Валютні операції в Республіці Білорусь

У таблиці розміщені можливі правові заходи, що встановлюють обмеження проведення валютних операцій, які не можуть бути реалізовані всі одночасно.
Валютні обмеження - це форма прямої дії, впливу держави на ринковий процес міжнародного обміну результатами економічної діяльності та грошовими коштами.
З викладених позицій характерними є правові норми п.8 Правил проведення валютних операцій, затверджених Постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь 30.04.2004г. (Далі - Правила № 72) [REF _Ref226745141 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 27 , П.8]:
1. допускається зміна валюти зобов'язань:
1.1. при зміні грошових зобов'язань резидента, виражених в іноземній валюті, на грошові зобов'язання, виражені в білоруських рублях;
1.2. при зміні грошових зобов'язань нерезидента, виражених в білоруських рублях, на грошові зобов'язання, виражені в іноземній валюті;
2. не допускається зміна валюти зобов'язань:
2.1. грошових зобов'язань резидента, виражених в білоруських рублях, на грошові зобов'язання, виражені в іноземній валюті;
2.2. грошових зобов'язань нерезидента, виражених в іноземній валюті, на грошові зобов'язання, виражені в білоруських рублях.
За допомогою врегулювання зміни валюти зобов'язання заохочується приплив іноземної валюти і, відповідно, обмежується її відтік з Республіки Білорусь.
При здійсненні валютних операцій між резидентами (крім банків щодо банківських операцій) допускається зміна грошових зобов'язань резидента, виражених в іноземній валюті, на грошові зобов'язання, виражені в білоруських рублях [REF _Ref226745141 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 27 , П.11].
1.2 Класифікація валютних операцій
Найбільш важливою з практичної точки зору класифікацією є закріплене в Законі № 226-З поділ валютних операцій на поточні та пов'язані з рухом капіталу. Справедливо думку, що «... виділення видів валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, обумовлено не строго науковими критеріями, а тим, що ці операції частіше інших зустрічаються в практиці руху капіталів» [REF _Ref226745285 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 50 , С.15]. Фактично, в Законі № 226-З є відкритими як перелік поточних валютних операцій, відповідно до абз.15 ст.6 Закону № 226-Закону № 226-З, так і перелік операцій, пов'язаних з рухом капіталу - на підставі абз.7 ст. 7 Закону № 226-З.
Поточними валютними операціями є валютні операції, що проводяться між резидентами і нерезидентами і передбачають:
здійснення розрахунків за угодами, які передбачають експорт і (або) імпорт, якщо строк між датою платежу і датою відвантаження товару (тощо) не перевищує 180 днів, включаючи здійснення таких розрахунків з використанням цінних паперів, що виконують функції розрахункових документів;
надання та одержання кредитів і (або) позик на термін, що не перевищує 180 днів;
переказ і одержання відсотків, дивідендів та інших доходів за вкладами (депозитами), інвестицій, позиковим і кредитних операцій;
операції неторгового характеру [REF _Ref226743560 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 7 , Ст.5].
Валютними операціями, пов'язаними з рухом капіталу, є наступні валютні операції, що проводяться між резидентами та нерезидентами:
придбання акцій при їх розподіл серед засновників, а також частки у статутному фонді або паю у майні нерезидентів;
придбання цінних паперів, випущених резидентами або нерезидентами, за винятком придбання акцій при їх розподіл серед засновників;
переклади для здійснення розрахунків за зобов'язаннями, які передбачають передачу майна, относимого законодавством Республіки Білорусь до нерухомого майна, або прав на нього;
розрахунки по операціях, які передбачають експорт і (або) імпорт, якщо строк між датою платежу і датою відвантаження товару (и др.) перевищує 180 днів, включаючи здійснення таких розрахунків з використанням цінних паперів, що виконують функції розрахункових документів;
надання та одержання кредитів і (або) позик на термін, що перевищує 180 днів;
інші валютні операції, що не відносяться до поточних валютних операціях [REF _Ref226743560 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 7 , Cт.7].
У Законі № 226-З в якості специфічних виділені операції неторгового характеру, що відносяться до поточних [REF _Ref226743560 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 7 , Cт.6]. Такі операції здійснюються за участю фізичних осіб, державних установ, на виконання певних договорів, публічно-правових обов'язків, і не можуть бути об'єднані в єдину групу по заданому критерію. Проте операції неторгового характеру не створюють загрози відтоку капіталу, і з цієї причини немає необхідності в порядку проведення даних операцій створювати додаткові валютні обмеження.
Звернемо увагу на ряд неоднозначних аспектів трактування валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, між резидентами і нерезидентами.
Придбання акцій при їх розподіл серед засновників (акціонерні товариства) можливе в двох випадках: при заснування юридичної особи; при додатковій емісії акцій.
У абз.3 ст.7 Закону № 226-З маються на увазі як емісійні, так і неемісійні цінні папери, за умови, що вони «... не повинні виконувати функцію розрахункового документа» [REF _Ref226745442 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 55 , С.13]: «придбання цінних паперів, випущених резидентами або нерезидентами, за винятком придбання акцій при їх розподіл серед засновників» [REF _Ref226743560 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 7 , Абз.3 ст.7].
Придбання цінних паперів має схожість з операцією використання цінних паперів, що виконують функції розрахункових документів, які забезпечують надходження грошових коштів у термін, що перевищує 180 днів: «... включаючи здійснення таких розрахунків з використанням цінних паперів, що виконують функції розрахункових документів, якщо термін платежу за цінним папером забезпечує надходження грошових коштів у термін, що перевищує 180 днів з (до) дати відвантаження (надходження) товару (виконання робіт, надання послуг), передачі охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності »[REF _Ref226743560 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 7 , Абз.3, 5 ст.7].
Згідно абз.5 ст.7 Закону № 226-З, фактично також відбувається придбання цінних паперів. Відповідно до абз.3 ст.7 Закону № 226-З валютна операція визнається пов'язаної з рухом капіталу, незалежно від терміну платежу, а на підставі абз.5 - тільки строком платежу понад 180 днів.
В якості критеріїв розмежування названих операцій з рухом капіталу пропонуються наступні:
1) абз.3 ст.7 Закону № 226-З охоплює і цінні папери, які не є платіжними документами;
2) виходити також випливає з того, в обмін на що передаються цінні папери, здатні виконувати функцію розрахункового документа? Якщо в обмін на товар, роботу, послугу, що охороняється інформацію, виняткові права на об'єкти інтелектуальної власності, то застосовується абз.5 ст.7 Закону № 226-З. Якщо ж має місце придбання цінних паперів за гроші, інші цінні папери, валютні цінності, то дана валютна операція регулюється абз.3 ст.7 Закону № 226-З [REF _Ref226745285 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 50 , С.16].
Таким чином, абз.3 ст.7 Закону № 226-З застосовується безвідносно до зовнішньоторговельної операції.
Далі розглянемо співвідношення абз.3 ст.7 Закону № 226-З і абз.6 тієї ж статті: тобто придбання цінних паперів, з економічної точки зору, опосередковуючи відносини позики, і надання та отримання позики. Позика строком більше 180 днів вважається валютною операцією, пов'язаної з рухом капіталу. Згідно з Правилами № 72, дозвіл Національного банку Республіки Білорусь (далі - Національного банку) видається при укладенні договору позики [REF _Ref226745141 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 27 , П.18.8]. В Інструкції про порядок видачі дозволів на проведення валютних операцій та на відкриття рахунків за межами Республіки Білорусь, а також подання до банку повідомлень при здійсненні операцій, пов'язаних з рухом капіталу, затвердженої Постановою Правління Національного банку (далі - Інструкція № 15) закріплено таке ж положення [REF _Ref223343929 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 24 , П.32.6].
Якщо цінний папір випущена на термін, понад або менше 180 днів, то придбання її є валютною операцією відповідно до абз.3 ст.7 Закону № 226-З.
Відповідно до Цивільного кодексу Республіки Білорусь, придбання цінних паперів здійснюється також шляхом їх отримання в позику [REF _Ref223347237 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 5 , Ст.760]. У науковій літературі представлено позицію, згідно з якою «отримання цінних паперів в позику підпадає не під придбання цінних паперів ..., а під надання отримання позики» [REF _Ref226745285 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 50 , С.18]. Отже, дана операція пов'язана з рухом, якщо термін договору перевищує 180 днів.
У Листі Національного банку "Про позики в іноземній валюті» (далі - Лист № 31-14/1445) [REF _Ref224473757 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 36 ] Констатується, що, не дивлячись на норму ст. 11 Закону № 226-З, що забороняє використання іноземної валюти при проведенні валютних операцій між резидентами, п.3 ст.760 Цивільного кодексу Республіки Білорусь встановлено, що іноземна валюта і валютні цінності можуть бути предметом договору позики на території Республіки Білорусь. При цьому Національний банк посилається на Рішення Конституційного суду Республіки Білорусь від 30.01.2004г. N 3-168/2004: іноземна валюта і валютні цінності можуть бути предметом договору позики, укладеного між юридичними особами - резидентами, між юридичною особою - резидентом та фізичною особою - резидентом на території Республіки Білорусь [REF _Ref224473757 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 36 ].
Необхідно враховувати, що правовими нормами про операції надання та отримання позики не регулюється відносини комерційного позики.
При посиланні на абз.4 ст.7 Закону № 226-Закону № 226-З: переклади для здійснення розрахунків за зобов'язаннями, які передбачають передачу майна, относимого законодавством Республіки Білорусь до нерухомого майна, або прав на нього - важливо акцентувати увагу на тому, що не всі права можуть бути відчужені: напр., довічне успадковане володіння, постійне і тимчасове користування. Якщо в абз.5 ст.7 Закону № 226-З мова йде про будь-яких формах розрахунків, то в абз.4, виходячи з буквального тлумачення, - переклад [REF _Ref226743560 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 7 , Абз.4 ст.7].
У абз.5 ст.7 Закону № 226-З сформульовано поняття: кредит - щодо отримання грошових коштів у банку, і позику - одержання інших речей, визначених родовими ознаками. Притому позикові операції знаходяться поза сферою регулювання Закону № 226-З, якщо не мають відношення до ст.4 цього ж Закону. Зокрема, «... відповідно до абз.4 ст.7 і ст.4 передача нерухомого майна без отримання платежу (напр., в якості внеску до статутного фонду юридичної особи) не розглядається ані в якості капітальної, ні в якості взагалі валютної операції »[REF _Ref226745442 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 55 , С.18].
Заява на проведення капітальної валютної операції включає її економічне обгрунтування. Якщо проводиться операція, пов'язана з рухом капіталу, закріплена в абз.2 ст.7 Закону № 226-З: придбання акцій при їх розподіл серед засновників, а також частки у статутному фонді або паю у майні нерезидентів, - то додається копія виписки з торговельного регістра країни установи юридичної особи-нерезидента, до статутного фонду якого здійснюється інвестування грошових коштів [REF _Ref226743560 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 7 , Абз.2 ст.7].
Також додається копія статуту та (або) установчого договору. Копії повинні бути засвідчені згідно із законодавством іноземної держави (легалізація, проставлення апостиля). Зазначені документи надаються і при наданні кредиту резидентом нерезиденту.
Перелік операцій, пов'язаних з рухом капіталу, для проведення яких потрібне отримання дозволу Національного банку Республіки Білорусь, закріплений у п. 3 Інструкції № 15 [REF _Ref223343929 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 24 , П.3].
До таких, зокрема, відносяться для фізичних осіб - I) придбання акцій при їх розподіл серед засновників, а також частки у статутному фонді або паю у майні нерезидента; II) цінних паперів; III) у власність майна, що знаходиться за межами Республіки Білорусь і относимого за законодавством Республіки Білорусь до нерухомого майна; IV) розміщення грошових коштів у банках-нерезидентах; V) операції з надання позик на термін більше 180 днів.
У відношенні суб'єктів валютних операцій застосовуються правила аналогічні вищевикладеним пунктам. Також для них обов'язково отримання дозволу для здійснення операцій, пов'язаних з рухом капіталу в наступних ситуаціях:
1. На проведення резидентами (крім банків) валютних операцій, що передбачають розрахунки за договором лізингу, який передбачає отримання резидентом (крім банку) об'єкта лізингу в термін, що перевищує 180 днів з дати здійснення первісної оплати;
2. Розміщення грошових коштів у банках-нерезидентах або передача грошових коштів нерезидентам (крім банків-нерезидентів) на умовах довірчого управління;
3. Розрахунки за зобов'язаннями, що виникли у суб'єкта валютних операцій - резидента (крім банку) перед нерезидентом на підставі укладеного між ними договору поруки, гарантії;
4. Проведення валютних операцій між суб'єктами валютних операцій - резидентами (крім банків) з використанням іноземної валюти, цінних паперів і (або) платіжних документів в іноземній валюті на території Республіки Білорусь;
5. Розрахунки за зобов'язаннями, що виникли у суб'єкта валютних операцій - резидента (крім банку) перед нерезидентом на підставі укладеного між ними договору переведення боргу чи уступки вимоги;
6. Розрахунки за договором комерційного позики, передбачає сплату відсотків за ставкою, що перевищує рівень, встановлений Радою директорів Національного банку, за відстрочку (розстрочку) оплати поставки товару;
7. На розрахунки з банком-нерезидентом за акредитивом, за умовами якого суб'єкт валютних операцій - резидент отримує фінансування на термін, що перевищує 180 днів, і відсоткова ставка за користування грошовими коштами перевищує рівень, встановлений Радою директорів Національного банку;
8. Ін операції [REF _Ref226780532 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 23 , П.3].
Дозвіл видається протягом 15 днів. Якщо запитувалася додаткова інформація, то дозвіл видається не пізніше 10 днів з дати надходження інформації.
Копії дозволів на здійснення валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, передбачених направляються до податкового органу за місцем взяття на облік суб'єкта валютних операцій - резидента або за місцем проживання фізичної особи.
У дозволах може бути встановлений обов'язок суб'єкта валютних операцій подати звітність про операції, за якими видано дозвіл.
