Зміст
Введення
Глава 1. Організація обліку грошових коштів
Облік касових операцій
Облік операцій по розрахунковому рахунку
Облік валютних операцій
Глава 2. Аудит обліку грошових коштів підприємства на прикладі ЗАТ «Електромаш»
2.1 Характеристика господарської діяльності ЗАТ «Електромаш»
2.2 Організація аудиту та аналізу грошових коштів
2.3 Аналіз руху грошових коштів
2.4 Аналіз ефективності використання грошових коштів
Глава 3. Напрями вдосконалення обліку та аналізу ефективності використання грошових коштів
3.1 Удосконалення обліку грошових коштів
3.2 Шляхи підвищення ефективності використання грошових коштів
Висновок
Список використаних джерел
Програми
Введення
У процесі здійснення своєї діяльності підприємства вступають у господарські зв'язки з різними підприємствами, організаціями та особами. Господарські зв'язки - необхідна умова діяльності підприємств, так як вони забезпечують безперебійність постачання, безперервність процесу виробництва і своєчасність відвантаження і реалізації продукції. Оформляються і закріплюються господарські зв'язки договорами, згідно з якими одне підприємство виступає постачальником товарно-матеріальних цінностей, робіт або послуг, а інше - їх покупцем, споживачем, а значить, і платником.
Розрахунки здійснюються у грошовій формі. Грошові кошти - це фінансові ресурси організації, самі високо ліквідні активи, можливі забезпечити виконання зобов'язань будь-якого рівня та виду. Між організаціями більшість розрахунків проводиться безготівково. Розрахунки готівкою між підприємствами носять обмежувальний характер і суворо регламентований. Тому велике значення має облік грошових коштів і контроль за їх зверненням на розрахункових і валютних рахунках в банках.
Актуальність обраної теми виражена тим, що облік і аудит грошових коштів є важливим, і в той же час складним ділянкою аудиту. Без наявності й обороту грошових коштів не обійтися жодному господарюючому суб'єкту. Тому важливим для добробуту підприємств є своєчасність грошових розрахунків, правильно поставлений облік кредитних і розрахункових операцій, і у відповідність з ним вираження думки аудитора.
Ступінь розробленості проблеми. Організація обліку грошових коштів на підприємстві розроблялася такими економістами як: Є.П. Козлова, Н.П. Кондраков, В.М. Вахрушина, П.С. Безруких, П.І. Камишанов, А.Д. Ларіонов та ін Разом з тим досить повна теоретична база обліку грошових коштів характеризується проблемами здійснення готівкових та безготівкових розрахунків. Незважаючи на розробленість теми в науці і практиці автор, вважає, що існують деякі проблеми організації обліку грошових коштів, які потребують вирішення.
Предметом дослідження є суспільні відносини що виникають у діяльності НП ЗАТ "Електромаш" з приводу організації обліку грошових коштів.
Об'єктом дослідження є організація обліку грошових коштів на НП ЗАТ "Електромаш".
Метою даної дипломної роботи є облік і аудит грошових коштів підприємства знаходяться як у касі, так і на розрахункових, валютних та інших рахунках у банку і їх відповідність вимогам і нормам, встановленим Законодавством Придністровської Молдавської Республіки на прикладі підприємства.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
розгляд організації обліку грошових коштів на підприємстві, організації аудиту грошових коштів;
проведення аналізу руху грошових потоків, їх збалансованості;
оцінка ефективності використання грошових ресурсів;
розробка на основі отриманих результатів дослідження рекомендацій щодо вдосконалення обліку та ефективного управління грошовими коштами.
Теоретичну та методологічну основу дослідження склали праці класиків бухгалтерського обліку, а також сучасних російських і зарубіжних вчених з питань організації обліку грошових коштів підприємства, які були ретельно вивчені і знайшли своє відображення в наукових працях відомих вітчизняних економістів: Є.П. Козлова, Н.П. Кондраков, В.М. Вахрушина, П.С. Безруких, П.І. Камишанов, А.Д. Ларіонов та ін та ін У роботі використовуються матеріали та законодавчі акти Придністровської молдавської республіки (ПМР), що визначають можливості організації обліку грошових коштів, дані Міністерства економіки ПМР. У роботі використовуються публікації наукових збірників та доповіді науково-практичних конференцій. Практичним матеріалом для роботи послужили дані бухгалтерської звітності НП ЗАТ "Електромаш".
Для проведення досліджень в роботі використані різні економічні, аналітичні, статистичні, міждисциплінарні та ін методи. Методологічними прийомами дослідження були аналіз, контроль, прогнозування, планування в області руху грошових потоків.
Наукова новизна полягає в розробці реалістичних підходів в організації обліку грошових коштів на підприємствах і аналіз грошових потоків.
Практична значимість роботи полягає в тому, що в роботі запропоновано теоретичні та практичні рекомендації щодо вдосконалення діяльності конкретного господарюючого суб'єкта в області організації обліку грошових коштів. Результати дослідження можуть бути застосовані у діяльності господарюючих суб'єктів ПМР, а також відділами великих компаній.
Глава 1. Організація обліку грошових коштів
1.1 Облік касових операцій
Підприємство в процесі господарської діяльності вступає в економічні взаємовідносини з іншими підприємствами - юридичними особами, а також з фізичними особами. Розрахунки між підприємствами, а також між підприємствами і фізичними особами здійснюються шляхом безготівкових і готівкових розрахунків [42. С. 56]
Відповідно до п. 1 Порядку ведення касових операцій у народному господарстві Придністровської Молдавської Республіки для зберігання грошей та здійснення касових операцій керівники організацій зобов'язані обладнати касу. Каса повинна розташовуватися в ізольованому приміщенні, призначеному для прийому, видачі і тимчасового зберігання готівки.
Для забезпечення надійного зберігання готівкових коштів і цінностей приміщення каси повинно відповідати таким вимогам:
бути ізольованим від інших службових і допоміжних приміщень;
розташовуватися на проміжних поверхах багатоповерхових будинків.
У двоповерхових будинках каси розміщуються на верхніх поверхах. В одноповерхових будинках рекомендується вікна касового приміщення обладнати внутрішніми віконницями;
мати капітальні стіни, міцні перекриття підлоги і стелі, надійні внутрішні стіни та перегородки;
закриватися на двоє дверей: зовнішні, що відкриваються назовні, і внутрішню, виготовлені у вигляді сталевих грат, що відкривається в бік внутрішнього розміщення каси;
обладнуватися спеціальним віконцем для видачі грошей;
мати сейф (металева шафа) для зберігання грошей і цінностей, в обов'язковому порядку міцно прикріплений до будівельних конструкцій підлоги і стіни сталевими йоржами;
розташовувати справним вогнегасником.
Приміщення каси має бути обладнано охоронною та охоронно-пожежною сигналізацією.
Відповідно до вищевказаного закону, передбачено обов'язок керівників організацій забезпечувати збереження грошей у приміщенні каси, а також при доставці їх з установи банку і здачі в банк.
Перед відкриттям приміщення каси і металевих шаф касир зобов'язаний оглянути схоронність замків, дверей, віконних грат і печаток, переконатися у справності охоронної сигналізації [18. С.20].
Касир - посадова особа, на яку покладено обов'язок обліку, прийому, зберігання та видачі грошей з каси. Касир відповідно до чинного законодавства про матеріальну відповідальність робітників і службовців несе повну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей та за шкоду, заподіяну організації, як в результаті навмисних дій, так і в результаті недбалого чи несумлінного ставлення до своїх обов'язків.
При прийомі на роботу з касиром повинен бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність працівника за передані йому під звіт матеріальні цінності. Касир проводить прийом і видачу готівкових грошових коштів. У разі виявлення за результатами проведених інвентаризацій нестач грошових та інших цінностей, що знаходяться під відповідальним зберіганням касира, останній, звільняється від займаної посади.
Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.
Організації мають право зберігати у своїх касах готівку лише в межах ліміту, за винятком готельних випадків (для видачі заробітної плати, виплат соціального характеру не більше трьох робочих днів, включаючи день отримання грошей в банку).
Ліміт залишку готівки в касі - це гранична сума готівкових грошей, яка може зберігатися в касі організації. Всю готівку понад встановлений ліміт організація зобов'язана здавати в банк у порядку і строки, узгоджені з обслуговуючим банком. Організації не мають права нагромаджувати в своїх касах готівку понад встановлені ліміти для здійснення майбутніх витрат, у тому числі на оплату праці. Виняток становлять організації, що мають постійну грошову виручку, які за погодженням з обслуговуючими їх банками можуть витрачати її на оплату праці та виплату соціально-трудових пільг, закупівлю сільськогосподарської продукції, скуповування тари і речей у населення.
Ліміт встановлюється установами банків щороку всім організаціям, які мають касу і здійснюють готівково-грошові розрахунки [22. С. 124].
Ліміт визначається виходячи з обсягів готівково-грошового обігу організації з урахуванням особливостей режиму її роботи, погоджених термінів здачі готівкових коштів до установ банків, на основі виробленого розрахунку на встановлення ліміту залишку каси і оформлення дозволу на витрачання готівки з виручки.
Прийом готівки касами організації проводиться за прибутковими касовими ордерами (форма № КО-1) (див. додаток 1). Прибутковий касовий ордер підписується головним бухгалтером або уповноваженою особою, засвідчується печаткою та реєструється в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів. Далі прибутковий касовий ордер передається касиру, який отримує готівку, підписує ордер і квитанцію до нього і реєструє операцію в касовій книзі.
Квитанція до прибуткового касового ордеру за підписами головного бухгалтера і касира, завірена печаткою організації, зберігається разом з випискою з касової книги. При отриманні готівки грошових коштів у банку з розрахункового рахунку і оприбуткування їх у касу прибутковий касовий ордер зберігається разом з квитанцією.
Нумерація прибуткових ордерів ведеться по порядку, починаючи з 1 січня і до кінця року. Проставляється також дата оформлення ордера. У графі «Кореспондуючий рахунок, субрахунок» вказується кредитується в даній операції рахунок, у графі «Дебет» вказується рахунок, на який припадає отримання готівку грошові кошти. Нижче пишеться найменування юридичної або фізичної особи, від якої отримано кошти. У графі «Підстава» вказується джерело готівкових грошей, пріходуемих в касу, тобто відбивається зміст фінансової операції (це може бути виручка від реалізації, позика від фізичної особи, внесок в статутний капітал, спонсорський внесок, залишок невикористаного авансу, компенсація нестач за результатами інвентаризації і т.д.). Касові документи складаються на підставі первинних документів, що оформляють господарську операцію, яка в даному документі вказується як додаток (наприклад, при отриманні в касу від підзвітної особи залишку невикористаного авансу - це авансовий звіт, матеріальної допомоги - заяву з візою керівника, вкладу від засновника - рішення зборів засновників і т.д.).
Видача готівки з кас підприємств проводиться за видатковими касовими ордерами (форма № КО-2) (див. додаток 2) або за належно оформленими іншими документами (платіжним даними, розрахунково - платіжними, заяв на видачу грошей, рахунками та ін) з накладенням на цих документах штампа з реквізитами видаткового касового ордера. Документи на видачу грошей мають бути підписані керівником, головним бухгалтером підприємства або особами, на це уповноваженими.
У тих випадках, коли на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках та інших є дозвільний напис керівника підприємства, підпис його на видаткових касових ордерах не обов'язкова.
Касиром, при отриманні прибуткових і витратних ордерів, проводиться їх реєстрація в книзі реєстрації прибуткових і витратних ордерів, із зазначенням дати і номер прибуткового або видаткового документа, суми коштів виданих або отриманих за відповідним ордером, а також підстави [15. С. 114].
При видачі грошей за видатковим касовим ордером або замінює його документа окремій особі касир вимагає пред'явлення документа (паспорта або іншого документа), що засвідчує особу одержувача, записує найменування і номер документа, ким і коли він виданий і відбирає розписку одержувача.
Оплата праці, виплата допомоги по соціальному страхуванню і стипендій проводяться касиром за платіжними / розрахунково - платіжними / відомостями без складання видаткового касового ордера на кожного одержувача.
На титульному (заголовному) аркуші платіжної / розрахунково-платіжної / відомості робиться дозвільний напис про видачу грошей за підписами керівника та головного бухгалтера підприємства або осіб, на це уповноважених, із зазначенням строків видачі грошових коштів і суми прописом.
В аналогічному порядку можуть оформлятися і разові видачі грошей на оплату праці (при виході у відпустку, хвороби тощо), а також видача депонованих сум і грошей під звіт на витрати, пов'язані зі службовими відрядженнями, декільком особам.
Разові видачі грошей на оплату праці окремим особам проводяться, як правило, за видатковими касовими ордерами.
Прибуткові та видаткові касові ордери або замінюючі їх документи до передачі в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.
Видача готівки під звіт проводиться з кас організацій.
Організації видають готівку під звіт на господарсько-операційні витрати, а також на витрати експедицій, геологорозвідувальних партій, уповноважених організацій, окремих підрозділів господарських організацій, у тому числі філій, які не перебувають на самостійному балансі і знаходяться поза району діяльності організацій, в розмірах і на строки, що визначаються керівниками організацій.
Видача готівки під звіт на витрати, пов'язані зі службовими відрядженнями, проводиться у межах сум, належних відрядженим особам на ці цілі.
Особи, які одержали готівку під звіт, зобов'язані не пізніше трьох робочих днів після закінчення терміну, на який вони видані, або з дня повернення з відрядження здати до бухгалтерії організації авансовий звіт про витрачені суми і зробити остаточний розрахунок по них.
Видача готівки під звіт проводиться за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданим авансом.
Після повернення з відрядження або проведених господарсько-операційних витрат підзвітна особа подає до бухгалтерії авансовий звіт, на підставі якого з-під звіту списується виданий раніше аванс або виплачується перевитрата працівнику з каси.
Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери та замінюючі їх документи повинні бути заповнені бухгалтерією чітко й ясно чорнилом, кульковою ручкою або виписані на машині (друкарській, обчислювальної). Підчистки, помарки або виправлення в цих документах не допускаються.
Прийом і видача грошей за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.
При отриманні прибуткових і видаткових касових ордерів або замінюючих їх документів касир зобов'язаний перевірити:
наявність і справжність на документах підпису головного бухгалтера, і на видатковому касовому ордері або його замінює - дозвільного напису (підписи) керівника організації або осіб, на це уповноважених;
правильність оформлення документів;
наявність перелічених у документах додатків.
У разі недотримання однієї з цих вимог касир повертає документи в бухгалтерію для належного оформлення.
Основним документом, в якому відображаються всі надходження і видача готівки організації протягом звітного року, є касова книга (форма № КО-4). На грошові кошти кожної валюти відкривається окрема касова книга.
Правила ведення касової книги регламентовані Порядком ведення касових операцій у ПМР і повинні виконуватися касиром при її заповненні. Для відображення операцій з іноземними готівковими коштами відкривається додаткова касова книга по іноземній валюті.
Касова книга є регістром аналітичного обліку. Касова книга повинна бути пронумерована, прошнурована і опечатана сургучною або мастичної печаткою. На останній сторінці книги робиться напис: «У цій книзі всього пронумеровано ___лістов» і проставляються підписи керівника і головного бухгалтера організації.
Кожен аркуш касової книги складається з двох рівних частин: одна з них заповнюється касиром як перший примірник, друга (без горизонтальних лінійок) заповнюється касиром як другий примірник через копіювальний папір чорнилом або кульковою ручкою. Перші і другі екземпляри листів нумеруються однаковими номерами. Перші залишаються в касовій книзі, другі (відривні) є звітом касира і до кінця операцій за день не відриваються.
Щодня в кінці робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає до бухгалтерії як звіт касира другий відривний лист (копію записів у касовій книзі за день) з прибутковими та видатковими касовими документами під розписку в касовій книзі [41. С. 140].
У книзі вказують суму готівки, виданих або прийнятих в касу організації, а також реквізити прибуткових (видаткових) касових ордерів, за якими отримані (видані) гроші.
Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів у касах організацій використовується Рахунок 50 «Каса».
До рахунку 50 «Каса» можуть бути відкриті такі субрахунки:
50-1 «Каса організації»,
50-2 «Операційна каса» та інші.
На субрахунку 50-1 «Каса організації» враховуються кошти у касі організації.
На субрахунку 50-2 «Операційна каса» враховується наявність і рух грошових коштів у касах товарних контор (пристаней) і експлуатаційних ділянок, зупиночних пунктів, річкових переправ, судів, квиткових і багажних касах портів (пристаней), вокзалів, касах зберігання квитків, касах відділень зв'язку тощо.
За дебетом рахунка 50 «Каса" відображається надходження грошових коштів у касу організації. За кредитом рахунку 50 «Каса" відображається виплата грошових коштів з каси організації.
Коли в дозволених законодавством випадках організація виробляє касові операції з іноземною валютою, то до рахунку 50 «Каса» мають бути відкриті відповідні субрахунки для відокремленого обліку руху готівкової іноземної валюти.
У відповідність до п. 1 ст. 9 закону ПМР «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" бухгалтерський облік майна, зобов'язань і капіталу організацій ведеться у валюті Придністровської Молдавської Республіки - рублях. У зв'язку з цим, для відображення в бухгалтерському обліку операцій в іноземній валюті, здійснюється перерахунок іноземної валюти в рублі за курсом центрального банку ПМР на дату здійснення операції. Одночасно в аналітичному обліку зазначені записи здійснюються у валюті розрахунків і платежів.
