Ім'я файлу: практична 7.docx
Розширення: docx
Розмір: 25кб.
Дата: 08.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
масаж.doc
рррр.docx
госсы.docx
Практична_робота_підбір_компонентів_персонального_комп'ютера.doc
Розширення: docx
Розмір: 25кб.
Дата: 08.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
масаж.doc
рррр.docx
госсы.docx
Практична_робота_підбір_компонентів_персонального_комп'ютера.doc
Тема 7: «Довідково-інформаційні документи»
Теоретична частина
1.Прес-реліз – це документ, в якому установа подає інформацію про певну подію чи захід до засобів масової інформації. Метою написання прес-релізу є ознайомлення ЗМІ з подією і подальше висвітлення її у найбільш вигідному або важливому для установи аспекті. Інколи журналісти використовують прес-релізи у своїх статтях без змін.
За функціональним призначенням і терміном подання відносно події
прес-релізи поділяються на види .
Реквізити прес-релізу:
1. Дата подання.
2. Назва виду документа.
3. Назва й логотип установи, яка підготувала прес-реліз.
4. Контактна особа, номер телефону та адреса для одержання подальшої інформації.
5. Заголовок.
6. Текст, який містить відомості про:
· зміст події (що?);
· організаторів (хто?);
· місце події (де?);
· час (коли?);
· причини й значення події (чому й навіщо?).
Обсяг прес-релізу, спосіб подання матеріалу, вибір мовних засобів спрямовані на те, щоб журналіст (редактор) зацікавився подією, прийняв рішення про доцільність участі в цій події і її подальшого висвітлення.
Під час написання прес-релізу дотримуються таких вимог:
· обсяг – 1 – 2 сторінки;
· простий за формою, інтригуючий заголовок (у формі запитання, твердження, іноді парадоксального);
· перевага надається дієсловам активного стану;
· уникати жаргону;
· не використовувати скорочень;
· не зловживати малозрозумілими та вузько науковими термінами.
Повідомлення про захід подібне до оголошення тим, що це офіційне повідомлення про щось важливе. Як правило, повідомлення про захід – це попереднє, зроблене заздалегідь оголошення про майбутні передбачувані гастролі, спектаклі, концерти, художні виставки тощо. Усне повідомлення про захід найчастіше роблять по радіо, письмові – у газетах, на мальовничо оформлених афішах (див. Зразок повідомлення про захід).
Таким чином, задля того, щоб ознайомити громадськість про певний захід чи подію, слід уміти складати такі документи, як прес-реліз та повідомлення про захід.
2.Довідка (рос. оправка) - це документ інформаційного характеру, що підтверджує факти з життя та діяльності окремих громадян і різні обставини діяльності установ, організацій, підприємств.
Довідки бувають особисті та службові. Особисті довідки підтверджують той чи інший юридичний факт конкретної особи. Оскільки текст довідки особистого характеру типовий, то слід використовувати бланки установи чи підприємства, найчастіше формату А5, на яких від руки заповнюються тільки індивідуальні реквізити (кому, про що, для подання куди).
Службові довідки складають на запит або за вказівкою вищої організації чи службової особи. Вони повинні об'єктивно відображати стан справ конкретного структурного підрозділу, всієї установи чи організації. Довідки про виробничу діяльність установ, можуть бути зовнішніми та внутрішніми.
Зовнішні довідки укладаються для подання до вищої організації. Підписує їх, крім укладача, керівник установи. Така довідка має бути засвідчена печаткою.
Внутрішні довідки подають керівникові організації або на розгляд колегіального органу, підписуються лише укладачем і не засвідчуються печаткою.
Звіт (рос. отчет) - документ, який містить письмове повідомлення про виконання роботи (завдань, доручень тощо) за певний проміжок часу.
Звіти бувають статистичні (цифрові) й текстові. Статистичні звіти складають на спеціально віддрукованих бланках, а текстові пишуть на звичайному папері за встановленим зразком.
У звітах зазвичай пишуть про роботу (завдання, доручення, практику, підготовку розділів дисертації), виконану протягом певного періоду (року, місяця, кварталу).
3. Рапорт (фр. rapport – приносити, повідомляти) – усне або письмове повідомлення про щось важливе керівництву, вищій інстанції, звіт про виконання взятих на себе зобов’язань.
За часів Гетьманщини, у ХVІІ ст., на Лівобережній Україні слово «рапорт» (лепорт) могло означати «чолобитну» (прохання) та «супліку» (скаргу). Рапорти мали доповідний характер, у них були відсутні елементи прохання. Така форма повідомлень часто застосовується у військових колективах (замість заяв) і містить переважно прохання про дозвіл на від’їзд, відсутність на заняттях, роботі, у місті, на місці дислокації військової частини, у навчальному закладі із вказівкою на причину, точним визначенням часу вибуття й прибуття, адреси перебування (див. Зразок рапорту).
