Бухгалтерський облік і аналіз грошових коштів

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА, ЗМІСТ ПРАВИЛ І ПОРЯДКУ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

1.1 Поняття і склад грошових коштів підприємства

1.2 Зміст правил і порядку організації обліку готівкових грошових коштів

1.3 Зміст правил та порядку обліку готівкових грошових коштів і коштів, що знаходяться на рахунках в банку

1.4 Зміст правил та порядку обліку грошових коштів і коштів, вкладених у цінні папери

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ЗАТ «Будівельний трест»

2.1 Характеристика виробничо-господарської діяльності ЗАТ «Будівельний трест»

2.2 Бухгалтерський облік готівкових грошових коштів

2.3 Бухгалтерський облік грошових коштів на рахунках в банку

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ЗАТ «Будівельний трест»

3.1 Зміст і завдання аналізу грошових коштів

3.2 Аналіз складу, і динаміки руху грошових коштів

3.3 Визначення оптимального рівня грошових коштів

3.4 Аналіз ефективності використання грошових коштів та рекомендації щодо її підвищення

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Грошові кошти відносяться до найбільш важливої ​​групі оборотних коштів. Від їх наявності в необхідних розмірах залежить благополуччя організації будь-яких форм власності, виживання і подальше існування господарюючого суб'єкта.

На підприємствах грошові кошти знаходяться у формі готівкових грошей в касі, зберігаються в банку на розрахункових рахунках, на спеціальних рахунках по цільових засобів, на особливих рахунках, а також використовуються у вигляді акредитивів, чекових книжок, депозитів і фінансових вкладень у цінні папери ін

Грошові кошти використовуються для виконання поточних операцій. Грошові кошти необхідні для здійснення непередбачених платежів, оскільки підприємство піддається впливу невизначеності у своїй діяльності. Грошові кошти необхідні підприємству за спекулятивними міркувань, оскільки існує практично ненульова ймовірність того, що може з'явитися можливість вигідного інвестування.

Актуальність дослідження в рамках випускний кваліфікаційної роботи «Бухгалтерський облік і аналіз грошових коштів» визначається тим, що для ефективного використання грошових коштів необхідно вміти грамотно планувати їх надходження; для правильного ведення обліку грошових коштів потрібно знання їх численних законодавчих і постійно змінюються норм, правил і порядку ; бажана ефективність господарської діяльності, стійкий фінансовий стан будуть досягнуті лише при достатньому і узгодженому контролі над рухом прибутку, оборотного капіталу і грошових коштів.

Предметом дослідження в роботі виступають економічні відносини по формуванню грошових коштів та їх облік на підприємстві ЗАТ «Будівельний трест».

Об'єктом дослідження виступила організація обліку грошових коштів на ЗАТ «Будівельний трест».

Метою дослідження є розробка рекомендацій щодо вдосконалення організації обліку грошових коштів на основі вивчення їх теорії і практики, проведення аналізу грошових потоків для отримання інформації та розробки рекомендацій щодо ефективного використання грошових коштів.

Для досягнення мети дослідження представляється доцільним вирішити такі завдання:

1.Визначити поняття грошових коштів підприємства, зміст правил та порядку їх обліку.

2. Дослідити організацію обліку грошових коштів у ЗАТ «Будівельний трест».

3. Проаналізувати рух грошових коштів і розробити рекомендації щодо підвищення ефективності їх використання в ЗАТ «Будівельний трест».

Методами дослідження є збір, узагальнення, систематизація та аналіз інформації, формалізоване представлення.

Наукова новизна роботи полягає в застосуванні різних наукових підходів для повного дослідження обраної теми дипломної роботи.

Практична значимість роботи полягає в практичному застосуванні отриманих результатів дослідження на досліджуваному підприємстві.

Теоретичною та методологічною основою для написання дипломної роботи послужили законодавчі акти, нормативно-правові документи (Закон ПМР "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність"), були використані джерела навчальної, монографічної та періодичної літератури («Бухгалтерський облік»).

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА, ЗМІСТ ПРАВИЛ І ПОРЯДКУ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

1.1 Поняття і склад грошових коштів підприємства

Грошові кошти являють собою акумульовані у грошовій формі активи організації, що знаходяться в її каси у вигляді готівкових грошей і грошових документів, на банківських розрахункових, валютних і спеціальні рахунки, у виставлених акредитивах, чекових книжках, перекладах в дорозі і ін Обсягом наявних у організації грошей , як найважливішого засобу платежу за зобов'язаннями, визначається платоспроможність організації - одна з найважливіших характеристик її фінансового становища.

Грошові кошти знаходяться в постійному русі. Ними розраховуються з постачальниками та підрядниками, з покупцями, з замовниками, з бюджетом та позабюджетними фондами, з банками, з працівниками, з різними юридичними і фізичними особами. Платоспроможними вважаються організації, що володіють достатньою кількістю коштів для розрахунків за наявними у них поточними зобов'язаннями.

До складу грошових коштів підприємства входять:

• каса підприємства;

• розрахункові рахунки;

• поточні рахунки;

• валютні рахунки;

• депозити;

• цінні папери.

Тепер розглянемо детальніше кожну з них.

Каса підприємства. Готівкові кошти, як в основній, так і іноземній валюті, цінні папери та грошові документи, що зберігаються безпосередньо на підприємстві становлять касу підприємства. У світовій практиці прийнято, що каса повинна забезпечувати поточні потреби підприємства в готівці (видача зарплати, коштів на відрядження і т.д.), а основна маса грошових коштів і прирівняних до них активів прийнято зберігати в банку на розрахунковому рахунку, депозиті. Зберігання великих коштів у касі підприємства вважається ризиковим порівняно з банком, тому від фінансового менеджера потрібно вироблення такої фінансової політики, при якій в касі перебувала б мінімально необхідна сума для потреб підприємства на поточний день.

Однак, враховуючи поточний стан економіки, даний принцип не виправдовує себе. У більшості випадків підприємства не в змозі спланувати ефективну тактику своїх дій. Велика сума готівки в касі пояснюється також наступними факторами:

• у разі настання непередбачених подій вимагає значної суми грошей;

• застрахуватися від ризику неплатежів банку, що обслуговує розрахунковий рахунок підприємства через відсутність готівкових грошових коштів у банку.

• не менш важливим у діяльності підприємств, а особливо торговельних підприємств, є диференціація цін на товари (сировина, матеріали, комплектуючі) і послуги в залежності від виду платежів в готівковій або безготівковій формі. Це в свою чергу змушує підприємства застосовувати менш ефективну і менш витратну форму розрахунків в готівковій формі, причому нерідко в обхід законів. До речі, один з чинників, які змушують підприємства вести «чорну бухгалтерію».

Розрахункові рахунки відкриваються підприємствам, що є юридичними особами і мають самостійний баланс. Порядок відкриття розрахункового рахунку регламентований інструкцією, відповідно до якої кожному підприємству може бути відкритий в одному банку тільки один розрахунковий рахунок.

На розрахунковому рахунку зосереджуються вільні грошові кошти і надходження за реалізовану продукцію, виконані роботи і послуги, короткострокові і довгострокові позики, отримані від банку, та інші зарахування.

З розрахункового рахунку здійснюються майже всі платежі підприємства: оплата постачальникам за матеріали, погашення заборгованості бюджету, соцстраху, отримання грошей у касу для видачі заробітної плати, матеріальної допомоги, премій і т.п. Видача грошей, а також безготівкові перерахування з цього рахунку банком здійснюються, як правило, на підставі наказу підприємства - власника розрахункового рахунку або з його згоди (акцепту).

Поточні рахунки відкриваються тим підприємствам і організаціям, яким не може бути відкритий розрахунковий рахунок:

• некомерційним організаціям;

• відокремленим підрозділам юридичної особи;

• перебувають на бюджеті установам і організаціям, керівники яких не є самостійними розпорядниками кредитів.

Перелік операцій по поточному рахунку обмежений, а розпоряджатися коштами можна тільки в суворій відповідності до затвердженого кошторису. Режим поточного рахунку повинен визначатися виходячи з повноважень філії, визначених у положенні про нього, і зобов'язань перед бюджетами та державними позабюджетними фондами у відповідності з чинним законодавством.

Валютний рахунок. Операції з іноземною валютою можуть здійснювати будь-які підприємства. З цією метою необхідно відкрити в банку, який має дозвіл (ліцензію) від ПРБ ПМР на здійснення операцій в іноземній валюті, поточний валютний рахунок. Банки, що отримали ліцензію, називаються уповноваженими банками.

Депозит. Часто грошові кошти, потреби в яких у даний момент не існує, або ж їх сума не відповідає цільовому призначенню цих коштів і підприємство вважає за необхідне накопичувати певну суму грошей. Прикладом можуть служити фонди накопичення, амортизаційні відрахування тощо, Підприємство обирає таку форму як депозит, який забезпечує як високу ступінь ліквідності грошових коштів, так і дохід на них. За рахунок цього підприємство може тримати у себе гроші під рукою в той же час, не маючи значних втрат, не вкладаючи ці гроші у виробництво.

Цінні папери. До грошових засобів підприємства належать також мають ліквідність цінні папери, що знаходяться в касі підприємства або в депозитарії банку. Функція, виконувана цінними паперами, аналогічна функції депозиту, однак має ряд суттєвих відмінностей за способом їх обігу, ступеня ліквідності і прибутковості. Так, наприклад, достроково вилучаючи кошти з депозиту, підприємство може втратити частину відсотків, у той час як, реалізуючи цінні папери, воно в залежності від кон'юнктури ринку може навіть виграти.

Цінні папери можна поділити на такі види:

• Акція - цінний папір, що свідчить про внесення паю в капітал акціонерного товариства. Дає її власнику право на присвоєння частини прибули у формі дивіденду.

• Облігація - цінний папір не пред'явника, що дає власнику право на отримання річного доходу у вигляді фіксованого відсотка.

• Вексель-вид цінного паперу, грошове зобов'язання.

• Варрант - цінний папір, що виражає пільгове право на покупку акцій емітента протягом певного часу за певною ціною.

• Опціон - короткострокова цінний папір, що дає право його власнику купити або продати інший цінний папір протягом певного періоду за певною ціною контрагенту, який за грошову винагороду приймає на себе зобов'язання реалізувати це право.

