ЗМІСТ
ВСТУП
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ В РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ
Поняття, показники асортименту
Особливості асортиментної політики в роздрібній торгівлі
Управління асортиментом
2. АНАЛІЗ СТАНУ АСОРТИМЕНТУ У МАГАЗИНІ «СИЛУЕТ»
2.1 Коротка характеристика підприємства
2.2 Аналіз структури асортименту магазину «Силует» з позиції прибутковості
3. НАПРЯМОК ВДОСКОНАЛЕННЯ МАГАЗИНУ «СИЛУЕТ»
3.1 Планування асортименту товарів
3.2 Заходи щодо вдосконалення асортименту товарів
ВСТУП
На сьогоднішній день на ринку присутня величезна кількість торговельно-роздрібних організацій. Кожна з них займається торгівлею або наданням, будь-яких видів послуг.
Споживач висуває все нові, більш вишукані вимоги до товарів. Покупці хочуть, щоб куплені ними товари були більш практичними, красивими і довговічними. Торговельні організації змушені задовольняти постійно зростаючі запити своїх клієнтів. Ось чому корекція асортименту дуже важлива сьогодні.
Роздрібна торгівля один з головних основних джерел сфер забезпечення населення. На основі цього формується товарна пропозиція і купівельний попит, а також є джерелом надходження грошових коштів. Торгівля забезпечує фінансову стабільність підприємства.
У цій галузі господарської системи сформувалося багате конкурентне середовище. Підприємницька та інвестиційна активність у цій сфері найвища.
В організаціях роздрібної торгівлі завершується процес кругообігу коштів, вкладених у виробництво, відбувається перетворення товарної вартості в грошовій і створюється економічна основа для постачання товарами. Тут проходять постійні і якісні зміни, викликані методами управління, що забезпечують підвищення ефективності роботи торгових організацій і підвищенням культури торгівлі.
Успіх роздрібної торгівлі залежить від здатності догодити клієнту - це вже аксіома. В даний час збільшення асортименту товару. Не завжди відповідає якості і не відповідає сучасним світовим вимогам.
Помилки при виборі товару, незнання його властивостей, характеристик, умов зберігання, транспортування, неправильна оцінка якості можуть обернутися для підприємця великими втратами та збитками. Тому майбутнім підприємцям необхідні основні уявлення про товароведении різних груп товарів.
Від неправильного формування асортименту впливає на товарну пропозицію і споживчий попит і багатьох інших факторів, залежить соціальне середовище, економіка підприємства.
Важливо щоб торгове підприємство привертало увагу покупця хоча б раз і надалі в нього бажали зайти. Успіх залежатиме від широти і повноти асортименту, а також стосовно цін на дані платоспроможності споживача. Важливим фактором послужить і те де розташований магазин і яку площу він займає.
Ринковий успіх відтепер є критерієм оцінки діяльності вітчизняних підприємств, а їхні ринкові можливості визначають правильно розробленої і послідовно здійснюваної товарної політики. Саме на основі вивчення ринку і перспектив його розвитку підприємство одержує вихідну інформацію для вирішення питань, пов'язаних з формуванням асортименту, його управлінням і вдосконаленням.
Мета дослідження полягає у розробці пропозицій щодо оптимізації асортименту роздрібної торгівлі за критерієм прибутку.
Для досягнення основної мети в роботі необхідно вирішити такі завдання;
· Вивчити теоретичні основи асортименту, його показники;
· Виявити особливості асортиментної політики в роздрібній торгівлі;
· Вивчити стан асортименту магазину «Силует»;
· Обгрунтувати пропозиції щодо оптимізації асортименту за критерієм прибутку для магазину «Силует».
Об'єктом дослідження є асортимент ТОВ «Людмила» (магазин «Силует»), предметом дослідження - отриманий прибуток роздрібної торгівлі.
У процесі дослідження були використані книги, статті вітчизняних і зарубіжних авторів з даної проблеми, бухгалтерська і фінансова звітність ТОВ «Людмила» (магазин «Силует»).
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ
Поняття, показники асортименту
Асортиментна політика визначає товарні групи забезпечує успішну роботу фірми на ринку та економічну ефективність в цілому.
На ринку визначаються відносини між новими товарами та товарами у стадії росту, зрілості і спаду, оптимальне співвідношення базових моделей та їх подвигів і модифікацій. Асортиментна політика вирішує питання про походження товару і ким він вироблений.
Із стрімким зростанням торгових організацій зростає асортимент продукції і послуг, а значить, часом покупцям важко орієнтуватися в цьому різноманітті. Торговельні організації повинні освоювати все більш нові і різні ситуації асортиментної політики.
Однією з головних характеристик товару є асортимент, який визначає принципові відмінності між товарами різних видів і найменувань.
Асортимент товарів - це набір товарів, який формується за певними ознаками і задовольняє різноманітні, аналогічні та індивідуальні потреби.
Сам термін походить від французького слова «assortiment», що позначає підбір різних видів і сортів товарів. Набір товарів обмежується їх найменуваннями, а сорти, як градації якості товарів одного виду і найменування відносити до сортаменту [1].
Невіддільні одне від одного поняття товарного асортименту і номенклатури - це все сукупність виробів, що випускаються підприємством.
Вид товарів ділиться на асортиментні групи (типи) відповідно до функціональними особливостями, якістю, ціною.
Асортимент продукції означає підбір предметів, сукупність їх найменувань за будь - яким ознак. З такої точки зору асортимент може бути простим або складним, вузьким або широким. Така класифікація передбачає виділення груп однорідної продукції або товарів за ознакою виду, сорту, марки і т.п. формуються асортиментні групи, в межах яких предмети мають певну схожість.
Груповий асортимент товарів показує перелік укрупнених товарних груп, що складають номенклатуру товарів. Так, наприклад, у магазині жіночого одягу є різні секції товарів задовольняють потреби покупців.
Видовий асортимент товарів відбиває наявність у групі товарів ряд видів. Наприклад: верхній жіночий одяг пальто, куртки, пуховики.
Внутрішньовидової асортимент товарів представлений різновиди продукції, членування виду на частини. Так наприклад: пальто може бути, як демі - сезонними, так і зимовому, тканини різного забарвлення і т.п.
Марочний асортимент - набір товарів одного виду, марочних найменувань або відносяться до групи марочних. Наприклад: престижні фірми задовольняють потреби покупців.
У відношенні промислових підприємств встановлюється виробничий асортимент продукції, стосовно торговельних підприємств - торговий асортимент товарів. Перших з них відображає спеціалізацію підприємства і служить підставою для укладення договорів поставки. У другому випадку складаються підстави судити про масштаби можливості торговельного підприємства задовольняти потреби населення і розрізняють спеціалізовані і універсальні торговельні підприємства.
З повною підставою викладені положення про номенклатуру і асортимент продукції можуть бути віднесені до виконання робіт і надання послуг, щодо яких також виділяються групи, види, підвиди продукції.
Одним з показників товарного асортименту характеризуються широтою, кількістю позиції в кожній асортиментній групі і співвідношенням між передбачуваним асортиментними групами з погляду спільності споживачів, звичайно використання, каналів розподілу і цін.
Показник широтою (Ш) існує, як дійсний (ШД) так і базовий (ШБ). Відмінності йде лише в тому, що дійсна йде в наявності, а базова застосовується для порівняння.
Коефіцієнт широти (Кш) - виражається, як відношення дійсного кількості, видів, різновидів і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп до базового [2].
де, ШД - широта дійсна,
ШБ - широта базова,
Кш - коефіцієнт широти.
Широта асортименту залежить від насиченості ринку і попиту. У ситуації, коли попит перевищує пропозицію виробник і продавець диктує свої ціни на ринку. Зі збільшенням асортименту зростають витрати на сировину, розширення виробничих площ, нових видів упаковки, маркування і т.п. Цей показник є критерієм конкурентно - спроможності торгового роздрібного підприємства.
Формування асортименту - проблема підбору конкретних товарів їх окремих серій. Визначення співвідношень між «старими» і «новими», одиничного і серійного виробництва, «наукомісткими» і «звичайними», упредметненими товарами, ліцензіями і ноу-хау. При формуванні асортименту виникають проблеми встановлення цінової політики, вимог до якості товару, визначення гарантій і рівня сервісного обслуговування та ін
Формуванню асортименту передує розробка підприємством асортиментної концепції. Це спрямоване побудова оптимальної асортиментної структури, товарної пропозиції, береться за основу споживчі вимоги певних груп. Завдання планування і формування асортименту полягають, перш за все, в тому, щоб підготувати «споживацьку» специфікацію на виріб, передати її проектному (конструкторському) відділу, а потім простежити, щоб досвідчений зразок був випробуваний, за необхідності модифікований і доведений до рівня вимог споживачів. Інакше кажучи, у формуванні асортименту вирішальне слово має належати керівникам служби маркетингу підприємства, які повинні вирішувати питання про те, коли більш доцільно вкласти кошти в модифікацію виробу, а не нести додаткові зростаючі витрати на реклами й реалізації застарілої товару або знижувати ціну на нього. Саме керівник служби маркетингу підприємства повинен вирішувати, чи настав час ввести в асортимент нові продукти, замість існуючих чи доповнення до них.
Формування асортименту, як свідчить практика, може здійснюватися різними методами, в залежності від масштабів збуту, специфіки готової продукції, цілей і завдань, які виробником. Разом з тим їх об'єднує те, що управління асортиментом зазвичай підпорядковане керівнику служби маркетингу.
У певних випадках доцільно створення постійного органу під головуванням генерального директора (його заступника), в який у якості постійних членів включалися б керівники головних служб і відділів підприємства. Його головне завдання - прийняття принципових рішень щодо асортименту, включаючи: вилучення нерентабельних видів продукції, її окремих моделей, типорозмірів; визначення необхідності досліджень і розробок для створення нових і модифікації існуючих виробів; затвердження планів і програм розробки нових або вдосконалення вже випущених продуктів; виділення фінансових коштів на затверджені програми та плани.
