Реклама і іміджева діяльність підприємства

Зміст

Введення

1. Теоретичні основи рекламної та іміджевої діяльності

1.1 Реклама, її види, сутність і цілі

1.2 Методи і способи рекламної діяльності

1.3 Поняття і сутність іміджу організації

1.4 Формування іміджу організації

2. Шляхи підвищення ефективності реклами та іміджевої діяльності

2.1 Загальна характеристика підприємства «Ритм»

2.2 Аналіз господарської діяльності підприємства «Ритм»

2.3 Аналіз рекламної та іміджевої діяльності підприємства «Ритм», оцінка їх ефективності

3. Рекомендації щодо підвищення ефективності рекламної діяльності підприємства «Ритм» та формування його позитивного іміджу

3.1 Розрахунок і формування рекламного бюджету

3.2 Шляхи створення та підтримки позитивного іміджу фірми

Висновок

Список літератури

Введення

В умовах адміністративно-командної системи реклама була не потрібна і некорисна споживачеві - асортимент товарів визначався державою, і кількість товарів одного класу та однієї "вагової категорії" рідко перевищувало один і, таким чином, у покупця не було вибору, та й проблема була не в тому, щоб вибрати товар, а в тому, щоб дістати хоч який-небудь. Не потрібна була реклама і виробникам товарів - держава купувала товар, який саме й замовляло, за фіксованою, незалежно від його популярності на ринку. У тому випадку, якщо товар не користується попитом, держава ж дасть гроші на переобладнання підприємства. Зараз же, у зв'язку з переходом на ринкову економіку, реклама поступово знову стає двигуном торгівлі, яким вона і повинна бути.

Метою реклами є максимально допустима зв'язок між продавцем і покупцем, щоб пов'язати цих дві особи в найкоротші терміни. Посередник, тобто рекламопроизводитель, тим самим повинен стимулювати економічні відносини між двома зацікавленими сторонами.

Завдання реклами там не є самі елементарні: досягти найвищого успіху на ниві пропозиції товарів і послуг. І забезпечення найвигідніших умов для клієнтів, пошук нових засобів розповсюдження та розширення кола діяльності.

А як можлива ефективна реклама продукції, якщо підприємство не має власного, певного іміджу, який реалізується за допомогою фірмового стилю?

У сучасних умовах, багато організацій недооцінюють важливість формування свого позитивного іміджу. Імідж надає інформаційне, психологічне, емоційний вплив на споживача, відповідно маніпулюючи його вибором. Покращуючи ставлення споживача до фірми і її продукції, позитивний імідж безпосередньо впливає, як на обсяг продажів, так і на задоволеність споживачів продукцією організації. Він формує лояльність споживача, розширює сферу партнерства, полегшує доступ до різних ресурсів: фінансовим, інформаційним, людським, матеріальним. Так само імідж є однією з головних складових бренду. Навіть якщо організація не займається своїм іміджем, це не означає, що його немає взагалі. У цьому плані імідж як «неприборкана стихія», непередбачувано яким він може стати. Необхідно при цьому завжди пам'ятати, що конкурент може займатися девальвацією іміджу суперника, в такому випадку, якщо організація не бере до уваги діяльність конкурента і продовжує ігнорувати свою іміджеву політику, то ні до чого хорошого це не призведе. Організаціям постійно необхідно проводити аналіз і дослідження свого іміджу, для того щоб постійно бути в курсі про тенденції його змін в позитивну або негативну сторону. Кращим інструментом дослідження, аналізу і коригування іміджу є PR. Безпосередньо «спілкуючись» зі своїми клієнтами можливо активно в реальному часі управляти своїм іміджем, і знати в якому напрямку організація повинна рухатися далі. Дослідження іміджу досить дорогий інструмент маркетингу, але при правильному проведенні дослідження організація отримує вичерпну інформацію про себе. Далі організація, орієнтуючись на аналіз проведеного дослідження, в силі скласти план або масштабну кампанію щодо формування або коригування вже наявного іміджу.

Актуальність дослідження рекламної та іміджевої діяльності полягає в тому, що сучасний ринок не залишає шансу на розвиток тим компаніям, які неправильно позиціонують себе на ринку, тому що відомо, що сьогодні споживачі купують не товар, а «бренд».

Мета представленої курсової роботи полягає в дослідженні процесу реклами та формування позитивного іміджу організації, виявленні слабких і сильних сторін цих взаємопов'язаних компонентів як загалом, так і на прикладі конкретного підприємства, а також надання рекомендацій щодо поліпшення існуючих механізмів рекламної та іміджевої діяльності.

Предметом курсової роботи є процес рекламної діяльності та формування позитивного іміджу організації, а об'єктом - підприємство «Ритм» і його діяльність у зазначеній сфері.

Структурно курсова робота складається з трьох розділів.

Перший розділ містить загальну характеристику існуючих видів, механізмів та інструментів проведення рекламної компанії та формування позитивного іміджу організації, засновані на теоретичних розробках і практичної діяльності провідних світових фахівців у галузі реклами та іміджевої діяльності.

Другий розділ містить характеристику підприємства «Ритм» - аналіз його економічних показників і фактичну реалізацію способів та інструментів грамотної рекламної та іміджевої кампаній.

Третій розділ представляє собою рекомендаційну базу для підприємства «Ритм» з питань поліпшення його рекламної та іміджевої діяльності.

1. Теоретичні основи рекламної та іміджевої діяльності

1.1 Реклама, її сутність і цілі

Реклама - це вид діяльності або вироблена в її результаті продукція, метою яких є реалізація збутових або інших задач промислових, сервісних підприємств і громадських організацій шляхом поширення оплаченої ними інформації, сформованої таким чином, щоб надати посилене вплив на масову або індивідуальну свідомість, викликаючи задану реакцію вибраної споживчої аудиторії.

У США та інших промислово розвинених країнах термін «реклама» (advertising) означає рекламні оголошення в засобах масової інформації (в пресі, по радіо, телебаченню, на щитової рекламі) і не поширюється на заходи, що сприяють продажу, - «сейлз промоушн» (sales promotion), престижні заходи, націлені на завоювання доброзичливого ставлення громадськості, - «паблік рілейшнз» (public relations), а також на бурхливо розвивається останнім часом специфічну область рекламної діяльності, суть якої в направлених зв'язках виробника зі споживачем - «директ-маркетинг» (direct-marketing).

У вітчизняній практиці, на відміну від західної, поняття реклами ширше. До неї відносять виставкові заходи, комерційні семінари, упаковку, друковану продукцію, поширення сувенірів та інші засоби стимулювання торгової діяльності. Для цієї роботи необхідно дати такі визначення рекламної діяльності:

• міжнародна - сучасна діяльність фірм промислово розвинених країн орієнтована на зарубіжні ринки з урахуванням їх особливостей;

• зовнішньоекономічна - діяльність вітчизняних підприємств і організацій на зарубіжних ринках, відбиває сучасну практику;

• внутрішня - діяльність вітчизняних підприємств і організацій, що обслуговують внутрішній ринок.

Реклама, як правило, створювана і яку публікує рекламним агентством, інформує про виробника або його товар, формує і підтримує їх образ (image) і оплачується рекламодавцем відповідно до тарифів на розміщення рекламних звернень у засобах масової інформації. Дохід рекламного агентства, як правило, утворюється в результаті оплати творчих робіт і отримання від засобів розповсюдження реклами комісійної винагороди.