На підставі п.19 Інструкції № 15, у видачі дозволу може бути відмовлено:
1. Подання заявником неналежним чином оформлених документів та (або) неподання заявником документів;
2. Подання заявником недостовірної інформації;
3. Наявність інформації про невиконані зобов'язання, що виникли в результаті порушення резидентом законодавства у сфері банківського, податкового, митного, валютного регулювання, в т.ч. числі порушення умов раніше виданих ліцензій, дозволів Національного банку;
4. Проведення на дату звернення до Національного банку валютної операції, з проханням про видачу дозволу на здійснення якої звертається заявник;
5. Наявність на дату звернення резидента заборгованості з податків, інших обов'язкових платежах до бюджету, в тому числі державні цільові бюджетні фонди, контроль за сплатою яких відповідно до законодавства покладено на податкові органи;
6. Нестійке фінансове становище суб'єкта валютних операцій;
7. Звернення за отриманням дозволу до закінчення 1 року з дня винесення рішення про припинення дії;
8. В інших випадках, встановлених Інструкцією [REF _Ref223343929 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 24 , П.19].
У російській літературі виділяють подліцензіонние (кумулюються) капітальні валютні операції - операції, право на здійснення яких автоматично набувається з отриманням ліцензії на провадження певного виду валютних операцій [REF _Ref226743097 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 61 , С.113].
Стверджується, що дія абз.5 ч.5 ст.10 Закону № 226-З, розрахунки за договорами оренди майна, поширюється і на лізингові операції [REF _Ref226745442 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 55 , С.19].
Сфера дії абз.6 ч.5 ст.10 Закону № 226-З (внески в міжнародні організації) не стосується організацій як комерційних, так і некомерційних, учасниками яких є суб'єкти цивільного права.
Вимагає роз'яснень питання про кваліфікацію валютних операціях застави грошових коштів. Відповідно до ст.4 Закону N 226-З до валютних операцій (крім інших) відносяться угоди, що передбачають використання іноземної валюти. Коли в зовнішньоторговельному договорі передбачено отримання резидентом не тільки оплати, але і грошових коштів, службовців забезпеченням проведення платежу нерезидентом (напр., ПДВ), то віднесення проведеної валютної операції до певного виду проводиться виходячи з умов основний угоди з експорту товару. Однак якщо застава передбачений окремим договором, то така сплата (повернення) буде самостійної валютною операцією - відповідно до абз.7 ст.7 Закону N 226-З валютною операцією, пов'язаної з рухом капіталу.
Під валютними операціями, здійснюваними на території Республіки Білорусь, розуміються:
у частині валютних операцій, які передбачають здійснення розрахунків за угодами, які передбачають передачу товару, - валютні операції, що передбачають здійснення розрахунків по операціях, по яких передача і отримання товарів здійснюються на території Республіки Білорусь незалежно від місця передачі, перерахування та / або зарахування грошових коштів за даними валютних операцій;
у частині валютних операцій, які передбачають здійснення розрахунків по операціях, які не передбачають передачу товару, - валютні операції, що передбачають здійснення розрахунків по операціях, по яких передача готівкових грошових коштів проводиться на території Республіки Білорусь, зарахування готівкових грошових коштів здійснюється на рахунки в банках Республіки Білорусь або перерахування грошових коштів здійснюється з рахунку на рахунок, відкриті в банках;
валютні операції, що передбачають здійснення розрахунків по операціях з відчуження нерухомого майна, що знаходиться на території Республіки Білорусь [REF _Ref226745141 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 27 , Ч.2 п.1].
Під валютними операціями, що провадяться поза межами Республіки Білорусь, розуміються всі інші валютні операції, що не відносяться до валютних операцій, які здійснюються на території Республіки Білорусь [REF _Ref226745141 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 27 , Ч.3 п.1].
Необхідно згадати про т.зв. право субституції: право замінити іноземну валюту сплатою відповідного еквівалента в національній. При цьому дане право може бути виключено шляхом застереження «ефективного платежу». Правова норма, що закріплює це положення, встановлена ​​в законодавстві Республіки Білорусь [REF _Ref226745141 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 27 , П.11].

Глава 2. Суб'єкти валютних правовідносин
2.1 Поняття суб'єктів валютних операцій, їх права та обов'язки
У цілому для валютного законодавства характерна дивергенція регулювання за суб'єктним складом правовідносин, яка виявляється в обсязі та характері валютних обмежень, застосовних відповідно до резидентам і нерезидентам, суб'єктам валютних операцій і фізичним особам.
Оскільки основний обсяг нормативно-правового регулювання спрямований на впорядкування відносин з участю резидентів Республіки Білорусь, то звернемося до роздільного аналізу цієї категорії суб'єктів права: суб'єкти валютних операцій і фізичні особи.
Затверджені Національним банком, Правила проведення валютних операцій [REF _Ref226745141 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 27 , Абз.4 п.2] під суб'єктами валютних операцій мають на увазі наступні категорії:
· Юридичні особи Республіки Білорусь, з місцем знаходження в Республіці Білорусь, юридичні особи іноземних держав, що знаходяться за межами Республіки Білорусь;
· Що знаходяться за межами Республіки Білорусь філії та представництва юридичних осіб Республіки Білорусь;
· Перебувають у Республіці Білорусь та за її межами філії та представництва юридичних осіб іноземних держав;
· Дипломатичні та інші офіційні представництва, консульські установи Республіки Білорусь, іноземних держав;
· Республіка Білорусь, іноземні держави, їх адміністративно-територіальні одиниці, міжнародні організації, їх філії та представництва;
організації, які є юридичними особами, їх філії та представництва, що знаходяться в Республіці Білорусь та за її межами.
Що стосується індивідуальних підприємців діє порядок, встановлений для суб'єктів валютних операцій, з винятками, прямо пойменованими в законодавстві.
Готівкова іноземна валюта, прийнята в касу суб'єкта валютних операцій, підлягає обов'язковій здачі в касу банку. Готівкова іноземна валюта підлягає зарахуванню на поточний (розрахунковий) рахунок.
Суб'єкти валютних операцій - резиденти мають право приймати готівкову іноземну валюту, що надходить з валютних операцій з суб'єктами валютних операцій - нерезидентами: 1) за договорами, які передбачають експорт; 2) в якості оплати за участь конференціях, виставках, інших заходах; 3) при поверненні позики ( відсотків по ньому), 4) в якості внесків до статутного фонду як зареєстрованої юридичної особи, так і знову створюваного, 5) в якості безоплатної допомоги.
Від резидентів дозволяється приймати готівкову іноземну валюту: 1) в оплату страхових послуг; 2) в оплату зобов'язань експедитора перед міжнародним перевізником.
Цілі, відповідно до яких суб'єкти валютних операцій - резиденти мають право використовувати готівкову іноземну валюту і, відповідно, отримувати її в касі обслуговуючого банку, такі:
o для оплати витрат, пов'язаних з поїздками за межі Республіки Білорусь;
o індивідуальні підприємці - для розрахунків за межами Республіки Білорусь з операцій, що передбачають імпорт;
o для оплати консульських та інших зборів.
Зняття готівкової іноземної валюти на інші цілі передбачає отримання дозволу Національного банку, за винятком випадків, встановлених актами валютного законодавства.
Валютні операції здійснюються за участю банків. Раніше діяли нормативними актами дозволялося отримання кредитів нерезидентами в білоруських банках тільки для реалізації інвестиційних проектів на території республіки. Відповідно до вимог ст.8 Закону Республіки Білорусь N 226-З і п. 21 Правил № 72 на даний момент банки здійснюють кредитування нерезидентів на підставі ліцензій Національного банку [REF _Ref226745141 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 27 , П.21].
При формування пакету документів для подання до Національного банку, за загальним правилом, додаються письмову заяву довільної форми, що містить економічне обгрунтування, копія документа про державну реєстрацію, копія документа, що є підставою проведення відповідної угоди.
Для залучення уповноваженими банками кредитів в іноземній валюті від банків-нерезидентів на термін, що перевищує 180 днів, не потребують дозволу Національного банку.
На підставі дозволу Національного банку банки Республіки Білорусь здійснюють операції пов'язані з рухом капіталу:
Ø придбання акцій при їх розподіл серед засновників, а також частки у статутному фонді або паю у майні нерезидентів;
Ø перекази на користь нерезидентів за зобов'язаннями про придбання резидентом у власність майна, що знаходиться за межами Республіки Білорусь і относимого за законодавством Республіки Білорусь до нерухомого майна [REF _Ref226745141 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 27 , П.22].
Суб'єкт валютних операцій повинен отримати дозвіл Національного банку і в разі розрахунків за зобов'язаннями, що випливають з договору поруки чи гарантії. Треба зауважити, що отримання дозволу в такому випадку носить превентивний та інформаційний характер, і не обмежує свободу договору.
Для отримання дозволу Національного банку з метою проведення операцій, пов'язаних з рухом капіталу, зазначених у абз.2-4, 6 (надання позики) Закону № 226-З вимагається надання довідки інспекції Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь про відсутність / наявність заборгованості по сплату податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджету, цільові бюджетні фонди. Також подібна довідка необхідна при розміщенні грошових коштів у банках-нерезидентах або передачі грошових коштів нерезидентам (крім банків-нерезидентів) на умовах довірчого управління.
Якщо операції, пов'язані з рухом капіталу, мають на меті отримання позики, то отримання дозволу Національного банку потрібно тільки при наявності хоча б однієї з таких умов:
a) процентна ставка за користування позикою перевищує рівень, встановлений Радою директорів Національного банку. В даний час її розмір у доларах США, євро - 12% річних; в інших іноземних валютах, білоруських рублях - збільшений на 3% розмір ставки рефінансування відповідного центрального банку, що діє на дату здійснення суб'єктом валютної операції - резидентом розрахунків по даній валютній операції [REF _Ref226782096 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 33 , П.1];
b) процентна ставка за прострочення повернення позики перевищує рівень, встановлений Радою директорів Національного банку;
c) у договорі між суб'єктом валютних операцій - резидентом і нерезидентом поряд з відсотковою ставкою за користування грошовими коштами встановлено обов'язок здійснювати інші додаткові платежі (крім відсоткової ставки за прострочення повернення кредиту (позики). Дана норма не поширюється на валютні відносини банку і банку-нерезидента ;
d) сума позики спрямовується на оплату грошових зобов'язань позичальника резидента, минаючи його рахунок в банку;
e) виконання зобов'язань з повернення позики здійснюється не з рахунку позичальника;
f) позикодавець зареєстрований в державі (на території), в якому діє пільговий податковий режим або не передбачаються розкриття та надання інформації про фінансові операції (офшорні зони);
Можливе відкриття юридичними особами та індивідуальними підприємцями тільки одного рахунку в іноземній валюті. Відкриття декількох рахунків у різних валютах допускається тільки в одному банку. Для того щоб відкрити кілька рахунків в іноземній валюті в декількох банках, необхідний дозвіл Національного банку.
Для зарахування надійшли на користь бенефіціара коштів в іноземній валюті, відмінній від валюти його рахунку, згідно п.51 Інструкції № 66, банк-одержувач має право провести конверсію суми, що надійшла, якщо це передбачено в договорі між банком-одержувачем і бенефіціаром [REF _Ref226782509 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 17 , П.51]. Зокрема, присутній одна умова: конверсія іноземної валюти, що підлягає обов'язковому продажу, можлива виключно в іноземну валюту, що підлягає обов'язковому продажу.
Спеціальний валютний рахунок для зберігання купленої на внутрішньому ринку іноземної валюти до моменту її використання відкривається в банку, в якому вже відкрито поточний рахунок в іноземній валюті. При відсутності такого, він відкривається, в банку, де відкрито рахунок заявника в білоруських рублях. Якщо рахунок в білоруських рублях також відсутній, то питання про відкриття спеціального валютного рахунку дозволяється Національним банком.
Згодом валюта перераховується у відповідності з цілями, на які вона купувалася, притому валюта повинна бути використана протягом 7 днів, починаючи з наступного після зарахування на рахунок дня. Цілі використання можуть змінюватися в рамках п.20 Інструкції № 112 [REF _Ref226782648 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 22 , П.20].
Термін збільшується до 30 днів - тільки з дозволу Головного управління Національного банку. У названі терміни не включається період накладення арешту. Якщо іноземна валюта не використана, то вона повинна бути реалізована банку. Банк проводить реалізацію валюти самостійно, за відсутності платіжного доручення в останній день 7-денного терміну, протягом 2 днів.
Суб'єкту валютних операцій (його відокремленому структурному підрозділу) також може бути відкритий субрахунок. Субрахунок, як правило, використовується для акумулювання грошових коштів та їх перерахування на поточний рахунок. Субрахунок відкривається за клопотанням суб'єкта валютних операцій і дозволу банку, в якому відкрито його поточний рахунок [REF _Ref226782747 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 60 , 20].
Операції по зарахуванню сум безоплатної допомоги проводяться тільки після подання в банк копії посвідчення Департаменту з гуманітарної діяльності Управління справами Президента Республіки Білорусь.
Для досягнення економічних цілей: вирівнювання платіжного балансу, підтримка валютного курсу, концентрація валютних цінностей у держави - ​​може проводиться блокування рахунків - офіційну заборону вільно розпоряджатися коштами на рахунках.
Відкриття рахунку юридичною особою можливо з точки зору процедури в 3 варіантах:
A. без отримання дозволу Національного банку. Відкриваються рахунки з обліку кредитних операцій, рахунки офіційних представництв, консульських установ;
B. в повідомному порядку. Суб'єкти валютних операцій - резиденти в повідомному порядку відкривають рахунки своїх представництв в банках держав - учасниць Євразійського економічного співтовариства у національній валюті того учасника Спільноти, на території якого відкривається рахунок представництва. Повідомлення представляється в Національний банк не пізніше 10 днів з дати укладення договору з банком-нерезидентом на відкриття рахунку. Національний банк повинен розглянути повідомлення і протягом 10 днів надсилає юридичній особі свідоцтво про повідомлення. Коли рахунок закривається, юридична особа-резидент направляє до Національного банку лист довільної форми з додатком документів, що підтверджують закриття рахунку, виписки по рахунку з банку-нерезидента про переведення залишку грошових коштів у банк Республіки Білорусь. Дана норма не поширюється на банки і бюджетні установи;
C. на підставі дозволу Національного банку. Для того, щоб отримати дозвіл юридичні особи-резиденти подають до Національний банк:
a) заяву;
b) копії документа про державну реєстрацію, установчих документів;
c) кошторис-розрахунок і обгрунтування руху грошових коштів по рахунку;
d) бухгалтерський баланс і звіт про прибутки та збитки.
