Особливості формування і управління портфелем цінних паперів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
"1-3" Вступ
1. Теоретичні основи управління портфелем цінних паперів
1.1 Види цінних паперів та оцінка їх прибутковості
1.2 Формування і управління портфелем цінних паперів
1.3 Оптимізація портфеля цінних паперів на основі сучасної теорії портфеля
2. Фінансово-економічна характеристика ВАТ КБ «Севергазбанк»
2.1 Економічна характеристика ВАТ КБ «Севергазбанк»
2.2 Фінансова характеристика ВАТ КБ «Севергазбанк»
3. Удосконалення управління портфелем цінних паперів ВАТ КБ «Севергазбанк»
3.1 Формування та оцінка портфеля цінних паперів ВАТ КБ «Севергазбанк»
3.2 Управління портфелем цінних паперів ВАТ КБ «Севергазбанк»
3.3 Заходи щодо вдосконалення портфеля цінних паперів ВАТ КБ «Севергазбанк» та їх економічне обгрунтування
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури

Введення
Інвестиційний портфель банку включає в себе реальні та фінансові інвестиції. У даній роботі розглянуто один із видів інвестування - це інвестиції в цінні папери.
У найбільш широкому сенсі слово «інвестувати» означає розлучитися з грошима сьогодні, щоб отримати велику їх суму в майбутньому. Два фактори зазвичай пов'язані з цим процесом - час і ризик. Віддавати гроші доводиться зараз і в певній кількості. Винагорода надходить пізніше, якщо надходить взагалі, і його величина заздалегідь не відома.
Нерідко проводять відмінність між інвестуванням і заощадженнями. Заощадження визначаються як «відкладене споживання». У свою чергу під інвестуванням розуміється даний вкладення коштів, що збільшує національний продукт у майбутньому. Крім того, доцільно провести різницю між реальними (капітальними) та фінансовими інвестиціями.
Реальні інвестиції зазвичай включають інвестиції в який-небудь тип матеріально відчутних активів, таких як земля, нерухомість, обладнання, заводи. Фінансові ж інвестиції представляють собою вкладення у цінні папери: акції, облігації і т.д. У примітивних економіках основна частина інвестицій відноситься до реальних, в той час як у сучасній економіці більша частина інвестицій представлена ​​фінансовими інвестиціями. Високий розвиток інститутів фінансового інвестування в значній мірі сприяє зростанню реальних інвестицій. Як правило, ці дві форми є взаємодоповнюючими, а не конкуруючими.
Прийнявши рішення про доцільність інвестування коштів у фінансові активи, інвестор найчастіше працює не з окремим активом, а з деяким їх набором, званим портфелем цінних паперів, або інвестиційним портфелем.
У ситуації, що світовій практиці фондового ринку під інвестиційним портфелем розуміється якась сукупність цінних паперів, що належать фізичній або юридичній особі, яка виступає як цілісний об'єкт управління. Це означає, що при формуванні портфелю і надалі, змінюючи його склад, структуру менеджер-керуючий формує нове інвестиційне якість із заданим співвідношенням ризик / дохід. Однак створений портфель являє собою певний набір з корпоративних акцій, облігацій з різним ступенем забезпечення і ризику і паперів з фіксованим гарантованим державою доходом, тобто з мінімальним ризиком втрат по основній сумі і поточних надходжень - дивідендів, відсотків. Теоретично портфель може складатися з паперів одного виду. Його структуру можна змінити шляхом заміщення одних паперів іншими. Разом з тим кожен цінний папір окремо не може досягти подібного результату. Сенс портфеля - поліпшити умови інвестування, додавши сукупності цінних паперів такі інвестиційні характеристики, які недосяжні з позиції окремо взятого цінного паперу і можливі тільки при їх комбінації. Таким чином, портфель цінних паперів є тим інструментом, за допомогою якого інвестору забезпечується необхідна стійкість доходу при мінімальному ризику.
Дипломна робота присвячена актуальній для економіки, що розвивається проблеми формування і управління портфелем цінних паперів. Мета роботи - виявити найбільш закономірні процеси управління і формування портфеля цінних паперів у комерційному банку. Для повного освячення обраної теми були поставлені наступні завдання:
виявити основні теоретичні передумови управління портфелем цінних паперів;
провести фінансово-економічний аналіз об'єкта дослідження;
проаналізувати ключові моменти у формуванні та управлінні портфелем цінних бумах у ВАТ КБ «Севергазбанк»;
намітити шляхи вдосконалення управління портфелем цінних паперів у ВАТ КБ «Севергазбанк».
В якості об'єкта дослідження був обраний комерційний банк (ВАТ КБ «Севергазбанк»), так як саме банки є найбільш крупними інвесторами і активними учасниками фондового ринку.
У теоретичній частині даються характеристики різних видів цінних паперів, і розкривається процес формування і управління портфелем цінних паперів. У цьому розділі також представлені варіанти оптимізації портфеля цінних паперів.
Для того щоб сформувати оптимальний портфель цінних паперів необхідно розробити інвестиційну стратегію, яка грунтується на аналізі прибутковості від вкладення, часу інвестування та аналізі виникаючих при цьому ризики. Чим вище ризики на ринку цінних паперів, тим більше вимог пред'являється до якості управління портфелем. Процес управління спрямований на збереження основного інвестиційної якості портфеля і тих властивостей, які відповідають інтересам його держателя.
Другий розділ дає фінансово-економічну характеристику ВАТ КБ «Севергазбанк» як об'єкта дослідження.
У роботі теоретичні аспекти переплітаються з практичними матеріалами (третій розділ) по обраному об'єкту дослідження (ВАТ КБ «Севергазбанк»).
Методи, за допомогою яких буде проводитися дослідження: описові, статистико-економічні та монографічні методи.
При написанні роботи використовувалися фактичні дані зі звітів по роботі ВАТ КБ «Севергазбанк».

1. Теоретичні основи управління портфелем цінних паперів
1.1 Види цінних паперів та оцінка їх прибутковості
Цінні папери є документами майнового змісту, які пов'язані з майновими правами таким чином, що останні без цих документів не можуть бути ні здійснені, ні передані іншим особам.
У залежності від висловлених на папері прав, можна виділити кілька видів цінних паперів [1, 2]:
грошові папери (облігації, векселі, казначейські зобов'язання, чеки і т.д.);
товарні папери, що закріплюють права володіння майном (коносаменти, делівері-ордери, складські свідоцтва і т.д.):
папери, що закріплюють право участі в якій-небудь компанії (акції, сертифікати на акції, призначені для користувача свідоцтва і.т.д.)
У залежності від способу легітимації особи як власника права розрізняють:
цінні папери на пред'явника, коли власником визнається особа, яка пред'явила документ:
іменні папери, що містять позначення власника на самій цінним папером;
ордерні папери, які передбачають можливість передачі іншим особам шляхом здійснення спеціальної передавальної запису (індосаменту) на зворотному боці документа.
Важливими якостями цінного папера є її прибутковість і ліквідність. Як правило, ці характеристики перебувають в обернено пропорційній залежності: чим вища ліквідність цінного паперу, тим менше її прибутковість,
Ліквідні (легко реалізовані папери) утворюють частина оборотного капіталу компанії-власника і можуть бути в разі потреби легко реалізовані на ринку цінних паперів (перетворені в готівку).
Акцією визнається цінний папір, що засвідчує право її власника (акціонера) на отримання частини прибутку акціонерного товариства (АТ) у вигляді дивідендів, на участь в управлінні справами АТ і на частину майна, що залишилося після ліквідації АТ. Право на випуск акцій мають лише акціонерні товариства. Акції випускаються без встановленого терміну звернення [1, 2].
Основною характеристикою акції є її курсова вартість. Під курсом акції розуміється відносна величина, що показує, у скільки разів поточна вартість акції (за якою її можна придбати в даний час на ринку) більше номіналу. Курс акцій перебуває в прямій залежності від одержуваного по ним дивіденда й у зворотної залежність від прийнятною для покупця норми прибутку, яка визначається як норма позичкового відсотка з надбавкою за ризик. Крім цього на курс акції впливає величина попиту і пропозиції на ринку цінних паперів.
Важливою властивістю акції, що відрізняє її від інших цінних паперів, є те, що акція дає її власнику право на управління суспільством, яке реалізується на загальних зборах акціонерів. Ступінь впливу акціонера на хід справ у АТ прямо пропорційна розміру коштів, які він вклав у статутний капітал АТ.
Основною характеристикою акції, що характеризує її інвестиційну цінність, є її сукупна дохідність. Вона знаходиться за формулою:
, Руб. (1)

