Компенсаторна функція рішимостіcompensatory function of decisiveness


ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ
179

ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ
КОМПЕНСАТОРНА ФУНКЦІЯ РІШИМОСТІ
COMPENSATORY FUNCTION OF DECISIVENESS
УДК 159.923
DOI https://doi.org/10.32782/2663-5208.
2022.41.31
Санніков О.І.
д. психол. н., професор кафедри теорії та методики практичної психології
ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К.Д. Ушинського»
Саннiкова А.О.
к. психол. н., доцент кафедри сольного спiву
ДЗ «Одеська нацiональна музична академiя iменi А.В. Нежданової»
У статті здійснений теоретичний аналіз
психологічної готовності фахівців до профе-
сійної діяльності. Обкреслені методологічні
підходи до визначення сутності готовно-
сті до професійної діяльності, психологічної
готовності, а також психологічної готов-
ності до вибору особистості. Визначені
структурні
компоненти
психологічної
готовності фахівців до прийняття рішень
у професійній діяльності. Показано, що пси-
хологічна готовність до прийняття рішень
у професійній діяльності містить когнітив-
ний, мотиваційний, вольовий компоненти й
компонент професійного досвіду. Розкрито
поняття «професійна готовність», «психо-
логічна готовність», «психологічна готов-
ність до прийняття рішень». Розглянуто
поняття психологічної готовності до при-
йняття рішень у науковому й прикладному
контексті, визначена сутність психоло-
гічної готовності до вибору й прийняттю
рішень як психологічного феномена, який
характеризується домінуванням компонен-
тів рішимості (одного або декількох), виро-
бленням індивідуального стилю прийняття
рішень, реалізацією компенсаторної функції
рішимості для досягнення цілей особисто-
сті. Показані стійкі взаємозв’язки власти-
востей особистості, характеристик ухва-
лення рішення й компонент рішимості в
структурі комплексу професійно важливих
властивостей особистості професіонала,
які допомагають розв’язати професійні
завдання в різноманітних сферах життєді-
яльності. Запропоновано розуміння стиле-
утворюючої функції рішимості. Здійснений
аналіз емпіричних даних психологічної готов-
ності до прийняття рішень сучасних фахів-
ців. Визначені професіографічні характери-
стики фахівців з різноманітними стилями
прийняття рішень у професійній діяльності.
Наведений опис профілів особистості про-
фесіоналів з домінуванням різних компонен-
тів рішимості – рефлексивності, спонтан-
ності, догматичності, толерантності.
Ключові слова: професійна готовність,
психологічна готовність, психологічна
готовність до прийняття рішень, компо-
ненти рішимості, індивідуальний стиль при-
йняття рішень.
The article provides a theoretical analysis of
specialists’ psychological readiness for pro-
fessional activity. Methodological approaches
to determining the essence of psychological
readiness are outlined. The structural compo-
nents of specialists’ psychological readiness to
make decisions in their professional activity are
determined. It is shown that psychological read-
iness to make decisions in professional activ-
ity contains cognitive, motivational, volitional
components and a component of professional
experience. The concepts of «professional
readiness”, «psychological readiness», «psy-
chological readiness for decision-making» are
explained. The author considered the concept
of psychological readiness for decision-making
in the scientific and applied context, determined
the essence of psychological readiness for
choice and decision-making as a psychologi-
cal phenomenon, which is characterized by the
dominance of the components of decisiveness
(one or more), the development of an individual
style of decision-making, the implementation
of the compensatory function of decisiveness
to achieve personality’s goals. Stable interre-
lations of personality traits, decision-making
characteristics and determination components
are shown in the structure of a complex of
professionally important personality traits of a
professional, which help to solve professional
problems in various spheres of life. An under-
standing of the style-forming function of deci-
siveness is proposed. The analysis of empirical
data of specialists’ psychological readiness for
decision-making was carried out. The profes-
sional characteristics of specialists with various
styles of decision-making in their professional
activities are determined. The description of
personality profiles of specialists with the domi-
nance of components of decisiveness – reflex-
ivity, spontaneity, dogmatism, tolerance is given.
Key words: professional readiness, psycho-
logical readiness, psychological readiness for
decision-making, components of deсisiveness,
individual decision-making style.
Постановка проблеми. У зв’язку з необ- хідністю підготовки фахівців масових професій ще в 30-ті роки XX століття стало актуальним вивчення проблеми готовності до діяльності.