1. Сейлз промоушн - діяльність з реалізації комерційних і творчих ідей, стимулюючих продажі виробів або послуг рекламодавця, нерідко в короткі терміни. Зокрема, вона використовується за допомогою упаковки товарів, на якій розташовані різні інструменти сейлз промоушн (наприклад, портрети відомих людей, героїв мультфільмів, дорогих марок автомобілів), а також шляхом спеціалізованих заходів на місцях продажу. Довгострокова мета - формування в сприйнятті споживача більшої цінності фірмових товарів, замаркованих певним товарним знаком; короткострокова - створення додаткової цінності товару для споживача (added value). Діяльність в області сейлз промоушн оплачується з розрахунку витрати витраченого експертами часу, гонорарами за творчу роботу і по тарифах за технічну роботу.

1. Паблік рілейшнз припускає використання редакційної частини коштів поширення масової інформації з метою здійснення престижної реклами, спрямованої на завоювання доброзичливого ставлення до товарних або випускають їх фірмам. Будучи однією з форм зв'язку рекламодавців з громадськістю через засоби масової інформації, паблік рилейшнз призів будуть по рекламних агентств доходу рекламодавців у вигляді гонорарів, оплачували час витрачене на виконання їхніх замовлень.

2. Директ-маркетинг - постійно підтримувані спрямовані комунікації з окремими споживачами або фірмами, які мають очевидні наміри купувати певні товари. Діяльність в області директ-маркетингу, в основному, здійснюється шляхом прямого поштового розсилання (direct mail) або через вузько спеціалізовані кошти поширення реклами. Доходи рекламного агентства при його роботі в області директ-маркетингу утворюються від комісійних винагород і залежать від сум, витрачених клієнтом.

Відмінності цих елементів полягають і в їх цілях:

• реклама - створення образу фірми, товару, досягнення поінформованості про них потенційних покупців;

• сейлз промоушн - спонукання до здійснення покупок, стимулювання роботи товаропроізводящей мережі;

• паблік рілейшнз - досягнення високої суспільної репутації фірми;

• директ-маркетинг - встановлення довгострокових двосторонніх комунікацій між виробником і споживачем.

Для розуміння сутності рекламного процесу необхідно проаналізувати його базову технологію й розділити її на окремі елементи, що дозволяють згодом розглянути взаємодію учасників цього процесу на різних стадіях і рівнях.

Принципова схема рекламного процесу складається з чотирьох ланок і виглядає наступним чином:

• рекламодавець;

• рекламне агентство;

• засіб поширення реклами;

• споживач.

1. Рекламодавець - це юридична або фізична особа, яка є замовником реклами у рекламного агентства і оплачує її.

Основними функціями рекламодавця є:

• визначення товарів, у тому числі експортних, нужденних у рекламі;

• визначення спільно з рекламним агентством ступеня й особливостей рекламування цих товарів;

• формування разом з рекламним агентством плану створення рекламної продукції та проведення рекламних заходів;

• опрацювання спільно з рекламним агентством бюджету створення реклами та проведення рекламних заходів;

• підписання договору з агентством на створення рекламних матеріалів, розміщення реклами в засобах її поширення, проведення рекламних заходів і т.д.;

• допомога виконавцям у підготовці вихідних матеріалів;

• надання технічних і фактичних даних продукції або послуги;

• технічні консультації, затвердження макетів, рекламних матеріалів і оригіналів реклами;

• оплата рахунків виконавця.

Рекламне агентство, крім вищевказаних робіт, виконуваних спільно з рекламодавцями, здійснює по їх замовленнями творчі і виконавські функції, пов'язані з створенням рекламних матеріалів, виготовляє оригінали реклами, проводить комплексні рекламні кампанії й окремі рекламні заходи, взаємодіє з продуктивними базами, з іншими рекламними і видавничими фірмами, в тому числі закордонними, здійснює зв'язок із засобами поширення реклами, розміщає в них замовлення на публікацію реклами, контролює проходження і якість виконання замовлень, виставляє рахунки рекламодавцю і оплачує рахунки коштів поширення реклами. Повносервісні рекламне агентство, як правило, має широким колом висококваліфікованих позаштатних творчих працівників і виконавців і при значних обсягах міжнародної діяльності має комерційних агентів за кордоном.

2. Засіб поширення реклами - це канал інформації, по якому рекламне повідомлення доходить до споживачів. У рекламному процесі засіб поширення реклами звичайно надано організацією-власником.

3. Споживач - це той, на кого спрямоване рекламне звернення з метою спонукати його зробити певну дію, в якому зацікавлений рекламодавець.

До останнього часу активними учасниками рекламного процесу були тільки перші три ланки, а споживачеві відводилася пасивна роль елемента аудиторії, що піддається рекламному впливу. Тепер споживач стає активним учасником рекламного процесу, найчастіше його ініціатором. З власної волі він запитує від рекламного агентства, засоби поширення реклами або рекламодавця - потрібну йому інформацію. У сучасній рекламній діяльності споживач виступає в якості генератора зворотнього зв'язку.

До час здійснення рекламного процесу в нього включаються й інші учасники: організації, що регулюють рекламну діяльність на державному (урядові заклади) і суспільному (асоціації та інші подібні організації) рівнях; виробничі, творчі і дослідницькі організації, що ведуть свою діяльність в області реклами.

Для чого потрібна реклама? Може бути, рекламодавці зрячи витрачають на неї свої аж ніяк не зайві гроші? Насправді, реклама, звичайно, необхідна з кількох причин ..

1. Реклама перш за все стимулює попит на пропоновані товари. Механізм дії реклами дуже простий - потенційний покупець, почувши (побачивши) про який-небудь товар, якого в нього ні, відразу захоче його купити, зрозуміло, при наявності грошей.

2. Можлива також реклама, яка переслідує відразу 2 мети: по-перше, створити попит на товар у його потенційних споживачів, і, по-друге, залучити оптових покупців, які б розпродавали товар у роздріб.

3. Реклама - настільки сильний засіб, що вона може допомогти продати абсолютно паскудної та шкідливе, неконкурентоспроможний товар.

На жаль, ми, як споживачі, дуже часто стикаємося з неякісної та настирливої ​​рекламою, яка нічого, крім роздратування, не викликає. Тому необхідно пам'ятати, що рекламна справа - це теж мистецтво. Тому, існують «золоті» правила реклами:

1. Реклама повинна бути:

• короткою;

• інформаційно насиченою;

• оригінальною, чимось відрізняється від інших і добре запам'ятовується;

• наочної;

• повинна показувати відмінні риси рекламованого;

• науково обгрунтованою;

• і, нарешті, просто красивою.

2. Реклама не повинна бути:

• дурною і нав'язливою;

• довгою;

• незрозумілою простій людині.

Підкріплена даними маркетингових досліджень рекламна діяльність забезпечує стабільно високий рівень продажу товарів і послуг, швидке реагування на зміни ринкової ситуації, вжиття необхідних коштів активної протидії конкурентам, коригування товарного асортименту залежно від запитів споживчої аудиторії.

1.2 Методи і види рекламної діяльності

Що стосується методів рекламної діяльності, то слід виділити наступні:

1. Стимулювання збуту - діяльність, відома як "сейлз промоушн", має два напрямки. Перше - сприяння реалізації виробів або послуг, пропонованих рекламодавцем, шляхом активізації товаропровідної мережі: комерційних агентів, оптових покупців, роздрібних торговців і інших осіб, від яких залежить комерційний успіх. Друге - робота зі споживачем. До основних засобів сейлз промоушн можна віднести: виставки, проспекти, каталоги, таблиці, діаграми, схеми, календарі, сувеніри, елементи реклами, поміщаються всередині упаковки товару, використання директ-мейла, презентації, наклейки, плакати і т.д. Ефективність заходів сейлз промоушн залежить від ступеня індивідуалізації роботи зі споживачами, рівня психологічного впливу на них, повторюваності і переконливості реклами. У процес організації і проведення цих заходів вирішується кілька завдань. Перш за все необхідно покласти відповідальність за них на конкретних осіб, потім сформулювати цілі. Оскільки сейлз промоушн - доповнення до інших видів рекламної діяльності, у тому числі до реклами в засобах масової інформації, заходи організуються таким чином, щоб підтримати комплексні рекламні кампанії, бути скоординованими з іншими видами реклами для спільного досягнення цілей.