Рахунки в банках-нерезидентах, що відкриваються на наступні цілі:
· Для утримання за межами Республіки Білорусь представництва, філії;
· Для утримання оздоровчих установ за межами Республіки Білорусь;
· Для фінансування будівельно-монтажних, будівельно-ремонтних, геолого-вишукувальних та інших робіт роз'їзного характеру, що виконуються за межами Республіки Білорусь;
· Для здійснення розрахунків по операціях, пов'язаних із здійсненням виробничо-господарської діяльності на території іноземної держави;
· Для залучення кредиту, позики від банку-нерезидента, якщо умовами договору передбачається відкриття контокорентного рахунку;
· Для розміщення грошових коштів (за винятком коштів, отриманих з бюджету) на депозитному рахунку, заставному, гарантійному рахунку в банку-нерезидента.
У ситуації, коли юридична особа має намір відкрити рахунок для утримання в іноземній державі представництва, філії, оздоровчого закладу, повинні бути також представлені кошторис витрат, копія положення про представництво, копія документа про реєстрацію (легалізована і з перекладом на державну мову).
Встановлена ​​норма, згідно з якою рахунку представництв не можуть використовуватися для проведення операцій, пов'язаних з підприємництвом, інвестуванням, придбанням прав на нерухоме майно, крім оренди. Рахунок використовується для виконання функцій представництва, платежів публічно-правового характеру в державі перебування, та оплати послуг банку. Після закриття рахунку залишок протягом 5 банківських днів перекладається на рахунок в банк Республіки Білорусь.
У випадку несанкціонованого відкриття за межами Республіки Білорусь щодо суб'єкта господарювання настає адміністративна відповідальність у вигляді штрафу [REF _Ref226783037 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 6 , Cт.11.5].
Банки відкривають рахунки в іноземній валюті і білоруських рублях в банках-нерезидентах за загальним правилом без дозволу Національного банку. Проте воно необхідне, якщо рахунок відкривається для утримання представництва, філії, санаторію, іншого оздоровчого закладу або іншого структурного підрозділу банку на території іноземної держави. Внесення і зняття готівкових білоруських рублів дозволяється в загальному порядку.
Що стосується юридичних осіб-нерезидентів, то обмежень по режиму рахунків не встановлено. Відповідно до п.44 Правил № 72, нерезиденти мають право здійснювати операції з поточного рахунку без обмежень по видах [REF _Ref226745141 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 27 , П.44,].
Поточний рахунок типу «Т» юридична особа-нерезидент відриває тільки на ім'я свого представництва (філії). На карбованцеві рахунки типу "Т", а також на рублеві кореспондентські рахунки банків-нерезидентів можуть зараховуватися:
a. надходження від резидентів;
b. виручка в рублях від продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку Республіки Білорусь;
c. суми залучених від банків (резидентів і нерезидентів) кредитів у рублях, а також суми, що надходять в погашення раніше наданих кредитів у рублях;
d. суми штрафних санкцій, що стягуються з резидентів за договорами, укладеними з нерезидентом - власником рахунку;
e. надходження від резидентів у вигляді переказів неторгового характеру;
f. суми, що надходять як орендна плата;
g. суми страхових виплат за обов'язкових та добровільних видів страхування [REF _Ref226783177 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 49 , С.77].
Притому обмежень по видах операцій по даному рахунку немає. Рахунок типу «С» призначений для цілей інвестування грошових коштів юридичною особою-нерезидентом у короткострокові облігації Національного банку або державні цінні папери Республіки Білорусь.
Внесення і зняття готівку білоруських рублів з зазначеного типу рахунків заборонено.
Банки-нерезиденти мають право відкривати в білоруських банках як кореспондентські, так і інші рахунки. Притому внесення готівкової іноземної валюти та білоруських рублів на кореспондентський рахунок в іноземній валюті (у білоруських рублях) банку-нерезидента та зняття готівкової іноземної валюти і білоруських рублів з кореспондентського рахунку в іноземній валюті (у білоруських рублях) банку-нерезидента без дозволу Національного банку забороняється [ REF _Ref226745141 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 27 , П.54].
2.2 Валютні обмеження у відносинах з участю фізичних осіб
У даній главі будуть розглянуті правові аспекти взаємовідносин суб'єктів валютних операцій з фізичними особами з приводу звернення валютних цінностей, а також правовідносини у зв'язку з переміщенням фізичними особами валютних цінностей через митний кордон Республіки Білорусь.
Відповідно до п.29 Правил № 72 використання іноземної валюти, цінних паперів і (або) платіжних документів в іноземній валюті при проведенні валютних операцій на території Республіки Білорусь дозволяється:
A. у відносинах між фізичними особами-резидентами - при проведенні валютних операцій, встановлених Законом № 226-З, а також в інших випадках, встановлених актами валютного законодавства;
B. у відносинах між фізичною особою-резидентом і фізичною особою-нерезидентом, а також між фізичними особами-нерезидентами - з валютних операцій, що передбачають дарування (у тому числі у вигляді пожертвувань), скасування дарування, надання позик, повернення позик і відсотків за користування ними, передачу на зберігання та їх повернення, а також в інших випадках, встановлених актами валютного законодавства;
C. у відносинах між суб'єктом валютних операцій і фізичною особою - з валютних операцій, зазначених у п.31 [REF _Ref226745141 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 27 , П.29].
Надання позики в іноземній валюті, як зазначено в п.В, отримало неоднозначне трактування у правозастосовній практиці. З питання правомірності стягнення судами в дохід держави іноземної валюти як предмета договорів позики, укладених громадянами між собою, виникла суперечка, що став предметом розгляду в Конституційному Суді Республіки Білорусь.
У Рішенні «Про правове регулювання укладання фізичними особами договорів позики в іноземній валюті» від 19 липня 2002р., Грунтуючись на нормах Цивільного кодексу Республіки Білорусь, що діяли на той момент Правил проведення валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, затверджених постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 28 квітня 2001 р. N 100, Конституційний Суд Республіки Білорусь зазначив, що законодавством Республіки Білорусь дозволено фізичним особам - резидентам без оформлення в Національному банку окремого дозволу на проведення валютної операції отримувати позику в іноземній валюті на термін більше 180 днів від нерезидентів [REF _Ref228092233 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 2 ].
Перелік валютних операцій між суб'єктом валютних операцій і фізичною особою, коли допускається використання іноземної валюти, цінних паперів і платіжних документів в іноземній валюті закріплений в Правилах № 72 [REF _Ref226745141 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 27 , П.31]. Такими є, на підставі дозволу Національного банку, роздрібна реалізація товарів на автомобільних дорогах з нумерацією «М», страхові, туристичні послуги, отримання оплати за договором перевезення пасажирів, багажу за межі Республіки Білорусь і з-за меж Республіки Білорусь. Інші валютні операції, зазначені у зазначеному пункті, здійснюються без дозволу Національного банку: напр., Послуги в поїздах Білоруської залізниці, розрахунки по державних цінних паперів, внесення вкладу до статутного фонду юридичної особи-резидента та ін
На проведення валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, фізичними особами - резидентами дозвіл Національного банку потрібно тільки у випадках:
§ придбання акцій при їх розподіл серед засновників, а також частки у статутному фонді або паю у майні нерезидента;
§ придбання у нерезидента цінних паперів, випущених нерезидентами, за винятком придбання акцій при їх розподіл серед засновників;
§ придбання у власність майна, що знаходиться за межами Республіки Білорусь і относимого за законодавством Республіки Білорусь до нерухомого майна;
§ розміщення грошових коштів у банках та інших кредитних організаціях іноземних держав;
§ надання позик на термін, що перевищує 180 днів [REF _Ref226743560 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 7 , Ч.3 ст.10].
Перераховані вище випадки отримання дозволу Національного банку не застосовуються щодо індивідуальних підприємців та фізичних осіб-резидентів, безперервно перебувають за межами Республіки Білорусь більше 1 року і не займаються підприємництвом.
Порядок ввезення та вивезення регулюється Інструкцією про порядок ввезення, вивезення та пересилання іноземної валюти, білоруських рублів, платіжних документів в іноземній валюті, документарних цінних паперів у білоруських рублях і іноземній валюті фізичними особами через митний кордон Республіки Білорусь, затвердженої спільним Постановою Національного банку і Державного митного комітету Республіки Білорусь 30.04.2004г. [REF _Ref226784763 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 20 ]
Ввезення в Республіки Білорусь фізичними особами іноземної валюти здійснюється без обмежень суми з дотриманням порядку митного оформлення. При ввезенні іноземної валюти понад суми еквівалентної 3000 дол. США на одну особу, розрахованої згідно з курсом Національного банку на день митного оформлення, здійснюється обов'язкове декларування.
Відносно вивезення іноземної валюти встановлені деякі обмеження. Якщо сума вивезеної валюти, розрахована згідно з курсом Національного банку на день митного оформлення, в еквіваленті перевищує 10000 дол. США, то потрібно надання дозвільних документів. При вивезенні іноземної валюти понад суми еквівалентної 3000 дол. США на одну особу, розрахованої згідно з курсом Національного банку на день митного оформлення, також необхідне обов'язкове декларування.
Банківським документом, що дозволяє вивіз іноземної валюти з Республіки Білорусь є довідка ф. № 0406007. Дана довідка видається на вимогу фізичної особи одночасно з видачею іноземної валюти. Довідка оформлюється на бланку суворої звітності на ім'я покупця. Подальша видача довідки не проводиться. Довідка видається банками в наступних випадках:
1. на суму іноземної валюти, ввезеної або перекладеної на територію Республіки Білорусь і внесеної на рахунок фізичної особи. Довідка видається за наявності наступних документів: 1.1 для іноземної валюти, що надійшла на рахунок у безготівковій формі - платіжне доручення, авізо банку-нерезидента; 1.2 якщо валюта внесена в готівковій формі - дозвільний документ при неістеченіі терміну його дії. Далі потрібно дозвіл уповноваженої особи банку-резидента, яка представляє собою резолюцію на видатковому касовому документі [REF _Ref226784763 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 20 , П.23.1];
2. для оплати витрат, пов'язаних з направленням працівника, індивідуального підприємця у службові відрядження за межі Республіки Білорусь;
3. видача валюти представнику нерезидента (крім фізичних осіб) з його рахунку в банку;
4. видача валюти банком, в якому відкрито валютний рахунок митного органу, на підставі документів митного органу, що підтверджують повернення раніше внесеної в рахунок забезпечення сплати митних платежів валюти, ввезеної до Республіки Білорусь;
5. на суму валюти, що видається банками за рахунок коштів, отриманих фізичними особами з-за кордону по міжнародній платіжній системі.
Викладений вище перелік не є вичерпним.
Банки за видачу довідки № 0406007 можуть стягувати винагороду. Можна також відзначити, що ввезення і вивезення документарних цінних паперів і платіжних документів в іноземній валюті можуть здійснюватися без обов'язкового декларування і без обмеження суми.
Важливим є звернути увагу на особливий режим переміщення валютних цінностей, що реалізовується в рамках Митного союзу. Ввезення-вивезення рублів Республіки Білорусь допускається без обмежень суми та без обов'язкового декларування. Щодо іноземної валюти, платіжних документів в іноземній валюті, цінних паперів в іноземній валюті рублях Республіки Білорусь обмежень по сумі також не встановлено. Проте якщо має місце переміщення між державами-учасниками Митного союзу валюти в сумі, еквівалентній більш ніж 3000 дол. США, розрахованої за офіційним курсом білоруського рубля на день митного оформлення, то проводиться обов'язкове митне оформлення.
У відношенні пересилання валютних цінностей в поштових відправленнях законодавством встановлено суворі обмеження. Пересилання білоруських рублів і документарних цінних паперів у білоруських рублях заборонена. Пересилання в Республіку Білорусь і з Республіки Білорусь іноземної валюти в листах з оголошеною цінністю дозволяється у сумі, що не перевищує в еквіваленті 200 дол. США, розрахованої на день прийому до організації зв'язку. Пересилання валюти без оголошення цінності заборонена. Пересилання в Республіку Білорусь і з Республіки Білорусь платіжних документів та документарних цінних паперів в іноземній валюті допускається без обмеження суми за умови, що оголошена цінність не буде перевищувати 200 дол. США, розрахована за офіційним курсом білоруського рубля до відповідної іноземної валюти.
Фізичні особи мають право відкривати рахунки з обліку кредитних операцій у банках-нерезидентах без дозволу Національного банку. Дозвіл на відкриття рахунку в банку-нерезидента видається на термін не більше 1 року [REF _Ref223343929 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 24 , П.63]. Не потрібно отримання дозволу Національного банку для відкриття рахунку в банках-нерезидентах фізичними особами-резидентами у період їхнього проживання за межами Республіки Білорусь. Для підтвердження факту проживання в іноземній державі необхідне подання виду на проживання, візи, дозволу на тимчасове перебування, іншого документа, що свідчить факт перебування за кордоном на законних підставах.
Після закінчення перебування за кордоном фізична особа-резидент зобов'язаний закрити рахунок і перевести залишок коштів у Республіку Білорусь або ввезти з дотриманням митних правил. Також можна отримати дозвіл Національного банку на відкриття рахунку за кордоном у загальному порядку. Ще один момент: якщо фізична особа-резидент протягом терміну, зазначеного в документі, вирішуючому проживання в іноземній державі, в'їжджає в Республіку Білорусь, а потім убуває до країни тимчасового перебування, то рахунок, відкритий у банку-нерезидента можна не закривати.
Щоб отримати дозвіл Національного банку, необхідно подати заяву довільної форми та копію документа, що посвідчує особу. У заяві вказується обгрунтування необхідності відкриття рахунку, місцезнаходження і найменування банку-нерезидента.
Відносно відкриття рахунків на території Республіки Білорусь фізичними особам-нерезидентам встановлено порядок, ідентичний порядку для резидентів [REF _Ref226745141 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 27 , П.34].

Глава 3. Порядок здійснення окремих валютних операцій
3.1 Обов'язковий продаж іноземної валюти
Згідно з п.1 Указу Президента Республіки Білорусь «Про обов'язкову продажу іноземної валюти» 17.07.2006г. (Далі - Указ № 452) резиденти: юридичні особи та індивідуальні підприємці - здійснюють обов'язковий продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку Республіки Білорусь у розмірі 30% від суми виручки в іноземній валюті. При цьому банками, страховими організаціями, резидентами вільних економічних зон Республіки Білорусь обов'язковий продаж іноземної валюти не здійснюється [REF _Ref226790098 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 8 , П.4.1].
У судовій практиці є неоднозначним правове становище резидентів вільних економічних зон (далі - СЕЗ) через застосування пільг, встановлених Указом № 452. У цьому плані дискусійним з точки зору кваліфікації юридично значимих аспектів господарської діяльності резидентів ВЕЗ є Постанова касаційної колегії Вищого Господарського суду Республіки Білорусь від 28 червня 2005р.
У касаційній скарзі позивач просить прийняті судові постанови скасувати, посилаючись на Закон Республіки Білорусь "Про вільні економічні зони" та Положення про вільну економічну зону "Брест", затверджене Урядом, якими, на думку позивача, передбачено звільнення від обов'язкового продажу валютної виручки, отриманої від експорту товару на території вільної економічної зони.
У господарському суді встановлено, що виручка отримана від експорту товару і надійшла на рахунки резидента СЕЗ. Як вказав відповідач, резидент СЕЗ "Брест" має право здійснювати будь-які зовнішньоекономічні операції по товарах, виробленим на її території, і звільняється від обов'язкового продажу валютних коштів, отриманих від експорту товарів на території СЕЗ "Брест". Оскільки реалізація меблів на експорт здійснювалася зі складів у м. Пінську, поза вільної економічної зони, позивач порушив законодавство та штрафні санкції застосовані обгрунтовано. Відповідно Положенням резиденти СЕЗ "Брест" звільняються від обов'язкового продажу на валютній біржі коштів у вільно конвертованій валюті та російських рублях, отриманих від експорту товарів (робіт, послуг) на території СЕЗ "Брест" [REF _Ref226790625 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 43 ].
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд послався на те, що позивачем була реалізована продукція не власного виробництва, а був здійснений ряд торговельно-посередницьких зовнішньоекономічних угод з реалізації товару, виробленого не на території СЕЗ, і відвантаження товару на експорт проводилася за межами території вільної економічної зони. Згідно ст.3 Закону Республіки Білорусь "Про вільні економічні зони" (далі - Закон) діяльність у СЕЗ регулюється законодавством, яке складається з цього Закону та інших нормативних правових актів Республіки Білорусь, що регламентують діяльність СЕЗ [REF _Ref226790625 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 43 ].
Як встановила Касаційна колегія, питання звільнення резидентів конкретної економічної зони від обов'язкового продажу валюти не є предметом регулювання Указу. Оскільки валютна виручка від експорту товару надійшла на території СЕЗ "Брест", тобто в даному випадку на рахунок позивача, в інспекції не було підстав для застосування заходів відповідальності. Таким чином, касаційна скарга позивача була задоволена [REF _Ref226790625 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 43 ].
Також звільняються обов'язкового продажу іноземної валюти, що надійшла з операцій з юридичними особами - нерезидентами та фізичними особами - нерезидентами від реалізації товарів (робіт, послуг) власного виробництва, в тому числі від здачі майна в оренду, комерційні організації, в т.ч. з іноземними інвестиціями протягом п'яти років з дня їх створення [REF _Ref226790866 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 14 , П.1.1]. Дана норма поширює свою дію на населені пункти з чисельністю населення не більше 50 тис. чоловік. Перелік населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тис. осіб, у яких норми Декрету № 1 не застосовуються, формується Радою Міністрів Республіки Білорусь.
Обов'язковий продаж іноземної валюти здійснюється до виконання платіжних інструкцій щодо безспірного списання коштів з рахунків юридичної особи та індивідуального підприємця. Обов'язковий продаж іноземної валюти реалізується на підставі платіжного інструкції, що подається юридичною особою і індивідуальним підприємцем у банк Республіки Білорусь, не пізніше 7 робочих днів з дня надходження виручки в іноземній валюті на їхні рахунки.
Далі можливі 2 варіанти дій суб'єкта господарювання:
Ø іноземна валюта реалізується через банки і на торгах відкритого акціонерного товариства «Білоруська валютно-фондова біржа»;
Ø у разі, якщо сума іноземної валюти, що підлягає обов'язковому продажу, менш лота, встановленого на торгах відкритого акціонерного товариства «Білоруська валютно-фондова біржа», такий продаж здійснюється банкам Республіки Білорусь.
Виручкою в іноземній валюті є грошові кошти згідно з переліком іноземних валют, що підлягають обов'язковому продажу, що надходять юридичним особам і індивідуальним підприємцям на їх рахунки в банках Республіки Білорусь, у банках та інших кредитних організаціях за межами Республіки Білорусь з операцій, що передбачають [REF _Ref226792287 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 29 ]:
I.с юридичними особами-нерезидентами та фізичними особами-нерезидентами, які здійснюють підприємницьку діяльність, - на оплатній основі передачу товарів, охоронюваної інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності, майна в оренду, виконання робіт, надання послуг;
II.с банками та небанківськими кредитно-фінансовими організаціями Республіки Білорусь, а також з банками та іншими кредитними організаціями за межами Республіки Білорусь - фінансування під відступлення грошової вимоги (факторинг) за грошовими зобов'язаннями, що випливають з угод, зазначених у підпункті 2.1 цього пункту, або облік (купівлю) цінних паперів, що виконують функцію розрахункових документів по операціях, зазначених у підпункті 2.1 цього пункту;
III.с фізичними особами - реалізацію за іноземну валюту товарів (робіт, послуг) юридичними особами та індивідуальними підприємцями на території Республіки Білорусь і за її межами;
IV.с закритим акціонерним товариством «Білоруська нафтова компанія» - реалізацію нафтопродуктів [REF _Ref226790098 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 8 , П.2].
Порядок продажу валюти регламентований Інструкцією про порядок здійснення обов'язкового продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, затвердженої Постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 13 вересня 2006р (далі - № 129). Розмір комісійної винагороди, що стягується банком, не може перевищувати 0,2% від суми угоди, включаючи біржовий збір [REF _Ref226792287 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 29 , П.7].
З метою врахування коштів в іноземній валюті при здійсненні операцій, пов'язаних з обов'язковою продажем, юридичній особі та індивідуальному підприємцю відкриваються спеціальні рахунки:
§ транзитний рахунок;
§ рахунок для акумулювання. Якщо валюта на транзитному рахунку відрізняться від валюти, в якій відкрито рахунок для акумулювання, то випереджаючи переклад, може бути проведена конверсія. Аналогічні дії можуть бути реалізовані, якщо валюта рахунку для акумулювання відрізняється від валюти, в якій необхідно провести платіж відповідно з метою акумулювання валютних коштів.
Транзитний рахунок відкривається на окремому особовому рахунку балансового рахунку, на якому відкривається рахунок в іноземній валюті. Цей рахунок відкривається банком самостійно без надання суб'єктами господарювання будь-яких документів.
Не пізніше наступного дня після надходження іноземної валюти на транзитний рахунок банк представляє власнику рахунку в іноземній валюті виписку. У свою чергу, суб'єкти господарювання протягом 7 днів з дня надходження валютної виручки, надсилає до банку документи:
§ реєстр розподілу іноземної валюти;
§ платіжне доручення на суму іноземної валюти, що підлягає обов'язковому продажу на біржі;
§ платіжне доручення на суму валюти менш лота, встановленого на торгах біржі;
§ платіжне доручення на перерахування валюти з транзитного рахунку на рахунок юридичної особи та індивідуального підприємця, що залишилася після обов'язкового продажу [REF _Ref226792287 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 29 , П.14].
Необхідно враховувати, що реєстр розподілу складається у розрізі надходжень валютної виручки. Також неприпустимо представлення реєстру щодо частини надійшла валютної виручки.
Реєстр розподілу оформлюється у 2 примірниках і може представлятися:
§ у письмовому вигляді;
§ за допомогою телетрансміссіонних засобів;
§ у формі електронного документа.
Якщо має місце зарахування іноземної валюти на рахунок у банк-нерезидент, то виконанням правових норм про обов'язковий продаж буде переведення валюти на рахунок у банку-резидента тільки в частині, що належить продажу на внутрішньому валютному ринку. При цьому 7-денний термін для подання документів до банку, який відкрив транзитний рахунок, починає текти з дати надходження коштів в іноземній валюті на рахунок у банк-нерезидент.
З викладеного правила законодавством встановлено виняток. Якщо на поточному рахунку в банку-резидента присутній сума іноземної валюти, яка потрібна для здійснення обов'язкового продажу, то суб'єкт господарювання може провести обов'язковий продаж з вказаного рахунку без переказу валюти з рахунку в банку-нерезидента.
Продаж валюти на біржі проводиться банком не пізніше 2-го робочого дня після отримання реєстру розподілу і платіжного доручення. Якщо валюта не була продана, то банк за угодою з клієнтом здійснює її у конверсію в іншу валюту. Крос-курс конверсії формується на основі офіційного курсу білоруського рубля по відношенню до відповідних валют на дату конверсії. Білоруські рублі зараховуються на рахунок юридичної особи або індивідуального підприємця на наступний день після їх надходження на рахунок банку.
Якщо перекладається іноземна валюта, відмінна від валюти рахунку, то за згодою з одержувачем іноземної валюти банк може зарахувати надійшла валюту з конверсією.
При надходженні валюти на рахунок відокремленого структурного підрозділу, останнє зобов'язане перевести виручку або її частина, що підлягає обов'язковому продажу на транзитний рахунок юридичної особи. Якщо структурний підрозділ Управомочена юридичною особою, то воно може здійснювати обов'язковий продаж самостійно.
Національним банком також закріплений перелік випадків, коли суб'єкти господарювання звільняються від обов'язкового продажу валюти:
1. Організації електрозв'язку та поштового зв'язку по виручці у валюті, що спрямовується ними протягом 30 днів для оплати послуг міжнародного зв'язку;
2. Юридичні особи та індивідуальні підприємці, які мають ліцензії на здійснення перевезень пасажирів і вантажів не для власних потреб, при направленні валютної виручки протягом 30 днів для оплати транспортних витрат, страхування, експедирування, податків, зборів в іноземній валюті;
3. В процесі здійснення посередницької діяльності з виручки, що перераховується протягом 30 днів згідно з договорами доручення або комісії нерезидентами
4. Якщо виручка, що зараховується на рахунок для акумулювання коштів, направляється з метою погашення заборгованості по:
§ кредитами, позиками (у т.ч. відсотки по них), позиками, наданими за рішенням Президента Республіки Білорусь, Уряду Республіки Білорусь або під його гарантію;
§ кредитами, позиками (у т.ч. відсотки по них), наданими нерезидентами або банками Республіки Білорусь і використані на придбання об'єкта лізингу або майна, относимого до основних засобів, й що у власному виробництві;
§ лізингу;
5. Якщо валютна виручка в 7-денний термін направляється:
§ банку (фактору) на підставі договору факторингу;
§ з метою купівлі державних цінних паперів і (або) цінних паперів Національного банку, номінованих в іноземній валюті, під час перебування їх у власності безперервно протягом 30 днів;
6. Звільнені від обов'язкового продажу банки та страхові організації.
7. В інших випадках за рішенням Президента Республіки Білорусь.
Якщо звільнення від обов'язкового продажу зачіпає випадки 1 - 3, то суб'єкти господарювання надсилає до банку:
· Не пізніше 7 днів з дати отримання валютної виручки - реєстр розподілу та документи, що обгрунтовують нездійснення обов'язкового продажу;
· При неповному витрачання на встановлені цілі - платіжні доручення на продаж частини невикористаного залишку і на перерахування з транзитного на поточний рахунок юридичної особи або індивідуального підприємця;
· Протягом 30 днів - платіжне доручення на зарахування валютної виручки, що не підлягає обов'язковому продажу, на поточний рахунок, в т.ч. на рахунок для акумулювання.
Щодо зазначених вище випадків 4, 5, 7 не пізніше 7 робочих днів у банк передаються документи:
A. реєстр розподілу;
B. платіжне доручення про переказ валюти з транзитного рахунку на відповідну мету або на поточний рахунок власника;
C. документи, що підтверджують необов'язковість продажу валюти.
У ситуації, коли валюта транзитного рахунку відрізняється від валюти, в якій проводиться виконання відповідно до мети, юридична особа і індивідуальний підприємець можуть діяти в трьох варіантах і передавати:
1) платіжне доручення на переказ з транзитного рахунку на поточний і переклад з конверсією;
2) платіжні доручення на переказ з конверсією з транзитного рахунку на поточний, і подальший переказ коштів на відповідну мету;
3) платіжне доручення на переказ з конверсією з транзитного рахунку на зазначену мету [REF _Ref226792287 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 29 , П.30].
Несвоєчасна обов'язковий продаж іноземної валюти, а також необгрунтоване заниження суми валютних коштів, що підлягають обов'язковому продажу, тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу [REF _Ref226783037 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 6 , Ст.11.3].

3.2 Валютно-обмінні операції
Слід мати на увазі, що на формування валютного курсу впливають як структурні, так і кон'юнктурні фактори. Національний банк встановлює номінальні курси обміну валют. У теорії пропонується термін «природний рівень доларизації» - ступінь використання долара США в якості засобу розрахунків та накопичення в тій чи іншій країні. Даний рівень залежить від інфляції.
Для вивчення даного питання звернемося спочатку до правил валютно-обмінних операцій за участю фізичних осіб. Валютно-обмінні операції можуть здійснюватися з валютами, щодо яких Національним банком встановлені офіційні курси [REF _Ref228092831 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 31 , 3].
У Російській Федерації граничне відхилення курсів купівлі та продажу валюти встановлено в межах 15% [REF _Ref226743478 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 62 , С.41]. Протягом дня обмінний курс може змінюватися з обов'язковим виданням наказу, в якому вказується час, з якого діє новий курс [REF _Ref226794033 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 26 , П.21]. Працівник обмінного пункту зазначає відомості про валютні курси в спеціальному журналі. Допускається встановлення різних курсів для різних обмінних пунктів, а також зміна курсів обміну валют протягом операційного дня.
При цьому проведення операцій тільки по купівлі або з продажу іноземних валют в Російській Федерації заборонено [REF _Ref226743478 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 62 , С.42]. Згідно ч.2 п.4 Правил здійснення валютно-обмінних операцій за участю фізичних осіб, затверджених Постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 28.06.2001г. (Далі - Правила № 170) в Республіці Білорусь Національний банк правомочний вирішувати проведення обмінних операцій виключно з купівлі або продажу валюти. Крім того є неправомірними обмеження за номіналом, років емісії, сумі покупки або продажу іноземної валюти, за винятком ситуацій, коли фактичний залишок недостатній для проведення тих чи інших операцій.
Валютно-обмінні операції включають в себе:
1) продаж / купівля іноземної валюти;
2) конверсія іноземної валюти;
3) продаж / купівля платіжних документів в іноземній валюті за білоруські рублі;
4) продаж / купівля платіжних документів в іноземній валюті за іноземну;
5) розмін готівкової іноземної валюти;
6) обмін готівкової іноземної валюти;
7) інкасо готівкової іноземної валюти, платіжних документів в іноземній валюті.
Валютно-обмінні операції, що передбачають перерахування грошових коштів у безготівковому порядку, крім купівлі готівкової іноземної валюти за безготівкові рублі Республіки Білорусь в обмінних пунктах не відбуваються.
Якщо справжність банкнот викликає сумніви, то останні пред'явнику не повертаються. Банкноти затримуються з видачею пред'явнику довідки про прийом грошових знаків на експертизу.
Обмінні пункти мають бути створені на підставі наказу уповноваженого банку. Протягом 3 днів про відкриття пункту інформується Головне управління Національного банку по області. Обмінний пункт обладнується стендом, що містить наступну інформацію:
1. Найменування банку, номер обмінного пункту;
2. Перелік скоєних валютно-обмінних операцій;
3. Обмінні курси купівлі та продажу, конверсії іноземних валют;
4. Про можливість отримання банківського документа, що дозволяє вивіз іноземної валюти з Республіки Білорусь;
5. Про прилеглих обмінних пунктах;
6. Ін [REF _Ref226794033 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 26 , П.14].
Обмінний пункт повинен бути оснащений круглою печаткою, штампом, каталогами відмітних ознак визначення автентичності іноземної валюти і платіжних коштів в іноземній валюті, технічними засобами для визначення справжності банкнот. Такі повинні дозволяти здійснювати не менше 5 видів контролю, а саме: магнітний, в УФ-діапазоні спектра, при десятикратному збільшенні, в що проходить і відбитому світловому потоці.
Якщо операції передбачають видачу / отримання готівкової іноземної валюти, то такі операції фіксуються за допомогою чека, в якому міститься інформація про дату операції, найменування банку, філії, назва валюти, сума іноземної валюти та білоруських рублів.
Працівник обмінного пункту повинен мати паспорт або посвідчення співробітника, копію наказу про відкриття пункту, виписку з наказу про призначення його на посаду.
Відповідно до п. 20 Інструкції про порядок здійснення валютно-обмінних операцій за участю юридичних осіб і індивідуальних підприємців, затвердженої Постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 28 липня 2005р. (Далі - Інструкція № 112) суб'єкти валютних операцій набувають іноземну валюту для строго встановлених цілей:
1. 1.1 - в рамках проведених з нерезидентом поточних валютних операцій; 1.2 - валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу:
a) здійснення розрахунків за угодами, які передбачають експорт і (або) імпорт, якщо строк між датою платежу і датою надходження товару перевищує 180 днів, включаючи здійснення таких розрахунків з використанням цінних паперів, якщо термін платежу за цінним папером забезпечує сплату грошових коштів в строк, перевищує 180 днів з (до) дати надходження товару;
b) здійснення розрахунків за договорами оренди майна, що знаходиться на території Республіки Білорусь і относимого за законодавством Республіки Білорусь до нерухомого майна;
c) здійснення розрахунків за договором фінансової оренди (лізингу);
d) здійснення переказів іноземної валюти в якості членських внесків у зв'язку з участю в міжнародних організаціях;
e) здійснення розрахунків з отримання кредитів і (або) позик на термін, що перевищує 180 днів.
2. Здійснення розрахунків з повернення суми позики і (або) виплати відсотків за позиками, наданими Міністерством фінансів Республіки Білорусь;
3. Сплата податків, зборів, мит, інших обов'язкових платежів до бюджетів, державних цільових бюджетні та позабюджетні фонди;
4. Витрати, пов'язаних з поїздками за межі Республіки Білорусь;
5. Здійснення розрахунків по валютній операції з банком;
6. Здійснення розрахунків за договором фінансової оренди (лізингу), укладеним із суб'єктом валютних операцій - резидентом.
7. Оплата страхового внеску, здійснення розрахунків за договорами страхування, співстрахування, перестрахування між суб'єктами валютних операцій - резидентами.
8. Здійснення розрахунків за виконавчими документами судів [REF _Ref226782648 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 22 , П.20].
Іноземна валюта, придбана без її зарахування на спеціальний рахунок, може бути використана на придбання у банку дорожніх чеків для видачі їх направляються за межі Республіки Білорусь особам.
Зарахована на спеціальний рахунок іноземна валюта, а також у разі повернення раніше перерахованої зі спеціального рахунку валюти, повинна бути використана резидентом протягом 7 робочих днів починаючи з дня, наступного за днем ​​її зарахування на спеціальний рахунок.
Певну специфіку в регулювання валютно-обмінних операцій на позабіржовому ринку за участю юридичних осіб і індивідуальних підприємців вносить Лист Національного банку «Про проведення валютно-обмінних операцій на внутрішньому валютному ринку» від 12.11.2008р. N 31-14/1510. Коригування полягає в тому, що суб'єкти валютних операцій - резиденти до здійснення операції купівлі іноземної валюти на позабіржовому валютному ринку представляють у виконуючий банк такі відомості:
§ галузева і відомча приналежність (в тому числі облвиконкомам) при її наявності;
§ сума купується іноземної валюти;
§ цільове спрямування купується іноземної валюти (при придбанні іноземної валюти для оплати імпортних контрактів необхідно вказати найменування товару, що купується) [REF _Ref226795002 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 37 ].
Головні банки зобов'язані формувати реєстр попередніх заявок на купівлю іноземної валюти резидентами. Тільки після виконання зазначених формальностей, банк має право здійснювати продаж іноземної валюти суб'єкту валютних операцій - резиденту, до того ж на наступний робочий день після подання реєстру до Національного банку Республіки Білорусь. У цілому, дані заходи не створюють значних перешкод в обігу валютних цінностей, і мають скоріше інформативний характер.
Кодеком про адміністративні правопорушення 2003р. встановлено відповідальність за нецільове використання валютних коштів, придбаних на внутрішньому валютному ринку за білоруські рублі [REF _Ref226783037 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 6 , Ст.11.46], а також недотримання строків використання валютних коштів, придбаних аналогічним чином [REF _Ref226783037 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 6 , Ст.11.48].
Оскільки оплата поставки товару, як правило, виконується контрагентом після закінчення певного періоду часу після укладення договору, обидві сторони несуть валютні ризики, пов'язані зі зміною курсів [REF _Ref226742903 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 58 , С.102].
3.3 Біржова торгівля іноземною валютою
Для того, щоб вивчити дане питання, необхідно з'ясувати значення ряду спеціальних термінів, що активно використовуються в даній області фінансових відносин. У біржовій валютної торгівлі валюту, яка купується або продається, називається торгується, а валюта, яка слугує для оцінки торгується валюти, - валютою котирування [REF _Ref226795567 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 59 , С.22]. Зазвичай іноземна валюта виступає як торгується, а національна - валютою котирування.
Різниця між курсами купівлі та продажу іменується спредом. Банки готові працювати з невеликим спредом, коли валюта має високу ліквідність. Якщо валютна позиція не закрита після закінчення дня роботи валютної біржі, то вона іменується овернайт. Для мінімізації втрат у випадку зміни курсів учасники валютного можуть укладати угоди про надання стоп-лосс-доручень, згідно з якими контрагенти реалізують валюту при досягненні її курсу заданого ліміту відхилення.
Операції з валютою на біржі відбуваються в період дня, іменований торговою сесією. Валюта виступає предметом торгів на біржі у формі фінансового інструменту, який повинен відповідати таким ознаками:
а) лот - мінімальна сума іноземної валюти, яка може бути запропонована до купівлі та / або продажу, конверсії;
б) валюта лота - іноземна валюта, в якій номінований лот;
в) сполучена валюта - білоруські рублі або іноземна валюта, що є одиницею виміру обмінного курсу валюти лота. У відносинах купівлі / продажу іноземної валюти сполученої валютою виступає білоруський рубль;
г) особливі умови проведення торгів і розрахунків [REF _Ref226795702 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 41 , П.2].
Класичними біржовими операціями з валютою є: «спот» (поточні валютні операції) і «форвард» (термінові валютні операції). Спот - це купівля однієї валюти за іншу на поточних ринкових умовах, тобто за вартістю, зафіксованою в день укладання угоди, з датою валютування не пізніше другого банківського дня з дня укладання угоди. Форвард укладається з умовою передачі валюти покупцеві в узгоджений сторонами строк у майбутньому, але не раніше двох банківських днів з дня укладення угоди. Форвардний курс відрізняється від курсу "спот" на величину форвардної маржі. Маржа може бути у вигляді премії - тоді курс "форвард" вище курсу "спот", або у вигляді дисконту - тоді курс "форвард" нижче курсу "слот". Ці угоди застосовуються в основному для страхування платежів і активів від інфляції та падіння курсу національної валюти.
Існує також угода «своп» - комбінація двох угод, зазначених вище: купівля валюти на умовах "спот" і одночасної її форвардної реалізацією. У результаті такої угоди відбувається обмін між двома банками на певний час двома валютами з поверненням один одному в кінці угоди початкових валют.
Як правило, угода «валютний своп» проводиться з одним контрагентом, тобто обидві валютні операції здійснюються з одним і тим же банком. Це так званий чистий своп. Однак допускається називати свопом комбінацію двох протилежних валютних угод з різними датами валютування на однакову суму, укладених з різними банками - це сконструйований своп.
У Республіці Білорусь операції «своп» здійснюються тільки з валютами: долар США, євро та рубль Російської Федерації [REF _Ref226796001 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 32 , П.3]. Оперуючи біржовими інструментами, дані операції проводяться на внутрішньому міжбанківському валютному ринку, минаючи валютну біржу.
Стандартної угодою «своп» у Республіці Білорусь є своп овернайт - з терміном виконання зворотної угоди на наступний робочий день після здійснення прямої угоди. Національний банк не має права відмовити банкам у проведенні постійно доступних операцій «своп» при виконанні ними вимог, передбачених Національним банком. Існують і двосторонні угоди «своп», за якими необхідна згода Національного банку на їх проведення. Своп проводяться Національним банком відповідно до укладеного з банком генеральним договором на проведення операцій.
Курс прямої угоди дорівнює офіційним курсом білоруського рубля до відповідної іноземної валюти, встановленим Національним банком і діючому на момент укладання угоди.
Дата валютування - банківський день, коли відповідні кошти у валюті мають надійти в розпорядження сторін по угоді.
У міжнародній практиці біржової торгівлі валютою застосовуються ф'ючерсні контракти - угода купівлі-продажу валюти, схоже з форвардної угодою, проте на відміну від форварда ф'ючерсний контракт може перепродаватися покупцем, тобто переходити від одного покупця до іншого, аж до зазначеної в ньому дати виконання . Ще є валютний арбітраж-це купівля валюти з одночасним продажем її з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів. Через їх спекулятивної природи, дані біржові валютні операції в Республіці Білорусь поширення не отримали.
Правила біржової торгівлі валютою повинні бути уніфікованими для всіх учасників торгів.
Біржа має право здійснювати торги іноземними валютами, офіційний курс білоруського рубля по відношенню до яких встановлюється Національним банком.
Біржею може бути встановлена ​​мінімально можлива різниця між обмінними курсами, зазначеними в заявках на купівлю та / або продаж фінансового інструменту, іменована крок ціни. На підставі чинного Операційного регламенту до долара США, євро, гривні крок встановлений в одиничному розмірі, російському рублю - 0,01.
Відносини біржі з учасниками торгів будуються на договірній основі.
За результатами торгів утворюються нетто-зобов'язання та нетто-вимога: сума, яку відповідно необхідно перерахувати Національному банку, іншому учаснику торгів, або на отримання якої Національний банк, інший учасник торгів правомочні.
Встановлюється режим розрахунків, що передбачає попереднє бронювання грошових коштів у валюті і білоруських рублях в повному обсязі продажу або придбання, зазначеному у відповідній попередній заявці.
З метою обмеження ризиків, пов'язаних з невиконанням учасниками торгів своїх зобов'язань за підсумками торгів, згідно п.12 Операційного регламенту, для кожного фінансового інструменту, розрахунки за якими здійснюються через окремі особові рахунки Національного банку, встановлюється коефіцієнт забезпечення зобов'язань за попередніми заявками учасників торгів [REF _Ref226796296 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 42 , П.12]. До таких фінансових інструментів відносяться USD / BYR (Долар США), RUB / BYR (Російський рубль), EUR / BYR (Євро), UAH / BYR (Гривня).
Згідно з вимогами Національного банку проводиться попереднє депонування грошових коштів. Відповідно до п.13 Інструкції про порядок біржової торгівлі іноземною валютою, затвердженої Постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 12 грудня 2007 (далі - Інструкція № 220) для участі у торгах учасники торгів попередньо перераховують грошові кошти в білоруських рублях і (або) іноземній валюті на окремі особові рахунки [REF _Ref226780532 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 23 , П.13]. При подачі учасником торгів попередньої заявки на купівлю фінансового інструменту торгової системою проводиться перевірка виконання наступної умови:
£ Ср_бел.руб,
де
  - Обсяг заявки учасника торгів на покупку l фінансового інструменту, виражений у валюті лота l фінансового інструменту;
- Розмір лота для l фінансового інструменту;
- Базовий курс по l фінансовому інструменту (за базовий курс приймається офіційний курс, встановлений Національним банком на робочий день, що передує дню проведення торгів);
- Коефіцієнт забезпечення зобов'язань за попередніми заявками учасників торгів з l фінансовим інструментом;
Ср_бел. руб - сума зарахованих учасником торгів коштів у білоруських рублях для участі в торгах.
