Білоруський державний університет інформатики і радіоелектроніки
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ
Реферат
На тему:
"Схема побудови бухобліку та облікова політика підприємства"
МІНСЬК, 2009
Зміст
1. Загальна схема побудови бухгалтерського обліку
2. Облікова політика підприємства
Література
У результаті функціонування виробництва відбувається кругообіг коштів підприємства. Тут кошти проходять три стадії: постачання -> виробництво - "реалізація.
При цьому надходження в експлуатацію основних засобів відображається записами:
Д-т сч.01 "Основні засоби"
К-т сч.08 "Капітальні вкладення" (75, 78, 79, 80, 88) Надходження в експлуатацію нематеріальних активів відображається проводками:
Д-т сч.04 "Нематеріальні активи"
К-т сч.08 "Капітальні вкладення" (50, 51, 52, 55, 60, 76 та інших) Матеріальні цінності, що надходять на підприємство в процесі постачання, враховуються записами:
Д-т сч.10 "Матеріали" (12, 15)
К-т сч.60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (15, 20, 23, 28, 47, 70, 75, 80 та ін).
У процесі функціонування виробництва експлуатуються основні засоби, нематеріальні активи, використовуються матеріальні, трудові, фінансові та інші ресурси і створюються нові продукти праці. Облік виробництва повинен забезпечити виявлення величини витрат і собівартості продукції (робіт, послуг). Для цього використовуються два активних калькуляційних рахунки: 20 "Основне виробництво"; 23 "Допоміжні виробництва". У розвиток цих синтетичних рахунків обліку виробництва ведеться наступний аналітичний облік за:
місцями виникнення витрат (цехам, ділянкам, виробництвам, переділів і т.д.);
видами вироблюваної продукції (виробів, напівфабрикатів, деталей, вузлів і т.д.);
статтями калькуляції (сировина та матеріали; покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати і послуги виробничого характеру; зворотні відходи (віднімаються); паливо і енергія на технологічні цілі; основна заробітна плата виробничих робітників; додаткова заробітна плата виробничих робітників; податки, відрахування в бюджет і позабюджетні фонди ; витрати на підготовку і освоєння виробництва; загальновиробничі витрати; загальногосподарські витрати та ін.)
Організація аналітичного обліку виробництва в значній мірі визначається особливостями організації і технології виробництва.
За дебетом рахунків 20 "Основне виробництво" і 23 "Допоміжні виробництва" збирають основні та накладні витрати. При цьому безпосередньо в дебет цих рахунків, як правило, прямим шляхом відносять вартість відпущених в цехи сировини та основних матеріалів, нараховану заробітну плату виробничих робітників та ін
У ряді галузей машинобудування в дебет цих рахунків відносять також і витрата палива і енергії на технологічні цілі.
При цьому складаються такі бухгалтерські записи:
Д-т сч.20 "Основне виробництво" (23)
К-т сч.10 "Матеріали" (12)
К-т сч.70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" (69, 68 та ін.)
Інші ж витрати (накладні) протягом місяця попередньо обліковуються на збірно-розподільчих рахунках 25 "Загальновиробничі витрати" і 26 "Загальногосподарські витрати". Аналітичний облік по рахунку 25 ведеться в розряді цехів та номенклатури статей, а за рахунком 26 - тільки за статтями витрат у цілому по підприємству.
Витрати, зібрані протягом місяця на рахунках 25 і 26, списуються за його закінчення на рахунки виробництва (20, 23). Загальногосподарські витрати відносять тільки на ті виробництва, які випускають товарну продукцію, тобто продукцію, призначену до реалізації. Тому в собівартість продукції допоміжних виробництв загальногосподарські витрати включаються тільки у випадках її реалізації на сторону або для свого капітального будівництва і непромислових виробництв і господарств.
Крім того, втрати, пов'язані зі шлюбом, попередньо враховуються на рахунку 28 "Брак у виробництві", а потім списуються на витрати виробництва. У балансі попередньо на рахунку 31 "Витрати майбутніх періодів" відображаються витрати, пов'язані з горноподготовітельнимі роботами; підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; освоєнням нових підприємств, виробництв, установок і агрегатів; рекультивацією земель; нерівномірно виробленим протягом року ремонтом основних засобів; внеском орендної плати за наступні періоди та інших Потім зазначені витрати частинами списуються на витрати виробництва.
Таким чином, після закінчення місяця (або іншого звітного періоду) на дебеті калькуляційних рахунків (20, 23) збираються всі фактично виробничі витрати.
Після закінчення звітного періоду з кредиту рахунків виробництва (20, 23) списується фактична виробнича собівартість випущеної продукції (робіт, послуг). У масових виробництвах таке списання здійснюється щомісячно, а в одиничних - по закінченні виготовлення замовлення. З кредиту цих рахунків (20, 23) списують також вартість невиправного браку, повернутих на склад матеріалів та отриманих відходів. Причому в першу чергу проводиться розподіл і списання робіт і послуг допоміжних виробництв (сч.23).
На списання випущеної з виробництва продукції за фактичною собівартістю складається наступна бухгалтерська проводка:
Д-т сч.40 "Готова продукція"
К-т сч.20 "Основне виробництво" (23, 29).
Протягом місяця такі записи робляться за обліковими цінами, оскільки фактична собівартість визначається тільки після закінчення місяця або закінчення замовлення. У кінці місяця на суму різниці між фактичною собівартістю випущеної продукції (отриманої на підставі калькуляційних розрахунків) та її умовної оцінкою (за обліковими цінами) роблять додаткову запис (+, -):
Д-т сч.40 "Готова продукція" К-т сч.20 "Основне виробництво".