Завжди існують переваги, пов'язані зі створенням великого запасу грошових коштів, - вони дозволяють скоротити ризик виснаження готівки і дають можливість задовольнити вимогу сплатити тариф раніше встановленого законом терміну. З іншого боку, витрати зберігання тимчасово вільних, невикористаних грошових коштів набагато вище, ніж витрати, пов'язані з короткостроковим вкладенням грошей у цінні папери (зокрема, їх можна умовно прийняти в розмірі неотриманого прибутку при можливому короткостроковому інвестуванні).

1.2 Зміст правил і порядку організації обліку готівкових грошових коштів

Всі організації або установи без винятку, незалежно від форми власності, повинні зберігати кошти в банках. Але для розрахунків готівкою за покупку матеріальних цінностей, предметів для господарських потреб їм дозволяється в певних розмірах мати гроші і використовувати їх на поточні витрати.

З цією метою в організаціях або установах утворюють касу - місце для прийому, видачі та зберігання готівкових грошових коштів та грошових документів.

Для каси в організації або в установі має бути виділено ізольоване приміщення, куди забороняється доступ особам, які не мають відношення до роботи каси. Двері в приміщення каси повинні бути обладнані пристроєм для їх блокування, тобто під час проведення операцій вони повинні закриватися з внутрішньої сторони.

Для ведення операцій поводження з грошовими готівковими коштами передбачається посаду в штаті організацій чи установ - касир.

Прийом касира на роботу оформляється наказом (розпорядженням) керівника організації чи установи. Після видання наказу про призначення касира на роботу керівник організації чи установи зобов'язаний під розписку ознайомити його з посадовою інструкцією, зазначеним вище Порядком ведення касових операцій у народному господарстві ПМР укласти з касиром договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

В даний час накази про прийом касира оформлюються з використанням уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку кадрів.

В організаціях - суб'єктах малого підприємництва не мають у штаті посади касира, обов'язки останнього можуть виконуватися головним бухгалтером або іншим працівником за письмовим розпорядженням керівника організації за умови укладання з ним договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

В даний час накази про прийом працівників на роботу (в тому числі касира) оформлюються з використанням уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку кадрів.

Для належного виконання посадових обов'язків касир повинен знати:

• керівні та нормативні документи (постанови, розпорядження, накази, інструкції тощо), що стосуються ведення касових операцій;

• форми касових і банківських документів; правила прийому, видачі, обліку і зберігання грошових коштів;

• порядок оформлення прибуткових і витратних документів;

• ліміти залишків касової готівки, встановленої для організації, і правила забезпечення їх збереження;

• порядок ведення касової книги і складання касової звітності;

• правила експлуатації електронно-обчислювальної техніки;

• основи організації праці, правила внутрішнього трудового розпорядку, правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежного захисту.

Посадова інструкція передбачає такі основні обов'язки касира:

• здійснення операцій по прийому, обліку, видачі і зберіганню грошових коштів з обов'язковим дотриманням правил, що забезпечують їх збереження;

• здача в установу банку грошової готівки понад встановлених лімітів;

• ведення на основі прибуткових і витратних документів касової книги;

• оформлення документів та отримання відповідно до встановленого порядку грошових коштів в установах банку для виплати заробітної плати, премій, оплати відряджень і інших витрат;

• звіряння фактичної наявності грошових сум з книжковим залишком;

• складання касової звітності.

Касир відповідно до чинного законодавства про матеріальну відповідальність робітників і службовців несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей та за шкоду, заподіяну організації, як в результаті навмисних дій, так і в результаті недбалого чи несумлінного ставлення до своїх обов'язків.

Письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені організацією з працівниками, що досягли 18-річного віку та обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Відповідно до зазначеної постанови з касиром повинен укладатися договір з повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

В організаціях, що мають, велика кількість підрозділів або обслуговуються централізованими бухгалтеріями, оплата праці, виплати допомоги по соціальному страхуванню, стипендій можуть проводитися за письмовим наказом керівника організації іншими, крім касирів, особами, з якими також полягає договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, і на яких поширюються всі права та обов'язки, встановлені для касирів.

Гроші та інші цінності повинні зберігатися у вогнетривких металевих шафах або в окремих випадках - у звичайних металевих. Після закінчення роботи каси вони закриваються ключем і опечатуються печаткою касира. Ключі і печатку забороняється залишати без нагляду, передавати стороннім особам і виготовляти невраховані їх дублікати. Враховані дублікати ключів в опечатаних касиром пакетах зберігаються у керівника підприємства.

Відповідно до законодавства, всі організації та установи без винятку, незалежно від форми власності, повинні зберігати кошти в банках. Але їм дозволяється в певних розмірах мати гроші в касі і використовувати їх на поточні витрати - наприклад, для розрахунків готівкою за покупку матеріальних цінностей, предметів для господарських потреб. З цією метою обслуговуючий банк встановлює організаціям та установам за погодженням з їх керівниками ліміт залишку готівки в касі.

Для встановлення ліміту організація представляє в банк спеціальний розрахунок за встановленою формою. Ліміт встановлюється з урахуванням особливостей господарської діяльності організації та установи, термінів здачі готівкових коштів до установ банків та умов їх зберігання. Так, для організацій та установ, що мають грошову виручку готівкою і здають грошові кошти в банки щодня наприкінці робочого дня, ліміт встановлюється в розмірах, які можуть забезпечити нормальну їх роботу з ранку наступного дня. А для тих організацій і установ, які мають грошову виручку, але здають грошові кошти в банки на наступний день, ліміт визначається в розмірі середньоденної виручки готівкою. Якщо ж організація чи установа, що мають грошову виручку у готівкових грошах, здають їх в банк не щодня, то розмір ліміту встановлюється в залежності від суми виручки і термінів здачі. Організаціям і установам, які не мають готівкової грошової виручки, ліміт визначається в межах середньоденного витрати готівки.

Ліміт залишку готівки у касі означає, що залишок на кінець кожного дня не може перевищувати встановлений розмір. Однак обороти по касі, тобто розмір надійшли і виданих протягом дня грошових коштів, не обмежується цим лімітом. Але всі суми готівки, що перевищують встановлений ліміт залишку, повинні бути здані в банк. Слід мати на увазі, що у встановлений ліміт залишку по касі не включаються ті грошові кошти, які отримані організацією з банку на виплату заробітної плати, стипендій, допомоги по соціальному страхуванню, витрати на відрядження. Ці понадлімітні кошти видаються з банку цільовим призначенням. Тобто вони можуть бути витрачені лише на ті цілі, які зазначені в чеку при отриманні грошей в банку). Для них встановлені свої терміни зберігання - не більше трьох робочих днів, включаючи день отримання грошей в банку. Якщо отримані грошові кошти не видані у встановлені терміни, на наступний день вони повинні бути здані в банк.

Протягом року ліміт залишку по касі може бути переглянутий на прохання організації або установи з урахуванням змінених умов роботи.

Готівкові грошові кошти, що надходять до каси організації або установи, повинні бути своєчасно оприбутковані та в подальшому підлягають здачі в банк для зарахування на банківські рахунки цієї організації чи установи.

При здійсненні готівкових розрахунків, пов'язаних з продажем товарів (виконанням робіт, наданням послуг) юридичним та фізичним особам, приймання готівки усіма організаціями та установами (крім кредитних організацій) має здійснюватися з обов'язковим застосуванням контрольно-касових машин техніки (далі - ККП).

Організації або установи не має права вносити готівкові грошові кошти на рахунки інших осіб - власників рахунків (у тому числі фізичних осіб), минаючи свій розрахунковий рахунок. За недотримання цього порядку на організацію чи установу накладається штраф у 2-кратному розмірі суми виробленого внеску.

Порядок і терміни здачі готівки встановлюються банками за погодженням з керівниками організацій чи установ, виходячи з необхідності прискорення оборотності грошей і своєчасного надходження їх до кас у дні роботи банків.

При цьому можуть встановлюватися такі терміни здачі організаціями або установами готівкових грошових коштів:

• для організацій, установ розташованих у населеному пункті, де є банки - щоденно в день надходження готівки до каси;

• для організацій, які в силу специфіки своєї діяльності та режиму роботи, а також при відсутності вечірньої інкасації або вечірньої каси банку не можуть щодня наприкінці робочого дня здавати готівкові грошові кошти в банки - на наступний день;

Організації або установи мають право на отримання готівкових грошових коштів зі своїх рахунків у банку в розмірі, необхідному на оплату праці, господарські потреби, а також на відрядження.

Готівкові гроші, отримані організаціями в банках, витрачаються на цілі, зазначені в чеку.

Видача готівки з каси організації або установи проводиться у витратно-касовими ордерами, платіжними або розрахунково-платіжними відомостями та іншим належним чином, оформленими документами (рахунками, заяв на видачу грошей) з накладенням на ці документи штампа з реквізитами видаткового касового ордера.

Розрахунки між юридичними особами, в тому числі й індивідуальними підприємцями, можуть здійснюватися тільки на підставі укладених з ними договорів. Представник юридичної особи, з якою провадиться розрахунок, повинен пред'явити довіреність - документ, що засвідчує право особи, його поставила, вчиняти від імені організації чи установи певну операцію.

Касир повинен перевірити наявність на цій довіреності підпису керівника, печатки і всіх обов'язкових реквізитів. Обов'язковими реквізитами є: найменування підприємства, номер його розрахункового рахунка та найменування банку, в якому цей рахунок знаходиться; строк дії довіреності; вказівку особи, якій довіряється отримання матеріальних цінностей, їх найменування і кількість; зразок підпису особи, яка отримала доручення.

Таким чином, в результаті вивчення теоретичних основоположень організації каси встановлено, що мета, порядок, правила організації каси в надійному порядок зберігання та доцільному використанні готівки.

Для обліку надходження готівки до каси і видачі їх з каси в Плані рахунків використовується рахунок 50 «Каса». Цей рахунок активний, сальдо за дебетом рахунка 50 «Каса» показує залишок готівки в касі. Усі надходження грошових коштів у касу організації відображаються за дебетом рахунка 50 «Каса», а видача грошей з каси - за кредитом цього рахунку. Кореспондуючий рахунок залежить від змісту господарської операції.

