[ Соціальна відповідальність корпорації в сучасних умовах на прикладі ВАТ Востокгазпром ] | 0 | 1 | 25 |
Таблиця 7. "Кількість і контекст матеріалів про ВАТ" Востокгазпром "в електронних ЗМІ"
ЗМІ | "+" | "-" | "+ / -" | Загальне |
ІА Інтерфакс-Сибір | 4 | 0 | 0 | 4 |
"Вести - Томськ", РТР | 5 | 0 | 0 | 5 |
"Година пік", ТВ-2 | 1 | 0 | 0 | 1 |
"Розумні люди", ДТРК | 1 | 0 | 0 | 1 |
Радіо ДТРК "Томськ" | 1 | 0 | 0 | 1 |
Радіо "Ехо Москви" | 1 | 0 | 0 | 1 |
Радіо "Європа +" | 1 | 0 | 0 | 1 |
Всього | 12 | 0 | 0 | 12 |
За кількістю публікацій серед газет лідирує "Томський вісник" (9 публікацій, все - позитивні). За кількістю вийшли в ефір електронних матеріалів лідирує ІА "Інтерфакс Сибір" (4 матеріалу, все - позитивні), за кількістю вийшли в ефір відеосюжетів лідирує "Вести-Томськ", РТР - 5 виходів, всі матеріали були висвітлені в позитивному контексті.
Таблиця 8. "Кількість і контекст матеріалів про соціальну відповідальність ВАТ" Востокгазпром "в друкованих та електронних ЗМІ"
ЗМІ | "+" | "-" | "+ / -" | Загальне |
Томський вісник | 3 | 0 | 0 | 3 |
Червоний прапор | 2 | 0 | 0 | 2 |
"Вести - Томськ", РТР | 2 | 0 | 0 | 2 |
Томські новини | 1 | 0 | 0 | 1 |
"МК" в Томську | 1 | 0 | 0 | 1 |
Всього | 9 | 0 | 0 | 9 |
За кількістю публікацій, що містять інформацію про соціальну відповідальність компанії, серед газет лідирує "Томський Вісник" (3 публікації, все - позитивні). Єдиним представником електронних ЗМІ, освятив соціальну відповідальність компанії в означений період, є інформаційна програма телеканалу "Росія" "Вести - Томськ", всі матеріали були висвітлені в позитивному контексті.
Для відображення результатів контент-аналізу ЗМІ за жовтень-грудень 2008 року в контексті інформаційного поля надрокористувачів Томської області були складені наступні таблиці і малюнок:
Малюнок 2. Кількість згадок у томських ЗМІ про надрокористувача регіонального та місцевого рівня
Таблиця 9. "Порівняння кількості згадувань з тематики в розрізі компаній"
№ | Список тем | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 січня | Стратегія розвитку компанії в галузі виробництва, ГРР, технічної, фінансово-економічній політиці
Серед надрокористувачів регіонального і місцевого рівня найпомітніше присутність у ЗМІ дочірніх товариств ВАТ "Газпром": ВАТ "Востокгазпром" (37 матеріалів) і ВАТ "Газпром трансгаз Томськ" (34 матеріалу), які проводять системну інформаційну політику. За кількістю матеріалів, що стосуються соціальної відповідальності компанії, лідирує Газпром Трансгаз Томськ (16 матеріалів). Вагому частку в медійному потоці, сформованому навколо теми соціальної відповідальності ТОВ "Газпром Трансгаз Томськ" у четвертому кварталі 2008 року становлять матеріали, пов'язані з корпоративним фестивалем самодіяльних колективів "Нові імена", що проходив у листопаді. Соціальної відповідальності ВАТ "Востокгазпром" присвячене 9 матеріалів, що стосуються, головним чином, відкриття стадіону в Каргаске. Нечисленні матеріали, пов'язані з соціальною діяльністю "Газпром нафта - Схід", присвячені співробітникам компанії. Серед матеріалів, присвячених іншим надрокористувачам Томської області, немає жодної згадки про соціальну відповідальність цих компаній. За результатами проведеного контент-аналізу можна зробити висновок про те, що в томських ЗМІ ВАТ "Востокгазпром" згадується частіше за інших надрокористувачів, що говорить про налагодженій системі взаємодії PR-відділу з представниками місцевих ЗМІ. Проте, простежується досить низький інтерес радіостанцій до діяльності компанії. Соціальна відповідальність компанії висвітлюється на недостатньому рівні в порівнянні з компанією "Газпром Трансгаз Томськ", а отже, необхідно вжити заходів з налагодження нових зв'язків з представниками місцевих ЗМІ. Крім контент-аналізу, було проведено експертне опитування, за результатами якого можна виявити такі тенденції розвитку соціальної відповідальності в Томській області. На думку респондентів, корпоративна соціальна відповідальність - це досить нове поняття для російських компаній, і на сьогоднішній день можна навести лише поодинокі приклади компаній, які повною мірою займаються соціальною відповідальністю. Проте, соціальна відповідальність дає дуже багато переваг компаніям, таких як хороша репутація, збільшення інвестиційної привабливості, підвищення ефективності ведення бізнесу, а також лояльності співробітників по відношенню до своєї компанії. Більшість респондентів підкреслили, що, найчастіше, доводиться ініціювати матеріали, що стосуються соціальної відповідальності компанії, так як для ЗМІ соціальні матеріали, що працюють, в першу чергу, на репутацію компанії - це можливість заробити гроші. Тенденцією розвитку взаємин піарників і представників ЗМІ, на думку більшості респондентів, є вибудовування налагодженої системи партнерських відносин, заснованих на дотриманні взаємних інтересів. Ще однією тенденцією розвитку соціальної відповідальності, з точки зору, респондентів є переймає у Заходу механізми підготовки соціальних звітів компаніями. На даний момент в Росії досить мало компаній займаються підготовкою соціальних звітів, однак, у багатьох європейських країнах стабільно розвиваються корпорації давно використовують такий метод демонстрації соціальної відповідальності цільовим аудиторіям і суспільству в цілому. Респонденти зійшлися на думці, що такої компанії як "Востокгазпром", яка активно займається соціальною відповідальністю в своєму регіоні, необхідно практикувати підготовку річних соціальних звітів. Всі респонденти зійшлися в думці, що корпоративна соціальна відповідальність обов'язково буде розвиватися в Росії, і лише позитивним чином. Головне, щоб керівники компаній і PR-фахівці чітко розуміли всі вигоди, які дає компаніям соціальна діяльність та необхідність розвитку корпоративної соціальної відповідальності для нашої країни. 3.3 Рекомендації щодо вдосконалення корпоративної соціальної відповідальності компанії Грунтуючись на результатах проведеного дослідження, можна запропонувати наступні напрямки ефективного позиціонування ВАТ "Востокгазпром" як соціально відповідальної компанії: Для отримання можливості безкоштовного розміщення матеріалів, що стосуються соціальної відповідальності компанії, необхідно залучати ЗМІ до проведення спільних соціальних проектів на рівні інформаційних спонсорів. У зв'язку з достатньою популярністю радіостанцій, як засобу масової комунікації на сьогоднішній день, і можливістю безкоштовного розміщення нотаток про соціальну діяльність компанії в новинних блоках, необхідно налагодити партнерські стосунки з представниками популярних радіостанцій. Необхідно системно розсилати прес-релізи в редакції таких радіостанцій як Радіо Сибір, Ехо Москви в Томську, Русское радио Томськ, Європа плюс Томськ, Державне радіо, Авторадіо, Міліцейська хвиля, Радіо Маяк. Необхідно вибудувати налагоджену систему взаємодії з представниками ЗМІ, що функціонують в мережі Інтернет, таких як ІА Ріа Новини та ІА Інтерфакс-Сибір, так як Інтернет все більше стає популярним засобом отримання інформації. Аналіз соціальної активності конкурентів і великих комерційних організацій м. Томська для організації спільних соціальних проектів, а також аналіз соціальної політики адміністрації області для сприяння в реалізації різного роду програм. Це дозволити позиціонувати компанію як надійного партнера і надасть можливість "засвітитися" у ЗМІ; Розробка моделі соціального звіту. Детальна модель соціального звіту представлена нижче. Розробка моделі соціального звіту ВАТ "Востокгазпром" За оцінками фахівців, переважна більшість громадян нічого не знають про соціальні програми російських компаній і вважають, що дізнатися немає звідки. Можна додати до цього, що більшість з тих, хто обізнаний, не сильно відрізняє "соціальні" буклети від звичайних рекламних оголошень. Це, у свою чергу, одна з причин наполегливої мовчання журналістів. Коли фактично відсутня можливість об'єктивно перевірити представлені бізнесом дані, є ризик опублікувати "джинсу". Безкоштовно цього робити газети не будуть. А друкувати інформацію про своїх благодійних програмах на правах реклами - зовсім не те, що може викликати довіру з боку суспільства. У такій ситуації єдиний, мабуть, можливий варіант для бізнесу - це створення структурованого, повного соціального звіту. Тільки такий документ може серйозно обговорюватися. Нефінансова (соціальний) звіт - це доступне, достовірне, збалансоване і пов'язане опис основних аспектів діяльності компанії і результатів досягнень, пов'язаних з цінностями, цілями, політикою сталого розвитку з питань, що становлять найбільший інтерес ключових зацікавлених сторін. Для компанії "Востокгазпром" пропонується розробити модель соціального звіту, з огляду на рекомендації "Посібника зі звітності у сфері сталого розвитку" [32]. Цей документ розроблено "Глобальною ініціативою по звітності" (GRI) для того, щоб запропонувати авторитетну і користується довірою систему звітності у сфері сталого розвитку та соціальної відповідальності, яка може використовуватися організаціями незалежно від їх розміру, галузі або розташування. Використовувати рекомендації GRI для розробки моделі соціального звіту компанії "Востокгазпром" запропоновано з метою максимального наближення соціального звіту до світових стандартів, прийнятих у цій галузі. Соціальний звіт "Востокгазпром" базуватиметься на гармонійному поєднанні економічної, екологічної та соціальної складових діяльності компанії. Перший параметр відповідає за стабільність економічного становища стейкхолдерів, другий - звертає увагу керівництва компанії на її вплив на живі і неживі прородние системи, включаючи екосистеми, землю, воду і повітря. А соціальна складова звіту відноситься до впливу компанії на соціальні системи, в рамках яких вона функціонує. Перш за все, необхідно виділити принципи, яким повинен відповідати соціальний звіт ВАТ "Востокгазпром". Рішення, що приймаються в процесі підготовки інформації для звіту, повинні відповідати цим принципам. Всі ці принципи є ключовими для реальної прозорості. Якість інформації дає зацікавленим сторонам можливість робити обгрунтовані і розумні оцінки результативності та робити відповідні дії. Принципи для забезпечення якості звіту: Збалансованості. Загальне уявлення змісту звіту повинна формувати об'єктивну картину результатів діяльності ВАТ "Востокгазпром". Звіт повинен уникати вибіркового підходу, опущення значимої інформації або використання таких форматів представлення інформації, які могли б надати некоректне або неадекватне вплив на рішення або судження читача звіту. Звіт повідомлений відображати як сприятливі, так і несприятливі результати діяльності організації, а також теми, які можуть вплинути на рішення зацікавлених сторін, відповідно до їх суттєвістю. Звіти повинні проводити чітку межу між фактичною інформацією та її інтерпретацією з боку компанії. Порівнянність. Порівнянність необхідна для оцінки результатів діяльності. Зацікавлені сторони, які використовують звіт, повинні мати можливість порівняти представлену інформацію про економічні, екологічних та соціальних результати діяльності ВАТ "Востокгазпром" з результатами діяльності компанії за попередні періоди, її цілями, і настільки, наскільки це можливо, з результатами діяльності інших компаній. Послідовність у звітності дозволяє внутрішнім і зовнішнім сторонам зіставляти результати діяльності й оцінювати досягнення компанії в контексті виставлення оцінок, прийняття інвестиційних рішень, організації інформаційних кампаній та інших видів діяльності. Підтримання порівнянності методів, використовуваних для розрахунку даних, структури звіту, і пояснень щодо методів і припущень, використаних при підготовці інформації, сприяє порівнянності звітів за різні періоди. Компанія "Востокгазпром" повинна включати у свій звіт як загальні дані (тобто абсолютні величини, такі як тонни відходів), так і відносні дані (тобто питомі величини, такі як обсяг відходів на одиницю продукції), щоб дати можливість робити аналітичні зіставлення. Це забезпечить достовірність та осмисленість інформації та зіставлення у часі. ТОЧНІСТЬ. Інформація, викладена у звіті, повинна бути достатньо точної і докладної для того, щоб зацікавлені сторони могли оцінити результати діяльності компанії. Методи, використані при вимірюванні даних і обчисленнях, адекватно описані і можуть бути відтворені з аналогічними результатами. Допустима похибка кількісних даних не настільки велика, щоб істотно вплинути на здатність зацікавлених сторін зробити відповідні й поінформовані висновки щодо результатів діяльності. Звіт вказує, які дані є результатом оцінок і лежать в їх основі припущення та методи, використані для цих оцінок, або джерела, в яких може бути отримана така інформація. СВОЄЧАСНІСТЬ. Практична користь від інформації тісно пов'язана з тим, чи дозволяють терміни її розкриття зацікавленим сторонам ефективно інтегрувати її в свій процес прийняття рішень. Своєчасність випуску відноситься як до регулярності звітності, також як і до періоду між випуском звіту і реальними подіями, описаними в ньому. Хоча оптимальним з точки зору деяких цілей є постійний потік інформації, ВАТ "Востокгазпром" слід взяти на себе зобов'язання періодично надавати консолідовану інформацію про своїх економічних, екологічних і соціальних результати діяльності в певний момент часу. Єдиний підхід в періодичності розкриття інформації та тривалості періодів звітності також необхідний для того, щоб забезпечити порівнянність інформації в часі, а також доступність звіту для зацікавлених сторін. Для зацікавлених сторін також буде корисно, якщо терміни публікації звітності у сфері сталого розвитку та фінансової звітності будуть скоординовані. Компанії варто знайти баланс між необхідністю своєчасного надання інформації