де - Ставка дивіденду (%), яка залежить від суми виплаченого за підсумками року дивіденду - ДК (руб.);
ДK = (К2-К1) - зміна курсової вартості (різниця між курсом на поточний момент К2 і курсом, за яким акція була придбана К1) - в частках одиниці; Н - номінал акції (грн.).
Іноді знаходять поточний капіталізований дохід, який визначається за формулою:
ДТК = Н * С/100 * t / Т * (å (1 + Сп/100) * (К-Р)) * (1-Снв/100) * (1-Сн/100), (2)
де С - річна ставка поточного доходу,%;
t - період, за який нараховується дохід, міс.;
Т - тривалість періоду, міс.;
К - кількість періодів нарахування доходу за час перебування цінних паперів в інвестора;
Сп - ставка доходу за депозитами (накопичувальним) вкладами за період нарахування дивідендів або відсотків,%;
Р - порядковий номер члена ряду, р = 1, ..., К;
СНО - ставка податку на дохід за депозитними 9накопітельним) вкладам;
Сп - ставка податку на операції з ЦП, руб.
Прибутковість служить вихідною величиною для розрахунку більш загальної характеристики акції - чистого прибутку придбання:
, (3)
де PC - ринкова вартість на момент придбання акції.
Курс акції - це капіталізований дивіденд, він дорівнює сумі грошового капіталу, яка, будучи вкладеною в банк або відданої в позику, дасть дохід, рівний дивіденду, одержуваному по акції [2]. Тому дійсна вартість акції (курс) може бути знайдена за формулою:
, (4)
де Д - ставка дивіденду за останній рік (%);
С6 - ставка облікового банківського відсотка (%).
Однак реальний курс акцій різних емітентів в кожен момент часу зазвичай відрізняється від дійсної вартості акції, так як на нього додатково впливають фактори попиту та пропозиції фондового ринку. Тому для розрахунку курсового доходу використовують формулу:
Дк = (Цр-ЗКР-Цп-ЗКП) - (Цр-Цп) * Снк/100, (5)
де Цр - ціна реалізації ЦП, руб.;
ЗКР - комісійні виплати за реалізацію ЦП. Руб.;
Цп - ціна придбання ЦП, руб.;
ЗКП - комісійні виплати при придбанні ЦП, руб.;
РНК - ставка податку на дохід у вигляді курсової різниці,%.
Для оцінки інвестиційної цінності акцій використовуються і інші показники, наприклад [3, 4]:
курс / чистий прибуток - (К / П);
дивіденд на акцію - (ДВ / А);
прибуток на акцію - (П / А).
У перекладі з латинської «облігація» буквально означає «зобов'язання». Мається на увазі зобов'язання відшкодування взятої в борг суми, тобто боргове зобов'язання. Організація, що випустила облігації (емітент) виступає в ролі позичальника грошей, а покупець облігації (інвестор) виступає в ролі кредитора. Строго кажучи: облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ній термін зі сплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено правилами випуску) [1].
Основні відмінності облігації від акції:
облігація приносить дохід тільки протягом суворо певного, зазначеного в ній терміну;
на відміну від нічим не гарантованого дивіденду по простій акції облігація зазвичай приносить її власникові дохід у вигляді заздалегідь встановленого відсотка від номінальної вартості (номіналу облігації, зазначеного в ній самій);
облігація акціонерного товариства не дає права виступати її власнику в якості акціонера цього товариства, тобто не дає права голосу на зборах акціонерів.
Дохід за облігаціями зазвичай нижче доходу по акціях, але він більш надійний, тому що у меншій мірі залежить від ситуації на ринку і циклічних коливань в економіці. Тому облігації є більш привабливими цінними паперами для багатьох категорій людей, що піклуються не тільки про прибутковість, але і про надійність своїх вкладів [1, 2].
Сьогодні в Росії можна зустріти кілька типів цих цінних паперів: облігації внутрішніх (державних) та місцевих (муніципальних) позик, а також облігації підприємств та акціонерних товариств.
Облігації бувають наступних типів:
іменні - власники таких облігацій реєструються в особливій книзі, тому такі облігації зазвичай бескупонние;
«На пред'явника» - має спеціальний купон, що є свідченням права власника облігації на отримання відсотків при настанні відповідних термінів;
крім цього облігації можуть бути вільно обертаються або з обмеженим колом обігу. Облігації державних і муніципальних позик випускаються на пред'явника. Облігації акціонерних товариств та підприємств випускаються як іменними, так і на пред'явника.
Номінальна ціна облігації служить базою при подальших перерахунках і при нарахуванні відсотків. Крім неї облігації мають викупну ціну, яка може збігатися, а може й відрізнятися від номінальної у залежності від умов позики. По ній облігація викуповується (погашається) емітентом після закінчення терміну позики. Крім цього облігація має ринкову ціну, визначену умовами позики і ситуацією, що склалася на даний момент на ринку облігацій. Курс облігації - це значення ринкової ціни, виражене у відсотках до номіналу. Якщо облігації продаються нижче номіналу, а погашаються за номіналом, кажуть що продаж проводиться «з дисконтом». Якщо облігації продаються за номіналом, а погашаються з нарахуванням додаткових відсотків, кажуть, що облігації погашаються «з премією» [4].
Середній курс облігацій коливається під впливом зміни попиту і пропозиції, а також норми позичкового відсотка. Інакше кажучи, чим більший відсоток у поточний момент гарантують своїм вкладникам банки, тим нижче ціна облігації з фіксованим відсотком. Курс облігації знаходиться за формулою:
, (6)

де Ск - річний відсоток за облігації (купонний відсоток);
Сб - позичковий (банківський) відсоток;
То - термін, на який випущена облігація (число років);
Н - номінал облігації (грн.)
При зміні облікової ставки змінюється і курс облігації:
, (7)
де Т - число років, що залишилися до погашення облігації;
Сб1 - стара облікова ставка (%); Сб2 - нова облікова ставка (%).
Купонний дохід (реалізований дохід) завжди визначається по відношенню до номінала:
, (8)
де Ск - купонна ставка;
Ставка поточного доходу, як правило, визначається по відношенню до ціни придбання облігації:
Ст = ДХ / PC, (9)
де РC - ринкова вартість (ціна придбання) облігації.
1.2 Формування і управління портфелем цінних паперів
Основні принципи формування портфеля інвестицій [2, 4, 5]:
безпеку вкладень (стабільність доходу, невразливість на ринку інвестиційного капіталу);
прибутковість вкладень;
зростання вкладень;
ліквідність вкладень.
Методом зниження серйозних втрат в інвестуванні служить диверсифікація фінансових вкладень, тобто придбання певного числа різноманітних фінансових активів (від 10 і більше).
Існує певна залежність між ризиком і диверсифікацією портфеля. Загальний ризик портфеля складається з двох частин:
диверсифікований ризик (не систематичний), який піддається керуванню;
недиверсифікований, систематичний - не піддається управлінню.
Під диверсифікацією розуміється інвестування фінансових коштів у більш ніж один вид активів. Диверсифікований портфель являє собою комбінацію різноманітних цінних паперів, складену і керовану інвестором. Застосування диверсифікованого портфельного підходу до інвестицій дозволяє максимально знизити ймовірність неотримання доходу [5, 6].
Для того щоб підрахувати норму доходу за наявності певного портфеля, застосовується наступна формула:
РП = Д1Р1 + Д2Р2 +...+ ДnРn, (10)
де РП - норма дохідності всього портфеля; Р1, Р2, Рn - норми прибутковості окремих активів; Д1, Д2, ДN - частки відповідних активів у портфелі.
Диверсифікація портфеля цінних паперів знижує ризик в інвестиційній справі, але не скасовує його повністю. Останній залишається у вигляді так званого недиверсифікованого ризику, тобто ризику, що виникає з загального стану економіки.
Розробка інвестиційної стратегії завжди грунтується на аналізі прибутковості від вкладення коштів, часу інвестування і виникаючих при цьому ризиків. Ці фактори у взаємозв'язку визначають ефективність капіталовкладень у той чи інший інструмент фондового ринку.
Портфельне інвестування з пасивним управлінням. Основоположний принцип у пасивному управлінні можна сформулювати так: «купив і храни». Однак його реалізація передбачає формування широко діверсіфіціруемого портфеля, що включає в себе випуски з різними термінами погашення, і заміну випусків у міру їх погашення. Для забезпечення своєчасної ревізії здійснюється моніторинг фондового ринку. Пасивне управління портфелем вимагає витрат: зниження ризику супроводжується збільшенням витрат на його скорочення і тому дана інвестиційна стратегія застосовується банківськими та великими корпоративними інвесторами [7].
Портфельне інвестування з активним управлінням. Засноване на постійному переструктурування портфеля на користь найбільш дохідних у даний момент облігацій. Ця схема найбільш складна, так як вимагає не тільки великої аналітичної роботи на основі постійно одержуваної і оброблюваної інформації з біржі, але і дорогих технічних систем і технологій, що забезпечують надходження і обробку інформації з ринку в режимі реального часу. Активне управління - самий витратний варіант інвестування. Тому цю схему, як правило, використовують великі інвестиційні компанії, банки-дилери та інші професіонали, які мають спеціальними аналітичними відділами та достатніми засобами [7].
Доходи по портфельним інвестиціям є валовий прибуток за всієї сукупності паперів, включених у той чи інший портфель з урахуванням ризику.
Тип портфеля - це її інвестиційна характеристика, заснована на співвідношенні прибутку і ризику. При цьому важливим ознакою при класифікації типу портфеля і те, яким способом і за рахунок якого джерела даний дохід отримано: за рахунок зростання курсової вартості або за рахунок поточних виплат - дивідендів, відсотків (рис.1) [8].

Рисунок 1 - Типи портфелів за джерелами доходу з цінних паперів
Якщо розглядати типи портфелів залежно від ступеня ризику, який сприймає інвестор, то необхідно згадати їх класифікацію, згідно з якою вони діляться на консервативні, помірковано-агресивні, агресивні і нераціональні. Ясно, що кожному типу інвестора буде відповідати і свій тип портфеля цінних паперів: високонадійний, але низько дохідний; диверсифікований; ризикований, але високоприбутковий, безсистемний (табл.1).

