Ім'я файлу: Програма_написання_курсових робіт.doc
Розширення: doc
Розмір: 1611кб.
Дата: 10.03.2021
скачати
Розширення: doc
Розмір: 1611кб.
Дата: 10.03.2021
скачати
Програма
написання курсових робіт
Зміст
Передмова
Розділ 1. Загальні підходи до організації науково-дослідної роботи
Характеристика наукового дослідження
1.2. Компоненти наукового апарату дослідження
1.3. Методи дослідження
1.4. Етапи психолого-педагогічного дослідження
1.5. Оформлення курсової роботи
1.6. Алгоритм роботи над дослідженням
Розділ 2. Методичні рекомендації щодо написання курсової роботи
2.1. Дослідження теоретичного аспекту актуальних проблем дошкільної та початкової освіти
2.2. Дослідження практичного аспекту актуальних проблем дошкільної та початкової освіти
2.3. Тематика курсових робіт
2.3.1. Тематика курсових робіт з дошкільної педагогіки
2.3.2. Тематика курсових робіт з методик дошкільної освіти
2.3.3. Орієнтовна тематика курсових робіт з актуальних проблем початкової освіти
2.4. Критерії оцінювання курсової роботи
Додатки
Список використаної літератури
Передмова
Курсова робота – це глибоке, змістовне дослідження актуальних проблем навчальної дисципліни. Курсова робота передбачає поглиблення та узагальнення знань з педагогіки та окремих методик.
Робота такого рівня є першою сходинкою в оволодінні студентами методикою дослідницької роботи: розвиває вміння працювати з науковою та методичною літературою, формує навички аналізувати наукові факти, узагальнювати та систематизувати матеріал.
Курсова робота повинна відповідати усім вимогам, що ставляться до наукових досліджень: чітке формулювання проблеми та досліджуваних питань, обґрунтування актуальності проблеми та стану її дослідження; поєднання теоретичних підходів із застосуванням методологічних знань; наявність наукових висновків, актуальних для подальших досліджень проблеми; цілісність, завершений характер.
Зауважимо, що курсова робота має творчий характер і потенційно передбачає авторське бачення проблеми, можливостей її дослідження та розв’язання, але така робота повинна відповідати кваліфікаційним вимогам щодо змісту й оформлення.
Навчально-методичний посібник складається з двох розділів: у першому розділі схарактеризовано наукове дослідження, компоненти наукового апарату, методи наукового дослідження, етапи психолого-педагогічного дослідження. У загальному вигляді представлено алгоритм роботи над дослідженням. У другому розділі представлено зміст роботи над дослідженням, наведено приклади оформлення дослідження (теоретичного та практичного аспектів). Другий розділ містить тематику курсових робіт з дошкільної педагогіки та методик дошкільної освіти, а також орієнтовні теми з актуальних проблем початкової освіти.
Розділ 1
Загальні підходи до організації
науково-дослідної роботи
1.1. Характеристика наукового дослідження
Наукове дослідження − особлива форма процесу пізнання, систематичне та цілеспрямоване вивчення об’єктів, у якому використовуються засоби та методи наук і яке завершується формуванням знань про об’єкти, що вивчаються.
Наукові дослідження в галузі педагогіки є специфічним видом пізнавальної діяльності, у ході якої за допомогою різноманітних методів виявляються нові, раніше невідомі аспекти, відношення об’єкта, що вивчається. При цьому головне завдання дослідника міститься у виявленні внутрішніх зв’язків та відношень, розкритті закономірностей та причин розвитку педагогічних процесів або явищ.
Специфічним видом науково-педагогічного дослідження є вивчення, узагальнення та впровадження в практику передового педагогічного досвіду навчання та виховання.
Будь-яке наукове дослідження здійснюється відповідно до інших методологічних установок. За своїм характером дослідження в галузі педагогіки поділяються на фундаментальні, прикладні та розробки.
Фундаментальні дослідження присвячені розв’язуванню завдань стратегічного характеру. Їх основними ознаками є теоретична актуальність, історизм, критичний аналіз науково необґрунтованих положень, використання методик, адекватних природі об’єктів дійсності, новизна та наукова достовірність отриманих результатів. Головним критерієм фундаментального дослідження в галузі педагогіки є розв’язування перспективного завдання підготовки розвитку науки в галузі педагогіки в найближчі 10 −15 років та більше, а також теоретичні висновки, що впливають на логіку розвитку самої системи.