2. Створення громадської репутації. Заходи паблік рилейшнз. В останні роки на світовому ринку помітно посилилося значення громадської репутації виробників товарів і послуг, особливо призначених для закордонних споживачів. Цьому сприяло нове явище: конкуренція призвела до вирівнювання фізичних і технологічних відмінностей між товарами, особливо промислового призначення. Покупець став приділяти більше уваги підприємливості, надійності, оперативності та іншим нематеріальних чинників, які формують престиж постачальника. Тому в сучасних умовах при організації збуту товарів, особливо масового попиту, реклама не може бути успішною, якщо вона обмежується лише інформацією про товар. Щоб реклама виробів та послуг діяла на споживачів досить ефективно, для неї створюється фон, сприяє сприйняттю, тобто попередньо забезпечується достатня престижність рекламного пропозиції. Престижність формується рекламними заходами на інституціональному (по країнах), корпоративному (фірмовому) рівні і на рівні товару. Реалізація престижних рекламних кампаній на всіх трьох рівнях здійснюється, в основному, рекламними заходами паблік рілейшнз, спрямованими на завоювання доброзичливого ставлення громадськості до країни, галузі, фірмі і її продукції в цілому, тобто саме на завоювання громадської репутації. Якість і технічний рівень випускаються фірмою товарів є найважливішими чинниками престижу і використовуються в якості найважливіших аргументів при створенні матеріалів корпоративної престижної реклами. Високий авторитет фірми створюється на основі інформації про її лідируючому положенні у виробництві та реалізації товарів, особливо унікальних, вимагають ускладнених досліджень, особливої ​​кваліфікації у проектуванні та виконанні, сучасною технологією.

3. Товарний знак. В умовах швидкого оновлення товарного асортименту особливо помітний масовий перехід від створення образу конкретного товару до збірному образу товарних сімейств. І цей збірний образ як би є відгалуженням образу фірми-виробника - символу більш високого порядку. Запам'ятовується споживачеві товарний знак-емблема товару чи фірми, нерідко зливаються в один символ, забезпечує спадкоємність доброзичливого ставлення до конкретних видозмінюються з часом товарах. Товарний знак, що відрізняється високою рекламною здатністю, дозволяє виділити й донести до рекламної аудиторії престижність, унікальність чи інше споживче властивість товару або відразу кілька характеризують його властивостей. Під асоціативної ємністю товарного знака розуміється його здатність викликати певні асоціації у споживачів завдяки застосуванню у словосполученнях чи графічних символах спеціально підібраних або випадково знайдених вербальних або візуальних елементів. Особливо велика роль товарного знака в експортній діяльності. Він стає синонімом якості товару, тому марковані товари зазвичай продаються за вищими цінами, ніж немарковані. Існує пряма залежність між часткою, яку фірма займає на ринку товару, і тим, наскільки відомий споживачам її товарний знак і який відсоток додаткового прибутку вона отримує в результаті її використання. обидва ці показники вище у найбільших корпорацій, які здійснюють масовий випуск маркованих товарів. З урахуванням усіх цих висновків, справедливо стверджувати, що на світовому ринку йде запекла боротьба товарних знаків. Разом з тим багатьма вітчизняними експортерами ще не усвідомлена важливість їх високого престижу. Ще одним напрямком рекламної діяльності, які протягом останнього часу істотний розвиток і, в основному, становлять престижну рекламу на корпоративному рівні, а також рекламу товарних знаків, є спонсорство - фінансування різних спортивних, суспільних подій, наукових експедицій і т.д. Фірми також виступають спонсорами масових шоу, благодійних заходів, жертвують суспільним і державним організаціям різне устаткування, що несе і пропагує їхню марку. Для престижної реклами своїх фірм і товарів корпорації залучають відомих спортсменів, які, пропагуючи той чи інший товарний знак, змушують глядача підсвідомо асоціювати цей знак з тим, що він бачить під час змагань, а якостям товару приписувати якості спортсмена - швидкість, силу, витривалість, волю, мужність і т.д. Престижна реклама зарубіжних фірм виявляється і в інших формах. З міркувань престижу для проектування і будівництва споруд нерідко запрошуються видатні архітектори та інженери. Щоб домогтися доброзичливого до себе відношення, фірми створюють високохудожні інтер'єри своїх приміщень, створюють оригінальні музеї. Таким чином, в багатоцільовий рекламної роботі західних фірм, спрямованої, в кінцевому рахунку, на збільшення збуту вироблених ними товарів та отримання додаткового прибутку, престижна реклама відрізняється великою різноманітністю форм і методів.

4. Брендинг - високоефективна технологія завоювання й утримання споживача. Брендинг - це діяльність по створенню довгострокової переваги до товару, заснована на спільній посиленій дії на споживача товарного знаку, упаковки, рекламних звернень, матеріалів сейлз промоушн та інших елементів реклами, об'єднаних певною ідеєю і однотипним оформленням, що виділяють товар серед конкурентів і створюють його образ ( brand image). Брендинг широко поширений в промислово розвинених країнах, але практично не застосовується у вітчизняній рекламній практиці. Надто вже багато він містить елементів, що виходять за рамки нашого уявлення про рекламу. Брендинг - це обгрунтована маркетинговими дослідженнями спільна творча робота рекламодавця, реалізує організації та рекламного агентства зі створення і широкомасштабного (використовує різноманітні види, засоби, форми і методи реклами) впровадженню у свідомість споживача персоналізованого бренд-іміджу - образу замаркованих певним товарним знаком товару або родини товарів . Творці бренд-іміджу враховують фізичні властивості продукту, почуття, які він викликає у споживача, і апелюють не тільки до свідомості, а й до емоцій, впливаючи на підсвідомість. Якщо товару на ринку супроводжує успіх, висока репутація, то завжди знайдуться подібні йому товари, що повторюють його користується популярністю образ. Тому брендинг - постійно розвивається діяльність, що відсікає конкурентів. За допомогою брендингу можна досягти багато чого. Зокрема, він дозволяє:

• підтримувати запланований обсяг продажів на конкретному ринку і реалізовувати на ньому довгострокову програму зі створення і закріплення у свідомості споживачів образу товару або товарного сімейства;

• забезпечити збільшення прибутковості внаслідок розширення асортименту товарів і знань про їхні загальні унікальні якості, впроваджуваних за допомогою колективного образу;

• відбити в рекламних матеріалах і кампаніях культуру країни, регіону, міста і т.д., де виготовлено товар, врахувати запити споживачів, для яких він призначений, а також особливості території, де він продається;

• використовувати три дуже важливих для звернення до рекламної аудиторії чинники - історичні корені, реалії сьогоднішнього дня і прогнози на перспективу.

Разом з тим ефективна реалізація брендингу - справа аж ніяк не проста. Її результативність залежить не тільки від професійних знань і підприємницької культури рекламодавця і рекламного агентства, з яким він співпрацює, а й від їхнього вміння працювати з інтелектуальною власністю, товарними знаками, дизайном, текстами.

