Збутова діяльність передбачає наявність: торговельної комунікації підприємства, тобто передачу торгової інформації від одного споживача до інших. Торгова комунікація повинна включати всі форми впливу, забезпечувати цілеспрямовану передачу комерційних відомостей зацікавленим особам. Її мета - передача інформації про продукт по всіх каналах його просування для формування сприятливого відношення до підприємства, його виробничого.
Торгова комунікація здійснюється через: демонстрацію продукту представникам торгівлі, посередникам, торговельно-закупівельним організаціям, підприємствам-споживачам і іншим зацікавленим особам; конференції (торгові, науково-практичні і т.п.), ярмарки; комерційну кореспонденцію і бюлетені; рекламу, каталоги, матеріали виставок і т.п.
Успіх підприємства залежить від підготовленості персоналу зі збуту, формування якого є складним і дорогим справою. Нашим "збувальникам" треба вчитися продавати в умовах ринку. Продавець (комівояжер) повинен вміти створити ситуацію, в якій клієнт сам хотів би вести розмову.
Існує ряд основних моментів, які необхідно враховувати при підготовці переговорів з клієнтом: заздалегідь домовлятися про зустріч, встановлювати час переговорів, визначати інтереси і потреби клієнта; вміти висувати припущення, обгрунтовувати переваги товару, вигоди клієнта, викликати довіру до підприємства і до угоди, спонукати купити продукцію і укласти угоду.
Важливою умовою успішних переговорів служить наявність у продавця необхідної документації (брошури, каталоги, проспекти і т.п.), яка повинна бути підготовлена ​​таким чином, щоб миттєво привернути увагу клієнта і зацікавити його в угоді. Їх якість відображає культуру підприємства, тому вона повинна бути підготовлена ​​професіоналами. Важливими критеріями цього є: матеріал, з якого виготовлена ​​рекламна продукція; художнє оформлення; інформація про продукт і сфери його застосування; інформація про підприємство.
Комівояжер повинен не тільки знати, як продавати, але й вірити в підприємство і його продукт. Без твердої впевненості в необхідності цих трьох складових успіху продавець буде не в змозі переконати клієнта. Переконаність породжує ентузіазм, який у свою чергу робить можливим успіх.
В умовах швидкої змінюваності ринкової ситуації для правильної орієнтації покупців в різноманітті товарів, особливо принципово нових, необхідна об'єктивна інформація про їх споживчих характеристиках, а також про місця і формах продажу, тобто реклама товарів і послуг. За допомогою реклами підвищується інформованість населення, збільшується число покупок, посилюється її вплив на формування потреб і попиту.
Участь у виставках, переглядах, демонстраціях, виставках дослідних зразків, ярмарках, купівельних і прес-конференціях дозволяє реалізувати комунікативну функцію реклами. Підтримка необхідного рівня комунікативності - гарантія своєчасного реагування на зміни зовнішніх умов.
1.3 Організація планування реалізації продукції

1.4 Зміст плану виробництва та реалізації продукції
Метою плану виробництва і реалізації продукції є зростання випуску продукції, підвищення її якості, повне задоволення попиту споживачів, можливо більш повне використання сировини та виробничої потужності підприємства.
План виробництва визначає генеральний напрямок перспективного зростання всіх підрозділів фірм та організацій, основний профіль планової, організаційної та управлінської діяльності підприємства, а також головні цілі та завдання поточного планування, організації та управління виробництвом. Планування виробництва продукції, товарів та послуг повинна задовольняти на всіх діючих підприємствах конкретні потреби покупців, замовників чи споживачів і бути тісно пов'язаним з розробкою загальної стратегії розвитку фірми, проведенням маркетингових досліджень, проектуванням конкурентоспроможної продукції, організацією її виробництва і реалізації, а також з виконанням інших функцій і видів внутрішньогосподарської діяльності.
У сучасних умовах ринок вимагає виробництва адресної продукції споживачам, різноманітності виконуваних робіт і послуг, відновлення товарів за ініціативою покупців, проведення частих закупівель ресурсів, планування наступальних дій проти конкурентів, здійснення гнучких бюджетів і непередбачених витрат. Гнучка виробнича політика підприємств або фірм може при плануванні входити в конфлікт з цілями окремих підрозділів і функціональних служб, які прагнуть до масового виробництва товарів (виробничі служби), обмеженому числу видів продукції (конструкторські відділи), постійним бізнес-планом (планові служби), чітко визначеним бюджетам (фінансові служби), стандартизованим операціях (маркетингові служби), пасивним дій проти конкурентів (юридичні служби). У цих умовах вищі керівники - менеджери повинні домагатися тісної взаємодії функціональних підрозділів своєї організації у виборі конкретної стратегії для кожного з них.
У процесі планування виробництва та продажу продукції повинен досягатися компроміс між можливостями випуску та збуту товарів, здатністю нової продукції заміщати стару, витратами на зберігання і транспортування ресурсів, інвестиціями та доходами, витратами і прибутком, потенціалом розвитку і капіталовкладеннями, освоєнням нових послуг і ризиком. Тому в процесі розробки планів виробництва необхідно виробити спільні цілі та стимулювати контакти між окремими підрозділами, залучати до планування фахівців, що з'єднують воєдино технічні, маркетингові та економічні цілі, створювати міжфункціональні робочі групи плановиків, розробляти комплексні програми розвитку виробництва з урахуванням конкретних завдань кожного підрозділу.
Планування виробництва і реалізації продукції на вітчизняних підприємствах являє собою процес розробки і виконання основних показників річного плану, що включають передбачення потреб ринку на найближчу та віддалену перспективу. Для цього необхідні вибір і обгрунтування найважливіших напрямків виробничої та підприємницької діяльності, встановлення обсягів виробництва та продажу товарів, розрахунок потреби всіх видів економічних ресурсів. У свою чергу це передбачає забезпечення збалансованості виробничої програми і виробничої потужності, конкретизацію обсягів і термінів виконання робіт і послуг, оперативне регулювання виробничої діяльності та коригування вихідних планових показників.
У плані визначається, скільки і якої продукції треба виробляти.
У виробничому плані розраховуються:
1) Об'єм виробництва в натуральному вираженні:
- Готова продукція (пройшла всі стадії обробки, що відповідає ГОСТам, технічним умовам і міжнародними стандартами)
- Напівфабрикат (продукція окремих технологічних установок, що пройшла частина стадії обробки і вимагає подальшої обробки; є кінцевим продуктом для даної стадії, являє собою вихідний матеріал для наступної стадії)
- Незавершене виробництво (знаходиться в стадії обробки, продукт який не пройшов всі стадії обробки в межах цеху або підприємства; те що всередині ТУ)
- Продукція допоміжних цехів (електроенергія, пара, вода, відпущена на сторону і власні потреби)
Обсяг виробництва характеризує кількість і номенклатуру продукції, що випускається на підприємстві продукції в планованому періоді часу. При визначенні обсягів випуску конкретної продукції та включення її до річного плану виробництва необхідно враховувати величину існуючого попиту, темпи його зростання, рівень ринкових цін, розміри одержуваного прибутку, ступінь ризику, вплив конкуренції, витрати виробництва, можливість зниження собівартості одиниці продукції та інші фактори і умови виробництва і збуту виробів. Планована номенклатура продукції, що випускається має в цілому забезпечувати рівновагу попиту і пропозиції, а також збалансованість річного обсягу випуску з виробничою потужністю відповідного підрозділу чи всього підприємства. Тому в процесі складання виробничого плану необхідно правильно вибрати використані в розрахунках вимірювачі продукції.
Застосування натуральних вимірників засноване на використанні фізико-технічних властивостей предметів і процесів. Хлібна продукція може бути виміряна у масових одиницях - кілограмах або тоннах.
Перевага натуральних вимірників полягає в тому, що вони дають наочне уявлення про фізичному обсязі обліковується об'єкта. Але у них є і великий недолік: натуральні вимірники обмежують можливість узагальнення різних об'єктів обліку. Натуральні показники можна підсумовувати тільки за цілком однорідним об'єктам (операціях). За різнорідним об'єктах підсумовування неможливо, а, отже, неможливо дати узагальнене уявлення про них.
2) Обсяг виробництва в умовно-натуральному вираженні:
Умовно-натуральні показники - показники, які призначені для відображення однорідних за призначенням, але різних за якісними характеристиками об'єктів обліку (наприклад, на консервних заводах використовується такий показник, як тисячі умовних банок).
3) Обсяг виробництва у грошовому виразі:
- Товарна продукція.
Обсяг товарної продукції (ТП) в плані включає вартість готової продукції (ГП), призначеної для реалізації на сторону, своєму капітального будівництва або непромисловим господарствам свого підприємства, напівфабрикатів свого вироблення, а також продукції допоміжних виробництв, призначених для реалізації на сторону (Пф); вартість тари, яка повинна бути виготовлена ​​даним підприємством для його власних потреб (якщо вартість тари не включена в оптову ціну підприємства одиниці даного виду продукції (m); вартість послуг та робіт промислового характеру, які, повинні бути виконані на замовлення з боку або для потреб непромислових господарств даного підприємства) (Р):
ТП = ДП + Пф + m + Р
У вартість товарної продукції включається також вартість переробки сировини і матеріалів замовника за умови, що сировина буде йому сплачено. Якщо сировина замовнику сплачено не буде, то в обсяг товарної продукції включається лише та сума, яка визначає собою виручку за переробку сировини замовника.
- Валова продукція.
Валова продукція - це вартість товарної продукції і зміна залишків незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробітку)
- Реалізована продукція.
За обсягом реалізованої продукції оцінюється виробничо-господарська діяльність підприємства. У плані обсяг реалізованої продукції (РП) визначається, виходячи з планового обсягу виробництва товарної продукції у діючих оптових цінах підприємства, плюс вартість залишків нереалізованої продукції на складі та відвантаженої, але не оплаченої на початок планованого року (O _1), мінус вартість залишків від нереалізованої продукції на складі, але не оплаченої, на кінець планованого року (О _2):
РП = O ₁ + ТП - О _2.
Реалізованої вважається сплачена замовником продукція, гроші за яку надійшли на розрахунковий рахунок підприємства-постачальника.
Показник реалізованої продукції використовується для оцінки зобов'язань з постачання продукції в асортименті за договорами і для розрахунку прибутку від реалізації продукції.
Витрати виробництва, підсумки господарської діяльності підприємства, порівняння результатів роботи підприємств і галузей, що виробляють різну продукцію, обсяг продукції галузі і всього народного господарства в цілому висловлюють лише у грошовій формі. Грошовий вимірник дозволяє узагальнювати дані про всю сукупності найрізноманітніших і різнорідних господарських засобів та операцій.
4) Показники виробничої потужності підприємстві
Виробнича потужність - максимально можливий обсяг випуску продукції в номенклатурі та асортименті, встановлених планом, при найбільш повному використанні обладнання і площ.
5) Показники якості продукції.
Незалежно від виду продукції показники якості згідно з міжнародними стандартами ISO діляться на наступні групи:
- Властивості, що визначають область використання (споживання) продукції;
- Надійність;
- Технологічність (зручність у виготовленні і використанні);
- Патентно-правові показники (патентний захист, безперешкодна реалізація продукцію в країні і за кордоном);
- Естетичність;
- Безпека, екологія та інші.
Велике значення в забезпеченні якості має сертифікація продукції. Сертифікація є одним з важливих засобів розвитку ринкової економіки. Під сертифікацією продукції розуміється документоване підтвердження її якості Термін «сертифікація» визначає, що між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем) є юридично оформлена третя сторона, яка підтверджує, що певна продукція відповідає заявленому рівню якості. Третя сторона - це орган, незалежний від сторін-учасниць та визнається ними. Система сертифікації має таке призначення:
1. Захист споживача від несумлінності виробника; контроль безпеки продукції для навколишнього середовища, життя, здоров'я та майна людини;
2. Підтвердження показників якості, заявлених виробником;
3. Сприяння споживачам у компетентному виборі продукції;
4. Сприяння експорту та конкурентоспроможності продукції;
5. Створення умов для діяльності організацій і індивідуальних підприємців на єдиному товарному ринку країни, СНД, європейському та світовому просторі;
6. участь у міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.
1.5 Вихідні дані для розрахунку плану виробництва та реалізації продукції
Вихідними даними для розрахунку плану виробництва і реалізації продукції є:
- Добовий виробіток по виробничої потужності;
-Добовий виробіток за планом;
- Зупинка на поточний ремонт;
-Зупинка на капітальний ремонт;
- Оптово-відпускна ціна на продукцію;
- Результати вивчення попиту споживача на продукцію;
- Договори з постачальниками сировинних і матеріальних ресурсів та покупцями;
- Дані про сировинні ресурси з урахуванням їх якості;
- Визначення залишків готової продукції на складі і реалізованої, але неоплаченої на початок і кінець планованого року;
- Ціни на матеріально-технічні ресурси і готову продукцію.
Виконання виробничих програм за передпланових період оцінюється на основі організаційно-економічного аналізу.
Плановий робочий період визначаю в днях виходячи із загального фонду робочого часу за мінусом планових зупинок, тобто на поточний ремонт обладнання, капітальний ремонт. Зазвичай планують: капітальний ремонт разом - 30 днів. Кількість поточних ремонтів (До _т.р.) визначається за формулою:

До _т.р = t _ц / П _т.р. - (К _с +1), де
t _ц - тривалість ремонтного циклу в місяцях t _ц = 12 * П _к, де П _к - період часу в роках між 2-ма капітальними ремонтами;
П _т.р. - період між 2-а поточними ремонтами в місяцях,
К _с - кількість планових середніх ремонтів.
Планова добова продуктивність обгрунтовується з урахуванням технічного стану обладнання та інших факторів. Віднесенням планованої продуктивності до проектної обчислюють плановий коефіцієнт використання виробничої потужності. Планові і фактичні норми виходу продукції з одиниці сировини визначають у відсотках до маси сировини, що надходить на переробку з урахуванням виду вироблюваної продукції.
Потужність виробництва розраховується по основного технологічного устаткування з урахуванням резервів виробничих площ для установки нового обладнання. Визначають фактичний і плановий коефіцієнти використання виробничої потужності як відношення добової продуктивності до добової виробничої потужності. Аналогічно обчислюють і річний коефіцієнт використання виробничої потужності. При цьому добова продуктивність визначається в тоннах вироблення річний продукції, яка обгрунтовується у виробничій програмі.
Випуск продукції в тоннах (У _n) розраховується за формулою:
У _n = _{N n} * F, де
_{N n} - техніко-економічна норма продуктивності за планом;
F - кількість днів роботи печі на квартал, на рік.
Річна виробнича потужність в тоннах визначається як добуток вироблення на добу по виробничої потужності на кількість днів роботи обладнання в році.
Попит показує кількість товарів, які споживачі готові і в змозі придбати за діючими ринковими цінами протягом певного періоду часу. А для підприємства або фірми попит визначає обсяг продукції, який вони можуть продати на ринку в даний час і, отже, повинні зробити в планованому періоді. Щоб величини попиту мали істотне економічне значення в ході планування, вони повинні ставитися до певного відрізку часу - дня, тижня, місяця, кварталу, року. Тому слід розрізняти річні, квартальні, місячні та інші показники попиту, необхідні для планування відповідних обсягів виробництва і продажу продукції. Корінна властивість попиту, як вчить ринкова економіка, полягає в тому, що при незмінності всіх інших параметрів зниження ціни на товар веде до зростання величини попиту. Саме тому існує зворотна, чи негативна, зв'язок між ланцюгової і величиною попиту, називається економічним законом попиту, або кривою попиту.
Пропозиція можна визначити як шкалу, що показує різні кількості продукту, які виробник бажає і здатний зробити і запропонувати до продажу на ринку по кожній конкретній ціні протягом певного періоду часу. Пропозиція показує, які обсяги або кількості товарів будуть пред'явлені до продажу на ринку за різними цінами, коли всі інші фактори залишаються незмінними. З підвищенням цін зростає і розмір пропозиції, а скорочення цін призводить до відповідного зменшення пропозиції. Закон пропозиції, або крива пропозиції, показує, що виробники хочуть виготовити і запропонувати до продажу більша кількість свого товару за високою ціною, а менше - за низькою. Рівновага між величиною і ціною досягається в точці перетину кривої попиту з кривою пропозиції (точка рівноваги). У цій точці при рівноважній ціні збігаються плани виробників і споживачів з виготовлення і купівлі продукції.
1.6 Резерви збільшення обсягу виробництва
Під внутрівиробничими резервами прийнято розуміти можливості подальшого розвитку і вдосконалення виробництва, які можуть бути використані в результаті впровадження у виробництво досягнень науки, нової техніки і передового досвіду роботи, а також у результаті усунення наявних на виробництві усіляких втрат і непродуктивних витрат.
Завдання полягає у виявленні і використанні цих можливостей як джерела збільшення випуску продукції, зниження її собівартості зростання накопичень.
Внутрішньовиробничі резерви різноманітні. Їх можна розділити на групи перспективні і поточні.
Перспективні резерви виявляються в результаті впровадження на підприємстві досягнень науки і техніки, передового досвіду роботи, реконструкції підприємства, модернізації обладнання та корінного поліпшення технології та організації виробництва. Використання цих резервів пов'язане з тривалим періодом (зазвичай більше року) і додатковими матеріальними витратами.
Поточні резерви виявляються за рахунок кращої організації праці, більш ефектного використання наявного обладнання, вдосконалення діючої технології, за рахунок зниження невироблене продукції і скорочення всякого роду втрат і непродуктивних витрат, наявних у виробництві. Зазначені резерви зазвичай реалізуються в найближчий період часу (місяць квартал, рік) і, як правило, не вимагають великих матеріальних витрат.
Виробничі втрати пов'язані з зайвими витратами праці, перевищенням фактичних витрат робочого часу, сировини, матеріалів палива, електроенергії проти встановлених норм. Це перевищення і становить величину виробничих втрат.
Непродуктивні витрати не передбачені плановими нормами, це прогули, запізнення, простої, шлюб, недостачі матеріальних цінностей, грошові штрафи.
Темпи зростання виробництва товарної продукції, виробництво найважливіших видів продукції в натуральному виразі є показниками плану виробництва (виробничої програми).
Товарна продукція, що реалізується продукція, обсяг продажів є вартісними показниками виробничої програми.
Збільшення випуску продукції в натуральному вираженні можливо у зв'язку з активною діяльністю підприємства по розширенню ринків збуту.
Невід'ємною частиною плану виробництва в натуральному вираженні є завдання щодо подальшого підвищення якості продукції, що відповідає за своїми показниками вищих досягнень вітчизняної та зарубіжної техніки на всіх стадіях виготовлення продукції.
У планах випуску продукції передбачається зняття з виробництва продукції, що не користується попитом і впровадження у виробництво нових видів виробів.
На підприємстві можуть використовуватися резерви додаткового випуску продукції за рахунок:
-Збільшення середньодобової вироблення;
- Збільшення виробничих потужностей;