Дана проблема не менш актуальна й у цей час, оскільки потреба у висококваліфікова- них кадрах для сучасного бізнесу з роками не стає менше. Крім того, до характерних рис бізнесу, до необхідних умов його ефективного ведення, відноситься високий динамізм при значному дефіциті часу, який є необхідним для вироблення й прийняття рішень з керу- вання. У зв’язку із цим перед вищою школою залишається вирішення одного з найважливі- ших завдань – підготовка не тільки професійно грамотних фахівців, які вже на виході навчання мають необхідний рівень кваліфікації, а й таких професіоналів, які мають високу емоційно-во- льову стійкість, розвинений інтелект, висо- кий креативний потенціал, тобто, таких, які фактично готові ухвалювати складні рішення в професійній діяльності.
Відзначимо, що прийняття рішень являє собою надзвичайно складний для вивчення й багатоаспектний феномен. Прийняття рішень особистістю, з одного боку, детермі- нує потужні зовнішні сили, фокусує спрямо- ваність, з іншого – обмежує регулятивні мож- ливості особистості, яка ухвалює рішення, вимагає навичок прийняття нестандартних рішень. Нестабільність параметрів ситуацій управління, відсутність економічних важелів регулювання, неоднозначність інтерпрета- ції й неможливість прогнозування наслідків

ГАБІТУС
180
Випуск 41. 2022
реалізації ухвалених рішень, – далеко не пов- ний перелік його детермінант при прийнятті рішень особистістю. Така нестабільність зумовлює різке збільшення загального числа рішень, які необхідно приймати сучасному професіоналу, дозволяє усвідомити некомпе- тентність у вирішенні важливих проблем про- фесійної діяльності, вимагає від особистості не тільки активізації всіх її функціональних сис- тем, але й постійної готовності до прийняття розв’язків. Усе це й багато чого іншого робить надзвичайно актуальними питання вивчення психологічної природи прийняття розв’язків, виділення таких властивостей і якостей осо- бистості, сукупність яких впливає на готовність до вибору найбільшою мірою. Слабка розро- бленість даної проблематики зумовила вибір спрямованості даної статті.
Метою цієї статті є аналіз та узагальнення результатів пошуку індивідуально-психологіч- них особливостей особистості як детермінант прийняття рішень, які забезпечують готовність до вибору в ситуації ризику та невизначеності.
Виклад основного матеріалу дослі-
дження. Проблему психологічної готовності фахівців до професійної діяльності активно розглядають такі сучасні дослідники як
О. В. Варгата, О. В. Кулешова й Л. В. Міхе-
єва [3; 4], Л. Карамушка, М. Москальов [8],
А. Ліненко [11], О. Сорокіна [15], М. Хомич,
М. Марцін [16], С. Чернявська, О. Хохліна [17] та ін. При оцінки значущості наукової пробле- матики вивчення психологічної готовності до професійної діяльності, необхідно відзначити наявність безлічі змістових трактувань самого поняття «готовність» у сучасній психологічній літературі.
Готовність до будь-якої діяльності розгляда-
ється як комплекс ознак, які включають у її струк- туру різні властивості та якості особистості.
Готовність до діяльності, – це ансамбль, синтез властивостей особистості, які виходять за межи конкретної діяльності. Діяльність визначається як прояв активності людини, яка спрямована на досягнення свідомо поставлених цілей, пов’яза- них із задоволенням її потреб та інтересів з ура- хуванням вимог до діяльності з боку суспільства й держави. Узагальнення досліджень показує можливість розгляду готовності до діяльності як якості особистості, яка містить у собі свідомість особистісної й суспільної значущості діяльно- сті, позитивне відношення до неї й здатність до
її виконання [1–2; 5–6; 8; 15–18]. Багаторічні дослідження психологічної готовності М. Д’я- ченко й Л. Кандибович показують, що готов- ність формується в ході всебічної підготовки,
є результатом розвитку особистості з урахуван- ням вимог, які до неї пред’являють особливості діяльності й професії. Автори пропонують розу- міти поняття «готовність» як цілеспрямований вираз особистості. Уважається, що довгочасна готовність – це стійка особистісна характерис- тика, яка є «істотною передумовою успішної діяльності». Структура такої готовності, на думку авторів, включає наступні елементи: а) пози- тивне відношення до діяльності, до професії; б) адекватні вимогам діяльності, професії риси характеру, здібності, темперамент, мотивація; в) необхідні знання, уміння, навички; г) стійкі, професійно важливі особливості сприйняття, уваги, емоційних і вольових процесів [7].