5. Директ-маркетинг. Більшість західних фахівців з реклами сходиться на думці, що в найближчі роки директ-маркетинг потіснить всі інші види рекламної діяльності і стане домінуючим у сфері маркетингових комунікацій. На світовому ринку директ-маркетинг розвивається втричі ефективніше, ніж реклама в засобах масової інформації, і в порівнянні з нею для рекламних агентств вдвічі прибутковіше. Одна з причин цього феномену полягає в тому, що завдяки повсюдній комп'ютеризації стало можливим вирішити перш нерозв'язну задачу - поєднати в рекламній кампанії масове охоплення з індивідуальним підходом до кожного окремого споживача. Крім того, відбулася «демасифікація», яка принесла нову ідеологію у виробництво, збут, комунікації і скасувала універсальний підхід у сфері маркетингу. Ринок розбився на безліч фрагментів. Суть директ-маркетингу полягає у встановленні за посередництва рекламних агентств довгострокового взаємовигідного та розвивається партнерства між виробником і персонально відомими споживачами. Традиційно, для знаходження цільових груп, що піддаються рекламному впливу, використовується метод сегментації - виділення споживачів з подібними соціально-демографічними характеристиками, які передбачають однакові потреби. При директ-маркетингу - навпаки, спочатку визначаються потреби, а потім формуються групи з відповідних споживачів, які індивідуалізуються і включаються в рекламному процесі в ідентифіковану зворотний зв'язок. Директ-маркетинг - це метод маркетингу, який використовує всі засоби реклами і всі канали їх розповсюдження. Основними напрямками роботи рекламного агентства у сфері директ-маркетингу є:

• персональне виділення перспективних покупців для встановлення з ними безпосереднього двостороннього спілкування;

• регулярне підтримання з цими покупцями індивідуалізованих комунікацій;

• збільшення прибутку шляхом випробування нових пропозицій поліпшених товарів і послуг, а також більш ефективних рекламних звернень.

Директ-маркетинг є областю, куди сьогодні спрямовують інвестиції багато промислових, сервісних і рекламних фірм. Адже він дозволяє знайти потенційних покупців, переконати їх звертатися до фірми-рекламодавця, зробити друзями і вести з ними справу спільно на персональній, дружній основі, одержуючи істотні доходи.

На сьогоднішньому етапі розвитку зовнішньоекономічної реклами для вітчизняних експортерів найбільше значення має входить в поняття "директ-маркетинг", що не вимагає великих валютних асигнувань, але, разом з тим, дуже ефективна, пряма поштове розсилання.

У зв'язку з налагодженими ідентифікованими і контрольованими комунікаціями зі споживачами кампанії директ-маркетингу дозволяють точно визначити ефективність вкладених у них коштів. У цьому основна перевага і відмінність директ-маркетингу в порівнянні з іншими видами реклами.

Стосовно видів реклами, то виділяють:

1. Реклама в ЗМІ.

До реклами у засобах масової інформації (ЗМІ) там зазвичай відносять рекламні оголошення в пресі (газетах та журналах), по радіо, телебаченню і на стандартних щитах зовнішньої реклами.

Реклама в читаються виданнях і передачах, природно, найдорожча. Тому, економлячи на них, рекламодавець ризикує втратити широке коло споживачів. Рекламне звернення нерідко робиться помітним, що привертає увагу. Разом з тим читачеві, глядачеві, слухачеві має бути зрозуміло, де реклама і редакційний матеріал. Форма рекламного звернення має відповідати культури і світорозуміння рекламної аудиторії, на яку воно направлено. Творчі підходи можуть бути різними. Наприклад, при рекламі товарів масового попиту, як правило, використовують емоційні мотиви, для виробів промислового призначення - раціональні. Але в будь-якому випадку реклама ефективна лише тоді, коли задовольняє наступним вимогам:

• чітко формулює ринкову позицію товару, тобто містить інформацію про специфіку його використання, відмінності від товарів конкурентів;

• обіцяє споживачеві суттєві вигоди на придбання товару, для чого показуються його достоїнства, створюється позитивний образ, формуються інші передумови переваги і в заголовку рекламного звернення, і в його ілюструванні, і в стилістиці подачі текстового і графічного матеріалів;

• містить вдалу рекламну ідею - оригінальну й те водночас легку для сприйняття;

• створює та впроваджує у свідомість ясний, продуманий докладно образ товару - стереотип, що збільшує його цінність в очах споживачів;

• підкреслює високу якість запропонованого товару і в той же час сама рівнем виконання асоціюється з цим високим якістю;

• оригінальна і тому не нудна, не повторює відомі, обридлі рішення;

• має точну цільову спрямованість, відбиваючи різні запити, бажання, інтереси конкретних споживачів і інформуючи їх таким чином, щоб враховували відмінності споживчого попиту певної рекламної аудиторії;

• привертає увагу, що досягається вдалими художніми і текстовими рішеннями, розміщенням рекламного оголошення засобах масової інформації, що користуються високою репутацією, які читають, слухають, дивляться ті, на кого реклама розрахована;

• робить акцент на нові унікальні риси і властивості товару, що є передумовою його успіху ринку й найбільш діючої складової рекламної аргументації;

• концентрує увагу на головному, не ускладнюючи, пропонує лише те, що важливо для споживача, і звертається безпосередньо до нього.

Реклама в засобах масової інформації відрізняється впливом на широкі кола населення і тому доцільна для виробів та послуг широкого споживання й масового попиту. Коли постає питання про вибір СІМ, то основними аргументами "за" і "проти" прийняття альтернативних рішень є: відповідність реклами цільовим групам населення, потенційно зацікавленою рекламованому товарі; популярність серед них видання або передачі, їх тиражність або відповідно аудиторія глядачів чи слухачів; рівень тарифів за рекламні площі чи ефірний час; географія поширення чи дії. Природно, враховуються особливості конкретних засобів поширення реклами.

Комплексні рекламні кампанії, які включають у себе оголошення в пресі, по радіо, телебаченню, на щитах зовнішньої реклами, будуються на одних і тих же рекламних ідеях і творчих знахідок, так щоб можливості кожного засобу поширення реклами доповнювали один одного.

2. Реклама в пресі.

Реклама в газетах і журналах одержала широке розповсюдження і за обсягом витрат поступається лише рекламі по телебаченню. Реклама в газетах дешевше телевізійної. Разом з тим якість відтворення рекламних оригіналів в газетах звичайно невисока. Звідси розміщені в них рекламні оголошення, як правило, менш привабливі, і кожне видання має одночасно багато таких оголошень, у зв'язку з чим вплив кожного з них окремо знижується.

Специфіка реклами в пресі диктує наступні особливі підходи до її створення і розміщення:

• заголовок повинен залучати споживача, давати йому нову інформацію, містити основну аргументацію і найменування товару;

• не слід боятися великої кількості слів, т.к. якщо всі вони у справі, то довгий заголовок працює навіть краще, ніж короткий;

• споживач нерідко схильний сприймати інформацію буквально, тому краще обійтися без негативних оборотів, т.к. у нього в пам'яті можуть зберегтися негативні моменти, що асоціюються з предметом реклами;

• необхідно використовувати прості, але позитивно діючі на всіх слова, наприклад, «безкоштовно», «новинка» і т.д.;

• в ілюстраціях дуже цінна інтрига, привертає увагу;

• фотографії працюють краще, ніж малюнок, особливо коли вони порівнюють стан до і після появи, використання товару;

• простий макет з однією великою ілюстрацією формату журнальної смуги - ідеальний варіант рекламного оголошення в пресі;

• добре використовувати під рисунками написи - їх обов'язково прочитають;

• не потрібно боятися довгих текстів, т.к. якщо споживач зацікавлений в більш детальної інформації, він, залучений заголовком, буде читати весь текст;

• текст повинен бути легким для сприйняття, без хвастощів, представляти факти, а не голослівні твердження;

• довіра до реклами підвищується, якщо фото і текст відображають картину реального життя, свідоцтва очевидців, авторитетних фахівців;

• не варто друкувати текст світлими буквами на темному тлі - її важко читати.

3. Реклама по радіо.