2. Аналіз діяльності Філії «Комбінат харчування» ФГУП ГУО МЗС РФ
2.1 Загальні відомості про підприємство
12 квітня 2006 у відповідності до Розпорядження Федерального агентства з управління федеральним майном РФ від 18 квітня 2005 р . 402-р завершено реорганізацію підвідомчих МЗС Росії підприємств шляхом створення ФГУП «Головне управління по забезпеченню діяльності Міністерства закордонних справ Російської Федерації». ФГУП «ДУО МЗС Росії» поставлено на облік у складі статистичного регістру господарюючих суб'єктів. Видами діяльності Підприємства є:
-Діяльність пасажирського транспорту;
- Будівництво, реконструкція, капітальний і поточний ремонт будівель та споруд, інженерно-технічне проектування в будівництві, проектно-вишукувальних та проектно-конструкторська, будівельно-монтажна діяльність;
- Організація громадського харчування;
- Експлуатація житлового фонду, нежитлових приміщень, будівель і споруд;
- Упаковка і відправлення вантажів по території РФ і за кордон, складські послуги, пошиття та ремонт одягу і взуття, фотопослуги, хімчистка, турагентська діяльність.
Відповідно до даних видами статутної діяльності утворені філії Підприємства:
- Філія «Автопідприємство».
- Філія «Будівельне управління»;
- Філія «Комбінат харчування»;
- Філія «Управління по експлуатації будівель і споруд»;
- Філія «Управління виробничих підприємств».
Юридична адреса: м. Москва, Смоленська-Сінна, 32/34.
У відповідності з цілями своєї діяльності підприємство:
а) виступає як рівноцінний усім юридичним та фізичним особам учасник ринкових (кредитних) відносин і свої взаємини з ними здійснює на основі договорів (контрактів), оформлених у встановленому порядку, а також інших правових актів;
б) самостійно визначає на договірній основі з усіма учасниками ринкових відносин обсяги, терміни, графіки постачання (отримання) товарів (сировини, послуг), їх якість, техніко-економічні характеристики, а також їх ціну;
в) самостійно планує і здійснює виробничу діяльність, передбачену Статутом;
г) виконує свої зобов'язання перед бюджетними та позабюджетними органами.
Постачальниками сировини є: ТОВ «Рамаяна» м. Москва; ВАТ «Мірошницький комбінат у Сокольниках» м. Москва; ЗАТ «Експериментальна реалбаза хлібопродуктів ім. М. В. Дубова ».
Покупці: Їдальня УД Президента РФ; Магазин продуктів ТОВ «Булочно» ТОВ «Бест-Топаз».
2.3 Відомості про асортимент продукції, що випускається
Асортимент товарів - сукупність їх видів, різновидів і сортів, об'єднаних чи поєднаних за певною ознакою. Основними групувальні ознаками товарів є виробничий, сировинної та споживчий. Асортимент повинен надавати максимально привабливе вплив на покупців.
Формування асортименту товарів - процес підбору і встановлення номенклатури товарів, що відповідає попиту покупців і забезпечує високу прибутковість торгового підприємства. Найважливішим принципом формування асортименту товарів є забезпечення його відповідності характеру попиту населення, що обслуговується клієнтами підприємства. Воно повинно передбачати комплексне задоволення попиту покупців в рамках обраного сегмента ринку. У зв'язку з цим асортимент товарів, пропонованих покупцям, повинен володіти достатньою широтою і глибиною. При цьому широта асортименту визначається кількістю товарних груп, підгруп і найменувань товарів, включених до номенклатури, а глибина - кількістю різновидів товарів за кожним найменуванням.
Номенклатура, або товарний асортимент - це вся сукупність виробів, що випускаються підприємством. Вона включає різні види товарів. Вид товару ділиться на асортиментні групи (типи) відповідно до функціональними особливостями, якістю, ціною. Кожна група складається з асортиментних позицій (різновидів чи марок), які утворюють нижчу щабель класифікації.
Широкий асортимент дозволяє диверсифікувати продукцію; орієнтуватися на різні вимоги споживачів і стимулювати здійснення покупок в одному місці. Одночасно він вимагає вкладення ресурсів і знань у різні категорії продукції. Глибокий асортимент може задовольняти потреби різних купівельних сегментів по одному товару; максимізувати використання місця в торговельних точках; перешкоджати появі конкурентів; пропонувати діапазон цін і стимулювати підтримку дилерів. Однак він також збільшує витрати на підтримку запасів, модифікацію продукції та виконання замовлень. Крім того, можуть виникнути певні труднощі у диференціації між двома схожими асортиментними позиціями. Зазвичай порівнянним асортимент легше керувати, ніж непорівнянним. Він дозволяє підприємству спеціалізуватись в сфері маркетингу і виробництва, створювати міцний образ і забезпечити стабільні відносини в каналах збуту. Проте надмірна концентрація може зробити підприємство - уразливим перед погрозами з боку зовнішнього середовища, коливань у збуті, уповільнення росту потенціалу в силу того, що весь упор робиться на обмежений асортимент товарів.
Номенклатура буквально означає перелік імен. Таким чином, номенклатура продукції - це перелік найменувань виробленої підприємством продукції. Що стосується товарної номенклатури, то це перелік груп товарів, пропонованих конкретним продавцем. Продавець же може пропонувати покупцям продукцію одного чи багатьох виробників, залучаючи номенклатуру продукції кожного з них у повному обсязі або частково. Номенклатура як економічна категорія має укрупнений характер. Мова може йти, наприклад, про чоловічого, жіночого або дитячого взуття, про спальні або столових гарнітурах, про телевізори або магнітофонах, про карамелі чи шоколаді. По суті це асортиментні групи, а номенклатура продукції являє собою перелік асортиментних груп продукції або товарів.
Асортимент продукції буквально означає підбір предметів, сукупність їх найменувань за якими-небудь ознаками. З цієї точки зору асортимент може бути простим або складним, вузьким або широким. Така класифікація передбачає виділення груп однорідної продукції або товарів за ознакою виду, сорту, марки і т.п.
У плані визначається скільки і якої продукції треба виробляти.
У виробничому плані розраховуються:
1) Об'єм виробництва в натуральному вираженні:
- Готова продукція (пройшла всі стадії обробки, що відповідає ГОСТам, технічним умовам і міжнародними стандартами)
- Напівфабрикат (продукція окремих технологічних установок, що пройшла частина стадії обробки і вимагає подальшої обробки; є кінцевим продуктом для даної стадії, являє собою вихідний матеріал для наступної стадії)
- Незавершене виробництво (знаходиться в стадії обробки, продукт який не пройшов всі стадії обробки в межах цеху або підприємства; те що всередині ТУ)
- Продукція допоміжних цехів (електроенергія, пара, вода, відпущена на сторону і власні потреби)
Основними видами продукції, що випускається «Комбінатом харчування» є хліб (9902,75 тонн), що складає 30,47 відсотка від загального обсягу випуску; булочні вироби (1017,25 тонн) -3,13 відсотка; пироги (3,25 тонн) - 0,01 відсотка; сухарі (663,00 тонн) - 2,04 відсотка; бубличні вироби (4888,00 тонн) - 15,04 відсотка; пряники (12197,25 тонн) - 37,53 відсотка; печиво (659,75 тонн) - 2,03 відсотка; торти (1758,25 тонн) - 5,41 відсотка; тістечка (390 тонн) - 1,2 відсотка; кекси і рулети (35,75 тонн) - 0,11 відсотка; східні солодощі ( 13 тонн) - 0,04 відсотка; мармелад (120,25 тонн) - 0,37 відсотка; тісто (828,75 тонн) - 2,55 відсотка і панірувальні сухарі (26 тонн) - 0,08 відсотка.