Учасник торгів може перераховувати грошові кошти на окремі особові рахунки кількома банківськими переказами.
Торги на біржі проводяться з використанням методу фіксингу: ціна купівлі-продажу валюти встановлюється на рівні, коли обсяг заявок на придбання валюти стає рівним обсягу її реалізації. Заявка означає згоду учасника торгів укласти угоду на зазначених у ній умов.
До участі в торгах можуть бути допущені банки, що мають ліцензію Національного банку з правом здійснення валютно-обмінних операцій. Відповідно до п. 6, право на участь у торгах на Біржі може бути представлено тільки членам Секції [REF _Ref226795702 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 41 , П.6]. Для вступу в секцію необхідно дотримання ряду умов:
o наявність ліцензії з правом здійснення валютно-обмінних операцій;
o наявність аудиторського висновку за рік, що передує року вступу в члени секції;
o відсутність збитків за станом на останню звітну дату перед прийомом в члени секції;
o дотримання нормативів безпечного функціонування [REF _Ref226796761 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 40 , П. 33-35].
Також банк зобов'язаний щоквартально подавати на біржу документи: реєстраційну картку; бухгалтерський баланс, звіт про прибутки та збитки. Після закінчення року представляється річний звіт.
Банки-нерезиденти мають право брати участь на біржовому валютному ринку, якщо це передбачено міжнародними договорами Республіки Білорусь.
Банк надає послуги клієнту по купівлі-продажу валюти на оплатній основі. Наприклад, ВАТ «Беларусбанк» при здійсненні операцій купівлі-продажу на торгах ВАТ «Білоруська валютно-фондова біржа» стягує комісійну винагороду у таких розмірах:
- Купівля іноземної валюти на торгах - 0,5% від суми еквівалента в білоруських рублях за біржовим курсом.
- Продаж іноземної валюти на торгах - 0,3% від суми еквівалента в білоруських рублях за біржовим курсом.
- Обов'язковий продаж іноземної валюти - 0,2% від суми еквівалента в білоруських рублях за біржовим курсом.
Торги іноземною валютою проводяться в торговельній системі. У торговельній системі в ході торгів, а також за їх підсумками здійснюються:
Ø прийом, контроль і реєстрація заявок на купівлю, продаж, конверсію іноземної валюти;
Ø визначення обмінного курсу за біржовими угодами;
Ø укладання угод купівлі, продажу, конверсії іноземної валюти;
Ø контроль за забезпеченням нетто-зобов'язань учасників торгів;
Ø визначення вимог і зобов'язань учасників торгів за результатами укладених біржових угод.
Сукупність програм, технологій, баз даних, що становлять технічну сторону організації торгів, є конфіденційною інформацією біржі.
Відповідно до п.20, за підсумками укладених у торговельній системі угод і поданих учасниками торгів заявок оформляються біржові свідоцтва [REF _Ref226796296 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 42 , П.20]. Це документ, що підтверджує факт купівлі, продажу валюти на біржових торгах, що містить інформацію про утворилися в результаті торгів зобов'язання учасників, який служить підставою для проведення розрахунків і містить номери рахунків.
Біржова свідоцтво видається в 3 примірниках, які підписуються трейдером учасника угоди, представником Національного банку і ведучим торгів, а також скріплюються печаткою Біржі [REF _Ref226796296 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 42 , П.21].
Розрахунки можуть виробляється:
ü за допомогою рахунків в Національному банку, який гарантує виконання зобов'язань по зарахуванню валюти;
ü між учасниками торгів на підставі договору [REF _Ref226780532 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 23 , П.21].
Якщо строк здійснення банківського переказу випадає на встановлений святковий або вихідний день, то банківський переказ здійснюється в перший банківський день після святкового або вихідного дня.
При проведенні розрахунків через окремі особові рахунки Національний банк гарантує, що білоруські рублі або іноземна валюта будуть зараховані на рахунки учасників торгів у встановлені в строки за умови виконання учасником торгів своїх зобов'язань згідно біржовим свідченням.
Білоруська валютно-фондова біржа не відповідає за зобов'язаннями учасників торгів.
Біржа веде обліковий реєстр укладених біржових угод. Біржова угода на торгах вважається укладеною після реєстрації в обліковому реєстрі [REF _Ref226780532 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 23 , П.17].
Трейдер виступає на торгах біржі від імені учасника торгів у межах повноважень, наданих йому довіреністю. Біржа не несе відповідальності за результати помилкових дій трейдерів або дій трейдерів, які перевищили свої повноваження, які не були схвалені учасниками торгів.

Глава 4. Валютне регулювання експортно-імпортних операцій
При аналізі в цій главі, беручи до уваги те, що дане питання є багатоплановим, сконцентруємося на моментах правового регулювання, що мають інтерес з точки зору валютного законодавства. Відповідно до п.8, 9 ст.1 Закону № 226-З під експортно-імпортними операціями розуміється економічна діяльність, здійснювана на оплатній основі, презюмують участь суб'єктів господарювання з різних держав [REF _Ref226743560 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 7 , П.8, 9 ст.1].
Відповідно до Указу Президента Республіки Білорусь від 27 березня 2008р. «Про порядок проведення та контролю зовнішньоторговельних операцій» (далі - Указ № 178) поняття зовнішньоторговельної операції включає в себе:
Ø кожна експортна відвантаження товарів, яка повинна бути завершена надходженням грошових коштів;
Ø кожен етап виконання робіт, надання послуг, передачі охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності, який повинен бути завершений надходженням грошових коштів;
Ø кожен проведений платіж, який повинен бути завершений отриманням товарів (охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності), виконанням робіт, наданням послуг [REF _Ref226785453 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 12 , Абз.5-7 п.1].
До експорту та імпорту відносяться угоди з наступними ознаками:
1. - Перетин товарами державного кордону;
2. - Оплата здійснюється за кордоном або валютні кошти надходять з-за кордону;
3. - Участь в операції нерезидента.
Ряд валютних операцій, які відповідають вимогам ст.4 Закону № 226-З, відносяться Указом № 178 і до зовнішньоторговельних. Але дія цього Указу на них не поширюється: фінансова оренда (лізинг), договори страхування, договори позики і кредитні договори, розрахунки за якими здійснюються індивідуальними підприємцями, готівкою грошовими коштами за межами Республіки Білорусь та ін [REF _Ref226785453 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 12 , П.1.2].
Грошові зобов'язання за зовнішньоторговельними експортними операціями можуть бути припинені наступним чином:
1) Надходження грошових коштів на рахунок експортера;
2) Отримання страхового відшкодування за договором страхування експортного ризику;
3) Надходження грошових коштів (за вирахуванням дисконту) за договором фінансування під поступку грошової вимоги (факторингу), укладеним між експортером та банком (небанківською кредитно-фінансовою організацією) [REF _Ref226785453 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 12 , П.1.7].
Датою надходження товарів вважається дата їх приміщення під митні режими, передбачені Митним кодеком Республіки Білорусь.
Примітно, що, за загальним правилом, при експорті розрахунки в білоруських рублях резидентом за зовнішньоторговельними договорами, укладеними між іншим резидентом і нерезидентом, не допускаються [REF _Ref226785453 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 12 , П.1.3].
При імпорті зовнішньоторговельна операція може бути завершена шляхом виконання наступних грошових зобов'язань:
1) отримання страхового відшкодування за договором страхування підприємницького ризику, укладеного між імпортером та страховою організацією або нерезидентом та страховою організацією;
2) отримання грошових коштів по банківській гарантії;
3) повернення грошових коштів (за вирахуванням комісій банків-нерезидентів), раніше перерахованих в якості плати за товари (охоронювану інформацію, виняткові права на результати інтелектуальної діяльності), виконані роботи, надані послуги [REF _Ref226785453 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 12 , П.1.9].
При проведенні експортних розрахунків резиденти зобов'язані забезпечити зарахування грошових коштів у повному обсязі не пізніше 90 календарних днів з дати виконання своїх зобов'язань. У свою чергу, при імпорті резиденти зобов'язані забезпечити припинення грошових зобов'язань протягом 60 календарних днів. Датою проведення платежу по імпорту є дата списання грошових коштів з рахунку імпортера. Резиденти зобов'язані, за загальним правилом, забезпечити при імпорті надходження товарів на митну територію Республіки Білорусь [REF _Ref226785453 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 12 , Ч.2 п.1.4].
Згідно з останніми змінами, внесеними до Указу № 178, зафіксований пріоритет міжнародних договорів Республіки Білорусь, які встановлювали б інші строки припинення зобов'язань за зовнішньоторговельними операціями [REF _Ref226785453 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 12 , Ч.5 п.1.4].
При проведенні експортних операцій, якщо вартість товарів (охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності, робіт, послуг) за зовнішньоторговельним договором (окремо підписаним додатком) становить 3000 євро в еквіваленті і більше, за винятком зовнішньоторговельних договорів, які передбачають попереднє виконання зобов'язань нерезидентом у повному обсязі, оформляється паспорт угоди. Реєстрація угоди здійснюється за заявницьким принципом у день подання експортером (імпортером) документів [REF _Ref226785453 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 12 , П.1.11].
Експортер повинен зарахувати виручку від експорту на рахунок в банку, оформити паспорт угоди. У банк повинен бути представлений переклад контракту, складеного іноземною мовою. Суб'єкт господарювання без додаткового дозволу сплачує неустойку при невиконанні умов договору про якість, кількість і терміни поставки. Також, якщо на білоруську сторону покладаються ризики безповоротної втрати товару внаслідок непереборної сили, то вона несе витрати в зв'язку з цим без додаткових дозволів.
Звертає на себе увагу той факт, що сплата неустойки не згадана в числі поточних операцій. Вірним буде стверджувати, що неустойка є одним із способів забезпечення зобов'язань. Це означає, що її правовий режим повинен дотримуватися режиму основного зобов'язання. І якщо основне зобов'язання відноситься до поточних валютних операціях, то такий же статус має і неустойка.
Примітно те, що при розрахунках в іноземній валюті сторонам договору не забезпечуються всі способи захисту цивільних прав, передбачені цивільним законодавством. Зокрема, мова йде про ст.366 Цивільного кодексу Республіки Білорусь. Господарський суд Гомельської області розглянув у судовому засіданні цивільну справу наступного змісту. Позивач - ТОВ "А" просить стягнути з відповідача - ВАТ "Б" 1213453 російських рубля, що становлять суму 1066093 російських рубля основного боргу за надані послуги за договором N 89 від 30.12.05г. і 147360 російських рублів відсотків за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 366 Цивільного кодексу Республіки Білорусь. Згідно з підписаними сторонами актам з договором було надано послуг на суму 1066093 рубля Російської Федерації.
Відповідач не надав в судове засідання докази погашення суми боргу 1066093 російських рубля за надані послуги, вимога позивача не заперечив, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1066093 російських рубля основного боргу.
Вимога позивача про стягнення з відповідача 147360 рублів Російської Федерації відсотків за користування чужими грошовими коштами на підставі ст.366 Цивільного кодексу Республіки Білорусь не підлягає задоволенню. Подібне рішення суду обумовлене тим, що ставка рефінансування Національного банку встановлюється тільки для зобов'язань в білоруських рублях, а офіційно встановленої ставки Національного банку за зобов'язаннями в іноземній валюті не існує. При використанні іноземної валюти в розрахунках за зобов'язаннями у випадках, порядку та на умовах, що допускаються і визначаються законодавством, норми ст.366 Цивільного кодексу Республіки Білорусь не застосовуються, якщо інше не встановлено законодавством або договором [REF _Ref226785672 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 44 ].
Експортер протягом 15 днів після випуску товару представляє в банк копію митної декларації. Якщо укладено договір комісії, то паспорт угоди оформляє не власник експортованого товару, а комісіонер, який і є експортером, несе відповідальність за надходження валютної виручки на рахунок в уповноваженому банку.
Якщо в зовнішньоторговельному договорі в якості валюти платежу названа одна і додатково угоди про зміну валюти немає, то виникає питання: «Чи може клієнт змінити її на іншу?» Відповідь криється в абз.5 ч.4 ст.19 Закону № 226-З: банки перевіряє відповідність операції валютного законодавства, але не умовам договору [REF _Ref226785735 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 4 , Ст.19]. Та ж норма повторюється в п. 19.2 Інструкції з виконання банками і небанківськими кредитно-фінансовими організаціями функцій агентів валютного контролю, затвердженої Постановою Правління Національного банку від 27 червня 2006р. № 89 [REF _Ref226785816 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 19 , П.19.2].
У Російській Федерації зарахування резидентом на свій рахунок, відкритий в уповноваженому банку, сум в оплату експортованого ним товару до митного оформлення на експорт, прийому результату виконання робіт, надання послуг здійснюється без дозволу Банку Росії [REF _Ref226785918 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 48 , C.106].
У перерахованих нижче випадках банк робить повідомлення в Банк Росії:
1. У договорі не визначена сплата контрагентом-нерезидентом штрафних санкцій за недотримання умов договору;
2. У договорі, що передбачає експорт резидентом які платежі імпорту на користь нерезидента, зареєстрованого в офшорній зоні;
3. Встановлено аванс платежу на користь нерезидента, що перевищує 30% від ціни імпортованого товару, або перевищує суму, еквівалентну 100 000 USD.
4. У кредитному договорі сплата резидентом відсотків та інших додаткових платежів на користь нерезидента в сукупності зі становить більше 20% від основної суми боргу;
5. Одержувачем грошових коштів або товару виступає нерезидент, який не є стороною за договором, що передбачає імпорт, експорт товару;
6. Договір від імені резидента укладений юридичною особою, період функціонування якої з моменту державної реєстрації не перевищує 3 міс. [REF _Ref226743478 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 62 , C.41].
