Зміст
1) Вступ
2) Митний режим в системі спеціальних адміністративно-правових режимів
3) Правове регулювання митного режиму
4) Види митних режимів
6) Висновок
7) Список літератури
Введення
Як, суверенна держава Росія вже восьмий рік активно напрацьовує і проводить зовнішньоекономічну політику, впевнено крокує до світового економічного співтовариства. Йде творчий процес створення правової основи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та її невід'ємним елементом - митного регулювання. Проходить лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, яка веде яка веде до значного збільшення учасників зовнішньоекономічних відносин, які в свою чергу породжують значну кількість проблем, а останні вимагають наукових розробок і на їх основі побудови більш чіткого правового регулювання відносин, які виникають у сфері діяльності митних органів.
Питання наукових досліджень системи, правового статусу та методів діяльності митних органів належить до фундаментальних проблем державного управління різними сферами соціального життя. У сучасних умовах, у зв'язку з можливим вступом Росії до СОТ, їх значення набуло особливої актуальності.
Необхідно зауважити, що на сьогодні серед юристів відсутня однодумність щодо того, чи має право на існування така самостійна галузь права як митне право. Дехто вважає що мова може йти тільки про митне законодавство, тобто законодавчі документи про митну справу. Інші - аргументують, що митне право є як би галузь одного з інститутів адміністративного права з його своєрідним окремим відгалуженням.
Якщо зробити спробу класифікувати суспільні відносини, які входять у предмет регулювання митного права, то, відповідно до структури митної справи, вони можуть мати такий ві:
- Суспільні відносини у галузі митної політики;
- Відносини і принципи, пов'язані з переміщенням через митний кордон товарів і транспортних засобів;
- Відносини, які характеризують статус митних режимів;
- Відносини в області митно-тарифного регулювання;
- Відносини в області зняття митних платежів;
- Відносини, пов'язані з митним оформленням;
- Відносини у галузі митної статистики та товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності
і мн.др.
Таким чином, ми підійшли до одного з основних питань митної справи - митного режиму, який відноситься до спеціальних адміністративно-правових режимах. Далі необхідно розглянути саме поняття правового режиму.
Правовий режим - сукупність правил, закріплених у юридичних нормах, які регулюють певну діяльність людей. Спеціальне правове регулювання пов'язане з об'єктами діяльності, часом і місцем її здійснення, специфікою самих дій, а частіше за все поєднанням цих факторів. Ми бачимо, що поняття правового режиму можна порівняти з поняттям правового статусу. Правовий режим характеризує діяльність і з нею пов'язує права та обов'язки її учасників.
Правовий режим - це комплекс суспільних відносин певного виду діяльності, закріплений юридичними нормами і забезпечений сукупністю юридико-організаційних засобів. Він задається параметрами двоякого роду: по-перше, особливою спеціальної значимістю суспільних відносин, їх специфічними цілями і завданнями, по-друге, використанням особливих принципів, форм і методів діяльності, що відбиваються в системі прав і обов'язків суб'єктів. Поняття режиму "несе в собі основні смислові відтінки цього слова, в тому числі і те, що правовий режим виражає ступінь жорсткості юридичного регулювання, наявність відомих обмежень і пільг, допустимий рівень активності суб'єктів, межі їх правової самостійності".
Серед правових режимів виділяються найбільш загальні, універсальні, похідні режими.
До загальних відносяться режими галузей права. Правовий режим галузі права являє собою сукупність юридичних засобів регулювання - галузевий юридичний інструментарій.
Адміністративно-правовий режим - це певне поєднання адміністративно-правових засобів регулювання, опосередковане централізованим порядком, імперативним методом юридичного впливу. Воно відбивається в тому, що суб'єкти правовідносин за своїм статусом займають юридично нерівні позиції.
Що стосується конкретних параметрів спеціальних адміністративно-правових режимів, то вони можуть істотно різнитися. Все це проявляється в наявності більшої чи меншої кількості заборон і позитивних зобов'язань, або більш розгорнутої мережі пільг і дозвіл. Він різняться масштабом свободи громадян і організацій у використанні своїх можливостей для реалізації суб'єктивних прав, за глибиною змін у конституційному статусі громадян і організацій, по часу і території дії та іншими критеріями.
Адміністративно-правові режими можна розрізняти за територіальним критерієм: загальнодержавні (секретності та ін), регіональні (закритого адміністративно - територіального утворення та ін.) За час дії існують режими постійні та тимчасові, ситуаційні (наприклад надзвичайний стан). У ряді випадків корисно розрізняти режими по об'єктах засобів діяльності: заповідників, отрут, валюти та ін
Поділити також можна їх на централізовані та децентралізовані залежно від порядку їх введення.
Велику роль у формуванні правової основи адміністративно-правових режимів грають акти виконавчої влади. За юридичною природою серед них слід розрізняти нормативні, що містять первинні "режимні" норми, акти нормативного право застосування і чисто правозастосовні. Під нормативно-правозастосувальними розуміються такі містять норми права рішення, які виконавчі органи приймають, спираючись на норми вищої юридичної сили.