Основними ознаками прикладних досліджень є наближеність їх до актуальних запитів практики, порівняна обмеженість вибірки дослідження, оперативність у проведенні та впровадженні результатів. Розв’язуючи оперативні завдання педагогіки, прикладні дослідження спираються на дослідження фундаментальні, що дають змогу визначити найбільш раціональну методику дослідження, але у свою чергу дають цінний матеріал для фундаментальних досліджень.
До розробок у педагогіці належать, як правило, методологічні рекомендації з тих або інших питань навчання та виховання, інструкції, методичні засоби та посібники. Вони спираються на прикладні дослідження та передовий педагогічний досвід. Основними ознаками розробок є цілеспрямованість, конкретність, визначеність та порівняно невеликий обсяг.
Залежно від типології джерел пізнання дослідження поділяються на три групи: теоретичні, емпіричні та змішані.
Теоретичні дослідження ґрунтуються на опрацюванні наукової та науково-популярної літератури як джерел пізнання того, що накопичила наука з цієї проблеми. Це монографії, статті, тези, методичні розробки, нормативно-правові документи. Предметом таких досліджень є ідеї, окремі наукові положення, закони, закономірності, принципи концепції, теорії, наукові поняття та категорії, статистичні дані. До теоретичних належать два види досліджень: історичні та методологічні.
Історичні дослідження, як правило, присвячені вивченню невідомих сторінок історії науки та освіти, наукової та практичної діяльності персоналій. До них належать: вивчення тенденцій розвитку тих або інших ідей або явищ, порівняльна характеристика фактів, даних, наукових положень, що мають місце в різні періоди історії освіти та науки.
Методологічні дослідження частіше за все проводяться як феноменологічні, присвячені теоретичному вивченню та опису певного педагогічного або психологічного феномена.
Емпіричні дослідження − це роботи, пов’язані з вивченням та описом практики виховання й навчання дітей. Предметом таких досліджень постають факти, події реального життя. До емпіричних належать такі види, як експериментальні дослідження та дослідно-практичні роботи.
Експериментальні дослідження передбачають вивчення змін психіки, здоров’я, знань, поведінки або відношень дітей під впливом умов навчання та виховання, що змінюються експериментатором.
Дослідно-практичні дослідження проводяться як вивчення та опис практичного досвіду роботи освітнього закладу або конкретного педагога, психолога, вихователя, який має високі результати. Як правило, вивчається інноваційний досвід. До таких видів досліджень належать також і ті, що присвячені розробці методичних рекомендацій з покращення навчально-виховного процесу.
Змішані роботи − це роботи, що містять у собі обидва ці типи та різні їх види. У них можуть об’єднуватися теоретичні, емпіричні дослідження та представляти теоретико-експериментальні, історико-методологічні, теоретико-дослідні та інші дослідження.
заПитання
1. Дайте визначення поняття „наукове дослідження”.
2. Схарактеризуйте фундаментальні, прикладні дослідження та розробки.
3. Назвіть види наукових досліджень у галузі педагогіки залежно від типології джерел пізнання.
1.2. Компоненти наукового апарату дослідження
Аналіз наукових досліджень у галузі педагогіки дозволяє виділити мінімальний перелік методологічних категорій. Основними компонентами психолого-педагогічного дослідження є проблема, тема, актуальність, об’єкт дослідження, його предмет, мета, завдання, гіпотеза, наукова новизна, теоретична та практична значущість. Ці компоненти складають свого роду „граматику” наукової роботи та забезпечують методологічний мінімум вимог. Досвід показує, що цього необхідно та достатньо для обґрунтування методики, логіки та програми наукового дослідження.
Проблема дослідження
Будь-яке психолого-педагогічне дослідження починається з визначення проблеми, що виділяється для спеціального вивчення. Ставлячи проблему, дослідник відповідає на запитання: „Що потрібно вивчити з того, що раніше не було вивчено?” Як правило дослідник йде опосередковано або безпосередньо від запитів практики та сприяє покращенню практичної діяльності.
Як один з основних критеріїв існування проблеми слід розглядати наявність об’єктивно існуючих протиріч. Наприклад, як такі протиріччя, що існують сьогодні в системі освіти, можна виділити такі: протиріччя між об’єктивною необхідністю підготовки висококваліфікованих спеціалістів та реально існуючою практикою їх підготовки (застосування традиційних форм та методів навчання, посилення вимог до організації самостійної роботи студентів тощо).
Тема дослідження
Проблема в її характерних рисах має знайти відображення в темі дослідження. Це лапідарна (найкоротша) форма пред’явлення змісту всієї роботи, що відображає її сутність. Вибір теми здійснюється на основі таких правил.