та важливістю забезпечення достовірності інформації. ЯСНІСТЬ. Звіт повинен представляти інформацію таким чином, щоб вона була зрозумілою, доступною і практично корисною для різних зацікавлених сторін компанії (незалежно то того, чи поширюється він у вигляді друкованої публікації або через інші канали). Представники зацікавлених сторін повинні мати можливість знайти потрібні відомості, не докладаючи надмірних зусиль. Інформація повинна бути представлена таким чином, щоб бути зрозумілою зацікавленим сторонам, які мають помірні знання про компанію "Востокгазпром" та її діяльності. Для того щоб підвищити доступність та зрозумілість інформації у звіті, можуть використовуватися графіки та зведені таблиці даних. НАДІЙНІСТЬ. Зацікавлені сторони повинні бути впевнені в можливості перевірки звіту для фіксації ступеня достовірності його змісту і адекватності застосування принципів звітності. Інформація та дані, що увійшли до звіту, повинні спиратися на внутрішні механізми або документацію, яка може бути оцінена особами, які є авторами звіту. Відомості про результати діяльності, не підтверджені свідоцтвами, не повинні включатися в соціальний звіт, якщо вони не становлять суттєвої інформації, і звіт дає однозначні пояснення будь-яким неопределенностям, пов'язаних з цією інформацією. Процеси прийняття рішень в ході підготовки звіту повинні бути задокументовані таким чином, щоб допускати подальший аналіз підстав для ключових рішень (таких як процеси визначення змісту і меж звіту або процес взаємодії із зацікавленими сторонами). Розробляючи інформаційні системи, компанія "Востокгазпром" повинна передбачити можливість вивчення цих систем в якості елемента процесу зовнішнього підтвердження. Основні зацікавлені сторони: Передбачається, що соціальний звіт компанії "Востокгазпром" зацікавить наступні аудиторії: працівники компанії; акціонери та інвестори; постачальники товарів та послуг на федеральному і місцевому рівнях; органи державної влади і організації на федеральному рівні, пов'язані з регулюванням газової галузі; органи державної влади і місцеві спільноти (населення, молодіжні, екологічні та інші громадські організації, організації корінних нечисленних народів Півночі) в регіонах діяльності компанії; Представником ЗМІ; Жителем регіону господарської діяльності компанії; Партнери (установи професійної освіти, що здійснюють підготовку кадрів для компанії). Структура соціального звіту ВАТ "Востокгазпром". Для соціального звіту компанії "Востокгазпром" була розроблена структура, на підставі якої буде складено отчет.д.анная структура дозволяє дотримувати принципи, розроблені для соціального звіту компанії і відображати всі напрями діяльності ВАТ "Востокгазпром" у соціальній, економічній та екологічній сферах. А також, дана структура враховує всі особливості, пов'язані зі специфікою діяльності компанії. Як і фінансові звіти, соціальний звіт повинен починатися з звернення президента компанії. Звернення має відображати спільне бачення і стратегію на короткостроковий, середньостроковий (наприклад, 3-5 років) і довгостроковий періоди, особливо, щодо ключових проблем, пов'язаних з економічними, екологічними і соціальними результатами діяльності організації. Звернення має включати: Стратегічні пріоритети і ключові теми на коротко - і середньостроковий періоди, що мають відношення до сталого розвитку, включаючи відповідність міжнародним стандартам, а також зв'язок цих пріоритетів і проблем з довгостроковими стратегією і успіхом організації; Великомасштабні (наприклад, макроекономічні або політичні) тенденції, що впливають на організацію та її пріоритети у сфері сталого розвитку; Найважливіші події, досягнення і невдачі організації за звітний період; Огляд результативності по відношенню до поставлених завдань; Характеристика основних проблем та завдань на наступний рік, що стоять перед організацією, а також цілей на найближчі 3-5 років. Розділ 1: Підходи до підготовки і межі звіту. У першому розділі повинні бути вказані загальні відомості про звіт (звітний період, до якого належить представлена інформація; цикл звітності; контактна інформація для питань щодо звіту або його змісту), а також перераховані основні теми, про які піде мова в звіті і перераховані принципи складання звіту. Розділ 2: Профіль компанії. У другому розділі соціального звіту повинні бути зазначені: Назва організації; Види продукції; Функціональна структура організації, включаючи дочірні компанії; Характер власності і організаційно-правова форма; Ринки, на яких працює організація (включаючи географічну розбивку, що обслуговуються сектора та категорії споживачів); Число співробітників; Чистий обсяг продажів; Загальну капіталізацію з розбивкою на позиковий та власний капітал; Загальну вартість активів; Нагороди, отримані за звітний період; Принципи взаємодії із зацікавленими сторонами. Розділ 3: Економічний розвиток. У даному розділі слід порівняти основні економічні показники за останні кілька років, вказати обсяги інвестування в основні сфери діяльності компанії, а також величину виплат державі та акціонерам у грошовому еквіваленті. Розділ 4: Компанія та співробітники. Даний розділ соціального звіту ВАТ "Востокгазпром" повинен бути самим об'ємним, враховуючи соціальну політику компанії по відношенню до своїх співробітників. У четвертому розділі повинна міститися основна інформація по наступних показниках внутрішньої соціальної відповідальності: Витрати на соціальну політику і їх структура; Пріоритети політики у відношенні з персоналом; Рівень оплати праці; Соціальний пакет; Соціальний захист пенсіонерів; Медичне обслуговування працівників; Політика навчання і розвитку персоналу; Цільова підготовка фахівців; Конкурси професійної майстерності; Адаптація молодих фахівців; Корпоративні заохочення та нагороди; Дитячий відпочинок; Розвиток масової фізичної культури і спорту; Реалізація заходів з охорони праці; Промислова безпека. Розділ 5: Компанія і суспільство. Показники результативності в сфері суспільства відображають дію компанії ВАТ "Востокгазпром" на спільноти, в яких вона діє, а також заходи з контролю і зниження ризиків, які можуть виникнути внаслідок взаємодії з іншими суспільними інститутами. У п'ятому розділі соціального звіту компанії передбачається розмістити інформацію про соціальну діяльність ВАТ "Востокгазпром", що здійснюється за наступними напрямками: Угоди про співпрацю з Північними районами Томської області та фінансова підтримка місцевої інфраструктури; Співпраця з Адміністрацією Томської області; Взаємовідносини з партнерами і постачальниками; Соціальна діяльність компанії в рамках програми "Газпром - дітям"; Програма допомоги сиротам і дітям із неблагополучних сімей; Фінансова підтримка щорічної "Плавучий поліклініки"; Розділ 6: Компанія та навколишнє середовище. Екологічна складова соціального звіту повинна бути пов'язана з впливом ВАТ "Востокгазпром" на живі і неживі природні системи, включаючи екосистеми, землю, повітря і воду. Екологічні показники повинні відображати результати діяльності, пов'язані з вхідними (наприклад, сировина, енергія, вода) і вихідними (наприклад, викиди, скиди, відходи) потоками. Даний розділ має включати в себе наступні підрозділи: Екологічні аспекти процесу видобутку газу; Система екологічного менеджменту; Раціональне використання ресурсів; Зниження техногенного впливу на навколишнє середовище; Виробничий екологічний контроль; Водоспоживання і скиди; За трьома основними напрямками соціально відповідальної діяльності компанії, в соціальний звіт повинні бути включені такі індикатори: 1. Економічна та фінансова стійкість 1.1 Обсяг реалізації продукції 1.2 Податки і обов'язкові платежі 1.3 Витрати на робочу силу (виплати працівникам) 1.4 Виплата дивідендів акціонерам 1.5 Вартість товарів і послуг, придбаних у постачальників 2. Взаємовідносини з працівниками 2.1 Загальна чисельність персоналу 2.2 Обсяг реалізації на одного працівника 2.3 Загальні витрати на робочу силу 2.4 Середня заробітна плата 2.5 рівень виробничого травматизму 2.6 коефіцієнт втрат робочого часу 2.7 кількість нещасних випадків зі смертельним результатом 2.8 Кількість годин навчання на одного працівника 2.9 Плинність кадрів 3.1 Споживання енергії 3.2 Споживання / скидання води 3.3 Викиди в атмосферу 3.4 Частка переробляються відходів у загальному обсязі відходів 4. Розвиток місцевого співтовариства 4.1 Підтримка території присутності за напрямами, пов'язаними з діяльністю компанії 4.1.1 кількість проектів 4.1.2 витрати на підтримку проектів 4.1.3 чисельність прямих учасників проектів 4.2 Підтримка території присутності за напрямами, не пов'язаних з діяльністю компанії 4.2.1 кількість проектів 4.2.2 витрати на підтримку проектів 4.2.3 чисельність прямих учасників проектів На закінчення соціального звіту компанії "Востокгазпром" повинно бути викладено думку незалежного аудитора про достовірність інформації. Так як "Востокгазпром" вже кілька років співпрацює з компанією "Ernst & Young", широко відомої в сфері консалтингових та аудиторських послуг, передбачається, що саме ця компанія буде виступати незалежним аудитором соціальної звітності ВАТ "Востокгазпром". Більш того, передбачається розмістити в кінці звіту питання для зворотного зв'язку, за допомогою яких можна з'ясувати думки зацікавлених осіб про соціальне звіті і, надалі, враховувати ці думки при розробці звітів (Додаток Д). Підведення підсумків та оцінка ефективності впровадження соціального звіту буде грунтуватися на досягнутих результатах. Прогнозованими результатами підготовки компанією "Востокгазпром" соціального звіту стануть: Поліпшення використання активів як результат прозорості та встановлення добрих відносин з банками та інвесторами; Зростання продуктивності праці в результаті кращого розуміння персоналом бізнес цілей і залучення до їх досягнення; Підвищення лояльності персоналу, а в результаті, зниження рівня плинності кадрів; Зниження ризиків і витрат, пов'язаних з екологічною або трудовим Законодавством; Резонанс в томських ЗМІ, у зв'язку з першим досвідом підготовки соціального звіту серед Томських промислових компаній; Поліпшення ефективного позиціювання ВАТ "Востокгазпром" як соціально відповідального громадянина суспільства. Висновок На закінчення дипломної роботи можна підвести підсумки дослідження, визначити їх значення для вирішення актуальних теоретичних та практичних завдань підвищення ефективності управління при здійсненні політики корпоративної соціальної відповідальності. У Росії традиційно більше уваги приділяється питанням корпоративної соціальної відповідальності бізнесу як допомоги соціально вразливим верствам населення, іншими словами, як спонсорство і меценатство. Актуальність проблеми спостерігається в тому, що поступово суспільство починає усвідомлювати, що соціальна відповідальність передбачає собою не лише доброчинність. Загальноприйнятого визначення соціальної відповідальності бізнесу в міжнародній практиці не існує, що дає привід розуміти цей термін кожному по-своєму. Це, у свою чергу, заважає встановленню і закріпленню правильного розуміння серед російських бізнесменів, не дає компаніям бути по-справжньому соціально відповідальними. Вітчизняні дослідники та зарубіжні відзначають, що головним у понятті соціальної відповідальності повинна бути добровільність внеску в соціальну сферу, поза рамками визначеного законом мінімуму. Дане дослідження також актуально, так як в ньому представлена спроба проаналізувати відповідність перспективних для бізнесу напрямків соціальної відповідальності і реальних орієнтацій російського бізнесу. Ведення соціально-відповідального бізнесу допомагає уникнути переростання соціальних проблем в кризу, яка може негативно позначитися на роботі компанії. Спектр міжнародних моделей корпоративної соціальної відповідальності визначається в першу дуже дилемою: бізнес самостійно визначає міру свого внеску в розвиток суспільства або офіційні та неофіційні інститути виробляють узгодження суспільних інтересів, які потім трансформуються в обов'язкові вимоги до бізнесу. Американська модель корпоративної соціальної відповідальності ініціюється самими компаніями і передбачає максимальну самостійність корпорацій у визначенні свого громадського вкладу, але законодавчо заохочує, соціальні інвестиції в вигідні, для суспільства сфери через відповідні податкові пільги і заліки, при цьому державне регулювання корпоративної соціальної відповідальності мінімально. Європейська модель корпоративної соціальної відповідальності в більшій мірі являє собою систему заходів державного регулювання. Британська модель корпоративної соціальної відповідальності поєднує елементи моделей США і континентальної Європи, але з істотним залученням держави і громадських інститутів у процес узгодження суспільних інтересів, а також просування та заохочення кращих практик. Непорозуміння цілісності концепції корпоративної соціальної відповідальності і бажання скоріше відзвітувати перед державою становлять певну загрозу для формування російської моделі корпоративної соціальної відповідальності. Російська модель корпоративної соціальної відповідальності поки орієнтується на державу, власників і персонал, але в міру дорослішання суспільства відбудеться залучення місцевих громад, споживачів та інших стейкхолдерів. Підхід до корпоративної соціальної відповідальності в Росії повинен мати більш широкий і більш прагматичний характер. У ході дослідження було виявлено, що "Востокгазпром" - одна з небагатьох компаній на території Томської області, яка активно займаються соціальною діяльністю і позиціонує себе як соціально відповідальний громадянин суспільства. Однак, у Томську, як і в інших містах Росії, PR-фахівцям досить складно домагатися безкоштовного розміщення матеріалів про корпоративну соціальну відповідальність компаній в засобах масової інформації. Тому, для компанії "Востокгазпром" була розроблена і запропонована модель соціального звіту, який покликаний допомогти ВАТ "Востокгазпром" позиціонувати себе соціально відповідальною компанією серед зацікавлених осіб і суспільства в цілому. Крім цього, соціальний звіт дає компанії наступні переваги: Поліпшення використання активів як результат прозорості та встановлення добрих відносин з банками та інвесторами; Зростання продуктивності праці в результаті кращого розуміння персоналом бізнес цілей і залучення до їх досягнення; Підвищення лояльності персоналу, а в результаті, зниження рівня плинності кадрів; Зниження ризиків і витрат, пов'язаних з екологічною або трудовим Законодавством. Практичні рекомендації, представлені в дипломній роботі можуть бути корисні для інших компаній, що займаються підготовкою нефінансової звітності чи бажаючих започаткувати практику ведення соціальної звітності. Список використаних джерел Аверін А.