Психологічна готовність є системо утво- рювальним стрижнем трьох понятійних сис- тем (професійної придатності, спрямовано- сті, професійної підготовленості), відображає при цьому найважливіші аспекти людського життя: а) розвиток суб’єкта; б) готовність до конкретного виду професійної діяльності
(з різноманіттям шарів різних видів готовно- сті); в) рух суб’єкта на відрізку життєвого шляху у фазі «ситуаційної кризи», коли виникають дійсні або уявні проблеми між можливостями суб’єкта і його перспективами, обмеженими розвитком реальної ситуації. А. Ліненко також вважає за доцільне оцінювати прояв «готовно- сті» на трьох рівнях. Перший, на основі аналізу змісту, забезпечує включення («проникнення») готовності в психічні процеси суб’єкта. Дру- гий – регулює рівень стійкості людини в ситу- аціях впливу зовнішніх і внутрішніх факторів.
Третій полягає у визначенні місця й ролі готов- ності до діяльності, в оцінці готовності по про- явах емоційно-вольового й інтелектуального ресурсів стосовно до конкретних умов профе- сійної самореалізації [11].
О. В. Варгата, О. В. Кулешова й Л. В. Міхе-
єва, при розгляді «готовності» проводять ана- логію, залишаючись при цьому в полоні існу- ючого діяльнісного підходу, й виділяють групу структурних елементів, які її утворюють. До них необхідно віднести: мотиваційний (відпо- відальність за виконання завдань, мотиваційні стимули до професійної діяльності); орієнта- ційний (знання й уява про специфічні особли- вості й умови виконання діяльності); операці- онально-діяльнісний (образи, компетентності для виконання професійної діяльності); вольо- вий (самоконтроль і самомобілізація, керу- вання власними діями); оцінний (самооцінка рівня підготовленості, оцінка рівня рефлектив- ності й потреби в самовдосконаленні). Необ- хідно враховувати, що підґрунтям готовності до професійної діяльності є психологічна готов- ність, яка розуміється як складне комплексне психічне утворення, сплав функціональних, операційних і особистісних компонентів. Пси- хологічна готовність має виразну динамічну структуру з функціональними залежностями, що спонукує розглянути психологічну готов- ність фахівця до професійної діяльності [4].
На думку Л. Карамушки, психологічна готов- ність – не тільки істотна передумова цілеспря-


ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ
181

ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ
мованої діяльності, але й загальна фізіологічна готовність організму до виконання того або
іншого виробничого завдання [8]. Важливо відзначити, що психологічна готовність до про- фесійної діяльності є не тільки частиною осо- бистісного розвитку, але й включає наступні стадії: вибір професії, навчання, адаптація до навчання, адаптація до професійної діяль- ності. О. Сорокіна відзначає, що ефективна діяльність фахівця вимагає готовності особи- стості до рішення таких завдань як: розуміння психологічного змісту ситуацій професійної діяльності; прогнозування образа індивіду- альної поведінки; розвиток рефлексивності й самоконтролю; профілактика професійного вигоряння; актуалізація потреби в самореалі- зації й розвиток професійного потенціалу [15].
У роботі С. Чернявської і О. Хохліної, яка присвячена проблемі психологічної готов- ності пілотів цивільної авіації, показано, що готовність до професійної діяльності є однією з умов самореалізації особистості, причому
її формування починається на етапі навчання у ВНЗ [17].
Дослідники
«психологічної готовності», розуміють її як феномен, який у стані пояснити можливі причини високої стійкості діяльно- сті людини під впливом мотивації. По-перше, готовність до діяльності може проявлятися у формі установок як проекція минулого дос- віду на ситуацію «тут і зараз». По-друге, уста- новка може змінювати як відношення до ситуа- ції, так і розгортання інших психічних процесів
і явищ, наприклад, прийняття рішень. Таким чином, «готовність» розвертається як мотива- ційний регулятор діяльності й створює умови для розуміння змісту, цінності й значущості того, що робить людина. Нарешті, по-третє,
«готовність…» проявляється як особистісна готовність до самореалізації в професійній діяльності [16, с. 155]. На думку авторів, психо- логічна готовність виступає одним із критеріїв результативності професійної підготовки до професійної діяльності в специфічних умовах.
При цьому вона виконує роль сполучного ком- понента процесу навчальної підготовки й май- бутньої роботи фахівця. Готовність у цьому процесі виступає як позитивна установка на майбутню діяльність. Думка вчених збігається з позицією С. Чернявскої і О. Хохліної, згідно з якою психологічна готовність є необхідною умовою успішної професійної самореаліза- ції майбутніх психологів ДСНС України. Вона
є однією з умов забезпечення успішності їхньої фахової діяльності безпосередньо в специфіч- них умовах [17].