1.3 Зміст правил та порядку обліку готівкових грошових коштів і коштів, що знаходяться на рахунках в банку

Для ведення різного роду безготівкових розрахунків кожна організація може відкривати в банківських установах кілька розрахункових рахунків, а також і інші рахунки і субрахунки: поточні, валютні, спеціальні та ін

Для відкриття рахунку в банк подаються такі документи:

• заяву на відкриття рахунку, яка підписується керівником, головним бухгалтером або уповноваженим на це особою юридичної особи та засвідчується відбитком печатки. У випадку, коли, згідно зі штатним розкладом, посада головного бухгалтера не передбачена, заява підписується тільки керівником;

• завірена реєструючим органом або нотаріально копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або інші документи, що підтверджують державну реєстрацію відповідно до чинного законодавства Придністровської Молдавської Республіки;

• завірені реєструючим органом або нотаріально копії установчих документів юридичної особи (Статут (Положення), установчий договір, наказ про створення (для державного та муніципального установи));

• копія Сертифікату про постановку на облік і присвоєння фіскального коду;

• копія довідки про присвоєння кодів ЗКПО;

• довідка про постановку на облік в податковому органі як платника податків;

• картка із зразками підписів і відбитка печатки;

• завірена реєструючим органом або нотаріально копія Виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб;

• довідка з Пенсійного фонду у випадках, передбачених законодавством України.

У картках із зразками підписів і відбитка печатки банком вказується номер відкривається розрахункового рахунку.

Картки із зразками підписів і відбитка печатки залишаються в банку і використовуються для звірки підписів і відбитка печатки, проставлених на подаються організацією розрахункових і платіжних документах. Звірка проводиться при видачі організації готівки за чеком.

При відкритті розрахункового рахунку з банком укладається договір банківського рахунку, який регламентує взаємовідносини між банком і клієнтом з розрахунково-касового обслуговування. У додатку до договору визначаються ставки на послуги банку. Після підписання договору на розрахунково-касове обслуговування рахунку присвоюється номер.

Банк гарантує клієнту право безперешкодно розпоряджатися своїми коштами, обмеження можуть встановлюватися лише законом. При цьому банк, не порушуючи право клієнта на розпорядження наявними на рахунку коштами, може використовувати тимчасово вільні грошові кошти клієнта в своїх цілях, за що клієнту нараховуються відсотки.

Банк встановлює ліміт залишку грошових коштів, що зберігаються на розрахунковому рахунку клієнта. Якщо сума грошових коштів на розрахунковому рахунку виявиться нижче цього ліміту і незважаючи на попередження банку не буде відновлена ​​протягом місяця, банк має право розірвати договір з клієнтом за своєю ініціативою.

Підставою для розірвання договору за ініціативою банку є відсутність операцій по розрахунковому рахунку протягом року. Організація може розірвати договір банківського рахунку за власною ініціативою у будь-який час на підставі заяви про це.

Якщо організація має підрозділи (склади, магазини, філії), які відкриваються у виробничих цілях не за місцем її знаходження, а в іншому регіоні, то цим підрозділам на прохання головної організації в регіоні їх діяльності можуть бути відкриті розрахункові субрахунки. Коло операцій, здійснюваних за таким рахунком, визначається головною організацією.

Для відкриття розрахункового субрахунку і поточного рахунку пред'являються наказ головної організації про створення підрозділу, статут підрозділу, завірений головною організацією, картки із зразками підписів, завірені також головною організацією та її печаткою (нотаріальне завірення не потрібно).

Зазвичай розрахункові субрахунки відкриваються для зарахування виручки від реалізації продукції в будь-якій формі: покупці в оплату за отриману продукцію можуть в безготівковому порядку перерахувати грошові кошти на розрахунковий субрахунок підрозділи, а можуть зробити розрахунок готівкою, які вносяться на розрахунковий субрахунок самим підрозділом. Грошові кошти з розрахункового субрахунку перераховуються потім на розрахунковий рахунок головної організації. Крім зарахування готівкової виручки, всі інші операції по розрахунковому субрахунку здійснюються в безготівковому порядку. Зніматися готівкові гроші з субрахунка не можуть.

Для операцій, пов'язаних з видачею готівки, призначений поточний рахунок, який відкривається також на прохання головної організації її підрозділам, розташованим в іншому регіоні. На поточний рахунок зараховуються кошти, перераховані головною організацією для видачі заробітної плати та оплати витрат на відрядження. Вони знімаються з поточного рахунку і видаються цільовим призначенням. Зняття готівки на виробничі цілі можливо тільки в тому випадку, якщо воно з дозволу банку передбачено в числі операцій, що проводяться за цим рахунком.

У безготівковому порядку можна робити тільки перерахування утримань із заробітної плати та заробітної плати у вклади громадян.

Якщо підрозділ має і розрахунковий субрахунок, і поточний рахунок, то з дозволу банку воно може перекладати з розрахункового субрахунку на поточний рахунок грошові кошти на виплату заробітної плати та відрядних витрат. Головна організація встановлює ліміт таких перерахувань.

Основні операції, здійснювані організаціями за розрахунковим рахунком, - це безготівкові розрахунки з покупцями за відвантажену продукцію, виконані для них роботи, надані їм послуги і з постачальниками за отримані від них товарно-матеріальні цінності, виконані ними роботи чи надані послуги.

Для проведення тієї чи іншої операції з банківського рахунку організація представляє в банк розрахунковий документ, оформлений в установленому порядку.

Розрахунковий документ являє собою документ, оформлений на паперовому носії або в електронному вигляді і містить розпорядження платника або одержувача (стягувача) грошових коштів.

У розрахунковому документі платника коштів міститься розпорядження про списання грошових коштів зі свого рахунку і їх перерахування на рахунок отримувача коштів.

У розрахунковому документі одержувача коштів (стягувача) міститься розпорядження про списання грошових коштів з рахунку платника і їх перерахування на рахунок, вказаний одержувачем коштів (стягувачем).

Форми розрахункових документів повинні відповідати встановленим стандартам і мати такі обов'язкові реквізити:

• найменування розрахункового документа;

• номер документа, число (цифрами), місяць (прописом) і рік (цифрами) його виписки;

• найменування банку платника;

• найменування платника і номер його рахунку в банку;

• найменування одержувача грошових коштів і номер його рахунку в банку;

• найменування банку одержувача;

• призначення платежу;

• сума платежу (цифрами і прописом);

• підпису та відбиток печатки на першому примірнику.

Періодично (щодня або в інші встановлені банком строки) клієнти банку отримує від нього виписку з рахунків, тобто перелік зроблених їм за звітний період операцій. До виписки банку додаються документи, отримані від інших підприємств і організацій, на підставі яких зараховані або списані кошти, а також документи, виписані підприємством.

Виписка з банківського рахунку є другим екземпляром особового рахунку підприємства, відкритого йому банком. Зберігаючи грошові кошти підприємств, банк вважає себе боржником підприємства (його кредиторська заборгованість), тому залишки коштів і надходження на розрахунковий рахунок записує по кредиту розрахункового рахунку, а зменшення свого боргу (списання, видача готівкою) - по дебету. Обробляючи виписки, бухгалтер повинен пам'ятати про цю особливість і записувати зараховані суми і залишок по дебету розрахункового рахунку, а списання - по кредиту. Виписка з банківського рахунку має певні показники, частина яких кодується банком, і ці ж коди використовуються підприємством.

Інформація про відкриття рахунків у банках доводиться до відома податкових органів.

Оформляють банківські операції документи не повинні містити помарки, підчистки і виправлення, навіть обумовлені.

Для обліку наявності і руху грошових коштів організації, що зберігаються в банках, використовуються активні рахунки 51 «Розрахункові рахунки» і 55 «Спеціальні рахунки в банках».

За дебетом цих рахунків відображаються надходження грошових коштів, за кредитом - їх списання. Операції по руху грошових коштів на рахунках організації відображаються в бухгалтерському обліку на підставі банківських виписок і прикладених до них грошово-розрахункових документів. При зарахуванні коштів на рахунки організації корреспондирующим рахунком по кредиту буде рахунок, який є джерелом їх надходження. При списанні грошових коштів корреспондирующим рахунком за дебетом є рахунок, який показує, на які цілі вибули грошові кошти підприємства.

Грошові кошти організації зберігаються не тільки на розрахунковому рахунку і в касі. Вони можуть бути вкладені в платіжні документи - акредитиви, чекові книжки і т.д. (Крім векселів). Це ті ж грошові кошти, оскільки названі платіжні документи використовуються для розрахунків з постачальниками за матеріальні цінності, роботи та послуги.

Для обліку грошових коштів, вкладених в акредитиви, чекові книжки, депозити призначений рахунок 55 «Спеціальні рахунки в банках». До нього відкриваються субрахунки: 55-1 «Акредитиви» і 55-2 «Чекові книжки», 55-3 «Депозитні рахунки».

Перерахування грошових коштів у внески відбивається організацією за дебетом рахунка 55 «Спеціальні рахунки в банках» (субрахунок 55-3 «Депозитні рахунки») в кореспонденції з рахунком 51 «Розрахункові рахунки» або 52 «Валютні рахунки».

Для відкриття акредитива або для отримання чекової книжки грошові кошти списуються з розрахункового рахунку організації і зараховуються на рахунок 55 «Спеціальні рахунки в банках».

Якщо на рахунок 55 «Спеціальні рахунки в банках» грошові кошти перераховувалися для розрахунків чековими книжками, то при розрахунках з іншими організаціями за придбані матеріальні цінності (роботи, послуги) цим підприємствам видається чек на певну суму.

Отримавши чек, організація-постачальник здає його в свій обслуговуючий банк, який на суму чека ставить вимогу про оплату банку покупця. А банк покупця перераховує цю суму з рахунку 55 «Спеціальні рахунки в банках» банку постачальника, який зараховує отриману суму на розрахунковий рахунок свого клієнта.

На відміну від розрахунків акредитивами, коли сума акредитива, як правило, використовується цілком і рахунок 55 «Спеціальні рахунки в банках» закривається відразу, при розрахунках чеками грошові кошти списуються з цього рахунку поступово.

Невикористана сума акредитива або чекової книжки списується з рахунку 55 «Спеціальні рахунки в банках» і зараховується на розрахунковий рахунок підприємства.

При поверненні банком сум вкладів в обліку організації виробляються зворотні записи. По субрахунку 55-3 «Депозитні рахунки» організація повинна вести аналітичний облік за кожним вкладом.

Для проведення операцій в іноземній валюті юридичним особам відкриваються валютні рахунки в уповноважених банках ПМР. Для відкриття валютного рахунку подаються такі ж документи, як і для відкриття розрахункового рахунку.

Після перевірки документів банк оформляє розпорядження на відкриття рахунку і укладає з клієнтом договір на розрахунково-касове обслуговування, в якому встановлюються тарифи на послуги банку, терміни проведення операцій (у межах встановлених банківським законодавством), строки пред'явлення претензій і інші умови.

Для проведення розрахунків організаціям відкриваються два рахунки - транзитний валютний рахунок і поточний валютний рахунок.