До поняття «службові записки» входять два різновиди документів – доповідні та пояснювальні записки. Деякі дослідники ототожнюють названі документи, оскільки службові записки мало чим відрізняються від доповідних та пояснювальних записок. Детально зупинимося на останніх двох поняттях.
Доповідна записка – це документ на ім’я керівної посадової особи зі звітом про виконання певної роботи, завдань, службового доручення, узятих на себе зобов’язань; може містити висновки та пропозиції укладача.
Доповідна записка укладається за вказівкою керівника або ж з ініціативи її автора й може також містити повідомлення про наявний факт, подію, ситуацію, що склалася з укладачем, його підлеглими чи на підприємстві, ділянці тощо. Здебільшого мета ініціативної доповідної записки – спонукати керівника до прийняття конкретних рішень.
Доповідні записки поділяються:
· за походженням на внутрішні,що адресуються керівникові організації або підрозділу, де працює укладач, і зовнішні,що адресуються керівництву, якому підпорядкована конкретна організація. Внутрішні доповідні записки підписує той, хто їх укладає. Зовнішні оформляються на службовому бланку організації з підписом автора та його керівника;
· за призначенням на звітні, інформаційніта ініціативні.
Документ, що є різновидом доповідної записки й містить перелік конкретних пропозицій із певних питань, називають пропозицією (див. Зразки доповідних записок).
Укладаються пропозиції аналогічно доповідним запискам, але, як правило, після вказівки керівництва. Текст пропозиції не містить аналітичної частини, а лише вступну (обґрунтування) та висновок (перелік пропозицій).
Пояснювальна записка укладається на вимогу керівника, керівної організації або ж із власної ініціативи й має реквізити, аналогічні доповідним запискам (див. Зразки пояснювальних записок).
Пояснювальна записка може бути:
· службовою складовою частиною чи додатком, доповненням іншого документа (плану, проекту, пропозиції, звіту, програми й т. ін.). У ній укладач або організація обґрунтовує мету, актуальність, новизну й перелік дії основного документа. Викладає структуру, зміст, функціональне призначення і термін його дії з поясненням можливих позитивних чи негативних наслідків;
· документом особистого характеру, у якому аргументовано й доказово пояснюються певні дії укладача або його підлеглих чи причини якихось подій, фактів, провин та ін.
4. Протокол – це документ, в якому фіксуються хід і результати роботи нарад, засідань. У протоколах відображаються всі виступи з питань, що розглядаються, а також рішення, прийняті в результаті обговорення.
Протокол веде секретар або інша спеціально призначена особа.
Протоколи загальних зборів (засідань, нарад) підписують голова й секретар, а протоколи засідань комісій – усі члени комісій.
Текст протоколу складається з двох частин: вступної та основної.
У вступній частині вказується дата проведення зборів, зазначаються прізвища та ініціали всіх присутніх. При великій кількості присутніх на засіданні їх список складається окремо й додається, а в протоколі зазначається лише загальна кількість присутніх. У цій частині подається також порядок денний зборів з переліком питань, що розглядаються.
Основна частина протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного.
Кожен розділ містить такі частини: - Слухали; - Виступили; - Ухвалили. Слово СЛУХАЛИ, як правило, пишеться великими літерами, після нього ставиться двокрапка. У наступному рядку з абзацу вказуються ініціали й прізвище доповідача, тема доповіді. Далі викладається основний зміст доповіді або вказується, що цей текст додається. Так само оформляється розділ ВИСТУПИЛИ. У розділі УХВАЛИЛИ повністю записується прийняте рішення, яке може складатися з одного чи кількох пунктів.
За обсягом фіксованої інформації протоколи бувають трьох видів:
1. Короткі (записуються обговорювані питання, прізвища доповідачів і виступаючих, прийняті рішення);
2. Повні (відрізняються від коротких стислим поданням виступів доповідачів і учасників);
3. Стенографічні (дослівно фіксують увесь хід засідання).
Витяг з протоколу – це документ, який являє собою частину протоколу, потрібну для вирішення окремого питання. Його складають та надсилають (або передають) окремим особам чи підприємствам на їхню вимогу.
Практична частина
1.“Ніщо так не деморалізує людину, як похвала її краси” (Іван ФРАНКО (1856 – 1916),письменник, громадський діяч)
2. ДЕНАТУРАЦІЯ (від де... і лат. natura – природні якості, єство) – 1) Позбавлення природних якостей. 2) Д. білків – зміна природних властивостей білків (розчинності в’язкості та ін.) від діяння температури, тиску тощо. 3) Д. спирту – додавання до спиртусирцю невіддільних речовин, внаслідок чого він стає непридатним для внутрішнього споживання людини.
ДЕНТИН [від лат. dens (dentis) – зуб] – міцна кісткоподібна тканина, що становить основну масу зуба людини й тварин.
ДЕСАНТ (фраші. descente, букв. – спуск) – 1) Війська, висаджені у ворожому тилу (повітряний Д., морський Д.). 2) Висадка військ у ворожому тилу
ДЕСЕРТ (франц. dessert) – солодощі, фрукти тощо, які подають наприкінці обіду
ІНТРУЗІЯ (лат. intrusio, від intrudo – вштовхую) – 1) Проникнення магми в земну кору. 2) Геологічні тіла, що утворюються при застиганні магми в земній корі, мають форму пластів, жил, батолітів, лаколітів
ІНТУЇЦІЯ (лат. intuitio, від intueor – уважно дивлюсь) – 1) В ідеалістичній філософії та психології містична здатність безпосереднього розпізнавання істини без обгрунтування за допомогою доказів. 2) Здогад, проникливість, що грунтуються на попередньому досвіді.
ІНФАРКТ (від лат. infarcio – набиваю) – змертвіння певної ділянки тканин будь-якого органа людини; виникає від припинення кровопостачання внаслідок закупорення чи звуження судин (напр., І. міокарда – м’язової стінки серця).
ІОЛА (норв.) – норвезька промислова легка шлюпка.
ІСТОРІЯ (від грец. ίστορία – оповідь про минулі події, дослідження, знання) – 1) Всякий процес розвитку в природі й суспільстві. 2) Наука, що вивчає в хронологічній послідовності хід розвитку людського суспільства та його закономірності.
ІУДАЇЗМ – релігія віруючих євреїв. Склався наприкінці 2-го – на початку 1-го тис. до н. є. Характерними для І. є віра в єдиного бога Ягве (спочатку бог племені Іуди – звідси й назва) і месію (спасителя), догмат про богообраність євреїв. На ідеологію І. спирається сіонізм – одна з найреакційніших форм буржуазного націоналізму. Нині І. – державна релігія в Ізраїлі.
У цьому світі можливо майже все, але тільки не все одночасно. Прагнучи до одного, доведеться відмовитися від іншого. (Дмитро Леонтьєв)
3. Значення виразу - основа, що-небудь чільне, провідне. Тому коли говорять про творчість письменників, для виділення важливої теми автора використовують даний оборот.
Є два варіанти подій, через які з'явився вираз «проходити червоною ниткою».
За першою версією, в Голландії крали парусину з флоту, і в 17-18 століттях, щоб запобігти розкрадання, було вирішено вплітати в неї червоні нитки. Таким чином, така тканина означала, що вона казенна. Тому таку парусину ніхто не став би купувати і, отже, красти. Цей варіант зустрічається в шкільному фразеологическом словнику М. І. Степанової.
Наступна версія дуже схожа на першу. В англійському флоті також були проблеми з крадіжками казенного майна, а саме канатів. Тому було вирішено з 1776 року вплітати в них червону нитку. Та так, щоб вона була головною, стрижневою. Прибираючи її, розпускали інші мотузки, тобто приводили канат в непридатність, тому такий метод захисту був надійним.
Таким чином, історія показує, що червона нитка була основою, головною. Звідси і значення крилатої фрази.
4. Синонімічні дієслова, котрі виступають у прямому й переносному значеннях. Про явища природи, стихійні сили, коли йдеться про рух, неспокій, однаково можна сказати і вирувати, і нуртувати. Вирують течія гірської річки, повінь; нуртують весняні води, море. Можливо, в семантиці слова нуртувати ледь відчутно проступає значення “б’є джерело”, тоді як вирувати насамперед указує на бурхливість, швидкість потоків води, повітря вогню тощо.
Про людські пристрасті, боротьбу, неспокій так само кажуть, що вони вирують, нуртують. Від часто вживаного словосполучення вирує життя (“А життя навколо нас аж вирувало” – Ірина Вільде) усталилася у публіцистиці метафора вир життя. Також у тому самому значенні використовують нуртувати: “У середньовічних містах постійно нуртували соціальні рухи” (з журналу).
Крім семантичної близькості, обидва синонімічні дієслова мають подібну звукову будову, що спричиняється до їхньої стилістичної функції урізноманітнення художніх і публіцистичних текстів.