Перевага радіо перед іншими засобами масової інформації: 24-годинне мовлення на багато регіонів і різноманітність програм. Радіо слухають у житлових і виробничих приміщеннях, на кухні, прогулюючись на чистому повітрі, в автомобілі. Тому рекламні оголошення, розміщені у відповідних радіопрограмах, охоплюють значний відсоток заданої аудиторії споживачів, незалежно від того, де вони знаходяться - на роботі, на відпочинку, у дорозі. Радіореклама оперативна і має невисоку вартість. Разом з тим у процесі сприйняття рекламних звернень, трансльованих по радіо, не бере участь зір, через яке людина одержує до 90% інформації. Крім того, радіореклама ускладнює встановлення двосторонніх комунікацій зі споживачем. Часто в його немає під рукою ручки, олівця, паперу, щоб записати передані в оголошенні дані.

Для підвищення ефективності радіореклами корисно слідувати наступним радам:

• домагайтеся, щоб оголошення включало уяву слухачів;

• супроводжуйте рекламу конкретного продукту, послуги запам'ятовується звуком;

• рекламна ідея повинна бути лаконічною, ясно вираженою;

• необхідно поставити мету відразу зацікавити слухача, інакше він може переключити на іншу програму;

• дуже ефективно вводити в радіо відомих людей;

• результат буде найкращим, якщо використовувати "прайм-тайм" - час коли число слухачів найбільше;

• якщо по тому ж товару чи послузі паралельно ведеться рекламна кампанія по телебаченню, потрібно використовувати ті ж позивні, мелодії, тексти, персонажі;

• радіорекламу не можна оцінити по написаному тексту, її треба прослухати;

• оголошення повинні відповідати контексту передачі, в яку вони включаються.

4. Реклама в інформаційних мережах (Internet).

Дана реклама є абсолютно новою і дуже ефективною при її невисоких вартостях в порівнянні з іншими видами реклами. Всі провайдери («постачальники» Internet) дають можливість організувати свою «сторінку» (Web сайт) в WWW (World Wide Web) - глобальної гіпертекствой інформаційній системі. Гіпертекст - текст з розмітками, що посилаються на інші місця цього тексту. Під час читання такого тексту можна побачити виділені слова, при натисканні курсором на які ви можете отримати додаткову інформацію. Плюси розміщення інформації в WWW - орієнтованість на певні рівні користувачів і популярність у світових комп'ютерних колах.

Наскільки ж ефективна мережева реклама? Важко однозначно відповісти на це питання. Одні клієнти надзвичайно задоволені, просять ще, оскільки реклама значно збільшила їм продажу. Інші, навпаки, залишаються незадоволені, вважають марною тратою грошей. Але це вже чисто особистісний аспект питання, необхідно підлаштовуватися під певного клієнта, робити замовлення тільки співпадає з комерційною метою та бажанням клієнта. Багато чого, безумовно, залежить від самої рекламованої служби: мало хто буде купувати мундштуки зі слонової кістки, але знайдеться чимало охочих дешевше дзвонити по телефону. З іншого боку, багато що залежить від самого баннера. Відвідувач спочатку налаштований негативно по відношенню до реклами, вважає її нав'язливою, тому не так просто привернути його увагу. Тому-то й винаходяться різні фокуси, щоб всіма правдами і неправдами затягнути відвідувача до себе. Перший етап мережевої реклами - показати товар лицем. Не подобається - не їж, іди собі далі. Весь парадокс у тому, що багато таким чином обманом заманених відвідувачі все-таки купують рекламовані речі, хоча не були спочатку налаштовані на це. Чому? Тому що їм це вигідно! Реклама - не бич мережі, як це намагаються виставити її противники. Реклама - один мережевого відвідувача. Безумовно, неможливо показувати кожній конкретній людині рекламу тільки тієї продукції, яка його цікавить, хоча сучасні рекламні апарати вже досить близько підійшли до цього. Виборчими показами реклами користувачам певних платформ або географічних регіонів вже нікого не побачиш, а кола звужуються все більше. Донесення рекламної інформації до користувача, якому вона потрібна - ось головний напрям поліпшення якості рекламної служби в найближчому майбутньому. Показати тисячу разів банер - не фокус. Фокус у тому, щоб з цієї тисячі 500 відвідувачів більш популярно ознайомилися з банером, а 200 придбали товар. Традиційні засоби банерної реклами часом здаються недостатньо ефективними, і власники розділів йдуть на інші хитрощі. Але тут все залежить від технічної оснащеності користувачів та відвідувачів, адже ні у кожного відповідного відвідувача може бути підключений до Інтернету потужний і "бистродумающій" комп'ютер, так що довгий процес перегляду банера може не сподобатися відвідувачеві, йому набридне витрачати свій час і чекати поки банер з'явитися у всій красі. Отже банер вимагає від себе простоти, швидкого розуміння, і при всьому при тому він повинен бути ємним за своїм змістом. Кожні ліки повинні вживатися тільки в запропонованої дозі, так і рекламні засоби повинні застосовуватися в дозах, запропонованих мережевим терапевтом - рекламним агентом.

5. Телевізійна реклама.

Телевізійні оголошення містять у собі зображення, звук, рух, колір і тому надають на рекламну аудиторію значно більший вплив, ніж оголошення в інших засобах масової інформації. Реклама на телебаченні стає все більш цікавою, інформативною і разом з тим складною і дорогою у виробництві, особливо якщо грунтується на комп'ютерній графіці. Недолік телереклами в тому, що під час її трансляції увага потенційного споживача повинна бути зосереджена на екрані, в іншому випадку рекламне звернення не буде сприйнято. Телебачення дає можливість широкомасштабної реклами товарів масового споживання, але неефективно для промислових товарів.

Для досягнення ефекту в області телереклами, необхідно мати на увазі наступне:

• головне - цікава візуалізація (глядач запам'ятовує в першу чергу те, що бачить, а не те, що чує);

• візуалізація повинна бути чіткою і ясною;

• привернути увагу глядача треба в перші п'ять секунд, інакше інтерес пропаде;

• телерекламу краще побудувати так, щоб вона не примушувала думати, а допомагала відразу сприйняти її суть;

• сюжет краще побудувати не навколо неживого предмета, а навколо людини, що користується їм;

• не треба багатослівності - кожне слово повинне працювати.

6. Зовнішня реклама.

Плакати на щитах зовнішньої реклами зазвичай розміщуються вздовж пожвавлених автотрас і в місцях скупчення людей і нагадують споживачам про фірми або товари, які вони вже знають або вказують потенційним покупцям на місця, де вони можуть зробити потрібні їм покупки або одержати відповідне обслуговування. Рекламне оголошення в зовнішній рекламі звичайно коротко і не може повністю інформувати про фірму або товар, тому знайомство потенційних споживачів з новими товарами за допомогою цього засобу масової інформації недостатньо ефективно. Основним типом зовнішньої реклами є великогабаритний плакат. Також існують електрифіковані чи газосветние світлові панно. Бувають табло нестандартного розміру і форми, виготовлені за особливим замовленням.

Основні рекомендації по зовнішній рекламі зводяться до наступного:

• щитова реклама будується на рекламній ідеї, специфіка якої в тому, що вона миттєво схоплюється і запам'ятовується;

• візуалізація повинна бути простою і плакатно помітною, ілюстрація одна і не більше семи слів;

• використовувати шрифти прості та ясні, такі, щоб оголошення можна було прочитати з відстані 30-50 метрів;

• необхідно складати колірну гаму так, щоб це не напружувало зір і було звично для ока;

• на рекламному щиті треба вказати реквізити найближчих торгових і сервісних точок, де можна придбати рекламований товар або послугу;

• для кращого сприйняття можна ввести в зовнішню рекламу елементи телереклами;

• необхідно перевірити, як сприймається реклама в різну погоду, не затуляється вона будинками і т.д.