Транзитний валютний рахунок призначений для зарахування всіх сум іноземної валюти, що надходять на користь клієнта як від нерезидентів, так і від резидентів. Банк перевіряє, чи повинна проводитися обов'язковий продаж валюти від суми, що надійшла валютних коштів чи ні. Якщо не має, то вся надійшла сума іноземної валюти перераховується з цього рахунку на поточний валютний рахунок. Якщо організація зобов'язана зробити часткову або повну продаж валюти, що надійшла сума знаходиться на транзитному рахунку до здійснення продажу валюти у встановленому порядку. При частковий продаж валюти інша частина суми, що надійшла зараховується на поточний валютний рахунок організації.

Якщо на транзитний валютний рахунок підприємства надходить експортна виручка, то до здійснення обов'язкового продажу організація-експортер має право сплатити з цього рахунку такі витрати в іноземній валюті:

• На користь юридичних осіб-нерезидентів на їх валютні рахунки в уповноважених банках або в іноземних банках з транспортування, експедирування та страхування вантажів;

• На користь організацій-резидентів на їх транзитні валютні рахунки в уповноважених банках з транспортування, експедирування та страхування вантажів по території іноземних держав і в міжнародному транзитному сполученні;

• По сплаті експортних мит в іноземній валюті і митних процедур;

• Інші витрати, дозволені банком;

• Комісійні винагороди посередницьким організаціям за експортними контрактами;

• Комісійні винагороди банкам за здійснення перерахованих платежів.

Таким чином, коло операцій по транзитному валютному рахунку організацій обмежений. Основне призначення цього рахунку - контроль за обов'язкової продажем валюти та проведення операцій з її продажу.

Поточний валютний рахунок організації призначений для здійснення розрахунків з експорту та імпорту товарів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності. Надходження від експорту зараховуються в частині, що не підлягає обов'язковому продажу, з транзитного валютного рахунку організації. На цей рахунок зараховуються також з транзитного валютного рахунку всі інші надходження в іноземній валюті, не пов'язані з експортними операціями організацій (на благодійні цілі, кредити банків та ін.)

Списання валютних коштів з поточного валютного рахунку може здійснюватися за розпорядженням власника рахунка в оплату за імпортовані товари, роботи, послуги, результати інтелектуальної діяльності. Причому в разі здійснення імпортних операцій через посередницьку зовнішньоекономічну організацію валютні кошти можуть бути перераховані на рахунки цих організацій для подальшого переказу за кордон іноземним постачальникам.

З поточного валютного рахунку дозволяється проводити погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті, здійснювати добровільну продаж валюти, переводити валютні кошти на рахунки інших організацій за послуги, пов'язані з експортно-імпортними операціями, - транспортування, страхування та експедирування вантажів, відшкодовувати комісію банкам і їх поштово -телеграфні витрати, використовуючи кошти на оплату витрат на відрядження по закордонних відрядженнях, а також на інші цілі, дозволені Банком в законодавчому або індивідуальному порядку.

Для узагальнення інформації про наявність та рух коштів в іноземній валюті використовується рахунок 52 «Валютні рахунки». До нього відкриваються субрахунки «Транзитний валютний рахунок» і «Поточний валютний рахунок». Вони відкриваються банком кожному клієнтові одночасно і ведуться паралельно. Надходження валютних коштів на користь організації позначаються у неї в обліку за дебетом названих рахунків, списання сум іноземної валюти - за кредитом рахунків. Підставою для відповідних записів у бухгалтерському обліку є виписки банку і додані до них грошово-розрахункові документи.

Всі операції по валютних рахунках, здійснювані організаціями, повинні відповідати чинному валютному законодавству і режиму відповідного рахунку.

Бухгалтерський облік наявності та руху валютних коштів на рахунках організації ведеться у двох оцінках - в іноземній валюті і в рублях. Перерахунок сум іноземної валюти в рублі проводиться по курсу ПРБ ПМР на дату здійснення операції, тобто на дату зарахування та списання грошових коштів в іноземній валюті. Крім того, на кожну звітну дату або при кожній зміні курсу ПРБ ПМР проводиться перерахунок на рублі залишку коштів в іноземній валюті за курсом ПРБ ПМР, що діє на дату перерахунку.

Касові операції в іноземній валюті обмежені розрахунками з працівниками організації по закордонних відрядженнях. Для видачі авансу на витрати на відрядження організація може зняти готівкову іноземну валюту зі свого поточного валютного рахунку. Отримана готівка в іноземній валюті оприбутковується в касу.

За чинним валютним законодавством організація має право купити іноземну валюту за рублі на внутрішньому валютному ринку РФ через уповноважені банки для оплати витрат на відрядження своїх працівників. У цьому випадку зняття іноземної валюти здійснюється зі спеціального транзитного валютного рахунку, куди зараховується куплена валюта.

Якщо прихід готівкової валюти в касу та її видача під звіт проводиться по різному курсом ПРБ ПМР, то на рахунку 50 виникає курсова різниця. Вона відноситься на рахунок інших доходів і витрат.

Ніякі інші операції з готівковою іноземною валютою не виробляються, оскільки вони на території ПМР заборонені валютним законодавством.

1.4 Зміст правил та порядку обліку грошових коштів і коштів, вкладених у цінні папери

Цінний папір - це грошовий документ, що засвідчує майнове право або відношення позики власника документа до особи, видало такий документ.

Відповідно до ст. 155 ГК ПМР до цінних паперів відносяться: емісійні цінні папери (державна облігація, облігація, акція та ін), вексель, чек, депозитний і ощадний сертифікати, банківська ощадна книжка на пред'явника, коносамент та інші документи, які законодавством про цінні папери або у встановленому ним порядку віднесено до цінних паперів.

При оцінці цінних паперів враховують такі показники:

• номінальна вартість - сума, позначена на бланку цінного паперу. Сумарна вартість всіх акцій за номінальною вартістю відображає величину статутного капіталу організації;

• емісійна вартість - ціна продажу цінного паперу при її первинному розміщенні, яка може не збігатися з номінальною вартістю. Різниця між зазначеними видами оцінки цінних паперів, помножена на їх кількість, становить емісійний дохід організації;

• курсова (ринкова) вартість - ціна, яка визначається як результат котирування цінних паперів на вторинному ринку. Вона відображає рівновагу між сукупним попитом і пропозицією в певному інтервалі часу;

• ліквідаційна вартість акцій та облігацій - вартість реалізованого майна ліквідованої організації у фактичних цінах, виплачувана на одну акцію чи облігацію;

• викупна вартість - сума, що виплачується акціонерним товариством за придбання власних акцій або при достроковому погашенні облігацій (вартість так званих «відзивних» акцій і облігацій);

• балансова вартість акцій - визначається за даними балансу розподілом власних джерел майна на кількість випущених акцій;

• облікова вартість - сума, за якою цінні папери відображаються в балансі організації в даний момент часу. Відповідно до Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності фінансові вкладення приймаються до обліку в сумі фактичних витрат для інвестора.

Акція - це цінний папір, що підтверджує внесення її власником коштів до статутного капіталу акціонерного товариства, що дає право на отримання доходу від його діяльності, розподіл залишків майна при ліквідації товариства і, як правило, на участь в управлінні цим товариством. Акції є приватними цінними паперами, випускаються тільки недержавними організаціями на тривалий період і не мають встановлених термінів обігу.

Акції бувають іменними та на пред'явника; звичайними і привілейованими.

Іменні акції містять ім'я власника. Їхній рух відображають у книзі реєстрації акцій із зазначенням у ній даних про кожну іменну акцію, часу її придбання і про кількість акцій в окремих акціонерів.

По акціях на пред'явника у книзі записують тільки загальна їх кількість.

Звичайні акції не дають власникові переважних прав на отримання дивідендів, але дають право голосу в акціонерному товаристві.

Привілейовані акції забезпечують власникові переважне право на отримання дивідендів у формі гарантованого фіксованого відсотка, але не дають йому права голосу в акціонерному суспільстві, якщо інше не передбачено статутом.

Розмір дивідендів по звичайних акціях визначається один раз на рік радою директорів акціонерного товариства, виходячи з отриманого прибутку і потреб у її використанні для розвитку акціонерного товариства, і затверджується зборами акціонерів.

Облік руху акцій здійснюють на рахунку 06 «Довгострокові фінансові вкладення», субрахунок 1 «Паї й акції».

Придбання акцій відображають за дебетом субрахунка 1 рахунку 06, а продаж - по кредиту зазначеного субрахунки.

Куплені акції враховують на рахунку 06 в сумі фактичних витрат на їх придбання. Фактичні витрати складаються з покупної ціни і додаткових витрат з придбання акцій. Купівельна ціна складається з номінальної вартості та суми премії, що сплачується емітенту, або знижки, наданої емітентом.

Акції можуть оплачуватися в гривні, іноземних валютах, наданням майна у власність або користування акціонерного товариства. При будь-якій формі оплати вартість акцій виражається в рублях.

Якщо акції оплачені не повністю, але інвестор має право на отримання дивідендів і несе повну відповідальність по цих вкладеннях, то акції прибуткують по повній сумі фактичних витрат. У дебет рахунку 06 відносять сплачену суму з кредиту грошових рахунків і несплачену частину з рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами». У цьому випадку в балансі придбані акції відображають також за фактичними витратами, а неоплачену частину - за статтею кредиторської заборгованості.

В інших випадках суми, внесені під підлягають при набуття акції, обліковують за дебетом рахунка 76 з кредиту грошових рахунків 51 чи 52. У балансі ці суми відображають за статтею дебіторської заборгованості.

Цінні папери, отримані в якості внеску до статутного капіталу за вартістю, визначеною в установчих документах, оприбутковуються за рахунком 06 з кредиту рахунку 75 «Розрахунки з засновниками».

Придбані акції зберігають у депозитарії або касі самої організації. У функції депозитарію, як правило, входять зберігання акцій, отримання дивідендів по них і перепродаж за дорученням власника.

При зберіганні акцій у касі організації їх записують у спеціальному реєстрі (книзі), що складається в двох примірниках (для касира і бухгалтерської служби). У реєстрі вказують найменування емітента кожної акції, її номінальну ціну, покупну вартість, номер та серію, загальна кількість та дату купівлі та продажу.

