Зміст
Введення
1. Формування і управління торговим асортиментом в споживчому товаристві, підприємстві
1.1 Поняття і властивості торгового асортименту
1.2 Асортиментна політика
1.3 Процес формування асортименту, його принципи та фактори
2. Забезпечення якості і безпеки товарів в торговому підприємстві
2.1 Поняття якості і безпеки товарів
2.2 Вивчення якості і безпеки товарів на торговому підприємстві
Висновок
Список літератури
Введення
У сучасних умовах переходу до ринку в країні отримала широку популярність ринкова концепція управління виробництвом і збутом названа маркетингом. Одним з найважливіших напрямків маркетингових досліджень є визначення асортиментної політики для торгового підприємства.
З точки зору маркетингу, першорядну увагу в магазинах має бути звернена на формування товарного асортименту, як розвивається в часі процесу встановлення такої номенклатури товару, яка задовольнила б потоварний структуру попиту населення.
Процес збуту товарів характеризується наявністю жорсткої конкуренції. Перш за все, це конкуренція в плануванні асортименту і розробці нових зразків, також слід відзначити конкуренцію цін, за якими товари пропонують на ринку. Щоб краще зрозуміти проблеми в процесі вибору асортиментної політики торговельного підприємства слід зупинитися на основних факторах визначають формування асортименту торгового підприємства.
Роль керівництва полягає в тому, щоб вміло поєднувати фінанси підприємства з асортиментною політикою підприємства забезпечує зростання і прибутку. Ретельно розроблена асортиментна політика підприємства служить керівництву покажчиком, курсом, яким має йти підприємство, що в свою чергу дозволяє співробітникам підприємства орієнтувати свою роботу в напрямках, що обіцяють велику віддачу.
Правильний вибір асортиментної політики підприємства служить свого роду гарантією, що вигідні можливості не будуть втрачені. Асортимент підприємства повинен бути по можливості широким. Розширення номенклатури реалізованої продукції може виявитися цінним підмогою в справі налагодження дрібної роздрібної торгівлі та зниження витрат збуту. Стійкості асортименту сприяє твердження для кожного магазину асортиментного переліку, який складається на основі даних по вивченню попиту, профілю магазина, обсягу товарообігу, розміру торговельних площ. Цей документ затверджується на один рік і знаходиться під постійним контролем керівником підприємства.
На підставі вищевикладеного видно, що актуальність теми очевидна, тому що при правильному виборі асортиментної політики торговельного підприємства буде задовольнятися попит споживача, а, отже, відбудеться отримання прибутку організацією торгівлі, і в кінцевому підсумку магазин буде рентабельним. Вибір цієї теми для написання курсової роботи не випадковий, так як ця тема недостатньо вивчена і вплив правильного вибору асортиментної політики підприємства дуже велике для задоволення попиту споживача, і рентабельності підприємства. Представлена робота присвячена питанням формування товарного асортименту в процесі здійснення комерційної діяльності торговим підприємством.
У першій частині роботи розглянуто теоретичні основи формування і реалізації асортиментної політики торговельного підприємства: поняття, види і властивості товарного асортименту, принципи та чинники його формування в умовах реалізації асортиментної політики торговельного підприємства.
У другій частині роботи проводиться вивчення способів і методів перевірки якості та безпеки товарів, що надходять на торговельне підприємство, розглядаються основи сертифікації товарів.
Методологічною основою роботи та логічного зв'язку в ній питань, що розглядаються послужили розробки вітчизняних і зарубіжних вчених в області організації комерційної діяльності, економічної теорії, маркетингу, логістики та теорії управління. При написанні роботи використовувалися навчальні посібники та підручники з менеджменту, монографії та наукові статті в періодичних виданнях.
1. Формування і управління торговим асортиментом в споживчому товаристві, підприємстві
1.1 Поняття і властивості торгового асортименту
Безліч товарів, представлених на ринку і класифікованих за ознакою виробничого походження або споживчого призначення називають асортиментом. Асортимент відображає принципові відмінності між товарами і являє собою логічне розподіл будь-якого безлічі, утвореного за найбільш загальними ознаками, на окремі категорії чи ланки різного рівня.
Асортимент товарів - сукупність їх видів і різновидів, об'єднаних за однією або кількома ознаками (наприклад, по сировинному або споживчому призначенню).
В основу класифікації товарів за сировинним призначенням покладено ознака однорідності сировини, з якого виготовлені продукти. Так, наприклад, за сировинним ознакою можна класифікувати такі товарні групи, як:
1) хлібобулочні вироби;
2) кондитерські вироби;
3) молоко та молочні продукти;
4) риба і рибні продукти;
5) бавовняні тканини;
6) вовняні тканини і т.д.
За ознакою споживчого призначення можна класифікувати такі вироби, як, наприклад, будівельні матеріали, дитячі товари і т.д. Асортимент будівельних матеріалів комплектується з товарів, що виробляються багатьма галузями промисловості (лісовий, цементної, скляної, хімічної, металообробної та ін.) Те ж саме можна сказати і про дитячі товари (легкої, взуттєвої, пластмас, скляної і т. д.).
У товароведении найчастіше класифікація товарів будується за товарно-сировинному ознакою. Наприклад:
1) товарна галузь (швейні вироби, з борошна, овочі, плоди, гриби, смакові товари, кондитерські товари, м'ясні, рибні товари і т.д.);
2) товарна група (чоловічий одяг, хліб і хлібобулочні вироби, дитячий одяг та ін);
3) товарна підгрупа (сухарні вироби, пряники, печиво і т.д.);
4) окремі різновиди товарів (сухе кави, розчинна кава, пряники м'які, сухарі з родзинками і т.д.).
У комерційній роботі товари народного споживання поділяють на виробничий і торговий асортимент.
Виробничий асортимент - це номенклатура товарів, що випускаються промисловим або сільгосппідприємством.
Торговий асортимент - номенклатура товарів, що реалізовуються в магазинах. У торговельних підприємствах має бути зосереджений широкий асортимент товарів, що представляє собою поєднання продукції, що виробляється різними промисловими і сільськогосподарськими підприємствами.
З цією метою відбувається перетворення виробничого асортименту в торговий (подсортировка товарів). Перетворення виробничого асортименту в торговий здійснюється в основному оптовими торговими підприємствами перш за все по товарах складного асортименту. За окремими продовольчими товарами (особливо швидкопсувних), а також непродовольчих товарах простого асортименту процес перетворення виробничого асортименту в торговий може здійснюватися безпосередньо в роздрібних торговельних підприємствах. Таким чином, торговий асортимент - це перелік товарів, підібраних для реалізації в роздрібній торговельній мережі.
Технічний прогрес і зростання потреб людей викликає до життя все більше нових товарів, призводить до безперервного розширення і оновлення їхнього асортименту. У торгівлі звертається понад 1 млн. різновидів товарів, асортимент яких постійно розширюється та оновлюється. За оцінками експертів, асортимент непродовольчих товарів через 5 років наполовину оновлюється, по технічно складним товарах оновлення відбувається ще швидше - через 7-10 років, оновлення становить 80-100%. Наприклад, оновлення та розширення асортименту за останні 10 років дуже помітно по відеотехніки, комп'ютерів і пов'язаних з цим обладнанням. З'явився ринок відеокасет, комп'ютерного обладнання. Відбулася велика оновлення асортименту в сфері благоустрою житла і ведення домашнього господарства, обладнання, пов'язаного з електрифікацією побуту, механізацією і автоматизацією домашніх робіт (кондиціонери, спеціальні електрочастотние печі для приготування їжі, автоматичні пральні машини, електромоечние машини, мікрокалькулятори і т.п.).
Всі ці колосальні зміни асортименту, його оновлення, розширення повинен враховувати комерсант у своїй торговельній роботі, передбачати, прогнозувати і відповідним чином готуватися до них - вчасно регулювати асортимент в магазинах, торгових складах, оптових підприємствах.
Слід також розрізняти асортимент товарів, торговий асортимент та товарну номенклатуру. Товарна номенклатура - це перелік усіх вироблених товарів, пропонованих фірмою-виробником для продажу. На відміну від асортименту товарів товарна номенклатура не ставить за мету класифікувати товари за будь-якою ознакою; вона обмежується простим перерахуванням однорідних або різнорідних товарів загального або аналогічного призначення. Торговий асортимент - це набір товарів, сформований за певними ознаками, покликаний задовольнити попит в деякий момент часу і підлягає реалізації в магазинах. У рамках товарного асортименту товари діляться на групи (табл. 1).
Усередині товарного асортименту виділяють класи, групи, види і різновиди.
Таблиця 1. Групи товарного асортименту
Клас - сукупність товарів, що мають аналогічне функціональне призначення (одяг, меблі, культтовари). Група товарів - сукупність товарів одного товарного класу, що володіють подібним складом споживчих властивостей і показників (верхній одяг, м'які меблі і т.д.). У рамках груп інколи виділяють підгрупи, до складу яких входять однорідні за ознакою єдності виробничого походження товари. Наприклад, товарна група взуття ділиться на підгрупи шкіряного, текстильної, валяного і гумового взуття, група посуду складається з підгруп металевої, скляної та фарфоро-фаянсового посуду.
Вид товарів - однакові товари різноманітного призначення (чоботи - жіночі, чоловічі та дитячі; меблі - для кухні, житлової кімнати і т.д.). Усередині кожного виду товари можуть відрізнятися один від одного за особливими ознаками (артикулами, сортами і т.д.), тобто підрозділятися на різновиди. Різновид товарів - сукупність товарів, виділених з ряду приватних ознак, представляється у вигляді конкретних марок, артикулів, моделей.
Виділяють укрупнений і розгорнутий асортимент. Укрупненим вважається асортимент, деталізований до рівня класів, груп або підгруп товарів. Розгорнутим є асортимент, деталізований до рівня різновидів. Структура асортименту індивідуальна в кожному конкретному випадку. Асортимент універмагу або супермаркету може включати декілька товарних груп; асортимент спеціалізованого магазину - одну групу товарів, але представлену великою кількістю видів, різновидів і найменувань. Особливості товарної структури підприємства називають властивостями асортименту. Властивість асортименту - відмітна особливість конкретного набору товарів. Існує сім специфічних властивостей асортименту: широта, глибина, структура, оновлюваність, гармонійність і стійкість. (Рис 1)
Малюнок 1 Властивості торгового асортименту
Широта асортименту - кількість пропонованих груп (підгруп) товарів.
