Бухгалтерський облік і аудит-виробничих запасів у ВАТ Орскнефтеоргсінтез

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати


Введення

Необхідною умовою організації виробництва продукції є забезпечення його матеріальними ресурсами: сировиною, матеріалами, паливом, енергією, напівфабрикатами. У процесі споживання матеріальних ресурсів відбувається їх трансформація в матеріальні витрати, які становлять значну частину собівартості продукції, тому посилення контролю за станом матеріально-виробничих запасів та їх ефективним використанням робить істотний вплив на зниження собівартості продукції і, як наслідок - збільшення прибутку від виробничої діяльності підприємства .

Облік придбання, зберігання і використання матеріалів становить один з найбільш відповідальних ділянок бухгалтерської роботи на підприємстві, в умовах ринкової економіки, при швидкій зміні номенклатури продукції, що випускається, постачальників матеріальних ресурсів і цін на них, набуває, ще більш важливе, значення.

Об'єктом дослідження в даній дипломній роботі є матеріально-виробничі запаси Відкритого Акціонерного Товариства «Орскнефтеоргсінтез» м. Орськ за 2001-2002 р.р. Основною метою суспільства, як комерційної організації є отримання прибутку. Основними видами діяльності є: переробка нафти, виробництво та реалізація нафтопродуктів, газу, продукції органічного синтезу і неорганічної хімії, добрив, полімерів, пластмас, товарів побутової хімії, виробництво каталізаторів та металопродукції, здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Мета дипломної роботи - вивчити організацію бухгалтерського обліку, провести аналіз і аудит матеріально-виробничих запасів ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» за 2001-2002 р.р.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань:

1) Розглянути поняття і сутність матеріально-виробничих запасів;

2) Вивчити організацію синтетичного та аналітичного обліку надходження та вибуття матеріальних запасів;

Розглянути методи оцінки матеріальних запасів;

Провести аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами й ефективності їх використання;

Розглянути основні техніко-економічні показники фінансово-господарської діяльності ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» за 2001-2002р.р.

Провести аналіз забезпеченості матеріальними ресурсами, аналіз стану і руху матеріальних запасів, а також ефективності їх використання та управління ними;

Провести аудит матеріально-виробничих запасів ВАТ «Орскнефтеоргсінтез»;

Виявити шляхи вдосконалення обліку та ефективності використання матеріально-виробничих запасів і управління ними у ВАТ «Орскнефтеоргсінтез».

Раціональне використання матеріальних ресурсів, знижуючи собівартість продукції, є чинником зростання рентабельності і прибутку. Але не тільки до підвищення економічних показників, що характеризують ефективність виробництва, призводить економне використання матеріальних ресурсів. Зростання обсягів виробництва для задоволення потреб людини при існуючих технологічних системах привів до того, що темпи виснаження природних ресурсів і рівень забруднення навколишнього середовища вийшли за припустимі межі. У зв'язку з цим актуальним завданням є зниження обсягів споживаних ресурсів при визначають темпи зростання продуктивності праці над його фондоозброєністю, що можливо при певному технологічному розвитку. Пошук варіантів економії та раціонального використання матеріальних ресурсів складає основний зміст їх аналізу.

Метою аудиторської перевірки матеріально-виробничих запасів є формування думки про достовірність показників звітності за статтями матеріальних цінностей "Запаси" та про відповідність застосовуваної в організації методики обліку та оподаткування операцій з матеріально-виробничими запасами чинним в Російській Федерації нормативним документам.

Досягнення поставленої мети в результаті вирішення низки завдань будуть спрямовані, в кінцевому рахунку, на поліпшення результатів управління і сприяти нормальному ходу виробничої діяльності підприємства, та її результатами, які залежать від ефективної організації постачання і, в рівній мірі, від правильного та економного використання матеріальних ресурсів , їх обліку та контролю за ними.

1 Організація бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів у ВАТ «Орскнефтеоргсінтез»

Поняття і сутність матеріально-виробничих запасів

Нормативно-законодавчою базою, що регулює порядок відображення операцій з обліку матеріально-виробничих запасів, є Федеральний закон про бухгалтерський облік № 129-ФЗ від 23.07.98 р., Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в РФ № 34н від 29.07.98 р ., ПБУ 5 / 01 «Облік матеріально-виробничих запасів» № 44н від 09.06.01г., План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій та інструкція по його застосуванню № 94н від 31.10.00г. Практичною основою є дані бухгалтерських звітів, положення про облікову політику ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» на 2001-2002 р.р., а також дані аналітичного і синтетичного обліку матеріальних цінностей.

Згідно гол. I п.1-4 ПБУ 5 / 01 «Облік матеріально-виробничих запасів» № 44н від 09.06.01 р. матеріально-виробничими запасами є частина майна:

1) використовується при виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг, призначених для продажу (сировина і основні матеріали, покупні напівфабрикати і ін);

2) призначена для продажу (готова продукція і товари);

в) використовувана для управлінських потреб організації (допоміжні матеріали, паливо, запасні частини та ін.)

Для правильної організації обліку матеріалів важливе значення має їх класифікація, оцінка та вибір одиниці обліку.

Залежно від тієї ролі, яку відіграють різноманітні виробничі запаси в процесі виробництва, їх поділяють на такі групи: сировина і основні матеріали, допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, відходи (поворотні), паливо, тара і тарні матеріали, запасні частини.

Сировина і основні матеріали - предмети праці, з яких виготовляють продукт і які утворюють матеріальну (речовинну) основу продукту. Сировиною називають продукцію сільського господарства та добувної промисловості, а матеріалами - продукцію обробної промисловості.

Допоміжні матеріали - використовують для впливу на сировину і основні матеріали, додання продукту певних споживчих властивостей або для обслуговування та догляду за знаряддями праці і полегшення процесу виробництва (мастильні, обтиральні матеріали та ін.)

Покупні напівфабрикати - сировина і матеріали, які пройшли певні стадії обробки, але не є ще готовою продукцією. У виготовленні продукції вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, тобто становлять її матеріальну основу.

Зворотні відходи виробництва - залишки сировини і матеріалів, що утворилися в процесі їх переробки в готову продукцію повністю або частково втратили споживчі властивості вихідної сировини і матеріалів (тирса, стружка тощо).

З групи допоміжних матеріалів окремо виділяють у зв'язку з особливістю їх використання паливо, тару і тарні матеріали, запасні частини.

Паливо підрозділяють на рухове (пальне), технологічне (для технологічних цілей), господарське (на опалення).

Запасні частини - служать для ремонту і заміни зношених деталей машин і устаткування.

Тара і тарні матеріали - використовуються для упаковки, транспортування, зберігання продукції та інших матеріалів (папір, коробки, мішки).

Крім того, матеріали класифікують за технічними властивостями і ділять на групи: чорні і кольорові метали, прокат, труби та ін

Зазначені класифікації виробничих запасів використовують для побудови синтетичного та аналітичного обліку, а також складання статистичного звіту про залишки, надходження і витрати сировини та матеріалів у виробничо-експлуатаційної діяльності.

1.2 Організація синтетичного і аналітичного обліку матеріально-виробничих запасів

Для обліку виробничих запасів застосовують такі синтетичні рахунки: 10 «Матеріали», 11 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі», 14 «Резерви під зниження вартості матеріальних цінностей»; 15 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей»; 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей» ; 19 «ПДВ по матеріальних цінностей»,

позабалансові рахунки 002 «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання» і 003 «Матеріали, прийняті в переробку». До рахунку 10 «Матеріали» можуть бути відкриті такі субрахунки:

1) Сировина і матеріали;

2) Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби,

конструкції і деталі;

3) Паливо;

4) Тара і тарні матеріали;

5) Запасні частини;

6) Інші матеріали;

7) Матеріали, передані в переробку на сторону;

8) Будівельні матеріали;

9) Інвентар та господарські речі.

Наведена класифікація відповідає новим Планом рахунків

та Інструкції щодо його застосування № 94н від 31.10.00 р. На синтетичних рахунках облік матеріальних цінностей ведуть за фактичною собівартістю або за обліковими цінами. При обліку матеріалів за фактичною собівартістю в дебет матеріальних рахунків відносять всі витрати з їх придбання. У залежності від прийнятої організацією облікової політики надходження матеріалів може бути відображено з використанням рахунків 15 «Заготівельні та придбання матеріальних цінностей» і 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей» або без використання їх.

У разі використання організацією рахунків 15 «Заготівельні та придбання матеріальних цінностей» і 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей» на підставі надійшли в організацію розрахункових документів постачальників робиться запис по дебету рахунка 15 «Заготівельні та придбання матеріальних цінностей» на суму фактичних витрат і кредиту рахунків 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 20 «Основне виробництво», 23 «Допоміжне виробництво», 71 «Розрахунки з підзвітними особами», 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» і тому подібне, залежно від того, звідки надійшли ті чи інші цінності, і від характеру витрат по заготівлі і доставці матеріалів до організації. При цьому запис за дебетом рахунка 15 «Заготівельні та придбання матеріальних цінностей» і кредитом рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» проводиться незалежно від того, коли матеріали надійшли в організацію - до чи після отримання розрахункових документів постачальника. Оприбуткування матеріалів, які фактично надійшли в організацію, відображається записом за дебетом рахунка 10 «Матеріали» і кредиту рахунку 15 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей» за обліковими цінами.

У разі якщо організацією не використовуються рахунки 15 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей» і 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей», оприбуткування матеріалів відображається записом за дебетом рахунка 10 «Матеріали» і кредиту рахунків 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 20 « Основне виробництво », 23« Допоміжне виробництво », 71« Розрахунки з підзвітними особами », 76« Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами »і т.п. за купівельною ціною.

Вартість матеріалів, що залишилися на кінець місяця в дорозі або не вивезених зі складів постачальників, в кінці місяця відображається за дебетом рахунка 10 «Матеріали» і кредиту рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» (без оприбуткування цих цінностей на склад).

Відпустка матеріально-виробничих запасів здійснюється згідно з гл. III п.16-22 ПБУ 5 / 01 «Облік матеріально-виробничих запасів» № 44н від 09.06.01 р.

Фактичні витрати матеріалів у виробництві або для інших господарських цілей відображається за кредитом рахунку 10 «Матеріали» в кореспонденції з рахунками обліку витрат на виробництво (витрат на продаж) або іншими відповідними рахунками в оцінці за їх фактичною собівартістю. Якщо в поточному обліку матеріали оцінюються на підприємстві з незмінним планово-розрахунковими цінами, витрачені матеріали списуються спочатку в оцінці за обліковими цінами, а потім пов'язані з ним відхилення вартості від облікових цін. Для визначення суми відхилень, що підлягає списанню, визначається середній відсоток відхилень вартості матеріалів від облікових цін, що склався за місяць, а потім розраховується абсолютна сума відхилень. Сума відхилень фактичної собівартості від вартості їх за обліковими цінами, списується з кредиту рахунку 10 «Матеріали» або 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей» на дебет тих самих рахунків, куди були списані витрачені матеріали. При вибутті матеріалів (продажу, списання, передачі безоплатно та ін) їх вартість списується в дебет рахунку 91 «Інші доходи і витрати». Матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання, обліковуються на позабалансовому рахунку 002 «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання».

У процесі виробничо-господарської діяльності

ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» набуває матеріали за безготівковим і готівковим розрахунком у постачальників, підзвітних осіб або виготовляє їх власними силами. Облік матеріалів ведеться без використання рахунків 15 «Заготівельні та придбання матеріальних цінностей» і 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей».

Відділом матеріально-технічного постачання визначається потреба в матеріальних ресурсах на підставі заявок, що надходять з цехів. На постачання матеріалів підприємство укладає договори з постачальниками. Вступники на підприємство матеріали оформляють бухгалтерськими документами в наступному порядку:

Разом з відвантаженням продукції постачальник висилає покупцю розрахункові та інші супровідні документи: рахунок-фактуру (Додаток Б) товарно-транспортні накладні (Додаток В), залізничну накладну, якщо вантаж прибув по залізниці (Додаток Г) та ін Ці документи надходять відповідальному виконавцю з постачання, а потім у бухгалтерію.