“Вирували вітри з дощами, виложили недокошені хліба” (Кость Гордієнко),
“В моїй душі вирують бурі. І поряд глухо спокій спить” (Микола Нагнибіда),
“Все в душі нуртує – клекоче гнівом, непідробним, лютим і непримиренним” (Василь Большак).
5.Поставити нормативні наголоси: густина, гусячий, гущина, далечина, дарма,дармовизна, даховий, дбання, дверний, двигнути, двійчастий.
6.Перекласти з російської мови:
безнравственный поступок- аморальний вчинок;
безобжиговый кирпич-не випалена цегла;
безобидная шутка-безобразливий жарт;
безобидное существо-невинна істота;
без обиняков-без обиняків;
безобразный поступок-неподобство;
без оглядки-не оглядаючись назад;
без оговорок-без застережень.
7.КИТ 1- Найбільший морський ссавець, схожий на рибу.
Кити — найбільші тварини з ссавців.
КИТ 2- Спеціально виготовлена речовина для замазування щілин, тріщин; замазка.
Для цього ми використовували кит.
ЗА́МІР, у, чол. Задум, бажання зробити щось; намір.
Все попсувала мені та клята робота — і здоров'я, і гумор, і мої літературні заміри (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 277)
ЗАМІ́Р, у, чол., спец. Те саме, що замірювання.
Молоденька дівчина уважно, з якимсь побоюванням розглядала креслення, а потім робила заміри готових виробів.
ЕТНІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до якого-небудь народу, його культури.
Основу етнічної спільності народності насамперед становить єдність її мови.
ЕТНОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до етнографія.
Як свідчать етнографічні дані, економічною і соціальною основою неолітичного племені в матріархальний рід.
8.Релі́гія — особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи людей, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини.
Антонім до слова релігія-атеїзм.
Атеї́зм— світогляд, який характеризується відсутністю віри в існування будь-яких богів, духів, інших надприродних істот тощо.
Християнство є найбільш значною світовою релігією нашого часу.
Зараз поширений такий свідогляд людей,як атеїзм.
9.Синоніми:живоспалення, смерть на вогнищі.
В деяких країнах наказували людей живоспаленням.
10.Хоч трава не рости – абсолютно байдуже.
Синоніми:
-хоч вовк траву їж
-не гріє і не знобить
-море по коліна
Сьогодні мені море по коліна.
11.Баский-дуже швидкий, прудкий, жвавий.
Бентежити-викликати хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити.
Благоговіти-відчувати благоговіння, побожно схилятися перед ким-, чим-небудь.
Блаженний-людина, яка сподобалася пізнати благо, благодать Божу, місцевий святий у православних християн і римокатоликів.
Блюзнір-той, хто чинить блюзнірство.
Блюзнірство-неважливо-знущальне, образливе, глузливе ставлення до чого-небудь шанованого.
Блюдолиз-той, хто догоджає кому-небудь, підлабузнюється заради власної вигоди; підлабузник.
Бляха-тонкий листовий метал з антикорозійним покриттям.
Бляшанка-посуд з бляхи для довготермінового зберігання харчових продуктів у герметичному середовищі.
Богема-матеріально незабезпечені люди з інтелігенції, переважно актори, музиканти, художники, що живуть легковажно, безладно.
12.Подих осінніх квітів,
Передчуття зими,
Хочеться вічно жити, –
В цьому не перші ми.
Квіти берем у дорогу, –
До всього пасують вони…
Ти почекай ще трохи,
Прийдуть стиглі вітри,
Ти почекай ще трохи,
Хай листопад мете,
Прийдуть вітри перемоги,
Будемо жити ще.
13.Все забудеться, тільки образливе слово – ніколи.
14.Я рахую, що → я вважаю, що.
Захоплюючий → захопливий.
Більша половина → половина/більша частина.
Бажаючий → охочий; який бажає.
Приймати участь → брати участь.
15.А)Якщо ви маєте справу з діловими паперами, використовуйте кліше – згідно з оригіналом.
Б)В сучасному житті появляються нові слова.У статті описано значення багатьох слів.
16.Ця книга змусить вас замислитися над людською природою.Роман викликав у мене хороші емоції.Мені надзвичайно сподобався опис на перших же сторінках а також те,як розвивалися дії.Дуже сподобалися статті головного героя, які час від часу з’являлися в тексті і виявлялися дуже цікавими і пізнавальними, завдяки ним я більше дізналася про цю нерозкриту сторону нашого світу. Також приємно було натрапляти в тексті на цікаві українські слова та вдало підібрані оказіоналізми та перифрази, за рахунок яких роман ще й виконує таку собі просвітницьку функцію, виблискуючи усіма барвам рідної мови.