Удосконалення зв’язків органів державного

0
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І МАРКЕТИНГУ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ, ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА
АДМІНІСТРУВАННЯ
ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ
Завідувач кафедри,
д.н. держ.упр., проф.
____________ Н.В. Бондарчук
«______» грудня 2021 р.
ДИПЛОМНА РОБОТА
на здобуття освітнього ступеня «Магістр» за освітньо-професійною
програмою «Публічне управління та адміністрування» зі спеціальності
281 «Публічне управління та адміністрування»
на тему:
УДОСКОНАЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКІВ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО
УПРАВЛІННЯ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З
ГРОМАДСЬКІСТЮ
Здобувач
Купріянов Д.В.
Науковий керівник,
д.н. держ.упр., проф.
Бондарчук Н.В.
Дніпро – 2021

1
ДНІПРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет менеджменту і маркетингу
Кафедра менеджменту, публічного управління та адміністрування
Спеціальність 281 «Публічне управління та адміністрування»
Освітня-професійна програма: «Публічне управління та адміністрування»
Освітній ступінь: «Магістр»
З А Т В Е Р Д Ж У Ю
Зав. кафедри_______________________
«_____»______________________20 р.
З А В Д А Н Н Я
на дипломну роботу здобувачу
Купріянову Дмитру Владиславовичу
1.
Тема роботи «Удосконалення зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю»
2.
керівник роботи Бондарчук Н.В., д.н.держ.упр. зав. каф. затверджені наказом ректора ДДАЕУ від «__» _листопада__ 20__ р. № _____.
3.
Строк подання студентом роботи – 07 грудня 2021 року.
4.
Вихідні дані до роботи річні звіти, виробничо-фінансові плани, бухгалтерська документація, літературні джерела.
5.
Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розкрити). 1. Теоретичні основи зв’язків з громадськістю орачів державного управління та місцевого самоврядування. 2. Сучасний стан взаємодії органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю. 3.
Удосконалення зв’язків орачів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю. Висновки.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень).
1. Функції, які виконують зв’язки із громадськістю. 2.
Завдання діяльності PR- служб
. 3.
Структура PR-служби державної установи
. 4.
Загальна структура прес-служби
. 5.
Принципи інформаційних відносин в Україні
. 6.
Структура доходів Підгородненської ТГ у 2020 році.

2
6. Консультанти розділів роботи
Розділ
Прізвище, ініціали та посада консультанта
Підпис, дата завдання видав завдання прийняв
7. Дата видачі завдання 16 жовтня 2020 р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п
Назва етапів дипломної роботи
Термін виконання етапів роботи
Примітка
1
Теоретичні основи зв’язків з громадськістю орачів державного управління та місцевого самоврядування
Жовтень 2020 2
Сучасний стан взаємодії органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю
Листопад 2020 - квітень 2021 3
Удосконалення зв’язків орачів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю
Травень - Вересень
2021 5
Написання висновків та пропозицій
Жовтень 2021 6
Оформлення дипломної роботи
Листопад 2021
Студент _______________
Купріянов Д.В.
(підпис)
(прізвище та ініціали)
Керівник роботи _______________ Бондарчук Н.В.
(підпис)
(прізвище та ініціали)

3
РЕФЕРАТ
Тема: «Удосконалення зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю»
Дипломна робота: 85 с., 13 рис., 1 табл., 74 літературних джерел.
Метою дипломної роботи є розробка теоретичних та практичних рекомендацій щодо удосконалення зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю.
Об’єкт дослідження – це процес здійснення зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю.
Предмет дослідження – сукупність теоретико-методичних та прикладних аспектів удосконалення здійснення зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю.
Методи дослідження – використання формально-логічного методу дозволило визначити та уточнити окремі поняття та категорії і тим самим впорядкувати понятійно-категоріальний апарат. Порівняльний метод використовувався у дослідженні зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю в різних країнах, а також при розгляді питань дії окремих нормативно-правових актів. У всіх розділах роботи використовувалися методи формальної й змістовної логіки, зокрема методи аналізу та синтезу, дедукції та індукції, аналогії та узагальнення
В результаті проведених досліджень визначено теоретико-методичні положення щодо удосконалення зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю.
Результати впроваджено у діяльність Підгородненської міської територіальної громади.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Зв’язки з громадськістю, Pr-служба, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державна комунікативна політика
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА
Связи с общественностью, Pr-служба, органы государственной власти, органы местного самоуправления, государственная коммуникативная политика
KEYWORDS
Public relations, Public Relations, public authorities, local governments, state communication policy

