Ім'я файлу: Вступ.docx
Розширення: docx
Розмір: 57кб.
Дата: 30.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
olimpiada-10-klas (1).docx
Тема 5.docx
Гендерна соціалізація дітей дошкільного віку. Никифорова.docx
Enzimologiya (1).doc
10 клас.docx
Л3_Максвелл.ppt
1.docx
2.docx
3.docx
5.docx
6.docx
7.docx
8.docx
Титулка. зміст.docx
15.doc
Макаренков Дмитро.docx
Приклад РЗ СТВСЛГВ 2022 (2).docx
32510-2021_kursova_r_1664639808.docx
Бікбасаров Микола ГРС-21 - Підготувати доповіді та презентації з
Задачі_на_майновий_податок_на_нерухомість.docx





























































ЗМІСТ


ВСТУП……………………………...……………………………………….3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФАХОВОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГIЇ…………...………………………...…………...5

1.1 Поняття та структура фахової військової термінологiї…….………..5

1.2 Етапи становлення української військової термінології…………….8

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1…………………………………………….10

РОЗДІЛ 2 СПЕЦИФІКА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГIЇ……………...12

2.1 Особливості військової термінологiї………………………………...12

2.2 Проблематика військової термінологiї………………………………15

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2………………………………………….…21

ВИСНОВКИ………………………………………………………………22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...26

ВСТУП

Актуальність теми. Головним способом вираження спеціальних знань мовним шляхом є застосування фахової термінології, яка створена спеціально для того, щоб перетворитися у засоби спілкування під час професійної діяльності за допомогою оптимізації розвитку людського пізнання. Військова термінологія характеризується швидкістю та без переривністю збільшення термінологічний лексики, поповнення новими мовними одиницями.

Тому, важливим залишається питання: вивчення, систематизація та використання нових військових термінів у професійному мовленні, які з’явилися у період АТО, а також під час переходу Збройних Сил України на Стандарти НАТО.

Стан наукової розробки с фахової військової термінології характеризується тим, що в основному дослідження проводились у сфері загальнотеоретичних проблем такої термінології.

Враховуючи те, що Україна з моменту проголошення її незалежності позиціонується як держава, у якій Збройні Сили України стали провідним осередком підтримання миру та територіальної цілісності країни, видається актуальним дослідити всі його елементи, приділивши увагу тим, які до сьогодні залишалися поза межами поглибленого інтересу науковців.

Отже, виникає стійка необхідність у проведенні детального аналізу фахової військової термінології, її змісту та видів, оскільки існуюча термінологія недостатньо врегульовує всі питання, що виникають у даній галузі.

Метою роботи є дослідження та аналіз фахової військової термінології в цілому, а також формуванні найбільш повного та об’єктивного уявлення про фахову військову термінологію у системі професійної мовної культури військовослужбовця.

Згідно поставленої мети виникає необхідність у розв’язанні наступних завдань:

1) з’ясувати сутність поняття та структура фахової військової термінологiї;

2) охарактеризувати періодизацію становлення української військової термінології;

4) визначити мету (призначення) військової термінологiї;

5) обгрунтувати її особливості;

6) дослідити її проблематику;

7) запропонувати на підставі отриманих нових знань щодо об’єкта дослідження способи вирішення теоретичних проблем та сформулювати пропозиції щодо удосконалення фахової військової термінологiї.

Об’єкт дослідження – військова термінологія, що виникає унаслідок професійної діяльності військовослужбовців.

Предмет дослідження – з’ясування значення фахової військової термінологiї та її особливостей.

Методи дослідження. У процесі дослідження було використано наукові методи різних рівнів: діалектичний, структурно – функціональний, аналізу та синтезу, історичний, порівняльно – правовий, формально – догматичний, герменевтичний та інші.

Теоретичним підґрунтям роботи стали положення наукових праць українських і зарубіжних учених: Л. Л. Нелюбіна, В. Н. Шевчука, І. М. Матюшина, Є. А. Еліної та ін.

Хоча станом на сьогоднішній день написано багато наукових праць у галузі філології, однак вони охоплюють лише окремі питання, тож у сучасній науковій літературі відсутнє фундаментальне наукове дослідження, яке б детально висвітлювало особливості фахової військової термінологiї. Саме це й стало підставою для написання даної роботи.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що запропоновані шляхи вдосконалення військової термінологiї можуть бути використані: у професійній діяльності – для вдосконалення фахової військової термінологiї; в освітній діяльності – при викладанні курсу «Філологія».

Апробація роботи.

Публікації.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів (4 підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить сторінки, список використаних джерел складається з 30 найменувань.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФАХОВОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГIЇ

1.1 Поняття та структура фахової військової термінологiї

Військовою лексикою визначається складна складний комплекс, який містить у собі різноманітні поняття, які взаємопов'язані із побутом військових та реалізації їх безпосередні завдань на службі одночасно.

Англомовна військова лексика розвинута зі сторони військового перекладу, який поділяє її на такі складові як:

- військова термінологія – терміни, які пов'язані із військовою справою, збройною боротьбою, збройними силами [1, с. 13];

- військово-технічні термінологія – терміни, які пов'язані із тактикою ведення військової справи, збройним опором, збройними силами;

- емоційно-забарвлена військова лексика – слова і сполучення, які найчастіше вживаються у розмовній військовій мові та виступають синонімами певних фахових військових термінів [2, с. 13].