Якщо покупна вартість придбаних організацією облігацій і

інших аналогічних цінних паперів вище їх номінальної вартості, то при кожному нарахуванні належного по них доходу здійснюється списання частини різниці між ціною купівлі та номінальною вартістю. При цьому робляться записи за дебетом рахунка 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" (на суму належної до отримання з цінних паперів доходу) в кореспонденції з кредитом рахунка 06 "Довгострокові фінансові вкладення". На частину різниці між ціною купівлі та номінальною вартістю робиться запис за дебетом рахунка 47 "Доходи і витрати від інвестиційної діяльності" в кореспонденції з кредитом рахунка 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".

Якщо покупна вартість придбаних організацією облігацій та інших аналогічних цінних паперів нижче їх номінальної вартості, то при кожному нарахуванні належного по них доходу проводиться донарахування частини різниці між ціною купівлі та номінальною вартістю. При цьому робляться записи за дебетом рахунка 06 "Довгострокові фінансові вкладення" в кореспонденції з кредитом рахунка 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" (на суму належної до отримання з цінних паперів доходу). На частину різниці між ціною купівлі та номінальною вартістю робиться запис по кредиту рахунка 47 "Доходи і витрати від інвестиційної діяльності" і дебетом рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".

Боргові цінні папери - це зобов'язання, розміщені емітентами на фондовому ринку для запозичення коштів. У вітчизняній практиці до боргових цінних паперів відносять облігації, ощадні та депозитні сертифікати, чеки і векселі.

Облігація - цінний папір, що підтверджує зобов'язання відшкодувати її власнику номінальну вартість з сплаченого фіксованого відсотка.

Облігації бувають наступних видів:

• державні і приватні (що випускаються комерційними банками, акціонерними товариствами та ін);

• іменні та на пред'явника;

• процентні та безпроцентні;

• вільно обертаються і з обмеженим колом обігу (облігації державної валютної позики, деякі приватні облігації та ін.)

Іменні (зареєстровані) облігації підлягають реєстрації. Їх власникам видається сертифікат, що свідчить про право особи на володіння вказаними в ньому борговими зобов'язаннями. Облігації на пред'явника спеціально не враховуються, відсотки по них отримують по купонним листом, від якого відрізається відповідний купон.

За процентними облігаціями виплачується дохід у формі відсотка, власнику безпроцентних облігацій надається право на придбання відповідних товарів або послуг.

Аналітичний облік фінансових вкладень повинен забезпечити інформацію по одиницях обліку даних вкладень і організаціям, в яких здійснені ці вкладення. За державним цінних паперів та цінних паперів інших організацій в аналітичному обліку в обов'язковому порядку формується наступна інформація: найменування емітента та назва цінного паперу, номер, серія, номінальна ціна, ціна купівлі, витрати, пов'язані з придбанням, загальна кількість, дата покупки, продажу або іншого вибуття, місце зберігання.

Побудова аналітичного обліку фінансових вкладень має також забезпечити можливість одержання даних про довгострокових і короткострокових вкладеннях. Облік фінансових вкладень у рамках групи взаємозалежних організацій, про діяльність яких складається зведена бухгалтерська звітність, ведеться на рахунку 58 «Фінансові вкладення» відокремлено.

Всі цінні папери, що зберігаються в організації, повинні бути описані в Книзі обліку цінних паперів, яка повинна мати такі реквізити: найменування емітента; номінальна ціна цінного паперу; покупна вартість; номер, серія та ін; загальна кількість, дата покупки; дата продажу. Книга обліку цінних паперів повинна бути зброшуровані, скріплена печаткою організації та підписом керівника і головного бухгалтера, сторінки пронумеровані. Виправлення в Книгу обліку цінних паперів можуть вноситися лише з дозволу керівника і головного бухгалтера із зазначенням дати внесення виправлень. У випадку ведення Книги обліку цінних паперів за допомогою засобів обчислювальної техніки інформація може формуватися у вигляді вихідного документа на машинозчитуваних носіях. Роздруківка інформації з машинозчитуваних носіїв здійснюється в міру необхідності або на вимогу органів, що здійснюють контроль відповідно до законодавства, суду і прокуратури, але не рідше одного разу на рік. Відповідальність за організацію зберігання Книги обліку цінних паперів несе керівник організації.

При зберіганні бланків (сертифікатів) цінних паперів у депозитарії вони продовжують значитися в бухгалтерському обліку в організації-власника з вказівкою в аналітичному обліку реквізитів депозитарію, якому вони передані на зберігання.

З усього вищевказаного можна зробити висновок, що облік грошових коштів займає одне з найважливіших місць у системі бухгалтерського обліку на підприємстві.

У сучасних умовах у підприємств виникають взаємини з персоналом підприємства, що тягне за собою розрахунки з працівниками підприємства, з органами соціального забезпечення та іншими організаціями та особами. Всі ці розрахунки здійснюються у грошовій формі. Між підприємствами, установами та організаціями розрахунки проводяться безготівково. При цьому посередниками виступають установи банків.

З метою підвищення ефективності операцій в умовах ринкових відносин підприємствам необхідно виконувати основні завдання, що стоять перед обліком грошових коштів і розрахунків. Перш за все необхідно забезпечити своєчасне і правильне документування операцій по руху грошових коштів і розрахунків.

Дуже важливим у підвищенні ефективності роботи підприємства є пошук можливостей раціонального вкладення вільних грошових коштів як джерела фінансових інвестицій, приносять дохід.

Підвищення кваліфікації працівників бухгалтерії підприємства, а також впровадження в їх роботу досягнень сучасної науки і техніки є невід'ємні умови зростання продуктивності їхньої праці і поліпшення результатів роботи всього підприємства.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ЗАТ «БУДІВЕЛЬНИЙ ТРЕСТ»

2.1 Характеристика виробничо-господарської діяльності ЗАТ «Будівельний трест»

Тираспольський будівельний трест створений в 1945 р. Для відновлення зруйнованих війною будівель і споруд.

У 1953 році на базі будівельного ділянки створена трест - майданчик, в 1968 році трест - майданчик перетворена у Тираспольській будівельний трест.

До складу тресту входили 5 будівельно - монтажних управлінь, УПТК, АТБ, УММ, Комбінат виробничих підприємств, ЖЕК.

У 1984 році зі складу тресту виділені 2 будівельних управління і передані до новоствореної самостійну організацію Домобудівний комбінат.

У жовтні 1990 року трест переведений на орендні відносини з Міністерством будівництва МРСР.

У 1992 році трест перейшов під юрисдикцію Придністровської Молдавської Республіки. Трестом споруджені найбільші промислові підприємства в м. Тирасполь і інших районах МССР, введені в експлуатацію житлові будинки, школи, дитячі дошкільні установи, лікарні, поліклініки та інші об'єкти інфраструктури.

За період 1986-1990 рр.. середньорічне освоєння обсягів підрядних СМР по тресту склало 22900 тис.руб. (у цінах 1991р.). Трест щорічно в середньому забезпечував введення в експлуатацію до 15 виробничих потужностей, об'єктів житла та соціально - культурного призначення.

Починаючи з 1992 року відбулося суттєве зниження обсягів виконуваних робіт, пов'язаний, насамперед, з погіршенням основних показників інвестиційно - будівельної сфери в ПМР, зменшенням попиту на продукцію будівництва.

У зв'язку зі зниженням завантаження структурних підрозділів (8300 тис. руб. В 1991р. До 500 тис.руб. В 1998р. В цінах 1991 р.) трестом проведено укрупнення структурних підрозділів. На базі СУ - 30, УММ, апарат управління створено єдине інженерно - будівельне управління.

У 2000р. до його складу передано СУ - 29.

При перетворенні АП «Тираспольський будівельний трест» у ЗАТ з його складу виділилися СУ - 25, СУ - 28, УПТК та АТБ зі створенням самостійних ЗАТ.

Основними споживачами ринку будівельної продукції тресту є замовники фінансуються за рахунок державних інвестицій, підприємства та організації фінансуються за рахунок державних інвестицій, підприємства та організації фінансуються з позабюджетних джерел, приватні підприємства і населення за рахунок власних і позикових коштів.

Сировиною суспільство забезпечується:

Цемент, вапно - з Рибницького цементо - шиферного комбінату.

Пісок, гравій - АОЗС «ТірНістром»

Металлоарматура - ММЗ

Оздоблювальні матеріали:

(Плитка, шпалери і т.д.) - Білорусь

Стінові матеріали - підприємства регіону.

Вступники матеріали на підприємство сертифіковані відповідними органами сертифікації Україною і ПМР. Продукція підприємства сертифікована Держстандартом ПМР.

У загальних витратах на виробництво продукції сировина становить 45 - 60%.

Якість виконуваних СМР і продукції, що випускається контролюється технічною службою підприємства.

Кожне підприємство складається з окремих груп, в сукупності які і є це підприємство. Групи займаються лише тільки тією функцією, для якої вони призначені, щоб могло існувати. Найважливішим елементом тут є бухгалтерія, яка веде облік господарських коштів і об'єктів обліку предпріятія.Основние економічні показники фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Будівельний трест" відображаються у щоквартальній бухгалтерської звітності форми № 2 «Звіт про фінансові результати та їх використання» (див. додаток 1 ). Виконаний за даними «Звіту про фінансові результати та їх використання» аналіз основних економічних показників за 2006-2007 рр.. наведено в табл. 2.1.

У табл. 2.1 видно ЗАТ «Будівельний трест» за 2007 рік отримало велику (в порівнянні з 2006 роком) виручку від реалізації товарів і послуг. Однак відповідно зросла і собівартість реалізованих товарів, послуг. Валовий прибуток виріс більш ніж в 2,5 рази, яку з'явилися у підприємства управлінські витрати, яких не було в 2006 році, а також збільшилися, операційні і позареалізаційні витрати значно знизили.

Прибуток до оподаткування склав 67,02% від даного показника за 2006 рік.

Після сплати податків чистий прибуток склав 1056 рублів або 67, 01% від показника за 2006 рік.

Таблиця 2.1

Аналіз основних економічних показників ЗАТ «Будівельний трест» за 2006-2007рр.

2.2 Бухгалтерський облік готівкових грошових коштів

Для здійснення розрахунків готівкою в ЗАТ «Будівельний трест» утворена каса. У касі підприємство зберігає певну (обмежену) суму готівки (ліміт) для використання на поточні витрати. Ліміт залишку каси визначений виходячи з обсягів готівково-грошового обороту підприємства з урахуванням особливостей режиму його діяльності.