1.3 Поняття і сутність іміджу організації

Поняття «імідж» походить від латинського «imago», пов'язаного з латинським словом «imitari», що означає «імітувати». Під іміджем розуміють сукупність вражень від спілкування з організацією. Імідж є у всіх організацій та особистостей. У той же час імідж може бути спеціально продуманої і вибудуваної моделлю, яка реалізується фірмою чи особистістю. І.М. Синяева визначає імідж організації наступним чином: «Корпоративний, або організаційний імідж - це образ організації у поданні груп громадськості. Комерційний успіх будь-якого підприємства протягом тривалого часу визначається стійким отриманням прибутку від реалізації споживачам виробленої продукції (послуг) і полягає в умінні домогтися того, щоб покупці в умовах конкуренції віддавали перевагу саме цій продукції. У чималому ступені стабільному комерційному успіху підприємства сприяє його позитивний імідж ». Недоліком даного визначення є брак доповнення, що імідж організації можна сформувати штучно або він формується стихійно.

Процес формування іміджу - це:

• розробка позитивного та привабливого образу суб'єкта соціальної комунікації, який втілює певну систему цінностей і якостей;

• цілеспрямована діяльність по доведенню цього образу до свідомості цільових і контактних аудиторій з метою формування та підтримки їх позитивного і лояльного відношення (до особистості, фірмі, і т.д.), тобто просування створеного продукту в системі соціальної комунікації.

Так само в поняття імідж входить таке формулювання, як фірмовий стиль. Фірмовий стиль є складова частина і одночасно засіб створення іміджу. У змістовному плані фірмовий стиль - це сукупність візуальних (графічних, колірних), пластичних і акустичних прийомів, що додають стильова єдність всіх складових діяльності фірми: її продукції, менеджменту, маркетингову політику і тактику, персоналу.

Існує два підходи до розуміння фірмового стилю:

• у вузькому сенсі фірмовий стиль - це колірна і графічна марка фірми і товару, що використовується в рекламі і оформленні ділових паперів;

• в широкому сенсі фірмовий стиль - це єдиний принцип оформлення марки фірми і товару, ділових паперів та документації, офісу і зовнішнього вигляду співробітників.

Основні складові фірмового стилю, які надалі і створюють імідж організації:

• словесний та графічний товарний знак: назва фірми, виконана в певній графічній манері, її логотип (деяке умовне позначення, зареєстроване та належить даній фірмі), а так само його колірна гамма;

• фірмовий шрифт;

• слоган (девіз фірми, в рекламі - коротка фраза, що виражає основну думку, звернення);

• рекламний символ фірми (певний персонаж, що розміщується в графічній формі на друкованих матеріалах фірми і виступаючий від її імені в рекламних кампаніях і PR-акціях);

• аудіообраз (музична фраза, композиція для голосу або музичних інструментів, поєднання певних шумів, службовців додатковим розпізнавальним знаком фірми в радіо-і телероликах).

Фірмовий стиль організації виконує дуже серйозні функції, наприклад, формує довірчі відносини цільових аудиторій. Естетично і морально привабливий стиль суб'єктивно сприймається як гарантія надійності фірми, і якості її послуг або товарів. Стиль забезпечує довгострокову орієнтацію на дану фірму як джерело найбільш бажаних послуг. Розроблений і пізнаваний імідж, укупі з фірмовим стилем підвищують ефективність реклами, оскільки марка нашої компанії буде виділятися на тлі рекламного потоку, аналогічних товарів конкурента. Імідж і стилістика впливають навіть на корпоративну етику внутрішнього персоналу компанії, виховуючи корпоративну культуру, формуючи почуття відповідальності за свої вчинки всередині фірми у працівників усіх рівнів, а так само формується гордість і причетність до спільної справи.

1.4 Формування іміджу організації

На формування іміджу організації впливають як об'єктивні (соціально-психологічні), так і суб'єктивні (індивідуально-психологічні) чинники.

1. Об'єктивні чинники визначають рівень і характер соціально-психологічної наступності організації у сприйнятті людей і є в певному сенсі відображенням громадської думки. До об'єктивних (соціально-психологічним) факторів відноситься ступінь популярності організації. Чим менш відома на релевантному ринку праці конкретна організація, тим з більшою ймовірністю при формуванні іміджу організації цільові групи будуть покладатися на стереотипи, приписуючи конкретній компанії характеристики, які, на їхню думку, притаманні всій групі подібних організацій. На думку фахівців в області психології, люди з більшою ймовірністю приписують чогось невідомого негативні якості і характеристики. З цього випливає, що для того щоб підтримувати позитивний імідж компанії, важливо постійне нагадування про себе та свою діяльність, і в нашому випадку, як роботодавець вигідно відрізняється від інших організацій.

2. Суб'єктивні фактори значною мірою визначаються індивідуальними особливостями особистості і являють собою суб'єктивний образ організації у свідомість людини, детермінований його пристрастями, уподобаннями, бажаннями і побоюваннями. До суб'єктивних (індивідуально-психологічних) факторів, що впливає на формування іміджу організації, відносять характеристики самих потенційних працівників, такі як стать, вік, освіта, професійна приналежність, індивідуально-психологічні риси особистості, стан здоров'я та інше. Виражене індивідуально-психологічний вплив на формування іміджу організації надають прямі контакти потенційного працівника з організацією та її співробітниками, так як його позитивні і негативні реакції і враження будуть значною мірою визначатися особистими уподобаннями, симпатією і антипатією, суб'єктивними образами прийнятного чи неприйнятного зовнішнього вигляду, поведінки , мови, емоційної реакції співробітників, інтер'єром офісних і виробничих приміщень, місцем розташування організації і т.п.

Класифікація та види різних іміджів, дуже спірна тема серед дослідників у цій галузі. Практично у кожного, хто аналізував тему іміджу, є свій погляд на класифікацію різних видів іміджів.

1. Реальний імідж - це сукупність всіх вражень, які є у громадськості про організацію, її продукт або лідера організації. З цієї точки зору реальний імідж мають всі. Практично робота зі зв'язків громадськістю і дослідження іміджу, починається саме з вивчення реального іміджу організації.

2. Дзеркальний імідж - це певний набір характеристик, своєрідний образ фірми, який існує у свідомості лідерів організації. Тобто, яким бачить свою організацію лідер. Сюди входить так само вище згадане нами поняття фірмовий стиль. Досвід спостережень і досліджень в області роботи PR показує, що виділення даної категорії виправдовує себе. Як правило, керівник фірми перебільшує істинність і точність свого знання про свою фірму або про себе. Проведення дослідження з метою виявлення реального іміджу часто відкриває очей замовнику, тобто лідеру організації, на справжній стан і полегшує процес конструктивної подальшої роботи. Дзеркальний імідж також необхідно вивчати, оскільки це допомагає рухатися вперед по досягненню бажаного іміджу.

1. Шуканий імідж - це продуманий, сконструйований - бажаний образ організації або особи, що є продуктом професійної розробки. Технології PR дозволяють створювати, досліджувати і просувати шуканий імідж.

2. Бізнес-імідж підприємства складається з уявлень партнерів про підприємство як суб'єкт певної діяльності. В якості основних детермінант бізнес-іміджу виступають: ділова репутація, або сумлінність (дотримання етичних норм бізнесу) в здійсненні підприємницької діяльності, надійність, лояльність підприємства до партнерів, інформаційна відкритість, а так само ділова активність підприємства, індикаторами якої є обсяг продажів, відносна частка ринку, різноманітність товарів, гнучкість цінової політики.

3. Соціальний імідж підприємства полягає в уявленнях широкої громадськості про соціальні цілі та ролі підприємства в економічній, соціальній та культурного життя суспільства. Соціальний імідж формується за допомогою інформування громадськості про соціальні аспекти діяльності підприємства, таких як спонсорство, меценатство, підтримка громадських рухів, участь у вирішенні проблем екології, зайнятості, охорони здоров'я тощо, сприяння конкретним особам.