В. Соціальна політика і соціальна відповідальність підприємства. - М: Пріор. 2008. Актуальні проблеми гуманітарних наук: праці IV міжнародній науково-практичній конференції. - Вид-во ТПУ. 2005. Б.В. Ракитський. Концепція соціальної політики сучасної Росії. - М.: Інститут перспектив і проблем країни. 2000. Бізнес-план інвестиційного проекту: Вітчизняний і зарубіжний досвід. Сучасна практика і документології: Навчально-практичний посібник / За ред.В.М. Попова. - 4-е вид. - М.: Фінанси і статистика, 1997. Бізнес-план: Досвід, проблеми / Т.П. Любанова, Л.В. Мясоєдова, Т.А. Грамотенко, Ю.А. Олейникова. - М.: Пріор, 2000. Бізнес-плани: Повна. довід. рук. / Ред. І.М. Степовий. - М.: Лабораторія базових знань, 2002. Бізнес і етика: Праці III регіональній науково-практичній конференції студентів. - Томськ, 2005. Векслер А.Ф., Тульчинський Г.Л., Навіщо бізнесу спонсорство та благодійність. Н. Новгород, 2002. Волгін М.О., Єгорова В.К. "Соціальна корпоративна політика: проблеми, досвід, перспективи" (навчальний посібник) - М., 2002. Гонтмахер Є.Ш. Соціальна політика в Росії: Уроки 90 - х. - М.: Геліос АРВ, 2000. Горкіна А.П. та ін соціальна енциклопедія. - М.: наукове видавництво "Велика Російська енциклопедія". 2000. Місто і бізнес: формування соціальної відповідальності російських компаній / Івченко С.В., Ліборакіна М.І., Сиваєва Т.С. / Под ред. Ліборакіной М.І. - М.: Фонд "Інститут економіки міста", 2003. Дерев'янченко А.А. Формування корпоративної соціальної відповідальності в сучасній Росії. - М.: Соціальні відносини, 2004. Доповідь про соціальні інвестиції в Росії за 2004 рік / за загальною редакцією С.Є. Литовченко - М.: Асоціація менеджерів, 2004. Журнал "Акціонерне товариство" № 5 (12) вересень 2004. Заславська Т.І. Соцієтальна трансформація російського суспільства: діяльнісно-структурна концепція. - М., 2002. Зарубіна М.М. Соціально - культурні основи господарства і підприємництва - М.: Магістр, 1998. Заславська Т.І. Соцієтальна трансформація російського суспільства: діяльнісно-структурна концепція. - М., 2002. Корпоративний сайт ВАТ "Востокгазпром" [Електрон. ресурс]. - 2009. - Режим доступу: http://www. Vostokgazprom. Ru. Корпоративний сайт ВАТ "Газпром" [Електрон. ресурс]. - 2009. - Режим доступу: http://www. Gazprom. Ru. Концепція стратегічного розвитку Росії до 2010 року - державний Рада Російської Федерації. М.: 2001. Корпоративна соціальна відповідальність. - М: Асоціація менеджерів. - 2003. Корпоративна соціальна відповідальність: перспективи розвитку в Росії. / Сучасний бухоблік. Науково-практичний журнал. Вид. Сучасна економіка і право № 11, 2005. Корпоративна соціальна відповідальність: суспільні очікування, споживачі, менеджери, ЗМІ та чиновники оцінюють соціальну роль бізнесу в Росії. - М.: Асоціація менеджерів, 2004. Корпоративне управління: Акціонерне товариство: Законодавчі та нормативні акти. Проекти типових установчих та внутрішніх документів АТ. Правове становище АТ, створених у процесі Приватизації: СБ Док. - М.: "Нива Росії", 1997. Корпоративне управління в російській промисловості. Москва. Центр Карнегі. - Мінськ: 2003. Кричевський Н.А. Корпоративна соціальна відповідальність. - М: Дашков, 2008. "Навігатор бізнес-освіти. Новини. Проблеми. Рішення". Осипов Г.В. та ін Енциклопедичний соціологічний словник. М, 1995. Панарін А.С. Колективна доля чи індивідуальне самоздійснення? / / Вісник Російської Академії наук. - 1992. № 8. Пермінова С.В. Культура в системі розвитку ділової активності: Монографія: У 2 ч. СПб., [Електрон. ресурс]. - 2002. - Режим доступу: http://www.literra-scripta.ru/lab/books/pages. php? b_id = 15 - _ftnref6 Керівництво по звітності у сфері сталого розвитку GRI. - 2006. Служба кадрів: щомісячний журнал. - 2003 р., № 7, с.13-14 Сучасні проблеми соціального і економічного управління. - Сургут. - 2006. Соціальне законодавство в Росії та Великобританії. СБ ст.М., 2000. Соціальні ідеали і політика в мінливому світі / Т.Т. Тимофєєв, А. Прост, С. Муссо и др. - М.: Наука, 1992. Соціальна інноватика в управлінні: запитання та відповіді, структурно-логічні схеми: Учеб. посібник для Вузів / Іванов В.М., Мельников С.Б., Мельникова Н.С. та ін За заг. ред.В.Н. Іванова, С.Б. Мельникова. М.: 2004. Соціальний менеджмент: Підручник / Під. ред.Д. У Валового - М.: ЗАТ "Бізнес школа Інтел - Синтез", Академія праці і соціальних відносин, 1999. Соціальний менеджмент: Підручник для вузів / С.Д. Ільєнкова, В.М. Журавльова, Л. Л. Козлова та ін; Під ред. С.Д. Ильенковой. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998. Соціальний менеджмент: Навчальний посібник / В.Н. Іванов, В.І. Патрушев, Д.С. Данакін та ін; Під ред. С.Д. Іванова, В.І. Патрушева. - М.: Вища школа., 2001. Соціальний менеджмент: Учеб. для Вузів / В.С. Афанасьєв, М.В. Баглай, А.А. Бєляєв; наук. ред. Д.В. Валовій. - М.: бізнес - школа, 1999. "Соціальна відповідальність бізнесу: актуальна повістка" - М., "Асоціація менеджерів", 2003. Соціальне партнерство в сучасних умовах: Порівняльно - правовий огляд / Гол. ред.В.Б. Фурсов. - М.: Профиздат, 1998. Соціальна політика: підручник / За заг. ред. Н.А. Волгіна. - 3-е вид., Стереотип. - М.: Видавництво "Іспит", 2006. - 734, [2] (Серія "Підручник для вузів"). Соціальна політика в період переходу до ринку: Проблеми і рішення: СБ Ст. / Під ред. А. Ослунда, М Дмитрієва; Московський Центр Карнегі. - М., 1996. Соціальна політика в Росії: СБ Документів / Автор передмови Є.Ш. Гонтмахер, Е.А. Іванова. - М.: - Республіка, 1992. Соціальна політика держави: навчально-методичний посібник / Укл. В.Н. Ткаченко, Т.А. Донцова. - Ставропольське видавництво Ставропольського університету, 1996. Соціальна політика Росії: Історія і сучасність. Новочеркаськ, 1999. Соціальні пріоритети і механізми економічних перетворень в Росії. Рук. авт. кол. Абалкін Л.І. М., 1998. Соціальна сфера життя суспільства і політика. Навчально-методичний посібник. - М.: РАГС, 1998. Сперанський В.І. Соціальна відповідальність особистості: сутність та особливості формування. - М.: Изд. МДУ. - 1987. Тульчинський Г.Л. PR фірми: технологія та ефективність. СПб., 2002. Тульчинський Г.Л. Менеджмент у сфері культури / Г.Л. Тульчинський, Є.Л. Шекова.2-е вид., Испр. і доп. - СПб.: Лань, 2003. Сталий розвиток регіону в умовах економічної інтеграції України у світове господарство: матеріали 51 - ї ювілейної науково - методичної конференції "Університетська наука - регіону" присвяченій 75 - річному ювілею Ставропольського державного університету - Ставрополь. Видавництво СГУ, 2006. Філософія корпоративної соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством. / Науковий вісник Московського державного технічного університету цивільної авіації (МГТУ ГА) № 101 (4), 2006. Холостова Є.І. Соціальна політика. М., 2000. Шарков Ф.І. Соціальна полтіка в Росії (регіональний аспект). Навчальний посібник. М.: Асадаль, 1999. Шаталін С.С. Соціальні ресурси і соціальна політика. М., 1990. Bhattacharya, CB, Sankar Sen and Daniel Korschun. "Using Corporate Social Responsibility to Win the War for Talent". - 2008. Commission of the European Communities: Communication from the Commission concerning corporate social responsibility: "A business contribution to sustainable development". - 2002. Corporate Social Responsibility and Ethical Careers. University of Edinburgh Careers Service. [Electronic resource]. - 2008. - Mode of access: http://www.careers. ed. ac. uk / STUDENTS / Careers / Corporate% 20Social% 20Responsibility% 20and% 20Ethical% 20Careers.html. - Date of access: 20.05.2009 Dr. Tantillo's 30-Second 'How To': How To Brand CSR The American Apparel Way. [Electronic resource]. - 2008. - Mode of access: http://www.careers. ed. ac.html. Date of access: 20.05.2009 George Khoury. Corporate social responsibility: Turning words into action, The Conference Board of Canada, Ottawa. - 1999. Kytle, Beth; John Gerard Ruggie. "Corporate Social Responsibility as Risk Management: A Model for Multinationals". - 2008. Malloy, DC "Understanding the Nature of Ethics, and Purposes of Business Health Care and Law". - 2007. McWilliams and Siegel 2001 [Electronic resource]. - 2001. - Mode of access: http://www.response-website.com Date of access: 20.05.2009 Orlitzky, Marc; Frank L. Schmidt, Sara L. Rynes. "Corporate Social and Financial Performance: A Meta-analysis", 2003. - 206p. Paluszek, John. "Ethics and Brand Value: Strategic Differentiation". - 2005. Response Consulting [Electronic resource]. - 2004. - Mode of access: http://www.responsewebsite.com/What-is-corporate-social-responsibility. Date of access: 20.05.2009 United States Council on International Business, Advancing Corporate Responsibility - A statement by the USCIB Corporate Responsibility Committee. - 2002. Додаток А
Tomsk 2009 Corporate Social r esponsibility as a m ain c oncept of m odern b usiness d evelopment Introduction This paper is devoted to the problem of corporate social responsibility in big companies. In the first part the author underlines that we live in an increasingly complex and skeptical world. Corporate scandals, stock market downturn, uncertain economy, threat of terrorism - all have diminished trust in the corporate sector and its leaders.companies have to address this, individually by demonstrating their positive impact on society and collectively by developing comparative meaningful measures by which to report their progress against. Corporate responsibility is not a fad, but an imperative. Yet even as it becomes more mainstream, stakeholders are becoming more critical, and the standards for meaningful social interaction are rising. According to the second part of this paper, companies that embrace corporate responsibility recognize that their social and environmental impacts have to be managed in just the same way as their economic or commercial performance. But getting started, putting corporate responsibility principles into practice can be difficult and many companies struggle to justify the management of social and environmental affairs in terms of tangible business benefit. Ideally, CSR policy would function as a built-in, self-regulating mechanism whereby business would monitor and ensure their adherence to law, ethical standards, and international norms. Business would embrace responsibility for the impact of their activities on the environment, consumers, employees, communities, stakeholders and all other members of the public sphere. Furthermore, business would proactively promote the public interest by encouraging community growth and development, and voluntarily eliminating practices that harm the public sphere, regardless of legality. In the third part the researcher points out that corporate responsibility should be seen as a journey rather than a destination, and as society's expectations of business continue to get more demanding, the sooner companies start out the better. In recent years much has been written about the subject and the business imperatives. The aim of this paper is to provide a simple guide to understanding what the corporate social responsibility is and what benefits a companies can gain by realizing social programmes. The object of this paper is big companies. The subject of this paper is a corporate social responsibility of big companies. CSR: main ideas and approaches To start with it is necessary to mention that corporate social responsibility (CSR) has emerged as a significant subject of public policy, in many countries as well as internationally. Considered by some to be "the business issue for the twenty-first century", CSR is assuming an increasing part of the larger debates over both globalization and sustainable development. There is no universally agreed definition of CSR. Differing perceptions of CSR have resulted in many misunderstandings and have created obstacles for trade unions in addressing the opportunities and challenges of CSR. Some trade unionists look upon CSR as a desirable goal, while others in the unions see in it a dangerous attempt to create a substitute for the traditional roles of both governments and trade unions. And, of course, many trade unionists regard CSR as just "PR" (public relations). The fact of the matter is that CSR has a tangible dimension that cannot be ignored by trade unionists. It has spawned a new industry of consultants and enterprises offering CSR services to business. It has changed the industry of investment managers who organize funds and other investment vehicles as well as those enterprises that offer company information to investors. CSR is manifest in the newly created CSR departments found in numerous corporations, in "multi-stakeholder" initiatives involving non-governmental organizations (NGOs) (and sometimes trade union organizations), and in public-private partnerships linking business and governments.governments, intergovernmental organizations and regional institutions such as the European Union have developed work plans and have created special units to promote CSR. Business schools and universities have also created CSR departments and units. CSR is the subject of numerous books, articles, web sites and entire journals. Thousands of businesses have adopted codes of conduct, ethical principles and guidelines in the name of CSR. Not to mention the fact affair, CSR is also the proliferation of increasingly elaborate reports by corporations on their social responsibility or their "sustainability performance". Part of this phenomenon is explained by an accounting industry that is positioning itself to sell assurance1 for non-financial reporting in the anticipation that companies will eventually be forced to provide such reports and to have them verified. Trade unionists cannot ignore the concept behind this phenomenon. As a concept, CSR has been used to counter or complement trade union objectives and is the subject of a debate over the relationship of business to society. The outcome of that debate will affect workers and their trade unions. The term "corporate social responsibility" is not new, at least in academic literature, but the concept has evolved. "Corporate responsibility involves a commitment by a company to manage its role in society - as producer, employer, marketer, customer and citizen - in a responsible and sustainable manner. That commitment can include a set of voluntary principles - over and above applicable legal requirements - that seek to ensure that the company has a positive impact on societies in which it operates. "[70] "Corporate social responsibility are actions which are above and beyond that required by law. "[66] "It is not about 'doing good', it is not even about being seen to be doing good, it is about recognizing a company's responsibility to all its stakeholder groups and acting in their best interests." [69] "Corporate social responsibility is the overall relationship of the corporation with all of its stakeholders. These include customers, employees, communities, owners / investors, government, suppliers and competitors. Through effective CSR practices, organizations will: achieve a balance between economic, environmental and social imperatives; address stakeholders 'expectations, demands, and influences; sustain shareholder value. "[63] CSR is a "concept whereby companies integrate social and environmental concerns in their business operations and in their interaction with their stakeholders on a voluntary basis" [60]. Actually, among the most frequently recurring elements in the various definitions of CSR are its voluntary nature and its emphasis on management initiatives and on managing social impact, as well as the idea that companies have stakeholders whose interests must be taken into account. Needless to say, sometimes questions about the meaning of "CSR" lead to discussion of whether it is, in fact, the right term to use. Some prefer "CR" (corporate responsibility) because they believe that the word "social" does not include "environmental". Others prefer "OR" (organizational responsibility) or "SR" (social responsibility) because they do not believe that business enterprises should be singled out or treated differently from other organizations or even governments. Still others prefer the term "corporate citizenship", with its implication that a company should be regarded as an individual, having both rights and responsibilities. In any event, the term "corporate social responsibility" is used more often than the other terms. Obviously, the most controversial issue in the definition of CSR centres on the idea that it is about the voluntary activities of companies "above and beyond legal requirements". The question is not whether companies should respect the law - some defend the voluntary nature of CSR by saying that it assumes compliance with law ("takes compliance as a starting point"). Although it is increasingly accepted that CSR is about voluntary activities, this has not ended the controversy over the voluntary nature of CSR. Two unresolved questions keep the controversy alive. The first concerns the adequacy and role of business regulation and the second is whether business should determine its social responsibilities where society has not incorporated its expectations of business into legally binding requirements. Some see CSR as an alternative to regulation, and some promoters of CSR want acceptance of its voluntary nature to translate into acceptance that voluntary initiatives are the sufficient and preferred means of addressing the social consequences of business activity. It is popularly believed, if CSR is to be a voluntary concept, then it is important that it be distinguished from other concepts concerning the relationship between business and society. The term "corporate accountability" (at least in the English language) is now being used by some to refer to the obligations imposed on corporations by governments, and to the corporate governance framework established to hold management accountable. Thus, corporations are said to be "accountable" in a binding sense both to their shareholders and to the governments under whose laws they are created and must operate. There is little difference in English between the meanings of the words "accountability" and "responsibility" (a similarity that does not exist in some other languages). There is, however, a need for terms that can be used to distinguish between the regulatory and corporate governance idea in this use of the term "corporate accountability" on the one hand, and the voluntary activities idea most often meant by the term "corporate social responsibility "on the other. It is widely accepted that regulatory and corporate governance frameworks can shape corporate behavior more than CSR principles or initiatives. There is also growing recognition that these regulatory frameworks are inadequate. According to this paper, distinguishing the voluntary from the binding is not the only important distinction. The voluntary nature of CSR is often interpreted by business to mean that, since CSR activities are not binding, they are always optional and therefore can be determined solely by business. Through the use of voluntary codes and other forms of private standard-setting, companies decide what they consider to be their responsibilities to society. Implicit (and sometimes explicit) in these self-definitions is that there must always be a "business case" - that is, a positive financial result from the responsible behaviour. Often, this private standard-setting has resulted in a redefining or reinterpreting downward by business of already established norms. Norms need not be binding to be applicable and the expectations of society with respect to the behaviour of business are manifest in non-binding instruments at the national and international level as well as in other forms of "soft law" and practices which may vary among cultures and societies. If CSR is only a voluntary concept, then there must be another concept that could be called "the social responsibilities of business". This would enable us to distinguish the CSR activities, which are optional, from the legitimate expectations of society which are always applicable, even where they are not binding. As a matter of fact, it is in the nature of CSR to be a management concept - it really does not distinguish the company from its management and is, in the end, only about management decisions and systems that management should put in place to make and implement decisions. Understanding the social impact of a company involves understanding that the management of a company, on the one hand, and the company as a whole, on the other, are not the same thing. As UN Secretary-General Kofi Annan observed in July 2000 when describing the participants in the Global Compact, "Labour unions can mobilize the workforce - for after all, companies are not composed only of their executives." Moreover, CSR is international in nature. Although it can take different forms in different countries, it is more often than not about the internationally applicable behaviour of multinational companies. CSR has a relationship to globalization, is the subject of an international debate and has attracted the attention of intergovernmental organizations. Key areas for CSR realization In fact, there are the main four areas that emerged from the 'Winning with Integrity' framework by Business in the Community in 2000, which were adopted as common labels by other organizations and by many companies. Marketplace. The central issue area is that of marketplace issues - in other words, how your business shows responsibility in how it makes its money. It's not just about ethical niche brands that sell specifically to customers that are activist shoppers. It's about the expectations that underpin the trust between the company and its customers, its suppliers and its shareholders. It is obviously that you have to retain trust. In order to do this you shold deliver on your promises, you look after the other person's interests, and if you get it wrong, you help to put it right again. But of the social responsibility issues that most get companies into the spotlight for the wrong reason - it is usually marketplace issues. Environment. Needless to say, climate change looms large over the future of successful business. We now better now than at any time before how high the stakes have become. Anyone with children has a stake in future generations and the ability of the environment to support life. But environmental good practice is also about business efficiency - it's about the best use of valuable raw materials, and feeding the benefits of action straight through to the bottom line. The author beliefes that companies can take customers with them in their attempt to reduce their environmental impact. Moreover, we can design successful businesses that add value to people's lives without having to make more and more "stuff" that has a high environmental cost. And when we really get to grips with the huge cuts in carbon emissions we will need to meet, will companies be able to rise to the challenge. Workplace. As a matter of fact, one of your company's biggest positive impacts on society will be the jobs you provide, and the wealth you put into the community via the wages you pay. But a big positive can be a big minus if you discriminate - or you provide soul destroying meaningless work that takes no account of your people's right to a private life. And the simple fact of the matter is that if people are your company's greatest asset, you need to invest seriously to begin to realise the returns. It is obviously that, if you pay out good money to recruit talent, but then find you can't keep hold of it, it may be that you're missing out on a basic truth of human nature - people need to be developed, and challenged, and nurtured for them to be motivated to meet your business goals. And if you hold people back because of their sex, or the color of their skin - or you insist that if they've left the office before 7pm they don't have what it takes to make a senior manager, or if you think training is a mugs game because people might leave - then you're certainly not getting the most from your recruitment. Not to mention the fact affair, recent surveys of business leaders have suggested that the ability to recruit and hold onto key talent is one of the biggest emerging issues for businesses. And there is plenty of evidence as well that the corporate reputation of the business - including its social responsibility - is seen as a key factor for a significant number of recent graduates considering where they should go. Community. In particular, a successful company needs to operate in a healthy, thriving community - the kind of community your employees will want to live in, with the kind of schools they will want to send their kids to. If you think your business can be a little island of prosperity in a sea of deprivation, think again. And come to that, you need to be seen as a good neighbor to those communities. If you want to operate well, and to be able to expand or change when the time is right, you need the goodwill that comes of being an active supporter of the community - not a hostile intruder. Potential business benefits. As a matter of fact, t he scale and nature of the benefits of CSR for an organization can vary depending on the nature of the enterprise, and are difficult to quantify, though there is a large body of literature exhorting business to adopt measures beyond financial ones). Orlitzky, Schmidt, and Rynes found a correlation between social / environmental performance and financial performance. However, businesses may not be looking at short-run financial returns when developing their CSR strategy [61]. Besides, the definition of CSR used within an organization can vary from the strict "stakeholder impacts" definition used by many CSR advocates and will often include charitable efforts and volunteering. CSR may be based within the human resources, business development or public relations departments of an organization [62], or may be given a separate unit reporting to the CEO or in some cases directly to the board. Some companies may implement CSR-type values without a clearly defined team or programme. The business case for CSR within a company will likely rest on one or more of these arguments: Human resources. A CSR programme can be an aid to recruitment and retention [59], particularly within the competitive graduate student market. Potential recruits often ask about a firm's CSR policy during an interview, and having a comprehensive policy can give an advantage. CSR can also help to improve the perception of a company among its staff, particularly when staff can become involved through payroll giving, fundraising activities or community volunteering. Risk management. Managing risk is a central part of many corporate strategies. Reputations that take decades to build up can be ruined in hours through incidents such as corruption scandals or environmental accidents. These events can also draw unwanted attention from regulators, courts, governments and media. Building a genuine culture of 'doing the right thing' within a corporation can offset these risks [65]. Brand differentiation. In crowded marketplaces, companies strive for a unique selling proposition that can separate them from the competition in the minds of consumers. CSR can play a role in building customer loyalty based on distinctive ethical values [67]. Several major brands, such as The Co-operative Group, The Body Shop and American Apparel [68] are built on ethical values. Business service organizations can benefit too from building a reputation for integrity and best practice. License to operate. Corporations are keen to avoid interference in their business through taxation or regulations. By taking substantive voluntary steps, they can persuade governments and the wider public that they are taking issues such as health and safety, diversity or the environment seriously, and so avoid intervention. This also applies to firms seeking to justify eye-catching profits and high levels of boardroom pay. Those operating away from their home country can make sure they stay welcome by being good corporate citizens with respect to labour standards and impacts on the environment. Current drivers of CSR. In fact, the practice of CSR is subject to much debate and criticism. Proponents argue that there is a strong business case for CSR, in that corporations benefit in multiple ways by operating with a perspective broader and longer than their own immediate, short-term profits. Critics argue that CSR distracts from the fundamental economic role of businesses; others argue that it is nothing more than superficial window-dressing; others argue that it is an attempt to pre-empt the role of governments as a watchdog over powerful multinational corporations. Corporations may be influenced to adopt CSR practices by several drivers [7]: Ethical consumerism. In fact, the rise in popularity of ethical consumerism over the last two decades can be linked to the rise of CSR. As global population increases, so does the pressure on limited natural resources required to meet rising consumer demand (Grace and Cohen 2005, 147). Industrialization in many developing countries is booming as a result of technology and globalization. Consumers are becoming more aware of the environmental and social implications of their day-to-day consumer decisions and are beginning to make purchasing decisions related to their environmental and ethical concerns. However, this practice is far from consistent or universal. Globalization and market forces. As corporations pursue growth through globalization, they have encountered new challenges that impose limits to their growth and potential profits government regulations, tariffs, environmental restrictions and varying standards of what constitutes labour exploitation are problems that can cost organizations millions of dollars. Some view ethical issues as simply a costly hindrance. Some companies use CSR methodologies as a strategic tactic to gain public support for their presence in global markets, helping them sustain a competitive advantage by using their social contributions to provide a subconscious level of advertising. (Fry, Keim, Meiners 1986, 105) Global competition places particular pressure on multinational corporations to examine not only their own labour practices, but those of their entire supply chain, from a CSR perspective. Social awareness and education. Anyway, the role among corporate stakeholders to work collectively to pressure corporations is changing. Shareholders and investors themselves, through socially responsible investing are exerting pressure on corporations to behave responsibly. Non-governmental organizations are also taking an increasing role, leveraging the power of the media and the Internet to increase their scrutiny and collective activism around corporate behavior. Through education and dialogue, the development of community in holding businesses responsible for their actions is growing (Roux 2007). Ethics training. Needless to say, t he rise of ethics training inside corporations, some of it required by government regulation, is another driver credited with changing the behaviour and culture of corporations. The aim of such training is to help employees make ethical decisions when the answers are unclear. Tullberg believes that humans are built with the capacity to cheat and manipulate, a view taken from (Trivers 1971, 1985), hence the need for learning normative values and rules in human behaviour (Tullberg 1996). The most direct benefit is reducing the likelihood of "dirty hands" (Grace and Cohen 2005), fines and damaged reputations for breaching laws or moral norms.organizations also see secondary benefit in increasing employee loyalty and pride in the organization. Caterpillar and Best Buy are examples of organizations that have taken such steps (Thilmany 2007). Increasingly, companies are becoming interested in processes that can add visibility to their CSR policies and activities. One method that is gaining increasing popularity is the use of well-grounded training programs, where CSR is a major issue, and business simulations can play a part in this. Laws and regulation. Another driver of CSR is the role of independent mediators, particularly the government, in ensuring that corporations are prevented from harming the broader social good, including people and the environment. CSR critics such as Robert Reich argue that governments should set the agenda for social responsibility by the way of laws and regulation that will allow a business to conduct themselves responsibly. Actually, the issues surrounding government regulation pose several problems. Regulation in itself is unable to cover every aspect in detail of a corporation's operations. This leads to burdensome legal processes bogged down in interpretations of the law and debatable grey areas (Sacconi 2004). General Electric is an example of a corporation that has failed to clean up the Hudson River after contaminating it with organic pollutants. The company continues to argue via the legal process on assignment of liability, while the cleanup remains stagnant. (Sullivan & Schiafo 2005). The second issue is the financial burden that regulation can place on a nation's economy. This view shared by Bulkeley, who cites the Australian federal government's actions to avoid compliance with the Kyoto Protocol in 1997, on the concerns of economic loss and national interest. The Australian government took the position that signing the Kyoto Pact would have caused more significant economic losses for Australia than for any other OECD nation (Bulkeley 2001, pg 436). Critics of CSR also point out that organizations pay taxes to government to ensure that society and the environment are not adversely affected by business activities Crises and their consequences. Often it takes a crisis to precipitate attention to CSR. One of the most active stands against environmental management is the CERES Principles that resulted after the Exxon Valdez incident in Alaska in 1989 (Grace and Cohen 2006). Other examples include the lead poisoning paint used by toy giant Mattel, which required a recall of millions of toys globally and caused the company to initiate new risk management and quality control processes. In another example, Magellan Metals in the West Australian town of Esperance was responsible for lead contamination killing thousands of birds in the area. The company had to cease business immediately and work with independent regulatory bodies to execute a cleanup. Stakeholder priorities. Increasingly, corporations are motivated to become more socially responsible because their most important stakeholders expect them to understand and address the social and community issues that are relevant to them. Understanding what causes are important to employees is usually the first priority because of the many interrelated business benefits that can be derived from increased employee engagement (ie more loyalty, improved recruitment, increased retention, higher productivity, an d so on). Key external stakeholders include customers, consumers, investors (particularly institutional investors, regulators, academics, and the media). Nature of CSR Challenges and Opportunities. It is obviously that there is increasing focus on both the private and public sectors to be proactive in the area of CSR. Various challenges are emanating from consumers, shareholders, non-governmental organizations, international organizations, and other stakeholders. These challenges are increasingly recognized in public policy debates as well as in the marketplace by companies and industry sector associations and they are frequently recognized as opportunities. The fact of the matter is that stakeholders challenge corporations to play social responsibility roles - at both the domestic and international levels. Challenges usually focus on one or more elements of CSR such as environmental protection, health and safety, corporate governance, human resource management practices, human rights, community development and consumer protection. In many cases, the challenges are framed in an incremental way and on other occasions the challenges are spelled out in a more comprehensive and overarching manner. The challenges often call for voluntary actions by businesses to demonstrate responsible behaviour and effective responses to social and environmental problems - both in the domestic and international contexts. The demands also call upon the public sector to reinforce corporate leadership and to use other policy tools such as economic and regulatory instruments to encourage CSR. M oreover, the challenges for action can differ considerably from one stakeholder group to another. For example, the demands can range from a call for more disclosure of information to demands for improved stakeholder involvement to requests for changes in management practices to proposals for altering the relationships between company directors, business managers, auditors, shareholders, debt holders, employees, suppliers, customers, community members, and other stakeholders. Some of the challenges are oriented to the ways that businesses manage their internal operations such as human resources management while others are directed at the ways that a business interacts with the rest of the community and society (eg human rights, consumers, and supplier relationships) . Conclusion. In conclusion it can be underlined, that companies that embrace corporate responsibility can open doors on new markets, new opportunities and new relationships, set the scene for long term profitability and increase the competitiveness of the communities in which they operate. Conversely, companies that fail to manage their responsibilities to society as a whole risk losing their so-called License to Operate - the unwritten authority to do business that is granted by a company's stakeholders at large. Taking everything into account, the author points out that stakeholder views and their expectations of corporate behavior are shaped by what they see happening in the world around them. Thus with today's communication networks, the world extends from the local neighborhood to the planet as a whole. Додаток Б. Програма дослідження Тема: "Востокгазпром" у дзеркалі преси " Методологічна частина. 1.1 Проблемна ситуація: У 2008 році PR-відділом компанії "Востокгазпром" було підготовлено і проведено безліч соціальних проектів, таких як "Плавуча поліклініка", "Газифікація", допомогу дітям м. Томська і Томської області в рамках програми "Газпром дітям" та ін . У зв'язку з досить активним проявом соціальної відповідальності, для керівництва компанії було б доцільно з'ясувати, чи з'явився інтерес у ЗМІ м. Томська до даних проектів або ЗМІ цікавлять лише теми, що стосуються питань розвитку компанії і виробничої діяльності, як і раніше. 1.2 Проблема: Яка інформація, що стосується ВАТ "Востокгазпром" викликала найбільший резонанс у ЗМІ м. Томська в четвертому кварталі 2008 року? 1.3 Мета дослідження: З'ясувати які теми, що стосуються ВАТ "Востокгазпром" найбільше цікавили ЗМІ м. Томська в четвертому кварталі 2008 року. 1.4 Завдання дослідження: 1.4 1 Проаналізувати матеріали, що стосуються діяльності ВАТ "Востокгазпром", що у томських ЗМІ в жовтні - грудні 2008 року; 1.4 2 Виявити теми, за якими буде розподілятися вся інформація, що вийшла в ЗМІ м. Томська в четвертому кварталі 2008 року про ВАТ "Востокгазпром; 1.4 березня Розподілити по категоріях всю інформацію, що вийшла в ЗМІ м. Томська в четвертому кварталі 2008 року про ВАТ "Востокгазпром. 1.5 Об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт дослідження - друковані та електронні ЗМІ м. Томська. Предмет дослідження - публікації і транслюється інформація із згадкою ВАТ "Востокгазпром". 1.6 Логічний аналіз основних понять.
