Лекції з бухобліку

Лекції з бухобліку

1). Облік ден. ср-в на розрахунковому рахунку в банках.

Для здійснення розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі пр-ті відкриває в банку розрахунковий рахунок. Право відкриття розрахункового рахунку надається організації, яка є юридичною особою, має самостійний баланс. Відкриттів РС регулюється законодавством. Підприємство надає банку наступні документи: - заяву на відкриття РС, - свідоцтво про реєстрацію підприємства, - нотаріально завірена копія статуту пр-я, - копія установчого договору, - картка із зразками підписів керівника підприємства і гл. бухгалтера + їх заступників, а також з відбитком печатки підприємства (потрібно 2 екз. картки), завірені нотаріусом.

- Довідка про постановку на облік в податковій інспекції та в пенсійному фонді.

На підставі цих документів банк і пр-е укладають кредитний договір, в кіт. і обмовляються всі умови розрахунків між підприємство і установою банку.

Для здійснення розрахунків по поточних операціях установи банку пр-ті надає первинні документи, в кіт. вказуються всі необхідні реквізити платника і одержувача ден. коштів.

До таких реквізитів відносяться: - найменування платника, - найменування одержувача, - р \ з платника і одержувача, - кореспондентські рахунки банків, які обслуговують підприємство-платника і підприємство-одержувача, - найменування продукції або послуг, по кіт. проводяться розрахунки і їх сума.

Розрахунковий рахунок у банку відкривається пр-ту і йому присвоюється певний номер, по якому і проводяться всі розрахунки. Банк на кожне пр-ті відкриває особовий рахунок, де і ведеться облік руху ден. ср-в пр-я.

Для зарахування грошей на РС, а також перерахування їх з РС пр-ті надає банку платіжне доручення або платіжна вимога. У цих документах обов'язково повинні бути підписи керівника (або заступника) та глувбуха, які звіряються з карткою, що зберігається в банку.

Аналітичний облік операцій на р. с. ведеться бухгалтерією пр-я на основі виписки з РС, наданої банком. Періодичність надання виписок залежить від руху ден. ср-в на підприємстві: вона здійснюється щоденно або щотижня.

Синтетичний облік операцій на розрахунковому рахунку ведеться на рахунку 51 "РС" - на підприємстві він активний, а в банку - пасивний. Надходження грошей відображається за Дебету, у виписці банку - за Кредитом. Списання або вибуття ден. засобів відображається на пр-ии по К51; у виписці - по Д51. Сальдо дебетове і показує наявність ден коштів на розрахунковому рахунку.

Д51 кореспондує з К46, 62,90,92,94,95,50,76,68,75.

К51 кореспондує з Д60, 67,90,92,94,95,50,76,68,75,69.

Регістром для ведення синтетичного обліку по Д51 є відомість № 2, де на підставі первинних документів в шаховому порядку відображається надходження грошей на РС протягом місяця і підраховується оборот за місяць. Синтетичний облік по К51 ведеться в Ж-О № 2, де протягом місяця в шаховому порядку виробляються записи по Д кореспондуючих рахунків. В кінці місяця підраховується кінцевий залишок.

Кінцевий залишок = Залишок на початок місяця в вед. № 2 + Оборот по відомості № 2 - Оборот по журналу-ордеру № 2.

Отриманий залишок записується у відомості і звіряється з випискою з розрахункового рахунку.

Для обліку оп-цій з нал. ден. ср-ми на розрахунковому рахунку застосовуються слід. первинні документи: 1. Оголошення на внесок готівкою - застосовується для зарахування ден. ср-в, що залишилися в касі підприємства (несвоєчасно виданої з / п і т.д.) 2. Чек - призначений для видачі ден. ср-в готівкою з р. с. Як правило, чек знаходиться у чековій книжці, кіт. видається пр-ту учр. банку. При отриманні нал. грошей заповнюється чек і корінець чека, і там і там зазначається: - сума ден. коштів, що підлягають отриманню, - цілі, на які ця сума виходить (госп. потреби, виплата з / п і т.д.) Обов'язкова підпис керівника пр-я і головбуха. Чек залишається в банку, а корінець як виправдувальний документ - у касі пр-я.

2). Облік ден. коштів на валютному рахунку в банках.

У зв'язку з переходом до рин. економіці пр-ті отримало право здійснювати операції з іноземною валютою. З цією метою в установі банку пр-ем відкривається валютний рахунок. Для проведення оп-ций з інвалютою учр. банку повинно мати дозвіл ЦБ (ліцензію). В основному операції здійснюються за наступними валют: Ам. долари, Ньому. Марки, Франц. Франки, Англ. Фунти стерлінгів.

Для відкриття вал. рахунки пр-ті надає в учр. банку ті ж док-ти, що і при відкритті р. с. Між банком та пр-ем, як і при відкритті р. с. укладається договір "Про розрахунково-касовому обслуговуванні".

При веденні операцій, що приносять ін. валюту, підприємства мають право зараховувати на валютний рахунок виручку, отримувану відповідно із зовнішньоекономічною діяльністю, купувати і продавати валюту. При надходженні виручки в ін. валюті відповідно до закону пр-ті зобов'язане 50% виручки продавати на вал. ринку ч-з уповноважені банки. Інші 50% надходять на вал. рахунок.

Основними первинними док-тами для ведення вал. оп-цій є: 1. доручення на обов'язкову продаж валюти, 2. платіжне доручення на ведення безготівкових розрахунків.

Для отримання валюти готівкою також застосовується чекова книжка. До речі, в основному виплата у готівковій валюті - на відрядження, тому що в РФ розрахунки в ін. валюті заборонені.

Облік вал. операцій ведеться на рахунку 52 "Валютний рахунок". Облік ср-в на цьому рахунку ведеться одночасно і у валюті, і в рублях. Перерахунок на рублі здійснюється за курсом ЦБ на момент зарахування валюти. Всі інші оп-ції у валюті (перерахування ден. Ср-в, виплата відрядних і т.д.) також відображаються одночасно і у валюті і в рублях, але за курсом ЦБ на момент здійснення операції.

Крім обліку вал. коштів ведеться облік курсової різниці, як прибутку або збитку пр-я.

Рахунок 52 має 2 субрахунки: 1. валютні рахунки всередині країни, 2. валютні рахунки за кордоном.

Для обліку ден. ср-в в ін. валюті, що підлягають продажу на ринку застосовується рахунок 57 "Переклади в шляху".

За Д57 відображаються операції, пов'язані зі списанням ін. валюти з транзитного рахунку.

- Продаж ін. валюти (обов'язкових 50%) відображається за Д48 "Реалізація інших активів" і К57 "Пер. у дорозі ".

- Зарахування виручки від продажу валюти - Д51 і К48.

- Курсова різниця відображається так: у разі прибутку Д48-К80, у разі збитку Д80-К48.

Частина, що залишилася вал. засобів відображається в обліку аналогічно обліку ден. Ср-в на РС.

Зарахування виручки у валюті на вал. рахунок Д52-К46, 62 в залежності від форми розрахунку. Облік також ведеться як в рублях, так і у валюті.

Аналітичний облік на валютному рахунку - аналогічний його відання на розрахунковому рахунку: продаж Д51-К52, покупка - навпаки.

3). Облік готівки в касі підприємства.

Порядок ведення касових операцій регламентується інструкцією ЦБ "Про порядок ведення касових операцій у РФ".

Підприємство, як правило, видає у вигляді нал. ден. ср-в з / п і на незначні господарські потреби.

Кількість нал. грошей на підприємстві обмежується установою обслуговуючого банку. Такий порядок сприяє схоронності ден. ср-в Всі операції з нал. ден. ср-вами здійснюються ч-з каси підприємства.

КАСА - це спец. приміщення для зберігання нал. грошей і документів, обладнане сейфом і сигналізацією.

Видача ден. ср-в з каси здійснюється касиром. Він є матеріально відповідальною особою і несе повну відповідальність за збереження грошей в касі. У зв'язку з цим при прийомі на роботу головний бухгалтер ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ отримати від касира розписку (про повну мат. Відповідальності). Якщо расспіскі немає - касир ніякої відповідальності (крім моральної) не несе.

В даний час головний бухгалтер або бухгалтер має право суміщати свою посаду з посадою касира. Але таке поєднання не знижує відповідальності за збереження ден. ср-в.

Надходження і видача ден. коштів здійснюється на підставі первинних документів: - надходження - Прибутковий касовий ордер, - видача - видатковий касовий ордер.

Основними реквізитами цих документів є: - найменування, - номер документа, - дата виписки, - від кого або на які цілі отриманий, - сума прописом.

Прибутковий касовий ордер повинен бути підписаний касиром і головним бухгалтером.

До прибутково-касового ордеру прикладається квитанція, кіт. відривається і віддається особі, яка внесла гроші.

Видатковий касовий ордер виписується головбухом і підписується керівником і гол. Бухгалтером і передається в касу підприємства.

Аналітичний облік касових оп-цій ведеться касиром у касовій книзі або звіті касира. У міру руху нал. ден. ср-в на підставі первинних документів здійснюються записи в касову книгу як при надходженні, так і при витраті грошей. Касова книга ведеться щоденно, в кінці дня підраховується залишок грошей в касі. Якщо рух грошей незначно (мається на увазі кількість операцій, а не їх обсяг), то аналітичний облік грошей у касі ведеться потижнево - залишок визначається в кінці кожного тижня.

Аналітичний облік касових операцій ведеться в облікових регістрах у двох примірниках (ч-з копірку). Копія - йде в бухгалтерію, оригінал - залишається в касі.

Видача ден. ср-в касиром проводиться тільки на підставі видаткового касового ордера.

Синтетичний облік ден. ср-в ведеться на рахунку 50 "Каса", рахунок - активний.

Рахунок 50 кореспондує з такими рахунками: Д50-К51, 52,55 "Спецрахунки в банках", 62,76,71.

К50-Д70, 71,75,43,97,51,52,26.

Д43 (оплата транспортних витрат), Д97 "Орендні зобов'язання" (оплата нал. Орендодавцям) Сінтнтіческій облік за Дт 50 ведеться в відомості № 1, по Кт - у журналі ордері № 1.

У разі видачі підприємством ін. валюти ч-з каси, для ведення касових операцій у валюті відкривається спеціальний субрахунок для обліку ден. ср-в в ін. валюті і спеціальний субрахунок для обліку цих операцій в рублях по курсу.

4). Облік підзвітних сум.

Крім виплати з / п пр-ті видає ден. кошти готівкою з каси підзвітним особам. Видача підзвітних сум проводиться на відрядження, на госп. потреби. Як правило список підзвітних осіб (п. л.) Встановлюється керівником пр-я. У міру витрачання ден. ср-в п. л. складається звіт, де відображається (на підставі виправдувальних первинних документів (квитанції, чеки, квитки і т.д.) фактичний витрата ден. ср-в. Залишок невитрачених ден. ср-в повертається в касу пр-я. Витрачені ден. ср- ва списуються на витрати пр-ва в залежності від мети їх витрачення.

Порядок обліку витрат на відрядження: На підставі розпорядження керівника підприємства його працівники направляються у відрядження для виконання до-л службових обов'язків. З цією метою проводиться оплата їх витрат. Перелік відшкодовуються витрат і нормативи по них встановлюються Мінфіном, виходячи з цього пр-ті і надає ср-ва на відрядні витрати. В даний час до складу витрат на відрядження включаються: 1. проїзд до місця призначення і назад, 2. оплата житла, 3. добові, 4. інші витрати, за наявності виправдувальних документів: (оплата тел. переговорів (з пр-ем і т.д.); проїзд на міському транспорті; оплата прийомів, пов'язаних із службовою необхідністю, в межах норм, встановлених Мінфіном.

При поверненні з відрядження п. л. складає авансовий звіт і прикладає до нього всі виправдувальні документи. Авансовий звіт складається з двох частин: I частина: ПІБ і т.п., термін відрядження, сума, видана під звіт, витрачено, залишок або заборгованість пр-я, II частина (зворотний бік звіту): сума витрат, на підставі всіх доданих документів, добові (розрахунок), проїзд (квитки), проживання, за наявності квитанції (при її відсутності (жив у друзів батьків) - $ 0.7 на добу).

Підрахунок добових: колич. днів * ліміт на добу; день вибуття і день прибуття - вважаються за два повних дні + ост. дні за звітом.

При поїздці у відрядження за кордон добові ставить Мінфіном для кажлой країни окремо.

У межах цих нормативів здійснюється оплата витрат на відрядження. Витрати понад цю суму можуть бути оплачені за рахунок прибутку пр-я.

Під час перебування працівника у ком. він продовжує отримувати з. п.

Авансовий звіт складається не пізніше 3 днів після повернення працівника, за його своєчасному нескладання бухгалтерія пр-я в праві затримати виплату з / п цьому працівникові. Авансовий звіт підписується підзвітною особою, керівником і головним бухгалтером.

Аналітичний облік розрахунків з п. л. ведеться у відомості № 7, де по кожному п. л відображається: - залишок заборгованості за підзвітними сумами, - видано під розрахунок, - витрачено, - залишок на кінець.

Видача підзвітних сум на госп. потреби проводиться довіреною особою, кіт. призначається керівництвом пр-я. Підзвітні суми видаються з метою придбання товарно-мат. цінностей. Для придбання тов. -Мат. цінностей п. л. отримує довіреність, де крім реквізитів підзвітної особи вказується найменування тов. -Мат. цінностей, їх кількість та сума.

На підставі довіреності та рахунки на отримання тов. -Мат. цінностей виписується видатковий касовий ордер і по ньому, відповідно, проводиться виплата касою ден. ср-в. Після здійснення операції п. л. здає док-ти в бухгалтерію.

Синтетичний облік витрат ведеться на рахунку 71 "Розрахунки з підзвітними особами". Рахунок призначений для узагальнення інформації про розрахунки з працівниками пр-а за отриманими сумами.

Рахунок є активним, але може бути і пасивним. Основні кореспондуючі рахунки: Д71-К50, 51,52.

За кредитом відображаються операції, пов'язані з ізраходованіем коштів п. л. в межах норм Мінфіну: К71-Д26, 20,25,10,12.

Понад норми виплата ден. ср-в п. л. здійснюється за рахунок прибутку пр-я: Д80 - збитки, К80 - прибуток; Д81 - використання прибутку, К81 - відсутнє.

Періодично проводиться інвентаризація підзвітних сум. Їх недостача відображається за Д84-К71. Списання недостачі: Д70-К84 або Д73-К84.

Синтетичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться в журналі-ордері № 7.

5). Облік розрахунків за товарними і нетоварними операціями.

В результаті госп. деят-ти пр-ем проводяться розрахунки по тов. і нетов. оп-ціям. Розрахунки за тов. оп-ціям виробляються пр-ем у випадку, якщо пр-е є постачальником готової пр-ції або заготівельником тов. -Мат. цінностей, або покупцем. Розрахунки за нетов. оп-ціям пов'язані з погашенням заборгованості банку, бюджету, працівникам, соцстраху, по медичного. страхуванню, пенсійному фонду та ін розрахунки.

Всі розрахунки між пр-ми по тов. оп-ціям здійснюються на підставі госп. договорів.

В даний час існують такі форми розрахунків по тов. оп-ціям: платіжними вимогами, платіжними дорученнями, допомогою акредитивів, допомогою особливих рахунків, В порядку планових платежів, Залік взаємних вимог, Поштові перекази, Бартерні угоди.

Застосування тієї чи іншої форми розрахунків залежить від домовленості між пр-ем-постачальником і пр-ем-замовником.

(1) Розрахунки платіжними вимогами.

До недавнього часу ця форма була найбільш поширених, зараз ситуація сильно змінилася. Пр-е постачальник виписує платіжну вимогу на відвантажується (на практиці така форма розрахунків називається акцептний). Існує два різновиди акцептной форми: 1. попередній акцепт, 2. наступний акцепт (згода на оплату).

Попередній акцепт: банк платника ставить його до відома про те, що прийшло платіжну вимогу і чекає протягом 3-х днів. До закінчення терміну покупець дає вказівку банку про перерахування ден. ср-в з розрахункового рахунку платника на р. с. постачальника. Якщо відповіді немає протягом 3-х днів - банк платника сприймає це як згоду і перераховує гроші.

Подальший акцепт: при вступі рахунки в банк платника він перераховує гроші з розрахункового рахунка платника на р. с. постачальника і протягом 3-х днів чекає незгоди платника. Якщо воно надійшло, банк вивчає причини відмови і повертає гроші.

Існує повний і частковий відмови від акцепту. Повна відмова можливий: при помилку рахунку адресою, при вступі не того товару.

Синтетичний облік розрахунків при акцептной формі ведеться: Покупець: Д10-К60 (надходження мат. Цінностей) Д60-К51 (перерахування ср-в) Постачальник: Д45-К40 (відвантаження) Д46-К45 (факт. собівартість. Відвантажені. Прод. Списана) Д51-К46 (зарахування виручки на р \ рахунок) (2) Розрахунки платіжними дорученнями.

Платіжне доручення - первинний документ.

ПОСТАЧАЛЬНИК. Д51-К62 (зарахування виручки на р. С. Від покупця) Д62-К45 (реалізація продукції) Д46-К40 (відвантаження пр-ції) ПОКУПЕЦЬ. Д60-К51 (відправлені гроші) Д10-К60 (прибуткувати мат. Цінності) (3) Акредитивна форма розрахунків.

Ця форма застосовується в основному з підприємствами, які можуть виявитися неплатоспроможними. Зараз найбільш поширена в Росії і в розрахунках з Росією.

Д55.1-К51 (виставлення акредитива) Д60-К55.1 (розрахунки акредитивами) Д10-К60 (оприбутковані мат. Цінності) Д51-К55.1 (повертаючись невикористаного акредитива).

(5) В порядку планових платежів, Застосовуються в торгівлі. Щодня перераховуються постачальнику ден. ср-ва, а він перераховує на них пр-цію. В кінці місяця платежі звіряються і виробляється або доплата, або повернення ден. коштів.

(6) Залік взаємних вимог, Це характерно для пр-тий, які підтримують постійні відносини з надання послуг один одному. Ведентся аналітичний облік всіх поставок. У кінці місяця всі суми звіряються і відсутні зараховуються небудь одному пр-ту, кому іншому.

(8) Бартерні угоди.

Ця форма застосовується рідко, але зараз в Росії є тенденція до розвитку цієї форми. Вона вкрай не вигідна для держави. Сума на яку здійснюється бартер фактично йде з під оподаткування.

6). Облік розрахунків з різними дебіторами і кредиторами.

Облік розрахунків ЮЛ за нетоварними операціями з іншими Ф і ЮЛ здійснюється на рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами". Він має складну будову. Сальдо початкове по дебіт означає непогашену на початок місяця дебіторську заборгованість. Обороти по Д показують збільшення, а за К зменшення дебіторської заборгованості. Сальдо початкове по кредиту-непогашена на початок місяця кредиторська заборгованість. Обороти по До показують збільшення кредиторської і зменшення дебіторської заборгованості.

У розвиток рахунку 76 ведеться ряд субрахунків.

Субрахунок № 1 - використовується за испольнительной документам. На цьому субрахунку відображаються розрахунки за сумами, утримання із зарплати окремих працівників на користь інших організацій і осіб за испольнительной документам або постановами судових органів. Цей субрахунок пасивний. Сальдо початкове-заборгованість перед іншими Ф і ЮЛ, на користь яких зроблено утримання. Оборот по К-утримання за испольнительной документам звітного місяця. Оборот за Д-суми, видані готівкою з каси (К50) для погашення заборгованості за виконавчими документами та перерахування цих сум (К51) з розрахункового рахунку за тими ж документами.

Субрахунок № 2 - для розрахунку з організаціями по некомерційним операціях (з наймачами житла, батьками за дітей). Він активно-пасивний. Сальдо початкове по дебету-заборгованість різних організацій перед підприємством, обороти по Д-погашення кредиторської заборгованості (К51), нарахування квартплати (К29), сальдо початкове по кредиту-заборгованість підприємства, обороти по К-погашення дебіторської заборгованості (Д51).

Субрахунок № 3 - "Депонована зарплата". Депонування зарплати: Д70-К76.3, погашення депонованої зарплати: Д76.3-К50.

Рахунок № 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями" - використовується для всіх розрахунків з персоналом крім розрахунків з оплати праці.

Субрахунок № 1 - "Розрахунок за товари, продані в кредит", активний, С _н - сума заборгованості підприємству, обороти за дебетом-перерахування торгових підприємств у розмірі доручень або зобов'язань. Д73-К93. По До цей субрахунок кореспондується з Д70 (суми щомісячних утримань з працівників), Д50-суми, що вносяться готівкою.

Субрахунок № 2 - "Розрахунки за наданими позиками", активний, С _н - суми заборгованостей по позиках на індивідуальне будівництво, тощо. Д73.2-К50-видача предметів на дані цілі, Д50 ,51,70-К73 .2 - чергові платежі і одночасно проводиться погашення даним підприємством кредитів Д73-К51.

Субрахунок № 3 - "Розрахунки з відшкодування матеріального збитку", активний. З _н - заборгованість на початок місяця працівниками ЮЛ. Д73.3-К86 - відображення сум матеріальної шкоди за його фактичної собівартості. К83 на суму різниці між фактичною собівартістю (84) і роздрібною ціною. Д73.3-К29 за втрати при шлюбі продукції.

Аналітичний облік за цими рахунками організується у відомості № 7 відкривається до рахунку 76 в розвитку його субрахунків.

Існують різні види обліку майна підприємства - довіреної особи.

А) головне (материнське) підприємство - джерела формування коштів на балансі ОСД враховуються на кредиті двох рахунків 79 / 1 - при утворенні їм коштів за рахунок внесків самого підприємства і 96 - за рахунок внесків інших учасників в кореспонденції з рахунками за видами майна 01,04 , 07 і т.д. (За Д цих рахунків).

На своєму балансі головне підприємство враховує за Д рахунків 06,58.

Організація обліків розрахунків по спільній діяльності: Рахунок 77 "Розрахунки з госуд. і муниц. огранов "Сальдо по Д відображає заборгованість підприємства - заборгованого особи (ПДЛ) підприємствам-учасникам.

Сальдо по К - заборгованість підприємств-учасників підприємству - заборгованість особі К80-Д77 нараховується належна валовий прибуток К06 ,58-Д77 заборгованість ПЗЛ за вкладами при закінченні діяльності Д81 ,87,88-К77 кредиторська заборгованість ПДЛ - підсумовування збитків по СД Д81, 88 - К77 списання витрат по СД проводиться за рахунок чистого прибутку Д10 ,40,04,01-К77 отримання майна від довіреної особи Рахунок 96 "Цільові фінансування й надходження" (с / рахунок "Заг. дол. власність за СД) Кредитове сальдо - сума вкладів учасників спільної діяльності (аналітичний облік по кожному учаснику).

К46 ,47,48-Д96 повернення майнових внесків К51 ,52-Д96 повернення грошових вкладів Д51 ,52,20,40,41,01,04-К96 надходження внесків Якщо оцінка зростає, то у підприємства виникає квазіпрібиль. Якщо оцінка знижується, то у підприємства з'явиться квазіубиток; зменшується оподатковуваного прибуток, але надалі знижується і сума зносу матеріальних і нематеріальних активів і, як наслідок, оподатковуваний прибуток зростає.

У разі перевищення балансової вартості над його оцінкою різниця списується на рахунок 87. У разі заниження - на рахунок 81.

Перерахування коштів у вигляді внесків: Д-58, К-51, 52 внески у вигляді готової продукції: Д-06, 58, К-46 внесення основних засобів: Д-06 передача нематеріальних активів: донарахування різниці між сумою вкладу за договором і реально отриманої: Д-06, 58, К-88 Дані проводки організуються на підприємстві-учаснику.

Особливості проведення грошових розрахунків Має прво відкривати рахунки: поточні рахунки по СД - жорсткий порядок відкриття; розрахунковий рахунок відкриває зазвичай ПДЛ.

Оплачено рахунки за матеріали: власний баланс: Д-77, К-51; окремий баланс: Д-60, К-77 придбаний товар: баланс ВУЛ: Д-77, К-51; окремий баланс: Д-41, К-60 ; Д-60, К-77 Оплата праці Потрібно відображати на власному балансі підприємства, з яким укладено договір. Роздільний розрахунок працівників, зайнятих в основній і спільної діяльності, і списується в собівартість рразлічной продукції.

Розрахунок по з / п з працівниками, зайнятими в СД Нарахування з / п на ПУЛ: власний баланс: Д-77, К-70; баланс ОСД: Д-20, К-77.

Нарахування з / п працівникам, які значаться в інших підприємств-учасників.

Баланс ОСД: Д-20, К-77; в інших учасників: Д-77, К-70.

Виплата з / п Д-70, К-50 перчісляются іншим учасникам грошові кошти на виплату з / п працівникам, зайнятим СД: баланс ДЛ: Д-77, К-51.

Податкові нарахування, пов'язані з виплатою з / п: баланс ДЛ: Д-77, К-69, 67 і т.д. Перерахування цих сум Д-69, 67, К-51.

Розподіл результатів по СД Підприємства самі визначають цей порядок і записують його в договорі. Результат - продукція, послуги, роботи. Фінансовий результат - прибуток.

