Ім'я файлу: Стрижак Т А свині.docx
Розширення: docx
Розмір: 28кб.
Дата: 04.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
курсова_Дубровна_.docx
екзамен педагогіка.docx
Васильев Ілля.docx
Риторика харизматичного лідерства (Коневой).rtf
Реферат.docx
Укр.літ паспорт.docx
Kursova_rinkovi_doslidzhennya.docx
Lektsiya-5-Podatky-..pdf
ИНДЗ ППКузьменко Т.В 132.docx
66%.pdf
Допоміжні матеріали, які використовуються при обробці скла.doc
НМЛ обзор_total.docx
Душа творца.docx
Доповідь_з_ПДС#1.docx
Основи економіки транспорту курсова робота.docx
Санніков_Компенсаторна_функція_рішимості.pdf
Реферат Споруди континентального шельфу. Райчев Иван (Вариант 13

Луганський національний аграрний університет
_______________________________________Технологія виробництва і переробка продукці варинництва_

повна назва кафедри

РЕФЕРАТ

на тему: Технологічна ланка відлучення поросят від свиноматок


Студент: гр. БТ71з Луканіна Н М
Перевірила: Стрижак Т А

2021

План


1 Різні строки відлучення поросят від свиноматки.
2.Породні особливості свиней з різними строками відлучення від свиноматок.
3.Схема відлучення поросят від свиноматки ( за 1 добу)
4. Емоційно-стресовий фон поросят і свиноматок після відлучення.
5. Від’ємна жива маса поросят і свиноматок після відлучення, в наслідок стресу.
6. Заходи по попередженню ускладнень «кризи відлучення» на фермі.

1. Сучасні технології виробництва свинини передбачають кілька систем відлучення поросят, пов’язаних насамперед з їх віком, а саме в 60-, 45-, 26- або 10-денному віці.

Відлучення поросят у 60-денному віці вважають традиційним і використовують на племінних, а також невеликих товарних фер­мах, фермерських господарствах; у 45-денному — в репродукторних свинофермах спеціалізованих господарств; 26-денному — на вели­ких промислових комплексах з виробництва свинини; 10-денному — на підприємствах із високою культурою виробництва або з науковою метою, але застосовують рідко. Від строку відлучення поросят зале­жить інтенсивність використання свиноматок

2. Незалежно від віку поросят техніка відлучення ґрунтується на двох технологічних процесах: підготовка поросят і підготовка сви­номаток. Так, поросят заздалегідь, починаючи з 5 - 7-денного віку, привчають до переведення на годівлю різноманітними кормами. Непривчені з раннього віку до поїдання кормів поросята після від­лучення відчувають голод, а тому здатні споживати велику кіль­кість корму, не маючи фізіологічної можливості його засвоїти. Вна­слідок цього у них виникає розлад функцій травного каналу, що призводить до втрати живої маси і часто навіть до загибелі.

3. Підготовка свиноматок до відлучення поросят зводиться до зме­ншення кількості виділеного молока та запобігання захворюванням вим’я. Для цього за 1,5 - 2 дні до відлучення з раціону виводять мо­локогінні корми, зменшують даванку корму, а за день до відлу­чення свиноматок перестають напувати.

Відлучення поросят — це цілий комплекс стрес-чинників, які впливають як на поросят, так і на свиноматок. Зазвичай поросят відлучають на 60-й день лактації в один прийом. Після відлучення стресовими чинниками для них є: відсутність свиноматки, виклю­чення з раціону материнського молока, відчуття голоду, зміна скла­ду раціону, збільшення норми годівлі, зміна техніки годівлі, техно­логії підготовки корму, обслуговуючого персоналу, об’єднання гнізд, перегрупування поголів’я, переведення поголів’я в інші приміщен­ня та зміна технології утримання.Техніка відлучення поросят. Раціон свиноматок за 4-5 діб до відлучення зменшують на 40-50 %: виключають з нього соковиті корми й обмежують споживання тваринами води. Перед відлученнях поросят свиноматок періодично випускають на прогулянки та розміщають в окремих станках з метою зменшення частоти ссання і привчання поросят до поїдання традиційних кормів.
Поросят краще відлучати одноразово: приплід залишають у станках, а свиноматок переміщують у приміщення для холостих тварин. Щоб запобігти захворюванню на мастит, високомолочних свиноматок підпускають до поросят: у першу добу після відлучення - 4-5 разів, другу - 3-4 і на 4-5-у добу - один раз.
Після відлучення (в перехідний період) протягом восьми днів рівень годівлі поросят обмежують, оскільки трапляються випадки, коли за вільного доступу до корму вони переїдають, внаслідок чого у них може виникнути розлад діяльності травних органів.
На 100 кг живої маси поросята потребують 6 – 6,5 ЕКО (5,5-6,0 корм. од.)