1.7 Гіпотези дослідження: "Перспективи розвитку компанії" - це тема, яка найбільшу кількість разів зустрічається в томських ЗМІ четвертому кварталі 2008 року; "Кадрова політика" - це тема, яка найменша кількість разів зустрічається в томських ЗМІ в четвертому кварталі 2008 року; "Соціальні проекти компанії" - це тема, в найбільшою мірою цікавить електронні ЗМІ м. Томська в четвертому кварталі 2008 року. 2. Методична частина. 2.1 Методи збору первинної соціологічної інформації. Для збору первинної соціологічної інформації застосовується метод контент-аналізу (- метод збору кількісних даних про досліджуваному явищі чи процесі, що містяться в документах). 2.2 Генеральна сукупність: всі публікації друкованих ЗМІ та випуски програм електронних ЗМІ м. Томська за перше півріччя 2008 року 2.3 Вибірка: суцільна Додаток В. Матеріали експертного опитування Інтерв'ю Демешевой Тамари Федорівни, помічника депутата Державної думи Томської області Тамара Федорівна, як Ви б могли визначити поняття "корпоративна соціальна відповідальність"? І як Ви вважаєте, актуально або неактуально говорити сьогодні про КСВ? Говорити про соціальну відповідальність сьогодні дуже навіть актуально, тому що, якщо розглядати російські підприємства, ми побачимо, що далеко не кожне з них проявляє соціальну відповідальність по відношенню до місцевого співтовариства і навіть по відношенню до своїх співробітників. А якщо говорити про поняття, то наскільки я знаю, у міжнародній практиці немає певного поняття соціальної відповідальності. У різних країнах різні політологи дають своє поняття соціальної відповідальності. Російська Асоціація Менеджерів визначає соціальну відповідальність як добровільний внесок бізнесу в розвиток суспільства в соціальній економічної екологічній сферах, пов'язаних безпосередньо з основною діяльністю компанії і виходять за рамки визначеного законом мінімуму. Тут мається на увазі те, що крім тих податків, які платять всі компанії, вони ще й роблять добровільний внесок у розвиток місцевого співтовариства або, припустимо, у розвиток персоналу. Тамара Федорівна, в яких областях, на вашу думку, компанії найбільшою мірою проявляють соціальну відповідальність в Росії? Однозначно я б не відповіла на це питання, тому що основні пріоритети соціальної політики компанії визначаються в залежності і від розмірів, масштабів компанії, одержуваного прибутку і від тих проблем, які стоять у регіоні, в якому компанія працює. Припустимо, в якихось регіонах екологічні питання вирішуються або вирішені вже, а в інших регіонах екологічні проблеми більш серйозні, і в цьому випадку компанія, природно, визначаючи пріоритети, направляє більший обсяг коштів на охорону навколишнього середовища. Однозначної відповіді на це питання, по-моєму, немає. Як на Ваш погляд виглядає Росія на міжнародному тлі з точки зору розвитку механізмів соціальної відповідальності? На мій погляд, Росія робить ще тільки перші кроки в розробці механізмів із соціальної відповідальності. Але це і зрозуміло, тому що всі питання піару, соціальної відповідальності виникли у нас тільки в умовах ринкової економіки. Коли в Росії була планова економіка, ці питання не стояли, тому що все було чітко визначено і сплановано. А зараз компанії самостійно визначають куди направити кошти, але все рано темпи розвитку соціальної відповідальності дуже повільні. Я не можу привести не один приклад, коли наші компанії самі виробили якісь механізми соціального партнерства. Якщо ж говорити про міжнародний досвід, то ще в 1986 році були вироблені принципи і критерії соціальної відповідальності на засіданні круглого столу, організованого колишнім президентом компанії "Філіпс" Фредеріком Філіпсом. Основне завдання цього круглого столу полягала у виявленні усіма поділюваних цінностей, у тому числі і по соціальної політики компанії. Іншим прикладів є авторитетна міжнародна організація "Корпоративна Соціальна Відповідальність Європа", утворена в 1995 році. Ця організація представляє соціальну роль європейського бізнесу за допомогою різних заходів, конференцій, освітніх програм, в рамках яких представляються компанії, що проводять свою соціальну політику дуже широко. Зрозуміло, що для розвитку суспільства соціальна відповідальність бізнесу - це, безумовно, вигідно, це корисно, а які вигоди отримують компанії від КСВ? Навіщо компаніям необхідно займатися соціальною діяльністю? Переваги гарною соціальної політики компанії явні. Перш за все, це хороший імідж і репутація компанії в тому регіоні, в якому вона працює і в цілому в Росії. По-друге, поліпшується інвестування компанії, тому що вона про себе заявляє як відповідальний член суспільства. Крім цього, підвищується ефективність ведення бізнесу, так як підвищується продуктивність праці. Компанія, яка проявляє соціальну відповідальність щодо своїх співробітників, природно, отримує і високу продуктивність праці. Тамара Федорівна, а займалися Ви коли-небудь підготовкою або проведенням соціальних проектів? Розкажіть, будь ласка, про свій досвід. Я займалася і розробкою окремих проектів і впровадженням великих соціальних проектів, які вироблялися, наприклад, ЮКОСом. Приміром, такий великий соціальний проект як "Людина року", який перший рік проводився з ініціативи компанії, а в подальшому став проводитися спільно з адміністрацією області. Також можу навести як приклад, такий проект як "Професійна еліта", який проводився Східної Нафтовий Компанією у 2000 і в 2001 році для заохочення кращих студентів ВНЗ та професури, а також інженерно-проектних та впроваджувальних організацій, науково виробничих і промислових підприємств. Також можна сказати про акцію "Вдови Росії", яка проходила в Каргасокском, Парабельський районах та у місті Томську. Природно, брала участь, працюючи вже в Томскгазпроме, в акції "Плавуча поліклініка", яка проводиться до цих пір. І ще можна назвати масу проектів, в яких я тим чи іншим чином брала участь. Тамара Федорівна, а з якими гострими проблемами Вам доводилося стикатися при підготовці соціальних проектів? Найголовнішою проблемою в питаннях корпоративної соціальної відповідальності, на мій погляд, є нерозуміння російськими бізнесменами, керівниками компаній всієї важливості і необхідності прояву соціальної відповідальності по відношенню до свого персоналу і суспільству в цілому. Чи викликають соціальні проекти інтерес у ЗМІ, або доводиться замовляти матеріали? Соціальні проекти і питання соціальної відповідальності завжди викликали у засобів масової інформації невеликий інтерес. Як відомо, ЗМІ в наш час цікавить що "погарячіше", і найчастіше PR-фахівцям доводиться самим ініціювати матеріали про соціальну політику компанії. Тамара Федорівна, якими способами, на Вашу думку, можна збільшити інтерес ЗМІ до соціальної діяльності компанії? По-перше, необхідно постійно інформувати ЗМІ про соціальну діяльність своєї компанії. Особливо, ті ЗМІ, які розповідають про компанії, які займаються соціальною політикою, які показують людей небайдужих до проблем малозабезпечених сімей, людей похилого віку та ветеранів. Компаніям обов'язково потрібно в повному обсязі надавати ЗМІ інформацію, яка стосується питань соціальної відповідальності. Радує, що в одному з круглих столів, які провів департамент з інформаційної політики обласної адміністрації, ця тема була присутня, причому там приймали участь всі некомерційні організації, які займаються цією роботою, які надають допомогу людям, і до ЗМІ були доведені їхні добрі справи. По-друге, необхідно залучати безпосередньо самих ЗМІ у складання соціального проекту і спільно з яким-небудь інформаційним виданням організовувати цей проект. Тамара Федорівна, на сьогоднішній день у Росії близько 40 компаній займаються підготовкою соціальних звітів. На Ваш погляд, що дає соціальний звіт компанії? Сьогодні є навіть міжнародні організації, які розробляють стандарти для складання соціальних звітів і їх чимало. Вони виробляють критерії, за якими можна оцінити, чи є компанія соціально відповідальною. Якщо говорити про розвиток персоналу, то до таких критеріїв можна віднести, наприклад - обсяг коштів, виділених організацією на навчання персоналу, кількість годин навчання в розрахунку на одного співробітника або обсяг коштів, виділених на працевлаштування вивільнюваних працівників (на жаль, в російській практиці такого взагалі не зустрічається). Соціальний звіт, перш за все, дає можливість широкому спільноті ознайомитися з соціальною діяльністю компанії. Такий звіт можна розіслати партнерам, клієнтам, органам державної влади, а вони вже самі вирішать для себе чи вважати цю компанію соціально відповідальною. Адже не кожну компанію, заявляють про свою відповідальність, повною мірою можна назвати соціально відповідальною. Приміром, у газеті червоний прапор було визначено соціально відповідальні організації, які регулярно відраховують кошти у пенсійний фонд для своїх співробітників. На жаль, я не можу назвати всі організації, які там згадувалися, соціально відповідальними, оскільки вони ведуть соціальну діяльність тільки по одному напрямку, а по решті ніяк себе не проявляють. Я вважаю, що соціальні звіти необхідні саме для того, щоб зацікавлені особи змогли повною мірою дізнатися наскільки компанія проявляє корпоративну соціальну відповідальність. Тамара Федорівна, і останнє питання хотілося б Вам задати - як Ви вважаєте, чи буде надалі позитивним чином розвиватися соціальна відповідальність в Росії? Природно. Той досвід, який є на сьогоднішній день у міжнародних компаній, буде впроваджено й у нас. Може бути не зараз, але через п'ять, десять років, той динамізм, який був притаманний розвитку піару в Росії, буде притаманний і розвитку даного напрямку. Навіть якщо згадати, як раніше ставилися до фахівця з піар. Їх були одиниці, а сьогодні практично у всіх промислових підприємствах, бюджетних організаціях і в засобах масової інформації з'явилася така посада як фахівець зі зв'язків з громадськістю. Я думаю, що таке ж динамічний розвиток чекає і діяльність з соціальної відповідальності, природно не без участі самих піарників. Інтерв'ю Іванкович Олени Віталіївни, начальника прес-служби управління зі зв'язків з громадськістю та державними органами ВАТ Востокгазпром. Олена Віталіївна, як Ви могли б визначити поняття "корпоративна соціальна відповідальність"? Актуально або неактуально говорити сьогодні про КСВ? Мені здається, завжди актуально говорити про корпоративну соціальну відповідальність, тому що це невід'ємна частина корпорації. Як і корпоративна культура, соціальна відповідальністю необхідна в сучасних умовах для нормальної життєдіяльності компанії. Олена Віталіївна, якщо в цілому говорити про російські