Відповідно п.1.10 Указу № 178 розрахунки за зовнішньоторговельними операціями провадяться з рахунків імпортерів. Винятки становлять:
o з використанням кредитів банків, виданих імпортерам, позик, позик, наданих імпортерам нерезидентами;
o з рахунку іншого резидента відповідно до умов договору переведення боргу, укладеного між імпортером і даними резидентом. При цьому новий боржник стає імпортером;
o шляхом виконання банком зобов'язань за виданими гарантіями за даними зовнішньоторговельним договорами;
o за допомогою виконання банком зобов'язань за валютно-обмінних операцій;
o в інших випадках, визначених Національним банком [REF _Ref226785453 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 12 , П.1.10].
М. Щербина висловлює думку, що «... обмеження, встановлені Постановою № 165, поширюються на платежі імпортерів ... саме зі своїх рахунків» [REF _Ref226786092 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 65 , C.5]. Однак далі автор звертає увагу: якщо Постанова Правління Національного банку "Про порядок здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами, які передбачають імпорт» від 11 листопада 2008 р. (далі - Постанова № 165) не застосовується щодо винятків, врегульованих пп. 1.10 Указу № 178, то не забезпечується мета, яка переслідувалася при розробці Постанови № 165: заборона платежів до виконання нерезидентом своїх зобов'язань щодо поставки. Таким чином, дане питання не знаходить однозначної відповіді. Це означає, що доцільніше виходити з буквального тлумачення, відповідно до якого звужується коло прав сторін за угодою, але реалізується мета видання нормативного правового акту.
Національний банк рекомендував забезпечувати платежі імпортерами за допомогою банківських гарантій, страхування підприємницьких ризиків, акредитиву.
Національним банком конкретизовано те, що вимоги Постанови № 165 не поширюються на проведення імпортером платежів за допомогою акредитивної форми розрахунків, оскільки акредитив є самостійним зобов'язанням, що випливають із договору купівлі-продажу.
Спільним Листом Ради Міністрів Республіки Білорусь і Національного банку «Про роз'яснення порядку застосування Постанови Національного банку Республіки Білорусь» 24.11.2008г. встановлена ​​процедура отримання дозволів державними організаціями. Шляхом централізованого розгляду звернень імпортерів, що входять до підвідомчість певного державного органу, оформляються клопотання, яке і направляється до Національного банку за підписом заступника Прем'єр-міністра, який курирує цей державний орган [REF _Ref226789733 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 35 ].
З метою недопущення настання несприятливих наслідків для експортерів, які є одночасно імпортерами, які закуповують на умовах авансових платежів сировину для забезпечення виробництва експортно орієнтованої продукції було видано Лист № 31-14/12 від 15.01.2009. Згідно з Листом № 31-14/12 дозволяється проведення імпортерами платежів на користь нерезидента з рахунків, відкритих в іноземній валюті в банках Республіки Білорусь по зовнішньоторговельних операцій до дати припинення нерезидентом своїх зобов'язань за рахунок наявної в розпорядженні імпортера виручки в іноземній валюті [REF _Ref226789902 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 66 ].
Суб'єкти господарювання мають різні джерела надходження іноземної валюти: експортна виручка, від резидентів, позики, внески до статутного фонду. Під виручкою розуміються грошові кошти в іноземній валюті, що надійшли на рахунки в банках Республіки Білорусь: 1) з операцій 2) облік цінних паперів, що виконують функції розрахункових документів; 3) реалізація товарів фізичними особами за іноземну валюту на території Республіки Білорусь, і за її межами [REF _Ref226745141 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 27 , П.30, 31]; 4) реалізація нафтопродуктів ЗАТ «Білоруська нафтова компанія» [REF _Ref226789816 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 11 , П.2].
Однак «... норма про облік банком цінних паперів ... непридатна, оскільки вичерпний перелік способів [припинення зобов'язань] наведено в п.1.7. Указу № 178 »[REF _Ref226789902 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 66 , С.6-7].
У проведенні подібних операцій повинно бути відмовлено, якщо представлена ​​платіжна інструкція зі спеціального валютного рахунку для зберігання купленої іноземної валюти, або інструкція на переклад з купівлею валюти, а також при проведенні платежу за рахунок позикових коштів.
З причини викладеного, може виникнути ситуація наступного змісту. Нерезидент відвантажує товар у порту зарубіжної держави, тим самим припиняючи свої зобов'язання за договором. У п.1.6.2 зазначено, що датою припинення зобов'язань нерезидента при імпорті вважається дата надходження товарів. П.1.6.3 Указу № 178 встановлено, що датою надходження товарів вважається дата їх приміщення під митні режими, передбачені Митним кодексом Республіки Білорусь [REF _Ref226785453 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 12 , П.1.6.3]. Значить, оплата нерезиденту може бути здійснена тільки після виконання норми п.1.6.3 Указу № 178.
Висувається версія про те, що Постанова № 165 вступає в колізію з ст.VIII (2) (а) Статей угоди МВФ: жодна держава не може вводити обмеження на платежі та перекази за поточними міжнародними угодами [REF _Ref226745442 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 55 , С.16]. Але також у літературі зазначається, що недотримання зазначеної норми є повсюдною практикою, що підписали угоду, держав.
Відсутність ліцензії або інших дозвільних документів, паспорта угоди, статистичної декларації або періодичної статистичної декларації у встановлених законодавством Республіки Білорусь випадках тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу [REF _Ref226783037 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 6 , Cт.11.45].

Висновок
Резюмуючи вищевикладене можна стверджувати, що в умовах перманентного дефіциту іноземної валюти та відкритості економіки правове регулювання обігу валютних цінностей в Республіці Білорусь демонструє свою ефективність.
Підтримка стабільності на валютному ринку є важливим напрямком зовнішньоекономічної політики нашої країни. Валютна політика, виразом якої виступає і нормотворчість, покликана забезпечити еквівалентний обмін продукції національної економіки на світових ринках [REF _Ref226742903 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 58 , С.25].
У підсумку можна зробити ряд висновків:
I. регулювання даної галузі відносин має сприяти прозорості зовнішньоекономічної діяльності;
II. Встановлення обмежень необхідно у стосунках, де ймовірно порушення національних економічних інтересів;
III. Регулювання порядку проведення валютних операцій знаходиться в залежності від узгодження інтересів Республіки Білорусь з державами - торговими партнерами;
IV. Ключовим напрямом правового регулювання повинна бути лібералізація порядку інвестування та впровадження інноваційних технологій.
Справедливим буде визнати те, що заходів правового впливу об'єктивно недостатньо для збереження та розвитку сприятливих тенденцій на валютному ринку. При цьому, в самому правовому регулюванні присутні деякі протиріччя. Напр., Розмежування окремих видів валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, проведення платежів по імпорту, звільнення від обов'язкового продажу іноземної валюти резидентами вільних економічних зон, зниження правових гарантій для учасників зовнішньоторговельних операцій.
У Конституції Республіки Білорусь встановлено: «На території Республіки Білорусь проводиться єдина ... валютна політика» [1, ч.2 ст.132].
Можна констатувати, що в Республіці Білорусь склалася детальна, що має єдину спрямованість система правового регулювання валютних відносин. Базові нормативні акти, що регулюють порядок проведення валютних операцій: Закон «Про валютне регулювання та валютний контроль» від 22.07.2003 № 226-З, Правила проведення валютних операцій, затверджені Постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 30.04.2004г. № 72.
Примітно, що при провідній ролі Національного банку у проведенні валютної політики і правотворчості, останній активно взаємодіє з Радою Міністрів Республіки Білорусь, чому служить підтвердженням значне число нормативних актів, виданих спільно.
В даний час в Республіці Білорусь вживаються необхідні заходи з підтримки рівноваги платіжного балансу, збереження золотовалютних резервів. В умови світової фінансової кризи збільшення розміру державного боргу та зростання негативного сальдо платіжного балансу може призвести до посилення правового регулювання у сфері проведення валютних операцій. Дана обставина викликано в т.ч. необхідністю перешкоджання імпорту і забезпечення соціальних гарантій. Таким чином, стверджувати про актуальність лібералізації порядку проведення валютних операцій передчасно.

Список використаних джерел
1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року (зі змінами та доповненнями, прийнятими на республіканському референдумі 24 листопада 1996р. Та 17 жовтня 2004р.). - Мн.: Амалфея, 2004. - 48с.
2. Про правове регулювання укладання фізичними особами договорів позики в іноземній валюті: Рішення Конституційного Суду Республіки Білорусь від 19 липня 2002р. N Р-145/2002 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2002. - N 83. - 6 / 334.
3. Угода про забезпечення вільного і рівного права перетину фізичними особами кордонів держав - учасниць Митного союзу і безперешкодного переміщення ними товарів і валюти (в ред. Протоколу, підписаного в м. Москві 28 жовтня 2003р.): Укладено в м. Москві 24.11.1998г. / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2003. - N 40. - 3 / 710; 2004. - N 40. - 5 / 13910.
4. Банківський кодекс від 25.10.2000 N 441-З / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2006. - N 113. - 2 / тисячу двісті сорок три; 2007. - N 305. - 2 / 1398; 2008. - N 172. - 2 / 1466; N 172. - 2 / тисяча чотиреста шістьдесят-дев'ять; N 175. - 2 / 1494.
5. Цивільний кодекс Республіки Білорусь від 07.12.1998 N 218-З / / Консультант плюс: Білорусь. Технологія 3000. [Ел. ресурс] / ТОВ «ЮрСпектр», НЦПІ Респ. Білорусь. - Мінськ, 2009.
6. Кодекс про адміністративні правопорушення від 21 квітня 2003р. N 194-З / / Консультант плюс: Білорусь. Технологія 3000. [Ел. ресурс] / ТОВ «ЮрСпектр», НЦПІ Респ. Білорусь. - Мінськ, 2009.
7. Про валютне регулювання та валютний контроль: Закон Республіки Білорусь від 22 липня 2003р. № 226-з / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2003. - N 85. - 2 / 978; 2006. - N 107. - 2 / тисяча двісті тридцять п'ять; 2008. - N 14. - 2 / 1414.
8. Про обов'язкову продажу іноземної валюти: Указ Президента Республіки Білорусь від 17 липня 2006р. N 452 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2006. - N 112. - 1 / 7753; 2007. - N 83. - 1 / 8471; 2007. - N 289. - 1 / 9155; 2008. - N 3. - 1 / 9256; 2008. - N 29. - 1 / 9393; N 287. - 1 / 10229.
9. Про окремі питання здійснення банками фінансових операцій: Указ Президента Республіки Білорусь від 4 листопада 2008р. N 601 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2008. - N 265. - 1 / 10195.
10. Про офшорному зборі: Указ Президента Республіки Білорусь від 12 березня 2003 р. № 104 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2003. - № 32. - 1 / 4445; 2003. - № 127. - 1 / 5083; 2004. - № 86. - 1 / 5546; 2005. - № 137. - 1 / 6734; 2006. - № 86. - 1 / 7619; 2007. - № 83, 1 / 8471.
11. Про деякі питання торгівлі нафтопродуктами: Указ Президента Республіки Білорусь від 28 грудня 2007р. N 681 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2008. - N 3. - 1 / 9256; 2008. - N 212 - 1 / 10000.
12. Про порядок проведення та контролю зовнішньоторговельних операцій: Указ Президента Республіки Білорусь від 27 березня 2008р. № 178 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2008. - № 80. - 1 / 9574; 2009. - № 27. - 1 / 10431; N 53. - 1 / 10496.
13. Про порядок проведення переоцінки майна і зобов'язань в іноземній валюті при зміні Національним банком курсів іноземних валют і відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць: Декрет Президента Республіки Білорусь від 30 червня 2000 р. № 15 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2000. - № 64. - 1 / 1401.
14. Про стимулювання виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг): Декрет Президента Республіки Білорусь від 28 січня 2008 р. N 1 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2008. - N 29. - 1 / 9381, N 92. - 1 / 9606; N 197. - 1 / 9918.
15. Положення про визначення розмірів орендної плати за громадські, адміністративні і переобладнані виробничі будівлі, споруди і приміщення і умови надання їх в безоплатне користування: Затв. Указом Президента Республіки Білорусь від 30 вересня 2002 року N 495 / / Консультант плюс: Білорусь. Технологія 3000. [Ел. ресурс] / ТОВ «ЮрСпектр», НЦПІ Респ. Білорусь. - Мінськ, 2009.

16. Про затвердження Основних умов випуску, розміщення та погашення державних облігацій, номінованих в іноземній валюті: Постанова Ради Міністрів Республіки Білорусь від 10 грудня 1999р. N 1929 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2000. - N 2. - 5 / 2219; 2001. - N 63. - 5 / 6277; 2002. - N 65. - 5 / 10550; N 77. - 5 / 10721; 2006. - N 123. - 5 / 22648; N 206. - 5 / 24354; 2009. - N 44. - 5 / 29298; - N 54. - 5 / 29298.
17. Інструкція про банківський переказ: Затв. Постановою Правління Національного банку від 29.03.2001 № 66 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2001. - № 49. - 8 / 5770, N 91. - 8 / 7204; 2002. - N 84. - 8 / 8322; 2003. - N 15. - 8 / 9014, N 87. - 8 / 9813; 2004. - N 19. - 8 / 10459; N 78. - 8 / 10989; 2005. - N 20. - 8 / 12048; N 163. - 8 / 13237; 2007. - N 42. - 8 / 15706; 2008. - N 28. - 8 / 17909; N 214. - 8 / 19371.
18. Інструкція про порядок реєстрації паспорта угоди і контролю банками за проведенням резидентами зовнішньоторговельних операцій: Затв. Постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 02 вересня 2008р. № 130 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2008. - № 236. - 8 / 19515.
19. Інструкція з виконання банками і небанківськими кредитно-фінансовими організаціями функцій агентів валютного контролю: Затв. Постановою Правління Національного банку від 27 червня 2006р. N 89 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2006. - N133. - 8 / 14877; 2007. - N 172. - 8 / 16799; 2008. - N 54. - 8 / 18267; N 236. - 8 / 19516; N 237. - 8 / 19534.