У створенні здійсненні адміністративно-правових режимів, крім нормативно-правової, величезне значення має організаційна та матеріально-технічна підсистеми. Організаційна підсистема обслуговує значну правозастосовчу діяльність органів виконавчої влади (посадових осіб), покликаних забезпечити дотримання встановлених заборон і обмежень та виконання покладених на громадян і господарюючих суб'єктів обов'язків.
Забезпечення дії адміністративно-правових режимів пов'язано також з вирішенням економічних, матеріально-технічних питань: підготовка сил і засобів, достатніх для функціонування режиму, створення спеціальних фондів фінансування, надання допомоги постраждалим, здійснення рятувальних, ремонтних робіт і т.д.
У всіх адміністративно-правових режимах слід розрізняти дві взаємозалежних сторони: змістовну і формальну. Змістовна сторона - це причини і цілі існування режиму, його організаційні, економічні елементи, пов'язані з ним дії. А юридична сторона - хто, на який термін, на якій території встановлює режим, процедура його введення, скасування, зміни, система режимних обов'язків і прав.
Всі спеціальні адміністративно-правові режими, як правило, обмежують права громадян. Тому такі обмеження не повинні бути надмірними, а режимні обмеження повинні встановлюватися лише законами.
Сам же митний режим - це сукупність встановлених законодавством з митних питань правових положень, які визначають порядок переміщення через митний кордон Росії транспортних засобів та товарів і використання для них митних процедур щодо мети їх переміщення. Переміщенням ж через митний кордон Росії називається сукупність дій, пов'язаних з ввезенням на митну територію Росії, вивезенням із цієї території транспортних засобів і товарів будь-якими шляхами, засобами та видами транспорту.
Митні органи використовують процедури здійснення митного контролю та митного оформлення згідно з митним режимом транспортних засобів і товарів, які полежать такому контролю та оформлення. Питання, пов'язані з використанням митного режиму, регулюються Державною митною службою Росії, яка видає укази, затверджує положення та інструкції, а також дає роз'яснення з питань використання процедур дії митного контролю та митного оформлення, порядку пропуску транспортних засобів і товарів відповідно до їх митних режимів. Особа, яка декларує митному органу транспортні засоби і товари, що переміщуються через митний кордон Росії, самостійно позначає їх митний режим відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, які надаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.
Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур, щодо заявленого режиму, дотримуючись умов чинного законодавства щодо тарифних і нетарифних засобів регулювання і передачу митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення відповідних документів, які підтримують заявлений режим.
Існують наступні види митних режимів:
1) Експорт
2) Реекспорт
3) Тимчасове ввезення (вивезення)
4) Випуск у вільний обіг (для вільного обігу)
5) Реімпорт
6) Переробка на митній території
7) Переробка під митним контролем * /
8) Переробка за межами митної території
9) Вільна митна зона * /
10) Магазин безмитної торгівлі
11) Вільний склад * /
12) Митний склад
13) Відмова на користь держави
14) Знищення
15) Транзит
* / Зазначені митні режими на сьогоднішній день практично не використовуються при митному оформленні вантажів.
Експорт (експорт товарів) - продаж товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності із вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за кордону товарів, які були раніше імпортовані на територію Росії або продаж товарів, експортованих з Росії у треті країни.
Імпорт (імпорт товарів) - купівля суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію Росії, включаючи купівлю товарів, призначених для власних потреб організаціями та підприємствами Росії, розташованими за її межами. Хоча найбільш сучасним визначенням імпорту прийнято вважати наступне: імпорт - закупівля або одержання на інших законних підставах від іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів та їх ввезення на територію Росії, включаючи одержання їх представниками будь-якої юридичної особи іноземної держави, іноземцем або особою без громадянства на території Росії. Слід зауважити що ввезення товарів на митну територію Росії в режимі імпорту передбачає:
1) подання митному органу документів, які свідчать підстави та умови ввезення товарів на митну територію Росії;
2) оплату мита, митних зборів та інших податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію Росії згідно законодавства і збір яких накладено на митні органи;
Реімпорт товарів - митний режим. Згідно якого товари, які йдуть з Росії і вивезені за межі митної території України згідно з до митного режиму експорту, не пізніше зазначеного терміну ввозяться на митну територію Росії для вільного використання на цій території (в режимі імпорту).
Транзит - переміщення товарів під митним контролем через територію Росії без будь-якого їх використання між двома або в межах одного пункту на митному кордоні Росії. Також слід враховувати те, що товари, що переміщуються транзитом, повинні:
1) залишатися у незмінному стані, крім природного зносу, і не використовуватися з іншою метою, крім транзиту;
2) бути доставленими до митного органу призначення у строк, визначений митним органом відправлення.
Під час транзиту товарів на митній території Росії з дозволу та під контролем митного органу виробляються окремі операції (перевантаження, завантаження, навантаження, перепакування) з такими товарами без змін їх властивостей та товарного вигляду.