Одним з основних способів мовного вираження спеціальних знань є терміни, які створюються для того, щоб стати засобами спілкування у процесі професійно- наукової діяльності та оптимізувати розвиток людського пізнання [3, с. 62].

Існує декілька понять щодо військового терміну, одні науковці вважають його лексичною одиницею, за допомогою якої відбувається виконання номінацій не функції чітко визначеного референта військової справи у галузі військовою комунікації на офіційному рівні [4, с. 8].

Інші вважають, що на підставі проведеного лексичного складу мовлення військовослужбовців слід розмежовувати загальновживаної лексики, яка використовується щодня та спеціально, яка складається з військової термінологію, військових команд, ритуалів, оскільки містить в собі власні, більш вузькі військові терміни, військові одиниці, терміну сполучення, загальновживані терміни, а також організми [5, с. 15].
Військова термінологія - складова частина військової лексики, яка виступає фундаментом сукупних військових дій та взаєморозуміння, а її систематизація надає можливість здійснювати і використовувати спільні операції, які мають чітке формулювання команд.

Ознаки фахової військової термінологіі:

1) багаторівневий ступінь організації, який проводить опис різноманітних аспектів;

2) терміни використовуються іншими терміносистемами – науковими та технічними галузями;

3) переважна більшість термінів регламентовані;

4) відсутність емоційно-експресивних відтінків [6, с. 95].

Військова термінологія розглядається з позиції перекладу, оскільки значна більшість військових текстів має занадто насичені військові терміни, які відносяться до військової підмови.

Однак, існує й інша думка, на підставі якої відбувається ототожнення терміну разом із поняттям, а терміни трактуються як повністю нейтральні знаки, при цьому провідним залишається можливість логічного, якісного ставлення, відносини, процеси у певній спеціальній галузі виробництва, науки, техніки, військової справи, суспільного життя.

На підставі вищевикладеного, будь-яка лексична одиниця, що складає систему термінів має втратити своє попередні емоційне забарвлення під час того як відбувається зміна значення і означає сна має стати нейтрально стилістичною.

Отже, під терміном автор розуміє слово чи словосполучення, віднесене до певного поняття в системі уявлень про певну галузь науки і техніки [7, с. 11], таким чином військову термінологію слід характеризувати як стійку одиницю синтетичної чи аналітичної номінації, що є об'єднуючим елементом певного поняття у комплексі понять за певним фахом та є обмеженою спеціальною галуззю застосування у значенні, а також який чітко встановлений для його визначення [7, с. 8–9].

Військова термінологія англійської мови, постійно збільшується за допомогою нових термінів – афіксального термінотворення, так як нові військові терміни утворюються за типовими для англійської мови словотворчими моделями. Однак тут використовують певний набір словотворчих афіксів із загального арсеналу словотворчих засобів англійської мови – 69 афіксів і напівафіксів, у тому числі 30 префіксальних морфем, які разом складають лише 45 % від усього афіксального інвентарю сучасної англійської мови.

Специфіка термінотворення в термінології військової справи полягає у в перевазі іменників, тому що основна функція військового терміна – номінативно-дефінітивна, тобто називання та визначення спеціального поняття, що регламентується у визначених межах дефініцією. Похідні військові терміни створюють широку базу похідних. Як похідні основи можуть бути використані термінологічні словосполучення, наприклад one-striper, що складає одну із специфічних рис військового термінотворення. Специфіка цього дериваційного процесу в тому, що афікс приєднується до одиниць, структурно більш складних, ніж слово. Складність полягає лише у визначенні статусу подібних утворень. Беручи до уваги їхню цілісність семантичну, синтаксичну і морфологічну [8, с. 9–12].

Тим не менш сучасна англійська військова термінологія є нестабільною, оскільки зазнає безперервних змін у зв'язку із зникненням у вживанні певних слів, заміни їх значень, повторення новими термінами.

На підставі вище зазначеного, військова термінологія трактують з позиції дериватологія та перекладу, оскільки визначальною характеристикою текстів військового спрямування їх насичення фаховими військовими термінами, які належить до військової підмови.
1.2 Етапи становлення української військової термінології

Під час загострення ситуації на сході України та виникнення воєнної ситуації з’являється популяризація української військової термінології, виникнення якої характеризує становлення держави, таким чином відбувається генезис військової термінології, який налічує 7 етапів, під час яких відбувається формування військової терміносистеми.

Перший етап (XI ст.) — характеризується у писемних пам’ятках були згадування праслов’янських понять: «кожухь», «броня», «панцирь» тощо.

На другому етапі (XVII ст. ) – козацька доба, під час якої у козаків був певний словниковий запас, який охоплював використання не тільки власних лексичних одиниць, а й одночасно іншомовних запозичень, серед яких поширеними були наступні іменники: «отаман», «кунтуш», «обшлаг», «шабля», «булава».

На третьому етапі (XVIII – XIX ст.) відбувається запозичення військової термінології з Європи та її впровадження в українську, а саме були запозичені слова з російської, французької, німецької мов [8, с. 129].

Четвертий етап розпочався у другій половині XIX століття, плацдармом для розвитку військової термінології була Галичина, суттєву роль відіграло Наукове товариство імені Тараса Шевченка, під час чого відбулося суттєве значне збагачення лексикону, на підставі утворення військових організацій «Січ», «Сокіл», УСС, УГА, відбувається активне користування та вживання таких лексем у суспільстві: «однострій», «вишкіл», «намет», «набій», «наплічник» тощо.