Глибина визначається загальною кількістю асортиментних позицій у групі або підгрупі товарів. Глибоким асортимент вважається в тому випадку, якщо фірма пропонує багато різновидів товару. Зазвичай глибокий асортимент пропонують великі або спеціалізовані магазини.
Повнота означає відповідність фактичної наявності товарів у торговельному залі асортиментному переліку. Коефіцієнт повноти асортименту розраховують за формулою:
де К П - коефіцієнт повноти асортименту;
Р ф - фактична кількість різновидів товарів на момент перевірки;
Р н - кількість різновидів товарів, передбачених асортиментним переліком.
Структура асортименту визначається кількісним співвідношенням різних груп, підгруп або різновидів товарів, а також питомою вагою товарів, подібним по будь-якою ознакою. Для характеристики структури можна розглянути, наприклад, співвідношення продовольчих або непродовольчих товарів, товарів простого і складного асортименту, товарів різних асортиментних груп.
Гармонійність (узгодженість) асортименту - відображає ступінь сумісності різних товарних ліній з точки зору їх використання, виробництва, каналів розподілу та інших показників. Асортимент є гармонійним, якщо підприємство пропонує близькі за призначенням, що задовольняється потреби або ще якому-небудь критерію товари, наприклад, можна вважати гармонійним асортимент магазину дитячих товарів, якщо у продажу представлені такі групи товарів, як дитячий одяг, іграшки, дитяче харчування, коляски, дитячі меблі тощо
Оновлюваність асортименту характеризується кількістю нових товарних позицій в асортименті. Коефіцієнт оновлення розраховується за формулою:
де П Н - кількість нових асортиментних позицій, що з'явилися за рік;
П Заг. - Загальна кількість асортиментних позицій, що випускає на рік.
Стійкість визначається постійною наявністю товарів певного виду (споживач повинен бути впевнений, що у продажу виявиться даний товар). Коефіцієнт стійкості асортименту визначається за формулою:
де К у - коефіцієнт стійкості асортименту;
Р ф1, Р ф2, ..., Р ф n - фактична кількість різновидів товарів на момент окремих обстежень;
Р Н - кількість різновидів відповідно до асортиментним переліком; Введення
1. Формування і управління торговим асортиментом в споживчому товаристві, підприємстві
1.1 Поняття і властивості торгового асортименту
1.2 Асортиментна політика
1.3 Процес формування асортименту, його принципи та фактори
2. Забезпечення якості і безпеки товарів в торговому підприємстві
2.1 Поняття якості і безпеки товарів
2.2 Вивчення якості і безпеки товарів на торговому підприємстві
Висновок
Список літератури
Введення
У сучасних умовах переходу до ринку в країні отримала широку популярність ринкова концепція управління виробництвом і збутом названа маркетингом. Одним з найважливіших напрямків маркетингових досліджень є визначення асортиментної політики для торгового підприємства.
З точки зору маркетингу, першорядну увагу в магазинах має бути звернена на формування товарного асортименту, як розвивається в часі процесу встановлення такої номенклатури товару, яка задовольнила б потоварний структуру попиту населення.
Процес збуту товарів характеризується наявністю жорсткої конкуренції. Перш за все, це конкуренція в плануванні асортименту і розробці нових зразків, також слід відзначити конкуренцію цін, за якими товари пропонують на ринку. Щоб краще зрозуміти проблеми в процесі вибору асортиментної політики торговельного підприємства слід зупинитися на основних факторах визначають формування асортименту торгового підприємства.
Роль керівництва полягає в тому, щоб вміло поєднувати фінанси підприємства з асортиментною політикою підприємства забезпечує зростання і прибутку. Ретельно розроблена асортиментна політика підприємства служить керівництву покажчиком, курсом, яким має йти підприємство, що в свою чергу дозволяє співробітникам підприємства орієнтувати свою роботу в напрямках, що обіцяють велику віддачу.
Правильний вибір асортиментної політики підприємства служить свого роду гарантією, що вигідні можливості не будуть втрачені. Асортимент підприємства повинен бути по можливості широким. Розширення номенклатури реалізованої продукції може виявитися цінним підмогою в справі налагодження дрібної роздрібної торгівлі та зниження витрат збуту. Стійкості асортименту сприяє твердження для кожного магазину асортиментного переліку, який складається на основі даних по вивченню попиту, профілю магазина, обсягу товарообігу, розміру торговельних площ. Цей документ затверджується на один рік і знаходиться під постійним контролем керівником підприємства.
На підставі вищевикладеного видно, що актуальність теми очевидна, тому що при правильному виборі асортиментної політики торговельного підприємства буде задовольнятися попит споживача, а, отже, відбудеться отримання прибутку організацією торгівлі, і в кінцевому підсумку магазин буде рентабельним. Вибір цієї теми для написання курсової роботи не випадковий, так як ця тема недостатньо вивчена і вплив правильного вибору асортиментної політики підприємства дуже велике для задоволення попиту споживача, і рентабельності підприємства. Представлена робота присвячена питанням формування товарного асортименту в процесі здійснення комерційної діяльності торговим підприємством.
У першій частині роботи розглянуто теоретичні основи формування і реалізації асортиментної політики торговельного підприємства: поняття, види і властивості товарного асортименту, принципи та чинники його формування в умовах реалізації асортиментної політики торговельного підприємства.
У другій частині роботи проводиться вивчення способів і методів перевірки якості та безпеки товарів, що надходять на торговельне підприємство, розглядаються основи сертифікації товарів.
Методологічною основою роботи та логічного зв'язку в ній питань, що розглядаються послужили розробки вітчизняних і зарубіжних вчених в області організації комерційної діяльності, економічної теорії, маркетингу, логістики та теорії управління. При написанні роботи використовувалися навчальні посібники та підручники з менеджменту, монографії та наукові статті в періодичних виданнях.
1. Формування і управління торговим асортиментом в споживчому товаристві, підприємстві
1.1 Поняття і властивості торгового асортименту
Безліч товарів, представлених на ринку і класифікованих за ознакою виробничого походження або споживчого призначення називають асортиментом. Асортимент відображає принципові відмінності між товарами і являє собою логічне розподіл будь-якого безлічі, утвореного за найбільш загальними ознаками, на окремі категорії чи ланки різного рівня.
Асортимент товарів - сукупність їх видів і різновидів, об'єднаних за однією або кількома ознаками (наприклад, по сировинному або споживчому призначенню).
В основу класифікації товарів за сировинним призначенням покладено ознака однорідності сировини, з якого виготовлені продукти. Так, наприклад, за сировинним ознакою можна класифікувати такі товарні групи, як:
1) хлібобулочні вироби;
2) кондитерські вироби;
3) молоко та молочні продукти;
4) риба і рибні продукти;
5) бавовняні тканини;
6) вовняні тканини і т.д.
За ознакою споживчого призначення можна класифікувати такі вироби, як, наприклад, будівельні матеріали, дитячі товари і т.д. Асортимент будівельних матеріалів комплектується з товарів, що виробляються багатьма галузями промисловості (лісовий, цементної, скляної, хімічної, металообробної та ін.) Те ж саме можна сказати і про дитячі товари (легкої, взуттєвої, пластмас, скляної і т. д.).
У товароведении найчастіше класифікація товарів будується за товарно-сировинному ознакою. Наприклад:
1) товарна галузь (швейні вироби, з борошна, овочі, плоди, гриби, смакові товари, кондитерські товари, м'ясні, рибні товари і т.д.);
2) товарна група (чоловічий одяг, хліб і хлібобулочні вироби, дитячий одяг та ін);
3) товарна підгрупа (сухарні вироби, пряники, печиво і т.д.);
4) окремі різновиди товарів (сухе кави, розчинна кава, пряники м'які, сухарі з родзинками і т.д.).
У комерційній роботі товари народного споживання поділяють на виробничий і торговий асортимент.
Виробничий асортимент - це номенклатура товарів, що випускаються промисловим або сільгосппідприємством.
Торговий асортимент - номенклатура товарів, що реалізовуються в магазинах. У торговельних підприємствах має бути зосереджений широкий асортимент товарів, що представляє собою поєднання продукції, що виробляється різними промисловими і сільськогосподарськими підприємствами.
З цією метою відбувається перетворення виробничого асортименту в торговий (подсортировка товарів). Перетворення виробничого асортименту в торговий здійснюється в основному оптовими торговими підприємствами перш за все по товарах складного асортименту. За окремими продовольчими товарами (особливо швидкопсувних), а також непродовольчих товарах простого асортименту процес перетворення виробничого асортименту в торговий може здійснюватися безпосередньо в роздрібних торговельних підприємствах. Таким чином, торговий асортимент - це перелік товарів, підібраних для реалізації в роздрібній торговельній мережі.
Технічний прогрес і зростання потреб людей викликає до життя все більше нових товарів, призводить до безперервного розширення і оновлення їхнього асортименту. У торгівлі звертається понад 1 млн. різновидів товарів, асортимент яких постійно розширюється та оновлюється. За оцінками експертів, асортимент непродовольчих товарів через 5 років наполовину оновлюється, по технічно складним товарах оновлення відбувається ще швидше - через 7-10 років, оновлення становить 80-100%. Наприклад, оновлення та розширення асортименту за останні 10 років дуже помітно по відеотехніки, комп'ютерів і пов'язаних з цим обладнанням. З'явився ринок відеокасет, комп'ютерного обладнання. Відбулася велика оновлення асортименту в сфері благоустрою житла і ведення домашнього господарства, обладнання, пов'язаного з електрифікацією побуту, механізацією і автоматизацією домашніх робіт (кондиціонери, спеціальні електрочастотние печі для приготування їжі, автоматичні пральні машини, електромоечние машини, мікрокалькулятори і т.п.).
Всі ці колосальні зміни асортименту, його оновлення, розширення повинен враховувати комерсант у своїй торговельній роботі, передбачати, прогнозувати і відповідним чином готуватися до них - вчасно регулювати асортимент в магазинах, торгових складах, оптових підприємствах.
