128,624 | Прибуток від продажів | тис. руб. | 38 | 2006 | 16443 | 1,894 | 0,231 | 0,122 | Середньооблікова чисельність працівників - всього |
чол. | 23 | 38 | 42 |
60,526 |
54,762 |
90,476 | Виробіток продукції на одного працюючого | тис. грн. / чол. | 160,783 | 3109,053 | 2272,881 | 5,171 | 7,074 | 136,789 | Фонд оплати праці | тис. руб. | 290,260 | 535,800 | 766,710 | 54,173 | 37,858 | 69,883 | Середньомісячна заробітна плата на 1 працівника |
тис. руб. |
12,620 | 14,100 | 18,255 |
89,504 |
69,132 |
77,239 | Середньорічна вартість ОЗ | тис. руб. | 3663 | 6144 | 10534 | 59,619 | 34,773 | 58,325 | Фондовіддача | руб. | 0,675 | 12,819 | 6,041 | 5,266 | 11,174 | 212,200 | Фондомісткість | руб. | 1,481 | 0,078 | 0,166 | 1898,718 | 892,169 | 46,988 | Витрати на 1 руб. обсягу продажів продукції |
коп. |
0,715 |
0,804 |
0,74 |
88,930 |
96,622 |
108,649 | Прибуток до оподаткування | тис. руб. | 32 | 1941 | 14886 | 1,649 | 0,215 | 13,039 | Чистий прибуток | тис. руб. | 24 | 1474 | 14886 | 1,628 | 0,161 | 9,902 | Рентабельність продукції | % | 0,014 | 0,021 | 0,223 | х | х | х |
За даними таблиці можна зробити висновок, що виручка в 2009 р. зменшилася, порівняно з 2008 роком і, отже, собівартість збільшилася. Фонд оплати праці збільшується щорічно. У зв'язку зі зміною даних показників відбулися зміни коефіцієнтів фондовіддачі, фондомісткості, рентабельності продукції. Динаміку основних показників зручно розглянути за допомогою діаграми 1. Діаграма 1 - динаміка зростання прибутку від продажу товарів, зміна її собівартості та обсягу продажів 
1.2 Облік грошових коштів і документів ТОВ «ТРАНС-БУД» Виконання планового завдання тягне за собою розрахунки з персоналом організації, розрахунки з бюджетом, розрахунки за пенсійним забезпеченням, медичного страхування, розрахунки з постачальниками і підрядниками та інші розрахунки. Всі ці розрахунки здійснюються у грошовій формі. Грошові кошти організації представлені у вигляді готівкових грошей в касі, зберігаються на розрахункових рахунках в банку [12, 156]. Підставою для відображення в бухгалтерському обліку руху готівкових грошових коштів є первинні документи: «Прибутковий касовий ордер» (форма № КО 1), «Видатковий касовий ордер» (форма № КО 2), «Касова книга» (форма № КО 4), « Платіжне доручення »,« Журнали-ордери № 1 і № 2 »,« Відомості № 1 і № 2 ». Для прийому, зберігання та витрачання готівкових грошових коштів ТОВ «ТРАНС-БУД» має касу, обладнану відповідно до чинного законодавства. За збереження грошових коштів у касі відповідає касир, який несе повну матеріальну відповідальність. Після прийому грошей касир заповнює прибутковий касовий ордер. Готівкові гроші, не підтверджені ПКО, вважаються надлишком і зараховуються в дохід підприємства. Видача готівки з каси організації проводиться за видатковими касовими ордерами або належно оформленими документами (платіжним даними та ін.) Гроші за касовими ордерами видаються тільки в день складання цих документів. Синтетичний облік операцій по касі враховуються на рахунку 50 «Каса». У дебет його записують надходження грошових коштів у касу, а в кредит - вибуття грошових коштів з каси Основним надходженням до каси є зняття грошових коштів з розрахункового рахунку організації на виплати зарплати та інші витрати. На рахунках бухгалтерського обліку операції з обліку касових операцій відображаються таким чином: Для обліку касових операцій у бухгалтерії ведуться спеціальні регістри: журнал-ордер № 1 і відомість № 1 по рахунку 50 «Каса». Підставою для заповнення цих регістрів служать звіти касира і прикріплені до них первинні документи (ПКО та ВКО). Бланки суворої звітності (трудові книжки, бланки товарно-супровідних документів, подорожніх листів автотранспорту тощо) обліковуються на позабалансовому рахунку 006 «Бланки суворої звітності». Здача грошей у банк оформляється Оголошенням на внесок готівкою, в якому вказується найменування організації за що здаються гроші, підпис вносителя. У таблиці 5 представлений порядок внесення готівкових грошей в банк. Таблиця 5 - Порядок внесення готівкових грошей в банк № п / п | Перелік робіт | Касир підприємства | Банк | 1 | Заповнення бланка оголошення на внесок | х |
| 2 | Внесення грошей | х | х | 3 | Оформлення квитанцій та ордери в касу |
| х | 4 | Отримання квитанції | х |
| 5 | Додаток ордера в касу до виписки банку | х | х |
На прийняту від організації суму банк видає квитанцію, в якій вказується, від кого прийнято гроші, зараховані на рахунок № ..., за що, сума, підпис бухгалтера банку, зазначену суму у квитанції прийняв касир. Квитанція обов'язково завіряється печаткою банку. На підставі квитанції касир списує гроші по касі. У таблиці 6 представлений порядок отримання готівкових грошей в банку. Таблиця 6 - Порядок отримання готівкових грошей в банку № | Перелік робіт | організація | Банк | п / п |
| бухгалтер | руков-ль гол. бух-р | касир |
| 1 | Заповнення всіх реквізитів чека і корінця | х |
|
|
| 2 | Підпис чека |
| х |
|
| 3 | розписка одержувача чека в корінці чека |
|
| х |
| 4 | Перевірка правильності заповнення чека і його оплата |
|
|
| х | 5 | Отримання грошей |
|
| х |
|
Основна сума грошей надходить з установ банку. Отримання грошей касир здійснює за чеком, попередньо замовивши їх у банку за заявою про бронювання коштів. У чеку вказують його номер, суму коштів, що отримуються, місто, де проводиться виплата, число, найменування відділення банку, кому видати гроші, підписи керівника і головного бухгалтера організації. Оприбуткування готівки в касу проводиться касиром за прибутковим касовим ордером (ПКО) (Додаток 1), підписаними головним бухгалтером або уповноваженими на це особами. При цьому видається квитанція, підписана головним бухгалтером і касиром. При складанні ПКО повинно бути юридичне обгрунтування для прийняття грошових коштів у касу. Одночасно з заповненням прибуткового касового ордера оформляється квитанція до нього, яка видається особі, яка здала гроші, тільки після отримання їх касиром. У прибутковому касовому ордері вказують, від кого прийнято гроші, за що і сума, підпис головного бухгалтера і касира. Готівка, отримана в установах банків, має витрачатися на ті цілі, на які вона була отримана. Видачу готівки касир оформляє видатковим касовим ордером (ВКО), платіжними відомостями на видачу авансу, заробітної плати працівникам. РКО складається при наявності підстави, тобто вказується, кому видані гроші і на які цілі. Документи на видачу грошей підписуються керівником і головним бухгалтером або особами ними уповноваженими. Підпис керівника не обов'язкове, якщо є його роздільна підпис на доданих до видаткових ордерів документах. ПКО і квитанція до них, а також ВКО повинні бути заповнені чітко, без виправлень, навіть обумовлених. Видача ПКО та ВКО особам, вносять або одержують гроші, забороняється. Прийом і видача грошей може здійснюватися тільки в день складання касових ордерів. ПКО та ВКО, а також замінять їх документи до передачі їх в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації ПКО та ВКО, і документу присвоюється порядковий номер. Нумерація ПКО та ВКО виконується наростаючим підсумком з початку до кінця року. Журнал реєстрації ПКО та ВКО побудований таким чином, що за його даними контролюється цільове призначення отриманих та витрачених готівкових грошових коштів організацією, перевіряється повнота проведених касиром операцій. Всі факти надходження і видачі готівки повинні враховуватися в Касовій книзі, яка повинна бути пронумерована, прошнурована і опечатана сургучною або мастичної печаткою. На останній сторінці робиться запис «У цій книзі пронумеровано ... сторінка», яка завіряється підписами керівника та головного бухгалтера організації. Записи в касовій книзі ведуться в двох примірниках, що мають однакові номери сторінок, через копіювальний папір. Другий примірник листа є відривним і слугує звітом касира. Підчистки, і недомовлені виправлення в касовій книзі забороняються. Виправлення, зроблені коректурним способом, завіряються підписами касира і головного бухгалтера. Записи в касову книгу проводяться касиром відразу після одержання або видачі грошей. Касир зобов'язаний підрахувати підсумки операцій за день, вивести залишок грошей в касі і передати в бухгалтерію звіт разом з прибутковими та видатковими документами під розписку в касовій книзі. Для обліку наявності і руху грошових коштів в касі організації використовується активний рахунок 50 «Каса». Рахунок 50 «Каса» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів у касах організації. До рахунку 50 «Каса» можуть бути відкриті субрахунки: 50-1 «Каса організації»; 50-2 «Операційна каса»; 50-3 «Грошові документи» та ін На субрахунку 50-1 «Каса організації» враховуються кошти у касі організації. Коли організація виробляє касові операції з іноземною валютою, то до рахунку 50 «Каса» мають бути відкриті відповідні субрахунки для відокремленого обліку руху кожної готівкової іноземної валюти. На субрахунку 50-2 «Операційна каса» враховується наявність і рух грошових коштів у касах товарних контор і експлуатаційних дільниць, зупиночних пунктів, і т.п. Він відкривається організаціями (зокрема, організаціями транспорту та зв'язку) при необхідності. На субрахунку 50-3 «Грошові документи» враховуються перебувають у касі організації поштові марки, марки державного мита, вексельні марки, оплачені авіаквитки та інші грошові документи. Грошові документи враховуються на рахунку 50 «Каса» в сумі фактичних витрат на придбання. Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами. За дебетом рахунка 50 «Каса" відображається надходження грошових коштів та грошових документів до каси організації. За кредитом рахунку 50 «Каса" відображається виплата грошових коштів та видача грошових документів з каси організації. Сальдо рахунку свідчить про наявність суми грошових коштів у касі підприємства на початок місяця або на кінець місяця. Оборот по дебету - це суми, що надійшли готівкою в касу, оборот по кредиту - суми, видані готівкою з каси. Звіт касира, в якому бухгалтер проставляє кореспонденцію рахунків, служить підставою для заповнення облікових регістрів. Так як на підприємстві застосовується журнально-ордерна форма обліку, то проводиться заповнення Журналу-ордера № 1 АПК з відображенням у ньому операцій з видачі готівки за рахунком 50 «Каса» з відомістю до нього № 1а, з відображенням у ній операцій з надходження готівки грошей у касу. Записи в Журнал-ордер і відомість виробляються підсумками за день. Підсумки за день в розрізі кореспондуючих рахунків встановлюються шляхом підрахунку сум однорідних операцій, відображених у касовому звіті чи доданих до неї документах. Кожному звіту касира в облікових регістрах відводиться один рядок незалежно від періоду, за який складено звіт. Після закінчення місяця бухгалтер переносить дані з Журналу-ордера № 1 АПК і відомості № 1а в Головну книгу. Для оперативного і повсякденного контролю за збереженням готівкових грошових коштів і цінних паперів в касі проводяться планові та позапланові перевірки каси. Розходження фактичної наявності грошових коштів з даними бухгалтерського обліку, виявлене в результаті ревізії, оформляється в акті наступним порядком: встановлені надлишки грошових коштів в касі оприбутковуються в дохід організації, а виявлені нестачі відносяться на матеріально-відповідальних осіб. Надходження грошей в касу оформляється прибутковими касовими ордерами, і відповідно збільшують дебетовий оборот за рахунком 50 «Каса». Типові операції за рахунком 50 «Каса»: За дебетом рахунку: - | Дебет | Кредит | Зміст господарської операції | |-|-|-| | 50 | 50 | Здано готівку гроші з операційної в основну | | | | Касу організації | |-|-|-| | 50 | 51 | Грошові кошти, зняті з розрахункового рахунку, Опрі-| | | | Нови до каси | |-|-|-| | 50 | 52 | Іноземна валюта, знята з валютного рахунку, Опрі-| | | | Нови до каси | |-|-|-| | 50 | 55 | Грошові кошти, зняті зі спеціального рахунку в | | | | Банку, оприбутковані в касу | |-|-|-| | 50 | 57 | Надійшли до каси готівкові грошові кошти, | | | | Перебувають в дорозі (наприклад, раніше відправлені | | | | Поштовим переказом) | |-|-|-| | 50 | 60 | Постачальник повернув до каси зайво сплачені йому | | | | Грошові кошти | |-|-|-| | 50 | 60 | Постачальник повернув до каси аванс під майбутню | | | | Постачання матеріальних цінностей (робіт, послуг) | |-|-|-| | 50 | 62 | Оприбутковано в касу готівкові грошові кошти, | | | | Надійшли від покупців | |-|-|-| | 50 | 62 | Покупець вніс до каси аванс за майбутню | | | | Постачання готової продукції (товарів), виконання | | | | Робіт, надання послуг | |-|-|-| За кредитом рахунку: - | Дебет | Кредит | Зміст господарської операції | |-|-|-| | 51 | 50 | Внесено готівкові грошові кошти з каси на | | | | Розрахунковий рахунок | |-|-|-| | 52 | 50 | Внесена на валютний рахунок готівкова іноземна валюта | |-|-|-| | 55 | 50 | Внесено готівкові грошові кошти з каси на спе-| | | | Альні рахунок в банку | |-|-|-| | 57 | 50 | Готівкові кошти внесені в ощадну | | | | Касу (касу поштового відділення) для перекладу | | | | Контрагенту | |-|-|-| | 58-1 | 50 | Придбано акції за готівку грошові кошти | |-|-|-| - | 58-2 | 50 | Придбані боргові цінні папери за готівку де-| | | | Ніжні кошти | |-|-|-| | 58-3 | 50 | Надано позику іншої організації готівкою де-| | | | Ніжними засобами | |-|-|-| | 58-4 | 50 | Внесено внесок за договором простого товариства | | | | Готівкою грошовими коштами | |-|-|-| | 60 | 50 | Погашено заборгованість перед постачальником | | | | (Підрядником) готівкою грошовими коштами | |-|-|-| | 60 | 50 | Видано постачальнику (підряднику) аванс готівкою де-| | | | Ніжними засобами | |-|-|-| | 62 | 50 | Повернені зайво сплачені покупцем | | | | (Замовником) готівкові грошові кошти | |-|-|-| | 62 | 50 | Повернуто з каси аванс, раніше отриманий від поку-| | | | Патель (замовника) | |-|-|-| 1.3 Облік операцій по розрахунковому рахунку Велика частина розрахунків між організаціями здійснюється безготівковим шляхом - перерахуванням грошових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача. Посередником при здійсненні цих розрахунків є банк. У банку організації для зберігання грошових коштів і операцій за розрахунками відкривають розрахунковий рахунок. Розрахункові рахунки відкриваються організаціями, які є юридичними особами [27, 128]. Порядок відкриття розрахункового рахунку регламентований інструкцією, відповідно до якої кожній організації може бути відкритий тільки один розрахунковий рахунок в одному з банків на його вибір. На розрахунковому рахунку зосереджуються вільні грошові кошти і надходження за реалізовану продукцію, виконані роботи і послуги, короткострокові і довгострокові позики, отримані від банку, та інші зарахування. З розрахункового рахунку здійснюються майже всі платежі організації: оплата постачальникам за матеріали, погашення заборгованості бюджету, отримання грошей у касу для видачі заробітної плати, матеріальної допомоги, премій і т.п. При розрахунках між організаціями, банками та державою застосовується календарна система розрахунків, тобто всі платежі з розрахункового рахунку, включаючи відрахування до бюджету та виплату заробітної плати, проводяться в порядку календарної звітності (у порядку їх надходження до банку). Платежі за безготівковими розрахунками банк виробляє з дозволу власника розрахункового рахунку. Лише при платежах фінансовим органам за простроченими податках, за наказами арбітражу, при погашенні прострочених позичок, списання коштів з розрахункового рахунку проводиться без його згоди, тобто примусово по інкасовому дорученням. Для того, щоб банк прийняв, видав або здійснив операцію з безготівковими коштами, бухгалтер повинен представити в банк спеціально оформлені документи, підписані керівником і головним бухгалтером організації, тобто особами, чиї зразки підписів представлені в банк. Первинними документами, на підставі яких здійснюються операції на розрахунковому рахунку, є: у разі безготівкових перерахувань - платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, акредитиви, векселі;
При внесенні грошей на рахунок банку представляється оголошення на внесок готівкою (ОВН). Виправдувальним документом при цьому є квитанція, яка заповнюється разом з ОВН, зазначена банком. Грошові чеки видаються в банк при знятті коштів з рахунку на виплату заробітної плати, пенсії, допомоги, відрядження та господарські потреби. Виправдувальним документом при цьому є корінець, який залишається у чековій книжці організації. Платіжне доручення є розпорядженням клієнта на перерахування коштів іншому підприємству чи організації. Воно виписується на підставі рахунків-фактур, договорів, актів виконаних робіт, накладних, розпоряджень бухгалтерії на перерахування податків і зборів та ін [12, 207]. Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником і передається покупцеві разом з відвантаженої продукцією, а також може пересилатися в банк покупця для акцепту і стягнення платежу. Оплачується тільки при наявності коштів на розрахунковому рахунку покупця і його письмової згоди на повну або часткову оплату. Плат ежние документи виписуються, під копіювальний папір у кількості примірників, необхідних банку і всім сторонам, які беруть участь у розрахунках. Організація періодично отримує від банку виписку з розрахункового рахунку, тобто перелік зроблених їм за звітний період операцій. До виписки банку додаються документи, отримані від інших підприємств і організацій, на підставі яких зараховані або списані кошти, а також документи, виписані організацією. Виписка з розрахункового рахунку є другим екземпляром особового рахунку організації, відкритого йому банком і, таким чином, є основним документом, згідно з яким бухгалтер складає кореспонденцію рахунків про рух грошових коштів. Виписка банку замінює собою регістр аналітичного обліку по розрахунковому рахунку і одночасно служить підставою для бухгалтерських записів. Всі додані до виписки документи гасяться штампом "погашено". Помилково зараховані або списані з розрахункового рахунку суми приймаються на рахунок 63 «Розрахунки по сумнівних боргах», а банку негайно повідомляється про такі суми для внесення виправлень. У наступних виписках банк вносить виправлення, а в бухгалтерському обліку організації заборгованість списується. Перевірка та обробка виписок повинні здійснюватися в день їх надходження. Синтетичний облік операцій по розрахунковому рахунку бухгалтерія організації веде на рахунку 51 «Розрахунковий рахунок». Це активний рахунок, по дебету якого записуються, залишок вільних грошових коштів підприємства на початок місяця, надходження готівки з каси організації, грошові кошти, зараховані від покупців продукції, замовників, дебіторів, отримані позички. За кредитом цього рахунка відображаються грошові кошти в погашення заборгованості організації постачальникам матеріальних цінностей (послуг), підрядчикам за виконані роботи, бюджету, банку за отримані позички, органам соціального страхування та іншим кредиторам, а також суми, видані організації готівкою в касу. Для відображення оборотів по кредиту рахунку 51 служить Журнал-ордер № 2 АПК. Обороти по дебету цього рахунку записуються у різних журналах-ордерах і, крім того, контролюються декларації № 2а. Підставою для заповнення цих регістрів є перевірені і оброблені виписки з розрахункового рахунку. Суми з кореспондуючими рахунками кожної виписки розвиваються й записуються в Журнал-ордер і у відомість підсумками. Обов'язкова умова для заповнення регістрів - використання однієї рядки кожної виписки незалежно від того, за який період вона складена. Кількість зайнятих рядків Журналу-ордера № 2 АПК і відомості № 2а за кожен місяць має бути однаковим і дорівнювала кількості отриманих за цей період виписок з банку. Як у Журналі ордері № 2 АПК, так і у відомості № 2 суми записуються в розрізі кореспондуючих рахунків з дебетом і кредитом рахунку 51 [21, 392]. Наявність цих показників за кожний звітний період дозволяє рахунковим працівникам аналізувати джерела надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок організації, контролювати цільове використання коштів, виконання зобов'язань перед бюджетом та іншими господарськими органами. Типові проводки рахунок 51 «Розрахункові рахунки» За дебіт: - | N | | корреспонд - | | П / п | | ція рахунків | | | | | | | Зміст господарської операції | | | | | - | | | | Дебет | Кредит | |-|-|-|-| | 1 | Надійшли на розрахунковий рахунок від винуватців суми | 51 | 28 | | | Компенсації втрат від браку | | | |-|-|-|-| | 2 | За результатами перевірки списання грошових коштів | 51 | 44 | | | Нараховані банком на рублевих рахунках торговельних | | | | | Організацій додаткові суми на їх користь | | | | | | | | _____________________________________________________________ | Зафіксовано надходження на розрахунковий рахунок | 51 | 44 | | 3 | відсотків від реалізації товарів у кредит | | | |-|-|-|-| | 4 | Грошові кошти переведені з каси на розрахунковий | 51 | 50 | | | Рахунок | | | |-|-|-|-| | 5 | Повернуто на розрахунковий рахунок не використані суми | 51 | 55 | | | Акредитивів, чекових книжок і банківських карт | | | |-|-|-|-| | 6 | Погашено депозитний сертифікат банку | 51 | 55 | |-|-|-|-| | 7 | Повернуто на розрахунковий рахунок грошові кошти з | 51 | 55 | | | Банківського депозиту | | | |-|-|-|-| | 8 | Зараховано на розрахунковий рахунок грошові перекази | 51 | 57 | За кредитом: |-|-|-|-| | 9 | Оплачені з розрахункового рахунки витрати фірми по | 04 | 51 | | | Придбання нематеріального активу | | | |-|-|-|-| | 10 | Оплачено з розрахункового рахунку оприбутковане | 07 | 51 | | | Обладнання до установки і витрати на його | | | | | Придбання та доставки | | | |-|-|-|-| | 11 | Оплачено за рахунок рублевого кредиту (позики) | 07 | 51 | | | Обладнання до установки і витрати на його | | | | | Придбання та доставки | | | |_____________________________________________________________ | 12 | Оплачені з розрахункового рахунки витрати за капітальними | 08 | 51 | | | Вкладень, у тому числі банківські послуги по | | | | | Розрахунково-касового обслуговування | | | |-|-|-|-| | 13 | Оплачені з розрахункового рахунки витрати з придбання | 08 | 51 | | | Предметів прокату | | | |-|-|-|-| | 14 | Списані з розрахункового рахунку суми відсотків за | 08 | 51 | | | Кредитами банків та інших позикових зобов'язаннями, | | | | | Пов'язаних з капітальним будівництвом (до моменту | | | | | Введення об'єкта) | | | |-|-|-|-| | 15 | Лізингодавцем оплачені з розрахункового рахунку витрати, | 08 | 51 | | | Пов'язані з придбанням лізингового майна | | | |-|-|-|-| | 16 | Лізингоодержувачем перераховано з розрахункового рахунку в | 08 | 51 | | | Як компенсація витрат, пов'язаних з отриманням | | | | | Лізингового майна, якщо воно оприбутковується на його | | | | | Баланс | | | |-|-|-|-| | 17 | Оприбутковано МШП (категорії (основні засоби)), | 08 | 51 | | | Оплачені з розрахункового рахунку, відповідно до | | | | | Договором про кредит банку або позику суміжного | | | | | Підприємства | | 2. Аудиторська перевірка руху грошових коштів ТОВ «ТРАНС-БУД» 2.1 Аудит облікової політики ТОВ «ТРАНС-БУД» Бухгалтерський облік організації ведеться за певними правилами. Розробка облікової політики як системи методів і прийомів ведення бухгалтерського обліку обов'язкове для всіх підприємств. Облікова політика організації - це вибір організацією варіантів обліку та оцінки об'єктів обліку, за яким дозволено варіантність, а також форми, техніки ведення та організації бухгалтерського обліку виходячи зі встановлених допущень, вимог та особливостей своєї діяльності (організаційних, технологічних, чисельності та кваліфікації облікових кадрів, рівня оснащення облікових працівників та ін.) Облікової політикою закріплена сукупність способів бухгалтерського обліку, використовуваних суспільством, - первинного спостереження, вартісного виміру, поточної угруповання і підсумкового узагальнення фактів позаоборотних господарського життя Товариства. До способів ведення бухгалтерського обліку належать способи: Угруповання та оцінки фактів господарської діяльності Товариства; Погашення вартості його активів; Організації документообігу; Інвентаризації; Застосування рахунків бухгалтерського обліку; Застосування системи регістрів бухгалтерського обліку; Обробки інформації та ін
Підставою для запису в регістрах бухгалтерського обліку є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції, а також розрахунки бухгалтерії та бухгалтерські довідки, підготовлені, оформлені і засвідчені у порядку, встановленому нормативними актами РФ, обліковою політикою, наказами Генерального директора Товариства, розпорядження уповноважених ним осіб . Підставою для формування даних податкового обліку є: Первинні облікові документи (включаючи бухгалтерські довідки); Аналітичні документи бухгалтерського обліку; Спеціальні розрахунки податкової бази.
Філії Товариства виконують обов'язки Товариства по сплаті і зборів за місцем розташування філій. Бухгалтерський і податковий облік в Товаристві ведеться бухгалтерією, очолюваної Головним бухгалтером. Бухгалтерія є структурним підрозділом Товариства. Бухгалтерський облік майна, зобов'язань і господарських операцій ведеться в рублях і копійках. Система документообігу для цілей бухгалтерського обліку, прийнята в Товаристві, що встановлює Найменування документа; Код форми документа; Місце складання документа; П.І.Б. посадової особи, відповідальної за виконання документа; П.І.Б. посадової особи, що підписує документ;
Терміни складання документа і його надання до бухгалтерії Товариства; Порядок обробки документів, що включає П.І.Б. посадової особи, відповідальної за обробку документа і періодичність такої обробки, затверджується наказом Генерального директора Товариства.
У Товаристві використовується традиційна система ведення бухгалтерського обліку і звітності відповідно до нормативних актів РФ. Оподаткування діяльності Товариства здійснюється на загальному режимі оподаткування. Для оформлення фінансово-господарських операцій, по яких не передбачені типові форми первинних облікових документів, Товариство розробляє необхідні форми документів на основі відповідних положень, з бухгалтерського обліку, а також діючих форм первинної облікової документації з урахуванням потреб Товариства. Бухгалтерський облік у ТОВ «ТРАНС-БУД» ведеться на підставі наказу «Про облікову політику на 2009 рік» та наказу «Про облікову політику на 2010 рік», затверджених Генеральним директором Товариства. Облікові політики розроблено для всієї організації в цілому. Облікова політика складається з шести розділів: Загальні положення; Організаційно-технічні аспекти облікової політики; Методологічні аспекти облікової політики; Порядок проведення інвентаризації майна і зобов'язань; Відображення подій після звітної дати і умовних фактів господарської діяльності; Облікова політика для цілей оподаткування.
Кожен розділ облікової політики складається з підрозділів. У першому розділі облікової політики дані загальні положення щодо ведення бухгалтерського обліку. У другому розділі розглядається організаційна структура бухгалтерського обліку, система документообігу, система, форма і технологія бухгалтерського обліку, форми порядок складання і затвердження бухгалтерської звітності. Третя глава включає в себе методичні аспекти бухгалтерського обліку: облік необоротних активів, МПЗ, ПДВ, витрат на виробництво, готової продукції, товарів, операцій, фінансових вкладень, грошових коштів, розрахунків, капіталу, фінансових результатів. У четвертий розділ входять цілі, порядок і строки проведення інвентаризації, склад комісії, документальне оформлення та облік інвентаризаційних різниць. У п'ятому розділі розглядається облік відображення подій після звітної дати і умовних фактів господарської діяльності. Оподаткування знаходить своє відображення в шостому розділі. У ній розглядаються такі питання, як податковий період, ставки, порядок і терміни сплати і т.д. У цілому, облікова політика перебуває на високому рівні. З усіма додатками вона містить 35 сторінок. Аудит облікової політики організації проведений за допомогою опитувальника, представленого в таблиці 7. Таблиця 7 - Запитальник аудиту облікової політики ТОВ «ТРАНС-БУД» Питання | Варіант відповіді |
| та | немає | немає відповіді | Чи приймається облікова політика щорічно? | х |
|
| Чи затверджено робочий план рахунків бухгалтерського обліку? | х |
|
| Чи затверджено форми первинний облікових документів, за якими не передбачені типові форми? |
| х |
| Чи затверджено форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності? |
| х |
| Чи визначені правила документообігу і технологія обробки облікової інформації? | х |
|
| Визначено чи порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань? | х |
|
| Визначено чи порядок контролю за господарськими операціями? | Х |
|
| Чи є відмінності від положень облікової політики і фактичним використовуваними методами бухгалтерського обліку? |
| х |
| Чи є випадки, коли в обліковій політиці не розкрито методи ведення бухгалтерського обліку за операціями, порядок відображення яких не врегульовано нормативними документами або допускає наявність декількох варіантів? |
| х |
|
У цілому можна говорити про те, що облікова політика організації відповідає встановленим вимогам. Проте істотним недоліком у формуванні облікової політики організації є відсутність розробленого графіка документообігу та форм документів, що не є уніфікованими. 2.2 Внутрішньогосподарський контроль за надходженням і витрачанням касової готівки в ТОВ «ТРАНС-БУД» Внутрішньогосподарський контроль збереження та використання грошових коштів у ТОВ «ТРАНС-БУД» здійснюють директор і головний бухгалтер. Як і всі організації, ТОВ «ТРАНС-БУД» зберігає свої грошові кошти в установі банку. Внутрішньогосподарський контроль збереження та використання грошових коштів у касі ведеться відповідно до Положення про ведення касових операцій в Російській Федерації. Головний бухгалтер підбирає на посаду касира, укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність. Цей договір передають інспектору з кадрів, який включає його до особової справи касира. Касиру забороняється передавати виконання дорученої йому роботи іншим особам. У разі потреби тимчасової заміни касира, виконання обов'язків касира покладаються на іншого працівника за письмовим наказом керівника ТОВ «ТРАНС-БУД». З цим працівником також укладається договір про його повну матеріальну відповідальність. Головний бухгалтер та його заступник, які користуються правом підпису касових документів, не можуть виконувати обов'язки касира. Керівник ТОВ «ТРАНС-БУД» забезпечує умови схоронності грошей до касі, а також при доставці їх в банк або з банку. Приміщення каси в ТОВ ізольоване, двері в касу під час операцій замкнені з внутрішнього боку. Часто до приміщення каси допускаються особи, які не мають відношення до її роботи. Усі готівкові гроші і цінні папери зберігаються у вогнетривкій металевому сейфі, сейф прикріплений до підлоги. Каса обладнана сигналізацією. Після закінчення роботи каси сейф закривається ключем і опечатується сургучною печаткою касира. При виході з каси касир стелить килимок, просочений спеціальним складом. Ключі і печатки зберігаються у касира. Дублікати ключів в опечатаному касиром пакеті зберігаються у сейфі головного бухгалтера. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, які не належать ТОВ «ТРАНС-БУД», забороняється. Перед відкриттям приміщення каси і металевого сейфу касир оглядає збереження замків, дверей, віконних грат і печаток, переконується у справності охоронної сигналізації. Основною ланкою в здійсненні внутрішньогосподарського контролю грошових коштів є інвентаризація грошей в касі. Її проводять раптово, один раз на місяць. Перед початком інвентаризації грошей в касі виконується ряд попередніх правових процедур: беруть від касира розписку в тому, що у ввіреній йому касі готівка приватних осіб і сторонніх організацій не зберігаються. Цим попереджується можливість перекриття з інших джерел недостачі грошей, зміни залишку грошей, виведеного в касовій книзі. Останній касовий звіт та документи за операціями касир здає в бухгалтерію для перевірки. На звіті касир робить відмітку про те, що всі прибуткові і витратні касові ордери та інші грошові документи включені до цього звіту і в касі немає неоприбуткованих і списаних у витрату грошей. Перевіряючий групує готівку по відповідним купюрам і в присутності касира проводить повний полістний їх перерахунок, включаючи опечатані в пачках гроші. Приватні розписки, нібито підтверджують отримання грошей особисто у касира, чи здачу їх на зберігання, у виправдання залишку грошей у касі не приймаються. Результати інвентаризації готівкових грошей зіставляються з даними бухгалтерського обліку. У разі встановлення в каси зайвих грошей, вони тут же оприбутковуються, для чого виписується прибутковий касовий ордер на суму надлишку, який реєструється в касовій книзі. Складається проводка: Дт 50 «Каса» Кт 80 «Прибутки та збитки» Виявлена недостача в касі відображається таким чином: 1. Відбито недостача грошових коштів у касі Дт 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кт 50 «Каса» 2. Відображені суми, що підлягають стягненню з винних осіб за відсутні цінності Дт 73 / 3 «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку» Кт 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей» 3. Відображаються суми погашеного шкоди, заподіяної працівниками. Дт 50 «Каса» Дт 70 «Розрахунки з оплати праці» Кт 73 / 3 «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку» Результати інвентаризації грошових коштів у касі відбивають актом типової форми № Інв. - 15 Недоліки в організації внутрішньогосподарського контролю збереження та використання грошових коштів у ТОВ «ТРАНС-БУД» наступні: 1. Порушуються рекомендації з охорони і транспортування грошових коштів з банку в касу господарства. Касиру не надається охорона і спеціальний транспортний засіб при доставці грошей у ТОВ. У салон транспортного засобу допускаються особи, попутно такі, порушується маршрут прямування. Касиру даються будь-які доручення, які мають відношення до отримання і доставки грошей. 2. Дублікати ключів від сейфа і каси повинні зберігатися за Положенням в сейфі керівника, у господарстві вони зберігаються у сейфі головного бухгалтера. 3. Є випадки підписи керівником і головним бухгалтером незаповнених чеків і видачі їх касирові для самостійного заповнення при отриманні грошей в банку. 4. Дозволяється проводити прийом і видачу грошей за касовими ордерами до кінця поточного місяця, в порушення діючого порядку; видача та прийом грошей має здійснюватися лише день їх складання. 5. Готівкові гроші, отримані в установі банку повинні витрачатися за строго цільовим призначенням. У ТОВ «ТРАНС-БУД» практикується, наприклад, гроші, отримані на соціальну сферу, витрачати на відрядження та оплату праці. 2.3 Основні способи прийому і проведення аудиту грошових коштів В умовах ринку організації, кредитні установи, інші об'єкти, вступають у договірні відносини по використанню майна, коштів, проведенню комерційних операцій і інвестицій. Конфіденційність цих відносин повинна підкріплюватися можливістю для всіх учасників угод одержувати і використовувати фінансову інформацію. Достовірність інформації підтверджується незалежним аудитором. Аудит - незалежна експертиза фінансової звітності підприємства на основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідності господарських і фінансових операцій законодавству Російської Федерації, повноти і точності відображення у фінансовій звітності діяльності організації. Експертиза завершується складанням аудиторського висновку. Аудиторська перевірка операцій з грошовими коштами передбачає перевірку касових, банківських та валютних операцій. Якщо ж аудитор вважає за доцільне перевірити рух грошових потоків організації, то обсяг перевірки кілька збільшується за рахунок включення до нього розрахункових операцій, зроблених без використання грошових коштів, наприклад, взаємозаліки. Основна мета аудиторської перевірки - формування думки про достовірність бухгалтерської звітності за розділом «Грошові кошти» та відповідності застосовуваної методики обліку грошових коштів чинним в Російській Федерації нормативним документам. Для досягнення цієї мети необхідно встановити законність, достовірність і доцільність здійснення операцій з грошовими коштами організації, правильність їх відображення в обліку та звітності. Розглянемо основні етапи проведення аудиторської перевірки операцій з грошовими коштами: Визначення мети і основних завдань аудиту, добірка нормативних актів. Складання аудиторської програми перевірки грошових коштів. Визначення можливості використання результатів роботи внутрішнього аудиту, за допомогою тестування засобів контролю та процедур по суті. Програма тестів засобів контролю являє собою перелік сукупності дій, призначених для збору інформації про функціонування системи внутрішнього контролю та обліку. Програми допомагають виявити істотні недоліки, що є складовою частиною робочої документації аудиту, сприяють документального оформлення процесу аудиту та його результатів. Встановлення відповідності даних бухгалтерської звітності даними рахунків бухгалтерського обліку грошових коштів. Перевірка організації матеріальної відповідальності. Документальне оформлення руху грошових коштів. Виявлення суттєвих порушень ведення обліку грошових коштів, підготовки звітності та дотримання законодавства. Виявивши суттєві питання, які потребують професійного судження аудитора, разом з висновками, зробленими з цих питань, аудитор відображає їх у робочій документації у відповідності з федеральним стандартом аудиторської діяльності № 2 «Документування аудиту». Вираз думки про достовірність звітності в частині обліку грошових коштів.