Еволюція військової терміносистеми східної України відбулася після закінчення Лютневої революції, що відображено рівнем її розвитку у «Правильник піхотинців» (1914 р.), що стала першим кодифікованим джерелом української військової термінології.

П’ятий етап зазнав розвитку за допомогою спорадичності, оскільки формування терміносистеми здійснювалося на підставі як мовних так і політичних ситуацій 1920–1930-х, тим не менш відбулася її повна систематизація.

Шостий етап – 1939–1990 рр., військова термінологія поступово зменшує обсяг збагачення, створюються такі терміни, які найбільш схожі на російські, це характеризується тим, що під час радянського союзу відбувалися політика витіснення української мови.

Сьомий етап почався з 1991-го року, почали виходити друковані: «Словник військових термінів» Б. Канцелярука та «Російсько- український словник для військовиків» А. Бурячка, М. Демського, Б. Якимовича, що й поклало початок термінологічному формуванні.

Військова термінологія у наведених джерелах іноді відрізняється від сучасних тлумачень, найчастіше це стосується іншомовних слів, однак певні словосполучення втілюють розвиток терміну творчих процесів, враховуючи їх лексичні та семантичні особливості, які саме і характеризується їх активним вживанням у сучасній військовій термінології [9, с. 130].

Отже, розвиток української військової термінології залежав від політичної ситуації країни, тому відбувався нерівномірно. У зв’язку з євроінтеграційними процесами можемо зробити висновок: військова терміносистема України потребує перегляду та модернішої систематизації.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Англомовна військова лексика розвинута зі сторони військового перекладу, який поділяє її на такі складові як:

- військова термінологія – терміни, які пов'язані із військовою справою, збройною боротьбою, збройними силами;

- військово-технічні термінологія – терміни, які пов'язані із тактикою ведення військової справи, збройним опором, збройними силами;

- емоційно-забарвлена військова лексика – слова і сполучення, які найчастіше вживаються у розмовній військовій мові та виступають синонімами певних фахових військових термінів.

Одним з основних способів мовного вираження спеціальних знань є терміни, які створюються для того, щоб стати засобами спілкування у процесі професійно- наукової діяльності та оптимізувати розвиток людського пізнання.

Військова термінологія - складова частина військової лексики, яка виступає фундаментом сукупних військових дій та взаєморозуміння, а її систематизація надає можливість здійснювати і використовувати спільні операції, які мають чітке формулювання команд.

Ознаки фахової військової термінологіі:

1) багаторівневий ступінь організації, який проводить опис різноманітних аспектів;

2) терміни використовуються іншими терміносистемами – науковими та технічними галузями;

3) переважна більшість термінів регламентовані;

4) відсутність емоційно-експресивних відтінків.

Генезис військової термінології, який налічує 7 етапів, під час яких відбувається формування військової терміносистеми:

Перший етап (XI ст.) —згадування праслов’янських понять.

Другий етап (XVII ст. ) – запозичення іншомовних слів.

Третій етап (XVIII – XIX ст.) – запозичення військової термінології з Європи та її впровадження в українську.

Четвертий етап (друга половина XIX ст.) – значне збагачення лексикону.

П’ятий етап (1920–1930 рр.) – повна систематизація.

Шостий етап (1939–1990 рр.) – військова термінологія поступово зменшує обсяг збагачення, створюються такі терміни, які найбільш схожі на російські.

Сьомий етап почався з 1991-го року - виходять друковані джерела, що й поклало початок термінологічному формуванні.

Отже, розвиток української військової термінології залежав від політичної ситуації країни, тому відбувався нерівномірно. У зв’язку з євроінтеграційними процесами можемо зробити висновок: військова терміносистема України потребує перегляду та модернішої систематизації.
РОЗДІЛ 2 СПЕЦИФІКА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГIЇ

2.1 Особливості військової термінологiї

Вивченням військової лексики цікавилося чимало науковців і, особливо, у період становлення Незалежності України, коли Збройні Сили України стали головним осередком забезпечення миру та територіальної цілісності нашої держави.

Військова термінологія поповнює словниковий склад державної мови поступово, і тим самим відображає лінгвокультурну ситуацію, яка є характерною для певної епохи. Основними характеристиками військової термінології є компетентність и корпоративність.

Військова термінологія поповнюється не лише у період воєн та конфліктів, але й також у періоди воєнних реформ и перетворювань. Секретність, закритість армії обумовлюють її корпоративність та створюють передумови для створення та розвитку власної військової мови [10].

Військовий вокабуляр складається з ядра – термінологічної лексики, і периферії – нетермінологічної, субстандартної лексики.

Найбільш характерною рисою військових документів є різні скорочення, що носять характер умовного коду. Звичні слова отримують особливе письмове позначення у стилі військових документів [11].

Військові документи рясніють спеціальною термінологією, що відноситься як безпосередньо до військової справи, так і до різних областей техніки, яка використовується в армії. Ніякі норми живої розмовної мови і, зокрема, професіоналізми, які часто виступають під терміном «військовий сленг» і які дуже широко використовуються в живому спілкуванні солдатів між собою, не вживаються в офіційних документах.

Дуже важливою загальною властивістю для будь-якої термінології, в тому числі і для військової, є її системна обумовленість, тобто, певна залежність термінів один від одного. Відмінною особливістю військових термінів є їх стилістична нейтральність, так як єдиним призначенням терміну є назва відповідного поняття або об'єкта реальної дійсності на відміну, наприклад, від жаргонних слів, для яких завжди характерне певне емоційно-експресивне забарвлення.