При відображенні надходження грошових коштів у касу організації робляться такі бухгалтерські записи:
Дт 50 «Каса» Кт 51 «Розрахунковий рахунок» (52 «Валютний рахунок») - на суму надійшли готівкових грошових коштів з розрахункового (валютного) рахунку організації в касу;
Дт 50 «Каса» Кт 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» - на суму надійшла готівкової виручки від покупців і замовників;
Дт 50 «Каса» Кт 71 «Розрахунки з підзвітними особами» - на суму повернених до каси залишків невикористаних підзвітних сум;
Дт 50 «Каса» Кт 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» - на суму надійшли готівкових коштів від дебіторів;
Дт 50 «Каса» Кт 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» - на суму нарахованої заробітної плати працівникам організації та ін
Видача грошей оформляється такими кореспонденціями:
Дт 51 «Розрахунковий рахунок» »(52« Валютний рахунок ») Кт 50« Каса »- на суму переданих на розрахунковий (валютний) рахунок коштів, що перевищують ліміт каси;
Дт 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» Кт 50 «Каса» - на суму сплачених готівкою рахунків, пред'явлених постачальниками та підрядниками;
Дт 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» Кт 50 «Каса» - на суму сплачених готівкою рахунків кредиторів;
Дт 71 «Розрахунки з підзвітними особами» Кт 50 «Каса» - на суму переданих коштів підзвітній особі;
Дт 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» Кт 50 «Каса» - на суму виплаченої заробітної плати працівникам організації та ін
По закінченні місяця шляхом зіставлення підсумків оборотів по дебету і кредиту рахунку 50 «Каса» виводиться сальдо готівки на кінець місяця. Його звіряють з залишком у касовій книзі.
Синтетичний облік готівкових грошових коштів здійснюється в журналі-ордері № 1 по кредиту рахунку 50 «Каса» і у відомості № 1 по кредиту рахунку 50 «Каса».
Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності організації зобов'язані проводити інвентаризацію каси. На кожне перше число місяця в касі повинні проводитися раптові перевірки.
Порядок проведення інвентаризації визначається керівником організації і затверджується облікової політикою, за винятком випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.
Проведення інвентаризації є обов'язковим:
при передачі майна в оренду, викуп, продажу, а також при перетворенні державного або муніципального підприємства;
перед складанням річної бухгалтерської звітності;
при зміні матеріально відповідальних осіб;
при виявленні фактів розкрадання, зловживання чи псування майна;
у разі стихійного лиха, пожежі або інших надзвичайних ситуацій, викликаних екстремальними умовами;
при реорганізації або ліквідації організації;
за приписом суду або прокуратури; [58]
в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Ревізія каси проводиться раптово комісією, призначеною наказом керівника організації, у присутності касира. При цьому поаркушно перевіряються готівкові гроші, грошові документи, цінні папери і бланки суворої звітності [18. С. 36].
Розписки на видані суми готівкою, не оформлені видатковими касовими ордерами, в залишок по касі не включаються. Зберігання в касі грошових коштів, які не належать організації, забороняється, і при їх виявленні вони вважаються надлишками.
Результати інвентаризації оформлюються актом інвентаризації. На зворотному боці акта матеріально відповідальна особа пише пояснення про причини надлишків або нестач, встановлених інвентаризацією, а керівник організації - рішення за результатами інвентаризації. Виявлені надлишки готівкових грошей оприбутковуються з подальшим перерахуванням їх у дохід організації. [36. С. 216]
На рахунках це відображається наступним записом: Дт 50 «Каса» Кт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» з подальшим віднесення отриманих сум на фінансові результати: Дт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» Кт 80 «Прибутки та збитки».
Недостача грошей в касі підлягає стягненню з матеріально відповідальної особи (касира), що і відображається бухгалтерським записом: Дт 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кт 50 «Каса» і одночасно: Дт 73 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями» субрахунок 3 «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку» Кт 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей».
У разі якщо у стягненні з винних осіб відмовлено судом або вони не знайдені, збитки списуються на фінансові результати організації: Дт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» Кт 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей» і Дт 80 «Прибутки та збитки» Кт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати».
Відповідальність за дотримання Порядку ведення касових операцій покладається на керівників організацій, головних бухгалтерів та касирів. Особи, винні в неодноразовому порушенні касової дисципліни, притягуються до відповідальності відповідно до законодавства ПМР.
1.2 Облік операцій по розрахунковому рахунку
Грошові кошти організації як власні, так і позикові, за винятком перехідних залишків грошей у касі, організації зобов'язані зберігати на рахунках у банку. Переважна більшість надходжень належних платежів та оплату витрат організація здійснює безготівковим шляхом через рахунки в банку. [18. С. 56]
Безготівкові розрахунки ведуться шляхом перерахування (переказу) грошових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача за допомогою різних банківських операцій. Посередником в цих розрахунках є банк.
Розрахунковий рахунок є основним рахунком організації, через який проводяться всі грошові операції без обмеження їх переліку.
Організації можуть мати необмежену кількість рублевих розрахункових (поточних) рахунків, розраховуватися з бюджетом і проводити інші розрахунки з будь-якого розрахункового рахунку.
Для відкриття розрахункового рахунку організація повинна подати до установи обраного банку наступні документи:
заяву з проханням про відкриття розрахункового рахунку встановленого зразка;
картку із зразками підписів розпорядників коштів та відбитком печатки, засвідчену нотаріально;
нотаріально завірені копії статуту організації, установчого договору та реєстраційного свідоцтва юридичної особи;
довідку про взяття на податковий облік організації як платника податків [19. С. 125].
Порядок здійснення і оформлення операцій по розрахункових рахунках регулюється чинним законодавством. Розрахунки в безготівковому порядку можуть проводитися за товарним (оплата за продукцію, товари, роботи або послуги) і нетоварним (комунальні платежі, розрахунки з бюджетом, фондами) операціями.
На розрахункових рахунках накопичуються вільні грошові кошти, надходження за продані товари, продукцію, виконані роботи та надані послуги, отримані кредити банків, позики, кошти, що надійшли цільового фінансування та інші надходження. З розрахункових рахунків проводяться практично всі платежі, включаючи платежі постачальникам за поставляються матеріальні ресурси, виконані роботи та надані послуги, розрахунки з бюджетом і з позабюджетними фондами, погашення заборгованості за отриманими кредитами і позиками, інші перерахування.
Списання грошових коштів з розрахункового рахунку може здійснюватися тільки за розпорядженням клієнта. Без його згоди списання робиться за рішенням суду або у випадках, встановлених законом або передбачених договором між банком і клієнтом. Можливо безспірне списання з рахунку податковими органами сум недоїмок і пенею за податками і зборами, а також митними органами - сум платежів і пені.
Списання коштів з розрахункового рахунку організації проводиться у порядку календарної черговості надходження розрахунково-платіжних документів. Але існують деякі пріоритети: у першу чергу списуються грошові кошти за виконавчими документами, потім проводиться списання за платіжними документами на перерахування платежів до бюджету та державних позабюджетних фондів, після цього перераховуються кошти для розрахунків по оплаті праці з особами, які працюють за трудовим договором (контрактом) і по іншим грошовим вимогам [18, с. 58].
Рух коштів на розрахунковому рахунку оформляється банківськими платіжними документами. До таких документів відносяться: оголошення на внесок готівкою, платіжні доручення, платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення, чеки та акредитиви, банківські пластикові картки. Оголошенням про внесок готівкою оформляється здача готівки в касу банку. Банк на підтвердження прийому грошей видає клієнту квитанцію.
Найбільш часто при здійсненні безготівкових розрахунків використовуються платіжні доручення, які є дорученням організації обслуговуючому її банку про перерахування певної суми зі свого рахунку на рахунок отримувача коштів.
Платіжна вимога є розрахунковий документ, що містить вимогу до платника про сплату організації-одержувачу певної суми через банк. [37. С. 168]
Платіжна вимога-доручення являє собою вимогу постачальника до покупця заплатити вартість поставленої за договором продукції (робіт, послуг) на підставі направлених в обслуговуючий банк покупця розрахункових і відвантажувальних документів.
Чек використовується організацією для отримання готівки з розрахункового рахунку; він виписується в одному примірнику на ім'я касира або іншої особи, якій довіряється отримання грошей. Бланк чека складається з самого чека, корінця чека і контрольної марки. Всі частини мають однаковий номер; корінець чека залишається у чековій книжці, чек відрізається і пред'являється до банку, а контрольна марка видається банківським службовцям представникові організації для отримання грошей в касі банку.
Акредитив являє собою умовне грошове зобов'язання банку, що видається їм за дорученням клієнта на користь його контрагента за договором. Банк, що відкрив акредитив, може призвести постачальнику платіж (акцептувати або врахувати переказний вексель) або надати повноваження іншому банку здійснювати такі платежі за умови подання ним документів та виконання умов, передбачених в акредитиві. Акредитив призначений для розрахунків тільки з одним постачальником. Одночасно може бути відкрито декілька акредитивів.
У всіх платіжних банківських документах крім обов'язкових реквізитів вказується призначення платежу. Помарки і підчищення в платіжних документах не допускаються.
В даний час широко використовуються для оформлення розрахункових відносин між організаціями векселя, які частково замінюють гроші в розрахунках. Вексель може бути використаний не тільки в розрахунках, але і при оформленні товарних кредитів, як застава для отримання кредиту або позики, як засіб забезпечення зобов'язань третьої особи та ін Вексель являє собою письмове безумовне боргове грошове зобов'язання суворо встановленої форми, видане однією стороною ( векселедавцем) іншій стороні (векселедержателю) і дає його власнику право по закінченні строку зобов'язання (або достроково) вимагати з боржника зазначеної у векселі грошової суми.
Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємств та Інструкцією щодо його застосування для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів на розрахунковому рахунку організації використовується балансовий рахунок 51 «Розрахункові рахунки». Сальдо рахунку 51 вказує на наявність вільних грошей на розрахункових рахунках організації на початок і кінець місяць, оборот за дебетом характеризує суми, що надійшли на розрахункові рахунки, а по кредиту - суми, перераховані з рахунків. Облік руху грошових коштів на рахунку 51 може бути організований з використанням субрахунків.
Операції, що записуються за кредитом рахунку 51, відображаються у журналі-ордері № 2. Обороти за дебетом записуються у різних журналах-ордерах та у відомості № 2.
Організація періодично (щодня або в інші встановлені банком строки) отримує від банку виписку з розрахункового рахунку, тобто перелік зроблених їм за звітний період операцій. До виписки банку додаються документи, отримані від інших підприємств і організацій, на підставі яких зараховані або списані кошти, а також документи, виписані підприємством.
Виписка з розрахункового рахунку - другий примірник особового рахунку організації, відкритого йому банком. Зберігаючи грошові кошти організацій, банк вважає себе боржником організації (його кредиторська заборгованість) тому залишки коштів і надходження на розрахунковий рахунок записує по кредиту розрахункового рахунку, а зменшення свого боргу (списання, видача готівкою) - по дебету. Обробляючи виписки, бухгалтер повинен пам'ятати про цю особливість і записувати зараховані суми і залишок по дебету розрахункового рахунку. А списання - по кредиту.
Після отримання виписки бухгалтер повинен зробити наступне:
Зіставити залишок коштів на розрахунковому рахунку на кінець дня останньої виписки із залишком коштів на початок дня наступної виписки.
Перевірити прикладені до виписки виправдувальні документи, повноту відображення інформації у виписці і арифметичні помилки. Про всі виявлені помилки робиться письмове повідомлення банку. Додані до виписки документи обов'язково погашаються спеціальним штампом банку.
Проставити суми в банківській виписці - позначка на полях виписки номера відповідного кореспондуючого рахунку. Порядок подальшої обробки банківської виписки залежить від частоти операцій по розрахунковому рахунку протягом місяця. При малій кількості операцій суми записуються безпосередньо в обліковий регістр. Якщо виписки надходять щодня, то за рахунком 51 відкривається оборотно-сальдова відомість. По закінченні місяця в ній підводяться підсумки і переносяться в обліковий регістр рахунку 51 і одночасно в регістри кореспондуючих рахунків.
У бухгалтерському обліку операції пов'язані з рух грошових коштів на розрахунковому рахунку оформляються наступними кореспонденціями:
Дт 51 «Розрахункові рахунки» Кт 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» - на суму надходження грошових коштів в оплату проданої продукції, виконаних робіт, наданих послуг;
Дт 51 «Розрахункові рахунки» Кт 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» - на суму надходження грошових коштів від дебіторів;
Дт 51 «Розрахункові рахунки» Кт 79 «Внутрішньогосподарські розрахунки» - на суму надходження грошових коштів від підрозділів організації;
Дт 51 «Розрахунковий рахунок» Кт 50 «Каса» - на суму переданих на розрахунковий рахунок коштів, що перевищують ліміт каси та ін;
Дт 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 76 «Інші дебітори і кредитори» Кт 51 «Розрахункові рахунки» - на суму перерахованих коштів в погашення кредиторських заборгованостей;
Дт 50 «Каса» Кт 51 «Розрахунковий рахунок» - на суму надійшли готівкових грошових коштів з розрахункового рахунку організації в касу і ін
Поряд з розрахунковими рахунками організації можуть мати рахунки для обліку грошових коштів цільового призначення, що знаходяться в акредитивах, платіжних чекових книжках та інших платіжних документах (крім векселів) і призначених для фінансування капітального будівництва та інших поточних витрат.
Облік даних засобів ведеться в порядку, аналогічному порядку відображення операцій по розрахунковому рахунку, але на активному синтетичному рахунку 55 «Спеціальні рахунки в банках», який має декілька субрахунків, що відкриваються для обліку руху окремих платіжних документів.
До рахунку 55 можуть бути відкриті такі субрахунки:
«Акредитиви»;
«Чекові книжки» і ін
Особливість акредитивної форми розрахунків полягає в тому, що оплату платіжних документів виробляють за місцем знаходження постачальника відразу після відвантаження ним продукції.
Акредитив - це умовне грошове зобов'язання, прийняте банком-емітентом за дорученням платника, зробити платежі на користь одержувача коштів за пред'явленням останнім документів, відповідних умовам акредитива, або надати повноваження іншому банку здійснити такі платежі.
Акредитив може бути виставлений за рахунок власних коштів та за рахунок банківського кредиту.
Дт 55 «Спеціальні рахунки в банках», субрахунок 1 «Акредитиви» Кт 51 «Розрахунковий рахунок» - виставлення акредитива за рахунок власних коштів, списаних з розрахункового рахунку;
Дт 55 «Спеціальні рахунки в банках», субрахунок 1 «Акредитиви» Кт 90 «Короткострокові кредити банків» або Дт 55 «Спеціальні рахунки в банках», субрахунок 1 «Акредитиви» Кт 94 «Короткострокові позики» - виставляння акредитива за рахунок банківського кредиту;
Дт 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» Кт 55 «Спеціальні рахунки в банках», субрахунок 1 «Акредитиви» - оплата рахунків постачальників з акредитивного рахунку.
Залишок невикористаного акредитива повертають організації-покупцеві і зараховують на розрахунковий рахунок, якщо акредитив виставлений за рахунок власних коштів, або перераховують до погашення заборгованості за позикою, якщо акредитив виставлений за рахунок банківського кредиту.
До недоліків акредитивної форми розрахунків слід віднести заморожування коштів покупців на період дії акредитива до його фактичного використання, а також можливість затримки відвантаження продукції постачальником до надходження акредитива. Разом з тим вона гарантує негайну оплату рахунків постачальників і сприяє дотриманню розрахунково-платіжної дисципліни.
Аналітичний облік за субрахунком 55-1 ведуть по кожному виставленому акредитиву.
Розрахунковий чек містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) обслуговуючому його банку на перерахування зазначеної в чеку суми грошей з його рахунку на рахунок отримувача коштів (чекодержателя). Видача чекової книжки власникові розрахункового рахунку здійснюється після пред'явлення заяви на чекову книжку. [15. С. 130]
При видачі банком організації чекових книжок депонуються її кошти або кредити банку. Депоновані кошти списуються на підставі виписки банку про погашення пред'явлених йому чеків, які були видані організацією своїм кредиторам. Решта невикористані чеки повертаються в банк.
На субрахунку 55-2 «Чекові книжки» враховують рух коштів, що у чекових книжках. Порядок здійснення розрахунків чеками регулюється банком.
Депонування коштів при видачі чекових книжок у платника враховується наступними кореспонденціями:
Дт 55 «Спеціальні рахунки в банках» субрахунок 2 «Чекові книжки» Кт 51 «Розрахункові рахунки» Кт 90 «Короткострокові кредити банків»;
Дт 55 «Спеціальні рахунки в банках» субрахунок 2 «Чекові книжки» Кт 94 «Короткострокові позики».
У міру оплати заборгованості чеками на рахунках бухгалтерського обліку виробляють такі записи:
Дт 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» Кт 55 «Спеціальні рахунки в банках» субрахунок 2 «Чекові книжки» - на суми, використаних коштів (на основі виписок банку).
Дт 51 «Розрахункові рахунки» Кт 55 «Спеціальні рахунки в банках» субрахунок 2 «Чекові книжки» - повернення залишкових (невикористаних) коштів на той рахунок в банку, з якого вони були перераховані.
Аналітичний облік за субрахунком 55-2 ведуть з кожної отриманої чековою книжкою.
1.3 Облік валютних операцій
Організації (юридичні особи) мають право відкривати валютний рахунок на території ПМР у будь-якому банку, уповноваженому Центральним Республіканським банком на проведення операцій з іноземними валютами. Зазвичай банки відкривають рахунки по окремих видах іноземних валют. Можна відкривати рахунки відразу в декількох валютах, що дозволяє уникнути конверсії валюти з однієї в іншу, яка здійснюється за плату за діючим курсом міжнародного валютного ринку на день здійснення операції. Виникаючі при цьому курсові різниці відносяться на рахунок організації [18. С. 65].