Таблиця 1 - Зв'язок між типом інвестора і типом портфеля
Тип інвестора
Мета інвестування
Ступінь ризику
Тип цінного паперу
Тип портфеля
Консервативний
Захист від інфляції
Низька
Державні цінні папери, акції та облігації великих стабільних емітентів
Високонадійний, але низько дохідний
Помірно-агресивний
Тривале вкладення капіталу і його зростання
Середня
Мала частка державних цінних паперів, велика частка цінних паперів великих і середніх, але надійних емітентів з тигельної ринкової історією
Диверсифікований
Агресивний
Спекулятивна гра, можливість швидкого зростання ітоженних коштів
Висока
Висока частка високодохідних цінних паперів невеликих емітентів, венчурних компаній і т.д.
Ризикований, але високоприбутковий
Нераціональний
Немає чітких цілей
Низька
Довільно підібрані цінні папери
Безсистемний
Таке інвестиційне якість портфеля, як ліквідність, як відомо, означає можливість швидкого перетворення портфеля в грошову готівку без втрати його вартості.
Всі операції на ринку з цінними паперами пов'язані з ризиком. Учасники цього ринку беруть на себе найрізноманітніші ризики - зниження доходності, прямих фінансових втрат, упущеної вигоди. Проте в кожному конкретному випадку доводиться враховувати різні види фінансового ризику [9].
На практиці для визначення ризику користуються методами оцінки ступеня статистичного зв'язку між доходом на одиницю капіталу, що приносяться даної цінним папером і середнім доходом всіх цінних паперів фондового ринку на одиницю вкладень. Якщо відносна ціна ризику більше одиниці, значить, даний вид цінних паперів, характеризується більшою ризикованістю порівняно з фондовим ринком в цілому і навпаки.
Знаючи середній дохід на одиницю вкладеного капіталу за гарантованими і по ризикованих цінних паперів, а, також знаючи величину середнього відхилення фактично отриманого доходу по ризикованих цінних паперів від середнього доходу, можна порахувати «ціну ризику»:
. (11)
Управління портфелем цінних паперів відображено на малюнку 1 додатка 1.
Чим вище ризики на ринку цінних паперів, тим більше вимог пред'являється до портфельному менеджеру за якістю управління портфелем. Ця проблема особливо актуальна в тому випадку, якщо ринок цінних паперів мінливий. Під управлінням розуміється застосування до сукупності різних видів цінних паперів певних методів і технологічних можливостей, які дозволяють зберегти спочатку інвестовані кошти; досягти максимального рівня доходу; забезпечити інвестиційну спрямованість портфеля.
Тому необхідна поточна коригування структури портфеля на основі моніторингу факторів, які можуть викликати зміну в складові портфеля. Сукупність застосовуваних до портфеля методів і технічних можливостей представляє спосіб управління, який може бути охарактеризований як «активний» і «пасивний» [7].
Першим і одним з найбільш дорогих, трудомістких елементів управління, є моніторинг, який представляє собою безперервний детальний аналіз: фондового ринку, тенденцій його розвитку, секторів фондового ринку, інвестиційних якостей цінних паперів. Таким чином, кінцевою метою моніторингу є вибір цінних паперів, що володіють інвестиційними властивостями, відповідними даного типу портфеля.
Моніторинг є основою як активного, так і пасивного способу управління. Активна модель управління припускає ретельне відстеження і негайне придбання інструментів, що відповідають інвестиційним цілям портфеля, а також швидка зміна складу фондових інструментів, що входять у портфель.
Вітчизняний фондовий ринок характеризується різкою зміною котирувань, динамічністю процесів, високим рівнем ризику. Все це дозволяє вважати, що його станом адекватна активна модель моніторингу, яка робить управління портфелем ефективним [5, 9].
Для того, щоб більш точно орієнтуватися в обстановці на ринку цінних паперів і уявляти собі тенденції зміни їх курсової вартості, можна як інструмент прогнозування використовувати різні статистичні пакети, такі як STATGRAF, STATISTICA та інші спеціалізовані програми. Прогноз, нехай навіть і приблизний, часто дозволяє приймати більш ефективні рішення.
1.3 Оптимізація портфеля цінних паперів на основі сучасної теорії портфеля
Для прийняття інвестиційного рішення необхідно відповісти на основні питання: яка величина очікуваного доходу, який передбачуваний ризик, наскільки адекватно очікуваний дохід компенсує передбачуваний ризик.
Допомогти вирішити ці проблеми дозволяє сучасна теорія портфеля, засновником якої є Гаррі Марковіц. Ця теорія виходить з припущення, що інвестор має в своєму розпорядженні певну суму грошей для здійснення інвестицій на певний період часу, в кінці якого він продає свої інвестиції і або витратить гроші, або реінвестує їх [7, 10].
Уточнимо, що під ризиком розуміється ймовірність недоотримання доходу з інвестицій. Показник «очікувана норма доходу» визначається за формулою середньої арифметичної зваженої:
, (12)
де - Очікувана норма доходу;
ki - норма доходу при i-тому стані економіки;
P - ймовірність настання i-го стану економіки;
n - номер ймовірного результату.
При цьому під доходом розуміється те, що загальний дохід, отриманий інвестором за весь період володіння цінним папером (дивіденди, відсотки плюс продажна ціна), поділений на покупну ціну цінного паперу. Таким чином, для акції він дорівнює:
(D1 + P1) / Ро, (13)
а для облігації:
(I1 + P1) / Po, (14)
де D1 - очікувані дивіденди в кінці періоду;
I1 - очікувані процентні платежі в кінці періоду;
D1 - очікувана ціна в кінці періоду (продажна ціна);
Ро - поточна ринкова ціна чи покупна ціна.
Наприклад, якщо очікується, що вартість акції, що продається зараз за $ 50, до кінця року підвищиться до $ 60, а щорічні дивіденди в розрахунку на 1 акцію складуть 2 ... 5%, то (D1 + P1) / Po = (2,5 +60) / 50 * 100 = 125%.
Для прикладу розрахуємо очікувану норму доходу по акціях 2-х компаній А і В (табл. 2).
Таблиця 2 - Розрахунок очікуваної норми доходу
Стан економіки
Імовірність
Норма доходу з інвестицій по акціях
A
B
Глибокий спад
0,05
-3,0
-2,0
Невеликий спад
0,2
7,0
8,0
Середнє зростання
0,5
11,0
14,0
Невеликий підйом
0,20
14,0
16,0
Потужний підйом
0,05
21,0
26,0
Очікувана норма доходу
10,6
13,0
Як показник ризику (відхилення від очікуваної норми доходу) зазвичай використовують показник «стандартна девіація» або середнє відхилення, що є квадратним коренем варіації:
(15)
Стандартна девіація - це середнє квадратичне відхилення від очікуваної норми доходу. По акціях А стандартна девіація складе 5 ... 2%. Тоді у разі нормального (симетричного) розподілу доходу за даним проектом з теорії ймовірностей в 68 з 100 випадків (точніше, з імовірністю 68,26%) майбутній дохід виявиться між 7,8 і 18,2%.
Для порівняння інвестицій з різною прибутковістю необхідно визначити відносну величину ризику за кожною з них. У цих цілях розраховують показник "коефіцієнт варіації». Коефіцієнт варіації являє собою ризик на одиницю очікуваного прибутку і розраховується як відношення стандартної девіації до очікуваної номі доходу:
(16)
Розрахувавши всі показники (очікувана норма доходу, варіація, девіація, коефіцієнт варіації) для двох видів акціq, зведемо в таблицю 3.
Таблиця 3 - Оцінка очікуваного прибутку і ризику
Показники
Акції А
Акції В
Очікувана норма доходу
10,60
13,00
Варіація
19,64
27,00
Стандартна девіація
4,43
5,2
Коефіцієнт варіації
0,42
0,40
Дані таблиці 3 показують, що визначення ризикованості фінансового інструменту пов'язано з тим, яким чином здійснюється облік чинника ризику. При оцінці абсолютного ризику, який характеризується показником стандартної девіації, акції В здаються більш ризикованими ніж акції А. Однак якщо враховувати відносний ризик, тобто ризик на одиницю очікуваного доходу, то більш ризикованими виявляться акції О.
Згідно з одними дослідженнями добре диверсифікований портфель, що усуває більшу частину несистематичного ризику, повинен містити 10 різних видів цінних паперів, згідно з іншими 30-40. Подальше збільшення розмірів портфелю недоцільно, так як витрати по управлінню настільки диверсифікованим портфелем будуть дуже великі і зведуть нанівець вигоди, отримані від його диверсифікації [7, 11].
Більш наочно уявити вплив величини портфеля на ризик по портфелю інвестицій можна, звернувшись до малюнка 2.

Малюнок 2 - Графічне зображення впливу величини портфеля на ризик по портфелю цінних паперів
Графік (рис.2) показує, що ризик по портфелю, що складається з акцій, представлених на Нью-йоркській фондовій біржі, має тенденцію до зниження із збільшенням числа акцій, що входять у портфель. Отримані дані свідчать, що стандартна девіація по портфелю, що складається з однієї акції на цій біржі, становить приблизно 28%. Портфель, що містить всі зареєстровані на біржі акції (у момент дослідження їх було 1500), званий ринковим портфелем, має стандартну девіацію близько 15,1% [6]. Таким чином, включення в портфель більшої кількості акцій дозволяє скоротити ризик по портфелю практично в два рази.
Таким чином, для формування оптимального за складом, прибутковості і ризиків портфеля цінних паперів, необхідно користуватися цілим комплексом інструментів: технології аналізу прибутковості і ризикованості портфеля, методики аналізу стану ринку цінних паперів, спеціалізоване програмне забезпечення, - що дозволить дати максимально точний прогноз по портфелю цінних паперів.