У відділі матеріально-технічного забезпечення ведуть журнал обліку вступників вантажів (Додаток Д), в якому вказують: реєстраційний номер, дату запису, найменування постачальника, дату і номер транспортного документа, номер, дату і суму рахунку, рід вантажу, номер і дату прибуткового ордера, а також перевіряється дотримання умов поставки і приймається рішення про оплату. У разі попередньої оплати матеріали оплачуються ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» до відвантаження їх постачальником, а транспортні документи передаються експедитору для отримання вантажу. Для одержання матеріалів зі складу іногородніх постачальників експедитору видають довіреність (Додаток Е), в якій вказують перелік матеріалів, які підлягають отриманню.

Наприклад, оплачений рахунок № 10 від 03.09.01г. ТОВ «УЗА» вугілля 2 т за ціною 1000 руб. на суму 2000 крб., сіль 3 т за ціною 300 руб. на суму 900 крб., ПДВ 20% - 580 крб., на загальну суму 3480 крб. При прийманні матеріалів складений акт № 18 від 20.09.01г. Надійшло вугілля 1,5 т за ціною 1000 руб. на суму 1500 крб., солі 3 т за ціною 300 руб. на суму 900 крб. В обліку даються проводки:

Дт Кт сума, руб. операція

60 51 3480 - оплачений рахунок постачальника.

Жовтень 1960 2400 - оприбутковані фактично надійшли матеріали.

19 60 480 - врахований ПДВ по надійшли.

76 60 500 - відображено суму недостачі.

19 60 100 - врахований ПДВ по недостачу.

Надійшло 0,5 т вугілля від постачальника, в обліку даються проводки:

Жовтень 1976 500 - оприбутковано бракуючий вантаж.

19 76100-врахований ПДВ по надійшла недостачу.

68 19 580 - ПДВ прийнятий до заліку.

Прийняті комірником матеріали оформляють прибутковими ордерами (Додаток Ж), які підписують комірник, економіст відділу матеріально-технічного забезпечення і експедитор. Матеріальні цінності прибуткують у відповідних одиницях виміру. Якщо матеріали надходять в одній одиниці, а приймаються до обліку в іншій, то вони оприбутковуються одночасно в двох одиницях виміру.

У тих випадках, коли кількість і якість прибули на склад матеріалів не відповідає даним рахунку постачальника, приймання матеріалів проводить комісія і оформляє акт про приймання матеріалів (Додаток І), який служить підставою для пред'явлення претензії постачальнику.

На підприємстві встановлено список посадових осіб, відповідальних за приймання та відпуск матеріальних цінностей, з якими укладається договір про матеріальну відповідальність. Сортовий облік здійснюється на картках складського обліку матеріалів за типовою формою № М-17. (Додаток К) На кожен номенклатурний номер матеріалу відкривається окрема картка. Приймання - здача первинних документів оформляється складанням спеціального реєстру, в якому вказується кількість і номери здаються первинних документів (окремо по приходу і витраті) і у встановлені терміни передаються в бухгалтерію. Термін здачі реєстру по приходу з 10 по 30 число кожного місяця, а по витраті 15 і 25 числа кожного місяця.

Облік розрахунків з постачальниками організується на рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». За кредитом відображається заборгованість перед постачальниками.

Наприклад: акцептовано рахунок ТОВ «Діоніс - С» на лист сталевий, на суму: 244500 крб., В тому числі ПДВ 20% - 40750 руб.

В обліку робляться проводки:

Дт Кт Сума, руб. операції

10 60 203750 - на суму рахунку без ПДВ.

19 / березня 1960 40 750 - на суму ПДВ по рахунку постачальника.

60 51 244500 - перерахована з розрахункового рахунку

постачальникам сума за матеріали.

68 19 / 3 40750 - прийнято до заліку ПДВ.

Підзвітні особи набувають матеріали в організаціях торгівлі та документом, що підтверджує вартість придбаних матеріалів, є товарний чек, який додається до авансового звіту.

Наприклад, підзвітною особою куплені хімічні реактиви для потреб лабораторії на суму 120 рублів.

В обліку даються такі проводки:

Дт Кт Сума операція

Жовтень 1971 120 руб. - Надійшли матеріали від підзвітної особи;

Ведеться облік розрахунків з постачальниками матеріалів у журналі-ордері № 6. (Додаток Л). Після закінчення місяця показники даних журналу-ордера № 6 підсумовуються для отримання оборотів по рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» і перенесення їх у Головну книгу. Оригінали рахунків-фактур, одержувані від постачальників, зберігаються в журналі обліку рахунків-фактур і підлягають реєстрації в книзі покупок в хронологічному порядку в міру оплати і оприбуткування матеріалів. (Додаток М).

Облік матеріальних ресурсів на підприємстві повністю автоматизований. Журнал-ордер № 6 і всі форми по приходу друкуються автоматично.

Матеріали відпускаються зі складу підприємства на виробниче споживання, господарські потреби, на сторону, для переробки і в порядку реалізації зайвих і неліквідних запасів.

Для забезпечення контролю за витрачанням матеріалів і правильного документального його оформлення підприємства здійснюють відповідні організаційні заходи. Важливою умовою контролю за раціональним використанням матеріалів, наприклад, є їх нормування і відпустка на основі встановлених лімітів. Ліміти розраховуються в технічному відділі на основі даних планового відділу про обсяг випуску продукції і норм витрати матеріалів на одиницю продукції.

Всі служби підприємства мають список посадових осіб, яким надано право, підписувати документи на отримання та відпуск зі складу матеріалів, а також видавати дозвіл на вивіз їх з підприємства. У ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» право підпису таких документів мають начальник відділу матеріально-технічного забезпечення »і головний бухгалтер, або заступник головного бухгалтера.

Витрата матеріалів, що відпускаються у виробництво щодня, оформляють лімітно-забірними картами. (Додаток Н), але вони застосовуються на даному підприємстві не у відповідності з правилами їх використання, а як видатковий документ без вказівки ліміту і залишку ліміту. Карти виписує цех-одержувач у двох примірниках на один або декілька видів матеріалів, строком на один місяць. У них вказують тільки номер складу, відпускається матеріали, цех-одержувач, номенклатурний номер та найменування відпускаються матеріалів, одиницю виміру і кількість місячної витрати матеріалів. Один примірник лімітно-забірної картки вручають цеху-одержувачу, інший - складу. Комірник записує кількість відпущеного матеріалу в обох примірниках картки і розписується в карті цеху-одержувача. Представник цеху розписується в отриманні матеріалів в карті, що знаходиться на складі.

Якщо матеріали з складу відпускаються нечасто, то їх відпустку оформляють однорядковими вимогами - накладними (Додаток П), які виписуються цехом одержувачем у двох примірниках: перший з розпискою комірника, залишається в цеху, другий з розпискою одержувача - у комірника. Вимога-накладна підписується також відповідальною особою відділу матеріально-технічного забезпечення, його начальником та заступником головного бухгалтера.

Наприклад, відпущені зі складу матеріали у виробництво:

Дт Кт Сума, руб. операція

20 10 12000 - відпущено 5 т присадки в основне виробництво.

23 10 10000 - відпущено 10 т соди допоміжному цеху.

25 жовтня 1000 - відпущена фільтроткань для фільтрів маслоблока.

26 жовтня 180 - відпущено 3кг спирту загальногосподарських службам.

На підставі первинних документів у бухгалтерії складаються відомості «Витрата матеріалів по цехах» (Додаток Р), «Розподіл матеріалів за рахунками витрат" (Додаток С), «Витрата матеріалів по складах» (Додаток Т), «Витрата матеріалів у виробництво за групами» (Додаток У). Відпуск матеріалів стороннім організаціям чи господарствам свого підприємства, розташованим за його межами, оформляють пропуском (Додаток) і накладними на відпуск матеріалів на сторону (Додаток), які виписує економіст відділу матеріально-технічного забезпечення в 3-х примірниках.

Наприклад, реалізуються три гумові шланги за ціною 30 рублів за штуку сторонньої організації ТОВ «Бриз», в обліку робляться проводки:

Дт Кт сума, руб. операція

62 91 / 1 120 - відбитий виторг від продажу матеріалів.

91 / Березень 1968 20 - врахований ПДВ для сплати в бюджет.

91 / 2 10 90 - списана фактична собівартість матеріалу.

91 / 9 99 10 - відображено прибуток від продажу матеріалів.

У встановлені дні документи по приходу і витраті матеріалів (15 і 25 числа кожного місяця) здають в бухгалтерію підприємства за реєстром приймання - здачі документів, складеним у двох примірниках: перший здається в бухгалтерію під розписку бухгалтера на другому примірнику, а другий залишається на складі. (Додаток)

Бухгалтер обробляє вимоги-накладні, проставляючи ціну, суму та шифр виробничих витрат, і заносить дані в комп'ютер.

Рух матеріалів відображається в оборотній відомості матеріалів по складах (Додаток). Матеріали, які цех виписує для своїх потреб, ставиться цеху під звіт, і подальший рух цих матеріалів можна простежити по зворотному відомості цеху (Додаток). Такі відомості друкуються кожен місяць, і дозволяє простежити зміну залишків конкретного матеріалу. Після закінчення звітного періоду проводиться експорт даних у виробничий відділ для розрахунку собівартості. Списання матеріалів цехами на цехові потреби і ремонт проводиться з 1 по 25 число кожного місяця актом виконаних робіт (Додаток). Всі форми по витраті матеріалів друкуються автоматично.

1.3 Оцінка матеріально-виробничих запасів

Згідно гол. III п.58-62 Положення ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в РФ № 34н від 29.07.98 р. і гол. II п.5-15 ПБУ 5 / 01 «Облік матеріально-виробничих запасів» № 44н від 09.06.01 р. в обліку можна застосовувати різні способи оцінки матеріалів. Матеріально-виробничі запаси приймаються до бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю.

Матеріальні цінності відображають на синтетичних рахунках за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі) або за обліковими цінами. Фактична собівартість матеріальних ресурсів визначається виходячи з витрат їх придбання, включаючи оплату відсотків за придбання в кредит, націнки (надбавки), комісійні винагороди, сплачені постачальними організаціями, митні збори, витрати на транспортування, зберігання і доставку, здійснювані силами сторонніх організацій.

Обчислення фактичної собівартості заготовлення кожного виду сировини і матеріалів вимагає значних витрат праці і часу. Тому більшість підприємств ведуть поточний облік матеріальних цінностей за обліковими цінами. План рахунків рекомендує використовувати в якості твердої оцінки матеріалів їх планово-розрахункову собівартість. Вона визначається підприємством на квартал чи рік і складається з передбачуваної покупної вартості матеріалів і передбачуваних витрат за їх заготівлі. Оскільки фактичні витрати на придбання матеріалів можуть виявитися більше або менше планово-розрахункової собівартості, в обліку окремо враховуються відхилення фактичної собівартості матеріалів від їх облікової вартості (перевитрата або економія). При відокремленому обліку відхилень фактична собівартість матеріалів визначається шляхом підсумовування їх вартості за обліковими цінами плюс перевитрату чи мінус економія по матеріалами, які надійшли в поточному місяці.

Визначення фактичної собівартості матеріальних ресурсів, що списуються на виробництво, дозволяється проводити наступними методами оцінки запасів:

а) за собівартістю перших за часом закупівель (метод ФІФО).

б) за собівартістю останніх за часом закупівель (метод ЛІФО).

в) за середньої собівартості.

г) за собівартістю кожної одиниці.

При методі ФІФО застосовують правило: перша партія на прихід - перша у розхід. Це означає, що незалежно від того, яка партія матеріалів відпущена у виробництво, спочатку списують матеріали за ціною (собівартості) першої закупленої партії, потім за ціною другий, і т.д., в порядку черговості, поки не буде отримано загальний витрата матеріалів за місяць.

При методі ЛІФО застосовують інше правило: остання партія на прихід - перша в витрата, тобто спочатку списуються матеріали по собівартості останньої партії, потім по собівартості попередньої і т.д.

Середня собівартість визначається по кожному виду запасів як частка від ділення загальної собівартості виду запасів на їх кількість, відповідно складаються з собівартості та кількості по залишку на початок року та за що надійшли запасах протягом місяця.

За собівартістю кожної одиниці оцінюють матеріально-виробничі запаси, які використовуються організацією в особливому порядку

(Дорогоцінні метали і т.д.), або запаси, які не можуть бути звичайним чином замінені на інші.

Обраний метод повинен бути закріплений в обліковій політиці, і послідовно застосовуватися з року в рік, і не може протягом року змінюватися. Тільки при наявності серйозних підстав підприємство може змінити метод, вказавши причини і наслідки у поданій записці. Матеріальні цінності, на які протягом року знизилася вартість, або вони морально застаріли або втратили первісну якість, відображаються в бухгалтерському балансі за ціною можливої ​​реалізації, якщо вона нижче первісної ціни, то різниця списується на фінансові результати.

Таким чином, в залежності від методу оцінки фактична собівартість витрачених за місяць матеріалів і залишку матеріалів на кінець місяця виявляється різною. Це надає прямий вплив на рівень собівартості продукції і прибутку від її реалізації. В умовах інфляції і безперервного зростання цін метод ФІФО призводить до заниження собівартості і завищує собівартість залишку матеріалів на кінець місяця. Метод ЛІФО в цих же умовах завищує собівартість виготовленої продукції та занижує фактичну собівартість залишку матеріалів на кінець місяця. Найбільш реальні дані дає все ж оцінка витрати матеріалів за середньою фактичною собівартістю їх придбання за звітний місяць. І технічно цей спосіб оцінки витрат матеріалів значно простіше.

Згідно з прийнятою у ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» обліковій політиці виробничі запаси приймаються до обліку в оцінці, в залежності від характеру їх придбання:

1) придбання за плату - в сумі фактичних витрат на придбання;

2) виготовлення власними силами - у сумі фактичних

витрат, пов'язаних з їх виробництвом;

3) внесені в рахунок внеску до статутного капіталу - в грошовій

оцінкою, узгодженої засновниками (учасниками) Товариства;

4) безоплатне одержання - за ринковою вартістю на

дату оприбуткування, яка визначається на підставі даних про ціни на аналогічну продукцію, отриманих у письмовій формі від організацій-виробників; відомостей про рівень цін, наявних в органів державної статистики, торгових інспекцій; відомостей про рівень цін, опублікованих у засобах масової інформації та спеціальній літературі, експертних висновків про вартість окремих видів запасів;

5) придбання в обмін на інше майно, відмінне від

грошових коштів - у сумі виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин організація зазвичай визначає вартість аналогічних матеріальних запасів. При неможливості встановлення такої ціни - у сумі вартості обмінюваного майна, встановленою виходячи з ціни, за якою в порівнюваних обставин зазвичай організація визначає виторг у відношенні аналогічного майна;

6) надлишки, виявлені при інвентаризації, оприбутковуються в оцінці

за ринковою вартістю на дату інвентаризації.

Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з доставкою матеріально-виробничих запасів (крім товарів), обліковуються на відповідних рахунках і субрахунках обліку матеріально-виробничих запасів без застосування рахунку 16 «Відхилення вартості матеріалів». Невідфактуровані поставки, по яких документи з цінами постачальника не надійшли до закінчення звітного місяця, приймаються до обліку за внутрішніми обліковими цінами, обумовленими на підставі наявних цін на аналогічну продукцію. На суму різниці між купівельною вартістю матеріальних цінностей і вартістю фактично надійшли і оприбуткованих матеріальних цінностей робиться додатковий запис або сторнировочная запис.

Оцінка матеріально-виробничих запасів при їх вибутті здійснюється за середньої собівартості за формулою

Ц У.к. = С н + С п (1)

До п + К н

де ЦСР - середня облікова ціна;

Сп - вартість матеріалів на початок звітного періоду;

Сп - вартість матеріалу, що надійшов;

Кп. - Кількість матеріалу, що надійшов;

Кн - кількість матеріалів на початок звітного періоду.

Для прикладу, р ассмотрім витрата металу листового на підприємстві.

На складі є залишок металу в кількості 2-х т за ціною 6984,00 руб. на суму 13968,00 грн.

Прихід матеріалів за місяць:

1-а партія серпня 7198 57584

2-а партія жовтня 8160 8160 0

Третя партія липня 8320 58 240

Разом: 25 197424

Всього: 27 211392

За формулою (1) визначаємо середню облікову ціну:

ЦСР = (13968 +197424): (2 +25) = 7829,33 руб.

Витрата матеріалів за методом середніх цін:

Кількість Ціна Сума, руб.

1 10 7829,33 78293,30

2 5 7829,33 39146,65

3 8 7829,33 62634,64

Разом: 23 7829,33 180074,59

Залишок

на кінець місяця: 4 7829,33 31317,32

Перевага цього методу полягає в тому, що оцінку вартості відпущеного матеріалу і матеріалів у залишках ми знаємо відразу в момент здійснення операції.

Облік товару згідно з чинною на підприємстві облікову політику ведеться за купівельною вартістю. У вартість товару включаються витрати по заготівлі та доставці товарів. При відпуску товарів покупцям, в переробку та іншому вибутті їх оцінка здійснюється за собівартістю кожної одиниці.

Готова продукція обліковується за фактичної виробничої собівартості.

Таким чином, фінансові показники діяльності багато в чому безпосередньо залежать від обраного методу оцінки матеріальних цінностей. Неефективна облікова політика, обрана для обліку матеріальних цінностей, призводить до сплати великих сум податків та погіршення картини реального фінансового становища підприємства, і як наслідок до спотворення показників ліквідності.

1.4 Інвентаризація матеріальних ресурсів

На всіх підприємствах повинен бути організований облік і контроль за використанням у виробництві сировини, матеріалів, палива та інших матеріальних цінностей. Інвентаризація матеріалів - це встановлення їх фактичної наявності, шляхом перерахунку, тобто зняття залишків і шляхом перевірки облікових записів.

Мета інвентаризації - зіставлення фактичної наявності матеріалів з ​​даними бухгалтерського та складського обліку у вартісному і натуральному вираженні. Проведення інвентаризації на підприємстві обов'язково відповідно до Положення про бухгалтерський облік та звітність в РФ. У процесі інвентаризації перевіряються: збереження товарно-матеріальних цінностей, правильність їх зберігання, відпуску, стан вагового та вимірювального інструменту, порядок ведення обліку товарно-матеріальних цінностей.

На підприємстві планова інвентаризація проводиться на 1 жовтня, а позапланові - за наказом керівника підприємства.

Інвентаризація матеріалів проводиться за його місцезнаходженням і матеріально відповідальній особі. До складу інвентаризаційної комісії включаються представники адміністрації організації, працівники бухгалтерії, інші фахівці. Матеріально-відповідальні особи дають розписку, про те, що до початку інвентаризації всі видаткові і прибуткові документи здані до бухгалтерії. Відомості про фактичну наявність матеріалів заносяться до інвентаризаційних описів, по кожному окремому найменуванню. Описи підписують усі члени інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальні особи.

Виявлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності матеріалів з ​​даними бухгалтерського обліку регулюються в такому порядку: матеріальні цінності, що опинилися у надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на фінансові результати в організації проводками:

Дт 10 Кт 91 / 1 200 крб. виявлені надлишки фарби на складі.

Недостача матеріальних цінностей списується на рахунок 94 по фактичної собівартості або суму втрат. У тих випадках, коли винуватці не встановлені або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, збитки від недостач списуються на витрати виробництва та обігу.

Дп 94 Кт 10 3000 руб. - Відображено суму відсутніх матеріалів.

Дт 20 Кт 94 800 руб. - Списана недостача в межах

норм природних втрат.

Дп 73 Кт 94 300 руб. - Сума нестач віднесена на винну особу.

Дт 50 Кт 73 300 руб. - Сума нестачі сплачена в касу.

Або Дт 70 Кт 73 300 руб. - Сума нестачі утримано із зарплати.

Дт 91 / 2 Кт 94 1900 руб. - Сума нестачі віднесена на витрати при

відсутності конкретних винуватців або під

стягненні відмовлено судом.

Дп 99 Кт 91 / 9 1900 руб. - Сума нестач віднесена на збитки.

Результати інвентаризації відображаються в обліку і звітності того місяця, в якому була закінчена інвентаризація.

Таким чином, інвентаризація на підприємстві проводиться для ефективного контролю за збереженням матеріальних оборотних активів, у тому числі матеріально-виробничих запасів, і за роботою матеріально відповідальних осіб.

2 Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами й ефективності їх використання на прикладі ВАТ «Орскнефтеоргсінтез»

2.1 Основні техніко-економічні показники фінансово-господарської діяльності ВАТ «Орскнефтеоргсінтез»

за 2008-2009 р.р.

ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» є дочірнім господарським товариством ВАТ «ОНАКО». До липня 2008р. у складі ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» працювало ЗАТ «Завод синтетичного спирту». Основною метою досліджуваного підприємства є отримання прибутку, основними видами діяльності - виробництво та реалізація продукції нафтопереробки і нафтохімії. Динаміка окремих показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» за досліджуваний період, представлена ​​в таблиці 1.

Обсяг фактичної реалізації в 2009 р. склав 1478974 тис. крб. Таким чином, план за обсягом реалізації виконаний на 110,20%. Товарна продукція в діючих цінах становила 1360014 тис. крб., Що на 69759 тис. руб. вище планового показника. У 2002 р. зі складу об'єднання були виведені непрофільні виробництва та допоміжні підрозділи: ЗАТ «Завод синтетичного спирту» (у липні); ремонтні служби (у червні) та охорона (в червні). Це призвело до зниження витрат на заробітну плату (порівняно з 2001р. На 39438 тис. крб.), Допоміжні матеріали, підвищило прозорість підприємства і оптимізувало чисельність персоналу.

Планова собівартість товарної продукції склала 989947 тис. крб., Фактична собівартість - 1057596 тис. крб., Що вище планової на 67649 тис. руб. або 6, 83%. Перевищення фактичної собівартості над плановою пояснюється, головним чином, зростанням цін на матеріали та зростанням тарифів на енергоносії в 2009 році.

Таблиця 1 - Основні техніко-економічні показники діяльності ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» за 2008-2009 рр.

Показник

2001р.

тис. руб.

2002р., Тис. руб.

Абсолютне відхилення,

тис. руб.

Темп зростання,

%



план

факт

від 2001р.

від

плану

з 2001р

з пла

ном

1

2

3

4

5

6

7

8

Обсяг

реалізації

1650368

1342082

1478974

171394

+136892

89,61

110,2

Собівар-тість товарної продукції

990985

989947

1057596

+66611

+67649

106,7

106,8

Матеріальних-ні витрати

558640

555360

590568

+31928

+35208

105,7

106,3

ОПФ

1722913

1703418

1681104

-41809

-22314

97,6

98,7

Среднеспі-

соковита чисельність

4770

3560

3686

-39438

-32336

88,3

112,2

Фонд оплати

праці

337703

265929

298265

-39438

-32336

88,3

112,2

Товарна продукція

1498276

1290255

1360014

138262

+69759

90,8

105,4

Витрати на 1 карбованець ТП

0,6614

0,7672

0,7776

0,1162

+0,0104

117,6

101,4

Матеріало-

віддача

2,954

2,4166

2,5043

0,4497

0,0877

84,8

103,6

Витрати на рубль товарної продукції по об'єднанню склали 77,76 коп. при плані 76,72 коп. За нафтопереробці -74,39 коп. при плановому рівні 74,93 коп. У порівнянні з 2001 роком, витрати на карбованець товарної продукції в 2002 році по об'єднанню вище на 11,62 коп. (77,76 - 66,14), що викликано, з одного боку зниженням кількості переробленого нафтової сировини, з іншого - збільшенням витрат, внаслідок зростання цін на споживані в процесі виробництва матеріали, енергоносії та послуги сторонніх організацій, а також пуском енергоємних установок маслоблока .

Позитивно характеризує діяльність підприємства в 2009 році зростання матеріаловіддачі на 3,26%, що призвело до відносної економії матеріальних ресурсів на 21439 тис. руб. (590568 - 555360х110, 2%).

План прибутку в 2009 році встановлено в розмірі 244311 тис. руб. Фактична прибуток склав 245311 тис. руб., Що вище планової на 1001 тис. руб. і нижче прибутку 2009 р. на 144311 тис. руб. Зниження суми балансового прибутку в порівнянні з 2001 роком пов'язане зі зниженням вартості процесингу і зниження обсягів переробки нафтової сировини.

2.1 Аналіз забезпеченості матеріальними ресурсами

Необхідною умовою організації виробництва продукції є забезпечення його матеріальними ресурсами: сировиною, матеріалами, паливом, енергією, напівфабрикатами і т. п. У процесі споживання матеріальних ресурсів відбувається їх трансформація в матеріальні витрати, тому їх економне використання знижує собівартість продукції, а отже сприяє зростанню рентабельності і прибутку. Пошук варіантів економії та раціонального використання матеріальних ресурсів складає основний зміст аналізу. Основними етапами аналізу матеріальних ресурсів є:

1) аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами;

2) аналіз обгрунтованості норм витрат матеріальних ресурсів;

3) обгрунтування оптимальної потреби в матеріальних ресурсах;

4) оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів;

д) оцінка впливу ефективності використання матеріальних ресурсів на величину матеріальних витрат.

При проведенні аналізу слід виділити два напрями:

1) Використання матеріаломісткості як фактора, під дією якого формуються показники обсягу і собівартості продукції.

2) Дослідження факторів, що впливають на формування показника матеріаломісткості.

Джерелами інформації аналізу забезпеченості підприємства необхідними запасами сировини, матеріалів, палива та ін служать дані бізнес-плану, договори на постачання сировини і матеріалів, дані оперативно-технічного і бухгалтерського обліку. Для аналізу матеріаломісткості продукції та оцінки виконання завдань по зниженню норм витрати використовуються дані форми № 5 «Додаток до бухгалтерського балансу» та форми № 5-3 «Відомості про витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) підприємства». Показники питомої витрати сировини, матеріалів і палива відображаються також у планових і звітних калькуляціях собівартості виробів і в техніко-виробничих звітах.

Зростання обсягу продукції і поліпшення її якості в значній мірі залежить від забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами й ефективності їх використання.

Взаємозв'язок між цими показниками можна виразити таким чином:

ВП = mз x 1/МЕ, (2)

де ВП - обсяг продукції;

МОЗ - сума матеріальних витрат;

МО - показник матеріаломісткості продукції.

МО = mз / ВП (3)

У ході аналізу необхідно обчислити вплив на зміну обсягу продукції змін суми матеріальних витрат та показника матеріаломісткості. Розрахунок впливу зазначених факторів на зміну обсягів продукції можна зробити методом ланцюгових підстановок або методом абсолютних різниць. Для аналізу матеріаломісткості скористаємося даними таблиці 2 (Додаток).

Незважаючи на скорочення випуску продукції в 2009 році в порівнянні з 2008 роком на 138,262 тис. руб. (1360014-1498276), матеріальні витрати підприємства зросли на 31928 тис. руб. (590568-558640) або 5,72% (590 568: 558640х100%). Матеріаломісткість продукції зросла на 6,13 коп. (43,42-37,29) або 16,44% (43,42:37,29 х100%).

У порівнянні з планом, підприємство збільшило випуск продукції на 69676 тис. руб. або на 5,4%. Цей приріст за інших рівних умов, міг би скласти 81803 тис. руб. (35208х1 / 0,4304) за рахунок додаткового використання матеріальних ресурсів. Однак збільшення матеріаломісткості продукції на 0,38 коп. зумовило скорочення випуску на 12127 тис. руб. (590568х (1 / 0 ,4342-1 / 0,4304)).

Важливою умовою ефективного використання матеріальних ресурсів та виконання плану випуску продукції є забезпеченість ними підприємства. Тому при аналізі необхідно зробити оцінку виконання договірних зобов'язань за обсягом поставок, асортименту, комплектності, якості і термінів постачань. Для цього необхідно вивчити якість самого плану, і, перш за все, обгрунтованість планування потреби в ресурсах. Такий аналіз повинен встановити, чи правильно визначена підприємством потреба в матеріальних ресурсах, своєчасність і повноту укладання договорів на постачання сировини, матеріалів, палива і як вони були виконані.

Для оцінки напруженості плану матеріально-технічного забезпечення слід зіставити планові норми витрат матеріалів і палива на одиницю продукції зі звітними даними про питому витрату за попередній період. Потім слід зіставити договору підприємства з перевіреною потребою у відповідних матеріалах і, якщо є розбіжності, з'ясувати їх причини.

Аналіз забезпеченості матеріальними ресурсами зазвичай починають з зіставлення планової потреби в матеріалах з урахуванням запасів на початок досліджуваного періоду, з даними про фактичне їх надходження. Так як перелік споживаних видів сировини, матеріалів, комплектуючих на підприємстві, що аналізується досить великий, то при аналізі забезпеченості матеріальними ресурсами обмежимося основними їх видами, які визначають виконання плану по випуску та асортименту продукції. Для цього скористаємося даними бізнес-плану та оперативно-технічної звітності відділу постачання. Дані для аналізу представлені в таблиці 3 (додаток), з якої випливає, що передбачені за договорами фонди на матеріали відповідали планової потреби, за винятком толуолу, потреба в якому не покривалася фондами на 15,0 тис. руб. (16615,0-1660,0) або на 0,09% (16600,0:16615,0 х100%), що мало в порівнянні з обсягом поставок, тим більше, що фактичне надходження відповідає планової потреби.

Неповна отоварювання фондів мало місце по соді каустичної - 379,0 тис. руб. (12604,0-12983,0). План реалізації фондів по даній позиції виконаний на 97,1% (12604,0:12983,0 х100%), що, безсумнівно, вплинуло на виконання плану по випуску продукції.

Позитивна різниця між плановою потребою і фактичним надходженням по групі металів і металовиробів в 96,0 тис. руб. (75365,5-75269,5) пов'язана з виникненням додаткової потреби протягом року та виконання додаткових поставок за додатковими заявками: інструменти - на суму 82,0 тис. руб., Підшипники - на суму 14,0 тис. руб.

Великий вплив на виконання виробничої програми надає якість споживаних у виробництві сировини і матеріалів. Зміна якості матеріалів надає різний вплив на процес виробництва. Якщо якість матеріалу визначає вихід продукції, то відхилення як впливають і на її обсяг. Знижений якість вимагає іноді додаткових технологічних процесів, що може не змінити обсяг продукції, але веде до підвищення собівартості. Нарешті знижену якість матеріалів може не позначитися ні на обсязі продукції, ні на її собівартості, але може позначитися на її якості.

Протягом 2009 року було проведено заходи по поліпшенню використання окремих видів сировини, матеріалів, реагентів на суму понад 23,0 млн. руб. Так, наприклад, економія соди каустичної в кількості 28 т на суму 98,0 тис. руб. досягнута, в основному, на виробництві автомобільних бензинів і пояснюється реконструкцією блоку защелачивания бензинів; економія сірчаної кислоти на суму 3195,0 тис. руб. досягнута на виробництві ізопропілового спирту на Заводі синтетичного спирту і пояснюється низьким висновком відпрацьованої сірчаної кислоти з системи кіслотооборота у зв'язку з ускладненням її збуту; економія аміаку в розмірі більше 2,0 млн. руб. досягнуто за рахунок заміни схеми подачі газоподібного аміаку на аміачну воду. На 2009 рік видаткова норма аміаку на нафту знижена з 0,05 кг / т до 0,04 кг / т.

Таким чином, скорочення витрати реагентів, допоміжних матеріалів, зменшення їх втрат, перегляд норм витрати дозволили поліпшити техніко-економічні показники ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» за 2002 рік та підтримати екологічну безпеку населення.

2.2 Аналіз стану та руху матеріальних запасів

Аналіз матеріально-технічного забезпечення був би не повним без аналізу стану матеріальних запасів підприємства. Запаси матеріальних цінностей на підприємстві включають запаси поточного зберігання, страхові та сезонні.

Поточні запаси забезпечують безперебійне постачання робочих місць в період між черговими надходженнями матеріалів. Їх величина коливається від максимуму в момент надходження до мінімуму перед черговим надходженням.

Страхові запаси матеріалів призначені для поповнення поточних запасів у період перебоїв у постачанні з причин нерегулярної відвантаження або затримки в дорозі відвантажених матеріалів.

Сезонні запаси сировини, матеріалів і палива створюються на підприємстві в тому випадку, якщо сезонні умови виробництва чи транспортування тимчасово виключають можливість регулярного постачання.

В якості основних джерел інформації для проведення аналізу стану матеріальних запасів використовуються дані про норми запасів в абсолютному виразі і в днях запасу, які повинні проставлятися в картках складського обліку і в регістрах відділу постачання, і дані про фактичні запаси, які також вказуються у картках складського обліку . Дані для проведення аналізу представлені в таблиці 4. По групі хімреагентів по окремих позиціях спостерігалося незначне перевищення фактичних запасів над нормативними, що характеризує наявність наднормативних запасів. Така ситуація пов'язана з тим, що дані хімреагенти надходять на підприємство в цистернах, вагонах, контейнерах, які мають певні норми завантаження і отже виникнення наднормативних запасів пов'язане з особливостями технологічного процесу, а не з перебоями в роботі відділу матеріально-технічного відділу.

Таблиця 4 - Стан матеріальних запасів ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» за 2002р.

Найменування матеріалу

Фактічес-кий залишок на початок звітного періоду, т

Фактичний залишок в днях запасу

Норма в днях запасу

Відхилення від норм





У днями

У натураль-ному висловлю-

панії, т

1

2

3

4

5

6

Сода каустична

42,3

22

22

0

0

Кислота сірчана

156,27

26

20

+6

+30,05

Аміак

54,46

88

80

+7

+4,95

Крезол

64,5

130

130

0

0

МЕК

15,1

16

15

+1

+0,94

толуол

79,45

36

30

+6

+13,24

Вплив зміни поставки матеріалів та складських запасів на початок і кінець звітного періоду на випуск продукції розглянемо на підставі даних про рух матеріальних ресурсів, наведених у таблиці 5.

Таблиця 5-Рух матеріалів в ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» за 2002р. тис. руб.

Показники

план

2002

Абсолютне відхилення

1

2

3

4

1 Випуск продукції

1290338

1360014

+69759

2 Рух матеріалів:

- Залишок на початок періоду

- Надійшло за звітний період

-Витрачено за звітний період

- Залишок на кінець періоду


220648

290180

256030

254798


223264

289904,7

269539

243629,7


+2616,0

-275,3

+13509

-11168,3

За даними, наведеними в таблиці 5, можна визначити вплив факторів організації матеріально-технічного постачання на виконання плану випуску продукції. Розрахунки наведено в таблиці 6.

Таблиця 6 - Розрахунок впливу факторів організації матеріально-технічного постачання на виконання плану випуску продукції ВАТ «Орскнефтеорсінтез» за 2002р. тис. руб.

Фактори

Розрахунок

Результат

Загальна зміна випуску продукції в порівнянні з планом

1360014-1290255

+69759

У тому числі за рахунок:

- Наднормативного залишку на початок періоду

- Недонадходження матеріалів відповідно до плану

зниження залишку матеріалів на кінець звітного періоду


2616: 0,1984 *


275,3:0,1984


11168,3:0,1984


+13185,5


-1387,6


+56291,6

Разом:

Х

+68089,5

* 256030:1290338 = 0,1984 тис. крб.

Обсяг випуску продукції збільшився на 680899,5 тис. руб. в результаті наявності надпланового залишку матеріалів на початок періоду та зниження залишку матеріалів на кінець. Ці розрахунки можна вважати реальними при дотриманні наступних умов: поставки матеріалів здійснюються ритмічно, в повній відповідності з термінами, встановленими в договорі, підприємство має резерв виробничих потужностей і трудових ресурсів для додаткового випуску продукції

2.4 Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

Оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів здійснюється через систему показників та моделювання їх взаємозв'язку.

Методика аналізу ефективності використання окремих видів сировини і матеріалів в різних галузях промисловості обумовлюється специфікою організації і технології виробництва, видами сировини, що використовується, готівкою джерелами інформації тощо

Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів застосовується система узагальнюючих і приватних показників.

До узагальнюючих показників відносяться прибуток на гривню матеріальних витрат, матеріаловіддача, матеріалоємність, коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт матеріальних витрат.

Прибуток на рубль матеріальних витрат є найбільш загальним показником ефективності використання матеріальних ресурсів. Визначається діленням суми отриманого прибутку від основної діяльності на суму матеріальних витрат.

Матеріаловіддача визначається діленням вартості виробленої продукції на суму матеріальних витрат. Цей показник характеризує віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів.

МО = ВП / МОЗ, (4)

де МО - матеріаловіддача;

МОЗ - матеріальні витрати;

ВП - обсяг випуску продукції у вартісних або натуральних показниках.

Матеріаломісткість продукції - відношення суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції - показує, скільки матеріальних витрат необхідно зробити або фактично доводиться на виробництво одиниці продукції. Загальний показник матеріаломісткості був розрахований в главі 2.2.

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат визначається відношенням індексу валового виробництва продукції до індексу матеріальних витрат. Він характеризує у відносному вираженні динаміку матеріаловіддачі і одночасно розкриває чинники її зростання.

Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції обчислюється відношенням суми матеріальних витрат до повної собівартості виробленої продукції. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріалоємності продукції.

У ДМЗ = МОЗ / С, (5)

де У ДМЗ - питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції;

С - собівартість продукції

Коефіцієнт використання матеріальних витрат являє собою відношення фактичної суми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний обсяг випущеної продукції.

К і = МОЗ ф / МОЗ пл, (6)

де К і - коефіцієнт використання матеріальних витрат;

МОЗ ф - сума фактичних матеріальних витрат;

МОЗ пл - сума матеріальних витрат, розрахованих за плановими калькуляціями і фактичного випуску та асортименту продукції.

Він показує, наскільки економно використовуються матеріали в процесі виробництва, чи немає їх перевитрати в порівнянні з встановленими нормами. Якщо коефіцієнт більше 1, то це свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво продукції, і, навпаки, якщо менше 1, то матеріальні ресурси використовувалися більш економно.

Приватні показники матеріаломісткості застосовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (сирьеемкость, паливомісткість, енергоємність і ін), а також для характеристики рівня матеріалоємності окремих виробів.

Питома матеріаломісткість може бути обчислена як у вартісному вираженні (відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни), так і в натуральному або умовно-натуральному вираженні (відношення кількості або маси витрачених матеріальних ресурсів на виробництво окремого виду продукції до кількості випущеної продукції цього виду).

В економічній літературі рекомендується декілька методик аналізу узагальнюючих показників, заснованих на різних типах факторних систем. Найбільш об'єктивну оцінку використання матеріальних ресурсів дає показник матеріаломісткості, так як він визначає суму матеріальних витрат: зростання матеріаломісткості збільшує суму матеріальних витрат, зниження матеріаломісткості - зменшує. Матеріальні витрати при калькулюванні собівартості продукції враховуються як прямим шляхом (у статті «Сировина і матеріали»), так і в комплексних статтях витрат (цехові, загальнозаводські). У зв'язку з цим їх називають прямими і загальними.

У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють із плановим рівнем, вивчають їх динаміку і причини зміни (Рис.1), а також вплив на обсяг виробництва продукції.

Матеріаломісткість, як і матеріаловіддача, в першу чергу залежить від обсягу випуску продукції та суми матеріальних витрат на її виробництво. Обсяг же товарної продукції у вартісному вираженні може змінитися за рахунок кількості виробленої продукції, її структури та рівня відпускних цін. Сума матеріальних витрат також залежить від обсягу виробленої продукції, її структури, витрати матеріалів на одиницю, вартості матеріалів. У результаті загальна матеріаломісткість залежить від обсягу виробленої продукції, її структури, норм витрати матеріалів на одиницю продукції, цін на матеріали та відпускних цін на продукцію.

Дані для факторного аналізу матеріалоємності по прямих витратах наведені в таблиці 7.

Таблиця 7 - Дані для аналізу матеріаломісткості продукції

по прямих витратах ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» за 2009 рік

тис. руб.

Показник

План

2009

Абсолютноеотклоненіе

Випуск продукції в діючих цінах без ПДВ


1290255


1360014


+69759

Прямі матеріальні витрати


555360


590568


+35208

Матеріаломісткість за прямими витратами


0,4304


0,4342


+0,0038

Прямі матеріальні витрати на основі планової калькуляції, виходячи з фактичного обсягу та асортименту продукції




-




585386




-

Відхилення цін на матеріальні ресурси:


-


+4913


-

Відхилення відпускних цін на продукцію


-


+15535


-

Зміна матеріаломісткості відбулося за рахунок наступних чинників:

1) при збільшенні випуску продукції в порівнянних цінах змінилася її структура. Матеріальні витрати на основі планової калькуляції і фактичного обсягу та асортименту склали б 585386 тис. руб. - 555360х (1360014:1290255), а вони фактично склали 590568 тис. руб., Очевидно підвищилася частка більш матеріаломісткою продукції;


















Малюнок 1-Структурно-логічна схема факторного аналізу матеріалоємності

2) оскільки загальне відхилення обсягу випуску продукції (+69759 тис. руб.) Не компенсується на основі планової калькуляції: 585386 - 590568 = -5182 то це відхилення виникає за рахунок або зміни цін на продукцію, або дії обох факторів;

3) результат впливу окремих факторів приведений у таблиці 8.

Таблиця 8 - Структура факторів зміни матеріаломісткості за прямими матеріальними витратами ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» за 2009р.

Фактор

Результат впливу, коп. / руб.

Структура факторів,%

1

2

3

1. Зміна структури продукції

+0,13

+34,21

2. Зміна рівня матеріальних витрат на окремі вироби (питомої матеріалоємності)


+0,02


+5,26

3. зміна цін на матеріальні ресурси


+0,36


+94,74

4. Зміна відпускних цін на продукцію


-0,13


-34,21

Разом

+0,38

100,0

Результати для таблиці 8 отримані шляхом розрахунку факторної моделі методом ланцюгової підстановки. Порядок розрахунку наступний:

Розраховується вплив зміни структури продукції. Матеріаломісткість визначаємо за формулою

МО ф '= МО ф / ВП ф - Δ р пр, (7)

де МО ф '- матеріаломісткість за планом, виходячи з фактичного випуску та асортименту продукції;

Δ р пр - відхилення цін на продукцію.

МО ф '= 585386 / 1360014-15535 = 0,4355 грн. / руб.

Вплив зміни структури продукції на матеріаломісткість за прямими матеріальними витратами:

Δ МО пр. = 0,4355-0,4342 = +0,0013 руб. / руб.

Отриманий результат свідчить, що у випуску продукції збільшилася частка більш матеріаломісткою продукції.

Розраховується зміна рівня матеріальних витрат з

окремим виробам:

Δ МО пр уд. = МО ф''-МО ф '(8)

де МО ф''- матеріаломісткість фактична в цінах, прийнятих у плані:

МО ф''= (МО ф - Δ р м) / (ВП ф - Δ р пр) (9)

Підставивши наші дані у формули, одержимо:

МО ф''= (590568-4913) / (1360014-15535) = 0,4357 грн. / руб.

Δ МО пр уд = 0,4357-0,4355 = +0,0002 руб. / руб., Тобто на підприємстві збільшується рівень матеріальних витрат на окремі види продукції.

Для розрахунку впливу цін на матеріали на показник

матеріаломісткості використовується формула

Δ МО ф.ц.м. = Δ МО пр'''- Δ МО пр''(10)

де Δ МО ф'''- матеріаломісткість фактична в цінах на продукцію, прийнятих у плані:

Δ МО ф'''= МО ф / (ВП ф - Δ р пр) (11)

Підставивши числові значення у формули, одержимо:

Δ МО ф'''= 590568 / (1360014-15535) = 0,4393 грн. / руб.

Δ МО ф.ц.м = 0,4393-0,4357 = 0,0036 грн. / руб.

У результаті зростання цін на матеріальні ресурси матеріаломісткість збільшилась на 0,36 коп. / руб.

Вплив зміни відпускних цін на продукцію на

результативний показник розраховують за формулою:

Δ МО ф.ц.пр. = МО ф - МЕ ф''= 0,432 - 0,4355 = - 0,0013 грн. / руб.

Матеріаломісткість знизилася на 0,13 коп. / руб. за рахунок зростання відпускних цін.

Результати розрахунків, наведені в таблиці 8, показують, що найбільш значущим чинником підвищення матеріаломісткості стало підвищення цін на матеріальні ресурси. Даний фактор зумовив 94,7% загального збільшення матеріаломісткості продукції.

Для того, щоб дізнатися яка стаття матеріальних витрат найбільшою мірою вплинула на це збільшення матеріаломісткості, розглянемо вплив приватних показників матеріаломісткості, які розраховуються за окремими видами матеріальних ресурсів. Такий аналіз дозволяє виявити структуру матеріальних витрат, встановити резерви зниження матеріаломісткості продукції, виявити можливості вдосконалення структури матеріальних витрат шляхом застосування нових прогресивних видів матеріалів, використання замінників і т.д. Необхідні дані для обчислення і аналізу приватних показників матеріаломісткості, які представлені в таблиці 9 (Додаток) є в формі № 5-З (Додаток).

Дані таблиці 9 показують, що підвищення матеріаломісткості в порівнянні з планом на 0,38 коп / руб. відбулося внаслідок збільшення енергоємності на 2,8 коп. / руб. Однак зменшення сирьеемкості, паливомісткість і ємності по іншим матеріальним витратам відповідно на 0,02 коп.; 0,06 коп. і 2,34 коп. / руб. дозволило компенсувати загальне підвищення матеріаломісткості на 2,42 коп. / руб.

Так як регулювання цін на енергоносії не входить до компетенції аналізованого підприємства, то увага може бути спрямоване на посилення контролю за більш раціональним використанням енергоресурсів.

3 Аудит матеріально-виробничих запасів

3.1 Цілі і завдання аудиту матеріально-виробничих запасів

Нормативно-законодавчою базою, що регулює порядок проведення аудиту матеріально-виробничих запасів є Закон про аудиторську діяльність № 119-ФЗ від 07.08.01г.

Метою аудиторської перевірки матеріально-виробничих запасів є формування думки про достовірність показників звітності за статтями матеріальних цінностей "Запаси" та про відповідність застосовуваної в організації методики обліку та оподаткування операцій з матеріально-виробничими запасами чинним в Російській Федерації нормативним документам. Це досягається проведенням перевірок на істотність, а також структур контролю і системи бухгалтерського обліку і оцінкою ризику аудиту, який залежить від характеру запасів підприємства і їх важливості для бухгалтерських звітів. Перевірка запасів розглядається як основна частина аудиту на тих підприємствах, де їх величина істотна.

У процесі перевірки аудитор повинен встановити:

1) реальність наявності та існування матеріально-виробничих запасів;

2) чи всі операції з матеріально-виробничими запасами, які повинні бути відображені на рахунках обліку, дійсно в них представлені;

3) чи є організація власником всіх матеріально-виробничих запасів, тобто чи є на них майнові права, а суми, відображені як заборгованість, - зобов'язаннями;

4) правильність оцінки матеріально-виробничих запасів і пов'язаних з ними зобов'язань;

5) чи правильно обрано і застосовувалися принципи обліку матеріально-виробничих запасів.

Інформаційною базою для перевірки матеріально-виробничих запасів є:

1) Нормативні документи, що стосуються прийому, обліку, зберігання та відпуску матеріальних цінностей;

2) Наказ про облікову політику;

Первинні документи по оформленню операцій з

матеріально-виробничими запасами;

4) Організаційно-правові документи та матеріали.

Бухгалтерська звітність підприємства та бухгалтерські регістри

з обліку матеріально-виробничих запасів.

Керівництво організацій і підприємств найчастіше недооцінює важливість відомостей, закладених в обліковій політиці, хоча вибір того чи іншого облікового принципу зумовлює фінансовий результат. Звідси можливі різного роду маніпуляції і порушення. Найбільш поширеними з них є недотримання або непослідовність застосування вибраних способів обліку.

Первинні документи, якими оформляють операції з матеріально-виробничими запасами, залежать від видів і груп матеріальних цінностей, якими володіє організація. Форми застосовуваних первинних документів повинні містити всі необхідні реквізити. До таких документів відносяться: доручення на отримання матеріальних цінностей, прибуткові ордери, акти про приймання і списання матеріалів, лімітно-забірні карти, вимоги-накладні, товарно-транспортні накладні, товарні та матеріальні звіти, картки складського обліку.

Законодавчі та нормативні документи, що регулюють об'єкт перевірки:

Федеральний закон про бухгалтерський облік № 129-ФЗ від 21.11.96 р.,

Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в РФ № 34н від 29.07.98 р.,

ПБО 5 / 01 «Облік матеріально-виробничих запасів» № 44н від 09.06.01г.,

План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій та інструкція по його застосуванню № 94н від 31.10.00 р.,

ПБО 1 / 98 «Облікова політика організації» № 60-н від 09.12.98г.,

ПБО 4 / 99 «Бухгалтерська звітність організації» № 43-н від 06.07.99г.

До організаційно-правових документів та інших матеріалів відносяться:

Протоколи засідань ради директорів, рішення засновників та інших комісій;

Вивчення цих документів для аудитора особливо важливо, якщо при формуванні або зміну величини статутного капіталу організації в якості вкладів були внесені сировину, матеріали або товари, а так само, якщо дивіденди або доходи виплачувалися матеріальними цінностями;

Звіти аудиторів за минулі роки;

Договори на поставку сировини, матеріалів, товарів і т. д.;

Договори про матеріальну відповідальність.

