Правила біржової торгівлі

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

 
 
 
 
 
 
 
ТЕМА: ПРАВИЛА БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ.
Курсова робота
З господарського права УКРАЇНІ
ЗМІСТ
 
ВСТУП ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3
РОЗДІЛ 1 Правове регулювання біржової діяльності в Україні ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 5
 
1.1. Поняття та юридичні ознаки біржі. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 5
1.2. Функції, права та обов'язки біржі ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 8
1.3. Види біржових угод ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 11
РОЗДІЛ 2 ПРАВИЛА БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ ... ... ... ... ... ... ... ... 18
 
2.1. Біржові торги та їх учасники ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 18
2.2. Біржовий товар та біржові угоди ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 20
2.3. Порядок підготовки і проведення біржових торгів ... ... ... ... .... 23
2.4. Порядок реєстрації та оформлення угод ... ... ... ... ... ... ... ... ... 28
2.5. Розірвання угод та визнання їх
недійсними. Санкції ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 31
ВИСНОВОК ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 38
ЛІТЕРАТУРА ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 40

ВСТУП
Тема даної курсової роботи "Правила біржової торгівлі" Актуальність даної теми полягає в тому, що основи ринкової економіки передбачають повну господарську самостійність підприємств і організацій, які функціонують у народному господарстві, вступаючи при цьому в різноманітні виробничі, господарські та інші зв'язки.
Всі ці суспільні відносини (як між підприємствами та організаціями - безпосередніми товаровиробниками, так і між ними і державними та іншими органами) потребують правовомv регулювання, завдяки якому вони набувають характер правовідносин.
Ринкова економіка породила різноманітні організаційні форми підприємств: господарські товариства, виробничі кооперативи, приватні, казенні підприємства. Виникла необхідність врегулювання правового статусу об'єднань підприємств (асоціацій, корпорацій, концернів, консорціумів тощо), встановлення правового режиму вільних (спеціальних) економічних зон та визначення правового режиму іноземного інвестування.
З'явилися нові інститути, властиві ринковим умовам господарювання (банкрутство, свобода конкуренції, антимонопольне регулювання). Всі більшого розвитку, в тому числі завдяки приватизаційним процесам, набуває ринок цінних паперів. Інтеграція України у світову економічну систему стимулює розвиток міжнародних господарських зв'язків, зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємництва.
Змінилися принципи, на яких будуються відносини держави з суб'єктами господарської діяльності, державне регулювання підприємництва. Всі ці чинники зумовлюють необхідність не тільки відповідного правового регулювання, а й вивчення правових засад господарської діяльності.
Перехід економіки України до розвинених ринкових відносин багато в чому залежить від правового забезпечення ринкових реформ, від створення належних умов функціонування суб'єктів господарської діяльності, від чіткого виконання останніми вимог чинного законодавства. Українська держава сьогодні потребує висококваліфікованих спеціалістів на всіх напрямах економічного розвитку та державного будівництва.
Мета роботи вивчити правила біржової торгівлі.
Завдання роботи: визначити загальноправові норми біржового законодавства України; розглянути правила біржової торгівлі.
У роботі використані діючі нормативні акти біржового законодавства України. Статті про розвиток біржового права, опубліковані в періодичних виданнях.
Робота складається з вступу, двох розділів і висновку. Перша глава присвячена правовому регулюванню біржової діяльності в Україні. У другому розділі розглядаються безпосередньо правила біржової торгівлі.