компанії, на якому рівні розвитку, на Вашу думку, зараз знаходиться соціальна відповідальність бізнесу? На мою думку, в головах російських бізнесменів ще не сформувалося такого поняття як соціальна відповідальність. Автор роботи "Моральне вимір" якось написав: "Життя - це не тільки гроші, влада, слава і особистий інтерес, має бути ще щось". Мабуть, коли буде задоволена потреба в грошах і славі, тоді з'явиться це "щось". Наприклад, в Америці люди вже розуміють, що працювати тільки для того, щоб задовольняти свої потреби і потреби - цього недостатньо, що потрібно світ навколо себе робити краще, гарніше, чистіше. Я думаю, що коли-то ми до цього прийдемо, але зараз далеко не кожна компанія, та що там говорити - одиничні компанії, це розуміють. Олена Віталіївна, ВАТ Востокгазпром одна з небагатьох компаній в Томську, яка досить широко займається соціальною діяльністю і дійсно допомагає людям. За якими конкретно напрямками Ви працюєте? У першу чергу, ми займаємося традиційної благодійністю. Коли виникають якісь гострі проблеми і люди до нас звертаються, ми їм намагаємося допомогти. Наприклад, ми допомагали дітям, які хворі на рак. По-друге, ми орієнтуємося на соціальне інвестування, що передбачає проведення цілеспрямованої довгострокової політики компанії в суспільстві, спрямованої на вирішення соціально значущих проблем, що припускає взаємне вкладення ресурсів і приносить взаємні вигоди всім учасникам процесу. По-третє, ми займаємося венчурної філантропією, яка також передбачає довгострокові партнерські відносини з учасниками цієї діяльності. Яскравим прикладом соціального інвестування компанії, перш за все, є робота по соціально-економічному розвитку території, в якій працює компанія. З одного боку, це ми робимо в рамках тих ліцензійних угод, які у нас є. За законом компанія зобов'язана вкладати гроші в розвиток набутих територій, а з іншого боку, ми чудово розуміємо, що якщо ми не будемо в цю територію вкладати, то ніхто інший, тим більше, в цьому не зацікавлений. Адже, можна було обмежитися договорами, за якими придбаним територіям перераховуються значні суми, але ми робимо ще багато крім цього. Наприклад, "плавуча поліклініка", яка дев'ятий рік поспіль вирушає в північні райони області, щоб надати медичну та діагностичну допомогу жителям селищ, віддалених від "великої землі" на сотні кілометрів. Цей проект ми тепер проводимо спільно з адміністрацією - Востокгазпром підключає фінансовий ресурс, влада підключає адміністративний ресурс, лікувальні установи підключають свій кадровий ресурс і таким чином виходить одну добру справу. Олена Віталіївна, а крім плавучої поліклініки які ще значні соціальні проекти Ви могли б назвати? Ще одним напрямком із соціального інвестування для нашої компанії є внесок у майбутнє, тобто внесок у дітей. Ми традиційно проводимо благодійні ялинки для дітлахів з дитячих будинків і притулків, і першого червня кожен рік для цих же дітей ми готуємо свято. Також дуже багато справ ми здійснюємо в рамках програми "Газпром дітям". Наприклад, спільно з адміністрацією був побудований льодовий корт в селищі Парабель, був побудований стадіон із сучасним покриттям у селищі Каргасок, також була здійснена велика програма з підтримки дитячих творчих самодіяльних колективів, як у вище зазначених районах, так і в Томську. Я вважаю, що саме ось такі вкладення можна розглядати як інвестиції, тому що вони колись окупляться. Олена Віталіївна, чи викликають дані проекти інтерес у ЗМІ? У томських ЗМІ, яких і в інших російських ЗМІ, які перебувають на самозабезпеченні, в першу чергу, стоїть питання грошовий. Тому часто доводиться ініціювати матеріали, пов'язані із соціальною діяльністю компанії. Безумовно, такі питання ми обговорюємо з головними редакторами, частіше за все частина матеріалів оплачується, а частина виходить на безкоштовній основі, або видання дають хороші знижки, саме тому, що це соціальні матеріали. Вимагати від ЗМІ повністю висвітлювати "соціалку" безкоштовно - це нереально, і ми це розуміємо. Але ми завжди на всі заходи запрошуємо засоби масової інформації, тому що це, в першу чергу, і гарний інформаційний привід, ми ще хочемо своїми діями закликати інші компанії, які працюють на території томської області займатися соціальними програмами. Навіть стосовно "плавучої поліклініки", на території томської області працюють сорок надрокористувачів, і тільки один організовує таку програму соціального інвестування як "плавуча поліклініка". Чи відбулися якісь зміни у Вашій роботі із засобами масової інформації з приходом кризи, знову ж до соціальної діяльності компанії? У принципі, нічого не змінилося, тому що у нас вже була вибудувана система роботи зі ЗМІ. Сказати, що криза вплинула на наші взаємини, я не можу, ця система є, вона працює. Чи змінився бюджет, що виділяється на соціальну відповідальність в умовах кризи? Взагалі, я б так не сказала, що бюджет сильно змінився, тому що як ми платили п'ять мільйонів на "плавучку", як ми відправляли гроші в районне соціально-економічний розвиток, так і відправляємо. Основні проекти залишилися, інша справа, що ми стали більш ретельно підходити до вибору тих проектів, в яких ми беремо участь. Мабуть, в Востокгазпроме є якась планка, нижче якої компанія не може скорочувати бюджет на соціальну відповідальність. Олена Віталіївна, чи займаєтеся Ви підготовкою соціальних звітів? На даний момент ми цим не займаємося, але ми завжди готуємо бекграунд, приурочені до певних заходів. Своєрідні звіти - це наші публікації в ЗМІ з соціальної діяльності, ми обов'язково висловлюємо в річному звіті, що було зроблено за минулий рік із соціального напрямку. Окремі звіти ми не готуємо, в нашій практиці цього поки немає, хоча, в майбутньому, було б чудово крім фінансових звітів надавати зацікавленим особам соціальний звіт, тим самим, заявляючи про соціальну відповідальність компанії. Інтерв'ю Козирєвої Галини Степанівни, начальника управління з кадрової політики ВАТ Востокгазпром. Галина Степанівна, як Ви б могли визначити поняття "корпоративна соціальна відповідальність"? Актуально або неактуально говорити сьогодні про КСВ? Безумовно, актуально, тому що будь-який бізнес повинен нести відповідальність за ту людину, яка працює і розвиває цей бізнес. Якщо говорити в цілому про корпоративну соціальну відповідальність, то відкривається дуже велике коло питань. Починаючи з забезпечення трудовими місцями, сприятливими умовами праці (а умови праці - це поняття дуже широке), відкритого конкурсного набору і закінчуючи корпоративними святами. Навіщо, на Вашу думку, компаніям необхідно займатися соціальною діяльністю? Які вигоди отримують компанії від КСВ? Я думаю, що якщо сьогодні компанія хоче розвиватися і мати стійке положення на ринку, то вона повинна займатися соціальною відповідальністю. Чому? Тому що якщо компанія буде правильно ставитися до своїх співробітників, у співробітників буде, по-перше, високий ступінь лояльності, по-друге, не буде великої плинності, а значить не треба додаткового вкладення для підготовки нового персоналу, а по-третє, буде прагнення працювати на цілі та імідж компанії. Галина Степанівна, розкажіть, будь ласка, побільше про тих соціальних програмах, які існують у Вашій компанії? У першу чергу, слід сказати про забезпечення того рівня оплати праці, які відповідає сьогодні рівнем життя. У Востокгазпроме ми намагаємося утримувати оплату праці на рівні ринку або трохи вище. Ми дуже ретельно вивчаємо рівень оплати праці в усіх нафтогазових компаніях нашого регіону, використовуючи тільки офіційні джерела однієї з провідних в світі консалтингових компаній Ernst & Young. За умови гарної роботи кожен співробітник може претендувати щорічно на підвищення заробітної плати за результатами оцінки персоналу, яку ми проводимо щороку. Для вахтових працівників, я вважаю, у нас взагалі шикарні умови. Вахтовий селище, наприклад, в Мильджіно відповідає рівню Чотиризірковий готель. Там є Інтернет-кафе, спортивний майданчик, комфортабельні номери і багато іншого, тобто створені всі умови побуту для працівників. Співробітники, також, мають безкоштовне медичне обслуговування і безкоштовне триразове харчування. Одне з досягнень компанії - це та система розвитку персоналу, яка у нас існує. Стільки грошей, скільки ми витрачаємо на навчання та розвиток свого персоналу, ніхто не витрачає. Відповідно до досліджень компанії Ernst & Young, Востокгазпром витрачає на навчання одного співробітника порядку 20000 рублів на рік. Ці гроші можуть бути витрачені і на перепідготовку, і на підвищення кваліфікації, і на навчання з якихось цільовими програмами. Плюс до цього, ми два рази на рік організуємо дитячий відпочинок, співробітники компанії в будь-який час можуть безкоштовно відвідувати спортивно-оздоровчий центр Луч, за підтримки якого Востокгазпром два рази на рік організовує корпоративні спартакіади. Не варто забувати і про тих святах, які компанія влаштовує для співробітників. На свята ми завжди запрошуємо естрадних артистів і влаштовуємо фуршет, ці події, мені здається, надовго запам'ятовуються співробітникам. Галина Степанівна, чи змінилася соціальна політика Вашої компанії з приходом економічної кризи? Ні, не змінилася. Нам навіть легше стало працювати з точки зору відбору персоналу, тому що на ринку з'явилися кадри, хороші професійні працівники, яких не було навіть пів року тому. І це набагато полегшило ситуацію з браком кадрів. А щодо формування бюджету цього року витрати на персонал не зменшилися ні на копійку. Всі основні напрямки, які були визначені, і про які я вже говорила, залишилися без зміни. А на розвиток персоналу було закладено навіть більше коштів, з урахуванням введення в експлуатацію нового родовища. Серед міжнародних компаній широко використовується практика підготовки соціальних звітів для цільових аудиторій. У Востокгазпроме існують соціальні звіти? Корпоративний соціальний звіт як окрема форма звітності в нашій компанії не існує, але один раз на квартал ми звітуємо перед Газпромом за свою соціальну діяльність і перед державною статистикою. Надалі, я думаю, для компанії було б доцільно готувати такі звіти. Як на Ваш погляд виглядає Росія на міжнародному тлі з точки зору розвитку механізмів соціальної відповідальності? Російські компанії виглядають по-різному. Абсолютна більшість компаній намагаються просто заплатити співробітникам заробітну плату і цим "відкупитись", і ні про яку соціальну захищеності мови не йде. Тому найбільше, що приваблює людей, що йдуть до нас на роботу - це відповідальність компанії за персонал, який у нас працює. На території томської області компаній з таким ось відповідальністю ні, це абсолютно