4
ЗМІСТ
РЕФЕРАТ
3
ВСТУП
5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ
ОРГАНІВ
ДЕРЖАВНОГО
УПРАВЛІННЯ
ТА
МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ
10 1.1. Цілі, завдання та функції зв’язків з громадськістю органів державного управління та місцевого самоврядування
10 1.2
Взаємодія органів державного управління та місцевого самоврядування із громадськістю
16 1.3. Прозорість органів державної влади та органів місцевого самоврядування та формування дієвих механізмів налагодження зв’язку
із громадськістю
22
Висновок до розділу 1 29
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО
УПРАВЛІННЯ
ТА
МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ
З
ГРОМАДСЬКІСТЮ
31 2.1. Нормативно-правові основи державної комунікативної політики в
Україні
31 2.2. Особливості взаємодії органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю на прикладі Підгородненської міської територіальної громади
36 2.3
Оцінка ефективності взаємодії
Підгородненської міської територіальної громади із громадськістю
45
Висновки до розділу 2 51
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКІВ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО
УПРАВЛІННЯ
ТА
МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ
З
ГРОМАДСЬКІСТЮ
54 3.1 Світовий досвід зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю
54 3.2. Основні напрями оптимізації взаємодії органів державного управління та місцевого самоврядування із громадськістю
60 3.3. Моделі взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства для удосконалення формування зв’язків із громадськістю
67
Висновки до розділу 3 71
ВИСНОВКИ
73
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
78
ДОДАТКИ
86

5
ВСТУП
Актуальність обраної теми. На початку ХХІ століття різко змінилося ставлення до зв’язків із громадськістю. Директивний варіант ієрархічного зв'язку з громадськістю, у якому роль одержувача інформації занижена, змінюється новим, демократичним, коли споживач інформації переміщається
із пасивних на активні позиції.
Значною мірою це обумовлено тим, що відбувається переосмислення людського фактора, усвідомлюється його важлива роль економічному, політичному та духовному розвитку суспільства. Поступово відбувається відмова від парадигми соціальних відносин, яка заснована на моделі
«керівництва та підпорядкування» та перехід до моделі «партнерства». Це у свою чергу викликає виникнення проблеми відкритого функціонування зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю, а також доступності органів місцевого самоврядування для діалогу із населенням. Встановлення зв’язків між місцевими органами влади та громадськістю сприяє створенню зовнішнього та внутрішнього середовища, яке є сприятливим для ефективного муніципального управління, що, у свою чергу, служить провідником зворотного зв’язку у владно- управлінських відносинах.
Соціально-комунікативні відносини, які виникають у процесі зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю вже давно стали значною сферою діяльності найбільш соціально розвинених країн, нараховуючи вже майже вікову
історію.
Нині в Україні відбувається посилення ролі та відповідальності держави за підвищення життєвих стандартів та соціальних можливостей.
Разом з тим нещодавня історія показує, що відсутність об'єктивних, ефективних та взаємовигідних зв’язків із громадськістю може навести у майбутньому до високої соціальної напруженості, конфліктності,