2. Фінансово-економічна характеристика ВАТ КБ «Севергазбанк»
2.1 Економічна характеристика ВАТ КБ «Севергазбанк»
Фірмове (повне офіційне) найменування банку російською мовою - Відкрите акціонерне товариство комерційний банк розвитку газової промисловості Півночі «Севергазбанк». Скорочене фірмове найменування банку російською мовою - ВАТ КБ «Севергазбанк».
Фірмове (повне офіційне) найменування банку англійською мовою - The Open Joint-Stock Company Commercial Bank of Development of Gas Industry of the North «SEVERGAZBANK». Скорочене фірмове найменування банку на англійській мові - Joint-Stock Bank «SEVERGAZBANK».
ВАТ КБ «Севергазбанк» розташований за адресою: Росія, м. Вологда, вул. Благовіщенська, буд.2.
Заснований у Вологді в 1993 році як Акціонерно-комерційний банк «МАРС-БАНК». Зареєстровано Центральним банком Російської Федерації 29 квітня 1994 року, реєстраційний номер 2816. Основний державний реєстраційний номер: 1023500000160. Дата внесення запису про перший надання відомостей про кредитної організації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб: 26.08.2002.
Рішенням річних загальних зборів акціонерів від 16 травня 1997 року Банк перейменований в Закрите акціонерне товариство комерційний банк розвитку газової промисловості Півночі «Севергазбанк» (ліцензія ЦБ РФ № 2816 від 23.07.1997).
У зв'язку зі зміною типу акціонерного товариства з 2 квітня 1999 повне найменування Банку змінилося на Відкрите акціонерне товариство комерційний банк розвитку газової промисловості Півночі «Севергазбанк».
14 січня 2000 Банком Росії узгоджені зміни та доповнення, внесені до Статуту ВАТ КБ «Севергазбанк», у зв'язку з реорганізацією останнього шляхом приєднання до нього АКБ «Магістраль», ЗАТ «Витегорський комбанк», 000 КБ «УСТЮГ-БАНК».
ВАТ КБ «Севергазбанк» включений до реєстру банків - учасників системи обов'язкового страхування внесків 2 грудня 2004 під номером 262. Генеральна ліцензія на здійснення банківських операцій № 2816 від 01.08.2003.
Ліцензія на здійснення банківських операцій (залучення у внески і розміщення дорогоцінних металів) № 2816 від 01.08.2003.
Ліцензія професійного учасника ринку цінних паперів на здійснення діяльності з управління цінними паперами № 135-06638-001000 від 16.05.2003.
Ліцензія професійного учасника ринку цінних паперів на здійснення депозитарної діяльності № 135-06644-000100 від 16.05.2003.
Ліцензія професійного учасника ринку цінних паперів на здійснення дилерської діяльності № 135-06631 -010000 від 16.05.2003.
Ліцензія професійного учасника ринку цінних паперів на здійснення брокерської діяльності № 135-06624-100000 від 16.05.2003.
Ліцензія Біржового посередника на здійснення ф'ючерсних і опціонних угод у біржовій торгівлі на території Російської Федерації № 772 від 20.12.2005.
На підставі Закону Російської Федерації «Про правову охорону програм для електронних обчислювальних машин і баз даних», введеного в дію 20 жовтня 1992 року, Російським агентством по патентах і товарних знаках 14 червня 2002 видано свідоцтво № 2002610957 про офіційну реєстрацію програми для ЕОМ «Автоматизована банківська система «Ордос», правовласником якої є ВАТ КБ «Севергазбанк».
22 листопада 2002, 12 травня 2003 року Банком отримано ліцензії ФАПСИ (реєстраційні номери ЛФ/06-3382, ЛФ/06-3381, ЛФ/06-4185, ЛФ/06-4186, ЛФ/06-4187), що дають право здійснювати діяльність з технічного обслуговування шифрувальних засобів у міжнародних платіжних системах з використанням банківських карт і системі міжнародного електронного фінансового документообігу SWIF Т., а також здійснювати діяльність з технічного обслуговування та поширенню шифрувальних засобів, надання послуг в області шифрування інформації.
Банк є уповноваженим депозитарієм ВАТ «ГАЗПРОМ» з ведення депозитарних операцій на території Вологодської, Архангельської, Івановської і Ярославської областей.
З листопада 1998 року ВАТ КБ «Севергазбанк» розроблена і введена в дію концепція регіонального обслуговування структурних підрозділів Північної залізниці до Північно-Західному регіоні.
Банк є членом Асоціації транспортних банків, Асоціації банків північного Заходу, Некомерційної саморегулівної організації професійних учасників ринку цінних паперів «Національна фондова асоціація», некомерційного партнерства «Банки Золотого кільця», Асоціації «Росія».
Банк є членом міжнародного об'єднання «ЕДК-Європейський Діловий Конгрес - зареєстроване об'єднання».
З 1998 року Банк є членом Вологодської торгово-промислової палати та Торгово-промислової палати Російської Федерації, з 2004 року - член Торгово-промислової палати м. Череповця Вологодської області.
Офіційний аудитор - ЗАТ «Делойт і Туш СНД», м. Москва.
Станом на 01.01.20076 р. Банк має 15 філій, 36 додаткових офісів, 1 кредитно-касовий офіс, 16 операційних кас поза касового вузла, розташованих в Республіці Комі, м. Санкт-Петербург, Архангельської, Вологодської, Іванівської, Костромської, Новгородської і Ярославській областях.
Число співробітників в Банку та філіях перевищує 1150 осіб.
За даними РБК-рейтинг, за підсумками 2005 року ВАТ КБ «Севергазбанк» займає:
- 108 місце серед банків Росії за величиною чистих активів;
- 172 місце за величиною власного капіталу;
- 66 місце за обсягами споживчого кредитування;
- 54 місце по депозитах фізичних осіб;
Крім того, Банк входить до 30 філіальних банків Росії.
«Севергазбанк» є відкритим акціонерним товариством - форма об'єднання капіталу за рахунок випуску, розміщення та продажу акцій.
Станом на 1 січня 2007 року в банку значаться 90 акціонерів, великими пакетами акцій володіють всього шість, а саме:
ЗАТ АБ «Газпромбанк» - Статутний капітал 21,2%;
ТОВ «Промисловий ресурс» - Статутний капітал 14,43%;
ТОВ «Севергазпром» - Статутний капітал 9,61%;
ТОВ «СГБ Партнер» - Статутний капітал 10,28%;
ЗАТ «Австрофор» - Статутний капітал »10,83%;
АТ «Рітек-Філанд» (Фінляндія) - Статутний капітал 19,29%.
Органами управління ВАТ КБ «Севергазбанк» є:
Загальні збори акціонерів;
• Рада директорів;
• Правління ВАТ КБ «Севергазбанк» - колегіальний виконавчий орган;
• Голова Правління - одноосібний виконавчий орган ВАТ КБ «Севергазбанк».
Вищим органом управління банку є Загальні збори акціонерів.
Рада директорів підзвітний Загальним зборам акціонерів і організовує виконання його рішень. Рада директорів банку діє на підставі Положення про Раду директорів ВАТ КБ «Севергазбанк», що затверджується Загальними зборами акціонерів.
Керівництво поточною діяльністю банку здійснюється одноосібним виконавчим органом банку - Головою Правління і колегіальним виконавчим органом - Правлінням ВАТ КБ «Севергазбанк».
Правління банку під керівництвом Голови Правління здійснює прийняття рішень з питань безпосереднього управління поточною діяльністю банку.
Голова Правління без довіреності діє від імені ВАТ КБ «Севергазбанк», в тому числі:
• підписує будь-які документи від імені ВАТ КБ «Севергазбанк», в тому числі має право першого підпису під фінансовими документами, підписує договори, листи, односторонні зобов'язання ВАТ КБ «Севергазбанк» (гарантії);
• розпоряджається майном та грошовими коштами ВАТ КБ «Севергазбанк» для забезпечення його поточної діяльності в межах, встановлених Статутом та чинним законодавством Російської Федерації;
• представляє інтереси ВАТ КБ «Севергазбанк» в установах, організаціях як в Російській Федерації, так і за її межами, в тому числі в іноземних державах;
• приймає рішення про пред'явлення претензій і позовів, підписує претензійні листи, позовні заяви, клопотання, відгуки на позови та інші документи, направлені на судові інстанції Російської Федерації та міжнародні судові інстанції;
• визначає кадрову політику ВАТ КБ «Севергазбанк», затверджує структуру, штатну чисельність і посадові оклади працівників ВАТ КБ «Севергазбанк» (включаючи відособлені і внутрішні структурні підрозділи), здійснює щодо працівників ВАТ КБ «Севергазбанк» права та обов'язки роботодавця, передбачені трудовим законодавством ;
• від імені ВАТ КБ «Севергазбанк» видає доручення на представлення інтересів банку;
• відкриває кореспондентські та інші рахунки банку;
• організовує і контролює міжбанківські операції з Центральним банком Російської Федерації та іншими комерційними банками;
• організує бухгалтерський облік у банку, стверджує облікову політику;
• видає накази і дає вказівки, обов'язкові для виконання всіма працівниками;
• визначає порядок укладення ВАТ КБ «Севергазбанк» договорів та угод;
• вирішує питання взаємодії з клієнтами ВАТ КБ «Севергазбанк» і партнерами;
встановлює (відповідно до законодавства) процентні ставки за кредитними договорами, договорами банківського вкладу, ставки комісійної винагороди, визначає інші умови для кредитних, розрахунково-касових та інших послуг;
• самостійно приймає рішення про надання великих кредитів і про здійснення операцій, предметом яких є майно, вартість якого складає до 10% балансової вартості активів ВАТ КБ «Севергазбанк» на дату прийняття рішення про здійснення угоди;
• розглядає і затверджує положення про структурні підрозділи ВАТ КБ «Севергазбанк», розподіляє обов'язки між заступниками;
• організує роботу зі створення відокремлених і внутрішніх структурних підрозділів ВАТ КБ «Севергазбанк» та контролює їх роботу;
• визначає перелік інформації та документації, що відноситься до комерційної таємниці та конфіденційної інформації, визначає перелік осіб, які мають доступ до інформації і документації, що знаходиться під «особливим» режимом;
Система органів і напрямків внутрішнього контролю забезпечує дотримання порядку здійснення і досягнення цілей, встановлених законодавством Російської Федерації, установчими і внутрішніми документами ВАТ КБ «Севергазбанк».
Систему органів внутрішнього контролю складають:
Загальні збори акціонерів банку;
Рада директорів банку;
Правління банку;
Голова Правління банку, його заступники;
Ревізійна комісія банку;
Головний бухгалтер банку, його заступники;
Керівники філій, їх заступники;
Головні бухгалтери філій, їх заступники;
Служба внутрішнього контролю;
Відповідальний співробітник (структурний підрозділ) з протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму;
Інші структурні підрозділи банку, визначені Положенням про систему внутрішнього контролю банку.
ВАТ КБ «Севергазбанк» здійснює такі операції:
• залучення грошових коштів фізичних і юридичних осіб у вклади (до запитання і на певний строк);
• розміщення зазначених вище притягнутих коштів від свого імені і за свій рахунок;
• відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;
• здійснення розрахунків за дорученням фізичних і юридичних осіб, в тому числі банків-кореспондентів, по їхньому банківському рахунку;
• інкасацію грошових коштів, векселів, платіжних і розрахункових документів і касове обслуговування фізичних та юридичних осіб;
• купівлю-продаж іноземної валюти в готівковій та безготівковій формах;
• залучення у внески і розміщення дорогоцінних металів;
• видачу банківських гарантій;
• здійснення переказів коштів за дорученням фізичних осіб без відкриття банківських рахунків (за винятком поштових переказів).
Крім перерахованих банківських операцій банк має право здійснювати наступні операції:
• видачу поручительств за третіх осіб, що передбачають виконання зобов'язань у грошовій формі;
• придбання права вимоги від третіх осіб виконання зобов'язань у грошовій формі;
• довірче управління грошовими коштами та іншим майном за договором з фізичними та юридичними особами;
• здійснення операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням відповідно до законодавства Російської Федерації;
• надання в оренду фізичним та юридичним особам спеціальних приміщень чи що у них сейфів для зберігання документів і цінностей;
лізингові операції;
• надання консультаційних та інформаційних послуг;
• інші операції відповідно до законодавства Російської Федерації.
Усі банківські операції та інші операції банк може здійснювати в рублях і в іноземній валюті за наявності відповідної ліцензії Банку Росії.
Банк має право здійснювати професійну діяльність на ринку цінних паперів відповідно до федеральних законів і виданої ліцензії професійного учасника ринку цінних паперів.
ВАТ КБ «Севергазбанк» здійснює кредитування юридичних і фізичних осіб на принципах терміновості, зворотності, платності. Кредити видаються ВАТ КБ «Севергазбанк» після вивчення фінансового стану та перевірки платоспроможності позичальників. Кредити, надані ВАТ КБ «Севергазбанк», як правило, забезпечуються заставою майна, що належить позичальнику, на яке відповідно до чинного законодавства може бути звернено стягнення. Кредити, надані ВАТ КБ «Севергазбанк», забезпечуються також банківськими гарантіями, поручительствами та іншими способами, використовуваними в банківській практиці відповідно до чинного законодавства.
ВАТ КБ «Севергазбанк» здійснює операції на основі договорів, в яких визначаються права, обов'язки, відповідальність сторін, строки, процентні ставки й інша плата, способи забезпечення зобов'язань та інші умови, що не суперечать законодавству.
Здійснення операцій у кредитної організації може відбуватися як на підставі документів оформлених на паперових носіях, так і на підставі електронних платіжних документів, що містять всі необхідні реквізити.
Особи, які отримали доступ до інформації, що міститься в регістрах бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності, зобов'язані зберігати комерційну та державну таємницю. За її розголошення вони несуть відповідальність, встановлену законодавством Російської Федерації.
Річна бухгалтерська звітність комерційного банку включає:
• Річний баланс (ф. № 101),
Звіт про прибутки і збитки (ф. № 102);
• Додаток до балансу про використання прибутку і фондів (ф. № 126);
• Розрахунок резерву на можливі втрати з позик (ф. № 115);
Звіт про стан внутрішнього контролю в банку.
Пояснювальна записка з бухгалтерського річного звіту.
Річний звіт комерційного банку підлягає аудиторській перевірці, метою її є підтвердження достовірності повноти і реальності рахунки, відповідність постановки бухгалтерського обліку з чинним законодавством та нормативними документами. Річний звіт комерційні банк надає Банку Росії з позитивним аудиторським підтвердженням його достовірності.
Поточна бухгалтерська звітність підрозділяється на звітність за підсумками місяця і звітність за підсумками кварталу. Порядок складання, зміст, терміни подання поточної бухгалтерської звітності «Севергазбанка» визначаються установами ЦБ РФ.
Поточна звітність за підсумками місяця включає:
• Баланс (ф. № 1);
• Зведений баланс (включаючи баланси філій);
• Розшифровку залишків позикової заборгованості і неплатежів по позиках банку;
• Розшифровку окремих рахунків балансу за термінами залучення і спрямування коштів;
• Розшифровку окремих балансових рахунків для економічних нормативів діяльності комерційного банку;
• Список великих кредиторів;
• Розшифровку за балансовим рахунком "Статутний фонд банку";
• Розрахунок економічних нормативів;
• Розрахунок фонду обов'язкових резервів;
• Розшифровку балансових рахунків за кореспондентськими рахунками № 30109, 30110.
Щомісячна бухгалтерська звітність подається банком в ГУ ЦБ РФ і податкові органи.
Так як «Севергазбанк» виконує операції в іноземній валюті, він додатково представляє в ЦБ РФ звіт про рух іноземних активів і пасивів у вільно конвертованих валютах, а також в інших видах валют за операціями з нерезидентами. До складу даної звітності входить довідка про поточні надходження та платежі за операціями з нерезидентами у розрізі країн далекого і ближнього зарубіжжя.
Інформація, що міститься у звіті, використовується для цілей складання платіжного балансу Російської Федерації, носить конфіденційний характер і не підлягає опублікуванню у відкритій пресі.
Звітність банку за підсумками кварталу додатково включає оборотні відомості по балансу в рублях і за балансом в іноземній валюті, оборотні відомості філій і по консолідованому балансу, звіт про прибутки і збитки, розрахунок фонду страхування депозитів у комерційних банках та фонду страхування комерційних банків від банкрутства.
Звіт про прибутки та збитки містить специфікацію (перелік) доходів і витрат, віднесених на відповідні рахунки. У звіті наводяться згруповано за окремими видами процентні і непроцентні доходи та витрати банку. В окремий розділ виділено витрати на утримання апарату управління та суми, списані у збиток. Дані звіту використовуються для аналізу та виявлення чинників зміни доходів і витрат банку.
Статутний капітал сформовано в сумі 360403100 карбованців і розділений на 3604031 акцію номінальною вартістю 100 рублів кожна. Статутний капітал визначає мінімальний розмір майна банку, що гарантує інтереси його кредиторів.
Для формування статутного капіталу банку не можуть використовуватися цінні папери, нематеріальні активи і залучені кошти. Банк розміщує звичайні і привілейовані акції. Всі акції банку іменні.
Акції, право власності на які перейшло банку, повинні бути реалізовані протягом 1 року за ринковою вартістю. Якщо ці акції не будуть реалізовані протягом 1 року, то Загальні збори акціонерів повинне прийняти рішення про зменшення статутного капіталу. Акції випускаються в бездокументарній формі.
Статутний капітал може бути збільшений шляхом підвищення номінальної вартості всіх розміщених акцій або розміщенням додаткових акцій. Статутний капітал може бути зменшений шляхом зниження номінальної вартості акцій. Банк не має права зменшувати статутний капітал до розміру меншого мінімального розміру статутного капіталу.
Власні кошти банку складаються зі статутного капіталу, резервного та інших фондів та інших джерел, визначених законодавством. Кількісна оцінка власних коштів (капіталу) банку здійснюється з позиції виконуваних ним функцій (захисний, оперативна, регулююча).
Відповідно до структури публікується балансового звіту аналіз складу власних коштів банку може бути представлений з використанням даних додатку 2.
Наведена структура власних коштів КБ «Севергазбанк» (пріл.2) показує, що основну частку капіталу банку становить статутний капітал, але за аналізований період його процентний вміст у структурі помітно скоротилося. Це відбулося головним чином за рахунок збільшення питомої ваги таких статей, як переоцінка основних засобів та витрати майбутніх періодів. Позитивно можна оцінити збільшення за статтями: переоцінка основних засобів, більш ніж у 20 разів, фондів і невикористаної прибутку - в 2 рази, а також зростання прибутку звітного року на 10%. Негативним моментом є збільшення витрат майбутніх періодів і майбутніх виплат в 3,5 рази. Збільшення власних коштів за рахунок накопичення нерозподіленого прибутку, горить про те, що банк використовує найбільш дешевий шлях збільшення капіталу, так щоб не деформувати структуру управління банком. Однак це призводить до зниження поточних дивідендів акціонерів банку і може призвести до падіння курсової вартості акцій. Причиною збільшення власного капіталу є бажання поглинути якомога більше ризиків, які виникають, головним чином, за рахунок зростання клієнтських вкладів, тобто внаслідок збільшення пасивних операцій.
Основним джерелом фінансування активних операцій комерційного банку є залучені ресурси, що вимагає від комерційних банків проведення активної депозитної політики і розширення депозитних операцій (табл. 4). Основною метою цих операцій є поліпшення ліквідної позиції банку.
Найбільшу питому вагу в структурі залучених коштів займають депозити клієнтів (некредитних організацій), та їх частка з кожним роком збільшується. Істотну частку в структурі займають випущені боргові зобов'язання. Найменшу питому вагу належить резервів на можливі втрати - менше 1%.
Таблиця 4 - Склад і структура залучених коштів ВАТ КБ «Севергазбанк» у 2004-2006 рр..
Залучені кошти
На 01.01.2005
На 01.01.2006
На 01.01.2007
тис. руб.
%
тис. руб.
%
тис. руб.
%
Депозити клієнтів (некредитних організацій)
5795654
87,69
8103820
89,11
10337787
89,77
Депозити кредитних організацій
229254
3,47
38586
0,42
305162
2,65
Випущені боргові зобов'язання
504927
7,64
838082
9,22
652058
5,66
Інші позикові кошти
30526
0,46
22659
0,25
43555
0,38
Резерви на можливі втрати
6005
0,09
6435
0,07
75012
0,65
Зобов'язання зі сплати відсотків
43250
0,65
84532
0,93
102457
0,89
ВСЬОГО залучених коштів
6609616
100
9094114
100
11516031
100
У цілому, можна відзначити, що аналіз господарської діяльності КБ «Севергазбанк» показує затребуваність послуг, що надаються банком і відповідно дає можливість зробити припущення про передумови подальшої ефективної роботи даного банку.
Одним з найважливіших компонентів системи оцінки фінансового стану банку є аналіз достатності його капіталу. Достатність капіталу має статистичний і динамічний аспекти [12, 13]. Статистичний аспект полягає в необхідності дотримання мінімальних стандартів абсолютного розміру капіталу, тобто передбачає, що жоден банк, що приймає депозити і видає кредити, не повинен мати статутний капітал менше 5 млн. євро. Динамічний аспект пов'язаний з дотриманням банком обов'язкових нормативів і стандартів. Відомості, про виконання основних вимог, встановлених нормативними актами Банку Росії, наведені в таблиці 5.
Таблиця 5 - Аналіз рівня достатності капіталу, величини резервів на покриття сумнівних позик та інших активів ВАТ КБ «Севергазбанк» за 2004-2006 рр..
Найменування показника
Сума або відсоткове значення показника
2004
2005
2006
1. Власний капітал, тис. руб.
611768
796944
980763
2. Фактичне значення достатності власних коштів (капіталу),%.
12,1
13,7
12,21
3. Нормативне значення достатності власних коштів (капіталу),%
10,00
10,00
10,00
4. Розрахунковий резерв на можливі втрати з позик, позикової і прирівняної до неї заборгованості, тис. руб.
63526
106867
186283
5. Фактично сформований резерв на можливі втрати з позик, позикової і прирівняної до неї заборгованості, тис. руб.
63532
106868
186283
6. Розрахунковий резерв на можливі втрати, тис. руб.
6348
2977
30068
7. Фактично сформований резерв на можливі втрати, тис. руб.
6349
2977
30068
Як показує таблиця 5, фактичне значення достатності власного капіталу перевищує нормативне значення. Резерв на можливі втрати з позик, позикової і прирівняної до неї заборгованості, а також резерв на можливі втрати відповідають нормативам. Звідси випливає, що ВАТ КБ «Севергазбанк» виконує основні вимоги, встановлені нормативними актами Банку Росії.
Для характеристики фінансового стану банку розглянемо структуру активів (табл. 6) і пасивів (табл. 7).
Таблиця 6 - Структура активів ВАТ КБ «Севергазбанк»
Активи
на 01.01.2005
на 01.01.2006
на 01.01.2007
тис. руб.
%
тис. руб.
%
тис. руб.
%
1. Грошові кошти
480633
6,58
636179
6,48
943826
7,61
2.Средства кредитних організацій в ЦБ РФ
1055576
14,46
842578
8,58
1585218
12,79
2.1 Обов'язкові резерви
177219
-
177926
-
185030
-
3. Кошти в кредитних організаціях
208507
2,86
155260
1,58
155419
1,25
4. Чисті вкладення в торгові цінні папери
0
0
24608
0,25
0
0
5. Чистий позичкова заборгованість
4614453
63,20
6646208
67,69
7703187
62,15
6. Чисті вкладення в інвестиційні цінні папери, утримувані до погашення
172391
2,36
461290
4,70
705690
5,69
7. Чисті вкладення в цінні папери, наявні для продажу
26699
0,37
129252
1,32
126099
1,02
8. Основні засоби, нематеріальні активи та матеріальні запаси
638678
8,75
753573
7,67
887969
7,16
9. Вимоги щодо отримання відсотків
19100
0,26
23976
0,24
28008
0,23
10.Прочіе активи
84755
1,16
145816
1,49
259015
2,09
ВСЬОГО активів
7300792
100
9818740
100
12394431
100
Найбільшу питому вагу в структурі активів останні три роки займає чиста позичкова заборгованість. У період з 2004 до 2006 року чистий позичкова заборгованість збільшилася на 3088734 тис. крб. Найменшу частку в активах займають чисті вкладення в інвестиційні цінні папери, утримувані до погашення, а також вимоги щодо отримання відсотків.
Таблиця 7 - Структура пасивів ВАТ КБ «Севергазбанк» за 2004-2006 рр..
Пасиви
на 01.01.2005
на 01.01.2006
на 01.01.2007
тис. руб.
%
тис. руб.
%
тис. руб.
%
1. Кредити ЦБ РФ
0
0
0
0
0
0
2.Средства кредитних організацій
229 254
3,47
38 586
1,25
305 162
2,65
3. Кошти клієнтів
5 795 654
87,69
8 103 820
89,11
10 337 787
89,77
4. Випущені боргові зобов'язання
504 927
7,64
838 082
9,22
652 058
5,66
5. Зобов'язання зі сплати відсотків
43 250
0,65
84 532
0,93
102 457
0,89
6. Інші зобов'язання
30 526
0,46
22 659
0,25
43 555
0,38
7. Резерви на можливі втрати за умовними зобов'язаннями кредитної характеру, іншим можливим втратам і за операціями з резидентами офшорних зон
6 005
0,09
6 435
0,07
75 012
0,65
ВСЬОГО зобов'язань
6 609 616
100
9 094 114
100
11 516 031
100
Найбільшу питому вагу в структурі пасивів останні три роки займають кошти клієнтів - понад 80%. У період з 2004 по 2006 рік кошти клієнтів збільшилися на 4542 33 тис. руб. У 2006 році в структурі пасивів спостерігається збільшення резервів на можливі втрати та за операціями з резидентами офшорних зон порівняно з 2004 на 69007 тис. руб. Всі три роки у ВАТ КБ «Севергазбанк» не користувався кредитами ЦБ РФ. У 2006 році скоротилися випущені боргові зобов'язання в порівнянні з 2005 роком на 186024 тис. руб.
2.2 Фінансова характеристика ВАТ КБ «Севергазбанк»
Доходами визнаються збільшення економічних вигод у результаті надходження активів і погашення зобов'язань, які призводять до збільшення власного капіталу. Найважливішу і основну роль у формуванні прибутку банку відіграють процентні та аналогічні доходи. Розглянемо їх склад і структуру (табл. 8).