Прибуток від СД ділиться на 3 частини: - дивіденди на капітал партнерів - компенсація за роботи, проведені партнером - прібильот комерційного ризику Способи розподілу прибутку: - за встановленою фіксованого пропорції (визначається в договорі заздалегідь), - за кількістю внесеного капіталу (застосовується, коли найбільшу прибуток дає капітал, розподіляється пропорційно вкладеному капіталу).

Тут використовується ряд показників: - співвідношення сальдо на початок року по рахунках вкладення капіталу кожного партнера - співвідношення середньорічного сальдо за цими рахунками (враховується коливання часткою капіталу).

Розподіл прибутку і збитків в залежності від розмірів платні та% від капіталу (за встановленою пропорції, коли вклади від СД мають різну структуру).

Дана прибуток складається з: платні,% капіталу, що залишилася прібильраспределяется за встановленими пропорцій.

Частка уповноваженої особи в його балансі буде відображатися: Д77-К80.

Баланс ОСД: Д81-К77 Частка інших учасників в балансі ДЛ: Д77-К51, баланс ОС

7). Облік розрахунків за претензіями.

Претензії пред'являються постачальникам, підрядникам, трансп та ін організаціям. За недопоставку мат. цінностей або недооказаніе послуг, за поставку некач продукції, за її розкрадання з вини трансп організації і по ін причин (невідповідність цін і тарифів, шлюб, простої, помилкове списання установою банку і т.п.).

Облік розрахунків за претензіями ведеться на рах. 63 "Розрахунки за претензіями". Рахунок активний. Сальдо початкове-дебіторська заборгованість за виставленими претензіями.

Обороти за дебетом-виникнення заборгованості інших ЮЛ перед даними.

Д63 - К60 показуються суми, які, як з'ясувалося згодом, стягненню не підлягають Д63 - К51 суми, помилково списані з р \ рах ЮЛ банком.

Д63 - К80 суми штрафів, пені, неустойок, стягнені з постачальників за недотримання договірної дисципліни.

Обороти за кредитом: Д51, 52,50 - К63 надходження платежів у погашення сум претензій.

8). Облік внутрихоз. і междубалансових розрахунків

В процесі госп. деят-ти у підприємства виникають розрахунки з його підрозділами (філіями, представництвами, відділеннями та ін структ. підрозділами, виділеними на самост. баланс), розрахунки по виділеному імущих-ву, взаємним відпуском тат. цінностей, реалізації продукції, передачу видатків по загальноуправлінської деят-ти, виплаті з \ плати працівникам підрозділів, витратами за рахунок фонду споживання і т.д.

Облік внутрихоз розрахунків ведетс яна рах. 79 "внутріхоз розрахунки", кіт має 2 субрахунки: 79.1 - по виділеному імущих-ву, 79.2 - по поточних операціях.

передача ОС і ОБС підрозділам підприємства Д79.1 - К01, 07,10,12,41,50,51,52 поточні операції отраж-ся по Д79.2 - К20, 26,46 та ін (кор. рахунки, за якими були зроблено витрати) зарахування имущ-ва підрозділами К79-Д01, 10,07,12,41,50,51,52 У балансі внутрихоз розрахунки не відображаються, тому що розрахунки між підприємством та його підрозділами взаімнопогашаемие.

У наст. час у зв'язку з переходом до ринку створюються концерни, холдингові компанії та ін об'єднання. В результаті цих об'еліненій виникають взаємовідносини між головним (материнським) підприємством та дочірніми підприємствами.

Межбалансовие розрахунки підприємств холдингового типу враховуються на рах. 78 "Розрахунки з дочірніми підприємствами". Рахунок пасивний, по Кт - збільшення заборгованостей дочірнім підприємствам у зв'язку з надходженням від них обладнання, ОС, матеріалів, товарів, дає. засобів і т.д., по Дт - погашення зад-ти дочірнім пр-тиям шляхом передачі цінностей, ден. ср-в, реалізації продукції.

9). Облік короткострокових і довгострокових кредитів (Бруснецова).

Для проведення операцій з кредитування установи банків відкривають підприємствам позичкові рахунки. Кредити з цих рахунків видаються підприємству або шляхом оплати акцептованих підприємством платіжних вимог постачальників та інших розрахунково - грошових документів, або шляхом видачі позик під оплачені запаси і витрати (надлишок забезпечення) з направленням коштів на погашення простроченої заборгованості по позиках.

Погашення заборгованості по позиках проводиться підприємством у терміни, обумовлені сбанком, шляхом зарахування з розрахункового рахунку на позичковий рахунок вільного залишку грошових коштів. Установи банку можуть видавати підприємствам при тимчасовому недоліку коштів позики на термін до 10 днів для виплати ЗП та інші позики на цілі, не пов'язані з кредитуванням запасів і витрат. Заборгованість по цих позиках обліковується на рахунку 90 "Короткострокові кредити банків", до якого відкриваються субрахунки за видами кредитів.

Облік короткострокових кредитів.

Д51-К90 - зарахування кредиту на РС підприємства.

Д90-К51 - перерахування коштів з РС у погашення заборгованості за позикою.

Якщо відсотки за отриманими кредитами відображаються в БО по мірі їх виплати, то на їх суму робиться запис по Д рахунків обліку джерел виплати з К рахунків обліку грошових коштів (минаючи рахунок 90).

На окремому субрахунку до рахунку 90 враховуються розрахунки з банками за операціями обліку векселів та інших боргових зобов'язань з терміном погашення не більше одного року. Облік векселів та інших боргових зобов'язань відображається підприємством-векселедержателем: Д51-К90 або Д52-К90 або Д80-К90 - обліковий відсоток, сплачений банку.

Операція обліку (дисконту) векселів та інших боргових зобов'язань закривається на підставі повідомлення банку про оплату шляхом відображення суми векселя по Д90-К62.

Облік довгострокових кредитів - рахунок 92 "Довгострокові кредити банків".

Термін - більше 1 року.

Д51 ,52,55,60-К92 - суми отриманих довгострокових кредитів банку.

Д92-К51, 52 - погашення кредитів.

Кредити банків, не оплачені в строк, обліковуються окремо.

). Облік кредитів банків та позикових коштів (Бруснецова)

Розрахунково-кредитні відносини в РФ регулюються законодав-кові і реалізуються комерційними банками, які здійснюють касове і кредитне обслуговування підприємств незалежно від їх організаційно-правової форми.

Кредит надається підприємствам, які мають свій власний баланс, розрахунковий рахунок, тобто є ЮЛ. Для кредитних відносин характерним є те, що здійснюється перехід від об'єктного кредитування до суб'єктного. Основними принципами кредитування є терміновість, платність і зворотність.

Взаємовідносини між банком і клієнтом регулюються кредитним договором, у якому обмовляється: терміни, об'єкти кредитування, умови та порядок видачі та погашення кредиту, форми забезпечення зобов'язань, розмір процентної ставки, права і відповідальності сторін. Для отримання кредиту Ю. Л. надсилає банку заяву з копією установчих документів, бухгалтерської та статтістіческой звітності, подтведждающіх забезпеченість повернення кредиту. Потім банк аналізує платоспроможність Ю. Л. на основі звітних даних і попередніх перевірок на підприємстві.

Кредити: короткострокові (до 12 міс.) Та довгострокові (понад 12 міс.). Облік короткострокових кредитів на рах. 90 "Короткострокові кредити банків", довгострокових - на рах. 92 "Довгострокові кредити банків".

Отримання кредиту: К90, 92; Д50 "Каса", 51 "РС", 52 "Валютний рахунок", 55 "Спец. рахунки в банках ", 60" Розрахунки з постачальниками і підрядниками ".

Погашення кредиту: Д90 ,92-К51, 52,55.

Кредити банків, не оплачені в строк, обліковуються окремо. % По кредитах у межах ставок, встановлених ЦБ РФ, включаються в с / с продукції, виконаних робіт і послуг, а% понад ставок ЦБ відшкодовуються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Погашення% за рахунок прибутку: Д 81 "Використання прибутку", К 51.

Погашення%, що включаються в с / р: Д 20 "Основне виробництво", 26 "общехоз. витрати "; К51.

Зараз широко застосовуються позики для працівників на індивідуальне житлове будівництво. Ці кредити обліковуються на рахунку 93 "Кредити банків для працівників". Порядок кредитування, оформлення кредитів та їх погашення регулюється правилами банків та кредитними договорами. Рахунок пасивний. Видача кредиту відображається по К93. Погашекніе кредиту - по Д93.

Для обліку кредитів, що надаються працівникам підприємства, призначений рах. 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями".

При отриманні позики під індив-е житлове буд-во: Д50 ,51-К93.

При отриманні позики під товари, продані в кредит: Д73-К93.

При погашенні заборгованості за позикою працівникам підприємства: Д50-К73.

Погашення заборгованості підприємства перед банком: Д93-К51

Облік позик.

Поряд з кредитами підприємства ведуть розрахунки по отриманих і виданих позиках. Облік позик ведеться на рах. 94 "Короткострокові позики", 95 "Довгострокові позики" (понад 12 міс.).

Надходження коштів від позикодавця: Д50 ,51-К94, 95.

Погашення заборгованості: Д94 ,95-К51.

). Облік розрахунків з банком (Гусєва)

В даний час кредит (позика) - важливе джерело позичкових коштів для ЮЛ. Кредитування здійснюється ЮЛ на самостійному балансі. Кредити видаються під сукупність матеріальних запасів, для видачі ЗП та ін У всіх випадках слід звертати увагу на те, що кредити видаються на умовах терміновості, платності і зворотності. Банки намагаються убезпечити себе і вдаються до страхування сум. Розмір забезпечення дорівнює вартості залишків товарно-матеріальних цінностей за вирахуванням нормованих власних оборотних коштів, запаси не підлягають кредитуванню і кредит. заборгованість за цими видами цінностей.

Рахунок 90 - для обліку короткострокових позик.

По Д він кореспондує з: К50 - повернення залишків невикористаного кредиту (на з / п) К51, 52,55 - погашення кредиту або повернення невикористаних сум К78 - погашення кредиту банку, використаного дочірнім підприємством К90 - сума кредитів, спрямована на на погашення простроченої заборгованості за раніше виданим кредитом. Запис робиться всередині цього рахунку по соотв. с / рахунках К80, 83 - позитивні курсові різниці по короткострокових кредитах банків в іноземних валютах, в т.ч. різниці від переоцінки заборгованості на дату складання балансу.

По До рахунку 90: Д50-одержання сум готівкою рублями або валютою за відповідними кредитними угодами, Д51 (52) - зарахування кредитів на рахунку грошових коштів та отримання кредиту для викупу майна гос. підприємства, якщо кредит будуть погашати працівники (оренда з правом викупу і переходить у колективну власність), Д55 (с / рах 1,2) - депонування грошових коштів на виставлення акредитивів і на покупку чекових книжок, Д60-оплата документів постачальників за придбані товарно- матеріальні цінності без зарахування коштів на розрахунковий рахунок, Д10-теж що і Д60-оприбуткування матеріалів, Д63-суми, помилково списані банком і на відновлені до кінця місяця, Д94, 95 - погашення позикових зобов'язань підприємств (крім банків) отриманими короткостроковими позиками, Д78 - отримані суми кредитів дочірніми підприємствами, кредитуються банком.

У розвиток рахунку 90 на ЮЛ ведуть аналітичні рахунки для обліку окремих видів виданих кредитів. Це дозволяє контролювати цільове використання коштів, і обов'язково на окремому аналітичному рахунку необхідно враховувати прострочені кредити (також для контролю за поверненням).

Обліковим регістром служить журнал-ордер № 4, записи в який здійснюються за даними виписок банків. На останній сторінці журналу-ордера наводяться дані про заборгованість бакну по позиках.

Мінфіном затверджено наступний порядок відображення відсотків по короткострокових кредитах: 123% річних дозволяється включати до витрат на виробництво Д26-К51, а суми перевищення покриваються за рахунок прибутку Д81-К51.

Довгострокові кредити. Видаються на термін більше одного року і як правило на цільові заходи з нової техніки, технології, розширення виробництва, придбання основних засобів та інше.

Облік розрахунків на рахунку 92 "Довгострокові кредити банків". Операції: Д92-К51, 52 - погашення або повернення недовикористаної частини кредиту.

К92-Д07-оплата послуг посередників з придбання обладнання.

К92-Д08-одержання позички по капіталовкладення на принципах пайової участі.

Д51 ,52-К92-одержання кредиту.

Д60-К92-оплата рахунків постачальників за рахунок кредиту без зарахування коштів на розрахунковий або валютний рахунки.

Відсоток за кредит сплачується протягом всього часу на яке видано кредит в узгоджені з банком терміни. Наприклад, для дворічного кредиту може бути призначений термін платежу раз на квартал на перше число місяця. Сума основного боргу, як правило, погашається рівними частками протягом всього терміну.

Регістр-журнал-ордер № 4. Записи такі ж, як і по короткостроковим кредитам.

Широко використовується така форма, як кредит для працівників.

Також кредит може видаватися на такі цілі, як індивідуальне житлове будівництво, будівництво садових будиночків, отримання товарів у кредит. Ці кредити місцеві, відсотки за кредит можна відразу писати на рахунок 93 "Кредити банків для працівників".

Субрахунки: - "Під товари, продані в кредит". Підприємство при оплаті доручень-обязательсв Д73.1-93.1. У міру погашення працівником ЮЛ боргу Д70 ,50-73, а ЮЛ погашає кредит безпосередньо перед банком Д93-К51.

- На індивідуальне будівництво.

- Будівництво садових будиночків.

Підприємство отримує в банку кредит на ці заходи Д50 ,51-90 .2,3 потім отриманий кредит видається нужденному працівникові Д73-К51, 52. У міру повернення боргу Д70-К73. ЮЛ погашає борг перед банком Д93-К51.

Можливе отримання безвідсоткових позичок.

В даний час можливо отримати кредит від Ф і ЮЛ. Для відділення їх від банківських кредитів їх називають позиками. Облік на рахунках: 93 "Короткострокові позики", 94 "Долгосроцние позики".

Сн-заборгованість перед Ф і ЮЛ за отриманими від них позиками. Об_д-збільшення боргу, за К-зменшення боргу, повернення, погашення.

На цих рахунках відображаються заборгованість за позиками, за векселями виданими, суми коштів від випуску короткострокових і довгострокових цінних паперів. За цими рахунками обов'язково ведеться розгорнутий аналітичний облік: - за формами отримання позик (акції, облігації), - за векселями виданими, - за термінами погашення.

Короткострокові позики виступають як правило у вигляді комерційного кредиту (векселі) і у вигляді партнерського кредиту (під боргові зобов'язання).

При отриманні комерційного кредиту Д60 (основна сума боргу), 26 (відсотки)-К94. При погашенні боргу Д94-К51.

При отриманні партнерського кредиту Д51-К94.

Залучення грошових коштів шляхом реалізації цінних паперів Д51 ,50-К94, 95 - безпосередньо на суму надходження, теж саме можна відобразити шляхом утримання із заробітної плати Д70-К94, 95.

Повернення позик Д94 ,95-К50, 51.

Способи відображення відсотків по позиках: 1. Якщо сума відсотків за позиками включається до номінальну вартість цінних паперів або у вартість заборгованості за векселем, то сума відсотків і різниця між ціною продажу і номіналом відноситься в Д50, 51,70. -К83.1.

2. Відсотки за позиками виплачуються напосредственно в момент повернення боргу. У цьому випадку щомісяця належна сума рівними частками відбивається Д76 К90-.

10). Облік розрахунків з персоналом з оплати праці (1семестр).

Для обліку розрахунків ЮЛ з працівниками використовують рахунок 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці". Він застосовується для розрахунків з усім персоналом, як обліковим, так і позаспискових. На ньому відображаються розрахунки по зарплаті, премії, допомоги, пенсії, доходи з цінних паперів даного підприємства. За К70 в кореспонденції з низкою рахунків відображають: Д20-нарахування зарплати робітникам основного виробництва, Д23-нарахування зп працівникам допоміжних виробництв, Д25, 26 - нарахування зп робочим, не зайнятих у основному виробництві, Д29-нарахування зп робочим, обслуговуючим ЖКГ, тощо. , Д31 (за освоєння нових видів продукції і кап. Ремонт осн. Ср-в) Д89-нарахування на оплату відпусток.

Д88 (нарахування доходів у вигляді премій Д25 ,26-К70 може застосовуватися і при невиробничих виплатах якщо цех простоював.

Д81 (нарахування дивідендів) Д96 з \ плата за рахунок фінансування Д69 допомоги по тимчасовій непрацездатності Д10 нарахування з \ пл вантажникам і т.д.

Усі записи по Д70-відрахування із зарплати в кор. з К 50,51,68 (податки), 94,95,76 і ін

На користь підприємства (відшкодування причененного шкоди), адміністративне стягнення судового порядку (Д70-К25, 26), за шлюб (Д70-К28), К29-відображається заборгованість по зарплаті, цієї ж операцією може відображатися збиток працівників обслуговуючих виробництв і господарств.

На користь держави: суми прибуткового податку, ставки прогресивні, від 12 до 40%. Періодично мінімальні суми переглядаються. З постійних працівників суми прибуткового податку утримує бухгалтерія фірми. Інші працівники повинні самостійно відображати доходи в декларації і платити відсотки при утриманні прибуткового податку. Д70-К68. При перерахуванні-К51. При утриманні по Виконавчий листам-Д70-К76.

Будова рахунку 70 "Розрахунки з оплати праці".

По дебету цього рахунку показується все, що утримано з працівника, а по кредиту все, що нараховано. Різниця між Д і К це сума зарплати до отримання: Д70-К50 (51).

Якщо працівник не отримав зарплату у встановлений триденний термін, то її депонують: Д70-К76 (субрахунок "розрахунки з депонентами"). По кожному депоненту заводиться депонентська картка, де отраж-ся депонентська задолжность і її видача (Д76-К50).

). Облік витрат на оплату праці (2 семестр).

ЗП: 1. Основна - за відпрацьований час 2. Додаткова - за невідпрацьований час: за час відпустки, ЗП підліткам, лікарняні.

Зараз підприємства можуть створювати або не створювати резерв на оплату відпусток, отже в с / с продукції стаття "дод. ЗП "не виділяється, а включається до статті" оплата праці виробничих робітників ". Питома вага ЗП залежить від ступеня механізації та автоматизації Нарахування зарплати та включення її в с / с прод. здійснюється на підставі первинних докуметов: відомостей з вироблення продукції, маршрутних листів, табеля обліку робочого часу, нарядів на відрядну роботу і т.д.

Включення витрат на оплату праці до собівартості продукції здійснюється різними способами. Найбільш поширеним є прямий спосіб включення. Також існують такі способи включення в собівартість непрямим шляхом: пропорційно нормативної ставкою, пропорційно кількості виконаних робіт або обслуговуються місць.

Списання зарплати на собівартість продукції відображається Д20, 23 К70 За умови нарахування додаткової зарплати (відпускних) сума резерву на оплату відпусток визначається у відсотках до основної зарплати і списується на собівартість продукції Д20, 23 К89 Відрахування на соціальне страхування, в пенс. фонд та ін соц. фонди здійснюється від суми нарахованої зарплати у відсотках у відповідність до законодавства. Списання на собівартість відображається: Д20, 23 К69.

Підставою для складання відомості № 12 є розроблювальні таблиці з розподілу матеріалів і зарплати. Аналітичний облік матеріалів і трудових витрат ведеться у відомості № 12 по Д20, 23 К10, 70,89,69

). Облік розр. з персоналом з оплати праці та інших операціях (2 семестр).

У процесі виробництва виникають взаємовідносини між підприємством і трудовим колективом, які оформляються контрактними договорами або трудовими угодами. Відповідно до цих документів підприємство зобов'язується правильно і своєчасно нараховувати та видавати зарплату (з / п), а працівник - сумлінно виконувати свої обов'язки.

За виконання тієї чи іншої роботи нараховується з / п.

З / п - це частина національного доходу, що розподіляється відповідно до кількості і якості витраченої праці З / п нараховується працівникам підприємства стосовно форм оплати праці. Існує 2 форми оплати праці: погодинна і відрядна.

1. Погодинна з / п - оплата праці за відпрацьовану кількість годин. Розрізняють: - просту погодинну з / п (-нараховується працівникові відповідно до кількості відпрацьованого часу) - почасово-преміальна (- з / п нараховується працівнику-почасового за якісно виконану роботу) 2. Відрядна з / п - нараховується за випущене кількість продукції. Розрізняють декілька видів відрядної з / п: - відрядна проста (- з / п, нарахована працівникам за певну кількість виконаних робіт) - відрядна преміальна (- з / п, нарахована за якісне виконання відрядної роботи) - відрядна прогресивна (- з / п, нарахована за перевиконання норм виробітку) - акордна (- з / п нараховується за виконання тієї чи іншої відрядної роботи по її завершенню) Зараз найбільшого поширення набули такі форми оплати праці: погодинна і відрядна акордна система оплати праці.

Основними первинними документами, якими оформляється облік з / п, є наступні: а) За погодинною системою оплати праці - табель обліку використання робочого часу. Табель ведеться табельщиком по кожному структурному підрозділу окремо. Щодня по кожному працівнику зазначається кількість відпрацьованих годин, а також причини невиходу на роботу. В кінці місяця визначається загальна кількість відпрацьованих днів.

б) При відрядній оплаті праці застосовується такі первинні документи: наряд на відрядну роботу, відомість з вироблення продукції, маршрутний лист, рапорт про вироблення, листок про простій. Залежно від виду виконуваних робіт і типу виробництва складається той чи інший первинний документ.

Первинні документи віддаються в бухгалтерію, де проводиться нарахування з / п.

Існують два види з / п: 1. основна - нараховується працівнику за відпрацьований час 2. додаткова - нараховується працівнику за невідпрацьований час. До додаткової з / п відносяться: - з / п, нарахована за час чергової відпустки - допомога з тимчасової непрацездатності (лікарняний) - з / п, що розраховується за час виконання державних обов'язків (наприклад, членство в нарсуду, обов'язки депутата) - доплата підліткам до середньої з / п - інші доплати до середнього заробітку, передбачені законодавством

Розрахунок основної з / п

1. погодинна з / п При погодинній формі оплати праці виплата з / п здійснюється відповідно до окладом або тарифною ставкою.

а) Оклад - це з / п, належна працівнику за місяць.

При оплаті праці відповідно до посадовим окладом з / п дорівнює: - якщо працівник відпрацював весь місяць, то його з / п дорівнює посадовому окладу - якщо працівник відпрацював не весь місяць, то сума з / п = (оклад * кількість відпрацьованих днів) / кількість робочих днів в міс.

б) Тарифна ставка - це з / п за 1 годину. Тарифна ставка залежить від кваліфікації працівників. Законодавством встановлено кілька розрядів кваліфікації працівників. По кожному розряду встановлена ​​тарифна ставка. При нарахуванні з / п за тарифними ставками сума з / п визначається таким чином: сума з / п = кількість відпрацьованих годин за місяць * тарифну ставку При преміальній системі оплати праці за якісні показники в роботі кожного працівника встановлюється відсоток премії.

сума премії = сума з / п, нарахованої за місяць *% премії 2. відрядна оплата праці Існують два різновиди відрядної оплати праці: а) індивідуальна відрядна з / п. Її розрахунок проводиться таким чином: Сума з / п = розцінка, яка встановлюється за од. прод. * Кількість виробленої продукції б) бригадна відрядна з / п - сума з / п, нарахована бригаді, розподіляється відповідно до кількості і якості витраченої праці, а також кваліфікацією працівників. Її розрахунок проводиться таким чином: 1. визначається сума з / п всієї бригади = розцінка за од. * Кількість виробленої прод.

2. визначають з / п за тарифом кожного працівника окремо (залежно від розряду працівників): сума = тарифна ставка * кількість відпрацьованих годин 3. разом сума з / п всієї бригади за тарифом (підсумовуються з / п за тарифом кожного працівника) 4. визначають коефіцієнт розподілу: (4) = (1) / (3) На розподілу = сума нарахованої відрядної з / п / разом всієї бригади за тарифом 5. визначають суму з / п кожного працівника окремо: сума за тарифом кожного працівника (п. 2.) * коефіцієнт розподілу (п. 4.)

Преміальна і акордна з / п нараховуються аналогічно.???

Розрахунок додаткової з / п.

1. Відпускні (з / п за час чергової відпустки).

Підставою для нарахування з / п за час чергової відпустки є наказ керівника підприємства про надання відпустки.

Техніка розрахунку: 1. визначаємо суму ЗП, нараховану за 3 попередніх місяці 2. визначаємо середньомісячну з / п 3. визначаємо середньоденну з / п = (2) / 25,4 робочих днів (вважається субота) 4. визначаємо з / п за час чергової відпустки = (3) * кількість днів відпустки 2. Допомога з тимчасової непрацездатності. Підстава - лікарняний лист. Сума допомоги залежить від безперервності стажу працівника підприємства. Якщо безперервний стаж до? 6 років - 60% з / п, від? 6 до 8 років - 80%, понад 8 років - 100% з / п.

Розрахунок допомоги здійснюється наступним чином: 1. визначається з / п за 2 попередніх місяці 2. визначається середньоденна з / п (з / п за 2 місяці / кількість раб. днів за 2 місяці)? Субота не в рахунок.???

