27.12.2002 № 4085)
Наказ Мінфіну РФ від 30.03.2001 № 26н (ред. від 27.11.2006) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Облік основних засобів "ПБУ 6 / 01" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 28.04.2001 № 2689)
Наказ Мінфіну РФ від 06.05.1999 № 33н (ред. від 27.11.2006) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Витрати організації "ПБУ 10/99" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 31.05.1999 № 1790)
Наказ Мінфіну РФ від 06.05.1999 № 32н (ред. від 27.11.2006) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Доходи організації "ПБУ 9 / 99" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 31.05.1999 № 1791)
Наказ Мінфіну РФ від 24.11.2003 № 105н (ред. від 18.09.2006) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Інформація про участь у спільній діяльності "ПБУ 20/03" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 22.01.2004 № 5457)
Наказ Мінфіну РФ від 02.07.2002 № 66н (ред. від 18.09.2006) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Інформація по діяльності, що припиняється "ПБУ 16/02" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 02.08.2002 № 3655)
Наказ Мінфіну РФ від 16.10.2000 № 92н (ред. від 18.09.2006) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Облік державної допомоги "ПБУ 13/2000"

Наказ Мінфіну РФ від 27.01.2000 № 11н (ред. від 18.09.2006) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Інформація за сегментами "(ПБУ 12/2000)"
Наказ Мінфіну РФ від 06.07.1999 № 43н (ред. від 18.09.2006) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Бухгалтерська звітність організації "(ПБУ 4 / 99)"
"Положення з бухгалтерського обліку довгострокових інвестицій" (затв. листом Мінфіну РФ від 30.12.1993 № 160)
Лист Мінфіну РФ від 28.01.2010 № 07-02-18/01 "Рекомендації аудиторським організаціям, індивідуальним аудиторам, аудиторам з проведення аудиту річної бухгалтерської звітності організацій за 2009 рік"
Акчуріна Є.В., Солодко Л.П. Бухгалтерський фінансовий облік: Навчальний посібник М: Видавництво "Іспит" 2004.-416с.
Анциферова І.В. Бухгалтерський фінансовий облік: Навчальний посібник / І.В. Анциферова. - 4 видавництва., Перераб. і доп. - М.: Видавничо-торгова корпорація «Дашков і Ко», 2009. - 800 с.
Бабаєв Ю.А., Петров А.М. Міжнародні стандарти фінансової звітності: навч. - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2007. -352 С.
Басовский Л.Є., Басовська Є.М. Комплексний економічний аналіз господарської діяльності: Учеб. Посібник. - М.: ИНФРА - М, 2009. - 366 с.
Бухгалтерський облік: Підручник / А. С. Бакаєв, П. С. Безруких, Н. Д. Врублевський і ін; під ред. П. С. Безруких - 4-е вид., Перер. і доп. - М.: Бухгалтерський облік, 2004.
Гетьман В.Г., Терехова В.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник.-М.: Видавничо-торгова корпорація «Дашков і К °», 2009 .- 496 с.
Горелік О.М., Парамонова Л.А, Нізамова Е. Ш. Управлінський облік і аналіз. / Навчальний посібник. - М.: КНОРУС, 2007. -256 С.
Вісник ІПБ: Випуск 3. Довідник кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку / За ред. А. С. Бакаєва - М.: Інститут професійних бухгалтерів Росії: Інформаційне агентство "ІПБ - БІНФА", 2002.
Івашкевич В. В., Семенова І. М. Облік і аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості. - М.: Изд-во "Бухгалтерський облік", 2003.
Єсіпов В.Є., Маховикова Г.А., Терехова В.В. Оцінка бізнесу. 2-ое вид. - СПб.: Пітер, 2008. -464 С.
Калініна Є. М., Лапіна О. Г., Рябова Р. І., Шнайдерман Т. А. Рекомендації щодо застосування ПБУ 18/02 "Облік розрахунків з податку на прибуток". - М.: ІПБ Росії: Інформаційне агентство "ІПБ-БІПФА", 2004.
Кондраков Н.П., Іванова М.А. Бухгалтерський управлінський облік: Учеб. Посібник. - М.: ИНФРА-М, 2009. - 368 с.
Козлова Є. П. та ін Бухгалтерський облік в організаціях / Є. П. Козлова, Т.М. Бабченко, Є. М. Галаніна. - 2-е вид., Перераб. І доп. - М.: Фінанси і статистика, 2007.-800С.: Іл.
Тевлін В.А. Бухгалтерська (фінансова) звітність: навч. - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2007. -144 С.
Макар'ева В. І. Перевірка правильності бухгалтерського обліку та оподаткування фінансово-господарської діяльності організацій. - М.: Податковий вісник, 2003.
Податки та оподаткування. 6-е вид. / Під. Ред. М.В. Романовського, О.В. Врублевської. - - СПб.: Пітер, 2007. -496 С.
Палій В. Ф. Бухгалтерський облік доходів, витрат і прибутку. - М.: Бератор-Прес, 2003.
Тумасян р.3. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. - М.: 000 "НІТАР АЛЬЯНС", 2005р
Фінансовий облік: Підручник / За ред. В. Г. Гетьмана .- М.: Фінанси і статистика, 2003.
Шеремет А.д., Сайфулін Р.С., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу. - 3 вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2007