Спільними властивостями всіх термінів в будь-якому вигляді військової термінології є такі [12]:

 однозначна співвіднесеність терміна в межах однієї галузі військової справи; номинативність терміну, тобто, його незалежність від контексту;

 стилістична нейтральність терміна;

 системність терміна, тобто, належність його до групи понять, що описують певний вид військової діяльності або певний військовий об'єкт.

Військова термінологія відрізняється від нейтральної лексики функціонально (спеціалізація в області військової справи) і семантично (чіткість семантичних меж, стилістична нейтральність, відсутність емоційного забарвлення, а також прагнення до однозначності).

На відміну від звичайного слова, військовий термін може бути поєднаний тільки з одним об'єктом реальної дійсності, представленим або одним поняттям, або одним денотатом, або будь-яким числом однакових об'єктів. Ця однозначна співвіднесеність проявляється лише в рамках однієї галузі військової справи. Багатозначність військового терміна може мати місце тільки при його вживанні в різних областях військової справи або в різних контекстах: донесення, повідомлення, рапорт, одиниця штатна; підрозділ, частина, підрозділ, група, мета, об'єкт.

Однозначність терміна в такому розумінні не слід плутати з варіантами перекладу терміну на іншу мову, так як еквівалент мови перекладу того чи іншого терміна не є його значенням, а лише одним з можливих варіантів еквівалентної відповідності.

У військових термінів, як правило, немає синонімів, або вони різняться за своїм вживанням. Системна обумовленість військових термінів являє собою певну залежність термінів один від одного (вираз родових і видових понять, відома ієрархія). Ця властивість військових термінів простежується у військових званнях. Оскільки у військовій сфері зайняті великі маси людей з різними рівнями знань і підготовки, то військові терміни повинні відповідати ще одній вимозі - бути ясними, простими, доступними для розуміння. Саме в силу цього багато військові терміни створені на базі загальновживаної лексики.

Цією властивістю в першу чергу наділені терміни масової комунікації (команди, термінологія наказів, донесень, розпоряджень). Ці терміни повинні бути короткими, забезпечувати лаконічність викладу.

Нові військові терміни утворюються з використанням звичних способів словотвору, характерних для сучасної англійської мови. Чітке уявлення про способи словотворення дозволяє більш глибоко зрозуміти процеси розвитку військової термінології і значень нових термінів, ще не відображені у словниках.

Як правило, розрізняють морфологічний словотвір (при якому нові слова даються шляхом поєднання морфем) і лексико-семантичний словотвір (при якому нові слова виникають в результаті перенесення найменування або зміни значення без зміни набору звуків). Військова лексика поповнюється також за рахунок різного роду запозичень.

Військові терміни англійської мови утворюються різних шляхом, зокрема морфологічним (наприклад, embus, emplane), морфолого-синтаксичним (наприклад, infantry-heavy, trigger-happy, mortar – to mortar, blockade – to blockade), синтаксичним (наприклад, friendly fire, battlefielair interdiction, several large guns used together).

Велика кількість одиниць аналізованої термінології є метафоричними, утвореними семантичним шляхом.

Вказаний спосіб термінотворення називають також семантичною деривацією, що є процесом «утворення похідних номінативних одиниць від вихідних без зміни форми знака» [13, с. 32] «використання знака однієї предметної сфери на позначення іншої зі зміною (спеціалізацією) його значення» [14, c. 310]. Такі одиниці отримали назви – семантичні деривати [15, c. 72; 16, c. 56]. Ними є не тільки метафоричні, але й метонімічні терміни, терміни-антономазії тощо.

Метафора — це креативний засіб збагачення мови, який має прояв у семіотичній закономірності, мовній економії, а також у застосуванні знаків певної концептуальної галузі для визначення іншої галузі [17, c. 388].

Роль метафори в термінотворенні важко переоцінити. Більшість метафоричних термінів утворюються від одиниць загальновживаної мови, до якої вони належать. Метафора асоціативна, креативна та творча за своєю сутністю, надає можливість людині визначити сутність змісту нових (спеціальних) понять або уточнити значення вже наявних шляхом їх порівняння з тими, що існують, встановлення їх подібності за певними ознаками [18, c. 116].

Таким чином, військовий термін є одиницею номінації професійного поняття відповідної галузі. Творення англомовних військових термінів здійснюється морфологічним, морфолого-синтаксичним, синтаксичним, семантичним способом. Поширеними є метафоричні військові терміни, творення яких відбувається шляхом семантичної деривації.

За сферою походження ці одиниці є антропоморфними, природоморфними, соціоморфними, артефактними, міфологічними та релігійними метафорами, а також метафорамиколоронімами [19, c. 178]. Метафоричні одиниці аналізованої термінології утворюються на основі зовнішньої схожості референтів, схожості функцій або дій, що виконуються ними. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в аналізі метонімічних термінів англійської мови військової сфери.
2.2 Проблематика військової термінологiї

Системність військової термінології є передусім наслідком логіко-поняттєвих класифікацій з особливою роллю в них родо-видових відношень, відповідно до яких відбувається ієрархізація основних понять чи концептів-термінів. Оскільки термін реалізується найчастіше мовними засобами (виняток становлять позначення незначної частини термінів в математиці, фізиці, хімії, як окремо, так і в складі формул, або ж візуальні представлення в схемах, малюнках тощо в інших галузях), то системність термінологічних систем має додаткову мовну характеристику, оскільки терміни співвідносяться (асоціюються) з такими суто лінгвістичними категоріями, як частиномовна належність чи словотвір [20, c. 156]. Термін може бути іменником, прикметником, дієсловом, зрідка прислівником (особливо у військово-політичній, юридичній та економічній термінології). В мовно оформленому терміні можна знайти риси, які поєднують його на парадигматичному рівні з іншими термінологічними одиницями через використання таких способів словотвору, як, наприклад, морфологічного чи синтаксичного.