Таблиця 8 - Склад і структура процентних та аналогічних доходів ВАТ КБ «Севергазбанк» за 2004-2006 рр..
Відсотки, отримані та аналогічні доходи
на 01.01.2005
на 01.01.2006
на 01.01.2007
тис. руб.
%
тис. руб.
%
тис. руб.
%
1. Розміщення коштів в кредитних організаціях
77282
10,47
67267
7,15
109351
8,45
2. Позики, надані клієнтам (некредитні організації)
651060
88,20
798087
84,83
998977
77,20
3. Надання послуг з фінансової оренди (лізингу)
6010
0,81
52450
5,57
128712
9,95
4. Цінні папери з фіксованим доходом
557
0,08
18 965
2,02
53 533
4,14
5. Інші джерела
3251
0,44
4045
0,43
4515
0,35
ВСЬОГО
738160
100
940814
100
1294090
100
Процентні та аналогічні доходи з 2004 по 2006 збільшилися на 555930 тис. руб., В більшій частині за рахунок збільшення обсягу послуг з фінансової оренди (лізингу) - на 122702 тис. руб. та від цінних паперів з фіксованим доходом - на 52976 тис. руб. Всі три роки основну частину в структурі процентних та аналогічних доходів займають доходи від позик, наданих клієнтам (некредитні організації).
Витратами визнаються зниження економічних вигод у результаті вибуття активів або виникнення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу. Найважливішими і основними витратами є процентні та аналогічні витрати. Розглянемо їх склад і структуру (табл. 9).
Таблиця 9 - Склад і структура процентних та аналогічних витрат ВАТ КБ «Севергазбанк» за 2004-2006 рр..
Відсотки, сплачені та аналогічні витрати
на 01.01.2005
на 01.01.2006
на 01.01.2007
тис. руб.
%
тис. руб.
%
тис. руб.
%
1.Прівлеченние кошти кредитних організацій
92022
25,96
59016
14,49
97171
18,46
2.Прівлеченниесредства клієнтів (некредитних організацій)
239733
67,62
297241
72,99
377900
71,79
3.Випущенние боргові зобов'язання
51865
14,63
50972
12,52
51334
9,75
ВСЬОГО
354540
100
407229
100
526405
100
За аналізовані три роки процентні та аналогічні витрати збільшилися на 171865 тис. руб., Головним чином, за рахунок видатків за залученими коштами клієнтів (некредитних організацій) - на 138167 тис. руб. Ця стаття займає найбільшу частку в структурі процентних та аналогічних витрат. Витрати за випущеними борговими зобов'язаннями у 2006 році зменшилися в порівнянні з 2004 роком на 531 тис. руб.
Формування прибутку комерційного банку припускає накопичення протягом кварталу доходів і витрат на відповідних рахунках. В кінці кварталу ці рахунки закриваються, а їх сальдо переписується на рахунок «Прибуток (збиток) звітного року» (табл. 10).
Таблиця 10 - Аналіз прибутку ВАТ КБ «Севергазбанк» в динаміці за 2004-2006 рр..
Показники
Рік, тис. руб.
Відхилення 2006 р . від 2004 р .
Відхилення 2006 р . від 2005 р .
2004
2005
2006
Абсолютна (+;-)
Відносить. (%)
Абсолютна (+;-)
Відносить. (%)
1.Балансовая прибуток
125427
116667
185986
60559
48,28
69319
59,42
2. Чистий прибуток
114991
116667
185986
70995
61,74
69319
59,42
3. Питома вага чистого прибутку в балансовій
91,68
100
100
-
-
-
-
Балансова прибуток у 2006 році в порівнянні з 2004 роком збільшилася на 60559 тис. руб. або на 48,28%, а порівняно з 2005 роком збільшилася на 69319 тис. руб. або на 59,42%. Чистий прибуток у 2006 році збільшився в порівнянні з 2004 роком на 70995 тис. руб. або на 61,74%, а порівняно з 2005 роком збільшилася на 69319 або на 59,42%.
Важливими показниками аналізу фінансового стану є коефіцієнти фінансової стійкості [12].
Показники фінансової стійкості ВАТ КБ «Севергазбанка» за 2005-2006 рр..:
Коефіцієнт миттєвої ліквідності ( ):
, (17)
де ДВ - грошові кошти;
- Рахунки в ЦП;
СК - кошти клієнтів, включаючи вклади населення.
, .
, .
Коефіцієнт миттєвої ліквідності, відповідно до розрахунків, скоротився. Якщо в 2005 році даний коефіцієнт дорівнював 0,265, то в 2006 всього 0,182. Це означає, що на кожен рубль зобов'язань банку припадає 18 копійок абсолютно ліквідних активів, отже, лише 18% зобов'язань банку може бути погашено на першу вимогу за рахунок ліквідних активів "першої черги", у зв'язку з цим скорочення даного показника можна оцінити негативно. Але з іншого боку - це є позитивним моментом в діяльності банку так як частина активів, що не приносять дохід (грошові кошти, рахунки в ЦП) була включена до складу «працюючих» активів, а власний капітал банку збільшився.
Коефіцієнт поточної (уточненої) ліквідності ( ):
, (18)
де ДЗ - дебіторська заборгованість.
, .
, .
Коефіцієнт поточної ліквідності у 2006 році, в порівнянні з 2005, збільшився на 6%. Знайдене значення вище нормативних показників. Нормативне значення коефіцієнта 0,15 - 0,20.
Коефіцієнт загальної ліквідності ( ):
, (19)
де З - матеріальні запаси на кінець звітного періоду.
, .
, .
Даний коефіцієнт характеризує збалансованість активної і пасивної політики банку в середньостроковій перспективі згідно з термінами, на які вони були розміщені. Ліквідні активи дорівнюють сумі високоліквідних і короткострокових активів. Основні засоби виключаються з розрахунку ліквідних активів, тому що банк приступає до їх реалізації, як правило, у випадку загрози банкрутства. Допустимим значенням є 1 і вище, критичним - менше 0,8.
Коефіцієнт загальної ліквідності за досліджуваний період говорить про те, що банк в змозі погасити свої зобов'язання в середньостроковій перспективі згідно з термінами, на які вони були розміщені. Збільшення цього показника оцінюється позитивно.
Коефіцієнт фінансової незалежності ( ):
, (20)
де СК - власний капітал;
СБ - валюта балансу.
,
.
, .
За розглянутий період коефіцієнт фінансової незалежності скоротився на 0,009, це не можна оцінити негативно, оскільки темпи росту власного капіталу перевищують темпи зростання валюти балансу. Це також свідчить про те, що Банк веде політику, спрямовану на збільшення власного капіталу, пов'язану з бажанням поглинути якомога більше ризиків, які виникають, головним чином внаслідок збільшення пасивних операцій.
Коефіцієнт важеля ( ):
, (21)
де воб - всього зобов'язань;
ІДС - джерела власних коштів.
, .
, .
За досліджуваний період, даний коефіцієнт значно збільшився. Високий рівень цього коефіцієнта свідчить про можливість банку отримувати більший прибуток і одночасно про значний фінансовий ризик, який приймає на себе банк, оскільки на кожну одиницю капіталу припадає значна сума фінансових зобов'язань.
Таким чином, на підставі розрахованих показників нами отримана загальна оцінка фінансової стійкості ВАТ КБ «Севергазбанк». За результатами даного аналізу банк можна умовно віднести до надійного банку.