Письмова інформація (звіт) за результатами проведення аудиту представляється аудитором керівництву економічного суб'єкта у випадку обов'язкового аудиту. Однак проміжну інформацію можна передавати в усній або письмовій формі в процесі аудиторської перевірки. За підсумками аудиторської перевірки може бути підготовлений попередній варіант письмової інформації аудитора, в якому може бути висловлено вимогу щодо внесення виправлень у дані бухгалтерського обліку та перелік уточнень до вже підготовленої бухгалтерської звітності. На більшості підприємств обсяг операцій з грошовими коштами буває досить значним. Тому перевірки таких операцій є трудомістким процесом, хоча самі процедури її проведення досить прості. Від аудитора вимагається підвищена увага, тому що на практиці найбільша кількість порушень і зловживань посадових осіб пов'язано саме з цією ділянкою обліку. Можливий варіант програми аудиторської перевірки операцій з грошовими коштами представлений за допомогою таблиці 8. Таблиця 8 - Можливий варіант програми аудиторської перевірки операцій з грошовими коштами № | Перелік процедур | Джерела інформації | А. Касові операції | 1
| Проведення раптової перевірки каси (при необхідності) | Касові документи, готівкові грошові кошти, касова книга, регістри за рахунком 50 | 2
| Перевірка оборотів і залишків, по рахунку 50 «Каса» та їх відповідності даним Головної книги | Касова книга, відомості, журнали - ордери, машинограми по рахунку 50, Головна книга | 3
| Вибіркова перевірка цільового використання грошових коштів, отриманих з банку, дотримання ліміту каси і встановленого ліміту розрахунків між юридичними особами готівкою | Виписки банку, касові документи, відомості, журнали - ордери, машинограми за рахунками 50,51 та ін
| 4
| Вибіркова перевірки правильності оформлення касових документів і відповідності їх даних записам у Касовій книзі та облікових регістрах за рахунком 50 Перевірка правильності кореспонденції рахунків | Касові документи, касова книга, відомості, машинограми за рахунками 50, 51, 76 та інших
|
Продовження таблиці 8 - Можливий варіант програми аудиторської перевірки операцій з грошовими коштами | Б. Банківські операції | 5 | Встановлення кількості банківських рахунків у підприємства та законності їх відкриття | Договори з банками на розрахунково - касове обслуговування | 6 | Перевірки оборотів та залишків за рахунками обліку коштів на розрахунковому та інших рахунках підприємства і їх відповідності даним Головної книги | Відомості, журнали - ордери, машинограми за рахунками 51, 55, 57, виписки банку. Головна книга. | 7 | Вибіркова перевірка відповідності первинних платіжно - рачетних документів виписками банку по розрахунковому та інших рахунках підприємства | Виписки банку, розрахунково-платіжні документи, договори | 8 | Вибіркова перевірка точності відображення в облікових регістрах операцій з надходження та списання коштів з розрахункового та інших рахунків підприємства | Виписки банку, розрахунково - платіжні документи, машинограми, Головна книга |
| В. Валютні операції | 9 | Встановлення кількості валютних банківських рахунків у підприємства та законності їх відкриття | Договори з банками на розрахунково - касове обслуговування | 10 | Перевірка оборотів і залишків за рахунком 52 «Валютний рахунок» і їх відповідності даним Головної книги | Відомості, журнали - ордери, машинограми по рахунку 52, 57, виписки банку, Головна Вкниге | 11 | Перевірка законності здійснення і правильності оформлення валютних операцій | Контракти, розрахунково - платіжні документи, виписки банку з валютного рахунку | 12 | Перевірка відповідності первинних платіжно - розрахункових документів виписками банку з валютного рахунку | Виписки банку, розрахунково - платіжні документи | 13 | Перевірка правильності оподаткування валютних операцій | Облікова політика, машинограми, розрахунково - платіжні документи | 14 | Перевірка точності відображення в облікових регістрах валютних операцій з надходження та списання коштів з валютного рахунку | Виписки банку з валютного рахунку, розрахунково - платіжні документи, машинограми, Головна книга |
Методики аудиту касових операцій видається важливою з кількох причин: - Грошові кошти належать до числа найбільш рухливих і легко реалізованих активів організації; - Грошові операції носять масовий і поширений характер; - Рухливість грошових коштів і масовість грошових операцій роблять цю ділянку господарської діяльності найбільш уразливим з точки зору різних порушень. У складі грошових коштів найбільш рухливий характер мають готівку. Рух їх здійснюється за допомогою касових операцій. При перевірці касових операцій аудитор використовує всі методи отримання аудиторських доказів. Основними методами збору аудиторських доказів є: - Участь в інвентаризації; - Спостереження за виконанням господарських або бухгалтерських операцій; - Усне опитування; - Отримання письмових підтверджень; - Перевірка документів; - Перевірка арифметичних розрахунків. Робочий етап перевірки касових операцій може бути здійснений в такій послідовності: - Інвентаризація каси; - Перевірка правильності і своєчасності оприбуткування грошових коштів; - Аудиторська перевірка правильності списання грошей у витрату; - Перевірка дотримання касової дисципліни; - Перевірка правильності відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку; - Оформлення результатів перевірки. Одним з найбільш цінних джерел отримання аудиторських доказів є результати інвентаризації каси. При інвентаризації каси необхідно перевірити: чи є наказ про призначення касира; чи укладений з касиром договір про повну матеріальну відповідальність; чи відповідає приміщення каси рекомендаціям щодо забезпечення збереження грошових коштів, чи є для зберігання грошових коштів сейф; чи дотримуються правила зберігання ключів від сейфу та порядок реєстрації ККМ в податкових органах, чи є акти періодичних раптових перевірок каси, чи створені умови, необхідні для забезпечення збереження грошових коштів при доставці їх з банку і при здачі в банк. Інвентаризацію проводять у присутності касира і головного бухгалтера організації. За наявності кількох кас аудитор опечатує їх, щоб не можна було покрити недостачу грошей з інших джерел, змінити залишок грошей, виведений в касовій книзі. Касир представляє для перевірки останній касовий звіт і документи за операціями останнього дня, а також дає розписку про те, що всі прибуткові і витратні документи включені ним до звіту і на момент інвентаризації в касі немає неоприбуткованих або несписані у витрату грошей. Результати інвентаризації оформлюють актом, який підписує касир і головний бухгалтер організації. Акт служить письмовим аудиторським доказом, і його дані необхідні аудитору для подальшої перевірки. Приступаючи до перевірки касових операцій, слід перевірити правильність їх документального оформлення, при цьому звертають увагу на повноту заповнення реквізитів прибуткових і витратних документів; обов'язкову реєстрацію прибуткових і витратних ордерів, платіжних відомостей та ін; наявність підписів відповідальних осіб і одержувачів коштів, відсутність виправлень , підчисток тощо - Для цього слід вивчити звіти касира і всі докладені до них первинні документи. Далі слід перевірити законність з овершенія касових операцій та їх відповідність вимогам нормативних документів. Для цього аудитор з'ясовує, якими нормативними документами користується бухгалтер даної ділянки, кому він підзвітний і хто перевіряє. Особлива увага приділяється при цьому наявності на підприємстві Положення про інвентаризаціях, графіка проведення планових ревізій каси, наказів про призначення інвентаризаційних комісій, наказів про проведення раптових ревізій каси, договорів про повну матеріальну відповідальність касирів і т.п. Потім аудитори аналізують повноту, своєчасність і правильність оприбуткування готівки (надходжень з банку, повернення підзвітних сум, виручки, внесків орендної плати та інших операційних і позареалізаційних доходів). Надходження грошових коштів з банку в касу організації перевіряється шляхом звіряння ідентичних сум, записаних у корінцях чеків, виписках банку і прибуткових касових ордерах. Контроль надходження і оприбуткування виручки проводиться шляхом звірки сум у прибуткових касових ордерах, накладних і рахунках - фактурах, стрічках касового апарата та ін Повернення невикористаних авансів перевіряється за прибутковими касовими ордерами. При перевірці відображення в обліку операційних і позареалізаційних доходів, аудиторам слід враховувати, що вони повинні підтверджуватися відповідними договорами, актами, довідками. Аудитори перевіряють юридичну обгрунтованість видачі грошей (наявність наказів на преміювання співробітників, на відрядження та ін.) Встановлюється цільове використання коштів, отриманих з банку за чеком (на зарплату, на видачу різних допомог, на господарські служби та ін) та дотримання ліміту каси. Для перевірки порядку здійснення касових операцій та їх відображення в обліку можна застосувати метод взаємного контролю. Наприклад, надходження грошових коштів, відбите у відомості № 1 за дебетом рахунка 50, зіставляють з даними журналами - ордерів № 2,7, обліковими регістрами і по рахунках 62, 76, 90, 91 та ін Ці суми повинні збігатися. При перевірці обов'язково контролюють правильність зазначеної в облікових регістрах за рахунком 50 «Каса» кореспонденції рахунків, підрахунку оборотів і залишків по даному рахунку. Для цього звіряють дані касової книги, звіту касира і облікового регістра за відповідний місяць, що перевіряється. В умовах автоматизованого ведення касової книги аудитором повинна проводитися перевірка правильності роботи програмних засобів оброблення касових документів. Слід пам'ятати, що в договорі на аудиторські послуги передбачається згода економічного суб'єкта на використання бази даних. Аудитор повинен відобразити у своїх робочих документах, зокрема: організаційну форму обробки даних; форму бухгалтерського обліку; ділянки обліку, що функціонують в системі КОД; як передаються дані; як ведеться обробка облікових даних (локально або за допомогою мереж); як забезпечується зберігання даних і їх архівування. Найбільш цінними вважаються аудиторські докази, отримані аудитором безпосередньо в результаті дослідження господарських операцій, самостійного аналізу. Аудиторам надано право перевірити в повному обсязі не тільки документацію, а й фактичне наявність будь-якого майна, грошових коштів, цінних паперів, матеріальних цінностей, а економічний суб'єкт зобов'язаний створювати аудитору умови для своєчасного і повного проведення перевірки. При аудиторської перевірки банківських операцій особлива увага звертається на дотримання чинного законодавства при їх здійсненні. Аудитор повинен визначити, скільки в організації є розрахункових рахунків, і перевірити, як ведеться аналітичний і синтетичний облік по кожному з них. При цьому він встановлює кількість і номери рахунків, відкритих у банках; найменування банків. Ці дані потрібні для перевірки наявності банківських виписок за всіма рахунками і регістрів синтетичного обліку по кожному рахунку. Основна інформація по розрахунковому рахунку міститься в банківських виписках та доданих до них первинних документах. Аудитор повинен перевірити, підтверджена чи кожна операція, відображена у виписці, відповідними первинними документами. Потім аудитор визначає юридичні основи взаємовідносин організації і банку, перевіряє відповідність договору банківського рахунку нормам ЦК. При аудиті операцій по розрахунковому рахунку необхідно звернути увагу на наступне: - Відповідність сум у виписках банку сума, зазначеним у доданих до них первинних документах; - Повноту і достовірність банківських виписок і документів до них (залишок коштів на кінець періоду в попередній виписці банку за рахунком має дорівнювати залишку коштів на початок періоду в наступній виписці); - Правильність і повноту зарахування грошей, зданих в банк готівкою; - Наявність штампа банку на первинних документах, доданих до виписок (у разі появи документів без штампа банку проводиться зустрічна перевірка за запитом від організації в банку); - Обгрунтованість перерахування грошових коштів (наявність договорів, контрактів); - Правильність складання бухгалтерських проводок за операціями в банку. Аудитор повинен ознайомитися з вживаною формою бухгалтерського обліку та переліком регістрів з обліку грошових коштів на рахунках в банку; документообігом (графіком документообігу) первинних документів, пов'язаних з обліком грошових коштів на рахунках в банку; переліком осіб, яким надано право підпису грошових і розрахункових документів з операціями на рахунках у банку. На початку перевірки обов'язково звіряють залишки на рахунках за виписками банку і за обліковими регістрами, а також обороти і залишки по рахунках 51 «Розрахункові рахунки», 55 «Спеціальні рахунки в банках», 57 «Переклади в шляху» в облікових регістрах і в Головній книзі . Аудит операцій здійснених у звітному періоді, здійснюємо шляхом ретельного вивчення виписок банку з прикладеними до них платіжними документами: необхідно встановити обгрунтованість всіх перерахувань з розрахункового рахунку (договору, розрахунки платежів тощо). Також слід вивчити повноту і своєчасність оприбуткування оплачених товарно-матеріальних цінностей, правильність і законність операцій з акредитивами, векселями та ін Особливу увагу слід приділити виявленню випадків вчинення незаконних банківських операцій, тобто операцій, здійснених без договорів між організаціями або за безтоварними рахунками. При перевірці надійшли на рахунки грошових коштів встановлюється правильність їх обліку та повнота зарахування. Аудитори повинні перевірити наявність договорів, підтвердити обгрунтованість і повноту зарахування грошових коштів. У ході перевірки з'ясовують також правильність вказівки кореспонденції рахунків із зарахування коштів на рахунки в банках, своєчасність виділення ПДВ за що надійшли суми виручки, авансів та ін Аналогічно здійснюється контроль операцій по списанню грошових коштів з розрахункового та інших банківських рахунків. Особливу увагу звертають на своєчасність і повноту оприбуткування в касу отриманих з банку готівкових грошей, законність перерахування коштів по рахунках постачальників і інших кредиторів. Такі операції повинні бути підтверджені документально (договорами, актами здачі - приймання виконаних робіт, накладних регістрів по рахунках 51 і 55. Особливу увагу слід приділити операціям по безспірному (безакцептному) списанню банком грошових коштів. Це можливо лише на підставі рішення суду, прямої вказівки закону , договору клієнта з банком. Крім розрахункових рахунків організації можуть мати й інші рахунки в банках, на яких обліковуються грошові кошти, що підлягають відокремленому зберіганню. Аудиторська перевірка проводиться по кожному спеціальному рахунку в банку. Операції, здійснювані в іноземній валюті, відносяться до числа найбільш складних об'єктів обліку, тому аудит цих операцій доцільно здійснювати методом суцільного контролю. Аудит операцій на валютних рахунках здійснюється окремо по кожному валютному рахунку, відкритому в банку, в тому числі і за кордоном. При цьому слід мати на увазі, що якщо російська організація має в зарубіжному банку рахунок, відкритий за ліцензією Центрального банку РФ, то ця ліцензія не служить підставою для зарахування на нього валютної виручки, тому в Центральному банку РФ має бути отримано спеціальний дозвіл на кожне зарахування валюти на рахунку в закордонному банку. При перевірці операцій з надходження валютних коштів на валютні рахунки аудиторам необхідно встановити: - Як зараховувалася валютна виручка від реалізації експортної продукції, робіт, послуг та інших валютних операцій при зовнішньоекономічній діяльності; - Чи правильно застосовувалися форми розрахунків при зовнішньоекономічній діяльності; - Не допускався взаємозалік при виконанні як експортних, так і імпортних контрактів; - Чи відповідають суми за виписками банку сумам, відображеним у первинних документах; - Чи правильно визначалася сума валютної виручки, що підлягає продажу на внутрішньому валютному ринку; - Чи вчасно представлялися платіжні доручення на продаж виручки, якщо зарахування валютної виручки пройшло по транзитному рахунку; - Чи правильно сплачено комісійну винагороду за проведення банком валютних операцій; - Чи правильно розраховані і віднесені на рахунки обліку курсові різниці. Перевіряючи дотримання чинного валютного законодавства, аудитор повинен звертати увагу на повноту і своєчасність зарахування валютної виручки організації на його валютні транзитні рахунки в уповноважених банках. Для цього суму надійшла валютної виручки протягом року порівнюють із вартістю експорту товарів за контрактами. Так як для відображення в бухгалтерському обліку і бухгалтерської звітності вартість активів і зобов'язань, виражених в іноземній валюті, підлягає перерахунку в рублі, то з'ясовують правильність визначення сум цих активів і зобов'язань у рублевому еквіваленті і курсових різниць за ним, а також використовуваних кореспонденцією рахунків за такими операціями. Для цього аудитор суцільним порядком повинен виконати перерахунок вартості активів і зобов'язань в рублях на дату здійснення операції в іноземній валюті. Отримана сума в рублях порівнюється з сумою, вказаною в обліковому регістрі підприємства. При перевірці операцій по валютному рахунку особливу увагу звертають на правильність відображення в обліку операцій з купівлі та продажу валюти, так як саме за цими операціями і допускається велика кількість помилок у методології обліку. На закінчення встановлюють правильність відображення в облікових регістрах валютних операцій. Для цього з допомогою прийомів простежування і зіставлення записів в облікових регістрах за рахунком 52 «Валютний рахунок» з даними облікових регістрів за рахунками обліку матеріальних цінностей (08, 10, 19, 41 і ін), витрат (20, 43, 44 та ін .), розрахунків (60, 62, 76 та інших), прибутків і збитків (90, 91 та ін), з'ясовують зміст зазначених кореспонденцій рахунків та їх відповідність вимогам нормативних документах. На перше число кожного кварталу залишки за валютним рахунком в Головній книзі повинні бути рівні рядку 263 балансу (ф. № 1). (Див. Додаток) Всі виявлені під час аудиторської перевірки грошових коштів порушення чинного порядку здійснення та відображення в обліку операцій по касі, розрахунковому, валютному та іншим рахункам в банках аудитори фіксують у своїх робочих документах. На підставі зібраних даних вони роблять оцінку організації на підприємстві, що перевіряється систему обліку грошових коштів. Всі встановлені факти порушень обговорюються аудиторами з головним бухгалтером підприємства, пояснення якого з окремих питань можуть бути прийняті аудитором до уваги. Тим не менш істотні порушення чинного порядку ведення бухгалтерського обліку повинні бути відображені аудитором в аудиторському звіті за результатами аудиту. Письмова інформація (звіт) за результатами проведення аудиту представляється аудитором керівництву економічного суб'єкта у випадку обов'язкового аудиту. Проміжну інформацію можна передавати в усній або письмовій формі в процесі аудиторської перевірки. За підсумками аудиторської перевірки може бути підготовлений попередній варіант письмової інформації аудитора, в якому може бути висловлено вимогу щодо внесення виправлень у дані бухгалтерського обліку та перелік уточнень до вже підготовленої бухгалтерської звітності. На попередній варіант керівництво економічного суб'єкта може підготувати письмову відповідь. Аудиторська організація в остаточному варіанті письмової інформації повинна дати оцінку зробленим виправлень, які мають суттєве значення. В описовій частині аудиторського звіту (листи керівництву) повинні бути викладені результати перевірки за такими основними напрямками: стан системи внутрішнього контролю; стан бухгалтерського обліку і звітності; дотримання законодавства при вчиненні аудіруемим особою господарських операцій; виявлені порушення та рекомендації щодо їх виправлення