У тих випадках, коли слід підкреслити системний характер термінології, нерідко вживається назва «терміносистема» або «термінологічна система», яка прозоро номінує цю особливість термінології. Втім, як можна бачити з реального використання цих термінів у багатьох наукових текстах, «термінологія», особливо, коли цей термін доповнюється означенням, що називає досліджувану галузь (напр., «юридична термінологія», «технічна термінологія», » військова термінологія» і под.) та «термінологічна система» і «терміносистема» виступають як взаємозамінні назви.

Визначальною рисою спеціальних термінологій, і військової в тому числі, є їх відкритий характер, що означає, що в цих системах відбувається постійний рух завдяки входженню нових термінів і занепаду інших у зв’язку з втратою актуальності певних понять. Це є передумовою постійної роботи над термінологіями, особливо при їх унормуванні та кодифікації [21, c. 177]. Варто зауважити також, що системність певних ділянок позначуваної галузі може мати неоднорідний характер. Якщо взяти для прикладу військову термінологію, то стає очевидним, що така жваво обговорювана група, як назви одягу, відрізняється від номінацій посад. У першій зникнення однієї з якихось номінацій аж ніяк не впливає на зміст інших назв. Відмінна картина вимальовується, коли в термінологічній групі окремі номінації пов’язані між собою, як, наприклад, в назвах посад, коли значення терміна майор є співвідносним з двома іншими назвами цієї групи — капітан та підполковник [22, c. 359]. Вилучення слова майор привело б до зміни змісту капітан та підполковник. Відповідним чином, додавання нового терміна до такої групи також мало б результатом переформулювання концептуального (смислового) обсягу інших компонентів групи. Часом відзначають таку характеристику терміносистеми, як її здатність обслуговувати наукову теорію або наукову концепцію.

В Україні велику роботу щодо створення словників військової термінології здійснює, наприклад, Військовий інститут Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (Військовий інститут). В цьому контексті варто зазначити деякі лексикографічні розвідки, які наочно демонструють обсяг та діапазон військової терміносистеми, наприклад:

1. Англійсько-українсько-французький словник зовнішніх зв’язків, стратегії та безпеки. Словник визначає та представляє основні поняття таких галузей: оборона, політика, міжнародне право, право війни, національна військова структура, військова стратегія, концепція оборони та технологічної політики, гуманітарна діяльність та операції з підтримки миру (Безасьє, Науменко, 2006).

2. Нанотехнології. Українсько-англійський словник-довідник концептуальних понять. У словнику подані основні поняття та визначення, прийняті в сфері нанотехнологій — сучасній міждисциплінарній сфері науково-технічної діяльності [23, c. 14].

3. Українсько-французько-англійський міжвидовий словник з тактики та логістики. Словник містить технічні, тактичні та логістичні терміни зі сфер командування, планування, проведення операцій й спільних навчань, операцій з підтримки миру, врегулювання криз, тактичного та тилового забезпечення тощо [24, c. 171].

4. Французько-український, українсько-французький словник основних термінів ВПС країн НАТО. Французько-український, українсько-французький словник основних термінів військово-повітряних сил [25, c. 32].

Зауважимо, що всі ці словники є перекладними, двомовними або багатомовними.

До перекладних належить також «Російсько-український та українсько-російський словник військової справи» Л. В. Туровської (2018), створений за тісної співпраці з фахівцями у військовій галузі. Ця лексикографічна праця охоплює понад 50 тис. гасел і ставить за мету максимально представити терміни, пов’язані з військовою діяльністю. Тому подаються не лише сучасні терміни, а частково й такі, які на даному етапі вважаються застарілими, що трактуються автором як історизми. Розроблена система ремарок дозволяє легко визначити, якої саме ділянки військової справи стосується термін, чи є він загальновійськовим чи спеціальним, властивим для окремого роду військ. Загалом ця лексикографічна праця виконує свою роль перекладного словника, часом у ній можна знайти посилання на синонімічні терміни, а також короткі зауваження про семантичний обсяг поняття. Реєстр словника перевищує реєстр згадуваного раніше словника А. Бурячка [26, c. 73].

Військова терміносистема є, вочевидь, великою за обсягом і багатоаспектною за змістом. Її можна вивчати в контексті різноманітних галузей, з огляду на різне смислове та функціональне навантаження Така різноаспектність ВТ відбиває зміни, які сталися в методах ведення війни внаслідок технічного поступу. На зміну холодній зброї (стрілам, мечам тощо), прийшла спочатку вогнепальна зброя, а в теперішній час використовуються новітні електронні технології. Недарма в назві словника військової термінології Dictionary of Military and Associated Terms, яким опікується міністерство оборони США, поряд із словом «військовий» (military) вживається слово «пов’язаний» (associated) (DoD, 2018), тому що в наш час до військової діяльності, а відповідно і термінології, мають дотичність такі технічні сфери, як радіоелектроніка, кібернетика, автоматизовані системи зв’язку, робототехніка та ряд інших, а також економіка, право, медицина, психологія тощо [27, c. 145].