РОЗДІЛ 1 Правове регулювання біржової діяльності в Україні
 
1.1 Поняття та юридичні ознаки біржі. Слово «біржа» означає: 1) сукупність осіб, які постійно в певному місці здійснюють торговельні операції; 2) місце їх зборів, 3) сукупність угод, які укладаються у цьому місці.
Ці три значення поняття біржі узагальнені в законодавчому його визначенні, що міститься в Законі України від 10 грудня 1991 р. «Про товарну біржу» Цей закон визначає умови створення та діяльності товарних бірж на території України.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону «Про товарну біржу» товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг щодо укладання біржових угод, встановлення товарних цін, попиту і пропозицій товарів, вивчення, упорядкування товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій. З цього визначення можна зробити такий висновок: біржа це господарська організація, яка виконує певні, а саме ринкові регулятивні (організаційні та економічні) функції в економіці завдяки виявленню курсу товарних цін, попиту і пропозиції. Основна її мета - сприяти зосередженню в одному місці (на біржі) попиту і пропозиції на певні товари, здійснення їх обороту. Це характеризує біржу як економічну категорію. [1]
Такі ж функції виконують ярмарки. Проте від ярмарку біржа відрізняється тим, що вона:
• є постійним (щоденним) місцем взаємодії попиту і пропозиції, тоді як ярмарок лише періодично виконує цю функцію;
• має постійний (зафіксований) контингент клієнтів і відвідувачів. Ярмарок, за загальним правилом, відкрита для всіх;
• ярмарок є місцем товарообороту: це ринок, де безпосередньо виставляються на продаж товари. Товарообіг, якого покликана сприяти біржа, здійснюється поза нею; безпосередньо біржа товарів не виставляє, вона оперує загалом інформацією про них (про кількість, якість, ціни, угоди купівлі-продажу).
У залежності від предмета діяльності розрізняються фондові і товарні біржі.
Фондова біржа - це біржа, що оперує цінними паперами, тобто грошовими документами, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що виникають з цих документів, іншим особам. [2]
Об'єктами операцій фондової біржі є акції; облігації республіки, місцевих позик і підприємств; казначейські зобов'язання республіки; ощадні сертифікати; векселі. До цього переліку додані приватизаційні папери, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частини майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду (приватизаційні майнові сертифікати, житлові чеки та земельні бони).
Поняття «правове становище» і «діяльність фондової біржі» регулюються розділом II «Фондова біржа» Закону України «Про цінні папери і фондову біржу». Фондова біржа - це організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. [3]
З точки зору правового становища фондова біржа являє собою підприємство у формі акціонерного товариства, яке зосереджує в собі попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу.
Товарні біржі можуть бути класифіковані на види залежно від ряду підстав.
Залежно від характеру асортименту товарів товарні біржі поділяються на вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є один вид товарів); спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент різноманітних товарів). [ 4]
Залежно від характеру біржових угод виділяють: біржі реального товару, на яких предметом купівлі - продажу є реальний товар (як вироблений, так і намеченнний для виготовлення); ф'ючерсні, на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них вдальнейшем; комплексні, на яких укладаються угоди щодо реального товару, а також ф'ючерсні та опціонні угоди.
Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні біржі поділяються на відкриті (публічні), на яких крім членів біржі в біржових операціях можуть приймати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі. [5]
1.2. Функції, права та обов'язки біржі. Функції (основні напрями діяльності) біржі виникають у першу чергу з поняття цієї спеціальної господарської організації, а саме:
товарна біржа виконує функцію товаророзподільчих каналу або механізму, завдяки якому товар розподіляється між споживачами за реальною ціною;
• товарна біржа є свого роду господарюючим суб'єктом, який організовує ринок. Тому її ще називають організованим ринком. Вона створює необхідні умови учасникам біржових торгів для їх проведення. На біржі здійснюються купівля-продаж і обмін товарної маси, що характеризується взаємозамінністю і не потребує додаткового узгодження технічних характеристик. Продукція, що надходить на біржу, має відповідати стандартам;
• товарна біржа - це місце, де узгоджуються попит і пропозиція на певний біржовий товар;
• товарна біржа є регулятором цін. Завдяки коливанню біржового попиту і біржової пропозиції тут не може бути державного регулювання цін;
• товарна біржа стабілізує ціни на біржовий товар. Функція стабілізації цін здійснюється через механізм біржової спекуляції або гри на підвищення і зниження цін;
• біржа є місцем так званої біржового котирування цін. Біржова котирування - це реєстрація біржовими органами курсів цін, які виникають стихійно, на окремі біржові товари (цінні папери) з урахуванням укладених біржових угод;
• біржа здійснює збір і обробку ринкової інформації, тобто є інформаційним центром ринку щодо виробництва біржового товару, динаміки попиту на товари, цін на біржових та інших ринках тощо. Біржа забезпечує інформаційне обслуговування своїх клієнтів, у тому числі шляхом видання біржового бюлетеня - періодичного органу, в якому публікуються курси цін на товари (цінні папери);
• товарна біржа розробляє товарні стандарти, встановлює сорти товарів, реєструє марки фірм, допущених до біржової торгівлі;
• товарна біржа виконує арбітражні функції, тобто розглядає спори між членами біржі, а також між членами біржі та їх контрагентами. Рішення арбітражної комісії біржі є обов'язковими і мають силу виконавчого документа.
Відповідно до викладеного функціями товарні біржі діють за певними принципами, користуються правами і несуть встановлені законом обов'язки.
Принципами діяльності бірж є рівноправність учасників біржових торгів;
• застосування вільних (ринкових) цін; публічне проведення біржових торгів.
Товарна біржа має право:
• встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;
• створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;
• розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;
• зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;
• встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею;
• встановлювати інші грошові збори;
• встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;
• засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;
• укладати межбіржевие угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за кордоном України;
• вносити в державні органи пропозиції з питань, які стосуються біржової діяльності;
• видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні і рекламні видання;
• здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.
Стаття 4 Закону «Про товарну біржу» визначає обов'язки цієї організації. Товарна біржа, зокрема, забезпечує створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення попиту і пропозиції на товари, які обертаються на біржі. [6]
Біржа зобов'язана надавати організаційні та інші послуги членам і відвідувачам біржі, здійснювати збір, обробку та розповсюдження інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.
1.3. Види біржових угод. Залежно від місця укладання закон розрізняє біржові та позабіржові угоди, які мають, проте, однакову юридичну природу.
Біржовими угодами є дії громадян і організацій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав або обов'язків, які вчинені на біржі в результаті біржових торгів. Укладаються ці угоди через посередників - брокерські контори і брокерів, а не самими продавцями і покупцями реального товару. Виконуються біржові угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає). Біржова угода має юридичні ознаки звичайної угоди щодо змісту, структури тексту, форми тощо.
На біржові та позабіржові угоди поширюються одні й ті ж правові норми про угоди. Йдеться, по-перше, про норми Цивільного кодексу України, по-друге, про відповідні статті розділу «Окремі види зобов'язань», які регулюють відносини купівлі-продажу, міни, поставки. Разом з тим біржова угода має певні юридичні особливості. Тому види, особливості укладання біржових угод врегульовані ст. 15 «Біржові операції» та ст. 17 «Правила біржової торгівлі" Закону "Про товарну біржу». [7] Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, які також стверджують біржові комітети.
Щоб відрізнити біржові угоди від звичайних, небіржові, законодавець, по-перше, визначає, що діяльність щодо їх укладення називається біржовими операціями, по-друге, встановлює особливі умови, яким має відповідати біржова угода.
Предметом біржової угоди є так званий біржовий товар. Згідно з п. а) ст. 15 Закону «Про товарну біржу» біржова угода може бути укладена на купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, які допущені для обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж. [8]
Як правило, біржі здійснюють обмін (товарообіг) товарів, які характеризуються якісною однорідністю (речі, визначені родовими ознаками, взаємозамінний товар). Обов'язковою вимогою є те, що баржевий товар не повинен мати потребу в додатковому узгодженні його характеристик. Товар, який подається біржі, повинен відповідати встановленим стандартам. Якщо він частково втратив споживчі якості, відповідні дані повинні бути відомі всім учасникам біржового торгу.
Відмінність між біржовими і небіржові угодами полягає також у тому, що суб'єктами (учасниками) біржових угод можуть бути лише члени біржі.
Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критерієм поділу є час виконання угоди. Згідно з цим критерієм є угоди:
• з негайним виконанням («угоди на реальний товар» або «касові угоди»). Таку назву угод обумовлено тим, що придбання або відчуження товару передбачає у цьому випадку саме «негайне» виконання угоди. За такою угодою товар має перебувати на одному з зазначених біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін визначається Правилами біржової торгівлі;
• термінові (угоди на строк). Згідно з такими договорами організація-продавець передає у визначений сторонами строк у власність (повне господарське відання) організації-покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених договором.
По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються наперед, на майбутнє. Оскільки мова йде про постачання в майбутньому, таке біржова угода називається угодою на строк, або форвардним угодою.
Форвардний контракт - це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.
При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. [9]
Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть пред'являтися виключно емітенту такого форвардного контракту.
Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.
Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.
Термін зазначається у договорі (біржовому контракті). Найбільша тривалість цього терміну також регулюється біржею в Правилах біржової торгівлі.
До правочинів на строк належать також біржові угоди з товаром, який перебуває в дорозі, а також з товаром з наступним надходженням. Характерною особливістю угоди на строк є те, що договори такого роду можна багаторазово перепродавати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару.
Враховуючи юридичний спосіб забезпечення виконання виділяються біржові угоди з заставою. Особливістю цього виду угод є те, що крім основних предметів угод до їх змісту входить і зміст іншого договору - договору застави. Він полягає в тому, що в момент укладання основного договору один контрагент виплачує іншій стороні, визначену договором як застава. Отже, щодо цього угоди крім основного діє також договір застави.
Залежно від особи заставодавця цей вид біржової угоди має два підвиди: угода з заставою на купівлю (заставодавцем є покупець) і угода з заставою на продаж (заставодавцем є продавець). [10]
У разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання задоволення майнових вимог кредитора проводиться за рахунок заставної суми. У разі спору це відбувається за рішенням біржового арбітражу.
Одним з видів біржових угод на строк є ф'ючерсние угоди, предметом яких є стандартні біржові контракти на стандартизований товар з наперед визначеним строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладання контракту.
Ф'ючерсний контракт визначається Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» як стандартному документі, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти в певний час і на певних умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.
При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. [11]
Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.
Особливості ф'ючерской угоди полягають у тому, що:
• предметом ф'ючерсного угоди є купівля-продаж біржового контракту на певний товар, а не реального товару;
• предмет контракту і сам контракт мають бути стандартними (в тому числі щодо кількості та якості товару, способу встановлення ціни тощо), оскільки це необхідно для підтримки біржового обігу ф'ючерсів;
• біржовий контракт (предмет ф'ючерсами) укладається за умови, що він має вказане біржею стандартне місце поставки, але може вільно продаватися і купуватися на біржі протягом усього строку своєї дії (до визначеного біржею «ліквідаційним терміну»);
• особливістю прав продавця ф'ючерсами є можливість зворотного його викупу за біржовим курсом (ціною ф'ючерсного ринку) у будь-який момент до закінчення ліквідаційного строку. Зі свого боку, покупець має право вільного продажу ф'ючерсами за таким же курсом і до того ж терміну.
Таким чином, ф'ючерс, маючи стандартне місце поставки, є предметом біржової купівлі-продажу протягом терміну його дії. Звернення ф'ючерсів забезпечують біржові спекулянти ф'ючерсами. Як учасники біржових торгів, вони привласнюють різницю між ціною кожного ф'ючерсами (ціною ф'ючерсного ринку) і реальною ціною на товар на момент виконання ф'ючерсами.
Комерційна ідея ф'ючерсами полягає у страхуванні як продавця, так і покупця від несприятливого коливання цін на даний товар.
Продавець реального товару має можливість в залежності від курсу цін реального і ф'ючерсного ринків викупити контракт і продати товар за ціною, більш вигідною, ніж ціна контракту.
Покупець, якщо він не зацікавлений в ціні контракту на день його виконання, може продати його на біржі. Купівля-продаж ф'ючерсів з метою страхування від несприятливого коливання цін на біржовий товар протягом строку їх дії називається хеджуванням.
Наступним видом біржових угод є опціон, тобто стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. [12]
Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту.
Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).
Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися виключно емітенту опціону.
Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.

РОЗДІЛ 2 ПРАВИЛА БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ
 
Українська універсальна товарна біржа / далі УУТБ / служить для створення необхідних умов учасникам біржових торгів у їх проведенні в рамках чинного законодавства і цих правил.
Правила біржової торгівлі є основним документом, що регламентує порядок підготовки і проведення біржових торгів, оформлення укладених на них угод, а також застосування санкцій до учасників торгів при порушенні цих правил.
Зміни та доповнення до правил затверджуються рішенням Біржового комітету.
Правила є обов'язковими для всіх бірж, на які поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.95г. N 768 "Про заходь Щодо розвитку Ринку сільськогосподарської продукції в Україні". [13]
2.1. Біржові торги та їх учасники. Біржовими є торги, гласно або публічно проводяться в торговому залі УУТБ павільйону Національного виставкового центру.
У біржових торгах беруть участь:
брокери, що представляють брокерські фірми / контори /, мають право ведення брокерської діяльності на біржі або діючі на підставі доручень членів біржі;
біржові брокери - персонал УУТБ, які є провідними торгів в товарних секціях та реєструючі усну згоду брокерів на укладення угод;
старший біржовий брокер - співробітник біржі, організуючий
роботу біржових брокерів і контролюючий правильність виконання їх обов'язків;
помічники брокерів і біржових брокерів - персонал брокерських фірм і біржі відповідно, мають право перебувати в торговому залі, але не володіють повноваженнями на здійснення біржових угод. У день біржових торгів в операційному залі можуть бути присутні директор, один брокер і один помічник від кожної брокерської контори, зареєстрованої на біржі.
У брокерської ямі має право перебувати тільки один представник брокерської контори. При торгівлі в товарних секціях в кожній секції може бути присутнім один брокер з помічником, причому в ямі може знаходитися тільки один представник брокерської контори.
При проведенні відкритих торгів за рішенням Біржового комітету склад учасників біржових торгів визначається виконавчою дирекцією біржі. Біржові торги в операційному залі обслуговує один біржовий брокер / с помічниками /.
Учасники біржових торгів не мають права вирішувати питання або робити оголошення, що не відносяться до даних торгів, під час роботи товарних секцій. Кожен учасник біржових торгів зобов'язаний мати при собі відповідний його статусу пропуск, доступний для візуального спостереження відповідальними за проведення торгів особами. [14]
Крім учасників біржових торгів в операційну залу допускаються:
Президент УУТБ, віце-президент і відповідальний член Біржового комітету, мають право втручання у хід ведення торгів;
персонал УУТБ, засновники та члени біржі / їх представники за довіреностями /;
особи, присутність яких в торговому залі дозволено дирекцією біржі, Президентом, Віце-президентом і відповідальним членом Біржового комітету, не мають права здійснювати операції, а також прямо або побічно втручатися в процес біржових торгів;
відвідувачі, вхідна плата для яких за один біржовий день складає 200 000 крб. / Оплата здійснюється по перерахунку на розрахунковий рахунок біржі /.
Дирекція УУТБ забезпечує здійснення пропускного режиму та ідентифікацію учасників торгів. Дирекція УУТБ встановлює час роботи в торговому залі, визначає порядок торгів, порядок розміщення брокерів та сповіщає учасників торгів про час проведення торгів.
При необхідності дирекція УУТБ може приймати рішення про сертифікацію брокерських контор. Учасниками біржових торгів можуть бути тільки члени біржі. [15]
2.2 Біржовий товар та біржові угоди. На біржі учасниками біржових торгів здійснюється придбання, продаж і обмін товарної маси, яка має якісної однорідністю і взаємозамінністю, що не вимагає додатково узгодження технічних характеристик, за цінами, які складаються на основі поточного стану попиту і пропозиції.
До вільному продажу на товарній біржі може бути представлена ​​продукція, що реалізується підприємствами і організаціями відповідно до Законодавства України самостійно. Продукція, яка надається на біржу, має відповідати встановленим стандартам. У разі часткової втрати споживчих якостей, ці дані мають бути відомі всім учасникам біржового торгу. У необхідних випадках може організовуватися експертиза зразків товару. Операції з цінними паперам, майнової нерухомістю, надання послуг і виконанням робіт, а також іншими типами контрактів здійснюються на підставі цих Правил та чинного законодавства України.
До біржових торгів допускається сільськогосподарська продукція стандартної якості, що є реальним товаром, в також стандартні контракти на цю продукцію, які допущені біржею до торгів у встановленому порядку.
Біржові угоди - це угоди, які укладаються на УУТБ між брокерськими фірмами, зареєстрованими на ній, в результаті біржових торгів, у порядку, встановленому цими Правилами, та підлягають виконанню поза біржею. Зміст біржової угоди, за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця знаходження товару, терміну виконання і форми розрахунків є комерційною таємницею і не підлягають розголошенню. Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на УУТБ в установленому порядку. У випадку, якщо одна із сторін ухиляється або відмовляється оформити і зареєструвати угоду, то її дії розцінюються як порушення Правил біржової торгівлі і до неї застосовуються санкції, зазначені в розділі IX цих Правил. Оформлення укладених на біржі угод проводиться брокерами з наданням торговельних листів та біржових контрактів, або інших документів, прийнятих до обігу на біржі. [16]
На УУТБ укладаються біржові угоди відповідно до чинного законодавства. При угодах з готівковим товаром виконання полягає в тому, що продавець передає / наказує передати / покупцеві продані товари в місце, вказане покупцем під час укладання угоди в зазначений термін.
При термінових угодах виконання полягає в тому, що організація-продавець передає товари у визначений строк у майбутньому у власність організації-покупця, а той зобов'язується прийняти та оплатити товари за встановленими договорами умов і цінами.
Біржові угоди, залежно від доручення клієнта брокерської контори, можуть укладатися з їх виконанням:
- За ціною купівлі / продажу / товару, зафіксованої в момент укладання угоди / за поточною біржовою ціною дня /;
- За ціною купівлі / продажу / товару не вище / нижче / заданої;
- Коли ціна купівлі / продажу / товару досягає певної / порогової / величини;
- За ціною купівлі / продажу / товару на певну дату;
- За ціною купівлі / продажу / товару на момент поставки;
- За довідковою ціною, зафіксованою на момент відкриття або закриття біржі.
Ціни на біржі формуються вільно. Їх рівень визначається на кожен вид сільськогосподарської продукції співвідношенням попиту та пропозиції. Ціною біржового договору є ціна, яка склалася в результаті гласно проведених торгів і зафіксована біржовим брокером. Котирувальна ціна - це ціна, визначена котирувальною комісією біржі шляхом аналізу біржових договорів, цін продавців та цін покупців на основі єдиних критеріїв та спеціальних методів. [17]
Котирування офіційне проводиться по відношенню до цін біржових угод на визначені біржею групи сільськогосподарської продукції стандартної якості з єдиним базисом поставки після кожного біржового торгу. Процес визначення офіційної котирувальної ціни передбачає об'єктивну оцінку коливання цін протягом біржового дня. Котирування поза офіційне / довідковий / проводиться на підставі аналізу всіх цін / попиту, пропозицій, договорів / з урахуванням оцінки котирувальної комісії кон'юнктури попиту та пропозиції за трьома напрямками:
- За цінами продавців / котирувальна ціна пропозиції /,
- За цінами покупців / котирувальна ціна попиту /,
- За найбільш типовою на біржі в певний період часу ціною на конкретний вид / групу / товару / котирувальна ціна біржі /.
Довідкове котирування може проводитися на підставі підсумків кількох біржових торгів.
Дані котирування не можуть бути оскаржені членом біржі та змінені за рішенням Біржового комітету. Рішенням котирувальної комісії біржа має право встановлювати граничні рівні коливання цін на товари, що офіційно котируються на біржі, відхилення від яких дає підставу для припинення торгу по даному виду товару.
Рівень цін для закупівлі сільськогосподарської продукції та продовольства на державні потреби повинен визначатися з урахуванням середньозважених цін за результатами попередніх торгів.
2.3 Порядок підготовки і проведення біржових торгів. Юридичні та фізичні особи, які бажають купити або продати товар і мають на це право, подають письмову заявку брокерові, не пізніше, ніж за 2 доби до біржових торгів.
Заявка може бути передана з біржового інформаційного каналу з обов'язковим дотриманням встановленої форми.
При неповному наданні інформації заявка до роботи не приймається. Одночасно із заявкою подаються такі документи:
а) на продаж:
- Довідка сертифікованого складу про наявність заявленої кількості сільськогосподарської продукції;
- Сертифікат якості незалежної інстанції по контролю за якістю сільськогосподарської продукції;
- Довідка про виконання проавансованих частини державного контракту або про відсутність такого контракту / згідно з постановою Кабінету Міністрів від 26.09.95 N 768 /;
- Гарантії поставки.
У випадку, коли продукція знаходиться не на сертифікованому складі, продавець надає копію договору з сертифікованим складом на прийняття зазначеного товару та забезпечення його зберігання та відвантаження, або вносить гарантійний внесок / мінімальна сума внеску - один неоподатковуваний мінімум /. [18]
У разі необхідності біржа може вимагати від продавця надання інших документів.
б) на купівлю:
- Документи про оплату біржі гарантійного внеску / застави / 50% від суми контракту за котирувальному цінами.
У заявці обов'язково вказується строк її дії. На підставі заявок формується бюлетень / прайс-лист / продажу та купівлі на даний біржовий торг, позиції якого є підставою для оголошення інформації брокером, який веде торги.
Брокерські фірми / брокери / надають заявки в інформаційно-довідковий відділ Біржі для їх реєстрації та введення до банку даних Біржі. Дирекція Біржі встановлює мінімальний обсяг однієї заявки. Заявки, не надані у встановлений термін, не включаються до прайс-лист.
Готівкові товари, що вимагають негайної реалізації / протягом одного біржового дня /, виставляються на торги без попереднього введення заявки в банк даних Біржі, шляхом її подання в інформаційний відділ не пізніше, ніж за 1 годину до їх початку і наступною оплатою у встановлюваному дирекцією розмірі.
Нерозбірливо або неакуратно оформлені заявки Біржею не приймаються. Брокер може зняти виставлений товар, а також змінити вказану в заявці інформацію не пізніше ніж за 1 день до початку торгів. При знятті товару в день торгів, але не пізніше ніж за 1 годину до їх початку, стягується оплата, у розмірі, встановленому дирекцією Біржі.
Готівкові товари, призначені для негайної реалізації, не продані протягом даного біржового дня знімаються з торгів або, за згодою брокерів - продавців, вводяться в біржовий інформаційний канал. Заявка на продаж товару виводиться з біржового інформаційного каналу без згоди брокера після 6 торгів.
За день до початку торгів або при вході в торговий зал Біржі кожен брокер отримує прайс-лист, що містить найменування товарів, виставлених на торги в даний біржовий день, із зазначенням кількості та ціни. Інформація дублюється на стенді в торговому залі та за місцем знаходження виконавчої дирекції Біржі.
Брокер, який виявив, що в прайс-листі неправильно зазначені відомості з його товару зобов'язаний до початку торгів підійти до біржового брокера, що обслуговує дану товарну секцію, і в інформаційний відділ та внести необхідну коригування. При неправильному внесення заявки в біржовий інформаційний канал з використанням комп'ютерного модемного пристрої претензії на роботу персоналу біржі не приймаються. [19]
Способи та методи вводу та виводу інформації з біржового інформаційного каналу за допомогою комп'ютерних модемних пристроїв, а також система зв'язку та інші інформаційні аспекти, визначаються Положенням, затвердженим виконавчою дирекцією.
Реєстрація та допуск брокерів та осіб, що мають на це право / пункти 2.2 та 2.7 / в операційний зал починається за 2 години до початку біржових торгів. Брокери повідомляють про початок біржових торгів звуковим сигналом. Товари, виставлені на торги, послідовно висвічуються на табло. Брокер-продавець і брокер-покупець, що проявляють інтерес до кожної конкретної позиції, що міститься на світловому табло або оголошеною голосом біржового брокера, протягом 30 секунд домовляються про угоду. Обговорення кожного брокерського пропозиції на наявний товар складається з двох частин.
У першій частині пропозиція починає обговорюватися в тому вигляді / ціна, кількість /, в якому воно відображено на інформаційному табло. Якщо в результаті обговорення покупець на всю партію товару не виявлено, то біржовий брокер переходить до другої частини торгу по даному пункту - до обговорення зустрічних пропозицій від присутніх в секції брокерів-покупців на зміну кількості, ціни, умов оплати і доставки запропонованого товару, тобто тих умов, на яких вони / він / були б готові придбати частину виставленої партії. Якщо ж угода знову не укладена, то старший брокер переходить до обговорення нового пункту виставлених на продаж товарів. [20]
Порядок обговорення продаваного товару є наступним:
У першій частині:
а / старший брокер оголошує номер брокерської контори, товар якої затребуваний покупцем. Брокер-продавець і брокер-покупець піднімають вгору картки з номерами брокерських контор;
б / під час обговорення ціни товару продавець може знижувати, а покупці - підвищувати її з певним кроком; після кожної зміни пропозиції старший брокер починає триразове повторення нової запропонованої ціни / N - ціна раз, N - ціна два, N - ціна три /;
в / фраза "N - ціна три" є закінченням обговорення суми даної пропозиції;
г / у процесі визначення ціни на пропозицію, брокер, який бажає укласти угоду / покупець / піднімає вгору картку з номером брокерської контори та оголошує ціну, за якою він згоден укласти угоду.
Після фрази "N - ціна три" останній, ствердно відповів на пропозицію брокер, вважається стороною угоди. Він зобов'язаний знову підняти картку і голосно, щоб було чутно старшому брокеру, повідомити номер своєї брокерської контори.
Якщо ж від брокера-покупця надходить пропозиція на придбання частини товару, то:
- У разі незгоди продавця / про що останній відразу ж голосно повідомляє / обговорення товару завершується;
- У разі згоди продавця з кількістю він оголошує / теж одразу / влаштовує його ціну / один раз /, тоді заключне слово залишається за брокером-покупцем:
- Якщо він не погоджується, то торг по товару закінчено;
- Якщо ж згоден, то він вважається стороною угоди і зобов'язаний підняти картку і голосно, щоб було чутно старшому брокеру, повідомити номер своєї брокерської контори.
Щоб уникнути суперечок між брокерами в ході торгів біржовий брокер / с помічниками / забезпечує контроль за порядком ведення обговорення зустрічних пропозицій та фіксує усні згоди сторін на укладення різних видів біржових угод.
Якщо покупців більше одного, між брокерами проводиться конкурентний торг на підвищення ціни. Брокер-покупець, який запропонував найбільшу ціну, вважається стороною договору.
Якщо покупці за оголошеною позиції за стартовими умовами відсутні, брокер-продавець може запропонувати зниження ціни. У випадку, якщо під час зниження ціни зафіксовано більше одного покупця проводиться конкурентний торг на підвищення ціни.
При відсутності попиту на пропозицію брокер-покупець має право запропонувати продавцю змінити умови продажу.
Представник Біржового комітету і представник органу, уповноваженого формувати та використовувати державні інтервенційні запаси / ресурси / сільськогосподарської продукції, мають право оперативно втручатися в процес проведення торгів, якщо ціни біржових угод протягом дня різко збільшуються або знижуються або має місце невірна інформація, яка негативно впливає на них.
Брокер / помічник брокера / зобов'язаний знаходитися в секції в момент оголошення його пропозиції біржовим брокером.
Відсутність брокера / помічника брокера / в момент обговорення його пропозиції розцінюється як неявка брокера на торг. Товар, їм запропонований, знімається з торгів, що проводяться в даний біржовий день, а до брокера застосовуються санкції, зазначені в розділі IX цих Правил. Про закінчення торгів у секції брокери сповіщаються звуковим сигналом. У разі виходу з ладу інформаційного світлового табло, торги проводяться біржовим брокером гласно за прайс-листу, наявного у кожного брокера. [21]
2.4 Порядок реєстрації та оформлення угод. Підставою для реєстрації біржових угод є тільки усну згоду брокерів, досягнуте в результаті гласно проведених торгів і зафіксоване біржовим брокером.
Угода, укладена на біржових торгах, повинна бути зареєстрована і оформлена як біржовий контракт.
Біржовий контракт може містити в собі положення про права, обов'язки і відповідальність з митного оформлення експорту продукції, які не суперечать укладеному біржовим посередником - членом біржі - договору на брокерське обслуговування продавця цієї продукції. Зазначені положення можна викласти і окремим протоколом як додаток до контракту.
Дані підписаних торгових аркушів зіставляються з даними реєстратора про покупця, продавця, кількість товару та ціну укладених угод. У разі невідповідності даних торгового листа з даними реєстратора рішення за умовами угоди приймає брокер, який вів торги.
Брокери зобов'язані підписати контракт, а біржа його зареєструвати не пізніше наступного за укладенням угоди робочого дня. При підписанні контракту брокер зобов'язаний надати договори, на підставі яких він діяв в інтересах третіх осіб. Несвоєчасне підписання контракту визначається як відмова від оформлення угоди.
Біржовому контракту присвоюється реєстраційний номер, його форма та зміст затверджуються біржею. Контракт підписується брокерами, уповноваженими особами біржі та завіряються печаткою біржі. Контракт оформляється в трьох примірниках: по одному для кожної із сторін угоди і один - для архівного зберігання на біржі. На вимогу сторін біржа може видавати завірені копії контракту.
У разі укладення біржового контракту, однією із сторін якого виступає покупець - нерезидент України, оригінали продавця і біржі гасяться уповноваженою біржею особою штампом або надписом "Копія". Підставою для митного оформлення експорту продукції є тільки оригінал покупця.
Інформація щодо оформлених контрактів вноситься в журнал реєстрації контрактів. За реєстрацію укладеної угоди біржа може встановлювати реєстраційний збір, який не може перевищувати 0,5 відсотків суми угоди з двох сторін, з урахуванням всіх податків, які встановлені на території України. Біржа самостійно визначає сторону або сторони, що оплачують державне мито за реєстрацію угоди згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
У разі відсутності у біржовому контракті відомостей щодо прав, обов'язків і відповідальності митного оформлення експорту продукції, декларування може виконати тільки продавець цієї продукції самостійно або через митного брокера.
У разі відсутності положень щодо митного оформлення експорту продукції у договорі на брокерське обслуговування продавця сільгосппродукції, при відмові продавця взяти участь в зовнішньоекономічному оформленні відповідальність за наслідки несе біржовий посередник, який уклав договір на брокерське обслуговування продавця. [22]
При оформленні біржового контракту, стороною / сторонами / якого є нерезидент / нерезиденти / Україну ціна біржової угоди зазначається в іноземній валюті. Перерахунок проводиться за курсом НБУ на день проведення торгів.
Розрахунки за цими контрактами здійснюються в іноземній валюті. Для забезпечення надійності розрахунків за спірним операціях з реальним товаром Покупець вносить гарантійний внесок, розмір якого визначений ст.6.1.1. Гарантійний внесок за форвардними угодами не може бути нижче, ніж 0,5 відсотка, помножених на кількість місяців до виконання контракту. У разі відмови покупця від оплати або закінчення терміну оплати контракту, гарантійний внесок, за винятком обов'язкових платежів біржі, направляється на користь продавця.
Брокеру-учаснику торгів, який не уклав угоду під внесений гарантійний внесок, він повертається біржею не пізніше 3-х днів після закінчення терміну дії заявки. Оплата біржових контрактів проводиться через біржу. Підставою для перерахування вартості контракту продавцю є акт прийому-передачі зазначеної в контракті продукції, підписаний покупцем та продавцем, або письмова згода покупця на передоплату.
У разі ненадання біржі акта прийому-передачі у строки, зазначені в контракті, кошти, які прийшли від платника повертаються йому біржею протягом 2-х робочих днів.
При надходженні заяви від продавця про порушення покупцем умов контракту біржа може затримати на своєму рахунку гарантійний внесок та прийняти рішення протягом п'яти робочих днів про порядок вирішення спору. У разі невиконання контракту винна сторона сплачує штраф у встановленому Біржовим комітетом / радою біржі / розмірі на користь біржі та потерпілої сторони.
Визнання біржової угоди недійсною внаслідок порушення цих Правил однією із сторін не звільняє порушника від сплати реєстраційного збору біржі. Реєстрація та оформлення всіх видів операцій здійснюється в секції розрахунків Біржі протягом двох годин після закриття торгів. При здійсненні угоди сторони зобов'язані оформити торговельний лист і біржовий контракт в 3-х примірниках. [23]
При цьому брокер-продавець надає контрагенту за угодою гарантію поставки товару. Відмова від угоди після її реєстрації не звільняє від сплати біржової мита та комісійної винагороди брокеру. Біржа не несе відповідальності за невиконання контрагентами своїх зобов'язань по відношенню один до одного. Брокер має право проводити операції страхування своїх угод, в т.ч. з перекладом страхових премій. Дирекція Біржі може прийняти рішення про обов'язкове страхування певних видів угод.
2.5 Розірвання угод та визнання їх недійсними. Санкції. Порядок розгляду спорів. Розірвання угод в односторонньому порядку не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством та цими Правилами. Вирішення претензій щодо невиконання повністю або частково біржових контрактів регулюється відповідно до умов контракту, чинним законодавством та нормативними актами Біржі.
Угода, зареєстрована на біржі, вважається розірваною в таких випадках:
- За рішенням біржового арбітражу;
- За рішенням судових органів;
- За угодою сторін.
Порядок претензійного врегулювання спорів визначається чинним законодавством України та міжнародними угодами. Правила та порядок розгляду спорів, кількість суддів та персональний склад біржового арбітражу підлягають затвердженню рішенням загальних зборів членів біржі.
У разі розірвання контракту сторони зобов'язані сповістити про це Біржу не пізніше 2 днів з дня розірвання контракту.
У разі розірвання угоди або визнання її недійсною, біржа зобов'язана сповістити про це Пункт реєстрації угод митними органами України протягом наступного дня після отримання зазначеної інформації. При угодах з негайним виконанням і їх невиконанні повністю або частково покупцем протягом встановленого терміну продавець має право за його закінчення відмовитися від контракту, про що він зобов'язаний письмово сповістити біржу. [24] З моменту надходження зазначеної заяви угода вважається розірваною, і товар може бути зданий іншій особі. Покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі, обумовленому в контракті. Якщо очікуваний до прибуття товар не надійшов у встановлений термін, то покупець має право відмовитися від контракту. Продавець сплачує штрафні санкції в розмірі, обумовленому в контракті.
У разі невиконання повністю або частково за угодою потерпіла сторона, зробивши протягом 2 днів з дня закінчення терміну виконання контракту відповідну письмову заяву біржі і свого контрагента, поряд зі стягненням з несправної сторони понесених нею внаслідок прострочення збитків, може:
а / продовжити термін виконання контракту на свій розсуд. Якщо сторона, що прострочила не виконає контракт до нового строку, то угода розривається і справна сторона має право вимагати від несправної сторони сплати їй різниці між ціною контракту і біржовою ціною, встановленою на основі котирування другого, наступного за закінченням нового терміну виконання біржового дня, а також відшкодування всіх заподіяних їй порушенням контракту збитків; про свій намір ліквідувати контракт справна сторона зобов'язана протягом 2 днів з дня закінчення нового терміну виконання контракту письмово заявити біржі і своєму контрагенту;
б / розірвати даний контракт і укласти протягом 7 днів новий на аналогічний товар з віднесенням різниці в ціні двох контрактів на рахунок несправної сторони. Якщо протягом встановленого терміну після зробленої заяви про намір укласти новий контракт ця угода не буде укладена, то угода ліквідується з віднесенням різниці між ціною контракту і біржовою ціною на основі котирування другого дня, наступного за днем ​​зробленої заяви, на рахунок несправної сторони;
в / зажадати негайного розірвання контракту з віднесенням різниці між ціною контракту і біржовою ціною на основі котирування другого, наступного за днем ​​закінчення терміну виконання дня / періоду / на рахунок несправної сторони.
Якщо потерпіла сторона не зробить протягом встановленого для цього терміну письмової заяви про свій намір скористатися наданими правами, перерахованими в п.3 даного Положення, то вона втрачає можливість претендувати на отримання різниці в цінах.
Якщо затримка у виконанні контракту сталася з вини транспорту, що може бути підтверджено відповідними документами, то несправна сторона матеріальної відповідальності за дану затримку не несе, але це не позбавляє противну сторону права відмовитися від договору, про що вона зобов'язана письмово повідомити прострочила протягом 4 днів. [25]
Якщо одна зі сторін, передбачаючи прострочення виконання своїх зобов'язань, що дає право іншій стороні відмовитися від контракту, повідомить про те супротивну сторону до настання терміну виконання, то за згодою сторін або термін виконання може бути продовжений, або одна зі сторін вживає заходів до ліквідації угоди в встановленому порядку.
Продавець / покупець / має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання контракту / повністю або частково / у разі:
- Поставки продукції з відступом від стандартів, зразків та інших умов за якістю, обумовлених контрактом, якщо це засвідчено у встановленому порядку;
- При оголошенні банком покупця неплатоспроможним;
- При відмові однієї зі сторін внести передбачений Правилами заставу.
У всіх суперечках сторони мають право встановити невідповідність контрактом доставленого товару згідно з чинним законодавством і передати справу в арбітражну комісію біржі або арбітражний суд.
Після добровільного угоди або винесення рішення арбітражної комісією покупець протягом 3 днів письмово повідомляє продавцеві, що він відповідно до прийнятого рішення має наміру:
- Прийняти товар зі встановленою знижкою-надбавкою;
- Зажадати протягом встановленого строку з дня надходження цієї заяви доставки товару, відповідного контракту. Якщо продавець не доставить необхідний товар у новий термін або знову принесе не відповідний контрактом товар, то угода на цей товар визнається порушеною і покупець може, письмово протягом 4 днів сповістивши про це продавця, укласти інший договір з віднесенням різниці в цінах на рахунок продавця або вимагати негайної ліквідації контракту зі сплатою різниці між ціною контракту і біржовою ціною на основі котирування другого, наступного за днем ​​закінчення нового терміну біржового дня / періоду /;
- Вимагати здійснення взаємного розрахунку на основі ціни контракту і біржової ціни на основі котирування другого, наступного за днем ​​закінчення терміну виконання біржового дня / періоду /.
Якщо протягом встановленого терміну покупець не зробить заяви про відмову приймання товару, то товар визнається відповідним контрактом і підлягає приймання.
Взаємовідносини сторін, що випливають з укладеного біржового контракту, регулюються відповідно до умов контракту, Правилами біржової торгівлі, чинним законодавством України. Конкретне правове регулювання обирається за згодою сторін і визначається в біржовому контракті. [26]
Порядок претензійного врегулювання визначається правилами біржової торгівлі чи Положення про арбітражної комісії, арбітражно-процесуальним кодексом України.
Спори, що виникають між контрагентами, зацікавленими особами / брокерами, експертами і т.д. /, можуть бути передані за угодою сторін на розгляд до Арбітражну комісію біржі, або арбітражного суду. При бажанні однієї або обох сторін передати спірне питання на вирішення арбітражної комісії ними подається на ім'я голови комісії заяву в установленому порядку відповідно до Положення про арбітражної комісії.
Якщо в угоді була обумовлена ​​передача всіх претензій, що можуть виникнути за контрактом, на розгляд Арбітражної комісії, відповідна сторона не може ухилитися від участі у розгляді. В іншому випадку односторонньому заяві дається хід тільки при надходженні від відповідача протягом 3 днів згоди на розгляд справи Арбітражної комісією. При відсутності такої заяви справа розглядається арбітражним судом у встановленому порядку.
Порядок розгляду спорів визначається Положенням про Арбітражної комісії. Рішення Арбітражної комісії біржі є обов'язковим для сторін і підлягає неухильному виконанню у встановлений у ньому строк.
Відмова від добровільного виконання розглядається як порушення правил і може спричинити для винної сторони застосування санкцій, встановлених цими правилами. При цьому інша сторона позбавляється права захисту своїх інтересів в органах арбітражного / народного / суду.
Санкції. За порушення цих Правил дирекція біржі може застосувати до учасників торгів такі санкції:
- Усне попередження;
- Видалення із залу торгів з одночасним зняттям заявки з торгів;
- Позбавлення права брати участь у торгах протягом певного часу або постійно;
- Відмова в реєстрації заявки на даний біржовий день;
- Накладення штрафу в сумі від одного до 100 / ста / неоподатковуваних податком мінімумів зарплати;
- Виключення з членів біржі.
. Штрафи можуть бути застосовані за такі порушення:
- Шахрайство і невиконання будь-яких зобов'язань за контрактом
- Від 10 до 100 неоподатковуваних податком мінімумів;
- Здійснення фіктивних угод - від одного до 10 неоподатковуваних податком мінімумів;
- Будь-які дії, що призводять до збитку клієнтів або біржі в залежності від суми збитку - до 100 / ста / неоподатковуваних податком мінімумів;
- За неявку на торги - від одного до 10 неоподатковуваних податком мінімумів.

ВИСНОВОК
Сучасний етап розвитку економічних відносин показав, що біржі, і біржовий механізм торгівлі міцно утвердилися в якості одного з найголовніших механізмів здійснення торгових операцій. Насправді будь-яка біржа є лише логічним розвитком і упорядкуванням іншої допоміжної торговельної структури - ринку. Основна проблема, яка стояла на шляху збільшення торгових оборотів ринків, була успішно подолана на біржі. Цією проблемою була наявність товару, що продається. Торговий механізм біржі побудований таким чином, що для самого факту укладення угоди не обов'язкова наявність товару в безпосередній близькості до покупця та продавця. Абстракціонізм торгових відносин біржі розвинувся настільки, що на практиці (а на деяких біржах часто тільки так і відбувається) трапляється, що товаром, на який укладається угода, яка не має в своєму розпорядженні продавець або цей товар взагалі не існує в природі. Ця ключова ідея відсутності товару, що продається дозволила збільшити торговельні обороти бірж до вражаючих розмірів, порівнянних з валовими внутрішніми продуктами розвинених країн.
Хід розвитку української біржової діяльності робить нагальною завдання корінного вдосконалення біржового законодавства. Наявність протягом багатьох десятиліть заборони на здійснення біржової діяльності не могло не позначитися на якості правових актів вітчизняного біржового законодавства, ряд яких не завжди послідовний і юридично бездоганний. Негативний вплив на правову ситуацію в даній області надає і відсутність в Україні системного підходу до інституту біржового права.
Правова основа, необхідна для успішного розвитку біржової справи країни залежить від рівня його розвитку. У даний період українське біржове законодавство - це законодавство перехідного періоду.
З переходом до ринку, коли виявиться оптимальний тип біржової організації, буде потрібно новий закон, що фіксує сформовані форми організації біржі та біржового торгу. У ситуації, що склалася деяким авторам видається за необхідне в першу чергу досягти однакового рівня нормативного забезпечення окремих біржових ринків (товарного, валютного, фондового), а за підзаконними актами закріпити регулювання окремих питань біржової діяльності, наприклад порядку здійснення окремих видів біржових угод (ф'ючерсних, опціонних та інших ).
У законодавстві слід скрупульозно регламентувати права та обов'язки учасників біржових операцій, ретельно розробляти систему адміністративно-відомчого контролю бірж, а також правові гарантії самостійності бірж та учасників біржових операцій.
 

ЛІТЕРАТУРА
 
1. Конституція (Основний закон Україна) К.: Атіка, 1996р.
2. Господарський кодекс України. К., 2004
3. Про товарну біржу. Закон України від 10 грудня 1991 р. / / Відомості Верхов. Ради України 1992 .- № 10 .- Ст. 139
4. Про банки і банківську діяльність. Закон України К.: Юрінком.-2000. -525с.
5. Про цінні папери і фондову біржу. Закон Україні. К.: Юрінком.-2000-525с.
6. Про обмеження монополізму і забезпечення вільної конкуренції в підприємницькій діяльності. Закон Україні. / / Голос України. 2 травня 1992
7. Про державне регулювання Ринку цінніх паперів. Закон України. К.: Юрінком.-2000 .- 525с.
8. Про Національну депозитну систему та Особливості електронного обігу цінніх паперів в Україні. Закон України. К.: Юрінком.-2000 .- 525с. Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.95г. N 768 "Про заходь Щодо розвитку Ринку сільськогосподарської продукції в Україні".
9. Андрущенко І. Форми та методи державного контролю на ринку цінніх паперів / / Право України. -2002. № 4 - С.47-48
10. Андрущенко, І. Г. Державна інвестиційна політика Як регулятор актівізації Ринку цінніх паперів в Україні / / підприємництво, господарство І права, N9, 2002 С.71-72
11. АптекарьС., ЧумаченкоН.Комплексное дослідження функціонування бірж на ринку України. / / Економіка України .- 1994 .- № 12.-С.25-31
12. Баронський А.. Ринок цінних паперів в Україні. / / Фінансова Україна. 22 червня 1995
13. Безклубого І. Цінні папери: поняття, Зміст, Юридичні характеристики / / Право України. -2001. - № 4. - С.33-38
14. Білозерова С. Становлення та розвиток Ринку корпоративних облігацій України / / підприємництво, господарство І права, - 2002, - N9-С.35-38
15. Бірюков В. Визначення поняття цінніх паперів / / Підрпіємніцтво, господарство І права. -2001, - № 6 - С.50-52
16. Большакова О.Ю. Вексельний обіг в Україні: становлення І розвиток / / фінанси України .- 2000. - № 7. - С.119-127
17. Василенко С. Розвиток функції "Безпеки в регулюванні фондового ринку в Україні / / Право України. -2001. - № 4 .- С.44-48
18. Демківській А. Вексель, його форми та функції в рінковій економіці / / Банківська справа. - 1996. - № 5. - С.49-53
19. Єщенко З. Біржа: завдання та функції. / / Економіка Україна. 1994р. № 3 - C. 25-17
20. Калина А.В. Ринок цінних паперів. - К.: МАУП, 1999. - 326с.
21. Косик, С. Становлення Ринку цінніх паперів в Україні. / / Економіка. Фінанси. Право, N3, 2002 - С.32-33.
22. Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінніх паперів в Україні. К.: Юрінком.-2000 .- 525с.
23. Майданик P. Довірче Управління ціннімі паперами: Поняття і проблеми правозастосування / / підприємництво, господарство І права. -2001. № 8 - С.25-30
24. Мельник В.А. Ринок цінніх паперів. - К.: ВІРА-Р, 1998. - 290с.
25. Мозгова О. Ще раз про юридичну природу цінних паперів. / / Підприємництво, господарство І права,, 2003, - N4-С.26-28
26. Мозгова О. Обіг цінних паперів в Україні / / підприємництво, господарство І права, -2003 - N3-С.43-45
27. Онуфрієнко, О. Правове становище саморегулівних організацій Ринку цінніх паперів / підприємництво, господарство І права .- 2003 .- N1 С.79-83
28. Онуфрієнко, О. Регулятівні функції саморегулівних організацій на ринку цінніх паперів / / підприємництво, господарство І право.-2003 N2С.58-59
29. Остапович, Г. Поняття саморегулівної організації Ринку цінніх паперів в Україні. / / Вісник Національного банку України.-1996-№ 9-C.25-32
30. Павленко А., Пастухів А., Войчак А. Концепція і організаційно-економічні принципи розвитку національного ринку України. / / Економіка Украіни1994 р. - № 3 - С.34-42
31. Ринок цінних паперів / Под ред. М.Т. Клещева. - М.: Економіка. - 1997. - 559с.
32. Тарасенко О. Замітки до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу. / / Голос України. 5 червня 1992
33. Торкановскій В.С. Ринок цінних паперів і його фінансові інститути. - С.-Петербург, АТ "Комплект", 1994. - 250С.
34. Труба В. Правове регулювання похідніх цінніх паперів в Україні / / підприємництво, господарство І права .- 2002. № 1 - С.26-31
35. Хмиз О. Основні види цінних паперів / / Бізнес. - 1996. - № 7 .- С.30-31
36. Чекідов Б.М. Розвиток банківських операцій з цінними паперами. - М.: Фінанси і статистика, 1997. - 336с.
37. Чуркін А. Фондова біржа в системі цивільних правовідносин / / підприємництво, господарство І права .- 2003, - N2-С.47-50.
38. Яворський О. Проблеми законодавчого визначення діяльності на ринку цінніх паперів / / Вісник Львівського Університету. Сер. Юридична. -2000. - Вип: 35. - С.287-290


[1] Про товарну біржу. Закон України від 10 грудня 1991 р. / / Відомості Верхов. Ради України 1992 .- № 10 .- Ст. 139
[2] Єщенко З. Біржа: завдання та функції. / / Економіка Україна. 1994р. № 3 - C. 25-17
[3] Про цінні папери і фондову біржу. Закон Україні. К.: Юрінком.-2000-525с.
[4] Чуркін А. Фондова біржа в системі цивільних правовідносин / / підприємництво, господарство І права .- 2003, - N2-С.47-50.
[5] Про товарну біржу. Закон України від 10 грудня 1991 р. / / Відомості Верхов. Ради України 1992 .- № 10 .- Ст. 139
[6] Про товарну біржу. Закон України від 10 грудня 1991 р. / / Відомості Верхов. Ради України 1992 .- № 10 .- Ст. 139
[7] Про товарну біржу. Закон України від 10 грудня 1991 р. / / Відомості Верхов. Ради України 1992 .- № 10 .- Ст. 139
[8] Про товарну біржу. Закон України від 10 грудня 1991 р. / / Відомості Верхов. Ради України 1992 .- № 10 .- Ст. 139
[9] Єщенко З. Біржа: завдання та функції. / / Економіка Україна. 1994р. № 3 - C. 25-17
[10] Єщенко З. Біржа: завдання та функції. / / Економіка Україна. 1994р. № 3 - C. 25-17
[11] Яворського О. Проблеми законодавчого визначення діяльності на ринку цінніх паперів / / Вісник Львівського Університету. Сер. Юридична. -2000. - Вип: 35. - С.287-290
[12] Мельник В.А. Ринок цінніх паперів. - К.: ВІРА-Р, 1998. - 290с.
[13] Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.95г. N 768 "Про заходь Щодо розвитку Ринку сільськогосподарської продукції в Україні".
[14] Єщенко З. Біржа: завдання та функції. / / Економіка Україна. 1994р. № 3 - C. 25-17
[15] Єщенко З. Біржа: завдання та функції. / / Економіка Україна. 1994р. № 3 - C. 25-17
[16] Про товарну біржу. Закон України від 10 грудня 1991 р. / / Відомості Верхов. Ради України 1992 .- № 10 .- Ст. 139
[17] Єщенко З. Біржа: завдання та функції. / / Економіка Україна. 1994р. № 3 - C. 25-17
[18] Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.95г. N 768 "Про заходь Щодо розвитку Ринку сільськогосподарської продукції в Україні".
[19] Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.95г. N 768 "Про заходь Щодо розвитку Ринку сільськогосподарської продукції в Україні".
[20] Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.95г. N 768 "Про заходь Щодо розвитку Ринку сільськогосподарської продукції в Україні".
[21] Єщенко З. Біржа: завдання та функції. / / Економіка Україна. 1994р. № 3 - C. 25-17
[22] Про товарну біржу. Закон України від 10 грудня 1991 р. / / Відомості Верхов. Ради України 1992 .- № 10 .- Ст. 139
[23] Єщенко З. Біржа: завдання та функції. / / Економіка Україна. 1994р. № 3 - C. 25-17
[24]
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Курсова
128.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Організація біржової торгівлі
Організація біржової торгівлі
Організація і регулювання біржової торгівлі
Основи біржової торгівлі товарна біржа
Основи біржової торгівлі товарна біржа 2
Сутність біржової торгівлі функції і види сучасних бірж
Правове регулювання біржової діяльності
Технічне забезпечення біржової діяльності
Правове регулювання біржової діяльності
© Усі права захищені
написати до нас