Слід також розрізняти асортимент товарів, торговий асортимент та товарну номенклатуру. Товарна номенклатура - це перелік усіх вироблених товарів, пропонованих фірмою-виробником для продажу. На відміну від асортименту товарів товарна номенклатура не ставить за мету класифікувати товари за будь-якою ознакою; вона обмежується простим перерахуванням однорідних або різнорідних товарів загального або аналогічного призначення. Торговий асортимент - це набір товарів, сформований за певними ознаками, покликаний задовольнити попит в деякий момент часу і підлягає реалізації в магазинах. У рамках товарного асортименту товари діляться на групи (табл. 1).
Усередині товарного асортименту виділяють класи, групи, види і різновиди.
Таблиця 1. Групи товарного асортименту
| 1. За призначенням товару | продовольчі та непродовольчі товари |
| 2. За призначенням | господарські, спортивні товари, одяг, меблі і т.п. |
| 3. За обмеженості термінів зберігання | швидкопсувні і нешвидкопсувні товари. |
| 4. За ознакою складності асортименту: | товари простого асортименту - товари, що мають невелике число видів або сортів, наприклад, хліб, господарське мило та ін; класифікуються не більш ніж за трьома ознаками; товари складного асортименту - товари, що мають внутрішню класифікацію по великій кількості критеріїв, наприклад, одяг характеризується кольором, розмірів, фасоном, видом тканини. |
| 5. За частотою пред'явлення попиту: | товари частого попиту (товари, які купуються на щоденній чи щотижневій основі); товари періодичного попиту (отримуються раз на один або кілька місяців); товари рідкісного попиту (отримуються раз на один або кілька років). Крім того, є група сезонних товарів, реалізація яких здійснюється в певні періоди (сезони) року. |
| 6. За характером попиту: | товари твердо сформульованого попиту - товари, попит на які визначився до відвідування магазину і пред'являється на конкретний товар або його різновид; товари імпульсного (імпульсивного) попиту - товари, попит на які виник під час відвідування магазину під впливом різних стимулів: реклама, викладка товарів, інтерес інших покупців; товари альтернативного попиту - товари, попит на які виник до посивіння магазину, але остаточно формується (вибір моделі, марки тощо) під час ознайомлення з асортиментом та вибору товару. |
| 7. За значенням товарів для покупців: | основний асортимент - орієнтований на звичайні потреби споживачів і характерний для даної торгової організації (наприклад, взуття в магазинах взуття); супутній асортимент - набір товарів, які виконують допоміжні функції і не відносяться до основних для даної організації (наприклад, предмети для догляду за взуттям у взуттєвому магазині). |
Клас - сукупність товарів, що мають аналогічне функціональне призначення (одяг, меблі, культтовари). Група товарів - сукупність товарів одного товарного класу, що володіють подібним складом споживчих властивостей і показників (верхній одяг, м'які меблі і т.д.). У рамках груп інколи виділяють підгрупи, до складу яких входять однорідні за ознакою єдності виробничого походження товари. Наприклад, товарна група взуття ділиться на підгрупи шкіряного, текстильної, валяного і гумового взуття, група посуду складається з підгруп металевої, скляної та фарфоро-фаянсового посуду.
Вид товарів - однакові товари різноманітного призначення (чоботи - жіночі, чоловічі та дитячі; меблі - для кухні, житлової кімнати і т.д.). Усередині кожного виду товари можуть відрізнятися один від одного за особливими ознаками (артикулами, сортами і т.д.), тобто підрозділятися на різновиди. Різновид товарів - сукупність товарів, виділених з ряду приватних ознак, представляється у вигляді конкретних марок, артикулів, моделей.
Виділяють укрупнений і розгорнутий асортимент. Укрупненим вважається асортимент, деталізований до рівня класів, груп або підгруп товарів. Розгорнутим є асортимент, деталізований до рівня різновидів. Структура асортименту індивідуальна в кожному конкретному випадку. Асортимент універмагу або супермаркету може включати декілька товарних груп; асортимент спеціалізованого магазину - одну групу товарів, але представлену великою кількістю видів, різновидів і найменувань. Особливості товарної структури підприємства називають властивостями асортименту. Властивість асортименту - відмітна особливість конкретного набору товарів. Існує сім специфічних властивостей асортименту: широта, глибина, структура, оновлюваність, гармонійність і стійкість. (Рис 1)
Властивості торгового асортименту |
Кількісні |
Якісні |
Широта |
Глибина |
Повнота |
Структура |
Гармонійність |
Оновлюваність |
Стійкість |
Малюнок 1 Властивості торгового асортименту
Широта асортименту - кількість пропонованих груп (підгруп) товарів.
Глибина визначається загальною кількістю асортиментних позицій у групі або підгрупі товарів. Глибоким асортимент вважається в тому випадку, якщо фірма пропонує багато різновидів товару. Зазвичай глибокий асортимент пропонують великі або спеціалізовані магазини.
Повнота означає відповідність фактичної наявності товарів у торговельному залі асортиментному переліку. Коефіцієнт повноти асортименту розраховують за формулою:
де К П - коефіцієнт повноти асортименту;
Р ф - фактична кількість різновидів товарів на момент перевірки;
Р н - кількість різновидів товарів, передбачених асортиментним переліком.
Структура асортименту визначається кількісним співвідношенням різних груп, підгруп або різновидів товарів, а також питомою вагою товарів, подібним по будь-якою ознакою. Для характеристики структури можна розглянути, наприклад, співвідношення продовольчих або непродовольчих товарів, товарів простого і складного асортименту, товарів різних асортиментних груп.
Гармонійність (узгодженість) асортименту - відображає ступінь сумісності різних товарних ліній з точки зору їх використання, виробництва, каналів розподілу та інших показників. Асортимент є гармонійним, якщо підприємство пропонує близькі за призначенням, що задовольняється потреби або ще якому-небудь критерію товари, наприклад, можна вважати гармонійним асортимент магазину дитячих товарів, якщо у продажу представлені такі групи товарів, як дитячий одяг, іграшки, дитяче харчування, коляски, дитячі меблі тощо
Оновлюваність асортименту характеризується кількістю нових товарних позицій в асортименті. Коефіцієнт оновлення розраховується за формулою:
де П Н - кількість нових асортиментних позицій, що з'явилися за рік;
П Заг. - Загальна кількість асортиментних позицій, що випускає на рік.
Стійкість визначається постійною наявністю товарів певного виду (споживач повинен бути впевнений, що у продажу виявиться даний товар). Коефіцієнт стійкості асортименту визначається за формулою:
де К у - коефіцієнт стійкості асортименту;
Р ф1, Р ф2, ..., Р ф n - фактична кількість різновидів товарів на момент окремих обстежень;
n - кількість обстежень.
Чим ближче значення коефіцієнтів до одиниці, тим повніше і стійкіше асортимент. Оптимальне значення коефіцієнта стійкості асортименту товарів в магазині протягом кварталу має бути не нижче:
- Для універсамів і гастрономів - 0,90;
- Для універмагів - 0,80;
- Для магазинів взуття і одягу - 0,75;
- Для магазинів з продажу культтоварів, спортивних, господарських, галантерейних товарів - 0,85.
1.2 Асортиментна політика
Формування асортименту - це процес підбору груп, видів і різновидів товарів. Формування асортименту магазину має узгоджуватися зі стратегічними цілями підприємства і його асортиментної політикою. Асортиментна політика - загальні принципи, яких торгова фірма збирається дотримуватися в області формування асортименту. Завдання асортиментної політики:
- Встановлення реальних і передбачуваних потреб у певних товарах;
- Визначення основних показників асортименту (широти, глибини, насиченості, гармонійності);
- Прийняття рішень щодо включення в асортимент нових товарів і виключення їх нього збиткових або не користуються попитом товарів;
- Оптимізація структури асортименту.
Рішення, що приймаються фірмою в межах асортиментної політики, можуть включати:
1. Скорочення (звуження) асортименту - це зміни в асортименті, пов'язані зі зменшенням його широти. Причинами скорочення асортименту можуть бути падіння попиту, недостатність пропозицій з боку постачальників, збитковість або низька прибутковість при реалізації окремих груп товарів.
2. Розширення асортименту - це зміна в асортименті, пов'язані зі збільшенням його широти. Причинами розширення асортименту є зміни в стратегії підприємства, розширення його матеріально-технічної бази, зміни в попиті, поява на ринку нових видів товарів і ін
3. Збільшення або зменшення довжини товарних груп - це зміна глибини асортименту. Чим більше товарів різних найменувань на товарній групі, тим асортимент глибше. Решения, касающиеся увеличения или уменьшения глубины ассортимента, принимаются в зависимости от профиля и специализации магазина, от состояния спроса на отдельные товары, уровня их рентабельности, в связи с устареванием или появлением товаров-новинок.
4. Обновление ассортимента - изменения в ассортименте, которые характеризуются увеличением показателя обновляемости. При этом формируется ассортимент, который способен удовлетворять изменившиеся потребности за счет новых товаров. Причины, побуждающие ассортимент изменяться, как правило, связаны с заменой морально устаревших или не пользующихся спросом товаров, появлением товаров лучшего качества.
5. Достижение большей или меньшей гармоничности ассортимента - изменения в ассортименте, связанные со степенью близости между собой отдельных групп товаров с точки зрения их назначения или по другим признакам. Преимущество гармоничного ассортимента для покупателей связано с большим удобством поиска близких по назначению или дополняющих друг друга товаров, для продавца - в том, что гармоничным ассортиментом проще управлять. В то ж время отсутствие гармоничности не является недостатком торгового предприятия, если предлагаемые товарные группы пользуются активным спросом.
6. Стабилизация ассортимента подразумевает высокую устойчивость и низкую степень обновления ассортимента. В основном такая политика может реализовываться в течение какого-либо периода в отношении продовольственных товаров и других товаров повседневного спроса.
7. Совершенствование структуры ассортимента - изменения в соотношении отдельных групп товаров (например, отечественных и импортных товаров, товаров различных видов, марок и т.п.). В рамках оптимизации ассортимента принимаются меры, в результате которых структура ассортимента в большей степени будет удовлетворять структуре и содержанию спроса и задачам максимизации прибыли предприятия.