Нагальне питання для підприємства-виробника - чи потрібно розробляти стандартний товар, придатний для всіх відібраних ринків, чи пристосовувати його до специфічним вимогам і особливостям кожного окремого сегменту, створюючи при цьому певна кількість модифікацій базового виробу. І в тому, і в іншому випадках є свої плюси і мінуси.
Так, хоча створення стандартного товару, єдиного для всіх ринків, дуже заманливо, але це нерідко практично нездійсненне. У той же час політика диференціації не виправдовує себе економічно там, де умови ринку дозволяють здійснювати часткову або повну стандартизацію (універсалізацію) вироби.
До вигодам що така стандартизації товару слід віднести: зниження витрат на виробництво, розподіл, збут і обслуговування; уніфікацію елементів комплексу маркетингу; прискорення окупності капіталовкладень та ін Неповне використання (у порівнянні з диференціацією) потенційних можливостей ринку, недостатньо гнучка реакція маркетингу на мінливі ринкові умови у разі стримують нововведення.
Диференціація, або модифікація, товару дозволяє повніше використовувати «поглинають» можливості ринків з урахуванням специфіки їх вимог щодо окремих регіонах країни й інших країнах, заповнювати ті товарні ніші, де немає конкуренції або вона незначна. Однак визначення такого напрямку в асортиментної стратегії - дорога справа, пов'язане з необхідністю модернізації та розширення виробничих потужностей, диверсифікації і перебудови збутової мережі і, звичайно, розширення комплексу маркетингу. У кінцевому рахунку, використання стандартизації, диференціації або їх поєднання залежить від конкретних умов діяльності виготовлювача й кінцевим результатом - рівнем економічної ефективності збуту та її обсягом, що досягаються за допомогою цих методів.
Поряд з правильним формуванням асортименту, важливим завданням є забезпечення його стійкості. Показник стійкості (У) дозволяє задовольняти попит на одні і ті ж товари.
Одним з показників характеризують стійкість асортименту товарів у магазині є коефіцієнт стійкості, де відношення кількості видів, різновидів і найменувань товарів, що користуються стійким попитом у споживачів (Шу), до загальної кількості видів, різновидів і найменувань товарів тих же однорідних груп (ШД) [3 ]
де, У - стійкий попит на певний товар,
ШБ - широта базова,
Ку - коефіцієнт стійкості.
Оптимальне значення коефіцієнта стійкості асортименту товарів в магазині протягом кварталу має бути не нижче:
· Для універсамів і гастроному - 0,90
· Для універмагів - 0,80
· Для магазинів взуття і одягу - 0,75
· Для магазинів з продажу культтоварів, спортивних, господарських галантерейних товарів - 0,85
Широкий і стійкий асортимент товарів в магазинах забезпечується, комплексом заходів у галузі комерційної діяльності по закупівлі товарів.
Для характеристики роздрібного підприємства та визначення результативності асортиментної політики, аналіз структури асортименту, його широтою і частково глибина дозволяють характеризувати лише фактичну структуру асортименту товарів у магазинах, так як відомостей про найбільш зручною асортименті працівники не мають, а вивчення попиту зводиться в основному до елементарного обліку реалізації.
Ще один з показників асортименту є повнота, задовольняє однакові потреби (П). Показник повноти буває як дійсний (Пд), так базовий (Пб). Коефіцієнт повноти (Кп) є відношення дійсного показника повноти до базового. [4]
де, Пд - повнота дійсна,
Пб - повнота базова,
Кп - коефіцієнт повноти.
Фактична повнота асортименту і її динаміка є грамотної асортиментної політикою. Повнота асортименту залежить не тільки від торгової площі магазину, обсягів товарообігу.
Важливими чинниками, що забезпечують повноту асортименту, є фінансова стійкість і авторитет підприємства на ринку товарів і послуг. Більшою довірою у постачальників товарів користуються магазини, які приймають товар великими партіями, своєчасно проводять розрахунки, мають високий ступінь надійності.
Від того, як часто відбувається оновлення асортименту настільки задовольняють психологічні соціальні потреби.
Оновлення асортименту - це задоволення змінилися потребами за рахунок нових товарів.
де, Н - новизна товару, ВСТУП
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ В РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ
Поняття, показники асортименту
Особливості асортиментної політики в роздрібній торгівлі
Управління асортиментом
2. АНАЛІЗ СТАНУ АСОРТИМЕНТУ У МАГАЗИНІ «СИЛУЕТ»
2.1 Коротка характеристика підприємства
2.2 Аналіз структури асортименту магазину «Силует» з позиції прибутковості
3. НАПРЯМОК ВДОСКОНАЛЕННЯ МАГАЗИНУ «СИЛУЕТ»
3.1 Планування асортименту товарів
3.2 Заходи щодо вдосконалення асортименту товарів
ВСТУП
На сьогоднішній день на ринку присутня величезна кількість торговельно-роздрібних організацій. Кожна з них займається торгівлею або наданням, будь-яких видів послуг.
Споживач висуває все нові, більш вишукані вимоги до товарів. Покупці хочуть, щоб куплені ними товари були більш практичними, красивими і довговічними. Торговельні організації змушені задовольняти постійно зростаючі запити своїх клієнтів. Ось чому корекція асортименту дуже важлива сьогодні.
Роздрібна торгівля один з головних основних джерел сфер забезпечення населення. На основі цього формується товарна пропозиція і купівельний попит, а також є джерелом надходження грошових коштів. Торгівля забезпечує фінансову стабільність підприємства.
У цій галузі господарської системи сформувалося багате конкурентне середовище. Підприємницька та інвестиційна активність у цій сфері найвища.
В організаціях роздрібної торгівлі завершується процес кругообігу коштів, вкладених у виробництво, відбувається перетворення товарної вартості в грошовій і створюється економічна основа для постачання товарами. Тут проходять постійні і якісні зміни, викликані методами управління, що забезпечують підвищення ефективності роботи торгових організацій і підвищенням культури торгівлі.
Успіх роздрібної торгівлі залежить від здатності догодити клієнту - це вже аксіома. В даний час збільшення асортименту товару. Не завжди відповідає якості і не відповідає сучасним світовим вимогам.
Помилки при виборі товару, незнання його властивостей, характеристик, умов зберігання, транспортування, неправильна оцінка якості можуть обернутися для підприємця великими втратами та збитками. Тому майбутнім підприємцям необхідні основні уявлення про товароведении різних груп товарів.
Від неправильного формування асортименту впливає на товарну пропозицію і споживчий попит і багатьох інших факторів, залежить соціальне середовище, економіка підприємства.
Важливо щоб торгове підприємство привертало увагу покупця хоча б раз і надалі в нього бажали зайти. Успіх залежатиме від широти і повноти асортименту, а також стосовно цін на дані платоспроможності споживача. Важливим фактором послужить і те де розташований магазин і яку площу він займає.
Ринковий успіх відтепер є критерієм оцінки діяльності вітчизняних підприємств, а їхні ринкові можливості визначають правильно розробленої і послідовно здійснюваної товарної політики. Саме на основі вивчення ринку і перспектив його розвитку підприємство одержує вихідну інформацію для вирішення питань, пов'язаних з формуванням асортименту, його управлінням і вдосконаленням.
Мета дослідження полягає у розробці пропозицій щодо оптимізації асортименту роздрібної торгівлі за критерієм прибутку.
Для досягнення основної мети в роботі необхідно вирішити такі завдання;
· Вивчити теоретичні основи асортименту, його показники;
· Виявити особливості асортиментної політики в роздрібній торгівлі;
· Вивчити стан асортименту магазину «Силует»;
· Обгрунтувати пропозиції щодо оптимізації асортименту за критерієм прибутку для магазину «Силует».
Об'єктом дослідження є асортимент ТОВ «Людмила» (магазин «Силует»), предметом дослідження - отриманий прибуток роздрібної торгівлі.
У процесі дослідження були використані книги, статті вітчизняних і зарубіжних авторів з даної проблеми, бухгалтерська і фінансова звітність ТОВ «Людмила» (магазин «Силует»).
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ
Поняття, показники асортименту
Асортиментна політика визначає товарні групи забезпечує успішну роботу фірми на ринку та економічну ефективність в цілому.
На ринку визначаються відносини між новими товарами та товарами у стадії росту, зрілості і спаду, оптимальне співвідношення базових моделей та їх подвигів і модифікацій. Асортиментна політика вирішує питання про походження товару і ким він вироблений.
Із стрімким зростанням торгових організацій зростає асортимент продукції і послуг, а значить, часом покупцям важко орієнтуватися в цьому різноманітті. Торговельні організації повинні освоювати все більш нові і різні ситуації асортиментної політики.
Однією з головних характеристик товару є асортимент, який визначає принципові відмінності між товарами різних видів і найменувань.
Асортимент товарів - це набір товарів, який формується за певними ознаками і задовольняє різноманітні, аналогічні та індивідуальні потреби.
Сам термін походить від французького слова «assortiment», що позначає підбір різних видів і сортів товарів. Набір товарів обмежується їх найменуваннями, а сорти, як градації якості товарів одного виду і найменування відносити до сортаменту [1].
Невіддільні одне від одного поняття товарного асортименту і номенклатури - це все сукупність виробів, що випускаються підприємством.
Вид товарів ділиться на асортиментні групи (типи) відповідно до функціональними особливостями, якістю, ціною.
Асортимент продукції означає підбір предметів, сукупність їх найменувань за будь - яким ознак. З такої точки зору асортимент може бути простим або складним, вузьким або широким. Така класифікація передбачає виділення груп однорідної продукції або товарів за ознакою виду, сорту, марки і т.п. формуються асортиментні групи, в межах яких предмети мають певну схожість.
Груповий асортимент товарів показує перелік укрупнених товарних груп, що складають номенклатуру товарів. Так, наприклад, у магазині жіночого одягу є різні секції товарів задовольняють потреби покупців.
Видовий асортимент товарів відбиває наявність у групі товарів ряд видів. Наприклад: верхній жіночий одяг пальто, куртки, пуховики.
Внутрішньовидової асортимент товарів представлений різновиди продукції, членування виду на частини. Так наприклад: пальто може бути, як демі - сезонними, так і зимовому, тканини різного забарвлення і т.п.
Марочний асортимент - набір товарів одного виду, марочних найменувань або відносяться до групи марочних. Наприклад: престижні фірми задовольняють потреби покупців.
У відношенні промислових підприємств встановлюється виробничий асортимент продукції, стосовно торговельних підприємств - торговий асортимент товарів. Перших з них відображає спеціалізацію підприємства і служить підставою для укладення договорів поставки. У другому випадку складаються підстави судити про масштаби можливості торговельного підприємства задовольняти потреби населення і розрізняють спеціалізовані і універсальні торговельні підприємства.
З повною підставою викладені положення про номенклатуру і асортимент продукції можуть бути віднесені до виконання робіт і надання послуг, щодо яких також виділяються групи, види, підвиди продукції.
Одним з показників товарного асортименту характеризуються широтою, кількістю позиції в кожній асортиментній групі і співвідношенням між передбачуваним асортиментними групами з погляду спільності споживачів, звичайно використання, каналів розподілу і цін.
Показник широтою (Ш) існує, як дійсний (ШД) так і базовий (ШБ). Відмінності йде лише в тому, що дійсна йде в наявності, а базова застосовується для порівняння.
Коефіцієнт широти (Кш) - виражається, як відношення дійсного кількості, видів, різновидів і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп до базового [2].
де, ШД - широта дійсна,
ШБ - широта базова,
Кш - коефіцієнт широти.
Широта асортименту залежить від насиченості ринку і попиту. У ситуації, коли попит перевищує пропозицію виробник і продавець диктує свої ціни на ринку. Зі збільшенням асортименту зростають витрати на сировину, розширення виробничих площ, нових видів упаковки, маркування і т.п. Цей показник є критерієм конкурентно - спроможності торгового роздрібного підприємства.
Формування асортименту - проблема підбору конкретних товарів їх окремих серій. Визначення співвідношень між «старими» і «новими», одиничного і серійного виробництва, «наукомісткими» і «звичайними», упредметненими товарами, ліцензіями і ноу-хау. При формуванні асортименту виникають проблеми встановлення цінової політики, вимог до якості товару, визначення гарантій і рівня сервісного обслуговування та ін
Формуванню асортименту передує розробка підприємством асортиментної концепції. Це спрямоване побудова оптимальної асортиментної структури, товарної пропозиції, береться за основу споживчі вимоги певних груп. Завдання планування і формування асортименту полягають, перш за все, в тому, щоб підготувати «споживацьку» специфікацію на виріб, передати її проектному (конструкторському) відділу, а потім простежити, щоб досвідчений зразок був випробуваний, за необхідності модифікований і доведений до рівня вимог споживачів. Інакше кажучи, у формуванні асортименту вирішальне слово має належати керівникам служби маркетингу підприємства, які повинні вирішувати питання про те, коли більш доцільно вкласти кошти в модифікацію виробу, а не нести додаткові зростаючі витрати на реклами й реалізації застарілої товару або знижувати ціну на нього. Саме керівник служби маркетингу підприємства повинен вирішувати, чи настав час ввести в асортимент нові продукти, замість існуючих чи доповнення до них.
Формування асортименту, як свідчить практика, може здійснюватися різними методами, в залежності від масштабів збуту, специфіки готової продукції, цілей і завдань, які виробником. Разом з тим їх об'єднує те, що управління асортиментом зазвичай підпорядковане керівнику служби маркетингу.
У певних випадках доцільно створення постійного органу під головуванням генерального директора (його заступника), в який у якості постійних членів включалися б керівники головних служб і відділів підприємства. Його головне завдання - прийняття принципових рішень щодо асортименту, включаючи: вилучення нерентабельних видів продукції, її окремих моделей, типорозмірів; визначення необхідності досліджень і розробок для створення нових і модифікації існуючих виробів; затвердження планів і програм розробки нових або вдосконалення вже випущених продуктів; виділення фінансових коштів на затверджені програми та плани.
Нагальне питання для підприємства-виробника - чи потрібно розробляти стандартний товар, придатний для всіх відібраних ринків, чи пристосовувати його до специфічним вимогам і особливостям кожного окремого сегменту, створюючи при цьому певна кількість модифікацій базового виробу. І в тому, і в іншому випадках є свої плюси і мінуси.
Так, хоча створення стандартного товару, єдиного для всіх ринків, дуже заманливо, але це нерідко практично нездійсненне. У той же час політика диференціації не виправдовує себе економічно там, де умови ринку дозволяють здійснювати часткову або повну стандартизацію (універсалізацію) вироби.
До вигодам що така стандартизації товару слід віднести: зниження витрат на виробництво, розподіл, збут і обслуговування; уніфікацію елементів комплексу маркетингу; прискорення окупності капіталовкладень та ін Неповне використання (у порівнянні з диференціацією) потенційних можливостей ринку, недостатньо гнучка реакція маркетингу на мінливі ринкові умови у разі стримують нововведення.
Диференціація, або модифікація, товару дозволяє повніше використовувати «поглинають» можливості ринків з урахуванням специфіки їх вимог щодо окремих регіонах країни й інших країнах, заповнювати ті товарні ніші, де немає конкуренції або вона незначна. Однак визначення такого напрямку в асортиментної стратегії - дорога справа, пов'язане з необхідністю модернізації та розширення виробничих потужностей, диверсифікації і перебудови збутової мережі і, звичайно, розширення комплексу маркетингу. У кінцевому рахунку, використання стандартизації, диференціації або їх поєднання залежить від конкретних умов діяльності виготовлювача й кінцевим результатом - рівнем економічної ефективності збуту та її обсягом, що досягаються за допомогою цих методів.
Поряд з правильним формуванням асортименту, важливим завданням є забезпечення його стійкості. Показник стійкості (У) дозволяє задовольняти попит на одні і ті ж товари.
Одним з показників характеризують стійкість асортименту товарів у магазині є коефіцієнт стійкості, де відношення кількості видів, різновидів і найменувань товарів, що користуються стійким попитом у споживачів (Шу), до загальної кількості видів, різновидів і найменувань товарів тих же однорідних груп (ШД) [3 ]
де, У - стійкий попит на певний товар,
ШБ - широта базова,
Ку - коефіцієнт стійкості.
Оптимальне значення коефіцієнта стійкості асортименту товарів в магазині протягом кварталу має бути не нижче:
· Для універсамів і гастроному - 0,90
· Для універмагів - 0,80
· Для магазинів взуття і одягу - 0,75
· Для магазинів з продажу культтоварів, спортивних, господарських галантерейних товарів - 0,85
Широкий і стійкий асортимент товарів в магазинах забезпечується, комплексом заходів у галузі комерційної діяльності по закупівлі товарів.
Для характеристики роздрібного підприємства та визначення результативності асортиментної політики, аналіз структури асортименту, його широтою і частково глибина дозволяють характеризувати лише фактичну структуру асортименту товарів у магазинах, так як відомостей про найбільш зручною асортименті працівники не мають, а вивчення попиту зводиться в основному до елементарного обліку реалізації.
Ще один з показників асортименту є повнота, задовольняє однакові потреби (П). Показник повноти буває як дійсний (Пд), так базовий (Пб). Коефіцієнт повноти (Кп) є відношення дійсного показника повноти до базового. [4]
де, Пд - повнота дійсна,
Пб - повнота базова,
Кп - коефіцієнт повноти.
Фактична повнота асортименту і її динаміка є грамотної асортиментної політикою. Повнота асортименту залежить не тільки від торгової площі магазину, обсягів товарообігу.
Важливими чинниками, що забезпечують повноту асортименту, є фінансова стійкість і авторитет підприємства на ринку товарів і послуг. Більшою довірою у постачальників товарів користуються магазини, які приймають товар великими партіями, своєчасно проводять розрахунки, мають високий ступінь надійності.
Від того, як часто відбувається оновлення асортименту настільки задовольняють психологічні соціальні потреби.
Оновлення асортименту - це задоволення змінилися потребами за рахунок нових товарів.
ШБ - широта базова,
Кн - коефіцієнт новизни.
Постійне і підвищений оновлення асортименту для виробника і продавця пов'язане певними витратами і ризиком, що вони можуть не виправдатися, наприклад, новий товар може не користуватися попитом. На цій підставі оновлення асортименту так само повинно бути раціональним.
Показники структури асортименту виражається в натуральному або грошовому вираженні. Коли переважання дорогих або дешевих товарів, окупність витрат на їх доставку, зберігання і реалізацію, а також платоспроможність сегменту споживачів на який орієнтується торгова організація. Відносний показник структури (Ci) окремих товарів (I). [5]
де, Ci - відносний показник структури,
Ai - показник окремих показників,
Si - показник окремих показників.
Показник гармонійності висловлює спеціалізацію магазину та його окремих секцій.
Гармонійність асортименту - властивість набору товарів різних груп, що характеризує ступінь їх близькості щодо забезпечення раціонального товароруху, реалізації та використанні. [6]
Гармонійність дає якісну характеристику товару і носить описовий характер.
1.2. Особливості асортиментної політики в роздрібній торгівлі
Чим більш якісно підібраний асортимент товарів торговельного підприємства, тим більший прибуток буде отриманий. Асортиментна політика торгового підприємства - це цілеспрямована діяльність в області товарного забезпечення ринку, заснована на довгостроковому плануванні і регулюванні, спрямована на задоволення попиту споживачів з урахуванням оптимізації номенклатури товарів та забезпеченні рентабельності всієї діяльності.
Завданнями асортиментної політики є:
· Задоволення запитів споживачів;
· Ефективне використання технологічних знань і досвіду фірми;
· Оптимізація фінансових результатів фірми, коли формування асортименту грунтується на очікуваної рентабельності та обсязі прибутку;
· Завоювання нових покупців шляхом розширення сфери застосування існуючої виробничої програми (застосовується життєвий цикл товару);
· Дотримання принципу гнучкості за рахунок диверсифікації сфер діяльності фірми і включення, нетрадиційних для неї галузей в портфель стратегічних зон господарювання;
· Дотримання принципу синергізму, який передбачає розширення галузей виробництва і послуг фірми, пов'язаних між собою певною технологією єдиної кваліфікацією кадрів ін логічної залежністю, що дає значну економію витрат. [7]
На побудову асортиментної політики в роздрібних торговельних підприємствах впливає низка економічних, соціальних, демографічних, специфічних та ін факторів.
До економічних чинників відносять грошові доходи населення і розподіл їх між окремими групами населення, рівень роздрібних цін і їх співвідношення між окремими видами і групами товарів, ступінь забезпеченості населення предметами тривалого користування.
Соціальні фактори до них належать соціальна і професійна структура населення, що обслуговується; рівень освіти і культурного розвитку людей, свята, мода та ін
До демографічних факторів зміна чисельності населення і його складу за статтю, віком, місцем проживання; розміром складу сім'ї.
Природно - природні чинники - це кліматичні умови, тривалість пір року, фізіологічні особливості людського організму в залежності від статі, віку і т. д.
Специфічні чинники надають різне значення на асортиментну політику в кожному конкретному магазині, що залежать від типу і розміру магазина, його спеціалізації, технічної оснащеності, умов товаропостачання (наявності стабільності джерел, віддаленості, виду, постачальника), чисельності та складу населення, що обслуговується, транспортних умов, наявність ін роздрібних магазинів у зоні діяльності даного магазину.
При формуванні в роздрібно торгової мережі асортименту не продовольчих товарів необхідно враховувати і фактор їх взаємозамінності.
У разі відсутності в продажу потрібного товару або незадовільної якості можливого товару покупець, як правило, не відкладає. А шукає йому заміну з аналогічними задовольняють потребами. На попит багатьох товарів надає вплив сезонності та виробництва зі зміною пори року істотно змінюються потреби людей в предметах одягу, взуття, спортивних товарах. Асортиментна політика в роздрібній торговельній мережі важлива частина комерційної стратегії в роздрібній торгівлі.
Проведення асортиментної політики вимагає прийняття рішень не тільки про включення нових товарів, а й зняття товарів з продажу. Фірми виробники і постачальники товарів постійно оновлюються номенклатуру своєї продукції, прагнучи отримати все нові і нові прибутки. Асортимент же є частиною роздрібної стратегією і зброєю в конкурентній боротьбі це передбачає його безперервне і динамічна зміна. У деяких випадках необхідність виключення визначеного товару з асортименту абсолютно очевидна.
Асортиментна політика магазину передбачає знання життєвих циклів виробництва і реалізації товарів, без якого не можна правильно управляти торговим асортиментом. Треба звернути увагу на стадії життєвого циклу товару:
· На першій стадії впровадження роблять самі ходові і базові моделі, які користуються попитом покупців;
· До стадії зрілості виходить всілякий асортимент;
· У стадії спаду залишається самий кращий і ходовий товар
Асортиментна політика виділяє набір виробів, що знаходяться одночасно на ринку, в різних життєвих циклах. Номенклатура товару знаходиться в спаді життєвого циклу, але за ступенем новизни, гарантує фірмі відносно стабільні обсяги реалізації, покриття витрат та рівня прибутку. [8]
Слід виділити товарні групи:
· Основна - товари, що приносять підприємству основний прибуток і перебувають у стадії зростання.
· Підтримуюча - товари, стабілізуючі виручку від продажів і перебувають у стадії зрілості.
· Стратегічна - товари, покликані забезпечувати майбутній прибуток підприємства.
· Тактична - товари покликані стимулювати продажу основних товарних груп і знаходяться, як правило, в стадії росту і зрілості.
При визначенні асортиментної політики виділяють два принципи:
Принцип синергізму товари та послуги внутрішньо пов'язані і доповнюють один одного. Масштаб діяльності фірми визначає широку економію.
Принцип стратегічної гнучкості долає недолік, побудова стратегічних зон господарювання і товарної номенклатури, які залежать від різних технологій, вимагають різнорідних економічних, культурних та політичних умов, врівноважують ризикові і стійкі товарні групи, що позначається на діяльності фірми. Такий принцип вимагає фінансових витрат і під силу великим фірмам.
Принципи підбору асортиментних груп товарів мають гармонійні всім асортиментних групах.
Принципи формування асортименту торгової організації:
Орієнтуються на одну асортиментну групу характерна для спеціалізованих магазинів. Стійкий асортимент товарів в магазині обумовлює скорочення витрат часу покупців на пошук товарів, дозволяє стандартизувати всі найважливіші торгово-технологічні процеси і операції, організовувати їх виконання з мінімальними витратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів (взуття, одяг, галантерея).
Орієнтація на місце виробництва товару (це менш поширене), підходить тим торгівельним організаціям, які орієнтуються на виробництво в певному географічному регіоні (одяг з Німеччини, Білоруський трикотаж і т. д.). Забезпечує відповідність асортименту характеру попиту, що пред'являється обраними для обслуговування контингентами покупців.
Орієнтація на певний рівень цін означає, що торговельна організація підбирає асортимент таким чином, щоб відповідало платоспроможності покупців.
Орієнтація на самообслуговування може поєднуватися з іншими принципами формування асортименту, але щоб товари мали несе інформацію про нього і досить прості, і не вимагали додаткової консультації продавця. Такий принцип формування асортименту дозволяє створити великі зручності для покупців, полегшує їм процес ознайомлення з пропонованими до продажу товарами, скорочує витрати часу на здійснення покупок, сприяє здійсненню «імпульсивних покупок».
Орієнтація на широту і глибину асортименту товару. Ширина і глибина асортименту в магазині залежать від ряду факторів, найважливішими з яких є форма товарної спеціалізації, розмір торгової площі, а також стан пропозиції на споживчому ринку.
Одним із принципів правильного формування асортименту товарів в магазині є забезпечення умов його рентабельної діяльності. Рентабельність є головним чинником для функціонування торгового підприємства. При побудові асортименту необхідно враховувати издержкоемкость і податкоємність реалізації окремих груп товарів, можливі розміри торгових надбавок, оборотність запасів і інші економічні фактори.
Особливістю асортиментної політики є і ціноутворення, яке сприймається не економічним, а часом психологічним сприйняттям ціни покупця. При цьому встановлюються:
Цінові лінії - де сукупність цін на однаковий товар, буде різниться з якістю. [9]
Ціна «вище нормінала» - характеризується низькою ціною на основний товар та додатки до нього додаткового товару;
Ціна «з приманкою» - доступність цін масовому покупцеві основного товару і підвищені ціни на широке коло додаткових товарів до нього;
Ціни на супутні товари;
Ціна на комплект (вартість набору товару);
Ціни на побічні продукти;
Психологічні ціни (наприклад: ціни які закінчуються на 9 або 99 рублів).
Між окремими товарами усередині асортименту можуть складатися різні зв'язку:
· Взаємозамінність;
· Взаємозалежність.
Використовується перехресна еластичність для зміни взаємозв'язку товарів. Можна це зробити методом перемикання попиту з одного товару на інший.
1.3 Управління асортиментом
Товарна політика підприємства - комплекс дій торгового посередника на основі наявності у нього чітко сформульованої програми дій на ринку. Вона покликана забезпечити спадкоємність рішень та заходів щодо формування асортименту і його управління, підтримання конкурентоспроможності товарів на необхідному рівні, знаходження для товарів оптимальної товарної ніші (сегментування ринку), розробку цінової політики, післяпродажного сервісу і т.п. Товарна політика розробляється на основі даних про стан попиту і пропозиції, наявності товарів замінників, загального стану ринку.
Ринок - це складне і багатостороннє явище, яке характеризується різним рівнем свого розвитку, особливостями історичного, соціального, культурного характеру, притаманних різним країнам; це те середовище, в якій тільки можуть бути задоволені всі потреби споживачів через взаємодію попиту і пропозиції; тобто це з одного боку сфера відносин між суб'єктами економіки, а з іншого - складова частина ринкової економіки, куди входять сфери виробництва товарів, їх споживання і розподілу, а також елементи планування і регулювання економіки. Постійний аналіз ринкового середовища, оцінка і продумане застосування отриманої інформації - запорука успішної роботи будь-якої фірми. Прогноз розвитку ринку полягає у визначенні умов, при яких забезпечується найбільш повне задоволення попиту споживачів в товарах даного підприємства і створюються передумови для ефективного збуту даної продукції [10].
Почати свою діяльність з оцінки кон'юнктури найкраще з загального дослідження ринку, тобто оцінки загальноекономічної ситуації на ньому. Ринкове оточення встановлює межі того, що може бути досягнуто. Така оцінка дозволяє вчасно і без серйозних витрат змінювати маркетингову політику щодо асортименту та обсягів реалізованої продукції, своєчасно вести пошук нових ринків збуту, нових видів товарів, способів їх просування, оптимізувати витрати і визначати потребу в інвестиціях.
Проведення аналізу сприяє розгляд коньюнктурообразующіх факторів, які можна підрозділити на дві групи - постійно діючі і тимчасові. Постійно діючі коньюнктурообразующіе чинники особливо виявляються на ринку промислових товарів та послуг. До них відносять:
1 НТП, що міняє галузеву структуру економіки, товарний асортимент, що сприяє зміні структури товарних ринків, загострення конкуренції, і дестабілізації існуючої економічної ситуації. Він основна причина структурного безробіття.
2 Рівень монополізації цін, що характеризує економічну міць фірми, так само як і займана частка ринку і здатності пристосовуватися до змін попиту. Цей критерій особливо важливий для товарних ринків.
3 Державне регулювання як адміністративне, що впливає на динаміку виробництва і платоспроможного попиту, так і шляхом прямих покупок і продажів для коригування попиту і припущення на соціально і стратегічно важливих ринках (ринки сільськогосподарської продукції, валютний і т. п.)
4 Міждержавне регулювання значимо для світових ринків різних видів продовольства, захисту власних внутрішніх ринків від конкурентів ззовні, встановлення єдиних світових цін на деякі товари.
5 Стан інформаційних систем. Ніщо так не нервує суб'єктів економічної діяльності як відсутність інформації.
6 Валютна і кредитно - грошова ситуація в країні і за її межами. Коливання національного курсу валюти або допомагають вітчизняним виробникам в конкурентній боротьбі з імпортними товарами (невелике знецінення національної валюти і як наслідок подорожчання імпортних поставок), або ставить їх у невигідне становище, коли набагато дешевше привезти з-за тридев'ять земель, ніж зробити на місці. [ 11]
7 Енергетичні та екологічні проблеми - досить жорсткі за своїм впливом коньюнктурообразующіе фактори. Останнім часом це основні параметри, що визначають технологію виробництва та вимоги до властивостей товару.