Не менш цікавої є реалізація системного підходу й позиція, згідно з якою психологічну готовністю до прийняття рішень дослідники розуміють як багатокомпонентне, динамічне цілісне особистісне утворення, яке характе- ризується: специфічним об’єднанням наявних знань, умінь і навичок фахівців до професійної діяльності; високим рівнем розвитку емоцій- ної й мотиваційної сфери; розвитком критич- ного й гнучкого мислення; розвитком твор- чого потенціалу й рефлексивності; володінням методами саморегуляції й прийманнями само- аналізу; володінням нестандартними прийо- мами до рішення професійних завдань; праг- ненням до саморозвитку, самоактуалізації й професійного зростання [3, с. 57].
Для цілей нашого дослідження, істот- ним є виділення декількох рівнів психоло- гічної готовності: а) особистісний рівень, де готовність розглядається як прояв індивіду- ально-особистісних якостей і обумовлена характером майбутньої діяльності; б) функці- ональний, який представляє її як тимчасову готовність і працездатність, передстартову активізацію психічних функцій, уміння мобілі- зувати необхідні фізичні й психічні ресурси для реалізації діяльності; і в) особистісно–діяль- нісний, який визначає готовність як цілісний прояв усіх сторін особистості, що дає можли- вість ефективно виконувати свої функції.
Вивчення проблеми готовності студентів до діяльності також показало, що готовність сприяє розвитку здібності до певного вико- нання й ефективної професійної діяльності.
Великий інтерес представляють узагаль- нення, у яких показано, що готовність до про- фесійної (у тому числі, і до управлінської) діяльності проявляється, насамперед, у про- фесіоналізмі. Готовність до конкретного виду діяльності розуміється автором як інтенсивна перебудова даного рівня професіоналізму в напрямку його досконалості. Готовність – це характеристика певного етапу його психіч- ного розвитку, його різноманітності, широти, масштабу й діапазону. Незалежно від виду діяльності готовність стає умовою й засобом організації резерву активності особистості, її властивістю, створеною професійною діяль- ністю або підготовкою до неї [14].
Необхідність ухвалювати рішення в умовах невизначеності (неповної поінформованості про ситуацію ухвалення рішення), аналізувати наслідки вибору, ураховувати складні дина- мічні зміни ситуації – усе це припускає наяв- ність в особистості розвинених здібностей до оригінального мислення й креативності, до актуалізації різних сторін інтелектуально-осо- бистісного потенціалу, у тому числі й готовно- сті покладатися на інтуїцію [4]. Аналіз раніше проведених нами досліджень показує, що це відбувається в певних умовах. В-першу чергу, коли особистості часто доводиться мати справу з більшим обсягом різнопланової
інформації; по-друге, у жорских тимчасових умовах, коли не залишається можливості на прорахунок оптимального варіанта й прогноз

ГАБІТУС
182
Випуск 41. 2022
наслідків, а особистість змушена вчасно реа- гувати на швидку зміну подій, діяти й ухвалю- вати рішення, не маючи можливості ретельно обміркувати й прийняти рішення у складній, заплутаній різноманітній ситуації [12–13]. Такі специфічні особливості надають готовності до вибору особливу значимість.
Ми розглядаємо готовність до прийняття
рішень як інтегральне новоутворення, яке дина- мічно розвивається в структурі особистості й проявляється в ситуації вибору. Вона являє собою сукупність внутрішніх установок, якостей
і вмінь, які дозволяють особистості незалежно й самостійно діяти в ситуації ухвалення рішення, здійснювати самостійний вибір, а також постійну рефлексію свого досвіду, результатів і прийняття рішень, і діяльності в цілому.
Виклад основного матеріалу дослі-
дження. У дослідженні взяло участь 114 осіб
(чоловіків і жінок, у віці від 23 до 47 років), які мали значний досвід у різних сферах професій- ної діяльності (виробництво, торгівля, обслуго- вування). Вибірка складалася з магістрантів 1
і 2 курсів очної й заочної форми навчання соці- ально-гуманітарного факультету Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушин- ського». Дослідження проводилося з 2018 по
2021 рік.
Психодіагностична процедура здійснюва- лася за допомогою спеціально сконструйова- ного комплексу взаємодоповнюючих надій- них і валідних діагностичних методик [14]. До
їхнього складу включені: а) опитувальник ОФР-
25 «Особистісні фактори прийняття рішень», автор – Т. Корнілова; б) шкала «Інтолерант- ність – толерантність до невизначеності», автор
С. Баднер; в) опитувальник ТІН «Толерант- ність – інтолерантність до невизначеності», автор Т. Корнілова; г) методика «Диференційна діагностика рішимості», автори О. П. Санні- кова й О. І. Санніков; д) опитувальник «Визна- чення рівня рефлексивності», автор А. Карпов
і В. Пономарьова; е) методика «Дослідження рівня імпульсивності», автор В. Лосенков.Тут
і далі розгляд елементів структури й функцій, які реалізовані ними, презентовано в термінах методик, використаних у проведеному дослі- дженні. Результати кореляційного аналізу пре- зентовано на рисунку 1.