Ассортиментная политика в розничной торговой сети - важная часть коммерческой стратегии в розничной торговле.
Проведение ассортиментной политики требует принятия решений не только о включении новых товаров, но и о снятии товаров с продажи. Фирмы - изготовители и поставщики товаров постоянно обновляют номенклатуру своей продукции, стремясь получить все новые и новые прибыли.
Ассортимент же есть часть розничной стратегии и оружие в конкурентной борьбе, и уже одно это предполагает его непрерывное и динамичное изменение. В некоторых случаях необходимость исключения определенного товара из ассортимента совершенно очевидна.
Однако часто подобное решение более или менее произвольно; тогда непременно следует учитывать критерий рентабельности в его широком понимании, т.е. задаваться вопросом: как исключение из ассортимента того или иного товара отразится на общей прибыли, получаемой товарным отделом в целом?
Ассортиментная политика магазина предполагает знание жизненных циклов производства и реализации товаров, без знания которых нельзя правильно управлять торговым ассортиментом.
Таким образом, формирование ассортимента товаров в магазинах должно быть в первую очередь подчинено интересам наиболее полного удовлетворения спроса населения, т.е. должна быть обеспечена достаточная полнота ассортимента товаров, хорошо известных населению, комплексность их предложения. Та часть ассортимента, которая удовлетворяет сформировавшийся спрос населения по объему, структуре, цене и прочим факторам, переходит в сферу потребления, и характеризует, с одной стороны, сумму расходов населения на покупку товаров, а с другой - денежную выручку торговли от продажи товаров, т.е. товарооборот.
1.3 Процесс формирования ассортимента , его принципы и факторы
Процесс формирования ассортимента товаров включает три этапа.
1. Установление группового ассортимента товаров . Групповой ассортимент соответствует профилю, специализации и типу магазина и разрабатывается на основе маркетинговых исследований рынка.
2. Определение структуры группового ассортимента , т.е. количественных соотношений отдельных групп товаров (долей товарных групп в общем товарообороте магазина). Структура ассортимента определяется на основе анализа объема и структуры товарооборота за прошлый период, состояния спроса и конъюнктуры торговли и т.д.
3. Определение внутригруппового (развернутого) ассортимента , т.е. подбор конкретных разновидностей товаров в рамках каждой группы. Этот этап требует хорошего знания покупательского спроса и ассортимента товаров, предлагаемого промышленностью и предприятиями оптовой торговли.
Товарооборот является одним из важнейших показателей в деятельности торгового предприятия, т.к. от него в конечном счете зависит величина валового дохода и прибыли. Кроме того, товарооборот характеризует величину реализованного спроса и, следовательно, является результатом и основным критерием эффективности управления ассортиментом. Следует учитывать, что ассортимент товаров постоянно обновляется. Этот процесс происходит под влиянием научно-технического прогресса, моды, сезонных колебаний в спросе и других факторов.
Поэтому на розничных торговых предприятиях постоянно должна проводиться работа по формированию спроса путем активного включения новых товаров в предлагаемый ассортимент. Кроме того, в период сезонной торговли розничные торговые предприятия должны расширять ассортимент соответствующих товаров. При этом покупателей надо проинформировать о появлении новых товаров.
В настоящее время формирование торгового ассортимента во многих магазинах осуществляется не только по товарно-групповому принципу, но и по признаку потребительского назначения товаров. Сущность этого подхода в том, что в торговом зале магазина все товары предлагаются не по отдельным товарным группам (например, «верхняя одежда», «головные уборы» и т.д.), а по потребительским комплексам, объединяющим товары, ориентированные на одну группу потребителей или определенную потребность (например, вместе с верхней одеждой предлагаются головные уборы и шарфы). Потребительский комплекс - перечень групп товаров, сформированных по функционально-потребительскому признаку (пол, возраст, особенности образа жизни покупателей). Формирование ассортимента по потребительским комплексам выполняет две задачи:
- минимизация времени для покупателя, возможность удовлетворить свои потребности в одном магазине или отделе;
- использование эффекта взаимосвязанности покупок и извлечение дополнительной прибыли.
Потребительские комплексы делятся на микрокомплексы. Например, в комплексе «Товары для женщин» выделяются микрокомплексы: «Одежда», «Головные уборы и шарфы», «Белье», «Чулочно-носочные изделия» и др. В состав каждого микрокомплекса входят товары определенных наименований, которые, в свою очередь, делятся на разновидности.
Основным инструментом, с помощью которого осуществляется планирование и регулирование ассортимента торгового предприятия, является ассортиментный перечень. Он содержит список наименований товаров, представленных в продаже. Ассортиментный перечень торговое предприятие формирует самостоятельно. Он должен быть утвержден руководителем организации. Ассортиментный перечень обычно разрабатывается на год, в течение года в него могут вноситься изменения.
Принципы формирования ассортимента товаров предприятий розничной торговли:
- обеспечение соответствия ассортимента потребностям целевых потребителей организации розничной торговли; Осуществление этого принципа предполагает формирование ассортимента товаров по признаку потребительского назначения товаров. Такой принцип формирования ассортимента позволяет создать большие удобства для покупателей, облегчает им процесс ознакомления с предлагаемыми к продаже товарами, сокращает затраты времени на осуществление покупок, способствует совершению «импульсивных покупок».
- обеспечение устойчивости ассортимента; Устойчивый ассортимент товаров в магазине обусловливает сокращение затрат времени покупателей на поиск товаров, позволяет стандартизировать все важнейшие торгово-технологические процессы и операции, организовывать их выполнение с минимальными затратами трудовых, материальных и финансовых ресурсов.
- обеспечение рентабельной деятельности предприятия. В условиях перехода к рыночной экономике рентабельность является необходимым условием функционирования любого торгового предприятия.
На построение торгового ассортимента в розничных торговых предприятиях влияет ряд экономических, социальных, демографических, природно-естественных, специфических и других факторов.
К экономическим факторам относят: денежные доходы населения и распределение их между отдельными группами населения; уровень розничных цен и их соотношение между отдельными видами и группами товаров; объем и состав нетоварного поступления продуктов питания в семьи за счет личных подсобных хозяйств; степень обеспеченности населения предметами длительного пользования. Социальные факторы - социальная и профессиональная структура обслуживаемого населения; уровень образования и культурного развития людей; исторические традиции, праздники, национальные обычаи, мода и др.
Демографические факторы: изменения численности населения и его состава по полу, возрасту, месту проживания; изменение размеров и состава семьи. Природно-естественные факторы: климатические условия, продолжительность времен года, физиологические особенности человеческого организма в зависимости от пола, возраста и т.д.
К специфическим факторам, оказывающим влияние на построение ассортимента товаров в каждом конкретном магазине, относятся тип и размер магазина, его специализация, техническая оснащенность, условия товароснабжения (наличие стабильных источников, отдаленность, вид поставщика), численность и состав обслуживаемого населения, транспортные условия, наличие других розничных торговых предприятий в зоне деятельности данного магазина. При формировании ассортимента продовольственных товаров в розничных торговых предприятиях следует учитывать некоторые особенности спроса на продукты питания. Так, спрос на продовольственные товары по сравнению со спросом на непродовольственные товары обладает более высокой степенью устойчивости, а в отдельных случаях - известной консервативностью.
Потребитель привыкает к определенным видам продуктов (сортам хлеба, сыра, масла, кондитерским изделиям и т.д.), поэтому важно достигнуть стабильности в формировании ассортимента таких товаров, обеспечивая их бесперебойную продажу. При формировании в розничной торговой сети ассортимента продовольственных товаров необходимо учитывать и фактор их взаимозаменяемости. В случае отсутствия в продаже нужного продукта или неудовлетворительного качества предложенного товара покупатель, как правило, не откладывает покупку, а ищет ему замену, покупая другой продукт с аналогичной пищевой ценностью. Особенно это касается товаров 1 группы, но есть и межгрупповая взаимозаменяемость: мясо можно заменить рыбой, картофель - крупами, макаронами и т.д.
Кроме того, на продовольственные товары спрос носит комплексный характер, т.е. одновременно приобретаются продукты, дополняющие друг друга, например, мясо, жиры, овощи, хлеб, молоко, чай, сахар, печенье и т.д.
Это следует учитывать при формировании ассортимента продовольственных товаров. На спрос и потребление многих товаров оказывает влияние сезонность их производства (молочные продукты, мясо, овощи, фрукты и др.) либо особенности потребления товара (со сменой времен года существенно меняются потребности людей в предметах одежды, обуви, спортивных товарах, напитках). Вследствие этого происходит неравномерность потребления продовольственных товаров в течение года и спрос переключается на товары их заменяющие. Например, в зимний и весенний периоды увеличивается спрос на овощные и фруктовые консервы, заменяющие свежие плоды и овощи; летом в условиях обилия овощей, ягод и фруктов резко снижаются объемы продаж круп и макаронных изделий и т.д.
Проблема сглаживания сезонности в потреблении пищевых продуктов решается в известной степени путем создания сезонных запасов соответствующих товаров, что также следует учитывать при формировании ассортимента. При современном ритме жизни резко увеличивается спрос на полуфабрикаты, концентраты, кулинарные изделия, т.е. на продукты, максимально подготовленные к употреблению при небольшой термообработке.
Еще одним важным фактором формирования торгового ассортимента является - жизненный цикл товара (рис. 2.). Концепция жизненного цикла товара основывается на том положении, что любой товар рано или поздно вытесняется с рынка другим, более совершенным или дешевым. Одни товары предназначены для продажи в течение ограниченного срока, другие являются рыночными «долгожителями», но вечного товара быть не может. Товары устаревают как технически, так и морально, психологически.
Любой товар с момента своего возникновения проходит определенные стадии, этапы, фазы развития, общие для всех товаров:
- Стадия вывода на рынок. Тестирование товара. Ввод в продажу небольшого количества товара.
- Стадия роста. Увеличение объема поставок товара в магазины. Ввод в продажу разновидностей товара (различные цвета, вкусы, размеры и т.д.).
- Стадия зрелости. Организация продажи товара во всех магазинах. Ввод его в основной ассортимент магазинов. Варьирование разновидностей товара в соответствии с профилями магазинов.
- Стадия упадка. Продажа только основных разновидностей товара. Поставка товара в магазины в зависимости от спроса на него. Снятие товара с продажи.