3. визначається середньоденний розмір допомоги = середньоденна з / п * розмір допомоги 4. визначається з / п за час хвороби = (3) * кількість днів хвороби 3. Інші види додаткової з / п розраховуються, виходячи із середньої з / п.

Аналітичний облік розрахунків з персоналом по оплаті праці ведеться в розрахунково-платіжної відомості, а також на розрахункових і особових рахунках, де по кожному працівнику окремо відображається нарахована з / п за видами оплат, утримання із з / п за видами утримань і сума до видачі . З з / п утримують: 1. прибутковий податок - розраховується за сукупним річним доходом працівника з початку року. Розмір прибуткового податку встановлюється урядом. Зараз прибутковий податок на суму сукупного річного доходу до 12 млн. руб. становить 12% доходу, більше 12 млн - 20%.

2. утримання до Пенсійного фонду; 3. за виконавчими листами; 4. за користування кредитом та ін

Синтетичний облік розрахунків з персоналом по оплаті праці ведеться на рахунку 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці". Рахунок пасивний. По кредиту - нарахування з / п в кореспонденції з дебетом рахунків 20,23,25,26,28,31,89? (Нарахування відпускних), 69 (нарахування лікарняного).

Утримання із з / п: Д70-К68 (прибутковий податок), 76 (за виконавчими листами), 73 (інші утримання).

Виплата з / п - Д 70 К 50. Депонування невиплаченої з / п - Д70 До 76.

Синтетичний облік ведеться у відомостях 12,15 і Ж-О № 10.

11). Платежі до бюджету і облік розрахунків з бюджетом.

Розрахунки з бюджетом проводяться підпр-ем по разл. Видами податків. Облік розрахунків з бюдж. Ведеться на рах. 68 "Розрахунки з бюдж." - Пасивний. По До відображається нарахування податків в кор. з Д рахунків за видами податків: 46,47,48 - ПДВ; 81,83 - податок на прибуток, 70,75 - здох. Податок, 51,52 - повернення податків. За Дт 68 отраж-ся погашення зад-ти підприємства бюджету - Кт 50,51.

(1) Облік розрахунків з бюджетом по ПДВ:

ПДВ - форма вилучення в бюджет частини доданої вартості, створюваної на всіх стадіях виробництва Платники: 1. Організації будь-яких форм власності, що мають статус юридичної особи та здійснюють виробничу або комерційну діяльність.

2. Підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють на території РФ комерційну або іншу діяльність.

3. Індивідуальні або сімейні приватні підприємства, які здійснюють на території РФ комерційну або іншу діяльність.

4. Філії, відділення, представництва російських і зарубіжних підприємств і об'єднань.

Об'єктами оподаткування є: - оборот по реалізації на території України товарів і послуг; - товари, що ввозяться на територію РФ (відповідно до митного законодавства) - діяльність суб'єктів господарювання, які не мають ліцензії на банківську діяльність, з надання позик; - суми штрафів.

Не підлягають облаженію: 1. Експортуються за межі РФ товари, послуги з транзиту іноземних вантажів.

2. Товари та послуги використовуються дипломатичними представниками інших держав.

3. Послуги державного пасажирського транспорту (крім таксі).

4. Послуги з транзиту іноз. Вантажів через терито РФ 4. Квартплата, комунальні послуги.

5. Вартість викуповується в порядку приватизації госудатственного майна, житлового сектора.

6. Орендна плата за використання державної власності.

7. Страхування (без видачі позичок??? Або навпаки).

8. Операції, пов'язані з обігом валюти і грошей, які є законними на території РФ; операції з акціями, облігаціями, векселями тощо (Крім брокерських послуг).

9. Операції, пов'язані з правами на інтелектуальну власність, науково-дослідна робота.

10. Послуги культури і мистецтва.

11. Оборот казино, ігрових автоматів.

12. Вартість житлових будинків, дитячих садів.

13. Кошти, внесені до Статутного фонду, фінансування підприємств, на спільну діяльність.

Ставки ПДВ за групами: А) 10% - продовольчі товари (крім підакцизних); товари для дітей.

В) 20% - інші товари та іслугі.

Для товарів, за якими слід платити 10%, розрахункова ставка становить 9,09%, а для 20% - 16.67%, коли додана вартість була створена кілька разів.

Існує також Середня розрахункова ставка (СРС), яка обчислюється як відношення СРС = Загальна сума податку на що надійшли за звітний період товари / вартість товару за цінами постачальників (включаючи суму ПДВ) Порядок розрахунків по ПДВ: Сума ПДВ повинна бути виділена окремим рядком в розрахункових документах і первинних документах.

Терміни сплати ПДВ за групами платників в залежності від показника суми всіх платежів (Р): 1.3 млн руб <Р <10 млн руб на місяць.

Виплати: щомісяця, виходячи з фактичних оборотів по реалізації продукції і послуг за минулий календарний місяць, не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем розглядаються.

2. Р> 10 млн руб на місяць.

Виплати: в 3 етапи, по 1 / 3 загальної суми протягом кожного: а) до 15 числа наступного місяця; б) до 25 числа наступного місяця, в) до 5 числа наступного за місяць.

3. Підприємства з персоналом більш 200чел (для произв. Сфери) і більше 15 чол (для непроизв. Сфери) Виплати: щокварталу, не пізніше 20 числа місяця, наступного за закінченням кварталу.

ПДВ до бюджету = ПДВ отриманий від покупців - ПДВ сплачене постачальнику.

Зменшення ПДВ по матеріальним цінностям, основних засобів і нематеріальних активів здійснюється в наступному порядку: а) за матеріальним цінностям: å ПДВ, що відносяться до витраченим матеріалами; б) по основних засобах і нематеріальних активів: по 1 / 6 від å надходження, протягом 6 місяців.

Порядок обліку операцій, пов'язаних зі сплатою ПДВ: Нарахування ПДВ за реалізацію продукції: Д46 ,62-К68 ПДВ за продані осн. ср-ва Д47-К68 Д48-К68 - матеріальні цінності, інші активи Нарахування ПДВ за безоплатну передачу майна: Д86-К68 Нарахування ПДВ за надійшло майно: Д19-К60, 76 Визначення прічетающейся до сплати å ПДВ до бюджету: Д68-К19 Залишок по рахунком 19 - дебетовий і показує суму ПДВ, не списану у зменшення заборгованості бюджету.

Кредитовий залишок за рахунком 68 показує наявність заборгованості перед бюджетом по сплаті ПДВ.

У балансі залишок по рахунку 19 відображається в другому розділі активу, залишок по рахунку 68 відображається в першому розділі пасиву.

Сплата ПДВ до бюджету: Д-т 68 К-т 51

(2) Облік розрахунків з бюджетом по прибутковому податку (ПН):

ПН склав 12,3% Бюджету РФ в 1995 році. (У США - 41%, Японії - 56%) Об'єктом оподаткування є: сукупний дохід отриманий у календарному році як в грошовій, так і в натур. Формах.

Декларація.

Ставки на 01.01.96: (в залежності від å сукупного доходу) Менш 12.000.000 - 12% від суми сукупного доходу, 12.000.001-24.000.000-1.440.000 +20% від å понад 12 000 000,24.000.001 -36.000.000-3.840.000 +25% від å понад 24000 000,36.000.001-48.000.000-6.840.000 +30% від å понад 36 000 000,48.000.001 і вище - 10440000 + 35 % від суми понад 48000000 Нарахування: Д70-К68; перерахування до бюджету Д68-К51.

(3) Облік розрахунків з бюджетом з податку на прибуток:

Податок на прибуток - вид прибуткового податку, що стягується з юридичних осіб.

Приклад ставок по країнах за останні роки:

Основні регулюючі документи: 1. Закон РФ "Про податок на прибуток пр-тий і орг-цій" Було внесено близько 10 змін.

2. Постанова пр-ваРФ від 05.08.92 № 552 "про затвердження положення про склад витрат на пр-во (реалізацію) товарів, робіт, послуг та про порядок формування фінансових рез-в, що враховуються при оподаткуванні прибутку.

Ці документи регулюють діяльність підприємств-резидентів (постійно працюють у Росії).

Формування оподатковуваного прибутку.

Оподатковуваний прибуток (Валовий прибуток): 1. Прибуток / збиток від реалізації прод., Робіт, послуг - Д46 Прибуток = Виторг - ПДВ - акцизи - с / с реализ. прод., робіт, послуг - сплачені експортні мита для підприємств, що займаються ЗЕД 2. Прибуток / збиток від реалізації майна - Д47 Прибуток = Виторг від реалізації прод. за продажною ціною - Первонач. або залишкову. вартість майна * індекс інфляції 3. Доходи / витрати від нереалізаціонних операцій - Д48 Витрати: - Негативна курсова різниця.

- Податки і збори, які відносяться на фінансові результати.

- Рентні платежі в бюджет.

Доходи: від пайової участі, від здачі майна в оренду, дивіденди та% отримані, прибуток від спільної діяльності, покладе. курсові різниці.

В даний час в собівартості прод. враховуються кредити банків.

Доходи від пайової участі обкладаються податком в 15% (+ дивіденди та%).

Рентні платежі до бюджету здійснюються із с / с, з прибутку.

Отріцат. і покладе. курсові різниці підлягають оподаткуванню в сукупності з виручкою, отриманою в рублях. Покладе. курс. різниці не обкладаються податком (крім ФО). Отріцат. курс. різниці обкладаються податком.

Пільги з податку: 1. Звільнення окремих видів витрат від Оподаткування шляхом зниження прибутку.

2. Зниження ставок податку.

3. Звільнення окремих видів діяльності або окремих організацій.

Не оподатковуються: - капітальні вкладення виробничого та невиробничого призначення (стр-во житла ...) - доходи від державних цінних паперів, - кошти, спрямовані організаціями та пр-ми в НДДКР і в російський фонд фундаментальних досліджень, якщо суми цих витрат ментьше або рівні 10% оподатковуваного прибутку, - суми дивідендів фізичним особам у разі, якщо вони не були отримані (тобто були нараховані, але не виплачені.

- Витрати на утримання об'єктів охорони здоров'я і народної освіти, - ср-ва, перераховані державним установам, організаціям культури та мистецтва (менше 5% налогоблагаемой прибутку) ОБЛІК ПОДАТКУ: Д81-К68 - нарахування податку на прибуток.

Д68-К51 - перерахування податку на прибуток.

Оподаткування малих підприємств.

Суб'єкти малого підприємництва: - комерційні організації, у статутному капіталі яких є частка участі РФ, суб'єктів РФ, громадських релігійних організацій, благодійних та інших фондів не більше 25%, а частка, що належить 1 або декільком юридичним особам, які не є суб'єктами РФ (або МП ?) не перевищує 25%. ; Що стосується чисельності то для МП є наступна шкала: - Промисловість, будівництво, транспорт - 100 осіб.

- Сільське господарство, науково-техніч. сфера - 60 осіб.

- Оптова торгівля - 50 чол.

- Роздрібна торгівля та побутове обслуговування - 30 чол.

- У всіх інших сферах - 50 осіб.

Оподаткування здійснюється відповідно до законодавства. Якщо воно змінено в несприятливу для МП бік, то вони мають право сплачувати ті податки, які були на дату реєстрації? Протягом 4 років.

МП за інструкцією сплати податку на прибуток.

МП - організації з середньоспискової чисельністю працівників не більше 200 чол.: Промисловість, будівництво - до 200 чол., В науці - до 100 чол, в інших галузях виробничої сфери до 50 чол., В галузях невиробничої сфери та роздрібної торгівлі - до 15 осіб .

З оподатковуваного прибутку виключається сума, яка спрямовується на будівництво, реконструкцію, оновлення ОФ, але ця сума не повинна перевищувати 50% загальної суми, що перераховується до бюджету.

Надані пільги: 1. Оподатковуваний прибуток: прибуток підсумовується на реконструкції (але не більше 90% від платежів до бюджету) 2. Перші 2 року податок на прибуток не платять МП займаються наступної діяльністю: - виробництво та переробка с / г продукції, - виробництво товарів народного споживання і мед техніки, - будівництво житлових і природоохоронних споруд.

(Якщо сума виручки від занять такою діяльністю більше 70% від валової виручки).

Ці МП в 3-тій та 4-тий роки свого існування сплачують податок на прибуток у розмірі 25 і 50% від ставки податку на прибуток, якщо виручка від даного виду деят-ти більше 90% від валового прибутку.

Терміни сплати податку на прибуток: МП звільняються від авансових внесків податку на прибуток.

МП сплачує податок на прибуток: - за квартальними рсчетам в 5-денний термін, - за річними розрахунками - у 10-денний термін.

Сплата ПДВ МП.

Та ж група, що і з податку на прибуток сплачує ПДВ ежеквквартально, незалежно ои розмірів платежів.

У Москві МП ​​повинні сплачувати ПДВ до 20 числа місяця, наступного за кварталом.

11 січня 1996 прийнятий "Закон про про спрощення оподаткування, системи обліку і звітності для суб'єктів МП". Він передбачає добровільний перехід МП на спрощену систему: - Замість всіх податків МП сплачують єдиний податок + митні збори, + державні мита, + податок на придбання транспортних засобів, + ліцензійні збори, + відрахування в державні позабюджетні фонди.

На дану систему можуть перейти за своїм бажанням наступні МП: - індивідуальні підприємці - юридичні особи (гранична чисельність зайнятих до 15 чол).

ПРИМ. в число зайнятих включаються працюють за договором підряду, комісії та ін

- На цю систему не можна перейти: - виробникам підакцизної продукції, - кредитним організаціям, - страховим організаціям, - професійні учасники РЦП - інші організації, для яких Мінфін встановлює особливий порядок ведення бух. обліку, пр-я, обсяг валової виручки яких протягом року, який передував подачі заяви, більше 100000 хв. з / п.

Об'єкти оподаткування податком-валова виручка або сукупний дохід.

Сукупний дохід - різниця між валовою виручкою і вартістю використовуваних у виробництві товарів (сировини, матеріалів, палива ...), витрат на оренду, витрат на оплату% по кредиту, податку на придбання транспортних засобів, відрахувань у позабюджетні фонди (у витрати не включається аморізація та з / п).

Ставки єдиного податку на сукупний дохід: - до федерального бюджету - 10%.

- До бюджету суб'єктів федерації - до 20%.

Ставки єдиного податку на валовий виручку: - до федерального бюджету - 3.33%, - до бюджету суб'єктів федерації - до 6.67%.

Документ, що засвідчує право на перехід до спрощеної системи - ПАТЕНТ, він видається податковою інспекцією на 1 рік; його вартість визначається суб'єктами пр-тий і вноситься щоквартально по 1 / 4 від зазначеної суми.

Для індивідуальних підприємців вартість патенту замінює вартість єдиного податку.

Термін сплати єдиного податку - до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом - той самий.

МП має надати до податкової інспекції такі документи: - розрахунок єдиного податку, - виписка з книги витрат та доходів із зазначенням суми отриманого доходу, - патент, - книга витрат і доходів, - касова книга, - платіжне доручення про сплату єдиного податку.

12). Облік розрахунків векселями.

Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне зобов'язання векселедавця сплатити векселедержателю певну суму після настання строку. Існують дві форми векселів. Простий вексель (дві сторони: векселедавець і векселедержатель. У ньому фіксується безумовне зобов'язання векселедавця сплатити вказану суму пред'явнику векселя або особі, зазначеної у векселі, через певний час). Переказний вексель (тратта, виписується постачальником (трасантом) і містить наказ векселедавця платнику (трасату) сплатити зазначену у векселі суму пред'явнику векселя, або особі, зазначеній у векселі, або тому, кого він вкаже після закінчення терміну векселя (ремітенту), перекладної вексель має юридичну силу тільки після акцепту його трасатом).

Заборгованість за розрахунками з покупцями за векселями отриманим обліковується на рахунку 62 "розрахунки з покупцями та замовниками", субрахунок 62.3 "векселі одержані". Ця форма передбачає отримання відсотків за векселем, які відображаються при їх надходженні: Д51 К80.

Аналітичний облік розрахунків за векселями отриманим ведеться на підставі одержаних векселів і платіжних доручень, за якими погашається заборгованість по векселю. Облік ведуть в розрізі покупців за заборгованостями, забезпеченими векселями. При цьому окремо виділяються векселі, дисконтовані в банку, і векселі, по яких не погашена заборгованість в строк.

Дисконтування векселів - це облік векселів у банку з одержанням під них векселедержателем позики до настання строку оплати за векселем під встановлену процентну ставку. Дісконтіруемий вексель знаходиться в банку, але рахується на обліку на підприємстві (векселедержатель). Після закінчення терміну оплати за векселем підприємство погашає позику банку в разі, якщо векселедавець не заплатив у строк за векселем, і являє позов платнику.

При дисконтуванні робляться записи: Д51 К90 "короткострокові кредити банків", 92 "довгострокові кредити банків" - на суму векселя.

Д80 К90, 92 на суму відсотків за позикою.

Операції за векселями отриманим: Д62.3 К62 - отримання векселя від покупця в оплату заборгованості.

Д62.3 К46, 47,48 - отримання векселя під відвантажену продукцію, основні засоби, НМА та інші активи.

К62.3 Д90, 92 - погашення заборгованості по дисконтованих векселів при отриманні повідомлення про сплату за векселем.

К62.3 Д51 - погашення покупцем заборгованості за векселем.

К62.3 Д63 "розрахунки за претензіями" - виставляння претензій по неоплачених у строк векселем.

К62.3 Д80 - списання безнадійної заборгованості за векселем.

Сальдо по Д62.3 - сума заборгованості за векселями отриманим.

Вексель може зберігатися на підприємстві а може бути зданий в банк на зберігання. У цьому випадку підприємство відносить суми, сплачені за надану банком послугу, на рахунок 80 "прибутки і збитки" - Д80 К51.

Облік векселів, виданих в залежності від терміну, на який видано вексель, організується на рахунках 94 "короткострокові позикові кошти" або 95 "довгострокові позикові кошти".

Розрахунки з банками за операціями обліку векселів та інших боргових зобов'язань з терміном погашення не більше одного року враховуються на окремому субрахунку до рахунку 90. Облік векселів та інших боргових зобов'язань відображається підприємством-векселедержателем: Д51-К90 або Д52-К90 або Д80-К90 - обліковий відсоток, сплачений банку.

Операція обліку (дисконту) векселів та інших боргових зобов'язань закривається на підставі повідомлення банку про оплату шляхом відображення суми векселя по Д90-К62.

13). Принципи організації обліку произв. запасів???

Поняття і класифікація ПЗ.

ПЗ - це предмети праці, обслуговуючі один виробничий цикл і їх ст-ть повністю включ-ся до собівартості продукції.

Операції по ПЗ: підготовка та придбання у постачальників; рух ПЗ на підприємстві; реалізація ПЗ.

Система показників по ПЗ (у натур і вартісній формі): залишки на початок періоду; залишки на кінець періоду; прихід за період; витрата за період.

Облік ПЗ встановлюється облікової політикою ПРЕДПРИТИЯ, і воно може встановлювати по слід. моментам: метод оцінки ПЗ; порядок відображення ПЗ на рахунках; критерії віднесення ПЗ до МБП; порядок списання МШП.

Класифікація ПЗ: 1) За критерієм функціональної ролі ПЗ і їх значенням у процесі пр-ва (економіч класифікація): сировина, осн. матеріали, покупні п \ ф, допоміжні. матеріали, відходи, тара (інвентарна-багаторазово обслуговує пр-во і враховується в складі ОС і неінвентарні-реализ-ся разом з товаром), паливо, запчастини, МШП.

2) За технічними характерістікамм і фіз-хім св-вам ПЗ (технічна класифікація - систематизований перелік споживаних у процесі пр-ва мат. Цінностей із зазначенням найменування, сорту, марки, од. Вимірювання, кожній позиції присвоюється свій номенклатурний номер. Типова номенклатура затверджена Держкомстатом і исп-ся усіма підприємствами. Якщо в номен-ре вказується ціна за од. вироби, то Тукая ном-ра називається "номенклатура - цінник".) Собівартість ПЗ формується на базі цін їх придбання (без ПДВ) за исключ окремих груп товарів , за якими з с-сть включ-ся ПДВ. У с-сть включ-ся% за відстрочку оплати, наданої постачальниками, націнки, комісійні винагороди, оплата брокерських послуг, митний. мита, трансп. послуги, витрати на тару.

Завдання БО щодо ПЗ: - правильно і вчасно. документально відобразити з руху ПЗ; - визна-ть факт. с-сть придбаних ПЗ; - осущ-ть контроль за їх використанням; - своеременно виявляти надлишки або нестача ПЗ.

Первинні док-ти по руху ПЗ.

Первинні док-ти явл-ся основою для обліку ПЗ: - журнал обліку вступників вантажів (їх реєстрація на основі транспорного док-в) - довіреність (підзвітним особам для отримання мат. Цінностей - журнал обліку виданих довіреностей - прибутковий ордер (їм оформ-ся надходження ПЗ на склад; сост-ся в день надходження ПЗ мат. відповідальною особою) - акт про приймання мат. цінностей (при виникненні невідповідностей - замість прих. ордера сост-ся в 2х примірниках у присутності представника постачальника або незацікавленої особи, один прим. направляється постачальнику.

- Лімітно-забірна карта (сост-ся для обліку відпуску-витрати ПЗ - картка складського учетаа (ведеться на складі і сост-ся для кожного гоменклатурного номера ПЗ; в ній указ-ся залишок даного ПЗ на початок місяця, прихід, витрата і виводиться залишок на кінець місяця) - реєстр приймання-здачі док-в (відображаються всі прибутково-видаткові док-ти, які передаються в бухгалтерію) - відомість обліку залишків ПЗ на складі (дані - з карток складського обліку, де виводяться залишки) Приймання вантажу осущ -ся відповідно до інструкції "Про порядок прийому вантажу". При виявленні к-л невідповідності складається акт про приймання вантажу. Акт складає комісія і він явл-ся підставою для пред'явлення претензій постачальнику або трансп. орг. При авт. перевезеннях акт може не сост-ся (робиться відмітка на трансп. накладної). На надійшли ПЗ орг-ція отримує розрахункові док-ти. Ці док-ти регістр-ся в журналі вступників вантажів, звіряються з договором поставки, далі проводиться акцепт і розрахункові док-ти оформляються бухгалтерією для оплати. Якщо підзвітна особа привезло вантаж на склад, то виписується прибутковий ордер: 1 екз - в бухгалтерію, 2 екз - на склад

Аналітичний облік ПЗ.

Ан. облік може вестися або по факт. середньої собівартість-ти, або в оцінці за обліковими цінами. Облікова ціна м. б. договірна, планова, розрахункова.

1) балансовий метод: на кожен вид ПЗ відкривається картка кількісно-сумового обліку. У ній бухгалтер зазначає залишок на початок періоду, прихід, витрата в хронологічній послідовності, виводить залишок. Інформацію з карочек бухгалтер переносить в аналит. або колич-сумові відомості, які ведуться для кожного рахунку (10,11,12). Ця інформація відповідає інформації в картках складського обліку.

Для її заповнення розраховується СР факт. с-сть одиниці виробу = (1 + 3 в стоїмо. од) / (1. +3 в натур. од) Формула середн. аріфметіч. зважена Сума витрат опр-ся як кількість витрачених матеріалів, помножених на факт. с-сть од. вироби.

Залишок ПЗ = 4. - 5.

2) сальдовий метод (за обліковими цінами): записи в картках складського обліку осущ-ся на підставі первинних док-в по приходу і витраті. Реквізити (див. картку)

Облік у картці - в колич. вираженні.

Для правильного ведення БО необхідна оцінка ПЗ. Облік надходження ПЗ ведеться в 2х оцінках: за обліковими цінами і факт. с-сти. Дляя достовірного опред-ня вартості надійшли мат. цінностей необхідно вести облік за факт. с-сти, але у зв'язку з тим, що факт. с-сть можна визна-ть тільки наприкінці звітного періоду, виникає необх-ть застосування облікових цін (можуть застосовуватися оптові, розн., договірні ціни, планова з-сть).

Факт. с-сть мат. ресурсів складається з витрат на їх придбання, а також: - витрати по їх доставці (транспортно-заготівельні расх) - оплати% за придбання в кредит, наданий постачальником - націнки і надбавки - комісійні постачальницьким, внешнеекон та ін організаціям - там. мита - витрати на транспортування, зберігання і доставку, здійснювані сторонніми орг-ціями.

Оцінений ПЗ, витрачених на пр-ве осущ-ся слід. методами: за середньою з-сти; по с-сти первихпо часом закупівель (ФІФО); по с-сти останніх за часом закупівель (ЛІФО).

Приклад ФІФО

ЛІФО: 02 8à 15 травня 75 æ 20 березня 60.

Факт. с-сть витрачених матеріалів = їх вартість + трансп. заготовить. витрати + мита, які стосуються вартості ізрасх. матеріалів.

ТЗВ опред-ся розрахунковим шляхом: ТЗВ = вартість ізрасх. матеріалів *% ТЗВ / 100%% ТЗВ = (залишок ТЗВ на поч. міс + ТЗВ за надійшли) / (залишок матер. на н .. міс за обліковими цінами + вартість надійшли матер. за обліковими цінами) Якщо облік надійшли матеріалів ведеться за плановою ст-сти (облікова ціна), то в кінці звітного періоду опр-ся відхилення між фак. с-стю поступили матеріалів та планової с-стю.

