Детальна шпаргалка по бухобліку

Історія возн-я БО.

6000 років до н.е. - люди стали вести господарство; БО виник як практична діяльність (рахівництво). 500 років тому вийшла книга Л. Пачолі про БУ (трактат). Почалося літерат. осмислення БО. 100 років тому-виникли перші теоретичні конструкції БУ (счетоведение).

БО розвивався під впливом зовнішніх причин (необх-ть вести хоз-во), потім внутрішніх (саморозвиток).

Для виникнення БО були необхідні два головні чинники:

1) Господарство має досяг. значить. розмірів (треб. його облік).

2) Виникнення алфавіту і елементарні. арифметики.

Прийоми БО: 1) інвентаризація; рахунки розрахунків. (Рахунки розрахунків - записи: кому ти скільки винен і хто тобі скільки винен, тобто з ким ти наход. В справ. Відносинах.)

3400-2980 д. н. е. .- БО був розвинений в давньому Єгипті. Кожні два роки проводилася інвентаризація всього рухомого і нерухомого майна (дискретна інвентаризація) - потім дискрет. інвент-я була замінена поточною інвентаризацією (постійною). Факти господарського життя оформлялися трьома особами (чиновниками): [Напр .- відпуск цінностей (провод. по резолюції уповноваж. Чиновника): 1-й чиновник-кількість грошей до відпустки; 2-й-фактич. відпустку; 3-й-робив відмітку про відхилення]. Комірник сост. звіт про движ-і цінностей по платниках, одержувачам і видів цінностей, і виводив залишки.

У стародавньому Єгипті зародилася дзеркальна, натуралістичний. концепція обліку (як можна більш точний облік). Записи-на аркушах папірусу-звідси назв-е: ведення обліку на листах.

У Вавилоні зародився БУ на глин. картках. Був розвинений облік трудової діяльності (з / п, людино-дні). Вперше метушня. спец. законодавство, відн. до БУ (закони Хаммурапі-2200 д. н. е..). Закони наказували: купцям вести самост. облік, храмам-державної реєстрацiї. облік.

Персія (Дарій 1) 520-і рр. д.н.е.: Бухгалтери (контролери) - "Очі й вуха царя" - осущ. контроль госп-ва імперії.

Др. Греція-облік вівся на дощечках, вибілених гіпсом. З'являються гроші у вигляді монет, виступ. як 1) самост. об'єкт обліку і 2) засіб в розрахунках. Велася хронологічна запис всіх фактів господарського життя, а потім робилася рекапіталяція-систематична розноска всіх записів, операцій в хронологічному порядку. Існували чиновники, що стежили за доходами-витратами держави. Були введ. залікові платежі, істот. перекази платежів в інші каси. Принцип БУ-ключ від каси у одного, ключ від приміщення, де нах. каса, - у іншого. Істот. періодична публічна звітність. Метушня. поділ бухгалтера та ревізора (вони рівноправні).

1915 - були знайдені документи БО "Папірус Зенона": Реформи системи обліку в маєтках.

Цілі обліку (по Зенону): 1) Виявлення загального положення господарства (сіст. облік запасів); 2) Виявлення госп. ефекту.

Зенон ввів спеціалізацію в БО, вимагав обязат. документальний. підтвердження кожного запису. У той час регламентується. ведення та заповнення документів. Облік. регістри велися за систематич. принципом (не за хронологич.)

У Римі була введена взаємопов'язаний. система облік. книг: 1-я-для щоденна. запису фактів (пам'ятна-меморіал), 2-я-касова-велися тільки ден. рахунку, 3-я-книга систематич. запису. Прихід запису. ліворуч, витрата-праворуч. З'явилися терміни: дебіт-він повинен, кредит-він вірить.

Поява. бюджет. облік, фиксир. кошторисні асигнування та їх виконання (упор. баланс гос-ва). Осн. правила обліку у держ. госп-ві:

1) Обов'язкове документування записів.

2) Суворе поділ між урахуванням ден. коштів та обліком матер. цінностей.

3) хронологич. запис у поточному обліку.

4) Щомісячна систематична запис з виділенням прибуткових і витрати. статей і зазначенням залишку (возн. у зв'язку з цілями налогооблож-я: на кожн. платника податків відкривши. особовий рахунок).

5) Періодична звітність.

Облік у середньовіччі:

Аж до 9 ст. зустрічаються лише хаотичні інвентар. опису. Після 9 століття виділяються 4 групи цінностей:

- Будівлі, споруди

- Господарський інвентар

- Продукти

- Худоба

Відносини між платником і одержувачем оформляються биркової урахуванням; запис робиться на бирках, кіт. потім ламаються навпіл. Одна частина дається платнику (пріход. ордер), а інша залишається в одержувача (квитанція про сплату).

Метушня. професія-странствующ. писар (упор. звіти за плату). З'являються трактати про БО.

Найбільш розвинений облік був в Англії. (В основу була покладена інвентар. Опис, кіт називалася "Книга страш. Суду" 1086 р.). Фінансами в Англії відало казначейство. Зародився регістр шахової форми, метушня. Шахова палата-займаючи. обліком. В Англії була розвинена система обліку касових операцій. Велися книги, де в одній частині запису. прихід, в другій - витрата. Перший прим. нах. у касира, другий-у бухгалтера. Записи справ. без пропусків, помилкових. запису не виправлені., записувалася лише різниця між помилкою і фактич. Особи, які займаються обліком, приносили присягу. Основна мета обліку-реєстрація переміщення цінностей, руху товару. Пізніше в Англії з'явився інститут аудиту. (У 1299 р.)

Подвійний запис (ДЗ) - метушня. в Пн. Італії ок. 1250-1350 рр.. Часто вважають автором ДЗ Італійця Л. Пачолі (1445-1515) рр.. Суть ДЗ (подвійної бухгалтерії) - введення в просту бухгалтерію рахунки власних коштів. У результаті всі факти господарського життя двічі відображаються в обліку.

Причини возн-я ДЗ:

- Економічне зростання країн Європи і зародження капіталістичних відносин;

- Розвиток кредиту;

- Виникнення компаній (відділення фізичних осіб від юридичних);

- Еволюція двосторонньої форми ведення рахунків призвела до необхідності урівноважений-я підсумків дебіт. і кредит. обертів;

Умови возн-я ДЗ:

- Широке поширення арабських цифр і десяткової системи.

Подвійний запис - метод, що дозволяє використовувати автомат. контроль рознесення інформації за рахунками. Рахунок власника (рахунок капіталу) дозволяв визначити обліковими засобами фінансові результати. З народж-ем ДЗ були закладені основи БО як науки і БО відділ. від статистики.

У світлі подвійного запису все екон. явища діляться на 2 сфери:

1) реальна або матеріальна

2) фінансова або грошова

Етапи розвитку подвійного запису.

1) Бухгалтери, бажаючи створити умови для автоматичного контролю запису, вводять рахунок власника. Цьому рахунку надається економіко-юридична інтерпретація і він стає рах. капіталу. У зв'язку з цим поява. можливість виявляючи-я прибутку або збитків.

2) Запровадження єдиного грошового вимірника твердженням. сконструювати систему рахунків.

3) З'являється можливість порівняти і оцінити всю сукупність цінностей, прав і зобов'язань.

Лука Пачолі про мету обліку: "Це ведення своїх справ в належному порядку і як слід, щоб можна було завжди получ. відомості щодо боргів і вимог. "

Дві мети БО (согл. Л. Пачолі):

- Контрольна

- Створ-е інф-ції для управління господарством (керуюча).

У середовищ. століття БО вівся в книгах (бухгалтер-тримач книг); БУ-"мистецтво ведення книг".

БО розглядався як галузь адміністративного права і тому предметом БО вважалося практична реалізація адм. функцій будь-якої організації.

Процедура БО: Не трактування заг. питань, а тщатель. опис бух. процедур.

Інвентаризація. В якості регістрів використ. або своб. листи, або книги. Спочатку регістр. наиб. цінні або легко втрачаються речі. Інв. опису провід. в опр. моменти часу (критичні).

До бухгалтеру пред'являлися наступні вимоги:

1) Бухгалтер повинен бути вміти бути розумним

2) Мати гарний. характер: добрий, але не поступливий

3) мати чіткий почерк

4) мати професі. знання

5) бути властолюбним і честолюбним

6) бути чесним

У 17 столітті-бурхливий розвиток БО у Франції. "БУ-це функція управління"

З поч. 19 століття розв. БО триває в Італії. БО почав вважатися наукою. Основоположник-Франческо Вілле (Італія, 1801-1844):

1) "Мета БУ-контроль організації господарства і майна. Контроль же призначений для збереження цінностей і ефективного їх використання, розкриття резервів, забезпечення максим. Результатів при мінім. Витратах." Мета-познач. предполаг. доходи та витрати у зв'язку з викон. доходами і витратами.

Іспанія: юридичний напрям БО. Кожен факт господарського життя трактується як договір. Предмет обліку-договір. Створюється вчення про звітність. Висуваються принципи щорічної звітності та в центрі звітності-баланс.

Німеччина: осн. увагу доля. мистецтву запису. Мета-"перетворити безлад в порядок".

Італія: стали виділяти 3 науки:

- Логісмологія-вчення про б. рахунках-трансформа. в БО.

- Статмологія-уч-е про б. балансі-трансформа. в аналіз госп. деят-ти.

- Леммалогія-уч-е про залишках-трансформа. в підгалузь математики (использ-е складність. матем. апарату).

У кінці 19 столітті з практики виділилася теорія, з'явилися перші вирахував. апарати, посилилися економічні аспекти обліку, БО зблизився зі статистикою.

У 1944 році був заснований міжнародний герб бухгалтерів: по краю овалу напис-"Наука. Совість. Незалежність. "Усередині изображ.: Сонце-" БО висвітлює всю госп. деят-ть ", ваги-" баланс ", крива Бернуллі-" один раз виникнувши, БО буде істот. вічно ".

Сутність БО.

Бух. облік необхідний для:

1. держ. цілей; 2. суб'єктів госп-ва; 3. контрольних органів

Бух. облік відображає деят-ть будь-якого госп-го суб'єкта і визначає рез-ти цієї деят-ти.

Приват. облік: 1) бухгалтерський: а) фін. (Необхідний для зовнішніх користувачів) і управлінський (для внутрішніх користувачів)

2) статистичний

(У міжнародній практиці виділяють ще податковий облік)

Рук-во БО до осущ-т Мінфін РФ, cущ-т також Департамент методології БО та звітності.

БУ-система безперервного, взаимосвяз. спостереження і контролю за госп. деят-ма орг-цій. У СУ использ-ся різні вимірники: вартісної (має основ. Значення), натуральні, трудові, часові.

Особливість БУ-його документальність: кожен крок (факт) повинен бути зареєстрований в док-ті. Документальність дає возмож-ть получ-я точної інф-ції. БО заснований на суцільному спостереженні, хоча іноді використ. вибірковий метод набл-я (напр., в аудиті).

Вимоги, пред'являти до БУ:

1) точність; 2) об'єктивність; 3) документальність; 4) обгрунтованість; 5) оперативність; 6) доступність; 7) забезпечення междунар-х принципів БО, що означає использ-е єдиних методолог. принципів БУ виходячи з нац-х особливостей країни.

В даний час в РФ йде реформування системи БО (цей процес може зайняти 10-15 років). Основні завдання реформування; 1) створення нац-ї системи нормативного регулювання БУ: 2) наближення БО до міжнар-м стандартам-для увел-я припливу іноз. інвест-й в РФ, 3) необхідно забезпечити доступність і вільну публікацію бух. звітності (долж. публік. аудит. заключ-я); 4) сертифікація глав. бухгалтерів.

Основний док-т, що регламентує БУ в Україні-"Положення про БО та звітності", окрім цього, вид. підзаконна. норматив. акти, що стосуються ведення БО. в перспективі ожид. прийняття закону про БО.

Опред-е теорії (Т. Парсонс): Т-організаційна совок-ть логічно взаємозалежний. узагальнених понять емпіричного походження. Бух. практика (рахівництво) створює передумови для формування узагальнених понять. Счетоведение (теорія БО), зі свого боку, формулює загальні поняття і, у свою чергу, трансформує їх у практичні дії.

Завдання БО:

Цілі госп. суб'єктів:

Власник-дві мети: получ. максималь. прибуток, приховати цей прибуток від податкових органів.

Якщо собств-ки-акціонери, то: 1) або отримання макс. дивідендів (амер. модель) 2) або чекати зростання курсу акцій (японська модель).

Кредитор: інтерес. платоспроможність підприємства

Дебітор: інтерес. можливість не сплатити борги

Нал. органи: мета-зібрати вис. податки, що можливо при біль. прибутку підпр-я.

Робітники і службовці: отримання вис. з / п.

Інтереси цих осіб вступають у протиріччя. Звідси-завдання БО:

Історично 1-а завдання, вирішення якої неможливо без БО, і завдання, в якій зацікавлені собств-ки-збереження имущ-ва собств-ка; поет. собств-ки намагаються організ. облік так, щоб створити цілісну систему методологічних інструментів, які дозволяють реєструвати факти госп. життя. Тут головний момент-досягнення взаємозалежного контролю виконавців. Це завдання мож. бути підрозділ. на дві:

-Облік самого имущ-ва

-Облік прав і відповідальності виконавців

2-а завдання: забезпечення ефективного управління підпр-ем. Наст., Вся інформ-а, получ. від БО, повинна бути направл. на те, щоб прийняти правильне управлінське рішення. У цьому завданні, з однієї стор., Поєднуються інтереси собств-ков і адміністрації, з іншого боку, ці інтереси вступають в протиріччя з інтересами робітників і службовців.

Третє завдання: обчислення фінансових результатів, тобто виявлення екон-х та юрид-х наслідків госп. операцій. При вирішенні істот. дві концепції: фінансова і податкова. Фін. конц-я: прибуток, обчислена бух-ром, не дорівнює оподатковуваного прибутку. Нал. конц-я: прибуток, исчисл-я бух-ром, дорівнює оподатковуваного прибутку. [Бух-ра не можна заохочувати за числення високого прибутку.]

4-а завдання (по Хендріксену): БУ-засіб перерозподілу рес-сов в нар-м госп-ві. Бух-р складає фін. звітність, де исчисл. рез-т госп. деят-ти; якщо відбивається високий прибуток, то стають дорожче акції підпр-я, в рез-ті в компанію устрою-ся фін. капітал; якщо отраж. прибуток-низька, то происх. відтік фін. капіталу.