Обсяг продажів |
Стадия вывода на рынок |
Стадия роста |
Стадия зрелости |
Стадия упадка |
| ||||||
Малюнок 2. Жизненный цикл товара
Многие товары предназначены для продажи в течение лишь ограниченного срока: меняются потребности и вкусы покупателей, меняются технологические возможности промышленности. Товары стареют как технически, так и морально, психологически. Представление о жизненном цикле товара исходит из того, что любой товар проходит определенные стадии, этапы, фазы развития: стадию внедрения товара на рынок, стадию роста, стадию зрелости и, наконец, стадию устаревания. С этими стадиями связаны три очень важные особенности и характеристики.
1. Скорость прохождения через стадии жизненного цикла для разных товаров неодинакова. Одни товары очень быстро пробегают весь цикл, другие медленно проходят через каждую стадию; есть и такие товары, которым так и не удается от стадии внедрения перейти к стадии роста.
2. Прибыль, получаемая от продажи единицы товара, неуклонно увеличивается на протяжении стадии роста, а где-то на стадии зрелости она начинает уменьшаться в результате давления, оказываемого конкурентами. В конце стадии зрелости увеличение объема реализации почти всегда обгоняет увеличение прибыли.
3. Политика и тактика розничной организации применительно к торговле определенным товаром различны и зависят от того, на какой стадии жизненного цикла этот товар включен в ассортимент.
Таким образом, формирование торгового ассортимента - серьезная и ответственная коммерческая работа. Она требует знания состава населения, потребностей, его покупательной способности, знания моды, учета климатических, сезонных и национальных особенностей.
Определение и использование в процессе анализа товарного ассортимента показателей, характеризующих его полноту и устойчивость, позволяют не только оценить, но и сопоставить ассортимент одного магазина с ассортиментом другого магазина, обслуживающего один и тот же целевой рынок.
Таким образом, разработка каждым конкретным магазином ассортиментного перечня товаров и осуществление контроля за его соблюдением способствуют лучшему обслуживанию покупателей целевого рынка и созданию устойчивого ассортимента.
В условиях перехода к рыночным отношениям работа по формированию ассортимента в магазинах значительно усложняется. Широта и глубина ассортимента реализуемых товаров во многом зависят от квалификации работников магазинов и коммерческих служб организаций, которые должны располагать обширной информацией о спросе покупателей, источниках возможного поступления товаров, ценах на товары и другой коммерческой информацией.
2. Обеспечение качества и безопасности товаров в торговом предприятии
2.1 Понятие качества и безопасности товаров
Под качеством понимается совокупность свойств продукции, обуславливающих её пригодность удовлетворять определённые потребности в соответствии с её назначением. С понятием качества тесно связано понятие технический уровень продукции. Общепризнанна классификация десяти групп свойств и соответственно показателей:
1. Показатели назначения.
2. Показатели надёжности.
3. Показатели технологичности.
4. Показники стандартизації і уніфікації.
5. Эргономические показатели.
6. Эстетические показатели.
7. Показатели транспортабельности.
8. Патентно-правовые показатели.
9. Экологические показатели.
10. Показатели безопасности.
Помимо перечисленных показателей важна и цена изделия. Именно в связи с ценой возникает вопрос экономически оптимального или экономически рационального качества. Под экономически оптимальным качеством понимается соотношение качества и затрат, или цена единицы качества. Количественно определить качество весьма сложно. Этим занимается наука квалиметрия. Квалиметрия наука, которая разработала достаточно приемлемые методы количественной оценки качества.
Управление качеством - действия, осуществляемые при создании и эксплуатации или потреблении продукции, в целях установления, обеспечения и поддержания необходимого уровня её качества. При управлении качеством продукции непосредственными объектами управления являются процессы, от которых зависит качество продукции.
Индивидуальный контроль качества явился первым этапом развития управления качеством и действовал в производстве до конца XIX века. Начало XX века ознаменовалось переходом к цеховому контролю качества. Привлечение в производство штатных контролёров положило начало III этапу, который можно охарактеризовать как контроль качества при приёмке продукции. Крупномасштабные заказы на продукцию массового производства положили начало IV этапу контроля качества, определяемого как статистический контроль. По мнению многочисленных экспертов, управление качеством в ХХI веке требует, чтобы: компании учитывали затраты на качество в своих балансах; каждый работник умел правильно определить свою роль в улучшении качества продукции, а также знал, что качество это соответствие продукции требованиям потребителя; потребитель был уверен в том, что получит от поставщика продукцию и услуги вовремя, и что качество их будет высоким. Основные функции службы управления качеством: поддержание уровней качества продукции в соответствии с политикой фирмы в соотношении качества; обеспечение контроля приобретаемых деталей, инструмента и технологических процессов; составление статистических отчётов. Система комплексного управления качеством является необходимым атрибутом современной концепции управления предприятием. К числу важнейших мероприятий по внедрению системы следует отнести: выбор стратегии; создание инфраструктуры; подготовка сотрудников к переменам; разработка планов внедрения; установление каналов связи с персоналом других фирм.
Стандарт в переводе с английского это норма, мерило, образец. Главная задача стандартизации создание системы нормативно технической документации (НТД), определяющей прогрессивные требования к продукции. Стандартизация базируется на ряде принципов: повторяемость; вариантность; системность; взаимозаменяемость. В настоящее время сформировалась государственная система стандартизации и метрологии РФ, которая регламентирует процессы построения, изложения и распространения стандартов. В РФ нормативные документы по стандартизации подразделяются на категории и подразделяются в зависимости от объекта стандартизации, его специфики и содержания. Определение понятия сертификации продукции было впервые разработано специальным комитетом по вопросам сертификации продукции Международной организации по стандартизации (ИСО). Сертификация соответствия – это действие третьей стороны, доказывающее, что обеспечивается необходимая уверенность в том, что должным образом идентифицированная продукция, процесс или услуга соответствует конкретному стандарту или другому нормативному документу. Сертификация может быть обязательной и добровольной. Объектами сертификации могут быть: конкретная продукция; состояние производства; система управления качеством.
Товарный знак - существенный компонент активов предприятия, одновременно представляющий собой важный источник информации для покупателей товаров. В соответствии с ФЗ РФ «О товарах и товарных знаках, знаков обслуживания и наименовании мест происхождения товаров», принятом в 1992 году, товарный знак - обозначение, способное отличать соответственно товары и услуги одних юридических или физических лиц от однородных товаров или услуг других юридических или физических лиц.
В патентоведческой литературе выделяются три критерия классификации товарных знаков: по формам выражения; по основаниям использования; по степени известности. В прикладной экономической литературе, посвященной процессам продвижения фирмами своих товаров на рынок, формирования благоприятной репутации фирмы, выделяют другие критерии классификации: по географическому охвату; по широте охватываемых товаров; по происхождению (времени/месту создания). С точки зрения субъектов обладателей прав на товарные знаки можно выделить товарные знаки производителей и дилеров/ фирм, занимающихся торговлей.
В противоположность распространённому мнению, повышение качества не только не обязательно увеличивает стоимость изделия, но напротив, например, при внедрении комплексного управления качеством может привести к её снижению. Расходы на качество, определяющие в сумме цену качества можно разделить на две основные категории: расходы, связанные с обеспечением качества (цена соответствия); издержки, связанные с неудовлетворительным качеством изделий (цена несоответствия). В свою очередь, расходы на обеспечение качества включают в себя расходы на проведение контроля качества с целью выявления продукции неудовлетворительного качества, а также расходы, связанные с предупреждением выпуска некачественной продукции. Издержки, связанные с неудовлетворительным качеством изделий включают в себя издержки в сфере производства и издержки в сфере потребления.
Повышение качества товаров и продукции это не самоцель, а средство для повышения эффективности производства и более полного удовлетворения на этой основе потребностей общества. Эта цель достигается как путём экономии производственных ресурсов, так и в результате улучшения качества продукции. Неуклонный рост качества продукции это и средство, и результат интенсификации производства. Пути повышения качества: НТП; соблюдение технологической дисциплины и усиление контроля качества; совершенствование управления качеством. Основные факторы совершенствования управления качеством продукции: улучшение стандартизации, приемки и аттестации качества; комплексное планирование повышения качества; усиление стимулирования повышения качества; внедрение комплексных систем управления качеством (КСУК).
2.2 Изучение качества и безопасности товаров на торговом предприятии
Однією з найважливіших складових частин технологічного процесу магазину є приймання товарів, що надійшли за кількістю і якістю.
Порядок і терміни проведення приймання, а також правила її документального оформлення визначені в інструкціях «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» і «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю». Дані інструкції застосовуються тільки у випадках, коли це передбачено договором купівлі-продажу (поставки) і коли інший порядок приймання не встановлено стандартами, технічними умовами або іншими обов'язковими правилами. Здійснюють приймання товарів працівники магазина, на яких покладена матеріальна відповідальність. Вони повинні добре знати правила, відповідно до яких проводиться приймання, і терміни її проведення, вміти складати всі необхідні документи, бути компетентними в питаннях визначення кількості і якості товарів.
Керівництво магазину зобов'язана систематично контролювати виконання правил приймання і своєчасність її документального оформлення. При порушенні правил і термінів проведення приймання торгові організації у разі нестачі чи зниження якості товарів позбавляються можливості пред'явлення претензій постачальникам чи транспортним організаціям. Приемка товаров в магазине включает в себя: проверку количества поступивших товаров, их качества и комплектности; оформление приемки соответствующими документами; принятие товаров на учет.
Приймаючи товар, працівники магазину повинні переконатися у відповідності його характеристик (найменування, кількості, ціни та ін) даними транспортних і супровідних документів. Транспортними документами є транспортна залізнична накладна, товарно-транспортна накладна та інші, в залежності від виду транспорту, яким доставляється вантаж. До супровідних документів належать товарна накладна, рахунок, рахунок-фактура, а також деякі інші документи, перелік яких залежить як від особливостей товару, що надійшов, так і від способу його доставки.