Методи ведення аналітучета ПЗ: паралельний і сальдовий (наиб поширений).

Синтетичний облік ПЗ. Облік матеріалів у бухгалтерії ведеться на підставі первинних док-в у відомостях по приходу і витраті, а також сост-ся оборотна відомість по кожному виду ПЗ. При журн-ордерній формі облік ПЗ ведеться у відомості № 10 (в 1ом розділі - облік надходження, у 2ОМ - облік витрат матеріалів і опр-ня факт. С-сти витрачених матеріалів).

Облік розрахунків з постачальниками за придбані тов-мат цінності ведеться в Ж-О № 6. На підставі рахунків постачальників і первинних документів по приходу в розрізі субрахунків ведеться облік по кожному постачальнику надходження матеріалів та оплати за вступ тов-мат цінностей.

Синт. облік ПЗ ведеться на рах. 10 "Матеріали" в розрізі субрахунків: сировина та матеріали; покупні п \ ф, комплектуючі, конструкції, деталі; паливо; тара і тарні матеріали; запчастини; інші матеріали; матеріали, передані в переробку на сторону; будує. матеріали а також на рах. 12 "МШП": МШП в запасі; МШП в експлуатації.

Рахунок 10 - активний. Надходження мат: Д10-К60, 20,28,76,. 75; нарахування ПДВ за надійшли Д19-К60, 76. Витрата матер: К10-Д20, 25,26,28,48; нарахування ПДВ за продаж ПЗ Д48-К68.

Синт. облік по витраті ПЗ ведеться у відомості № 12,15, журнал-ордері № 10.

14). Облік заготовления і придбання произв. запасів.

Облік здійснюється на підприємстві відповідно до його облікової політики на підставі первинних документів по приходу матеріальних цінностей.

Існують 2 варіанти цього обліку: 1. Облік заготовления - на рахунку 15 "Заготівельні і придбання матеріалів".

За дебетом рахунка 15 відображається покупна вартість матеріальних цінностей, за якими підприємство отримало розрахункові документи постачальників.

Д15-К60, 23,71,76 - залежно від того, звідки надійшли матеріальні цінності.

Окремим рядком у документах відображається ПДВ по цінностям (Д19-К60 (від постачальників), 76 (разове постачання).

Оприбуткування матеріальних цінностей за обліковими цінами - Д10-К15 і відхилення між фактичною собівартістю та облікової ціною - Д16-К15 "Відхилення у вартості матеріалів".

2. Заготівельні і надходження матеріальних цінностей відображається на рах. 10.

3. Д10-К60, 76,71,20 - приобр і підготовка мат. цінностей; окремо враховуються транспортно-заготівельні витрати Д10-К60, 71,76 При надходженні матеріальних цінностей можливо: 1). На підприємство надходять супровідні документи від постачальників, а матеріальних цінностей ще немає. Це - облік матеріалів у дорозі.

2). Надходять матеріальні цінності, а супровідних документів ще немає. Облік таких матеріалів ведеться як облік невідфактурованих поставок.

Особливості обліку матеріалів у дорозі: - в журналі - ордері № 6 проводиться запис загальної суми вартості надійшли.

- В графі "Номер прибуткового ордеру" ставиться літера "Н" - при надходженні матеріальних цінностей від постачальників в обліковому регістрі проводиться сторнировочная запис червоними чорнилом і додаткової рядком відображається прихід матеріальних цінностей за балансовим рахунком 10 і загальній сумі??? + Проставляємо номер прибуткового ордера .

Невідфактуровані поставки: При надходженні матеріальних цінностей виписується акт їх приймання, і вартість надійшли матеріальних цінностей відображається в журналі - ордері № 6 у графі "Невідфактурованих поставки".

При надходженні рахунку в цій же графі - запис за рахунком і ПДВ. Якщо є відхилення між вартістю матеріалів, зазначеної в рахунку, і тієї, що ми оприбуткували, це отраж-ся Д16-К15.

При надходженні матеріальних цінностей можливі їх недостача або неякісна поставка. На цю суму складається акт представниками обох сторін і пред'являються претензії до винуватців (постачальникам або транспортної організації).

Відображення суми претензії: Д63-К60, 76.

Поставка матеріальних цінностей за претензії - Д10-К63.

Повернення коштів при погашенні боргу за претензією Д51-К63.

15). Оцінка матеріалів при списанні їх на виробництво.

(Облік витрат матеріальних цінностей).

Відпустка матеріальних цінностей на виробництво не означає їх фактичних витрат. Існують різні способи визначення фактичної витрати матеріалів на виробництво: 1. Спосіб документального оформлення.

При цьому методі фактичний витрата матеріалів визначається на підставі нормованої витрати. При наявності відхилень між нормат. І фактич. Витратами складається документ "Вимога з сигнальними ознаками" (червоною рискою по діагоналі або документ відмітного кольору). Спосіб застосовується там, де відсутня незав. пр-во.

2. Інвентарний.

При цьому способі фактичні витрати матеріалів визначають за даними інвентаризації. В кінці місяця (або зміни) шляхом інвентаризації визначається залишок невикористаних матеріальних цінностей. Фактична витрата визначається розрахунковим шляхом: залишок на початок + надходження - залишок на кінець. Застосовується в безперервних пр-вах.

3. Метод партійного розкрою.

Цей метод застосовується в галузях, де використання матеріалів проводиться шляхом їх розкрою. В кінці звітного періоду визначають залишок тканини, металу і т.п.

Фактичні витрати = витрата за нормою - відхилення (+ відхилення (залишки).

Аналіт облік ведеться на підставі листа розкрою за партіями.

Синтетичний облік ведеться за Д10-К20, 23,25,26,28 (ті рахунки, куди витрачені матеріальні цінності).

Частина МЦ можна продати. Реалізація МЦ: Д48-К10 (за відпускними цінами) Д48-К68 (нарахування ПДВ) Д51-К48 (виручка від продажу) Д48-К80 (фінансові результати - прибуток) Д80-К48 (збиток) Синтетичний облік витрат матеріалів ведеться у відомості № 15 , 12 і журналі - ордері № 10. Аналогічно ведеться облік продажу МБП.

16). Аналітичний облік матеріалів на складі і в бухгалтерії (АУ ПЗ).???

Ан. облік може вестися або по факт. середньої собівартість-ти, або в оцінці за обліковими цінами. Облікова ціна м. б. договірна, планова, розрахункова.

1) балансовий метод: на кожен вид ПЗ відкривається картка кількісно-сумового обліку. У ній бухгалтер зазначає залишок на початок періоду, прихід, витрата в хронологічній послідовності, виводить залишок. Інформацію з карочек бухгалтер переносить в аналит. або колич-сумові відомості, які ведуться для кожного рахунку (10,11,12). Ця інформація відповідає інформації в картках складського обліку.

Для її заповнення розраховується СР факт. с-сть одиниці виробу = (1 + 3 в стоїмо. од) / (1. +3 в натур. од) Формула середн. аріфметіч. зважена Сума витрат опр-ся як кількість витрачених матеріалів, помножених на факт. с-сть од. вироби.

Залишок ПЗ = 4. - 5.

2) сальдовий метод (за обліковими цінами): записи в картках складського обліку осущ-ся на підставі первинних док-в по приходу і витраті. Реквізити (див. картку)

Облік у картці - в колич. вираженні.

Для правильного ведення БО необхідна оцінка ПЗ. Облік надходження ПЗ ведеться в 2х оцінках: за обліковими цінами і факт. с-сти. Для достовірного опред-ня вартості надійшли мат. цінностей необхідно вести облік за факт. с-сти, але у зв'язку з тим, що факт. с-сть можна визна-ть тільки наприкінці звітного періоду, виникає необх-ть застосування облікових цін (можуть застосовуватися оптові, розн., договірні ціни, планова з-сть).

Факт. с-сть мат. ресурсів складається з витрат на їх придбання, а також: - витрати по їх доставці (транспортно-заготівельні расх) - оплати% за придбання в кредит, наданий постачальником - націнки і надбавки - комісійні постачальницьким, внешнеекон та ін організаціям - там. мита - витрати на транспортування, зберігання і доставку, здійснювані сторонніми орг-ціями.

Оцінений ПЗ, витрачених на пр-ве осущ-ся слід. методами: за середньою з-сти; по с-сти первихпо часом закупівель (ФІФО); по с-сти останніх за часом закупівель (ЛІФО).

Приклад ФІФО

ЛІФО: 02 8à 15 травня 75 æ 20 березня 60.

Факт. с-сть витрачених матеріалів = їх вартість + трансп. заготовить. витрати + мита, які стосуються вартості ізрасх. матеріалів.

ТЗВ опред-ся розрахунковим шляхом: ТЗВ = вартість ізрасх. матеріалів *% ТЗВ / 100%% ТЗВ = (залишок ТЗВ на поч. міс + ТЗВ за надійшли) / (залишок матер. на н .. міс за обліковими цінами + вартість надійшли матер. за обліковими цінами) Якщо облік надійшли матеріалів ведеться за плановою ст-сти (облікова ціна), то в кінці звітного періоду опр-ся відхилення між фак. с-стю поступили матеріалів та планової с-стю.

Методи ведення аналітучета ПЗ: паралельний і сальдовий (наиб поширений).

17). Особливості обліку МШП. До МШП відносяться різні предмети вартістю менше 50 хв. зарплат чи терміном експлуатації менше 1 року незалежно від їх вартості: спец. інструменти; спец. одяг; спец. взуття; спец. пристосування; постільні приналежності (незав-мо від терміну служби); брешемо. споруди, пристосування; тара для зберігання ПЗ на складі; предмети, призначені для видачі на прокат; знаряддя лову (незав від терміну і вартості); бензомоторні пили; сезонні дороги; брешемо. будівлі в лісі та ін

Особливість обліку МБП: МБП за вартістю поділяються на МБП вартістю вище 1 \ 20 встановленого ліміту і нижче 1 \ 20 ліміту. МШП вартістю менше 1 \ 20 ліміту враховуються аналогічно ПЗ, тобто у міру відпуску їх у пр-во вони відразу ж спіиваются на с-сть виготовляється. За МШП стоімотью більше 1 \ 20 ліміту нараховується знос 2ма способами: а) при відпуску матеріалів нараховується знос у розмірі 50% вартості і при списанні - інші 50% за вирахуванням зносу Д12.2-К12.1; Д20 ,25,26-К13 (50%); Д20 ,25,26-К13 (вартість оприбуткованого брухту) б) нараховується знос в розмірі 100% Д13-К12.2; Д10-К13 (вартість брухту).

За спец. інструментів, спец. пристосуванням і змінному устаткуванню знос нараховується виходячи з кошторисної ставки і запланованого випуску продукції з допомогою цих інструментів.

Облік зносу - на сч13 "Знос МШП".

18). Інвентаризація виробничих запасів і порядок відображення результатів інвентаризації.

Строки, причини проведення інвентаризації: Обов'язково: - при передачі майна в оренду, викуп, продажу, а також при перетворенні держ. або муницип. унітарного підприємства; - перед складанням річного звіту - При зміні матеріально відповідальної особи.

- При виявленні розкрадань, зловживань, псування имущ-ва - у разі стихійного лиха, надзвичайних ситуацій - при реорганізації та ліквідації організації - в інших випадках передбачених Законом або за рішенням керівника підприємства.

Інвентаризація проводиться комісією, яка призначається керівником, на підставі наказу керівника. До складу комісії входить представник бухгалтерії. Перед проведенням інвентаризації матеріально відповідальна особа пише розписку. Всі матеріальні цінності відображені в первинних документах. На момент проведення інвентаризації і протягом усього терміну склад пломбується, і матеріально відповідальна особа допускається тільки з комісією. У результаті проведення інвентаризації здійснюється підрахунок наявності матеріальних цінностей на складі в розрізі номенклатурних номерів. Але допускається пересортіровка матеріальних цінностей. Після прорахунку наявності матеріальних цінностей складається інвентаризаційний опис або акт, де відображається фактична наявність матеріальних цінностей і ставляться підписи всіх членів комісії. Опис йде в бухгалтерію, де проставляється ціна, сума, а дані переносять у слічітельнуювідомість, де є дані про документальне наявність та відхилення.

Надлишки оприбутковуються і відповідна сума зараховується на фін. результати організації; нестачі майна і його псування в межах норм природних втрат відносяться на витрати пр-ва і обігу, понад норми - на винних осіб. Якщо винні не встановлені або суд відмовив у стягненні з них збитків, то збитки списуються на фінансові результати організації: Д80-К84.

Дт 84, Кт 10 - виявлення недостачі.???

Дт 25,26 Кт 84 - недостачі в межах норм природних втрат.

Дт 70, Кт 84 - за рахунок винуватця (мала сума).

Дт 73, Кт 84 - за рахунок винуватця (велика сума).

Дт 76, Кт 73 - за рахунок винуватця (дуже велика сума).

Дт 80, Кт 84 - винуватець не встановлений.

Дт 80, Кт 84 - стихійне лихо. (Які проводки зараз?) 19). ОС, їх класифікація та оцінка.

Для здійснення господарської діяльності важливе значення мають ОС.

ОС - це сукупність матеріально-речових об'єктів, які багаторазово беруть участь в процесі виробництва і в процесі експлуатації переносять свою вартість на собівартість продукції. ОС: кошти виробництва вартістю більше 100 мінімальних зарплат чи терміном експлуатації терміном більше 1 року. ОС: виробничі, невиробничі.

За видами ОС: - земельні ділянки у власності підприємства (виділяються окремим рядком у балансі) - будівлі - споруди - обладнання - машини.

- Передавальні пристрої тощо

У балансі вони отраж-ся загальної рядком.

Для правильної організації обліку ОС оцінюються за первісною, відновною та залишковою вартістю. У балансі ОС відображаються за залишковою вартістю.

Первісна вартість - це витрати, пов'язані з придбанням і будівництвом ОС.

Відновлювальна вартість - це вартість ОС після їх переоцінки. Переоцінка ОЗ у РФ проводиться щорічно. Переоцінка на 1 січня 1996 р показується в обліку з 1 квітня.

Залишкова вартість = первісна вартість - знос.

20). Первинний і аналітичний облік основних засобів.

Облік надходження та вибуття ОЗ ведеться на підставі первинних документів. Основний первинний документ - акт приймання-передачі ОЗ типової форми ОЗ-1. Приймання ГР при купівлі або будівництві здійснює комісія, до якої входять технолог, механіки і представник бухгалтерії. На підставі супровідних документів в Акті пишуть найменування надійшов об'єкта, початкову вартість, термін експлуатації і при використанні коштів - суму зносу. Акт підписується комісією і передається в бухгалтерії. Кожному об'єкту ОС присвоюється інвентарний номер - в бухгалтерії ведеться інвентарний облік. По кожному об'єкту відкривається інвентарна картка. У ній пишуть найменування об'єкта, інвентаризаційний номер, первісну вартість, термін експлуатації, норму амортизації, суму амортизації, нараховану щомісячно; при вступі ОС, що були в експлуатації, записується сума зносу, зазначаються строки проведення капітального ремонту. Картки зберігаються в картотеці за видами ОС і місцем їх знаходження. При переміщенні ОС картки перекладаються. Таке групування ОС необхідна для правильного визначення суми зносу ОЗ і відображення її в обліку.

Всі Ос по кіт нараховується амортизація, діляться на 4 категорії: 1. будівлі, споруди та їх структурні компоненти, 2. легковий автотранспорт, легкий вантажний трансп, конторське обладнання та меблі, комп'ют техніка, інформ. сис-ми і сис-ми обробки даних 3. технолог, енергітіч, ​​транспорного та інше обладнання і матер активи, не включ в 1. і 2.

нематер активи 4. Земельні ділянки, ділянки надр і лісів, фін активи не відносяться до имущ-ву, що підлягає амортизації.

По кожній групі встановлено річний% амортизації: 1. 5% (для малого бізнесу - 6%) 2. 25% (30%) 3. 15% (18%) 4. по цій категорії аморт. відрахування осущ-ся рівними частками протягом терміну існування Нематов активів; якщо термін визначити неможливо, то строк встановлюється в розмірі 10 років.

Розрахунок відрахувань по 2. і 3. Категоріям ОС опред-ся шляхом множення сумарної вартості обладнання на зазначену норму амортизації. Розрахунок для 1 і 4 категорій проводиться для кожної елініци имущ-ва окремо.

При реалізації имущ-ва його сумарна вартість зменшується на суму отриманої від реалізації виручки (без ПДВ) рівними частками протягом 2х років. Якщо сума виручки від реалізації (без ПДВ) перевищує сусммарную ст-ть имущ-ва, то сумарна ст-ть прирівнюється до 0. Сума перевищення включ-ся до складу оподатковуваного прибутку.

При придбанні имущ-ва, що підлягає амортизації, сумарна ст-ть имущ-ва, віднесеного до відповідної категорії, збільшується на ст-ть придбаного имущ-ва рівними частками протягом 2х років, при цьому балансова ст-ть имущ-ва опред-ся без ПДВ.

??? У зв'язку з тим, що рух ОС на підприємстві незначно, а їх номенклатура досить велика, застосовується скорочений спосіб розрахунку амортизації: Сума зносу за тек. місяць = Сума зносу за попередній місяць + знос по поступівш. ОС - Знос по вибулим ОС (залишилося після нового закону?)

По котрі вступили ОС знос нараховується з першого числа місяця, наступного за місяцем надходження. За вибулим ОС знос прікращают нараховувати з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття.

21). Облік КВ і надходження ОС.

Надходження здійснюється за рахунок: 1. Введення в експлуатацію нових об'єктів (капіталовкладень).

2. Реєстрації діючого устаткування, будівель і т.д.

3. Безоплатного надходження.

Оформлення надходження за актами приймання-передачі (форма ОС-1).

Вказується: рік випуску, дата придбання, дата введення в експлуатацію, первісна вартість, сума зносу, якщо він є. Додаються технічні характеристики і т.д.

Внесок у статутний капітал у вигляді ОС також оформляється актом приймання - передачі. При інвентаризації можуть бути виявлені ОС, які не були враховані, але підлягають обов'язковому прийняттю на облік.

Облік ОЗ ведеться на рахунку 01 "Основні засоби". За Дебету - надходження, за Кредитом - вибуття ОС.

1). Безоплатне надходження ОС: Д01-К87.3 а) Витрати з доставки: - за рахунок фонду накопичення: Д88.3 ,88.1-К23, 60,68,70,71.

- За рахунок прибутку: Д81.2-К23, 60,68,70,71.

- За рахунок нерозподіленого прибутку минулих років: Д88.2-К23, 60,68,70,71.

б) Витрати по монтажу включ в первонач ст-ть збираються витрати): Д08.3-К10, 12,13,23,60,70,71,76.

Приєднання до первісної вартості: Д01-К08.

в) Безоплатне надходження ОС невиробничого призначення (приймаються на облік з віднесенням не збільшення фонду соц. сфери): Д01-К88.4.

- Витрати з доставки (за рахунок збільшення чистого прибутку): Д88.4-К23, 60,68,70,71.

2). Надходження ОЗ як внеску до статутного капіталу (первонач. Ст-ть = ціна угоди): Д01-К75.1 знос: Д75.1-К02.1 Витрати з доставки (якщо їх бере на себе приймаюча сторона): Д08.3- К10, 12,13,23,60,70,71,76.

3). Покупка ОС (придбання) Д08-К60 - вартість, зазначена в рахунку постачальника.

Д01-К08 - первісна вартість (тобто оприбуткування).

4). Оренда ОС: оприбуткування Д01-К03 нарахування зносу Д02.2-К02.1

22). Міжнародна практика обліку амортизації.

Особливості нарахування зносу в міжнародній практиці - незалежно від застосовуваного методу амортизаційна вартість об'єкта розраховується як різниця первісної та ліквідаційної вартості; знос нараховується один раз на рік, отже і собівартість продукції визначається один раз на рік, податки перераховуються в кінці звітного періоду.

1. Метод рівномірного списання вартості. Знос нараховується протягом всього терміну служби об'єкта. Норма амортизації є постійною величиною і визначається за формулою: (первісна вартість - ліквідаційна вартість) / термін служби об'єкта.

2. Метод нарахування зносу пропорційно обсягу виконаних робіт. Норма амортизації = (первісна вартість - ліквідаційна вартість) / передбачуване число робіт. Сума зносу дорівнює добутку норми зносу на фактичний обсяг виконаних робіт.

3. Метод прискореного списання вартості за сумою чисел (кумулятивний). Сума зносу визначається сумою років строку служби об'єкта. Сума зносу дорівнює добутку різниці між первісною та ліквідаційною вартостями на коефіцієнт.

ПРИКЛАД: термін служби - 5 років, то коефіцієнт для першого року дорівнює 5 / (1 ​​+2 +3 +4 +5) = 5 / 15, коефіцієнт для другого року дорівнює 4 / 15, для третього Þ 3 / 15 і тд.

4. Метод прискореного списання зменшуваного залишку або метод зменшуваного залишку при подвоєною нормі амортизації. Норма амортизації встановлюється у відсотках.

ПРИКЛАД: первісна вартість - 10000, ліквідаційна - 1000, термін служби - 5 років, норма амортизації - 20%. Подвоєна норма - 2 * 20 = 40%.

Особливість цього методу в тому, що в міру нарахування зносу ліквідаційна вартість не враховується. Враховується вона тільки в кінці терміну.

Завдання підприємства: маючи кілька способів нарахування амортизації вибрати по кожному виду основних засобів той, який є найбільш доцільним і економічно вигідним.

23). Облік витрат на ремонт і тех. обслуговування ОС.

Знос: моральний - потрібно модернізація або заміна обладнання, фізичний - необхідний ремонт обладнання (ОС) Поточний: Проводиться для підтримки ОС в нормальному стані.

Витрати з поточного ремонту відносяться на витрати по експлуатації ОС.

Облік цих витрат: Д25 ,26-К10, 70,69,89.

Як правило, поточний ремонт проводиться працівниками, зайнятими обслуговуванням устаткування.

Капітальний: тся з метою заміни окремих деталей і вузлів після закінчення певного терміну експлуатації.

Складається кошторис витрат на ремонт. Терміни проведення капітального ремонту плануються заздалегідь (за 1 або 2 роки).

Джерелом проведення капітального ремонту може бути створений резерв майбутніх витрат і платежів.

Для створення резервів протягом року щомісяця частину вартості ремонту включається в собівартість. Створення резерву Д25, 26 - К89.

Способи проведення капітального ремонту

Господарський: Ремонт здійснює спеціальна служба підприємства Д23-К10, 70,69,89 - облік витрат Д89-К23 - списання витрат по закінченні ремонту.

Підрядний: Ремонт здійснює спеціалізоване підприємство.

Пред'явлення рахунку постачальника / підрядника: Д89-К60.

Д60-К51 - погашення заборгованості.

Д19-К60 - ПДВ У разі якщо у підприємства немає резерву, облік витрат ведеться слід. обр: облік витрат на ремонт Д31 - К10, 69,70,89; списання витрат протягом року і включення в с-сть (госп. спосіб) Д25, 26 - К31; списання витрат (підрядний спосіб) Д31-К60, Д25, 26 - К31.

24). Облік вибуття ОС.

Причини: 1. Ліквідація об'єкта повністю за старістю і зносом або через стихійні лиха.

2. Ліквідація частини інвентарного об'єкта у зв'язку з модернізацією, реконструкцією, переобладнанням.

3. Безоплатна передача.

4. Реалізація невикористаного устаткування або недостача, виявлена ​​інвентаризацією.

Безоплатна передача і продаж: Дебет - 47, Кредит - 01.

списання зносу: Дебет - 02, Кредит - 47.

Списання зносу при повній непридатності Дт 02 Кт47; списання з балансу при продажу ОС Дт47 - Кт01; зарахування виручки від продажу Дт51 - Кт 47 списання фін результату Дт 80 Кт 47 (збиток) і навпаки - прибуток.

Сінт облік в журналі - ордері № 13 до рахунку 01 - побудований по кредитовому признаку. Обороти по Дт ведуться в кількох Ж-О.

Схема обліку: Картки обліку ОС à Журнали - ордераà Головна кнігаà Баланс.

Витрати по демонтажу: Дт - 47, Кт - 10,70,69,89,23,60.

При ліквідації старого обладнання оприбутковується металобрухт (Дт-10, Кт - 47.)

25). Облік орендованих і зданих в оренду ОС.

Оренда 1. Поточна: орендуються ОС на певний час на опред умовах.

2. Довгострокова: Орендар отримує ОС на тривалий час, і як правило, після закінчення цього терміну ОС переходять у власність орендаря.

Облік орендованих ОС ведеться в орендаря й орендодавця одночасно. В орендаря на рах. 03 "долгоср оренда ОС", в орендодавця на рах. 09 "Облік орендних зобов'язань до надходження".

Синт. облік довгострокової оренди (лізингових операцій).