3. Удосконалення управління портфелем цінних паперів ВАТ КБ «Севергазбанк»
3.1 Формування та оцінка портфеля цінних паперів ВАТ КБ «Севергазбанк»
ВАТ КБ «Севергазбанк» наявні вільні кошти вкладає в цінні папери з метою отримання доходу.
Раніше це були в основному ГКО і ОФЗ. З розвитком ринку акцій, зменшенням відсоткової ставки по державних цінних паперів та появою емітентів, яких можна віднести до російських "blue chips" грошові кошти були спрямовані на операції з корпоративними акціями.
Управління портфелем цінних паперів у банку здійснюється на основі методів технічного аналізу з застосуванням комп'ютерної програми MetaStock 6.5 фірми Equis, яка дозволяє аналізувати отриману інформацію про хід торгів у РТС в режимі on-line і оперативно приймати рішення про купівлю-продаж цінних паперів шляхом подачі заявки брокеру .
Для формування портфеля цінних паперів вибір був зроблений на користь цінних паперів підприємств, які мають високу ліквідність, що дозволяє швидко переказати кошти в готівку.
У ВАТ КБ «Севергазбанк» був сформований портфель з трьох видів цінних паперів: акція, вексель і облігація федеральної позики.
У таблиці 11 представлені вихідні дані.
Таблиця 11 - Вихідні дані
Параметри ЦП
Види цінних паперів
Акція
Вексель
ОФЗ
1. Ціна придбання, руб.
14,29
84000
73150
2. Період володіння ЦП, років
0,3
0,3
0,3
3. Дохід,%
15
-
-
4. Кількість, шт.
1
1
1
5. Номінал
10
115000
100000
5. Ставка податку на дохід у вигляді курсової різниці (РНК),%
35
-
-
6. Ставка податку на дохід по ЦП у вигляді відсотків (Сп),%
21
-
-
7. Ставка доходу за депозитними 9накопітельним) вкладами за період нарахування дивідендів або відсотків (Сп),%
21
-
-
8. Ставка податку на дохід за депозитними вкладами (СНО),%
35
-
-
9.Ставка податку на дохід у вигляді дисконту (СНД),%
-
35
35
Для знаходження сумарного доходу по акції необхідно прорахувати курсовий прибуток і поточний капіталізований доход [14, 15, 16].
Д = Дк + ДТК
Дк = (16,63-0,5-14,29-0,43) - ((16,63-14,29) * 0,35 = 0,59 руб.
ДТК = 10 * 0,15 * 3 / 12 * 2,67 * 0,65 * 0,65 = 0,42 руб.
Д = 0,59 +0,42 = 1,01 руб.
Теоретична прибутковість по акції визначається за формулою:
ДТ = t / T * (Д / (Цп + ЗКП)) * 100. (22)
ДТ = 12 / 3 * (1,01 / (14,29 +0,43)) * 100 = 27,5%
Кумулятивний дисконтний дохід векселя визначається за формулою:
ДКД = (Н-Цп-ЗКП) * (1-Снд/100), (23)
де Н - номінальна вартість ЦП, грн;
Цп - ціна придбання ЦП, руб.;
ЗКП - комісійні виплати при придбанні ЦП, руб.;
СНД - ставка податку на дохід у вигляді дисконту,%.
ДКД = (115000-84000-2520) / 0,65 = 18512 руб.
Визначимо теоретичну прибутковість за векселем:
ДТ = 12 / 3 * (8664,5 / (84000 +2520)) * 100 = 40,1%
Визначимо кумулятивний дисконтний дохід за векселем:
ДКД = (100000-73150-2194,5) * 0,65 = 16026,1
Визначимо теоретичну прибутковість по ОФЗ:
ДТ = 12 / 3 * (16026,1 / (73150 +2194,5)) = 85,1%
Для оцінки ризику по акціях використовується коефіцієнт варіації [9]:
, (24)
де s - середньо - квадратичне відхилення,
у - середнє значення ціни акції.
s = 0,349
Квар = 0,349 / 13,57 * 100 = 2,58% - ризик за акцією. Тоді надійність акції становить: 97,42% (100% - 2,58%).
На підставі даних формуємо 3 типи фондового портфеля, які представлені в таблиці 12.
Таблиця 12 - Структура фондового портфеля
Види цінних паперів
Розмір вкладень у цінні папери
Агресивний портфель
Портфель консервативного зростання
Портфель помірного зростання
Акції
0,6
0,2
0,4
ОФЗ
0,2
0,5
0,2
Вексель
0,2
0,3
0,4
Розрахунок прибутковості портфеля розраховується за формулою:
Дп = å (Дj * xj) * К, (25)