4. Імідж підприємства для держструктур становлять уявлення про підприємство представників регіональної адміністрації, виконавчої і законодавчої влади. Параметрами іміджу для держструктур є: значимість продукції підприємства для регіону, ступінь участі підприємства в регіональних соціальних програмах, виконання підприємством федеральних і регіональних законів, кількість експонованих робочих місць для жителів регіону, відкритість підприємства до неформальних контактів.

5. Внутрішній імідж підприємства формують уявлення персоналу про своє підприємство. Персонал при цьому розглядається не тільки як фактор конкурентоспроможності підприємства, одна з ключових груп громадськості, а й як важливе джерело інформації про підприємство для зовнішніх аудиторій. Основними детермінантами внутрішнього іміджу є культура підприємства (система підбору і навчання персоналу, система відносин керівництва й підпорядкування, система оцінки роботи персоналу на підставі прийнятих на підприємстві критеріїв, система винагород, система соціальних пільг, фірмовий стиль підприємства) і соціально-психологічний клімат (настрій і думка колективу, індивідуальне самопочуття і оцінка умов життя і роботи особистості в колективі).

Імідж підприємства у споживачів складають уявлення людей щодо унікальних характеристик, якими, на їхню думку, має продукція підприємства: якість, дизайн, популярність торгової марки; надаються підприємством сервісні послуги та система знижок; ціна на продукцію; уявлення споживачів про заявлену місії і стратегії підприємства, а так само його фірмовий стиль.

Гарет Морган у своїй роботі «Іміджі організації» виділяє вісім різних моделей організаційного розвитку. Він має свій обгрунтований погляд на іміджі компанії, обгрунтований через метафори:

• організація як механізм;

• організація як живий організм;

• організація як мозок;

• організація як культура;

• організація як політична система;

• організація як в'язниця для психіки;

• організація як постійний рух і трансформація;

• організація як влада.

1. Організація як механізм являє собою класичну бюрократичну модель. Яскравий приклад тому компанія McDonald's, система кафе швидкого харчування, створила імідж, чітко працюючої громадської організації, яка працює як годинник, де б ви не були, в будь-якій країні і будь-якому місті. У такій організації люди приходять на роботу в точно призначений час, виконують заздалегідь визначені дії, йдуть на перерву і повертаються назад знову в строго призначений час і так працюють до кінця робочого дня. Ці фірми побудовані за принципом механізму, більш того, працівники таких організацій повинні вести себе так, ніби вони були гвинтиками або деталями машини. У організації вибрала для себе такий внутрішній імідж (і відповідно виходить з нього зовнішній імідж) є свої сильні і слабкі сторони. Сильні сторони очевидні. Механістичний підхід до організації виявляється ефективним тільки в таких умовах, в яких добре працюють і машини, а саме:

• коли поставлені завдання досить прості;

• коли зовнішнє середовище достатньо стабільна, щоб випускається продукція відповідала заданим параметрам і вимогам якості;

• коли зберігається бажання і необхідність знову і знову виробляти одні й ті ж вироби;

• коли потрібно і високо цінуватися точність і акуратність;

• коли працівники виконують роль гвинтиків в машині і поводяться відповідно корпоративної етики.

2. Організація як живий організм - імідж організації такий, що вона відкрита всім, всередині організації, як і в природі, все взаємопов'язано, кожна ланка залежить від іншого, це позитивна сторона організації, оскільки всі працюють як би в єдиній команді, розуміючи важливість не тільки свою , а й тих, хто знаходиться поруч, тим самим організація створює і позитивний зовнішній імідж, люди бачать в ній не «армійську структуру», а мінливий і цілісний організм. Але у такої системи так само є і мінуси, як і в природі тут працює принцип «природного відбору». Якщо раптом одна структура виявиться слабше інших, то це може негативно вплинути на всю організацію в цілому, тому організації необхідно ретельно аналізувати себе.

3. Організація як мозок - така організація, працює і створює враження як нескінченно вирішальний завдання комп'ютер. Об'єднуючи в собі кращі якості двох перерахованих вище систем, організація як мозок легко піддається саморозвитку, самообучаемості. Такий імідж для організації характерний японським компаніям, де співробітників найчастіше наймають на посаду довічно. Всередині організації співробітник розвивається, вирішує завдання, удосконалює себе та організацію. Це принцип роботи мозку звідси виходить і назва такого виду іміджу - організація, яка завжди навчається. Такі організації не думають про механічні проблеми, принцип такий що, «не треба думати про ноги, щоб вони ходили». Це є мінусом такої типології організації, оскільки організація ризикує не помітити серйозні суперечності, які можуть виникнути між навчанням і самоорганізацією з одного боку, і владою і контролем - з іншого.

4. Організація як культура - така організація показує себе, як культурно розвинена цілісна система. Працівників такої організації вчать брати відповідальність на себе за діяльність промислового персоналу, вчать, що багато проблем можна вирішити шляхом співпраці та діалогу. Це приваблює людей до компанії і до її продукції, оскільки такі компанії часто дбають про екологію і настроям у суспільстві, тим самим, створюючи собі позитивний зовнішній імідж. Це компанії «любимчики» суспільства, що сприяє хорошим продажам продукції, часом навіть з якістю, що відстають від якості конкурента. Вперше такий імідж взяла собі японська корпорація Matsushita Electric Company, ну і звичайно ж такі організації, як Greenpeace або WWF. У таких компаній завжди є гімн, цінуватися історія компанії і кодекс. Мінуси такого іміджу, є в тому, що культура не механіка, її неможливо передбачити, культура набагато глибше, не можна розглядати культуру як явище з чітко вираженими властивостями. Висновок такий, що культурою не можна керувати, якщо організація бере на себе такий імідж (або ж він зародився у неї самостійно), то це завжди необхідно пам'ятати.

5. Організація як політична система - представляється своїм працівникам, як відкрита демократична. Представник від виробничих працівників, може брати участь у раді директорів, організація постійно обмінюється інформацією з зовнішнім середовищем. В організації завжди проводитися аналіз інтересів працівників, і постійних споживачів послуг чи товарів організації. Мінуси такої системи в тому, що як і в політиці, в такій організації може утворитися кілька протиборчих партій, що може привести до розпаду цінностей та ідей всієї організації.

6. Організація як в'язниця для психіки - такі організації, перебувають в омані своїх власних принципів, і дані помилки відокремлюють їх від реального світу. Яскравий приклад: «У кінці 1970-х IBM займала на комп'ютерному ринку лідируюче положення. Кругозір IBM був обмежений рамками виробництва «hardware» і великих комп'ютерних систем, що виявилося перешкодою на шляху розвитку комп'ютерних програм і персональних комп'ютерів. Короткозорість конкурентів дозволила компанії Білла Гейтса Microsoft і іншим організаціям створити світ, зовсім не схожий на той, в якому хотілося б знаходитися IBM. Сильні сторони таких організацій полягають у тому, що вони знаходять ті процеси, які не задовольняють людей, і знаходять спосіб їх перетворення, такі організації найчастіше вводять на ринок абсолютно новий товар. Але проблема таких організацій в тому, що на пізніх стадій вони не можуть перетворитися і вийти із створеного образу, що веде до негайного старіння.

7. Організація як постійний рух і трансформація - це організації, які беруть на себе відповідальність, завжди йти вперед, не зупиняючись. Такі організації найчастіше, намагаються урізноманітнити поглибити розширити асортимент своїх послуг і товарів, організації які рухають за собою світ. Постійно аналізують своє місце розташування, і якщо виходить що організація не просувається, терміново знаходять якісь зміни. Проблема таких організацій в тому, що вони можуть обігнати цілий світ, і їхня продукція буде поки не затребувана, оскільки споживачі навіть поки не розуміють, що у них існує потреба в даній послузі або продукції, хоча сама організація при цьому справила великі витрати на дослідження.