В орендодавця: при передачі ОС в долгоср оренду з правом викупу облік ведеться слід. обр: - відображається передача в оренду як реалізація ОС по Первонач. вартості Д47 - К01; - нараховується знос Д02 - К47; - відповідно до договірної ціною передачі в оренду ОЗ відображаються договірні зобов'язання Д09 - К47; - опред-ся дохід від здачі в оренду ОС (у зв'язку з тим, що сума доходу значна, прибуток попередньо враховується на рах. 83 "Доходи майбутніх періодів" Д47 - К83; - Надалі доходи майбутніх періодів списуються на прибуток Д83 - К80; - нарахування орендних платежів Д76 - К09 - зарахування коштів, що надійшли від орендаря Д51 - К76 - додатковий дохід за здачу в оренду Д51 - К83 (дуже велика сума), Д51 - К80 (ежемес нарахування%).

- У орендаря: він приймає на баланс орендовані ОС за договірною ціною: - надходження орендованих ОС Д03 - К97 - нараховується% за користування ОС відповідно до договору оренди Д81, 88 - К97 - перерахування грошей за користування ОС Д97 - К51 - по закінченні терміну оренди имущ-во оприбутковується на рахунок підприємства Д01 - К03 - по орендованих ОС начісляетсчя знос у міру експлуатації (техніка розрахунку зносу аналогічна техніці розрахунку прив. ОС) Д20, 25,26 - К02.2 - при опріхрдованіі ОС як власних оприбутковується і сума зносу Д02.2 - К02.1.

- Первинні документи: договір оренди, акт приймання-передачі.

26). Управлінський облік і його роль у контролі виробничої діяльності підприємства.

Однією з найважливіших стадій кругообігу коштів підприємства є процес виробництва. В ході процесу виробництва витрачаються матеріальні, трудові та фінансові ресурси і формується собівартість готової продукції. Процес формування собівартості істотно впливає на фінансові результати діяльності підприємств, на прибуток або збиток. У зв'язку з цим важливе значення має організація обліку і контролю виробничої діяльності підприємства і прийняття правильних управлінських рішень з метою підвищення фінансового результату за рахунок зниження витрат підприємства.

На сьогоднішній день в загальній системі бухгалтерського обліку облік витрат на виробництво займають провідне місце. У зв'язку з цим у практиці роботи підприємств цю ділянку обліку виділений в систему управлінського обліку. Метою управлінського обліку є забезпечення адміністрації підприємства внутрішньою інформацією, необхідної для контролю за виробничою діяльністю підприємства і прийняття рішень за результатами цієї діяльності.

До такої інформації належать: інформація про витрати на виробництво, про собівартість продукції, про випуск продукції з виробництва, про її рентабельності та фактори, які впливають на зниження собівартості продукції. Як правило, інформація про виробничі витрати та собівартості продуції є внутрішньою і конфіденційною. На жаль в даний час у зв'язку з недосконалою податковою системою керівники підприємств прагнуть не до зниження собівартості, а до штучного завищення її з метою зниження оподатковуваної бази. Крім визначення витрат на виробництво і собівартості продукції управлінський облік передбачає також планування і прогнозування собівартості продукції на перспективу, а також розробку пропозицій щодо підвищення рентабельності випущених видів продукції або розробку нових видів.

Основним документом, яким керується бухгалтер по виробничому обліку є Положення "Про склад витрат на виробництво".

27). Закон "Про БО" № 129-ФЗ від 21.11.96.

Вступає в дію з 01/01/97г.

За останні роки в БО відбулися великі зміни. Йде пошук зближення російської системи БО з міжнародними стандартами. У першу чергу це відноситься до видання правового документа, що регулює методологію та організацію БО на законодавчому рівні (Федеральний закон "Про БО" від 21 листопада 1996р.).

Відмінності ФЗ № 129 від "Положення про БО і звітності".

Закон поширює свою дію на всі організації, які розташовуються на території РФ, включаючи банки, а також філії і представництва іноземних держав. У відповідність із законом, загальне методологічне керівництво в БО здійснює Уряд РФ.

Закон "Про БО" складається з 4-х глав:

I. Загальні положення; II. Основні вимоги до ведення БО. Бухгалтерська документація і реєстрація; III. Бухгалтерська звітність. ; IV. Прикінцеві положення.

Кожна глава складається з окремих статей.

І з м е н е н і я: ГЛАВА I.

Вперше в практиці БО дано визначення БУ: "БУ - упорядкована система збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов'язання організації і їхньому русі шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій". Тут наводяться основні завдання БО. Найважливіша з них - формування відкритої, повної та достатньої інформації про діяльність і майновий стан організації. Ця інформація призначена для зовнішніх користувачів бухгалтерської звітності (інвесторів, кредиторів). Для вирішення цих завдань в закон введені поняття: керівник організації, синтетичний облік, аналітичний облік, план рахунків БО, бухгалтерська звітність.

Відповідальність за організацію БУ, дотримання законодавства при виконанні госп. операцій з раніше несе тільки керівник. За законом, в залежності від обсягу облікової роботи керівник має право вибору: 1. Створити бух. службу як структурний підрозділ, очолюваний головбухом, 2. Ввести в штат лише посада головбуха, 3. Укласти договір з централізованою бухгалтерією, фахівцями або спеціалізованою організацією.

4. У законі дозволено також суміщення посади керівника підприємства і посади головбуха (однак, необхідно відзначити, що таке суміщення посад не дозволить в даний час правомірно оформити документи, де відображаються госп. Операції з грошовими коштами, а також бух. Звітність, де потрібна обов'язкова підпис головного бухгалтера).

У законі визначені права та обов'язки головбуха. Для здійснення своїх функцій головбух. наділяється достатніми правами. Вимоги до головбуху щодо документального оформлення госп. операцій і представлення в бухгалтерію необхідних документів і відомостей є обов'язковими для всіх працівників. Без підпису головбуха грошові та розрахункові документи, фінансові і кредитні зобов'язання вважаються недійсними.

ГЛАВА II.

Всі операції ведуться тільки у валюті РФ. Багато уваги приділяється тут первинним документам. Відповідальність за порушення закону - кримінальна. Вказується, що до обліку приймаються первинні документи, що складаються за уніфікованою типовою формою. Якщо така форма відсутня, то цей документ повинен мати реквізити, зазначені в законі.

У відповідність з 10 статтею закону, зміст регістрів БО та внутрішньої бухгалтерської звітності (управлінської) є комерційною таємницею. Особи, які допустили її розголошення, будуть нести відповідальність, встановлену законодавством РФ, у формі відшкодування збитків, а з 01/01/97г. і кримінальну відповідальність.

У законі наводяться правила оцінки майна та зобов'язань. На відміну від раніше діючого "Положення про БО і звітності", оцінка здійснюється диференційовано залежно від способів придбання. Купівля майна оцінюється шляхом підсумовування фактично вироблених витрат, а отримання безоплатно майна-за ринковою вартістю на дату придбання, оцінка майна, виробленого в самій організації - за вартістю виготовлення.

У законі змінено порядок відображення на рахунках недостач майна і його псування понад норми природних втрат. Якщо винуватці не встановлені або суд відмовив у стягненні збитків з них, то тепер недостача списується на фінансовий результат (Д80 К84).

ГЛАВА III.

Тут визначено склад бухгалтерської звітності і зміст пояснювальної записки, а також адреси і строки подання бухг. звітності. Вперше вказується на публічність бух. звітності. Визначено термін, коли акціонерні товариства відкритого типу, банки та інші кредитні організації, страхові організації, біржі, інвестиційні та інші фонди зобов'язані публікувати річну звітність - не пізніше 01 червня року, наступного за звітним. При цьому звітність може бути опублікована не тільки в газетах і журналах, доступних для користувачів, але й поширюватися іншими шляхами. Публікація бухг. звітності дозволить зовнішнім користувачам аналізувати діяльність підприємств і організацій і робити висновок про те, які фінансові перспективи має дане підприємство.

Законом визначені терміни зберігання документів БО (не менше 5 років з моменту складання документа). Це дозволяє підвищити відповідальність керівника за організацію БО і дотримання законодавства при виконанні та оформленні госп. операцій.

28). Облік виробничих витрат по системі стандарт-кост.

Методи обліку витрат на виробництво, що застосовуються в зарубіжній практиці за повнотою включення витрат до собівартості продукції поділяються на: 1. Система повного включення витрат до собівартості (традіціониий облік витрат на виробництво).

Застосовується в Росії.

2. Обмежене включення витрат до собівартості за яким - або ознакою. Включає методи: а) Standart - cost б) Direct - costing

Standart - cost - це система виміру оцінних розмірів витрат на якому - небудь ділянці, тобто тих, які повинні бути понесені, а не фактично. (Спирається на нормативні витрати).

Отлчітельние проводки: 1. При покупці матеріалів.

Відхилення ціни матеріалів = фактична кількість матеріалів * нормативна ціна матеріалів - фактична кількість * фактичну ціну.

2. При використанні матеріалів.

Відхилення = нормативну кількість використаних матеріалів * нормативну ціну - - фактична кількість витрачених матеріалів * нормативну ціну.

Відхилення з'являється в результаті того, що замість нормативної кількості витрачається інша кількість матеріалів.

3. Прямі трудовитрати.

Стоимост. оцінка фактич. трудовитрат = фактично витрачені години раб. часу * фактичні расцекі однієї години робочого часу.

Нормативні трудовитрати = нормативна величина витрат робочого часу * нормативні розцінки.

На нормативну величину дебетуючи рахунок "незавершене виробництво", а на відхилення Д або К рахунки "відхилення прямих трудовитрат".

4. На відхилення загальногосподарських витрат.

Відхилення = фактична величина общехоз. витрат - нормативна величина общехоз. витрат.

Нормативна величина списується в Д "незавершене виробництво", а різниця в Д або К "відхилення загальногосподарських витрат".

5,6. Після виготовлення готової продукції.

Списання всіх відхилень на собівартість продукції. Розраховується нормативна собівартість од. готової продукції. Відхилення списується на рахунок "готова продукція, випущена з виробництва".

Переваги методу Standart-cost: фізично однакові матеріали та продукція враховуються за однією і тією ж ціною.

29). Бухгалтерський баланс, його структура і зміст.

Бух. баланс форма N 1 застосовується з 1996, представлений у вигляді вертикальної таблиці, яка складається з 6 розділів: 1 - 3 актив, 4 - 6 - пасив. Особливість: він складається за принципом нетто, тобто всі статті в ньому очищені, що дозволяє судити про фінансове становище підприємства без додаткових розрахунків. У балансі відображається майно підприємства на початок і кінець року з наростаючим підсумком.

Структура активу балансу 1 розділ. Необоротні активи статья1. НМА, у тому числі: - організаційні витрати; - патенти, ліцензії, товарні знаки (облік ведеться за залишковою вартістю) 2. Основні кошти, в тому числі: - земельні ділянки та об'єкти землекористування; - будівлі, машини, обладнання та ін ОС (за залишковою вартістю) 3. Незавершене будівництво - залишки по невстановленій обладнання, неосвоєним КВ і отриманим авансам.

4. Довгострокові фінансові вкладення, у тому числі: - інвестиції в дочірні суспільства; - інвестиції в залежні суспільства; - інвестиції в інші організації; - позики, надані організаціям на термін більше 12 місяців; - власні акції, викуплені в акціонерів-інші довгострокові фін. вкладення 5. Інші необоротні активи Разом по розділу 1.

2 розділ. Оборотні активи 1. Запаси, втом числі: - сировина, матеріали та інші аналогічні цінності; - тварини на вирощуванні та відгодівлі; - МШП (за остат. Вартості); - витрати в незавершеному виробництві; - ГП і товари для перепродажу; - товари відвантажені; - витрати майбутніх періодів.

На відміну від колишнього обліку, всі запаси синтезовані в окрему статтю, крім того відображаються за кожним видом запасів. Оцінка запасів здійснюється за фактичною собівартістю, за винятком МШП.

2. ПДВ по придбаних цінностей.

3. Дебіторська заборгованість (платежі, які очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати) в тому числі: - покупці та замовники; - вексель до отримання; - заборгованість дочірніх і залежних товариств; - заборгованість учасників по внесках до статутного капіталу; - аванси видані; - інші дебітори (Д68).

4. Дебіторська заборгованість (платежі очікуються протягом 12 місяців). Підстатті такі ж.

5. Короткострокові фінансові вкладення, у тому числі: - інвестиції в залежні суспільства; - власні акції, викуплені в акціонерів - інші короткострокові фінансові вкладення.

6. Грошові кошти: - каса; - рсчетние рахунку; - валютні рахунки; - інші грошові кошти, 7. Інші оборотні активи.

Разом по розділу 2

3 розділ. Збитки 1. Непокриті збитки минулих років.

2. Збиток звітного року.

Разом у розділі 3.

Баланс:

Пасив

Розділ 4. Капітал і резерви (зобов'язання підприємства перед засновниками) 1. Статутний капітал 2. Додатковий капітал 3. Резервний капітал, в тому числі: - резервні фонди, утворені відповідно до законодавства (за рахунок прибутку підприємства) - резерви, утворені відповідно до засновницькими документами 4. Фонди накопичення 5. Фонд соціальної сфери 6. Цільові фінансування і надходження 7. Нерозподілений прибуток минулих років 8. Нерозподілений прибуток звітного року Зараз накопичення прибутку в балансі не відображається.

Разом по розділу 4

5 розділ. Довгострокові пасиви У цьому розділі відображаються зовнішні зобов'язання підприємства, які поділяються на кредити і позики. До складу 5 розділу включаються статьті: 1. Позикові кошти, в тому числі - кредити банків, що підлягають погашенню більш ніж через 12 місяців (рахунок 92) - інші позики, що підлягають погашенню більш ніж через 12 місяців (рахунок 95) 2. Інші довгострокові пасиви Всього по розділу 5:

6 розділ. Короткострокові пасиви Відображаються зобов'язання підприємства перед кредиторами термін погашення яких здійснюється протягом 12 місяців, статті групуються за ступенем складності.

1. Позикові кошти (що підлягають погашенню протягом 12 місяців), у тому числі: - кредити банків - інші позики 2. Кредиторська заборгованість, у тому числі: - постачальники та підрядники - векселя до сплати - з оплати праці - із соціального страхування і забезпечення - заборгованість перед дочірніми і залежними товариствами-заборгованість перед бюджетом - аванси отримані - інші кредитори 3. Розрахунки за дивідендами 4. Доходи майбутніх періодів 5. Фонди споживання 6. Резерви майбутніх витрат і платежів 7. Інші короткострокові пасиви Разом по розділу 6

30). Облік реалізації продукції по моменту відвантаження.???

Реалізованої називається продукція, 1) відвантажена покупцю, платіжні документи за якою пред'явлені в банк, а покупець оплатив ці документи; або 2) продукція, відвантажена покупцям, документи за якою пред'явлені в банк.

Залежно від обраного варіанту підприємство у своїй обліковій політиці визначає своє поняття реалізованої продукції. Таким чином, існують два варіанти обліку реалізованої продукції: 1. Облік відвантаженої і реалізованої продукції (момент реалізації - оплата), 2. Ні відвантаженої, облік лише реалізованої прод (момент реалізації - відвантаження).

Гос-во зацікавлене у 2 варіанті.

2 варіант. Момент реалізації - відвантаження. Облік реалізованої прод. (Нема відвантажені.) Реалізована прод. враховується в 2 оцінках: 1. За обліковими цінами. В якості облікових цін застосовуються відпускні ціни або планова, нормативна собівартість.

2. За фактич. собівартості. Фактична собівартість визначається розрахунковим шляхом: 1 варіант: (документи пред'явлені в банк) с / с реализ. прод. = Реалізовано за обліковими цінами * процентне співвідношення% співвідношення = (залишок ДП на складі + надійшло ГП на склад за місяць) за фактичною собівартістю / (залишок ДП на складі + надійшло ГП на склад) за обліковими цінами.

2 варіант: з / с реализ. прод. = Реалізовано за обліковими цінами *% соотн.

% Соотн. = (Залишок товарів відвантажених + відвантажено прод. За місяць) за фактичною собівартістю / (залишок товарів отруж. + Відвантажено за місяць) за обліковими цінами.

Аналітичний облік реалізованої прод. ведеться у відомості № 16 на підставі виписок з р / с.

Синтетичний облік реалізованої прод. ведеться на рах. 46 т. про: Фактична собівартість реалізованої продукції Д46-К40.

Списання комерційних витрат Д46-К43.

Нарахування ПДВ: Д46-К68.

У зав. від облікової політики списуються общехоз. витрати Д46-К26.

Реалізація пр-ції за обліковими цінами: Д62-К46.

Нарахування виручки на р / с. Д51-К62.

Визначення фінансового результату Д80-К46, або Д46-К80.

В даний час в Росії широко використовується передоплата: Д62-К51.

31). Облік реалізації продукції по моменту оплати.???

Реалізованої називається продукція, 1) відвантажена покупцю, платіжні документи за якою пред'явлені в банк, а покупець оплатив ці документи; або 2) продукція, відвантажена покупцям, документи за якою пред'явлені в банк.

Залежно від обраного варіанту підприємство у своїй обліковій політиці визначає своє поняття реалізованої продукції. Таким чином, існують два варіанти обліку реалізованої продукції: 1. Облік відвантаженої і реалізованої продукції (момент реалізації - оплата), 2. Ні відвантаженої, облік лише реалізованої прод (момент реалізації - відвантаження).

Гос-во зацікавлене у 2 варіанті.

1 варіант. Момент реалізації - оплата. Облік відвантаженої і реалізованої прод.

Облік відвантаженої продукції ведеться на підставі наступних первинних документів: рахунки-фактури, рахунки платіжні вимоги. Застосовуються дві оцінки: за обліковими цінами та по фактичної собівартості. Облікова ціна може бути оптової, договірної, роздрібної, тощо. Підставою для відвантаження продукції є господарський договір, який укладається між підприємством-постачальником і покупцем. У ньому вказується найменування продукції, якість і асортимент, кількість, ціна і вартість продукції.

Аналітичний облік ведеться у Відомості відвантаження та реалізації продукції (робіт, послуг) № 16 на підставі виписок з р / с. Облік у відомості ведеться у двох оцінках.

Фактична собівартість визначається розрахунковим шляхом.

Фактична собівартість відвантаженої продукції визначається як добуток вартості відвантаженої продукції за обліковими цінами на процентне відношення.

% Ставлення = (залишок готової прод. На н. Міс. + Надійшло за міс.) По фактич. цінами / (залишок ДП на н. міс. + надійшло за міс.) за обліковими цінами Синтетичний облік ведеться на рахунку 45 "Товари відвантажені". Рахунок активний.

Відвантаження продукції: Д45-К40.

По До списання фактичної собівартості реалізованої продукції. Д46-К45. Сальдо по рахунку 45 показує наявність відвантаженої, але не реалізованої продукції.

Списання фактичної собівартості реалізованої продукції Д46-К45.

списання комерційних витрат Д46-К43.

Нарахування ПДВ: Д46-К68.

У зав. від облікової політики списуються общехоз. витрати Д46-К26.

Зарахування виручки на р / с. Д51-К46.

Визначення фінансового результату Д80-К46, або Д46-К80.

Синтетичний облік ведеться в журналі-ордері № 11.

32). Облік витрат на освоєння та підготовку виробництва.

Зараз не багато підприємств мають цю статтю.

У собівартість продукції включаються витрати, пов'язані з поточним виробництвом, а також витрати на підготовку і освоєння виробництва і нових видів продукції. Особливістю обліку витрат на підготовку і освоєння виробництва є те, що в момент освоєння виробництва і нових видів продукції сума дуже значна і тому немає можливості включати їх до собівартості продукції в момент виникнення.

Відповідно до положення з бухобліку та звітності витрати на підготовку і освоєння виробництва і нових видів продукції враховуються в момент їх виникнення, а розподіляються між окремими видами продукції і включається до собівартості в майбутньому. Облік витрат на підготовку і освоєння виробництва в момент виникнення ведеться на рахунку 31 "Витрати майбутніх періодів" За дебетом цього приводу кореспондує з такими рахунками: К10 - вартість витрачених матеріалів на освоєння нових видів продукції; К70 - сума нарахованої зарплати працівникам за освоєння виробництва і нових видів продукції; К69 - відрахування на соц. страх.

К89 - нарахування додаткової зарплати; К02 - нарахування амортизації по обладнанню, зайнятому в освоєнні виробництва і нових видів продукції.

Після закінчення освоєння виробництва і нових видів продукції ці витрати списуються. Існують різні способи списання витрат. Найбільш поширеним є розподіл витрат за періодами: два або один рік. Списання витрат щомісяця: Д20 ,23-К31 У видобувних галузях до витрат на підготовку і освоєння виробництва відносяться: витрати на дорозвідку родовищ; витрати на очищення територій, оплата робіт на рекультивацію земель; витрати на усройство тимчасових під'їзних доріг і шляхів.

Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться в відомості № 15 по Д 31 До різних рахунків і у відомості № 12 Д20, 23 К31.

33). Облік і розподіл загальновиробничих витрат (ОПР).

Загальновиробничі витрати є непрямими, вони складають значну питому вагу в собівартості продукції - це витрати, пов'язані з організацією, обслуговуванням і управлінням виробництвом. До їх складу включаються: витрати на утримання апарату управління; витрати на утримання іншого загальновиробничого персоналу; витрати на експлуатацію та ремонт виробничого обладнання; витрати на утримання і ремонт виробничих будівель та інвентарю; витрати по забезпеченню нормальних умов праці та техніки безпеки працівників; витрати з переміщення вантажів у господарстві; по знос МШП та інвентарю, що знаходиться в експлуатації; загальновиробничі витрати невиробничого характеру (пов'язані з простоєм, втратами і т.д.).

Облік ОПР ведеться на рахунку 25 "ОПР" - цей рахунок активний, збирально-розподільчий. За дебетом протягом місяця збираються всі ОПР, по кредиту-списуються в кінці місяця і включаються до собівартості продукції (придатної та забракованої). Рахунок 25 сальдо не має і в балансі окремою статтею не враховується.

У БО операції з обліку ОПР відображаються: по Д 25 в кореспонденції з рахунками: К02 нарахування зносу на основні засоби загальновиробничого призначення; К10 вартість матеріалів, відпущених на загальновиробничі мети; К12 передача МШП зі складу в експлуатацію вартістю нижче встановленого ліміту; К70 нарахування зарплати загальновиробничому персоналу; К69 нарахування платежів по соціальному страхуванню; К89 створення резерву відпусток на зарплату робітникам; К68 нарахування транспортного податку; К23 списання послуг, наданих транспорного ділянкою К60 списання послуг, наданих сторонньою організацією; К71 вартість витрат на господарські цілі та відрядження підзвітними особами; К76 суми , що нараховуються різним організаціям;

За До 25 відображається в кореспонденції з рахунками: Д20 списання витрат на собівартість придатної продукції основного виробництва; Д23 списання витрат на собівартість продукції допоміжного виробництва; Д28 списання витрат на собівартість забракованої продукції.

Таким чином, ОПР - це комплексні витрати, тобто включаються до собівартості непрямим шляхом. Існують різні способи розподілу ОПР. Найбільш поширеними з них є: 1. розподіл витрат пропорційно оплаті праці, 2. пропорційно нормативної ставкою, 2. кошторисної ставкою та ін

Для першого способу складається наступна таблиця:

де К = å / (Х + Y), å береться з відомості № 12 в к. міс. за Д 25.

Спосіб розподілу пропорційно нормат. ставкою.

На підставі первинних документів визначається загальна вартість ОПР. Розподіл фактичної вартості між окремими видами продукції, що випускається здійснюється в таблиці, яка має наступний вигляд:

Для розподілу відхилень між видами продукції визначається коефіцієнт розподілу: К = 200/1000 = 0.2, далі на нього множаться норми витрат.

Після виявлення відхилень по кожному виду продукції встановлюються причини і винуватці відхилень. Такий метод розподілу ОПР дозволяє контролювати витрати виробництва і застосовувати заходи для їх зниження.

Аналітичний облік ОПР ведеться у відомості № 12 по Д25 в розрізі статей витрат. Синтетичний облік ведеться в Ж-О № 10 і відомості № 12.

На практиці дуже часто ведеться окремий облік витрат, пов'язаних з утриманням обладнання, від обліку витрат, пов'язаних з утриманням цеху. Залежить це від способів включення їх до собівартості продукції. Якщо рівень автоматизації виробництва всіх видів продукції однаковий, то базою розподілу є оплата праці та облік ОПР ведеться вищевказаним чином (1 спосіб).

Якщо ж рівень автоматизації виробництва різних видів продукції різний, то облік витрат на утримання устаткування і цеху ведеться роздільно. За такої умови облік витрат на утримання та експлуатацію обладнання ведеться за дебетом рах. 25-1, облік загальновиробничих витрат ведеться на Д рах. 25-2.

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування розподіляються між видами продукції пропорційно зарплаті, кошторисним ставкам, кількості машиночаса роботи обладнання, нормативним затратам тощо баз. Цехові витрати розподіляються між видами продукції пропорційно оплаті праці + витрати на утримання та експлуатацію устаткування. Застосування різних баз пов'язано з необхідністю точного і достовірного визначення собівартості продукції.

34). Склад витрат, що формують фактичну виробничу с / з ГП.

Склад витрат, що включаються до собівартості готової продукції, встановлюється Урядом РФ. Принципи формування собівартості визначено в "Положенні про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг), що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) та про порядок формування фінансових результатів, врахованих при оподаткування прибутку", затверджено постановою Уряду № 5 52 від 5.08.92 з урахуванням доповнень і змін, а також Законом РФ "Про податок на прибуток підприємств і організацій".