Правило 1. Тема обирається з урахуванням напряму підготовки студента.
Правило 2. Тема обирається з урахуванням пізнавальних та дослідницьких можливостей студента.
Правило 3. Тема обирається з урахуванням актуальності, тобто запиту науки або практики.
Постановка проблеми та формулювання теми передбачають обґрунтування актуальності дослідження (треба відповісти на запитання: чому цю проблему потрібно вивчати в цей час?)
Слід розрізняти актуальність наукового напряму в цілому, з одного боку, та актуальність теми всередині цього напряму − з іншого. У роботах теоретико-прикладного характеру важливо розрізняти практичну та наукову актуальність теми. Будь-яка проблема в науці вже може бути розв’язана, але не доведена до практики. У цьому випадку потрібно не виконувати ще одне дослідження, а впровадити те, що вже є у науці. Дослідження можна вважати актуальним, якщо його наукове рішення, по-перше, відповідає потребам практики, а по-друге, заповнює порожнечу в науці, яка в цей час не має засобів для вирішення цього актуального наукового завдання.
Правило 4. Тема обирається з урахуванням часу, що відводиться на дослідження.
Правило 5. Тема має бути конкретизованою, пов’язаною з певними етапами та умовами педагогічного процесу, з конкретними об'єктами, або з розкриттям певних аспектів загальних проблем.
Наприклад, захищати роботу за темою: „Етичне виховання дошкільників” буде дуже важко, навіть неможливо. Виникає багато запитань: чи містить ця тема аналіз історії етичного виховання, про який вік дітей йдеться, чи буде розглядатися виховання у процесі різних видів діяльності, про які особистісні новоутворення буде йти мова? Після уточнення тема виглядала так: „Виховання етичних якостей старших дошкільників у процесі ігрової діяльності”.
Подальший процес розвитку проблеми пов’язаний з визначенням об’єкта та предмета дослідження.
Об'єкт та предмет
Об'єкт дослідження − це певна сукупність властивостей та відношень, яка існує незалежно від дослідника, але відображається ним, слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. У педагогіці та психології об’єкт − це, як правило, будь-яке явище, що існує незалежно від суб’єкта пізнання та на яке звернута увага дослідника. Об’єктом можуть поставати, наприклад, процеси навчання, виховання або розвитку особистості в особливих умовах, процеси становлення нових освітніх і виховних систем, процеси формування певних якостей особистості тощо.
Предмет дослідження − це та частина об’єкта, яка підлягає спеціальному вивченню, перетворенню. У предметі в концентрованому вигляді включені напрями пошуку, важливі завдання, можливості їх вирішення відповідними науковими засобами та методами. Тому предмет дослідження дуже часто формулюється ідентично до мети.
Визначаючи об’єкт дослідження, слід дати відповідь − що розглядається, а предмет позначає аспект розгляду, дає уявлення про те, як досліджується об’єкт, які нові відношення, властивості та функції об’єкта вивчаються.
Мета
Виходячи з актуальності проблеми, обраних об'єкта та предмета дослідження, визначаються мета та завдання. Цілеспрямованість у психолого-педагогічному дослідженні − це вибір найбільш оптимальних, з точки зору проблеми, способів перетворення реальної педагогічної дійсності в нове становище. Таким чином, мета − це обґрунтоване уявлення про загальні кінцеві або проміжні результати наукового пошуку.
Гіпотеза дослідження (не обов’язково наявна в курсових роботах)
Одним з методів розвитку наукового пізнання, а також структурних компонентів теорії є гіпотеза. Гіпотеза − це обґрунтоване припущення про те, яким шляхом, за рахунок чого можна отримати потрібний результат. За структурою гіпотези можна поділити на прості та складні. Перші за функціональною спрямованістю можна класифікувати як описові та пояснювальні: одні резюмують явища, описують загальні форми їх взаємозв’язку, інші розкривають можливі наслідки з визначених факторів та умов. Складні гіпотези одночасно включають у свою структуру опис явищ та пояснення причино-наслідкових відношень.
Структура психолого-педагогічної гіпотези може бути трискладовою та містити у собі: а) твердження; б) припущення; в) наукове обґрунтування. Наприклад, навчально-виховний процес буде ..., якщо зробити..., оскільки існують такі педагогічні закономірності ... .
Психолого-педагогічні гіпотези мають відповідати таким методологічним вимогам.
Перша вимога − логічної простоти − передбачає, що гіпотеза не повинна містити в собі нічого зайвого, її призначення − пояснювати як можна більше фактів меншою кількістю передумов.
Друга вимога − логічної несуперечності − означає: по-перше, гіпотеза є системою суджень, де жодне не має бути логічним запереченням іншого; по-друге, гіпотеза не суперечить усім достовірним фактам; по-третє, гіпотеза відповідає установленим у науці законам.
Третя вимога − ймовірності − потребує, щоб основне припущення гіпотези мало високу степінь можливості її реалізації.
Четверта вимога − вимога широти застосування − необхідна для того, щоб з гіпотези можна було б виводити не тільки ті явища, для пояснення яких вона призначена, але й більш широкий клас інших явищ.
П’ята вимога концептуальності виражає прогностичну функцію науки: гіпотеза має відображати відповідну концепцію або розвивати нову, прогнозувати подальший розвиток теорії.
Шоста вимога наукової новизни передбачає, що гіпотеза має розкривати наступність нових знань з тим, що вже є.
Вимога верифікації означає, що будь-яка гіпотеза може бути перевірена.
З формулюванням гіпотези закінчується перший етап педагогічного дослідження. Його логіка визначається в основному загальними вимогами до наукового пошуку. Другим важливим етапом дослідження є розробка методики його проведення. Цей етап дослідження заслуговує найбільшої уваги, про це йтиметься далі.
Завдання
Важливим і необхідним етапом дослідження є конкретизація загальної мети в системі дослідницьких завдань.
Завдання являє собою крок досягнення мети, це мета перетворення конкретної ситуації (рекомендується визначати не більше 5 − 6 завдань). Умовно завдання дослідження можна розподілити на три групи.
Перша група завдань − історико-діагностична − пов’язана з вивченням історії та сучасного стану проблеми, визначенням та уточненням понять, загальнонаукових та психолого-педагогічних основ дослідження; друга − теоретико-моделююча − з розкриттям структури, сутності, факторів перетворення того, що вивчається; третя − практично-перетворювальна − з розробкою та використанням методів, прийомів, засобів раціональної організації педагогічного процесу.
Наукова новизна
Критерій наукової новизни характеризує змістовну сторону результатів дослідження, тобто нові теоретичні положення та практичні рекомендації, які раніше не були відомі та не зафіксовані в психолого-педагогічній науці та практиці.
Теоретична значущість
Критерій теоретичної значущості визначає вплив результатів дослідження на концепції, ідеї, теоретичні уявлення в галузі теорії та історії педагогіки.
Практична значущість
Критерій практичної значущості визначає зміни, які стали реальністю або можуть бути досягнуті завдяки впровадження результатів дослідження в практику. Визначаючи значення проведеного дослідження для практики, дослідник має відповісти на запитання: „Які конкретні недоліки практичної педагогічної діяльності можна виправити за допомогою отриманих у дослідженні результатів?”
Проектування стратегії дослідження.
Стратегія дослідження — це пошук й визначення основного шляху та результату всього дослідження. До дослідницьких операцій стратегічного характеру відносять:
визначення актуальності теми;
виявлення протиріч;
визначенням проблеми;
формулювання кінцевої мети дослідження.
Рекомендації:
1. У бібліотеці знайдіть нормативно-правові документи державного та регіонального рівня, що регулюють діяльність освітнього закладу, дослідженням якого Ви займаєтесь.
2. Проаналізуйте ці документи (чи представлена в них Ваша тема, чи є в них застосування ключових понять Вашої теми, якщо так, то випишіть їх повно та точно).
3. Зробіть первісний аналіз наукової літератури, відібрав її за ключовими поняттями Вашої теми. Визнначте, наскільки повно та глибоко досліджена Ваша тема, які теорії або вчення є у вітчизняній науці.
4. Проаналізуйте науково-популярну літературу, наприклад, періодичні видання, знайдіть опис досвіду практичної роботи з теми, що Вас цікавить.
5. Сходіть в освітній заклад, на базі якого Ви виконуєте свою роботу, поговоріть з педагогами та дітьми, визначте практичну затребуваність Вашої теми.
6. Визначте невідповідність держзамовлення теорії та практики, знайдіть “слабкий ланцюг”.
7. Сформулюйте протиріччя, що може бути розв'язаним у дослідженні, визначте у протиріччі “слабкий ланцюг”.
8. Сформулюйте на цьому “слабкому ланцюгу” проблему свого дослідження.
9. Виходячи з проблеми, визначте мету курсової.
10. Пропишіть всі ці операції текстуально, визначив актуальність, протиріччя та мету дослідження.
1 2 3 4 5 6 7 8