Таким чином, на заключному етапі проводиться формування пакета документів, переданих іншим аудиторам для подальшого аналізу та обробки, а також складання звіту аудитора і надання його разом з робочою документацією керівнику групи. Виявлені зауваження, питання, які з точки зору аудитора, який перевіряє операції обліку грошових коштів у касі, підлягають подальшому аналізу та обробці іншими аудиторами, формуються у вигляді службових записок за встановленою формою. У звітних документах наводяться висновки та рекомендації щодо виявлених порушень та зауважень, з обов'язковим зазначенням посилання на нормативний документ, згідно з чинним законодавством. Робочі документи та звітні документи аудитора, підшиті у окрему папку за встановленою формою, представляються керівнику групи для включення результатів у звіт. 2.4 Перевірка касових операцій Приступаючи до перевірки операцій з грошовими коштами, аудитор повинен зібрати по можливості повну інформацію про стан внутрішнього контролю по даній ділянці обліку. З'ясувати, як дотримується касова дисципліна, наскільки жорстко контролюються операції з готівкою, у тому числі з валютою, як забезпечується санкціонування різних платежів з каси, можна шляхом фактичної перевірки, обстеження, спостереження і т.д. Необхідно переконатися, чи відповідає ухвалений в організації порядок ведення касових операцій порядку, встановленому відповідними нормативними документами. Метою перевірки касових операцій є формування думки про достовірність бухгалтерської звітності за розділом «Грошові кошти» і відповідності порядку ведення касових операцій чинним в Російській Федерації нормативним документам. Вся інформація про наявність та рух грошових коштів в касі збирається на рахунку 50 «Каса». До цього рахунку можуть бути відкриті такі субрахунки: 50-1 «Каса організації», 50-2 «Операційна каса», 50-3 «Грошові документи» та ін У силу того, що касові операції носять масовий характер, цей етап аудиторської перевірки є досить трудомістким. Проте касові операції одноманітні, а методи або процедури перевірки досить прості. Саме під час перевірки цієї ділянки основного аудитору доцільно залучати асистентів. При перевірці слід встановити, чи дотримується організація встановлений ліміт зберігання готівкових грошей, бо в касі можна зберігати лише невеликі грошові суми для оплати дрібних господарських витрат, видачі авансів на відрядження та інших невеликих платежів. За бажанням аудитора або директора організації можна провести інвентаризацію. Інвентаризація повинна проходити в присутності касира і головного бухгалтера. Касир повинен скласти касовий звіт. При інвентаризації каси необхідно перевірити: чи є наказ про призначення касира; чи укладений з касиром договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність встановленої форми; чи відповідає приміщення каси рекомендаціям щодо забезпечення збереження грошових коштів, з технічної укріпленості та оснащеності засобами пожежно-охоронної сигналізації. У касі можуть зберігатися грошові документи. До них відносяться путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, поштові марки, проїзні квитки, вексельні марки, оплачені авіаквитки та інші документи. Як вже було сказано, облік грошових документів ведеться на субрахунку 50-3 «Грошові документи», при цьому аналітичний облік ведеться за кожним видом грошових документів. Аудитору необхідно перевірити правильність обліку грошових документів (надходження і списання грошових документів оформлюється касовими прибутковими та видатковими документами і відображається у книзі по руху грошових документів; касир складає звіт по руху грошових документів і здає його головному бухгалтеру). Перевірка правильності ведення касових операцій проводиться суцільним чином. Починаючи з дня закінчення попередньої ревізії (аудиторської перевірки), всі касові документи піддаються суцільний перевірці. При цьому використовуються такі документи і регістри бухгалтерського обліку: звіти касира з прикладеними прибутковими і видатковими касовими ордерами; журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів; касова книга; корінці чеків використаних чекових книжок; виписки банку з рахунку організації з прикладеними до них документами; журнали - ордера за кредитами рахунків «Каса», «Розрахунковий рахунок», «Спеціальні рахунки в банках», «Грошові документи», «Переклади їсти дорогою», «Короткострокові кредити банків», «Довгострокові кредити банків», «Кредити банків для працівників»; відомості до відповідним журналам - ордерам, які проводяться по дебету рахунків. В першу чергу перевіряється правильність оформлення первинних документів, за якими проводилися операції, пов'язані з отриманням і видачею готівки. Усі касові документи повинні бути заповнені бухгалтерією чітко й ясно чорнилом, кульковою ручкою або виписані на машині (друкарській, обчислювальної) і виправлень чи виправлень навіть обумовлених. У прибуткових і видаткових касових ордерах зазначається підстава для їх складання, і перераховуються прикладені до них документи. Іноді на документах можуть відсутні номер, дата та інші реквізити, що дозволяє їх повторне використання. Прибуткові та видаткові касові ордери повинні протягом звітного року мати роздільне нумерацію, виписуватися в бухгалтерії організації в момент здійснення операції і реєструватися в спеціальному журналі. При виявленні пропуску в нумерації зазначених ордерів слід ретельно перевірити, чи не викликано це знищенням документів або іншими зловживаннями. При перевірці дотримання касової дисципліни уточнюють: не перевищували чи залишки готівки в касі встановленого банком ліміту, і використовувалася чи касова виручка на поточні потреби в межах встановлених норм; використовувалися чи отримані зі Світового банку готівка за цільовим призначенням, своєчасність і повноту повернення в банк невикористаних грошових коштів, отриманих на виплату заробітної плати, премій, допомог, пенсій, послуг, товарно-матеріальних цінностей та інших надходжень. При цьому слід мати на увазі, що організації мають право зберігати в касі готівку в межах ліміту, а також використовувати гроші з виручки у межах норм, встановлених банком за погодженням з керівником організації. Винятком є отримані суми для виплати заробітної плати, премій, стипендій, пенсій протягом трьох робочих днів (для колгоспів, виконкомів, сільських рад не понад 5 робочих днів), включаючи день отримання грошей в банку. Готівка понад ліміти повинна здаватися в обслуговуючий організацію банк. При перевірці дотримання встановленого ліміту залишку грошей в касі зіставляють їх фактичні залишки на окремі дати й у середньому за місяць з лімітом залишку. Фактичні залишки визначаються з урахуванням готівки в дні виплати заробітної плати, премій, допомог, пенсій, стипендій та ін Оперативний контроль за залишками грошей у касі ведеться на підставі касових звітів. Використання готівки перевіряється шляхом зіставлення даних про отримані в банку засобах з їх витрачанням відповідно до цільовим призначенням. Для узагальнення інформації про витрачання грошових коштів за цільовим призначенням доцільно складати відомість наступній форми. Своєчасність і повноту внесення в банк невикористаних грошових коштів перевіряють шляхом зіставлення дати і суми зарахування грошей на відповідний рахунок за даними виписок банку з датою закінчення виплати премій, посібників, пенсій та інших, яка вказана у дозвільної написи на платіжних відомостях, депонованої зарплати та інших раніше невиплачених сум, а також з датою і сумою оприбуткування грошей у касу по іншим надходженням. При цьому ретельно аналізуються повнота та своєчасність оприбуткування в касу грошових коштів, отриманих з банку шляхом зустрічної і взаємної звірки даних банківських виписок з рахунків організації, корінців чекових книжок, прибуткових касових ордерів і записів у касовій книзі. При цьому слід мати на увазі, що чекові книжки, корінці використаних чеків, а також невикористані чеки повинні зберігатися у головного бухгалтера. Зіпсовані чеки з написом «Анульовано» повинні зберігатися підклеєними до корінцях чеків. Під час перевірки чеків слід переконатися у наявності всіх виписок банку з рахунків організації. Якщо кінцевий залишок засобів у попередньої виписці відповідає початковому залишку в наступної, це свідчить про наявність всіх виписок у цій рахунку. Відсутні виписки необхідно зажадати у банку. Достовірність виписок визначається з їхньої зовнішнім ознаками (наявність необхідних реквізитів, підписів, штампів банку тощо) і шляхом зустрічної перевірки в банку. Вироблені виправлення в виписках посвідчуються підписом головного бухгалтера і гербовою печаткою банку. В обов'язковому порядку зустрічної перевірки у банку. Вироблені виправлення в виписках посвідчуються підписом головного бухгалтера і гербовою печаткою банку. В обов'язковому порядку зустрічної перевірці піддаються виписки, мають підчистки і виправлення, непідтверджені банком. Для полегшення праці та забезпечення повноти перевірки оприбуткування в касу отриманих у банку грошей доцільно складати відомість наступної форми. У неї записуються дані всіх чеків за зростаючим номерам, включаючи зіпсовані і анульовані чеки. Проти номери такого чека в відомості робиться відмітка «Анульовано». Це дозволяє виявити факти неоприбуткування в касу отриманих готівкових грошей. При виявленні випадків неоприбуткування грошей, виправлень, підчисток, розходжень в номерах чи розриву між датою отримання по виписці банку і оприбуткування їх до каси слід встановити їх причини. Для цього беруться письмових свідчень касира і головного бухгалтера організації, проводиться зустрічна перевірка в банку. Одночасно перевіряється повнота відображення по касі внесених в банк готівкових грошей та їх зарахування на рахунки підприємства. Для цього доцільно використовувати відомість наступної форми. Надалі перевіряють повноту оприбуткування грошей, отриманих за реалізовану продукцію, роботи, послуги, товарно-матеріальні цінності та ін, використовую при цьому звіти про їх рух, а також записи за рахунками їх обліку та реалізації. Причому дебетові записи за рахунками реалізації повинні звірятися з кредитовими записами за рахунками обліку цінностей, які кредитові записи з дебетовими записами за рахунком каси. При наявності заборгованості працівників або інших осіб за куплені цінності необхідно перевірити реальність виникнення заборгованості. При цьому слід зазначити, що цінності, реалізовані організацією за готівковий розрахунок повинні відпускатися лише за на товарної накладної (ТН - 2) штампа «Оплачено», тобто після внесення грошей до каси з видачею на руки квитанції прибуткового касового ордера. Забороняється матеріально відповідальним особам отримувати готівкові гроші за які відпускаються населенню цінності зі складу організації. У відомостях на виплату заробітної плати, премій, посібників, стипендій та інших, а також у видаткових касових ордерів та інших документах на видачу коштів перевіряється справжність підписів одержувачів грошей. Для цього підписи в одних відомостях чи інших документах зіставляються з підписами в інших, причому особлива увага звертається на виправлення і підчистки. У деяких випадках виробляється опитування одержувачів грошей. Піддається перевірці також правильність стягування ПДВ та повнота оприбуткування квартирної плати, оплати комунальних послуг, за утримання дітей у дошкільних дитячих установах та інших надходжень. У цьому випадку користуються зустрічної перевіркою операцій, отримують письмові та усні пояснення відповідних осіб. При перевірці касових операцій уточнюють правильність підрахунку оборотів по приходу і витраті в касових звітах, визначення залишків на кінець звітного періоду і перенесення їх з однієї сторінки на іншу, а також відповідність залишку за звітом касира на кінець місяця залишку за рахунком 50 «Каса» у Головній книзі. Особливу увагу слід приділити обгрунтованості витрати грошових коштів, що відносяться на витрати виробництва та інші рахунки без виправдувальних документів. На підставі даних звітів касира і доданих до них виправдувальних документів, а також записів у облікових регістрах перевіряється правильність кореспонденції рахунків рухом коштів у касі. Усі виявлені порушення відображаються у відповідному розділі акта ревізії або аудиторської перевірки з посиланнями на що докладалися до акту відомості, таблиці та інші дані, що свідчать про допущені порушення. 2.5 Типові помилки, виявлені при проведенні аудиту грошових коштів організації У ході аудиторської перевірки можуть бути виявлені різноманітні помилки і шахрайство, які тягнуть за собою спотворення бухгалтерської звітності організації. У даній главі будуть розглянуті різні види можливих помилок чи шахрайства, які можуть бути виявлені в ході аудиторської перевірки, і дії аудитора при виявленні перекручень у фінансовій звітності організації. У ході аудиторської перевірки аудитор виконує певні процедури для отримання гарантії, що фінансова звітність правильно відображає реальне економічне становище клієнта, але деякі викривлення можуть виявитися непоміченими. При перевірці повноти та достовірності фінансової звітності аудитор може виявити шахрайство або помилку. Шахрайство на увазі такі дії, як змова, маніпуляція обліковими записами, знищення результату господарських операцій, фальсифікація і підробка бухгалтерських документів, неадекватні записи в обліку, умисно неправильні роз'яснення посадових осіб. Помилка - ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних або логічних похибок в облікових записах і угрупованнях, недогляду в повноті обліку чи неправильного уявлення фактів господарської діяльності, наявності та стану майна, розрахунків і т.п. Як свідчить досвід аудиторських перевірок, найбільш поширеними помилками, які виявляються під час перевірки касових операцій, є наступні: - Відсутність первинних касових документів або оформлення їх з порушенням встановлених вимог: наприклад, видача грошей з каси, не підтверджена розпискою одержувача у видатковому касовому ордері, на виправдання витрати готівки по касі не приймається. Ця сума вважається нестачею і стягується з касира. Готівкові гроші, не підтверджені прибутковими касовими ордерами, вважаються надлишками каси і зараховуються в доход організації і т.п. - Грубим порушенням розрахунків готівкою між організаціями вважається неоприбуткування і привласнення грошових коштів, що надійшли від різних фізичних, юридичних осіб по прибуткових ордерах, а також грошових сум з банків. Суцільний перегляд всіх доданих до звіту касира за певний день прибуткових і видаткових касових ордерів дозволяє виявити перелік документів, реквізити яких не збігаються з Журналом реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів. Дані факти відображаються в робочій документації аудитора. - Зайве списання грошей по касі з повторним використанням одних і тих самих документів або фальшивих документів; - Недотримання встановленого ліміту розрахунків готівкою між юридичними особами; По організації, не представила розрахунок на встановлення ліміту залишку готівки в касі в жодне з обслуговуючих установ банку, ліміт залишку каси вважається нульовим, а нездана організацією в установи банків готівка понадлімітною. До аудиторської перевірки повинна бути представлена довідка банку про встановлення ліміту залишку готівки у касі. - Здійснення розрахунків з населенням за готову продукцію, товари, послуги без застосування контрольно-касових машин; - Некоректне відображення касових операцій в облікових регістрах; - Арифметичні помилки при підрахунку оборотів і залишків в облікових регістрах при ручному веденні обліку; - Формальне проведення інвентаризацій каси; Досвід аудиторських перевірок показує, що типовими помилками, які виявляються під час перевірки банківських операцій, є наступні: - Відсутність платіжних документів, що підтверджують факт здійснення операцій, або оформлення їх неналежним чином; - Відсутність додатків до платіжних документів, що послужило підставою для здійснення операцій; - Перерахування авансів за безтоварними рахунками без попереднього оформлення договору та з інших сумнівних операціях; - Невідповідність даних у платіжних дорученнях даними виписки банку; - Некоректна кореспонденція рахунків з обліку банківських операцій. Типові помилки, які виявляються в ході аудиторської перевірки валютних операцій, є: - Неповне зарахування валютної виручки на транзитні валютні рахунки; - Неправильне застосування курсів іноземної валюти при відображенні в обліку валютних операцій і розрахунку курсової різниці; - Некоректні кореспонденції бухгалтерських рахунків. Вартісне вимір можливих помилок може встановлюватися в договорі з клієнтом. На стадії планування аудитор в кожному конкретному випадку повинен встановлювати максимальний рівень помилок, присутність яких він може допустити в бухгалтерії перевіряється організації. Одинична (випадкова) помилка величиною менше 1000 рублів не представляє інтересу, вона навіть не буде помітна у фінансовій звітності організації. Якщо ж помилка повторюється, то її значимість визначається за сукупністю всіх подібних помилок. При виявленні шахрайства або помилки аудитор зобов'язаний з'ясувати у керівництва та персоналу організації їх причини. Він повинен визначити їх вплив на фінансову звітність. Якщо передбачуване шахрайство або помилка могли призвести до спотворення звітності, то для відновлення істини він повинен виконати додаткові процедури. Характер процедур залежить від ступеня впливу помилок спотворення на зміст фінансової звітності. Будь-яка підозра аудитора про можливе шахрайство або помилку, провідним до матеріальних спотворень звітності, змушує розширити процедури підтвердження, тобто розсіяти або підтвердити підозри. Відповідальність за виявлення і обгрунтування шахрайства або помилки несе аудитор. Відповідальність за фактом шахрайства або помилки покладається на винних і на керівництво підприємства. Висновок аудитора має гарантувати, що шахрайства та суттєвих помилок у фінансовій звітності організації немає, або їх виявлено повністю, або помилки виправлені. Якщо шахрайство або помилка могли бути попереджені або виявлені при внутрішньому контролі, але цього не сталося, то аудитор повинен переглянути попередню оцінку і, зменшивши довіру до неї, розширити сектор перевірки, ввівши додаткові процедури. Якщо шахрайство чи помилка пов'язані з участю керівництва організації, то аудитор повинен передбачити достовірність отриманих раніше даних та даних. Якщо шахрайство чи помилка істотні, то аудитор має право переглянути питання про свої зобов'язання перед клієнтом. Судження про шахрайство або значної помилку повинно бути доказовим. Коли виникають сумніви в ступені причетності керівництва організації до виявлених порушень, аудитор повинен отримати юридичну консультацію щодо прийнятності відповідних законодавчих процедур. 