Для встановлення ліміту залишку готівки в касі, ЗАТ «Будівельний трест» представила в банк спеціальний розрахунок за формою № 0408020 «Розрахунок на встановлення підприємству ліміту залишку каси» (див. додаток 2) і оформила дозвіл на витрачання готівки з виручки, що надходить в касу. Розрахунок оформлений у двох примірниках і переданий до банку. Понад ліміт готівкові гроші в касі зберігаються тільки для виплати заробітної плати та допомог, але не більше 3 робочих днів (включаючи день отримання грошей в банку). Всю готівку понад ліміт підприємство здає в банк.

Всі господарські операції, пов'язані з рухом готівкових грошових коштів, що проводяться в ЗАТ «Будівельний трест», оформлюються первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Первинні документи містять такі реквізити:

• найменування документа (форми);

• код форми;

• дата складання документа;

• найменування організації, від імені якої складено документ;

• зміст господарської операції;

• вимірювачі господарської операції (у натуральному і грошовому вираженні);

• найменування посад працівників, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

• особисті підписи цих працівників та їх розшифровки.

Документи заповнюються в одному примірнику, чітко і ясно чорнилом, кульковою ручкою або на комп'ютері.

Печаткою завіряються документи, для яких це передбачено законодавством.

Первинні документи в ЗАТ «Будівельний трест» оформляються в момент здійснення господарської операції, а якщо це не представляється можливим - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до статті 9 Закону про бухгалтерський облік, застосовується перелік посадових осіб, які мають право підпису первинних документів, затверджений керівником організації та узгоджений з головним бухгалтером.

Прийом готівки у касу ЗАТ «Будівельний трест» оформляють прибутковим касовим ордером (ф. № КО-1) (див. додаток 3), в якому вказують: від кого надходять гроші, на які цілі або за що їх вносять, суму, дату . Прибутковий касовий ордер заповнюється в бухгалтерії і надходить у касу при оформленні прийому грошей. Після прийому грошей у касу платнику видають квитанцію за підписом головного (старшого) бухгалтера і касира. Квитанція засвідчує, що гроші дійсно внесено в касу. При отриманні грошей з банку квитанцію до ордера не виписують.

Видачу готівки з каси оформляють видатковим касовим ордером (ф. № КО-2) (див. додаток 4). У ньому вказують: кому, на які цілі або за що видані гроші, суму, дату. Видатковий касовий ордер виписує бухгалтерія, як правило, на підставі заяви одержувача, яке заповнюється на зворотному боці ордеру. Заява візує, тобто робить дозвільну напис, керівник підприємства. Видачу грошей за ордером касир засвідчує своїм підписом. Особа, яка отримала гроші, також розписується в ордері. Гроші за видатковим касовим ордером видають лише в день його виписки. Не дозволяється видача видаткового касового ордера для отримання грошей з каси на руки безпосередньо одержувачу.

При видачі грошей за видатковим касовим ордером касир ретельно перевіряє правильність його оформлення, наявність і справжність підписів керівника господарства та головного бухгалтера, наявність перерахованих в документі додатків. При недотриманні хоча б одного з цих вимог ордер до оплати не приймається. При видачі грошей за видатковим касовим ордером касир вимагає від одержувача пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Номер документа, місце і дату його видачі відзначають у видатковому касовому ордері. Якщо гроші виплачують за дорученням, то в тексті видаткового касового ордера бухгалтерія зазначає прізвище, ім'я та по батькові особи, через яке здійснюється видача. Довіреність залишається у касира і додається до видаткового касового ордера

Усі касові документи заповнюють чітко, ясно, без будь-яких виправлень. Виправлення (навіть обумовлені) в касових документах не допускаються. Прибуткові та видаткові касові ордери нумерують окремо в порядкової послідовності від початку до кінця року.

Всі прибуткові та видаткові касові ордери або замінюючі їх документи до подачі в касу реєструють у бухгалтерії в спеціальному журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів (ф. № КО-3). Журнал відкритий роздільно на прибуткові та видаткові касові документи.

На всі касові документи, додані до прибуткових та видаткових касових ордерів, після їх виконання касир ставить спеціальний штамп або напис: "Одержано" - на прибуткових документах і "Оплачено" - на видаткових документах із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Гроші з каси видають також на підставі платіжних відомостей при виплаті заробітної плати (оплати праці). Видатковий касовий ордер оформляють (або накладення штампа) на фактично виплачену за відомістю загальну суму заробітної плати (оплати праці). Проти прізвищ осіб, які одержали гроші, касир ставить штамп або робить відмітку від руки «Депоновано». На титульному аркуші платіжної відомості роблять напис про фактично виплачену суму, а також про суму, що залишилася неодержаної і підлягає депонуванню.

Рух грошей у касі касир враховує у касовій книзі типової форми. У ній щодня реєструються всі операції по надходженню і витрачанню грошей. По кожній операції записують номер документа, від кого отримано або кому видано гроші і в якій сумі. Після закінчення робочого дня касир підраховує в касовій книзі підсумки оборотів по приходу і витраті і виводить залишок грошей по касі на наступний день.

Оскільки в ЗАТ «Будівельний трест» застосовується автоматизована форма обліку касових операцій касова книга ведеться і в автоматичному режимі. Звідти всі дані автоматично реєструються в журналі обліку господарських операцій.

Приклад. ЗАТ «Будівельний трест» протягом одного робочого дня (05.02.2007 р.):

• отримала за чеком з банку готівкові гроші в сумі 25 000 руб. на виплату заробітної плати в сумі 20 000 руб. і на господарські потреби в сумі 5 000 руб.

• Отримані готівкові гроші оприбутковані за прибутковим касовим ордером № 19;

• з цієї суми 20 000 руб. за видатковим касовим ордером № 25 (на підставі платіжної відомості № 2 за січень 2007 р.) видана заробітна плата співробітникам організації за 2 половину січня 2007 року;

• одному зі співробітників (Сєрову Р.В.) видана під звіт за видатковим касовим ордером № 26 сума в розмірі 3 500 руб. на придбання канцелярських товарів.

Залишок грошей у касі організації на початок дня складав 450 крб. Ліміт залишку каси для організації встановлено в сумі 3 000 руб.

Бухгалтерські проведення з досконалим касових операціях відображаються в журналі обліку господарських операцій наступним чином (табл. 2.2):

Таблиця 2.2

Журнал господарських операцій ЗАТ «Будівельний трест» за січень 2007 року

Не рідше одного разу на місяць в ЗАТ «Будівельний трест» проводять ревізію (інвентаризацію) каси з обов'язковим повним перерахуванням всіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі.

У ЗАТ «Будівельний трест» інвентаризацію каси проводить ревізійна комісія. При інвентаризації присутність касира обов'язково. У разі виявлення недостачі в касі касир несе повну матеріальну відповідальність за заподіяну господарству шкоду. Виявлені в касі надлишки цінностей оприбутковуються. Одночасно з'ясовуються причини їх виникнення.

Для оформлення інвентаризації застосовують форми первинної облікової документації, до них відносяться:

• Інв - 15 «Акт інвентаризації готівкових грошових коштів»;

• Інв - 16 «Інвентаризаційний опис цінних паперів і бланків документів суворої звітності»;

• КМ - 9 «Акт про перевірку готівкових грошових коштів каси».

Результат інвентаризації оформляється Актом інвентаризації готівкових грошових коштів у двох примірниках, і підписується всіма членами комісії та особами, відповідальними за збереження цінностей, і доводяться до відома керівника організації. Один примірник акта передається в бухгалтерію організації, другий - залишається у матеріально відповідальної особи. При зміні матеріально відповідальних осіб акт складається в трьох примірниках. Один примірник передається матеріально відповідальній особі, яка здала цінності, другий - матеріально відповідальній особі, яка прийняла цінності, і третій - в бухгалтерію.

Дотримання касової дисципліни в ЗАТ «Будівельний трест» перевіряє обслуговуючий банк. Порушеннями касової дисципліни вважаються витрачання отриманих у банку готівкових грошей не за призначенням, невиконання вимог до розрахунків готівкою, нездача в банк готівки у встановлені терміни та використання виручки не за призначенням, видача готівкових грошей з каси у позику іншим підприємствам, установам та організаціям.

Основні кореспонденції рахунків по обліку касових операцій, результатів інвентаризації каси в ЗАТ «Будівельний трест наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Кореспонденції рахунків з обліку касових операцій

Таким чином, проведене дослідження організації каси та обліку касових операцій дозволяє зробити висновок про те, що в ЗАТ «Будівельний трест" бухгалтерський облік касових операцій ведеться у відповідності з необхідними нормами і правилами російського законодавства. Недоліків у документальному оформленні візуально не виявлено.

2.3 Бухгалтерський облік грошових коштів на рахунках в банку

ЗАТ «Будівельний трест» здійснює свої грошові розрахунки зі сторонніми організаціями та установами шляхом безготівкових розрахунків через розрахунковий рахунок в обслуговуючому банку. Розрахунковий рахунок, відкритий в одному нижегородському відділенні обслуговуючого банку призначений для зберігання рублевих коштів ЗАТ «Будівельний трест» і проведення безготівкових розрахунків з іншими юридичними і фізичними особами. Розрахунковий рахунок є основним рахунком ЗАТ «Будівельний трест», через який без обмеження здійснюються всі грошові розрахунки.

На розрахунковий рахунок надходять:

• платежі від покупців у рахунок оплати поставлених ним товарів;

• суми в погашення дебіторської заборгованості;

• кредити банків і позики від інших організацій;

• готівкові грошові кошти з каси та ін

При отриманні грошових коштів на свій розрахунковий рахунок ЗАТ «Будівельний трест» виступає в якості одержувача коштів.

Зі свого розрахункового рахунку ЗАТ «Будівельний трест» здійснює платежі:

• за об'єкти основних засобів;

• сировину і матеріали;

• платежі за оренду приміщень та комунальні послуги;

• платежі за різними податками і зборами;

• готівковими коштами за чеком на виплату заробітної плати працівникам організації, на відрядні витрати, операційні і господарські витрати та ін

При перерахуванні грошових коштів зі свого розрахункового рахунку ЗАТ «Будівельний трест» виступає в якості платника коштів.

Для ведення безготівкових розрахунків у рублях ЗАТ «Будівельний трест» має один розрахунковий рахунок, валютних рахунків не має, спеціальні рахунки організація також не відкриває.

Для відкриття розрахункового рахунку ЗАТ «Будівельний трест» для банку оформило:

• заяву на відкриття рахунку;

• картку із зразками підписів і відбитком печатки;

• договір банківського рахунку.

Всі інші документи ЗАТ «Будівельний трест» сформувало при її державної реєстрації.