Транзитні перевезення здійснюються як прохідний та внутрішній транзит. Прохідний транзит - це переміщення товарів під митним контролем від одного митного органу, розташованого на митному кордоні Росії, - пункту ввезення на митну територію Росії - до іншого митного органу, розташованого на митному кордоні Росії, - пункту вивезення за межі митної території України або в межах одного митного органу, коли пункт ввезення і вивезення збігаються. Внутрішнім транзитом товарів вважається переміщення товарів під митним контролем:
1) від митного органу, розташованого на митному кордоні Росії, - пункту ввезення на митну територію Росії - до внутрішнього митного органу, розташованого на митній території України;
2) від митного органу, розташованого на митному кордоні Росії, до митного органу, розташованого на митному кордоні Росії, - пункту вивезення за межі митної території Росії;
3) від одного митного органу, розташованого на митній території Росії, до іншого митного органу, розташованого на митній території Росії.
Тимчасове ввезення (вивезення) товарів на територію України (далі тимчасове ввезення товарів) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію Росії чи вивозитися за межі митної території Росії з умовним повним або частковим звільненням від сплати мит та податків та обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення або втрат через нормальних умов транспортування. Рішення про допуск товарів до переміщення через митний кордон Росії в режимі тимчасового ввезення (вивезення) товарів приймається митним органом у порядку, який визначається Державною митною службою Росії.
Митні органи не допускають товари до переміщення в режимі тимчасового ввезення (вивезення) товарів, якщо немає можливості встановити надійність їх ідентифікації, а також у разі відсутності гарантій їх повернення.
Терміни тимчасового ввезення (вивезення) товарів встановлюється митним органом виходячи з мети та обставин такого ввезення (вивезення), але не можуть перевищувати одного року. Для окремих категорій товарів Державна митна служба Росії може встановлювати менші чи більші строки тимчасового ввезення (вивезення). Продовження строків тимчасового ввезення (вивезення) товарів здійснюється митними органами у порядку, який визначається Державною митною службою Росії. З товарів, які тимчасово ввозяться на митну територію Росії (тимчасово вивозяться за межі митної території Росії), не збираються мита та податки, встановлені на імпорт (експорт) таких товарів, за винятком випадків. Встановлених законодавчими актами України.
Слід також зауважити, що в разі тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів товарів або в окремих випадках, що визначаються Державною митною службою Росії, митне оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митними органами за умови гарантій дотримуватися режиму тимчасового ввезення (вивезення) товарів шляхом внесення на депозитний рахунок митного органу грошових сум у розмірі, який прирівнюється до суми мита, податків і зборів, які підлягали б оплаті в разі ввезення (вивезення) цих товарів у режимі імпорту (експорту).
Митний ліцензійний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території Россиии товари зберігаються під митним контролем без оплати мита та інших податків і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території Росії, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території Росії. У режим митного ліцензійного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення в Росію, вивезення з Росії та транзиту через територію Росії, а також товарів, перелік яких визначається Державною митною службою Росії.
З товарами, які перебувають у режимі митного ліцензійного складу, можуть проводитися такі операції:
1) забезпечення зберігання цих товарів;
2) підготовка товарів з дозволу митного органу на продаж (відторгнення) і транспортування: подрібнення партій, формування відправлень, сортування, упакування, перепакування, маркування, завантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.
Митні ліцензійні склади залежно від кола осіб, які їх використовують, можуть бути:
1) відкритого типу, тобто призначені для товарів будь-яких осіб;
2) закритого типу, тобто призначені для товарів окремих осіб, як правило власників таких складів.
Митні режими вільної митної зони та вільного митного складу використовуються для товарів, які розміщуються у відповідних типах спеціальних (вільних) економічних зон - територіальних утвореннях чи приміщеннях (місцях), та передбачає не використання заходів тарифного і нетарифного регулювання до товарів, що ввозяться з-за меж митної території Росії, і товарів, що переміщуються в режимі експорту.
Вільна митна зона - частина території Росії, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності та пільговий митний режим щодо оподаткування податком ввезених товарів - утворюється згідно чинного законодавства Росії про спеціальні (вільні) економічні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної вільної митної зони з визначенням її статусу, території, строку, на якій вона створюється, та особливостей застосування законодавства України на її території. Законом встановлюються вимоги щодо створення вільної митної зони, види товарів, дозволених до ввезення у таку зону, та характер операцій, які ведуться з товарами в межах зон.
Вільний митний склад - приміщення чи інше місце, де діє пільговий митний режим щодо оподаткування податком товарів. Постановою надається дозвіл на відкриття та експлуатацію вільного митного складу, затверджується його власник, юридична адреса та положення про вільний митний склад. У положенні про вільний митний склад визначається його розташування, організація та режим роботи, види товарів, які можуть перебувати на такому складі, перелік операцій, які проводяться з товарами на складі, а також порядок здійснення митного контролю.