Для відкриття валютного рахунку організація зобов'язана надати в уповноважений банк такі ж документи, як і при відкритті рахунку в національній валюті, при наявності дозволу на здійснення операцій з іноземною валютою.
Після перевірки поданих документів юристом і головним бухгалтером банк оформляє розпорядження на відкриття рахунку, копія якого (завірена банком) дає можливість організації здійснювати операції з валютного рахунку.
На підставі перевірених документів банк укладає з клієнтом договір про розрахунково-касовому обслуговуванні, в якому обумовлюються тарифи комісійної винагороди за надані банком послуги, строки прийняття банком претензій по списанню або зарахуванню коштів на валютний рахунок і т.п.
Основним нормативним документом у галузі бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті є Стандарт бухгалтерського обліку 21 «Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті» (СБУ 21).
Бухгалтерський облік валютних операцій, з одного боку, формує повну картину зовнішньоекономічної діяльності організації, а з іншого - відбиває стан активів, капіталу і зобов'язань, виражених в іноземній валюті.
У зв'язку з тим, що бухгалтерський облік в Придністровській Молдавській Республіці ведеться в єдиному грошовому вимірнику - рублях, виникає необхідність в перерахунку конкретних сум іноземної валюти в рублі при відображенні в обліку валютних операцій, в результаті якого виникають сумові і курсові різниці.
Сумова різниця утворюється тоді, коли за умовами договору грошове зобов'язання однієї сторони підлягає оплаті в рублях у сумі, еквівалентній певній сумі в іноземній валюті (або в умовних одиницях). Таким чином, сумові різниці пов'язані з рублевими зобов'язаннями, вираженими в іноземній валюті, а не з валютними зобов'язаннями.
Курсова різниця, згідно СБУ № 21, являє собою різницю між рубльової оцінкою валютного активу або зобов'язання за курсом на дату розрахунку або дату складання звітності та рублевої оцінкою його на дату прийняття до бухгалтерського обліку в звітному періоді або дату складання звітності за попередній звітний період. Таким чином, курсові різниці виникають у зв'язку зі зміною офіційного курсу за період між датою здійснення господарської операції і датою розрахунків за нею.
Протягом звітного року позитивні і негативні курсові різниці згідно з чинним Планом рахунків повинні відноситься на рахунок 46, 47, 48 у залежності від виду діяльності, за якою вони виникли.
За відкриття валютного рахунку та проведення операцій по ньому організація платить комісійна винагорода банку у валюті.
Для обліку операцій по валютному рахунку використовується активний синтетичний рахунок 52 «Валютний рахунок». За дебетом цього рахунку відображається залишок іноземної валюти на початок місяця, зарахування сум протягом місяця і залишок невикористаної валюти на кінець місяця. За кредитом відображається списання валютних коштів. Записи операцій на валютних рахунках ведуться у валюті і в рублевому еквіваленті за курсом ЦРЛ ПМР, що діє на дату зарахування (списання) коштів. Підставою для відображення операцій за цим рахунком служать виписки банку (з доданими до них розрахунково-грошовими документами).
Аналітичний облік за рахунком 52 ведуть по кожному рахунку, відкритому в установах банку для зберігання грошових коштів в іноземних валютах.
До рахунку 52 «Валютний рахунок» відкривають такі субрахунки:
52-1 «Транзитні валютні рахунки»;
52-2 «Поточні валютні рахунки»;
52-3 «Валютні рахунки за кордоном».
Субрахунок 52-1 «Транзитні валютні рахунки» відкривається для зарахування в повному обсязі надходжень в іноземній валюті, у тому числі і не підлягають обов'язковому продажу. Виняток становлять такі надходження іноземної валюти, зараховуються відразу в дебет рахунку 52-2 «Поточні валютні рахунки»:
1) переклад посередницькою організацією після обов'язкового продажу нею частини валютної виручки з відміткою в платіжному дорученні про виробленої продаж частини валютної виручки;
2) іноземна валюта, придбана на внутрішньому валютному ринку за придністровські рублі і за іноземну валюту іншого виду.
З кредиту рахунку 52-1 «Транзитні валютні рахунки» іноземна валюта списується в дебет рахунку 52-2 «Поточні валютні рахунки» і в ряді інших випадків (при поверненні коштів в іноземній валюті тієї організації, від якої вони надійшли, при перерахуванні експортної валютної виручки посередницькими зовнішньоекономічними організаціями організаціям, які не є резидентами ПМР, за винятком комісійної винагороди, та ін.)
Субрахунок 52-2 «Поточні валютні рахунки» відкривається організаціями для обліку коштів, що залишилися в розпорядженні організації після обов'язкового продажу експортної виручки та здійснення інших операцій за рахунком у відповідності з валютним законодавством. За дебетом рахунка 52-2 «Поточні валютні рахунки" відображаються суми в іноземній валюті, перераховані з кредиту рахунку 52, субрахунок 1 «Транзитні валютні рахунки», а також суми, які зараховуються одразу на поточний валютний рахунок, минаючи транзитний рахунок. З кредиту рахунку 52, субрахунок 2 «Поточні валютні рахунки», валюта списується в безготівковому та готівковому порядку.
Зняття готівкової іноземної валюти з рахунку 52, субрахунок 2 «Поточні валютні рахунки», дозволяється на оплату витрат, пов'язаних з відрядженням працівників організацій в іноземні держави.
Валютні рахунки за кордоном відкриваються організаціям, що одержали дозвіл Центрального Республіканського банку ПМР на відкриття рахунків в іноземних банках.
На субрахунку 52-3 «Валютні рахунки за кордоном" відображається рух коштів в іноземній валюті на валютних рахунках за кордоном.
Законодавством ПМР передбачена обов'язкова і необов'язкова (вільна) продаж іноземної валюти.
Всі організації-експортери на території ПМР зобов'язані продавати валютну виручку в установленому законодавством розмірі (25%) протягом семи днів з дня її надходження на транзитний валютний рахунок. У суму валюти, що продається входять всі надходження на рахунок організації, включаючи попередню оплату та суми авансів, за винятком отриманих кредитів та нарахованих на них відсотків; внесків до статутного капіталу; доходів (дивідендів), отриманих від участі в діяльності (капіталі) інших організацій; надходжень від продажу акцій, облігацій, а також доходів за ними.
Решта валютні кошти (після обов'язкового продажу) перераховуються на поточний валютний рахунок і можуть витрачатися на різні цілі.
У бухгалтерському обліку операції із продажу валюти відображаються таким чином:
Дт 52-1 «Транзитні валютні рахунки» Кт 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 64 «Розрахунки за авансами одержаними», 46 «Доходи і витрати від операційної діяльності», 47 «Доходи і витрати від інвестиційної діяльності» - на суму, виручки, що надійшла від іноземного покупця на підставі виписки банку з транзитного валютного рахунку;
Дт 57 «Переклади їсти дорогою» Кт 52-1 «Транзитні валютні рахунки» - перерахування валюти для продажу (списано банком за дорученням клієнта) на підставі виписки банку;
Дт 52 / 1 «Транзитні валютні рахунки» Кт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» або Дт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» Кт 52 / 1 «Транзитні валютні рахунки» - відображення курсової різниці, що утворюється за період між датою зарахування коштів на транзитний валютний рахунок і датою перерахування суми на поточний валютний рахунок;
Дт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» Кт 80 «Прибутки та збитки» або Дт 80 «Прибутки та збитки» Кт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» - віднесення курсової різниці на фінансові результати;
Дт 52 / 2 «Поточні валютні рахунки» Кт 52-1 «Транзитні валютні рахунки» - зарахування залишився частини валютної виручки на поточний валютний рахунок;
Дт 51 «Розрахунковий рахунок» Кт 57 «Переклади їсти дорогою» - зарахування на розрахунковий рахунок відшкодування від реалізації валютної виручки;
Дт 57 «Переклади їсти дорогою» Кт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» або Дт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» Кт 57 «Переклади їсти дорогою» - відображено результат від продажу валюти;
Дт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» Кт 80 «Прибутки та збитки» або Дт 80 «Прибутки та збитки» Кт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» - віднесення виникаючої різниці на фінансові результати.
Вільний продаж валютної виручки здійснюється з поточних валютних рахунків і відображається в системі бухгалтерського обліку таким чином:
Дт 57 «Переклади їсти дорогою» Кт 52-2 «Поточні валютні рахунки» - списано за офіційним курсом ЦБ ПМР сума валютних коштів, призначених для продажу.
Дт 57 «Переклади їсти дорогою» Кт 52-2 «Поточні валютні рахунки» - на суму перерахованого банку винагороди за здійснення операцій з продажу валюти;
Дт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» Кт 57 «Переклади у дорозі» - визнані витратою, сплачені банком комісійні збори за послуги з продажу валюти та інші платежі, передбачені законодавством;
Дт 51 «Розрахунковий рахунок» Кт 57 «Переклади їсти дорогою» - зарахування на розрахунковий рахунок суми в рублях ПМР за продану валюту, за курсом обумовленим в договорі з банком;
Дт 57 «Переклади їсти дорогою» Кт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» або Дт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» Кт 57 «Переклади їсти дорогою» - відображено результат від продажу валюти з подальшим віднесенням сальдо по рахунку 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» на фінансовий результат організації.
Але організації можуть не тільки продавати, а й купувати іноземну валюту; при купівлі валюти в системі рахунків бухгалтерського обліку робляться такі записи:
Дт 57 «Переклади їсти дорогою» Кт 51 «Розрахунковий рахунок» - на суму перерахованих коштів у рублях ПМР для купівлі іноземної валюти за обумовленим в заявці курсом;
Дт 57 «Переклади їсти дорогою» Кт 51 «Розрахунковий рахунок» - на суму перерахованих платежів при проведенні банком операцій з купівлі валюти (комісійний збір банку, інші платежі, передбачені договором);
Дт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» Кт 57 «Переклади їсти дорогою» - списані суми, сплачених банку платежів;
Дт 52/1-1 «Спеціальний транзитний рахунок» Кт 57 «Переклади їсти дорогою» - зарахований на спеціальний транзитний валютний рахунок організації куплена іноземна валюта за офіційним курсом ЦБ ПМР на дату зарахування;
Дт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» Кт 57 «Переклади їсти дорогою» або Дт 57 «Переклади їсти дорогою» Кт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» - на суму різниці між курсом купівлі валюти і офіційним курсом на дату здійснення операції з урахуванням інших витрат на покупку валюти;
Дт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» Кт 80 «Прибутки та збитки» або Дт 80 «Прибутки та збитки» Кт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» - визначення фінансового результату, пов'язаного з придбанням іноземної валюти.
Для обліку операцій в іноземній валюті в організаціях створюється спеціальна каса. Касам встановлюються ліміти в іноземній валюті. Вони повинні бути забезпечені всіма інструкціями, контрольними та довідковими матеріалами (довідниками по іноземній валюті, зразками дорожніх чеків і єврочеків і т.п.).
Касири зобов'язані суворо дотримуватися правил здійснення операцій з прийому та видачі валюти з каси. Під час прийому від клієнтів платіжних документів в іноземній валюті касир повинен перевірити їх справжність та платоспроможність за наявними контрольним матеріалами, а також повноту та правильність заповнення реквізитів документів [22. С. 126].
У касу приймається готівкова іноземна валюта, що не викликає сумнівів в її автентичності та платоспроможності. Грошові знаки пошкоджені, старі, що викликають сумнів у платоспроможності, від клієнтів касиром не приймаються.
При розрахунках за валюту здача видається зазвичай у валюті платежу. За згодою покупців здача може бути видана в іншій вільно конвертованій валюті. Видача здачі в рублях забороняється.
Прийом готівкової валюти і її видача з каси здійснюються за правильно оформленими прибутковими і видатковими ордерами за видами валют. Облік руху валюти повинен вестися в рублях на підставі перерахунку іноземної валюти за курсом ЦРЛ ПМР на дату здійснення операції. Датою вчинення касових операцій з іноземною валютою вважається дата оприбуткування або видачі грошових знаків з каси організації.
Облік руху готівкової валюти ведуть у двох оцінках - у валюті й у рублях. Визначення курсових різниць може проводитися протягом місяця в міру зміни курсу іноземних валют або в загальному порядку на дати надходження або вибуття валюти.
Окремого бухгалтерського рахунку для обліку надходження і витрачання валюти не передбачено, тому до рахунку 50 «Каса» відкривають самостійний субрахунок «Каса в іноземній валюті».
При наявності іноземної валюти в касі організації може змінюватися курс валюти і виникає необхідність перерахунку валюти за змінювався курсом з визначенням курсової різниці. Відображення курсової різниці можна оформити бухгалтерською довідкою. У випадках зростання курсу валюти касир на підставі бухгалтерської довідки робить запис у касовій книзі в графі "Прихід", а при падінні курсу - в графі "Видаток" (бухгалтерські довідки прикладаються до звіту касира разом з іншими виправдувальними документами). На рахунках бухгалтерського обліку ці операції відображаються:
Дт 50 «Каса», субрахунок «Каса в іноземній валюті» Кт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» - при зростанні курсу валюти;
Кт 48 «Позареалізаційні доходи і витрати» Кт 50 «Каса», субрахунок «Каса в іноземній валюті» - при падінні курсу валюти.
Але можна уникнути відображення в бухгалтерському обліку операцій з перерахунку валюти в касовій книзі. Такого відображення не буде, якщо видавати валюту підзвітним особам у день її отримання з банку і здавати в банк у день її повернення до каси організації.
Узагальнюючи матеріал, першого розділу дипломної роботи можна зробити наступні висновки:
облік грошових коштів ведеться в повній відповідності до встановлених нормативними актами, а також до затвердженої облікової політики ЗАТ «Електромаш»;
склад грошових коштів включає готівково-грошовий обіг, безготівково-грошовий обіг, а також грошові кошти враховані у формі грошових документів;
облік руху грошових коштів ведеться в уніфікованих формах звітності, затверджені Міністерством економіки ПМР;
облік грошових коштів у бухгалтерії автоматизований, використовується програма автоматизованої обробки інформації «1С: Бухгалтерія».
Глава 2. Аудит обліку грошових коштів підприємства на прикладі ЗАТ «Електромаш»
2.1 Характеристика діяльності ЗАТ «Електромаш»
НП ЗАТ "Електромаш" - найбільше сучасне електротехнічне підприємство, що виробляє велику номенклатуру електричних машин, апаратів і перетворюючих пристроїв, які складають основу електроприводів технологічного обладнання вугільної, нафтової, газової, гірничодобувної, хімічної та інших галузей промисловості і генеруючих установок в енергетиці. Підприємство випускає також значний асортимент виробів електропобутового та господарського призначення.
Протягом своєї більш ніж 50-річної історії НП ЗАТ "Електромаш» поставлено значну кількість електрообладнання для промислових об'єктів Російської Федерації, України, Казахстану, Білорусії та інших країн СНД, а також для 37 країн ближнього і далекого зарубіжжя.
Підприємство створено в 1959 році на основі невеликого ремонтного виробництва. Не маючи необхідної виробничою базою, долаючи численні труднощі організаційного становлення, колектив створеного заводу з початковою чисельністю близько 80 осіб протягом одного року забезпечив освоєння промислового виробництва вибухозахищених електродвигунів малої потужності загального та спеціалізованого призначення.
Інтенсивно нарощуючи зусилля з розвитку виробництва, розроблення і освоєння продукції нових видів і технологій «Електромаш» в 1980 - 1990-х роках зайняв лідируючі позиції в електропромисловості країн співдружності в області великих і малих електродвигунів, дизель-генераторів, стабілізаторів напруги.
Останнє десятиліття CC століття було не найкращим в історії «Електромаш». На початку реформування радянської економіки більшість підприємств опинилися в надзвичайно тяжких умовах. Тому на початку 90-х рр.. підприємства в основному були змушені боротися за виживання, і саме це стало головним стимулом для проведення змін у внутрішній структурі підприємства.
У 1992 році в період утворення ЗАТ завод знаходився на межі банкрутства. Для відродження підприємства знадобилися величезні зусилля з відновлення організаційної єдності підприємства. В умовах відсутності налагоджених господарських зв'язків, як наслідок переходу від планової економіки до ринкових відносин, керівництвом заводу велася цілеспрямована робота з дослідження ринку, просуванню продукції, що випускається.
Діючі виробничі потужності підприємства дозволяють забезпечити річний випуск 2000 великих електричних машин, 350000 електродвигунів малої потужності, 1000 стабілізаторів напруги і трансформаторів.
Основну номенклатуру продукції підприємства складають:
асинхронні вибухозахищені електродвигуни потужністю 0,25 - 2000 КВт для приводу різних машин і механізмів в умовах вибухонебезпечних виробництв;
великі асинхронні електродвигуни з короткозамкненим або фазним ротором загальнопромислового призначення потужністю 160 - 2000 КВт для потреб різних галузей промисловості та енергетики;
синхронні генератори потужністю 60 - 2000 КВт з приводом від дизельних і газопоршневих двигунів внутрішнього згоряння для автономні або резервні електродвигунів;
одно-і трифазні стабілізатори потужністю 0,63 - 160 КВт загальнопромислового та спеціального призначення.
НП ЗАТ "Електромаш» інтенсивно розвиває проектно-конструкторські та впроваджувальні роботи з перспективних науково-технічних напрямків в області енергозберігаючих технологій і освоєння нетрадиційних та відновлених джерел енергії.
«Електромаш» активно бере участь у програмах розвитку гідроенергетики на малих річках Росії, України, Узбекистану, Таджикистану та інших країн СНД. За останнє десятиліття розроблено та освоєно виробництво гідрогенераторів, призначених для комплектації гідротехнічних споруд малих ГЕС.
Конструкторами підприємства продовжуються розробки нових типів геліоустановок для практичного використання енергії сонячного випромінювання.
НП ЗАТ "Електромаш" на основі вивчення ринкової кон'юнктури розширює сферу своєї діяльності.
У взаємодії з машинобудівними підприємствами організована поставка, монтаж і налагодження дизель-генераторних агрегатів потужністю від 60 до 100 КВт в якості автономного або резервного джерел живлення на об'єктах, в яких перерви в електропостачанні не допускаються.
НП ЗАТ "Електромаш" проводить ремонт та відновлення працездатності електромашин потужністю до 2000 КВт, напругою до 10000 В, включаючи машини вибухозахищеного виконання, а також трансформаторів всіх виконань з відповідними гарантіями якості виконання робіт.
Завод приймає замовлення від будь-яких суб'єктів господарювання на виготовлення, монтаж та налагодження різного нестандартного і технологічного обладнання, оснащення та інструменту.
НП ЗАТ "Електромаш» випускає широку гамму товарів споживчого попиту, що включає:
настільні деревообробні пристрої типу УБДН, розраховані на виконання 6-8 операцій, користуються незмінною популярністю у споживачів;
занурені відцентрові електронасоси, розраховані на натиск води від 16 до 40 метрів;
кілька типів електропристроїв для переробки сільськогосподарської сировини у вигляді подрібнювачів зерна, насіння і коренеплодів для приготування кормів домашнім тваринам і птахам;
апарати для термінових робіт, комбіновані пристрої для зарядки акумуляторних батарей і запуску автомобільних моторів.
Крім того, підприємством виробляється великий асортимент товарів господарського призначення для задоволення потреб населення в кількості більше 70 найменувань.
Забезпечення високої якості продукції, що випускається, як пріоритетного завдання підприємства, зумовило розробку та впровадження системи якості відповідно до вимог Міжнародного стандарту ISO - 9003.
Вироби, що випускаються мають сертифікати відповідності РФ, Республіки Молдови та України.
Одним з головних факторів інтенсивного і гармонійного прогресу підприємства є планування розвитку за цільовим функціональним програмам, які охоплюють ключові напрями його життєдіяльності. До них відносяться:
комплексний план-графік підготовки виробництва і освоєння нових виробів;
програми підвищення ефективності виробництва, підвищення якості продукції, підвищення надійності виробів;
розвиток випробувально-дослідної та лабораторної бази, рекламно-маркетингової діяльності;
економія енергоресурсів;
соціальний розвиток і т.п.
З огляду на нову стратегію економічного розвитку, спрямованого на пріоритет інтересів споживачів, НП ЗАТ "Електромаш" активно взаємодіє з машинобудівними підприємствами, комплектуючими свою продукцію (насоси, вентилятори, конвеєри і т.д.) електричними виробами, а також з підприємствами сировинних галузей (нафтова, газова, вугільна і ін), в яких експлуатуються вироби закінченого функціонального призначення.
У цих випадках НП ЗАТ "Електромаш" періодично організовує проведення представницьких нарад за участю провідних організацій і підприємств різних галузей промисловості, на яких виробляється узгоджені підходи до вирішення актуальних проблем.
НП ЗАТ "Електромаш" організована широко розвинена дилерська мережа на території країн СНД і країн ближнього і далекого зарубіжжя з функціями реалізації продукції, що випускається, вивчення ринку, матеріально-технічного забезпечення виробництва. Такі представництва діють в містах: Москва, Санкт-Петербург, Перм, Володимир, Самара, Красноярськ, а також на Україні, Північному Кавказі, в Болгарії, Чехії.
Спираючись на сучасну виробничо технічну базу, висококваліфіковані кадри працівників, фахівців та управлінського персоналу, керуючись передовими науковими методами роботи в умовах ринкової економіки, НП АТ «Електромаш» забезпечує випуск конкурентоспроможної продукції, міцно утримуючи свою позицію на ринках країн співдружності і ближнього і далекого зарубіжжя.
Завод «Електромаш» вступив в CCI століття, маючи:
потужний промисловий потенціал;
висококваліфікований колектив працівників;
широку номенклатуру продукції, що випускається на високому рівні продукції;
прогресивну модель управління економікою заводу, розроблену керівництвом НП АТ «Електромаш»;
ефективну систему планування, на основі програмно-цільового методу, за допомогою якого вирішуються найскладніші питання розвитку і життєдіяльності заводу;
стійку позицію на ринках електротехнічної продукції РФ, Україні, Казахстану та інших країн СНД;
ефективну систему управління якістю продукції, що випускається, сертифікаційний центр, оснащений необхідним обладнанням;
вирішення соціальних проблем колективу (житло, відпочинок, культура, дозвілля).
У відповідності до Статуту підприємства НП ЗАТ "Електромаш" здійснює види діяльності, які відповідно до СБУ № 18 «Доходи організації» класифікуються як звичайні види діяльності:
реалізація продукції виробничо - технічного призначення, товарів народного споживання, надання платних послуг населенню;
реалізація будівельно - монтажних, ремонтних робіт;
реалізація послуг обслуговуючих виробництв і господарств;
реалізація послуг підприємств громадського харчування, торгівлі;
реалізація послуг з організації міжміських і міжнародних перевезень автомобільним транспортом;
реалізація за іншими видами діяльності, не заборонених законодавством.
НП ЗАТ "Електромаш" для цілей бухгалтерського обліку самостійно визнає надходження доходами від звичайних видів діяльності або іншими доходами, виходячи з характеру своєї діяльності, виду доходів і умов їх одержання.
При визнанні доходу в частині віднесення до звичайних видів діяльності та іншим враховується не тільки характер господарської операції, але і розмір доходів за питомою вагою (вимога суттєвості), умови отримання доходу.
До інших видів діяльності, відповідно до яких класифікуються надходження від інших видів діяльності, належать:
продаж різних активів, у т.ч. продаж основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, іноземної валюти;
надання за плату в тимчасове користування активів організації (передача майна в оренду);
участь у статутних капіталах інших організацій.
Відповідальність за організацію та ведення бухгалтерського обліку несуть керівники (керівник підприємства і головний бухгалтер), які зобов'язані створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, своєчасного складання та подання звітів, забезпечити суворе виконання всіма підрозділами та службами, що мають відношення до обліку, вимог головного бухгалтера щодо складання документів і подання інформації, необхідної для ведення обліку і заповнення фінансових звітів.
Бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється центральній бухгалтерією, яка є самостійною службою підприємства, яка підпорядковується головному бухгалтеру.
Організація структури управління бухгалтерської служби НП ЗАТ "Електромаш" - лінійно-адміністративний, тобто в структурі управління створені проміжні ланки (сектору), очолювані начальниками секторів. Розпорядження головного бухгалтера передаються начальникам секторів, які, у свою чергу, визначають конкретних виконавців і контролюють виконання робіт.
Головний бухгалтер керується, що діють на території ПМР Положенням про ведення бухгалтерського обліку та звітності, нормативними документами, які затверджуються в установленому порядку, несе персональну відповідальність за дотримання містяться в них методичних принципів бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться відповідно до єдиних методичними основами і правилами, встановленими
Законом «Про бухгалтерський облік» № 204-3 від 18.04.1999 р;
Планом рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства економіки № 66 від 04.11.2000 р;
Положень, які регулюють порядок обліку різних об'єктів бухгалтерського обліку (Стандартами бухгалтерського обліку, Методичними рекомендаціями щодо застосування в господарській діяльності СБУ);
Обліковою політикою підприємства.
2.2 Організація аудиту та аналізу грошових коштів
Аудиторська перевірка операцій з грошовими коштами передбачає перевірку касових, банківських та валютних операцій. Якщо ж аудитор вважає за доцільне перевірити рух грошових потоків організації, то обсяг перевірки кілька збільшується за рахунок включення до нього розрахункових операцій, зроблених без використання грошових коштів, наприклад, взаємозаліки [3. С. 23].
Метою аудиторської перевірки руху грошових коштів є формування думки про достовірність бухгалтерської звітності за розділом «Грошові кошти» та відповідно застосовуваної методики обліку грошових коштів в касі і на рахунках в банку чинним в Придністровській Молдавській Республіці нормативним документам.
У ході аудиту операцій з грошовими коштами вирішуються такі завдання:
ознайомлення з умовами зберігання готівки, цінних паперів та інших грошових документів у касі;
вивчення фактичного порядку документального оформлення операцій по приходу і витраті коштів, ведення Касової книги, обліку касових операцій;
перевірка дотримання касової дисципліни (своєчасності та повноти оприбуткування готівки в касі і повернення в банк понадлімітних залишків грошових коштів, встановлених правил розрахунків готівкою з юридичними особами, порядку видачі і повернення до каси підзвітних сум цільового використання, отриманих з банку по чеках грошових коштів ( у тому числі валютних) та ін);
встановлення кількості відкритих у банках рублевих і валютних рахунків, визначення законності і доцільності операцій з надходження та списання коштів з банківських рахунків підприємства (у тому числі валютних), правильності їх відображення в обліку;
перевірка стану платіжно-розрахункової дисципліни. [7. С. 45]
Інформаційна база, використовувана аудитором під час перевірки грошових операцій, включає:
основні нормативні документи, що регулюють порядок проведення касових, банківських і розрахункових операцій, а також бухгалтерський облік цих операцій;
наказ про облікову політику організації;
бухгалтерську звітність - Бухгалтерський баланс (ф. № 1) (див. додаток 3), Звіт про фінансові результати та їх використання (ф. № 2) (див. додаток 4) і Звіт про рух грошових коштів (ф. № 4) ( див. додаток 5);
регістри синтетичного обліку грошових операцій: журнали-ордери, відомості, машинограми за рахунками 50, 51, 52, 55, 57; журнали реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, платіжних доручень; касову книгу; Головну Книгу;
первинні документи, які оформляють операції з грошовими коштами - звіти касира з прикладеними первинними документами (прибуткові та видаткові касові ордери, платіжні відомості, квитанції тощо); чекові грошові книжки; виписки банків по рублевих і валютних рахунках з доданими первинними документами (рахунки, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, авізо) і ін
Основні етапи проведення аудиторської перевірки, операцій з грошовими коштами.
1. Визначення мети і основних завдань аудиту, добірка нормативних актів.
2. Складання аудиторської програми перевірки грошових коштів.
3. Визначення можливості використання результатів роботи внутрішнього аудиту, за допомогою тестування засобів контролю та процедур по суті.
Програма тестів засобів контролю являє собою перелік сукупності дій, призначених для збору інформації про функціонування системи внутрішнього контролю та обліку. Програми допомагають виявити істотні недоліки, що є складовою частиною робочої документації аудиту, сприяють документального оформлення процесу аудиту та його результатів.
У практичній діяльності більшість аудиторських фірм мають власні, самостійно розроблені тести оцінки системи внутрішнього контролю, які лише кілька модифікуються виходячи із специфіки організації діяльності та структури підприємства.
4. Встановлення відповідності даних бухгалтерської звітності даними рахунків бухгалтерського обліку грошових коштів. Відповідність перевіряються первинних документів регістрам бухгалтерського обліку.
Виконуються наступні дії:
Перевіряється відповідність сум платіжних документів даними журналу - ордера № 1, 2 і відомості № 1, 2, журналу - ордера № 3.
Перевіряється відповідність даних журналу - ордера № 1, 2 і відомості № 1, 2, журналу - ордера № 3 за кожен місяць даним по Головній книзі.
Зіставляються обороти за кредитом рахунків 50 («Каса»), 51 («Розрахункові рахунки»), 52 («Валютні рахунки») і 55 («Спеціальні рахунки в банках») з оборотами за дебетом кореспондуючих рахунків за даними Головної книги.
Перевіряється відповідність даних журналу - ордера № 1, 2 і відомості № 1, 2, журналу - ордера № 3 даними звіту про рух грошових коштів (форма № 4).
Зіставляється сальдо по рахунку 51 («Розрахунковий рахунок») у Головній книзі на початок року і на кінець відповідного звітного періоду з рядком 262 граф 3 і 4 бухгалтерського балансу.
У разі якщо організація веде облік із застосуванням засобів обчислювальної техніки, наведені вище дані первинних документів і звітів, звіряються з даними машинограм за рахунками 50 («Каса»), 51 («Розрахункові рахунки»), 52 («Валютні рахунки») і 55 («Спеціальні рахунки в банках»).
5. Перевірка організації матеріальної відповідальності.
6. Документальне оформлення руху грошових коштів. При цьому виконуються наступні дії:
Банк:
1) Для перевірки достовірності та повноти відомостей про рублевих рахунках у банках та інших кредитних установах, що діють на території Придністровської Молдавської Республіки за станом на останню звітну дату, аудитору можна зробити запит до податкового органу. Ці відомості дозволяють аудитору визначити, чи всі відкриті організацією рахунки відображені у звітності.
2) Перевіряється наявність необхідних первинних документів по рахунках - виписок по розрахункових рахунках та доданих до них платіжних документів. Виписки разом з платіжними документами повинні бути підібрані в хронологічній послідовності, окремо по кожному відкритому рахунку. З метою перевірки повноти первинних документів перевіряється відповідність вихідного та вхідного сальдо за виписками по розрахунковому рахунку організації в ті дні, коли було рух по рахунку. Вихідне сальдо по виписці попереднього дня має відповідати входить сальдо по виписці наступного дня руху за рахунком. Невідповідність зазначених сальдо означає відсутність частини первинних документів.
Справжність платіжних документів можна перевірити за наявності відмітки банку про те, що даний платіжний документ був проведений банком.
У разі якщо в ході перевірки встановлено відсутність частини платіжних документів або відсутність відповідної позначки банку, аудитор може запропонувати організації відновити відсутні первинні документи.
3) Перевіряється відповідність даних виписок по розрахункових рахунках організації та доданих до них платіжних документів даним журналів - ордерів № 2, № 3 і відомості № 2 або даними машинограм за рахунками 51 («Розрахункові рахунки») і 55 («Спеціальні рахунки в банках» ) [39. С. 84].
Каса:
1) Аудитор перевіряє, чи застосовуються для оформлення касових операцій форми первинної облікової документації, розроблені міністерствами та іншими федеральними органами виконавчої влади; чи мають вони заповненими всі обов'язкові реквізити, передбачені законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
2) У касі підприємств можуть зберігатися готівка в межах лімітів, що встановлюються обслуговуючими їх установами банків за погодженням з керівниками цих підприємств. Ліміт залишку готівки в касі встановлюється установами банків щороку всім підприємствам незалежно від організаційно - правової форми та сфери діяльності, які мають касу і здійснюють готівково - грошові розрахунки
Для перевірки дотримання ліміту залишку грошових коштів в касі підприємства, встановленого банком, необхідно провести суцільну перевірку каси, виявити відхилення від ліміту.
Перевірка проводиться також з метою встановити, здійснюються на підприємстві розрахунки з іншими юридичними особами сумами, що перевищують встановлену граничну величину. Для цього застосовується метод суцільної перевірки (перегляду) видаткових касових ордерів, а також звітів касира, касових книг, договорів з юридичними особами.
3) грубе порушення розрахунків готівкою між підприємствами є неоприбуткування і привласнення грошових коштів, що надійшли від різних фізичних, юридичних осіб по прибуткових ордерах, а також грошових сум з банків. Для виявлення випадків привласнення грошових коштів проводиться взаємна перевірка операцій по касі і по банку [39. С.90].
4) Документами, що підтверджують рух (оприбуткування) грошових коштів, є прибуткові касові ордери, що відображають факт надходження грошових коштів у касу з розрахункового рахунку, а також чекові книжки, корінці чекових книжок і виписки банку. Чекові книжки, корінці використаних чеків, а також невикористані чеки повинні зберігатися у головного бухгалтера в умовах, що виключають можливість їх втрати.
5) При перевірці аудитору слід проаналізувати рух грошової готівки, виявити розбіжність між сумами фактично зроблених оплат в погашення дебіторської заборгованості і сумами, зарахованими до каси, а також проконтролювати своєчасність здачі виручки в банк і виявити випадки її витрати на різні цілі.
Прибуткові касові ордери до передачі в касу повинні реєструватися бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових касових ордерів. Касові прибуткові та видаткові ордери повинні мати роздільне нумерацію. Прийом грошей за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.
6) Далі слід встановити, чи всі прибуткові і витратні касові ордери зареєстровані в журналах реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів; збігаються ці суми з тими, які вказані в журналі реєстрації, який джерело надходження грошових коштів, чи збігаються дати прийому і видачі грошей по касовими ордерами з датами їх складання.
7) Виявлення суттєвих порушень ведення обліку грошових коштів, підготовки звітності та дотримання законодавства. Виявивши суттєві питання, які потребують професійного судження аудитора, разом з висновками, зробленими за цим опитуванням, аудитор відображає їх у робочій документації.
8) Вираз думки про достовірність звітності в частині обліку грошових коштів.
Письмова інформація (звіт) за результатами проведення аудиту представляється аудитором керівництву економічного суб'єкта у випадку обов'язкового аудиту. Однак проміжну інформацію можна передавати в усній або письмовій формі в процесі аудиторської перевірки. За підсумками аудиторської перевірки може бути підготовлений попередній варіант письмової інформації аудитора, в якому може бути висловлено вимогу щодо внесення виправлень у дані бухгалтерського обліку та перелік уточнень до вже підготовленої бухгалтерської звітності.
Оперативне та ефективне проведення аудиторської діяльності вимагає попередньої роботи та планування. Планування містить у собі складання плану очікуваних робіт і розробку оптимальної аудиторської програми.
Планування включає: розробку графіків; визначення термінів і обговорення їх з клієнтом, проведення інструктажу з аудиторами; організацію зв'язків з підрозділами клієнта; обговорення стратегії та підготовки до аудиту з клієнтом.
Для реалізації спільного плану аудиту складається Програма аудиту. Аудиторську програму можна складати у вигляді програми тестів засобів контролю та аудиторських процедур по суті. Програма тестів засобів контролю являє собою перелік сукупності дій, призначених для збору інформації про функціонування системи внутрішнього контролю та обліку.
Програми допомагають виявити істотні недоліки, що є складовою частиною робочої документації аудиту, сприяють документального оформлення процесу аудиту та його результатів.
Керівництво економічного суб'єкта несе відповідальність за розробку системи внутрішнього контролю. Аудитору слід переконатися, що на перевіряється їм економічному суб'єкті застосовуються процедури внутрішнього контролю: проведення звірок розрахунків, перевірка наявності дозвільних записів керівного персоналу, періодичних планових та раптових інвентаризацій касової готівки, бланків суворої звітності, цінних паперів і товарно - матеріальних цінностей.
На більшості підприємств обсяг операцій з грошовими коштами буває досить значним. Тому перевірка таких операцій є трудомістким процесом, хоча самі процедури її проведення досить прості. Від аудитора вимагається підвищена увага, тому що на практиці найбільша кількість порушень і зловживань посадових осіб пов'язано саме з цим ділянкою обліку.
За матеріалами НП ЗАТ "Електромаш" проведемо аудиторську перевірку касових операцій, а також операцій по руху грошових коштів на розрахунковому, валютному та спеціальному рахунках організації.
Штатним розкладом організації передбачена посада касира. Договір з касиром про повну матеріальну відповідальність підписаний, грошові кошти зберігаються у вогнетривкій сейфі, ключі від сейфа зберігаються тільки у касира, каса знаходиться в ізольованому приміщенні, видача грошових коштів здійснюється через вікно, вирізане у двері каси, на вікнах зроблені решітки, двері в кабінет «каси» металева. При зміні касира (на час відсутності через хворобу або відходу у чергову відпустку) призначається інвентаризаційна комісія та проводиться інвентаризація каси, також інвентаризація каси проводиться не рідше одного разу на місяць. Касова книга ведеться у встановленому порядку, всі прибуткові та видаткові ордери реєструються в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів, окремо по приходу і витраті. Щодня складається звіт касира з додатком витратних і прибуткових документів, перевіряється головним бухгалтером і дані звіту касира заносяться в журнал-ордер і відомість № 1 по рахунках бухгалтерського обліку. Дані журналу - ордера і відомості № 1 відповідають даними головної книги по рахунку «Каса».
Інвентаризація грошових коштів каси НП ЗАТ "Електромаш» проводиться регулярно відповідно до Положення про касові операції та методичними вказівками по інвентаризації майна, але при цьому не проводяться раптові перевірки каси.
Порядок і строки проведення інвентаризації ЗАТ «ТЕЗ» визначає керівник. Інвентаризацію проводить спеціальна комісія, призначена наказом керівника.
До складу комісії, як правило, включають представників адміністрації підприємства, працівників бухгалтерії та інших фахівців (наприклад, старших касирів, фахівців з контрольно-касових машин і т. д.).
При проведенні інвентаризації комісія перевіряє достовірність даних бухгалтерського обліку та фактичної наявності грошових коштів, різних цінностей і документів, що знаходяться в касі, шляхом повного перерахунку.
Одночасно з перевіркою фактичної наявності грошових коштів та грошових документів у касі організації проводиться перевірка:
правильності оформлення первинних видаткових документів - наявність підписів одержувачів готівкових грошей, наявність підпису керівника установи та головного бухгалтера на розрахунково-платіжних (платіжних) відомостях на виплату заробітної плати та інших платіжних документах, для яких наявність зазначених підписів необхідно для здійснення витрачання грошових коштів;
повнота та своєчасність оприбуткування готівкових грошей, зданих за прибутковими касовими ордерами;
дотримання ліміту залишку готівки в касі протягом звітного року.
Крім того, при проведенні інвентаризації наявних грошових коштів проводиться суцільна перевірка стану розрахунків з матеріально відповідальними особами за виданими підзвітними сумами. Перевіряється правомірність видачі підзвітних сум (особам, з якими укладені договори про повну матеріальну відповідальність, а також особам, які направляються у службові чи виробничі відрядження), правильність визначення сум, що видаються під звіт (на господарські потреби - відповідно до норм, встановлених окремим розпорядчим документом керівника організації, на придбання майна - в межах дійсної потреби, при службових відрядженнях - відповідно з проведеним розрахунком).
Ревізії проводяться у строки, встановлені керівником підприємства, а також при зміні касирів на кожному підприємстві, з повним полістний перерахунком готівки і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій книзі. При виявленні ревізією нестач чи надлишку цінностей у касі в акті вказується їх сума і обставини виникнення.
Результати інвентаризації оформляються актом у двох примірниках і підписуються всіма членами комісії та особами, відповідальними за збереження цінностей, і доводяться до відома керівника організації. Один примірник акта передається в бухгалтерію організації, другий - залишається у матеріально відповідальної особи. При зміні матеріально відповідальних осіб акт складається в трьох примірниках. Один примірник передається матеріально відповідальній особі, яка здала цінності, другий - матеріально відповідальній особі, яка прийняла цінності, і третій - в бухгалтерію.
По розрахунковому рахунку ведеться журнал - ордер № 2 і відомість № 2, по валютному рахунку - відомість № 2 / 1, і за спеціальними рахунками в банках - журнал - ордер № 3 і при звірці даних з цих документів не виявлено розбіжностей з відповідними підсумками у Головною книзі. При перевірці правильності оформлення документів та їх арифметичній перевірці не виявлено серйозних порушень і спотворень.
При перевірці оборотів за рахунками 51, 52, 55 у кореспонденціях з іншими рахунками не виявлено розбіжностей. Перевірка відповідності показників бухгалтерської звітності даним синтетичного та аналітичного обліку і виписках банку дозволяє зробити висновок про її достовірність.
Усі записи в журналі-ордері № 2 ведуться на підставі виписок з банку з розрахункового рахунку та доданих до них документів, отриманих від інших підприємств, на підставі яких списані або зараховані кошти, а також документи, виписані самим підприємством.
При перевірці ув'язки показників залишків грошових коштів на початок і кінець звітного періоду за звітом про рух грошових коштів з показниками бухгалтерського балансу (Ф. № 1) не виявлено відхилень.
У цілому організація бухгалтерського обліку НП ЗАТ "Електромаш" відповідає масштабам і характеру здійснюваної діяльності і дозволяє формувати повну і достовірну інформацію про діяльність Товариства та його майновий стан, необхідної внутрішнім і зовнішнім користувачам бухгалтерської звітності. В результаті аудиту операцій з грошовими коштами не виявлені ніякі серйозні порушення встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку касових операцій та складання бухгалтерської звітності, які могли б істотно вплинути на достовірність бухгалтерської звітності.
У ході аудиту грошових коштів підтверджується достовірної інформації, яка згодом є інформаційною базою для проведення аналізу руху грошових коштів організації. [13. С. 49]
В даний час в умовах ринкової економіки, коли фінансове становище багатьох підприємств Придністровської Молдавської Республіки вкрай нестійке, для їх фінансово - бухгалтерських служб одним з основних об'єктів аналізу і управління повинні стати грошові потоки, під якими розуміють всі надходження і виплати грошових коштів, здійснювані підприємством в ході його поточної та інвестиційної діяльності.
Мета аналізу грошових потоків - це, перш за все, аналіз фінансової стійкості та прибутковості підприємства.
Аналіз грошових коштів дає можливість зробити висновки про те:
в яких розмірах і з яких джерел отримані грошові кошти організації і які основні напрямки їх витрачання;
який вид діяльності організації викликав найбільші надходження грошових коштів і для якого виду діяльності в найбільшою (найменшої) ступеня витрачалися ці кошти;
чи можливо в результаті поточної діяльності забезпечити зобов'язання організації надходженням грошових коштів;
чи здатна організація вчасно розплатитися за власними поточними зобов'язаннями;
чи дозволяє отримана організацією прибуток здійснювати поточну діяльність;
за рахунок яких видів грошових коштів організація здійснює інвестиційну діяльність;
які чинники обумовлюють відміну прибутку від суми припливу грошових коштів за період.
Таким чином, проведення аналізу руху грошових коштів є актуальним для організацій, діяльність яких пов'язана з безперервним надходженням (надходженнями), витрачанням (відтоком), освітою вільного залишку грошових коштів на рахунках у банку.
У кінцевому рахунку, саме наявність або відсутність грошей визначає можливості та напрямки розвитку підприємства; перевищення грошових надходжень над платежами забезпечує можливість вкладення грошей з метою отримання додаткового прибутку. Однак при цьому треба мати на увазі, що підприємству необхідна постійна наявність певної суми грошових коштів як найбільш ліквідних активів, які підтримують його платоспроможність.
Отримання підприємством грошових коштів - не самоціль, а засіб для поліпшення фінансового стану. Отримані грошові кошти використовуються на забезпечення умов, підтримують безперебійну діяльність і розвиток підприємства. Залишок грошових коштів забезпечує поточну платоспроможність [42. С. 117].
2.3 Аналіз руху грошових коштів підприємства
У світовій практиці велика увага приділяється вивченню і прогнозу руху грошових коштів. Це пов'язано з тим, що через об'єктивної нерівномірності надходжень і виплат або в результаті непередбачених обставин виникають проблеми з готівкою. Якою б не була причина відсутності готівкових грошей, наслідки для підприємства можуть бути дуже серйозні.
Відсутність мінімально необхідного запасу грошових коштів свідчить про серйозні фінансові труднощі. Надмірна величина грошових коштів говорить про те, що реально підприємство зазнає збитків, пов'язані з інфляцією і знеціненням грошей, так і з упущеною можливістю їх вигідного розміщення й одержання додаткового доходу. У зв'язку з цим виникає необхідність оцінки руху грошових потоків підприємства.
Для оцінки стану, надходження і напрямків використання грошових коштів підприємства застосовується форма № 4 «Звіт про рух грошових коштів», яка є основним джерелом для проведення аналізу грошових коштів підприємства.
Звіт про рух грошових коштів - це динамічний звіт, який методами балансових узагальнень певних господарських операцій звітного періоду пояснює в суттєвих аспектах надходження і вибуття реальних фінансових коштів.
Звіт про рух грошових коштів відтворює оборот фізичного капіталу організації в його найбільш ліквідній формі - грошового капіталу - у вигляді тієї частини фінансових засобів організації, яка носить універсальну і общепрізнаваемую форму в платіжних операціях - грошову форму.
Метою аналізу грошових потоків є підготовка інформації про обсяги, часових параметрах, джерела надходження та напрями витрачання грошових коштів, яка необхідна для обгрунтованого прийняття рішень з управління ними з урахуванням впливу об'єктивних і суб'єктивних внутрішніх та зовнішніх чинників. [14. С. 119]
Одним із способів оцінки достатності грошових коштів є розрахунок фінансового циклу. Фінансовий цикл, або цикл обігу готівки, являє собою час, протягом якого грошові кошти відвернені з обігу. Операційний цикл характеризує загальний час, протягом якого фінансові ресурси знаходяться в запасах і дебіторській заборгованості. Оскільки підприємство оплачує рахунки постачальників з тимчасовим лагом, час, протягом якого грошові кошти відвернені з обігу, тобто фінансовий цикл менше на середній час обігу кредиторської заборгованості.
Скорочення операційного і фінансового циклу в динаміці розглядається як позитивна тенденція і навпаки. Якщо скорочення операційного циклу може бути зроблено за рахунок прискорення виробничого процесу й оборотності дебіторської заборгованості, то фінансовий цикл може бути скорочений як за рахунок даних факторів, так і за рахунок деякого некритичного уповільнення оборотності кредиторської заборгованості [34. С. 196].
Таким чином, тривалість фінансового циклу в днях обороту розраховується за формулою:
ПФЦ = ПОЦ - ОКЗд (2.1)
де ПОЦ - тривалість операційного циклу (оборотність коштів у днях + оборотність запасів у днях);
ОКЗд - час оборотності кредиторської заборгованості.
Джерелами інформації для вироблених розрахунків є:
форма № 1 «Баланс»;
форма № 2 «Звіт про фінансові результати та їх використання».
Динаміка тривалості фінансового циклу ЗАТ «Електромаш» за 2006-2008 рр.. представлена в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Динаміка тривалості фінансового циклу
Показники | Формула розрахунку | 01.2007 | 01.2008 | 01.2009 | Абсолютне відхилення | |
01.2008 від 01.2007 | 01.2009 від 01.2008 | |||||
Середня величина виробничих запасів (СПЗ) | 13542531 | 17707900 | 20848417 | 4165369 | 3140518 | |
Собівартість реалізованої продукції (С) | 22844461 | 27753631 | 26484230 | 4909170 | -1269401 | |
Середня величина дебіторської заборгованості (СДЗ) | 6547276 | 6003423 | 4903744 | -543853 | -1099679 | |
Виручка від реалізації (В) | 31115537 | 36738512 | 35651424 | 5622975 | -1087088 | |
Середня величина кредиторської заборгованості (СКЗ) | 2591149 | 3662175 | 5623170 | 1071026 | 1960996 | |
Оборотність коштів (обороти) (осіб) | В / СДЗ | 4,75 | 6,12 | 7,27 | 1,37 | 1,15 |
Оборотність коштів (дні) (ОСД) | 360/ОСоб | 75,75 | 58,83 | 49,52 | -16,92 | -9,31 |
Оборотність запасів (обороти) (ОЗоб) | С / СПЗ | 1,69 | 1,57 | 1,27 | -0,12 | -0,30 |
Оборотність запасів (дні) (ОЗд) | 360/Озоб | 213,41 | 229,69 | 283,39 | 16,28 | 53,70 |
Оборотність кредиторської заборгованості (дні) (ОКЗд) | СКЗ * 360 / С | 40,83 | 47,50 | 76,44 | 6,67 | 28,93 |
Тривалість операційного циклу (дні) (ПОЦ) | ОСД + ОЗд | 289,16 | 288,52 | 332,91 | -0,64 | 44,39 |
Тривалість фінансового циклу (дні) (ПФЦ) | ПОЦ-ОКЗд | 248,33 | 241,02 | 256,47 | -7,31 | 15,46 |
Дані табл. 2.1 вказують на те, що кількість коштів в оборотах на 01. 2008 року в порівнянні з 01.2007 роком збільшилася з 4,75 до 6,12 оборотів, тобто на 1,37 обороту, тим самим, тривалість оборотності коштів знизився на 16,92 дня, а в 2008 році в порівнянні з 2007 роком кількість коштів в оборотах збільшилася з 6,12 до 7,27 оборотів, тобто на 1,15 обороту, тобто тривалість оборотності коштів знизився на 9,31 дня.
Оборотність запасів на 01.2008 року в порівнянні з 01.2006 року знизилася на 0,12 обороту, тобто тривалість оборотності зросла на 16,28 дня, таким чином, з урахуванням впливу тривалості оборотності засобів тривалість операційного циклу знизилася на 0,64 дня. На 01.2009 року в порівнянні з 01.2008 року кількість оборотів запасів знизилося на 0,30 оборотів, тобто тривалість оборотності збільшилася на 53,7 дня, що в свою чергу вплинуло на зростання тривалості операційного циклу (збільшення склало 44,39 дня).
На 01.2008 року тривалість фінансового циклу склала 241,02 дня, тобто відбулося зменшення в порівнянні з даними на 01. 2007 року на 7,31 дня. При цьому за рахунок зниження тривалості операційного циклу тривалість фінансового циклу зменшилася на 0,64 дня, а за рахунок збільшення тривалості оборотності кредиторської заборгованості тривалість фінансового циклу зменшилася на 6,67 дня.
У 2008 році тривалість фінансового циклу склала 256,47 дня, тобто відбулося збільшення в порівнянні з даними на 01.2008 року на 15,46 дня. При цьому за рахунок збільшення тривалості операційного циклу тривалість фінансового циклу збільшилася на 44,39 дня, а за рахунок збільшення тривалості оборотності кредиторської заборгованості тривалість фінансового циклу зменшилася на 28,93 дня.
Скорочення ПФЦ на 01.2008 року розглядається як позитивна тенденція, тобто чим менше ПФЦ, тим грошові кошти менше знаходяться «замороженими» у різних активах, що сприяє прискоренню їхньої оборотності і тим самим можливості отримання додаткового доходу.
Проведемо вертикальний аналіз надходження і витрачання грошових коштів, на основі даних форми № 4 «Звіт про рух грошових коштів», результати якого відображено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Вертикальний аналіз надходження і витрачання грошових коштів
Показники | 01.2007 | 01.2008 | 01.2009 | |||
руб. | % | руб. | % | руб. | % | |
Надходження грошових коштів - лише | 65917485 | 100 | 127919128 | 100 | 94801500 | 100 |
в тому числі: виручка від продажу товарів, продукції, робіт, послуг | 20419212 | 30,98 | 21847773 | 17,08 | 18539460 | 19,56 |
виручка від реалізації довгострокових активів | 292421 | 0,44 | 141282 | 0,11 | ||
101302 | 0,11 | |||||
аванси, отримані від покупців (замовників) | 312791 | 0,47 | 2897307 | 2,26 | 4093405 | 4,32 |
кредити отримані | 10190497 | 15,46 | 16351263 | 12,78 | 6386244 | 6,74 |
дивіденди, відсотки по фінансових вкладеннях | 4277 | 0,01 | 11305 | 0,01 | 13956 | 0,01 |
позики отримані | 2510227 | 2,65 | ||||
з банку до каси організації | 8250189 | 12,52 | 43332151 | 33,87 | 37301817 | 39,35 |
інші надходження | 26448098 | 40,12 | 43338047 | 33,88 | 25855089 | 27,27 |
Витрачання коштів | 65878352 | 99,94 | 127674255 | 99,81 | 95069258 | 100,28 |
в тому числі: на оплату придбаних товарів, робіт, послуг | 2631615 | 3,99 | 4850060 | 3,79 | 5144378 | 5,43 |
на оплату праці | 7005571 | 10,63 | 7969173 | 6,23 | 3902776 | 4,12 |
відрахування в державні позабюджетні фонди | 2573452 | 3,90 | 3009332 | 2,35 | 2206177 | 2,33 |
на видачу підзвітних сум | 1188584 | 1,80 | 1181436 | 0,92 | 940626 | 0,99 |
на оплату довгострокових активів | 7679367 | 11,65 | 6024930 | 4,71 | 4235151 | 4,47 |
на виплату дивідендів, відсотків по цінних паперах | 50418 | 0,08 | 421 | |||
на розрахунки з бюджетом | 2848518 | 4,32 | 4625104 | 3,62 | 4055522 | 4,28 |
на оплату відсотків і основної суми за отриманими кредитами, позиками | 7055667 | 10,70 | 13713321 | 10,72 | 11154857 | 11,77 |
інші виплати, перерахування та т.п. | 34845160 | 52,86 | 86300478 | 67,46 | 63429771 | 66,91 |
Зміна грошових коштів | 39133 | 0,06 | 244873 | 0,19 | -267758 | -0,28 |
На основі даних табл.2.2 можна зробити наступні висновки:
На 01.2007 р. загальна величина поступили коштів склала 65917485 рублів, з них найбільшу питому вагу займають інші надходження - 26448098 рублів (40,12%) і виручка від продажу товарів, продукції, робіт, послуг - 20419212 рублів (30,98%); найменша питома вага у складі поступили коштів склали виручка від реалізації довгострокових активів - 292 421 рублів (0,44%) та дивіденди, відсотки по фінансових вкладеннях - 4 277 рублів (0,01%).
Загальна величина витрачених коштів на01.2007 р. склала 65878352 рублів, що склало 99,94% від загальної суми коштів, що надійшли у звітному періоді. Більша частина виплат в даному періоді припала на інші виплати, перерахування та т.п. - 34845160 рублів (52,86% від суми надходжень); найменшу сума витрачених грошових коштів припала на виплату дивідендів, відсотків по цінних паперах - 50 418 рублів (0,08%).
На 01. 2008 р. загальна величина поступили коштів склала 127 919 128 рублів, з них найбільшу питому вагу займають інші надходження - 43338047 рублів (33,88%) і суми, передані з банку в касу організації - 43332151 рублів (33, 87%); найменша питома вага у складі поступили коштів склали виручка від реалізації довгострокових активів -141 282 рублів (0,11%) та дивіденди, відсотки по фінансових вкладеннях - 11 305 рублів (0,01%).
Загальна величина витрачених коштів на 01. 2008 р. склала 127 674 255 рублів, що склало 99,81% від загальної суми коштів, що надійшли у звітному періоді. Більша частина виплат в даному періоді припала на інші виплати, перерахування та т.п. - 86300478 рублів (67,46% від суми надходжень); найменшу сума витрачених грошових коштів припала на видачу підзвітних сум - 1181436 рублів (0,92%).
На 01. 2009 р. загальна величина поступили коштів склала 94801500 рублів, з них найбільшу питому вагу займають суми, передані з банку в касу організації - 37301817 рублів (39,35%) та інші надходження - 25855089 рублів (27, 27%); найменша питома вага у складі поступили коштів склали виручка від реалізації довгострокових активів - 101 302 рублів (0,11%) та дивіденди, відсотки по фінансових вкладеннях - 13 956 рублів (0,01%).
Загальна величина витрачених коштів на 01. 2009 р. склала 95069258 рублів, що склало 100,28% від загальної суми коштів, що надійшли у звітному періоді, тобто витрати звітного періоду перевищують відповідні надходження на 0,28%. Більша частина виплат в даному періоді припала на інші виплати, перерахування та т.п. - 63429771 рублів (66,91% від суми надходжень); найменшу сума витрачених грошових коштів припала на видачу підзвітних сум - 940 626 рублів (0,99%).
Співвідношення надійшли і витрачених коштів на 01. 2007 р. і на 01.2008 р. більше 1 (65917485/65878352 = 1,0006 і 127919128/127674255 = 1,0019 відповідно). Це свідчить про підвищення ділової активності організації, зростанні виручки від продажу товарів та інших надходжень, є ознакою зростання власних коштів для фінансування поточної діяльності та її розширення. Але, на 01. 2009 дане співвідношення менше 1 (94801500/95069258 = 0,9972), що вказує на невелике зниження ділової активності підприємства.
Після проведення структурного аналізу руху грошових коштів визначають взаємозв'язок отриманих підприємством за звітний період чистої нерозподіленого прибутку і зміни залишку грошових коштів. Питання про такий взаємозв'язок виникає у зв'язку з тим, що необхідно дізнатися, в які грошові кошти втілена нерозподілений прибуток, і які фактори обумовлюють відмінність величини прибутку від суми припливу грошових коштів за період. Відповідь на це запитання можна отримати за допомогою моделі бухгалтерського балансу:
(F-A) + Z + d + ra = Uc + K + Rp (2.2)
де F - необоротні активи (за первісною або відновної вартості);
А - знос необоротних активів;
Z - запаси;
d - грошові кошти;
ra - дебіторська заборгованість і короткострокові фінансові вкладення;
Uc - резерви і капітал;
К - кредити і позики;
Rp - кредиторська заборгованість та інші пасиви.
Підставивши дані у формулу одержимо такі висловлювання:
01.2007 р.: 34 388 306 + 15 280 683 + 15 089 + 7 020 741 = 47 120 201 + 6 161 715 + 3 558 708
01.2008 р.: 39 020 468 + 20 135 116 + 395 767 + 4 986 104 = 55 039 080 + 10 362 424 + 3 784 954
01.2009 р.: 40 800 963 + 21 561 718 + 128 008 + 4 821 384 = 51 438 814 + 8 250 941 + 7 622 318
Перетворимо балансову модель:
Δ d = ΔUc + ΔK + Δ Rp + (ΔA - ΔF) - Δz - Δ ra (2.3)
Порівнюючи дані 2006 і 2007 рр.. отримаємо:
Δ d1 = 7 918 879 + 4 200 709 + 226 246 - 4632162 - 4872433 - 380 678
Δ d1 = 2460561 рублів.
Загальна величина грошових коштів на 01. 2008 року в порівнянні з 01.2007 р. збільшилася на 2460561 рублів. Це відбулося за рахунок: збільшення резервів і капіталу на 7918879 крб., Збільшення кредитів і позик на 4200709 крб., Зростання кредиторської заборгованості й інших пасивів на 226 246 руб., Зростання залишкової вартості необоротних активів на 4632162 крб. , запасів на 4872433 крб. і дебіторської заборгованості та короткострокових фінансових вкладень на 380 678 руб.
При порівнянні даних 2007 і 2008 років отримано такі величини: Δ d2 = - 3 600 266 - 2 111 483 + 3 837 364 - 1 780 495 - 1426602 + 267759
Δ d2 = - 4813723 рублів.
Загальна величина грошових коштів на 01. 2009 році в порівнянні з 01.2008 р. зменшилася на 4813723 рубля. Це відбулося за рахунок зменшення резервів і капіталу на 3600266 крб., Зниження кредитів і позик на 2111483 крб., Збільшення кредиторської заборгованості й інших пасивів на 3837364 крб., Зростання залишкової вартості необоротних активів на 1780495 крб. , запасів на 1426602 крб. і зниження дебіторської заборгованості та короткострокових фінансових вкладень на 267 759 руб.
Для того щоб розкрити реальний рух грошових коштів на підприємстві, оцінити синхронність надходження та їх витрачання, а також пов'язати величину отриманого фінансового результату з станом грошових коштів, необхідно виділити і проаналізувати всі напрями надходження (припливу) і витрачання (відтоку) грошових коштів. Для цього здійснюється аналіз руху грошових коштів, який можна провести, використовуючи два методи: прямий і непрямий.
Прямий метод розрахунку заснований на відображенні підсумків операцій (оборотів) за рахунками грошових коштів за період. При цьому операції групуються за трьома видами діяльності:
поточна (основна) діяльність - отримання виручки від реалізації, аванси, сплата по рахунках постачальників, отримання короткострокових кредитів і позик, виплата заробітної плати, розрахунки з бюджетом, виплачені / отримані відсотки по кредитах і позиках;
інвестиційна діяльність - рух коштів, пов'язаних з придбанням або реалізацією основних засобів і нематеріальних активів;
фінансова діяльність - отримання довгострокових кредитів і позик, довгострокові і короткострокові фінансові вкладення, погашення заборгованості за отриманими раніше кредитами, виплата дивідендів.
Гідність цього методу полягає в тому, що він дозволяє оцінити загальні суми надходжень і витрат грошових коштів підприємства, визначити статті, за якими формується найбільший приплив і відтік грошових коштів у розрізі видів діяльності. Інформація, отримана при використанні даного методу, застосовується при прогнозуванні грошових потоків.
Проведемо аналіз грошових коштів НП ЗАТ "Електромаш" описаним способом за аналізовані періоди часу за видами діяльності в табл. 2.3 на основі даних Форми № 4 «Звіт про рух грошових коштів»
Таблиця 2.3
Аналіз руху грошових коштів ЗАТ «Електромаш» (прямим методом)
Показники | Сума, руб. | ||
01.2007 | 01.2008 | 01.2009 | |
1.Текущая діяльність | 3313916 | 1915262 | 4426521 |
1.1 Приплив коштів | 55430290 | 111415278 | 85789771 |
виручка від продажу товарів, продукції, робіт, послуг | 20419212 | 21847773 | 18539460 |
аванси, отримані від покупців (замовників) | 312791 | 2897307 | 4093405 |
з банку до каси організації | 8250189 | 43332151 | 37301817 |
інші надходження | 26448098 | 43338047 | 25855089 |
1.2 Відтік коштів | 52116374 | 109500016 | 81363250 |
на оплату придбаних товарів, робіт, послуг | 2631615 | 4850060 | 5144378 |
на оплату праці | 7005571 | 7969173 | 3902776 |
відрахування в державні позабюджетні фонди | 2573452 | 3009332 | 2206177 |
на розрахунки з бюджетом | 2848518 | 4625104 | 4055522 |
на виплату дивідендів, відсотків по цінних паперах | 50418 | 421 | 0 |
на оплату відсотків за отриманими кредитами, позиками | 973056 | 1564012 | 1684000 |
на видачу підзвітних сум | 1188584 | 1181436 | 940626 |
інші виплати, перерахування та т.п. | 34845160 | 86300478 | 63429771 |
2. Інвестиційна діяльність | -7382669 | -5872343 | -4119893 |
2.1 Приплив коштів | 296698 | 152587 | 115258 |
виручка від реалізації довгострокових активів | 292421 | 141282 | 101302 |
дивіденди, відсотки по фінансових вкладеннях | 4277 | 11305 | 13956 |
2.2 Відтік коштів | 7679367 | 6024930 | 4235151 |
на оплату довгострокових активів | 7679367 | 6024930 | 4235151 |
3. Фінансова діяльність | 4107886 | 4201954 | -574386 |
3.1 Приплив коштів | 10190497 | 16351263 | 8896471 |
позики отримані | 2510227 | ||
кредити отримані | 10190497 | 16351263 | 6386244 |
3.2 Відтік коштів | 6082611 | 12149309 | 9470857 |
на оплату основної суми боргу за отриманими кредитами, позиками | 6082611 | 12149309 | 9470857 |
Разом чистий грошовий потік по всіх видах діяльності: | 39133 | 244873 | -267758 |
За результатами аналізу можна зробити висновок, що платоспроможність підприємства на 01. 2008 року в порівнянні з 01.2007 роком покращилася: в даному періоді отримано приплив грошових коштів у розмірі 244873 крб., Що на 205740 крб. більше, ніж у попередньому році. Це збільшення було викликано надходженням грошових коштів від поточної та фінансової діяльності, у результаті інвестиційної діяльності підприємство отримало відтік грошових коштів. У 2008 році в порівнянні з 2007 роком платоспроможність підприємства значно знизилася на 512631 крб. і склала відтік коштів у розмірі 267758 руб.
Аналіз грошових коштів показав, що на 01.2008 року підприємство отримало чистий приплив грошових коштів від поточної діяльності в розмірі 1915262 крб., Тоді як у попередньому році був приплив грошових коштів по поточній діяльності в розмірі 3313916 крб., Тобто відбулося зниження величини припливу на 1398654 крб. На 01. 2009 року за поточної діяльності приплив склав 4426521 крб., Що більше величини припливу на 01.2008 року на 2511259 крб.
За інвестиційної діяльності на 01. 2008 року стався відтік грошових коштів у розмірі 5872343 крб., Що менше за величину відтоку на 01. 2007 року на 1510326 крб. На 01. 2009 року величина відтоку грошових коштів з інвестиційної діяльності зменшилася на 1752450 крб. і склала 4119893 крб. За фінансової діяльності на 01.2008 року приплив склав 4201954 крб., Тобто збільшився в порівнянні на 01. 2007 року на 94068 руб., На 01.2009 року відбувся суттєвий відтік коштів, який склав 574386 крб.
Головним чином приплив грошових коштів по поточній діяльності, стався в аналізовані періоди часу за рахунок збільшення інших надходжень і виручки від реалізації продукції.
Непрямий метод кращий з аналітичної точки зору, тому що дозволяє визначити взаємозв'язок отриманого прибутку зі зміною величини грошових коштів.
Для усунення розбіжностей у формуванні чистого фінансового результату і чистого грошового потоку виробляються коригування чистого прибутку або збитку з урахуванням:
змін у запасах, дебіторської заборгованості, короткострокових фінансових вкладеннях, короткострокових зобов'язаннях, виключаючи позики і кредити, протягом періоду;
не грошових статей: амортизація необоротних активів; курсові різниці; прибуток (збиток) минулих років, виявлена у звітному періоді та інше;
інших статей, які повинні знайти відображення в інвестиційній та фінансовій діяльності.
Проведемо аналіз руху грошових потоків по поточній діяльності аналізованого підприємства за аналізовані періоди часу непрямим методом, використовуючи дані Форм № 1, 2, 4 і 5 (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Динаміка руху грошових коштів по поточній діяльності (непрямим методом)
Показники
01.2007
01.2008
01.2009
Чистий прибуток (збиток)
-357217
-731324
-1231769
Нарахована амортизація
7181723
6804148
786808
Зміна запасів
-3476304
-4854433
-1426602
Зміна дебіторської заборгованості
-946931
2034637
164720
Зміна кредиторської заборгованості
1915385
226667
3695324
Зміна заборгованості засновникам по виплаті доходів
-29684
-421
-75
Зміна заборгованості з виплати відсотків за раніше отримані кредити і позики
-973056
-1564012
-1684000
Зміна величини резерву майбутніх витрат і платежів
142115
Разом приплив грошових коштів по поточній діяльності:
3313916
1915262
446521
Проведений аналіз руху грошових коштів дозволяє зробити наступні висновки: основною причиною розбіжності отриманого чистого фінансового результату і чистого потоку грошових коштів стало збільшення величини запасів (на 01.2008 року в порівнянні з 01.2007 - на 1378129 крб.), Що спричинило відтік грошових коштів. Додатковий приплив грошових коштів у рамках поточної діяльності був забезпечений за рахунок збільшення кредиторської заборгованості (на 01. 2009 годак в порівнянні з 01.2008 роком на 3468657 крб.).
Дані таблиць 2.3 та 2.4 містять цінну управлінську інформацію, в якій зацікавлені як керівництво, так і його акціонери (інвестори). З її допомогою керівництво підприємства може контролювати поточну платоспроможність, приймати оперативні рішення щодо її стабілізації, оцінювати можливість додаткових інвестицій. Кредитори можуть скласти висновок про достатність коштів у підприємства і його здатності генерувати грошові кошти, необхідні для платежів. Акціонери (інвестори), володіючи інформацією про рух грошових потоків на підприємстві, мають можливість більш обгрунтовано підійти до розробки політики розподілу і використання прибутку.
2.4 Аналіз ефективності використання грошових коштів підприємства
Ефективність роботи підприємства залежить від багатьох факторів, які можна розділити на зовнішні, що роблять вплив поза залежністю від інтересів підприємства, і внутрішні, на які підприємство може і повинне активно впливати. Ці фактори можуть бути, як позитивними, так і негативними. Збиток від даних факторів може бути знижений при ефективному та правильному використанні грошових коштів [46. С. 164].
Зовнішнім проявом фінансової стійкості виступає платоспроможність. Платоспроможність - це здатність підприємства своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов'язання, що випливають з торгових, кредитних і інших операцій платіжного характеру. Оцінка платоспроможності підприємства визначається на конкретну дату.
Здатність підприємства вчасно і без затримки платити по своїх короткострокових зобов'язаннях називається ліквідністю. Ліквідність підприємства - це здатність підприємства вчасно виконувати зобов'язання за всіма видами платежів.
Ліквідність активів - це здатність активів трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період трансформації, тим вище ліквідність активів.
Для оцінки платоспроможності підприємства використовують три відносних показника, що розрізняються набором ліквідних активів, що розглядаються в якості покриття короткострокових зобов'язань.
Коефіцієнт абсолютної (миттєвої) ліквідності відображає здатність підприємства виконувати короткострокові зобов'язання за рахунок вільних грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень, швидко реалізованих у випадку потреби.
(2.4)
де ДВ - грошові кошти;
КФВ - короткострокові фінансові вкладення;
ТП - скориговані поточні пасиви.
Основним чинником підвищення рівня абсолютної ліквідності є рівномірне і своєчасне погашення дебіторської заборгованості. Цей коефіцієнт показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно.
Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, яку частину поточної заборгованості організація може покрити в найближчій перспективі за умови повного погашення дебіторської заборгованості.
(2.5)
де ДЗ - дебіторська заборгованість.
Коефіцієнт поточної ліквідності показує платіжні можливості організації за умови погашення короткострокової дебіторської заборгованості і реалізації наявних запасів.
(2.6)
де ТА - поточні активи;
ТП - скориговані поточні пасиви.
Рівень коефіцієнта поточної ліквідності безпосередньо визначається наявністю довгострокових джерел формування запасів. Для підвищення рівня розглянутого коефіцієнта необхідно поповнювати реальний власний капітал підприємства й обгрунтовано стримувати зростання необоротних активів і довгострокової дебіторської заборгованості.
Розрахуємо коефіцієнти ліквідності для аналізованого підприємства, на основі даних Форми № 1 «Баланс» Для цього скористаємося табл. 2.5:
Таблиця 2.5
Розрахунок коефіцієнтів ліквідності
Показники | Даний період | Абсолютна зміна | |||
01.2007 | 01.2008 | 01.2009 | 01.2008 і 01.2007 рр.. | 01.2009 і 01.2008 рр.. | |
Грошові кошти | 150894 | 395767 | 128008 | 244873 | -267759 |
Короткострокові фінансові вкладення | - | - | - | - | - |
Короткострокова дебіторська заборгованість | 7020741 | 4986104 | 4 821 384 | -2034637 | -164720 |
Запаси | 15280683 | 20135116 | 21561718 | 4854433 | 1426602 |
Поточні зобов'язання | 9720423 | 14147378 | 15 873 260 | 4426955 | 1725882 |
Коефіцієнт поточної ліквідності | 2,3098 | 1,8037 | 1,6702 | -0,5062 | -0,1335 |
Коефіцієнт проміжної ліквідності | 0,7378 | 0,3804 | 0,3118 | -0,3574 | -0,0686 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,01552 | 0,0280 | 0,0081 | 0,0125 | -0,0199 |
Коефіцієнт поточної ліквідності показує ступінь, в якій активи покривають поточні пасиви. Перевищення поточних активів над поточними пасивами забезпечує резервний запас для компенсації збитків, які може понести підприємство при розміщенні й ліквідації всіх поточних активів, крім готівки. Чим більше величина цього запасу, тим більше впевненість кредиторів, що борги будуть погашені. Задовольняє зазвичай коефіцієнт> 2. За даними нашого підприємства 01. 2007 величина цього показника склала 2,31, на 01.2008 і 01.2009 їх величина була менше нормативного значення і склала соответственно1, 80 і 1,67.
Коефіцієнт проміжної ліквідності - відношення ліквідних коштів до загальної суми короткострокових боргів підприємства. Задовольняє звичайне співвідношення 0,7 - 0,8. У даному випадку на 01.2007 р. значення цього коефіцієнта склало 0,74, а на 01. 2008 і 01.2009 рр.. їх значення було менше нормативного: 0,38 і 0,31 відповідно, що є недостатнім, тому що більшу частину ліквідних коштів становить дебіторська заборгованість, частина якої важко своєчасно стягнути.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (норма грошових резервів) визначається відношенням грошових коштів до всієї суми короткострокових боргів підприємства. Чим вище його величина, тим більше гарантія погашення боргів, так як для цих активів практично немає побоювання втрати вартості у разі ліквідації підприємства. Значення коефіцієнта визнається достатнім, якщо він становить 0,20-0,25. На аналізованому підприємстві, на 01. 2007 величина цього коефіцієнта склала 0,02, у 01.2008 і 01.2009 рр.. - 0,03, і 0,01 відповідно, що істотно нижче нормативного значення.
Оскільки коефіцієнт поточної ліквідності на 01.2008 і на 01.2009 рр.. значно нижче нормативного значення, то доцільно розрахувати коефіцієнт відновлення платоспроможності, для цього використовуємо значення коефіцієнта поточної ліквідності на 01. 2008 р. як значення минулого періоду, а значення на 01.2009 р. - як значення звітного року:
Кв.п. = (Кт.л.1 + 6 / Т (Кт.л.1 - Кт.л.0)) / Кт.л.норм = (1,6702 + 6 / 12 (1,6702 - 1 , 8037)) / 2 = 0,8017
Так як коефіцієнт відновлення платоспроможності дорівнює 0,8017, що менше 1, то є ймовірність втрати підприємством платоспроможності в найближчі 6 місяців.
Таким чином, можна зробити висновок, що аналізоване підприємство має досить низькою платоспроможністю і має суттєві передумови для її втрати.
Крім розглянутих показників на практиці використовуються також група показників платоспроможності, що розраховуються як відношення надходжень і платежів. Такі показники можуть розраховуватися стосовно як до грошових потоків від операційної діяльності, так і до грошових потоків підприємства в цілому. Передбачається, що цей метод дозволить виявити позитивні і негативні тенденції, що відображають якість управління грошовими коштами організації, а також розробити необхідні заходи для оптимізації ними.
У рамках цього методу розраховуються такі коефіцієнти:
Коефіцієнт достатності грошового потоку (Кд) розраховується за формулою:
Кд = П / Р * 100% (2.7)
де П - сума грошових припливів (надходження);
Р - сума грошових відтоків (платежів).
Коефіцієнт рентабельності витрачених коштів (Ер) розраховується за наступною формулою:
Ер = Ф / Р * 100% (2.8)
де Ф - фінансовий результат діяльності підприємства;
Р - сума грошових відтоків (платежів).
Коефіцієнт рентабельності поступили коштів (Еп) розраховується за наступною формулою:
Еп = Ф / П * 100% (2.9)
де Ф - фінансовий результат діяльності підприємства;
П - сума грошових припливів (надходжень).
Коефіцієнт рентабельності залишку грошових коштів (Ео) розраховується за наступною формулою:
Ео = Ф / Вср * 100% (2.10)
де Ф - фінансовий результат діяльності підприємства;
Вср - середній залишок грошових коштів.
Розрахуємо дані показники для НП ЗАТ "Електромаш» у табл 2.6. Основними джерелами інформації є форма № 2, форма № 4.
Таблиця 2.6
Розрахунок коефіцієнтів рентабельності грошових потоків ЗАТ «Електромаш»
Показник
Позначення
01.2007
01.2008
01.2009
Сума грошових припливів (надходження), руб.
П
65917485
127919128
94801500
Сума грошових відтоків (платежів), грн.
Р
65878352
127674255
95069258
Фінансовий результат діяльності підприємства, руб.
Ф
-357217
-731324
-1231769
Середній залишок грошових коштів, грн.
Вср
131327,5
273330,5
261888
Коефіцієнт достатності грошового потоку
Кд
100,0594
100,1918
99,7184
Коефіцієнт рентабельності витрачених коштів
Ер
-
-
-
Коефіцієнт рентабельності поступили коштів
Еп
-
-
-
Коефіцієнт рентабельності залишку грошових коштів
Ео
-
-
-
Аналізуючи дані табл.2.6, можна зробити наступні висновки. Коефіцієнт достатності грошового потоку характеризує віддачу на вкладені кошти. На 01. 2007 і 01.2008 р.р. надходження покривають витрати на 100,06% і 100,19% відповідно, а на 01. 2009 році лише на 99,72%.
Коефіцієнти рентабельності характеризують рівень віддачі грошових коштів у фінансових результатах. Слід зазначити, що коефіцієнти рентабельності в даних періодах, розрахувати неможливо через від'ємного фінансового результату.
Узагальнюючи інформацію розкриту у другому розділі, можна зробити наступні висновки:
аудиторська перевірка обліку грошових коштів, передбачає використання різних процедур, які використовуються для отримання аудиторських доказів;
аналіз грошових коштів проведено на підставі даних бухгалтерського обліку, форм звітності, в тому числі звіту про рух грошових коштів;
за аналізований період часу підприємство має досить низькою платоспроможністю і має суттєві передумови для її втрати;
коефіцієнт достатності грошового потоку характеризує віддачу на вкладені кошти. На 01.2007 і на 01.2008 р.р. надходження покривають витрати на 100,06% і 100,19% відповідно, а на 01. 2009 року всього лише на 99,72%.
Глава 3. Напрями вдосконалення обліку та аналізу ефективності використання грошових коштів
3.1 Удосконалення обліку грошових коштів
З метою підвищення ефективності операцій в умовах ринкових відносин організації НП ЗАТ "Електромаш» необхідно виконувати основні завдання, що стоять перед обліком грошових коштів і розрахунків. Перш за все, необхідно забезпечити своєчасне і правильне документування операцій по руху грошових коштів і розрахунків. Важливим є оперативний, повсякденний контроль за збереженням готівкових коштів і цінних паперів у касі підприємства, а також контроль за використанням коштів суворо за цільовим призначенням, за правильними і своєчасними розрахунками з бюджетом, банками, персоналом, за дотриманням форм розрахунків, встановлених в договорах c покупцями і постачальниками.
Дуже важливим у підвищенні ефективності роботи підприємства є пошук можливостей раціонального вкладення вільних грошових коштів як джерела фінансових, інвестицій, приносять дохід.
В даний час бухгалтерія підприємства користується чинним Планом рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій і підприємств, затвердженого Наказом МФ ПМР від 31 жовтня 2008 р. № 204.
Облік грошових коштів ведеться за журнально-ордерною формою з елементами автоматизованої, із застосуванням рахунків 50 «Каса», 51 «Розрахункові рахунки», 52 «Валютний рахунок», 55 «Спеціальні рахунки в банках».
Методологія бухгалтерського обліку грошових коштів на НП ЗАТ "Електромаш" не порушується. Тим не менш, виявлено ряд недоліків:
порушується графік документообігу, а саме і терміни раптових перевірок каси;
при здачі грошових коштів у банк, касир не супроводжується;
головний бухгалтер не щодня обробляє банківські виписки;
реєстр депонованих сум не складається;
не здійснюється звірка відповідності записів у зазначених банківських виписках і додатках до них;
буває відстрочка до бюджету постачальникам внаслідок відсутності грошових коштів на розрахунковому рахунку;
позапланові перевірки в касі не проводяться;
підзвітним особам видаються кошти під звіт без перевірки відсутності в останніх заборгованості за попередніми виданими сумами.
Для усунення цих недоліків можна запропонувати шляхи вдосконалення обліку грошових коштів:
Посилити контроль за термінами надання звітів касира головному бухгалтеру.
Рекомендується проводити раптову інвентаризацію каси і розрахунків з підзвітними особами, для своєчасного виявлення відхилень в бухгалтерському обліку.
Необхідно посилити контроль при здійсненні розрахунків з підзвітними особами, не допускати затримки здачі в бухгалтерію авансового звіту.
Необхідно підвищити рівень відповідальності працівників за порушення термінів надання авансових звітів.
Підвищити рівень відповідальності касирів за порушення порядку ведення касових операцій, шляхом застосування адміністративних санкцій: доган, зауважень, звільнень.
Необхідно стежити за заповненням всіх реквізитів виправдувальних документів, а також дотримуватися порядку списання витрат за відсутності виправдувальних документів.
Посилити контроль за збереженням грошових коштів шляхом проведення звірок з банком, де розташовується розрахунковий рахунок.
Також необхідно систематичне проведення економічної навчання серед працівників бухгалтерії.
Також в даний час програмою автоматизації бухгалтерського обліку на підприємстві є «1С: Бухгалтерія», версія 7.7. Але дана програма не може повною мірою охопити весь бухгалтерський облік аналізованого підприємства і на даний момент часу не може відповідати всім потребам.
Тому одним з напрямків вдосконалення бухгалтерського обліку даного підприємства можна запропонувати комплексну автоматизацію обліку за допомогою програми «1С: Машинобудування 8».
Програма «1С: Машинобудування 8» - комплект програмних рішень на платформі «1С: Підприємство 8», методичних матеріалів та рекомендованого сервісу для комплексної автоматизації управління машинобудівним підприємством або холдингом: управління ресурсами, конструкторсько-технологічна підготовка виробництва відповідно до ГОСТ, управління проектами, управління ремонтами і обслуговуванням устаткування, управління якістю, управління відносинами з клієнтами, управління документообігом і бізнес-процесами, управління ефективністю корпорації.
Постачання ПМК «1С: Машинобудування 8 ПРОФ» містить все необхідне для побудови сучасної та ефективної корпоративної інформаційної системи, що об'єднує більшу кількість поділя-лений машинобудівного підприємства в єдиний інформаційний простір, що зв'язує бізнес-процеси підприємства в одній високотехнологічної інформаційному середовищі:
управління виробництвом, якістю, бізнес-процесами, основними засобами та облік ремонтів;
управління фінансами, управління відносинами з постачальниками (SRM);
управління договорами, управління документообігом, закупівлями, складом (запасами);
управління відносинами з покупцями (CRM);
управління продажами; управління персоналом (HRM);
управління процесами впровадження та експлуатаційного супроводу корпоративної інформаційної системи;
бізнес-аналіз показників діяльності підприємства;
управління ремонтами і об'єктами ремонту: планування планово-попереджувальних робіт;
підтримка технологічних карт ремонтних робіт;
управління проектами (PMO): управління портфелями проектів та програмами проектів; проектне управління ресурсами проекту;
управління фінансуванням проектів та облік проектних витрат;
управління життєвим циклом проектів, змістом та розкладом проекту;
управління введенням даних.
ПМК «1С: Машинобудування 8» надає:
керівництву підприємства і управлінцям, що відповідають за розвиток бізнесу, - широкі можливості аналізу, планування і гнучкого управління ресурсами компанії для підвищення її конкурентоспроможності;
керівникам підрозділів, менеджерам і співробітникам, що безпосередньо займаються виробничою, збутовою, постачальницької і іншою діяльністю по забезпеченню процесу виробництва, - інструменти, що дозволяють підвищити ефективність щоденної роботи по своїх напрямах;
працівникам облікових служб підприємства - засобу для автоматизованого ведення обліку в повній відповідності з вимогами законодавства і корпоративними стандартами підприємства.
3.2 Шляхи підвищення ефективності використання грошових коштів
Фінансовий стан аналізованого підприємства НП ЗАТ "Електромаш" неоднозначно. З одного боку збільшується обсяг реалізації, рентабельність (у 2007 році в порівнянні з 2006 г), масштаби діяльності підприємства зростають, при цьому показники оборотності і ділової активності не на високому рівні, а також величина чистого прибутку за аналізовані періоди має від'ємне значення. Організація все більше відчуває нестачу власних оборотних коштів. В якості подальшого поліпшення фінансового стану аналізованої організації потрібно скоротити практику нарощування кредиторської заборгованості. У зв'язку з цим розглянемо пропозиції щодо збільшення ефективності використання оборотних коштів.
Як показують дані аналізу основною проблемою діяльності НП ЗАТ "Електромаш" є збільшення ефективності використання оборотного капіталу, у пасивах організації переважає кредиторська заборгованість.
Таким чином, у наявності агресивна політика управління активами і пасивами, яка, передбачає високий рівень оборотних активів, і, отже, низьку їх оборотність і відповідно переважання короткострокових пасивів. Така політика повинна забезпечувати достатній рівень ліквідності, але як показують результати аналізу, така політика не є достатньо ефективною у відношенні ЗАТ «Електромаш», тому що рівень ліквідності організації має тенденцію до зниження і має значення нижче нормативного, що підвищує ризик банкрутства організації.
У результаті робимо висновок, що необхідно проводити помірну політику управління, знижуючи рівень короткострокових пасивів за рахунок погашення кредиторської заборгованості та одночасного погашення дебіторської заборгованості. Таким чином, буде знижений рівень ризику організації та відповідно підвищена його ліквідність.
Щоб коефіцієнти ліквідності відповідали нормативним вимогам, необхідно мати структуру оборотних активів організації, представленої в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Структура оборотних коштів,%
Оборотні активи
Оптимальна структура
Структура 2006
Структура 2007
Структура 2008
Запаси
66,7
68,06
78,91
81,33
Дебіторська заборгованість
26,7
31,27
19,54
18,19
Грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення
6,6
0,67
1,55
0,48
Проведений аналіз ліквідності показує, що організації необхідно стабілізувати ліквідність балансу відповідно з нормативними значеннями, так як від цього залежать інвестиційні вливання капіталу.
Величина грошових коштів за аналізовані періоди часу набагато нижче оптимального значення, що в свою чергу впливає на можливість погашення кредиторської заборгованості. Також величина запасів перевищує оптимальну, що негативно позначається у вигляді затоварення складів матеріалами, сировиною і готовою продукцією.
Основне завдання менеджменту будь-якої компанії - ефективне управління наявними в його розпорядженні обмеженими ресурсами - стосовно до управління грошовими коштами в короткостроковому аспекті вирішується шляхом маніпулювання рядом параметрів, що визначають тривалість фінансового циклу. Фінансовий цикл для підприємства - це період часу, який починається з моменту поставки сировини, матеріалів і комплектуючих або отримання постачальниками авансу за їх постачання і закінчується моментом отримання підприємством оплати за продукцію, відвантажену замовникам. При грамотному управлінні фінансовим циклом можна істотно вплинути на потреби підприємства в оборотних коштах і швидкість їх обороту, що не тільки позначиться на ефективності бізнесу, а й на потреби компанії в робочому капіталі.
Основні шляхи підвищення швидкості обороту грошових коштів і скорочення фінансового циклу:
Настільки необхідні підприємству грошові кошти можуть бути вивільнені, зокрема, шляхом зміни тривалості, ресурсоємності та інших параметрів виробничого циклу (тобто способу або технології здійснення основної діяльності). При цьому необхідно розглядати питання доцільності зміни технології, які без додаткових інвестицій неможливо буде реалізувати. Але, враховуючи поточний фінансовий стан підприємства, необхідно відзначити складність реалізації цього шляху, тому що залучення додаткових коштів у вигляді отриманих позик і кредитів можна відзначити як недоцільне.
Збільшити приплив грошових коштів можна також, збільшивши обсяг продажів.
Слід розглянути можливості прискорення оборотності запасів. Їх наявність визначається прагненням компанії знизити ризик більш серйозних втрат, які можуть виникнути в результаті зупинки основної діяльності, виникнення незадоволеного попиту тощо, ніж від несення додаткових витрат, рівень яких визначається обсягом цих запасів. Але, при цьому, слід керуватися результатами проведеного аналізу ефективності використання грошових коштів, в частині певного співвідношення груп запасів, зниження їх величини до нормативного значення.
Скорочення запасів можливо за рахунок більш ефективної організації процесів функціонування підприємства. Одним з традиційних шляхів поліпшення ситуації із запасами (у тому числі і «запасами» грошових коштів) дають великий ефект, є налагодження більш тісних партнерських взаємовідносин з іншими організаціями. При цьому для прийняття зважених рішень щодо запасів необхідно аналізувати ситуацію не тільки в рамках самої компанії, але і в рамках всієї цього ланцюжка, і проводити з іншими її учасниками активну роботу, в тому числі, що стосується дебіторської та кредиторської заборгованостей і способів взаєморозрахунків.
Вплинути на тривалість фінансового циклу і ефективність своїх операцій компанія також може, застосовуючи ті чи інші засоби платежу і схеми для розрахунків з постачальниками, споживачами і т.д. При цьому важливими є її взаємини не тільки з іншими учасниками виробничо-збутового ланцюжка, але і з банками, оскільки при цьому існує можливість вибору тих чи інших фінансових інструментів і оптимізації їх параметрів (відсотків, швидкості проходження платежів і т.д.). Відповідно, правильний вибір цих інструментів можна здійснити тільки після всебічних розрахунків та порівняння різних схем їх використання.
Реалізуючи всі перераховані заходи, необхідно дотримуватися наступних основних принципів управління грошовими коштами:
сукупний грошовий потік повинен прагнути до деякої позитивної величиною («страховому запасу»), яка визначається рівнем ризику, прийнятним з точки зору даного підприємства;
повинна бути забезпечена реалізація як можна більшого обсягу продукції шляхом встановлення розумних цін на неї;
необхідно максимально прискорити оборотність всіх видів запасів при забезпеченні їх бездефіцитності як засобу захисту від падіння обсягів продажів продукції;
гроші з дебіторів повинні збиратися якомога швидше (при цьому, однак, слід уникати надмірного тиску на них, так як це може викликати падіння обсягів продажу);
слід домагатися розумних строків виплати кредиторської заборгованості без шкоди для подальшої діяльності компанії, а також знижок у постачальників сировини та комплектуючих.
для прискорення цього процесу слід використовувати розумні (економічно виправдані) знижки на продукцію та послуги;
Одним з основних критеріїв правильності управлінських рішень є позитивність сукупного потоку грошових коштів у будь-який момент часу. Основні можливі напрямки діяльності компанії з ліквідації дефіциту грошових коштів представлені в табл. 3.2.
Таблиця 3.2
Основні напрями діяльності щодо ліквідації дефіциту грошових коштів підприємства
Заходи
Напрями діяльності
Збільшення припливу грошових коштів
Зменшення відтоку грошових коштів
Короткострокові
Продаж або здача в оренду необоротних активів.
Раціоналізація асортименту продукції.
Реструктуризація дебіторської заборгованості, управління нею.
Використання механізму часткової або повної передоплати за продукцію, що відпускається.
Використання зовнішніх джерел короткострокового фінансування.
Розробка системи знижок для покупців.
Скорочення всіх видів витрат.
Відстрочка платежів за зобов'язаннями.
Використання знижок, що надаються постачальниками.
Перегляд інвестиційних програм.
Податкове планування.
Перехід до вексельних розрахунків і взаємозаліків.
Довгострокові
Додаткова емісія акцій або емісія облігацій.
Пошук стратегічних партнерів та інвесторів.
Реструктуризація компанії.
Укладення довгострокових контрактів з постачальниками сировини, матеріалів і комплектуючих, що передбачають знижки, відстрочки платежів та інші пільги.
Податкове планування.
У цілому ж організація бухгалтерського обліку в ЗАТ «Електромаш» велася відповідно до вимог законодавства ПМР і всіх законодавчих і нормативних актів. Рекомендації, сформульовані за результатами виконаної роботи, повинні забезпечити значне поліпшення організації бухгалтерського обліку в організації, уникнути різних штрафних санкцій, що багато в чому сприяє поліпшенню фінансового стану.
Узагальнюючи інформацію розкриту в третьому розділі можна зробити наступні висновки:
для вдосконалення обліку грошових коштів, необхідно удосконалювати організацію документообігу на підприємстві ЗАТ «Елетромаш»;
необхідно забезпечити своєчасне і правильне документування операцій по руху грошових коштів і розрахунків;
в якості подальшого поліпшення фінансового стану аналізованої організації потрібно скоротити практику нарощування кредиторської заборгованості;
величина грошових коштів за аналізовані періоди часу набагато нижче оптимального значення, що в свою чергу впливає на можливість погашення кредиторської заборгованості.
Висновок
Вивчивши вищевикладений матеріал, можна переконатися в тому, що тема, якій присвячена ця дипломна робота, дійсно є досить актуальною в сучасних умовах. Окрім цього, дана проблема має високий ступінь важливості та значущості. Дана робота присвячена питанням обліку, аналізу та аудиту грошових коштів.
У ході дипломного проектування були виконані поставлені перед дослідженням завдання, а саме:
розглянуті особливості організації обліку грошових коштів на підприємстві, організації аудиту грошових коштів;
проведено аналізу руху грошових потоків, їх збалансованості. Приділено увагу значенню аналізу грошових коштів, наведено методику аналізу, досліджено показники економічної ефективності грошових коштів.
розроблені, на основі отриманих результатів дослідження, рекомендації щодо вдосконалення обліку та ефективного управління грошовими коштами.
Для управління фінансово - господарською діяльністю підприємств необхідно мати повну, достовірну та своєчасну інформацію про його фінансовий стан, фінансові результати діяльності, платоспроможності, ефективності функціонування тощо
Результати аналізу фінансових результатів підприємства повинні бути узгоджені із загальною оцінкою фінансового стану підприємства, яке в більшій мірі залежить не від розмірів прибутку, а від здатності підприємства своєчасно погашати свої борги, тобто від ліквідності активів. Остання залежить від реального грошового обороту підприємства, супроводжуваного потоком грошових платежів і розрахунків, що проходять через розрахунковий та ін рахунки підприємства. Тому бажана ефективність господарської діяльності, стійкий фінансовий стан будуть досягнуті лише при достатньому і узгодженому контролі за рухом прибутку, оборотного капіталу і грошових коштів.
У дипломній роботі був проведений аналіз грошових коштів НП ЗАТ "Електромаш" двома методами: прямим і непрямим.
За результатами аналізу руху грошових потоків, проведеного прямим методом можна зробити висновок, що платоспроможність підприємства в 2007 році в порівнянні з 2006 роком покращилася: в даному періоді отримано приплив грошових коштів у розмірі 244873 крб., Що на 205740 крб. більше, ніж у попередньому році. Це збільшення було викликано надходженням грошових коштів від поточної та фінансової діяльності, у результаті інвестиційної діяльності підприємство отримало відтік грошових коштів. У 2008 році в порівнянні з 2007 роком платоспроможність підприємства значно знизилася на 512631 крб. і склала відтік коштів у розмірі 267758 руб.
Проведений аналіз руху грошових коштів непрямим методом дозволив зробити наступні висновки: основною причиною розбіжності отриманого чистого фінансового результату і чистого потоку грошових коштів стало збільшення величини запасів (у 2007 році в порівнянні з 2006 - на 1378129 крб.), Що спричинило відтік грошових коштів. Додатковий приплив грошових коштів у рамках поточної діяльності був забезпечений за рахунок збільшення кредиторської заборгованості (у 2008 році в порівнянні з 2007 роком на 3468657 крб.).
Аналіз тривалості фінансового циклу показав наступне: у 2007 році тривалість фінансового циклу склала 241,02 дня, тобто відбулося зменшення в порівнянні з даними 2006 року на 7,31 дня. При цьому за рахунок зниження тривалості операційного циклу тривалість фінансового циклу зменшилася на 0,64 дня, а за рахунок збільшення тривалості оборотності кредиторської заборгованості тривалість фінансового циклу зменшилася на 6,67 дня.
У 2008 році тривалість фінансового циклу склала 256,47 дня, тобто відбулося збільшення в порівнянні з даними 2007 року на 15,46 дня. При цьому за рахунок збільшення тривалості операційного циклу тривалість фінансового циклу збільшилася на 44,39 дня, а за рахунок збільшення тривалості оборотності кредиторської заборгованості тривалість фінансового циклу зменшилася на 28,93 дня.
Скорочення ПФЦ в 2007 році розглядається як позитивна тенденція, тобто чим менше ПФЦ, тим грошові кошти менше знаходяться «замороженими» у різних активах, що сприяє прискоренню їхньої оборотності і тим самим можливості отримання додаткового доходу.
Аналіз платоспроможності підприємства на основі показників ліквідності показав, що в 2006 р. величина коефіцієнта абсолютної ліквідності склала 0,02, в 2007 і 2008 рр.. - 0,03, і 0,01 відповідно, що істотно нижче нормативного значення (0,2 - 0,25). Отже, в 2008 році тільки 1% поточні зобов'язань підприємства покривається найбільш ліквідними активами.
Величина коефіцієнта проміжної ліквідності в 2006 р. склала 0,74, а в 2007 і 2008 рр.. його значення було менше нормативного (0,7 - 0,8): 0,38 і 0,31 відповідно, що є недостатнім, тому що більшу частину ліквідних коштів становить дебіторська заборгованість, частина якої важко своєчасно стягнути.
Значення коефіцієнта поточної ліквідності у 2006 р. склало 2,31, в 2007 і 2008 його величина була менше нормативного значення і склала соответственно1, 80 і 1,67, при нормативному значенні рівному 2.
Таким чином, можна зробити висновок, що аналізоване підприємство володіє достатніми коштами, щоб погасити свою короткострокову заборгованість за перші три місяці, а подальша заборгованість можлива до погашення у випадку стягнення з дебіторів своєчасної оплати за відвантажену їм продукцію
Список використаних джерел
Закон Придністровської Молдавської Республіки № 1459 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 14 липня 2004 року.
План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організації та інструкція по його застосуванню, затв. Наказом МЕ ПМР від 4 березня 2002 р. № 45.
План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій і інструкції по його застосуванню, затверджений наказом Міністерства Фінансів ПМР від 31 жовтня 2008 р. № 204
Постанова Уряду ПМР про затвердження «Порядку ведення касових операцій у народному господарстві ПМР» від 30 квітня 1999
Стандарт бухгалтерського обліку № 21 «Облік активів і зобов'язань юридичних осіб, вартість яких виражена в іноземній валюті», розроблений Урядом ПМР № 56 від 25.02.2000р.
Стандарт бухгалтерського обліку № 7 (СБУ «7)« Звіт про рух грошових коштів »затверджений наказом Міністерства Фінансів ПМР від 30 вересня 2008р. № 189.
Указ Президента ПМР «Про застосування контрольно-касових апаратів (машин) при здійсненні грошових розрахунків з населенням».
Агеєва Ю.Б., Агєєва А.Б. Аудиторська перевірка: практичний посібник для аудитора та бухгалтера - М.: Бератор-Прес, 2003.
Адамс Р. Основи аудиту. / Пер. з англ.; під ред. Я.В. Соколова. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 2006.
Алборов Р.А. Аудит в організаціях промисловості і торгівлі. - М.: Дело и Сервис, 2002. - 387 с.
Андрєєв В.Д. Практичний аудит: Довідкова допомога. - М.: Економіка, 2000. - 425 с.
Астахов В.П. Експортні та імпортні операції. - М.: Експортне бюро, 2000. - 276 с.
Балабанов М.Т. Валютні операції. - М.: Фінанси і статистика, 2006. - 261 с.
Безруких П.С., Палій В.Ф. Бухгалтерський облік: Підручник. - М.: Фінанси і статистика, 2001. - 654 с.
Бабченко Т.Н. Бухгалтерський облік зовнішньоекономічної діяльності. - М.: Главбух, 2003. - 329 с.
Варенніков А., Шафронская Г. Система внутрішніх стандартів аудиторської організації. - М.: Економіка, 2005. - 217 с.
Вахрушина М.В. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для вузів. - М.: ІКФ (Омега - Л), 2002. - 481 с.
Вахрушина М.В. Внутрішньовиробничий облік і звітність. - М. АКДИ «Економіка і життя», 2000. - 376 с.
Долгов С.І. Підприємство на зовнішніх ринках: Підручник. - М.: Зовнішньоторговельне справа, 2006. - 554 с.
Ендовецкій Д.А. Міжнародні стандарти аудиторської діяльності: Навчальний посібник для студентів вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - 216 с.
Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. - М.: Бухгалтерський облік, 2002. - 439 с.
Івашкевич В.Б. Практичний аудит: Навчальний посібник. - М.: Магістр, 2007. - 387 с.
Івашкевич В.Б. Бухгалтерський облік в умовах удосконалення господарського механізму. - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 391 с.
Івашкевич В.Б. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для вузів. - М.: Юристь, 2003. - 494 с.
Каморджанова Е.А., Карташова І.В. Бухгалтерський фінансовий облік. - СПб.: Пітер, 2002. - 459 с.
Камишанов П.І., Камишанов А.П. Бухгалтерський облік і аудит. - М.: ПРІОПР, 2001. - 670 с.
Карзаева М.М. Облік товарних операцій. - М.: Фінанси і статистика, 2000. - 252 с.
Козлова Е.П., Парашутін, Н.В., Бабченко Т.Н. Бухгалтерський облік у промисловості. - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 451 с.
Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік. - М.: Инфра-М, 2001. - 673 с.
Кондраков Н.П., Іванова М.А. Бухгалтерський управлінський облік: Навчальний посібник. - М.: ИНФРА-М., 2005. - 340 с.
Ларіонов А.Д. Бухгалтерський облік. - М.: Гросбух, 1998. - 390 с.
Миколаєва О.Е. Управлінський облік: Навчальний посібник. - М.: УРСС, 1997. - 379 с.
Подільський В.І. Аудит. - М.: ЮНИТИ, 2008. - 460 с.
Просвітів Г.І. Аналіз господарської діяльності підприємства: Завдання й рішення. - М.: Видавництво РДЛ, 2005. - 597 с.
Просвітів Г.І. Управлінський облік. - М.: РДЛ, 2006. - 459 с.
Романов А.Н. Комп'ютеризація аудиторської діяльності. - М.: Юніті, 2000. - 349 с.
Рейнбот П.І. Повний курс комерційної бухгалтерії по простий і подвійний системам. - М.: Фінанси і кредит, 2000. - 175 с.
Рішар Ж. Аудит і аналіз господарської діяльності підприємства. - М.: ЮНИТИ, 2003. - 463 с.
Русак. Н.А., Русак В.А. Фінансовий аналіз суб'єкта господарювання. - Мінськ: Вишейшая школа. 2002. - 310 с.
Родіонов В.М., Федотова М.А. Фінансова стійкість підприємства в умовах інфляції. - М.: Перспектива, 2001. - 277 с.
Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності. 3-тє вид. доп. і перераб. - М.: Инфра-М, 2004. - 686 с.
Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємств АПК. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 594 с.
Соколов Я.В., Соколов В.Я. Історія бухгалтерського обліку. - М.: Фінанси і статистика, 2006. - 305 с.
Степанюк Л.М. Правове регулювання підприємницької діяльності. - М.: Бухгалтерський облік, 2003. - 284 с.
Тишков І.Є. Бухгалтерський облік. - М.: Вища школа, 2000. - 418 с.
Ткаченко Н.М. Фінансовий облік на підприємствах України. - Київ: «А.С.К.», 2005. - 566 с.
Уткін В.Б. Інформаційні системи і технології в економіці. - М.: Юнити-Дана, 2003. - 387 с.
Хвостик Т.В. Практикум з бухгалтерського обліку. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 347 с.
Фрідман П. Аудит, контроль витрат і фінансових результатів при аналізі якості продукції. - М.: Аудит, 2003. - 490 с.
Шеремет А.Д. Аналіз господарської діяльності. - М.: Инфра-М, 2005. - 686 с.
Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит. - М.: Инфра-М, 2002. - 484 с.
Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 390 с.
Шеремет А.Д. Податки та оподаткування підприємств. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 280 с.