Рис. 1. Кореляційні взаємозв’язки показників рішимості й прийняття рішень особистістю
Примітка. 1) позначення: тонка пунктирна лінія – від’ємний кореляційний зв’язок на 0,05% рівні значущості, тонка лінія – додатний кореляційний зв’язок на 0,05% рівні значущості, товста пунктирна лінія – від’ємний кореляцій- ний зв’язок на 0,05% рівні значущості, товста лінія – додатний кореляційний зв’язок на 0,01% рівні значущості; 2) скорочення наведених у таблиці показників методик: а) показники методики ДДР: AR – ергічність, TD – цільовий настрій, Str – стійкість у прийнятті рішень, Spr – спонтанність у прийнятті рішень; б) показник методики Реф: Рфл
– рефлексивність; в) показник методики Імп: Імп – імпульсивність; г) показники методики ТІН: Ктн – толерант- ність до невизначеності, Кіт – інтолерантність, Кмі – міжособистісна інтолерантність; д) показники методики С.
Баднера: Слп – інтолерантность до виникнення складностей і труднощів у різних ситуаціях, Нрп – інтолерантність до нерозв’язності ситуацій; е) показники методики ОФР-25: Рац – раціональність, Гкр – готовність до ризику.


ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ
183

ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ
Аналіз даних, наданий на рисунку 1, пока- зує стійкі полярні взаємозв’язки між показни- ками, що досліджуються. Особливий інтерес для нашого розгляду представляють взаємо- зв’язки показників прийняття рішень і рефлек- сивності, що характеризуються: а) чіткою полярною виразністю характерис- тик досліджуваних явищ – ця закономірність проявляється й у співвідношенні параметрів прийняття рішень і рефлексивності, та в спів- відношенні особистісних показників прийняття рішень між собою; б) силою, рівнем значущості взаємозв’язків показників прийняття рішень і рефлексивності.
Так, виявлені значимі взаємозв’язки раціо- нальності Рац: з цільовим настроєм TD – 0,294 на 0,05% рівні значущості; з рефлексивністю
Рфл (0,365 на 0,01% рівні); з інтолерантністю до невизначеності Кіт (0,387 на 0,01% рівні значущості).
Між показниками раціональності
Рац
і спонтанності Spr виявлений від’ємний зв’я- зок (-0,465 на 0,01% рівні значущості), що під- тверджує наявність когнітивної стратегії, яку активно використовує особистість при при- йнятті рішень. Цікаво, що між рефлексивністю й спонтанністю виявлений також від’ємний взаємозв’язок (-0,246 на 0,05% рівні). Прямий додатний взаємозв’язок показника спонтан- ності Spr методики ДДР і показника імпуль- сивності Імп методики В. Лосенкова (0,274 на 0,05% рівні значущості), а також від’ємні зв’язки імпульсивності Імп з ергічністю AR
(-0,316 на рівні 0,01%) і цільовим настроєм TD
(-0,340 на 0,01% рівні значущості) підтвердили результати, які були отримані нами раніше [12].
Оцінка взаємозв’язку параметра готовно- сті до ризику Гкр методики ОФР-25 з параме- трами методики ДДР показує наявність пря- мих додатних зв’язків з ергічністю AR (0,424 на 0,01% рівні значущості) і цільовим настроєм
TD (0,249 на 0,01% рівні). При цьому ергічність
AR виявляє прямий додатний взаємозв’язок
із цільовим настроєм TD (0,529 на 0,01% рівні значущості). Також виявлений від’ємний зв’я- зок параметрів методики ДДР: догматичності
Str, з готовністю до ризику Гкр (-0,378 на 0,01% рівні значущості) та із цільовим настроєм, TD
(-0,345 на 0,01% рівні).
Зіставлення параметрів методики ТІН (Т. Кор- нилової) з параметрами шкали інтолерантно- сті – толерантності до невизначеності, ІТН-ТН
(С. Баднера) виявило стійкі значущі зв’язки показника толерантності до невизначеності Ктн: додатний зв’язок з толерантністю до складності проблеми Слп (0,458 на 0,01% рівні значущості), негативні з толерантністю до нерозв’язності проблеми Нрп (-0,236 на 0,05% рівні) і з догма- тичністю Str (-0,238 на 0,05% рівні).
Виділено додатні значущі зв’язки інтоле- рантності до невизначеності Кіт з показни- ками прийняття рішень: з раціональністю Рац
(0,387 на 0,01% рівні значущості), із цільовим настроєм, TD (0,268 на втраті 0,05%) і з дог- матичністю Str (0,256 на 5% рівні значущості).