Досить інформативними можуть виявитися бесіди аудитора з персоналом клієнта про всі зміни в структурі керівництва і в системах бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, зміст і результати яких фіксуються в робочих документах.

Інформація для перевірки операцій з матеріально-виробничими запасами міститься в бухгалтерській звітності підприємства та бухгалтерських регістрах, зокрема, у формі № 1 "Бухгалтерський баланс" - показники про матеріально-виробничих запасах згруповані у другому розділі активу балансу; форма № 5 "Додаток до бухгалтерського балансу "- розділи 3, 9; пояснювальній записці, що додається до балансу.

Бухгалтерські регістри з обліку матеріально-виробничих запасів можуть бути різними. Це залежить від застосовуваних форм і способу ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, а також від видів і груп наявних матеріально-виробничих запасів. Але, в будь-якому випадку, аудитор повинен проаналізувати регістри синтетичного та аналітичного обліку за рахунками 10 «Матеріали», 15 «Заготівля і придбання матеріалів», 16 «Відхилення вартості матеріалів», 41 «Товари», сальдові відомості, книги, картки складського обліку , матеріали інвентаризацій.

3.2 Аудит матеріально-виробничих запасів

Приступаючи до складання плану і програми аудиторської перевірки необхідно розрахувати рівень суттєвості (таблиця 10).

Таблиця 10 - Визначення рівня суттєвості показників

бухгалтерської звітності ВАТ «Орскнефтеоргсінтез»

Найменування базового показника

Значення базового показника бухгалтерської звітності, тис. руб.

Частка,%

Значення, що застосовується для знаходження рівня суттєвості, тис. руб.

1

2

3

4

Валовий прибуток підприємства

444381

5

22219

Валовий обсяг реалізації без ПДВ

1269659

2

25393

Валюта балансу

1653116

2

33062

Власний капітал (підсумок розділу III балансу)

1028332

10

102833

Загальні витрати підприємства

825278

2

16506

Середнє арифметичне показників у стовпці 4 становить:

(22219 +25393 +33062 +102833 +16506) / 5 = 40003 тис. руб.

Найменше значення відрізняється від середнього на:

(40003-16506) / 40003 * 100% = 59%

Найбільше значення відрізняється від середнього на:

(102833-40003) / 40003 * 100% = 157%

Нове середнє арифметичне складе:

(22219 +25393 +33062 +102833) / 4 = 45877 тис. руб., Приблизно 50000 тис. руб.

Різниця між значенням рівня суттєвості до і після округлення становить:

(50000-45877) / 45877 * 100% = 9%, що знаходиться в межах 20%.

Рівень суттєвості становить 50000 тис. руб. Помилка більше 50000 тис. руб. буде істотна, а менше - не суттєва.

Загальний план аудиторської перевірки обліку

матеріально-виробничих запасів:

Проверяемая організація - ВАТ «Орскнефтеоргсінтез»

Період аудиту - з 01.01.01 по 31.12.01

Аудитор - Якутіна І.В.

Запланований рівень суттєвості:

якісно - відповідність нормативним актам

кількісно - 50000 тис. руб.

1. Аудит обліку матеріально-виробничих запасів на складах підприємства;

2. Аудит обліку руху матеріально-виробничих запасів;

3. Аудит обліку використання матеріально-виробничих запасів, списання нестач, втрат і розкрадань;

4. Перевірка ефективності використання

матеріально-виробничих запасів;

Програма аудиту матеріально-виробничих запасів ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» за період з 01.01.2001р. по 31.12.2001г. представлена ​​в Додатку

У програмі представлені аудиторські процедури, які будуть проведені в ході перевірки, а також представлений перелік основних робочих документів відповідно кожній процедурі.

Облік товарно-матеріальних цінностей на підприємстві організовано відповідно до Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально-виробничих запасів» ПБУ 5 / 01, затвердженого наказом МФ РФ № 44н від 09.06.01г.

Згідно з наведеним планом і програмі була проведена вибіркова перевірка операцій з матеріально-виробничими запасами, здійснюваних у 2001р. у ВАТ «Орскнефтеоргсінтез», на підставі первинних облікових документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів. Перевірка здійснювалася в наступній послідовності.

Були вивчені положення облікової політики за напрямками цієї ділянки перевірки. Основні методологічні аспекти обліку матеріально-виробничих запасів згідно з прийнятою на підприємстві облікової політики:

Способи оцінки виробничих запасів;

Способи розрахунку фактичної собівартості;

матеріально-виробничих запасів при їх вибутті;

Облік товарно-матеріальних цінностей, що входять до складу інвентарю та господарського приладдя;

Спосіб оцінки товару.

1. Аудит обліку матеріально-виробничих запасів на складах підприємства.

Було проведено обстеження складського господарства та стану складських приміщень, вивчена організація матеріальної відповідальності та звітності матеріально відповідальних осіб. На підприємстві існує контрольно-ревізійний відділ, одне із завдань якого - забезпечення збереження матеріальних цінностей. Це свідчить про високий ступінь надійності збереження матеріальних цінностей, яка забезпечується за допомогою проведення раптових інвентаризацій на центральних складах підприємства. Товарно-матеріальні цінності зберігаються на спеціально обладнаних складах, відповідальність за збереження яких несе комірник - матеріально-відповідальна особа. У ході обстеження особливу увагу було приділено перевірці організації матеріальної відповідальності працівників, пов'язаних з прийманням, зберіганням та відпуском матеріальних цінностей. Однією з умов забезпечення збереження матеріальних цінностей є наявність у кожної матеріально відповідальної особи посадових інструкцій, в яких визначено обов'язки та права працівників, розпорядок їх роботи, порядок приймання та видачі цінностей, їх документального оформлення, ведення обліку на складах у натуральному вимірі, терміни подання звітів до бухгалтерії і ін

При огляді місць зберігання матеріально-виробничих запасів за наявними у матеріально відповідальних осіб документами було підтверджено і встановлено, що вони своєчасно оформляють приймання та відпуск цінностей і роблять записи в книзі і картках складського обліку. З кожним матеріально-відповідальною особою укладено договір про повну матеріальну відповідальність у повному обсязі. На підприємстві наказом затверджено список матеріально-відповідальних осіб.

Ввезення і вивіз матеріальних цінностей з підприємства здійснюється

на підставі наказу № 278п від 15.01.01г., в якому визначено порядок оформлення документів, переміщення матеріалів і список осіб, які мають право підписувати документи на ввезення і вивіз матеріальних цінностей. В порушення п.2.3. даного наказу мають місце випадки, коли документи на вивезення матеріалів підписують особи, які не затверджені в цьому наказі.

Проведена перевірка правильності оцінки матеріально-виробничих запасів. Відповідно до прийнятої на підприємстві облікової політики виробничі запаси приймаються до обліку в оцінці, в залежності від характеру їх придбання:

1) придбання за плату - до суми фактичних витрат на придбання;

2) виготовлення силами Товариства - у сумі фактичних витрат, пов'язаних з їх виробництвом;

3) безоплатне отримання - ринкова вартість на дату оприбуткування, визначена на підставі даних про ціни на аналогічну продукцію, отриманих у письмовій формі від організацій-виробників; відомостей про рівень цін, наявних в органів державної статистики, торгових інспекцій; відомостей про рівень цін, опублікованих в засобах масової інформації та спеціальної літератури; експертних висновків про вартість окремих видів запасів;

4) придбання в обмін на інше майно, відмінне від коштів - у сумі виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин організація зазвичай визначає вартість аналогічних матеріальних запасів. При неможливості встановлення такої ціни - у сумі вартості обмінюваного майна, встановленою виходячи з ціни, за якою в порівнюваних обставин зазвичай організація визначає виторг у відношенні аналогічного майна;

5) надлишки, виявлені при інвентаризації, оприбутковуються в оцінки за ринковою вартістю на дату інвентаризації.

Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з доставкою матеріально-виробничих запасів (крім товарів), обліковуються на відповідних рахунках і субрахунках обліку матеріально-виробничих запасів без застосування рахунку 16 «Відхилення вартості матеріалів». Зауважень в правильності оцінки матеріально-виробничих запасів виявлено не було.

Сортовий облік матеріалів на складах здійснюється на картках складського обліку матеріалів за типовою формою № М-17. На кожен номенклатурний номер матеріалу відкрита окрема картка. Приймання - здача первинних документів оформляється складанням спеціального реєстру, в якому вказується кількість і номери здаються первинних документів (окремо по приходу і витраті) і у встановлені терміни передаються в бухгалтерію.

Станом на 01.10.2001г. в Товаристві проведена річна інвентаризація товарно-матеріальних цінностей (наказ від 19.09.2001г. № 636п). До складу робочих інвентаризаційних комісій включені матеріально-відповідальні особи, у яких проводиться дана інвентаризація, що неприпустимо. Результати інвентаризації затверджені протоколами засідання центральної інвентаризаційної комісії від 12.11.2001г. і від 20.12.2001р. За підсумками інвентаризації були виявлені:

недостача в сумі 4955,6 тис. руб., яка, в основному, утворилася в результаті несвоєчасного оформлення документів на списання матеріалів;

надлишки матеріалів у натуральному вираженні.

Перевірка правильності оформлення результатів проведеної річної інвентаризації показала, що складені інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей форми № інв-3 оформлені неналежним чином:

1) на 1-му аркуші опису не проставлені номер документа (опису) і дата

його складання;

2) в порушення п.2.8. Методичних вказівок по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань, затверджених наказом МВ РФ № 49 від 13.06.95г. на кожній сторінці опису не вказано прописом число порядкових номерів матеріальних цінностей і загальний підсумок їх кількості в натуральних показниках.

Порівняльні відомості, оформлені за результатами проведеної річної інвентаризації, не відповідають уніфікованою формою № інв-19, затвердженої наказом Мінстату України від 18.08.98г. № 88, а також не містять обов'язкових реквізитів: посада, підпис, розшифровка підпису матеріально-відповідальної особи. Порівняльні відомості не підписані матеріально-відповідальними особами, отже, вони не ознайомлені під розпис з остаточними результатами інвентаризації майна, що може створити певний ризик при передачі матеріалів з ​​нанесення збитку Товариства в правоохоронні органи.

Результати інвентаризації відображені в бухгалтерському обліку в грудні 2001р. Надлишки на суму 278,3 тис. руб. оприбутковано на балансовий рахунок

10 - 6 «Інші допоміжні матеріали». Недостача в сумі 369,4 тис. руб. віднесена на балансовий рахунок 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» до остаточного з'ясування фактичних розмірів шкоди, завданої Товариству.

Особи, винні у несвоєчасному списання товарно-матеріальних цінностей, притягнуті до адміністративної та матеріальної відповідальності (наказ від 26.12.01г. № 798п).

Для контролю за надходженням та оприбуткуванням нафтопродуктів на автозаправних станціях ведеться журнал обліку нафтопродуктів за формою № 24-НП. Сторінки журналу пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою. Кілька листів в журналі не завірено підписом начальника цеху. Графи, передбачені формою даного журналу, заповнюються частково. Рекомендується здійснювати правильне оформлення даного журналу і вчасно підписувати начальником під уникнення розбіжностей і нестач.

2. Аудит бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів.

При перевірці повноти оприбуткування матеріально-виробничих запасів були враховані умови і форми розрахунків з постачальниками, обраний варіант оцінки, порядок відшкодування ПДВ по придбаних цінностях.

Обгрунтованість операцій з надходження й оприбуткування матеріально-виробничих запасів були перевірені на основі договорів з постачальниками і супровідних документів (товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, специфікації, та ін.) Не всі надходження матеріальних цінностей здійснені на підставі договорів, що ставить під загрозу отримання матеріальних цінностей, у разі зриву угоди.

Внутрішніми документами, якими оформляють надійшли цінності, є супровідні документи постачальників зі штампами одержувача вантажу, приймальні акти, прибуткові накладні, рахунки-фактури та інші документи в залежності від прийнятого порядку оформлення приймання вантажу.

Перевіряючи повноту оприбуткування і правильності оцінки купованих матеріальних цінностей, встановлювалося, чи відповідають підсумкові суми, відображені у відомостях обліку матеріальних цінностей, даним інших облікових регістрів. За даними реєстру синтетичного обліку за рахунком 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", а також за прибутковими документами складів визначалося кількість матеріалів, що надійшли і правильність документального оформлення приймання вантажів. Для цього оплачені платіжні документи постачальників зіставлялися з прибутковими ордерами, прийомними актами, а також із записами в картках складського обліку. Розбіжностей виявлено не було.