Крім постійних факторів, які необхідно враховувати будь-якому учаснику ринку, існують і такі, які залежать від специфіки реалізованих товарів чи послуг, серед яких можна виділити:
1. Сезонність важлива для ринку сільгосппродукції і як наслідку суміжних ринків (ринок ПММ, автомобільних і ж / д. перевезень і т.п.). Нівелювати цей чинник в якійсь мірі дозволяє НТП;
2. Політичні конфлікти. Про дію цієї групи факторів жителі РФ знають не з чуток.
3. Соціальні конфлікти особливо небезпечні для ключових галузей економіки, що мають державне значення (ВПК, гірничодобувна промисловість.);
4. Стихійні лиха, що часто приводять до порушення діяльності цілих галузей економіки і іноді серйозних екологічних проблем, що в свою чергу викликає кризи в супутніх секторах економіки.
Величину пропозиції можна оцінити в натуральних показниках.
Показники попиту на внутрішньому ринку відображають характер споживання на ринках споживчих товарів і включають в себе дані про оптовій і роздрібній торгівлі, русі товарних запасів, обсязі внутрішніх перевезень вантажів. На зовнішньому ринку такими показниками попиту виступають валовий імпорт та валовий експорт. Зростання цих показників говорить про підвищення потреби в товарі, а зниження - про її зниження. Величину попиту можна оцінювати і за таким розрахунковим показникам, як ємність (Е р), частка (Д), і насиченість (Н) ринку.
Ємність ринку означає можливий обсяг попиту і обсяг реалізації на ринку товару при даному рівні цін і за певний період часу, зазвичай протягом року. Ємність національного ринку за будь-якого товару за рік розраховують на основі даних внутрішньої та зовнішньоторговельної статистики в натуральних (фізичних) одиницях або за вартістю
де Т - обсяг національного виробництва даного товару;
З - залишок товарних запасів на складах підприємств;
І - імпорт;
І до - непрямий імпорт (ввезення комплектуючих);
Е - експорт;
Е к - експорт непрямий (вивезення комплектуючих). [12]
Облік непрямого експорту та імпорту, а також рух товарних запасів найчастіше важко враховувати, тому на практиці розрахунок місткості ринку виробляють за спрощеною формулою:
Порівняння місткості ринку за ряд попередніх років дозволяє судити про зміну економічної ситуації.
Частка ринку - це питома вага чи частка продажів фірми на ринку та знаходиться наступним чином:
де, Р-обсяг реалізованої фірмою продукції.
Зниження частки ринку говорить про неблагополучний стан фірми і має стати сигналом для перегляду маркетингової, виробничої програм. У той же час велика частка ринку ще не гарантує отримання бажаного фінансового результату без постійного контролю за величиною витрат.
Насиченість ринку Н р (%) - показник, що визначається відношенням числа споживачів вже купили товар (П т) до загальної кількості споживачів цього продукту (П). Чим менше значення показника, тим перспективніше цей ринок для збуту [13].
Показники валютної і кредитно - грошової ситуації показують очікування учасників ринку, виходячи з існуючих на даний момент передумов. І, нарешті, ціни. Вони є важливим барометром кон'юнктури ринку. Їх можна характеризувати абсолютними величинами в грошовому вираженні і відносними (індекси цін), що характеризують зміни в часі. По суті справи, в динаміці цін відбивається рух всіх інших показників і впливають на них факторів, тому що ціна це многосоставная величина. Співвідношення цін на власну та конкурентну продукцію завжди має бути перед очима, тому що ціновий фактор один з основних при ухваленні рішення про здійснення покупки.
Вивчення цінових показників представляється складним завданням через специфіку різноманітних товарних ринків, наявності декількох рядів цінових показників на один той самий товар, не завжди надійною і доступної інформації про ціни. Тому при аналізі цінових показників слід покладатися на детальне знання товару і його ринку, вивчення всіх наявних на товар рядів цін, облік залежності результатів аналізу від кваліфікації експертів. [14]
Зазвичай кон'юнктурні прогнози використовуються для визначення тактичних дій на близьку перспективу (не більше 1 року), тому що саме в цих часових межах можна досить точно передбачити характер змін на ринку (для нашої країни навіть на рік не можна з достатнім ступенем надійності зробити прогноз через непослідовного втручання держави в приватний сектор економіки і відставання правової бази від сучасних реалій життя.). Хоча, в деяких випадках фірмам потрібно розробляти довгострокові (5-10років) і середньострокові (від 3 до 5 років) прогнози товарних ринків, тому що від цього залежить процес розробки стратегічних планів розвитку підприємства і завоювання ринку. У цьому випадку прогнози носять усереднений (узагальнений) характер і робляться лише за загальними напрямками розвитку відповідних ринків.
У світовій практиці розроблено декілька методів прогнозування, з яких найбільше практичне застосування знайшли такі: Експертні оцінки, метод екстраполяції, математичне моделювання, графічний аналіз.
Метод екстраполяції полягає в перенесенні явищ, що мали місце на ринку у вульгарному і сьогоденні на майбутній період. Це простий, але не зовсім достовірний метод. Внаслідок чого може застосовуватися лише в тих випадках, коли є впевненість, що в майбутньому будуть діяти ті ж фактори, що і в попередній період характер їх впливу не змінитися.
Метод експертних оцінок або метод Дельфи заснований на залученні групи експертів для серйозного економічного аналізу основних факторів, що впливають на ситуацію на ринку та вироблення власних прогнозів кожним членом експертної групи. Прогнози виходять багато в чому суб'єктивними тому багато що залежить від професіоналізму консультанта, а значить, може використовуватися тільки в комплексі з іншими методами.
Методи математичного моделювання, засновані на виявленні функціональної залежності між окремими показниками на основі наявних за ряд попередніх років даних про кон'юнктуру товарних ринків і висловлюють їх у вигляді системи рівнянь.
Графічний аналіз або «чартизм» найбільш часто використовується при короткостроковому прогнозуванні. Він дозволяє оцінювати динаміку окремих економічних показників для виявлення схожих моментів в їх поведінці, з тим, щоб визначити характер їх змін. Застосовується переважно на товарних і фондових біржах тому крива зміни ціни акумулює в собі основні коньюнктурообразующіе фактори, а також на ринках нафти, кольорових металів і т.д.
Головною кінцевою метою будь-якої фірми є задоволення потреб, бажань покупця, тому в умовах насиченого ринку найважливішою складовою частиною його аналізу ставати моделювання поведінки покупця або товарна політика підприємства. Знання особливостей цієї поведінки - істотний фактор у конкурентній боротьбі за споживача тому, знаючи потреби людей і мотиви їхньої поведінки, можна досить точно спрогнозувати такий показник як попит і впливати на його величину. Попит - це платоспроможна потреба, тобто сума грошей, яку покупці можуть і хочуть витратити на придбання необхідних товарів [15]. Ринковий попит визначається підсумовуванням величини попиту, що пред'являється кожним покупцем при різних рівнях ціни. Попит своєрідна шкала, що показує кількість товару, що купується і потенційної потреби в ньому на ринку за різними можливими цінами при незмінності інших факторів (тобто інших рівних умовах). Залежність обсягів покупок від рівня цін називають законом попиту.
Основним етапом перед безпосереднім сегментированием ринку є вибір обгрунтованих критеріїв, які будуть різними для споживчого та промислового ринків:
v регіональні - чисельність і щільність населення, транспортна інфраструктура, географічне розташування, структура комерційної діяльності в регіоні, клімат і т.п.;
v демографічні - вік, стать, рівень освіти;
v життєвого стилю - соціальне становище, рід занять, величина доходів.
Результат сегментації ринку - це характеристики товару, його властивості, які покупці хотіли б бачити в ньому.
Сучасний споживчий ринок характеризується щільною конкуренцією серед однорідних товарів і товарів субститутів (взаємозамінних), в результаті виникає необхідність все більше уваги приділяти вивченню поведінки споживачів, щоб з'ясувати, яким чином відбуваються покупки. [16]
У процесі усвідомлення і обгрунтування необхідності здійснення покупки покупець перебувати під постійним впливом економічних, політичних, соціальних, культурних, психологічних факторів. Крім того, власні особистісні характеристики відіграють велику роль у процесі прийняття рішення про покупку.
Фрейд вважав, що реальні психологічні сили, які спонукають людину до дії, лежать в його підсвідомості, тобто він до кінця не усвідомлює мотиву своєї поведінки. На цьому твердженні засновано більшість реклами впливає на підсвідомі елементи психіки людини.
Американський вчений Маслоу спробував вибудувати людські потреби в ієрархічному порядку за ступенем їх значущості і представив їх вигляді піраміди. В її основі лежать потреби, які надають найбільший вплив на особистість і поведінка.
Кожна людина отримує потік інформації через свої органи почуттів по-своєму її інтерпретує і формує власне уявлення про той чи інший предмет. Сприйнявши інформацію і засвоївши її, щодо будь-якого товару чи ситуації, людина набуває переконання, що підсилюють мотивацію чи тамують її.
При аналізі процесу прийняття рішення про покупку слід виявити ролі людей, так чи інакше залучені до цього процесу. Розподіл ролей може виглядати так: ініціатор - людина, яка першою пропонує або наводить на думку про необхідність купівлі того чи іншого продукту або послуги; впливова людина - погляди або поради якого мають істотне значення для прийняття остаточного рішення; приймає рішення - людина, безпосередньо здійснює купівлю ; споживач - той, хто споживає придбаний товар або послугу.
Виробнику і продавцю важливо знати, як споживач усвідомлює свої потреби і задоволення, яких з них він пов'язує з придбанням даного товару. Людина починає шукати інформацію про товари, способи задовольнити її. Управління джерелами інформації дозволяє впливати на процес прийняття рішення. Після збору інформації настає стадія оцінки альтернативних варіантів вирішення проблеми, виходячи з того, що кожен товар з точки зору покупця є набір властивостей, з яких виділяються найбільш важливі в даний момент. Перевага отримує той продукт, який володіє найбільш повним пакетом значущих для покупця властивостей [17].