1 Федеральний закон від 21.11.1996 № 129-ФЗ (ред. від 23.11.2009) "Про бухгалтерський облік" (прийнято ДД ФС РФ 23.02.1996)

2 Наказ Мінфіну РФ від 29.07.1998 N 34н (ред. від 26.03.2007) "Про затвердження Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 27.08.1998 N 1598)

1 В.Г. Гельтман, В.А. Терехова - Підручник «Бухгалтерський фінансовий облік»

2 Адам Сміт, шотландський економіст

3 Джон Хікс, англійський економіст і лауреат Нобелівської премії

1 Гетьман В.Г., Терехова В.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник.-М.: Видавничо-торгова корпорація «Дашков і К °», 2009 .- 496 з

1 Наказ Мінфіну РФ від 31.10.2000 № 94н (ред. від 18.09.2006) "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій та Інструкції з його застосування"

1 Гетьман В.Г., Терехова В.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник.-М.: Видавничо-торгова корпорація «Дашков і К °», 2009 .- 496 с.

1 "Цивільний кодекс Російської Федерації (частина перша)" від 30.11.1994 N 51-ФЗ
(Прийнято ДД ФС РФ 21.10.1994) (ред. від 27.12.2009)

1 Наказ Мінфіну РФ від 06.05.1999 № 32н (ред. від 27.11.2006) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Доходи організації "ПБУ 9 / 99" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 31.05.1999 № 1791)

2 "Податковий кодекс Російської Федерації (частина друга)" від 05.08.2000 N 117-ФЗ (прийнятий ГД ФС РФ 19.07.2000) (ред. від 03.06.2009, із змінами. Від 22.06.2009) (з ізм. Та доп ., що вступають в силу з 01.07.2009)

1 Наказ Мінфіну РФ від 06.05.1999 N 33н (ред. від 27.11.2006) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Витрати організації "ПБУ 10/99" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 31.05.1999 N 1790)

1 Наказ Мінфіну РФ від 31.10.2000 N 94н (ред. від 18.09.2006) "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій та Інструкції з його застосування"

1 Постанова Уряду РФ від 1 січня 2002 р. № 1 "Про Класифікації основних засобів, що включаються в амортизаційні групи".

1 Наказ Мінфіну РФ від 06.07.1999 N 43н (ред. від 18.09.2006) "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку" Бухгалтерська звітність організації "(ПБУ 4 / 99)"

1 містить комерційні та управлінські витрати