3. Аналіз руху грошових коштів ТОВ «ТРАНС-БУД» 3.1 Аналіз складу грошових коштів Основними завданнями аналізу грошових коштів є: оперативний, повсякденний контроль за збереженням готівкових грошових коштів і цінних паперів у касі організації; контроль за використанням грошових коштів суворо за цільовим призначенням; контроль за правильними і своєчасними розрахунками з бюджетом, банками, персоналом; контроль за дотриманням форм розрахунків, встановлених в договорах з покупцями і постачальниками; своєчасна вивірка розрахунків з дебіторами і кредиторами для виключення простроченої заборгованості; діагностика стану абсолютної ліквідності організації; прогнозування здатності організації погасити виникли зобов'язання у встановлені терміни; сприяння грамотному управлінню грошовими потоками організації.
Аналіз грошових коштів (Таблиця 8 - Аналіз складу грошових коштів) і керування грошовими потоками є одним з найважливіших напрямів діяльності головного бухгалтера. Воно включає в себе розрахунок часу обороту грошових коштів (фінансовий цикл), аналіз грошового потоку, його прогнозування, визначення оптимального рівня грошових коштів, складання бюджетів грошових коштів і т.п. Значимість такого виду активів, як грошові кошти, на думку Джона Кейнса, визначається трьома основними причинами: рутинність - грошові кошти використовуються для виконання поточних операцій; оскільки між вхідними та вихідними грошовими потоками завжди є часовий лаг, організація змушена постійно тримати вільні грошові кошти на розрахунковому рахунку; обережність - діяльність організації не носить жорстко зумовленого характеру, тому грошові кошти необхідні для виконання непередбачених платежів; спекулятивність - грошові кошти необхідні за спекулятивними міркувань, оскільки постійно існує ненульова ймовірність того, що несподівано представиться можливість вигідного інвестування.
Разом з тим омертвляння фінансових ресурсів у вигляді грошових коштів пов'язане з певними втратами - з деякою часткою умовності їх величину можна оцінити розміром упущеної вигоди від участі в будь-якому доступному інвестиційному проекті. Тому будь-яке організація повинна враховувати два взаємно виключають обставини: підтримання поточної платоспроможності й одержання додаткового прибутку від інвестування вільних грошових коштів. Таким чином, одним з основних завдань управління грошовими ресурсами є оптимізація їх середнього поточного залишку. Аналіз руху грошових засобів проводять на підставі форми № 4 «Звіт про рух грошових коштів». Всього грошових коштів у 2009 р. було 79629 тис. руб. (100%). Залишок грошових коштів склав 25,6%, а 74,4% довелося на що надійшли грошові кошти. З поступили коштів основна частина припадає на виручку від продажу товарів, робіт, послуг 71,8% і на інші надходження 2,6%. Використано коштів було 97,1%. З них основні витрати, це витрати на оплату придбаних товарів, робіт, послуг 75,9%. Залишок склав 2,9%. 3.2 Аналіз руху грошових коштів У світовій практиці обліку велику увагу надається вивченню і прогнозу руху грошових коштів. Це пов'язано з тим, що проблеми з готівкою виникають через об'єктивної нерівномірності надходжень і виплат або в результаті непередбачених обставин. Якою б не була причина відсутності готівкових грошей, наслідки для організації можуть бути дуже серйозні. Отже, грошову готівку необхідно планувати і аналізувати її рух [32, 211]. Головна мета аналізу руху грошових коштів - оцінити здатність організації генерувати грошові кошти в розрізі і в терміни, необхідні для здійснення планованих витрат. Платоспроможність і ліквідність організації часто знаходяться в залежності від реального грошового обігу організації у вигляді потоку грошових платежів, що проходять через рахунки господарюючого суб'єкта. Тому аналіз руху грошових коштів суттєво доповнює методику оцінки ліквідності та платоспроможності й дає можливість більш об'єктивно оцінити фінансове благополуччя організації. Аналіз руху грошових коштів проводиться за даними звітного періоду. На перший погляд такий аналіз, як і будь-який інший розділ ретроспективного аналізу, має порівняно невисоку цінність для головного бухгалтера, а проте можна навести аргументи, до певної міри, виправдовують його проведення. Вище було наведено приклад досить парадоксальну ситуацію, коли організація є прибутковою, але не має коштів розплатитися зі своїми працівниками і контрагентами. Результати аналізу фінансових результатів організації повинні бути узгоджені із загальною оцінкою фінансового стану організації, яка більшою мірою залежить не від розмірів прибутку, а від здатності організації своєчасно погашати свої борги, тобто від ліквідності активів. Остання залежить від реального грошового обігу організації, що супроводжується потоком грошових платежів і розрахунків, що проходять через розрахунковий та ін рахунку організації. Тому бажана ефективність господарської діяльності, стійкий фінансовий стан будуть досягнуті лише при достатньому і узгодженому контролі за рухом прибутку, оборотного капіталу і грошових коштів. Основним джерелом інформації для проведення аналізу взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових коштів є баланс (ф. № 1), додаток до балансу (ф. № 5), звіт про фінансові результати та їх використання (ф. № 2). Особливістю формування інформацією цих звітах є метод нарахувань, а не касовий метод. Це означає, що отримані доходи, або понесені витрати можуть відповідати реальному «припливу» або «відтоку» грошових коштів організації. У звіті може бути показано достатня величина прибутків і тоді оцінка рентабельності буде високої, хоча в той же час організація може відчувати гостру нестачу грошових коштів для свого функціонування. І, навпаки, прибуток може бути незначною, а фінансовий стан організації - цілком задовільним. Показані в звітності організації, дані про формування та використання прибутку не дають повного уявлення про реальний процес руху грошових коштів. Наприклад, достатньо для підтвердження сказаного зіставити величину балансового прибутку, показаної в ф. № 2 звіту про фінансові результати та їх використання з величиною зміни коштів в балансі (стор. 270-310). Прибуток є лише одним із чинників (джерел) формування ліквідності балансу. Іншими джерелами є: кредити, позики, емісія цінних паперів, вклади засновників, інші. Тому в деяких країнах у час віддається перевагу звіту про рух грошових коштів як інструменту аналізу фінансового стану фірми. Наприклад, у США з 1988 року введено стандарт, за яким організація, замість составлявшегося ними до цього звіту про зміни у фінансовому становищі, повинні складати звіт про рух грошових коштів. Такий підхід дозволяє більш об'єктивно оцінити ліквідність фірми в умовах інфляції і з урахуванням того, що при складанні інших форм звітності використовується метод нарахування, тобто він передбачає відображення витрат незалежно від того, отримані чи сплачено відповідні грошові суми. Звіт про рух грошових коштів - це документ фінансової звітності, в якому відображаються надходження, витрачання і нетто-зміни грошових коштів у ході поточної господарської діяльності, а також інвестиційної та фінансової діяльності за певний період. Ці зміни відображаються так, що дозволяють встановити взаємозв'язок між залишками грошових коштів на початок і кінець звітного періоду. Звіт про рух грошових коштів - це звіт про зміни фінансового стану, складений на основі методу потоку грошових коштів. Він дає можливість оцінити майбутні надходження грошових коштів, проаналізувати здатність фірми погасити свою короткострокову заборгованість і виплатити дивіденди, оцінити необхідність залучення додаткових фінансових ресурсів. Даний звіт може бути складений або у формі звіту про зміни у фінансовому положенні (із заміною показника «чисті оборотні активи» на показник «кошти»), або за спеціальною формою, де напрямки руху грошових коштів згруповані по 3 напрямкам: господарська (операційна) сфера, інвестиційна та фінансова сфери. У сфері виробничо-господарської діяльності відбиваються статті, які використовуються при розрахунку чистого прибутку у звіті про прибутки та збитки. Сюди включаються такі надходження, як оплата покупцями товарів і наданих послуг, відсотки і дивіденди, сплачені іншими компаніями, надходження від реалізації необоротних активів. Відтік грошових коштів викликається такими операціями, як виплата заробітної плати, виплата відсотків по позиках, оплата продукції і послуг, витрати по сплаті податків та інші. Ці статті коригуються на надходження і витрати нараховані, але не оплачені або нараховані, але не потребують використання грошових коштів. Крім того, виключаються, щоб уникнути повторного рахунку, статті, що впливають на чистий прибуток, які розглядаються в розділах фінансової та інвестиційної діяльності. Таким чином, для розрахунку приросту або зменшення грошових коштів у результаті виробничо-господарської діяльності необхідно здійснити наступні операції: 1) Розрахувати оборотні активи і короткострокові зобов'язання, виходячи з методу грошових потоків. При коригуванні статей оборотних активів слід їх приріст відняти від суми чистого прибутку, а їх зменшення за період, додати до чистого прибутку. Це обумовлено тим, що, оцінюючи оборотні активи за методом потоку грошових коштів, ми завищуємо їх суму, тобто, занижуємо прибуток. Насправді приріст оборотних коштів не тягне за собою збільшення грошових коштів в такій же мірі що й прибутку. При коригуванні короткострокових зобов'язань, навпаки, їх зростання варто додати до чистого прибутку, тому що цей приріст не означає відтоку грошових коштів; зменшення короткострокових зобов'язань віднімається з чистого прибутку. 2) Коригування чистого прибутку на витрати, які не потребують виплати коштів. Для цього відповідні витрати за період необхідно додати до суми чистого прибутку. Прикладом таких витрат є амортизація матеріальних необоротних активів. 3) Виключити вплив прибутків і збитків, отриманих від неординарної діяльності, таких як результати від реалізації необоротних активів і цінних паперів інших компаній. Вплив цих операцій, враховане також при розрахунку суми чистого прибутку у звіті про прибуток, елімінується щоб уникнути повторного рахунки: збитки від цих операцій слід додати до чистого прибутку, а прибутку - вилучити з суми чистого прибутку. Інвестиційна діяльність включає в основному операції, пов'язані з змінам у необоротних активах. Це - «Реалізація і купівля нерухомості», «Продаж і купівля цінних паперів інших компаній», «Надання довгострокових позик», «Надходження коштів від погашення позик». Фінансова сфера включає такі операції як зміни в довгострокових зобов'язаннях фірми і власному капіталі, продаж і покупка власних акцій, випуск облігацій компанії, виплата дивідендів, погашення компанією своїх довгострокових зобов'язань. У кожному розділі окремо наводяться дані про надходження коштів та про їх витрачання за кожною статтею, на підставі чого визначається загальна зміна грошових коштів на кінець періоду як алгебраїчна сума грошових коштів на початок періоду і змін за період. Розглянемо алгоритм роботи зі звітом про рух грошових коштів. У розділі виробничо-господарської діяльності сума чистого прибутку коректується наследующие статті: 1) додаються до чистий прибуток: амортизація, зменшення рахунків до отримання, збільшення витрат майбутніх періодів, втрати від реалізації нематеріальних активів, збільшення заборгованості зі сплати податку. 2) віднімаються: прибуток від продажу цінних паперів, збільшення авансових виплат, збільшення МЗП (матеріально-виробничих запасів), зменшення рахунків до оплати, зменшення зобов'язань, зменшення банківського кредиту. У розділі інвестиційної діяльності: 1) додаються: продаж цінних паперів і матеріальних необоротних активів. 2) віднімаються: купівля цінних паперів і матеріальних необоротних активів. У сфері фінансової діяльності: 1) додаються емісія звичайних акцій. 2) віднімаються: погашення облігацій та виплата дивідендів. На завершення аналізу виробляється розрахунок коштів на початок і кінець року, що дозволяє говорити про зміни у фінансовому становищі фірми. Чинниками зміни прибутку є витрати, які включаються до собівартості продукції, зміна обсягу продажів у кредит, нарахування податків і дивідендів і ін Звітна прибуток коригується також на величину поправок, не що відбивають рух грошових коштів: а) амортизація основних засобів і нематеріальних активів; б) втрати від реалізації основних засобів і нематеріальних активів; в) прибуток від реалізації основних засобів; г) витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Важливою компонентою фінансового стану є рух обігового капіталу чи поточних активів організації. З обороту мобільних активів як б починається весь процес звернення капіталу, наводиться в рух весь ланцюжок господарської активності організації. Тому чинникам прискорення оборотних коштів, синхронізації руху оборотного капіталу з прибутком та грошовими коштами слід приділяти максимум уваги. Факторами «припливу» оборотного капіталу є: Факторами «відтоку» оборотного капіталу є: закупівлі сировини і матеріалів, придбання об'єктів основних засобів, виплата заробітної плати, сплата% за кредити, збільшення резерву по сумнівних боргах, списання запасів товарно-матеріальних цінностей як втрати,
Фінансова діяльність організації пов'язана з надходженням коштів внаслідок отримання довгострокових і короткострокових кредитів і позик, бюджетних асигнувань та витрачанням коштів у вигляді погашення заборгованості за отриманими раніше кредитами і позиками, виплати дивідендів, відсотків. Аналіз руху грошових коштів проводиться прямим і непрямим методами. Для цілей аналізу, крім форм № 1 «Бухгалтерський баланс» і № 4 «Звіт про рух грошових коштів», залучаються дані форми № 5 «Додаток до балансу підприємства» та Головної книги. За допомогою цих джерел визначається рух грошових коштів у рамках поточної, інвестиційної та фінансової діяльності. Прямий метод розрахунку показників грошового потоку складається в угрупованні та аналізі даних бухгалтерського обліку, що відображають рух коштів у розрізі трьох сфер діяльності. Непрямий метод полягає в перегрупування даних балансу, додатки до нього і звіту про прибутки і збитки та їх коригування з метою перерахунку фінансових показників в показники руху грошових коштів. Аналіз руху грошових коштів прямим методом детально розкриває рух грошових коштів на рахунках бухгалтерського обліку, дозволяє робити висновки щодо достатності коштів для сплати за рахунками поточних зобов'язань, а також здійснення інвестиційної діяльності. Для оцінки руху грошових коштів прямим методом складають аналітичну таблицю 8. Для аналізу реального руху грошових коштів необхідно виділити і проаналізувати всі напрями надходження (припливу) грошових коштів, а також їх вибуття (відтоку). Аналіз фінансових потоків слід проводити у двох розрізах: з урахуванням залишків грошових коштів і зобов'язань і без урахування залишків, це дозволяє виявити життєздатність »організації. За змістом прямий метод близький до складання балансу доходів і витрат. Він дозволяє судити про ліквідність організації, оскільки детально розкриває рух грошових коштів на рахунках, що дає можливість зробити висновок, чи достатньо коштів для виконання поточних зобов'язань, а також інвестицій. Аналіз руху грошових коштів прямим методом детально розкриває рух грошових коштів на рахунках бухгалтерського обліку, дає можливість робити висновки щодо достатності коштів для сплати за рахунками поточних зобов'язань, а також здійснення інвестиційної діяльності. У той же час прямий метод не розкриває взаємозв'язку фінансового результату (прибутку) і зміни величини грошових коштів на рахунках організації. Щоб виявити цю взаємозв'язок, необхідно скористатися непрямим методом аналізу, суть якого полягає в перерахунку суми чистого прибутку. Аналіз руху грошових коштів непрямим методом доцільно починати з оцінки змін в стані активів організації та їх джерел за даними ф. № 1 «Бухгалтерський баланс». Потім оцінюють, як зміни по кожній статті активів і пасивів відбилися на стані грошових коштів організації та її чистого прибутку. Для цього можна скласти таку таблицю. Таблиця 10 - Зміна вартості майна організації та джерел його утворення за звітний період, тис. руб.
Статті балансу | На початок року | На кінець року
| Зміна за звітний період (+,-) | Актив |
|
|
| Сировина, матеріали та інші аналогічні цінності | 3079 | 15706 | + 12627 | Витрати в незавершеному будівництві | 11759 | 6844 | -4915 | Готова продукція і товари для перепродажу | 4941 | 4941 | 0 | ПДВ по придбаних цінностях | 0 | 112 | + 112 | Дебіторська заборгованість | 35683 | 118947 | + 83264 | Грошові кошти | 20392 | 2334 | -18058 | Пасив |
|
|
| Постачальники і підрядчики | 26630 | 11386 | -15244 | Заборгованість перед персоналом організації | 109 | 187 | + 78 | Заборгованість перед позабюджетними фондами | 24 | 60 | + 36 | Заборгованість з податків і зборів | 449 | 2556 | +2107 | Інші кредитори | 53276 | 127720 | +74444 |
Далі слід встановити, як зміни по кожній статті оборотних активів і зобов'язань, проаналізованих у даній таблиці відбилися на стані грошових коштів організації та її чистого прибутку. За даними форми № 2 аналізованої організації виручка від реалізації склала 95461 тис. руб., А сума дебіторської заборгованості за даними таблиці № 2 збільшилася на 83264 тис. руб. Тоді реальний приріст грошових коштів складе 95461 - 83264 = 12197 тис. руб. Це означає, що величина чистого прибутку, відображена у формі № 2, була завищена на 83264 тис. руб. і ця сума повинна бути виключена з неї. Також коригується чистий прибуток, пов'язана зі зміною суми авансів, отриманих від постачальників. Операції, що відображаються на пасивних рахунках, мають зворотний механізм впливу на рух грошових коштів. Якщо залишки за статтями зобов'язань у звітному періоді зростають, то сума їх збільшення повинна бути додана до чистого прибутку. Якщо залишки зменшуються, отже, за рахунками зобов'язань було заплачено більше, ніж вказано у звіті про рух грошових коштів і сума їх зменшення повинна виключатися з величини чистого прибутку. Особливий характер мають коригування величини чистого прибутку, пов'язані з операціями нарахування амортизації по основних засобах і нематеріальних активів, оскільки зазначені витрати зменшують прибуток звітного року, але не впливають на рух грошових коштів. Тому для того, щоб отримати повну величину грошового потоку, до чистого прибутку слід додати суму нарахованої амортизації. У звітному році від всієї діяльності було отримано чистого прибутку на суму 14886 тис. руб. У результаті операцій, відображених у формах № 1, 2, 4, 5 та на рахунках Головної книги, стан грошових коштів погіршився. Їх залишок на кінець року зменшився на 18058 тис. руб. і склав 2334 тис. руб. Спосіб оцінки достатності грошових коштів полягає у визначенні числа оборотів і тривалості періоду оборотів в днях. З цією метою розраховують коефіцієнт оборотності грошових коштів (число оборотів протягом аналізованого періоду): Виручка від реалізації (стор. 010 ф. 2) 95461000 До об. ден. СР = - = - = 8,40 0,5 (стор. 260 бал.нач. Р. +260 бал.кон. Р.) 0,5 (20392000 +2334000) Тривалість обороту в днях: Середні залишки грошових коштів х Т 10000 * 360 Д = - = - = 34,37 Виручка від реалізації 95461000 де Т - тривалість аналізованого періоду в днях. Для проведення більш точних розрахунків при обчисленні цього показника замість знаменника «виручка від реалізації» може бути використаний «середній оборот грошових коштів за період», для обчислення якого слід використовувати кредитовий оборот за рахунком 51 «Розрахункові рахунки». У тому випадку, якщо в організації істотна частина розрахунків проходить через касу і спеціальні рахунки, зазначені витрати грошових коштів повинні бути додані до суми кредиту рахунку 51 «Розрахункові рахунки». Якщо організація проводить розрахунки у валюті, величина середнього обороту повинні бути збільшена на суму кредитового обороту за рахунком 52 «Валютні рахунки». Своєрідним барометром виникнення фінансових труднощів служить тенденція скорочення частки грошових коштів у складі оборотних активів організації при зростаючому обсязі її поточних зобов'язань. Тому щомісячний аналіз співвідношення грошових коштів і найбільш термінових зобов'язань (термін яких закінчується у поточному місяці) може дати досить промовисту картину надлишку (нестачі) грошових коштів в організації. Аналіз грошових коштів організації поставляє цінну інформацію керівництву організації та його інвесторам. Ці відомості дозволяють контролювати поточну платоспроможність організації, приймати оперативні рішення щодо її стабілізації, оцінювати перспективи інвестицій. Аналіз руху грошових потоків, на відміну від інших методів оцінки фінансового стану, дає можливість зробити більш обгрунтовані висновки про те, в якому обсязі і з яких джерел були отримані надійшли в організацію грошові кошти і які основні напрямки їх використання, чи здатна організація відповідати за своїми поточними зобов'язаннями, чим пояснюються розбіжності отриманого прибутку і грошових коштів і т.п. 3.3 Оптимізація рівня грошових коштів організації Дуже важливо при управлінні грошовими потоками організації здійснювати оптимізацію. Оптимізація грошових потоків - це вибір найкращих форм організації на підприємстві, враховуючи умови та особливості здійснення господарської діяльності. Основні види оптимізації грошових коштів: Збалансування обсягів грошових потоків направлено на забезпечення необхідної пропорційності обсягів позитивного і негативного видів грошових коштів. Синхронізація грошових потоків у часі - спрямована на забезпечення необхідного рівня платоспроможності організації при зниженні розміру страхових грошових активів. При здійсненні синхронізації необхідно провести класифікацію за рівнем нейтралізуемості, за рівнем передбачуваності і т.д. Управління грошовими коштами організації являє собою одну з фундаментальних проблем сучасного фінансового менеджменту. Незважаючи на наявність великої кількості досліджень у галузі управління грошовими коштами, у вітчизняній економічній науці ще не склалося чіткого розуміння сутності грошових потоків, не розроблені методики їх прогнозування та оптимізації. Багато в чому це пов'язано з відмінностями, що існують у фінансовому управлінні різних країн, рівнем розвитку національних економік і фінансових ринків, законодавства та іншими факторами зовнішнього і внутрішнього порядку, прямо або побічно впливають на рух грошових потоків конкретних економічних суб'єктів. Оптимізація потоків грошових коштів - одна з важливих завдань антикризового фінансового управління. Грошові потоки, що створюються поточною діяльністю організації, часто переходять у сферу інвестиційної діяльності, де можуть використовуватися для розвитку організації. Однак вони можуть бути спрямовані і до сфери фінансової діяльності для виплати дивідендів акціонерам. У дійсності поточна діяльність часто підтримується за рахунок фінансової та інвестиційної діяльності, що забезпечує виживання багатьох підприємств у нестабільному економічному середовищі. Труднощі у фінансовому управлінні викликають, як правило, питання прогнозування та оптимізації грошових потоків. В даний час відсутня загальноприйнята методика прогнозування грошових потоків, недостатньо вивчені і узагальнені методи оптимізації грошових потоків. Розробки, що стосуються прогнозування і оперативного аналізу ДП організації, належать переважно закордонним економістам і орієнтовані на стабільну ринкову економіку. Прогнозування набуває для вітчизняних підприємств і організацій особливий сенс, оскільки дозволяє побачити контури свого майбутнього розвитку. Прогнозування грошових потоків - це процес розробки прогнозу припливу і відтоку грошових коштів організації. Оптимізація грошових потоків являє собою процес вибору найкращих форм організації грошових потоків з урахуванням умов та особливостей здійснення господарської діяльності. Основними цілями оптимізації ДП є: - Забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків; - Забезпечення синхронності формування обсягів грошових потоків у часі; - Забезпечення зростання чистого грошового потоку організації. Основу оптимізації ДП складає забезпечення збалансованості обсягів позитивного і негативного їх видів. Формування оптимальних грошових потоків дозволяє забезпечити збалансованість між операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю організації. Оптимізацію ДП повинно передувати вивчення факторів, що впливають на їх обсяги та характер формування у часі. Ці фактори поділяють на зовнішні та внутрішні (рис. 1). Рисунок 1 - Фактори, що впливають на формування грошових потоків організації  Оптимізація грошових потоків являє собою процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов та особливостей здійснення його господарської діяльності. Основними цілями оптимізації є: - Забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків; - Забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі; - Забезпечення зростання чистого грошового потоку організації. Основними об'єктами оптимізації виступають: позитивний грошовий потік; негативний грошовий потік; залишок грошових активів; чистий грошовий потік.