Причому економія (зниження) списується негативними числами в порівнянні з умовною оцінкою, а перевитрата (збільшення) - позитивними.
При використанні рахунку 37 випущена з виробництва продукція (роботи, послуги) за фактичною виробничою собівартістю відображається проводкою:
Д-т сч.37 "Випуск продукції (робіт, послуг)" К-т сч.20 "Основне виробництво" (23 і ін.)
Оприбуткування готової продукції на склад за нормативною (плановою) собівартістю (обліковими цінами) відображається записом:
Д-т сч.40 "Готова продукція" (46)
К-т сч.37 "Випуск продукції (робіт, послуг)".
Виявлені в кінці місяця відхилення фактичної виробничої собівартості випущеної продукції (робіт, послуг) від нормативної (планової) в обліку списуються з рахунку 37 проводками:
а) сума перевищення нормативних (планових) витрат над фактично ми червоним сторно:
Д-т сч.46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)" К-т сч.37 "Випуск продукції (робіт, послуг)";
б) сума перевищення фактичних витрат над нормативними (плановими) додаткової записом:
Д-т сч.46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)" К-т сч.37 "Випуск продукції (робіт, послуг)".
Таким чином, рахунок 37 щомісячно закривається і сальдо на кінець місяця не має.
Залишок на калькуляційних рахунках (20, 23) показує витрати, пов'язані з незавершеного виробництва, тобто до залишків незакінчених обробкою матеріалів, деталей, напівфабрикатів та ін У машинобудуванні та деяких інших галузях обробної промисловості в складі незавершеного виробництва враховують також деталі та вузли в проміжних комор.
Визначення фактичної собівартості продукції на рахунках виробничих витрат можна підрозділити на 4 етапи:
1. Накопичення протягом місяця (або іншого терміну) всіх виробничих витрат на калькуляційних (20, 23), збірно-розподільчих (25, 26) та рахунках 28, 31.
2. Списання в кінці звітного періоду всіх витрат, зібраних на збірно-розподільчих рахунках, на рахунки виробництва і розподілу цих витрат за аналітичними рахунками.
3. Розмежування витрат, зібраних на калькуляційних рахунках виробництва, між готовою продукцією та незавершеним виробництвом;
4. Розподіл витрат між окремими видами продукції (виробів). Від правильності виконання всіх цих етапів залежить і точність обчислення собівартості випущеної продукції (робіт, послуг).
Завершальною стадією кругообігу коштів є відвантаження і реалізація продукції. При цьому можуть застосовуватися два варіанти обліку реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): за моментом оплати її покупцями (використовується рахунок 45); з моменту відвантаження і пред'явлення розрахунково-платіжних документів покупцям.
У першому випадку на фактичну виробничу собівартість відвантаженої (відпущеної) продукції (товарів, робіт, послуг) в обліку робиться проводка:
Д-т сч.45 "Товари відвантажені"
К-т сч.40 "Готова продукція" (41, 20, 21, 23, та ін.)
У міру надходження грошових коштів за раніше відвантажену продукцію за цінами реалізації запису:
Д-т сч.51 "Розрахунковий рахунок" (50, 52, 55)
К-т сч.46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)"
Одночасно фактична виробнича собівартість реалізованої продукції списується з рахунку 45 проведенням:
Д-т сч.46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)" К-т сч.45 "Товари відвантажені", ж / о 11.
При другому варіанті на фактичну виробничу собівартість відвантаженої продукції (товарів, робіт, послуг) в обліку робиться проводка:
Д-т сч.46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)"
К-т сч.40 "Готова продукція" (20, 21, 23, 29 і ін), ж / о 11.
Одночасно на рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" створюється дебіторська заборгованість:
Д-т сч.62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" К-т сч.46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)".
Крім того, в дебет рахунку 46 відносяться комерційні витрати і податки, що включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
Таким чином, за дебетом рахунка 46 відображаються повна фактична собівартість реалізованої продукції, податки і відрахування, а по кредиту - надійшли чи пред'явлені покупцю для оплати суми за цінами реалізації.
У кінці місяця, зіставляючи обороти кредиту і дебету рахунку 46, виявляють фінансовий результат від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Якщо сума по кредиту рахунку 46 виявиться вище, ніж по його дебету, то підприємством отримано прибуток, що списується на рахунок 80 наступної записом:
Д-т сч.46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)" К-т сч.80 "Прибутки і збитки".
А якщо сума по дебету рахунку 46 виявиться вище, ніж за його кредитом, то підприємством отримано збиток, який списується на рахунок 80 проводкою:
Д-т сч.80 "Прибутки і збитки"
К-т сч.46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)".
На цьому кругообіг коштів підприємства закінчується, а отримані кошти залучаються в подальшу фінансово-господарську діяльність.
Перспективи розвитку та вдосконалення бухгалтерського обліку та звітності
За допомогою облікової інформації відбивається фактична наявність і рух господарського об'єкта. Дієвість управління обумовлюється повнотою, достовірністю і своєчасністю облікової інформації. Це дозволяє запобігати прийняття невиправданих рішень, що завдають шкоди економіці підприємства (організації). Тому при переході до ринкової економіки виникає необхідність перегляду багатьох економічних концепцій, у тому числі й облікових. Звідси випливає, що з розвитком економіки потрібно постійне удосконалення методології обліку та звітності стосовно до сучасних вимог управління.