Для проведення тієї чи іншої операції з банківського рахунку ЗАТ «Будівельний трест» представляє в банк розрахунковий документ, оформлений в установленому порядку. ЗАТ «Будівельний трест» у якості розрахункового документа для здійснення безготівкових розрахунків у рублях використовує платіжні доручення.

Платіжне доручення (див. додаток 5) є розрахунковим документом, що містить розпорядження ЗАТ «Будівельний трест» обслуговуючому банку про переведення певної грошової суми на рахунок одержувача коштів, відкритий у цьому або іншому банку.

Платіжне доручення виконується банком у термін, передбачений законодавством або в більш короткий термін, встановлений договором банківського рахунку або визначається застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту.

Платіжні доручення дійсні до пред'явлення в обслуговуючий банк протягом десяти календарних днів, не рахуючи дня їх виписки.

Платіжні доручення приймаються банком незалежно від наявності грошових коштів на рахунку ЗАТ «Будівельний трест».

Платіжними дорученнями здійснюється перерахування грошових коштів організації:

• з метою оплати за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги - постачальникам і підрядникам;

• з метою оплати податків і зборів - до бюджетів і в позабюджетні фонди;

• з метою повернення кредитів і позик та сплати відсотків за ним;

• в інших цілях, передбачених законодавством або договором.

Платіжні доручення використовуються і для попередньої оплати товарів, робіт, послуг або для здійснення періодичних платежів.

За наявності на рахунку коштів, сума яких достатня для задоволення всіх вимог, пред'явлених до рахунку, списання цих коштів з рахунку здійснюється в порядку надходження розпоряджень клієнта й інших документів на списання (календарна черговість), якщо інше не передбачено законом.

При недостатності коштів на розрахункових рахунках оплата платіжних доручень провадиться в міру надходження коштів до черговості, встановленої законодавством.

Статтею 888 ЦК ПМР передбачена наступна черговість списання грошових коштів з рахунків організацій при їх недостатності:

• в першу чергу здійснюється списання за виконавчими документами, що передбачають перерахування або видачу грошових коштів з рахунку для задоволення вимог про відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю, а також вимог про стягнення аліментів;

• у другу чергу проводиться списання за виконавчими документами, що передбачають перерахування або видачу грошових коштів для розрахунків з виплати вихідної допомоги та оплати праці з особами, які працюють за трудовим договором, у тому числі за контрактом, а також з виплати винагород за авторським договором;

• в третю чергу виробляється списання за платіжними документами, що передбачають платежі до бюджету і в позабюджетні фонди;

• у четверту чергу виробляється списання за виконавчими документами, яка передбачає задоволення інших грошових вимог;

• у п'яту чергу виробляється списання по інших платіжними документами в порядку календарної черговості.

Списання коштів з рахунку за вимогами, які належать до однієї черги, проводиться в порядку календарної черговості надходження документів, за винятком вимог відносяться до третьої черги.

Порядок списання коштів з рахунку за вимогами, які належать до третьої черги, визначається законодавчими актами Придністровської Молдавської Республіки.

ЗАТ «Будівельний трест» має право відкликати свої платіжні доручення, часткове відкликання сум за розрахунковими документами не допускається. Відкликання платіжного доручення здійснюється на підставі поданої в банк заяви ЗАТ «Будівельний трест», складеного у двох примірниках у довільній формі, із зазначенням реквізитів, необхідних для здійснення відкликання, включаючи номер, дату складання, суму платіжного доручення та найменування платника. Обидва примірники заяви на відкликання платіжного доручення підписуються від імені клієнта особами, що мають право підпису розрахункових документів, завіряються відбитком печатки і представляються в банк, що обслуговує платника. Один примірник заяви на відкликання поміщається в документи дня банку, другий повертається клієнтові як розписки про одержання заяви на відкликання. Відкликані платіжні доручення повертаються банком платникам.

Положенням ПРБ ПМР про безготівкові розрахунки допускається часткова оплата платіжних доручень. При частковій оплаті платіжного доручення банком використовується платіжний ордер певної форми. При оформленні платіжного ордера на часткову оплату на всіх його примірниках в полі «Відмітки банку» проставляються штамп банку, дата, а також підпис відповідального виконавця банку. Перший примірник платіжного ордера на часткову оплату також завіряється підписом контролюючого працівника банку. На лицьовій стороні частково оплачуваної платіжного доручення у верхньому правому куті робиться відмітка «Часткова оплата». Запис про частковому платежі (порядковий номер часткового платежу, номер і дата платіжного ордера, сума часткового платежу, сума залишку, підпис) виконується відповідальним виконавцем банку на зворотному боці платіжного доручення. При здійсненні останньої часткової оплати за платіжним дорученням, перший примірник платіжного ордера, яким було зроблено цей платіж, разом з першим примірником оплачуваної платіжного доручення міститься в документи дня. Решта екземпляри платіжного доручення видаються клієнту одночасно з останнім примірником платіжного ордера, що додаються до виписки з особового рахунку.

ЗАТ «Будівельний трест» здійснює розрахунки і по інкасо. Дана форма розрахунків являє собою банківську операцію, за допомогою якої банк за дорученням і за рахунок клієнта на підставі розрахункових документів здійснює дії щодо отримання платежу від ЗАТ «Будівельний трест». Для здійснення розрахунків по інкасо банк-емітент приваблює інший банк (виконуючий банк).

Розрахунки по інкасо в ЗАТ «Будівельний трест» здійснюються на підставі розрахункових документів - інкасових доручень. Оплата інкасових доручень провадиться без розпорядження ЗАТ «Будівельний трест» (у безспірному порядку).

Інкасові доручення застосовуються:

• у випадках, коли безперечний порядок стягнення грошових коштів встановлено законодавством, в тому числі для стягнення грошових коштів органами, які виконують контрольні функції;

• для стягнення за виконавчими документами;

• у випадках, передбачених сторонами за основним договором, за умови надання банку, обслуговуючому платника, права на списання грошових коштів з рахунку платника без його розпорядження.

При стягненні коштів з рахунків у безспірному порядку у випадках, встановлених законом, в інкасовому дорученні в полі «Призначення платежу» зроблено посилання на закон (із зазначенням його номера, дати прийняття і відповідної статті).

Інкасові доручення пред'являються одержувачем коштів (стягувачем) до рахунку ЗАТ «Будівельний трест» через банк, що обслуговує отримувача коштів (стягувача).

Банк-емітент, який прийняв на інкасо розрахункові документи, приймає на себе зобов'язання доставити їх за призначенням. Дане зобов'язання, а також порядок і терміни відшкодування витрат з доставки розрахункових документів відображаються в договорі банківського рахунку.

У разі невиконання або неналежного виконання доручення клієнта щодо отримання платежу на підставі інкасового доручення банк-емітент несе перед ним відповідальність відповідно до законодавства.

При стягненні коштів на підставі виконавчих документів інкасове доручення містить посилання на дату видачі виконавчого документа, його номер, номер справи, по якій прийнято рішення, які підлягають примусовому виконанню, а також найменування органу, який виніс таке рішення.

Інкасові доручення на стягнення грошових коштів з рахунків, виставлені на підставі виконавчих документів, приймаються банком стягувача з додатком оригіналу виконавчого документа або його дубліката.

Списання грошових коштів у безспірному порядку у випадках, передбачених основним договором, здійснюється банком за наявності в договорі банківського рахунку умови про списання грошових коштів у безспірному порядку або на підставі додаткової угоди до договору банківського рахунку, що містить відповідне умова.

ЗАТ «Будівельний трест» надало в обслуговуючий банк відомості про кредиторі (одержувача коштів), що має право виставляти інкасові доручення на списання грошових коштів у безспірному порядку, зобов'язання, за яким будуть проводитися платежі, а також про основному договорі (дата, номер і відповідний пункт , що передбачає право безспірного списання).

Відсутність умови про списання грошових коштів у безспірному порядку в договорі банківського рахунку або додаткової угоди до договору банківського рахунку, а також відсутність відомостей про кредиторі (одержувачі коштів) та інших вищевказаних відомостей є підставою для відмови банком в оплаті інкасового доручення.

Банк не приймає до виконання інкасові доручення на списання грошових коштів у безспірному порядку, якщо доданий до інкасовому дорученням виконавчий документ подано після закінчення строку, встановленого законодавством.

Банк призупиняє списання грошових коштів у безспірному порядку в наступних випадках:

• за рішенням органу, що здійснює контрольні функції відповідно до законодавства, про призупинення стягнення;

• при наявності судового акта про призупинення стягнення;

• з інших підстав, передбачених законодавством.

У документі, який подається в банк, вказуються дані інкасового доручення, стягнення за якою має бути припинено.

При поновленні списання грошових коштів по інкасовому дорученням його виконання здійснюється із збереженням зазначеної в ньому групи черговості і календарної черговості надходження документа всередині групи.

ЗАТ «Будівельний трест» представляє в банк розрахункові документи за наявності на першому примірнику (крім чеків) двох підписів (першої та другої) осіб, які мають право підписувати розрахункові документи, або одного підпису і відбитка печатки (крім чеків), заявлених у картці із зразками підписів і відбитка печатки.

ЗАТ «Будівельний трест» для формування господарських засобів крім власних джерел привертає позикові кошти - кредити банків. Позикові кошти залучаються для поповнення оборотних коштів, придбання основних засобів, придбання товарів (робіт, послуг), здійснення розрахунків з постачальниками і по інших потреб.

Позикові відносини між ЗАТ «Будівельний трест» і банком оформляються відповідно до ЦК ПМР кредитним договором.

За кредитним договором банк (кредитор) надають грошові кошти (кредит) ЗАТ «Будівельний трест» (позичальникові) у розмірі та на умовах, передбачених договором, а ЗАТ «Будівельний трест» (позичальник) повертає отриману грошову суму і сплачує відсотки на неї.

Предметом кредитного договору є тільки грошові кошти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Недотримання письмової форми тягне недійсність кредитного договору.

Для отримання кредиту та укладення кредитного договору ЗАТ «Будівельний трест» представляє в банк заяву на отримання кредиту. До заяви додаються баланс організації, техніко-економічне обгрунтування потреби в кредиті, бізнес-план та інші на вимогу документи, також вказуються можливі способи забезпечення виконання зобов'язань по кредиту. У разі згоди банку на видачу кредиту ЗАТ «Будівельний трест» складається кредитний договір за встановленою банком формою.

Відсотки за користування кредитом, порядок і терміни їх сплати встановлюються банком і відображаються в кредитному договорі.

Основними способами забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором є застава, поручництво.