Під час документальної перевірки операцій з надходження матеріально-виробничих запасів встановлювалося дотримання правил кількісної та якісної приймання, правильність оформлення актів приймання, своєчасність подання до бухгалтерії звітів матеріально відповідальних осіб та реєстрів виправдувальних документів. При перевірці розбіжностей виявлено не було.

Сировина і матеріали, прийняті в переробку як давальницька сировина, зберігаються і обліковуються на підприємстві окремо від власних виробничих запасів. Такі цінності враховані на позабалансовому рахунку 003 "Матеріали, прийняті в переробку".

На підприємстві мають місце придбання товарно-матеріальних цінностей за договорами міни. Зустрічаються випадки, коли матеріальні цінності, отримані за договором міни, на склад не прибуткують, а відразу ж списують на видаток Дт 20 Кт 60 - на суму матеріалів.

У бухгалтерському обліку має бути дана проводка:

Дт 10 Кт 60 - на суму отриманих за договором міни матеріалів.

Дт 20 Кт 10 - на суму матеріалів, переданих у виробництво.

Законодавчі норми, що регулюють товарообмінні операції, закладені у Цивільному кодексі України (ст. 567, 568), ПБО 9 / 99 «Доходи організації», ПБО 10/99 «Витрати організації» та ПБО 5 / 01 «Облік матеріально-виробничих запасів», в якому, зокрема, зазначено, що фактична собівартість матеріально-виробничих запасів, придбаних в обмін на інше майно (крім грошей), визначається виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин організація зазвичай визначає вартість аналогічних цінностей.

У ході перевірки встановлено, що облік товарообмінних операцій на підприємстві ведеться згідно вимог вищевикладених документів.

Була проведена перевірка невідфактурованих поставок. Відповідно до прийнятої на підприємстві облікової політики невідфактуровані поставки, по яких документи з цінами постачальника не надійшли до закінчення звітного місяця, приймаються до обліку за внутрішніми обліковими цінами, обумовленими на підставі наявних цін на аналогічну продукцію. На суму різниці між купівельною вартістю матеріальних цінностей і вартістю фактично надійшли і оприбуткованих матеріальних цінностей робиться додатковий запис або сторнировочная запис. Недоліків не виявлено.

У ході аудиту матеріально-виробничих запасів проведена перевірка порядку відображення в обліку ПДВ по вступникам цінностям. Запропоновані підприємству-покупцю до сплати суми ПДВ, виділені в розрахункових документах постачальників окремим рядком, відображають за дебетом рахунка 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям" і кредитом рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками".

Дебетове сальдо по рахунку 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям" на будь-яку звітну дату характеризує суму ПДВ, що відноситься до придбаних, але ще не оплачених матеріальних цінностей. Цю суму виділяють за відповідною статтею розділу II активу балансу.

Зверталася увага на порядок списання ПДВ залежно від призначення закуповуваних запасів або цілей, в яких вони були використані. Так з матеріалів, закуплених для виробництва, частина була використана не для виробничих цілей. ПДВ, врахований на рахунку 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям" після оплати був пред'явлений до відшкодування з бюджету, тобто був списаний в дебет рахунку 68 «Розрахунки з бюджетом».

В обліку не була відображена відновлювальна проводка з ПДВ у частині, що припадає на матеріали, використані не для виробництва.

В обліку повинна бути дана проводка Дт 19 Кт 68 - відновлено ПДВ, взятий раніше в залік.

ПДВ по придбаних матеріальних цінностей підлягає відшкодуванню з бюджету тільки тоді, коли виконані наступні законодавчі умови:

- ПДВ виділений окремим рядком в розрахункових і первинних
облікових документах,

- Матеріальні цінності фактично оприбутковані;

- Матеріальні цінності придбані для виробничих
потреб.

У всіх випадках ПДВ списують тільки за умови оприбуткування та оплати цінностей постачальнику.

На підприємстві досить поширене порушення, коли організація списує матеріальні цінності на витрати без їх оприбуткування, тобто не дотримуючись вимог повноти відображення операцій з матеріально-виробничими запасами. Наприклад, було встановлено, що організацією було отримано кабель, вартість якого за рахунком постачальника становить 120300 крб., ПДВ -24060 крб. У бухгалтерському обліку підприємства зроблені такі записи:

Дт 20 Кт 60 - 120300 крб. на вартість кабелю;

Дт 19 Кт 60 - 24060 руб. на суму ПДВ;

Дт 68 Кт 19 - 24060 руб. на суму ПДВ.

У даній ситуації сталося спотворенні залишку матеріально-виробничих запасів на рахунку 10 «Матеріали». Крім того, у зв'язку з тим, що не всі матеріальні цінності були своєчасно оприбутковані, податкові органи можуть визнати необгрунтованим пред'явлення ПДВ до заліку.

В обліку повинні були мати місце проведення:

Дт 10 Кт 60 - 120300 крб. на вартість кабелю;

Дт 19 Кт 60 - 24060 руб. - Врахований ПДВ;

Дт 60 Кт 51 - 144360 крб. - Перерахована сума постачальнику.

Дт 68 Кт 19 - 24060 руб. ПДВ пред'явлений до відшкодування.

Дт 20 Кт 10 - на суму списаного у виробництво кабелю.

Однак за певних умов ПДВ, що припадає на що надійшли матеріальні цінності, підлягає включенню до їх фактичну собівартість придбання, зокрема, коли:

- Виробничі запаси використовують для виготовлення продукції, виконання робіт або послуг, не оподатковуваних ПДВ;

- Виробничі запаси купують за готівку в організацій роздрібної торгівлі та населення;

- Набувають багатооборотну тару;

- У рахунку-фактурі і розрахункових документах ПДВ не виділено.

У п.6 ПБО 5 / 01 наведено приблизний склад фактичних витрат на придбання матеріально-виробничих запасів. До них, зокрема, відносяться витрати на заготівлю та доставку матеріально-виробничих запасів, зміст заготівельно-складського апарату організації, оплату відсотків по кредитах постачальників і позикових коштів, якщо вони пов'язані з придбанням запасів і проведено до оприбуткування матеріально-виробничих запасів на складі організації .

У ході перевірки встановлено, що в деяких випадках порушується методологія ведення бухгалтерського обліку в частині кореспонденції рахунків.

Бухгалтерський облік паливно-мастильних матеріалів ведеться в об'ємних одиницях, що є грубим порушенням правил обліку нафтопродуктів і призводить до значного спотворення наявності паливно-мастильних матеріалів на автозаправних станціях.

3. Аудит обліку використання матеріально-виробничих запасів, списання нестач, втрат і розкрадання.

Фінансові показники діяльності організації залежать від обраного методу оцінки запасів. Матеріально-виробничі запаси списуються у виробництво згідно прийнятої облікової політики по середній собівартості. При перевірці виявлено, що даний метод оцінки незмінно застосовувався протягом усього року. Було перевірено кілька первинних документів на оприбуткування, щоб визначити точність оцінки певної партії запасів, тобто перевірити, чи правильно розрахована середня ціна.

На підприємстві не визначено чіткий порядок передачі матеріальних цінностей з цехового складу у виробництво. Списання матеріалів оформляється актами довільної форми, що містять обов'язкові реквізити відповідно до вимог, що пред'являються до первинних облікових документів. Акти на списання матеріалів затверджуються заступником директора комерційного департаменту, в окремих випадках, начальником відділу матеріально-технічного постачання, не уповноваженою на те наказом керівника.

На підприємстві не розроблені норми витрат матеріалів на ремонтно-експлуатаційні потреби та поточний ремонт. Списання матеріалів на дані види робіт проводиться за фактом, без підтвердження даного витрати матеріалів розрахунками. В актах на списання матеріалів за 1-е півріччя періоду, що перевіряється не завжди вказується інвентарний об'єкт, на який проводиться списання.

До складу комісії зі списання матеріалів у цехах включені матеріально-відповідальні особи (комірники), з підзвіту яких списуються матеріальні цінності.

В порушення п.18 Положення з бухгалтерського обліку ПБО 10/99 «Витрати організації», затвердженого наказом МФ РФ № 33н від 06.05.99г. в січні, лютому 2001р. списані матеріали на суму 35,9 тис. руб. і необгрунтовано включені в собівартість, тому що дані матеріали фактично витрачені в жовтні, грудні 2000р. Зазначена сума повинна бути відображена в обліку як збитки минулих років. У результаті відображена недостовірна інформація на бухгалтерських рахунках обліку товарно-матеріальних цінностей.

У лютому 2001р. без оформлення акта виконаних робіт включені в собівартість і списані матеріали на суму 73,5 тис. руб. на ремонт залізничних шляхів. Дефектна відомість, представлена ​​для перевірки для підтвердження виконання робіт та обгрунтованості списання матеріалів фактично є документом ЗАТ «Завод синтетичного спирту», ​​яке є дочірнім суспільством ВАТ «Орскнефтеоргсінтез». Відомість затверджена головним інженером ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» 14.08.2001г.

Відповідно до статті 9 п.п.1, 2 Федерального Закону № 129-ФЗ від 21.11.96г. всі господарські операції, що проводяться організацією, повинні оформлятися виправдувальними документами, які є первинними обліковими документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Первинні документи приймаються до обліку, якщо вони складені за формою, що міститься в альбомах уніфікованих форм первинної облікової документації. В порушення зазначеного порядку, на підприємстві не приймаються до обліку документи не типової форми, що позбавляє їх юридичної сили (накладна на відпуск товарів на сторону, накладна на внутрішнє переміщення).

Станом на 01 січня 2001р. на балансовому рахунку 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» числиться дебіторська заборгованість на суму 329,9 тис. руб., яка утворилася, починаючи з 1995р., і до кінця періоду, що перевіряється склала 699,2 тис. руб. Згідно з довідкою юридичної служби Товариства, відомості за фактами недостач на суму 124,6 тис. руб. в юридичну службу не передавалися і в даний час пропущені всі терміни позовної давності. Не передані в юридичну службу Товариства матеріали за фактом недостачі товарно-матеріальних цінностей за результатами інвентаризації в цеху біохімічної очистки в квітні 2001р. - 1,2 тис. руб. З вище перерахованого видно, що з дебіторської заборгованості в сумі 169,7 тис. руб. термін позовної давності минув.

Відповідно до п.77 Положення ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в РФ, затвердженого наказом МФ РФ від 29.07.98г. № 34н, дебіторська заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, списується по кожному зобов'язанню на підставі даних проведеної інвентаризації, письмового обгрунтування та наказу (розпорядження) керівника організації і належить на фінансові результати, що Товариством не зроблено. В порушення наказу від 19.09.01г. № 636п «Про проведення річної інвентаризації майна і зобов'язань» інвентаризація розрахунків в частині документальної перевірки правильності та обгрунтованості оформленої у бухгалтерському обліку суми дебіторської заборгованості щодо недостач і розкраданням не проведена.

Відпуск палива на автозаправній станції здійснюється через паливно-роздавальні колонки типу Нара-27М1С. Рахункові пристрою колонок опломбовані пломбами Державної нефтеінспекціі Оренбурзької області. Робота операторів автозаправної станції організована в 1-змінному режимі. У своїй роботі оператор керується Інструкцією з охорони праці та договором про повну матеріальну відповідальність, укладеними з адміністрацією Товариства. На підприємстві не розроблена Інструкція з обліку паливно-мастильних матеріалів для оператора автозаправної станції. Змінні звіти операторів автозаправних станцій (форма № 25-НП) не ведуться. Звіти оформляються один раз на місяць і передаються в бухгалтерію. Результати виміру рівня життя та розрахунку обсягу нафтопродукту в кожному резервуарі, показання покажчика сумарного лічильника на початок і кінець зміни і визначаємо фактичну похибку всіх паливно-роздавальних колонок оператори не оформляють документально. Не визначається щоденна температура і щільність нафтопродукту в резервуарах. В кінці місяця на автозаправній станції проводиться інвентаризація, результати якої оформляються актом зняття залишків в ємностях. Розрахунки залишків палива проводиться в об'ємних одиницях без перерахунку у вагові.

При перевірці операцій з реалізації матеріалів, перш за все, перевірялась доцільність таких операцій, правильність оформлення всіх документів - договорів, довіреностей, товарно-транспортних накладних та інших первинних документів (зокрема, виділений чи в них окремим рядком ПДВ).