З метою забезпечення належного митного контролю у вільних митних зонах та вільних митних складах митні органи вправі:
1) забезпечувати постійний контроль і спостереження за межами вільних митних зон і вільних митних складів, а також за доступом у них;
2) вимагати від осіб, які переміщують товари через кордон вільної митної зони, та власників вільних митних складів ведення обліку руху таких товарів з метою їх контролю;
3) проводити перевірку товарів, які переміщуються через кордон вільної митної зони та надходять на вільні митні склади з метою забезпечення проведення передбачених Кодексом операцій та недопущення переміщення заборонених товарів;
4) у будь-який час здійснювати перевірки товарів, які знаходяться у вільних митних зонах та на вільних митних складах;
5) приймати інші заходи, спрямовані на забезпечення надійності митного контролю.
У вільних митних зонах та на вільних митних складах допускається здійснення виробничих та інших комерційних операцій з товарами, за винятком торгівлі товарами у роздріб, за умови дотримуватися положень Кодексу. Конкретний перелік товарів та операцій, які з ними проводяться, визначається в Законі про конкретну митну зону та в положенні про вільний митний склад.
З метою забезпечення підтримки законодавства та з урахуванням характеру товарів можуть запроваджуватися окремі заборони та обмеження щодо здійснення операцій з товарами у вільних митних зонах та на вільних митних складах.
Митні органи можуть забороняти окремим особам здійснення операцій з товарами у вільних митних зонах та на вільних митних складах, якщо такі особи не дотримуються положень Кодексу та законодавства, а також відмовляти таким особам в доступі у вільні митні зони та на вільні митні склади.
Митний режим переробки товарів на митній території - митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію Росії товари, що походять з інших стан, піддаються у встановленому порядку переробці чи обробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання та з поверненням сплачених сум ввізного мита та податків, установлених на імпорт, за умови вивезення за межі митної території Росії продуктів переробки або обробки згідно митного режиму експорту. Ввезення та переробка або обробка на митній території Росії товарів, які випущені в інших країнах, проводиться з дозволу митного органу. Дозвіл на переробку або обробку товарів на митній території Росії може бути скасовано митним органом, якщо його видано на основі неповних або недостовірних даних, які мали вагоме значення для прийняття рішення, або у разі коли суб'єкт підприємницької діяльності, якому видано такий дозвіл, не дотримується актів законодавства Росії.
Кількість операцій щодо переробки або обробки товарів у митному режимі переробки товарів на митній території Росії не обмежується. Ці операції переробки або обробки включають:
1) власне саму переробку товарів;
2) обробку товарів - монтаж, загальний збір, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари;
3) ремонт товарів, у тому числі оновлення та регулювання;
4) використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю використовуються.
У випадку, коли за умовами переробки товарів на митній території Росії передбачається проведення декількох операцій відносить їх переробки або обробки кількома суб'єктами підприємницької діяльності, кожен із суб'єктів, який бере участь у процесі переробки чи обробки, повинен одержати дозвіл митного органу на переробку або обробку товарів на митної території Росії.
Переробка товарів за межами митної території Росії - митний режим, згідно якого товари, які перебувають у вільному використанні на митній території Росії, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки, обробки чи ремонту за межами митної території Росії і наступного повернення в Росію з частковим або повним звільненням від оподаткування митом та податками, встановленими на імпорт, і невикористанням заходів нетарифного регулювання.
Строк переробки товарів за межами митної території встановлюється митним органом під час видачі дозволу українського суб'єкта підприємницької діяльності виходячи з тривалості процесу переробки товарів, але не може бути більше 90 днів. Суб'єкт підприємницької діяльності у разі неповернення товарів, вивезених НЕ переробку за межі митної території Росії, або продуктів такої переробки не несе відповідальність перед митними органами лише в тому випадку, якщо факт знищення або безповоротної втрати товарів або продуктів переробки внаслідок аварії або дії непідвладною сили, недостачі з причин природного зношення або втрати за нормальних умов транспортування та зберігання або втрати власності в слідстві неправомірних дій органів чи посадових осіб іноземної держави, яке підтверджене консульським органом Росії за кордоном.
Знищення товарів - митний режим, відповідно до якого іноземні товари знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без оплати мита і податків, а також без застосування до цих товарів заходів нетарифного регулювання. Відходи, які утворилися в результаті знищення товарів, повинні перебувати у відповідному митному режимі як іноземні товари, які знаходяться під митним контролем. Знищення товарів виробляється зацікавленою особою за власний рахунок.
Відмова від товарів на користь держави - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови від товарів на користь держави на товари не нараховується і не сплачуватися мито, податки та збори. А також не застосовуються заходи нетарифного регулювання. Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного органу, яка видається в порядку, який визначається митною службою Росії. Відмова від товарів на користь держави не тягне за собою будь-яких витрат для держави.
Вільне використання - розпорядження без митного контролю на митній території товарами та іншими предметами, які переміщувалися через митний кордон Росії.
Список літератури:
1. Митної кодекс Російської Федерації.
2. Додаток до листа ФМС Росії 06.10.2006 № 01-06/34903
3. Макальская М.Л. Митне регулювання в РФ. - М.: Видавництво «Справа і Сервіс», 2002.
1) Вступ
2) Митний режим в системі спеціальних адміністративно-правових режимів
3) Правове регулювання митного режиму
4) Види митних режимів
6) Висновок
7) Список літератури
Введення
Як, суверенна держава Росія вже восьмий рік активно напрацьовує і проводить зовнішньоекономічну політику, впевнено крокує до світового економічного співтовариства. Йде творчий процес створення правової основи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та її невід'ємним елементом - митного регулювання. Проходить лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, яка веде яка веде до значного збільшення учасників зовнішньоекономічних відносин, які в свою чергу породжують значну кількість проблем, а останні вимагають наукових розробок і на їх основі побудови більш чіткого правового регулювання відносин, які виникають у сфері діяльності митних органів.
Питання наукових досліджень системи, правового статусу та методів діяльності митних органів належить до фундаментальних проблем державного управління різними сферами соціального життя. У сучасних умовах, у зв'язку з можливим вступом Росії до СОТ, їх значення набуло особливої актуальності.
Необхідно зауважити, що на сьогодні серед юристів відсутня однодумність щодо того, чи має право на існування така самостійна галузь права як митне право. Дехто вважає що мова може йти тільки про митне законодавство, тобто законодавчі документи про митну справу. Інші - аргументують, що митне право є як би галузь одного з інститутів адміністративного права з його своєрідним окремим відгалуженням.
Якщо зробити спробу класифікувати суспільні відносини, які входять у предмет регулювання митного права, то, відповідно до структури митної справи, вони можуть мати такий ві:
- Суспільні відносини у галузі митної політики;
- Відносини і принципи, пов'язані з переміщенням через митний кордон товарів і транспортних засобів;
- Відносини, які характеризують статус митних режимів;
- Відносини в області митно-тарифного регулювання;
- Відносини в області зняття митних платежів;
- Відносини, пов'язані з митним оформленням;
- Відносини у галузі митної статистики та товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності
і мн.др.
Таким чином, ми підійшли до одного з основних питань митної справи - митного режиму, який відноситься до спеціальних адміністративно-правових режимах. Далі необхідно розглянути саме поняття правового режиму.
Правовий режим - сукупність правил, закріплених у юридичних нормах, які регулюють певну діяльність людей. Спеціальне правове регулювання пов'язане з об'єктами діяльності, часом і місцем її здійснення, специфікою самих дій, а частіше за все поєднанням цих факторів. Ми бачимо, що поняття правового режиму можна порівняти з поняттям правового статусу. Правовий режим характеризує діяльність і з нею пов'язує права та обов'язки її учасників.
Правовий режим - це комплекс суспільних відносин певного виду діяльності, закріплений юридичними нормами і забезпечений сукупністю юридико-організаційних засобів. Він задається параметрами двоякого роду: по-перше, особливою спеціальної значимістю суспільних відносин, їх специфічними цілями і завданнями, по-друге, використанням особливих принципів, форм і методів діяльності, що відбиваються в системі прав і обов'язків суб'єктів. Поняття режиму "несе в собі основні смислові відтінки цього слова, в тому числі і те, що правовий режим виражає ступінь жорсткості юридичного регулювання, наявність відомих обмежень і пільг, допустимий рівень активності суб'єктів, межі їх правової самостійності".
Серед правових режимів виділяються найбільш загальні, універсальні, похідні режими.
До загальних відносяться режими галузей права. Правовий режим галузі права являє собою сукупність юридичних засобів регулювання - галузевий юридичний інструментарій.
Адміністративно-правовий режим - це певне поєднання адміністративно-правових засобів регулювання, опосередковане централізованим порядком, імперативним методом юридичного впливу. Воно відбивається в тому, що суб'єкти правовідносин за своїм статусом займають юридично нерівні позиції.
Що стосується конкретних параметрів спеціальних адміністративно-правових режимів, то вони можуть істотно різнитися. Все це проявляється в наявності більшої чи меншої кількості заборон і позитивних зобов'язань, або більш розгорнутої мережі пільг і дозвіл. Він різняться масштабом свободи громадян і організацій у використанні своїх можливостей для реалізації суб'єктивних прав, за глибиною змін у конституційному статусі громадян і організацій, по часу і території дії та іншими критеріями.
Адміністративно-правові режими можна розрізняти за територіальним критерієм: загальнодержавні (секретності та ін), регіональні (закритого адміністративно - територіального утворення та ін.) За час дії існують режими постійні та тимчасові, ситуаційні (наприклад надзвичайний стан). У ряді випадків корисно розрізняти режими по об'єктах засобів діяльності: заповідників, отрут, валюти та ін
Поділити також можна їх на централізовані та децентралізовані залежно від порядку їх введення.
Велику роль у формуванні правової основи адміністративно-правових режимів грають акти виконавчої влади. За юридичною природою серед них слід розрізняти нормативні, що містять первинні "режимні" норми, акти нормативного право застосування і чисто правозастосовні. Під нормативно-правозастосувальними розуміються такі містять норми права рішення, які виконавчі органи приймають, спираючись на норми вищої юридичної сили.
У створенні здійсненні адміністративно-правових режимів, крім нормативно-правової, величезне значення має організаційна та матеріально-технічна підсистеми. Організаційна підсистема обслуговує значну правозастосовчу діяльність органів виконавчої влади (посадових осіб), покликаних забезпечити дотримання встановлених заборон і обмежень та виконання покладених на громадян і господарюючих суб'єктів обов'язків.
Забезпечення дії адміністративно-правових режимів пов'язано також з вирішенням економічних, матеріально-технічних питань: підготовка сил і засобів, достатніх для функціонування режиму, створення спеціальних фондів фінансування, надання допомоги постраждалим, здійснення рятувальних, ремонтних робіт і т.д.
У всіх адміністративно-правових режимах слід розрізняти дві взаємозалежних сторони: змістовну і формальну. Змістовна сторона - це причини і цілі існування режиму, його організаційні, економічні елементи, пов'язані з ним дії. А юридична сторона - хто, на який термін, на якій території встановлює режим, процедура його введення, скасування, зміни, система режимних обов'язків і прав.
Всі спеціальні адміністративно-правові режими, як правило, обмежують права громадян. Тому такі обмеження не повинні бути надмірними, а режимні обмеження повинні встановлюватися лише законами.
Сам же митний режим - це сукупність встановлених законодавством з митних питань правових положень, які визначають порядок переміщення через митний кордон Росії транспортних засобів та товарів і використання для них митних процедур щодо мети їх переміщення. Переміщенням ж через митний кордон Росії називається сукупність дій, пов'язаних з ввезенням на митну територію Росії, вивезенням із цієї території транспортних засобів і товарів будь-якими шляхами, засобами та видами транспорту.
Митні органи використовують процедури здійснення митного контролю та митного оформлення згідно з митним режимом транспортних засобів і товарів, які полежать такому контролю та оформлення. Питання, пов'язані з використанням митного режиму, регулюються Державною митною службою Росії, яка видає укази, затверджує положення та інструкції, а також дає роз'яснення з питань використання процедур дії митного контролю та митного оформлення, порядку пропуску транспортних засобів і товарів відповідно до їх митних режимів. Особа, яка декларує митному органу транспортні засоби і товари, що переміщуються через митний кордон Росії, самостійно позначає їх митний режим відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, які надаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.
Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур, щодо заявленого режиму, дотримуючись умов чинного законодавства щодо тарифних і нетарифних засобів регулювання і передачу митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення відповідних документів, які підтримують заявлений режим.
Існують наступні види митних режимів:
1) Експорт
2) Реекспорт
3) Тимчасове ввезення (вивезення)
4) Випуск у вільний обіг (для вільного обігу)
5) Реімпорт
6) Переробка на митній території
7) Переробка під митним контролем * /
8) Переробка за межами митної території
9) Вільна митна зона * /
10) Магазин безмитної торгівлі
11) Вільний склад * /
12) Митний склад
13) Відмова на користь держави
14) Знищення
15) Транзит
* / Зазначені митні режими на сьогоднішній день практично не використовуються при митному оформленні вантажів.
Експорт (експорт товарів) - продаж товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності із вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за кордону товарів, які були раніше імпортовані на територію Росії або продаж товарів, експортованих з Росії у треті країни.
Імпорт (імпорт товарів) - купівля суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію Росії, включаючи купівлю товарів, призначених для власних потреб організаціями та підприємствами Росії, розташованими за її межами. Хоча найбільш сучасним визначенням імпорту прийнято вважати наступне: імпорт - закупівля або одержання на інших законних підставах від іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів та їх ввезення на територію Росії, включаючи одержання їх представниками будь-якої юридичної особи іноземної держави, іноземцем або особою без громадянства на території Росії. Слід зауважити що ввезення товарів на митну територію Росії в режимі імпорту передбачає:
1) подання митному органу документів, які свідчать підстави та умови ввезення товарів на митну територію Росії;
2) оплату мита, митних зборів та інших податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію Росії згідно законодавства і збір яких накладено на митні органи;
Реімпорт товарів - митний режим. Згідно якого товари, які йдуть з Росії і вивезені за межі митної території України згідно з до митного режиму експорту, не пізніше зазначеного терміну ввозяться на митну територію Росії для вільного використання на цій території (в режимі імпорту).
Транзит - переміщення товарів під митним контролем через територію Росії без будь-якого їх використання між двома або в межах одного пункту на митному кордоні Росії. Також слід враховувати те, що товари, що переміщуються транзитом, повинні:
1) залишатися у незмінному стані, крім природного зносу, і не використовуватися з іншою метою, крім транзиту;
2) бути доставленими до митного органу призначення у строк, визначений митним органом відправлення.
Під час транзиту товарів на митній території Росії з дозволу та під контролем митного органу виробляються окремі операції (перевантаження, завантаження, навантаження, перепакування) з такими товарами без змін їх властивостей та товарного вигляду.