4. Почнемо зі свиноматок на осіменінні. За переведення свиноматок після відлучення поросят у відділення осіменіння слід пам’ятати, що підсисні тварини раніше отримували корми з великим вмістом обмінної енергії, які мали забезпечувати у них високу молочність; у відділенні осіменіння їхній раціон буде суттєво змінено, відповідно, свині перебуватимуть у стані сильного стресу. Така ситуація додатково ускладнюється  змінами, які в той час відбуваються у молочних залозах, адже поросят від свиноматок відлучають на піку лактації. Деякі підприємства можуть дозволити собі залишати зі свиноматкою одне-двоє порося або підсаджувати до них слабких та менших для зменшення стресу та чекати переходу кривої лактації на спад, що має спростити процес відлучення та відновлення молочної залози. Водночас на великих промислових підприємствах таких підхід економічно не виправданий.

Перегоряння молока у молочних залозах на гормональному рівні здатне вплинути на подальше настання охоти, тож технологи часто намагаються згладити негативні фактори завдяки правильній годівлі. При цьому вони намагаються забезпечити тварин максимально збалансованими кормами, хоча такий підхід може лише частково полегшити процес. Важливу увагу тут слід приділяти зменшенню у складі раціону молокогінних кормів та забезпеченню ситості свиноматок за рахунок компонентів раціону багатих клітковиною.

5. Для того щоб уникнути або зменшити згубну дію цих чинників на організм поросят, необхідно після відлучення залишати останніх у тому самому станку без перегрупування, об’єднання й переміщення гнізд, а також зміни приміщення для утримання. Впродовж 12 - 15 днів їм не слід змінювати склад раціону, режим годівлі та техноло­гію підготовки кормів до згодовування. Щоб запобігти переїданню й розладу функцій травного каналу, поросятам після відлучення про­тягом 3 - 5 днів зменшують добову даванку корму на 20 - 30 % (ко­ли гніздо не вирівняне), яку далі доводять до норми за 7 - 10 днів, не обмежуючи кількість води.

У період відлучення бажано згодовувати антибіотики й молочну кислоту (по 5 г на 1 л води), які гальмують розвиток кишкової па­лички, що запобігає захворюванню поросят.

Після відлучення поросятам необхідно приділяти стільки уваги, як і до нього. В цей період вони мають високі потенційні можливості росту, тому великого значення надають створенню нормальних умов для їхньої годівлі та утримання.

Добова норма поживних речовин для поросят залежить від віку, живої маси та інтенсивності росту. На 100 кг живої маси поросятам від 20 до 40 кг необхідно згодовувати 5,5 - 6 к. од. і не більше ніж

4 - 4,5 кг сухої речовини та 120 г перетравного протеїну на 1 к. од. Для годівлі відлучених поросят використовують спеціальні суміші, які включають різноманітні корми рослинного й тваринного похо­дження (табл. 6.8). Кількість концентрованих кормів у раціонах становить 85—90 % за поживністю, решта — трав’яне борошно, зе­лені та соковиті корми.

6. Відлучені поросята мають бути щасливими!
Фахівці радять оглядати поросят хоча б один раз на добу. І робити це слід уважно, аналізуючи та занотовуючи свої спостереження. Спочатку зазирніть до приміщення, де утримують поросят, через вікно. Доки поросята лежать, можна вивчити їхню поведінку під час відпочинку — це дуже важливий сигнал, який демонструє, наскільки комфортно вони себе почувають у таких умовах. Поросята спокійно лежать чи занепокоєно гасають загоном? Як саме вони лежать: щільно притискаються одне до одного чи спокійно рядком біч-о-біч? Прислухайтесь, чи не чутно кашлю або чхання. Якщо є такі звуки, уточніть, скільки саме поросят мають ці тривожні симптоми.
Кусання хвостів, вух, боків чи ніг – усе це ознаки стресу, який виник унаслідок дискомфорту. Якщо порося чимось занепокоєне чи незадоволене, воно зганятиме свій стрес на інших поросятах.
Чудовий засіб звести прояви стресу до мінімуму — додати до раціону поросят нуклеотиди, буферизовані форми органічних кислот та пребіотичні комплекси. Якщо кусання спостерігається у декількох поросят одночасно, перевірте, чи достатньо у них вільного простору, а також наскільки температурний режим та вентиляція відповідають нормам. Якщо із цим усе в порядку, подбайте, щоб у поросят було достатньо допоміжного приладдя та пристосувань для їхньої активної рухової ді­­яльності: іграшок, пластикових брусів, мотузок  тощо — все це відволікатиме поросят одне від одного та поліпшуватиме загальний настрій у групі.
Особлива увага до поросят при від­лученні та протягом дорощування — це запорука щасливого, здорового та про­дуктивного поголів'я свиней.+
скачати

© Усі права захищені
написати до нас