Таблиця 1
Асортимент продукції, що випускається

Найменування	Вироблено в 2005 р. (тонн)	У% до підсумку
Хліб	9902,75	30,47
хліб "Обідній люкс" хліб "Білий 1 сорт" хліб "Бородінський" хліб "Дарницький" багет "Підмосковний" батон "Нарізний"	1650,46 1650,46 1650,46 1650,46 1300,46 2000,46	5,08 5,08 5,08 5,08 4,00 6,16
Булочні вироби	1017,25	3,13
булочка "Калорійна" булочка "Сметанна" булка "Міська" булка "Руська" Сайки здоба "Звичайна" здоба "Виборзька проста" здоба "Виборзька фігурна" Витушка "Здобна" "Плюшки" "Конвертики" "Рогалики" "Ріжки Особливі" "Плетінки" "Витушки" "Коровай Святковий" "Калачик з маком" булочка з начинкою	56,51 56,51 56,51 56,51 36,51 56,51 56,51 56,51 56,51 56,51 76,51 66,51 56,51 56,51 56,51 36,51 36,51 96,51	0,17 0,17 0,17 0,17 0,11 0,17 0,17 0,17 0,17 0,17 0,24 0,20 0,17 0,17 0,17 0,11 0,11 0,30
Пироги	3,25	0,01
Яблучний пиріг пиріжок "Напіввідкритий"	1,14 2,11	0,004 0,006
Сухарі	663,00	2,04
сухарі "До чаю" сухарі "З родзинками" сухарі "Осінні" сухарі "Ванільні" сухарі "Молочні" сухарі "Родзинка"	105,50 105,50 105,50 105,50 105,50 105,50	0,32 0,32 0,32 0,32 0,32 0,32
Бубличні вироби	4888,00	15,04
сушка "Малятко" сушка "Малятко глазурована" сушка "Малятко з маковою глазур'ю" сушка "Малятко з шоколадною глазур'ю" сушка "малятко солона" сушка "До пива" сушка "Ванільна" сушка "малятко з маком"	488,80 684,32 537,68 733,20 635,44 586,56 635,44 586,56	1,50 2,11 1,65 2,26 1,96 1,80 1,96 1,80
РАЗОМ хлібо-булочні вироби	16471,00	50,68
Пряники	12197,25	37,53
Пряник "Осінній" Пряник "З маком" Пряник "З горіхом" Пряник "Новинка" Пряник "Вяземський" Пряник "Осколец ванільний" у коробці Пряник "Осколец ванільний" Пряник "Осколец" ваговий Пряник "Фестивальний" ваговий Пряник "Рожевий" з маком ваговій Пряник "Ніжний" ваговий Пряник "Городецкіе забави" Пряник "Оскольський сувенір" Пряник "Городецкіе забави" ваговий Пряник "Дитячий" Пряник "Дитячий" ваговий Пряник "Осінній" Пряник "Осінній" ваговій Пряник "Північний" Пряник "Північний" ваговий	609,86 609,86 609,86 609,86 609,86 609,86 609,86 609,86 609,86 609,86 609,86 609,86 609,86 609,86 609,86 609,86 609,86 609,86 609,86 609,86	1,88 1,88 1,88 1,88 1,88 1,88 1,88 1,88 1,88 1,88 1,88 1,88 1,88 1,88 1,88 1,88 1,88 1,88 1,88 1,88
Печиво	659,75	2,03
Нан "Бакинський" Печиво "курабье" Печиво "Пісочне-вершкове" Печиво "Ювілейне" Печиво "Ювілейне" вагове Печиво "Житній здобне" Печиво "Житній здобне" вагове Печиво "Пісочне-вершкове" в шоколадній глазурі, в коробці Печиво "Пісочне-вершкове" в шоколадній глазурі, фасовка Печиво "Пісочне-вершкове" в шоколадній глазурі, фасовка Печиво "Пісочне-вершкове" в шоколадній глазурі вагове Печиво "Асорті" Печиво «Пісочно - шоколадне»	52,78 46,18 52,78 52,78 52,78 32,99 52,78 59,38 32,99 65,98 52,78 46,18 59,38	0,16 0,14 0,16 0,16 0,16 0,10 0,16 0,18 0,10 0,20 0,16 0,14 0,18
Торти	1758,25	5,41
Торт "Ванільний", фасований Торт "Мадлен" Торт "Листопад" Торт "Медовніков" Торт "Грильяж" Торт "Тірамісу" Торт "Натхнення" Торт "Золотий вулик" Торт "Бджілка" Торт "Швейцарський" Торт "Фруктово-ягідний" Торт "Апельсиновий" Торт "Лимонний" Торт "Прага" Торт "Ідеал" Торт "Травіата" Торт "Дездемона" Торт "Наполеон" з / крем Торт "Бузок" Торт "Нектар" Торт "Подарунковий" Торт "Трюфель" Торт "Шоколадний" Торт "Екзотичний" Торт "Бісквітне-кремовий" Торт "Пташине молоко" Торт "Київський" Торт "Київський" з волоським горіхом Торт "Київський" з фруктами	70,33 87,91 52,75 52,75 70,33 105,50 17,58 70,33 87,91 52,75 52,75 70,33 17,58 105,50 17,58 87,91 17,58 70,33 70,33 52,75 52,75 52,75 52,75 70,33 87,91 17,58 52,75 70,33 70,33	0,22 0,27 0,16 0,16 0,22 0,32 0,05 0,22 0,27 0,16 0,16 0,22 0,05 0,32 0,05 0,27 0,05 0,22 0,22 0,16 0,16 0,16 0,16 0,22 0,27 0,05 0,16 0,22 0,22
Тістечка	390,00	1,2
Тістечко "Празькі" Тістечко "Ківі" Тістечко "Джоконда" Тістечко Шоколадне Тістечко Журавлинні Тістечко "Місячне" Тістечко "Кошик-Радуга" Тістечко "Москва" Тістечко "Мармурове" Тістечко "Рябинка" Тістечко "Трюфель" Тістечко "Пеньок" бісквітний Тістечко "Слойка" зі згущеним молоком Тістечко "Рафаелло" в кошику	27,30 23,40 23,40 23,40 27,30 19,50 31,20 35,10 27,30 27,30 39,00 15,60 31,20 39,00	0,08 0,07 0,07 0,07 0,08 0,06 0,10 0,11 0,08 0,08 0,12 0,05 0,10 0,12
Кекси, рулети	35,75	0,11
Рулет "Апетитний" Рулет "Шоколадний" Кекс з родзинками	12,87 10,73 12,16	0,04 0,03 0,04
Східні солодощі	13,00	0,04
Шербет Халва Косхалва Козинаки Ойла	2,6 2,6 2,6 2,6 2,6	0,01 0,01 0,01 0,01 0,01
Мармелад	120,25	0,37
Яблучний Фігурний Пластовий	43,29 36,08 40,89	0,13 0,11 0,13
РАЗОМ кондитерські вироби	15171,00	46,68
Тісто	828,75	2,55
Панірувальні сухарі	26,00	0,08
ВСЬОГО:	32500,00	100,00

Безсумнівно, що збільшення асортименту пропонованої на ринку продукції є фактором, що позитивно впливає на зростання прибутку підприємства, але тільки в тому випадку, якщо попередньо проведено дослідження ринку, і нова продукція задовольняє вимогам споживачів. Вироблятися повинні ті види продукції, які користуються підвищеним попитом у споживачів.

Магазин

Лабораторія

Гараж

Котельня

Склад

Обслуговуюче виробництво

Допоміжне виробництво

Основне виробництво

Адміністративний корпус

Кондитерський цех

2.4. Виробнича структура підприємства.

Лінія випічки чорного хліба

Лінія випічки білого хліба

Рис.1
Виробнича структура промислового підприємства - комплекс підрозділів, їх співвідношення і взаємозв'язку в процесі виготовлення продукції. Кожна стадія производственого процесу організаційно оформляється у відповідний структурний підрозділ. Первинною структурною виробничою одиницею є робоче місце, де виконуються окремі операції. Робочі місця об'єднуються у виробничі ділянки, які утворюють цехи. У цеху виготовляється продукт, частину його здійснюється стадія технологічного процесу. На великих підприємствах цехи об'єднуються в корпуси.
За роллю у виробничому процесі прийнято розрізняти основні, допоміжні і обслуговуючі цехи і ділянки. Основні підрозділи (заготівельні, обробні та складально-оздоблювальні) формуються навколо основного виробництва. Допоміжні підрозділи (інструментальне виробництво, енергетичне і ремонтне господарства) зайняті виготовленням продукції, споживаної в основному виробництві. Обслуговуючі ланки забезпечують зберігання сировини і матеріалів (складське господарство), транспортування і переміщення предметів праці (транспортне господарство), енергомережу, ін комунікації і т.п. Органи управління підприємством (об'єднанням) організовують, спрямовують і регулюють хід виробництва в цілому.
Виробнича структура пов'язана з розміщенням виробничих ланок. Вона формується в процесі проектування і реконструкції підприємств. Однак при освоєнні нової продукції, зміни технології і складу устаткування виникає необхідність перебудови виробничих ланок і виробнича структура.
До основного виробництва відносяться дві лінії з випічки чорного і одна лінія з випічки білого хліба. Безперебійну роботу основного виробництва забезпечує допоміжне виробництво, до якого відносяться склад, котельня, гараж, лабораторія. На складі зберігаються сировина і матеріали. У лабораторії щодня проводяться аналізи й експертиза зразків сировини і готової продукції. До обслуговуючому виробництва відносяться магазини.
Для виробництва продукції використовується наступне обладнання: просеиватель малогабаритний, перекидач для мішків, піч етажерочная (А2-ХНП/10.00.000 з автоматичним режимом і А2-ХНП/10.00.000-02 з ручним режимом роботи роботи), машина тістоділительні, шафа вистоювання тіста , агрегат тістоприготувальне, камера бродильна, водопідігрівач - температор, дозатор води, тістомісильна машина ТММ-1М, бункер для бродіння тіста, кремовзбівальная машина моделі ВМ-35.

2.5 Структура управління підприємством
Підбір і раціональна розстановка кадрів у структурних підрозділах організаційної структури грунтується на оцінці їх професійно-кваліфікаційних та естетичних характеристик кадрів, а також розробку для них посадових інструкцій.
При створенні (або вдосконаленні) організаційної структури управління підприємством необхідною умовою його ефективності є збалансованість на кожному робочому місці, і в першу чергу в апараті управління системи і засобів, необхідних і достатніх для виконання цих функцій. Іншими словами, збалансованість означає, що функції, не забезпечені засобами для їх виконання, не повинні надаватися будь-якого робочого місця і, разом з тим, не повинно бути засобів, не пов'язаних з тією або іншою функцією.
Крім того, врівноважені (збалансовані) повинні бути обов'язки та права працівників, а також відповідальність і владу, якими вони володіють, і, перш за все керівний склад.
Крім того, на підприємстві має бути сформовано організаційна культура в цілому і його структурних підсистем (субкультур) на основі певних принципів і з урахуванням факторів, що визначають цю культуру.
Організаційна культура надає знеособленої структурі управління підприємством своє конкретне «обличчя», що відображає стиль і характер управлінських взаємозв'язків як всередині нього, так і в зовнішньому прояві з іншими економічними суб'єктами господарювання. Головними принципами, що формують організаційну структуру підприємства, є: комплексність подань про призначення виробничої системи (підприємства); першочерговість визначення цінностей і філософії даної системи; історичність; заперечення силового впливу; комплексність оцінки.
Необхідно відзначити, що ніяка структура управління не є найкращою, так як у всіх можуть бути переваги і недоліки. Отже, вона (структура) повинна періодично аналізуватися у зв'язку з її успіхами або невдачами на ринку, і, в разі необхідності, перебудовуватися в напрямку ліквідації окремих служб і створення інших і т.п., а також зміни її субкультур та організаційної культури в цілому для досягнення відповідних короткострокових і довгострокових цілей підприємства.
Директор підприємства здійснює поточне керівництво всією діяльністю ТОВ "Альянс", призначається на посаду і звільняється з посади відповідно до укладеного контракту. У контракті також указуються права, обов'язки і відповідальність директора перед трудовим колективом, умови оплати його праці, термін контракту, умови звільнення від займаної посади. Трудові правовідносини з директором установлюються на термін дії контракту. До закінчення цього терміну директор може бути звільнений від займаної посади з підстав, передбачених договором або законодавством.
У службу головного інженера входять головний енергетик, головний механік, лабораторія і начальник котельні. Головний енергетик забезпечує безперебійну роботу, ремонт і модернізацію енергетичного устаткування, електричних і теплових мереж, визначає потреба виробництва в паливно-енергетичних ресурсах. Головний механік забезпечує безаварійну і надійну роботу всіх видів устаткування.
До обов'язків головного бухгалтера «Комбінат харчування» ФГУП ГУО МЗС РФ входить:
а) забезпечення раціональної організації бухгалтерського обліку і звітності на підприємстві;
б) організація обліку фінансово-господарської діяльності підприємства;
в) контроль правильного витрачання грошових коштів і матеріальних цінностей;
г) контроль за дотриманням найсуворішого режиму економії і господарського розрахунку.