20. Інструкція про порядок ввезення, вивезення та пересилання іноземної валюти, білоруських рублів, платіжних документів в іноземній валюті, документарних цінних паперів у білоруських рублях і іноземній валюті фізичними особами через митний кордон Республіки Білорусь: Затв. Постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь і Державного митного комітету Республіки Білорусь від 30.04.2004 № 73/38 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2004. - № 8 / 10990; 2006. - N 72. - 8 / 14367.
21. Інструкція про порядок ведення касових операцій у готівковій іноземній валюті на території Республіки Білорусь: Затв. Постановою Правління Національного банку від 28 червня 2004 р. N 98 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2004. - N 112. - 8 / 11261; 2007. - N 40. - 8 / 15656; 2008. - N 55. - 8 / 18266; 2008. - N 253. - 8 / 19676.
22. Інструкція про порядок здійснення валютно-обмінних операцій за участю юридичних осіб і індивідуальних підприємців: Затв. Постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 28 липня 2005р. № 112 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2005. - № 112. - 8 / 13081; 2006. - № 72. - 8 / 14381; 2007. - № 95. - 8 / 16304; № 205 - 8 / 17764; 2009. - N 16. - 8 / 20165; № 79. - 8 / 20672.
23. Про затвердження Інструкції про порядок біржової торгівлі іноземною валютою: затв. Постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 12 грудня 2007 N 220 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2008. - N 16. - 8 / 17756.
24. Про затвердження Інструкції про порядок видачі дозволів на проведення валютних операцій та на відкриття рахунків за межами Республіки Білорусь, а також подання до банку повідомлень при здійсненні операцій, пов'язаних з рухом капіталу, та внесення зміни до Постанови Правління Національного банку Республіки Білорусь від 8 серпня 2007р. N 159: Постанова Правління Національного банку Республіки Білорусь 28 січня 2008г. N 15 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2008. - N 53. - N 8 / 18212; N 188. - 8 / 19190.
25. Про затвердження Інструкції про порядок випуску, розміщення та погашення державних облігацій, номінованих у вільно конвертованій валюті: Постанова Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 05 липня 2000р. N 70 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2000. - N 70. - 8 / 3719; 2002. - N 90. - 8 / 8416; 2007. - N 6. - 8 / 15524.
26. Про затвердження Правил здійснення валютно-обмінних операцій за участю фізичних осіб: Постанова Правління Національного банку Республіки Білорусь від 28.06.2001г. № 170 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2001. - 8 / 6408; 2003. - № 22. - 8 / 9118; 2004. - № 185. -; 2005. - № 10. - 8 / 11995; 2006. - № 110. - 8 / 144667; 2007. - № 82. - 8 / 16051.
27. Про затвердження Правил проведення валютних операцій: Постанова Правління Національного банку Республіки Білорусь від 30 квітня 2004 р. N 72 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2004. - N 8 / 10973; 2008. - N 174. - 8 / 19109; 2009. - N 31. - 8 / 20302.
28. Про затвердження Інструкції про порядок проведення валютних операцій з використанням готівкової іноземної валюти та готівкових білоруських рублів: Постанова Правління Національного банку Республіки Білорусь від 17.01.2007 N 1 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2007. - N 79. - 8 / 16007; 2008. - N 173. - 8 / 19110.
29. Про порядок здійснення обов'язкового продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку: Постанова Правління Національного банку Республіки Білорусь від 13 вересня 2006р. N 129 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2006. - N 152. - 8 / 15050; 2007. - N 82. - 8 / 16051; 2008. - N 54. - 8 / 18269; N 174. - 8 / 19130.
30. Про порядок здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами, які передбачають імпорт: Постанова Правління Національного банку Республіки Білорусь від 11 листопада 2008 р. N 165 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2008. - N 279. - N 8 / 19845.
31. Про порядок встановлення офіційного курсу білоруського рубля по відношенню до іноземних валют: Постанова Правління Національного банку Республіки Білорусь від 20 серпня 2001 р. N 208 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. 2001 .- N 85. - 8 / 6929; 2002. - N 12. - 8 / 7629; 2007. - N 300. - 8 / 17554; 2008. - N 214. - 8 / 19350.
32. Про затвердження Інструкції про порядок проведення Національним банком Республіки Білорусь угод «своп» з банками Республіки Білорусь: Постанова Ради директорів Національного Банку Республіки Білорусь 21 грудня 2005 N 395 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2006. - N 21. - 8 / 13802; 2007. - N 68. - 8 / 15915; 2008. - N 161. - 8 / 19049.
33. Про рівень процентних ставок по проведеним суб'єктами валютних операцій - резидентами (крім банків) валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, при перевищенні якого потрібно отримання дозволу Національного банку Республіки Білорусь: Постанова Ради директорів Національного банку Республіки Білорусь від 14 лютого 2008р. N 42 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 2008. - N 54. - 8 / 18270; N 279. - 8 / 19783.
34. Про погодження цін у валюті: Постанова Міністерства економіки Республіки Білорусь від 13 листопада 1998р. N 96 / / Консультант плюс: Білорусь. Технологія 3000. [Ел. ресурс] / ТОВ «ЮрСпектр», НЦПІ Респ. Білорусь. - Мінськ, 2009.
35. Про роз'яснення порядку застосування Постанови Національного банку Республіки Білорусь від 11.11.2008г. № 165: Лист Ради Міністрів Республіки Білорусь і Національного банку Республіки Білорусь від 24 листопада 2008р. № 39/187, № 31-14/1527 / / Консультант плюс: Білорусь. Технологія 3000. [Ел. ресурс] / ТОВ «ЮрСпектр», НЦПІ Респ. Білорусь. - Мінськ, 2009.
36. Про позики в іноземній валюті: Лист Національного банку Республіки Білорусь від 16.06.2004 N 31-14/1445 / / Банківський вісник. - 2004. - N 18.
37. Про проведення валютно-обмінних операцій на внутрішньому валютному ринку: Лист Національного банку Республіки Білорусь від 12 листопада 2008р. N 31-14/1510 / / Консультант плюс: Білорусь. Технологія 3000. [Ел. ресурс] / ТОВ «ЮрСпектр», НЦПІ Респ. Білорусь. - Мінськ, 2009.
38. Про застосування норм Інструкції про порядок здійснення обов'язкового продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку: Лист Національного банку Республіки Білорусь від 15 листопада 2006р. N31-14/1306 / / Консультант плюс: Білорусь. Технологія 3000. [Ел. ресурс] / ТОВ «ЮрСпектр», НЦПІ Респ. Білорусь. - Мінськ, 2009.
39. Про застосування норм Інструкції про виконання банками і небанківськими кредитно-фінансовими організаціями функцій агентів валютного контролю: Лист Національного банку Республіки Білорусь від 3 жовтня 2006 р. N 21-20/931 / / Банкаўскi веснiк. - 2006. - N 29.
40. Положення про Секції валютного ринку ВАТ «Білоруська валютно-фондова біржа»: Затв. Протоколом Наглядової ради ВАТ «Білоруська валютно-фондова біржа» від 27.12.2007 № 28 / / Білоруська валютно-фондова біржа [Електронний ресурс]. - Мінськ, 2009. - Режим доступу: http://www.bcse.by/valuta/Section/pol_sek.doc - Дата доступу: 31.01.2009.
41. Регламент проведення торгів іноземними валютами у ВАТ "Білоруська валютно-фондова біржа" від 26.11.2002 № 116: затв. Протоколом засідання Наглядової ради ВАТ «Білоруська валютно-фондова біржа» (з ізм. І доп., Затв. Протоколами засідань Наглядової ради від 31.12.2003 № 61, 30.08.2006 № 26, 27.12.2007 № 28, 04.02.2008 № 5 , 21.10.2008 № 40) / / Білоруська валютно-фондова біржа [Електронний ресурс]. - Мінськ, 2009. - Режим доступу: http://www.bcse.by/valuta/Normatives/ReglTorg200810.doc - Дата доступу: 31.01.2009.
42. Операційний регламент торгового дня з операцій купівлі, продажу, конверсії іноземної валюти у ВАТ "Білоруська валютно-фондова біржа": Затв. Рішенням Правління ВАТ "Білоруська валютно-фондова біржа" від 27.12.2007 № 125 (зі зм. І доп., Затв. Рішеннями Правління від 05.11.2008 № 109, 12.11.2008 № 119) / / Білоруська валютно-фондова біржа [Електронний ресурс]. - Мінськ, 2009. - Режим доступу: http://www.bcse.by/valuta/Normatives/ReglTorg200811_12.doc - Дата доступу: 31.01.2009.
43. Постанова касаційної колегії Вищого Господарського суду Республіки Білорусь від 28 червня 2005р. (Справа N 120-3/2004-369К) / / Консультант плюс: Білорусь. Технологія 3000. [Ел. ресурс] / ТОВ «ЮрСпектр», НЦПІ Респ. Білорусь. - Мінськ, 2009.
44. Рішення Господарського суду Гомельської області від 29 листопада 2007р. (Справа 524-10 / 2007) / / Консультант плюс: Білорусь. Технологія 3000. [Ел. ресурс] / ТОВ «ЮрСпектр», НЦПІ Респ. Білорусь. - Мінськ, 2009.
45. Про внесення змін і доповнень до Закону Республіки Білорусь «Про валютне регулювання та валютний контроль»: Проект Закону Республіки Білорусь [Електронний ресурс] / Національний центр правової інформації Республіки Білорусь. - Мінськ, 2009. - Режим доступу: http://www.pravo.by/kbdpz/text.asp?RN=2008108001 - Дата доступу: 04.03.2009.
46. Огляд практики вирішення арбітражними судами спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про валютне регулювання і валютний контроль: Інформаційний лист Вищого Арбітражного суду Російської Федерації від 31.05.2000 N 52 / / Консультант Плюс: Версія Проф. Технологія 3000 [Електронний ресурс] / ТОВ «ЮрСпектр». - М., 2009.
47. Анохов, В.І. Валютне регулювання і його роль у протидії витоку капіталу з України на сучасному етапі: автореф. дис. ... Канд. екон. наук: 08.00.14 / В.І. Анохов; МДУ ім. М.В Ломоносова. - М., 2005. - 27 с.
48. Бірюков, Д.О деяких аспектах валютного регулювання в сфері іноземних інвестицій / Д. Бірюков / / Господарство право. - 2006. - N 9. - С. 104-112.
49. Дорофєєв Б.Ю., Земцов М.М., Пушин В.А. Валютне право Росії: навчальний посібник / За заг. ред. к.ю.н. Б.Ю. Дорофєєва - М.: Видавництво НОРМА, 2000. - 360С.
50. Каліми, Д. Валютні операції, пов'язані з рухом капіталу: проблеми розмежування окремих видів операцій / Д. Каліми / / Валютне регулювання і ЗЕД. - 2007. - N 4. - С. 14-18.
51. Кібл, В.І. Валютне регулювання в Республіці Білорусь / В.І. Кібла. - Мн.: ІПА «Регістр», 2008. - 195с.
52. Кібл, В. Ввезення, вивезення і пересилання фізичними особами валютних цінностей / В. Кібл / / Юрист Республіки Білорусь. - 2007. - N 4 (71). - С. 76-77.
53. Маркусенко, М.В. Міжнародна валютна ліквідність країни та конвертованість національної валюти: проблеми та їх вирішення / М.В. Маркусенко / / Вісник Полоцького державного університету. Сер. D, Економічні і юридичні науки. - 2006. - N 8. - С. 25-28.
54. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові відносини: Підручник / За ред. Л.М. Красавиной. 3-тє вид., Пров. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 576с.
55. Овсейко, С.В. Валютні операції, пов'язані з рухом капіталу: поняття і правила здійснення / С.В. Овсейко / / Валютне регулювання і ЗЕД. - 2009. - N 1. - С.12-26.
56. Овсейко, С.В. Купівля та продаж іноземної валюти організаціями / С.В. Овсейко. - Мн.: Регістр, 2007. - 140с.
57. Про курсову політику в 2009 році: Прес-реліз 01.01.2009 / / Національний банк Республіки Білорусь [Електронний ресурс]. - Мінськ, 2009. - Режим доступу: http://www.nbrb.by/divss/?nId=505. - Дата доступу: 04.02.2009.
58. Пупліков, С.І. Валютні операції: теорія і практика валютних операцій в трансформаційній економіці / С.І. Пупліков. - Мн.: Тонпік, 2004. - 316с.
59. Сурен, Л. Валютні операції = Grundlagen und Praxis des Devisenhandels: Основи теорії та практики / Л. Сурен; Пер.с ньому. С. С. Любінін; Академія нар. господарства при Уряді РФ. - М.: Справа, 1998. - 175с.
60. Томковіч, Р. Основні види валютних рахунків юридичних осіб / Р. Томковіч / / Валютне регулювання і ЗЕД. - 2007. - N 1. - С. 18-22.
61. Тосунян, Г.А. Валютне право Російської федерації / Г.А. Тосунян, А.В. Ємєлін. - 2-е вид., Испр. і доп. - М.: Справа, 2004. - 366с.
62. Філатов, А. Придбання та реалізація іноземній валюти / / Господарство право. - 2001. - № 7. - С.38-43.
63. Чернюк, А. Придбання та продаж іноземної валюти / А. Чернюк / / Фінанси, облік, аудит. - 2007. - N 10. - С. 30-36.
64. Шакар, А.Б. Валютні обмеження / А.Б. Шакар, С. Б. Абдужабборов / / Питання гуманітарних наук. - 2005. - N 3 (18). - С. 74-74.
65. Щербина, М. Про заборону авансових платежів з імпорту / М. Щербина / / Валютне регулювання і ЗЕД. - 2008. - N 12. - С. 4-9.
66. Щербина, М. Про дозволи Національного банку на здійснення авансових платежів в рамках Постанови № 165 / Щербина, М. / / Валютне регулювання і ЗЕД. - 2009. - N 2. - С. 4-10.
67. Ебке, В. Міжнародне валютне право: Пер. з нім. - М.: Міжнародні відносини, 1997. - 336с.
68. Янушко, Р.Л. Визначення критеріїв виділення валютних обмежень / Р. Л. Янушко / / Звістки вузів. Правознавство. - 2006. - N 1. - С. 74-80.