Як відомо, залежно від спеціалізації значення, терміни, зазвичай, діляться на загальнонаукові терміни, сферою вживання яких є майже всі галузеві термінології; наприклад: напруга, потенціал, військ. оборона, десант, рейд тощо; міжгалузеві терміни, тобто терміни, які зустрічаються або в споріднених, або у віддалених галузях, наприклад: військ. військовий призов більшість військових звань, різні види радіолокаційних станцій тощо.

Вивчення особливостей функціонування військової терміносистеми передбачає багато напрямків. Військову термінологію можна вивчати в синхронному та в діахронному вимірах, у контексті лексикології, лінгвокраїнознавства, соціології.

Нині проводиться велика робота з українізації статутів. Наприклад, у 2018 році було внесено зміни до статті 84 військового статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, які замінили радянське привітання «Здрастуйте, товариші», «Бажаємо (бажаю) здоров’я» на «Слава Україні!», «Героям слава!», яке прозвучало в День незалежності України 24 серпня 2018 р.

Українська військова термінологія вивчалася головним чином через аналіз різних семантичних та тематичних груп. Поділ на групи може відбуватися за різними критеріями. Серед них вирізняються терміногрупи, що означають зброю, одяг, назви операцій, команди тощо [28, c. 199].

Цікавим є вивчення військової терміносистеми в лінгвокраїнознавчому аспекті. Захоплюючою темою, наприклад, є назви військових операцій:

Операція «Оверлорд» (англ. Operation Overlord) — стратегічна операція військ Антигітлерівської коаліції з метою вторгнення на окуповану німецькими військами територію північно-західної Франції під час Другої світової війни 6 червня 1944 року, у «День Д», операція, якою відкрився Другий фронт. Головну роль у проведенні операції відіграли війська Сполучених Штатів, Великої Британії та Канади. Після висадки військові контингенти зі складу Вільної Франції та Війська Польського брали участь у бойових діях, разом з невеликими підрозділами Чехословаччини, Королівств Греції, Бельгії, Нідерландів та Норвегії;

Операція «Гуркіт грому» (англ. Rolling Thunder) — кодова назва компанії бомбардирувань Демократичної Республіки В’єтнам авіацією США під час війни у В’єтнамі (2 березня 1967 р. — 1968 р.) під час президентства Ліндона Джонсона, яка спричинила великі руйнування і була найтривалішою бомбардувальною компанією після закінчення Другої світової війни.

Операція «Червоний світанок» (англ. Operation Red Dawn) — спеціальна операція американських сил спеціальних операцій за допомогою регулярних формувань американської армії, що проводилася 13 грудня 2003 року, з пошуку та захоплення збіглого іракського президента Саддама Хусейна в місті Ед-Даур, неподалік від Тікріту, міста, звідкіля С. Хусейн був родом [29, c. 354].

Підводячи підсумки, можна зазначити, що вивчення української військової термінології потребуватиме опрацювання цілого комплексу питань, серед яких перспективними видаються такі, як: 1) Функціонування стандартизованої загальновійськової УВТ на сучасному етапі; 2) Функціонування ВТ в окремих підмовах, що обслуговують різні роди військ; 3) Військовий сленг — його джерела. Використання поза межами професійної сфери; 4) Формування бази сучасного використання та розвитку ВТ, яка не обмежуються статутами, а й включає поточні публікації з військової тематики; 5) Розробка принципів стандартизації, унормування ВТ (вирішення дилеми орієнтації на міжнародні стандарти чи на власну лексичну базу, історичні аргументи); 6) Створення онлайнового тлумачного словника на зразок DoD з постійним осучасненням їх реєстру; 7) Дослідження історичного плану, які не обмежуються вивченням окремих вузьких тематичних груп (напр., назви одягу, частин зброї, посад тощо), а враховували б формування понять та їх термінологізацію, що стосуються таких загально-теоретичних аспектів військової справи, як доктрина, політика, стратегія, тактика, як більш концептуальних; 8) Порівняльний аналіз військових термінологій, зокрема англомовних та україномовних, особливо через глобалізаційні процеси [30, c. 72].
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

Вивченням військової лексики цікавилося чимало науковців і, особливо, у період становлення Незалежності України, коли Збройні Сили України стали головним осередком забезпечення миру та територіальної цілісності нашої держави.

Військова термінологія поповнює словниковий склад державної мови поступово, і тим самим відображає лінгвокультурну ситуацію, яка є характерною для певної епохи. Основними характеристиками військової термінології є компетентність и корпоративність.

Дуже важливою загальною властивістю для будь-якої термінології, в тому числі і для військової, є її системна обумовленість, тобто, певна залежність термінів один від одного. Відмінною особливістю військових термінів є їх стилістична нейтральність, так як єдиним призначенням терміну є назва відповідного поняття або об'єкта реальної дійсності на відміну, наприклад, від жаргонних слів, для яких завжди характерне певне емоційно-експресивне забарвлення.

За сферою походження ці одиниці є антропоморфними, природоморфними, соціоморфними, артефактними, міфологічними та релігійними метафорами, а також метафорамиколоронімами.

Визначальною рисою спеціальних термінологій, і військової в тому числі, є їх відкритий характер, що означає, що в цих системах відбувається постійний рух завдяки входженню нових термінів і занепаду інших у зв’язку з втратою актуальності певних понять.


ВИСНОВКИ

Отже, на підставі проаналізованих матеріалів було зроблено наступні висновки:

  1. З’ясована сутність поняття та структура фахової військової термінологiї.