Транзитні перевезення здійснюються як прохідний та внутрішній транзит. Прохідний транзит - це переміщення товарів під митним контролем від одного митного органу, розташованого на митному кордоні Росії, - пункту ввезення на митну територію Росії - до іншого митного органу, розташованого на митному кордоні Росії, - пункту вивезення за межі митної території України або в межах одного митного органу, коли пункт ввезення і вивезення збігаються. Внутрішнім транзитом товарів вважається переміщення товарів під митним контролем:
1) від митного органу, розташованого на митному кордоні Росії, - пункту ввезення на митну територію Росії - до внутрішнього митного органу, розташованого на митній території України;
2) від митного органу, розташованого на митному кордоні Росії, до митного органу, розташованого на митному кордоні Росії, - пункту вивезення за межі митної території Росії;
3) від одного митного органу, розташованого на митній території Росії, до іншого митного органу, розташованого на митній території Росії.
Тимчасове ввезення (вивезення) товарів на територію України (далі тимчасове ввезення товарів) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію Росії чи вивозитися за межі митної території Росії з умовним повним або частковим звільненням від сплати мит та податків та обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення або втрат через нормальних умов транспортування. Рішення про допуск товарів до переміщення через митний кордон Росії в режимі тимчасового ввезення (вивезення) товарів приймається митним органом у порядку, який визначається Державною митною службою Росії.
Митні органи не допускають товари до переміщення в режимі тимчасового ввезення (вивезення) товарів, якщо немає можливості встановити надійність їх ідентифікації, а також у разі відсутності гарантій їх повернення.
Терміни тимчасового ввезення (вивезення) товарів встановлюється митним органом виходячи з мети та обставин такого ввезення (вивезення), але не можуть перевищувати одного року. Для окремих категорій товарів Державна митна служба Росії може встановлювати менші чи більші строки тимчасового ввезення (вивезення). Продовження строків тимчасового ввезення (вивезення) товарів здійснюється митними органами у порядку, який визначається Державною митною службою Росії. З товарів, які тимчасово ввозяться на митну територію Росії (тимчасово вивозяться за межі митної території Росії), не збираються мита та податки, встановлені на імпорт (експорт) таких товарів, за винятком випадків. Встановлених законодавчими актами України.
Слід також зауважити, що в разі тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів товарів або в окремих випадках, що визначаються Державною митною службою Росії, митне оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митними органами за умови гарантій дотримуватися режиму тимчасового ввезення (вивезення) товарів шляхом внесення на депозитний рахунок митного органу грошових сум у розмірі, який прирівнюється до суми мита, податків і зборів, які підлягали б оплаті в разі ввезення (вивезення) цих товарів у режимі імпорту (експорту).
Митний ліцензійний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території Россиии товари зберігаються під митним контролем без оплати мита та інших податків і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території Росії, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території Росії. У режим митного ліцензійного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення в Росію, вивезення з Росії та транзиту через територію Росії, а також товарів, перелік яких визначається Державною митною службою Росії.
З товарами, які перебувають у режимі митного ліцензійного складу, можуть проводитися такі операції:
1) забезпечення зберігання цих товарів;
2) підготовка товарів з дозволу митного органу на продаж (відторгнення) і транспортування: подрібнення партій, формування відправлень, сортування, упакування, перепакування, маркування, завантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.
Митні ліцензійні склади залежно від кола осіб, які їх використовують, можуть бути:
1) відкритого типу, тобто призначені для товарів будь-яких осіб;
2) закритого типу, тобто призначені для товарів окремих осіб, як правило власників таких складів.
Митні режими вільної митної зони та вільного митного складу використовуються для товарів, які розміщуються у відповідних типах спеціальних (вільних) економічних зон - територіальних утвореннях чи приміщеннях (місцях), та передбачає не використання заходів тарифного і нетарифного регулювання до товарів, що ввозяться з-за меж митної території Росії, і товарів, що переміщуються в режимі експорту.
Вільна митна зона - частина території Росії, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності та пільговий митний режим щодо оподаткування податком ввезених товарів - утворюється згідно чинного законодавства Росії про спеціальні (вільні) економічні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної вільної митної зони з визначенням її статусу, території, строку, на якій вона створюється, та особливостей застосування законодавства України на її території. Законом встановлюються вимоги щодо створення вільної митної зони, види товарів, дозволених до ввезення у таку зону, та характер операцій, які ведуться з товарами в межах зон.
Вільний митний склад - приміщення чи інше місце, де діє пільговий митний режим щодо оподаткування податком товарів. Постановою надається дозвіл на відкриття та експлуатацію вільного митного складу, затверджується його власник, юридична адреса та положення про вільний митний склад. У положенні про вільний митний склад визначається його розташування, організація та режим роботи, види товарів, які можуть перебувати на такому складі, перелік операцій, які проводяться з товарами на складі, а також порядок здійснення митного контролю.