6 непередбачуваності подій. Гострота проблеми обумовлюється також високою динамічністю інформаційних процесів саме на стику взаємодії між організаціями та населенням, пошуком нових комунікативних зв’язків та методів соціального управління, сприяють забезпеченню ефективної взаємодії між владою та суспільством для виявлення та реалізації інтересів та потреб різних соціальних груп.
Питанням встановлення зв’язків між органами державної влади, місцевими органами влади та громадськістю займалися багато вчених.
Найбільший внесок у дослідження формування зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю внесли такі вчені:
Блек С., Зяйлик М.Ф., Колосок О.В., Королько В.Г., Почепцов Г.Г.,
Самойленко Т.Г, Саппа М.М., Шишкіна М. та інші. Проте зв’язки із громадськістю на сьогодні найменш вивчені та потребують докладного дослідження.
Отже, проблема зв’язків із громадськістю є однією із центральних у діяльності суб’єктів та об’єктів комунікаційно-управлінських відносин.
Сучасна інформаційно-комунікативна реальність вимагає нових підходів до її вивчення та відповідно нових методів та критеріїв оцінки зв’язків із громадськістю.
Мета і завдання дослідження полягають у розробці теоретичних та практичних рекомендацій щодо удосконалення зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
- визначити цілі, завдання та функції зв’язків з громадськістю органів державного управління та місцевого самоврядування;
- дослідити особливості взаємодії органів державного управління та місцевого самоврядування із громадськістю;
- визначити нормативно-правові основи державної комунікативної політики в Україні;

7
- окреслити особливості взаємодії органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю на прикладі Підгородненської міської територіальної громади;
- оцінити ефективність взаємодії Підгородненської міської територіальної громади із громадськістю;
- дослідити світовий досвід зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю;
- запропонувати напрями удосконалення зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю
Об’єкт дослідження – це процес здійснення зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю.
Предмет дослідження – сукупність теоретико - методичних та прикладних аспектів удосконалення здійснення зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю.
Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослідження послужили праці провідних вітчизняних і закордонних учених у сфері дослідження зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю. Так, використання формально-логічного методу дозволило визначити та уточнити окремі поняття та категорії і тим самим впорядкувати понятійно-категоріальний апарат. Порівняльний метод використовувався у дослідженні зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю в різних країнах, а також при розгляді питань дії окремих нормативно-правових актів. У всіх розділах роботи використовувалися методи формальної й змістовної логіки, зокрема методи аналізу та синтезу, дедукції та індукції, аналогії та узагальнення.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти щодо формування та проведення комунікативної політики в Україні, наукові праці вітчизняних, зарубіжних вчених- управлінців, а також звітні дані Підгородненської міської територіальної громади.

8
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю. Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:
Удосконалено
- організаційний механізм формування зв’язків органів місцевого самоврядування та громадськості шляхом використання діагностичного
інструменту CLEAR та розробки опитувальника; проведення вступного моніторингу суспільно-політичного процесу за етапами: визначення кількісного і якісного аналізу складу населення; проведення соціологічних опитувань з актуальних питань; аналіз отриманих коментарів;
набуло подальшого розвитку:
дефініція «зв’язки із громадськістю у системі державне управління», під якими пропонуємо розуміти цілеспрямовану взаємодію структур державного апарату (органів, організацій, установ) з громадянами та громадськими інститутами, які можна визначити як реалізовану ними
інформаційно-комунікативну функцію публічної влади та управління, що дозволяє оцінювати відносини різних кіл громадськості до тих чи інших рішень та дій, ідентифікувати проголошувану та реально проведену політику, співвідносити реалізовані програми з суспільними інтересами, формувати масові уявлення з будь-яких проблем з метою набуття суспільного розуміння, підтримки прийняття та виконання відповідних заходів.
Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблені рекомендації дозволять ефективно будувати зв’язків органів державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю.
Апробація результатів роботи. Основні теоретичні положення і практичні результати дипломного дослідження доповідались та обговорювались на Х Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції
„Забезпечення сталого розвитку аграрного сектору економіки: проблеми,

9 пріоритети, перспективи” (м. Дніпро, 2021 р.), ІХ науково-практичній
інтернет-конференції „Розвиток форм і методів сучасного менеджменту в умовах глобалізації” (м. Дніпро, 2021 р.)
Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, додатків, списку використаних джерел, що нараховує 74 найменування, містить 1 таблицю, 13 рисунків, 4 додатка. Основний зміст дипломної роботи магістра викладено на 85 сторінках друкованого тексту.

10
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ
ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ
1.1. Цілі, завдання та функції зв’язків з громадськістю органів державного управління та місцевого самоврядування
Наявність налагоджених зв’язків із громадськістю є невід’ємною частиною сучасного, демократичного стилю органів державного управління та місцевого самоврядування. Нині можна спостерігати розвиток таких напрямів зв’язку з громадськістю у державних структурах :
– формування громадської думки та позитивного іміджу держави як у межах країни, так і за кордоном;
- активне висвітлення діяльності уряду та органів місцевого самоврядування;
– вплив на внутрішню політику (розвиток промисловості, фінансів, торгівлі та ін.) та міжнародні відносини;
– проведення досліджень та збір статистичних даних щодо актуальних політичних проблем.
Такий розвиток не може не зацікавити проведення досліджень у цих напрямах та визначенні, які ж саме зв’язки будуть ефективними. Спочатку зупинимось на вивчені поняття «зв’язки із громадськістю».
Поняття «зв’язки із громадськістю» (англ. public relation) має багато різних інтерпретацій. Серед них можна виділити наступні: «зв’язки із громадськістю», « public relations», «громадські зв’язки», «комунікації із громадськістю», «менеджмент комунікацій», «PR-комунікації». В загальному підсумку нині можна нарахувати приблизно 500 різних визначень даного терміну.

11
Надалі у проведенні нашого дослідження ми зупинимось на вивченні категорії «зв’язки із громадськістю» (або public relations). Отже, зупинимось на деяких визначеннях,які запропоновані різними авторами.
Систематизація визначень зв’язків із громадськістю різних авторів призвела до формування наступних груп визначень PR:
1. група визначень PR, у яких зв'язки України із громадськістю розуміються як частина управління;
2. група визначень PR, у яких переважає розуміння зв’язків із громадськістю як системи комунікації.
За деякими даними, термін «Publiс Relatiоns» вперше запропонував третій президент США Т. Джефферсон, маючи на увазі компетентність в управлінні громадською думкою» [ 15, с. 130-132]
В Енциклопедії державного управління термін “зв’язки із громадськістю” розкрито наступним чином: 1) діяльність, що спрямована на досягнення взаєморозуміння між організаціями (урядовими структурами, підприємствами, політичними партіями, громадськими організаціями) та громадськістю; 2) наукову дисципліну, що обґрунтовує потребу в такій діяльності та розробляє її технологію [18].
О.В. Колосок запропонував наступне визначення: “це різновид, а також засіб встановлення двостороннього зв’язку між інституціями державного управління та суспільством”.
Відповідно до роботи [10] під поняттям «паблік рілейшенз» слід розуміти стосунки між, які виникають у громадськості та реалізація програми дій з приводу набуття громадського розуміння і сприйняття.
Згідно М. Шишкіної зазначає, що public relations є управлінською комунікаційною діяльністю, основною спрямованістю якої є формування ефективної системи інформаційних потоків соціального суб’єкта та яке направлене на оптимізацію цього взаємодії із громадськістю.
Дослідник В. Королько дає наступне визначення: «паблік рілейшнз – це функція стратегічного менеджменту, що використовує інформаційно-

12 комунікаційні засоби для оптимізації двосторонніх зв’язків із ключовими групами громадськості, від яких залежить успіх або невдача організації» [29, с.28]
Агафонова Н.О. пропонує розглядати зв’язки із громадськістю з точки зору стратегічного та тактичного підходів. При чому стратегічний підхід розуміє: «формування довгострокових та короткострокових програм комунікації, тактичний – конкретні організаційні дії з реалізації зазначених програм»[1, с.26].
Розглядає зв’язки із громадськістю як науку про управління громадською думкою [21, с.37 ]
На думку Почепцова Г. зв’язки із громадськістю є комунікативною дисципліною, основною метою якої є «організація комунікативного простору для об’єкта зв’язків із громадськістю та покликані управляти позитивним
іміджем фірми або людини» [
48
].
Не залишились у стороні і провідні громадські організації та PR- асоціації.
Так, британський Інститут суспільних відносин (IPR) запропонував наступне визначення: « це заплановані тривалі зусилля, спрямовані на створення та підтримання доброзичливих відносин та взаєморозуміння між організацією та її громадськістю» [5, с. 15].
Розглядаючи всі дослідження можна констатувати, що всі дослідники наголошують на інформаційній та комунікаційній складовій даної діяльності.
Загальні визначення подано в Додатку А.
Якщо розглядати зв’язки із громадськістю в системі державного управління, то можна зазначити, що зв’язки із громадськістю виступають як
інструмент управлінського впливу держави. Ефективність такого впливу залежить від функціонування відповідних підрозділів у зв’язках із громадськістю.
Ми вважаємо, що зв’язки із громадськістю у системі державного управління – це цілеспрямована взаємодія структур державного апарату

13
(органів, організацій, установ) з громадянами та громадськими інститутами, які можна визначити як реалізовану ними інформаційно-комунікативну функцію публічної влади та управління, що дозволяє оцінювати відносини різних кіл громадськості до тих чи інших рішень та дій, ідентифікувати проголошувану та реально проведену політику, співвідносити реалізовані програми з суспільними інтересами, формувати масові уявлення з будь-яких проблем для набуття суспільного розуміння, підтримки прийняття та виконання відповідних заходів.
При цьому зв’язки з громадськістю у діяльності державних структур мають ряд специфічних характеристик:
- установи мають необхідний набір засобів для успішної PR-діяльності: відповідну матеріально-технічну базу, адміністративний та організаційний досвід проведення будь-яких PR- акцій, історично сформований досвід роботи із суспільством та громадськими організаціями;
- PR відіграє особливу роль у самих державних структурах, оскільки якісно розроблена індивідуальна, високопрофесійна програма стає затребуваною суспільством, що не може не позначитися на створенні сприятливого іміджу влади.
Участь зв’язків із громадськістю у державному управлінні можна охарактеризувати як сприяння державі у вирішенні об’єктивних протиріч між плюралізмом політичної сфери суспільства та цілісністю державної влади.
Відповідно до загальнодемократичних тенденцій суспільного розвитку державні служби повинні удосконалюватись та сприяти формуванню громадянського суспільства. В цьому напрямі пріоритетним напрямом є налагодження прямих та зворотних зв’язків із громадянами.
У зв’язку з цим перед «public relations» у структурах влади стоїть кілька найважливіших завдань. По-перше, намагатися змінити ставлення державного апарату до громадянина, який має сприйматися як суб'єкт, а не лише як об’єкт управління.

14
По-друге, налагодити співпрацю та координацію зусиль між структурами державного апарату та громадянами та його організаціями. І нарешті, сприяти розвитку контролю діяльності державного апарату не лише
«згори», а й «знизу».
По – третє, в процесі здійснення державної діяльності залучення громадськості до творення та реалізації законотворчості.
По-четверте, забезпечення відкритості та гласності у діяльності органів влади [56, с.70]
Ці завдання реалізуються в конкретних напрямах діяльності державних
«public relations», а саме: встановлення та підтримка контактів з громадянами та організаціями, інформування громадськості про прийняті рішення, вивчення суспільної думки, аналіз реакції громадськості на дії посадових осіб та органів влади, прогнозування суспільно-політичного процесу та ін.
Все це не може не накладати свій відбиток на засоби та методи, застосовувані фахівцями з державного PR, на вибір ними інструментів та технологій, здатних найбільш ефективно реалізовувати завдання, які стоять перед PR-фахівцями в органах влади.
В науковій літературі виділяють наступні функції, які виконують зв’язки із громадськістю, які певним чином відображають історичні етапи становлення [15, с. 130-132]. Серед них виокремлено наступні:
- контроль думки і поведінки громадськості;
- формування взаємовигідних відносин між органами державної вади та громадськістю;
- реагування на громадськість.
Піліпко Т.А. виокремлює наступні функції, а саме: комунікативні,
ідеологічні, культурно-освітні, рекламно-довідкові, організаторські) [45]
Виходячи з цілей та завдань PR в органах державної влади, можна виділити такі основні функції (рис.1.1. ).