Одним з основних способів мовного вираження спеціальних знань є терміни, які створюються для того, щоб стати засобами спілкування у процесі професійно- наукової діяльності та оптимізувати розвиток людського пізнання.

Військова термінологія - складова частина військової лексики, яка виступає фундаментом сукупних військових дій та взаєморозуміння, а її систематизація надає можливість здійснювати і використовувати спільні операції, які мають чітке формулювання команд.

Ознаки фахової військової термінологіі:

1) багаторівневий ступінь організації, який проводить опис різноманітних аспектів;

2) терміни використовуються іншими терміносистемами – науковими та технічними галузями;

3) переважна більшість термінів регламентовані;

4) відсутність емоційно-експресивних відтінків.

  1. Охарактеризована періодизація становлення української військової термінології.

Генезис військової термінології, який налічує 7 етапів, під час яких відбувається формування військової терміносистеми:

Перший етап (XI ст.) —згадування праслов’янських понять.

Другий етап (XVII ст. ) – запозичення іншомовних слів.

Третій етап (XVIII – XIX ст.) – запозичення військової термінології з Європи та її впровадження в українську.

Четвертий етап (друга половина XIX ст.) – значне збагачення лексикону.

П’ятий етап (1920–1930 рр.) – повна систематизація.

Шостий етап (1939–1990 рр.) – військова термінологія поступово зменшує обсяг збагачення, створюються такі терміни, які найбільш схожі на російські.

Сьомий етап почався з 1991-го року - виходять друковані джерела, що й поклало початок термінологічному формуванні.Отже, розвиток української військової термінології залежав від політичної ситуації країни, тому відбувався нерівномірно. У зв’язку з євроінтеграційними процесами можемо зробити висновок: військова терміносистема України потребує перегляду та модернішої систематизації.

  1. Визначено мету (призначення) військової термінологiї.

Військова термінологія англійської мови має на меті постійно збільшуватися за допомогою нових термінів – афіксального термінотворення, так як нові військові терміни утворюються за типовими для англійської мови словотворчими моделями.

  1. Обгрунтовано особливість військової термінологiї.

Військова термінологія поповнює словниковий склад державної мови поступово, і тим самим відображає лінгвокультурну ситуацію, яка є характерною для певної епохи. Основними характеристиками військової термінології є компетентність и корпоративність.

Військова термінологія поповнюється не лише у період воєн та конфліктів, але й також у періоди воєнних реформ и перетворювань. Секретність, закритість армії обумовлюють її корпоративність та створюють передумови для створення та розвитку власної військової мови.

Військова термінологія відрізняється від нейтральної лексики функціонально (спеціалізація в області військової справи) і семантично (чіткість семантичних меж, стилістична нейтральність, відсутність емоційного забарвлення, а також прагнення до однозначності).

На відміну від звичайного слова, військовий термін може бути поєднаний тільки з одним об'єктом реальної дійсності, представленим або одним поняттям, або одним денотатом, або будь-яким числом однакових об'єктів. Ця однозначна співвіднесеність проявляється лише в рамках однієї галузі військової справи. Багатозначність військового терміна може мати місце тільки при його вживанні в різних областях військової справи або в різних контекстах: донесення, повідомлення, рапорт, одиниця штатна; підрозділ, частина, підрозділ, група, мета, об'єкт.

Однозначність терміна в такому розумінні не слід плутати з варіантами перекладу терміну на іншу мову, так як еквівалент мови перекладу того чи іншого терміна не є його значенням, а лише одним з можливих варіантів еквівалентної відповідності.

  1. Досліджено проблематику військової термінологiї.

Визначальною рисою спеціальних термінологій, і військової в тому числі, є їх відкритий характер, що означає, що в цих системах відбувається постійний рух завдяки входженню нових термінів і занепаду інших у зв’язку з втратою актуальності певних понять.

Військова терміносистема є, вочевидь, великою за обсягом і багатоаспектною за змістом. Її можна вивчати в контексті різноманітних галузей, з огляду на різне смислове та функціональне навантаження Така різноаспектність ВТ відбиває зміни, які сталися в методах ведення війни внаслідок технічного поступу.

Як відомо, залежно від спеціалізації значення, терміни, зазвичай, діляться на загальнонаукові терміни, сферою вживання яких є майже всі галузеві термінології; наприклад: напруга, потенціал, військ. оборона, десант, рейд тощо; міжгалузеві терміни, тобто терміни, які зустрічаються або в споріднених, або у віддалених галузях, наприклад: військ. військовий призов більшість військових звань, різні види радіолокаційних станцій тощо.

Вивчення особливостей функціонування військової терміносистеми передбачає багато напрямків. Військову термінологію можна вивчати в синхронному та в діахронному вимірах, у контексті лексикології, лінгвокраїнознавства, соціології.

  1. Запропоновано на підставі отриманих нових знань щодо об’єкта дослідження способи вирішення теоретичних проблем та сформулювати пропозиції щодо удосконалення фахової військової термінологiї.