До витрат, які включаються до собівартості, відносять: 1. Витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, включаючи матеріальні витрати, витрати на оплату праці працівників з усіма відрахуваннями.

2. Витрати, пов'язані з використанням природної сировини.

3. Витрати на підготовку і освоєння виробництва (витрати на освоєння нових підприємств, виробництв, цехів, на підготовчі роботи у видобувних галузях, на підготовку і освоєння виробництва продукції, непризначених для серійного або масового виробництва).

4. Витрати некапітального характеру, пов'язані з поліпшенням якості, надійності і довговічності продукції.

5. Витрати, пов'язані з рационализаторством і винахідництвом: витрати з виготовлення зразків, моделей, виплата авторських винагород, витрати з організації виставок, конкурсів та ін

6. Витрати з обслуговування процесу виробництва (обслуговування машин та обладнання).

7. Витрати по забезпеченню нормальних умов праці та безпеки робітників.

8. Витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією очисних споруд.

9. Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом (в межах норм).

10. Витрати по набору робочої сили, підготовці та перепідготовці кадрів: виплата зарплати за час навчання, доплата учням та ін Виняток: витрати, пов'язані зі змістом навчальних закладів і надання їм безкоштовних послуг - за рахунок прибутку підприємства.

11. Відрахування до фондів соціального та медичного страхування, пенсійний фонд, у фонд зайнятості.

12. Оплата послуг зі здійснення розрахункових операцій: відсотки за кредит, оплата послуг банку, комісійні за участь в аукціонах з торгівлі валютою.

13. Витрати по транспортуванню працівників до місця роботи і назад.

14. Амортизація основних засобів і нематеріальних активів.

15. Витрати з гарантійного обслуговування і ремонту продукції.

16. Витрати по збуту продукції: упаковка, зберігання, вантажно-розвантажувальні роботи, реклама.

17. Сплата податків.

18. Невиробничі витрати: втрати від браку, простої, псування матеріальних цінностей, їх нестача в межах норм природного убиліеслі винуватець не знайдений.

19. Інші витрати.

35). Облік матеріальних витрат, розподіл і порядок включення до с / с продукції.

Значну питому вагу в с / с продукції складають матеріальні витрати (від 50 до 90%), отже, важливе значення має раціональне використання матеріальних ресурсів при виготовленні продукції, а також контролю за витратами виробництва.

До матеріальних витрат належать: - сировина та матеріали - паливо на технологічні цілі - енергія - напівфабрикати (покупні) - МШП та ін

Облік матеріальних витрат ведеться на рах. 10 "Матеріали". Їх списання на виробництво відображається: К10-Д20 (списання на виробництво продукції) К10-Д23 (списання на виробництво продукції допоміжного виробництва) К10-Д25 (списання мат. Витрат на організацію та обслуговування виробництва) К10-Д26 (списання на обслуговування підприємства в цілому ) К10-Д28 (списання мат. витрат на виправлення браку) Списання матеріальних витрат на виробництво здійснюється на підставі наступних первинних документів: лімітно-забірних карт, вимог, накладних.

При списанні матеріалів на виробництво оцінка їх здійснюється за цінами ЛІФО, ФІФО і середньої фактичної с / с.

Відпуск матеріалів на виробництво не означає їх фактичні витрати. Для визначення фактичної витрати матеріалів та організації контролю за витрачанням їх у виробництві застосовуються різні способи: - інвентарний - спосіб документального оформлення - спосіб партионного розкрою матеріалів Інвентарний спосіб: фактичні витрати матеріалів на виробництво здійснюється розрахунковим шляхом. В кінці звітного періоду комісія проводить інвентаризацію, в результаті чого виявляється залишок невитрачених матеріалів у виробництві. На підставі первинних документів встановлюється кількість матеріалів, що надійшли у виробництво. Фактичні витрати розраховується наступним чином: залишок матеріалів на початок місяця "+" надійшло у виробництво матеріалів за місяць "-" залишок матеріалів на кінець місяця. Даний спосіб визначення витрат матеріалів найчастіше застосовується у безперервних виробництвах, де технологічний процес здійснюється в закритих апаратах і неможливо щодня визначати витрата матеріалів.

Спосіб документального оформлення: фактичний витрата матеріалів визначається на підставі первинних документів по витраті матеріалів. Цей спосіб застосовується, як правило, на тих виробництвах, де відсутня незавершене виробництво, і відпустка матеріалів розраховується і здійснюється на звітний період (1 міс.).

Спосіб партионного розкрою: застосовується на тих виробництвах, де сировина - тканини, листовий метал та інші матеріали. На підставі зразків здійснюється розкрій матеріалів. В кінці місяця визначаються залишки матеріалів. В кінці місяця фактичні витрати "=" витраті по нормі (за зразками) "+" відхилення (залишки). При визначенні залишків необхідно скласти акт про наявність залишків.

При виготовленні з одного виду сировини одного виду продукції мтеріальние витрати списуються і включаються до собівартості продукції прямим шляхом.

При виготовленні з одного виду матеріалів в одному цеху декількох видів продукції необхідно розподілити їх непрямим шляхом. Застосовуються різні способи розподілу матеріалів: 1. Нормативний спосіб (найбільш прогресивний).

2. Пропорційно кількості випущеної продукції.

3. Пропорційно обсягу випущеної продукції.

4. Пропорційно вазі випущеної продукції.

(1) На підставі первинних документів визначається загальна вартість фактично витрачених матеріалів. Розподіл фактичної вартості між окремими видами продукції, що випускається здійснюється в таблиці, яка має наступний вигляд:

Для розподілу відхилень між видами продукції визначається коефіцієнт розподілу: К = 200/1000 = 0.2, далі на нього множаться норми витрат.

Після виявлення відхилень по кожному виду продукції встановлюються причини і винуватці відхилень. Такий метод розподілу матеріальних витрат дозволяє контролювати витрати виробництва і застосовувати заходи для їх зниження.

Порядок включення до собівартості витрат на паливо та енергію.

Питома вага палива та енергії в собівартості продукції значний, в зв'язку цим виникає необхідність виділення їх в окрему статтю витрат з метою раціонального використання та контролю за витратами виробництва. Розподіл палива та енергії між окремими видами продукції здійснюється певним аналогічним чином розподілу витрат матеріалу. Існують різні способи, найбільш поширеними є такі: - пропорційно нормативним ставками на одиницю продукції; - пропорційно обсягу роботи споживають паливо й енергію механізмів з урахуванням їх потужності; - прямий спосіб включення в собівартість енергію визначається на підставі показників лічильників, паливо-шляхом зважування.

У бухобліку паливо і енергію на технологічні цілі відображають: Д20 - якщо в основному виробництві, Д23 - якщо в допоміжному виробництві К60 - енергія і газопровід або нафтопровід, К10 - в цестернах паливо

36). Облік і розподіл загальногосподарських витрат (ВОХР).

В результаті виробництва прод., Надання послуг, продажу товарів виникають витрати, пов'язані з організацією та управлінням підприємством в цілому. У зв'язку з тим, що питома вага їх значний, то незалежно від форми власності та виду продукції, що випускається (робіт і послуг) необхідно враховувати управлінські витрати окремо.

До складу ОХР включаються: 1) витрати на управління підприємством, які складаються з: зарплата управлінського персоналу, витрати на відрядження і витрати з переміщення, представницькі витрати, витрати на утримання пожежної, воєнізованої та сторожової охорони, інші витрати, 2) загальногосподарські витрати, до складу яких включаються: зміст общеексплуатаціонного персоналу; службові відрядження працівників, які не відносяться до апарату управління; амортизація основних засобів загальногосподарського призначення; утримання і ремонт будівель і споруд, інвентарю господарського призначення; витрати з випробувань, дослідів, досліджень та технічних удосконалень; витрати на забезпечення нормальних умов праці і техніки безпеки; витрати на проведення виставок, читання лекцій; витрати на підготовку кадрів, на організацію набору робочої сили; інші ВОХР.

3) податки, збори та інші обов'язкові платежі 4) ОХР непродуктивного характеру: втрати від простоїв, від псування і недостачі матеріальних цінностей.

Залежно від політики підприємства облік ОХР ведеться на рах. 26 "ВОХР". По дебету в кореспонденції з кредитом рахунків збираються витрати: К70 нарахування зарплати управлінського і общехоз. персоналу підприємства; К69 відрахування на соціальне страхування та забезпечення від суми оплати праці працівників управління; К02 нарахування суми зносу за основними засобами загальногосподарського призначення; К05 нарахування зносу по НМА; К13 нарахування зносу МШП загальногосподарського призначення; К60 вартість робіт і послуг загальногосподарського призначення; К71 списання відряджень і представницьких витрат загальногосподарського призначення; К84 списання втрат і нестач у межах норм природних втрат, виявлених на центральному складі; К76 інші витрати загальногосподарського призначення.

К26-Д20 - списуються на виробничу собівартість ВОХР і включаються до її складу окремою статтею.

У зв'язку з тим, що ОХР є умовно-постійними прийнято їх також списувати на рахунок 46 "Реалізація прод., Робіт, послуг" і включати в собівартість реалізованої продукції (міжнародна практика).

Аналітичний облік ОХР ведеться у відомості № 15 по дебету 26 рахунку. Синтетичний облік ведеться в Ж-О № 10 і в Ж-О № 11.

У зв'язку з тим, що ОХР є непрямими, включаються до собівартості шляхом розподілу або непрямим шляхом, існують різні способи розподілу ВОХР.

I. при списанні сК26 в Д20 1) ОХР включають до собівартості пропорційно зарплаті, нарахованої виробничим робітникам. При розподілі складають таку таблицю:

де К = Z / (Х + Y), Z береться з відомості № 15.

2) пропорційно нормативним витратам !!!!!

де К = 350/250 = 1.4 II. при списанні з К26 в Д46 1) ОХР розподіляються пропорційно виробничої собівартості готової продукції

де К = å / (Х + Y) Наприкінці місяця счет26 закривається і залишку не має, в балансі не відображається.

Значна питома вага вартості ОХР займають представницькі витрати. До складу представницьких витрат входять: витрати з прийому, обслуговування та проводах представників інших підприємств, частіше закордонних, які прибули для переговорів з метою встановлення і підтримки взаємовигідного співробітництва, а також витрати на утримання учасників, що прибули на засідання рад, конференції та ін мети.

Підставою для списання витрат є первинні документи. Як правило, представницькі витрати нормуються Мінфіном РФ. Витрати на представницькі витрати в межах нормативу списуються на ВОХР, а понад норматив списуються за рахунок прибутку підприємства. Облік представницьких витрат ведеться за дебетом рахунка 26 в кореспонденції з кредитом рахунків: К70 нарахування зарплати працівникам з обслуговування заходу; К69 відрахування на соц. страх. ; К50 видача готівки для проведення заходів; К60 залучення сторонніх транспортних організацій для надання послуг; К71 видача підзвітним особам коштів на господарські витрати та ін

37). Облік витрат допоміжних і обслуговуючих виробництв.

На багатьох підприємствах крім основного існують допоміжні пр-ва. Вони призначені для обслуговування і надання послуг цехам основного пр-ва. До допоміжних відносяться: - ремонтні пр-ва, - транспортні пр-ва, - будівельні пр-ва, - енергосилове пр-во (виробництво енергії, пари).

У зв'язку з тим, що цеху допоміжного пр-ва здійснюють власне пр-во з метою надання послуг, а також споживають послуги інших пр-тв, існує особливість організації обліку витрат на пр-во.

Аналітичний облік ведеться в вед-ти № 12 по Дсч. 23,25,28.

По кожному виду допоміжного виробництва складається окрема відомість, де на підставі первинних документів аналогічно основним пр-ву відображаються витрати, вироблені допоміжними виробництвами. Синтетичний облік витрат допоміжного пр-ва ведеться на рах. 23 "Вспом. пр-ва "в кореспонденції з К рахунків: - До 70 - нарахування з / п працівникам допоміжних пр-в, - До 69 - відрахування на соцстрах з з / п, - До 89 - створення резерву відпусток, - До 25 - списання загальновиробничих витрат на с / с виконаних робіт і наданих послуг допоміжних пр-в, - До 02 - нарахування амортизації по ОС допом. пр-ва, - До 13 - нарахування амортизації по МБП.

Усі прямі витрати відображаються на рах. 23.

Облік витрат ведеться і на рах. 25, де відображаються витрати з обслуговування і орг-ии допоміжного пр-ва, витрати по управлінню допом. пр-вом, витрати з утримання будівлі цеху допоміжного пр-ва.

Розподіл цих общепроизв. витрат і включення їх у с / с продукції допоміжного пр-ва здійснюється аналогічно і з тих самих методів, як і за основним пр-ву. (??? См. тема "управленч. Облік" 9. Облік общепроизв. Расх.) Вкласти

В кінці місяця визначається с / с продукції допоміжного пр-ва. Якщо підприємство має 1 вид допоміжного пр-ва, то с / с визначається аналогічно с / с продукції основного пр-ва. Всі витрати збираються в розрізі статей, аналогічних основним пр-ву.

У випадку, якщо продукція або послуги допоміжного пр-ва виявляються на сторону, то загальногосподарські витрати розподіляються між витратами основного і допоміжного пр-ва. Наприкінці місяця витрати допоміжного пр-ва пов'язані з вартості ДП списуються на її с / с. В обліку: Д20, К23.

Залишок за рахунком 23 дебітовий і показує наявність незавершеного пр-ва у допоміжному пр-ве.

Якщо у складі допоміжного пр-ва на підприємстві кілька цехів, то виникає необхідність при визначенні с / с продукції враховувати вартість прийнятих і наданих послуг. У зв'язку з тим, що фактичну вартість наданих та прийнятих послуг одночасно визначити неможливо, то виникає необхідність один з видів послуг оцінювати за плановою с / с. Розрахунок фактичної с / с продукції допоміжних виробництв здійснюється наступним чином: витрати свого цеху + с / с отриманих послуг - с / с наданих послуг. За умови, якщо продукція допоміжного пр-ва підлягає продажу на сторону, то облік випуску продукції допоміжного пр-ва ведеться наступному чином: протягом місяця всі витрати акумулюються на Д23, наприкінці місяця визначається загальна сума витрат, с / с продукції, що списується Д37 "Випуск прод., робіт, послуг", К23.

38). Облік незавершеного виробництва. Способи його оцінки.

В кінці звітного періоду на пр-вах з тривалим виробничим циклом визначається незавершене пр-во.

Незавершеним пр-вом називається продукція яка або не пройшла всіх стадій технологічної обробки, або не пройшла випробувань, не прийнята відділом технічного контролю, або не здана на склад.

До незавершеного пр-ву відносяться: матеріали, напівфабрикати, які знаходяться в пр-ве за умови, якщо вони піддалися обробці; з / пл, нарахована працівникам при виготовленні продукції, яка знаходиться в незавершеному виробництві.

Для визначення наявності незавершеного пр-ва в кінці звітного періоду проводиться інвентаризація незавершеного пр-ва. В результаті інвентаризації встановлюється наявність матеріальних цінностей у незаверш. пр-ве, нарахована з / пл за виготовлення продукції в незавершеному пр-ве. Для обліку витрат назавершенного пр-ва після закінчення інвентаризації складається акт, що відображає результати.

Для правильного обліку незавершеного пр-ва і визначення фактичної с / с ДП необхідно правильно оцінити незавершене пр-во. Існують декілька способів оцінки Незаверш. пр-ва. Застосування того чи іншого способу залежить від типу в-ва і видів продукції.

Наприклад, в дрібносерійному пр-ве всі витрати розподіляють між ДП і незавершеним пр-вом (корабле-та літакобудування).

Способи оцінки незавершеного пр-ва: 1. Оцінка за фактичної с / с. Сутність цього способу полягає в тому, що всі витрати, пов'язані з виготовленням вироби поки воно не закінчено, відноситься на с / с незавершеного пр-ва. Винятком є втрати від браку, які списуються на с / с придатної продукції.

2. Незавершене пр-во визначається шляхом інвентаризації. У цьому випадку до складу незавершеного пр-ва включаються тільки прямі витрати (матеріали і з / пл).

3. Визначення незавершеного пр-ва розрахунковим шляхом. Незавершене пр-во на початок місяця + витрати за місяць - з / з ГП. Такий спосіб оцінки незавершеного пр-ва застосовується на підприємстві в умовах нормативного методу обліку витрат, де фактична с / с = нормативної с / с продукції.

Аналітичний облік незавершеного пр-ва ведеться у відомості обліку витрат на пр-во. За статтями витрат відображається незавершене в-во на початок місяця, витрати за місяць, з / з ГП і незавершене в-во на кінець місяця.

У синтетичному обліку незавершене вир-во відповідає залишку по рах. 20 "Основне пр-во" і рах. 23 "Допоміжне пр-во".

39). Система обліку витрат по Попередільний метод.

Застосовується в галузях промисловості, де обробляється сировину послідовно проходить кілька окремих, самостійних фаз обробки-переділів. Кожен переділ, за винятком останнього, являє собою закінчену фазу обробки сировини, у результаті якої підприємство отримує не кінцевий продукт обробки, а напівфабрикат власного виробництва. Ці напівфабрикати використовуються не тільки в наступних переділах свого виробництва, але і реалізуються на сторону іншим підприємствам як покупні комплектуючі вироби та напівфабрикати (у металургії, текстильної та деревообробних галузях).

Витрати на виготовлення продукції цих виробництв обліковуються за видами однорідних виробів, статтям калькуляції і переділів.

Порядок обліку витрат і калькулювання продукції в різних підприємствах по переділів не однаковий.

1. Безполуфабрікатний варіант попередельного методу.

Не ведеться вартісної БО внутрішньозаводського руху напівфабрикатів, їх передачі з одного цеху в інший або на склад напівфабрикатів. Організовується тільки оперативний облік руху напівфабрикатів у натуральному вираженні. По кожному цеху враховуються лише його власні витрати. Обчислена частка витрат того чи іншого цеху в собівартості продукції списується з кредиту відповідних субрахунків рахунку 20 "основне виробництво" безпосередньо на рахунок 40 "готова продукція". При даному варіанті обліку безпосередньо з бухгалтерських записів можна виявити собівартість незавершеного виробництва тільки по заводу в цілому (сальдо по рахунку 20).

2. Напівфабрикатний варіант. Застосовується підприємствами, які реалізують продукцію кожного окремого переділу на сторону.

Розрахунку собівартості підлягає не тільки кінцевий продукт, але продукція кожного переділу окремо. Можливі два варіанти: а) з використанням рахунку 21 "Напівфабрикати власного виробництва".

Напівфабрикати кожного переділу, крім останнього, здаються цехами на склад і відпускаються наступного переділу зі складу.

Д21-К20 "Основне виробництво" - Передача напівфабрикатів із цеху на склад.

Д20-К21 - Відпустка напівфабрикатів зі складу у виробництво для подальшої обробки.

б) без використання рахунку 21.

Витрати одного переділу передаються наступному за дебетом рахунка основного виробництва одного цеху і кредитом рахунку основного виробництва іншого цеху в аналітичних показниках.

Недоліки напівфабрикатного варіанта: собівартість готової продукції складається з собівартості напівфабрикатів попередніх стадії обробки і витрат останнього переділу, тобто одні і ті ж витрати повторюються в собівартості напівфабрикатів кілька разів. Таке нашарування в обліку витрат підприємства називається внутризаводским обігом, який і підлягає виключенню при підсумовуванні витрат по підприємству в цілому.

Переваги: ​​цей метод дозволяє визначити собівартість окремих фаз обробки продукції по цехах, виявити місце виникнення і причини відхилень фактичної собівартості продукції від планової чи нормативної.

40). Класифікація витрат на виробництво.

Склад витрат, що включаються до собівартості готової продукції, встановлюється Урядом РФ. Принципи формування собівартості визначено в "Положенні про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг), що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) та про порядок формування фінансових результатів, врахованих при оподаткування прибутку", затверджено постановою Уряду № 5 52 від 5.08.1992 з урахуванням доповнень і змін, а також Законом РФ "Про податок на прибуток підприємств і організацій".

Для правильної організації управлінського обліку всі витрати класифікуються за разл. ознаками.

Класифікація виробництв з точки зору їх впливу на організацію обліку витрат на виробництво: Щодо промисловості всі витрати щодо виробництв поділяються на 2 групи: 1. Видобувні виробництва: для них характерні видобуток нафти, газу, вугілля, ловля риби, підготовка лісу і ін

2. Переробні виробництва: група виробництв, яка характеризується створенням продукту в результаті технологічного процесу. Технологічний процес в цих виробництвах складається з окремих стадій, в результаті чого виникає необхідність організовувати б / у за окремими стадіями виробництва і в цілому по технологічному процесу.

Залежно від особливостей виробництва і кількості продукції, що випускається обробні виробництва діляться на: серійне, одиничне і масове виробництво. Залежно від виду виробництва прімененяют різні методи та організацію обліку. Так, в едінчном виробництві застосовується позамовний метод обліку витрат на виробництво, в масовому виробництві простий або попередільний метод обліку витрат на виробництво в залежності від особливостей виробництва. Серійне виробництво характеризується випуском продукції певними партіями, в ньому застосовується простий або попередільний метод обліку витрат на виробництво.

Залежно від завдань і цілей виробництво поділяється на: 1. Основне - характеризується випуском тієї продукції, для якої створено підприємство.

2. Допоміжне - випуск продукції, яка обслуговує основне виробництво.

Витрати на виробництво класифікуються не тільки за видами виробництв, а й за іншими ознаками: По відношенню до технологічного процесу: Основні - витрати, які безпосередньо пов'язані з технологічним процесом. Вони, як правило, становлять більшу частину витрат, отже, необхідно здійснювати контроль за їх раціональним використанням та вживати заходів щодо їх зниження. До них отосятся матеріальні витрати, зарплата.

Накладні - пов'язані з організацією, обслуговуванням і управлінням виробництвом (в даний час питома вага цих витрат у собівартості продукції значний, тому що висока зарплата управлінських працівників. До них відносяться: в основному зарплата управлінського персоналу і витрати, пов'язані з утриманням будинків заводоуправління.

По відношенню до обсягу виробництва: Змінні - залежать безпосередньо від обсягу виробництва, до них належать матеріальні витрати, зарплата виробничих робітників.

Постійні (умовно) - не залежать від обсягу виробництва. До них відносять витрати, пов'язані з управлінням виробництвом.

За способом віднесення на собівартість продукції: Прямі - витрати, які безпосередньо пов'язані з випуском продукції, вони включаються в собівартість продукції прямим шляхом, тобто на підставі первинних документів. Як правило, прямі витрати пов'язані з випуском одного виду продукції.

Непрямі - витрати, які включаються до собівартості непрямим шляхом, тобто шляхом розподілу між окремими видами продукції. Розподіляються на підставі бази розподілу витрат, пов'язані з випуском декількох видів продукції. До них відносяться: - витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування - загальновиробничі витрати - загальногосподарські витрати - комерційні витрати та інших

У практиці непрямі витрати іноді можуть бути прямими, якщо для одного покупця поставляється тільки один з видів продукції.

За участі у виробничому процесі: Виробничі - розрахунок яких можливий у процесі виробництва продукції, вони складають виробничу собівартість продукції.

Позавиробничі (комерційні) - пов'язані з реалізацією продукції. Разом з виробничими витратами складають повну собівартість продукції.

За доцільністю витрачання: Продуктивні - пов'язані з випуском придатної продукції.

Непродуктивні - пов'язані з виправленням забракованої продукції, з оплатою простоїв з різних причин і т.д.

За місцем виникнення витрат: Внутрішні - виникають у процесі виробництва продукції всередині підприємства.

Зовнішні - виникають з різних причин поза підприємства, наприклад, витрати на виправлення зовнішнього браку, заміни непридатної продукції.

За центрами відповідальності: Витрати, відповідальність за якими несе робітник підприємства, майстер, начальник цеху, керівник підприємства.

Витрати, відповідальність за якими не несе працівник підприємства і т.д.

На жаль, на практиці облік за центрами відповідальності не знайшов належного застосування в нашій країні (застосовується на заході), у зв'язку з цим у первинних документах необхідно відзначати відповідальна особа, пов'язане з витрачанням тих чи інших матеріальних ресурсів.

За ступенем охоплення планом: заплановані - витрати, які пов'язані з виготовленням продукції - матеріальні витрати, витрати на зарплату, витрати на обслуговування, організацію та управління виробництвом.

Неплановані - витрати, які не пов'язані безпосередньо з виготовленням продукції - втрати від браку, втрати від простоїв та ін втрати. На жаль, зараз в Росії нічого не планується.

За періодичністю виникнення: Поточні - пов'язані з випуском продукції, постійно виникають на підприємстві: витрати на матеріальні ресурси, зарплату, витрати з обслуговування, організації, управління виробництвом.

Одноразові - виникають одноразово, пов'язані як правило з удосконаленням технологічного процесу і випуском нових видів продукції: витрати на підготовку і освоєння виробництва.

Для правильної організації обліку всі витрати класифікуються згідно з положенням про склад витрат.

За економічними елементами (необхідно для планування собівартості продукції).