Товарно-транспортна накладна використовується при доставці товарів автомобільним транспортом. Она выписывается поставщиком в четырех оригинальных копиях и состоит из двух разделов - товарного и транспортного. Товарна накладна застосовується для оформлення продажу товарів. Вона складається у двох примірниках, перший з яких залишається у постачальника. Другий примірник служить підставою для оприбуткування товарів одержувачем. Счет является для предприятия розничной торговли документом, на основании которого производится оплата поставленного товара, выдается поставщиком и удостоверяет поставку товара и его стоимость. Счет-фактура выписывается в тех случаях, когда перечень отгружаемых магазину товаров велик, содержит подробное описание и цену товара, номер транспортного документа, сумму счета и иные реквизиты.
Під час приймання необхідно проконтролювати наявність на упаковці товарів і в супровідних документах інформації про сертифікацію (для товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації) та терміни придатності (для товарів, у яких термін придатності повинен бути встановлений обов'язково). Якщо кількість і якість товару відповідають даним, зазначеним у супровідних документах, то це підтверджується накладенням на них штампа магазина. Матеріально відповідальна особа, яка здійснювала приймання товару, ставить свій підпис на супровідних документах і завіряє її круглою печаткою організації торгівлі.
Порядок приймання товарів і її документальне оформлення залежать від місця приймання, її характеру (за кількістю, якістю, комплектності), від наявності або відсутності супровідних документів і т.д. Так, порядок приймання товарів, що надійшли в тарі-обладнанні, регулюється інструкцією «Про особливості приймання товарів народного споживання, що доставляються в тарі-обладнанні». Умови приймання імпортних товарів встановлюються в договорах з іноземними постачальниками. Якщо порядок і терміни приймання товарів спеціально обумовлені не були, то керуються інструкцією «Про порядок та терміни приймання імпортних товарів за кількістю та якістю, складання та направлення рекламаційних актів». Далі питання приймання товарів викладені відповідно до правил діючих інструкцій «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» і «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю». Порядок і строки пред'явлення претензій до автотранспортної організації визначені у Статуті автомобільного транспорту.
Приймання товарів за якістю проводиться з метою запобігання надходження до покупців товарів низької якості. Одночасно з прийманням товарів за якістю проводиться перевірка їх комплектності, а також тари, упаковки, маркування. Приймають товари за органолептичними показниками (перевіряють зовнішній вигляд, смак, запах, консистенцію) попередньо на місці отримання і остаточно в магазині. Терміни приймання товарів за якістю можуть бути передбачені договором поставки або встановлені для окремих видів товарів стандартами або технічними умовами. В остальных случаях приемка товаров по качеству и комплектности проводится в следующие сроки:
- при иногородней поставке - не позднее 20 дней, а скоропортящихся товаров - не позднее 24 ч. после выдачи их органом транспорта или поступления в магазин;
- При одногородней постачанні - не пізніше 10 днів, а швидкопсувних товарів - 24г після надходження до магазину.
У районах Крайньої Півночі та інших місцевостях дострокового завезення непродовольчі товари приймають за якістю не пізніше 60 днів, продовольчі (за винятком швидкопсувних) - не пізніше 40 днів, а швидкопсувні товари - не пізніше 48 годин після надходження їх у магазин.
Приймання вважається виробленої своєчасно, якщо перевірка якості і комплектності товарів завершена у встановлені терміни. Приймання товарів здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, договорами, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документам, що засвідчують якість і комплектність поставлених товарів (технічний паспорт, сертифікат, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Якщо супровідні документи або частина з них відсутні, то в цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектності товарів, що надійшли і в ньому вказується, які документи відсутні. При прийманні товарів проводиться суцільна перевірка їх якості і комплектності. Вибіркова перевірка з поширенням результатів перевірки якості будь-якої частини товарів на всю партію допускається у випадках, передбачених стандартами, технічними умовами або договором.
При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування товарів, що надійшли, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, працівники магазину призупиняють подальшу прийомку і складають односторонній «Акт про приймання товарів »(форма № ТОРГ-1). У ньому зазначають кількість оглянутих товарів, характер виявлених при прийманні дефектів. До продовження приймання забезпечується зберігання товарів неналежної якості в умовах, що запобігають погіршення їх якості та змішування з іншими однорідними товарами.
Для участі у продовженні приймання і в складанні двостороннього акта викликається представник постачальника. При одногородней постачання виклик представника і його явка для участі у прийманні та складанні акта обов'язкові. Повідомлення іногороднього постачальника обов'язково тільки в тому випадку, коли його участь у подальшій приймання і складання акта передбачено договором. Представник одногороднего постачальника зобов'язаний з'явитися не пізніше ніж на наступний день після отримання виклику, а з швидкопсувним товарах - протягом 4 годин після отримання виклику, якщо в ньому не вказаний інший термін явки. Представник іногороднього постачальника зобов'язаний з'явитися не пізніше ніж у триденний термін після отримання виклику не враховуючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший термін не передбачено у договорі. Представник постачальника може брати участь у прийманні тільки за наявності у нього відповідного посвідчення.
При неявці представника постачальника за викликом одержувача у встановлений термін і у випадках, коли його виклик не є обов'язковим, перевірка якості товарів проводиться експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. У випадках, передбачених стандартами, технічними умовами або договором, для визначення якості товарів проводиться відбір зразків (проб). Відібрані у суворій відповідності до вимог зазначених документів зразки (проби) опечатуються або пломбуються і забезпечуються етикетками, підписаними особами, які беруть участь у відборі.
За результатами приймання товарів за якістю і комплектності за участю зазначених вище представників складається двосторонній «Акт про встановлену розбіжність за кількістю і якістю при прийманні товарно-матеріальних цінностей» (форма № ТОРГ-2), Він повинен бути складений у день закінчення приймання. Акт підписується всіма особами, які брали участь у прийманні. Вони зобов'язані засвідчувати своїм підписом тільки ті факти, які були встановлені з їх участю. Особа, яка не згодне із змістом акта, зобов'язана підписати його із застереженням про незгоду і викласти свою думку. До акта, що встановлює неналежну якість або некомплектність товарів, додаються супровідні документи, а також інші документи, що можуть свідчити про причини псування (погіршення якості) товарів або їх некомплектність. Акт затверджується керівником підприємства-одержувача або його заступником не пізніше триденного терміну після складання.
Складений за результатами приймання товарів акт є документом, що підтверджує невиконання постачальником умов договору. Тому він служить підставою для пред'явлення постачальнику претензійного листа. У листі вказується сума вимог і їх зміст, підтверджене посиланнями на документи та нормативні акти, До нього додається двосторонній акт з усіма документами, а у відповідних випадках - їх належно завіреними копіями або виписками з документів. Терміни направлення претензії отримувачем товарів, а також терміни її розгляду і відповіді на неї постачальником встановлюються договором.
Торговельні організації мають право незалежно від результатів перевірки якості товарів, виробленої ними у строки, зазначені вище, актувати виробничі недоліки, якщо вони будуть виявлені при підготовці товарів до роздрібного продажу або при роздрібному продажі протягом чотирьох місяців після отримання товарів. Акт про приховані недоліки товарів повинен бути складений протягом 5 днів після їх виявлення, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження товарів на склад одержувача, що виявив такі недоліки, якщо інші терміни не визначені договором. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для цього виду товарів перевірці і виявлені лише в процесі зберігання, підготовки до продажу або використання товарів.
Якщо на товари встановлені гарантійні терміни служби або зберігання, то акт про приховані недоліки складається також протягом 5 днів після їх виявлення, але в межах встановленого гарантійного строку. Акт про приховані недоліки товарів, гарантійний строк на які обчислюється з моменту їх роздрібного продажу, може бути складений також в період зберігання до продажу, незалежно від часу отримання товарів.
Висновок
Инструментом регулирования ассортимента товаров в магазинах служит ассортиментный перечень товаров. Его рекомендуется устанавливать для каждого конкретного магазина с учетом его типа, размера торговой площади, места расположения и других факторов. Наличие таких перечней позволяет не только рационально регулировать ассортимент товаров, но и систематически контролировать его полноту и стабильность.
Полнота и устойчивость ассортимента розничных торговых предприятий определяются с помощью показателей, именуемых коэффициентами полноты и устойчивости ассортимента. На полноту ассортимента товаров в магазинах влияют многие факторы, причем нередко случайные (задержка поставщиками отгрузки товаров, нарушение графика завоза и т.п.). Коэффициенты полноты и устойчивости ассортимента можно рассчитывать как по всему товарному ассортименту, так и по ассортименту товаров отдельных товарных групп или потребительских комплексов. Определение и использование в процессе анализа товарного ассортимента показателей, характеризующих его полноту и устойчивость, позволяют не только оценить но и сопоставить ассортимент одного магазина с ассортиментом другого магазина, обслуживающих один целевой рынок.
Таким образом, разработка каждым конкретным магазином ассортиментного перечня товаров и осуществление контроля за его соблюдением способствуют лучшему обслуживанию покупателей целевого рынка и созданию устойчивого ассортимента. В условиях рынка работа по формированию ассортимента в магазинах значительно усложняется. Широта и глубина ассортимента реализуемых товаров во многом зависят от квалификации работников магазинов и коммерческих служб организации, которые должны располагать обширной информацией о спросе покупателей, источникам возможного поступления, ценах на товары и другой коммерческой информацией.
Список літератури
1. Варлі Розмарі, Рафік Мохаммед. Основы управления розничной торговлей./Пер. з англ. Ільїн С.Б. (Глави 1-9), Бірюкова Н.Д. (Глави 10-18). - М.: Издательский дом Гребенникова, 2005
2. Дашков Л.П., Памбухчнянц О.В. Комерція і технологія торгівлі - М.: «Маркетинг», 2000. - 448 с
3. Дурович А. П. Основи маркетингу: навч. посібник .- М.: Нове знання, 2004. - 512с
4. Котлер, Філіп, Армстронг, Гаррі, Сондерс, Джон, Вонг, Вероніка. Основи маркетингу: Пер. з анг.-2-е європ. вид. - М., Спб., К., Издательский дом Вильямс, 2001.-994 с : ил.-Парал. тит. англ.