Усі завдання взаємопов'язані, їх пріоритет зрад-ся з змінений-му ек-ки. У усл-ях адміністративно-командної системи найбільш важлива 1-а завдання (хоча йдеться про те, що наиб. Важлива 3-я), в ринковій ек-ці важлива 2-а завдання, а з розвитком ринку-3-я і 4 -я завдання.

Принципи БО.

Бух. облік, як і кожна наука, спирається передусім на власних. концепції, вироблений. за всю історію його розвитку.

Принцип (П) - початок, основа. Перша спроба сформулювати П бух. обліку (БО) - 1936, США; Американська асоціація бухгалтерів на основі цих принципів розробила перші міжнародні стандарти БО (У. Патон).

Передумови створення стандартів: а) интеграц. економіч. процеси, б) створення ТНК, в) логіка розвитку самої теорії БО. Прийняття межд. стандартів позвол.: а) однозначно трактувати бух. інформацію; б) зіставляти показники звітності організацій різних країн. Міжн. стандарти встановлюються межд. Комітетом за стандартами БО (організований у 1973 як добровільне товариство).

Виділяють 4 види стандартів: 1) описові (регламентують методологію БО), 2) подання інформації (форма); 3) розкриття інформації (указ. відомості, кіт. Повинні бути отраж. В СУ), 4) вимірювання та оцінки прибутку.

П составл. взаимосвяз. систему.

1. П цілісності: всі дані БО представляють собою єдину, цілісну взаимосвяз. систему-тобто набір елементів (рахунків) та взаємозв'язків між ними (кореспонденцій).

2. П безперервності ведення бізнесу; приступаючи до ведення БО, треба апріорі вважати, що підпр-е буде працювати завжди. Порушення принципу можливо, якщо: а) є намір ліквідувати бізнес, б) брак фінансів призведе до ліквідації підприємства; в) брак фінансів призведе до розпродажу значить. частини активів.

3. П самостійності-тобто розмежування юр. особи та її власників. БО ведеться від імені фірми, а не її власника; рахунки фірми і її власників завжди повинні бути розділені; відповідальність за зобов'язаннями один одного не повинна перетинатися.

4. П реєстрації: всі факти госп. життя повинні бути зареєстровані в документах. При цьому: а) підлягають реєстрації тільки ті факти госп. життя і тільки в тому обсязі, який дозволяє надавати управлінський вплив на госп. процеси, б) витрати на реєстрацію не повинні перевищувати економічного ефекту від управлінських заходів, прийнятих на основі реєстрації цих фактів. Вся інф-ція, не явл. необхідної, зв. надлишкової, її не потрібно регистрир.

При реєстрації фактів госп. життя необхідно: 1) сформулювати завдання, 2) відмежувати (визначити) об'єкт спостереження (об'єктом спостереження в СУ є факти госп. життя, призводять до зміни складу основних і оборотних коштів підприємства, джерел їх формування. Однак бухгалтери спостерігають не самі факти госп життя, а привчає. документи про ці факти); 3) визначити суб'єкт спостереження (суб'єктом спостереження є організація, що веде БО.); 4) встановити одиниці спостереження (в БУ-первинні документи) та одиниці сукупності (грошові одиниці); 5) описати просторові ( реєстрація фактів (вивчення процесу госп. життя) по постачальниках, по місцях зберігання цінностей, по місцях виробництва і т.д.) і тимчасові координати (дати реєстрації документа, дати бух. запису в регістрі); 6) визначити характер спостереження (суцільне, поточне-поточний БО або одноразова-інвентаризація); 7) показати умови функціонування суб'єкта спостереження.

5. П ідентифікації (співвіднесення, відповідності): необхідно співвідносити витрати з доходами і відображати їх у тому періоді, в якому вони були зроблені. Відправною точкою принципу є визначення облікового моменту, в якому були зроблені продажу (найбільш прогресивне визначення продажу-"по відвантаженню"). Суть принципу-доходи данн. періоду повинні бути співвідніс. з витратами, благ. кіт. ці доходи були отримані.

6. П обачності (консерватизму): бухгалтер повинен бути обережним, консервативним, швидше песимістом, ніж оптимістом. У разі виникнення сумнівної дебіторської заборгованості ця сума зазвичай відразу відноситься на збитки (на Заході). Виручка, доходи і прибуток вважаються отриманими, якщо велика ймовірність переведення їх у грошову форму, з іншого стор., Передбачувані втрати відображаються відразу.

7. П послідовності: з метою порівнянності показників бух. звітності однакові об'єкти враховуються однаково з року в рік і всередині року. Цей принцип нах. отраж-е в облік. політиці підпр-я.

8. П історичної вартості: активи показуються у фінансовій звітності за їх номінальною грошової вартості, тобто в тій сумі, в яку вони обійшлися підприємству в момент їх придбання. Однак на практиці часто відбуваються порушення цього принципу-переоцінка основних засобів (щорічно), викликана інфляцією (напр., в РФ); при ліквідації підприємства-активи отраж. за ринкові. вартості.

9. П стабільності вимірників: для досягнення порівнянності вимірників використовують метод перерахунку показників за індексом цін.

10. П матеріальності (значимості): для кожного підприємства є соотв. критерій значимості, тобто в залежності від розмірів підприємства існують суми, які не є значимими (вони вважаються нематеріаль., їх бухгалтер може ігнорую.).

11. П реалізації: угода повинна бути відображена в СУ, коли товари відвантажені, послуги надані і ймовірність отримання виручки досить велика, тобто реалізація враховується за моментом відвантаження і висилки рахунки-фактури.

12. П об'єктивності: звіти повинні бути об'єктивними, без слідів особистого підходу. Для достиж-я цього використовуються законодавчі та професійні правила. На Заході всі бухгалтери явл. членами проф. товариств; щоб стати членом суспільства, необх. мати стаж роботи (більше дрібним працівником), здати проф. іспити, мати хор. репутацію. Крім цього, фірми будують свою деят-ть на слід. постулатах:

а) поділ обов'язків-облік і зберігання доручаються різним виконавцям.

б) наявність чіткої організаційної структури підприємства та ієрархії, де кожному рівню управління відповідає свій ліміт за розпорядженням грошовими коштами.

в) підтримання відповідного рівня знань своїх працівників-навчання, тренінги, перестановки і т. п.

г) всебічне планування діяльності підприємства, складання бюджету-для порівняння, контролю.

д) проведення внутрішніх і зовнішніх аудиторських перевірок-для перевірки: арифм. точності, відповідності бух. звітності принципам БО, наявності цінностей.

13. П відображення в БУ економічної суті операції.

14. П відкритості: у всіх рахунках відповідно до професійних та законодавчими положеннями повинні розкриватися деталі походження матеріальних цінностей на додаток до цифр. Це часто досягається правильним веденням аналітичного обліку.

15. П подвійності: кожна госп. операція, яка здійснюється підприємством, двояко впливає на рахунки і відображається за Д одного рахунку і К іншого.

16. П відносності: всі дані, що входять в систему БО, носять не абсолютно точний, а умовно-точний, імовірнісний характер, що пояснюється методологічними, інвентарними та стохастичними причинами. Методологічні-кожен учасник госп. життя переслідує свої цілі і тому обирає найбільш зручну для нього оцінку об'єктів обліку. Інвентарні-інвентарні дані часто не повністю відповідають даним БО (естеств. спад може отлич. Від запланованої та ін.) Стохастичні-вільні або мимовільні помилки в процесі реєстрації та передачі інформації.

17. П додатковості: чим більш точно виміряно один показник, тим менш точно виміряний інший, пов'язаний з ним. Для досягнення найбільшої точності обох показників проводиться інвентаризація і зустрічні перевірки розрахунків.

18. П несуперечності: у системі обліку не повинно бути норм, що суперечать один одному. Якщо два нормативних документи містять взаємовиключні норми, то діє норма документа, виданого вищестоящою організацією. Якщо виникає протиріччя між нормами, виданими однією організацією, то діє норма, прийнята понад пізно.

19. П ясності: всі зареєстровані дані, вся звітність повинна бути прості і зрозумілі для кваліфікованого користувача.

20. П адекватності. У країнах континентальної Європи: відповідність облікової інформації реальному положенню справ. У Великобританії: можливість для бухгалтера відхилятися від вимог у всіх випадках, коли дотримання цих норм не дозволяє йому об'єктивно відобразити наявне становище справ. У Росії: суворе виконання нормативних документів.

21. П комунікації: діє в моменти передачі інф-ції, визначає передачу інформації від однієї особи іншій. Інф-ція не є просто реєстрація факту, передача документа, вона повинна бути побудована таким чином, щоб оптимізувати величину облікового прибутку.

Представл. інтерес-принцип Гаррісона (побудови звітів): звіти повинні будуватися як відхилення від норми, в них повинні фиксир. відхилення від норми.

На основі П БО підприємства формують свою облікову політику, вибираючи з допустимих варіантів обліку наиб. підходящі для характеру цього підприємства. Частина принципів відображена у Положенні про БО та звітності РФ, але повністю не розкрита.

На основі П БО сформир. 31 стандарт БО.

Предмет і метод БО.

БО забезпечує фінанс. інф-ю по госп. операцій, здійснюваних підпр-ем. Ця інф-я использ-ся для прийняття рішення щодо найбільш ефективного розподілу ресурсів. БО включає в себе реєстрацію події, вимір, передачу інф-ції. У світлі цього БУ-сукупність-ть процесів і методів, використовуваних для визначення, вимірювання та передачі екон. інф-ції.

Предмет БУ-имущ-во підпр-я, рух цього имущ-ва і рез-ти госп. деят-ти підпр-я.

Методологічну основу БО складають способи і прийоми:

1. документація (первинна реєстрація госп. операцій за допомогою документів).

2. інвентаризація (виявлення готівкового имущ-ва).

3. бух. баланс (спосіб екон. групування та узагальнення інф-ції про майно підпр-я).

4. система рахунків і подвійний запис (угруповання имущ-ва осущ-ся з допомогою рахунків; подвійний запис-спосіб реєстрації госп. операцій на рахунках).

5. оцінка (спосіб вираження имущ-ва підпр-а в грошовому вимірі).

6. калькуляція (спосіб угруповання витрат і визначення собівартості)

7. звітність (система показників, характериз-х виробничо-господарств. деят-ть підпр-я за певний період часу.)

БО ведуть всі юрид. особи:

-ХТ та ХВ (повні тов-ва, тов-ва на вірі, ТДВ, ТОВ, АТ, залежні, дочірні т-ва)

-Виробництво-е кооперативи

-Унітарні підпр-я (держ. і муницип.)

-Некомерційні орг-ції: споживча. кооперативи, фонди, установи, асоціації, спілки.

Бух. баланс.

Бух. баланс-це звіт про всі активи та зобов'язання підприємства на опред. момент часу. Бух. баланс вкл. в себе:

- Активи (майно підприємства, що має цінність)

-Зобов'язання (суми, кіт. Перед-і має різним юр. І фіз. Особам)

-Капітал (сума, кіт. Підприємство повинно власнику, тобто це інвест-і власника перед-я)

Баланс зазвичай представл. в горизонтальній або вертикальній формі.

Зараз у РФ-баланс зв. вертикальним, проте принцип постр-я-як у горизонтального (угорі-актив, внизу-пасив).

Формула горизонт. балансу:

Актив = Зобов'язання + Капітал (тобто пасив) = Пасив

Формула вертикал. балансу (він мож. бути розташ. горизонтально)

Актив-Зобов'язання = Капітал (немає поняття "пасив")

Баланс д. б. дзеркалом фінансового положення підпр-я, а не просто активом і пасивом.

У РФ-актив завжди дорівнює пасиву. Актив-майно пред-я (куди витратили), пасив-джерело майна (звідки отримали).

Горизонтальна форма балансу (приклад):

Активи:

осн. засоби:

верстати 225

обор. ср-ва:

запас 75

дебітори 600

гроші в банку 25

Разом: 925

Пасиви (капітал та зобов'язання):

капітал і зобов:

капітал 400

рахунок приб. і збитків:

продажу +600

витрати -175

запас -275

знос -25

Разом: 125

кредитори 400

Разом: 925

Вертикальна форма балансу (приклад):

осн.ср-ва 225

оборот.ср-ва:

запас 75

дебітори 600

гроші в банку 25

75 +600 +25 = 700

кредитори 400

700-400 = 300 - чисті облад. ср-ва

225 (осн. ср-ва) +300 (чіст. оборот. Ср-ва) = 525 - сума чистих активів

фінансування за рахунок:

акціонерної. к-ла 400

рахунки оті, що перетривали і збитків 125

400 +225 = 525 - джерело образ-я (финансир-я) чистих активів

Форма бухг. балансу в РФ:

Актив:

1.внеоборотние активи:

-Нематеріальні активи

-Основні ср-ва

-Долгоср. фін. вкладення

-Інші внеоб. активи

2.оборотние активи:

-Запаси

-ПДВ

-Дебіт. Заборго-ть (платежі по кіт. очікув. більш ніж через 12 місяців)

-Дебіт.задолж-ть (платежі по кіт. Очікуються протягом 12 місяців)

-Краткоср. фін. вкладення

- Грошові кошти

-Інші оборотні активи

3. збитків:

-Непокриті збитки минулих років

- Збиток звітного року

Підсумок (валюта балансу) = 1 +2 +3 сума активів

Пасив:

4. капітал і резерви:

-Статутний кап-л

-Додатковий кап-л

-Резервний кап-л

-Фонди накопичення

-Фонди соц. сфери

-Цільові фіннансір-е і надходження

-Нерозподілений прибуток минулих років

-Нерозподілений прибуток звітного року

5.долгосрочние пасиви (кредити, подлежащ. Погашення більш ніж через 12 місяців):

-Позикові кошти

-Інші борг. пасиви

6.краткосрочние пасиви:

-Позикові кошти (підлягають погашенню протягом 12 місяців)

-Кредиторська Заборго-ть

-Розрахунки по дивідендах

-Доходи майбутніх періодів

-Фонди споживання

-Резерви майбутніх витрат і платежів

-Інші краткоср. пасиви

Підсумок (валюта балансу) = 4 +5 +6

Особливість-збитки нах. в активі, тобто збільшивши. актив.

Стаття-основний елемент балансу. Вони об'єднуються в групи, а групи в розділи (1,2,3,4,5,6). Виділяють баланс-брутто і баланс-нетто (осн. ср-ва, нематер. Активи показуються за залишковою ст-ти, тобто по реаль. Ст-ти, ст-ти за вирахуванням зносу)

Капітал-вкладення коштів власників в компанію. Збільшується за рахунок прибутку, зменшується за рахунок збитків. Крім того-повів. (Уменьш.) простим відвів-му (вилученням) коштів.

Доходи-грошова ст-ть товарів та послуг, надання. покупцям.

Витрати - ден. ст-ть активів, що використовується для одержання доходів.

Прибуток - перевищення доходів над витратами за опред. період часу.

Активи - рес-си, що знаходяться в розпорядженні підприємства в результаті минулих подій, від кіт. [Ресурсів] підприємство очікує отримати в майбутньому екон. ефект.

Осн. засоби-багато разів беру участь. в процесі вироб-ва, частинами переносять свою вартість на ст-ть продукту (йде процес зносу).

Необоротні активи-кошти підприємства, кіт. беруть участь багато разів в процесі вироб-ва, функціонування підприємства і кіт. підприємство набуває не для продажу.

Немат. активи-осн. кошти, які мають матеріального змісту, а саме: відносини з клієнтом, висококваліфікована раб. сила, відома марка, концесії, патенти, товарні знаки і т.д. Нек. немато активи не м. б. продані окремо від фірми (good-will-"ціна фірми", добре ім'я фірми).

Оборотні активи-кошти підприємства, які перебувають у постійному обороті; за виробництв. цикл вони повністю замін. на нові, тобто одноразово беруть участь у процесі вироб-ва.

Актив охоплює не тільки еквівалент власного капіталу, але й еквівалент того, що в майбутньому д. б. виплачено, відшкодовано іншим, оскільки в кінцевому рахунку цінності, що належать ін особам, включаються до складу активу, і ризик втрати цінності, можливість неотримання вигод від володіння ними лягає на підприємство, що прийняли їх (цінності) на баланс.

Для обчислення вільної від боргів власності підприємства необхідно відняти еквівалент позикових коштів із загальної вартості активу, тоді залишок буде дорівнює власного капіталу. Звідси виникає поняття-майно, звільнене від боргових зобов'язань, тобто чисте майно або власний капітал.

У 30-х рр.. в нашому бух. обліку поняття "капітал" і "пасив" були об'єднані під загальною назвою "пасив", що залишилося до цих пір.

Формула балансу (РФ):

А = П, П = К + О, звідси К = А-О, де К-капітал, О-зобов'язання, А-актив, П-пасив.

У нашому обліку Про розглядаються як чужий К (позиковий), тобто також як одне з джерел майна, кіт. разом з власної. капіталом і становить пасив.

Типи госп. операцій:

1. Обмін однієї частини активу (А) на ін рівноцінну частина А:

А + а-а-О = К (О-зобов'язання, К-капітал) - з т. зр. впливу на капітал; А + а-а = П (П-пасив): для нашого балансу.

2. Перетворення одних зобов'язань в інші:

(Борги збільшуються по одній категорії на n і зменшуються інший на n)

А-(О + nn) = K; А = П-п + п

3. Збільшення А і одночасне збільшення В:

(А + а) - (О + а) = К; А + а = П + п

4. Зменшення А з одночасним погашенням В:

(А-n) - (On) = K; А-а = П-п

У всіх 4 типах операцій не показів. зміна К (капіталу). Ці операції впливають тільки на внутр. будову та склад частин имущ-ва і джерел освіти ім-ва.

Але є операції, оказії. вплив на К:

1. Надходження нового доходообразующего блага:

А + е-О = К + е, е-доходообр. благо

2. Вибуття блага, сопровожд-ся відтоком К:

(А-d)-O = Kd, d-благо, вибуття кіт. сопровожд-ся відтоком До

3. Виникнення нового боргового Про без його компенсації активами:

А-(О + о) = К-о, о-нове борг. обяз-во

4. Анулювання боргового т-ва внаслідок дарування, знижки і т. д.:

А-(О-о) = К + о, о-т-во, кіт. анулювати-сь

Висновки за типами госп. операцій:

1. Кожн. госп. операція оказ-т двойствен. вплив на склад і розмір им-ва і К:

Збільшення к.-л. частини майна сопровожд. уменьш-ем ін частини имущ-ва або відвів-ем капіталу; уменьш-е к.-л. частини имущ-ва сопровожд. увел-ем ін частини имущ-ва або уменьш-ем капіталу.

2. Госп. операції в поточному обліку отраж-ся без пропусків. А-О завжди отраж-ет фактич. стан активних і пасивних частин їм-ва на новий момент часу з урахуванням знову скоєних госп. операцій. Так. обр., цей вислів показ-т обчислене чисте їм У ін-ку і вкаже на величину наявного в даний момент власного К.

3. Бухгалтер повинен не просто технічно сприймати госп. опер-ю як фіксацію в обліковому регістрі, а шляхом передуватиме. аналізу осмислювати її вплив на фін. положення госп. суб'єкта, рассм-ть не тільки вплив операцій на валюту балансу, але перш за все на зміну К.

Балансові рівняння:

1. Рівняння статичного балансу: А = П

2. Рівняння динамічного балансу:

Доходи-Витрати = Прибуток = Приріст К = Кредитове сальдо рахунків К на кінець періоду-Кредитове сальдо рахунків К на початок періоду

3. Модифіковане балансове рівняння:

Оборотний К = Оборотні А - Поточні т-ва

4. Модифіковане капітальне рівняння:

Нерозподілений прибуток звітного періоду = Весь прибуток - Прибуток, абстрактна з ділового обороту (отвлеч. у формі дивідендів, ек. Санкцій, вилучення ввладельцев).

Всі 4 рівняння соед. в єдину зв'язок і утворюють фін. звітність пр-ку. Розглянемо зв'язку балансових узагальнень, представлених в фін. звітах:

У фін. звітність вкл-ся:

1. Баланс (А і П)

2. Звіт про прибутки та збитки (надходження від ділової активності, витрати, зв. З діловою активністю, і чистий дохід, тобто прибуток)

3. Звіт про рух грош. ср-в (звіт про фін. положенні пр-ку); (сальдо на початок періоду, чистий дохід від операційної деят-ти, чистий дохід від інвестиційної д-ти, чистий дохід від фін. д-ти, сальдо на кінець періоду) .

4. Звіт про рух власного К (первонач. К, приріст К, сальдо на кінець періоду).

Зв'язки між ними:

1) від 2 до 1:

Доходи і витрати пр-ку, представлений. у звіті про прибутки та збитки, дають узагальнену хар-ку фін. рез-тов від змін у складі им-ва та зобов в пр-ку, показаних у балансовому звіті.

2) від 2 до 4:

Чистий дохід (або прибуток пр-ку), взятий зі звіту про прибутки та збитки, входить в кач-ве компонента звіту про рух власного К і представляє найважливішу частину нерозподіленого прибутку пр-ку на кінець звітного періоду.

3) від 4 до 1 (П):

У балансовому звіті та звіті про рух власного До дані по рахунках початкового До тісно пов'язані з моментом установи пр-ку і показів. стан К на будь-яку звітну дату.

4) від 4 до 1 (П):

Нерозподілений прибуток на кінець звітного періоду зі звіту про движ-і власності. До кореспондує з сумою за статтею "нерозподілений прибуток", представленої у балансовому звіті.

5) від 3 до 1 (А):

Зміна залишків ден. ср-в у звіті про рух грош. ср-в і балансовому звіті ідентичні.

6) від 3 до 2:

Приріст суми ден. ср-в у рез-ті осущ-гол. деят-ти, показаний у звіті про зміну фін. положення, відображає рез-ти угод по реализ-ції товарів, робіт і послуг, врахованих при формир-ванні чистого доходу пр-ку. Необхідно узгодження чистого доходу і приросту ден. готівки від деят-ти пр-ку.

7) від 3 до 1 (А):

Інвестиц. деят-ть, відображена в звіті про фін. положенні пр-ку, показ. приріст або спад ден. ср-в у зв'язку з рухом активів, відображених у вигляді балансових статей в активі балансу.

8) від 3 до 1 (П):

Фін. деят-ть, відображена в звіті про зміну фін. положення пр-ку, показ. приріст або спад ден. ср-в у рез-ті финансир-ня здійснених операцій за рахунок боргових зобов в або власних джерел. Рух сальдових сум кредиторської заборгованості та власних джерел фін-ня в балансі та у звіті про зміну фін. положення пр-ку повинні бути ідентичні.

Прогнозний баланс.

У роботі будь-якого пр-ку треб-ся складання прогнозного балансу. При його побудові використ. різні методи:

система планових таблиць;

економіко-матем. методи;

також прогноз. баланс може бути побудований на основі даних останнього звітного балансу, і результатів аналізу оборотності окремих А і П статей, і динаміки балансових відносин. Для складання прогнозного балансу в останньому випадку треба опр-ть: склад і структуру оборотних коштів та їх динаміку; швидкість обігу капіталу, вкладений. в поточні активи, і швидкість обігу його елементів; стан власного К і його можливі зміни до кінця прогнозованого періоду; склад і пропорції зобов в пр-ку і середовищ. період їх погашення.

Др. види балансів:

Сальдовий баланс (Б) - составл-ся на опред. дату шляхом виведення залишків по рахунках (сальдо) і не містить оборотів за рахунками.

Оборотний Б-крім залишків містить обороти по рахунках.

Вступний Б-перший Б, який складається на поч. деят-ти пред-ку.

Заключ-й Б: по закінченню періоду на основі перевірених бух. записів у системі рахунків шляхом вивірки оборотів і залишків по рахунках і проведення інвентар-ції, составл-ся заключ. Б.

Ліквідація-й Б-хар-зует майн-е полож-е ліквідованого перед-ку на дату, з кіт. воно припинило своє сущ-е як юр. особа (показів-ся збитки від ліквідації).

Звітний Б-фактич. стан перед-ку на опред. дату

Провізорний Б-передуватиме. Б, складається заздалегідь на кінець звіт. періоду ще до його закінчення з урахуванням очікуваних змін у складі ср-в і їх джерел (активі і пасиві).

Зведений Б-составл-ся для ряду пред-тий.

Зміни у новому балансі:

1) Наскрізна нумерація розділів.

2) Усі дані наведені за нетто-оцінці (осн. ср-ва, нематер. Активи-за залишковою вартістю).

3) Відсутній стаття использ-я прибутку, а покази-ся тільки нерозподілений прибуток.

4) Найменування розділів-це класифікація им-ва пр-ку (джерел його формують-ня) за економіч. ознакою.

5) Більш докладними стали статті.

6) У підрозділі "довгострокові фін. вкладення "по рядку 135 показ-ся власні акції, викуплені в акціонерів за ціною придбання (рахунок 56). За Федерал. З-ну про АТ максим. термін для викупу акцій-1 рік. Баланс вступає в протиріччя з Законом про АТ, тому що согл. З-ну, такі акції долж. бути віднесені до краткосроч. фін. влож-ям.

7) Введено поділ дебіторської заборгованості на короткострокову та довгострокову.

8) Суперечка. момент-віднесення організаційних витрат до нематер. активів.

9) Включення збитків в актив.

Класифікація майна підпр-я з екон. ознакою (АКТИВ)

1. Внеоборот. активи

1) Основні засоби

- Будівлі

- Споруди

- Передаточ. пристрої

- Машини та обладнання

- Трансп. кошти

- Інструменти та інвентар

- Робочий продуктив. худобу

- Багаторічні насадження

2) нематеріальний. активи

3) довгостроковий. фін. вкладення

4) Незавершені кап. вкладення

5) Обладнання до установки

2. Оборотні активи

1) Запаси і витрати

- Матеріали (осн., допоміжних., Напівфабрикати і т.д.)

- Паливо, запчастини

- МШП

- Незавершене пр-во

- Готова продукція

- Товари

- Витрати обігу

- Витрати буд. періодів

2) Ден. кошти, розрахунки та ін. активи

а) Ср-ва в розрахунках

-Аванси, видані постачальникам і підрядчикам

-Розрахунки з засновниками

б) Дебіторська заборгованість

-Покупців і замовників

-За векселями одержаними

-Дочірніх підпр-ий

-Постачальників за пред'явлено. їм претензіями

-Матеріально відповідальних осіб щодо недостач

-Підзвітних осіб

-Бюджету

-Персоналу за отриманими позиками

в) Ліквідні активи

-Короткострокові фін. вкладення

-Ден. ср-ва в касі, на р / р, на валютному рахунку, на інших рахунках, перекази в дорозі, ден. док-ти

г) Інші активи (орендні зобов до вступу).

3. Абстрактні кошти

1) Збитки

2) Використання прибутку

-Платежі до бюджету

-Резервний фонд, ф. накопичення, ф. споживання, доходи засновників, цільове фін-е

Класифікація майна підпр-я за джерелами образ-я (ПАСИВ)

1. Власні джерела

1) Статутний капітал

2) Додатковий кап.

3) Резервний кап.

4) Фонди накопичення

5) Фонди споживання

6) Прибуток (нераспредел.)

7) Цільові надходження

8) Доходи буд. періодів

9) Резерв майбутніх витрат

10) Резерв по сумнівних боргах

2. Позикові джерела

1) Довгострокові пасиви

- Долгоср-ті кредити банків

- Долгоср-ті позики

- Орендні зобов'язання

- Кредити банків для персоналу

2) Розрахунки та інші краткоср-ті пасиви

а) Короткострокові зобов

- Краткоср-ті кредити банків

- Краткоср-ті позики

- Аванси, отримані від покупців

б) Розрахунки

- З бюджетом по податках

- З органами держ. соц. страхування

- З органами негос. страхування

- З внебюдж. фондами (фонд зайнятості, дорож. фонд і т. д.)

в) Кредиторська заборгованість

- Постачальникам і підрядчикам

- Персоналу по зарплаті

- Засновникам за доходами

г) Інші короткострокові пасиви

Пояснення до класифікації-Актив:

МШП-засіб пр-ва вартістю <50 min окладів і терміном дії <1 року.

Долгоср. фін. вкладення-інвестиції на строк більше 1 року, в осн. дохідні активи (акції, ін ц. б.)

Незаверш. кап. вкладення-фактич. витрати перед-ку по незаверш. строит-вом об'єктів осн. коштів.

Устаткув-е до установки-обор-е, потребує монтажу, прикріплення до опор.

Незаверш-е пр-во-стоїмо-ть прод-ції, яка не пройшла всі стадії технол. проц-са.

Витрати обігу-витрати по завезенню товарів, зберігання, сортування і т. д.

Витрати буд. періодів-витрати, произвед-ні до звіту. періоді, але относящ-ся до наступних періодів.

Дебітор-я Заборго-ть покупців і замовників-стоїмо-ть товарів, отгруж-х покуп-лю, але їм не оплачених.

Заборго-ть покуп-лей і замовників за векселями получ-м-Заборго-ть покуп-лей, обеспеч-я наданими векселями.

Заборго-ть дочірніх пред-тий-Заборго-ть за придбані для доньки-х ​​підпр-й товарно-мат.ценності і Заборго-ть з внутріведомств-м розрахунками відповідно до заснує. договорами.

Заборго-ть матер-но відповід-х осіб щодо недостач: втрати в межах норм списуються на витрати або витрати; понад норми-возмещ-ся матер-но відповід-ми особами.

Заборго-ть підзвіт-х осіб-виникає за виданими під звіт сумами на придбавши-е тов.-матер. цінностей або командирів. витрати.

Заборго-ть бюджету-ли. метушня., якщо перед-нення переплатило бюджету податки, збори.

Заборго-ть персоналу по получ-м позиках-позички видаються персоналу на лад-во житла, приобр-е имущ-ва та ін Якщо Заборго-ть виник. за рахунок банку, то працівник платить%, якщо за рахунок чистого прибутку підпр-я-без%.

Краткоср. фін. вкладення-на строк до 1 року.

Грошова. ср-ва-каса, валют., розр. рахунок та ін. рахунку (для відкриття акредитива і рахунки з разліч.целевимі призначеннями)

Переклади в дорозі-ден. ср-ва, передані з каси в банк для зарахування на розр. рахунок.

Грошова. док-ти-марки держ. мита, лотерейні, проїзні квитки, путівки, ж / д і авіаквитки.

Інші активи-у орендодавців: Заборго-ть орендарів з переданих їм в довгострокові. оренду основ-м ср-вам.

Абстрактні ср-ва-вилучені з обігу пред-тия ср-ва, в основному це вилучення прибутку.

Збиток-перевищу-е витрат перед-ку над доходами. Покривши-ся за рахунок резервного фонду, фонду накопл-я, фонду потреб-я чи прибутку, кіт. буде отримана в буд. році.

Пасив:

Статут. капітал-величина первонач. кап-ла, зафиксир-го в статуті і заснує. док-тах підпр-я. Він вноситься засновниками перед-ку у формі осн-х середовищ-в, немат. активів, МШП, гот. пр-ції, товарів, грошей, ден. док-тів, ц. б.

Добавоч. кап-л-образ-ся у перед-ку в рез-ті получ-я будь-л. имущ-ва в дар або в рез-ті переоцінки осн-х ср-в.

Резерв. фонд і резерв. кап-л: резерв. капітал формується за рахунок чистого прибутку під-ку та призначений для н для покриття збитків; він долж. бути не більше 20% від номінального. Резерв. фонд створ-ся у зв'язку з існуванням різниці між номінал. і продажною вартістю ц. б.

Фонд накопл-я-формую-ся за рахунок чистого прибутку під-ку, предназ-н для придбавши-я нов. им-ва.

Фонд потреб-я-створ-ся за рахунок чистого прибутку, призначена-н для мат. заохочення і реш-я соц. завдань на підпр-и.

Прибуток від реалізації-різниця між виручкою від реал-ї пр-ції та її повною собівартістю (Полн. собівартість-ть-фактич. Произвед. Витрати на пр-во гот. Пр-ції + комерц. Витрати по пр-ву і реал- ції).

Виробництв. витрати-матер. витрати, витрати на оплату праці, отчисл-я на соц. потреби, амортизація-гол. ср-в і т. п.

Комерц. витрати-витрати на затарювання, упакування, транспортування, навантаження, розвантаження, зберігання, рекламу.

Внереализ-я прибуток (збитки) - неустойки, дивіденди, штрафи, відсотки, пені, надлишки тов.-матер. цінностей, доходи від оренди, курсові різниці.

Прибуток від інш. реал-ції-прибуток від реал-ції разл. активів, крім гот. пр-ції.

Валовий прибуток = приб. від реал-ції гот. пр-ції + внереализ-я прибуток - внереал. збитки + прибуток від інш. реал-ції - збитки від інш. реал-ції.

Прибуток, остающ-ся в розпорядженні перед-ку = чистий прибуток = валів. прибуток - податок на прибуток.

Нерозподілених я прибуток = валів. прибуток - податок на прибуток - прибуток, спрямований-я в резерв. фонд, ФН, ФП, доходи засновникам та ін мети.

Цільові фінанс-е і поступл-я-ср-ва, получ-е від ін-х орган-ї або фіз. осіб на опред-е мети.

Доходи буд-х періодів-доходи, получ-е в отч. періоді, але які відносяться до наступних (аренд. плата, получ-я вперед).

Резерв майбутніх витрат і платежів створ-ся для рівномірного включ-я майбутніх витрат у собівартість, АНПРЕ., Накопичення грошей для виплати відпускних, провед-я ремонту.

Резерв по сумнівних боргах створюється за рез-там інвентар-ції дебіт. Заборго-ти; якщо він не використаний, то присоед-ся до валів. прибутку.

Краткосроч. і довгострокові. кредити банків: перед-ку можуть кредитуватися на строк до 1 року під поточні потреби (приобр-е тов.-матер. цінностей, видача зарплати) і на термін більше 1 року на капвкладення. Кредити зазвичай видаються на слід. умовах: платність, зворотність, гарантія, забезпечення; також можуть бути: цільове призн-е і терміновість.

Долгосроч. і краткосроч. позики-ср-ва, получ-е від інших пред-тий і фіз. осіб на термін понад / до року.

Орендні зобов'язання-Заборго-ть перед-ку-орендаря з осн-м ср-вам, получ-ним в довгострокові. оренду (долгосроч. оренда мож. бути з правом викупу і без).

Кредити банків для раб-ков перед-ку-Заборго-ть банкам за кредитами, получ-ним для співробітників.

Аванси, получ. від покуп-лей-ср-ва, получ. від покупців і задо-чиков під майбутню поставку товарів, що виконують-я робіт і послуг.

Розрахунки з бюджетом-податки.

Розрахунки з органами держ. страх-я: у соотв. з законодавчих-вом перед-тя виробляє обязат. страх. платежі органам держ. страх-я як% від фонду оплати праці. Фонду соц. страх-я-5,4%, пенсіон. фонду-28%, органам мед. страх-я-3,6%. (Ці виплати включ. Не в з / п, а в собівартість-ть). Кр. того, пред-е мож. мати договори з негосуд. фондами страх-я; в цьому випадку внески внесок-ся за рахунок чистого прибутку.

Розрахунки з внебюдж-ми фондами-Заборго-ть фонду зайнятості, податок на користувачів автодоріг, податок з влад-ців транспорт. засобів, податок на приобр-е автотрансп-х коштів, акцизи з продажу автомобілів в личн. корист-є громадян.

Кредитор. Заборго-ть:

Заборго-ть постачальникам і підрядникам-за отриманий. від них товари, викон. роботи та послуги, а також Заборго-ть за векселями виданими.

Заборго-ть персоналу-по начисл-й, але не видано-й зарплаті.

Заборго-ть засновникам-за доходами з прибутку під-ку за участь їх вкладів у статутному капіталі.

Інш. краткосроч. пасиви-Заборго-ть третім особам за сумами, утримані із з / п, Заборго-ть з депонентам працівникам, які не одержали з / п в момент її видачі (така з / п зберігається на протязі. 3-х років).

Рахунки БО.

Поняття рахунку. Бух. баланс не застосовується для обліку госп. операцій. Для систематич. спостереження за рухом кожного окремого виду засобів і кожного їх джерела використовується сис. рахунків. Угруповання засобів, джерел, операцій на рахунках-це один з методів БО.

Облік коштів і джерел на рахунках здійснюється безперервно і послідовно. У кожному окремому рахунку реєструється первинний стан обліковується об'єкта та його зміни (операції), і тому в будь-який момент часу можна визначити новий стан об'єкта.

Рахунки зв. з балансом; соотв. ті рахунки, на кіт. відображаються кошти підприємства, сответствующіе статтями активу, називаються активними, а ті, на кіт. враховуються джерела коштів (тобто статті пасиву)-пасивними.

Вибране. рахунок:

Дебет:

Початковий залишок коштів (Сальдо поч.)

Збільшення (+)

Оборот по Д (сума всіх операцій, записані. За Д)

Кінцевий залишок (Сальдо кін.) [Сальдо кон .= Сальдо поч. + Оборот по Д-Оборот по К]

Кредит:

Зменшення (-)

Оборот по К (сума всіх опер-й, записані. За К)

Пасив. рахунок:

Дебет:

Зменшення (-)

Оборот по Д

Кредит:

Порівнюючи. залишок джерела коштів (Сальдо поч.)

Збільшення (+)

Оборот за К

Кінцевий залишок (Сальдо кін.) [Сальдо кон .= Сальдо поч. + Оборот по К-Оборот по Д]

У активних рахунків-тільки дебетове сальдо, у пасивних рахунків-тільки кредитове сальдо.

Крім того, сущ. активно-пасив. рахунку (напр., 76):

Дебет:

Сальдо поч. (Дебіторська заборгованість)

Оборот: увелич. дебіторської заборгованості або зменшення кредиторської

Сальдо конеч.

Кредит:

Сальдо поч. (Кредиторська заборгованість)

Оборот: увелич. кредиторської заборгованості або уменьш. дебіторської

Сальдо кін.

Для дебітор. Заборго-ти сальдо кон .- дебетове; для кредитор .- кредитове.

Кожна госп. операція обліковується на 2-х рахунках. Вона завжди записується за дебетом одного рахунку і по кредиту іншого. У цьому відбивається принцип подвійного запису (можлива ситуація, коли операція записується за Д одного рахунку і за К декількох рахунків, або навпаки, все одно це буде подвійна запис).

Письмова вказівка ​​про те, в Д і К яких рахунків і на яку суму повинна бути зроблений запис про операцію, назив. Б проводкою. При цьому виникає зв'язок між двома рахунками назив. кореспонденцією рахунків. Б проводка записується так: Д № счетаК № счетасумма.

Рахункова формула, що складається з 2-х рахунків, назив. простий: коли рахунків більше ніж два, це складна формула. Записуючи операцію на дебетову бік рахунку рахунок дебетують, а на кредитову-кредитують. На кожному рахунку відображаються економічно однорідні операції, тому угруповання рахунків для запису операцій побудована таким чином, щоб операції записувалися систематично. При записі госп. операції на рахунку слід перш за все зрозуміти сенс операції, дати трактування та обгрунтування бух. проводки.

[Приклад: Видана зарплата; в результаті цієї операції відбулося зменшення заборгованості підприємства перед робітниками по оплаті праці. Зміна цієї заборгованості Показув. за рахунком 70 (расч. з персоналом по опл. праці)-рахунок пасивний, зменшення в пасивному рахунку показується по Д. Одночасно відбулося зменшення коштів у касі (за рахунком 50), рахунок активний-зменшення показ. за К. Наст., тут наступна проводка: Д70К50сумма.]

Для составл-я бух. проводки необхідно:

1. Визначити, на якому рахунку повинна бути відображена ця операція.

2. Визначити, активний цей рахунок або пасивний.

3. Визначити, за Д. або за К. робиться запис.

4. Визначити другий рахунок для запису цієї операції і проробити з ним операції 2 і 3.

Всі рахунки об'єднані в систему рахунків і вказані в плані рахунків. Рахунки розділені на розділи, є порожні місця-для рахунків, кіт. можуть виникнути. Рахунки також можуть бути ліквідовані.

Узагальнення даних БО.

Узагальнення даних БО вимагає підрахунку оборотів за Д і К кожного рахунку та виведення кінцевого залишку по кожному рахунку. Конеч. сальдо рахунків служать підставою для складання балансу. Виведення балансу з рахункових записів проводиться шляхом складання оборотної відомості. У зворотному відомості по кожному рахунку зазначені: початковий залишок, оборот по Д, оборот по К, кінцевий залишок. Зворотний відомість складається періодично, зазвичай щомісяця. Зміст дебетового сальдо на початок періоду в оборотній відомості збігаються з активом первісного балансу; зміст кредитового сальдо на початок періоду відповідно збігається з пасивом балансу. У колонці "оберти" оборотної відомості міститься відображення всіх операцій, проведених за звітний період. Т. до кожну операцію записують по Д і К рахунків в однакових сумах, то підсумок дебетових оборотів повинен дорівнювати підсумку кредитових оборотів. Відповідно повинні бути рівні залишки по Д і К. При порівнянні конеч. сальдо оборот. відомості з балансом, получ. після отраж-я всіх опер-й, повинно спостерігатися повну тотожність. Таким чином, в оборотній відомості присутні три пари рівних підсумків: 1 - рівні початкові залишки по Д і К, 2 - рівні обороти по Д і К, 3 - рівні кінцеві залишки по Д і К. Якщо рівність порушено, то значить були допущені помилки : 1) неправильний запис, 2) за Д показ. одна сума, а за К інша; 3) сума записана по Д, але не записана за К і навпаки.

Оборотна відомість, що включає всі рахунки, містить всі необхідні дані для складання балансу. Але в оборотній відомості не показана кореспонденція рахунків. Щоб показати кореспонденцію рахунків, будується шахова відомість.

Усередині шахів. відомості записуються суми, відповідні всіх операціях на перетині Д одного рахунку і К іншого відповідно до проводками. Ця відомість служить для контролю та аналізу.

Синтетичні. і аналитич. рахунку.

На рахунках, представлених в плані рахунків, госп. операції враховуються в узагальненому вигляді. Поет. ці рахунки назив. синтетичними (рахунки 1-го порядку). Крім цього існують рахунку більш детальні, на кіт. інформація конкретизується. (Напр., матеріали-рахунок для сталі, деревини і т.д.) - такі рахунки назив. аналітичними. Вони призначені для аналізу інформації (це рахунки 3-го порядку). Між ними стоять рахунки 2-го порядку, назив. субрахунками. На субрахунках робиться угруповання ряду аналітичних рахунків у рамках одного синтетичні. рахунку. Крім субрахунків, зазначених у плані рахунків, підприємство може відкрити додаткові субрахунки у відповідності зі своїми особливостями, що укази. в облік. політиці підпр-я. На синтетичні. рахунках всі дані подані в грошовому вираженні; на аналитич. рахунках-крім ден. використ. натураль. вираз.

Аналитич. і синтетичні. облік дають однакові результати. Звірка облік. даних по аналитич. і синтетичні. рахунках виробляється за допомогою оборотної відомості, складеної за аналитич. рахунками. Підсумки оборотної відомості по аналитич. рахунками мають збігатися з підсумками відповідного синтетичні. рахунку.

Обороти по Д і К синтетичні. рахунки дорівнюють загальній сумі всіх оборотів об'єднуються цим рахунком аналитич. рахунків. Кожен синтетичні. рахунок має аналитич. рахунку певного виду.

План рахунків (ПС) - це перелік рахунків, відкритих в головній книзі підприємства.

Раніше кожен бух-р формував сам ПC і включав ті рахунки, кіт. він вважав за необхідне. Перша спроба побудувати єдиний ПC на основі їх класифікації була зроблена голландським ученим Графом в 1693 р. У цій класифікації він ділив всі рахунки на мертві і живі. У 1795 р. Едмонд Дегранж запропонував свій єдиний ПС, розділивши всі рахунки на 5 груп: товари, каса, рахунки для отримання, рахунки до оплати, прибуток. У 1864 р. Годефруа (Бельгія) створює свій ПC, ділить всі рахунки на 6 груп: необоротні активи, витрати, запаси, розрахунки, рахунки власника, грошові кошти.

Необхідність створення єдиного ПC була викликана:

1) розвиток госп. права, що зажадало методичного єдності обліку

2) виникнення фінанс. імперій

3) виникнення університетської освіти

4) виникнення і функціонування аудиту

5) виникнення тенденцій, пов'язаний. зі стандартизацією в самих різних областях діяльності людини

6) складання консолідованої фінансової звітності

Швейцарський бух-р Шер (1846-1924) створив балансове напрямок (в основі ПС-баланс). У 1928 р. Шмаленбах став трактувати ПC не як розвиваючий статті балансу, а як виражає кругообіг капіталу. У 1937 р. в Німеччині був прийнятий єдиний ПC на основі теорії Шмаленбаха, причому він був досить жорстким. У 40-і роки в багатьох країнах Європи також приймаються єдині ПC, багато-на основі німецької.

При составл-та ПС можл. різні підходи:

1 Можна орієнтувати план рахунків на: 1) звітність (Шер) або 2) кругообіг засобів (Шмаленбах)

2 ПC можна поширювати і на управленч., І на фінанс. облік або тільки на фінансовий (финанс. облік призначений. для зовн. користувачів, управленч .- для внутрішніх).

3 Формувати єдиний ПC в другому випадку з 1 пункту на базі або фін-го обліку, або управленч. обліку (по Шмаленбаху)

Франц. бух-р Жан-Батіст Дюмарше (1874-1946) стверджував, що бух-р не вигадує рахунку, а відкриває їх. Франц. бух-р Гарньє порівнював ПC з таблицею Менделєєва.

Висновки:

1) ПC повинен грунтуватися на гнучкій класифікації рахунків

2) Звітність може бути заповнена, якщо рахунки головної книги відкриті за єдиним ПC і адекватні статтями звітності

Таким чином, в основі будь-якого ПС лежить класифікація.

Завдання клас-и:

1) зрозуміти природу кожного рахунку в порівнянні з ін рахунками

2) вміти використовувати будь-який рахунок

3) мати базу для складання ПC.

Цілі клас-и:

1) контроль за збереженням цінностей

2) обчислення фінанс. результатів

Об'єкти клас-и:

1) права та відповідальність осіб, зайнятих в госп. процесах

2) кошти і їх джерела

У зв'язку з цим можуть бути побудовані слід. класифікації (всього 4):

(1) мета-контроль за збереженням цінностей, об'єкт-права та відповід-ть

У цій класифікації рахунку группир. в розрізі агентів і кореспондентів. Тут виділ. групи рахунків:

- Рахунки агентів (особи, які працюють у штаті підприємства і несучі матер. Та адм. Відповід-ть.) За дебетом відображаються права підприємства та їх увел-е, за кредитом-зменшення прав підприємства.

-Рахунки кореспондентів (фіз. (не працює в штаті підпр-я) або юр. Обличчя.) За дебетом-права підприємства на отримання цінностей, за кредитом-зобов'язання підприємства оплатити кредит або здійснити поставку будь-л. цінностей.

-Рахунки адміністрації. За дебетом-зменшення відповід-ти перед власником, по кредиту-обсяг відповід-ти адміністрації перед власниками і його відвів-е.

-Рахунки власників. За дебетом-борг власника підприємству, по кредиту-борг підприємства власнику.

(2) Мета-та ж, об'єкт-засоби та їх джерела.

Приват. групи рахунків:

-Рахунки основ. ср-в

-Рахунки оборот. ср-в

-Рахунки власності. ср-в

-Рахунку залучені. ср-в

-Рахунок відвернення. ср-в

(3) мета-числення фінанс. рез-тов, Об'єкт-права та відповід-ть осіб, зайнятих в госп. процесах. Тут виділяють:

-Рахунки прав та вимог підпр-я. За дебетом-право вимоги підприємства до підрозділів, за кредитом-обязат-ва підпр-я перед підрозділами.

-Рахунки прав та вимог підрозділів. За дебетом-право вимоги до вишестоящ. ланці, а по кредиту-обсяг відповід-ти перед вищим підрозділом.

(4) Мета-та ж, об'єкт-засоби та їх джерела

Рахунки справ. на 2 групи:

-Рахунки капіталізованих-рахунки, сальдо яких прямо включається в баланс

-Рахунки некапіталізіруемие-обороти за цими рахунками безпосередній. Показати. у звіті про прибутки та збитки

Класифікація рахунків в РФ:

1) в завис-ти від ступеня узагальнення даних: синтетичні, субрахунки і аналітичні.

2) по відношенню до балансу: активні, пасивні, активно-пасивні, позабалансові (рахунки для обліку цінностей тимчасово знаход. У підприємства і не належ. Цьому підприємству. За цими рахунками ведеться не подвійний запис, а проста бух-терія)

3) за економічним змістом: класифікація (2)

4) за способом використання рахунків, тобто за методикою їх застосування і стр-рі отд. видів рахунків: на різних рахунках госп. опер-і враховуються з певними методичними особливостями.

Клас-я за призначенням і стр-рі (синтез (3) і (4)):

-Рахунки обліку майна і фондів:

(1) Інвентарні

(2) Розрахункові

(3) Фондові

(1) (2) (3)-основні

(4) Регулюючі

-Рахунки обліку процесів і результатів:

(5) Операційні

(6) Фінанс. результатів

(7) Бюджетно-розподілить.

(1) Інвентарні-активні. На них учит-ся майно підпр-я, піддається перевірці в натуральному висловлю-і. Перевірка провід. шляхом інвентаризації.

Рахунки 01,03,06,07,10,11,12,41,50,51,52,55,56,57,58

Інвентар. рахунок:

Дебет:

Сальдо початкове

Надходження (+)

Сальдо кінцеве

Кредит:

Вибуття (-)

(2) Розрахункові-використовуються при оплаті товарно-матер. цінностей при розбіжності в часі надходження товарно-матер. цінностей та їх оплати.

Тут враховується дебіторська і кредиторська заборгованість, а також її зміну. Ці рахунки можуть бути активними, пасивними, активно-пасивними.

На активних-дебіторська Заборго-ть.

Рахунки розрахунків-активні = 61,62,63,71,73,75 / 1,76,77,78,79

Дебет:

Сальдо поч .- залишок дебітор. Заборго-ти

Збільшення дебіт. Заборго-ти (+)

Сальдо конеч.

Кредит:

Зменшення дебіт. зад-ти (-)

Рахунки розрахунків-пасивні = 60,64,65,67,68,69,70,75 / 2,76,77,78,79

Дебет:

Зменшення кредиторської Заборго-ти (-)

Кредит:

Сальдо поч .- залишок кредит. Заборго-ти

Збільшення кредіт.зад-ти (+)

Сальдо конеч.

Рахунки розрахунків-активно-пасивних .= 76,77,78,79

Дебет:

Сальдо-дебітор. Заборго-ть

Збільшення дебітор. Заборго-ти (+)

Зменшення кредитор. Заборго-ти (-)

Сальдо кон .- залишок дебітор. Заборго-ти

Кредит:

Сальдо поч. - Залишок кредітор.задолж-ти

Збільш. кредітор.задолж-ти (+)

Зменшення дебіт. Заборго-ти (-)

Сальдо кон .- залишок кредитор. Заборго-ти

Також іноді на пасив. рахунках може бути дебітів. залишок; інвентар. рахунку не можуть мати кредитів. залишок.

(3) Фондові рахунку (ФС) - призначений. для обліку фондів, формують-х за допомогою ср-в перед-ку. Рахунки: 86,88,96 - пасивні.

Дебет:

Зменшення (использ-е) джерела

Кредит:

Сальдо поч .- Невикор. частина фонду;

Поповнення (увелич-е) джерела;

Сальдо кон .- оставш. ср-ва у фонді

(4) Регул. рахунку (РС) - використ. для оцінки реал. стоїмо-ти имущ-ва, врахований-го на ос. рахунках. За допомогою цих рахунків положення. оцінка, данн. на основ. рахунках. Самост. значеіня ці рахунки не мають, вони використ. тільки для коригування залишків і оборотів осн. рахунків шляхом додавання або віднімаючи-ня сум з осн. рахунки, зв'я-го з регул-щим. У завис-ти від того, збільшить. або уменьш. регулир. рахунок оцінку основного, виділяють:

- Додаткові РС, збільшивши. оцінку осн. рахунку. (Явл. активними, якщо осн. Рахунок-активний, інакше явл. Пасивними).

- Контрарні РС (явл. пасивними, якщо регульований рахунок-активний, і назив. Контрактивні, інакше-явл. Активними, і назив. Контрпасивні).

Вибране. доповнить. рахунок: (Приклад-осн. актив. рахунок-41; додатк. актив. рахунок-42)

Дебет:

Сальдо поч .- сума, яка доповнює оцінку ср-в, врахованих на регульованому актив. рахунку.

Збільшення доповнить. суми.

Сальдо конеч.

Кредит:

Символіку-е доповнить. суми.

Пасив. доповнить. рахунок:

Дебет:

Символіку-е додатк. суми

Кредит:

Сальдо поч .- сума, додатк. величину джерела ср-в, врахованого на регульованому рахунку.

Увел-е додатк. суми.

Сальдо конеч.

Контрактив. рахунок: (Приклад-02, 05, 13)

Дебет:

Символіку-е контрактіва

Кредит:

Сальдо поч .- сума, що зменшує оцінку ср-в, врахований. на регульованому актив. рахунку.

Увел-е суми, що зменшує оцінку ср-в, тобто контрактіва.

Контрпассів. рахунок: (Приклад-81)

Дебет:

Сальдо поч .- сума, уменьш. величину джерела ср-в, врахованого на регульованому пасив. рахунку.

Увел-е контрпассіва.

Сальдо конеч.

Кредит:

Символіку-е контрпассіва.

(5) Операційні рахунки-для відображення та контролю окремих стадій кругообігу госп. ср-в, тобто процесів постачання, произв-ва і реал-ції. На відміну від інвентар. рахунків, на них вчить. не надходження і вибуття як таке, а процеси перетвор-я ср-в з одних форм в інші. Якщо на кожн. інвентарному рахунку вчить. 1 вид ср-в, то на операц. рахунках отраж. рух багатьох ср-в. За способом использ-ня ОС справ:

- 1. збірно-розподільні (активні) (23,25,26,29,43)

- 2. калькуляційні (активні) (20,23-2,08)

- 3. операційно-результатні (бессальдовие) (46,47,48)

1. на цих рахунках в теч. звіт. періоду собир. всі види витрат, а в кінці міс. ці витрати розпод. між відділ. об'єктами обліку. За дебетом собир. витрати на протязі. місяці. В кінці міс. витрати распр-ться (або списуються) пропорційно будь-якою ознакою.

Дебет:

Сальдо поч .- відсутня.

Збирання витрат, що підлягають распредел-ю.

Кредит:

Распредел-е (списування) витрат.

2. Ці рахунки використ. для обліку витрат на вироб-во, на ремонт осн. ср-в, будує-во і доведення осн. ср-в до стану готовності до використан-ня.

Дебет:

Сальдо поч .- сума витрат на калькульованих об'єкт.

Увел-е (збирання) витрат.

Сальдо конеч .- незавершене вироб-во.

Кредит:

Списання фактич. собівартість-ти калькулюють. об'єкта по завершенні процесу произв-ва.

На рахунку 20 (Д) потужність. собівартість.

3. Ці рахунки - для отраж-ня будь-якої 1 операції (реал-ції, вибуття прод-ції, осн. Ср-в і ін. Активів). Ці рахунки бессальдовие; на них опред. в конеч. підсумку результат від реаліз-і (вибуття, ліквідації). В кінці отч. періоду рез-т від реалізації (прибуток / збиток) Спис. на 80 рахунок: на Д-збиток, на К-прибуток. Особливо-ть цих рахунків в тому, що на них виробляється порівняння оборотів по Д і К.

Дебет:

Оборот по Д-повна себестоим-ть реаліз. прод-ції.

Прибуток.

Кредит:

Оборот по К-ст-ть цієї ж прод-ції в цінах реализ-і (виручка від реаліз-ї).

Збиток.

(6) Рахунки фінанс. результатів (80 - активно-пасивний; Д-збиток, К-прибуток) - тут виявлено. конеч. фінанс. результат. На 81-му рахунку отраж. использ-е прибутку; по Д 81-го показ. увел-е использ-я прибутку. У кінці звітного періоду получ. прибуток, отраж. на 80-му рахунку, уменьш. на суму використ. прибутку, відбитої за Д рахунки 81, що справ. проводкою Д80К81. Якщо використ. прибутку більше, ніж отримано: напр., использ 120, а получ. 100; в цьому випадку справ. проводки Д80К81 100, Д88К81 20. В кінці року оставш. прибуток Спис. з 80 рахунку на 88-й (Д80К88); також і збиток-Д88К80.

(7) Бюджетно-розподільчі рахунки (31,82,83,89) - використ. для розмежування доходів і видатків між звіт. періодами та виявлення реал. собівартість-ти і реал-го конеч. резу-та.

рахунок 31: (активний) по Д. - витрати до звіту. періоді, относящ. до буд. періодів. За К. - в міру настання періоду, к-рому относ. произвед. витрати, произв-ся їх списання на витрати вироб-ва. (Приклад-Д31К51 600 - произв. Підписка на 6 міс. Слід. Року; Д26К31 100 - списання частини витрат у січні слід. Року).

рахунок 83: (пассів.) за К. - сума доходів, получ-х до звіту. періоді, але относ. до буд. періодами (напр., Д51К83). При наступл-та періоду, до кіт. ставилися получ. доходи, произв. їх списання з 83-го рахунку на рахунок 80. (Д83К80)

рахунок 89: (пассів.) - створ. резерв на витрати, к-які перед-тя буде нести до звіту. періоді, але у наст. час ще не може оформити бухг. записами. Резерв створ. за нормативами і призначений для оплати відпусток, ремонту осн. ср-в, виплати премій по рез-там роботи, а також виплати за вислугу років.

Створення резерву: Д (20,23,25,26,44) К89. Коли наступ. період, в якому раб-ки йдуть у відпустку, то произв. нарахування відпускних (Д89К70). За Д89-увел-е резерву, за К89-уменьш-е резерву.

рахунок 82 (пассів.): облік реал-ції з відвантаження передбачає (потребує) створення резерву на випадок несплати покупцем поставл. продукції.

Створення резерву: спочатку произв. перевірка наявних дебіт-х Заборго-тей та виявлено-ня серед них зімніть. дебіт. заборго-тей. Резерв створ. за рахунок прибутку, що отраж. проводкою: Д80К82. Якщо наступив випадок несплати, то справ. проводка Д82К (61,62,76), тобто за рахунок резерву покривши. неоплачена боржником Заборго-ть.

Облік основних госп. опер-й.

1.Учет операцій по розрахунковому рахунку (51)

Всі підпр-я, що мають статус юр. особи, відкривають в банку р / с. На р / р надходить виручка, отримані позики, кредити, ср-ва з бюджету, депонир-а зарплата і ін

Дебет:

Сальдо поч .- залишок ден. ср-в

09 - поступл-а за долгосроч. оренді

46,47,48,62,76 - виручка від реалізації

50 - виручка, депонується. з / п, повернення Невикор. сум

55 - повернення Невикор. акредитива, чеків

63 - надходження за претензіями

64 - аванси

73 - внесок готівкою в погаш-е позики, отримані. у банку для співробітників

75 - внесок засновників у статут. капітал

76 - надходження від дебітор. заборгова-ти

80 - получ. штрафи, пені,%, неустойки, дивіденди і т. д.

90,92 - кредити банків (краткосроч., довгострокові.)

93 - кредити банків для працівників підприємства

94,95 - поступл-я позик (краткосроч., довгострокові.)

96 - цільові финансир-е і поступ-я

Кредит:

06,58 - краткосроч. і довгострокові. фінанс. влож-я

50 - ср-ва, надіс. в касу

55 - відкриття акредитива, чекової книжки

60 - оплата за-ти постачальнику

61 - видача авансів

63 - удовлетв-е претензій

67 - виплати у внебюджет. фонди

68 - сплата податків (виплати до бюджету)

69 - виплати до фондів

76 - виплата кредитор. Заборго-ти

78 - виплатити дочці. підпр-у

80 - виплачу. штрафи, неустойки, пені

90,92 - погашення кредитор. Заборго-ти (краткосроч., довгострокові.)

93 - погашення кредитор. Заборго-ти перед банком за видачу кредиту для співробітників

94,95 - погашення позик

97 - погаш-е платежів за довгострокові. оренді

2. Облік касових операцій (50)

Каса підприємства призначена для прийому, зберігання та видачі ден. готівкових ср-в. Всі операції по касі регламентовані.

Дебет:

Сальдо поч .- залишок налич-ти в межах ліміту

46,48 - реалізація за готівку

51 - надходження ден. ср-в з р / р

71 - повернення Невикор-х сум підзвітними особами

73 - повернення грошей працівниками за кредитами банків

52 - надходження валюти

Кредит:

51 - повернення готівки з каси на р / р (депонір. з / п)

57 - передача сум інкасатору

70 - видача з / п

71 - видача сум підзвіт. особам

73 - видача сум співробітникам

3. Облік розрахунків з підзвітними особами (71)

Дебет:

Сальдо поч .- заборгованість підзвіт-х осіб підпр-у

50-а) видано під звіт підзвіт-м особам; б) відшкодування перевитрати підзвіт. осіб

Кредит:

Сальдо поч .- Заборго-ть підпр-я підзвіт. особам

50 - повернення Невикор. підзвіт. сум

10,12,41 - витрата підзвіт. сум на придбавши-е товар.-матер. цінностей

20,26,44 - командіровоч. витрати в межах норм (списання на собівартість-ть)

81,88 - на відрядження понад установл. норм

4. Облік основних ср-в (01)

Дебет:

Сальбо поч .- первонач. ст-ть осн. ср-в (собственн.), нах-ся в експлуатації

03 - включ. до складу власної. осн. ср-в викуплених орендованих раніше

08 - придбавши-е осн. ср-в, включ. всі витрати з підготовки та експлуатації осн. ср-в.

75 - внесення засновниками вкладу до статуту. фонду у вигляді осн. ср-в

87 - одержання осн. ср-в безоплатно

Кредит:

47 - всі вибуття осн. коштів

5. Знос основних ср-в (02)

Дебет:

47 - списання зносу у зв'язку з вибуттям осн. ср-в

Кредит:

Сальдо поч .- нарахований знос

20,23,25,26,44 - нарахування зносу

02 (2) ® 02 (1) - присоед-е нарахованого зносу за викупленим раніше орендою. осн. ср-вам

6. Облік готової продукції (40)

Дебет:

Сальдо поч .- залишок готовий. прод-ції по фактич. собівартість-ти

20 - поступл-е готовий. прод-ції з произв-ва по фактич собівартість-ти

Кредит:

45 - фактич. собівартість-ть відвантажені. прод-ції

46 - фактич. собівартість-ть реаліззов. прод-ції

7.Учет матеріалів (іспольз. рахунку 10,15,16; в данн. Випадку-рахунок 10)

Дебет:

Сальдо поч .- фактич. собівартість-ть залишків матеріалів і сировини

60 - фактич. собівартість-ть матер-лів, поступівш. від постачальника

71 - фактич. собівартість-ть матер-лів, постуівш. від підзвіт. осіб

50 - фактич собівартість-ть матер-лів, придбаний. за готівку

20,23 - повернення Невикор-х матеріалів, які можуть бути використ. в ін якості (для вторич. использ-я)

14 - дооцінка матер-ів

80 - надлишок матеріалів, виявлення. при інвент-і

Кредит:

20,23,25,26 - відпуск матеріалів у вироб-во

48 - реализ-я непереработ. матер-лов

14 - уцінка матеріалів

84 - недостача матер-лов

8. Облік ПДВ (іспольз. рахунку 19,46,47,48,69; на 19 - облік ПДВ, относ. До придбання. Цінностям; в данн. Випадку-19)

Дебет:

Сальдо поч .- ПДВ за Невикор. матер-лам

60,76 - ПДВ з придбання. товар.-матер. цінностям

Сальдо кон .- ПДВ на оставш. матеріали

Кредит:

68,31 - списання ПДВ за використ. товар.-матер. цінностям

При реаліз-і ПДВ за виробленої підприємством продукції належить в Д рахунків реалізації і в До 68 рахунку.

9. Облік розрахунків з персоналом з оплати праці (70)

Дебет:

68 - утримання прибутк. податку

69 - спини-е податку (виплати) до Пенсійного фонду. фонду (1%)

76 - депонування з / п; спини-е аліментів, переказ грошей працівника на особовий рахунок його банку

73 - суми, віднімаючи. з з / п для погашення позики банку для працівника; спини-е сум для покриття збитків

71 - повернення Невикор. підзвіт. сум

50 - видача з / п

Кредит:

Сальдо поч .- нарахування., Але не виплачених. з / п

20,23,25,26,44 - нарахування з / п

69 - допомоги по тимчасовій. непрацездатності

89 - начисл-е відпускних

88 - начисл-е премій

Сума з / п, нарахування. працівникам підпр-я, явл. дуже важливим показником, тому що ця сума є базою для обчислення багатьох податків. При цьому нарахування. сума податку не віднімаючи. з з / п і до рахунку 70 не має ніякого відношення. Ці податки Показув. за Д рахунків виробництва (вкл. в собівартість-ть) і за К рахунків 68,69. Як% від з / п исчисл.: Страх. внески-5,4%; внески до Пенсійного фонду. фонд-28%; медицин. страх-е-3,6%; фонд зайнятості-1,5% і т. д.

10. Облік витрат на вироб-во (20)

Підсумкова опер-я, зв. з определ-ем фактич. виробництв. витрат (або собівартість-ти), від правильного определ-я яких залежить сума получ. прибутку.

Дебет:

Сальдо поч .- залишок незавершеного. вироб-ва

10,12 - витратять. на вироб-во товар.-матер. цінності

70 - начисл-е з / п і низки премій

69 - відмінності. виплати по соц. страх-ю і забезпеченню

02,05,13 - включення зносу в собівартість-ть

23,25,26 - включ-е в собівартість-ть витрат допоміжних. произв-ва, общепроізводств. і общехоз. витрат

Кредит:

40 - випуск готовий. прод-ції

11. Облік реалізації (іспольз. рахунку 46,47,48; в данн. Випадку-рахунок 46)

Дебет:

40 - фактич. собівартість-ть реаліз. прод-ції

43 - комерц. витрати

68 - ПДВ

Кредит:

62, (76) - виручка за реаліз. прод-цію

За дебетом рахунків реалізації Показув., У що нам обійшлася реализ-я, по кредиту-виручка (скільки отримано), потім Д порівнявши. з К і різниця буде явл. прибутком або збитком.

12. Облік прибутків і збитків (80)

Дебет:

62,63,76, (51) - нереалізація. витрати

10,12,41 - втрати товар.-матер. цінностей в рез-ті стихій. лих

73 - збитки підпр-та з-за неплатоспроможний-ти дебітора

68 - сплата податків (на образ-е, имущ-во і т. д.)

46,47,48 - збитки від реаліз-і

82 - образів-е резерву з зімніть. боргами

Кредит:

62,63,76 - внереалізац. прибуток, штрафи, пені, неустойки отримані., дивіденди

83 - доходи, получ. раніше, але относ. до настоящ. періоду

10,12,41 - надлишки товар.-матер. цінностей

При реформації балансу справ. проводка Д80К81 на суму Невикор. прибутку; після данн. опер-й: порівнюється оборот по Д і К на рахунку 80; якщо оборот по К більше обороту по Д, тобто залишається прибуток (для нового року вона буде явл. прибутком минулих років), то в цьому випадку справ. проводка Д80К88 на суму оставш. нераспределен. прибутку: перенесення прибутку на рахунок 88 (тобто прибуток минулих років) для закриття рахунку 80. Якщо оборот по Д більше обороту за К на рахунку 80, то в цьому випадку справ. проводка Д88К80 на суму непокрит. збитку.

13. Використання прибутку (81)

Дебет:

Сума використ. прибутку з початку року (в кінці року Спис. на рахунок 80)

68 - податок на прибуток

73 - виплати працівникам за рахунок прибутку

76 - відсоток за кредит понад ставки ЦБ

71 - оплата витрат на відрядження понад норми

68,76 - различ. штрафи, пені

41,50 - надання допомоги, добро-ти

50,51,76 - представницькі витрати понад норми

75 - виплата доходів засновникам

86 - прибуток, направл. у резерв. капітал

88 - відрахування до фондів

96 - прибуток, направл. на цільове финансир-е

Кредит:

80 - при наявності прибутку-списання використ. за рік прибутку

[У разі, якщо на 80 рахунку прибутку недостатньо, справ. складність. проводка:

80 - прибуток, нах. на рахунку 80

88 - відсутня сума прибутку]

Якщо на 80 рахунку взагалі немає прибутку, то 81 рахунок покривши. тільки за рахунок 88-го.

Документація та інвентаризація. Док-ти, їх призн-е, види і форми.

Док-т-основа постр-я всієї системи БО. Док-т-це письм. распоряж-е про викон-і госп. опер-й або письм. док-ва соверш-я цих опер-й. Без док-тов не м. б. проведено жодної запис за рахунками. При пом. док-тів осущ. передуватиме. і подальший контроль за ходом викон-я госп. распоряж-й. Передуватиме. контроль покладає. на осіб, відповід. за законність і целесообр-ть использ-я ср-в. Последующ. контроль осущ. працівники бухгалтерії при оброб-ці док-тов.

Док-ти составл. в цехах, на складах, у відділах постачання, збуту і т. д. До бухгалтерії док-ти надходять після зарегистрир-я в них госп. опер-й.

Док-т-осн. дже-к інф-ції при осуществл. фінанс. контролю і ревізії госп. деят-ти підпр-я.

Док-ти класифікує.:

1) за призначенням:

а) розпорядчі-до них відносять. накази, наряди, ордери, вимоги, замовлення, тобто распоряж-я на провед-е к.-л. госп. опер-й.

б) виконавчі (виправдальні) - прихід. ордери, акти приймання матеріалів, повідомлення і т. д. Ці док-ти отраж факт викон-я госп. опер-й.

в) док-ти облік. оформлення-составл. в бухгалтерії для виявляючи-я госп. результату опер-й, раніше вже оформл-них у розпорядиться. і виконає. док-тах. Ці док-ти не явл. підставою для викон-я опер-й і не явл. підтвердж. їх викон-я, а служать для техніч. підгот-ки записів по рахунках. До них відносять. меморіали. ордера, заполн. на основ-і привчає. док-тів, у них мають укази. кореспонденція рахунків по данн. опер-й. Також сюди отн. различ. довідки про перечисл-і з рахунку на рахунок, довідки про распредел-і витрат за рахунками, группіровоч. відомості, звітні калькуляції.

У рамках цієї классиф-і м. виділ. комбинир. док-ти, к-які явл. і розпорядитися., і виконає., напр.:

прихід. і витрати. касові ордери, розрахунково-платіж. відомості на видачу з / п, авансові звіти підзвіт. осіб та ін

Напр., Витрата. касовий ордер, надіс. на виконання касиру, буде розпорядиться. док-том, а після того, як касир видасть гроші і адресат розпишеться в їх отриманні, тобто буде відображений факт соверш-я опер-і, док-т стане виконавчим. Потім, коли на цьому док-ті будуть розмічені кореспондуються. рахунку, то цей же док-т стане док-том облік. оформлення.

2) за способом використання:

а) разові-составл. на кожну госп. опер-ю відразу, і після составл-я надходять до бухгалтерії для відображення їх даних в облік. регістрах. Особ-ть цих док-тов-их однократ. использ-е для первоначаль. реєстрації госп. опер-й.

б) накопичувальні-для многократ. запису ряду однород. опер-й поступово, протягом опред. періоду. Підсумки виводяться тільки в кінці періола. Після послід. запису і підведенням-я підсумків док-т надходить до бухгалтерії, де на всю суму підсумку справ. одна проводка. Покладе. сторона-скор-е документообігу; отр. стор .- невозмож. щоденно відслідковані. опер-і по проводках.

3) за місцем складання:

а) зовнішні-виникають поза данн. підпр-я; на них отраж. госп. отн-я з ін підпр-ми. (Напр., рахунки платіжні вимоги, рекламації, рахунки-фактури)

б) внутрішні-отраж. внутр. опер-й, происх. на підпр-и.

4) по об'єкту:

а) одиничні (первинні) - на них отраж. тільки одна опер-я, напр., один вид витрат підзвіт. особи.

б) зведені-на них об'єднується дек. одиничних (напр., аванс. звіт підзвіт. особи, утримуючі. всі види витрат). До звід. док-ту докладаючи. одиничні.

Відмінність звід. від накопичить-го: в зведення. док-ті опер-і отраж. відразу, вони м. б. більшою мірою різнорідними.

5) за кількістю отраж. об'єктів:

а) однопозиційні-для опер-й з одним видом товар.-матер. цінностей чи для розрахунків з однією особою, для витрат на один об'єкт. Приклад-ліміт. карта, або треб-е на матеріал опр. номенклатур. номери.

б) багатопозиційні-по дек. видами цінностей.

6) за змістом:

а) з обліку осн. коштів; б) матеріалів; в) праці та з / п, р) грошова. ср-в; д) розрахунків і т. д.

Порядок складання док-тов. Документообіг.

Всі док-ти, що служать підставою для обліку, д. представлятися в бухгалтерію в строки, признач. глав. бухгалтером. За достовірність-ть відомостей, отраж. в док-ті, і своєчасність предост-я несе отв-ть особа, що підписала док-т.

Кожен док-т має слід. обязат. реквізити (реквізит-пок-ль, к-рий д. б. заповнений):

а) назва док-ту;

б) найменування та адресу сост-ля (тобто підпр-я)

в) зазначення сторін, беру участь. в госп. опер-й;

г) дату сост-я док-ту;

д) содерж-е і ум-я викон-я госп. опер-й; осн-а для її соверш-я;

е) вимірювачі об'єкта опер-і (натураль., грошова.)

ж) підписи осіб, відповід. за соверш-е опер-и і пра-ть її оформ-я.

Ден. суми указів. прописом і цифрами. Вільно. графи перечерківваются. Щоб забезпечити бесперебой. движ-е док-тов, правильно распредел. їх оформл-е між виконавцями, зазвичай на підпр-і составл. перелік зразків док-тов. Кожній отд. формі док-в присвоюються. назв-е, шифр, указів., хто составл. док-т, у скількох примірниках, як вони використ., терміни перебачена-я док-тів, а також розробляти. інструмен-та про порядок заполн-я док-тов.

При створ-і док-тов необх. звернути увагу на уніфікацію док-тов і їх стандартизацію. Уніф-я док-тов-созд-е єдиних форм док-тов для использ-я у відмінності. галузях госп-ва. Такими док-тами явл. кас. ордера, платіж. треб-я, рахунок фактура, платіж. доручення і т. д. Стандарт-я док-тов-предусматр. стандарт. розміри для бланків док-тов.

Уніфікує. і стандартизується. док-ти зв. типовими. Їх форми устанавл. Держкомстат.

Бланки док-тов мають шифри; напр., Бланки док-тов для обліку матеріалів шифруються літерою М, ден. док-ти позн. шифром КО.

Документ (Д) з поч. його виписки проходить опред. шлях, кіт. назив. д.оборотом (ДН). У зв'язку з цим стоїть завдання прискорити ДО-скоротити кількість інстанцій, кіт. проходить Д., і мініміз. час нахожд. Д. в кожній інстанції.

Етапи ДО.: 1. составл-е Д. в оперативній роботі. 2. прийом (поступл-е) Д. в бухгалтерію. 3. отраж. Д. в сис. облікових записів. 4. передача Д. в архів.

Правильна побудова ДО вимагає установки норми часу на обробку кожного Д. і опред. виконавців, що обробляють кожен Д. Упоряд. табл., в кіт. отраж. вид раб., Д, хто і скільки становив Д., кому Д. передається, яка інф-ція отраж. в Д. Це доноситься до кожного працівника.

Первинні Д. составл. в основ. мат. відповідальні особи та оперативні працівники-експедитори, комірники, раб. відділу збуту і забезпечений. Працівники бухгалтерії сост. привчає. Д. в частині движ. готівкових грошей. Кожен первинний Д., перш ніж його дані будуть відображені за рахунками, повинен пройти перевірку: на наявність всіх реквізитів, правиль-ть арифм. розрахунків, законність і целесообр. операції. Після перевірки Д. приступають до його бух. обробці, кіт. вкл. в себе угруповання первинних Д., складання зведених Д., сост. бух. проводок. Угруповання: наприклад, наряди групуються за №-ам произв. замовлень. Вимоги та лімітні картки на відпуск матер-в сортуються по складах, при цьому одночасно проводиться Таксування-визначають суму шляхом множення запланованого на ціну. Підсумок: складаються зведені (групувальні) і накопичувальні відомості. У накопичить. відомість записи проводяться день у день у міру надходження первинних док-тів в бухгалтерію. У кінці місяця в накопичить. відомості підбиваються підсумки та робиться одна проводка на підсумкову суму. Группіровочний відомість-запис до неї робиться відразу за групою однорідних док-тов, відразу по всіх док-там, підібраним за місяць. Оброблені док-ти систематизуються за видами операцій і підшиваються в папки в хронологічному порядку; виробниц. нумерація док-тов. На обкладинці вказується кількість док-тов. Потім папка надходить на зберігання. Воно проводиться в архівах, кіт. бувають поточними та постійними. У поточному зберігаються папки з док-тами за поточний рік, у постійному-за минулі роки. За збереження архіву відповідає керівник підприємства і головний бухгалтер. Через декілька років док-ти передаються в держархів, якщо вони важливі, інші знищуються. Про вибуття док-та робиться відмітка в архівній книзі. При використанні автоматизації в БО можна відмовитися від ряду привчає. док-тів у вигляді паперо. носіїв. Але док-ти, що стосуються руху грошових коштів, і док-ти, в кіт. потрібен підпис, повинні бути паперовими.

Інформація, кіт. нах. відображення в облікових док-тах, повинна бути достовірною, якісною, ефективною, тобто формуватися з найменшими витратами праці і часу.

Первинний облік мат. ресурсів. Надходження на склад мат. ресурсів відображається в прибутковому ордері або в акті приймання (у виключить. випадках). По обліку мат. ресурсів кожної операції присвоюється свій код. Напр., Поступл-е матер-в по невідфактурованих постачання (неоплаченим) - код 10, по сплачених .- код 11.

Супроводить. док-ти при надходженні матеріалів - жд квитанції, авіаквітанціі і товарно-транспортні накладні. Основний док-т для приймання матеріалу-рахунок постачальника. Комірник при виписці прибуткового ордера вказує номери супро. док-тів, а самі док-ти прикладає до прибуткового ордеру або актом приймання.

Нек. основні док-ти, составл. на підпр-і: 1. чек - наказ банку видати зазначену в чеку суму особі, яка подала чек. Зазвичай чек дійсний протягом 10 днів.

2. Оголошення на внесок готівкою - док-т, складається при внесенні готівки на рч.

3. Платіжне доручення-доручення банку списати гроші з рч і зарахувати на рахунок отримувача. Термін дії-10 днів.

4. Платіжна вимога-доручення-цей док-т зазвичай сост. з двох частин: верхня частина-це вимога, його заповнює постачальник: він указ. суму, треб. для виплати за поставлений товар, нижня частина-доручення, її заповнює платник, це доручення банку перерахувати гроші постачальникові.

5. Рахунок-фактура-виставляється постачальником одержувачу товарно-матеріальних цінностей, містить суму, кіт. постачальник вимагає до оплати, на рахунку-фактурі одержувачем робиться відмітка про згоду або відмову оплатити. Згода - акцепт.

Інвентаризація.

Для перевірки правильності БО періодично проходить інвентаризація та прояснення облікових записів. Інв .- один з елементів методу бухобліку; полягає у виявленні фактичної наявності та стану майново-матеріальних засобів підприємства на певний момент часу і виробляється шляхом опису в натурі господарських засобів і вивірення розрахунків. Інв., При кіт. охоплюються всі без винятку майново-матеріальні та грошові кошти, зв. суцільний. Крім того, є вибіркова або часткова інв. Часткова зазвичай отн. до каси.

Інв. мож. бути плановою і позаплановою. Планова проводиться відповідно до "Положення про бухоблік і звітності", а позапланова-за потребою. Зіставлення облікових показників з даними інв. показує помилки в рахункових записах. Некіт. дані, наприклад природне зменшення, взагалі не можна встановити без інвентаризації. Інв. необхідна також для правильного обчислення собівартості: за допомогою інв. визначають величину незавершеного виробництва. Інв. проводиться відповідно до "Положення про бухоблік і звітності", "Основними положеннями по інв. основних засобів, товарно-мат. цінностей, грошових коштів, розрахунків ".

Завдання інв.:

1. Виявлення фактичної наявності основних засобів, товарно-мат. цінностей, грошових коштів, цінних паперів, незавершеного виробництва в натурі.

2. Контроль за збереженням тов.-мат. цінностей шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухобліку.

3. Виявлення тов.-мат. цінностей, які частково втратили своє первісні якості.

4. Виявлення наднормативних і невикористаних тов.-мат. цінностей.

5. Перевірка відповідності умов зберігання тов.-мат. цінностей правилами.

6. Перевірка реальної вартості облікованих на балансі тов.-мат. цінностей.

Інв. проводиться обов'язково: 1. при передачі майна в оренду. 2. При викупі, продажу, перетворення державного або муніципального підприємства в негос. або немуніціп. собств-ть. 3. Перед складанням річної бухзвітності. 4. При переоцінці основних засобів. 5. При зміні матер. відповідальних осіб. 6. При встановленні фактів розкрадання. 7. При крадіжках і пограбуваннях. 8. Після стихійних лих. 9. При банкрутстві підприємств.

Терміни інвентаризації: 1. Основні засоби-не менше разу на 2-3 роки. 2. Капвкладення-не менше 1 разу на рік перед складанням річного звіту, але не раніше 1 грудня звітного року. 3. Незавершене вироб-во і напівфабрикати власного виробництва-перед складанням річного звіту, але не раніше 1 жовтня звітного року, і, крім того, у строки, встановлю. вишестоящ. орг-цією. 4. Незавершений капремонт і витрати майбутніх періодів - не менше 1 разу на рік. 5. Готова продукція на складах-не менше разу на рік перед складанням річного звіту, але не раніше 1 жовтня. 6. МШП-не менше разу на рік. 7. Нафта і нафтопродукти-не рідше разу на місяць. 8. Сировина та інші матеріали-не рідше разу на рік перед складанням річного звіту, але не раніше 1 жовтня звітного року. 9. Грошові кошти, док-ти суворої звітності-не менше разу на місяць. 10. Розрахунки з банками-у міру отримання виписок з банків, а з переданих в банк розрахунковим док-там-на перше число кожного місяця. 11. Розрахунки по платежах до бюджету-не менше разу на квартал. 12. Розрахунки з дебіторами та кредиторами - не менше 2 разів на рік. 13. Інші статті балансу-на перше число місяця, наступного за звітним роком.

Для проведення інв. наказом керівника підприємства створюється комісія з числа компетентних працівників за обов'язкової участі головбуха. Очолює комісію керівник підприємства або його заступник. Наказом встановлюються терміни проведення, початок і кінець інв. За всіма виявленими недостач, надлишків або втрат, пов'язаних з пропуском позовної давності з дебіторської заборгованості, даються письмові пояснення соотв. працівників. Комісія опред. порядок регулювання різниць між даними інв. і бухгалтерськими. За недостач понад встановлених норм природного убутку, псування матеріалів комісія повинна встановити конкретних винуватців збитків; комісія составл. протокол щодо недостач і втрати, що з'явилися внаслідок зловживань. Керівник зобов'язаний відправити всі док-ти в судові і слідчі органи, пред'явити позов не пізніше 5 днів після виявлення недостачі. Якщо винуватці встановлені, з них стягують недостачу. Нестачі в межах норм природних втрат списуються на витрати вироб-ва або обігу. Цінності, що опинилися у надлишку, оприбутковуються за дебетом соотв. рахунків. Взаємний залік надлишків і недостач, що виникли в результаті пересортиці, тобто заміни одного матеріалу іншим, може бути допущений як виняток, але за один і той же період і в одного того ж мат. отв. особи щодо матеріалів одного і того ж найменування. Різниця відноситься на винну особу.

Форми БО.

Облік. регістри-таблиці опред. форми, призначені для ведення облікових записів на основі перевірених та оброблених док-в. В облікових регістрах отраж-ся всі госп. кошти, їх джерела та госп. процеси. Класифікація облік. регістрів проводиться за призначенням, змістом, формою та зовн. увазі.

а) за призначенням-діляться на хронологічні та систематичні. У хрон-е рег-ри записують всі операції послідовно в порядку їх виникнення. У регістри сист. обліку провадяться записи госп. операцій, систематизуються. опред. чином, а саме: однорідні операції, визвавш. зміни в складі определ. виду засобів або їх джерела, або операції, характ. окремих. вид госп. процесу. Регістри систематич. обліку назив. рахунками. Записи в хрон-ие і сист-ие рег-ри робляться паралельно, що дає можливість зробити вивірку запису. При прав. веденні обліку загальний підсумок хронолог. регістра д. б. дорівнює сумі підсумків сист. рег-в, на кіт. були зроблені записи по тих же операціям, але тільки в згрупує. вигляді. Сущ. регістри комбіновані. У них поєднуються записи хронологич. і сист-го хар-ра (Журнал-Головна).

б) за змістом произвед. записів-виділ. регістри систематичного і аналітичного обліку. Цей поділ випливає з поділу рахунків на аналіт. і синт-ие. У розрізі синт-го обліку в регістрах синтетичні. обліку госп. опер-і записуються на синт. рахунках-рах-х Головної книги. У рег-ах ан. уч. госп. опер. записуються в аналіт. розрізі, тобто на ан. рахунках. У рег-ах синт-го обліку указ-ся дата, № операції і сума бух. проводки. У рег-ах ан-го обліку робиться докладний запис, вказуються первинні документи, кіт. послужили підставою для данн. проводки, дається пояснювальний текст, там, де це треб., указів. ціна, кількість, розміри, якість і т. д.

в) за формою-уч. рег-ри поділяються на двосторонні, односторонні, табличні, шахові та лінійні.

Двосторонні-складаються з 2 однакових частин (Д і К). Ця форма зручна при приблизно рівній кількості дебетових і кредитових проводок по даному регістру.

Односторонні-використ., Коли сущ. різне кол-во дебітів. і кредитів. проводок.

Табліч. форма-дебітів. і кредитів. сумова графа підрозділ. на кілька частин.

Регістри шахів. форми-побудовано т. обр., щоб кожна записана сума характ. дві ознаки: напр., вид і місце витрати, або-який рахунок дебітом, який кредитується.