8. Організація як влада - такі організація беруть на себе роль нав'язування себе самих суспільству, імідж які вони вибрали змушує їх постійно намагатися контролювати суспільство і намагатися зробити його залежним від своєї продукції. Єдиний плюс тут полягає в тому, що суспільство найчастіше не думаючи, споживає те, що йому нав'язують, і при вдалому поєднанні іміджу та продукції (наприклад тютюнові компанії), результатом є масивні продажу. Мінус полягає в тому, що якщо хто небудь (наприклад конкуренти або лобісти) доведуть суспільству, що ними намагалися керувати чи нав'язувати, то всі минулі старання компанії можуть бути вже безглузді. Виправити і змінити імідж буде вже важко.

Проаналізувавши види іміджу, можна сказати, що кожна організація сама має право вибрати для себе зовнішній і внутрішній імідж. Деякі організації поєднують в собі ознаки різних іміджевих спрямованостей, що може дати їм перевагу перед конкурентом. Так само ми можемо сказати, що немає виразно правильного іміджу, яким повинні слідувати всі організації, все має свої плюси і мінуси. Найголовніше перед формування свого іміджу для організації досліджувати себе, лояльність клієнтів, загалом. Дізнатися якій би організацію хотіли бачити її власники, службовці, і клієнти.

У сучасній ері великим організаціям необхідно усвідомлювати, що необхідний постійний аналіз і дослідження своєї діяльності. Організація, як би, повинна постійно задавати собі питання - «хто я і що з себе уявляю?». Керівники і маркетологи повинні вчасно реагувати на найменші тенденції часу, ринку та дії конкурентів. PR відділ набуває все більш вагому позицію всередині компанії, оскільки та ланцюжок яка веде від отримання прибутку від реалізації своєї продукції до позиціонування та іміджу компанії, має безліч ланок, в яких під силу розібратися тільки PR відділу.

1. Імідж може формуватися окремо всередині компанії, окремо зовні компанії і у всіх сферах окремо. І якщо не займатися своїм іміджем, то він може сформуватися сам по собі і не в кращу сторону.

2. Найменше дію конкурентів так само може вплинути й на нашу репутацію та імідж, більш того конкуренти самі можуть проводити рекламні кампанії, який можуть негативно вплинути на наш імідж.

3. Доступні нам методи дослідження іміджу, ми можемо дізнатися тільки ззовні. Тобто у свідомості тих, для кого цей імідж формується.

4. Методи дослідження іміджу організація можуть дати недостовірну чи неповну інформацію. Чим більше ми вкладаємося в дослідження іміджу, чим ширший і якісніше його проводимо, тим достовірніше і корисніше буде отримана інформація.

При дослідженні іміджу спочатку необхідно досліджувати свій вже існуючий імідж, правильно сегментувати ринок. Якщо дослідження іміджу показали негативне ставлення споживачів до нашої компанії або продукції, то розробляти новий імідж, який дозволить відібрати у конкурентів частку ринку і придбати своїх шанувальників. Якщо ж дослідження показали, що імідж компанії тримається рівно, але з невеликими відхиленнями, то можна зробити невелику коригування іміджу проведенням PR-акцій, публікацій у ЗМІ, дискусій в Інтернеті, або ж змінити який або з параметрів фірмового стилю. Якщо розвиток буде йти в тому ж напрямку, в якому воно йде зараз, то в дослідження свого іміджу організації будуть вкладати все більше ресурсів, сприяючи розвитку знань і досліджень іміджу як цілісної науки. Людству ж це дасть, більший вибір продукції, для підкреслення своєї індивідуальності і свого смаку. Люди зможуть знаходити один одного не тільки за інтересами, а й по віддається перевага брендам, коханим компаніям і корпораціям. Неможливо однозначно сказати добре це чи ні, але тенденція сучасного суспільства йде до цього. Головне щоб за придбаним іміджем, зберігалася індивідуальність і якість, що лежить в основі істинного розвитку.

2. Шляхи підвищення рекламної та іміджевої діяльності

2.1 Загальна характеристика підприємства «РИТМ»

Приватне підприємство «Ритм» є підприємством, заснованим на приватній власності засновника. Підприємство має самостійний баланс, розрахункові та валютні рахунки в банках, печатку, штампи та бланки зі своїм найменуванням, фірмовий та товарний знак та інші атрибути юридичної особи. Підприємство може від свого імені укладати договори, набувати майнові та немайнові права і нести обов'язки, виступати як позивач або відповідач в суді, господарському або третейському суді. Держава, її органи та організації, не відповідають за зобов'язаннями підприємства, так само і підприємство не відповідає за зобов'язаннями держави.

Основною метою діяльності підприємства є повне і своєчасне задоволення потреб населення, підприємств і держави в виробленої підприємством продукції та послугах, що надаються, отримання прибутку і реалізація її на підставі економічних і соціальних інтересів підприємства, членів трудового колективу і держави. Основною діяльністю підприємства є:

• виготовлення та реалізація будівельних матеріалів;

• ремонтно-оздоблювальні та будівельно-монтажні роботи;

• надання послуг дрібного побутового ремонту населенню;

• газопровідні роботи;

• діяльність автомобільного вантажного транспорту;

• діяльність нерегулярного пасажирського транспорту;

• роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших груп.

2.2 Аналіз господарської діяльності підприємства «РИТМ»

Сучасне підприємство і його основна організаційна структура - виробництво належать до категорії складних систем. Ця обставина має бути врахована в аналізі особливостей функціонування підприємства, оцінці його економічної ефективності і економічного управління. Поняття «система» передбачає цілісність об'єкта, що складається з багатьох взаємопов'язаних і взаємодіючих елементів. Функціонування цього об'єкта визначається сформульованими місією і цілями.

Таблиця 1. Динаміка основних техніко-економічних показників діяльності підприємства за 2006-2008 рр..

Згідно з даними таблиці 1 середньорічна вартість основних фондів через брак коштів на їх відтворення постійно скорочуються (відповідно 7,4% і 8,8%), при цьому фондовіддача також має спадну тенденцію: незважаючи на незначний її приріст у 2007 році відносно 2006 року (6,8% або 11 коп.), рівень 2005 року досягнутий не був. Чисельність персоналу підприємства в 2007 році зменшився більш ніж удвічі, що пояснюється скороченням обсягів діяльності, разом з тим продуктивність праці також зменшилася порівняно з 2005 роком, але значно підвищилася порівняно з 2006 роком. Скорочення чисельності персоналу зумовило зменшення витрат на оплату праці впродовж усього періоду на 29,6% і 48,2% відповідно, рівень оплати праці у 2006 році відносно минулого зменшився на 29,6%, а в 2007 році виріс на 13,9% . Слід зазначити, що в 2007 році були збалансовані пропорції між зростанням продуктивності праці та рівнем її оплати.

Ефективність системи управління підприємством і застосовуваних моделей прийняття управлінських рішень ілюструється також фінансовим станом підприємства для визначення якого проводиться фінансовий аналіз діяльності підприємства. Аналіз балансових показників наведено в таблицях 2, 3 і 4.

Метою аналізу балансових показників підприємства, є оцінка його фінансового стану з урахуванням динаміки змін, які склалися в результаті господарської діяльності підприємства за декілька останніх років, визначення чинників, які вплинули на ці зміни, та прогнозування майбутнього фінансового стану підприємства. Результати проведеного аналізу використовуються для підготовки рекомендацій щодо подальшої діяльності підприємства, його реструктуризації або ін