Нарешті, виділені значущі зв’язки показника міжособистісної інтолерантності Кмі мето- дики ТІН: додатний зв’язок з догматичністю
Str (0,363 на 0,01% рівні значущості), від’ємні взаємозв’язки з ергічністю AR (-0,288 на 0,05% рівні), з толерантністю до складності проблеми
Слп (-0,360 на 0,01% рівні) та з толерантністю до невизначеності Ктн (-0,245 на 0,05% рівні значущості).
Своєрідність взаємозв’язків показни- ків прийняття рішень, професійно важливих властивостей та рішимості особистості, які вивчаються, дає підставу припустити наяв- ність спеціальної, компенсаторної функції
рішимості. Розвинутий компонент рішимості досягає високого рівня й починає виконувати функцію провідного, який «веде» за собою акти- візацію та реалізацію інших компонент у різ- них ситуаціях прийняття рішень. Не «витягає»
інших, а компенсує своєю активністю недостат- ність їх розвитку. Починає працювати механізм взаємо компенсації. При цьому різна комбі- нація компонентів рішимості створює основу для індивідуального стилю прийняття рішень – саме в цьому й проявляється «компенсаторіка» як психологічний феномен. Наслідком компен- сації є виражена своєрідність прийняття й реа- лізації рішень, своєрідність індивідуальності професіонала в ситуації вибору. Це положення було підтверджено результатами якісного ана- лізу даних емпіричного дослідження. Психоло- гічні портрети професіоналів з домінуванням компонента рішимості наведені нижче.
Аналіз взаємозв’язків професійно важ- ливих якостей професіонала, який сформу- вався, показує наявність стійкого до змін стану середовища комплексу властивостей, який утворений раціональністю, рефлексивністю й інтолерантністю до невизначеності. Такі вза-
ємозв’язки характерні для високо раціональ- них професіоналів, у яких рішення відрізня- ються продуманістю й глибокою деталізацією, наявністю теоретично обґрунтованого й реа- лізованого безлічі можливих варіантів вибору, строгою оцінкою передбачуваних наслідків при перехід до їхньої реалізації, багаторазовим прорахунком припустимих відхилень й деякою твердістю при використанні алгоритмів вибору
із сукупності раціональних альтернатив (осо- бливо з появою обмежень за часом).
Узагальнення результатів дослідження дозволило виділити окрему групу професіо- налів з вираженою спонтанністю. Ці фахівці прагнуть досягти швидкого успіху, їх пове- дінка відбиває схильність миттєво реагувати на ситуацію не тільки для пошуку прийнятного для даних умов варіанта вибору, але й для

ГАБІТУС
184
Випуск 41. 2022
реалізації вже ухваленого рішення. Однак, при цьому, гіпотези досягнення мети висуваються й ухвалюються ними без ретельного продуму- вання й найчастіше виявляються невірними.
Прояв імпульсивності свідчить про непроду- маність вибору, поспішність при прийнятті рішення, маскує нерішучість професіонала й відсутність у нього сформованої програми власної діяльності. Можна констатувати той факт, що імпульсивність як властивість осо- бистості професіонала в ситуації вибору стає стратегією поведінки, накладає відбиток не тільки на поведінку у звичайних умовах життє- діяльності, але й у жорстких умовах забезпе- чує виконання завдань професійної діяльності.
Виражена
рефлексивність професіо- нала (високий рівень рефлексивності), про- являється в характерному, більш повільному
(сприймається зовні як «спокійне») реагуванні на ситуацію вибору. Будь-яке рішення ухвалю-
ється ними на основі ретельного зважування умов, оцінки змісту ситуації, усіх, що з’явилися в аналізі «за» і «проти» кожного із припустимих варіантів рішення. Вони прагнуть не допускати помилок, для чого збирають більше інфор- мації про особливості проблеми, яка вима- гає рішення; використовують більш продук- тивні способи аналізу умов ситуації ухвалення рішення; успішніше застосовують приймання й способи прийняття рішень, які були придбані в процесі професіоналізації.
Професіонали ергічні, з вираженим цільо-
вим настроєм, реагують на ситуацію вибору швидко, активно, обдумано й раціонально.
І при виборі мети й прийнятті рішень по її досягненню такої особистості властиве легке перемикання і висока мобільність, миттєвий облік нових ситуаційних умов і вимог, чим забезпечує собі перевагу в прийнятті рішень при найменших змінах умов зовнішньої (і осо- бливо економічної) обстановки.
Догматичність професіонала утрудняє ухвалення рішення, яке ухвалюється особисті- стю тільки під впливом нових очевидних обста- вин. Вплив догматичності відбивається в осо- бистості й проявляється в нездатності змінити емоційне сприйняття мінливих об’єктів [14].