де Дп - дохідність портфеля;
Дj - прибутковість j-ої цінного паперу;
Xj - частка вкладень в j-ту цінний папір;
К - розмір можливих вкладень у цінні папери.
Розрахунок прибутковості агресивного портфеля
Дп = (27,5 * 0,6 +85,1 * 0,2 +40,1 * 0,2) / 100 * 284 050 = 154 296 руб.
Розрахунок прибутковості консервативного портфеля
Дп = (27,5 * 0,2 +85,1 * 0,5 +40,1 * 0,3) / 100 * 284050 = 147137,9 руб.
Розрахунок прибутковості портфеля помірного зростання
Дп = (27,5 * 0,4 +85,1 * 0,2 +40,1 * 0,4) / 100 * 284 050 = 125152,4 руб.
Загальний ризик портфеля розраховується за формулою:
Рп = å (rj * Xj), (26)
де Рп - загальний ризик портфеля;
rj - ризик j-ої цінного паперу;
Xj - частка вкладень в j-у цінний папір.
Розрахунок ризику агресивного портфеля
Рп = (2,58 * 0,6 +1 * 0,2 +0,2 * 1) = 1,95%
Розрахунок ризику консервативного портфеля
Рп = (2,58 * 0,2 +1 * 0,5 +0,3 * 1) = 1,36%
Розрахунок ризику портфеля помірного зростання
Рп = (2,58 * 0,4 +1 * 0,2 +0,4 * 1) = 1,63%
На підставі отриманих даних ВАТ КБ «Севергазбанк» наявні фінансові ресурси вклав в портфель консервативного зростання, тому що при найменшому ризику рівному 1,36% прибутковість портфеля склала б 147137,9 руб.

3.2 Управління портфелем цінних паперів ВАТ КБ «Севергазбанк»
Управління портфелем цінних паперів - це певним чином перерозподіл інвестицій між набором фінансових активів, причому після закінчення терміну життя складові портфель фінансові активи повинні бути конвертовані в грошові кошти. Оптимальним є таке управління, при якому перерозподіл активів максимізує можливу прибутковість при збереженні або збільшенні рівня очікуваної прибутковості. Простіше кажучи, виводити грошові кошти з операцій з державними короткостроковими облігаціями (ДКО) для роботи з акціями приватизованих підприємств (АПП) доцільно тільки за тієї умови, що при з'являється можливості отримати вищу прибутковість інвестор отримає в гіршому випадку прибутковість не нижче прибутковості по ГКО.
Принципово завдання управління відрізняється від завдання формування портфеля тільки наявністю ненульових початкових величин інвестицій в кожен фінансовий актив з допустимого набору.
Як було зазначено раніше для формування портфеля ВАТ КБ «Севергазбанк» виділив кошти на придбання пакета акцій, векселів та облігацій федеральної позики. Надалі було здійснено інвестування коштів у банківський депозит. Таким чином, структура сформованого портфеля стала виглядати наступним чином (табл. 13).
Задані наступні значення доходностей формованого портфеля, у відсотках річних: очікувана прибутковість - 90, середня - 150 і можлива прибутковість - 270. На основі цих даних була розрахована структура формується портфеля та вироблено розподіл інвестицій між активами.

Таблиця 13 - Структура сформованого портфеля цінних паперів ВАТ КБ «Севергазбанк»
Фінансовий інструмент
Частка,%
Акції
22,0
Векселі
5,0
ОФЗ
54,0
Банківський депозит
19,0
Разом
100,0
Управління портфелем являє собою прийняття рішень з управління дворівневої ієрархічної структурою. Перший рівень управління - розподіл і перерозподіл інвестицій між фінансовими інструментами, а другий - управління активами всередині конкретного фінансового інструмента [7]. Наприклад, інвестиції в акції приватизованих підприємств розглядаються як сума для формування і управління портфелем з акцій різних емітентів, природно, використовуючи викладений вище метод.
Період інвестування в ОФЗ становив 178 календарних днів. За звітний період було проведено 18 операцій купівлі-продажу облігацій.

Рисунок 3 - Динаміка поточної вартості портфеля, що складається з ОФЗ

На рис. 3 представлена ​​динаміка поточної вартості портфеля, складеного з ОФЗ.
Поточна вартість показує величину грошових коштів, яку можна отримати на поточну дату при продажу всіх цінних паперів.
У результаті дохід портфеля від операцій з ОФЗ склав 1079795,21 руб., А прибутковість - 240,40% річних без урахування податкових пільг.
Вексель був придбаний на суму 41589 руб. за ставкою 105% річних зі ставкою податку 15%, термін інвестування - 62 календарних дні. На дату погашення дохід за векселем склав 7399 руб., Чистий дохід - 6289 руб.
При формуванні портфеля акцій було вирішено виділити на спекулятивні операції з корпоративними акціями 1000000 крб.
Поточна вартість портфеля акцій в даному випадку розрахована за твердими котируваннями закриття, що дає можливість досить достовірно зробити переоцінку портфеля.
Зміна ринкової вартості портфеля акцій підприємств представлено на рис. 4.
У результаті дохід портфеля від операцій з акціями підприємств склав 678000 крб., Що відповідає прибутковості в 136% річних. Сума інвестицій в операції з банківським депозитом склала 158040 крб.

Рисунок 4 - Динаміка ринкової вартості портфеля акцій
Підсумовуючи результати робіт по кожному активу, що входить у портфель, можна отримати структуру всього портфеля за звітний період (табл. 14).
Таблиця 14 - Структура портфеля цінних паперів за підсумками формування портфеля
Фінансовий інструмент
Частка,%
Акції
26,0
Векселі
10,0
ОФЗ
34,0
Банківський депозит
30,0
Разом
100,0
Підсумки формування портфеля представлені в таблиці 15, де відображені дати початку і закінчення інвестування у різні види цінних паперів, а так само суми і показана підсумкова дохідність за рік.
Таблиця 15 - Результати управління портфелем
Фінансовий актив
Інвестиції
Витяг
Прибуток
Прибутковість,
дата
сума
дата
сума
за період,%
% Річних
ОФЗ
01.11.06
455230
29.04.07
1535025
117,2
240,4
Акція
01.11.06
1000000
29.04.07
1678000
67,8
134,6
Вексель
01.11.06
41589
02.01.07
48988
17,8
106,8
Банківський депозит
01.11.06
158040
03.05.07
202350
28,0
57,0
Портфель
01.11.06
16548590
03.05.07
3464363
230,8
538,8
За підсумками управління портфелем отримано прибуток у розмірі 1809504 крб., Що відповідає 538,8% річних. Слід зазначити, що отримана прибутковість вигідно відрізняється від визначених при формуванні портфеля очікуваної, середньої і навіть можливу доходностей. У принципі, чим нижче встановлюється значення очікуваної прибутковості, тим більше можливостей для маневру мають брокери і тим більше (як правило) шансів на успіх.
3.3 Заходи щодо вдосконалення портфеля цінних паперів ВАТ КБ «Севергазбанк» та їх економічне обгрунтування
Російський ринок, хоча і в меншій мірі, але все-таки як і характеризується особливостями, що перешкоджають застосуванню принципів портфельного інвестування, що певною мірою стримує інтерес суб'єктів ринку до цих питань.
1. Проблема загального характеру - це проблема внутрішньої організації тих структур, які займаються портфельним менеджментом. Як показує досвід, навіть у багатьох досить великих банках (в тому числі і у ВАТ КБ «Севергазбанк») до цих пір не вирішена проблема поточного відстеження власного портфеля, для чого має бути створено спеціалізований підрозділ, який і повинен займатися цими питаннями. У таких умовах не можна говорити про який-небудь більш-менш довгостроковому плануванні розвитку банку в цілому.
Хоча не можна не відзначити, що останнім часом у багатьох банках створюються відділи і навіть управління портфельного інвестування, однак нормою життя це ще не стало, і в результаті окремі підрозділи банків не усвідомлюють загальну концепцію, що призводить до небажання, а в ряді випадків і до втрати можливості ефективно управляти як портфелем активів і пасивів банку, так і клієнтським портфелем.
2. Великий блок проблем пов'язаний з процесом математичного моделювання та управління портфелями цінних паперів. Портфель фінансових активів - це складний фінансовий об'єкт, що має власну теоретичну базу. Таким чином, при прогнозуванні стають проблеми моделювання та застосування математичного апарату, зокрема, статистичного. Звичайно, у ряді випадків, коли можна говорити не про портфелі, а про деяких елементах «портфельного підходу», вдається обійтися простішими прийомами, але перед кожним, хто займається цією проблематикою, рано чи пізно постають серйозні розрахункові і дослідницькі завдання. Причому універсального підходу до вирішення всіх виникаючих завдань не існує, і специфіка конкретного випадку вимагає модифікації базових моделей.
На даний момент адекватного математичного апарату для всіх можливих схем ще не розроблено. Це пов'язано як з невеликим досвідом розвитку подібних взаємовідносин в Росії, так і з об'єктивною математичної складністю виникаючих моделей. Особливо велике розмаїття моделей в трасті довірчого управління, а саме він найбільш поширений в Росії.
Незалежно від обраного рівня прогнозування та аналізу, для постановки задачі формування портфеля необхідно чітке опис параметрів кожного інструмента фінансового ринку окремо і всього портфеля в цілому (тобто точне визначення таких понять, як прибутковість і надійність окремих видів фінансових активів, а також конкретну вказівку, як на підставі цих параметрів розраховувати прибутковість і надійність всього портфеля). Таким чином, потрібно дати визначення, дохідності та надійності, а також спрогнозувати їх динаміку на найближчу перспективу.
При цьому можливі два підходи: евристичний - заснований на приблизному прогнозі динаміки кожного виду активів та аналізі структури портфеля, і статистичний - заснований на побудові розподілу ймовірності дохідності кожного інструмента окремо і всього портфеля в цілому.
Другий підхід практично вирішує проблему прогнозування і формалізації понять ризику і прибутковості, проте ступінь реалістичності прогнозу і ймовірність помилки при складанні імовірнісного розподілу знаходяться в сильній залежності від статистичної повноти інформації, а також схильності ринку впливу зміни макропараметрів.
Після опису формальних параметрів портфеля і його складових необхідно описати всі можливі моделі формування портфеля, зумовлені вхідними параметрами, які задаються клієнтом і консультантом.
Використовувані моделі можуть мати різні модифікації залежно від постановки завдання клієнтом. Клієнт може формувати як терміновий, так і безстроковий портфель.
3. Портфель може бути поповнюваним або відкликається. Під пополняемостью портфеля розуміється можливість у рамках вже чинного договору збільшувати грошовий вираз портфеля за рахунок зовнішніх джерел, які не є наслідком приросту спочатку вкладеною грошової маси. Отзиваемость портфеля - це можливість в рамках діючого договору вилучати частину грошових коштів з портфеля. Пополняемость і отзиваемость можуть бути регулярними і нерегулярними. Пополняемость портфеля регулярна, якщо є затверджений сторонами графік надходження додаткових коштів. Модифікації моделей можуть визначатися і задаються клієнтом обмеженнями на ризики.
4. Доречно вводити також обмеження на ліквідність портфеля (воно вводиться на випадок виникнення не передбаченої в договорі необхідності термінового розформування всього портфеля). Рівень ліквідності визначається як число днів, необхідне для повної конвертації всіх активів портфеля в кошти й перекладу їх на рахунок клієнта.
5. Наступний блок проблем пов'язаний вже безпосередньо з рішенням оптимізаційних завдань. Необхідно визначитися з головним критерієм оптимізації у процедурі формування портфеля. Як правило, в якості цільових функцій (критеріїв) можуть виступати лише дохідність і ризик (або декілька видів ризиків), а всі інші параметри використовуються у вигляді обмежень.
При формуванні портфеля можливі три основні формулювання задачі оптимізації:
цільова функція - прибутковість, решта - обмеження;
цільова функція - надійність, решта - обмеження;
двомірна оптимізація за параметрами «надійність-дохідність» з подальшим дослідженням оптимального безлічі рішень.
Часто буває, що невеликим зменшенням значення одного критерію можна пожертвувати заради значного збільшення значення іншого (при одномірної оптимізації такого роду можливості відсутні). Природно, що багатовимірна оптимізація вимагає застосування складнішого математичного апарату, але проблема вибору математичних методів рішення оптимізаційних завдань - це тема окремої розмови.
Наступний рівень у модифікуванні базових моделей виникає при переході від статичних задач (формування портфеля) до динамічним (управління портфелем).
6. Розумно вважати, що протягом заздалегідь обумовленого проміжку часу (терміну дії договору) інвестор не може змінити інвестиційні пріоритети. Однак можливість уточнення прогнозу по ходу реалізації завдання вносить до неї певний динамізм. Крім того, термін остаточних розрахунків може бути однозначно не визначений, і тоді з позицій статистичного підходу ми маємо справу з випадковим процесом.
Далі проведемо економічне обгрунтування проведених досліджень. Розглянемо два варіанти вкладення коштів: як, якщо б ми їх витратили на формування портфеля цінних паперів (акції, вексель і ОФЗ) або на видачу позички (табл.16). Як відсотка за позикою візьмемо величину в 24%, як найбільш максимально можливе значення.
Таблиця 16 - Вихідні дані для розрахунку ефективності варіантів вкладення фінансових ресурсів
Показники
Вид цінного паперу
Разом, руб.
Акція
Вексель
ОФЗ
I Варіант
Сума витрат, руб.
1000000
41589
455230
1496819
Прибутковість річна,%
134,6
106,8
240,4
Х
Дохід, крб.
1346000
44417
1094372,9
2484789,9
II Варіант
Дохід за коштами, розміщеними в позички, руб.
240000
9981,4
109255,2
359236,6
Відношення доходу за I варіанту до доходу по II варіанту, рази
5,61
4,45
10,02
6,92
На основі розрахункових даних (табл. 16) можна зробити висновок про те, що в разі інвестування банком вільних фінансових коштів у цінні папери, виграш в отриманому доході буде значно перевищувати величину доходу, яку банк отримав би, розмістивши кошти в позички.