Найважливішою передумовою здійснення оптимізації грошових потоків є вивчення факторів, що впливають на їх обсяги та характер формування у часі. Ці чинники можна підрозділити на зовнішні і внутрішні. Система основних факторів, що впливають на формування грошових потоків організації. До зовнішніх факторів належать: 1. Кон'юнктура товарного ринку. Зміна кон'юнктури цього ринку визначає зміна головної компоненти позитивного грошового потоку організації - обсягу надходження грошових коштів від реалізації продукції. Підвищення кон'юнктури товарного ринку, в сегменті якого організація здійснює свою операційну діяльність, призводить до зростання обсягу позитивного грошового потоку за цим видом господарської діяльності. І навпаки - спад кон'юнктури викликає так званий «спазм ліквідності», що характеризує викликану цим спадом тимчасовий брак грошових коштів при скупченні в організації значних запасів готової продукції, яка не може бути реалізована. 2. Кон'юнктура фондового ринку. Характер цієї кон'юнктури впливає, перш за все, на можливість формування грошових потоків за рахунок емісії акцій і облігацій організації. Крім того, кон'юнктура фондового ринку визначає можливість ефективного використання тимчасово вільного залишку грошових коштів, викликаного несостикованностью обсягів позитивного і негативного грошових потоків організації в часі. Нарешті, кон'юнктура фондового ринку впливає на формування обсягів грошових потоків, що генеруються портфелем цінних паперів організації, у формі одержуваних відсотків і дивідендів. 3. Система оподаткування організації. Податкові платежі становлять значну частину обсягу негативного грошового потоку організації, а встановлений графік їх здійснення визначає характер цього потоку в часі. Тому будь-які зміни в податковій системі - поява нових видів податків, зміна ставок оподаткування, скасування або надання податкових пільг, зміна графіка внесення податкових платежів - визначають відповідні зміни в обсязі та характері негативного грошового потоку організації. 4. Усталена практика кредитування постачальників і покупців продукції і товарів. Ця практика визначає сформований порядок придбання товарів - на умовах передоплати; на умовах готівкового платежу («платежу проти документів»); на умовах відстрочки платежу (надання комерційного кредиту). Вплив цього фактора проявляється у формуванні як позитивного (при реалізації продукції), так і негативного (при закупівлі сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих) грошового потоку організації в часі. 5. Доступність фінансового кредиту. Ця доступність багато в чому визначається сформованою кон'юнктурою кредитного ринку (тому цей фактор розглядається як зовнішній, що не враховує рівень кредитоспроможності конкретних підприємств). У залежності від кон'юнктури цього ринку зростає або знижується обсяг пропозиції «коротких» чи «довгих», «дорогих» або «дешевих» грошей, а відповідно і можливість формування грошових потоків організації за рахунок цього джерела (як позитивного - при отриманні фінансового кредиту, так і негативного - при його обслуговуванні і амортизації суми основного боргу). 6. Система здійснення розрахункових операцій господарюючих суб'єктів. Характер розрахункових операцій впливає на формування грошових потоків у часі: якщо розрахунок готівкою прискорює здійснення цих потоків, то розрахунок чеками, акредитивами та іншими платіжними документами ці потоки відповідно уповільнює. 7. Можливість залучення коштів безоплатного цільового фінансування. Такою можливістю володіють в основному державні підприємства різного рівня підпорядкування. Вплив цього фактора проявляється в тому, що формуючи певний додатковий обсяг позитивного грошового потоку, він не викликає відповідного обсягу формування негативного грошового потоку організації. До внутрішніх факторів належать: 1. Життєвий цикл організації. На різних стадіях цього життєвого циклу формуються не тільки різні обсяги грошових потоків, але і їх види (по структурі джерел формування позитивного грошового потоку). Характер поступального розвитку організації за стадіями життєвого циклу відіграє велику роль у прогнозуванні обсягів та видів грошових потоків. 2. Тривалість операційного циклу. Чим коротше тривалість цього циклу, тим більше оборотів здійснюють грошові кошти, інвестовані в оборотні активи, і відповідно тим більше обсяг і вище інтенсивність як позитивного, так і негативного грошових потоків організації. Збільшення обсягів грошових потоків при прискоренні операційного циклу не тільки не призводить до зростання потреби в коштах, інвестованих в оборотні активи, але навіть знижує розмір цієї потреби. 3. Сезонність виробництва та реалізації організації. За джерелами свого виникнення цей фактор можна було б віднести до числа зовнішніх, однак технологічний прогрес дозволяє організації надавати безпосередній вплив на інтенсивність його прояви. 4. Невідкладність інвестиційних програм. Ступінь цієї невідкладності формує потребу в обсязі відповідного негативного грошового потоку, збільшуючи водночас необхідність формування позитивного грошового потоку. 5. Амортизаційна політика організації. Вибрані організацією методи амортизації основних засобів, а також терміни амортизації нематеріальних активів створюють різну інтенсивність амортизаційних потоків, які грошовими коштами безпосередньо не обслуговуються. При здійсненні прискореної амортизації активів зростає частка амортизаційних відрахувань і відповідно знижується частка чистого прибутку організації. 6. Коефіцієнт операційного левериджу. Робить істотний вплив на пропорції темпів зміни обсягу чистого грошового потоку та обсягу чистого грошового потоку та обсягу реалізації продукції. Механізм цього впливу на формування чистого прибутку організації. 7. Фінансовий менталітет власників і менеджерів організації. Вибір консервативних, поміркованих або агресивних принципів фінансування активів і здійснення інших фінансових операцій визначає структура видів грошових потоків організації, обсяги страхових запасів окремих видів активів, рівень прибутковості фінансових інвестицій. Основу оптимізації грошових потоків організації становить забезпечення збалансованості обсягів позитивного і негативного їх видів. Негативні наслідки дефіцитного грошового потоку виявляються у зниженні ліквідності і рівня платоспроможності організації, зростанні простроченої кредиторської заборгованості постачальникам сировини і матеріалів, підвищення частки простроченої заборгованості за отриманими фінансовими кредитами, затримки виплати заробітної плати, зростання тривалості фінансового циклу, а в кінцевому рахунку - в зниженні рентабельності використання власного капіталу і активів організації. Негативні наслідки надлишкового грошового потоку виявляються у втраті реальної вартості тимчасово невикористовуваних грошових коштів від інфляції, втрати потенційного доходу від невикористаної частини грошових активів у сфері короткострокового їх інвестування. Оптимізація грошових потоків повинна проводитися в розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, що дозволить не тільки визначити оптимальні параметри виробничих систем, але й оцінити обсяг інвестицій, необхідний для їх досягнення, з урахуванням можливих джерел фінансування. Особливої уваги заслуговують питання побудови комплексних математичних моделей, що імітують динаміку взаємозалежних матеріально-фінансових потоків (рух оборотного капіталу) на рівні організації (бізнесу). Таким чином, для оптимізації грошових потоків у ТОВ «ТРАНС-БУД» необхідно: - Впровадити процедуру щоденної звірки балансу готівкових грошових коштів. Це дозволить виключити можливі зловживання, дасть менеджерам достовірну інформацію про поточний залишок коштів на рахунках і в касі організації, необхідну для прийняття рішень про здійснення поточних платежів. - Потрібно створити реєстр поточних платежів і розставити пріоритети. Пріоритетність того чи іншого платежу топ-менеджери повинні розглядати в ході щомісячного обговорення за участю рядових співробітників. - Після цього можна переходити до побудови максимально детального бюджету руху грошових коштів на майбутній звітний період (місяць). Це дозволить оптимізувати грошові потоки компанії та перед бачити касові розриви. Крім того, треба підтримувати низький баланс на розрахункових рахунках у різних банках, тобто звести суму готівкових коштів до мінімуму. Якщо один з рахунків компанії буде заморожений, вона зможе продовжити роботу, використовуючи рахунки в інших банках. Цей захід дозволить убезпечити компанію від таких ризиків, як банкрутство банку або виставлення картотеки за рахунками. Необхідно також розглянути можливість збільшення так званих позареалізаційних доходів. Для цього спільно з інженерною службою аналізується можливість реалізації частини невикористаного устаткування або його консервації. Акт про консервацію устаткування передали в податкову інспекцію, завдяки чому можна буде не платити податок на майно за законсервованим об'єктах. Нерідко організація може отримати додаткові доходи за рахунок здачі в оренду невикористовуваних площ або переведення офісу в менш дороге місце. Поряд з перерахованими заходами щодо оптимізації потоків грошових коштів потрібно переглянути політику компанії в області здійснення капітальних інвестицій: - Призупинити або закрити довгострокові інвестиційні проекти, які не принесуть дохід у найближчому майбутньому; - За проектами, зупинка яких неможлива, слід змінити графік надходження інвестицій так, щоб виключити виникнення касових розривів у бюджеті компанії. Грошові кошти організації включають в себе гроші в касі і на розрахунковому рахунку в комерційних банках. Виникає питання: чому ці готівкові кошти залишаються вільними, а не використовуються, наприклад, для покупки цінних паперів, що приносять дохід у вигляді відсотка? Відповідь полягає в тому, що грошові кошти більш ліквідні, ніж цінні папери. Зокрема, облігацією неможливо розплатитися в магазині, таксі і т.п. Різні види поточних активів мають різну ліквідністю, під якою розуміють часовий період, необхідний для конвертації даного активу в кошти, і витрати по забезпеченню цієї конвертації. Тільки коштами притаманна абсолютна ліквідність. Для того щоб вчасно оплачувати рахунки постачальників, організація повинна мати відповідний рівень абсолютної ліквідності. Його підтримку пов'язані з деякими витратами, точний розрахунок яких у принципі неможливий. Тому прийнято в якості ціни за підтримання необхідного рівня ліквідності приймати можливий дохід від інвестування середнього залишку грошових коштів у державні цінні папери. Підставою для такого рішення є передумова, що державні цінні папери безризикові, точніше ступенем ризику, пов'язаного з ними, можна знехтувати. Таким чином, гроші і такі цінні папери відносяться до класу активів з однаковим ступенем ризику, отже, дохід (витрати) із них є порівнянним. Проте вищевикладене не означає, що запас грошових коштів не має верхньої межі. Справа в тому, що ціна ліквідності збільшується в міру того, як зростає запас готівки. Якщо частка коштів в активах організації невисока, невеликий додатковий приплив їх може бути дуже корисний, у зворотному випадку навпаки. Перед головним бухгалтером стоїть завдання визначити розмір запасу коштів виходячи з того, щоб ціна ліквідності не перевищила маржинального процентного доходу, але державних цінних паперів. З позиції теорії інвестування кошти являють собою один з окремих випадків інвестування в товарно-матеріальні цінності. Тому до них застосовні загальні вимоги. По-перше, необхідний базовий запас коштів для виконання поточних розрахунків. По-друге, необхідні певні кошти для покриття непередбачених витрат. По-третє, доцільно мати визначену величину вільних грошових коштів для забезпечення можливого чи прогнозованого розширення діяльності. Таким чином, до грошових коштів можуть бути застосовані моделі, розроблені в теорії управління запасами і дозволяють оптимізувати величину грошових коштів. Мова йде про те, щоб оцінити: а) загальний обсяг грошових коштів та їх еквівалентів; б) яку їх частку слід тримати на розрахунковому рахунку, а яку як бистрореалізуемих цінних паперів; в) коли і в якому обсязі здійснювати взаємну трансформацію грошових коштів і бистрореалізуемих активів [30, 214]. 4. Розробка заходів, спрямованих на поліпшення організації обліку грошових коштів у ТОВ «ТРАНС-БУД» 4.1 Основні проблеми організації обліку грошових коштів у ТОВ «ТРАНС-БУД» Як видно з проведеної роботи, облік грошових коштів у ТОВ «ТРАНС-БУД» поставлений на хорошому рівень. Однак при написанні роботи були виявлені деякі недоліки, а саме: не завжди ведеться книга реєстрації прийнятих прибуткових і видаткових касових документів. Ведення даної книги дозволяє більш швидко знаходити необхідні документи, ніж по касовій книзі. Також для ТОВ «ТРАНС-БУД» рекомендується створювати резерв по сумнівних боргах. Враховуючи, що відображення резерву в бухгалтерському обліку законодавчо не прописано, необхідно передбачити в обліковій політиці формування резерву по сумнівних боргах в бухгалтерському обліку за тими ж правилами, що і в податковому обліку. Перевага буде полягати в тому, що: 1. Для нарахування податку на прибуток можна використовувати дані бухгалтерського обліку, не коригуючи їх; 2. Зменшиться кількість різниць між бухгалтерським і податковим обліком, що багато в чому полегшить облік даної ділянки [30, 241]. Вивчення організації системи внутрішнього контролю ТОВ «ТРАНС-БУД» дозволяє оцінити її ефективність як середню. Недоліки діючої системи контролю полягають в тому, що інвентаризація розрахунків проводиться тільки 1 раз на рік, строки виникнення заборгованості перевіряються вибірково і нерегулярно, є випадки невиставлення претензії. Великі і якісні зміни в організацію бухгалтерського обліку грошових коштів вносить використання сучасних ЕОМ і створюваних на їх основі автоматизованих систем управління торгівлею. Застосування ЕОМ дозволяє значно підвищити контрольні функції, достовірність і оперативність бухгалтерського обліку, використання його даних для управління виробництвом, відкриває широкі можливості для комплексної механізації та автоматизації всіх планово-економічних розрахунків. Необхідно розширювати використання спеціалізованого торгового та складського програмного забезпечення даної організації для зручності обліку і проведених інвентаризацій. Як рекомендацію до більш оперативному ведення обліку грошових коштів, можливо, оснастити касу організації персональної ЕОМ з пакетом необхідних прикладних програм. В даний час бухгалтерія організації користується чинним Планом рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій і підприємств. Облік грошових коштів ведеться за журнально-ордерною формою, з застосуванням рахунків 50 «Каса», 51 «Розрахункові рахунки», 55 «Спеціальні рахунки в банках». Основними завданнями бухгалтерії з обліку грошових коштів є: забезпечення їх збереження та правильності використання, суворе дотримання встановлених правил ведення касових і банківських операцій, правильне оформлення руху грошових коштів у документах і регістрах бухгалтерського обліку. Методологія бухгалтерського обліку грошових коштів у ТОВ «ТРАНС-БУД» не порушується. Тим не менш, виявлено ряд недоліків: - Оформлення первинних документів з порушенням встановлених вимог; - Некоректне відображення операцій по коштах в облікових регістрах; - Порушується графік документообігу, а саме і терміни раптових перевірок каси; - Дана організація не інкасується; - При здачі грошових коштів у банк, касир не супроводжується; - Касир організації відвідує банк з незаповненим чеком, підписаним керівником ТОВ «ТРАНС-БУД»; - Головний бухгалтер не щодня обробляє банківські виписки; - Реєстр депонованих сум не складається; - Не здійснюється звірка відповідності записів у зазначених банківських виписках і додатках до них; - Буває відстрочка до бюджету постачальникам внаслідок відсутності грошових коштів на розрахунковому рахунку; - Не призначена наказом керівника організації комісія для проведення ревізії каси; - Позапланові перевірки в касі не проводяться; - Перед складанням річної бухгалтерської звітності інвентаризація не проводиться, що є порушенням п. 2 ст. 12 Федерального закону «Про бухгалтерський облік». Для усунення цих недоліків можна запропонувати шляхи вдосконалення обліку грошових коштів: Посилити контроль за термінами надання звітів касира головному бухгалтеру.
2. Керівництву ТОВ «ТРАНС-БУД» також посилити контроль над формуванням інвентаризаційною комісією, так як відсутність при інвентаризації навіть одне члена комісії, включеного до її складу, служить підставою для визнання результатів інвентаризації недійсними. 3. Рекомендується проводити раптову інвентаризацію каси і розрахунків з підзвітними особами, для своєчасного виявлення відхилень в бухгалтерському обліку. 4. Необхідно підвищити рівень відповідальності працівників за порушення термінів надання авансових звітів. 5. Підвищити рівень відповідальності касирів за порушення порядку ведення касових операцій, шляхом застосування адміністративних санкцій: доган, зауважень, звільнень. 6. Необхідно стежити за заповненням всіх реквізитів виправдувальних документів, а також дотримуватися порядку списання витрат за відсутності виправдувальних документів. 7. Посилити контроль за збереженням грошових коштів шляхом проведення звірок з банком, де розташовується розрахунковий рахунок. 8. Підвищити рівень відповідальності касирів за порушення порядку ведення касових операцій, шляхом застосування адміністративних санкцій: доган, зауважень, звільнень. 9. Також необхідно систематичне проведення економічної навчання серед працівників бухгалтерії. 4.2 Пропозиції щодо вдосконалення обліку і внутрішнього аудиту грошових коштів у ТОВ «ТРАНС-БУД» У процесі розробки основних напрямків удосконалення системи обліку і аудиту грошових коштів організації ТОВ «ТРАНС-БУД» можна запропонувати наступне: 1) при організації процесів автоматизації бухгалтерського обліку використовувати не типові програми, а ті, які адаптовані для підприємств торгівлі. Це дозволить більш повно враховувати всі особливості здійснення бухгалтерського обліку організації даної галузі; При цьому автоматизація повинна стосуватися не тільки обліку товарів, а всього комплексу бухгалтерського обліку організації, в тому числі і обліку грошових коштів. Таким чином, введення автоматизації бухгалтерського обліку значно полегшує роботу з постачальниками, товаром. Однак крім цього, вона значно полегшує процес ведення бухгалтерських операцій. Проведення автоматизації бухгалтерського обліку значно скоротить перелік операцій, здійснюваних бухгалтером вручну. Крім того, автоматизація бухгалтерського обліку дозволить усунути ризик здійснення помилки при перенесенні даних з одного документа на інший, тому що кожна цифрова інформація заноситься в базу даних тільки один раз. Також необхідно розширити штат бухгалтерії. Коли бухоблік ведеться колективом бухгалтерів, то, очевидно, що програма з автоматизації бухобліку буде працювати в мережі, де кілька бухгалтерів працюють кожен не своєму комп'ютері. Тому важливо заздалегідь розподілити, який бухгалтер, що буде вести, тобто провести чіткий розподіл функцій, щоб згодом, при настроюванні програми кожен на своєму робочому місці мав те, з чим йому доведеться працювати. Виходячи з цих позицій, а також з того, що ТОВ «ТРАНС-БУД» є відносно невеликою організацією, на ньому необхідно провести комплексну автоматизацію виробничого та бухгалтерського обліку. 2) При недостатності власних джерел у грошовій формі організація змушена «не цільовим» чином використовувати позикові кошти, а це, безумовно, не сприяє поліпшенню її фінансово-економічного стану. Під «не цільовим» використанням позикових коштів слід розуміти досить поширені випадки, коли кошти під цілком конкретні й обгрунтовані цілі, наприклад на оплату товарів, беруться не звідти, звідки слід було б. Тому, щоб виручені кошти за реалізовані товари використовувалися за цільовим призначенням, необхідно складати планову калькуляцію витрат на весь планований портфель замовлень реалізації. У результаті у зведеній планової калькуляції кожна стаття отримує не тільки вартісну, а в окремих випадках і натурально-речову оцінку (за статтями товарів, матеріалів, палива, енергії), але і свою питому вагу по відношенню до загальної величини виручки. Розподіл грошових коштів відповідно до структури планової калькуляції має поширюватися на всі вступники суми з боку, поки не буде отримана вся виручка (за методом оплати) або закрита вся дебіторська заборгованість грошовими коштами (за методом відвантаження). Звідси випливає: для того щоб не було плутанини, що оплачувати в першу чергу - товари, заробітну плату або податки, - необхідно суворо дотримуватися прийнятої структури зведеної калькуляції і не допускати використання одних джерел на шкоду іншим. Таке уявлення механізму утворення та використання спочатку позикових, а потім власних грошових коштів робить «прозорим» процес руху грошових коштів, а кожна стаття витрат отримує конкретний зміст. При цьому по кожній статті встановлюється верхня межа, вихід за який може призвести до перевитрати передбаченого джерела і, отже, зменшення прибутку і власного капіталу в грошовій формі. Але цільовий розподіл грошових коштів можливе тільки в разі, якщо [14, 276]: - Витрати на реалізацію складено вірно і економічно обгрунтовані; - Зведені витрати на відпуск товарів враховує всі витрати, що підтверджується аналізом звітних даних і фактичних витрат на плановий обсяг реалізації; - Фактичні витрати знаходяться у відповідності з плановою калькуляцією і суворо контролюються; - Оплата постатейних витрат проводиться в рамках наявного джерела, необхідність у встановленні черговості платежів відпадає, а робота організації стає ритмічною. При такому підході на основі зведеної калькуляції витрат на відпустку товарів створюється і зведений баланс руху грошових коштів. Надходження і витрачання цих коштів в ув'язці з тимчасовим графіком і встановленими обмеженнями сприяють тому, що грошові потоки систематизуються і знаходяться у відповідності з прийнятими договірними зобов'язаннями перед сторонніми організаціями, робітниками і службовцями, бюджетом та фондами, банками та акціонерами як за сумою зобов'язань, так і за термінами їх виконання. У результаті в одному і тому ж балансі руху грошових коштів одночасно поєднуються: надходження грошових коштів від покупців будматеріалів як за сумами, так і за термінами; витрачання грошових коштів з оплати товарів сторонніх організацій відповідно до встановлених термінів та сумами; платіжний графік по розрахунках з робітниками і службовцям; платіжний графік за розрахунками з бюджетом та фондами; платіжний графік з виплати відсотків за кредит і повернення самого кредиту.