Особистість нездатна змінити свої вистави, що склалися про навколишнє середовище, від- повідно до дійсних змін самого середовища; нездатна трансформувати систему мотивів, спонукань до дій в обставинах, які вимагають гнучкості й значної зміни поведінки. А вира- жений цільовий настрій особистості під- тверджується проявом деяких особливостей вибору: цілеспрямовано формується страте- гія досягнення мети; здійснюється вибір мети, пошук варіантів рішення по її досягненню; про- гнозуються наслідки ухваленого рішення; усі варіанти вибору відрізняються високої праг- матичністю.
І готовність до ризику, будучи пов’язана з різними видами активності, у тому числі й з тими, що мають неадаптивний характер, забезпечує у швидко мінливих обставинах високий рівень адаптивності. Деяка супере- чливість зв’язків показників, які вивчаються, не може ввести в зам’яття, якщо врахувати, що вибірку обстежених склали психологи.
Толерантність до невизначеності слід розуміти як прагнення професіонала до змін, новизни й оригінальності, готовність руха- тися непроторенними шляхами, прагнення до рішення більш складних, масштабних завдань, до самостійності й виходу за рамки прийнятих обмежень. Толерантність до невизначеності проявляється в прийнятті складностей і труд- нощів, які виникають у ситуації вибору, у про- цесі прийняття рішень, проявляється в невір’ї, неприйнятті нерозв’язності ситуації, у постій- ному пошуку нових способів і приймань вибору конструктивного варіанта рішення, у відсутно- сті або низької догматичності. Толерантність до складностей ситуації вибору представляє бажання освоювати незвідане, виходити на нові рубежі в рішенні складних професійних завдань [14].
Це стосується і встановлення стійких від- носин з новими клієнтами, і пошук перспек- тивних напрямів бізнесу, і більш раціональне та ефективне використання наявного люд- ського ресурсу. Інтолерантність, неприйняття нерозв’язності проблеми в ситуації прийняття рішень робить процес пізнання не тільки без- болісним, але й конструктивним, адаптив- ним до варіативних умов економічної ситуації, зміни її характеристик. Такий опис є зведенням основних вимог до структури, що утворюють
ідеальну модель сучасного професіонала [13].
Дійсно, кваліфікований фахівець у катего- ричній формі прагне впорядкувати всі складові як своєї професійної діяльності, так і життєді- яльності: це стосується однаковості принципів
і правил реалізації ухваленого рішення в про- фесійній діяльності; використання стратегій, способів, тактик і прийомів прийняття рішень, системи прийнятих цінностей, – усе це вимагає прорахунку, високої прагматичності й наполег- ливості, цілеспрямованості.
Догматичність як нездатність самостійно, під гнітом обставин, ухвалювати швидкі й ефек- тивні рішення надає від’ємний відтінок раціо- нальності особистості. Ці гадані парадоксальні взаємозв’язки й комбінації параметрів все- таки відбивають факт участі в цьому дослі- дженні професіоналів, які вже склалися. Дані взаємозв’язки вимагають більш глибокого змістовного аналізу й перевірки за допомогою використання дублюючих методик.
Висновки з проведеного дослідження.
Узагальнення отриманих результатів дозволяє висловити наступне.


ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ
185

ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ
1. Аналіз існуючих підходів у вивченні пси- хологічного аспекту готовності до діяльно- сті, дозволив виділити специфіку готовності професіонала до прийняття рішень в умовах ризику та невизначеності й підтвердив її акту- альність для сучасних умов. Низька ефектив- ність існуючих підходів до рішення проблеми психологічного вибору особистості, широ- кий спектр визначень і існуючих напрямків вивчення прийняття рішень в управлінській практиці, відкривають більш можливостей як для дослідників-теоретиків, так і для психо- логів-практиків, фахівців з управління люд- ськими ресурсами.
2. Готовність професіонала до прийняття рішень відбиває стан психологічних можли- востей особистості, яка розвивається, являє собою стійку сукупність, комплекс індивіду- ально-психологічних, професійно важливих властивостей і властивостей особистості, які пройшли адаптацію до умов даної професійної сфери й здатні розвиватися. Незалежно від спе- цифіки й типу рішень, які ухвалює професіонал, готовність формується на всіх етапах професій- ного становлення (професійне навчання, психо- логічна адаптація, кризові й екстремальні умови виконання діяльності), є засобом організації активності особистості фахівця, критерієм рівня його професійної кваліфікації.