Висновки і пропозиції
Портфелі цінних паперів комерційних банків є частиною взаємозалежної системи портфелів більш високого рівня. Ця система включає, наприклад портфель власного капіталу (статутний фонд, резервні фонди, фонди стимулювання, нерозподілений прибуток тощо), портфель залучення ресурсів (активи). Функціонування всієї системи портфелів підпорядковане інтересам забезпечення стійкості і рентабельності інституту, забезпечення стійкості всієї фінансової системи, схильною до «ефекту доміно» і паніці.
Природно, що кожен з учасників фондового ринку, в залежності від поставленої мети визначає ефективний вид діяльності здійснювати чи емісійну, інвестиційну, брокерську діяльність, купувати, продавати і зберігати цінні папери, або проводити інші операції з ними. У кінцевому підсумку операції на фондовому ринку впливають не тільки на професіоналів, але і на користувачів.
Доходи, що отримуються банками від портфельного інвестування, складають невелику питому вагу в загальній частці сукупних доходів банків. Розмір коштів, що виділяються на створення портфельних інвестицій визначається кожним банком самостійно.
Прийняття рішень з управління представлена ​​з точки зору дворівневої ієрархічної структури. Перший рівень управління розподілу інвестицій між фінансовими інструментами, а другий - управління активами всередині фінансового інструменту. Так, наприклад, інвестиції в акції приватизованих підприємств розглядаються як сума для формування і управління портфелем з акцій різних емітентів, використовуючи вищевикладений метод.
Для ефективного управління портфелем цінних паперів необхідно постійно аналізувати ринок. Часто вирішальну роль у прийнятті остаточного рішення грає якийсь другорядний, незначний ознака, не помічений іншими учасниками ринку. Слід завжди пам'ятати про одне: чим більше факторів розглядається при прийнятті рішення, тим більше шансів, що вдасться ухвалити правильне рішення.
Виходячи з вищевикладеного необхідно відзначити, що для ефективного управління портфелем цінних паперів необхідно мати можливість отримання найбільш повної інформації про результати торгових сесій, отримання статистичних даних по кожній цінним папером, без яких неможлива побудова графіків і, відповідно, прийняття правильного рішення.
В якості пропозицій щодо вдосконалення процесу формування і управління портфелем цінних паперів ВАТ КБ «Севергазбанк» можна запропонувати наступне:
1. Проаналізувати організаційну структуру банку і виявити можливості створення спеціалізованого підрозділу для виконання функцій з формування і управління портфелем цінних паперів банку і, відповідно, підібрати висококваліфікований персонал для цих цілей;
2. Розробити методики аналізу стану ринку цінних паперів для оцінки прибутковості і ризикованості окремих видів цінних паперів з емітентів, і збору та накопичення цієї інформації для подальшого використання. Дані методики мають відображати специфіку діяльності ВАТ КБ «Севергазбанк» і використовувати новітній математичний і програмний апарат для максимізації ступеня достовірності одержуваної інформації;
3. Безперервний моніторинг стану портфеля для оперативної заміни одного цінного паперу іншого у разі кон'юнктурних змін у курсі (зменшення ринкової вартості), більш широке використання активного і пасивного способу управління портфелем і їх комбінацій;
4. З урахуванням інвестиційних якостей цінних паперів можна формувати різні портфелі цінних паперів, у кожному з яких буде власний баланс між існуючим ризиком, прийнятним для банку портфеля, й очікуваної їм віддачею (доходом) у визначений період часу. Співвідношення цих факторів і дозволить визначити тип портфеля цінних паперів.

Список використаної літератури
1. Ринок цінних паперів: Підручник / За ред. В.А. Галанова, А. І. Басова. - 2-е видання, перероб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2001.
2. Фінансовий менеджмент: теорія і практика. Підручник / за редакцією Стоянової Є.С. - М.: Изд-во «Перспектива», 1996.
3. Ковальов В.В. Введення у фінансовий менеджмент. - Фінанси і статистика, 2001. - 768, с.: Іл.
4. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник / За ред. проф. Є. І. Шохіна. - М: ВД ФБК-ПРЕС, 2002
5. Євстигнєєв В.Р. Портфельні інвестиції в Росії: вибір стратегії. - М.: Едіторіал УРСС, 2002.
6. Дефосс Гастон. Фондова біржа і біржові операції / пров. з франц. - М., 1995.
7. Мельников Р. Оптимізація ризикового портфеля цінних паперів з фіксованим доходом / / РЦБ. - 2000. - № 20 (179), с.54 - 56.
8. Бильцов С.Ф. Настільна книга російського інвестора: Учеб. практ. посібник / С.Ф. Бильцов. - СПб.: Бізнес-Преса, 2000. - 506 с.
9. Татьянніков В. Як ведуть себе вимірювачі ризиків на російському фондовому ринку / / Ринок цінних паперів, № 21 (204), 2001, с.57.
10. Коттл С., Мюррей Р. Ф., Блок Ф.Є. «Аналіз цінних паперів» Грема і Додда / Пер. з англ. - М.: ЗАТ «Олімп-Бізнес», 2000. - 704 с.
11. Ільїна Л.І. Організація і фінансування інвестицій: Навчальний посібник. - Сиктивкар, 2002.
12. Альохін Б. - Ліквідність і мікроструктура ринку державних цінних паперів / / Ринок цінних паперів. - 2001. - № 20. - С. 20-30.
13. Фінансове мистецтво підприємця: Навчально-практичний посібник / За ред. Стоянової. - М.: Изд-во «Перспектива», 1995.
14. Кузнецов М. В., Овчинников А.С. Технічний аналіз ринку цінних паперів. - М.: ИНФРА-М, 1996.
15. Ерліх А.А. Технічний аналіз товарних і фінансових ринків. Прикладне посібник. - М.: ИНФРА-М, 1996.
16. Аристов Д.В., Гольтяев А.А., Горюхіної Б.М., Смарагдом І.А. Цінні папери в ощадному банку Росії. Тула: Вид-во «Куля», 1996.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Диплом
368кб. | скачати


Схожі роботи:
Формування та управління портфелем цінних паперів підприємства на прикладі ВАТ Елецгідроагрегат
Моніторинг та управління портфелем цінних паперів
Довірче управління портфелем цінних паперів клієнтів 2
Управління портфелем цінних паперів Портфельні стратегії
Довірче управління портфелем цінних паперів клієнтів
Особливості випуску та обігу цінних паперів банків. Державне регулювання ринку цінних паперів
Формування портфеля цінних паперів і управління ним
Ринок цінних паперів. Особливості його формування в Росії
Ринок цінних паперів Особливості його формування в Росії
© Усі права захищені
написати до нас