Діюча до переходу до ринкових відносин система бухгалтерського обліку була, головним чином, призначена для надання необхідної інформації центральним планують органам для здійснення централізованого контролю та управління економікою, тобто вона в основному була інструментом зовнішнього адміністративного контролю за державними підприємствами. При цьому облік в нашій країні не узгоджувався з міжнародними стандартами.
При переході на нові умови господарювання і виходу на міжнародний ринок необхідно змінити існуючу систему бухгалтерського обліку та звітності, максимально наблизивши її до світових стандартів.
Облік повинен зайняти одне з головних місць в системі управління економікою, оскільки в ньому знаходять висвітлення реальні процеси виробництва, обігу, розподілу та споживання.
Останнім часом в нашій республіці проводиться значна робота з поліпшення методології та організації бухгалтерського обліку. Розроблені та видані нові нормативні акти, що регламентують постановку бухгалтерського обліку в різних галузях, відомствах і підприємствах незалежно від форм власності і максимально наближені до міжнародних стандартів. Зокрема, видано:
План рахунків бухгалтерського обліку (1992 р); закон РБ "Про бухгалтерський облік та звітності", 2001 р.; Основні положення по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), 1998р.;
Правила ведення касових операцій в РБ, 2001р.;
Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, 2001р.;
Положення та інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів та ін
Основні напрямки вдосконалення організації бухгалтерського обліку обумовлені переходом до ринкової економіки.
Вихід підприємств на зовнішньоекономічні зв'язки, широке залучення іноземного капіталу в народне господарство, створення вільних економічних зон вимагають приведення вітчизняної практики бухгалтерського обліку в порівнянність з практикою міжнародних стандартів. При цьому, створюючи національну систему обліку і звітності, необхідно врахувати, що бухгалтерський облік повинен забезпечити більш економне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення виробничих запасів і високі доходи.
При вдосконаленні бухгалтерського обліку важливим є широке впровадження передових форм і методів обліку (АРМ бухгалтера, нормативний метод обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції та ін.)
Умови економіки, що розвивається вимагають підвищення аналітичності обліку витрат на виробництво, їх більшої локалізації за окремими видами продукції (замовленнями, центрам відповідальності, видах діяльності й т.п.). При цьому для визначення підсумку господарської діяльності підрозділів необхідна відповідна інформація. Точно враховуються результати роботи цехів, виробництв, ділянок (бригад) підвищують дієвість управління. На підставі врахованих показників визначається внесок трудових колективів в одержання доходів (втрат) підприємства (організації). Аналізуючи результати роботи підрозділів і підприємства в цілому, намічаються відповідні заходи, спрямовані на їх поліпшення.
Для обгрунтування економічної ефективності заходів по впровадженню нової техніки, підвищення якості продукції, вибору оптимального технологічного процесу її виготовлення, розробки нових конструкцій і виробів, перевірці проектів будівництва і реконструкції підприємств важливу роль відіграє точне калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).
Важливим у вдосконаленні організації бухгалтерського обліку є використання сучасних технологій автоматизованої обробки обліково-аналітичної інформації. Для цього необхідно уніфікувати і стандартизувати процес документування стосовно до умов механізованої обробки. Це дозволить здійснювати збір вихідних даних минаючи стадію виписки паперового первинного документа. Причому автоматизація обліку вимагає подальшого розвитку його методології, застосування більш досконалих форм бухгалтерських регістрів, розробки технологічного процесу введення і обробки економічних даних, розтрощення документообігу, створення масивів постійної інформації.
Велику роль в умовах ринку відіграють оперативний облік і контроль за виконанням договорів поставки та планових завдань по реалізації продукції (робіт, послуг) та отриманням прибутку.
Значною перебудови вимагає стандартизована система. При цьому бажано, щоб поєднувалися показники планування (прогнозування), обліку та звітності.
Облікова політика є вибір підприємством певних способів ведення та організації бухгалтерського обліку виходячи з встановлених правил і особливостей діяльності в конкретних умовах господарювання.
На основі чинних загальних правил організації бухгалтерського обліку підприємства мають право самостійно:
встановлювати метод оцінки спожитих виробничих запасів, готової продукції, незавершеного виробництва;
встановлювати порядок нарахування зносу за основними засобами та нематеріальними активами;
визначати порядок списання витрат по ремонту основних засобів на собівартість продукції (робіт, послуг);
вибирати спосіб нарахування зносу по малоцінним і швидкозношуваних предметів;
вибирати варіант синтетичного обліку виробничих ресурсів;
вибирати методику угруповання та списання витрат на виробництво;
встановлювати спосіб обліку випуску продукції (робіт, послуг);
вибирати спосіб розподілу непрямих витрат між окремими об'єктами обліку і калькулювання;
вибирати методи обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг);
встановлювати варіанти зведеного обліку витрат на виробництво;
в ряді випадків визначати терміни погашення витрат майбутніх періодів;
вибирати метод визначення виручки від реалізації продукції;
створювати резерви і фонди спеціального призначення та ін
При цьому визначаються форми ведення та організації бухгалтерського обліку. Зокрема, на основі затвердженого може розроблятися робочий план рахунків, визначатися форма бухгалтерського обліку (повна журнально-ордерна, скорочена журнально-ордерна, спрощена, автоматизована тощо), перелік застосовуваних облікових регістрів, їх побудова, послідовність і способи запису в них при дотриманні загальних методологічних принципів ведення бухгалтерського обліку, встановлених в централізованому порядку, а також вибиратися організаційні форми побудови апарату бухгалтерії і система внутрішньовиробничого обліку, звітності, аналізу і контролю. Важливою складовою частиною облікової політики підприємства, що надає значний вплив на забезпечення достовірності бухгалтерського обліку, є інвентаризація активів і пасивів балансу. Відповідно до статті 12 Закону Республіки Білорусь "Про бухгалтерський облік та звітності" порядок проведення інвентаризації (кількість інвентаризації у звітному році, терміни їх проведення, перелік майна і зобов'язань, що перевіряються при кожній з них, тощо) визначається керівником організації.
Вибрані підприємством способи ведення бухгалтерського обліку застосовуються всіма його структурними підрозділами незалежно від місця їх розташування і від того, чи знаходяться вони на загальному балансі або виділені на самостійний баланс.
Способи ведення обліку встановлюються відповідними нормативними актами. При відсутності нормативних актів з конкретного питання облікова політика формується на основі самостійної розробки підприємством відповідного способу виходячи з вимог чинного законодавства та нормативних положень з бухгалтерського обліку.
Знову створювані підприємства оформляють обрану облікову політику відповідно до діючого Положення (17.04.2002 р. № 62) до першої публікації бухгалтерської звітності, але не пізніше 90 днів з дня державної реєстрації.
Відповідно до Закону Республіки Білорусь "Про бухгалтерський облік та звітності" 2001 р. та Положенням про облікову політику (17.04.2002 р. № 62) прийнята підприємством методика (облікова політика) повинна дотримуватися протягом звітного року. Зміни в обліковій політиці організації можуть мати місце у випадках: реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) організації; зміни законодавства РБ; зміни умов діяльності.
Філії та представництва іноземних організацій, що знаходяться на території РБ, можуть формувати свою облікову політику виходячи з правил, встановлених в країні знаходження цих організацій, якщо ці правила не суперечать міжнародним стандартам бухгалтерського обліку та звітності, а також законодавством РБ.
Облікова політика оформляється наказом (розпорядженням, рішенням і іншим документом) по підприємству, в якому обумовлюються методичні, організаційні та технічні аспекти бухгалтерського обліку.
Якщо ж раніше оголошена облікова політика не змінюється, то щорічного видання наказу (розпорядження, рішення та іншого документа) не потрібно.
У наказі про облікову політику повинні обумовлюватися правила документування операцій, ведення облікових регістрів, організація документообігу. Також в обов'язковому порядку на підприємстві повинен визначатися і затверджуватися перелік посадових осіб, які мають право підпису документів на відпуск матеріалів, прийом і видачу грошових коштів та ін
Слід мати на увазі, що встановлений порядок облікової політики не повинен суперечити вимогам Закону Республіки Білорусь "Про бухгалтерський облік та звітності" та інших законодавчих і нормативних актів у сфері бухгалтерського обліку.
Відповідно до вказівок Мінфіну та Державного податкового комітету Республіки Білорусь порядок обчислення і сплати податків, метод визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) є складовою частиною облікової політики юридичної особи і можуть бути змінені тільки з початку нового звітного року. Про зміну облікової політики юридична особа зобов'язана письмово повідомити податкові органи за місцем знаходження юридичної особи та її структурних підрозділів, які є платниками податків, до настання нового року.
При цьому слід зазначити, що зміна з ініціативи підприємства раніше прийнятого варіанту обліку не може поширюватися щодо операцій, вже відображених в обліку і вплинули на формування кінцевих результатів роботи суб'єкта господарювання в минулому обліковому періоді.
Зміни та доповнення до облікової політики підприємства оформлюються наказами (розпорядженнями, рішенням або іншим документом) і т.п. Якщо прийняті законодавчі та інші нормативні акти призвели до зміни порядку обліку і підприємство це не відбило у своїй обліковій політиці, то слід керуватися чинним законодавством (нормативними актами).
Зміна облікової політики має обумовлюватися в пояснювальній записці до річного звіту із зазначенням отриманих (внаслідок внесення змін до облікової політики) результатів в грошовому вираженні.
Оцінку наслідків внесення змін до облікової політики слід здійснювати на підставі даних обліку на дату (перше число місяця), з якою ці зміни застосовуються.
Облікова політика підприємства повинна відповідати вимогам повноти, обачності, пріоритету змісту перед формою, несуперечності та раціональності.
Існуючі способи ведення бухгалтерського обліку підлягають розкриттю у пояснювальній записці до річної бухгалтерської звітності.
Представлена протягом звітного року бухгалтерська звітність може не містити інформації про облікову політику підприємства, якщо в останньому не відбулися зміни з часу складання попередньої річної бухгалтерської звітності, розкрила облікову політику.
2. Сащеко П.М. Теорія бухобліку, Мн: БГЕУ, 2004 р., 150с.
3. Саленко М.П. Бухгалтерський облік і статистична звітність, Мн.: Нове знання, 20057г.290 с.
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ
Реферат
На тему:
"Схема побудови бухобліку та облікова політика підприємства"
МІНСЬК, 2009
Зміст
1. Загальна схема побудови бухгалтерського обліку
2. Облікова політика підприємства
Література
1. Загальна схема побудови бухгалтерського обліку
Центральною ланкою функціонування підприємства є процес виробництва продукції, виконаних робіт або наданих послуг. На рахунках бухгалтерського обліку процес виробництва повинен бути відображений як процес виробничого забезпечення, споживання і створення продуктів праці.У результаті функціонування виробництва відбувається кругообіг коштів підприємства. Тут кошти проходять три стадії: постачання -> виробництво - "реалізація.
При цьому надходження в експлуатацію основних засобів відображається записами:
Д-т сч.01 "Основні засоби"
К-т сч.08 "Капітальні вкладення" (75, 78, 79, 80, 88) Надходження в експлуатацію нематеріальних активів відображається проводками:
Д-т сч.04 "Нематеріальні активи"
К-т сч.08 "Капітальні вкладення" (50, 51, 52, 55, 60, 76 та інших) Матеріальні цінності, що надходять на підприємство в процесі постачання, враховуються записами:
Д-т сч.10 "Матеріали" (12, 15)
К-т сч.60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (15, 20, 23, 28, 47, 70, 75, 80 та ін).
У процесі функціонування виробництва експлуатуються основні засоби, нематеріальні активи, використовуються матеріальні, трудові, фінансові та інші ресурси і створюються нові продукти праці. Облік виробництва повинен забезпечити виявлення величини витрат і собівартості продукції (робіт, послуг). Для цього використовуються два активних калькуляційних рахунки: 20 "Основне виробництво"; 23 "Допоміжні виробництва". У розвиток цих синтетичних рахунків обліку виробництва ведеться наступний аналітичний облік за:
місцями виникнення витрат (цехам, ділянкам, виробництвам, переділів і т.д.);
видами вироблюваної продукції (виробів, напівфабрикатів, деталей, вузлів і т.д.);
статтями калькуляції (сировина та матеріали; покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати і послуги виробничого характеру; зворотні відходи (віднімаються); паливо і енергія на технологічні цілі; основна заробітна плата виробничих робітників; додаткова заробітна плата виробничих робітників; податки, відрахування в бюджет і позабюджетні фонди ; витрати на підготовку і освоєння виробництва; загальновиробничі витрати; загальногосподарські витрати та ін.)
Організація аналітичного обліку виробництва в значній мірі визначається особливостями організації і технології виробництва.
За дебетом рахунків 20 "Основне виробництво" і 23 "Допоміжні виробництва" збирають основні та накладні витрати. При цьому безпосередньо в дебет цих рахунків, як правило, прямим шляхом відносять вартість відпущених в цехи сировини та основних матеріалів, нараховану заробітну плату виробничих робітників та ін
У ряді галузей машинобудування в дебет цих рахунків відносять також і витрата палива і енергії на технологічні цілі.
При цьому складаються такі бухгалтерські записи:
Д-т сч.20 "Основне виробництво" (23)
К-т сч.10 "Матеріали" (12)
К-т сч.70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" (69, 68 та ін.)
Інші ж витрати (накладні) протягом місяця попередньо обліковуються на збірно-розподільчих рахунках 25 "Загальновиробничі витрати" і 26 "Загальногосподарські витрати". Аналітичний облік по рахунку 25 ведеться в розряді цехів та номенклатури статей, а за рахунком 26 - тільки за статтями витрат у цілому по підприємству.
Витрати, зібрані протягом місяця на рахунках 25 і 26, списуються за його закінчення на рахунки виробництва (20, 23). Загальногосподарські витрати відносять тільки на ті виробництва, які випускають товарну продукцію, тобто продукцію, призначену до реалізації. Тому в собівартість продукції допоміжних виробництв загальногосподарські витрати включаються тільки у випадках її реалізації на сторону або для свого капітального будівництва і непромислових виробництв і господарств.
Крім того, втрати, пов'язані зі шлюбом, попередньо враховуються на рахунку 28 "Брак у виробництві", а потім списуються на витрати виробництва. У балансі попередньо на рахунку 31 "Витрати майбутніх періодів" відображаються витрати, пов'язані з горноподготовітельнимі роботами; підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; освоєнням нових підприємств, виробництв, установок і агрегатів; рекультивацією земель; нерівномірно виробленим протягом року ремонтом основних засобів; внеском орендної плати за наступні періоди та інших Потім зазначені витрати частинами списуються на витрати виробництва.
Таким чином, після закінчення місяця (або іншого звітного періоду) на дебеті калькуляційних рахунків (20, 23) збираються всі фактично виробничі витрати.
Після закінчення звітного періоду з кредиту рахунків виробництва (20, 23) списується фактична виробнича собівартість випущеної продукції (робіт, послуг). У масових виробництвах таке списання здійснюється щомісячно, а в одиничних - по закінченні виготовлення замовлення. З кредиту цих рахунків (20, 23) списують також вартість невиправного браку, повернутих на склад матеріалів та отриманих відходів. Причому в першу чергу проводиться розподіл і списання робіт і послуг допоміжних виробництв (сч.23).
На списання випущеної з виробництва продукції за фактичною собівартістю складається наступна бухгалтерська проводка:
Д-т сч.40 "Готова продукція"
К-т сч.20 "Основне виробництво" (23, 29).
Протягом місяця такі записи робляться за обліковими цінами, оскільки фактична собівартість визначається тільки після закінчення місяця або закінчення замовлення. У кінці місяця на суму різниці між фактичною собівартістю випущеної продукції (отриманої на підставі калькуляційних розрахунків) та її умовної оцінкою (за обліковими цінами) роблять додаткову запис (+, -):
Д-т сч.40 "Готова продукція" К-т сч.20 "Основне виробництво".
Причому економія (зниження) списується негативними числами в порівнянні з умовною оцінкою, а перевитрата (збільшення) - позитивними.
При використанні рахунку 37 випущена з виробництва продукція (роботи, послуги) за фактичною виробничою собівартістю відображається проводкою:
Д-т сч.37 "Випуск продукції (робіт, послуг)" К-т сч.20 "Основне виробництво" (23 і ін.)
Оприбуткування готової продукції на склад за нормативною (плановою) собівартістю (обліковими цінами) відображається записом:
Д-т сч.40 "Готова продукція" (46)
К-т сч.37 "Випуск продукції (робіт, послуг)".
Виявлені в кінці місяця відхилення фактичної виробничої собівартості випущеної продукції (робіт, послуг) від нормативної (планової) в обліку списуються з рахунку 37 проводками:
а) сума перевищення нормативних (планових) витрат над фактично ми червоним сторно:
Д-т сч.46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)" К-т сч.37 "Випуск продукції (робіт, послуг)";
б) сума перевищення фактичних витрат над нормативними (плановими) додаткової записом:
Д-т сч.46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)" К-т сч.37 "Випуск продукції (робіт, послуг)".
Таким чином, рахунок 37 щомісячно закривається і сальдо на кінець місяця не має.
Залишок на калькуляційних рахунках (20, 23) показує витрати, пов'язані з незавершеного виробництва, тобто до залишків незакінчених обробкою матеріалів, деталей, напівфабрикатів та ін У машинобудуванні та деяких інших галузях обробної промисловості в складі незавершеного виробництва враховують також деталі та вузли в проміжних комор.
Визначення фактичної собівартості продукції на рахунках виробничих витрат можна підрозділити на 4 етапи:
1. Накопичення протягом місяця (або іншого терміну) всіх виробничих витрат на калькуляційних (20, 23), збірно-розподільчих (25, 26) та рахунках 28, 31.
2. Списання в кінці звітного періоду всіх витрат, зібраних на збірно-розподільчих рахунках, на рахунки виробництва і розподілу цих витрат за аналітичними рахунками.
3. Розмежування витрат, зібраних на калькуляційних рахунках виробництва, між готовою продукцією та незавершеним виробництвом;
4. Розподіл витрат між окремими видами продукції (виробів). Від правильності виконання всіх цих етапів залежить і точність обчислення собівартості випущеної продукції (робіт, послуг).
Завершальною стадією кругообігу коштів є відвантаження і реалізація продукції. При цьому можуть застосовуватися два варіанти обліку реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): за моментом оплати її покупцями (використовується рахунок 45); з моменту відвантаження і пред'явлення розрахунково-платіжних документів покупцям.
У першому випадку на фактичну виробничу собівартість відвантаженої (відпущеної) продукції (товарів, робіт, послуг) в обліку робиться проводка:
Д-т сч.45 "Товари відвантажені"
К-т сч.40 "Готова продукція" (41, 20, 21, 23, та ін.)
У міру надходження грошових коштів за раніше відвантажену продукцію за цінами реалізації запису:
Д-т сч.51 "Розрахунковий рахунок" (50, 52, 55)
К-т сч.46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)"
Одночасно фактична виробнича собівартість реалізованої продукції списується з рахунку 45 проведенням:
Д-т сч.46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)" К-т сч.45 "Товари відвантажені", ж / о 11.
При другому варіанті на фактичну виробничу собівартість відвантаженої продукції (товарів, робіт, послуг) в обліку робиться проводка:
Д-т сч.46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)"
К-т сч.40 "Готова продукція" (20, 21, 23, 29 і ін), ж / о 11.
Одночасно на рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" створюється дебіторська заборгованість:
Д-т сч.62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" К-т сч.46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)".
Крім того, в дебет рахунку 46 відносяться комерційні витрати і податки, що включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
Таким чином, за дебетом рахунка 46 відображаються повна фактична собівартість реалізованої продукції, податки і відрахування, а по кредиту - надійшли чи пред'явлені покупцю для оплати суми за цінами реалізації.
У кінці місяця, зіставляючи обороти кредиту і дебету рахунку 46, виявляють фінансовий результат від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Якщо сума по кредиту рахунку 46 виявиться вище, ніж по його дебету, то підприємством отримано прибуток, що списується на рахунок 80 наступної записом:
Д-т сч.46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)" К-т сч.80 "Прибутки і збитки".
А якщо сума по дебету рахунку 46 виявиться вище, ніж за його кредитом, то підприємством отримано збиток, який списується на рахунок 80 проводкою:
Д-т сч.80 "Прибутки і збитки"
К-т сч.46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)".
На цьому кругообіг коштів підприємства закінчується, а отримані кошти залучаються в подальшу фінансово-господарську діяльність.
Перспективи розвитку та вдосконалення бухгалтерського обліку та звітності
За допомогою облікової інформації відбивається фактична наявність і рух господарського об'єкта. Дієвість управління обумовлюється повнотою, достовірністю і своєчасністю облікової інформації. Це дозволяє запобігати прийняття невиправданих рішень, що завдають шкоди економіці підприємства (організації). Тому при переході до ринкової економіки виникає необхідність перегляду багатьох економічних концепцій, у тому числі й облікових. Звідси випливає, що з розвитком економіки потрібно постійне удосконалення методології обліку та звітності стосовно до сучасних вимог управління.
Діюча до переходу до ринкових відносин система бухгалтерського обліку була, головним чином, призначена для надання необхідної інформації центральним планують органам для здійснення централізованого контролю та управління економікою, тобто вона в основному була інструментом зовнішнього адміністративного контролю за державними підприємствами. При цьому облік в нашій країні не узгоджувався з міжнародними стандартами.
При переході на нові умови господарювання і виходу на міжнародний ринок необхідно змінити існуючу систему бухгалтерського обліку та звітності, максимально наблизивши її до світових стандартів.
Облік повинен зайняти одне з головних місць в системі управління економікою, оскільки в ньому знаходять висвітлення реальні процеси виробництва, обігу, розподілу та споживання.
Останнім часом в нашій республіці проводиться значна робота з поліпшення методології та організації бухгалтерського обліку. Розроблені та видані нові нормативні акти, що регламентують постановку бухгалтерського обліку в різних галузях, відомствах і підприємствах незалежно від форм власності і максимально наближені до міжнародних стандартів. Зокрема, видано:
План рахунків бухгалтерського обліку (1992 р); закон РБ "Про бухгалтерський облік та звітності", 2001 р.; Основні положення по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), 1998р.;
Правила ведення касових операцій в РБ, 2001р.;
Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, 2001р.;
Положення та інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів та ін
Основні напрямки вдосконалення організації бухгалтерського обліку обумовлені переходом до ринкової економіки.
Вихід підприємств на зовнішньоекономічні зв'язки, широке залучення іноземного капіталу в народне господарство, створення вільних економічних зон вимагають приведення вітчизняної практики бухгалтерського обліку в порівнянність з практикою міжнародних стандартів. При цьому, створюючи національну систему обліку і звітності, необхідно врахувати, що бухгалтерський облік повинен забезпечити більш економне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення виробничих запасів і високі доходи.
При вдосконаленні бухгалтерського обліку важливим є широке впровадження передових форм і методів обліку (АРМ бухгалтера, нормативний метод обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції та ін.)
Умови економіки, що розвивається вимагають підвищення аналітичності обліку витрат на виробництво, їх більшої локалізації за окремими видами продукції (замовленнями, центрам відповідальності, видах діяльності й т.п.). При цьому для визначення підсумку господарської діяльності підрозділів необхідна відповідна інформація. Точно враховуються результати роботи цехів, виробництв, ділянок (бригад) підвищують дієвість управління. На підставі врахованих показників визначається внесок трудових колективів в одержання доходів (втрат) підприємства (організації). Аналізуючи результати роботи підрозділів і підприємства в цілому, намічаються відповідні заходи, спрямовані на їх поліпшення.
Для обгрунтування економічної ефективності заходів по впровадженню нової техніки, підвищення якості продукції, вибору оптимального технологічного процесу її виготовлення, розробки нових конструкцій і виробів, перевірці проектів будівництва і реконструкції підприємств важливу роль відіграє точне калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).
Важливим у вдосконаленні організації бухгалтерського обліку є використання сучасних технологій автоматизованої обробки обліково-аналітичної інформації. Для цього необхідно уніфікувати і стандартизувати процес документування стосовно до умов механізованої обробки. Це дозволить здійснювати збір вихідних даних минаючи стадію виписки паперового первинного документа. Причому автоматизація обліку вимагає подальшого розвитку його методології, застосування більш досконалих форм бухгалтерських регістрів, розробки технологічного процесу введення і обробки економічних даних, розтрощення документообігу, створення масивів постійної інформації.
Велику роль в умовах ринку відіграють оперативний облік і контроль за виконанням договорів поставки та планових завдань по реалізації продукції (робіт, послуг) та отриманням прибутку.
Значною перебудови вимагає стандартизована система. При цьому бажано, щоб поєднувалися показники планування (прогнозування), обліку та звітності.
2. Облікова політика підприємства
Відповідно до діючого Положення з бухгалтерського обліку "Облікова політика організації", затвердженим постановою Мінфіну РБ від 17.04.2002 р. № 62 і законодавством Республіки Білорусь головним бухгалтером (бухгалтером) підприємства формується облікова політика і затверджується керівником підприємства.Облікова політика є вибір підприємством певних способів ведення та організації бухгалтерського обліку виходячи з встановлених правил і особливостей діяльності в конкретних умовах господарювання.
На основі чинних загальних правил організації бухгалтерського обліку підприємства мають право самостійно:
встановлювати метод оцінки спожитих виробничих запасів, готової продукції, незавершеного виробництва;
встановлювати порядок нарахування зносу за основними засобами та нематеріальними активами;
визначати порядок списання витрат по ремонту основних засобів на собівартість продукції (робіт, послуг);
вибирати спосіб нарахування зносу по малоцінним і швидкозношуваних предметів;
вибирати варіант синтетичного обліку виробничих ресурсів;
вибирати методику угруповання та списання витрат на виробництво;
встановлювати спосіб обліку випуску продукції (робіт, послуг);
вибирати спосіб розподілу непрямих витрат між окремими об'єктами обліку і калькулювання;
вибирати методи обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг);
встановлювати варіанти зведеного обліку витрат на виробництво;
в ряді випадків визначати терміни погашення витрат майбутніх періодів;
вибирати метод визначення виручки від реалізації продукції;
створювати резерви і фонди спеціального призначення та ін
При цьому визначаються форми ведення та організації бухгалтерського обліку. Зокрема, на основі затвердженого може розроблятися робочий план рахунків, визначатися форма бухгалтерського обліку (повна журнально-ордерна, скорочена журнально-ордерна, спрощена, автоматизована тощо), перелік застосовуваних облікових регістрів, їх побудова, послідовність і способи запису в них при дотриманні загальних методологічних принципів ведення бухгалтерського обліку, встановлених в централізованому порядку, а також вибиратися організаційні форми побудови апарату бухгалтерії і система внутрішньовиробничого обліку, звітності, аналізу і контролю. Важливою складовою частиною облікової політики підприємства, що надає значний вплив на забезпечення достовірності бухгалтерського обліку, є інвентаризація активів і пасивів балансу. Відповідно до статті 12 Закону Республіки Білорусь "Про бухгалтерський облік та звітності" порядок проведення інвентаризації (кількість інвентаризації у звітному році, терміни їх проведення, перелік майна і зобов'язань, що перевіряються при кожній з них, тощо) визначається керівником організації.
Вибрані підприємством способи ведення бухгалтерського обліку застосовуються всіма його структурними підрозділами незалежно від місця їх розташування і від того, чи знаходяться вони на загальному балансі або виділені на самостійний баланс.
Способи ведення обліку встановлюються відповідними нормативними актами. При відсутності нормативних актів з конкретного питання облікова політика формується на основі самостійної розробки підприємством відповідного способу виходячи з вимог чинного законодавства та нормативних положень з бухгалтерського обліку.
Знову створювані підприємства оформляють обрану облікову політику відповідно до діючого Положення (17.04.2002 р. № 62) до першої публікації бухгалтерської звітності, але не пізніше 90 днів з дня державної реєстрації.
Відповідно до Закону Республіки Білорусь "Про бухгалтерський облік та звітності" 2001 р. та Положенням про облікову політику (17.04.2002 р. № 62) прийнята підприємством методика (облікова політика) повинна дотримуватися протягом звітного року. Зміни в обліковій політиці організації можуть мати місце у випадках: реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) організації; зміни законодавства РБ; зміни умов діяльності.
Філії та представництва іноземних організацій, що знаходяться на території РБ, можуть формувати свою облікову політику виходячи з правил, встановлених в країні знаходження цих організацій, якщо ці правила не суперечать міжнародним стандартам бухгалтерського обліку та звітності, а також законодавством РБ.
Облікова політика оформляється наказом (розпорядженням, рішенням і іншим документом) по підприємству, в якому обумовлюються методичні, організаційні та технічні аспекти бухгалтерського обліку.
Якщо ж раніше оголошена облікова політика не змінюється, то щорічного видання наказу (розпорядження, рішення та іншого документа) не потрібно.
У наказі про облікову політику повинні обумовлюватися правила документування операцій, ведення облікових регістрів, організація документообігу. Також в обов'язковому порядку на підприємстві повинен визначатися і затверджуватися перелік посадових осіб, які мають право підпису документів на відпуск матеріалів, прийом і видачу грошових коштів та ін
Слід мати на увазі, що встановлений порядок облікової політики не повинен суперечити вимогам Закону Республіки Білорусь "Про бухгалтерський облік та звітності" та інших законодавчих і нормативних актів у сфері бухгалтерського обліку.
Відповідно до вказівок Мінфіну та Державного податкового комітету Республіки Білорусь порядок обчислення і сплати податків, метод визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) є складовою частиною облікової політики юридичної особи і можуть бути змінені тільки з початку нового звітного року. Про зміну облікової політики юридична особа зобов'язана письмово повідомити податкові органи за місцем знаходження юридичної особи та її структурних підрозділів, які є платниками податків, до настання нового року.
При цьому слід зазначити, що зміна з ініціативи підприємства раніше прийнятого варіанту обліку не може поширюватися щодо операцій, вже відображених в обліку і вплинули на формування кінцевих результатів роботи суб'єкта господарювання в минулому обліковому періоді.
Зміни та доповнення до облікової політики підприємства оформлюються наказами (розпорядженнями, рішенням або іншим документом) і т.п. Якщо прийняті законодавчі та інші нормативні акти призвели до зміни порядку обліку і підприємство це не відбило у своїй обліковій політиці, то слід керуватися чинним законодавством (нормативними актами).
Зміна облікової політики має обумовлюватися в пояснювальній записці до річного звіту із зазначенням отриманих (внаслідок внесення змін до облікової політики) результатів в грошовому вираженні.
Оцінку наслідків внесення змін до облікової політики слід здійснювати на підставі даних обліку на дату (перше число місяця), з якою ці зміни застосовуються.
Облікова політика підприємства повинна відповідати вимогам повноти, обачності, пріоритету змісту перед формою, несуперечності та раціональності.
Існуючі способи ведення бухгалтерського обліку підлягають розкриттю у пояснювальній записці до річної бухгалтерської звітності.
Представлена протягом звітного року бухгалтерська звітність може не містити інформації про облікову політику підприємства, якщо в останньому не відбулися зміни з часу складання попередньої річної бухгалтерської звітності, розкрила облікову політику.
Література
1. Скориков А.П. Бухгалтерський облік на виробничому підприємстві, Мн.: Вища школа 2004р., 430 с.2. Сащеко П.М. Теорія бухобліку, Мн: БГЕУ, 2004 р., 150с.
3. Саленко М.П. Бухгалтерський облік і статистична звітність, Мн.: Нове знання, 20057г.290 с.