3. Доведено, що у складних ситуаціях вибору, прийняття рішень в умовах обмеження часу, або екстремальних ситуаціях, компоненти рішимості виконують компенсаторну функцію.
Показано, що спонтанність виконує в ситуації вибору функцію «маскування поведінки» про- фесіонала, яка прикриває нерішучість, відсут- ність сформованої готовності до вибору, до реалізації програми генерування й пошуку варі- антів, прийняття остаточного варіанта рішення та його реалізації.
4. Професіоналу з високим рівнем розвитку компонентів рішимості властиві спокій у ситуа- ції невизначеності, готовність до ризику, цільо- вий настрій, схильність до рефлексії, висока раціональність, емоційна витриманість. Осіб з низьким рівнем розвитку компонентів ріши- мості відрізняє незібраність, дефіцит «холод- ного розуму», виражена
імпульсивність у ситуації прийняття рішення, схильність до необережних дій.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бойко Ю. Ю. Формування психологічної готов-
ності майбутніх юристів до професійної діяльно-
сті : автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.07.
Київ, 2008. 23 с.
2. Будник С. М. Формування професійної готов-
ності офіцерів-прикордонників до творчого вирі-
шення завдань управлінської діяльності : автореф. дис. …канд. психол. наук : 19.00.07. Хмельницький,
2006. 20 с.
3. Варгата О. В., Кулешова О. В., Міхеєва Л. В. Про- блема психологічної готовності фахівців соціономіч- ного профілю до інноваційної професійної діяльно- сті в контексті психолого-педагогічного осмислення.
Психологічні засади розвитку, психодіагностики
та корекції особистості в системі неперервної
освіти : збірник матеріалів Всеукраїнської науко-
во-практичної конференції (30–31 жовтня 2020 р.).
Вінниця : КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти», 2020. С. 55–58. 55.
4. Варгата О. В., Кулешова О. В., Міхеєва Л. В.
Теоретичний аналіз психологічної готовності фахівців соціономічного профілю до інноваційної професійної діяльності. Наукові записки Національного універси-
тету «Острозька академія». Серія «Психологія» :
науковий журнал. Острог : Вид-во НаУОА, червень
2021. № 13. С. 4–9. 44.
5. Горелов І. Ю. Психологічна готовність пра-
цівників ОВС до застосування вогнепально-сило-
вого впливу : автореф. дис. … канд. психол. наук:
19.00.09. Харків, 2008. 19 с.
6. Добрянський О. А. Сутність та структура пси- хологічної готовності слідчих до професійної діяль- ності в екстремальних умовах. Вісник Національної
академії Державної прикордонної служби України.
2012. № 1. С. 28–39. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/
Vnadps_2012_1_28 7. Дьяченко М. И., Кандбович Л. А. Психологи-
ческие проблемы готовности к деятельности.
Минск: Изд-во Белорус. ун-та, 1976. 175 с.
8. Карамушка Л. М., Москальов М. В. Психологія
підготовки майбутніх менеджерів до управління змі-
нами в організації : [монографія]. Київ ; Львів : Спо- лом, 2011. 216 с.
9. Керницький О. М. Методика формування
психологічної готовності курсантів-льотчиків
до льотної діяльності : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.02. Харків, 2005. 17 с.
10. Кокун О. М. Зміст та структура психологічної готовності фахівця до екстремальних видів діяльно- сті. Проблеми екстремальної та кризової психології.
2010. № 7. С. 182–190.
11. Ліненко А. Ф. До питання про формування в майбутніх учителів установки на педагогічну діяль- ність. Наука і освіта : науково-практичний журнал.
Одеса, 2003. № 2–3. С. 19–22.
12. Санніков О. І. Імпульсивність і ризик як фактори прийняття рішень особистістю. Наука майбутнього:
питання й гіпотези: матер. III (XLIII) Міжнар. наук.-пр-
акт. конф. (Україна, м. Горлівка, 20-21 березня 2014 р.).
Горлівка: ФОП Пантюх Ю.Ф., 2014. С. 90–97.14.
13. Санніков О. І. Мікроструктура параметрів при- йняття рішень. Проблеми становлення й розвитку
особистості в сучасному соціокультурному серед-
овищі: Збірн. матер. Всеукр. наук.-практ. конф.
(20 березня 2014 р.). Кривий Ріг : КФ ЗНУ, друкарня
«Конон», 2014. С. 166–172. 17.
14. Санников А.И. Психология жизненного выбора личности : [Монографія]. Одеса : Вид-во ВМВ, 2015.
440 с.
15. Сорокіна О. А. Психологічна підготовка соці- альних працівників як складова професійної компе- тент- ності. Актуальні проблеми психології. Т. V: Пси-
хофізіологія. Психологія праці. Експериментальна