Регістри линів форми-тут ​​на одному рядку запису. кілька опер-й, зв. між собою. Це полегшує контроль за использ-ем коштів. Такі регістри використ. для обліку розрахунків з підзвіт. особами, постачальниками, разл. дебіторами і кредиторами.

г) за зовн. увазі розрізняють:

-Книги

-Картки

-Відомості

Бух. книга-ряд віддрукованих бланків уч-х рег-в, зшитих і скріплених обкладинкою.

Регістри-картки-бланки таблиць, віддрукованих на розрізнених аркушах щільного паперу.

Регістри-відомості-то ж, що картки, але відбитки. на тонкому папері. Картки зберігаються в картотеках, а відомості-в папках.

У бух. книгах, призначених для ведення хронол-го обліку, записи роблять послідовно, без пропуску сторінок. На кожн. сторінці виводяться підсумки, кіт. переносяться на слід. стр. У бух. книгах, предназ-х для сист. обліку для кожн. рахунки відводять дек. стор Переваги книг-надійність і збереження. Преимущ-во карток-можл-ть перегрупування, недолік-можл-ть втрати. У рег-рах не дозволяється робити приписки між рядками, і в прогалинах між записами.

2.Порядок облікової реєстрації.

Заснований-е для запису в системі БУ-належно оформлені первинні док-ти. Вміщені в док-тах дані накопичуються і систематизуються в облікових регістрах.

Для відображення підсумків. даних за синтетичними рахунками застос. книга синтетичні. обліку, кіт. назив. "Головна книга", або "Журнал-Головна".

Аналитич. облік ведеться на картках, відомостях та книгах. При використ. карток або відомостей составл.іх перелік-реєстр. Реєстри карток відкривши. окремо для кож. синтетичні. рахунку.

Регістри аналитич. обліку містять следующ. обязат. реквізити:

1) дата і номер меморіал. ордера

2) коротка. текст операції

3) сума в грошова. вираженні

4) кількість у натур. вираженні

5) номер (шифр) кореспондуються. рахунки

В кінці кожн. місяця у всіх рахунках аналитич. обліку подсчітив. обороти за місяць і запису. їх окре. рядком. Для аналитич. обліку по касі ведеться касова книга. Її листи пронумеровані та опечатані сургучною печаткою. Кількість аркушів завіряється підписом керівни-ля підприємства і гл.бух-ра. Записи в цю книгу веде касир; вони робляться у двох примірниках, другі зкзем-ри явл. відривними і слугують звітом для касира. Записи в книгу касир здійснює слідом за видачею або отриманням грошей по кожн. ордеру. Щодня в кінці дня касир виводить залишок грошей у касі.

На 1-е число кожн. міс. вироб-ся звірка оборотів і залишків за аналитич. рахунками з оборотами і залишками на рахунках "Гл. книги. "

3.Виверка та виправлення учетн. записів.

Усі суми, запис. в учетн. регістри, подсчітив. не рідше 1 разу на місяць для визна-я оборотів і залишків по рахунках, а також для звірки записів і виявлення помилок. На підставі підсумків. даних синтетичні. рахунків "Гл. книги "составл. оборот. баланс. Дані оборот. балансу сопоставл. з підсумків. сумою оборотів по хронологич. журналу. Повинно бути рівність: Підсумок по хронолог. журналу = сумі дебетових оборотів по оборотному балансу = сумі кредитових оборотів по оборотному балансу.

Звірку аналитич. і синтетичні. обліку виробляють, порівнюючи підсумки оборот. відомостей за аналитич. рахунками з оборотами за відповідними. синтетичні. рахунками.

Облікові записи по рахунках розрахунків вивіряють також шляхом здійснення та отримання виписок з особових. рахунків дебіторів і кредиторів.

Перевірку записів за рахунками імущ.-матер. цінностей виробляють також шляхом порівняння даних із звітами мат.-відповідь. осіб та з даними інвентаризації.

Для знаходження помилки в рахункових записах застосовують послідовну звірку записів з їх першоджерелами. Коли помилка знайдена, треба її виправити.

Способи виправлення помилок:

1) коректурний-якщо виявлена ​​неправильний запис, вона закреслюється тонкою лінією, щоб була видна закреслена цифра, і нагорі робиться правильний запис. Потім розписується глав. бух. або бухгалтер. Цей спосіб застосовується, якщо не підведені підсумки, і запис не вплинула на інші цифри.

2) червоне сторно-застосовується, коли: а) неправильно сдел. запис за рахунками (іспольз. не ті рахунки), б) запис сдел. на потрібні рахунку, але за рахунками показана неправиль. сума, кіт. більше, ніж правильна, в) треб. зробити віднімання (за логікою завдання).

3) метод додаткового запису-використ., Якщо запис за рахунками зроблена вірно, але невірна сума (неправильна сума менше, ніж правильна). У цьому випадку робиться додаткова проводка на відсутню до правильної суму.

4. Поняття про форми бух. обліку

Форма бух. обліку-це сукупність облікових регістрів, які використовуються для ведення облікових записів в опред. послідовності та взаємозв'язку.

Для відображення госп. операцій в бух. обліку використовують різні облікові регістри. Їх вигляд, порядок та послідовність запису в них різні. Опред. поєднання застосовувана в бух. обліку хронологічних і систематичних регістрів, порядок ведення синтетичного і аналітичного обліку, форми зв'язків між обліковими регістрами, спосіб і техніка облікових записів-все це і визначає форму ведення бух. обліку.

Відмінні ознаки форми бух. обліку:

1. кількість застосовуваних облікових регістрів, їх призначення, зміст, форма;

2. спосіб та послідовність запису в облікові регістри;

3. взаємозв'язок регістрів хронологічного і систематичного обліку;

4. взаємозв'язок регістрів синтетичного та аналітичного обліку.

Протягом століть форма бух. обліку зазнавала змін у зв'язку зі змінами економіки і техніки самого бух. обліку. Форми змінювалися від простих до складних. І на історії форм бух. обліку можна простежити становлення форми б. у., яка використовується зараз:

У XIV столітті купець записував всі операції в чорнову пам'ятну книгу. Потім становив кореспонденцію рахунків і записував в хронологічний журнал. Потім з журналу запису переносилися в книгу систематичного обліку. Там записи справ. в розрізі рахунків (рахунки не мали номерів).

З плином часу происх. разв-е економіки. Рахунків ставало все більше і більше. З розвитком економіки происх. зміни в БО і в методах обліку. Виникає необхідність у зв'язку з появою великої кількості рахунків у веденні аналітичного обліку.

У зв'язку із застосуванням праці найманих бухгалтерів з'являється необхідність у первинних документах, за допомогою яких можна здійснювати контроль за правильністю записів, перевіряти прав-ть роботи бухгалтерів.

Таким чином, всі рахунки, використовувані тепер, не можуть бути розміщені в одній книзі систематичного обліку (головної книги), і происх. виділення подібних рахунків в аналітичний облік. У головну ж книгу записуються тільки основні об'єднуючі (синтетичні) рахунки. А рахунки аналітичного обліку виділяються в допоміжній книзі.

Розчленування єдиного реєстру на регістри синтетичного та аналітичного обліку призводить до поділу рахункових записів. Замість однієї проводки в головній книзі роблять дві паралельні записи: операцію докладно записують у допоміжних книгах на аналітичних рахунках, і цю ж операцію записують на головну книгу на синтетичних рахунках. Причому в головній книзі записи робилися без тексту: вказувався тільки номер проводки, дата, кореспонденція рахунків і сума. Так вівся бух. облік до XVII століття.

З розвитком капіталізму збільшуються обсяги виробництва, продажу, і все це викликає необхідність розширення облікового апарату і необхідність поділу облікового праці. Наприклад, хронологічний журнал міг вести тільки один працівник. Щоб доручити цю роботу дек. співробітникам, спочатку хронологічний журнал був розділений на 2 частини: був виділений касовий журнал для запису всіх операцій по касі і меморіал для запису всіх інших операцій. Потім меморіал ділився також на частини. Приват. журнал покупок, продажів, виробництва, розрахунків і т. д. Кожен журнал призначений для групи однорідних операцій.

З подальшим розвитком економіки для кожного головного рахунки стали вести окремий журнал. За підсумками цих журналів можна скласти баланс. Одночасно розчленування облікових регістрів йде по лінії заміни бух. книг на картки і відомості. Картки отримують широкий розвиток в 20-х роках XX століття, при цьому широке розповсюдження отримує копіювання записів: запис у картці копіюють в журнал.

Форми БО.

Меморіально-ордерна форма обліку.

Вона характеризується використанням книг для ведення синтетичного обліку і карток для ведення аналітичного обліку. На підставі первинних документів складаються меморіальні ордери на кожну господарську операцію або групу операцій із зазначенням кореспонденції рахунків, дати складання проводки і суми.

Всі ці ордери записуються в хронологічному регістрі синтетичного обліку-реєстраційному журналі.

За реєстраційним журналу визначається загальна сума обороту всіх операцій за звітний період. Після запису в реєстраційному журналі меморіальні ордери служать для запису операцій на рахунках головної книги.

На основі записів у рахунках головної книги становлять оборотний баланс за рахунками синтетичного обліку. Потім звіряють підсумок за реєстраційним журналу з дебетовим і кредитовим оборотами всіх рахунків головної книги.

Аналітичний облік ведуть на картках або в книгах. Записи на рахунках аналітичного обліку роблять безпосередньо з первинних документів, доданих до меморіальних ордерах.

Потім по рахунках аналітичного обліку складаються оборотні відомості за аналітичними рахунками і виробляється звірення оборотів за цими відомостями з оборотами за синтетичними рахунками головної книги.

Переваги цієї форми: простота, проводки складаються відразу при складанні меморіальних ордерів, їх можуть справ. досвід. працівники.

Недоліки: велика кількість меморіальних ордерів, відставання аналітичного обліку від синтетичного.

Журнально-ордерна форма обліку.

Ця форма БО заснована на застосуванні способу систематичного накопичення і групування облікових даних в необхідних розрізах у журналах-ордерах та допоміжних до них відомостях безпосередньо на підставі первинних документів.

Реєстрацію і систематизацію госп. опер-й роблять у журналах-ордерах протягом місяця. Після закінчення місяця виводять підсумки і записи роблять у головну книгу. Таким чином, при цій формі б. у. хронологічну і систематичну запис роблять в одних і тих же облікових регістрах одночасно. Хронологічний журнал не ведеться, меморіальні ордери не виписуються.

Записи в накопичувальні регістри роблять у розрізі показників, необхідних для складання звітності. При цьому шахову відомість і оборотний баланс не складають, а становлять сальдовий баланс за підсумками головної книги.

Записи в цей журнал-ордер роблять не за первинними документами, а за підсумками на підставі звітів касира з доданими касовими ордерами за цілий день. Підсумки по журналам-ордерам за місяць записують в головну книгу.

У Глав. книзі обороти за дебетом даються в розрізі рахунків, а обороти по кредиту - тільки в цілому.

Порядок запису:

1) на основі первинних документів проводиться щоденна запис у журналі-ордері безпосередній. або за допомогою различ. допоміжних відомостей, де дані з первинних документів попередньо групуються (тобто накапл., а журнал-ордер запису. підсумок). Таким чином, в журналах-ордерах знаходять відображення всі операції за місяць. Їх підсумки як би представляють місячні меморіальні ордери. Окремих. журнали-ордери використ. для записів опер-й за к.-л. головному рахунку протягом місяця. Ці журнали-ордери (ЖО) явл. регістрами, призначений. для кредитів. записів по головних. рахунками з зазначенням кореспонденції дебетуемого рахунків. Т. е. щомісячний. підсумки цих ЖВ дають суму кредитів. обороту по головних. рахунку з вказівкою дебетуемого рахунків. Кожен ЖВ явл. регістром і хронолог., і систематич. обліку, і замінює собою меморіали. ордер за данн. рахунку.

2) допоміжні. відомості предусмотр. для випадків, коли техніч. складно отримати в журналах треб. облік. показники безпосередній. по привчає. документами.

3) Т. к. в кожному ЖВ регистрир. опер-і тільки за К рахунки, то сума дебетів. обороту по кожн. рахунком мож. бути отримана тільки шляхом вибірки з соотв. ЖВ.

4) У кінці місяця дебетів. оборот виявлено. у Головній книзі, куди подів. записи з усіх ЖВ. У Глав. книзі обороти по Д даються в кореспонденції з К соотв. рахунків, обороти за К даються одним записом. Т. обр., Журнали-ордери та Глав. книга взаємодоповнюючи. один одного.

5) аналитич. облік може вестися в ряді ЖВ і допоміжних. до них накопичить. відомостях. У цьому випадку ЖВ замін. собою регістри аналитич. обліку.

6) За тих рахунках, де ЖВ не можуть дати всіх необх. відомостей, для оператив. керівництва використ. також регістри аналитич. обліку. (Для об'єктив. Обліку осн. Ср-в, сортового обліку матеріалів, готової прод-ції за видами). Оборот. відомості составл. лише по тих рахунках, по кіт. ведуться картки аналитич. обліку.

7) Записи в регістрах виробниц. у міру надходження документів або підсумками за місяць. На док-тах указів. номер регістра і порядковий номер запису.

8) У кінці місяця регістри підпису. особи, які робили записи, а ЖВ, крім того, підписи. ще і голів. бухгалтер. У ЖВ справ. відмітка про перенесення даних в Глав. книгу.

9) Помилки, обнаруж. в регістрах до проставлення підсумків, виправлю. коректур. способом. Після перенесення підсумків у Глав. книгу-виправлю-е оформл. соотв. бух. довідкою.

10) оброблена. док-ти зберігають в окремих. папках, ЖВ зберігають окремо від док-тов.

Резюме:

1) Облік всіх госп. опер-й ведуть в накопичить. відомостях, позвол. згрупувати опер-і за К глав. рахунків у розрізі кореспонденції дееебетуемих рахунків.

2) В одному регістрі мож. поєднувати хронологич. і систематич. запис і використ. щомісячний. підсумки ЖВ для запису оборотів в Глав. книгу не вдаючись до составл-у меморіали. ордерів.

3) По ряду глав. рахунків мож. не вести спец. аналитич. обліку.

4) При цій формі досяг. безпосередній. ув'язка аналитич. обліку з синтетичні., а також з балансом.

5) Викорис-е ЖВ позвол. при реєстрації в них опер-й швидше орієнтир. в кореспонденції рахунків і запобігти. не соотв. екон. содерж-ю запису.

6) При цій формі створюються умови для широкого розділ-я облік. праці.

Недоліки: громіздкість, опред. слож-ти постр-я ЖВ.