В даний час для визначення собівартості продукції в зарубіжній і вітчизняній практиці часто застосовується дана класифікація, що знижує контроль за витратами виробництва.

Витрати поділяються на: - Матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів).

- Витрати на оплату праці.

- Відрахування на соціальні потреби.

- Амортизація основних засобів.

- Інші витрати.

Ця класифікація відповідає на питання, що необхідно для виробництва продукції.

За статтями витрат (калькуляції) необхідна для визначення собівартості продукції. Застосовується наступна типова номенклатура статей витрат при визначенні собівартості продукції: 1. "Сировина і матеріали" 2. "Зворотні відходи" ("-") 3. "Покупні вироби, напівфабрикати і послуги виробничого характеру сторонніх організацій" 4. "Паливо і енергія на технологічні цілі" 5. "Зарплата виробничих робітників" 6. "Відрахування на соціальні потреби" 7. "Витрати на підготовку і освоєння виробництва" 8. "Загальновиробничі витрати" 9. "Загальногосподарські витрати" 10. "Втрати від браку" 11. "Інші виробничі витрати" (1-11) - Виробнича собівартість.

12. "Комерційні витрати" (не завжди включається) (1-12) - Повна собівартість.

Кількість статей витрат визначається особливостями галузей, а також питомою вагою того чи іншого виду витрат у собівартості продукції. Наприклад, якщо витрати на паливо займають значну питому вагу в собівартості продукції, то вони виділяються окремою статтею.

41). Облік відходів у виробництві.

У деяких галузях утворюються відходи, які повністю або частково втратили свої первинні властивості і не можуть бути використані за прямим призначенням.

Відходи матеріалів поділяються на дві групи: поворотні і безповоротні.

Зворотні відходи - це відходи, які можуть бути використані підприємством чи реалізовані на сторону (стружка, обрізки, окремий шматок тканини і т.д.).

Безповоротні відходи - відходи, які не можуть бути використані: угари, розпил, усушка, утруска тощо Безповоротні відходи в бухобліку не враховуються і тому в окрему статтю витрат не виділяються.

Зворотні відходи враховуються на підставі первинних документів, виділяються в окрему статтю і віднімаються з вартості витрачених матеріалів. Оцінюються витрати за ціною можливого використання.

При списанні відходів здійснюється розподіл їх по різних видах продукції. Існують різні способи розподілу: розподіл прямим шляхом; розподіл пропорційно вартості витрачених матеріалів.

Бухгалтерський облік зворотних відходів ведеться на підставі Д10 К20, 23 в залежності від того, де вони виникають.

42). Облік утворення та використання спец. фондів.

Фонди спеціального призначення (ФСП) формуються за рахунок прибутку підприємства. Норми відрахування в ФСП встановлюються підприємством і вказуються в установчих документах. Крім прибутку джерелом утворення ФСП можуть бути також безоплатні внески засновників або інших Ф і ЮЛ. До ФСП відносяться: фонди нагромадження (ФН), фонду споживання (ФП) і фонди соціальної сфери (ФСС).

Облік ФСП здійснюється на пасивному рахунку 88 "Нерозподілений прибуток". За кредитом рахунка відображається освіта фондів, по дебіт - їх використання.

88.3 "ФН", 88.5 "ФЗ", 88.4 "ФСС".

Розглянемо утворення та використання кожного з цих фондів.

ФН - призначений для розвитку підприємства: для фінансування витрат по розширенню дійсного виробництва, будівництва нових об'єктів, реконструкції підприємства. Кошти ФН можуть бути використані на проведення НДДКР, на створення інвестиційних фондів, на витрати пов'язані з випуском цінних паперів. Кошти ФН можуть бути зменшені в результаті покриття збитків звітного року, а також інших витрат.

Освіта ФН: 1. за рахунок прибутку підприємства Д81 "Використання прибутку" і К88.3; 2. за рахунок безоплатного надходження основних фондів, матеріалів, нематеріальних активів у соціальну сферу Д01 "Основні засоби", 10 "Матеріали", 04 "нематер. активи "К88.3 Використання ФН: Д88.3-К08" Капітальні вкладення "- на кап. вкладення на суму витрат не збільшують первісну вартість основних фондів; Д88.3-К87 "Додатковий капітал" - сума збитків за звітний рік; Д88.3-К85 "Статутний капітал" - сума фонду розподіленого між засновниками; Д88.3-К10 "Матеріали "- сума цінностей переданих безоплатно іншим Ю. Л або ФО; Д88.3-К47" Реалізація і інше вибуття основних засобів ", 48" Реалізація інших активів "- сума збитків за переданими безоплатно основних фондів та ін товарно-матеріальних цінностей.

ФП. Кошти ФП спрямовуються на розвиток соціальної сфери підприємства, на матеріальне поощерение персоналу, на здійснення заходів, які не призводять до утворення нового майна підприємства. кошти ФП можуть бути використані на оплату проїзних квитків, санаторних путівок, дотацій на харчування та інших виплат, компенсацій та заохочення.

Освіта фонду: Д81 "Використання прибутку"-К88.5 - за рахунок чистого прибутку підприємства Д85 "Статутний капітал"-К88.5 - за рахунок цільових внесків засновників Використання коштів: Д88.5-К50 "Каса" - сума виданої матеріальної допомоги; Д88.5-К70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" - сума премій і винагород; Д88.5-К51 "РС" - вартість придбаних подарунків для працівників підприємства; Д88.5-К71 "Розрахунки з підзвітними особами" - сума витрат на відрядження нарахованих понад встановлені ліміти.

ФСС. Кошти ФСС спрямовуються за рішенням засновників на фінансування розвитку соц. сфери. Цей фонд відображає рух майна відноситься до соціальної сфери отриманого безоплатно від інших Ю. Л.

Освіта фонду: Д81-К88.4 - за рахунок прибутку підприємства Д88.4 - використання ФСС.

43). Облік формування статутного капіталу.

У зв'язку з переходом до ринку і утворення пр-й різних форм власності в БУ з'явилося нове поняття - КАПІТАЛ пр-я. Один з основних видів капіталу підприємства-статутний капітал.

Порядок формування вуст. капіталу регулюється законом та установчими документами. Статутний капітал формується за рахунок внесків юр. і фіз. осіб.

Статутний капітал держ. пр-я формується з ср-в виділених з держ. бюджету в момент початку функціонування пр-я.

Статутний капітал АТ складається з певної кількості акцій з однаковою номінальною ст-тью.

Відповідно до положення про АТ в РФ випускаються іменні акції з реєстрацією всіх акціонерів у спец. реєстрі. В оплату за акції можуть бути внесені ден. кошти в руб. та валюті, будівлі, споруди, нематеріальні активи.

Сінтеріческій облік КК ведеться на рахунку № 85 "Статутний капітал". Це пасивний рахунок, сальдо по ньому кредитове і має відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому в засновницького документах.

Після реєстрації АТ утворюється заборгованість акціонерів перед АТ: 1. Освіта статутного капіталу: Д75 "Розрахунки з засновниками" - К85.

2. Фактич. надходження внесків засновників Д51 (52)-К75.

3. Внесок до статутного капіталу основних ср-в Д01 - К75; нематеріальних активів Д04 - К75.

Вкладниками можуть бути і фіз. особи, і пр-я і організації. Відповідно до рішення установчих зборів можлива зміна статутного капіталу: 4. Збільшення статутного кап. за рахунок прибутку пр-я Д81 "Використання прибутку"-К85.

5. Збільшення вуст. капіталу за рахунок резервного Д86 "Резервний капітал" - К85.

6. Збільшення вуст. капіталу за рахунок додаткового капіталу Д87 "Додатковий капітал"-К85.

7. Зменшення статутного капіталу здійснюється при покритті збитків АТ Д85-К88 "Нерозподілений прибуток".

При зміні вуст. капіталу необхідна перереєстрація АТ.

Аналітичний облік КК ведеться в розрізі кожного акціонера на спец. картках. Підстава для ведення цього обліку - установчі документи, акти приймання-передачі ОЗ, нематеріальних активів, прибутково-касові ордери та ін

44). Облік додаткового капіталу.

Додатковий капітал створюється в результаті переоцінки майна пр-я, безоплатного надходження майна пр-я або емісійного доходу.

Синтетичний облік додаткового капіталу ведеться на рахунку 87 "додатковий капітал" - рахунок пасивний; за К відображається збільшення додаткового капіталу згідно з приростом ст-ти; по Д відображається використання додаткового капіталу. Сальдо кредитове і показує наявність додаткового капіталу на підприємстві.

Формування додаткового капіталу регулюється нормативними актами. З-за різних джерел формування доб. капіталу в БУ відкриваються різні субрахунки: 87.1 "Приріст вартості майна по переоцінці" 87.2 "Емісійний дохід" 87.3 "Безоплатно отримані цінності" 1. Освіта та поповнення доб. кап., кот. пов'язано з приростом ст-ти, відображається за К87 / 1 в кореспонденції з Д різних рахунків: Д01 "Основні засоби" - при переоцінці основних засобів, Д04 "Нематеріальні активи" - при переоцінці нематеріальних активів, Д07 "Обладнання до встановлення" - переоцінка обладнання до установки, Д10 "Матеріали" - переоцінка матеріалів та ін рахунків.

2. Зменшення доб. кап. возвожность при використанні коштів на збільшення статутного капіталу Д87-К85 "Статутний капітал".

3. При погашенні непокритого збитку Д87-К88 "Нерозподілений прибуток" 4. При переоцінці майна в результаті зниження його вартості Д87-К01, 04,07,10 і т.д.

На субрахунку 87.2 "Емісійний дохід" облік ведеться наступним чином: ведеться облік емісійного доходу від продажу цінних паперів у тому випадку, якщо сума різниці між продажною ст-тью ​​і номінальною буде позитивною.

Облік емісійного доходу: Д51, 52,50 (рідко)-К87.2.

Облік скорочення емісійного доходу аналогічний обліку на рах. 87 / 1.

Облік за субрахунком 87.3 (нематер. цінності): Оприбуткування майна Д01 "Основні засоби", 04 "НМА", 07 "Устаткування до установки", 10 "Матеріали" та ін - К87.3.

Використання - Д87.3 К різних рахунків.

Освіта - аналогічно обліку на 87.1.

45). Облік формування фінансових результатів.

Кінцевим результатом фінансової діяльності підприємства є його балансовий прибуток (збиток), який складається з прибутку від реалізації продукції, прибутку від іншої реалізації і суми позареалізаційних досходов і втрат.

Визначається фінансовий результат від реалізації продукції та іншої реалізації шляхом зіставлення К і Д рахунків 46,47,48.

Позареалізаційні доходи враховуються за К80 в кореспонденції з Д51, 76,26.

Для обліку фінансових результатів використовується рахунок 80 "Прибутки і збитки", який має 3 субрахунки: 1. Фінансовий результат від реалізації продукції 2. Фінансовий результат від іншої реалізації 3. Позареалізаційні доходи і втрати.

При визначенні фінансового результату з виручки віднімається ПДВ і фактична собівартість реалізованої продукції.

Фактична собівартість реалізованої продукції складається з собівартості продукції, комерційних витрат та управлінських витрат.

Рахунок 80 є пасивним, за К відображається прибуток від реалізації, за Д - збиток. Фінансовий результат діяльності підприємства складається з: 1. Фінансовий результат від реалізації продукції 2. Фінансовий результат від іншої реалізації 3. Позареалізаційні доходи і втрати.

Облік фінансового результату ведеться наступним чином: 1. облік прибутку, отриманої від реалізації продукції відображається Д46-К80.1 2. облік збитку, отриманого від реалізації: Д80.1-К46 Відповідно до облікової політики підприємства, яка формується на майбутній рік, підприємство має встановити, як воно буде вести облік фінансового результату: або за пред'явленням документів у банк (по моменту відвантаження), або із зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок (по моменту реалізації). Держава рекомендує підприємствам визначати фінансовий результат по моменту відвантаження (з метою налогооблженія).

При зміні облікової політики необхідно мати дозвіл на зміну облікової політики від Мінфіну РФ, а також повідомити про зміни в податкову інспекцію.

Якщо підприємство реалізує продукцію у валюті, то необхідно здійснювати перерахунок доходів за поточним курсом рубля, конвертованій ЦБ на день надходження коштів на розрахунковий рахунок.

Фін. результат від іншої реалізації: Д47, 48 К80-2 (прибуток), Д80-2 К47, 48 (збиток).

Фінансовий результат від реалізації основних засобів залежить від того, за якою вартістю будуть продані основні засоби. Підприємство має право самостійно приймати рішення про продаж основних засобів за ринковою вартістю, яка може бути вище первісної вартості або за залишковою вартістю.

Відповідно до вимог податкового законодавства для цілей оподаткування при реалізації основних засобів за ціною не вище залишкової вартості фондів результат визначається з розрахунку реалізації за ринковою ціною.

Фінансовий результат від реалізації іншого майна підприємства (НМА, обладнання до встановлення, матеріали, МШП, незавершене капітальне будівництво, цінні папери та грошові документи) враховується: Прибуток для цілей оподаткування-перевищення продажної ціни над первісною або остат. вартістю.

Якщо підприємство реалізує інше майно за ціною не вище його собівартості, то для цілей Оподаткування прибутку виручка від реалізації являє собою суму угоди, яку визначають виходячи з ринкових цін реалізації аналогічної продукції.

Підприємство спеціальним розрахунком визначає суму виручки від таких операцій та розрахунок представляє в податкову інспекцію одночасно з бухгалтерською звітністю та розрахунком з податку на прибуток.

Облік фінансового результату по реалізації іншого майна відображається: при отриманні прибутку: К80.2-Д48 при отриманні збитку: Д80.2-К48 До позареалізаційних доходів відносяться: 1. Доходи, отримані на території РФ і за її межами від пайової участі в діяльності інших підприємств. Прибуток: К80.3-Д50, 51,52. Дивіденди по акціях, премії або% по облігаціях і інших цінних паперів, що належать підприємству.

2. Доходи від здачі майна в поточну оренду: Д76.3-К80.3.

3. Доходи від дооцінки виробничих запасів, готової продукції і товарів: Д14-К80.3.

4. Визнані боржником штрафи, пені, неустойки та інші види санкцій за порушення умов господарських договорів, а також з відшкодування завданих збитків: Д63-К80.3.

5. Прибуток, отриманий підприємством в результаті спільної діяльності: Д78.3-К80.3.

6. Прибуток минулих років, виявлена ​​у звітному році: Д83.2-К80.

7. Позитивні курсові різниці по валютних рахунках, а також по опреаціі у ВКВ відбивається Д50, 52,58,60,61,62,64,70,71,76,83,90,92,94,95 К80.3.

8. Виявлені при інвентаризації невраховані об'єкти майна: К80.3-Д01, 10,12,20,21,04,23,40,41,06,07 та ін операції безпосередньо не пов'язані з виробництвом продукції.

Позареалізаційні збитки відображаються за Д80.3 в кореспонденції з К рахунків: 1. К20-затарити за анульованими виробничими замовленнями.

2. К10, 12,60,68,69,70,71,76 - витрати на утримання законсерсірвірованних виробничих потужностей і об'єктів.

3. К10-збитки по опреаціі з тарою.

4. К50, 51,76 - судові витрати та арбітражні збори.

5. К63-некомпенсовані винуватцями втрати за зовнішніми причинами.

6. К82-суми сумнівних боргів по розрахунках з іншими підприємствами.

7. К45, 61,62,76, ін - збитки від списання дебіторської заборгованості, за якою строк позовної давності минув.

8. К06, 07,08,10,12,20,21,23,29,40,41,50 и др. - некомпенсовані втрати від стихійних лих.

9. К01, 04,06,07,08,10,12,20,21,23,40 - некомпенсовані збитки в результаті пожеж, аварій та інших надзвичайних ситуацій.

10. К84-збитки від розкрадання, винуватці яких рішенням суду не встановлені.

11. К50, 52,60,61,62,63,64 - негативні курсові різниці по валютних рахунках і по операціях у ВКВ.

12. К63-визнані підприємством штрафи, пені, неустойки, витрати по відшкодуванню завданих збитків.

Балансова прибуток = Виручка - ПДВ - фактична собівартість реалізованої продукції.

Чистий прибуток = Балансовий прибуток - Податок (використовується на розсуд керівництва).

46). Облік резервного капіталу.

Відповідно до законодавства РФ і установчими документами підприємства створюють резервний капітал. Резервний капітал створюється за рахунок прибутку пр-я для покриття непередбачених витрат. Залежно від стану економіки гос-во зобов'язує пр-я мати резервний капітал того чи іншого розміру. Джерело форм-я - прибуток.

1. Відрахування в рез. кап. з прибутку: Д81 "Використання прибутку"-К86 2. Резервний капітал використовується для: - покриття балансового збитку пр-я: Д86-К88 "Непокритий збиток".

- Оплати доходів засновникам, при нестачі прибутку звітного року на ці цілі: Д86-К75 "Розрахунки з засновниками".

- Збільшення вуст. капіталу: Д86-К85 "Статутний капітал".

Залишок за рахунком 86 "Резервний капітал" кредитовий, він показує наявність невикористаних резервів пр-я.

У балансі капітал підприємства відображається статтями: статутний капітал, резервний капітал, додатковий капітал в IV розділі пасиву.

47). Облік нерозподіленого прибутку.

В кінці звітного періоду визначається нерозподілений прибуток підприємства як різниця між К80 і Д80 (прибуток), Д80 і К80 (збиток). Ця різниця списується з рахунку 80 на рахунок 88 "Нерспределенная прибуток або непокритий збиток". У результаті цього приводу 80 закривається і в балансі окремою статтею не відбивається.

Нерозподілений прибуток звітного року враховується на субрахунку 88, а минулих років - на субрахунку 88.

Нерозподілений прибуток може бути використана на виплату дивідендів засновникам підприємства: Д88.1-К70, 75.

Сума, що залишилася нерозподіленого прибутку підприємства враховується в подальшому як нерозподілений прибуток минулих років. Вона може бути використана підприємством (Д88) на поповнення резервного капіталу: Д88, К86; на збільшення статутного капіталу-К??? 85; на відрахування в спеціальні фонди - К88; на виплату доходів учасникам підприємства-К70, 75.

У балансі нерозподілений прибуток звітного року та минулих років відображається окремими статтями в 4 розділі пасиву.

Облік утворення прибутку підприємства відображається за К-ту80 в кореспонденції з Дебетом: Д46-прибуток від реалізації готової продукції.

Д47-прибуток від продажу або ліквідації основних засобів.

Д48-прибуток, отриманий від продажу НМА, незавершеного виробництва, виробничих запасів, МШП, цінних паперів та ін

Д50, 51,52 - зараховані штрафи, пені, неустойки.

Д76-3-нарахована орендна плата за здані в поточну оренду основні засоби.

Д78-нараховані дивіденди від дочірніх підприємств.

Д77 нарахування прибутку від спільної діяльності.

Д76.3-нарахування% по довгострокових і короткострокових цінних паперів та наданими позиками.

Д50, 51 - надходження раніше списаних безнадійних боргів.

Д63-відбиваються штрафи за порушення господарських договорів.

Д82-приєднання невикористаної частини резерву по сумнівних боргах до прибутку.

Д83-нарахування доходів майбутніх періодів у рахунок прибутку підприємства.

За Дебету рахунку 80 в кореспонденції з К рахунків відображається: К46-збитки від реалізації продукції.

К47-збитки від вибуття та продажу основних засобів.

К48-збитки від продажу НМА.

48). Облік і розподіл комерційних витрат.

Комерційними називаються витрати, пов'язані зі збутом, реалізацією продукції. До складу кому. витрат включаються: 1. Витрати на тару і упаковку виробів на складах ДП, крім упаковки пр-ції в произв-х цехах.

2. Доставка пр-ції на станцію відправлення.

3. Навантаження пр-ції у вагони та ін трансп. ср-ва.

4. Комісійні збори, що сплачуються збутової організації.

5. За утримання приміщень для зберігання пр-ції в місцях її реалізації.

6. На рекламу і пр.

Аналітичний облік комерційних витрат ведеться по кожній статті-у відомості № 15.

Синтетичний облік комерційних витрат ведеться на счете43 "Комерційні витрати" (збірно-розподільчий).

За Д43 протягом отч. періоду збираються всі комерційні витрати та відображаються в кореспонденції з К наступних рахунків: К10 "Матеріали" - ст-ть тари та упаковки на складі ГП.

К70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" - з / п, нарахована працівникам з навантаження - розвантаження пр-ції; з / п експедиторам та ін працівникам, які супроводжують вантаж.

К69 "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню" - відрахування на соц. страх-е.

К89 "Резерви майбутніх витрат і платежів" - створення резервів відпусток на з / п робітникам.

К71 "Розрахунки з підзвітними особами" - нарахування добових за тимчасове супроводження вантажу, вартість зворотного проїзду.

К45 "Товари відвантажені" - вартість втрат в межах норм природних втрат.

К23 "Допоміжне виробництво" - вартість послуг, наданих власним автотранспортом.

К60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - вартість послуг транспортних організацій з доставки вантажу на станцію призначення або відправлення.

å комерційних витрат у к. звітного періоду списується і розпод-ся між окремими видами пр-ції з метою опр-я їх full себ-ти.

Якщо на підприємстві ведеться облік відвантаженої пр-ції, комм. витрати розподіляються між відвантажені. і реаліз. продукцією: Д45-К43; Д46 "Реалізація продукції"-К43.

Якщо облік відвантаженої продукції не ведеться: Д46-К43 - списання комерц. витрат у к. місяці.

Розподіл комерційних витрат між видами пр-ції: 1. Витрати на упаковку і трансп-ку включаються до собівартості продукції прямим шляхом. Якщо немає такої можливості, то розподіл комерційних витрат здійснюється пропорційно вазі продукції, або обсягом, якої виробничої собівартості і т.д.

2. Інші комерційні витрати розподіляються між окремими видами пр-ції проп-но вазі, обсягу, виробничої собівартості реалізованих виробів.

Залишок за рахунком 43 в к. звітного періоду приєднується до залишку по рахунку 45 і відображається в балансі однією статтею. Якщо рахунок 45 не застосовується, то комерційні витрати списуються на рахунок 46.

Синтетичний облік ведеться у відомості № 15 по Д43, і в журналі-ордері № 11 по К43.

49). Бухгалтерський баланс, його зміст і аналітичні можливості.

Бух. баланс форма N 1 застосовується з 1996, представлений у вигляді вертикальної таблиці, яка складається з 6 розділів: 1 - 3 актив, 4 - 6 - пасив. Особливість: він складається за принципом нетто, тобто всі статті в ньому очищені, що дозволяє судити про фінансове становище підприємства без додаткових розрахунків. У балансі відображається майно підприємства на початок і кінець року з наростаючим підсумком.

Структура активу балансу 1 розділ. Необоротні активи статья1. НМА, у тому числі: - організаційні витрати; - патенти, ліцензії, товарні знаки (облік ведеться за залишковою вартістю) 2. Основні кошти, в тому числі: - земельні ділянки та об'єкти землекористування; - будівлі, машини, обладнання та ін ОС (за залишковою вартістю) 3. Незавершене будівництво - залишки по невстановленій обладнання, неосвоєним КВ і отриманим авансам.

4. Довгострокові фінансові вкладення, у тому числі: - інвестиції в дочірні суспільства; - інвестиції в залежні суспільства; - інвестиції в інші організації; - позики, надані організаціям на термін більше 12 місяців; - власні акції, викуплені в акціонерів-інші довгострокові фін. вкладення 5. Інші необоротні активи Разом по розділу 1.

2 розділ. Оборотні активи 1. Запаси, втом числі: - сировина, матеріали та інші аналогічні цінності; - тварини на вирощуванні та відгодівлі; - МШП (за остат. Вартості); - витрати в незавершеному виробництві; - ГП і товари для перепродажу; - товари відвантажені; - витрати майбутніх періодів.

На відміну від колишнього обліку, всі запаси синтезовані в окрему статтю, крім того відображаються за кожним видом запасів. Оцінка запасів здійснюється за фактичною собівартістю, за винятком МШП.

2. ПДВ по придбаних цінностей.

3. Дебіторська заборгованість (платежі, які очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати) в тому числі: - покупці та замовники; - вексель до отримання; - заборгованість дочірніх і залежних товариств; - заборгованість учасників по внесках до статутного капіталу; - аванси видані; - інші дебітори (Д68).

4. Дебіторська заборгованість (платежі очікуються протягом 12 місяців). Підстатті такі ж.

5. Короткострокові фінансові вкладення, у тому числі: - інвестиції в залежні суспільства; - власні акції, викуплені в акціонерів - інші короткострокові фінансові вкладення.

6. Грошові кошти: - каса; - рсчетние рахунку; - валютні рахунки; - інші грошові кошти, 7. Інші оборотні активи.

Разом по розділу 2

3 розділ. Збитки 1. Непокриті збитки минулих років.

2. Збиток звітного року.

Разом у розділі 3.

Баланс:

Пасив

Розділ 4. Капітал і резерви (зобов'язання підприємства перед засновниками) 1. Статутний капітал 2. Додатковий капітал 3. Резервний капітал, в тому числі: - резервні фонди, утворені відповідно до законодавства (за рахунок прибутку підприємства) - резерви, утворені відповідно до засновницькими документами 4. Фонди накопичення 5. Фонд соціальної сфери 6. Цільові фінансування і надходження 7. Нерозподілений прибуток минулих років 8. Нерозподілений прибуток звітного року Зараз накопичення прибутку в балансі не відображається.