Отже, з такого балансу безпосередньо випливають дні або періоди, коли необхідно здійснювати платежі, а власних коштів для цього немає. Звідси виникає потреба у кредиті, яка отримує економічне обгрунтування. І навпаки, якщо є надлишок власних коштів, то може бути поставлене питання про їх вигідне вкладення. Таким чином, робота з складанням балансу руху грошових коштів дає всі підстави для організації і здійснення оперативного управління фінансовою стійкістю ТОВ «ТРАНС-БУД». Результативність цього управління простежується через внутрішні форми звітності, аналізу та аудиту. 3) Фінансовий стан аналізованої організації ТОВ «ТРАНС-БУД» неоднозначно. З одного боку збільшується обсяг реалізації, рентабельність, масштаби діяльності організації зростають, при цьому показники оборотності і ділової активності не на високому рівні. Організація все більше відчуває нестачу власних оборотних коштів. В якості подальшого поліпшення фінансового стану аналізованої організації потрібно скоротити практику нарощування кредиторської заборгованості. У зв'язку з цим розглянемо пропозиції щодо збільшення ефективності використання оборотних коштів. Як показують дані аналізу основною проблемою діяльності ТОВ «ТРАНС-БУД» є збільшення ефективності використання оборотного капіталу, у пасивах організації переважає кредиторська заборгованість. Таким чином, у наявності агресивна політика управління активами і пасивами, яка, передбачає високий рівень оборотних активів, і, отже, низьку їх оборотність і відповідно переважання короткострокових пасивів. Але необхідно проводити помірну політику управління, знижуючи рівень короткострокових пасивів за рахунок погашення кредиторської заборгованості та одночасного погашення дебіторської заборгованості. Таким чином, буде знижений рівень ризику організації та відповідно підвищена його ліквідність. Помірна політика є оптимальною, тому що для поточної ситуації організації не прийнятні високий ризик і зниження припливу грошей. Щоб коефіцієнти ліквідності відповідали нормативним вимогам, необхідно мати структуру оборотних активів організації, представленої в таблиці 12. Таблиця 12 - Структура оборотних коштів,% Оборотні активи | Оптимальна структура | Структура 2007 | Структура 2008 | Структура 2009 | Запаси | 66,7 | 11,74 | 12,51 | 14,47 | Дебіторська заборгованість | 26,7 | 16,47 | 55,67 | 83,34 | Грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення | 6,6 | 71,73 | 31,82 | 1,64 |
Проведений аналіз ліквідності показує, що організації необхідно стабілізувати ліквідність балансу відповідно з нормативними значеннями, так як від цього залежать інвестиційні вливання капіталу. 4) Стан кредиторської заборгованості в чому визначається станом дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість - величина керована. З таблиці видно, що необхідно скоротити дебіторську заборгованість на 56,64% (83,34 - 26,7) отримані кошти необхідно направити на погашення кредиторської заборгованості. Для цього необхідно реалізувати конкретні заходи щодо управління процесом зміни дебіторської заборгованості: З метою зниження дебіторської заборгованості необхідно визначити ступінь ризику неплатоспроможності покупців, розраховувати прогнозні значення резерву по сумнівних боргах. Велике значення при цьому слід приділити відбору потенційних покупців. Відбір необхідно здійснювати за допомогою наступних критеріїв: дотримання платіжної дисципліни в минулому, прогнозні фінансові можливості покупця з оплати запитуваної ним обсягу товарів, рівень поточної кредитоспроможності, фінансової стійкості. Оплату товарів постійним клієнтам, можливо, робити в кредит. З метою прискорення періоду оплати покупцями за придбану продукцію можливе встановлення знижок за терміновість. За несплату в установлений за договором термін слід встановити систему штрафів. Тривалість проходження дебіторської заборгованості залежить також і від схеми руху банківських документів. Найбільш оптимальним видом є електронна пошта, що зв'язує банківські установи між собою. При такому вигляді (на відміну від застосовуваного в даний час поштового виду) швидкість проходження документів збільшується в 3-4 рази. Як недолік в організації бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості у ТОВ «ТРАНС-БУД» можна відзначити те, що в обліковій політиці не передбачено створення резерву по сумнівних боргах. Оскільки в процесі своєї діяльності бухгалтера стикаються з проблемою правильного обліку та оподаткування на відрядження, представницьких та господарських витрат велика роль відводиться бухгалтерському обліку, за допомогою якого безперервно і взаємопов'язане відбиваються всі документально підтверджені господарські операції, чим забезпечується достовірність, своєчасність і точність інформації. З метою підвищення ефективності операцій в умовах ринкових відносин організації ТОВ «ТРАНС-БУД» необхідно виконувати основні завдання, що стоять перед обліком грошових коштів і розрахунків. Перш за все, необхідно забезпечити своєчасне і правильне документування операцій по руху грошових коштів і розрахунків. Важливим є оперативний, повсякденний контроль за збереженням готівкових коштів і цінних паперів у касі організації, а також контроль за використанням коштів суворо за цільовим призначенням, за правильними і своєчасними розрахунками з бюджетом, банками, персоналом, за дотриманням форм розрахунків, встановлених в договорах c покупцями і постачальниками. Дуже важливим у підвищенні ефективності роботи організації є вишукування можливостей раціонального вкладення вільних грошових коштів як джерела фінансових, інвестицій, приносять дохід. Рекомендації, сформульовані за результатами виконаної роботи, повинні забезпечити значне поліпшення організації бухгалтерського обліку в організації, уникнути різних штрафних санкцій, що багато в чому сприяє поліпшенню фінансового стану. Висновок У дипломній роботі розглянуті питання бухгалтерського обліку, аудиту та аналізу руху грошових коштів організації, а також запропоновано шляхи вдосконалення обліку та використання грошових коштів. Бухгалтерський облік грошових коштів має важливе значення для правильної організації грошового обігу, в ефективному використанні фінансових ресурсів. Уміле розподіл коштів саме по собі може приносити організації додатковий дохід. Тому потрібно постійно думати про раціональному вкладанні тимчасово вільних грошових коштів для одержання прибутку [27, 119]. Грошові кошти необхідні для здійснення організацією будь-якої основної діяльності (виробничої, посередницької, комерційної і т.д.). Грошові кошти організації утворюються при продажу готової продукції, товарів, від надання сервісних та інших послуг, а також у вигляді надходжень від операцій з цінними паперами і т.д. Грошові кошти є єдиним видом оборотних засобів, що мають абсолютною ліквідністю, тобто негайної здатністю виступати засобом платежу за зобов'язаннями організації. Будь-яка організація в процесі здійснення поточної фінансово-господарської діяльності постійно вступає в розрахункові відносини зі своїми контрагентами. При цьому воно може бути як покупцем, так і продавцем товару (продукції, робіт, послуг), що, з одного боку, має на увазі наявність зобов'язань по оплаті товару постачальнику, а з іншого - зобов'язань покупця перед організацією у відношенні придбаного товару (продукції, робіт , послуг). Крім того, організація пов'язана розрахунковими відносинами з бюджетом, позабюджетними фондами, іншими структурами, а також із засновниками та працівниками організації. При цьому порядок здійснення розрахунків між організацією та її контрагентами регулюється або поточним законодавством, або умовами договору. Переважна більшість розрахунків між організаціями проводиться безготівковим шляхом, тобто шляхом перерахування грошових коштів з рахунку платника на рахунок кредитора за допомогою системи кореспондентських рахунків між різними банками, а також клірингових заліків взаємних вимог через розрахункові палати. Безготівкові розрахунки в умовах ринкової економіки можуть здійснюватися і за допомогою векселів і чеків. На відміну від платежів готівкою, коли грошові кошти безпосередньо передаються платником отримувачу, безготівкові розрахунки здійснюються за допомогою різних банківських, розрахункових і кредитних операцій, що заміщають готівкові гроші в обігу. Застосування безготівкових розрахунків забезпечує надійне збереження грошових коштів, знижує витрати на грошовий обіг і скорочує потребу в готівці. Готівкові грошові розрахунки в обов'язковому порядку проводять через каси підприємств і організацій. Готівкові кошти, отримані організаціями в банках, можуть витрачатися суворо на цілі, зазначені в чеках. Організації можуть мати в своїх касах готівку грошові кошти тільки в межах лімітів, встановлених банками щорічно по узгодженню з керівниками організацій. При здійсненні розрахунків з населенням організації зобов'язані застосовувати контрольно - касові машини (ККМ). У першому розділі дипломної роботи викладені теоретико-методологічні основи бухгалтерського обліку грошових коштів, порядок готівкового та безготівкового грошового обігу, нормативно-правова база бухгалтерського обліку. У другому розділі дипломної роботи розкрито рух грошових коштів в касі і на розрахунковому рахунку, проаналізовані найбільш типові помилки, виявлені при аудиті грошових коштів організацій. Третя глава дипломної роботи присвячено питанням аналізу руху грошових коштів. Приділено увагу значенню аналізу грошових коштів, наведено методику аналізу, досліджено показники економічної ефективності грошових коштів. Для управління фінансово - господарською діяльністю підприємств необхідно мати повну, достовірну та своєчасну інформацію про його фінансовий стан, фінансові результати діяльності, платоспроможності, ефективності функціонування тощо Наявність у підприємства грошових коштів нерідко пов'язується з тим, чи є його діяльність прибутковою чи ні. Проте такий зв'язок не завжди очевидна. Події останніх років, коли різко загострилася проблема взаємних неплатежів, піддають сумніву абсолютну непорушність прямого зв'язку між цими показниками. Виявляється, організація може бути прибутковою за даними бухгалтерського обліку і одночасно відчувати значні труднощі в оборотних коштах, які в кінцевому підсумку можуть викликати не лише соціально-економічну напругу у взаєминах з контрагентами, фінансовими органами, працівниками, але і в кінцевому підсумку призвести до банкрутства. Результати аналізу фінансових результатів організації повинні бути узгоджені із загальною оцінкою фінансового стану організації, яка в більшій мірі залежить не від розмірів прибутку, а від здатності організації своєчасно погашати свої борги, тобто від ліквідності активів. Остання залежить від реального грошового обігу організації, що супроводжується потоком грошових платежів і розрахунків, що проходять через розрахунковий та ін рахунку організації. Тому бажана ефективність господарської діяльності, стійкий фінансовий стан будуть досягнуті лише при достатньому і узгодженому контролі за рухом прибутку, оборотного капіталу і грошових коштів. Список використаної літератури 1. Постанова Уряду РФ від 13 жовтня 1995 р. № 1020 «Про введення тимчасового порядку використання коштів, що надходять на розрахункові (поточні) рахунки підприємств та організацій» (зі змінами від 18 грудня 1995 р.). 2. Федеральний закон «Про бухгалтерський облік» від 21.11.1996 № 129-ФЗ 3. Федеральний закон «Про аудиторську діяльність» від 30.12.2008 № 307-ФЗ 4. Федеральний закон від 22 травня 2003 р. № 54-ФЗ «Про застосування контрольно-касової техніки при здійсненні готівкових грошових розрахунків і (або) розрахунків з використанням платіжних карт» 5. Наказ Мінфіну РФ від 29.07.1998 № 34н "Про затвердження Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації» 6. Наказ Мінфіну РФ від 31.10.2000 № 94н "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організації та Інструкції з його застосування» 7. Наказ Мінфіну РФ від 06.07.99 № 43н "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку« Бухгалтерська звітність організації »ПБУ 4 / 99» 8. Вказівки Центрального Банку від від 20 червня 2007 р. № 1843 У «Про граничний розмір розрахунків готівкою та витрачання готівкових грошей, що надійшли до каси юридичної особи або касу індивідуального підприємця» (зі змінами від 28 квітня 2008 р.) 9. Положення Центрального Банку Російської Федерації від 05.01.1998 № 14 П «Про правила організації готівкового грошового обігу на території Російської Федерації» 10. Порядок ведення касових операцій в Російській Федерації (затверджений рішенням Ради Директорів ЦБР 22 вересня 1993 № 40) (зі змінами від 26 лютого 1996 р.) 11. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організації та Інструкція щодо його застосування. О.М. Медведєв. - Коментарі та кореспонденція рахунків. - М.: «Податковий вісник» 2009 р. 12. Андронова В.Н., Мизиковский Є.А. Облік і аналіз фінансових активів. - М.: «Фінанси і статистика» 2008 р. 13. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. М.: «Фінанси і статистика» 2008 р. 14. Будницька С. Аудит грошових коштів та грошових документів. М.: «Аудитор» 2008 р. 15. Банк В.Р., Федорова Л.І. Аудит касових операцій / / «Аудиторські відомості», № 6, 2008 р. 16. Барсукова І.В. Аудит обліку грошових коштів у касах організації / / «Аудиторські відомості», № 7, 2007 р. 17. Богатирьова Є.І. Складання і консолідація звіту про рух грошових коштів / / «Бухгалтерський облік», № 5, 2007 р. 18. Бондарчук Н.В. Аналіз грошових потоків від поточної, інвестиційної та фінансової діяльності організації / / «Аудиторські відомості», № 3, 2007 р. 19. Володіна Н.В. Аналіз руху грошових коштів / / «Бухгалтерський облік», № 21, 2006 р. 20. Голубина А., Іванов В. Досвід статистичного прогнозування грошових потоків: Аналіз господарської діяльності / / «Фінансова газета», 2007 р., № 1. 21. Глушков І.Є. Бухгалтерський облік на сучасному підприємстві. Ефективне посібник з бухгалтерського обліку. М.: КНОРУС, Новосибірськ.: ЕКОР, 2007 р. 22. Іванова Н.Г. Аудиторська перевірка касових операцій. Бухгалтерський облік. 2007 р. № 2 23. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. - М.: «Фінанси та статистика», 2008 р. 24. Кожинов В.Я., Новий План рахунків бухгалтерського обліку. Типові проводки. СПС Гарант, 2009 р. 25. Кожинов В.Я 6100 проводок за новим Планом рахунків. СПС Гарант, 2008 р. 26. Новіков Д.Ю. Витрати організації: бухгалтерський та податковий облік. - «Біратор-Прес», 2008 р. 27. Пизенгольц М.З. і Варава А.П. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. Москва. «Агропромиздат», 2007 р. 28. Соловйов І.М. Як підготуватися до документальної перевірки?. - М.: «Головбух», 2008 р. 29. Федотов А.В. Облік касових операцій. - М.: ЗАТ Видавничий дім «Головбух», 2007 р. 30. Хахонова М.М. Облік, аудит та аналіз грошових потоків підприємств і організацій: науково-практичний посібник - М - Ростов-на-Дону: Видавничий центр «Март», 2009 р. 31. Хорін О.М. Звіт про рух грошових коштів / / «Бухгалтерський облік», № 5, 2007 р. 32. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу. - М.: «Инфра М», 2007 р. 33. Шіркіна А.А. Аудиторська перевірка зовнішніх розрахункових операцій. Бухгалтерський облік 2009 р. № 22. 34. Шіркіна А.А. Аудиторська перевірка внутрішніх розрахункових операцій. Бухгалтерський облік 2007 р. № 21. 35. Шнейдман Л.З. Рекомендації з переходу на новий План рахунків. Фінансова газета 2009 р., № 48.
Додати в блог або на сайт
Цей текст може містити помилки.
Бухгалтерія | Диплом
500.7кб. | скачати
Схожі роботи:
Аудит та облік грошових коштів
Облік і аудит грошових коштів
Аудит грошових коштів на прикладі підприємства ТОВ Поле
Облік і аудит грошових коштів організації
Бухгалтерський облік і аудит грошових коштів на прикладі бюджетної ор
Облік грошових коштів і розр тов
Бухгалтерський облік і аудит грошових коштів на прикладі бюджетної організації
Облік і аналіз грошових коштів ТОВ Стріла
Облік грошових коштів на прикладі ТОВ Іркут
| 