З метою забезпечення належного митного контролю у вільних митних зонах та вільних митних складах митні органи вправі:
1) забезпечувати постійний контроль і спостереження за межами вільних митних зон і вільних митних складів, а також за доступом у них;
2) вимагати від осіб, які переміщують товари через кордон вільної митної зони, та власників вільних митних складів ведення обліку руху таких товарів з метою їх контролю;
3) проводити перевірку товарів, які переміщуються через кордон вільної митної зони та надходять на вільні митні склади з метою забезпечення проведення передбачених Кодексом операцій та недопущення переміщення заборонених товарів;
4) у будь-який час здійснювати перевірки товарів, які знаходяться у вільних митних зонах та на вільних митних складах;
5) приймати інші заходи, спрямовані на забезпечення надійності митного контролю.
У вільних митних зонах та на вільних митних складах допускається здійснення виробничих та інших комерційних операцій з товарами, за винятком торгівлі товарами у роздріб, за умови дотримуватися положень Кодексу. Конкретний перелік товарів та операцій, які з ними проводяться, визначається в Законі про конкретну митну зону та в положенні про вільний митний склад.
З метою забезпечення підтримки законодавства та з урахуванням характеру товарів можуть запроваджуватися окремі заборони та обмеження щодо здійснення операцій з товарами у вільних митних зонах та на вільних митних складах.
Митні органи можуть забороняти окремим особам здійснення операцій з товарами у вільних митних зонах та на вільних митних складах, якщо такі особи не дотримуються положень Кодексу та законодавства, а також відмовляти таким особам в доступі у вільні митні зони та на вільні митні склади.
Митний режим переробки товарів на митній території - митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію Росії товари, що походять з інших стан, піддаються у встановленому порядку переробці чи обробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання та з поверненням сплачених сум ввізного мита та податків, установлених на імпорт, за умови вивезення за межі митної території Росії продуктів переробки або обробки згідно митного режиму експорту. Ввезення та переробка або обробка на митній території Росії товарів, які випущені в інших країнах, проводиться з дозволу митного органу. Дозвіл на переробку або обробку товарів на митній території Росії може бути скасовано митним органом, якщо його видано на основі неповних або недостовірних даних, які мали вагоме значення для прийняття рішення, або у разі коли суб'єкт підприємницької діяльності, якому видано такий дозвіл, не дотримується актів законодавства Росії.
Кількість операцій щодо переробки або обробки товарів у митному режимі переробки товарів на митній території Росії не обмежується. Ці операції переробки або обробки включають:
1) власне саму переробку товарів;
2) обробку товарів - монтаж, загальний збір, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари;
3) ремонт товарів, у тому числі оновлення та регулювання;
4) використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю використовуються.
У випадку, коли за умовами переробки товарів на митній території Росії передбачається проведення декількох операцій відносить їх переробки або обробки кількома суб'єктами підприємницької діяльності, кожен із суб'єктів, який бере участь у процесі переробки чи обробки, повинен одержати дозвіл митного органу на переробку або обробку товарів на митної території Росії.
Переробка товарів за межами митної території Росії - митний режим, згідно якого товари, які перебувають у вільному використанні на митній території Росії, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки, обробки чи ремонту за межами митної території Росії і наступного повернення в Росію з частковим або повним звільненням від оподаткування митом та податками, встановленими на імпорт, і невикористанням заходів нетарифного регулювання.
Строк переробки товарів за межами митної території встановлюється митним органом під час видачі дозволу українського суб'єкта підприємницької діяльності виходячи з тривалості процесу переробки товарів, але не може бути більше 90 днів. Суб'єкт підприємницької діяльності у разі неповернення товарів, вивезених НЕ переробку за межі митної території Росії, або продуктів такої переробки не несе відповідальність перед митними органами лише в тому випадку, якщо факт знищення або безповоротної втрати товарів або продуктів переробки внаслідок аварії або дії непідвладною сили, недостачі з причин природного зношення або втрати за нормальних умов транспортування та зберігання або втрати власності в слідстві неправомірних дій органів чи посадових осіб іноземної держави, яке підтверджене консульським органом Росії за кордоном.
Знищення товарів - митний режим, відповідно до якого іноземні товари знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без оплати мита і податків, а також без застосування до цих товарів заходів нетарифного регулювання. Відходи, які утворилися в результаті знищення товарів, повинні перебувати у відповідному митному режимі як іноземні товари, які знаходяться під митним контролем. Знищення товарів виробляється зацікавленою особою за власний рахунок.
Відмова від товарів на користь держави - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови від товарів на користь держави на товари не нараховується і не сплачуватися мито, податки та збори. А також не застосовуються заходи нетарифного регулювання. Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного органу, яка видається в порядку, який визначається митною службою Росії. Відмова від товарів на користь держави не тягне за собою будь-яких витрат для держави.
Вільне використання - розпорядження без митного контролю на митній території товарами та іншими предметами, які переміщувалися через митний кордон Росії.
Список літератури:
1. Митної кодекс Російської Федерації.
2. Додаток до листа ФМС Росії 06.10.2006 № 01-06/34903
3. Макальская М.Л. Митне регулювання в РФ. - М.: Видавництво «Справа і Сервіс», 2002.