точно. Що стосується Росії, по-перше, великий Газпром є соціально відповідальною компанією. Всі інші компанії в якихось областях займаються соціальною відповідальністю, але щоб також системно займатися цією діяльністю, як і Газпром, в умовах кризи, таких, я думаю, немає. Як Ви вважаєте, надалі буде розвиватися соціальна відповідальність бізнесу в Росії чи ні? Для того, щоб підприємства були соціально відповідальними, необхідний державний контроль і державний вплив. Це не означає, що треба втручатися у справи компаній, але повинні бути якісь привабливі речі для компанії, як наприклад, зниження податків, які б змушували підприємства хоча б мати якийсь мінімум соціальної відповідальності. Інтерв'ю Кириченко Олени Олександрівни, провідного спеціаліста відділу зв'язків з громадськістю ВАТ Газпром Грансгаз Томськ) Олена Олександрівна, чи займаєтеся Ви підготовкою соціальних проектів? Якщо так, то розкажіть, будь ласка, про них. Оскільки ми є дочірнім підприємством Газпрому, в компанії існує колективний договір, який гарантує працівникам соціальний пакет. Діти наших співробітників відпочивають на чорному морі, закордоном, в літніх таборах. Дітям північних районів компанія, також, надає можливість безкоштовного навчання газового справі в нашому навчальному центрі. Крім того, кожен співробітник має можливість медичного огляду один раз на рік і подальшого проходження лікування в кращих клініках міста. Також, раз на рік працівник компанії має право скористатися безкоштовно санаторно-курортним лікуванням у сибірських здравницям, на чорноморському узбережжі, до того ж, половина вартості путівки оплачується будь-якому члену сім'ї, а дітям до 10 років путівка оплачується 100%. Для дітей північних районів компанія проводить велику кількість різноманітних конкурсів. Крім того, серед співробітників проводиться масштабний фестиваль "Нові імена", у якому можуть взяти участь всі бажаючі та отримати гарні призи і можливість брати участь у фестивалі Газпрому Факел. Ну напевно, це всі основні напрямки соціальної відповідальності в нашій компанії. Олена Олександрівна, як Ви думаєте, навіщо компаніям необхідно займатися соціальною діяльністю? Які вигоди отримують компанії від КСВ? Якщо говорити про Трансгаз, то наша компанія займається соціальною відповідальністю за ініціативою Газпрому, оскільки є його дочірнім підприємством. Як сказав один з членів правління Газпрому, Кузьмін, на останньому фестивалі Факел, що проходив у Гелінжіке: "Ми на людях не економимо!". Ось так і наша компанія не економить на людях. Чи співпрацюєте Ви з адміністрацією томської області при підготовці соціальних програм? Так, звичайно. Наприклад, наша компанія підтримала першою томський карнавал, другий підтримали. Потім число учасників стало збільшуватися і ми потихеньку відійшли від цієї справи, тому що як така реклама нам не потрібна. Які, все-таки, переваги Ви могли б виділити у компанії, яка займається соціальною відповідальністю перед компанією, яка цим не займається? По-перше, соціальна відповідальність ефективно працює на позитивну репутацію компанії. Ми знаємо, що на даний момент при наборі персоналу Газпром та газпромівські структури лідирують на ринку праці. Репутація компанії сьогодні дорогого коштує. Олена Олександрівна, які больові точки або гострі проблеми в питаннях КСВ Ви могли б виділити особливо? З якими проблемами доводилося стикатися Вам? Як правило, серйозних проблем у нас не виникає, тому що якщо компанія йде з установкою дати щось людям, то вони це з задоволенням приймають. Чи викликають соціальні програми інтерес у ЗМІ, або доводиться замовляти матеріали? Звичайно, у нас є бюджет на це, тому що реалізація соціальних програм - це теж реклама. Ми зацікавлені розповісти про свою соціальну діяльність, тому що, дізнавшись про це, багато компаній можуть щось перейняти у нас і почати займатися соціальною діяльністю, що, безумовно, матиме позитивний вплив не розвиток області. Олена Олександрівна, як змінилася соціальна політика Вашої компанії з приходом економічної кризи? Всі проекти, які були - залишилися, бюджет на рік був затверджений. Звичайно, якісь коригування на рівні Газпрому відбулися, але пріоритетні напрямки соціальної політики залишилися. Олена Олександрівна, як, на Ваш погляд, виглядає Росія на міжнародному тлі з точки зору розвитку механізмів соціальної відповідальності? Соціальна відповідальність - це, перш за все, гідна заробітна плата. Як може виглядати Росії на міжнародному рівні з таким низьким рівнем заробітної плати? Ми не вийдемо на міжнародний рівень ніколи, поки в нашій країні працівники медичної та освітньої сфери отримуватимуть таку низьку заробітну плату. Є, звичайно, компанії, керівництво яких розуміє всю важливість соціальної відповідальності, але таких компанії поки що дуже мало. Інтерв'ю Чупіної Злати Борисівни, провідного спеціаліста відділу по роботі з персоналом управління з кадрової політики ВАТ "Востокгазпром". Злата Борисівна, як Ви б могли визначити поняття "корпоративна соціальна відповідальність"? Актуально або неактуально говорити сьогодні про КСВ? Корпоративна соціальна відповідальність, з моєї точки зору, - це внесок компанії у своїх співробітників і в регіон. Я вважаю, що говорити про соціальну відповідальність бізнесу стало досить актуальним, особливо з приходом кризи. Розкажіть, будь ласка, побільше про тих соціальних програмах, які існують у Вашій компанії? У першу чергу, Востокгазпром м забезпечує своїм співробітником гідний рівень оплати праці, а також серйозний соціальний пакет. Також, не варто забувати про ті умови праці, в яких працюють вахтовики - це зручні двомісні номери, можливість відвідування спортивного залу, доступ в Інтернет в гуртожитку, безкоштовна доставка до місця роботи і багато що інше. Наступним напрямком є розвиток персоналу та підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників. Компанія прагне до того, щоб робота у ВАТ "Востокгазпром" приносила задоволення, допомагала досягти успіхів у професійному та кар'єрному зростанні. Велику увагу керівництво ВАТ "Востокгазпром" приділяє професійній підготовці та перепідготовці кадрів. Основне завдання в цьому напрямку - зробити компанію самонавчальної. Всі співробітники компанії мають можливість займатися спортом безкоштовно, відвідуючи оздоровчо спортивний центр "Промінь". Але самим серйозним стимулом до розвитку по-справжньому спортивного руху в компанії є участь співробітників у власних корпоративних змаганнях і спартакіадах "Газпрому". Перший рік ми дуже важко набирали команду, було складно переконувати людей. Але коли люди з'їздили на спартакіаду "Газпрому" - позмагалися на одних спортивних аренах з чемпіонами та майстрами спорту, побачили до чого потрібно прагнути - отримали потужний стимул до розвитку. До того ж наша компанія заохочує тих, хто відстоює спортивну честь "Востокгазпрома" на змаганнях. Повернувшись з першої газпромівської спартакіади, частина співробітників стала цілеспрямовано тренуватися в секціях: легка атлетика, футбол, волейбол, настільний теніс. Можна сказати, що вже з першої спартакіади склався кістяк команди, який тримає особливу енергетику, залучаючи до своєї орбіти нових людей - колег по роботі. Сьогодні спортсмени "Востокгазпрома" серйозно готуються до участі в черговий спартакіаді "Газпрому". Пройде вона 17-24 серпня наступного року в Єкатеринбурзі. У програму спартакіади включені легка атлетика, річний поліатлону, волейбол, гирьовий спорт, футбол, плавання і стрітбол. При цьому в секціях, відкритих для тренувань збірної команди компанії, можуть займатися не тільки ті, хто вже чогось досяг у цих видах спорту, а й ті, хто робить у них перші кроки і налаштований на участь у корпоративних спартакіадах. Обмеження стосуються лише секції з плавання. У басейні займаються тільки члени збірної команди. Взагалі, сьогодні тих, хто готується до спартакіаді, - від 40 до 50 осіб. А займаються "для себе" - близько 150. Хтось вранці заглядає до спорткомплексу, хтось - вдень, хтось - ввечері. Для відпочиваючої вахти "Томскгазпрома" краще за все час до 18 годин, коли завантаженість спортивних залів менше. А ось співробітники офісу підтягуються після роботи. Безумовно, "оздоровчі заходи" на базі сучасного спортивного комплексу - задоволення не з дешевих: при самостійній оплаті кожному бажаючому займатися довелося б заплатити близько двох тисяч рублів. Тим не менш, всі витрати по відвідуванню працівниками "Востокгазпрома" спортивного комплексу (крім SPA-зони) бере на себе компанія, підтримуючи усвідомлене бажання своїх співробітників бути здоровими. Злата Борисівна, чи змінилася соціальна політика Вашої компанії з приходом економічної кризи? Ні, не змінилася. За формування бюджету цього року витрати на персонал не зменшилися ні на копійку. Всі основні напрямки, які були визначені, і про які я вже говорила, залишилися без зміни. А на розвиток персоналу було закладено навіть більше коштів, з урахуванням введення в експлуатацію нового родовища. Серед міжнародних компаній широко використовується практика підготовки соціальних звітів для цільових аудиторій. Як Ви вважаєте, Востокгазпрому необхідний такий звіт? Я вважаю, що було б чудово випускати звіт про соціальну діяльність компанії. Адже нашій компанії є що розповісти і показати людям. Компанія витрачає велику кількість коштів на соціальну відповідальність і зацікавлений особи повинні знати про це. Додаток Г. Бланк анкети для соціального звіту Шановні читачі! ВАТ "Востокгазпром" дуже цінує Вашу думку про представленому соціальному звіті. Ми будемо Вам вдячні, якщо Ви відповісте на питання нашої анкети. Ваші відгуки обов'язково будуть враховані при підготовці наступного звіту. 1. Чи знайшли Ви корисної наведену у звіті інформацію? Так Ні 2. Чи зацікавлені Ви в отриманні наступних корпоративних соціальних звітів ВАТ "Востокгазпром"? Ні Так. Якщо так, то вкажіть адресу та одержувача: _______________________ 3. Які додаткові теми доцільно розглянути в майбутніх корпоративних соціальних звітах компанії? _________________________ 4. Які розділи звіту, на Ваш погляд, найбільш змістовні, а які вимагають доопрацювання і в чому саме? ______________________________ 5. Як Ви оцінюєте звіт з точки зору: Повноти представленої інформації 5 4 3 2 Вигоди пошуку потрібної інформації 5 4 3 2 Дизайну і структури 5 4 3 2 Стилю викладу 5 4 3 2 6. Ви є: Акціонером Представником фінансових / інвестиційних компаній / банків Працівником Компанії та / або її дочірнього товариства Співробітником підприємства - постачальника Представником органів державної влади Представником ЗМІ Жителем регіону діяльності компанії Додаток Д. SWOT-аналіз ВАТ "Востокгазпром"
|