Разом по розділу 4

5 розділ. Довгострокові пасиви У цьому розділі відображаються зовнішні зобов'язання підприємства, які поділяються на кредити і позики. До складу 5 розділу включаються статьті: 1. Позикові кошти, в тому числі - кредити банків, що підлягають погашенню більш ніж через 12 місяців (рахунок 92) - інші позики, що підлягають погашенню більш ніж через 12 місяців (рахунок 95) 2. Інші довгострокові пасиви Всього по розділу 5:

6 розділ. Короткострокові пасиви Відображаються зобов'язання підприємства перед кредиторами термін погашення яких здійснюється протягом 12 місяців, статті групуються за ступенем складності.

1. Позикові кошти (що підлягають погашенню протягом 12 місяців), у тому числі: - кредити банків - інші позики 2. Кредиторська заборгованість, у тому числі: - постачальники та підрядники - векселя до сплати - з оплати праці - із соціального страхування і забезпечення - заборгованість перед дочірніми і залежними товариствами-заборгованість перед бюджетом - аванси отримані - інші кредитори 3. Розрахунки за дивідендами 4. Доходи майбутніх періодів 5. Фонди споживання 6. Резерви майбутніх витрат і платежів 7. Інші короткострокові пасиви Разом по розділу 6

50). Облік фінансових інвестицій.

Фінансові інвестиції - це витрати ЮЛ на придбання цінних паперів інших підприємств, держави, а також дебеторская заборгованість, надана в борг на території Росії та за її межами.

Залежно від терміну, на який виробляються фінансові інвестиції, розрізняють такі їх види: 1. Короткострокові - це витрати на придбання облігацій, позики за векселями та інші боргові зобов'язання, термін погашення яких настає протягом одного року, а також вкладення в акції інших підприємств, що котируються на біржі.

2. Довгострокові - інвестиції, термін повернення яких більше одного року; акції підприємств, що не котируються на біржі, вклади в статутні капітали інших ЮЛ.

Облік короткострокових фінансових інвестицій ведеться на рахунку 58 "Короткострокові фінансові влодженія". Рахунок активний, по Д - придбання цінних паперів або фінансові інвестиції, по К - реалізація цінних паперів. Рахунок має три субрахунки: 1 - "Облігації та ін цінні папери", 2 - "Депозити", 3 - "Надані позики". Придбання облігацій відображається Д58.1-К51 "Розрахунковий рахунок", 52 "Валютний рахунок" за купівельною вартістю. Купівельна вартість може бути більше або менше номіналу. Відповідно до "Положення про БО і звітності" ця різниця протягом терміну обігу облігацій списується щомісяця і доводиться до номінальної вартості.

ПРИКЛАД: Купили облігацій на суму 20 млн руб, їх номінальна вартість 18 млн руб. Різниця - 2 млн руб.

2000000: 12 = 166,7 тис руб.

Д80 "Прибутки і збитки" К58.1 - 166,7 тис руб.

Якщо номінальна вартість вище покупної: Д58.1-К80. До моменту погашення фактична вартість стає рівної номінальної.

Вкладення в облігації передбачають отримання фіксованого грошового доходу (відсотка). Залежно від номінальної вартості і фіксованого доходу (відсотка) підприємство отримує певну суму доходу: Д51-К80.

Облігації можуть бути реалізовані з різних причин. Балансова вартість облігацій: Д48 "Реалізація інших активів"-К58.1. Виручка від реалізації: Д51 ,52-К48. Фінансові результати: Д48-К80 (прибуток) або К48-Д80 (збиток).

Облік довгострокових фінансових інвестицій здійснюється на рахунку 06 "Довгострокові фінансові вложнія". У цього рахунку три субрахунки: 1 - "Паї й акції", 2 - "Облігації", 3 - "Надані позики". Облік за рахунку 06 аналогічний обліку за рахунком 58. Виняток становить облік різниці між ціною купівлі та номінальною вартістю.

Якщо покупна вартість придбаних облігацій більше їх номінальної вартості, то при кожному нарахуванні належного по них доходу проводиться списання різниці: На суму належного доходу: Д76 "Розрахунки з різними Д і К" - на суму належного доходу, К06.2 "Облігації" - на різницю між ціною купівлі та номінальною вартістю, К80 "Прибутки і збитки" - прибуток отриманий = доход-різниця Якщо покупна вартість менше номіналу, то при кожному надходженні доходу проводиться донарахування різниці між номіналом і вартістю покупки: Д76 (сума належного доходу), К06.2 (різниця між номіналом і купівельною вартістю), К80 (прибуток = прибуток + різниця).

Акції.

Різниця між номіналом і купівельною вартістю акцій може привести до прибутку або до збитків в залежності від котирування на біржі. В обліку: Д06 ,58-К51 - покупна вартість акцій., Д06 ,58-К80 - отримання прибутку або Д80-К06, 58 - збиток, Д51-К80 - дивіденд.

51). Облік цільового фінансування і цільових надходжень.

Облік цільового фінансування ведеться на рахунку 96 "Цільові фінансування й надходження" на цьому рахунку ведеться облік коштів, що виділяються у вигляді урядових субсидій, у вигляді внесків батьків на утримання дітей в дитячих установах, надходжень від інших підприємств.

Рахунок 96 - пасивний, за К відображається отримання коштів, по Д - використання.

К96-Д50 "Каса" - надходження грошей у касу (від батьків); К96-Д51 "РС" (52 "Валютний рахунок") - одержання коштів від підприємств в рублях та валюті на цільове фінансування; Д96-К10 "Мат.", 08 "КВ", 12 "МШП" - вартість основних засобів (рах. 08), мат. цінностей (10,12), придбаних за рахунок цільового фінансування; Д96-К70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" - сума заробітної плати, нарахованої персоналу за рахунок цільового фінансування; Д96-К51 "РС" - сума оплати платіжних вимог постачальників та інших кредиторів.

52). Облік НМА.

Нематеріальні активи і принципи організації їх обліку.

До нематеріальних активів відносять довгострокові невловимі активи, які не мають матеріальну форму, але приносять дохід підприємству. Їх цінність - в довгострокових правах або переваги, які вони дають власникові. Приклади нематеріальних активів: патенти, авторські права, ліцензії, торгові марки, права на користування матеріальними ресурсами, програмні продукти та ін

У БО - нематеріальні активи враховуються за вартістю їх придбання, яка визначається: 1. За ціною домовленості сторін, наприклад, коли засновник здійснює внесок у статутний капітал.

2. За фактичної вартості придбання, коли нематеріальні активи купуються в інших осіб за плату.

3. За ціною, встановленою експертною оцінкою, коли нематеріальні активи надходять безоплатно.

Первинний облік нематеріальних активів здійснюється на підставі: - свідоцтв на право користування, - актів приймання робіт з розробки програмного забезпечення, - протоколів про внесення нематеріальних активів, - протоколів про збори засновників, - патентів та ін

Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться за їх видами в картках форми ОС6 і у відомості № 17, де відбивається найменування об'єкта, первісна вартість, техніко-економічна характеристика, термін корисної дії об'єкта (тк на нього нараховується знос) та ін

Синтетичний облік нематеріальних активів здійснюється на рахунку 04 "Нематеріальні активи", рахунок активний, С _д показує наявність нематеріальних активів.

За Д04 - надходження нематеріальних активів в кореспонденції з: - К08 "Капітальні вкладення" при придбанні за плату, - К87 "Додатковий капітал" при безоплатному надходженні або субсидії держави.

За К04 - вибуття нематеріальних активів: - Д48 "Реалізація інших активів" при списанні, реалізації або безоплатної передачі нематеріальних активів. Одночасно відображається знос Д05 "Амортизація нематеріальних активів" К48.

Д48 К68 "Розрахунки з бюджетом" - нарахування ПДВ.

Облік зносу нематеріальних активів.

Як і основні засоби, нематеріальні активи в процесі експлуатації переносять свою вартість на собівартість продукції, що продається поступово у вигляді зносу (амортизації).

Знос нематеріальних активів нараховується щомісячно за нормою, її величина розраховується виходячи з первісної вартості і строків корисного використання. По об'єктах, у яких не можна визначити строк корисного використання, норма встановлюється у розрахунку на 10 років, але не більше терміну діяльності підприємства.

Облік зносу нематеріальних активів проводиться на рахунку 05 "Знос нематеріальних активів". Нарахування зносу: К05-Д20 "Основне виробництво", 25 "Загальновиробничі витрати", 26 "Загальногосподарські витрати", 31 "Витрати майбутніх періодів" (залежно від призначення нематеріальних активів).

При вибутті нематеріальних активів з різних причин нараховується знос: Д05-К48 "Реалізація інших активів".

53). Облік короткострокових і довгострокових позик.

Поряд з кредитами підприємства ведуть розрахунки по отриманих і виданих позиках. Облік позик ведеться на рах. 94 "Короткострокові позики", 95 "Довгострокові позики" (понад 12 міс.).

Надходження коштів від позикодавця: Д50 ,51-К94, 95.

Погашення заборгованості: Д94 ,95-К51.

В даний час можливо отримати кредит від Ф і ЮЛ. Для відділення їх від банківських кредитів їх називають позиками. Облік на рахунках: 93 "Короткострокові позики", 94 "Долгосроцние позики".

Сн-заборгованість перед Ф і ЮЛ за отриманими від них позиками. Об_д-збільшення боргу, за К-зменшення боргу, повернення, погашення.

На цих рахунках відображаються заборгованість за позиками, за векселями виданими, суми коштів від випуску короткострокових і довгострокових цінних паперів. За цими рахунками обов'язково ведеться розгорнутий аналітичний облік: - за формами отримання позик (акції, облігації), - за векселями виданими, - за термінами погашення.

Короткострокові позики виступають як правило у вигляді комерційного кредиту (векселі) і у вигляді партнерського кредиту (під боргові зобов'язання).

При отриманні комерційного кредиту Д60 (основна сума боргу), 26 (відсотки)-К94. При погашенні боргу Д94-К51.

При отриманні партнерського кредиту Д51-К94.

Залучення грошових коштів шляхом реалізації цінних паперів Д51 ,50-К94, 95 - безпосередньо на суму надходження, теж саме можна відобразити шляхом утримання із заробітної плати Д70-К94, 95.

Повернення позик Д94 ,95-К50, 51.

Способи відображення відсотків по позиках: 1. Якщо сума відсотків за позиками включається до номінальну вартість цінних паперів або у вартість заборгованості за векселем, то сума відсотків і різниця між ціною продажу і номіналом відноситься в Д50, 51,70. -К83.1.

2. Відсотки за позиками виплачуються напосредственно в момент повернення боргу. У цьому випадку щомісяця належна сума рівними частками відбивається Д76 К90-.

54). Цінні папери, порядок їх обліку.

Цінний папір - грошовий документ, що засвідчує майнове право власника документа або його ставлення до особи, випустила такий документ. Випускати цінні папери можуть будь-які підприємства, АТ, кредитні установи і держава.

До цінних паперів відносять акції, облігації, векселі, депозитні сертифікати та ін цінні папери.

Акція - цінний папір, який підтверджує внесення її власником певної суми до статутного капіталу АТ. Вона дає право на участь в управлінні АТ та розподіл його доходу.

Залежно від обсягу наданих власникам акції прав акції: 1. прості - дають право брати участь в управлінні АТ, отримувати дивіденди в розмірі, визначеному зборами акціонерів за наявності прибутку.

2. привілейовані - дають право на отримання дивідендів у фіксованому розмірі незалежно від прибутку підприємства, але не дають право на участь в управлінні.

Залежно від способу позначення власника акції акції діляться на: 1. іменні - містять прізвище власника.

2. на пред'явника.

У Росії АТ можуть випускати лише іменні акції.

Облігація - цінний папір, який підтверджує зобов'язання відшкодувати її власникові номінальну вартість і сплатити фіксований відсоток. Облігації можуть бути іменними та на пред'явника, процентні і безпроцентні, що вільно обертаються і з обмеженим колом обігу. Випускати облігації мають право АТ (не більше 25% від статутного капіталу), підприємства будь-якої форми власності з метою розвитку виробництва, банки, держава. Відсотки по облігаціях виплачуються періодично або в кінці терміну обігу.

Ощадний (депозитний) сертифікат - письмове свідоцтво кредитної установи про депонування грошових коштів і право власника на отримання суми депозиту і відсотків по ньому після закінчення терміну. Можуть бути іменні та на пред'явника.

Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне зобов'язання векселедавця сплатити векселедержателю певну суму після настання строку. Існують дві форми векселів. Простий вексель (дві сторони: векселедавець і векселедержатель. У ньому фіксується безумовне зобов'язання векселедавця сплатити вказану суму пред'явнику векселя або особі, зазначеної у векселі, через певний час). Переказний вексель (тратта, виписується постачальником (трасантом) і містить наказ векселедавця платнику (трасату) сплатити зазначену у векселі суму пред'явнику векселя, або особі, зазначеній у векселі, або тому, кого він вкаже після закінчення терміну векселя (ремітенту), перекладної вексель має юридичну силу тільки після акцепту його трасатом).

55). Облік використання прибутку

Для обліку використання прибутку використовується рахунок 81 "Використання прибутку". Облік на ньому ведеться протягом року. У розвиток рахунку 81 в плані рахунків передбачено 2 субрахунки: 81.1 платежі в бюджет із прибутку 81.2 використання прибутку на інші цілі.

Облік використання прибутку ведеться по Д-ту рахунку 81 в кореспонденції з К-том різних рахунків: 1. К68-нарахування податкових платежів до бюджету з прибутку.

2. К67-нарахування платежів у позабюджетні фонди.

3. К88-використання прибутку для утворення спеціальних фондів 88.3 утворення фондів накопичення, 88.4 освіта фондів соціальної сфери, 88.5 освіта фондів споживання.

4. К88.2-використання прибутку на покриття збитків минулих років.

5. К70-нарахування дивідендів, матеріальної допомоги членам трудового колективу.

6. К75-нарахування дивідендів засновникам.

7. К86-використання прибутку для збільшення резервного капіталу.

8. К90, 92 - нарахування% по позиках банків, отриманих на придбання основних засобів, НМА та інших активів.

9. К94, 95 - нарахування% за отриманими позиками.

10. К97-нарахування% за договором довгострокової оренди.

11. К29-списання втрат від експлуатації ЖКГ, що знаходяться на балансі підприємства.

При складанні річного звіту рахунок 81 закривається. Сума з Ка рах. 81 записується в Д рахунку 80. Залишку на кінець року не має. У балансі сума по Д рахунку 81 не відображається.

56). Облік витрат за нормативним методом.

Завдання: Своєчасне попередження нераціонального витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, сприяння виявленню наявних у виробництві резервів і результатів внутрішньогосподарського госпрозрахунку. В основі своїй він містить технічно обгрунтовані розрахункові величини витрат робочого часу, матеріальних і грошових ресурсів на од. продукції робіт і послуг. Залежно від тривалості дії і часу розрахунку розрізняють поточні і планові норми.

Складання змінних планів робіт, відпуск матеріалів на робочі місця, оплата праці робітників за виконані роботи проводяться на основі поточних норм (протягом кожного звітного місяця). На їх основі щомісяця складаються нормативні калькуляції по деталях, вузлах, виробах.

Планові норми передбачаються квартальними і річними плнамі. розраховуються на основі очікуваних на планований період норм з урахуванням ефективності від впровадження організаційно-технічних заходів.

Норми змінюються при впровадженні нової технології, реалізації раціоналізаторських пропозицій, організаційно-технічних заходів, при підвищенні якості конструкцій, деталей та виробів, при підвищенні продуктивності праці. Ці факти фіксуються в спеціальних документах (повідомленнях про зміну норм) із зазначенням причин і винуватців змін, статей витрат, цехів, виробів, процентного або грошового їх вираження. Найчастіше зміни норм виробляються за станом на новий звітний період.

Зміни норм вносяться в технологічну та технічну документацію в момент надходження повідомлень, а в нормативній калькуляції - на початок наступного після отримання повідомлення місяці. Причини змін кодуються в розрізі основних груп техніко-економічних факторів, що застосовуються при розрахунку завдань по зниженню собівартості продукції: підвищення технічного рівня виробництва. поліпшення організації виробництва і праці, зміна обсягу і структури виробництва, поліпшення використання природних ресурсів, розвиток виробництва.

При цьому методі підприємство користується планової, звітної та нормативної калькуляціями.

Особливість даного методу: можливість поточного і попереднього контролю за витратами, а саме по одним документам проводиться відпуск матеріалів, сировини, палива, нараховується ЗП за встановленими нормами витрат (лімітно-забірні карти, маршрутні карти, наряди; в них проставляються ліміти, норми витрат матеріалів , нормований час і розцінки на оплату праці); за іншими - відпуск цінностей зі складу, нарахування ЗП в разі перевищення діючих норм (вимоги, наряди з відміткою "відхилення від норм" або доплатниє листи на ЗП). Ці документи до здійснення операцій повинні бути додатково підписані особами, що контролюють процес виробництва, його витрати (начальник цеху, інженер). У них проставляються коди причин і винуватців відхилень від норм.

Відхилення від норм показують дотримання технології виробництва, норм витрат матеріалів, сировини, витрат праці. Вони діляться на позитивні (економія витрат) і негативні (збільшення витрат).

В кінці місяця бухгалтерія розраховує фактичні витрати звітного місяця: Фактична с / с = нормативна с / с + відхилення від норм + зміни норм.

Основні елементи нормативного методу обліку витрат на виробництво: 1. Складання нормативних калькуляцій по виробах з урахуванням змін норм на початок поточного місяця.

2. Роздільний облік витрат виробництва за нормами і відхиленнями від норм.

3. Облік змін норм, складання звітних калькуляцій.

Переваги цього методу: 1. Забезпечує оперативність і можливість попереднього контролю виробничих витрат і фактично задовольняє всі вимоги управлінського обліку.

2. Відповідає широко застосовується на заході системі Стандарт-кост, яка складається зі стандартів (норм) на витрати матеріалів, праці, накладних витрат і розроблених на їх основі стандартних калькуляцій. Сума фактичних витрат підрозділяється на стандарти і відхилення від стандартів з метою контролю за формуванням фактичної с / с і активного управління цим процесом.

57). Звітність про фінансові результати, її зміст і порядок складання.

Звіт про фінансові результати повинен характеризувати фінансові результати за звітний період. Відповідно до міжнародних стандартів звіт про фінансові результати є розшифровкою рахунку "Прибутки і збитки". Звіт про фін. результати складається лише з одного розділу, де відбивається утворення прибутку.

У звіті про фінансові результати відображається такі фінансові показники діяльності підприємства за звітний період і за аналогічний період минулого року: 1. Виручка від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом ПДВ) - на підставі рахунку 46 (К-46) 2. Собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг - Д46 К40, 45 3. Комерційні витрати 4. Управлінські витрати (якщо управлінські витрати отсім на реалізацію - тобто в залежності від облікової політики підприємства).

5. Прибуток від реалізації (Виручка - собівартість - комерційні витрати - управлінські витрати) 6. % До отримання. Відображаються дивіденди, отримані по акціях і облігаціях.

7. % До сплати (дивіденди, які підприємство має сплатити).

8. Доходи від участі в інших організаціях.

9. Інші операційні доходи.

Відображається виручка, одержувана від реалізації основних засобів, виробничих запасів, матеріальних цінностей, цінних паперів, зданих в оренду основних засобів, переоцінка майна. А також результати переоцінки майна в іноземній валюті (курсова різниця).

1. Інші операційні раходи.

2. Прибуток від фінансово-господарської діяльності.

3. Інші позареалізаційні доходи.

4. Інші позареалізаційні витрати.

За статтею 12,13 відображаються доходи і витрати, що не знайшли раніше відображення у звітності.

5. Прибуток звітного періоду. Загальна сума прибутку від реалізації продукції та іншої реалізації.

6. Податок на прибуток.

7. Абстрактні кошти: Д81.

8. Нерозподілений прибуток звітного періоду.

58). Попередільний метод обліку витрат на виробництво.

Застосовується в галузях промисловості, де обробляється сировину послідовно проходить кілька окремих, самостійних фаз обробки-переділів. Кожен переділ, за винятком останнього, являє собою закінчену фазу обробки сировини, у результаті якої підприємство отримує не кінцевий продукт обробки, а напівфабрикат власного виробництва. Ці напівфабрикати використовуються не тільки в наступних переділах свого виробництва, але і реалізуються на сторону іншим підприємствам як покупні комплектуючі вироби та напівфабрикати (у металургії, текстильної та деревообробних галузях).

Витрати на виготовлення продукції цих виробництв обліковуються за видами однорідних виробів, статтям калькуляції і переділів.

Порядок обліку витрат і калькулювання продукції в різних підприємствах по переділів не однаковий.

1. Безполуфабрікатний варіант попередельного методу.

Не ведеться вартісної БО внутрішньозаводського руху напівфабрикатів, їх передачі з одного цеху в інший або на склад напівфабрикатів. Організовується тільки оперативний облік руху напівфабрикатів у натуральному вираженні. По кожному цеху враховуються лише його власні витрати. Обчислена частка витрат того чи іншого цеху в собівартості продукції списується з кредиту відповідних субрахунків рахунку 20 "основне виробництво" безпосередньо на рахунок 40 "готова продукція". При даному варіанті обліку безпосередньо з бухгалтерських записів можна виявити собівартість незавершеного виробництва тільки по заводу в цілому (сальдо по рахунку 20).

2. Напівфабрикатний варіант. Застосовується підприємствами, які реалізують продукцію кожного окремого переділу на сторону.

Розрахунку собівартості підлягає не тільки кінцевий продукт, але продукція кожного переділу окремо. Можливі два варіанти: а) з використанням рахунку 21 "Напівфабрикати власного виробництва".

Напівфабрикати кожного переділу, крім останнього, здаються цехами на склад і відпускаються наступного переділу зі складу.

Д21-К20 "Основне виробництво" - Передача напівфабрикатів із цеху на склад.

Д20-К21 - Відпустка напівфабрикатів зі складу у виробництво для подальшої обробки.

б) без використання рахунку 21.

Витрати одного переділу передаються наступному за дебетом рахунка основного виробництва одного цеху і кредитом рахунку основного виробництва іншого цеху в аналітичних показниках.

Недоліки напівфабрикатного варіанта: собівартість готової продукції складається з собівартості напівфабрикатів попередніх стадії обробки і витрат останнього переділу, тобто одні і ті ж витрати повторюються в собівартості напівфабрикатів кілька разів. Таке нашарування в обліку витрат підприємства називається внутризаводским обігом, який і підлягає виключенню при підсумовуванні витрат по підприємству в цілому.

Переваги: ​​цей метод дозволяє визначити собівартість окремих фаз обробки продукції по цехах, виявити місце виникнення і причини відхилень фактичної собівартості продукції від планової чи нормативної.

59). Звіт про рух грошових коштів.

У зв'язку з переходом до міжнародних стандартів вперше в Росії з 2-го півріччя 1996 р. складається звіт про рух грошових коштів (форма N 4) у вітчизняній валюті, при наявності інстранной валюти здійснюється її перерахунок у вітчизняну валюту по курсу ЦБ на дату складання звітності . Звіт про рух грошових коштів складається в розрізі видів діяльності підприємства, у тому числі: за поточної діяльності, з інвестиційної діяльності, за фінансової діяльності.

Поточна діяльність - діяльність підприємства, пов'язана з виробництвом продукції, виконанням робіт або наданням послуг.

Інвестиційна діяльність - діяльність пов'язана з придбанням земельних ділянок, будівель, обладнання, НМА, цінних паперів, а також їх продажем.

Фінансова діяльність - короткострокові фінансові вкладення, випуск акцій і облігацій терміном до 12 місяців.

Звіт про рух грошових коштів складається з 4-х розділів: 1. Відображається залишок коштів на початок року загальною сумою і за видами діяльності.

2. Відображаються надійшли грошові кошти від раздічних видів діяльності, у тому числі: - виручка від реалізації продукції; - виручка від реалізації основних засобів та іншого майна; - аванси, отримані від покупців; - бюджетне асигнування та інше цільове фінансування; - безоплатне надходження; - кредити , позики, дивіденди,% з фінансових вкладень; - з банку в касу та інші надходження.

3. Направлено грошових коштів.

Всього, в тому числі: - на оплату придбаних товарів, робіт Дт 60; - на оплату праці Дт 50 - відрахування на соціальні потреби; - на видачу підзвітних сум; - на видачу авансів; - на оплату пайової участі в будівництві; - на оплату машин, обладнання та транспортних засобів; - на фінансові вкладення; - на виплату дивідендів, відсотків, - на розрахунки з бюджетом; - на оплату% за отриманими кредитами, позиками; - здача в банк з каси організацій.

- Інші виплати, перерахування.

4. Залишок коштів на кінець звітного періоду: Довідка: надійшло за готівковим розрахунком. Всього: у тому числі: - за розрахунками з юридичними особами; - за розрахунками з фізичними особами, з них: 1) із застосуванням контрольно-касових апаратів, 2) з бланків суворої звітності.

Звіт за формою N 4 складається за кожен звітний період, крім 9-и місяців.