Самим останнім етапом у вчиненні покупки є реакція на неї споживача. Якщо клієнт задоволений своїм придбанням, то він прийде знову, а якщо товар не виправдовує надій, то це загрожує падінням рівня попиту та як наслідок скороченням частки фірми на ринку з цієї позиції, а так само втратою доходів.
Якщо ж все вищесказане перевести в графічну форму, то залежність величини попиту від ціни називається законом попиту (при всіх інших рівних умовах зниження ціни веде до зростання величини попиту і навпаки)
Зниження цін розширює купівельну здатність, що збільшує число потенційних покупців. Вплив усіх чинників зазначених раніше може зміщувати криву вліво або вправо. Кількісно величина їх впливу визначається таким показником як еластичність попиту (міра реагування однієї змінної на зміну іншої), Еластичність виражається коефіцієнтом як відсоткове зміна однієї змінної у відповідь на
Де, Е-еластичність попиту
P у% - зміна ціни.
Якщо коефіцієнт еластичності більше або дорівнює 1, то попит еластичний, тобто легко реагує на будь-яка зміна ціни (рис. 4). Якщо ж показник еластичності менше 1, то ціна не є вирішальним фактором при здійсненні покупки, причому математичний знак при проведенні розрахунків не має значення (рис. 5). Показник може бути розрахований за будь-якою ознакою, що має кількісне вираження, то може застосовуватися для вироблення прогнозів. Крім того, найбільш еластичні товари, що займають найбільшу питому вагу в бюджеті покупця. Причому чим менше часовий проміжок, тим не еластичніший попит, тому що люди повільно адаптуються до всього нового, в тому числі і нових товарів на ринку. Значить, величина попиту залежить ще і від часу перебування товару на ринку.
Малюнок 4 - Абсолютно еластичний попит
Малюнок 5 - Нееластичний попит
Крім самої кривої попиту його характеристикою може служити крива байдужості, що показує переваги споживачів при виборі товарів для купівлі. Аналіз споживчого попиту на основі кривих байдужості будується на тому, що:
1.) Гранична корисність (ступінь задоволення потреби, яка припадає на додатково спожиту одиницю товару) продукту є величина, що залежить не тільки від його кількості, але і від кількості інших товарів;
2.) Корисність може бути виміряна з якоїсь точної фізичної шкалою вимірювання;
3.) Відповідно до пірамідою потреб Маслоу спочатку задовольняються потреби лежать в її основі (нижчі) і тільки потім вищі, тобто споживач знає свої потреби і може їх ранжувати (порівнювати);
4.) Вибір людини завжди осмислений, раціональний;
5.) Більша кількість товару завжди надається перевага меншому, навіть якщо не приносить додаткової користі.
Якщо покупцеві все одно, яку комбінацію товарів віддати перевагу, то він знаходитися в положенні байдужості. Графічним зображенням цього є крива байдужості (рис. 6).
Малюнок 6 - Крива байдужості
Назва пояснюється тим, що в кожній точці має місце набір, що дає однакове задоволення споживачу.
Крива байдужості представляє собою сукупність точок, на яких розташовані альтернативні комбінації двох товарів, що приносять однакове задоволення і до вибору з яких покупець байдужий.
Вона має негативний нахил, що відображає той факт, що споживач отримує задоволення від обох товарів при дотриманні наступного умови: якщо збільшується споживання товару Х, то має скоротитися споживання товару. У, що б зберегти загальний рівень корисності. Переміщення вздовж кривої характеризується граничною нормою заміщення товару Х на товар. У, що вимірює бажання (схильність) споживача обміняти один товар на інший.
Криві байдужості є аналітичним інструментом, визначення можливого попиту.
Яке поєднання товарів може дозволити собі людина показує бюджетна лінія, накладена на графік кривої байдужості. Бюджетне обмеження є сукупність всіх комбінацій товарів Х і У, то кількість благ, які покупець може реально придбати за даних цінових, асортиментних, дохідних обмеженнях, тобто
Р х Х + Р у У = Д (5),
де Д-величина доходу споживача,
Р-ціна товару за одиницю,
Х, У-кількість товару (. Рис.7
Х (кількість товару)
Малюнок 7 - Бюджетна лінія
Накладення один на одного кривих байдужості і бюджетної лінії покаже найбільш вигідний для споживача набір товарів у точці їх дотику, яка повинна задовольняти декільком умовам: максимум корисності від обраного поєднання продуктів і раціональне використання наявних коштів.
Теорія споживчої поведінки дозволяє зрозуміти мотиви поведінки людей у різних ситуаціях, що важливо для виробників і продавців тому дозволяє оцінити потенційні можливості ринку і впливати на таку економічну категорію як попит.
Управління асортиментом передбачає координацію взаємозалежних видів діяльності - науково-технічної і проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту.
Для ефективної організації управління якістю продукції необхідно, щоб був не тільки ясно виділений об'єкт управління, але і щоб чітко були визначені категорії управління, тобто явища, що дозволяють краще усвідомити й організувати весь процес. Відносно управління якістю продукції слід виділити як мінімум наступні категорії: Об'єкт управління - якість продукції. Іноді в якості об'єкта виступає конкурентноздатність, технічний рівень або якийсь інший показник, характеристика. Як об'єкт управління може виступати або вся сукупність властивостей продукції, або якась їх частина, група або окрема властивість. Мета управління - рівень і стан якості продукції з урахуванням економічних інтересів виробника і споживача, а також вимог безпеки та екологічності продукції. Мова йде про те, яку сукупність властивостей і який рівень якості слід поставити, а потім досягти і забезпечити, щоб дана сукупність і даний рівень відповідали характеру потреби. При цьому виникають питання ефективності виробництва і споживання, доступності ціни для споживача, рівень собівартості і прибутковості продукції для її розробника і виробника. Не можна також залишати поза увагою терміни розробки продукції, розгортання її виробництва і доведення до споживача, що прямо пов'язано з конкурентоспроможністю. Суб'єкт управління - керівні органи всіх рівнів і особи, покликані забезпечити досягнення і зміст планованого стану і рівня якості продукції. Методи і засоби управління - способи, якими органи управління впливають на елементи виробничого процесу, забезпечуючи досягнення і підтримку планованого стану і рівня якості продукції.
2. АНАЛІЗ СТАНУ АСОРТИМЕНТУ У МАГАЗИНІ «СИЛУЕТ»
2.1. Коротка характеристика підприємства ТОВ «Людмила»
ТОВ «Людмила» (скорочена назва магазин «Силует»).
Товариство з обмеженою відповідальністю було прийнято відповідно до закону до статті 87-94 ЦК і Федеральним законом від 8 лютого 1998 року.
ТОВ «Людмила» розташований за адресою:
Торговельне підприємство має печатку із своїм найменуванням, фірмовим знаком (символікою).
Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки в межах свого майна.
Основною метою Товариства є отримання прибутку від виручки.
Основними видами діяльності торговельного підприємства є:
1. організація торгівлі одягом;
2. проведення товарообмінних операцій;
3. закупівля та продаж товару;
4. безкоштовна послуга покупцям підгонка виробів по фігурі.
Ціноутворення формується, відповідно, до чинного законодавства.
Статутний капітал Товариства становить 406353 рублів.
Магазин обслуговує контингент покупців з різним рівнем доходу. В основному орієнтований на покупців із середнім рівня доходу.
Торгова організація має дуже зручне місце розташування, оскільки поруч знаходиться дві школи, поліклініка, стадіон, концертний зал, ощадбанк, продуктовий магазин. Це говорить про те що в ньому завжди будуть покупці
Торгова площа магазину «Силует» становить
Магазин «Силует» займає перший поверх п'ятиповерхового залу.
Використання торгового обладнання пов'язане із загальною площею, плануванням основних приміщень, особливістю товарів, формою продажу. У торговому залі використовують стінові панелі, решітки, прилавки, кронштейни, скляні вітрини, манекени.
У підсобних приміщеннях використовують таке обладнання підтоварники для зберігання товару в упакованому вигляді, стелажі, кронштейни, вішала. Всі торгове обладнання, що використовується в магазині відповідає економічним, ергономічним, естетичним вимогам. Зараз вибір торгового обладнання всілякий, але на жаль не кожен керівник організації дозволить мати в магазині сучасне обладнання. Магазин «Силует» намагається оновлювати, щоб споживачі залишалися задоволені зовнішнім виглядом магазину.
Підприємство виробляє розвантаження, транспортування товарів, приймання їх за кількістю та якістю, зберігання, підготовку до продажу, продаж.
Основна діяльність підприємства, пов'язана з продажем товарів і обслуговуванням покупців, відбором, розрахунком за товари і т. д.
Станом на 01.01.06р. оборот роздрібної торгівлі склав 5777290 рублів. Середньомісячний оборот магазину складає 481440 рублів. За восьмирічний термін існування в магазині 10540 осіб зробили покупки, це в середньому 2900 чоловік на місяць. Магазин працює з Газенерго банком, тому без особливих зусиль можна оформити кредит.
90% товару купується за готівковий розрахунок. Інша частина товару приймається на реалізацію постачальників.
Магазин поділений на два відділи «Чоловічий» і «Жіночий»
У ТОВ «Людмилі» працює 33 людини. З них:
18 осіб - продавців,
3 особи - бухгалтера,
1 людина - економіст,
1 людина - юрист,
1человек - водій,
2 людини - прибиральниць,
1человек - двірник,
3 особи - швачки,
2 людини - електрика,
1 особу - різноробочий.
Режим роботи оптимальний, оскільки при його складанні були враховані основні фактори; обсяг купівельних потоків у районі його діяльності та їх розподілу на протязі дня передбачає найбільш зручні для населення години початок і кінець роботи.
Графік виходу на роботу раціональний, тому що дотримується тривалість робочого часу, передбачена трудовим законодавством. Передбачається час на підготовчу - заключну роботу з включенням його в робочий час, забезпечується ритмічне чергування праці і відпочинку працівників протягом дня.
У магазині «Силует» практикується система управління якості праці працівників. Для цього працівники проходять курси підвищення кваліфікації і щотижня заняття з продажам.Учет якості праці торгових працівників ведеться щодня і здійснюється завідувачами «Чоловічого» і «Жіночого» відділів. Оцінку якості праці завідувачів дає директор і його заступник. Застосування цієї системи дозволяє об'єктивно оцінити працю кожного працівника і забезпечувати правильне матеріальне стимулювання, що виражається в грошової премії - 15% від окладу працівників.
При зниженні рівня якості праці, як правило, це не виконання працівниками своїх функцій, порушення трудової дисципліни, погане обслуговування покупців та інші упущення в роботі, до працівників застосовуються дисциплінарні покарання у вигляді позбавлення премії, а в крайньому випадку, звільнення. Структура апарату управління торгового підприємства представляється лінійною системою. Вона передбачає безпосереднє підпорядкування всіх категорій працівників керівнику організації.
ТОВ «Людмила» (магазин «Силует») здійснює торгівлю чоловічим і жіночим одягом і аксесуарами. Основними постійними постачальниками ТОВ «Людмила» є; ТОВ «Апграйд», ТОВ «Ока», торговий дім «ЛТД», ТОВ «Дельфін» і т. д.
ТОВ «Людмила» здійснює торгівлю чоловічого, жіночого, дитячим одягом. Асортимент жіночого одягу представлений такими групами: костюми від 2520 до 7420 рублів, трикотаж від 900 до 3960 рублів, пальто демі і зима від 1200 до 10000 рублів, блуза від 850 до 2500 рублів, сумки від 3500 до 8000 рублів, хустки від 150 до 2000 рублів, взуття від 3000 до 9000 рублів.
Асортимент чоловічого одягу представлений такими групами: костюми від 1500 до 15340 рублів, трикотаж від 1400 до 6940 рублів, сорочки від 270 до 1370 рублів, білизна від 150 до 1030 рублів, пальто демі і зима від 2570 до 14980 рублів, верхня шкіряний одяг від 2500 до 26000 рублів.
Рівень рентабельності торговельного підприємства ТОВ «Людмила» визначає відношення прибутку до товарообігу. Рентабельність показує скільки відсотків становить прибуток у товарообігу. Цей рівень рентабельності слід обчислювати не з усієї (балансовою) прибутку, а тільки з прибутку від реалізації товарів, так як позареалізаційні доходи, витрати і втрати не перебувають у прямій залежності від зміни обсягу товарообігу. Рентабельність продажів знаходиться в прямій залежності від рівня валового доходу, що знаходиться в розташуванні торговельного підприємства і зворотній від зміни рівня витрат обігу. За торговельному підприємству склав 88,8% до обороту і зріс у порівнянні з планом практично вдвічі до обороту і проти минулого року на 12,2% до обороту.
Рівень рентабельності продажів по окремих товарах і товарних групах неоднаковий.
Сума прибутку у свою чергу залежить від ряду факторів (зміни обсягу товарообігу, рівнів валового доходу і витрат обігу, сум прибутку і збитків від реалізації інших активів, позареалізаційних доходів, витрат і втрат). [18]
Перевиконання плану товарообігу призвело до зростання прибутку в 2520000 карбованців. Отже, перевиконання плану товарообігу призвело до підвищення рівня рентабельності функціонуючого капіталу на 0,50%.
Показники рентабельності розраховують з прибутку від реалізації товарів, балансового і чистого прибутку, що дозволяє вивчити вплив складових частин прибутку та його використання на рентабельність роботи ТОВ «Людмила».
Торговельне підприємство ТОВ «Людмила» досягла високих темпів зростання рентабельності, як у порівнянні з планом, так і в динаміці. Це свідчить про зміцнення її фінансової стійкості. Однак слід вказати на високий рівень рентабельності продажів, що становить 88,8%. Підприємство стабільно, розвивається, платоспроможне, своєчасно розраховується за платежами. Заборгованості перед бюджетом і своїми постачальниками не має.
2.2 Аналіз стану асортименту в магазині «Силует»
Формування торговельного асортименту - одна з основних функцій організації роздрібної торгівлі, що визначає його конкурентноздатність.
Розглянемо структуру асортименту в магазині «Силует» відділу «Жіночої одягу». Дослідження показало, що основну частину асортименту складає верхній одяг, костюми, блузки, спідниці, брюки, трикотаж і шкіргалантерея. Цільова категорія покупців - жителі довколишніх будинків з низькою і середньою купівельною спроможністю.
Товарообіг відділу «Жіночої одягу» магазину «Силует» має постійне зростання. У 2006 році його загальний обсяг склав 5777290 рублів, що на 252000 рублів більше, ніж у 2005році. Темп приросту в цьому випадку склав 4%. За рахунок зростання цін товарообіг магазину «Силует» у 2006 році збільшився нај частина, дані вказані в таблиці № 1.
Таблиця 1
Оцінка показників конкурентноздатності магазину «Силует»
| Показник | Магазин «Силует», оцінка в балах 1 |
| Асортимент товарів | 4 |
| Ціни на товар | 3 |
| Якість товару | 4 |
| Культура обслуговування | 5 |
| Місце розташування магазину | 4 |
| Інтер'єр магазину | 5 |
Таблиця 2
Показники конкурентоспроможності магазину «Силует» з різною купівельною спроможністю, у% *
| Показник | Висока купівельна здатність | Середня купівельна здатність | Низька купівельна спроможність |
| Асортимент товарів | 23,81 | 28,57 | 19,05 |
| Ціни на товар | 19,05 | 9,52 | 4,76 |
| Якість товару | 28,57 | 19,05 | 23,81 |
| Культура обслуговування | 14,29 | 23,81 | 28,57 |
| Місце розташування магазину | 9,52 | 4,76 | 14,29 |
| Інтер'єр магазину | 4,76 | 14,29 | 9,52 |
Показники представлені в таблицях дозволяють відзначити, що магазин вдало розташований і має гарний інтер'єр. У магазині «Силует» високий рівень культури обслуговування покупців. Однак досліджуване підприємство програє такими показниками, як асортимент товару. У ході опитування покупців було з'ясовано, що недостатньо розширений асортимент за деякими групами товару.
Опитування керівництва магазину показав, що формування асортименту проводиться товарознавцем на основі заявок продавців, тобто даний процес підданий впливу людського фактора. Асортимент - значимий фактор для формування лояльності клієнта. Беручи це до уваги, був проведений аналіз асортименту з використанням методик АВС.
Сутність АВС - аналізу будується на основі принципу Парето: «за більшість можливих результатів відповідає відносно невелике число причин», зараз більш відомого як «правило 80:20». Завдяки своїй універсальності ефективності даний метод аналізу набув великого поширення. Результатом АВС аналізу є групування об'єктів за ступенем впливу на загальний результат. Вважається, що 20% товарного асортименту дають 80% загального обсягу продажів.
Дані по магазину «Силует» представлені в таблиці 3.
Таблиця 3
Сума реалізованої продукції за 2006 рік по групах товару
| Найменування товару | Реалізація товару | |
| в одиницях | в рублях | |
| Костюми | 275 | 861350 |
| Сукня | 41 | 63140 |
| Піджак | 94 | 156980 |
| Штани | 496 | 491040 |
| Спідниця | 223 | 256450 |
| Блуза | 355 | 358550 |
| Трикотаж | 273 | 262080 |
| Куртка | 236 | 870840 |
| Плащ | 3 | 9360 |
| Пальто | 618 | 2237160 |
| Хустки | 80 | 14800 |
| Шкіргалантерея | 54 | 161460 |
| Взуття | 6 | 34080 |
| РАЗОМ: | 2854 | 5777290 |
Таблиця 4
Ранжування асортименту за спаданням вкладу в товарообіг кожній позиції
| Найменування | Сума реалізації в рублях | Ранжування |
| Пальто | 2237160 | 2237160 |
| Куртка | 870840 | 2325000 |
| Костюми | 861350 | 3186350 |
| Штани | 491040 | 3677390 |
| Блуза | 358550 | 4035940 |
| Трикотаж | 262080 | 4298020 |
| Спідниця | 256450 | 4554470 |
| Шкіргалантерея | 161460 | 4715930 |
| Піджак | 156980 | 4872910 |
| Сукня | 63140 | 4936050 |
| Взуття | 34080 | 4970130 |
| Хустки | 14800 | 4984930 |
| Плащ | 9360 | 4994290 |
| разом | 5777290 | 53788570 |
Малюнок SEQ Малюнок \ * ARABIC 1 - Графічне представлення розподілу товарів на області А, В, С
На основі вище побудованих таблиць і графіка можна скласти рейтинг товарів (таблиця 5).
Таблиця 5
Рейтинг групи товарів магазину «Силует» за методикою «АВС» у 2006 році
| Група товарів | разом | |
| рублів | % | |
| Група товарів А | 5719050 | 71,8 |
| 1 | 2 | 3 |
| Пальто | 2237160 | 4,1 |
| Куртки | 2325000 | 4,3 |
| Костюм | 3186350 | 5,9 |
| Штани | 3677390 | 6,8 |
| Блуза | 4035940 | 7,5 |
| Трикотаж | 4298020 | 7,8 |
| Спідниця | 4554470 | 8,6 |
| Шкіргалантерея | 4715930 | 8,7 |
| Піджак | 4872910 | 8,8 |
| Сукня | 4936050 | 9,2 |
| Група товарів У | 48880 | 18,7 |
| Взуття | 9,3 | 4970130 |
| Хустки | 9,4 | 4984930 |
| Група товарів З | 9360 | 9,5 |
| Плащ | 4994290 | 9,5 |
· Товарообігу
· Кількість проданих одиниць
· Валового прибутку
основні характеристики, що виводяться у звіті;
1. опис товару
2. складські залишки;
3. сума продажів;
4. кількість проданих одиниць;
5. валовий прибуток;
6. відсоток товару від сум продажів (кількості проданих одиниць, валового прибутку групи);
7. кумулятивний відсоток;
8. групування об'єктів на основі АВС - аналізу.
3. НАПРЯМОК ВДОСКОНАЛЕННЯ МАГАЗИНУ «СИЛУЕТ»
Забезпечення необхідного рівня обслуговування покупця і зростання основних економічних показників діяльності торгового підприємства залежать від правильного формування асортименту товарів у магазині.
Асортимент жіночого одягу в магазині «Силует» дуже різноманітний. Одним з важливих показників характеризує асортимент товару в торговельній організації є коефіцієнт стійкості. Розраховується він за формулою;
де У - кількість видів товари користуються попитом;
ШБ - найменування товарів однорідної групи;
Ку - коефіцієнт стійкості.
З даного переліку товару представленого в таблиці 6, обирається в порядку убування ті групи товару, що користується попитом покупців.
Таблиця 6.
Асортимент товару магазину «Силует» користується стійким попитом у покупців.
Коефіцієнт по першій групі товарів;
Коефіцієнт по другій групі товарів;
Коефіцієнт по третій групі товарів;
Показники по ширині і глибині асортименту в магазині «Силует» мають високе значення коефіцієнта, що дозволяє оптимально розширити асортимент по третій групі товарів (таблиця 7). Коефіцієнт широти розраховується за формулою
де Кш - коефіцієнт широти;
ШБ - широта базова;
ШД - широта дійсна.
Таблиця 7.
Широта і глибина асортименту магазину «Силует».
На основі отриманих вище даних пропонуємо розширити асортиментну групу плащів до 16 різних моделей за кольором, розміром, фасоном, з метою отримання прибутку, а головне придбати постійних клієнтів на цю групу товару. Ця група товару користується попитом покупців. Збільшивши широту і глибину товару, зросте і коефіцієнт стійкості.
Пропонується закрити взуттєвої відділ, тому що ціни не розраховані на покупця середнім рівнем достатку, тим самим не користується попитом у покупців.
Звільнену площу можна зайняти під відділ шкіргалантереї тим самим розширити його.
Коефіцієнт торгової площі відділу «Жіночої одягу» становить 0,48, а коефіцієнт експозиційної площі дорівнює 0,7. Розрахований за формулою;
де Ке - коефіцієнт експозиційної площі;
Sm - торгова площа;
So - загальна площа.
Складання рекомендованих і фактично досягнутих значень коефіцієнт установчої та демонстраційної площі дозволяє оцінити ефективність технологічного планування торгового залу магазина.
Для найкращого розміщення товару і розширення торгової площі торгового залу «Жіночої одягу» доцільно застосовувати стінне обладнання решітки, панелі і вітрини.
Щоб не знижувати рівень асортиментної групи пальто пропонуємо укласти договори з новими постачальниками пальто з Санкт - Петербурга «Турба» і з зарубіжними виробниками. Співробітництво з одним постачальником пальто «Верміна» призводить до зниження попиту у покупців, з - за одноманітності моделей, що небажано, тому що цей товар перебуває на стадії зрілості і приносить організації хороший прибуток.
Оновлюваність асортименту в магазині «Силует» буває кожного тижня. Блузки, спідниці, брюки, трикотаж перебувають у стадії зрілості тому новинки з'являються щотижня.
Коефіцієнт обновляемости (новизни) за рік можна розрахувати за формулою;
де Кн - коефіцієнт новизни;
Н - новизна;
ШД - широта дійсна.
Розрахунок можна зробити за групами товару представлених в таблиці № 8.
Таблиця 8
Оновлюваність асортименту магазину «Силует».
У період сезонності товару тієї або іншої групи пропонується не ходовий товар прибирати на зберігання, тим самим звільняти площі для сезонного товару. Асортимент, який застаріває - продавати зі знижками в 30%, що може прискорити реалізацію товару.
Асортимент жіночого одягу в магазині «Силует» дуже різноманітний. Одним з важливих показників характеризує асортимент товару в торговельній організації є коефіцієнт стійкості. Розраховується він за формулою;
де У - кількість видів товари користуються попитом;
ШБ - найменування товарів однорідної групи;
Ку - коефіцієнт стійкості.
З даного переліку товару представленого в таблиці 6, обирається в порядку убування ті групи товару, що користується попитом покупців.
Таблиця 6.
Асортимент товару магазину «Силует» користується стійким попитом у покупців.
| № групи | Найменування | Реалізація, у штуках |
| 1 | Пальто | 618 |
| брюки | 496 | |
| Блуза | 355 | |
| Костюм | 275 | |
| Трикотаж | 273 | |
| Куртка | 236 | |
| Спідниця | 223 | |
| 1 | 2 | 3 |
| 2 | Піджак | 94 |
| Хустки | 80 | |
| Шкіргалантерея | 54 | |
| Сукня | 41 | |
| 3 | Взуття | 6 |
| Плащ | 3 |
Коефіцієнт по другій групі товарів;
Коефіцієнт по третій групі товарів;
Показники по ширині і глибині асортименту в магазині «Силует» мають високе значення коефіцієнта, що дозволяє оптимально розширити асортимент по третій групі товарів (таблиця 7). Коефіцієнт широти розраховується за формулою
де Кш - коефіцієнт широти;
ШБ - широта базова;
ШД - широта дійсна.
Таблиця 7.
Широта і глибина асортименту магазину «Силует».
| № групи | Широта і повнота дійсна, в штуках | Широта і повнота базова, в штуках | Коефіцієнт широти і глибини, у відсотках |
| А | 2659 | 3176 | 0,83 |
| Б | 86 | 125 | 0,68 |
| З | 3 | 16 | 0,18 |
| РАЗОМ: | 2754 | 3317 | 1,69 |
Пропонується закрити взуттєвої відділ, тому що ціни не розраховані на покупця середнім рівнем достатку, тим самим не користується попитом у покупців.
Звільнену площу можна зайняти під відділ шкіргалантереї тим самим розширити його.
Коефіцієнт торгової площі відділу «Жіночої одягу» становить 0,48, а коефіцієнт експозиційної площі дорівнює 0,7. Розрахований за формулою;
де Ке - коефіцієнт експозиційної площі;
Sm - торгова площа;
So - загальна площа.
Складання рекомендованих і фактично досягнутих значень коефіцієнт установчої та демонстраційної площі дозволяє оцінити ефективність технологічного планування торгового залу магазина.
Для найкращого розміщення товару і розширення торгової площі торгового залу «Жіночої одягу» доцільно застосовувати стінне обладнання решітки, панелі і вітрини.
Щоб не знижувати рівень асортиментної групи пальто пропонуємо укласти договори з новими постачальниками пальто з Санкт - Петербурга «Турба» і з зарубіжними виробниками. Співробітництво з одним постачальником пальто «Верміна» призводить до зниження попиту у покупців, з - за одноманітності моделей, що небажано, тому що цей товар перебуває на стадії зрілості і приносить організації хороший прибуток.
Оновлюваність асортименту в магазині «Силует» буває кожного тижня. Блузки, спідниці, брюки, трикотаж перебувають у стадії зрілості тому новинки з'являються щотижня.
Коефіцієнт обновляемости (новизни) за рік можна розрахувати за формулою;
де Кн - коефіцієнт новизни;
Н - новизна;
ШД - широта дійсна.
Розрахунок можна зробити за групами товару представлених в таблиці № 8.
Таблиця 8
Оновлюваність асортименту магазину «Силует».
| Група | Новина асортименту за рік, в штуках | Широта дійсна, в штуках | Коефіцієнт новизни |
| А | 128 | 2665 | 0,04 |
| У | 15 | 86 | 0,17 |
| З | 1 | 3 | 0,33 |
[1] М. А Миколаєва «Товарознавство споживчих товарів» теоретичні основи; Підручник. Вид. «Норма» М-2002 стор.74
[2] [2] М. А. Миколаєва «Товарознавство споживчих товарів» теоретичні основи; Підручник. Вид. «Норма» М-2002 стор.76
[3] М. А. Миколаєва «Товарознавство споживчих товарів» теоретичні основи; Підручник. Вид. «Норма» М-2002 стор.78
[4] М. А. Миколаєва «Товарознавство споживчих товарів» теоретичні основи; Підручник. Вид. «Норма» М-2002 стор.78
[5] М. А. Миколаєва «Товарознавство споживчих товарів» теоретичні основи; Підручник. Вид. «Норма» М-2002 стор.79
[6] М. А. Миколаєва «Товарознавство споживчих товарів» теоретичні основи; Підручник. Вид. «Норма» М-2002 стор.78
[7] Р. Б. Ноздревой, В. Ю. Гречко «Маркетинг»; Навчальний посібник, Вид. «Юристь», М-2000 стр.345
[8] Котлер Ф. «Основи маркетингу» М., «Прогрес» - 1990р. Стор.90
[9] Михалева Є. П. «Маркетинг»; Посібник для здачі іспиту, Вид. «Юрайт» М - 2004р. стор.79
[10] Хубулава Н. М. «Організація і управління малим бізнесом» (теорія і практика) М - Видавничий комплекс 2002р. стор.15
[11] Савицька П. В. «Аналіз господарської діяльності підприємства» 4-е вид. перераб. І доп. М - ТОВ «Нове знання» 2003г.стр.100 - 101
[12] Ковальов В. В., Волкова О. Н. «Аналіз господарської діяльності підприємства» М - ПБОЮЛ, 2005р. стор 50
[13] Ковальов В. В., Волкова О. Н. «Аналіз господарської діяльності підприємства» М - ПБОЮЛ, 2005р. стр51 - 53
[14] Любушин Н. П., Лещева В. Б., Дьякова В. Г. «Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства» М - ЮНИТИ - ДАНА 2001р. стр53
[15] Любушин Н. П., Лещева В. Б., Дьякова В. Г. «Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства» М - ЮНИТИ - ДАНА 2001р. стр29
[16] Треньов Н. Н. «Стратегічне управління» Навчальний посібник для вузів - М «Видавництво ПРІОР» 2002р. стор.70
[17] Ковальов В. В., Волкова О. Н. «Аналіз господарської діяльності підприємства» М - ПБОЮЛ, 2005р. стр90
[18] В. В. Ковальов, О. М. Волкова: «Аналіз господарської діяльності підприємства», Підручник М.; «Проспект» - 2000р. стор 278