В силу застави кредитор за забезпеченим заставою зобов'язанням (заставоутримувач) має право у разі невиконання боржником цього зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами особи, якій належить це майно (заставодавця).

За договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання останнім його зобов'язання повністю або в частині. Договір поруки здійснюється в письмовій формі.

У ЗАТ «Будівельний трест» облік заборгованості за отриманими кредитами ведуть за правилами обліку позикових зобов'язань організацій та порядку обліку заборгованості за отриманими кредитами. Основна сума боргу за отриманим від позикодавця кредиту враховується ЗАТ «Будівельний трест» відповідно до умов кредитного договору в сумі фактично поступили коштів.

Рух грошових коштів на розрахунковому рахунку ЗАТ «Будівельний трест» складається з двох основних стадій:

• стадії надходження (зарахування) грошових коштів на розрахунковий рахунок, в результаті чого відбувається збільшення суми грошових коштів на розрахунковому рахунку організації;

• стадії списання (перерахування) грошових коштів з розрахункового рахунку, в результаті чого відбувається зменшення суми грошових коштів на розрахунковому рахунку організації.

Синтетичний облік наявності і руху грошових коштів в рублях на розрахунковому рахунку ЗАТ «Будівельний трест», відкритому в установі банку, ведеться на активному рахунку 51 «Розрахунковий рахунок».

За дебетом рахунка 51 «Розрахунковий рахунок" відображається надходження (зарахування) грошових коштів на розрахунковий рахунок ЗАТ «Будівельний трест». За кредитом рахунку 51 «Розрахунковий рахунок" відображається списання (перерахування) грошових коштів з розрахункового рахунку ЗАТ «Будівельний трест». При здійсненні безготівкових розрахунків за розрахунковим рахунком, як вже було згадано в ЗАТ «Будівельний трест» використовуються платіжні доручення.

Списання грошових коштів з рахунку здійснюється за розпорядженням ЗАТ «Будівельний трест» або без розпорядження у випадках, передбачених законодавством та договором між банком та організацією.

Операції по розрахунковому рахунку відображаються в бухгалтерському обліку на підставі виписок банку по розрахунковому рахунку та доданих до них грошово-розрахункових документів. Виписки банку по розрахунковому рахунку в ЗАТ «Будівельний трест» можуть отримувати: директор, головний бухгалтер, касир.

При списанні банком грошових коштів ЗАТ «Будівельний трест» організації за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги до виписки банку додаються меморіальні ордери по списаним сумам.

Схематично процес руху грошових коштів на розрахунковому рахунку виглядає наступним чином (рис. 2.1):

Рис. 2.1 Рух грошових коштів у ЗАТ «Будівельний трест» на розрахунковому рахунку

Виписка банку по розрахунковому рахунку являє собою регістр аналітичного обліку і служить підставою для записів на рахунках бухгалтерського обліку. Виписка по розрахунковому рахунку ЗАТ «Будівельний трест» - це документ, що інформує про поточний стан розрахункового рахунку організації.

При надходженні виписки банку головний бухгалтер ЗАТ «Будівельний трест» перевіряє правильність записів по розрахунковому рахунку на підставі доданих до неї документів. Виписки банку і документи номеруют таким чином, щоб на виписці і на документах, що додаються до неї, був один і той же номер. Потім на виписці проставляється проти кожної операції номер кореспондуючого рахунку для використання на наступних етапах облікової роботи. Якщо до виписки банку не включені виправдувальні грошово-розрахункові документи (платіжні доручення, меморіальні ордери банку і т.д.), то зазначені в ній суми до обліку не приймаються до з'ясування обставин.

Виписки з банку зберігаються разом з платіжними документами про надходження та витрачання грошових коштів. Суми, помилково віднесені в кредит або дебет розрахункового рахунку ЗАТ «Будівельний трест» і виявлені при перевірці виписок банку, відображаються на рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами».

Наведемо для наочності приклад відображення в бухгалтерському обліку банківських операцій на підставі виписки банку:

ЗАТ «Будівельний трест» отримала виписку банку від 17.09.2007 р., з доданими до неї наступними грошово-розрахунковими документами:

• платіжне доручення № 27 від 17.09.2007 р. на оплату постачальнику товарів ЗАТ «Марбіофарм» 118 000 руб.;

• меморіальний ордер банку № 436 від 17.09.2007 р. на суму 100 крб. на оплату послуг банку з переказу грошових коштів постачальнику;

• квитанція до прибуткового касового ордеру № 31 від 17.09.2007 р. на отримання за чеком з банку 300 000 руб. в касу на видачу заробітної плати в сумі 200 000 руб. і господарські потреби в сумі 100 000 руб.;

• меморіальний ордер банку № 609 від 17.09.2007 р. на суму 600 крб. (Комісія за видачу готівкових грошей на господарські потреби);

• платіжне доручення ТОВ АН «Доктор Айболить» № 114 від 17.09. 2007 р. на оплату ним товару ЗАТ «Будівельний трест» згідно з договором, № 14 від 09.09. 2007 р. і рахунком-фактурою № 16 від 12.09. 2007 р на суму 236 000 руб.

Після обробки виписки банку та звірки правильності всіх сум банківські операції по розрахунковому рахунку за 17.09.2007 р. відобразяться в бухгалтерському обліку такими проводками (табл. 2.4):

Таблиця 2.4

Записи на рахунках бухгалтерського обліку банківських операцій по розрахунковому рахунку ЗАТ «Будівельний трест»

В автоматизованому режимі занесені в базу дані банківських виписок відображаються в журналі проводок (Журнал господарських операцій) (машинограм) і в журналі за рахунком 51 «Розрахунковий рахунок» (машинограм), далі дані переносяться в головну книгу (машинограм) і в бухгалтерський баланс (машинограм ).

Весь спектр типових банківських операцій по розрахунковому рахунку, скоєних в ЗАТ «Будівельний трест» приведено у табл.2.5.

Таблиця 2.5

Типові записи на рахунках бухгалтерського обліку банківських операцій по розрахунковому рахунку ЗАТ «Будівельний трест»

В автоматизованому режимі занесені в базу дані банківських виписок відображаються в журналі проводок (Журнал господарських операцій) (машинограм) і в журналі за рахунком 51 «Розрахунковий рахунок» (машинограм), далі дані переносяться в головну книгу (машинограм) і в бухгалтерський баланс (машинограм ).

Таким чином, формується аналітичний і синтетичний облік банківських операцій в ЗАТ «Будівельний трест».

Застосування всього двох форм розрахункових документів при розрахункових операціях, звичайно, спрощує трудомісткість облікового процесу, але знижує впевненість організації в збереження грошових коштів. Тому можна рекомендувати ЗАТ «Будівельний трест» при розрахунках використовувати і інші форми, наприклад акредитиви, платіжні вимоги, а також векселі. Останні зараз багатьма організаціями саме активно і використовуються, сприяючи тим самим підвищенню ще й ділової культури підприємців.

Бухгалтерський облік банківських операцій в ЗАТ «Будівельний трест» дублюється щодня на паперових носіях, що також сприяє збереження грошових коштів найбільш точному і повному обліку.

Таким чином, в цілому бухгалтерський облік банківських операцій в ЗАТ «Будівельний трест» організований на належному рівні.

До недоліків обліку банківських операцій можна віднести не дуже хорошої якості паперові носії для обліку грошових коштів як у плані повноти реквізитів, так і в якості бланків. Бланки повинні бути виконані з міцної паперу. У ЗАТ «Будівельний трест» їх застосовують самостійно розроблені, роздруковують на матричному принтері, якість залишає бажати кращого.

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ЗАТ «СТТРОІТЕЛЬНИЙ ТРЕСТ»

3.1 Зміст і завдання аналізу грошових коштів

Аналіз грошових коштів та управління грошовими потоками є одним з найважливіших напрямів діяльності головного бухгалтера. Воно включає в себе розрахунок часу обороту грошових коштів (фінансовий цикл), аналіз грошового потоку, його прогнозування, визначення оптимального рівня грошових коштів, складання бюджетів грошових коштів і т.п. Значимість такого виду активів, як грошові кошти, на думку Джона Кейнса, визначається трьома основними причинами:

• рутинність - грошові кошти використовуються для виконання поточних операцій; оскільки між вхідними та вихідними грошовими потоками завжди є часовий лаг, підприємство змушене постійно тримати вільні грошові кошти на розрахунковому рахунку;

• обережність - діяльність підприємства не носить жорстко зумовленого характеру, тому грошові кошти необхідні для виконання непередбачених платежів;

• спекулятивність - грошові кошти необхідні за спекулятивними міркувань, оскільки постійно існує ненульова ймовірність того, що несподівано представиться можливість вигідного інвестування.

Разом з тим омертвляння фінансових ресурсів у вигляді грошових коштів пов'язане з певними втратами - з деякою часткою умовності їх величину можна оцінити розміром упущеної вигоди від участі в будь-якому доступному інвестиційному проекті. Тому будь-яке підприємство повинно враховувати два взаємно виключають обставини: підтримання поточної платоспроможності й одержання додаткового прибутку від інвестування вільних грошових коштів.

Таким чином, одним з основних завдань управління грошовими ресурсами є оптимізація їх середнього поточного залишку.

Основними завданнями аналізу грошових потоків є:

• оперативний, повсякденний контроль за збереженням готівкових грошових потоків і цінних паперів в касі підприємства;

• контроль за використанням грошових потоків суворо за цільовим призначенням;

• контроль за правильними і своєчасними розрахунками з бюджетом, банками, персоналом;

• контроль за дотриманням форм розрахунків, встановлених в договорах з покупцями і постачальниками;

• своєчасна вивірка розрахунків з дебіторами і кредиторами для виключення простроченої заборгованості;

• діагностика стану абсолютної ліквідності підприємства;

• прогнозування спроможності підприємства погасити виникли зобов'язання у встановлені терміни;

• сприяння грамотному управлінню грошовими потоками підприємства.

Основним джерелом інформації для проведення аналізу взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових коштів є баланс (ф. № 1), додаток до балансу (ф. № 5), звіт про фінансові результати та їх використання (ф. № 2). Особливістю формування інформацією цих звітах є метод нарахувань, а не касовий метод. Це означає, що отримані доходи, чи понесені витрати можуть відповідати реальному "припливу" чи "відтоку" грошових коштів на підприємстві.

3.2 Аналіз складу, і динаміки руху грошових коштів

Аналіз динаміки складу грошових потоків приведемо в табл.3.1.

Таблиця 3.1

Динаміка складу грошових коштів