Операції з реалізації відображені в обліку за кредитом рахунка 10 "Матеріали" і дебетом рахунку 91 «Інші доходи і витрати» і одночасно за дебетом рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і кредитом рахунку 91 «Інші доходи і витрати» на суми, належні до отримання з покупців за реалізовані їм матеріали. Помилок у ході перевірки не виявлено.

Склад постійно діючої комісії на списання товарно-матеріальних цінностей повинен визначатися наказом керівника організації. Такого наказу на підприємстві немає, так як накази Виробничого об'єднання «Оркнефтеоргсінтез» від 18.04.88г. № 121п і від 18.04.94г. № 36, пред'явлені для перевірки такими не є, тобто підприємство працює за не оновленим документів.

Перевірялася правильність відображення в обліку операцій з тарою, зокрема правильність формування і відображення облікової вартості тари, так як на підприємстві кількість тари і її сумарна вартість істотні.

У синтетичному обліку тара відображається за фактичною собівартістю, яка складається з усіх витрат на її придбання (п. 58 Положення ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації).

Тару, призначену для транспортування та пакування продукції, враховують на субрахунку 10-4 "Тара і тарні матеріали".

Аналітичний облік тари ведеться за кожним її найменуванням. При його перевірці звірялися залишки за даними звітів матеріально відповідальних осіб і сальдової відомості. Порушень виявлено не було.

Витрати, які виникають в процесі нормативного товароруху і пов'язані з перевезенням, навантаженням і вивантаженням тари, відображають на рахунках обліку витрат.

Втрати, до яких відносяться брухт, бій і псування тари, зниження її вартості через порушення умов нормального руху товару, є не що інше, як збитки за операціями з тарою, які включаються до складу позареалізаційних витрат.

Доходи від операцій з тарою включаються до складу позареалізаційних доходів.

Згідно ПБУ 9 / 99 і 10/99 в залежності від Ваших дій з тарою (реалізація, списання, безоплатне отримання і т. д.) витрати, втрати і доходи за тарою можуть бути операційними чи позареалізаційними.

Облік втрат і доходів за операціями з тарою ведуть на рахунку 99 "Прибутки і збитки". Витрати і збитки по тарі зменшують базу оподаткування по податку на прибуток, а доходи збільшують цю базу.

4. Перевірка ефективності використання матеріально-виробничих запасів.

У ході перевірки матеріально-виробничих запасів встановлено, що на підприємстві ведеться робота з виявлення неліквідних матеріалів, непридатних для подальшого використання, і незатребуваних ліквідний, невикористовуваних на підприємстві протягом ряду років, і придатних для реалізації, але не ведеться робота з їх реалізації. Станом на 01.01.2001р. неліквіди підприємства становили 6370,9 тис. руб. Більшу частину неліквідів (5663,5 тис. руб.) Складають присадки марок АМГ-3 і К-48МД. Сума матеріалів, що знаходяться без руху і невикористовуваних самим підприємством становить 27585 тис. руб. Пропонується організувати на підприємстві роботу зі списання неліквідів і з реалізації незатребуваних ліквід з метою підвищення ефективності використання матеріально-виробничих запасів, у результаті чого відбудеться вивільнення оборотних коштів, збільшиться оборотність запасів, звільняться складські приміщення, зменшиться податок на майно.

Узагальнюючи результати перевірки, необхідно зазначити, що матеріально-виробничі запаси впливають на характеристики господарської діяльності більше, ніж який-небудь інший вид активів, тому перевірці матеріально-виробничих запасів на підприємстві має бути приділена особлива увага.

За результатами перевірки матеріально-виробничих запасів ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» було складено наступне аудиторський висновок.

Аудиторський висновок щодо фінансової (бухгалтерської) звітності

Адресат х

Аудитор Якутіна Ірина Вікторівна

Назва: х

Місце знаходження: х

Державна реєстрація: х

Ліцензія: х

Є членом х

Аудіруемое особа х

Найменування: Відкрите Акціонерне Товариство «Орскнефтеоргсінтез».

Місце знаходження: 462407, м. Орськ, вул. Гончарова, 1а.

Державна реєстрація: № 395 від 10.12.94г.

Ліцензія:

Мною проведений аудит фінансової (бухгалтерської) звітності в частині матеріально-виробничих запасів ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» за період з 1 січня по 31 грудня 2008р. включно.

Фінансова (бухгалтерська) звітність ВАТ «Оркнефтеоргсінтез» складається з:

Бухгалтерського балансу;

Звіту про прибутки та збитки;

Додатків до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки та збитки;

Пояснювальної записки.

Відповідальність за підготовку та подання цієї фінансової (бухгалтерської) звітності несе виконавчий орган ВАТ «Орскнефтеоргсінтез». Мій обов'язок полягає в тому, щоб висловити думку про достовірність у всіх істотних відносинах даної звітності і відповідності порядку ведення бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів законодавству Російської Федерації на основі проведеного аудиту.

Аудит проведений відповідно до:

Федеральним законом про аудиторську діяльність № 119-ФЗ від 07.08.01г.;

Федеральними правилами (стандартами) аудиторської діяльності «Суттєвість та аудиторський ризик» схвалено Комісією з аудиторської діяльності при Президенті РФ 22.01.98г. Протокол № 2.;

Правилами (стандартами) аудиторської діяльності аудитора;

Аудит планувався і проводився таким чином, щоб отримати розумну впевненість в тому, що фінансова (бухгалтерська) звітність у частині обліку матеріально-виробничих запасів не містить суттєвих викривлень. Аудит проводився на вибірковій основі і включав в себе вивчення на основі тестування доказів, які підтверджують значення і розкриття у фінансовій (бухгалтерської) звітності інформації про фінансово-господарської діяльності, оцінку принципів і методів бухгалтерського обліку, правил підготовки фінансової (бухгалтерської) звітності, визначення головних оціночних значень, отриманих керівництвом аудируемого особи, а також оцінку загального уявлення про фінансову (бухгалтерської) звітності в частині обліку матеріально-виробничих запасів. Я вважаю, що проведений аудит надає достатні підстави для вираження моєї думки про достовірність у всіх істотних відносинах фінансової (бухгалтерської) звітності в частині обліку матеріально-виробничих запасів і відповідності порядку ведення бухгалтерського обліку законодавству Російської Федерації.

На мою думку, фінансова (бухгалтерська) звітність у частині обліку матеріально-виробничих запасів ВАТ «Орскнефтеоргсінтез» відображає достовірно у всіх істотних відносинах фінансове становище на 31 грудня 2009р.

Аудитор - Якутіна І.В.

Таким чином, аудиторська перевірка матеріально-виробничих запасів дозволяє мінімізувати ризик наявності суттєвих помилок у бухгалтерській звітності. Тому, приступаючи до перевірки матеріально-виробничих запасів, потрібно було виявити найбільш часто зустрічаються порушення і з урахуванням цього вибрати необхідні процедури перевірки.

На формування думки стосовно достовірності інформації про матеріально-виробничих запасах вплинули наступні фактори:

Мають місце порушення порядку обліку матеріально-виробничих запасів;

Наказом керівника не визначено склад постійно діючої комісії зі списання матеріальних цінностей;

Не розроблено норми витрати матеріалів на поточний ремонт;

Внаслідок допущених порушень з відображення в обліку господарських операцій Товариством необгрунтовано включені в собівартість 109,4 тис. руб.;

Не проведено інвентаризацію розрахунків в частині заборгованості за нестачами і розкраданням;

Не проводиться робота з врегулювання значаться в обліку нестач;

Облік паливно-мастильних матеріалів на автозаправних станціях організований з порушенням діючих нормативних документів.

Суттєва помилка при обліку матеріально-виробничих запасів призводить до спотвореного відображення в бухгалтерській звітності оборотних коштів, собівартості продажів, валового і чистого прибутку. На даному підприємстві помилки при обліку матеріально-виробничих запасів не суттєві, тому існує мінімальний ризик достовірності показників звітності за статтями матеріальних цінностей «Запаси» та відповідності застосовуваної в організації методики обліку та оподаткування операцій з матеріально-виробничими запасами чинним в Російській Федерації нормативним документам.

Список використаних джерел

Про бухгалтерський облік: Федеральний закон РФ № 129-ФЗ від 21.11.96г. / / Консультант Плюс: Версія Проф

Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в РФ: Затверджено Мінфіном РФ 29.07.98г., № 34н.

Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально-виробничих запасів»: затверджено наказом Мінфіну РФ № 44н.

План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємств та інструкція щодо його застосування. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 31.10.00г. № 94н.

Закон про аудиторську діяльність № 119-ФЗ від 07.08.01г.,

Правило (стандарт) аудиторської діяльності «Суттєвість та аудиторський ризик» схвалено Комісією з аудиторської діяльності при Президенті РФ 22.01.98г. Протокол № 2.;

Наказ МФ РФ про затвердження методичних вказівок з бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів № 119н від 28.12.01г.;

Алборов Р.А. «Аудит в організаціях промисловості, торгівлі і АПК». - М.: Дело и Сервис, 1998. - 464с.;

Андрєєв В.Д. «Практичний аудит» Довідковий посібник. - М.: Економіка, 1994. - 260с.

Баришніков Н.П. «На допомогу бухгалтеру та аудитору» Довідково-методичний посібник. - М.: Інформаційно-видавничий дім «Филинг», 2001.-472с.;

Бороненкова С.А. Управлінський аналіз. - М.: Фінанси і статистика, 2001. - 510 с.

Бочаров В.В. Фінансовий аналіз. - СПб: Питер, 2001. - 240с. - (Серія «Короткий курс»).

Василевич І.П. Аудиторська перевірка матеріально-виробничих запасів / / Бухгалтерський учет.-2000 .- № 20 .- с. 36-46.

Вещунова М.Л., Фоміна Л.Ф. Навчальний посібник з бухгалтерського обліку - М., 2000.

Грибков О. Ю. Постановка бухгалтерського обліку в організаціях. Бухгалтерський облік. Журнал. М:. № 16, 2000.Кірьянова Е.В. «Теорія бухгалтерського обліку» .- Москва 1994р.

Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. - М.: Бухгалтерський облік, 2002. - 528с.

Карпова Т.П. Управлінський облік: Підручник для вузів .- М.: ЮНИТИ, 2001.-350С.

Кожинов В.Я. Бухгалтерський облік. - М.: Іспит 2001.

Козлова Е.П., Парашютін Н.В., Бабченко Т.Н., «Бухгалтерський облік на підприємстві», Міністерство фінансів і статистики 1998р.

Кондраков Н.П. «Бухгалтерський облік» .- М., 2000.

Ларіонов А.Д., Єрофєєва В.А. «Бухгалтерський облік» .- Москва, «Гросбух»; 2000р.

«Бухгалтерський облік» під редакцією Безруких П.С., Москва Бухоблік 1996р.

Шнейдман. Л.З. Рекомендації з переходу на новий план рахунків. - М.: "Бухгалтерський облік", 2000.

«Бухгалтерський облік у виробничих і торговельних підприємствах 2000» М.М. Грабова, В.М. Добровський, м. Київ «АСК» Економіка фінанси право 2000р.

Макальская А.К. «Внутрішній аудит». - М.: Дело и Сервис, 2000. - 80с.;

Полісюк Г.Б. та ін «Аудит підприємства. Організація аудиторських перевірок і комплексний аналіз фінансових результатів діяльності підприємства »Навчальний посібник .- М.: Іспит, 2001. - 352с.;

Селезньова М.М., Іонова А.Ф. Фінансовий аналіз: Учеб.пособие. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2002. - 479с.

Скобарь В.В. «Аудит: методологія і організація». - М.: Дело и Сервис, 1998. - 576с.

Шеремет А.Д., Суйц В.П. «Аудит». - М.: Инфра-М, 1995. - 240с.;

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Диплом
312.3кб. | скачати

Схожі роботи:
Бухгалтерський облік і аудит виробничих запасів підприємства
Бухгалтерський облік матеріально виробничих запасів
Бухгалтерський облік матеріально-виробничих запасів
Бухгалтерський облік і аналіз матеріально-виробничих запасів
Аналіз облік і аудит виробничих запасів
Облік і аудит матеріально-виробничих запасів
Облік аналіз і аудит виробничих запасів на прикладі транспортно
Облік виробничих запасів на ВАТ Криворіжхліб
Облік аналіз і аудит виробничих запасів на прикладі транспортного підприємства
© Усі права захищені
написати до нас