2.6 Основні техніко-економічні показники підприємства

Основні техніко-економічні показники є узагальнюючими параметрами підприємства. Кожен показник окремо узагальнено характеризує один з напрямів (сторін) його внутрішньої чи зовнішньої діяльності.
Для того щоб з'ясувати загальний стан справ на підприємстві, у його виробничо-технічної, комерційної, соціальної, господарсько-фінансової сферах необхідно провести аналіз основних техніко-економічних показників, який включає в себе аналіз вихідної інформації, аналіз виробництва та реалізації (обсягів продажів продукції) , аналіз використання виробничо-технічної бази, аналіз праці, його продуктивності й оплати, аналіз витрат і фінансових результатів, узагальнені дані аналізу.
Основна мета аналізу техніко-економічного показників - це комплексна оцінка всіх напрямків діяльності підприємства.
Інформація для техніко-економічного аналізу повинна бути заздалегідь підготовлена, перевірена і повинна відповідати таким вимогам:
1. Всі техніко-економічні показники були об'єднані в систему, повинні відповідати одному аналізованому періоду;
2. Усі вартісні показники повинні мати однакову розмірність;
3. Показники "Товарної продукції", "Реалізованою продукції", "Повної собівартості товарної продукції", "Прибутки за балансом" повинні бути обчислені в поточних цінах;
4. Якщо показник "Випуску продукції в натуральному вираженні" представлений у натуральних одиницях виміру, то і показник "Виробничої потужності" повинен мати ту ж розмірність і той же часовий період;
5. Продукція, вироблена підприємством за аналізований період, обчислена в тоннах і ін одиницях, і представлена ​​в показнику випуску продукції в натуральному вираженні, повинна бути в тому ж обсязі і асортименті, але обчислена в рублях у показнику "Товарної продукції";
6. Якщо в системі техніко-економічних показників чисельність представлена ​​за рік, то і показник "Спрямовано на оплату праці" повинен бути річним;
7. Показник "Середньорічна вартість основних виробничих фондів" повинен враховувати періодично проводяться переоцінки.
2.6.1 Аналіз вихідної інформації
Аналіз вихідної інформації передбачає, перш за все, оцінку її показності, оскільки склад наявних даних, тимчасові періоди, які вони охоплюють, визначають можливі напрямки подальшого аналізу основних техніко-економічних показників підприємства.
Таблиця 2

Основні техніко-економічні показники роботи Філії «Комбінат харчування» ФГУП ГУО МЗС РФ.

Показники	Роки		2005 у% до 2004
	2004	2005
1. Виробнича потужність тис.т	38,00	38,00	100
2. Коефіцієнт використання виробничої потужності,%	80,80	85,50	4,7 пунткта
3. Обсяг виробництв в натуральному вираженні, тис. т	30,70	32,50	105,86
4. Товарна продукція, тис. грн.	225338,40	272025,10	120,72
5. Обсяг реалізованої продукції, тис. руб.	224664,40	272351,90	121,23
6. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. руб.	71191,40	86489,30	121,49
7. Чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.	324	324	100,00
8. Виробіток продукції на одного працюючого ППП, тис. руб.	693,40	840,60	121,22
9. Собівартість товарної продукції, тис. руб.	193791,02	244822,59	126,33
10. Витрати на 1 карбованець товарної продукції, грн.	0,86	0,90	104,65
11.Прібиль від реалізації продукції, тис. грн.	30873,38	27529,31	89,17
12. Рентабельність продукції,%	15,93	11,24	- 4,69 пункту

З даних таблиці випливає:
1) За аналізований період виробнича потужність на підприємстві Філія «Комбінат харчування» ФГУП ГУО МЗС РФ не змінилася і становить 38 тисяч тонн.
2) Коефіцієнт використання виробничої потужності збільшився на 4,7 пункту.
3) Обсяг виробництв в натуральному вираженні збільшився на 5,86%
4) Показник товарної продукції за аналізований період збільшився на 20,72%. Це пов'язано зі збільшенням випуску продукції в натуральному вираженні і зростанням цін на вироблену продукцію.
5) В аналізований період спостерігається збільшення показників реалізованої продукції на 21,23%. Це вказує на підвищення ринкової активності, а так само залишків нереалізованої продукції на складі на початок 2005 року.
6) Середньорічна вартість основних виробничих фондів зросла на 21,49%.
7) Чисельність промислово-виробничого персоналу в аналізований період не змінилася і становить 324 людини.
8) Виробіток продукції на одного працюючого в 2005-му році склала: 272351,9 / 324 = 840,6 (Вироблення = РП / ​​Ч _ппп, де РП - обсяг реалізованої продукції, Ч _ппп - чисельність працівників промислово-виробничого персоналу).
9) Собівартість товарної продукції збільшилася на 26,33%.
10) Витрати на 1 карбованець товарної продукції склали у 2004 році: 193791,02 / 225338,4 = 0,86 руб. (З = С / ТП, де З - витрати на 1 карбованець товарної продукції, С - собівартість товарної продукції, ТП - товарна продукція); у 2005 році: 244822,59 / 272025,1 = 0,9 руб., Що складає 104 , 65% від 2004 року.
11) Прибуток від реалізації продукції в 2005 році склала: 272351,9 - 244822,59 = 27529,31 тис. крб. (П = РП - З, де П-прибуток від реалізації продукції, РП - реалізована продукція, С - собівартість продукції) і, таким чином, знизилася на 10,83%
12) Рентабельність продукції в аналізований період знизилася на 4,69 пункту, склавши в 2005 році: 27529,31 / 244822,59 * 100% = 11,24% (Р = П / С * 100%, де Р - рентабельність продукції, П - прибуток від реалізації продукції, С - собівартість продукції)
2.6.2 Аналіз виробництва та реалізації
Аналіз виробництва і реалізації (обсягів продажів продукції) в якості вихідних спирається на три основні техніко-економічні показники: випуск продукції в натуральному вираженні, товарну продукцію, реалізовану продукцію (обсяг її продажів). Інші показники, що використовуються в процесі аналізу, є похідними від перерахованих вище: середня ціна випущеної продукції, представленої в натуральному вираженні; реалізована продукція (обсяг її продажів) у відсотках до товарної продукції.
Таблиця 3

Показники, що характеризують виробництво і реалізацію продукції.

Показники	Єдін. вимір.	Факт		2005р у% до 2004р
		2004 р .	2005 р .
1.Об 'ем виробництва в натуральному вираженні, за все в тому числі: · Хлібобулочні вироби · Кондитерські вироби · Інша продукція	Тис. тонн.	30,70 15,60 14,30 0,80	32,50 16,47 15,17 0,86	105,90 105,60 106,08 107,50
2. Товарна продукція, всього в тому числі: · Хлібобулочні вироби · Кондитерські вироби · Інша продукція	Тис. руб.	225338,4 114201,5 105187,97 5948,90	272025,1 154183,8 126981,31 9140,01	102,70 135,01 120,70 153,60
3. Обсяг реалізованої продукції	Тис. руб.	224664,40	272351,90	121,20
4. Середня ціна 1 тонни випущеної продукції	Тис. руб.	7,3	8,3	113,60
5. Реалізована продукція до товарної продукції	%	99,00	100,10	1,10 пункту

З даних таблиці випливає, що випуск продукції в натуральному вираженні в 2005 році збільшився на 5,9%. Це пов'язано насамперед з активною діяльністю підприємства по розширенню ринків збуту.
Товарна продукція за аналізований період збільшилася на 2,7% рази за рахунок збільшення випуску продукції в натуральному вираженні і за рахунок зростання цін на вироблену продукцію. Так за рахунок зростання цін вартість товарної продукції збільшилася на: (8300-7300) * 32500 = 32500000 рублів, а за рахунок зміни випуску продукції в натуральному вираженні товарна продукція збільшилася на: (32,500-30,700) * 225338,4 = 405609, 12 тисяч рублів.
Обсяг реалізованої продукції збільшився на 21,2%
Середня ціна 1 тонни випущеної продукції визначається шляхом ділення показника товарної продукції на показник випуску продукції в натуральному вираженні. Величина цього показника в 2004 році 7,3 тис. руб. (225338,4 тис. руб / 30700 тонн), у 2005 році - 8,3 (272025,1 тис. руб. / 32500 тонн), таким чином за звітний період середня ціна 1 тонни випущеної продукції збільшилась на 13,6%. Це пов'язано зі збільшенням собівартості на продукцію.
Реалізована продукція в 2005 році склала 100,1%, від обсягу товарної продукції, що на 1,1 пунктів більше, ніж у попередньому, що свідчить про збільшення кількості залишків нереалізованої продукції на складі підприємства на початок року.

2.6.3 Аналіз використання виробничо-технічного потенціалу
Аналіз використання виробничо-технічного потенціалу дозволяє оцінити якою мірою продукція, отримана з кожної гривні вартості основних виробничих фондів і призначена для реалізації в аналізованому періоді затребувала споживчим ринком.
Для цього розраховуються:
- Коефіцієнт використання виробничих потужностей;
- Середньорічна вартість основних виробничих фондів у розрахунку на одиницю виробничої потужності (питомі та капітальні вкладення);
- У розрахунку на 1 карбованець вартості основних виробничих фондів:
а) Товарна продукція,
б) Реалізована продукція (обсяг її продажів),
в) Прибуток від продажу продукції.
Таблиця 4
Показники, що характеризують використання виробничо-технічний потенціал Філії «Комбінат харчування» ФГУП ГУО МЗС РФ.