Військова термінологія потребує опрацювання цілого комплексу питань, серед яких перспективними видаються такі, як:

1) Функціонування стандартизованої загальновійськової УВТ на сучасному етапі;

2) Функціонування ВТ в окремих підмовах, що обслуговують різні роди військ;

3) Військовий сленг — його джерела. Використання поза межами професійної сфери;

4) Формування бази сучасного використання та розвитку ВТ, яка не обмежуються статутами, а й включає поточні публікації з військової тематики;

5) Розробка принципів стандартизації, унормування ВТ (вирішення дилеми орієнтації на міжнародні стандарти чи на власну лексичну базу, історичні аргументи);

6) Створення онлайнового тлумачного словника на зразок DoD з постійним осучасненням їх реєстру;

7) Дослідження історичного плану, які не обмежуються вивченням окремих вузьких тематичних груп (напр., назви одягу, частин зброї, посад тощо


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Нелюбин Л. Л. Военный перевод и его особенности : учебник военного перевода (общий курс). М. : Воениздат, 1981. 379 с.

  2. Василенко Д. В. Словообразовательные процессы в сфере военной лексики. ІІ Міжвузівської конференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур. Донецьк, 2014. 363 с.

  3. Байло Ю. В. Особливості поняття "військовий термін” (семантичний аспект) / Ю. В. Байло // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Серія : Філологічні науки. - 2013. - Кн. 3. - С. 62-65.

  4. Матюшин И. М. Коммуникативная модель взаимодействия военнотерминологических систем (на материале русского и французского военных подъязыков) : автореф. дисс. … канд. филол. наук / Матюшин И. М. – М., 1996. – 21 с.

  5. Елина Е. А. Социолингвистический аспект речи персонажей военных (на материале русской прозы XIX веков) : автореф. дисс. … канд. филол. наук / Елина Е. А. – Саратов, 1997. – 17 с.

  6. Пекарская Л. А. О принципах и методике анализа современной военной терминологии. Подготовка и использование научно-технических словарей в системе информационного обеспечения. Москва: Русский язык, 2016. С. 95–96.

  7. Шевчук В. Н. Военно-терминологическая система в статике и динамике : автореф. дисс. д-ра филол. наук. М., 1985. 43 с.

  8. Шевчук В. Н. Военно-терминологическая система в статике и динамике : автореф. дисс. … д-ра филол. наук / Шевчук В. Н. – М., 1985. – 43 с.

  9. Войціщук А. Етапи становлення української військової термінології / Войціщук А. // Матеріали Ⅷ Всеукраїнської студентської науково-технічної конференції „Природничі та гуманітарні науки. Актуальні питання“, 23-24 квітня 2015 року — Т. : ТНТУ, 2015 — Том 2. — С. 129-130.

  10. Мешков О. Д. Словосложение в современном английском языке. – М.: Высшая школа, 1985. – 187 с

  11. Bowyer R. Campaign. Dictionary of Military Terms. – Macmillan, Bloomsbury, 2004. – 280 p.

  12. Dickson P. War Slang. American Fighting Words and Phrases from the Civil War to the Gulf War. – N.Y., 1994. – 403 p.

  13. Никитин М. В. Курс лингвистической семантики : учебное пособие. Санкт-Петербург : Научный центр проблем диалога, 1996. 756 с.

  14. Кущ Е. О. Історія розвитку, структурно-семантичні особливості та способи творення кінематогра фічних термінів англійської мови. Науковий вісник Чернівецького університету. 2015. Вип. 692. С. 308–313.

  15. Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення: семантичний та соціолінгвістичний аспект. Київ : Видавничий дім «КМ Academia», 2020. 218 с.

  16. Тропіна Н. П. До питання про сутність лексико-семантичної деривації. Мовознавство. 2017. № 1. С. 54–59.

  17. Селіванова О. О. Когнітивне підґрунтя метафоризації лінгвістичної термінології. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». 2013. Т. 26 (65). № 1. С. 286–292.

  18. Асмукович І. В. Формування та розвиток англійської авіаційної термінології. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. 2013. № 6. С. 112–117.

  19. Лучик O. Ю., Петренко О. Д. Метафоричні одиниці англомовної військової термінології Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. С. 175-180.

  20. Bowyer R. Dictionary of military terms London : A&C Black Business Information and Development, 2007. 286 p.

  21. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live By. Chicago : University of Chicago Press, 1980. 242 p.

  22. Knollys W. A handy dictionary of military terms and associated notions. New York : HardPress Publishing, 2018. 668 p.

  23. Жалай В. Я., Линник Т. Г., Пархоменко А. Ф., Рахманова І. І., Рубашова Л. М. (2017). Перспективи соціолінгвістичного підходу до вивчення термінології. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи, 3–17.

  24. Білозерська Л. П. Термінологія та переклад. Навчальний посібник для студентів філологічного напряму підготовки / Л. П. Білозерська, Н. В. Вознесенко, С. В. Радецька. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 232 с.

  25. Исаева Е. Д. Особенности японской военной терминологии / Е. Д. Исаева. // Вестник Иркутского государственного лингвистического университета. – 2009. – № 4. – С. 29–34.

  26. Скороходько Е. Ф. Термін у науковому тексті / Е. Ф. Скороходько. – Київ : Логос, 2006. – 99 с.

  27. Суперанская А. В. Общая терминология: вопросы теории / А. В. Суперанская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильева. / Изд. 6-е – М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. – 248 с.

  28. Шевчук В. Н. Производные военные термины в английском языке: Аффиксальное словопроизводство / В. Н. Шевчук. – М. : Воениздат, 1983. – 231 с.

  29. Балабін В. В. Основи військового перекладу (англ. мова): підручник. Київ: Логос, 2008. 587 с.

  30. Семко С. А., Калмыков В. А., Дубинко С. А. и др. Проблемы общей теории перевода. Таллин, 1988. – 125 с.




скачати

© Усі права захищені
написати до нас