Ім'я файлу: Гендерна соціалізація дітей дошкільного віку. Никифорова.docx
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 19.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
olimpiada-10-klas (1).docx
Тема 5.docx
Enzimologiya (1).doc
10 клас.docx
Л3_Максвелл.ppt
1.docx
2.docx
3.docx
5.docx
6.docx
7.docx
8.docx
Титулка. зміст.docx
15.doc
Макаренков Дмитро.docx
Вступ.docx
Приклад РЗ СТВСЛГВ 2022 (2).docx
32510-2021_kursova_r_1664639808.docx
Бікбасаров Микола ГРС-21 - Підготувати доповіді та презентації з
Задачі_на_майновий_податок_на_нерухомість.docx

Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка

Навчально-науковий інститут педагогіки і психології

Кафедра дошкільної і початкової світи

Реферат

на тему:

«Гендерна соціалізація дітей дошкільного віку»

Підготувала: студентка 0054 групи

Никифорова Ганна

Суми – 2021

План

Вступ

  1. Принципи гендерного виховання

  2. Гендерне виховання в дошкільному віці

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Поняття гендеру і гендерної соціалізації стають визначальними для суспільства, складних соціальних відносин, що існують в ньому. Це поняття важливе для досягнення соціальної справедливості та здійснення необхідних для цього суспільних трансформацій. Дівчатка і хлопчики соціалізуються по-різному – це явище називається диференціальною соціалізацією, воно існує в усіх суспільствах.

Особливе місце в цьому процесі належить гендерній соціалізації дитини, прищеплення їй неупередженого ставлення до людей будь-якої статі.

Стать – одна з перших категорій, яку дитина усвідомлює і яка визначає подальше її життя. Хлопчиків та дівчаток не тільки по-різному вдягають, а й ставляться до них по-різному, пропонуючи різні прави­ла поведінки. Тож у виховному процесі має враховува­тися статева належність дитини з метою оптимізації її діяльності, пов'язаної зі спілкуванням представників різ­ної статі, з формуванням статево-рольової позиції.

Щоб створити умови для повноцінного розвитку особистості як представника певної статі, включаємо гендерне вихован­ня у виховний процес дошкільного закладу.

Будь-який процес виховання має свої мету та завдан­ня, передбачає застосування певних методів, принци­пів, засобів та використання різних форм роботи, а та­кож створення педагогічних умов.

  1. Принципи гендерного виховання

  • активності – використовувати будь-які ситуації в життєдіяльності дитини для вироблення у неї правильних установок щодо своєї статі і, відповідно, своєї статевої ролі;

  • реалістичності – гендерне виховання має базуватися на реалістичному розумінні статевої диференціації;

  • адресності – у гендерному вихованні мають враховуватися не лише вік дитини, а й психічний та фізичний її розвиток, а також соціальний і культурний рівень;

  • неперервності – починаючи з раннього дитинства, процес гендерного виховання має зберігати послідовність і наступність;

  • правдивості – інформація, яка надається дитині, має бути правдивою, з урахуванням її віку та можливостей розуміння;

  • довіри – відносини між дитиною та педагогом мають базуватися на довірі. Слід серйозно ставитися до інтересів дитини, її бажань та проявів статевої поведінки;

  • чистоти – інформація щодо статі та статевих відносин має бути сповнена морального змісту.



  1. Гендерне виховання в дошкільному віці

Розпочинати гендерне виховання слід з раннього дитинства. Усю інформацію з питань статі слід надавати своє­часно – з урахуванням етапу розвитку дитини і на доступному їй рівні. Кажучи про своєчасність, маємо на ува­зі те, що потребує та може усвідомити в даний момент конкретна дитина. Інформація обов'язково має бути правдивою, не варто формувати в дитини хибні знання чи ставлення, особливо, якщо це стосується проблем статі та статевих відносин.

Гендерне виховання має пронизувати всі сфери життє­діяльності дитини. Лише за такої умови можливе повно­цінне виховання хлопчика та дівчинки, виховання їхньої статевої культури.

Цю роботу доцільно супроводжувати розглядом ілюст­рацій та картин художників, родинних фотографій, що сприяє формуванню в дітей уявлень про щасливі сім'ї, про добрі взаємини між батьками, сестрами, братами, їх взаємодопомогу.

Для формування у дітей уявлень про чоловічність та жіночність варто широко використовувати усну народну творчість, художню літературу. З казок, віршів, розпові­дей діти дізнаються про такі чоловічі якості, як відваж­ність, відповідальність, витримка, готовність допомогти слабким, і про те, що ці риси притаманні не лише дорос­лим чоловікам, а й хлопчикам. З інших казок малята довідуються про жіночу мудрість, терплячість, милосер­дя, ніжність, любов до дітей.