Показники	2004	2005	Фактичні дані до 2004 року,%
1. Виробнича потужність, тис. т	38,00	38,00	100,00
2. Випуск продукції в натуральному вираженні, тис. т	30,70	32,50	105,86
3. Коефіцієнт використання виробничих потужностей,	80,80	85,50	105,82
4. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. руб.	71191,40	86489,30	121,49
5.Среднегодовая вартість основних виробничих фондів у розрахунку на 1 тонну виробничої потужності, тис. руб.	1,90	2,20	115,79
6. Товарна продукція, тис. руб.	225338,40	272025,10	120,72
7. Реалізована продукція (обсяг продажів), тис. руб.	224664,40	272351,90	121,23
8. Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.	30873,40	27529,30	89,17
9. У розрахунку на 1 карбованець вартості основних виробничих фондів, руб. - Товарна продукція	3,16	3,14	99,37
- Реалізована продукція (обсяг її продажів), грн.	3,15	3,14	99,68
- Прибуток від реалізації продукції, грн.	0,43	0,32	74,42

Показником, що характеризує виробничу активність підприємства, є товарна продукція в розрахунку на 1 карбованець вартості основних виробничих фондів, цей показник в аналізований період знизився на 0,63%, що вказує на несуттєве зниження використання виробничо-технічної бази для випуску товарної продукції.
В аналізований період спостерігається зниження показників реалізованої продукції в розрахунку на 1 карбованець вартості основних виробничих фондів на 0,32%.
Показник прибутку від продажу продукції також знизився на 25,58%. Це вказує на погіршення використання виробничо-технічної бази.
2.6.4 Аналіз праці та її оплати
Аналіз праці і його оплати проводиться з метою визначення ефективності використання праці (для цього розраховується продуктивність праці на одного робітника), а також ефективність витрачання коштів на оплату праці для цього розраховуються показники в розрахунку на 1 рубль оплати праці, такі як:
- Товарна продукція;
- Реалізована продукція;
- Прибуток (збиток) до оподаткування;
- Прибуток (збиток) від продажу продукції.
Таблиця 5
Показники, що характеризують додаток праці, його продуктивність і оплату у Філії «Комбінат харчування» ФГУП ГУО МЗС РФ.

Показники	2004	2005	Фактичні дані до 2004 року,%
1. Чисельність працюючих, чоловік	324	324	100,00
2. Випуск продукції в натуральному вираженні, тис. т	30,70	32,50	105,86
3. Товарна продукція, тис. руб.	225338,40	272025,10	120,72
4. Реалізована продукція, тис. руб.	224664,40	272351,90	121,23
5. Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.	30873,40	27529,30	89,17
6. У розрахунку на 1-го працюючого: - Випуск продукції в натуральному вираженні, тис. т	0,09	0,10	111,11
- Товарна продукція, тис. руб.	695,49	839,58	120,72
- Реалізована продукція, тис. руб.	693,41	840,59	121,23
- Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.	95,29	84,97	89,17
7. Направлено на оплату праці, тис. руб.	18584,64	19245,60	103,56
8. Середньомісячна оплата, руб.	4780,00	4950,00	103,56
9. У розрахунку на 1 рубль оплати праці, руб.: - Товарна продукція	12,12	14,13	116,58
- Реалізована продукція	12,09	14,15	117,04
- Прибуток від реалізації продукції, грн.	1,66	1,43	86,14

Виходячи з даних таблиці видно, чисельність працюючих на підприємстві в аналізований період не змінилася. При цьому рівень продуктивності праці на підприємстві збільшився на 11%. На це вказує показник випуску продукції в натуральному вираженні на 1 працюючого. У вартісному вираженні цей показник збільшився на 20,72%. Це пов'язано із зростанням цін на вироблену продукцію.
Обсяг реалізованої продукції збільшився на 21,23%, що також пов'язане із зростанням цін на продукцію і підвищенням ринкової активності.
З аналізу видно, що на підприємстві не досить ефективно використовується робоча сила, в 2005 році в середньому на кожного робітника було отримано 84,97 тисячі рублів прибутку, що на 10,83 менше ніж за аналогічний період минулого року.
В аналізований період спостерігається зростання показника ефективності витрачання коштів на оплату праці в розрахунку по товарній і реалізованої продукції (збільшення на 16,58 і 17,04% відповідно).
Спостерігається погіршення використання коштів на оплату праці - зниження прибутку від реалізації продукції з кожного витраченого рубля на відплату праці на 13,86%
2.6.5 Аналіз витрат і їх результатів
Аналіз витрат і їх результатів при оцінці основних техніко-економічних показників має неоднозначні підходи і методичні особливості.
Оцінити витрати і фінансові результати на підприємстві можна з трьох позицій: з точки зору державних, фінансових та податкових органів (офіційний підхід); з точки зору самого підприємства (підхід підприємця); з точки зору реальної господарської дійсності, тобто фактичних витрат у сукупних доходах. У цьому випадку сукупні доходи включають в себе прибуток і непрямі податки сплачені підприємству (загальногосподарський підхід).
Для загальної характеристики техніко-економічних показників підприємства першочерговий інтерес представляє підхід з боку підприємця, тому узагальнимо розрахункові показники в таблицю 6 з цього підходу.

Таблиця 6
Показники, що характеризують витрати і фінансові результати господарської діяльності Філії «Комбінат харчування» ФГУП ГУО МЗС РФ.

Показники	2004	2005	Фактичні дані до 2004 року,%
1. Реалізована продукція, тис. руб.	224664,4	272351,9	121,23
2. Повна собівартість товарної продукції, тис. руб.	193791,02	244822,59	126,33
3. Витрати на 1 карбованець реалізованої продукції, грн.	0,86	0,90	104,65
4. Прибуток від реалізації продукції, тис. руб.	30873,38	27529,31	89,17
5. Прибуток звітного періоду, тис. руб.	39913,11	35314,60	88,48
6. Прибуток від реалізації до прибутку звітного періоду,%	77,35	77,95	100,78 пункту
7. Рентабельність продукції в цілому,%	15,93	11,24	- 4,69 пункту

В аналізованому періоді на підприємстві спостерігається тенденція перевищення показником повної собівартості товарної продукції показника реалізованої продукції (126,33-121,23) 5,1%, витрати на 1 карбованець реалізованої продукції у 2005 році в порівнянні з 2004 роком зросли на 4,65% і склали 0,9 гривні це свідчить про незначне зниження ефективності витрат.
Рентабельність продукції у 2005 році знизилася на 4,69 пункту
Фінансові підсумки діяльності Філії «Комбінат харчування» ФГУП ГУО МЗС РФ в аналізованому періоді виразилися в зниженні прибутку на 11,52%
2.6.6 Узагальнені дані аналізу
Економічний аналіз методично виправданий і має сенс, якщо його завершення супроводжується синтезом отриманих аналітичних характеристик.

Таблиця 7
Основні техніко-економічні показники Філії «Комбінат харчування» ФГУП ГУО МЗС РФ.

Показники	2004	2005	Фактичні дані до 2004 року,%
1.Проізводственная потужність, тис. т	38,00	38,00	100,00
2.Випуск продукції в натуральному вираженні, тис. т	30,70	32,50	105,86
3.Коеффіціент використання виробничих потужностей,%	80,80	85,50	105,82
4.Товарная продукція, тис. руб.	225338,4	272025,1	120,72
5.Реалізованная продукція (обсяг продажів), тис. руб.	224664,4	272351,9	121,23
6. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. руб.	71191,4	86489,3	121,49
7. Реалізована продукція в розрахунку на 1 карбованець вартості основних виробничих фондів, руб.	3,15	3,14	99,68
8. Чисельність працюючих, чоловік	324	324	100
9. Реалізована продукція в розрахунку на 1 працюючого, тис. руб.	693,41	840,59	121,23
10.Среднемесячная заробітна плата, руб.	4780,00	4950,00	103,56
11.Полная собівартість товарної продукції, тис. руб.	193791,02	244822,59	126,33
12. Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.	30873,38	27529,31	89,17
13. Витрати на 1 карбованець реалізованої продукції, грн.	0,86	0,89	103,49
14. Рентабельність продукції,%	15,93	11,24	- 4,69 пункту

Аналіз основних техніко-економічних показників показує збільшення випуску продукції в натуральному виразі на 5,86%, що сприяло збільшенню показників товарної продукції на 20,72% та реалізованої на 21,23%. Для збільшення прибутку від реалізації продукції необхідно подальше збільшення цих показників, а так само зниження собівартості за рахунок укладення додаткових договорів на поставку сировини, зміни асортименту продукції.
Виробнича потужність за аналізований період не змінилася. Щоб збільшити цей показник керівництву підприємства необхідно вжити заходів по розширенню ринку збуту, реалізовувати свою продукцію не тільки в Москві, але і за межами міста. Цього можна домогтися шляхом проведення маркетингових досліджень, реклами в засобах масової інформації, підвищення якості і розширення асортименту продукції, що виробляється, заміни старого обладнання на нове.
2.7 Стратегія розвитку підприємства
Стратегічне планування - набір дій і рішень, зроблених керівництвом, які ведуть до розробки специфічних стратегій, тобто детальних, всебічних, комплексних планів, призначених для забезпечення здійснення місії організації і досягнення її довгострокових цілей.
У сучасних швидкоплинних умовах фірма повинна постійно займатися збором і аналізом величезного обсягу інформації про галузь, ринок, конкуренцію і інші чинники, тому саме стратегічне планування є єдиним способом прогнозування майбутніх проблем і можливостей. Воно забезпечує вищому керівництву засоби створення плану на тривалий термін, основу для прийняття рішень і формально сприяє зниженню ризику при прийнятті цих рішень.
Таким чином, стратегія - це довгострокове визначення напрямів розвитку організації, її цілі при наданні свободи виконавцям в мінливих умовах.
У розпорядженні підприємства є чотири стратегічні альтернативи - обмежений ріст, зростання, скорочення і поєднання цих варіантів.
Обмежений ріст.
Стратегічною альтернативою, якої дотримуються більшість організацій, є обмежений ріст. Для стратегії обмеженого зростання характерне встановлення цілей від досягнутого, скоригованих з урахуванням інфляції. Стратегія обмеженого росту застосовується в зрілих галузях промисловості зі статичною технологією, коли організація в цілому задоволена своїм становищем. Підприємства йдуть цим шляхом тому, що він самий зручний, легкий і найменш ризикований. Якщо підприємство було прибутково в минулому, дотримуючись стратегії обмеженого зростання, воно, швидше за все, буде залишатися прибутковою і в майбутньому. Таким чином дана стратегія розвитку є найбільш ефективною для «Комбініта харчування».
Зростання.
Стратегія зростання здійснюється шляхом щорічного значного підвищення рівня короткострокових і довгострокових цілей над рівнем показників попереднього року. Стратегія росту застосовується в динамічно розвиваються, із швидко змінюються. Ріст може бути внутрішнім і зовнішнім. Внутрішній зростання може відбуватися за рахунок розширення асортименту товарів і послуг. Зовнішній - зростання в суміжних областях у вигляді вертикального або горизонтального росту (придбання та поглинання конкуруючих або пов'язаних організацій). Сьогодні найбільш визнаною і очевидною формою росту є злиття корпорацій.
Скорочення.
Альтернативою, яку найрідше вибирають керівники і яку часто називають стратегією останнього засобу, є стратегія скорочення. У рамках альтернативи скорочення може бути кілька варіантів:
1. Ліквідація
2. Відсікання зайвого
3.Сокращеніе та переорієнтація
Стратегія скорочення вибирається найчастіше тоді, коли показники діяльності організації продовжують погіршаться, при економічному спаді чи для порятунку організації.
Поєднання.
Стратегії поєднання всіх альтернатив будуть швидше за все дотримуватися великі фірми, які активно діють у декількох галузях. Стратегія поєднання являє собою поєднання будь-якої з трьох згаданих стратегій.
Після розгляду керівництвом наявних стратегічні альтернатив, воно звертається до конкретної стратегії. Метою є вибір шляху, який максимально підвищить довгострокову ефективність підприємства. Хоча вибір стратегії здійснюється вищим керівництвом, він надає глибоке вплив на всю організацію. Стратегічний вибір повинен бути визначеним і однозначним, а рішення повинно піддатися ретельному дослідженню та оцінці. Щоб зробити ефективний вибір керівники повинні мати чітку концепцію підприємства і його майбутнього.
На стратегічний вибір, здійснюваний керівниками впливають такі чинники як:
1. Ризик
2. Знання минулих стратегій
3. Фактор часу
Стратегію розвитку Філії «Комбінат харчування» ФГУП ГУО МЗС РФ можна сформулювати як стратегію обмеженого зростання.

3. Аналіз реалізації продукції у Філії «Комбінат харчування» ФГУП ГУО МЗС РФ і розробка рекомендацій щодо її вдосконалення
3.1 Аналіз реалізації продукції у Філії «Комбінат харчування» ФГУП ГУО МЗС РФ
Розглянуте підприємство самостійно планує свою діяльність на основі договорів, укладених зі споживачами продукції і постачальниками матеріально-технічних ресурсів, і визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на вироблену продукцію. У своїй діяльності підприємство зобов'язані враховувати інтереси споживача і його вимоги до якості сировини і матеріалів. Рішенням даної проблеми займається планово-економічний відділ.
Планово-економічний відділ розробляє річні, квартальні плани підприємства та окремих цехів, контролює їх виконання, визначає шляхи усунення недоліків, організовує і удосконалює внутрішньозаводське і внутрішньоцехове планування, розробляє нормативи для утворення фондів економічного стимулювання, веде оперативний статистичний облік, аналіз показників роботи основних агрегатів, цехів і заводів, розробляє і подає на затвердження проекти, ціни на нову продукцію, вивчає і впроваджує передовий досвід в організації планово-економічної роботи. До складу відділу входять наступні підрозділи: група техніко-економічного планування, група собівартості, група цін, група економічного аналізу, група калькуляції.
Даний підрозділ має наступний склад: начальник відділу, начальники підрозділів, провідні економісти (5 чоловік), економісти 1 категорії (3 особи).
Відділ виконує наступні функції:
- Організація і загальне керівництво розробкою проектів перспективних і поточних планів підприємства;
- Планування виробничо-господарської діяльності цехів та служб на основі затвердженого плану підприємства;
- Організація госпрозрахунку на підприємстві;
- Організація розробки заходів з ефективного використання виробничих потужностей основних і оборотних фондів, матеріальних і трудових ресурсів, щодо використання всіх резервів виробництва;
- Організація розробки заходів щодо виконання і перевиконання встановлених планових завдань;
- Контроль за виконанням цехами та службами підприємства річних, квартальних, місячних, декадних і добових планів і завдань;
- Контроль за правильністю вироблених відповідними службами та цехами підприємства розрахунків економічної ефективності впровадження нової техніки, раціоналізаторських пропозицій та інших організаційно-технічних заходів.
На підприємстві відсутня маркетинговий відділ, тому питаннями реалізації продукції підприємства, маркетинговими дослідженнями, рекламною діяльністю займається заступник директора з комерційних питань.
Він виконує наступні функції:
- Визначення проблеми, пов'язаної зі збутом продукції;
- Одержання первинної інформації (зовнішньої і внутрішньої);
- Проведення аналізу даних, що характеризують ринок розглянутого виду продукції;
-Формування рекомендацій за результатами проведеного аналізу;
- Використання результатів маркетингового дослідження;
- Збір інформації про конкурентів;
- Проведення аналізу існуючої системи постачання;
- Проведення економічного аналізу асортименту продукції, що випускається.
Планування виробництва і реалізації продукції передбачає наступні етапи:
1. Аналіз формування та виконання виробничої програми:
- Аналіз обсягу продукції;
- Аналіз асортименту продукції;
- Аналіз структури продукції;
2. Аналіз ритмічності виробництва;
3. Аналіз реалізації продукції.
Джерелами інформації є: планові й оперативні плани-графіки, дані поточної і річної звітності (ф.1-П "Звіт підприємства (об'єднання) по продукції, ф. № 1« Баланс підприємства », ф. № 2« Звіт про прибутки та збитки »; дані поточного бухгалтерського та статистичного обліку (відомість № 16« Рух готових виробів, їх відвантаження і реалізації », журнал ордер № 1, картки складського обліку готової продукції).
3.1.1 Аналіз формування та виконання виробничої програми.
Аналіз обсягу продукції.
Аналіз обсягу виробництва починають з вивчення динаміки товарної продукції, розрахунку темпу її зростання.
Таблиця 8

Рік	Товарна продукція в порівняних цінах, тис. крб.	Темпи зростання,%
2005	272025,1	120,72

Тр = ТП ₂₀₀₅ / ТП ₂₀₀₄ * 100%
де ТП _2004, ТП ₂₀₀₅ - обсяг товарної продукції у вартісному вираженні в порівнянних цінах в 2004 і 2005 році.
Таблиця 9

Наіменова-ня	2004	2005		відхилення плану випуску від минулого року				Відхилення фактичного випуску продукції
		план	факт	тис. руб		%		Від плану		Від минулого року
								тис. руб	%	тис. руб.		%
Хліб	68660,6	68835,9	82886,0		175,3		0,3	14050,1	20,4		14225,4	20,7
Булочні вироби	7053,1	7419,9	8514,4		366,8		5,2	1094,5	14,8		1461,3	20,7
Пироги	22,5	23,9	27,2		1,4		6,2	3,3	13,7		4,7	20,7
Сухарі	4596,9	4780,8	5549,3		183,9		4,0	768,5	16,1		952,4	20,7
Бубличні вироби	33890,9	35517,7	40912,6		1626,8		4,8	5394,9	15,2		7021,7	20,7
Пряники	84569,5	95732,7	102091,0		11163,2		13,2	6358,3	6,6		17521,5	20,7
Печиво	4574,4	4803,1	5522,1		228,7		5,0	719,0	15,0		947,7	20,7
Торти	12190,8	12557,8	14716,6		366,9		3,0	2158,8	17,2		2525,8	20,7
Тістечка	2704,1	2844,1	3264,3		140,1		5,2	420,2	14,8		560,2	20,7
Кекси, рулети	247,9	260,3	299,2		12,4		5,0	39,0	15,0		51,4	20,7
Східні солодощі	90,1	98,3	108,8		8,2		9,1	10,5	10,6		18,7	20,7
Мармелад	833,8	849,4	1006,5		15,7		1,9	157,1	18,5		172,7	20,7
Тісто	5746,1	5983,4	6936,6		237,3		4,1	953,2	15,9		1190,5	20,7
Панір-ний сухарі	180,3	191,3	217,6		11,0		6,1	26,3	13,8		37,3	20,7
Разом	225360,9	239898,6	272025,1		14537,6		6,5	32126,5	13,4		46664,2	20,7

З аналізу видно, що відхилення фактичного випуску товарної продукції від минулого року має величину +20,7%, а фактичного випуску від плану +13,4%
Аналіз асортименту продукції.
Аналіз виконання плану за асортиментом розглянемо в таблиці 10.
Таблиця 10

	Товарна продукція		Виконання плану,%	ТП, зарахована у виконання плану за асортиментом, тис. руб.
	План.	Факт.
Хліб	68835,9	82886,0	120,4	68835,9
Булочні вироби	7419,9	8514,4	114,8	7419,9
Пироги	23,9	27,2	113,7	23,9
Сухарі	4780,8	5549,3	116,1	4780,8
Бубличні вироби	35517,7	40912,6	115,2	35517,7
Пряники	95732,7	102091,0	106,6	95732,7
Печиво	4803,1	5522,1	115,0	4803,1
Торти	12557,8	14716,6	117,2	12557,8
Тістечка	2844,1	3264,3	114,8	2844,1
Кекси, рулети	260,3	299,2	115,0	260,3
Східні солодощі	98,3	108,8	110,6	98,3
Мармелад	849,4	1006,5	118,5	849,4
Тісто	5983,4	6936,6	115,9	5983,4
Панірувальні сухарі	191,3	217,6	113,8	191,3
Разом	239898,6	272025,1	113,4	239898,6

Зробимо оцінку виконання плану по асортименту способом середнього відсотка по формулі
ТП _а = ТП _факт / ТП _план. * 100%,
де ТП _а - виконання плану за асортиментом,%;
ТП _факт. - Сума фактично випущених виробів кожного виду, але не більше їх планового випуску;
ВП _план - плановий випуск продукції.
ТП _а = 239898,6 / 239898,6 * 100% = 100%
На даному підприємстві річний план за асортиментом виконаний.
Аналіз структури продукції.
Таблиця 11

Найменування	Ціна за 1 т продукції, тис. руб.	Обсяг виробництва, т		Товарна продукція в цінах плану, тис. руб			Вимірюв-ня ТП за рахунок струк-тури, тис. руб.
		План.	Факт.	План.	Факт пере-вва-танний на план. структуру	Факт.
Хліб	8,7	7881,5	9902,8	68835,9	59366,5	82886,0	23519,6
Булочні вироби	8,6	867,2	1017,3	7419,9	6399,1	8514,4	2115,3
Пироги	8,5	2,8	3,3	23,9	20,6	27,2	6,6
Сухарі	8,6	556,4	663,0	4780,8	4123,1	5549,3	1426,2
Бубличні вироби	8,6	4145,5	4888,0	35517,7	30631,6	40912,6	10280,9
Пряники	8,4	11387,1	12197,3	95732,7	82563,1	102091,0	19527,9
Печиво	8,6	561,0	659,8	4803,1	4142,3	5522,1	1379,8
Торти	8,6	1456,0	1758,3	12557,8	10830,2	14716,6	3886,3
Тістечка	8,6	332,4	390,0	2844,1	2452,9	3264,3	811,4
Кекси, рулети	8,6	30,4	35,8	260,3	224,5	299,2	74,8
Східні солодощі	8,5	11,6	13,0	98,3	84,8	108,8	24,0
Мармелад	8,7	98,0	120,3	849,4	732,6	1006,5	273,9
Тісто	8,6	696,7	828,8	5983,4	5160,3	6936,6	1776,3
Пані-ровочной сухарі	8,5	22,4	26,0	191,3	165,0	217,6	52,6
		28049,1	32503,3	239898,6	206896,7	272025,1	65155,6

Якщо коефіцієнт перевиконання плану дорівнює 1,1588 (32503,3 / 28049,1), то фактичний випуск по хлібу, перерахований на планову структуру, складе 59366,5 тис. руб. (68835,9 / 1,1588).
Як показують дані таблиці 11, відхилення за рахунок зміни структури склало 65155,6 руб. Якщо б план виробництва був рівномірно перевиконаний по всім видам продукції і не порушувалася запланована структура, то загальний обсяг виробництва в цінах плану склав би 206896,7 тис. руб., При фактичній структурі він вище на 65155,6 тис. крб.
3.1.2 Аналіз ритмічності випуску продукції
Ритмічність - рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі та асортименті, передбаченому планом.
Аритмічність виробництва продукції впливає на всі економічні показники: знижується якість продукції, зростають обсяг незавершеного виробництва та понадпланові залишки готової продукції на складах, сповільнюється оборотність оборотних коштів підприємства. За невиконані поставки продукції підприємство платить штрафи, несвоєчасно надходить виручка, перевитрачається фонд оплати праці, зростає собівартість продукції, падає прибуток.
Існує показник оцінки ритмічності: коефіцієнт ритмічності (До _рит.). Він визначається відношенням фактичного (але не вище планового завдання) випуску продукції (або її питомої ваги) - ВП _факт до планового випуску (питомій вазі) - ВП _план: До _рит. = ВП _факт / ВП _план.
У даному випадку: До _рит. = 239898,6 / 239898,6 = 1
На даному підприємстві забезпечується ритмічний випуск продукції.

3.1.3 Аналіз реалізації продукції
Для аналізу виконання плану за обсягом реалізації продукції складається баланс товарної продукції. Балансове управління має вигляд:
РП = ДП _{зап.нач.} + ТП - ДП _{зап. кін.}
Де РП - обсяг реалізованої продукції;
ДП _{зап.нач;} ДП _{зап. кін.} - запаси готової продукції на початок і кінець року відповідно;
ТП - обсяг випуску продукції за рік.
Таблиця 12

	План	Факт	Відхилення
1. Залишок готової продукції на початок 2005 року., Тис. р..	350,5	451,1	100,6
2. Випуск товарної продукції в 2005 р ., Тис. р..	239898,6	272025,1	32126,5
3. Залишок готової продукції на кінець 2005 року., Тис. р..	115,4	124,3	8,9
4. Реалізація продукції, тис. р..	240133,7	272351,9	32218,2

З таблиці 12 видно, що план реалізації продукції перевиконано на 32218,2 тис. крб. Це відбулося за рахунок збільшення випуску продукції на 32126,5 тис. крб. і надпланових залишків товарів на складі на початок року на 100,6 тис. руб.
3.2 Рекомендації щодо підвищення ефективності реалізації продукції у Філії «Комбінат харчування» ФГУП ГУО МЗС РФ
Як видно з проведеного вище аналізу, на складі підприємства існують надпланові залишки продукції. Причиною утворення цих залишків на складі є невеликий обсяг ринку охоплюваний підприємством. Частка ринку «Комбінату харчування» зараз займає близько 10% ринку хлібобулочної та кондитерської продукції. При цьому вся продукція має достатню конкурентноздатність.
«Комбінат харчування» не приділяє належної уваги маркетинговим дослідженням, що ускладнює пошук для неї необхідних ринку видів виробів і збільшує невизначеність у майбутніх результатах при випуску нових видів продукції і послуг. «Комбінат харчування» не використовує у своїй діяльності ні рекламу, ні стимулювання збуту, що є слабким місцем маркетингу. Необхідно вжити заходів по розширенню ринку збуту, реалізовувати свою продукцію не тільки в Москві, але і за межами міста. Цього можна домогтися шляхом проведення маркетингових досліджень, реклами в засобах масової інформації, підвищення якості і розширення асортименту продукції, що виробляється.
Аналіз показав, що на підприємстві недостатньо уваги приділяється розширенню ринку збуту продукції. Аналіз, проведений у розділі 2 показав, що прибуток від реалізації продукції в 2005 році знизилася порівняно з попереднім за рахунок збільшення собівартості продукції. Що говорить про недоліки в роботі планово-економічного відділу. У зв'язку з цим пропонуються наступні заходи: створення служби маркетингу, введення факторного аналізу виробництва.
3.2.1 Створення служби маркетингу
Головним і вирішальним заходом щодо подолання сформованої ситуації повинно бути формування єдиної служби маркетингу, що складається з фахівців-маркетологів досить високої кваліфікації.
Маркетинг - це концепція управління виробничо-збутовою діяльністю, згідно з якою рішення застосовуються на основі інформації про стан ринку товарів і послуг, потребах споживачів, їх смак і попиті.
Під маркетингом слід розуміти комплекс заходів в області досліджень торговельно-збутової діяльності підприємства по вивченню усіх факторів, що впливають на процес виробництва і просування товарів і послуг від виробника до споживача. Головна особливість існуючих ринків товарів і послуг - пріоритетне становище виробника по відношенню до споживача; ринок такого типу отримав назву "ринку продавця". Його особливість така, що спочатку розробляється і виробляється товар, а потім починаються пошуки його споживачів і методів збуту. Одним з найбільш небезпечних проявів "ринку продавця" стає в певних умовах диктат виробника і супутнє йому звуження кола вибору для споживача або взагалі дефіцит. Оскільки обсяг платоспроможного попиту - величина щодо певна, виробникам доводиться вдаватися до різних хитрощів, щоб відвоювати собі його частку, утримати і зміцнити свої позиції на ринку товарів і послуг. З часом "ринок продавця" стає головним гальмом на шляху науково-технічного прогресу, оновлення виробництва і появи нових, більш якісних товарів. У виробника-монополіста відсутні стимули поліпшення продукції, а для інших - вихід на ринок з новим виробом пов'язаний з різко зростаючим ризиком і величезними витратами на рекламу. Разом з тим об'єктивні закономірності суспільного розвитку змушують шукати вихід і він полягає в переході від "ринку продавця" до "ринку покупця" - практичного втілення концепції М. "Ринок покупця" передбачає випуск тих товарів, які згоден купувати потенційний споживач. В основу виробництва закладаються дані, отримані в результаті вивчення запитів різних ринкових сегментів - окремих груп населення, підприємств, організацій та інших споживачів, яким адресується новостворювана продукція. Виробництво та збут в умовах "ринку покупця" і складають зміст маркетингової діяльності.
Служба маркетингу - підрозділ підприємства, що відповідає за:
- Проведення маркетингових досліджень;
- Організацію збуту і рекламу;
- Організацію клієнтського сервісу і т.д.
При підборі фахівців у знов сформовану службу маркетингу, варто звернути досить велику увагу на професійну підготовку й універсальність навичок нових співробітників. Створеній службі маркетингу крім чисто маркетингових проблем прийдеться вирішувати питання, пов'язані з перерозподілом функціональних обов'язків і структурних взаємин усередині компанії, вести роз'яснювальну роботу серед співробітників про роль і місце маркетингу в сучасній ринковій економіці.
Слід взяти до уваги той факт, що створення єдиної служби маркетингу на підприємстві, досить витратний і тривалий захід. Якщо політика керівництва компанії в цьому напрямку буде двоїстою і непослідовною, то директору з маркетингу компанії прийдеться не раз відстоювати доцільність і необхідність тих чи інших заходів, так як у більшості співробітників підприємства домінуючим є стереотип про те, що про ефективність заходів можна судити тільки по їх поточної економічної ефективності.