5. Менеджмент, маркетинг і економіка / під ред. А.П.Егоршина – Н. Новгород: НИМБ – 2001 г 486 с
6. Мерчандайзинг: управління роздрібними продажами. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 274 с
7. Неруш Ю.М. Логістика: навч. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 389 с
8. Памбухчнянц О.В. Організація комерційної діяльності: Учеб. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ІТК «Дашков і К °», 2005. - 448 с
9. Панкратов Ф.Г. Комерційна діяльність: Учеб. 7-е вид., Перераб. і доп. - М.: ІТК «Дашков і К °», 2004. - 504 с
10. Снєгірьова В. Роздрібний магазин. Управління асортиментом за товарними категоріями. - СПб.: Питер, 2007
2. Прибыль, получаемая от продажи единицы товара, неуклонно увеличивается на протяжении стадии роста, а где-то на стадии зрелости она начинает уменьшаться в результате давления, оказываемого конкурентами. В конце стадии зрелости увеличение объема реализации почти всегда обгоняет увеличение прибыли.
3. Политика и тактика розничной организации применительно к торговле определенным товаром различны и зависят от того, на какой стадии жизненного цикла этот товар включен в ассортимент.
Таким образом, формирование торгового ассортимента - серьезная и ответственная коммерческая работа. Она требует знания состава населения, потребностей, его покупательной способности, знания моды, учета климатических, сезонных и национальных особенностей.
Определение и использование в процессе анализа товарного ассортимента показателей, характеризующих его полноту и устойчивость, позволяют не только оценить, но и сопоставить ассортимент одного магазина с ассортиментом другого магазина, обслуживающего один и тот же целевой рынок.
Таким образом, разработка каждым конкретным магазином ассортиментного перечня товаров и осуществление контроля за его соблюдением способствуют лучшему обслуживанию покупателей целевого рынка и созданию устойчивого ассортимента.
В условиях перехода к рыночным отношениям работа по формированию ассортимента в магазинах значительно усложняется. Широта и глубина ассортимента реализуемых товаров во многом зависят от квалификации работников магазинов и коммерческих служб организаций, которые должны располагать обширной информацией о спросе покупателей, источниках возможного поступления товаров, ценах на товары и другой коммерческой информацией.
2. Обеспечение качества и безопасности товаров в торговом предприятии
2.1 Понятие качества и безопасности товаров
Под качеством понимается совокупность свойств продукции, обуславливающих её пригодность удовлетворять определённые потребности в соответствии с её назначением. С понятием качества тесно связано понятие технический уровень продукции. Общепризнанна классификация десяти групп свойств и соответственно показателей:
1. Показатели назначения.
2. Показатели надёжности.
3. Показатели технологичности.
4. Показники стандартизації і уніфікації.
5. Эргономические показатели.
6. Эстетические показатели.
7. Показатели транспортабельности.
8. Патентно-правовые показатели.
9. Экологические показатели.
10. Показатели безопасности.
Помимо перечисленных показателей важна и цена изделия. Именно в связи с ценой возникает вопрос экономически оптимального или экономически рационального качества. Под экономически оптимальным качеством понимается соотношение качества и затрат, или цена единицы качества. Количественно определить качество весьма сложно. Этим занимается наука квалиметрия. Квалиметрия наука, которая разработала достаточно приемлемые методы количественной оценки качества.
Управление качеством - действия, осуществляемые при создании и эксплуатации или потреблении продукции, в целях установления, обеспечения и поддержания необходимого уровня её качества. При управлении качеством продукции непосредственными объектами управления являются процессы, от которых зависит качество продукции.
Индивидуальный контроль качества явился первым этапом развития управления качеством и действовал в производстве до конца XIX века. Начало XX века ознаменовалось переходом к цеховому контролю качества. Привлечение в производство штатных контролёров положило начало III этапу, который можно охарактеризовать как контроль качества при приёмке продукции. Крупномасштабные заказы на продукцию массового производства положили начало IV этапу контроля качества, определяемого как статистический контроль. По мнению многочисленных экспертов, управление качеством в ХХI веке требует, чтобы: компании учитывали затраты на качество в своих балансах; каждый работник умел правильно определить свою роль в улучшении качества продукции, а также знал, что качество это соответствие продукции требованиям потребителя; потребитель был уверен в том, что получит от поставщика продукцию и услуги вовремя, и что качество их будет высоким. Основные функции службы управления качеством: поддержание уровней качества продукции в соответствии с политикой фирмы в соотношении качества; обеспечение контроля приобретаемых деталей, инструмента и технологических процессов; составление статистических отчётов. Система комплексного управления качеством является необходимым атрибутом современной концепции управления предприятием. К числу важнейших мероприятий по внедрению системы следует отнести: выбор стратегии; создание инфраструктуры; подготовка сотрудников к переменам; разработка планов внедрения; установление каналов связи с персоналом других фирм.
Стандарт в переводе с английского это норма, мерило, образец. Главная задача стандартизации создание системы нормативно технической документации (НТД), определяющей прогрессивные требования к продукции. Стандартизация базируется на ряде принципов: повторяемость; вариантность; системность; взаимозаменяемость. В настоящее время сформировалась государственная система стандартизации и метрологии РФ, которая регламентирует процессы построения, изложения и распространения стандартов. В РФ нормативные документы по стандартизации подразделяются на категории и подразделяются в зависимости от объекта стандартизации, его специфики и содержания. Определение понятия сертификации продукции было впервые разработано специальным комитетом по вопросам сертификации продукции Международной организации по стандартизации (ИСО). Сертификация соответствия – это действие третьей стороны, доказывающее, что обеспечивается необходимая уверенность в том, что должным образом идентифицированная продукция, процесс или услуга соответствует конкретному стандарту или другому нормативному документу. Сертификация может быть обязательной и добровольной. Объектами сертификации могут быть: конкретная продукция; состояние производства; система управления качеством.
Товарный знак - существенный компонент активов предприятия, одновременно представляющий собой важный источник информации для покупателей товаров. В соответствии с ФЗ РФ «О товарах и товарных знаках, знаков обслуживания и наименовании мест происхождения товаров», принятом в 1992 году, товарный знак - обозначение, способное отличать соответственно товары и услуги одних юридических или физических лиц от однородных товаров или услуг других юридических или физических лиц.
В патентоведческой литературе выделяются три критерия классификации товарных знаков: по формам выражения; по основаниям использования; по степени известности. В прикладной экономической литературе, посвященной процессам продвижения фирмами своих товаров на рынок, формирования благоприятной репутации фирмы, выделяют другие критерии классификации: по географическому охвату; по широте охватываемых товаров; по происхождению (времени/месту создания). С точки зрения субъектов обладателей прав на товарные знаки можно выделить товарные знаки производителей и дилеров/ фирм, занимающихся торговлей.
В противоположность распространённому мнению, повышение качества не только не обязательно увеличивает стоимость изделия, но напротив, например, при внедрении комплексного управления качеством может привести к её снижению. Расходы на качество, определяющие в сумме цену качества можно разделить на две основные категории: расходы, связанные с обеспечением качества (цена соответствия); издержки, связанные с неудовлетворительным качеством изделий (цена несоответствия). В свою очередь, расходы на обеспечение качества включают в себя расходы на проведение контроля качества с целью выявления продукции неудовлетворительного качества, а также расходы, связанные с предупреждением выпуска некачественной продукции. Издержки, связанные с неудовлетворительным качеством изделий включают в себя издержки в сфере производства и издержки в сфере потребления.
Повышение качества товаров и продукции это не самоцель, а средство для повышения эффективности производства и более полного удовлетворения на этой основе потребностей общества. Эта цель достигается как путём экономии производственных ресурсов, так и в результате улучшения качества продукции. Неуклонный рост качества продукции это и средство, и результат интенсификации производства. Пути повышения качества: НТП; соблюдение технологической дисциплины и усиление контроля качества; совершенствование управления качеством. Основные факторы совершенствования управления качеством продукции: улучшение стандартизации, приемки и аттестации качества; комплексное планирование повышения качества; усиление стимулирования повышения качества; внедрение комплексных систем управления качеством (КСУК).
2.2 Изучение качества и безопасности товаров на торговом предприятии
Однією з найважливіших складових частин технологічного процесу магазину є приймання товарів, що надійшли за кількістю і якістю.
Порядок і терміни проведення приймання, а також правила її документального оформлення визначені в інструкціях «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» і «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю». Дані інструкції застосовуються тільки у випадках, коли це передбачено договором купівлі-продажу (поставки) і коли інший порядок приймання не встановлено стандартами, технічними умовами або іншими обов'язковими правилами. Здійснюють приймання товарів працівники магазина, на яких покладена матеріальна відповідальність. Вони повинні добре знати правила, відповідно до яких проводиться приймання, і терміни її проведення, вміти складати всі необхідні документи, бути компетентними в питаннях визначення кількості і якості товарів.
Керівництво магазину зобов'язана систематично контролювати виконання правил приймання і своєчасність її документального оформлення. При порушенні правил і термінів проведення приймання торгові організації у разі нестачі чи зниження якості товарів позбавляються можливості пред'явлення претензій постачальникам чи транспортним організаціям. Приемка товаров в магазине включает в себя: проверку количества поступивших товаров, их качества и комплектности; оформление приемки соответствующими документами; принятие товаров на учет.
Приймаючи товар, працівники магазину повинні переконатися у відповідності його характеристик (найменування, кількості, ціни та ін) даними транспортних і супровідних документів. Транспортними документами є транспортна залізнична накладна, товарно-транспортна накладна та інші, в залежності від виду транспорту, яким доставляється вантаж. До супровідних документів належать товарна накладна, рахунок, рахунок-фактура, а також деякі інші документи, перелік яких залежить як від особливостей товару, що надійшов, так і від способу його доставки.
Товарно-транспортна накладна використовується при доставці товарів автомобільним транспортом. Она выписывается поставщиком в четырех оригинальных копиях и состоит из двух разделов - товарного и транспортного. Товарна накладна застосовується для оформлення продажу товарів. Вона складається у двох примірниках, перший з яких залишається у постачальника. Другий примірник служить підставою для оприбуткування товарів одержувачем. Счет является для предприятия розничной торговли документом, на основании которого производится оплата поставленного товара, выдается поставщиком и удостоверяет поставку товара и его стоимость. Счет-фактура выписывается в тех случаях, когда перечень отгружаемых магазину товаров велик, содержит подробное описание и цену товара, номер транспортного документа, сумму счета и иные реквизиты.
Під час приймання необхідно проконтролювати наявність на упаковці товарів і в супровідних документах інформації про сертифікацію (для товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації) та терміни придатності (для товарів, у яких термін придатності повинен бути встановлений обов'язково). Якщо кількість і якість товару відповідають даним, зазначеним у супровідних документах, то це підтверджується накладенням на них штампа магазина. Матеріально відповідальна особа, яка здійснювала приймання товару, ставить свій підпис на супровідних документах і завіряє її круглою печаткою організації торгівлі.
Порядок приймання товарів і її документальне оформлення залежать від місця приймання, її характеру (за кількістю, якістю, комплектності), від наявності або відсутності супровідних документів і т.д. Так, порядок приймання товарів, що надійшли в тарі-обладнанні, регулюється інструкцією «Про особливості приймання товарів народного споживання, що доставляються в тарі-обладнанні». Умови приймання імпортних товарів встановлюються в договорах з іноземними постачальниками. Якщо порядок і терміни приймання товарів спеціально обумовлені не були, то керуються інструкцією «Про порядок та терміни приймання імпортних товарів за кількістю та якістю, складання та направлення рекламаційних актів». Далі питання приймання товарів викладені відповідно до правил діючих інструкцій «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» і «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю». Порядок і строки пред'явлення претензій до автотранспортної організації визначені у Статуті автомобільного транспорту.
Приймання товарів за якістю проводиться з метою запобігання надходження до покупців товарів низької якості. Одночасно з прийманням товарів за якістю проводиться перевірка їх комплектності, а також тари, упаковки, маркування. Приймають товари за органолептичними показниками (перевіряють зовнішній вигляд, смак, запах, консистенцію) попередньо на місці отримання і остаточно в магазині. Терміни приймання товарів за якістю можуть бути передбачені договором поставки або встановлені для окремих видів товарів стандартами або технічними умовами. В остальных случаях приемка товаров по качеству и комплектности проводится в следующие сроки:
- при иногородней поставке - не позднее 20 дней, а скоропортящихся товаров - не позднее 24 ч. после выдачи их органом транспорта или поступления в магазин;
- При одногородней постачанні - не пізніше 10 днів, а швидкопсувних товарів - 24г після надходження до магазину.
У районах Крайньої Півночі та інших місцевостях дострокового завезення непродовольчі товари приймають за якістю не пізніше 60 днів, продовольчі (за винятком швидкопсувних) - не пізніше 40 днів, а швидкопсувні товари - не пізніше 48 годин після надходження їх у магазин.
Приймання вважається виробленої своєчасно, якщо перевірка якості і комплектності товарів завершена у встановлені терміни. Приймання товарів здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, договорами, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документам, що засвідчують якість і комплектність поставлених товарів (технічний паспорт, сертифікат, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Якщо супровідні документи або частина з них відсутні, то в цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектності товарів, що надійшли і в ньому вказується, які документи відсутні. При прийманні товарів проводиться суцільна перевірка їх якості і комплектності. Вибіркова перевірка з поширенням результатів перевірки якості будь-якої частини товарів на всю партію допускається у випадках, передбачених стандартами, технічними умовами або договором.
При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування товарів, що надійшли, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, працівники магазину призупиняють подальшу прийомку і складають односторонній «Акт про приймання товарів »(форма № ТОРГ-1). У ньому зазначають кількість оглянутих товарів, характер виявлених при прийманні дефектів. До продовження приймання забезпечується зберігання товарів неналежної якості в умовах, що запобігають погіршення їх якості та змішування з іншими однорідними товарами.
Для участі у продовженні приймання і в складанні двостороннього акта викликається представник постачальника. При одногородней постачання виклик представника і його явка для участі у прийманні та складанні акта обов'язкові. Повідомлення іногороднього постачальника обов'язково тільки в тому випадку, коли його участь у подальшій приймання і складання акта передбачено договором. Представник одногороднего постачальника зобов'язаний з'явитися не пізніше ніж на наступний день після отримання виклику, а з швидкопсувним товарах - протягом 4 годин після отримання виклику, якщо в ньому не вказаний інший термін явки. Представник іногороднього постачальника зобов'язаний з'явитися не пізніше ніж у триденний термін після отримання виклику не враховуючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший термін не передбачено у договорі. Представник постачальника може брати участь у прийманні тільки за наявності у нього відповідного посвідчення.
При неявці представника постачальника за викликом одержувача у встановлений термін і у випадках, коли його виклик не є обов'язковим, перевірка якості товарів проводиться експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. У випадках, передбачених стандартами, технічними умовами або договором, для визначення якості товарів проводиться відбір зразків (проб). Відібрані у суворій відповідності до вимог зазначених документів зразки (проби) опечатуються або пломбуються і забезпечуються етикетками, підписаними особами, які беруть участь у відборі.
За результатами приймання товарів за якістю і комплектності за участю зазначених вище представників складається двосторонній «Акт про встановлену розбіжність за кількістю і якістю при прийманні товарно-матеріальних цінностей» (форма № ТОРГ-2), Він повинен бути складений у день закінчення приймання. Акт підписується всіма особами, які брали участь у прийманні. Вони зобов'язані засвідчувати своїм підписом тільки ті факти, які були встановлені з їх участю. Особа, яка не згодне із змістом акта, зобов'язана підписати його із застереженням про незгоду і викласти свою думку. До акта, що встановлює неналежну якість або некомплектність товарів, додаються супровідні документи, а також інші документи, що можуть свідчити про причини псування (погіршення якості) товарів або їх некомплектність. Акт затверджується керівником підприємства-одержувача або його заступником не пізніше триденного терміну після складання.
Складений за результатами приймання товарів акт є документом, що підтверджує невиконання постачальником умов договору. Тому він служить підставою для пред'явлення постачальнику претензійного листа. У листі вказується сума вимог і їх зміст, підтверджене посиланнями на документи та нормативні акти, До нього додається двосторонній акт з усіма документами, а у відповідних випадках - їх належно завіреними копіями або виписками з документів. Терміни направлення претензії отримувачем товарів, а також терміни її розгляду і відповіді на неї постачальником встановлюються договором.
Торговельні організації мають право незалежно від результатів перевірки якості товарів, виробленої ними у строки, зазначені вище, актувати виробничі недоліки, якщо вони будуть виявлені при підготовці товарів до роздрібного продажу або при роздрібному продажі протягом чотирьох місяців після отримання товарів. Акт про приховані недоліки товарів повинен бути складений протягом 5 днів після їх виявлення, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження товарів на склад одержувача, що виявив такі недоліки, якщо інші терміни не визначені договором. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для цього виду товарів перевірці і виявлені лише в процесі зберігання, підготовки до продажу або використання товарів.
Якщо на товари встановлені гарантійні терміни служби або зберігання, то акт про приховані недоліки складається також протягом 5 днів після їх виявлення, але в межах встановленого гарантійного строку. Акт про приховані недоліки товарів, гарантійний строк на які обчислюється з моменту їх роздрібного продажу, може бути складений також в період зберігання до продажу, незалежно від часу отримання товарів.
Висновок
Инструментом регулирования ассортимента товаров в магазинах служит ассортиментный перечень товаров. Его рекомендуется устанавливать для каждого конкретного магазина с учетом его типа, размера торговой площади, места расположения и других факторов. Наличие таких перечней позволяет не только рационально регулировать ассортимент товаров, но и систематически контролировать его полноту и стабильность.
Полнота и устойчивость ассортимента розничных торговых предприятий определяются с помощью показателей, именуемых коэффициентами полноты и устойчивости ассортимента. На полноту ассортимента товаров в магазинах влияют многие факторы, причем нередко случайные (задержка поставщиками отгрузки товаров, нарушение графика завоза и т.п.). Коэффициенты полноты и устойчивости ассортимента можно рассчитывать как по всему товарному ассортименту, так и по ассортименту товаров отдельных товарных групп или потребительских комплексов. Определение и использование в процессе анализа товарного ассортимента показателей, характеризующих его полноту и устойчивость, позволяют не только оценить но и сопоставить ассортимент одного магазина с ассортиментом другого магазина, обслуживающих один целевой рынок.
Таким образом, разработка каждым конкретным магазином ассортиментного перечня товаров и осуществление контроля за его соблюдением способствуют лучшему обслуживанию покупателей целевого рынка и созданию устойчивого ассортимента. В условиях рынка работа по формированию ассортимента в магазинах значительно усложняется. Широта и глубина ассортимента реализуемых товаров во многом зависят от квалификации работников магазинов и коммерческих служб организации, которые должны располагать обширной информацией о спросе покупателей, источникам возможного поступления, ценах на товары и другой коммерческой информацией.
Список літератури
1. Варлі Розмарі, Рафік Мохаммед. Основы управления розничной торговлей./Пер. з англ. Ільїн С.Б. (Глави 1-9), Бірюкова Н.Д. (Глави 10-18). - М.: Издательский дом Гребенникова, 2005
2. Дашков Л.П., Памбухчнянц О.В. Комерція і технологія торгівлі - М.: «Маркетинг», 2000. - 448 с
3. Дурович А. П. Основи маркетингу: навч. посібник .- М.: Нове знання, 2004. - 512с
4. Котлер, Філіп, Армстронг, Гаррі, Сондерс, Джон, Вонг, Вероніка. Основи маркетингу: Пер. з анг.-2-е європ. вид. - М., Спб., К., Издательский дом Вильямс, 2001.-994 с : ил.-Парал. тит. англ.
5. Менеджмент, маркетинг і економіка / під ред. А.П.Егоршина – Н. Новгород: НИМБ – 2001 г 486 с
6. Мерчандайзинг: управління роздрібними продажами. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 274 с
7. Неруш Ю.М. Логістика: навч. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 389 с
8. Памбухчнянц О.В. Організація комерційної діяльності: Учеб. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ІТК «Дашков і К °», 2005. - 448 с
9. Панкратов Ф.Г. Комерційна діяльність: Учеб. 7-е вид., Перераб. і доп. - М.: ІТК «Дашков і К °», 2004. - 504 с
10. Снєгірьова В. Роздрібний магазин. Управління асортиментом за товарними категоріями. - СПб.: Питер, 2007