Замало тільки сформувати в дитини уявлення про те, якими мають бути чоловік та жінка. Дитина має навчити­ся реалізовувати свої знання. Тут стануть у пригоді ре­альні та штучно створені проблемні ситуації, близькі жит­тєвому досвіду дітей. У театралізованих проблемних ситуаціях персонажі демонструють кілька варіантів по­ведінки, а діти вибирають ту, яку вважають правильною для чоловічої або жіночої моделі поведінки.

У повсякденному житті вихователь має підкреслюва­ти риси, якості, поведінку, притаманні хлопчикові чи дів­чинці. Можна також формувати у дітей трудові вміння та навички, що відповідають їхній статі.

Упорядковуючи ділянку дитячого садка, варто дифе­ренціювати трудові завдання для хлопчиків та дівчаток. Наприклад, дівчатка збирають та накладають в тачку опа­ле листя, а хлопчики відвозять його, висипають у при­значене для цього місце.

Велике значення в гендерному вихо­ванні відіграє гра, зокрема ігри-драматизації, конструкторські ігри тощо. За ініціативою дітей і з допомогою педагога можуть розгортатися цікаві й захопливі сюжетно-рольові ігри. У них хлопчики та дівчатка відображають цікаве, насичене життя родини: "Сім'я на від­починку", "Приймаємо гостей", "Готує­мося до свята", "Народилася дитинка".

Крім того, що дитина має набути певних умінь та на­вичок, в неї має бути сформована необхідна мотивація, коли еталони жіночої та чоловічої по­ведінки стануть її внутрішнім переконанням. Тож дуже важливим є вплив до­рослого на емоційну сферу дитини, схвалювання та позитивне оцінювання проявів дитиною рис, якостей та поведінки, притаманних їхній статі.

Роботу, яку ведуть у дошкільному закладі, мають підтримува­ти та продовжувати батьки вдома. Вони також повинні по­давати своїм синам та донькам приклад гендерної вихованос­ті, гендерного спілкування. Син має бачити, як тато допомагає мамі вдягнути та зняти пальто, подає руку при виході з транспорту, допомагає в побутових справах тощо. А мама, в свою чергу, завжди уважна до батька, його справ, піклу­ється про здоров'я всієї родини, готує улюблені страви дітей і чоловіка, а головне – переймається їхніми пробле­мами.

Під час бесід уточнюються уявлення дитини про мужність та жіночність. Тематика найрізноманітніша: наприклад, бесіди про ніжні та сильні руки, про красу та користь праці народних майстрів та майстринь, при цьому варто акцентувати на чоловічих та жіночих якостях, необхідних для того чи іншого ремесла.

Гендерне виховання орієнтоване на те, щоб сьогоднішні малюки, ставши дорослими людьми, змогли створити щасливу гармонійну родину. Запорукою реалізації такої мети є подолання розрізненості між хлопчиками та дівчатками в дошкільні роки, формування в них дружніх стосунків, культури спіл­кування, поваги один до одного.

Висновок

Дуже важливо з урахуванням віку та рівня загального розвитку дитини цивілізовано та адекватно керувати процесом її гендерної соціалізації. Десь приблизно з трьох-чотирьох років діти почина­ють ставити запитання про анатомічну відмінність ста­тей, з'ясовують, звідки беруться діти, приблизно з чотирьох-п'яти їх цікавить, як вони потрапили в живіт до мами і як вибралися звідти. З'являється інтерес до участі батька в цьому процесі. Слід розуміти, що такі запитан­ня зумовлені не сексуальними мотивами, а звичайною дитячою допитливістю.

Відповідаючи на "гострі" запитання дітей, доцільно говорити правду на рівні, доступному для розуміння дитини. Зміст відповіді має бути цікавим дитині, стиму­лювати її і наступного разу звернутися за відповіддю саме до вас. Бажано, щоб на час вступу до школи випускник дошкільного навчального закладу отримав кінцевий показник набутих компетенцій. І цю інформацію він має отримати від батьків та вихо­вателів.

Література

  1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція)/наук. кер. А.М.Богуш та ін. -К., 2012.

  2. Луценко В. Морально-статеве виховання//Дошкільне виховання.-2008.-№8.

  3. Олійник Л. Статева соціалізація дошкільників//Дошкільне виховання.-2008.-№11.

  4. Олійник Л. Табу чи відверта розмова?//Дошкільне виховання.-2007.-№11.

  5. Савченко Ю. Статеве виховання та статева просвіта дітей дошкільного віку//Вихователь-методист дошкільного закладу.-2011.-№5.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас