[ Інвестиційна діяльність підприємства 2 Сутність види ] | 66674 | 74498 | 84674 | 7824 | 10176 | 111,7 | 113,6 | |
Внереализ. доходи, тис. руб. | 329 | 278 | 217 | -51 | -61 | 84,5 | 78,0 | |
Внереализ. витрати, тис. руб. | 31 | 181 | 260 | 150 | 79 | 538,8 | 143,6 | |
Операц. доходи, тис. руб. | 423 | 264 | 1746 | -159 | 1482 | 62,4 | 661,4 | |
Операц. витрати, тис. руб. | 426 | 207 | 1413 | -219 | 1209 | 48,6 | 682,6 | |
Валова. прибуток (збиток) | ||||||||
в сумі, тис. руб. | 15655 | 17059 | 19790 | 1404 | 2731 | 108,9 | 116,0 | |
у відсотках до виручки,% | 19,0 | 18,6 | 18,9 | -0,4 | 0,3 | - | - | |
Прибуток до оподаткування | 2524 | 1054 | 1324 | -1470 | 270 | 41,8 | 125,6 | |
Чистий прибуток | 999 | 507 | 591 | -492 | 84 | 50,7 | 116,6 | |
Рентабельність продажів,% | 80,9 | 81,4 | 81,0 | 0,5 | -0,4 | - | - |
Дані таблиці показують, що за аналізований період спостерігається постійне зростання виручки: в 2006 р. в порівнянні з 2005 р. на 11,2%, а в 2007 р. - на 14,09%.
У порівнянних цінах виручка знижується в 2006 р. в порівнянні з 2005 р. на 582 тис. руб., А в 2007 р. спостерігається її зростання на 11774 тис. руб.
Витрати обігу протягом всього періоду ростуть - у 2006 р. вони збільшилися на 11,7%, а в 2007 р. в порівнянні з 2006 - на 13,6%. Рівень витрат до виручки істотно не змінюється.
Так, у 2005 р. він склав 80,9%, в 2006 і 2007 - 81,4% і 81% відповідно.
Що стосується позареалізаційних доходів, то протягом усього періоду вони мають тенденцію до зниження.
Так в 2006 р. вони знизилися на 15,5% в порівнянні з 2005 р., а в 2007 - на 22%. Позареалізаційні витрати навпаки, протягом періоду ростуть. У 2006 р. вони зросли в 5 разів, а в 2007 - на 43,6%.
Операційні доходи та операційні витрати в 2006 р. в порівнянні з 2005 роком знижуються на 37,6% і 51,4% відповідно і ростуть у 2007 р. Валовий прибуток за сумою постійно зростає.
У 2006 в порівнянні з 2005 вона зросла на 1404 тис. крб., А в 2007 у порівнянні з 2006 - на 2731 тис. руб.
Рівень прибутку до виручки змінився-в 2006 р. він знизився на 0,4%, а в 2007 спостерігається невелике збільшення - на 0,3%. Це пов'язано зі зміною частки витрат обігу у виручці.
Прибуток до оподаткування була найбільшою в 2005 р., в 2006 вона знизилася на 1470 тис. руб. У 2007 р. спостерігається позитивна тенденція і прибуток виріс на 25,6% і склала 1324 тис. руб.
Чистий прибуток також у 2006 р. знизився в порівнянні з 2005 р. майже в половину, а в 2007 року знову зросла на 16,6%, що є позитивним моментом в діяльності райпо.
Всі результати господарської діяльності підприємства так чи інакше в значній мірі залежать від забезпеченості майном та рівня його використання.
Таблиця 2. Структура і динаміка майна ВО «Надія» за 2005-2007 рр.. (Тис. крб.)
Показники | Роки | Динаміка структури, (%) | ||||||
2005 | 2006 | 2007 | 2006/2005 | 2007/2006 | ||||
тис. руб. | % | тис. руб. | % | тис. руб. | % | |||
Необоротні активи | 12330 | 58,2 | 13262 | 53,9 | 12814 | 46,3 | 92,6 | 85,9 |
в т.ч. основні засоби | 12330 | 100 | 13262 | 100 | 12814 | 1000 | - | - |
Оборотні активи | 8864 | 41,8 | 11351 | 46,1 | 14870 | 53,7 | 110,3 | 116,5 |
в т.ч. запаси | 7173 | 80,9 | 9570 | 84,3 | 13371 | 89,9 | 104,2 | 106,6 |
ПДВ по придбаних цінностях | 63 | 0,9 | 60 | 0,5 | - | - | 55,5 | - |
короткострокова дебіторська заборгованість | 1303 | 18,2 | 986 | 8,7 | 922 | 6,9 | 47,8 | 79,3 |
грошові кошти | 265 | 2,9 | 618 | 5,4 | 258 | 0,9 | 186,2 | 16,6 |
Разом | 21194 | 100 | 24613 | 100 | 27684 | 100 | - | - |
Дані таблиці показують, що необоротні кошти у 2006 році в порівнянні з 2005 роком збільшилися, а оборотні на 28%. За період 2006-2007 рік необоротні активи знизилися на 3,4%, а оборотні збільшилися на 31%. У цілому, за аналізований період відбулося зростання показників, що характеризують активи підприємства, як по позаоборотних активів так і по оборотним.
Що стосується структури майна ВО «Надія», то в 2005 і 2006 рр.. велику частку займали необоротні активи - 52,8% і 53,9% відповідно, а в 2007 р. питома вага оборотних активів перевищив питома вага необоротних - 53,7% і 46,3% відповідно.
Необоротні активи протягом всього аналізованого періоду складаються з основних засобів.
У оборотних активах найбільшу питому вагу займають запаси і спостерігається їх зростання: у 2006 р. в порівнянні з 2005 р. на 4,2%, в 2007 р. в порівнянні з 2006 р. - на 6,6%. Питома вага ПДВ знижується в 2006 р. в порівнянні з 2005 р., а в 2007 р. відсутня зовсім.
Частка короткострокової заборгованості знижується в 2006 р. в порівнянні з 2005 р. на 52,2% і в 2007 р. в порівнянні з 2006 р. на 20,7%.
Питома вага грошових коштів у загальному обсязі оборотних коштів змінюється як за сумою, так і за часткою - у 2005 р. вона становила 2,9%, у 2006 р. - 5,4%, в 2007 р. - 0,9%.
Ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства також залежить багато в чому від забезпеченості основними фондами та рівня їх використання. Динаміка показників ефективності використання основних фондів представлена в таблиці 3.
Таблиця 3. Динаміка показників ефективності використання основних фондів ВО «Надія» за 2005-2007 рр.. (Руб.)
№ | Показники | Роки | Динаміка | |||
2005 | 2006 | 2007 | 2006/2005,% | 2007/2006,% | ||
1 | Виручка, тис. руб. | 82329 | 91557 | 104464 | 111,2 | 114,09 |
2 | Прибуток, тис. руб. | 15655 | 17059 | 19790 | 108,9 | 116,0 |
Середньорічна вартість основних фондів, т. руб. | 11908 | 12796 | 13038 | 107,5 | 101,9 | |
3 | Фондовіддача, грн. | 6,9 | 7,2 | 8,0 | 104,3 | 111 |
4 | Фондомісткість, РБ. | 0,14 | 0,13 | 0,12 | 92,8 | 92,3 |
5 | Фондорентабельность,% | 26,9 | 15,6 | 16,5 | 57,9 | 105,8 |
З даних таблиці можна відзначити збільшення середньорічної вартості основних фондів за весь аналізований період.
Це пояснюється тим, що протягом 2006-2007 року було збільшено кількість виробничого інвентаря, машин, обладнання та транспортних засобів, що спричинило за собою значне збільшення основних засобів. Протягом всього періоду також спостерігається зростання фондовіддачі на 4,3% в 2006 році в порівнянні з 2005 роком і на 11% в 2007 році. Фондомісткість з 2005 по 2006 рік незначно знизилася - на - 0,01, і в 2007 також. Також протягом усього періоду спостерігається зниження Фондорентабельность. Так, у 2006 р. в порівнянні з 2005 р. показник знизився на 42,1%, а в 2007 р. в порівнянні з 2006 р. він збільшився на 5,8%.
Для підвищення ефективності діяльності підприємства необхідно постійно проводити аналіз основних показників діяльності, щоб бути здатним вчасно оцінити резерви зниження тих чи інших витрат, тим самим підвищити рентабельність фірми. Проаналізувавши динаміку основних показників діяльності ВО «Надія» можна зробити висновок, що спостерігається стійке зростання виручки від реалізації продукції і рентабельності обороту, що є позитивною тенденцією в діяльності підприємства. Далі проаналізуємо динаміку і структуру основного капіталу даного підприємства.
2.2 Економічна природа, склад і методи оцінки основного капіталу
Основний капітал організації і його головний елемент - основні фонди, оцінюються за допомогою трьох груп показників: показники оцінки вартості, показники оцінки ефективності використання та показники оцінки руху (відтворення).
До показників оцінки вартості відноситься первісна, відновлювальна та залишкова вартість основних фондів.
Таблиця 4. Динаміка основних фондів за первісною і залишковою вартістю ВО «Надія» за 2005-2007 роки (на кінець року)
Показники | 2005 | 2006 | 2007 | Абсолютне відхилення, (+/-) | Темп росту,% | ||
2006 / 2005 | 2007 / 2006 | 2006 / 2005 | 2007 / 2006 | ||||
Первісна вартість, тис. руб. | 19567 | 22272 | 29819 | 2705 | 7547 | 113,8 | 133,9 |
Залишкова вартість, тис. руб. | 12814 | 14748 | 21571 | 1934 | 6823 | 115,1 | 146,3 |
За даними таблиці 4 видно, що протягом усього періоду спостерігається збільшення основних фондів як за первісною, так і за залишковою вартістю. У 2007 році в порівнянні з 2005 роком зростання основних фондів за первісною вартістю склав 13,8%, в 2006 році в порівнянні з попереднім - 33,9%.
Залишкова вартість являє собою вартість основних фондів, з урахуванням їх зносу, тобто зменшена на суму амортизації. У 2007 році в порівнянні з 2005 роком вона зросла на 15,1%, а в 2006 році - на 46,3%. Рух (відтворення) основних фондів характеризується системою різних коефіцієнтів (введення, вибуття і т.д.)
Баланс основних фондів визначається за формулою:
, (1)
де: - Вартість основних фондів відповідно на початок і кінець року, крб.
- Вартість відповідно вводяться і ліквідованих основних фондів, руб.
Коефіцієнт вибуття основних фондів ( ) Визначається за формулою:
, (2)
Коефіцієнт вводу (оновлення) основних фондів ( ) Розраховується за формулою:
. (3)
Причому важливі не тільки величини кожного з цих коефіцієнтів, але і різниця між ними. Наприклад, при високому коефіцієнті оновлення та низькому коефіцієнті вибуття у організації наростає вантаж старих фондів.
Крім того, доцільно розраховувати і проаналізувати коефіцієнт фізичного зносу основних фондів ( ), Яке визначається за формулою:
, (4)
де: А - сума зносу основних фондів, руб.;
ОФ - первісна балансова вартість основних фондів, руб.;
- Відповідно фактичний і нормативний термін служби інвентарного об'єкта.
Коефіцієнт придатності основних фондів ( ), Що характеризує їх стан на певну дату, що розраховується за формулою:
, (5)
Результати розрахунків представимо в таблиці 2.
Таблиця 5. Динаміка показників стану і руху основних фондів ВО «Надія» за 2005-2007 роки
Показники | 2005 | 2006 | 2007 | Абсолютне відхилення, (+/-) | ||
2006/2005 | 2007/2006 | |||||
Коефіцієнт вибуття основних фондів | 0,13 | 0,01 | 0,04 | -0,12 | 0,01 | |
Коефіцієнт оновлення основних фондів | 0,08 | 0,13 | 0,28 | 0,05 | 0,15 | |
Коефіцієнт фізичного зносу основних фондів | 0,34 | 0,34 | 0,28 | - | -0,06 | |
Коефіцієнт придатності основних фондів | 0,65 | 0,66 | 0,72 | 0,01 | 0,06 |
За даними таблиці 5 видно, що протягом 2005-2007 рр.. спостерігається зниження такого показника як коефіцієнт вибуття основних засобів, що є позитивним моментом в діяльності ВО «Надія», оскільки списується набагато менше основних фондів, ніж вводиться в експлуатацію. Однак у 2006 році в порівнянні з 2005 роком спостерігається незначне зростання даного коефіцієнта - на 0,01.
Що стосується коефіцієнта оновлення основних фондів, то у ВО «Надія» намітилася тенденція збільшення вартості введених основних фондів порівняно з такими, що вибули: у 2005 році на 0,05 і в 2006 році на 0,15. Сформована ситуація оцінюється позитивно і свідчить про те, що на аналізованому підприємстві проводиться заміна старого обладнання на нове.
Зниження коефіцієнта зносу в досліджуваному періоді оцінюється позитивно і говорить про досить високому технічному стані основних фондів, про що також свідчить зростання коефіцієнта придатності в 2007 році в порівнянні з 2005 роком на 0,01, а в 2006 році в порівнянні з 2005 роком на 0, 06. Для більш глибокого вивчення основних фондів необхідно проаналізувати їх структуру і простежити її зміну.
Таблиця 3. Динаміка структури основних фондів ВО «Надія» за 2007-2006 роки
Показники | 2005 | 2006 | 2007 | Абсолютне відхилення, (+/-) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
сума, тис. руб. | уд. вага,% | сума, тис. руб. | уд. вага,% | сума, тис. руб. | уд. вага,% | 2006/2005 | 2007/2006 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
сума, тис. руб. | уд. вага,% | сума, тис. руб. | уд. вага,% | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Будинки | 13878 | 70,9 | 14860 | 66,7 | 19949 | 66,9 | 982 | -4,2 | 5089 | 0,2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Споруди | 111 | 0,6 | 111 | 0,5 | 111 | 0,4 | - | -0,1 | - | -0,1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Машини та обладнання | 3255 | 16,6 | 4071 | 18,3 | 6035 | 20,2 | 816 | 1,7 | 1964 | 1,9 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Транспортні засоби | 1278 | 6,5 | 1406 | 6,3 | 2239 | 7,5 | 128 | -0,2 | 833 | 1,2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Виробничий і господарський інвентар | 799 | 4 | 787 | 3,5 | 240 | 0,8 | -12 | -0,5 | -547 | -2,7 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Земельні ділянки і об'єкти природокористування | 246 | 1,4 | 745 | 3,3 | 764 | 2,5 | 499 | 1,9 | 19 | -0,8
Виходячи з даних таблиці 6 видно, що протягом усього періоду спостерігається зростання вартості будинків - у 2005 році порівняно з 2007 роком на 982 тис. руб. або на 7%, а в 2006 році вже на 5089 тис. руб. (34%). Спорудження протягом трьох років свою вартість не змінили. Що стосується транспортних засобів, то їх вартість також збільшується протягом всього періоду - на 128 тис. руб. у 2005 році в порівнянні з попереднім і на 833 тис. руб. в 2006 році в порівнянні з 2005 роком. Вартість таких основних засобів як виробничий і господарський інвентар на протязі всього періоду знижується - в 2005 році на 1,5%, а в 2006 році - на 69,5%. Це пояснюється їх вибуттям на 12 тис. руб. у 2005 році і на 547 тис. руб. у 2006 році. Вартість земельних ділянок та об'єктів природокористування у 2005 році в порівнянні з 2007 роком збільшилася в 3 рази і склала 745 тис. руб., А в 2006 році в порівнянні з 2005 роком сума зростання вартості склала 19 тис. руб. Крім того, в 2006 році в порівнянні з 2005 роком спостерігається збільшення вартості інших видів основних засобів. Також, протягом всього періоду найбільшу питому вагу в структурі основних фондів належить будівлям - більше 66%, далі йдуть машини і обладнання - понад 16%, транспортні засоби - близько 6,5%. Найменшу питому вагу належить спорудам - менше 1%. Аналізуючи структуру основних фондів ВО «Надія», необхідно також розглянути співвідношення частки активної і пасивної частини основних фондів, оскільки зміна тієї чи іншої частини може вплинути на фінансові результати діяльності райпо. Уявімо структуру основних фондів графічно (рис. 2). Рис. 2. Співвідношення питомої ваги активної пасивної частини основних фондів ВО «Надія» в 2005-2007 роках Протягом всього періоду знижується питома вага виробничого та господарського інвентарю: з 4% у 2007 році до 0,8% у 2006 році. Як видно з малюнка 2, протягом всього аналізованого періоду в структурі переважає питома вага пасивних основних фондів - понад 70%. Однак, частка активної частини основних фондів протягом усього періоду збільшується - від 27,3% у 2007 році до 28,6% у 2006 році. Це пов'язано з введенням в експлуатацію нових машин і устаткування, а також придбанням нових транспортних засобів. Ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства залежить багато в чому від забезпеченості основними фондами та рівня їх використання. Динаміка показників ефективності використання основних фондів представлена в таблиці 7. Таблиця 7. Динаміка показників ефективності використання основних фондів ВО «Надія» за 2005-2007 роки
З даних таблиці 7 можна відзначити збільшення середньорічної вартості основних фондів за весь аналізований період. Це пояснюється тим, що протягом 2007-2006 року було збільшено кількість виробничого інвентаря, машин, обладнання та транспортних засобів, що спричинило за собою значне збільшення основних засобів. Зростання фондовіддачі спостерігається в 2005 році в порівнянні з 2007 роком на 1,6 руб., А в 2006 році в порівнянні з 2005 роком відбувається зниження даного показника на 0,5 руб. Фондомісткість з 2007 по 2005 рік знизилася - на 0,02 грн., А в 2006 збільшилася на 0,01 руб. і склав 0,11 руб. Що стосується Фондорентабельность, тобто суми прибутку на 1 крб. вартості основних фондів, то тут спостерігається позитивна тенденція. У 2005 році в порівнянні з 2007 роком вона збільшилася на 8,8 руб., А в 2006 році в порівнянні з попереднім роком цей показник збільшився у вдвічі, це означає, що 1 крб., Вкладений в основні фонди приніс у 2006 році 16 коп . прибутку. Що стосується фондоозброєності, показнику, що характеризує ступінь озброєності працівниками основними фондами, то тут спостерігається зростання протягом всього аналізованого періоду. Так, у 2005 році цей показник збільшився в порівнянні з 2007 роком. на 3 руб., а в 2006 році - вже на 14,8 руб. Стан основних засобів та ефективність їх використання чинить серйозний вплив на результати діяльності підприємства. Результатом першого рівня є виручка від реалізації (оборот), яка розраховується за формулою: , (10) де В-виручка, тис. руб.; ОФ - середньорічна вартість основних засобів, тис. руб.; ФО - фондовіддача, грн. Розрахуємо приріст виручки під впливом екстенсивного фактора (збільшення суми основних фондів) та інтенсивного чинника (фондовіддачі). Дані представимо у таблиці 8. Таблиця 8. Вплив збільшення середньорічної вартості основних засобів і фондовіддачі на зміну виручки ВО «Надія» за 2005-2007 рр..
Дані таблиці 8 показують, що основний вплив на виручку ВО «Надія» за досліджуваний період надав екстенсивний фактор-збільшення суми основних засобів, за рахунок якого стався приріст виручки в 2005 році і в 2006 році відповідно 5944 тис. руб. і 42033,6 тис. крб. Інтенсивний фактор у 2005 році також зробило позитивний вплив на виручку, через уповільнення зростання фондовіддачі на 1,6 вона зросла на 22198 тис. руб., Але в 2006 році зниження фондовіддачі знизила виручку ВО «Надія» на -8571,6 тис. руб. Далі доцільно провести аналіз впливу зміни середньорічної вартості основних засобів на прибуток. Для цього скористаємося наступною формулою: , (11) де середньорічна вартість основних засобів звітного періоду; середньорічна вартість основних засобів попереднього періоду, рентабельність основних засобів попереднього періоду. Дані аналізу представимо в таблиці 10. Таблиця 10. Результати розрахунку зміни суми чистого прибутку під впливом зміни основних засобів ВО «Надія» за 2005-2006 роки
Таким чином, дані таблиці 10 показують, що в 2005 році за рахунок збільшення середньорічної вартості основних засобів на 743 тис. руб. в порівнянні з 2007 роком, чистий прибуток збільшився на 33,4 тис. руб., в 2006 році, вплив даного чинника проявилося ще сильніше - за рахунок збільшення середньорічної вартості основних засобів на 4378,5 тис. руб., чистий прибуток зріс на 582 , 3 тис. руб. Провівши аналіз стану та ефективності використання основних фондів ВО «Надія» можна зробити наступні висновки. Протягом всього аналізованого періоду проводиться своєчасна заміна старого обладнання на нове, при цьому списується основних коштів менше, ніж вводиться в експлуатацію, що є позитивним моментом в діяльності райпо. Проаналізувавши структуру основних фондів видно, що найбільша питома вага належить пасивної частини - більше 70%., Яка представлена будівлями, спорудами, земельними ділянками та іншими основними засобами. Частка активної частини основних фондів протягом усього періоду збільшується, що пов'язано з придбанням нових транспортних засобів та обладнання. Важливий момент в аналізі основних фондів є оцінка ефективності їх використання. Розраховані показники характеризують позитивну тенденцію у використанні даного виду ресурсів - зростання фондовіддачі за 2007-2006 роки склав 1,1 п.п. і, зниження фондомісткості на 0,01 п.п. Крім того, за 2007-2006 роки спостерігається значне зростання Фондорентабельность - в 3 рази. Ефективність використання основних фондів зробив позитивний вплив як на виручку, так і на прибуток ВО «Надія». Наступним етапом аналізу ресурсів ВО «Надія» є дослідження стану, динаміки та ефективності використання оборотних коштів. Аналіз проведено в наступному питанні даної глави.
Відтворення основного капіталу на підприємстві може здійснюватися або за рахунок прямих інвестицій, або шляхом передачі об'єктів основного капіталу засновниками в рахунок внесків до статутного капіталу, або при безоплатній передачі юридичними і фізичними особами. Основним методом розширення відтворення основного капіталу є прямі інвестиції (капітальне вкладення). Прямі інвестиції представляють собою витрати на створення нових об'єктів основного капіталу, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих об'єктів основного капіталу. Співвідношення витрат по цих напрямках називають відтворювальної структурою прямих інвестицій. Під розширенням розуміється будівництво других і наступних черг підприємства, додаткових виробничих комплексів і виробництв, а також спорудження нових або розширення існуючих цехів основного призначення. У 2008 році на підприємстві ВО «Надія» буде відкрито за рахунок залучення інвестиції обладнано відкрите літнє кафе на прилеглій території ресторану. Будуть споруджені 5 альтанок, обладнані вольєри для декоративних птахів (фазанів), що значно підвищило привабливість цього місця. Для відкритого кафе було розроблено нове меню, ціни якого значно дешевше основного меню (за рахунок економії енергії на освітлення в денний час доби, і за рахунок звичайних страв у меню), що у свою чергу привернуло додаткових клієнтів, підвищуючи тим самим дохід підприємства. Реконструкція представляє собою повне або часткове переобладнання і перевлаштування підприємства із заміною морально застарілого і зношеного обладнання, усуненням диспропорцій у технологічних ланках і допоміжних службах. На момент з 2007 по 2008 рік у ресторані ВО «Надія» ведеться реконструкція службових приміщень (технічне переозброєння кухні, капітальний ремонт VIP кабін і косметичний ремонт залів). Що робить ресторан більш комфортабельним, затишним і додає китайський колорит, що підвищує привабливість для клієнтів. Технічне переозброєння включає комплекс заходів (без розширення виробничих площ) щодо підвищення до сучасних вимог технічного рівня окремих дільниць виробництва, впровадження нової техніки і технологій. Технологічна структура прямих інвестицій складається з трьох основних елементів: придбання обладнання; витрат на виконання будівельно-монтажних робіт; інших прямих інвестицій. Фінансування прямих інвестицій - це порядок надання грошових коштів, система витрачання та контролю за цільовим та ефективним їх використанням. Методи фінансування залежать від конкретних умов функціонування підприємства. В даний час фінансування прямих інвестицій здійснюється за рахунок: власних фінансових ресурсів і внутрішньогосподарських резервів; позикових коштів; залучених грошових коштів, одержуваних від емісії цінних паперів, пайових та інших внесків юридичних і фізичних осіб; грошових коштів, що надходять у порядку перерозподілу з централізованих інвестиційних фондів концернів, асоціацій та ін об'єднань; коштів позабюджетних фондів; асигнувань з бюджетів різних рівнів, що надаються на безповоротній основі; наступних коштів іноземних інвесторів. Основним джерелом прямих інвестицій в основний капітал продовжують залишатися власні кошти підприємства. Власні фінансові ресурси підприємства включають первісні внески засновників у момент організації і частина грошових коштів, отриманих в результаті його господарської діяльності. Власні джерела фінансування прямих інвестицій поділяються на дві групи - джерела, утворені від проведення робіт господарським способом, і джерела, одержувані від результатів основної діяльності підприємства. Джерела, утворені від проведення робіт господарським способом, включають: мобілізацію внутрішніх ресурсів прибуток по капітальних робіт, економію від зниження собівартості товару або виробленої продукції, та інші джерела. Власні джерела, одержувані в результаті основної діяльності підприємства, включають амортизаційні відрахування і прибуток від основної діяльності. У власних засобах спрямовуються на фінансування прямих інвестицій, найбільшу питому вагу займають амортизаційні відрахування. Прибуток від основної діяльності - важливе джерело фінансування прямих інвестицій підприємстві, який пов'язує кінцеві фінансові результати діяльності та можливості з розвитку. Сума прибутку, призначена на фінансування інвестицій в основний капітал, визначається при її розподілі у фінансовому плані. При нестачі власних джерел фінансування інвестицій підприємство змушене вдаватися до зовнішніх запозичень. До позикових коштах відносяться довгострокові кредити банків, які можуть надаватися підприємствам: на будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння підприємства; на придбання рухомого і нерухомого майна (машін. Устаткування, транспортних засобів, будівель і споруд); на здійснення природоохоронних заходів. Банківські кредити надаються підприємству на підставі кредитного договору. Кредит надається на умовах повернення, терміновості, платності, забезпеченості під гарантії, заставу нерухомості, заставу інших активів підприємства. Джерелом фінансування відтворення основних фондів є також позикові кошти інших підприємств. Підприємствам можуть надаватися також позики індивідуальними інвесторами (фізичними особами. Наступним джерелом фінансування прямих інвестицій є залучені кошти, одержувані підприємством на фінансовому ринку. Випуск цінних паперів - облігацій, векселів та їх розміщення на фінансовому ринку істотно розширюють можливості підприємства щодо залучення тимчасово вільних грошових коштів інших підприємств організацій та громадян для інвестування. Вибір джерел фінансування в основний капітал повинен вирішуватися підприємством з урахуванням багатьох факторів: вартості залученого капіталу, ефективності віддачі від нього, співвідношення власного і позикового капіталу визначає рівень фінансової незалежності підприємства, ступеня ризику різних джерел фінансування, економічних інтересів інвесторів і кредиторів. Діяльність будь-якої фірми, так чи інакше, пов'язана з вкладенням ресурсів у різні види активів, придбання яких необхідне для здійснення основної діяльності цієї фірми. Але для збільшення рівня рентабельності фірма також може вкладати тимчасово вільні ресурси в різні види активів, що приносять дохід, але не беруть участь в основній діяльності. Така діяльність фірми називається інвестиційною, а управління такою діяльністю - інвестиційним менеджментом фірми. Процес інвестування відіграє важливу роль в економіці будь-якої країни. Інвестування в значній мірі визначає економічне зростання держави, зайнятість населення і складає істотний елемент бази, на якій грунтується економічний розвиток суспільства. Тому проблема, пов'язана з ефективним здійсненням інвестування заслуговує серйозної уваги, особливо в даний час - час укрупнення суб'єктів ринкових відносин і переділу власності. Інвестиції представляють собою застосування фінансових ресурсів у формі довгострокових вкладень капіталу (капіталовкладень). Здійснення інвестицій - протяжний у часі процес. Тому для найбільш ефективного застосування фінансових ресурсів підприємство формує свою інвестиційну політику. Політика є загальне керівництво для дій і прийняття рішень, яке полегшує досягнення цілей підприємства. Саме з допомогою інвестиційної політики підприємство реалізує свої можливості до передбачення довгострокових тенденцій економічного розвитку та адаптації до них. На багатьох підприємствах і об'єднаннях стає звичним явищем практика диференціації права прийняття рішень інвестиційного характеру, тобто обмежується максимальна величина інвестицій, в рамках якої, той чи інший керівник може приймати самостійні рішення. Нерідко рішення повинні прийматися в умовах, коли є ряд альтернативних чи взаємно незалежних інвестиційних можливостей. У цьому випадку необхідно зробити вибір одного або декількох варіантів, грунтуючись на прийнятих критеріях. В умовах ринкової економіки можливостей для інвестування досить багато. Разом з тим будь-яке підприємство має обмежені вільні фінансові ресурси, доступні для інвестування. Тому виникає задача оптимізації інвестиційного портфеля. Тут дуже істотний чинник ризику. Інвестиційна діяльність завжди здійснюється в умовах невизначеності, ступінь якої може сильно варіюватися. Наприклад, в момент придбання нових основних засобів ніколи не можна точно передбачити економічний ефект цієї операції. Тому нерідко рішення приймаються на інтуїтивній логічній основі, але, тим не менш, вони повинні підкріплюватися економічним розрахунком. Визначення інвестиційних можливостей є відправною точкою для діяльності, пов'язаної з інвестуванням. У кінцевому рахунку, це може стати початком мобілізації інвестиційних коштів. 3. Економічне обгрунтування інвестицій на підприємстві ВО «Надія» та шляхи їх подальшого вдосконалення
Давно відомо, що, перш ніж приступати до реалізації будь-кого інвестиційного проекту, необхідно зробити його економічне обгрунтування. Воно має дати відповідь про вигідність або недоцільність реалізації інвестиційного проекту. При цьому повинні бути використані найбільш надійні та апробовані методичні підходи, що дозволить звести інвестиційний ризик до мінімуму. Під час перебування планової (командно-адміністративної) економіки в СРСР діяла методика визначення абсолютної і порівняльної ефективності, вкладень, яка була затверджена офіційними органами в 1977 році. Ця методика була єдиною і широко використовувалася на практиці, і до цих пір її ніхто не відміняв. [41 - c. 154] З переходом економіки Росії на ринкові відносини вище згадана методика вже морально застаріла і не може повною мірою використовуватися на практиці. Перш ніж вказати причини, чому ця методика морально застаріла, необхідно коротко розкрити її суть. Методика визначення абсолютної і порівняльної ефективності складалася як би з двох методик: методики визначення абсолютної ефективності капітальних вкладень і методики визначення порівняльної ефективності капітальних вкладень. Абсолютна ефективність капітальних вкладень для різних рівнів рекомендувалося визначати: а) на народногосподарському рівні; б) на галузевому рівні; в) на рівні підприємства. Розраховані показники абсолютної ліквідності капітальних вкладень порівнювалися з нормативними величинами. Якщо вони були рівні або перевищували значення нормативних коефіцієнтів ліквідності капітальних вкладень, то в цьому випадку вважалося, що капітальні вкладення в економічному плані обгрунтовані. Висновок нормативних коефіцієнтів ліквідності капітальних вкладень були диференційовані за галузями народного господарства і коливалися від величини 0,7 до 0,27. для ринкових умов таке положення є неприйнятним. Методика визначення порівняльної ефективності капітальних вкладень базується на порівнянні наведених витрат за варіантами. Згідно з цією методикою економічно доцільним варіантом вважається той, який забезпечує мінімум приведених витрат. Основним нестачі методики визначення порівняльної ефективності капітальних вкладень є те, що критерієм для виявлення кращого варіанту є наведені витрати, а не прибуток, яка найбільшою мірою відповідає вимогам ринкової економіки. Крім того, дана методика не може бути використана для економічного обгрунтування інвестицій, що спрямовуються на кращу якість продукції. Це пов'язано з тим, що, як правило, з поліпшенням якості продукції збільшуються витрати на виробництво і реалізацію продукції за рахунок застосування більш якісних і дорогих матеріалів, використання більш висококваліфікованої праці та інших факторів. Тому методика визначення порівняльної ефективності капітальних вкладень, в якій за основу порівняння взяті наведені витрати, в цьому випадку не може бути застосована. З переходом Росії на ринкові відносини та методологічна база, яка була напрацьована і широко застосовувалася під час перебування планової економіки, морально застаріла і не може бути використана для економічного обгрунтування інвестицій. Тому перед економістами та практиками Росії з'явилася серйозна проблема - створення адекватної ринкової економіки методологічною основою економічного обгрунтування інвестицій. У цих умовах великий теоретичний і практичний інтерес представляють методичні підходи щодо визначення вигідності вкладення інвестицій в країнах з розвиненою ринковою економікою. Одним з базових принципів є оцінка повернення інвестованого капіталу на основі показника грошового потоку (кеш-фло), що формується за рахунок сум чистого прибутку та амортизаційних відрахувань в процесі експлуатації інвестиційного проекту. При цьому показник грошового потоку може прийматися при оцінці диференційованого по окремих роках експлуатації інвестиційного проекту або як середньорічний. Другим принципом оцінки є обов'язкове приведення до теперішньої вартості як інвестованого капіталу, так Ір сум грошового потоку. Третім принципом оцінки є вибір диференційованої ставки відсотка (дисконтної ставки) у процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів. на розмір доходу інвестицій (у реальному інвестуванні таких доходів виступає грошовий потік) формується з урахуванням наступних чотирьох чинників: середньої реально депозитної ставки; темпу інфляції (або премії за інфляцію); премії за ризик; премії за низьку ліквідність. Тому при порівнянні двох інвестиційних проектів з різними рівнями ризиків повинні застосовуватися при дисконтуванні різні ставки відсотка (більш висока ставка відсотка повинна бути використана за проектом з більш високим рівнем ризику). Четвертим принципом оцінки є варіація форм використовуваної ставки відсотка для дисконтування залежно від цілей оцінки. При розрахунку різних показників ефективності інвестицій як ставки відсотка обрана для дисконтування, можуть бути використані: в середнє депозитна або кредитна ставка; індивідуальна норма прибутковості інвестицій з урахуванням рівня інфляції, рівня ризику і рівня ліквідності інвестицій; альтернативна норма прибутковості по інших можливих видів інвестицій; норма прибутковості по поточній господарській діяльності. У світовій практиці н6аіболее широке поширення набула методика оцінки ефективності реальних інвестицій на основі системи наступних взаємопов'язаних показників. 3.2 Основні теоретичні положення Методичних рекомендацій щодо оцінки ефективності інвестиційних проектів Рекомендації призначені: для оцінки ефективності та фінансової реалізованості інвестиційних проектів (ІП); для оцінки ефективності участі в ІП господарюючих суб'єктів; для прийняття рішень про державну підтримку ІП; для порівняння альтернативних (взаємовиключних) ІП, варіантів ІП та оцінки економічних наслідків одного з них; для оцінки економічних наслідків відбору для реалізації групи ІП з деякої їх сукупності при наявності фіксованої фінансової та інших обмежень; для підготовки висновків з економічних розділам при проведенні державної, галузевої та інших видів експертиз, обгрунтуванні інвестицій, ТЕО, проектів та бізнес-планів; для прийняття економічно обгрунтованих рішень про зміни в ході реалізації інвестиційного проекту в залежності від знову виявляються обставин (економічний моніторинг). Основні принципи і методи оцінки ефективності та фінансової реалізованості інвестиційних проектів Визначення та види ефективності ІП. Ефективність ІП - категорія, що відображає відповідність проекту, що породжує даний ІП, цілям і інтересам його учасників. Рекомендується оцінювати такі види ефективності: проекту в цілому; участі в проекті. Ефективність проекту в цілому оцінюється з метою визначення потенційної привабливості проекту для можливих учасників та пошуків джерел фінансування. Вона включає в себе: суспільну ефективність проекту; комерційну ефективність проекту. Показник суспільної ефективності враховують соціально економічні наслідки ІП для суспільства в цілому в тому числі кА безпосередні результати і витрати проекту, так і «зовнішні»: витрати і результати в суміжних секторах економіки екологічні, соціальні та інші зовнішньоекономічні ефекти [41 - с. 173]. Показники комерційної ефективності проекту враховують фінансові наслідки його здійснення для учасника, що реалізовує ІП, в припущенні, що він робить всі необхідні для реалізації проекту витрати і користується усіма його результатами. Виходячи з розрахунків таблиці 1 можна зробити висновок: виторг і собівартість протягом 2006,2007 років, знижувалися приблизно однаковими темпи зниження собівартості трохи вище, що є сприятливим етапом у діяльності підприємства, так як рівень балансового прибутку в 2007 році склав 1,3443% від рівня 2006 року, а рівень чистого прибутку в 2007 році склав 1,546% від рівня 2007 року. Бухгалтерський облік ведеться відповідно до закону «Про бухгалтерський облік». Положенням ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в РФ, Положеннями з бухгалтерського обліку, планом рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій та Інструкцією Мінфіну Росії від 31.10.2000 року № 94н. Розглянувши бухгалтерський баланс ми бачимо, що дебіторська заборгованість підвищилася на 11047,0 тис. рублів. це може бути пов'язано: з підвищенням числа покупців, сростом обсягу продажів продукції, з тим що боржники не розплатилися за своїми зобов'язаннями. Необхідно звернути увагу на період погашення дебіторської заборгованості та на відвантаження продукції. Якщо вона зменшиться у зв'язку з скороченням періоду її погашення, то це позитивно позначиться на роботі підприємства, якщо ж вона зменшиться у зв'язку зі зниженням відвантаження продукції, то це свідчить про спад ділової активності підприємства, але для цього необхідно провести більш поглиблений аналіз. 3.3 Шляхи подальшого вдосконалення інвестиційної діяльності ВО «Надія» Напрями підвищення інвестиційної привабливості діяльності ВО «Надія» визначається виходячи з результатів, отриманих в ході фінансового аналізу; проведений аналіз встановив, що за наявності певного запасу фінансової міцності, зберігається задовільна структура балансу, спостерігається стабільний фінансовий стан на підприємстві, воно має високою не платоспроможністю. Так як прибуток відображає результати всіх видів діяльності підприємства - виробничої, не виробничої та фінансової. Це означає, що на результатах прибутку відображаються всі сторони діяльності підприємства. Так зростання продуктивності праці означає зниження його витрат на одиницю послуг, відповідно при нормальних умовах роботи повинні щодо знижуватися витрати на оплату праці в розрахунку на одиницю послуг. ВО «Надія» проводить регулярні дослідження в області маркетингу та менеджменту своєї організації. На основі фінансово - господарської діяльності організації, факторного аналізу прибутку від реалізації послуг та аналізу показників прибутку необхідно розробити заходи щодо збільшення прибутку організації. Збільшення прибутку в ресторані ВО «Надія» можливо двома способами: збільшити виручку від реалізації послуг, зменшити витрати ресторану. Споживче товариство може забезпечити збільшення власного капіталу з наявних оборотних коштів за рахунок кращого управління, а саме: зменшити дебіторську заборгованість (скорегувати відносини з покупцями, забезпечити або покращити контроль за рахунками до оплати, зробити зусилля по збору простроченої дебіторської заборгованості); забезпечити більш тривалий кредит постачальників; знизити рівень матеріальних запасів (виробляти економні закупівлі сировини). До джерел внутрішнього фінансування відноситься прибуток, кошти фонду споживання і резервів. Визнання того факту, що в даний час у підприємства існують проблеми з управління, формування, розподілу прибутку. Вимагає розгляду певних методів вирішення даних питань. Керівництву ресторану необхідно оволодіти новими методами розподілу прибутку. Тут повинні враховуватися інтереси відразу кількох сторін. По-перше, держава зацікавлено як у створенні умов стимулюють розвиток виробництва, так і реалізації своїх економічних функцій, пов'язаних з оподаткуванням, що зменшують показником прибутку на величину відповідних податкових відрахувань. По-друге, трудовий колектив зацікавлений в одержанні великих доходів, що вимагає збільшення витрат за статтею «Заробітна плата» і «Нарахування». По-третє, кредитори та акціонери повинні бути впевнені в платоспроможності фірми, поворотності наданих позичок. Керівництво ж прагне якомога більшу частину прибутку залишити нерозподіленим, як резерв, що дозволяє зміцнити основи самофінансування. Керівництво покладає на себе відповідальність планувати розподіл прибутку таким чином, щоб врахувати інтереси сторін і, в той же час, забезпечити добробут підприємства. Підприємство має отримувати прибуток у такому розмірі, щоб забезпечити розширення відтворення і вирішення поставлених перед підприємством задач. У сучасний період ринкова конкуренція повинна бути більш жорсткою, але не за рахунок чинника ціни, а в результаті більш вишуканих, тонких методів і форм суперництва підприємств на ринку. Необхідно, щоб підприємство набагато більше часу приділяло таких сфер, як реалізація і збут послуг, так як потреби і запити споживачів стають надзвичайно індивідуальними, а ринки дуже різноманітні за своєю структурою. У ресторані повинні передбачатися планові заходи щодо збільшення прибутку. Загалом, плані ці заходи можуть бути наступного характеру: збільшення швидкості обслуговування клієнтів - необхідно розширити обов'язки працівників: зменшення перерв під час святкових днів, (коли попит збільшується), поліпшення якості обслуговування клієнтів - ввічливе поводження з клієнтами, продаж надлишкового майна або здача його в оренду; зниження собівартості послуг за рахунок більш раціонального використання матеріальних ресурсів, виробничих потужностей і площ, робочої сили і робочого часу, диверсифікація (різнобічний розвиток організації) виробництва, розширення ринку продажу - відкриття нових точок обслуговування населення, проведення масштабної й ефективної політики в області підготовки персоналу, що являє собою особливу форму вкладення капіталу - слід відправляти працівників на підвищення кваліфікації, підвищення діяльності підприємства по збуту послуг. Перш за все необхідно більше уваги приділяти підвищенню швидкості руху оборотних коштів, скорочення всіх видів запасів, домагатися максимально швидкого просування послуг від виробника до споживача, покращувати якість виконуваних робіт, що призведе до конкурентоспроможності і зацікавленості вибору даного підприємства замовникам послуг, також не останню роль займає збільшення обсягу виробництва виконуваних робіт за рахунок більш повного використання виробничих потужностей організації, скорочення витрат на виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці. Суворе дотримання укладених договорів на виконання робіт - потрібно проводити аналіз постачальників і на основі цього вибирати: з ким далі вести спільну діяльність, а з ким - ні. З цього переліку заходів випливає, що вони тісно пов'язані з іншими заходами в організації (з аналізу прибутку та показників прибутку), спрямованими на зниження витрат виробництва, поліпшення якості послуг і використання факторів виробництва. Варто відзначити що в сучасній дійсності треба вміти чітко розраховувати свої дії, тобто планувати, аналізувати, виявляти тенденції і закономірності діяльності для більш ефективного функціонування організації. У організації якраз починається робота в цій області. І, то вражає, вона дала свої результати практично миттєво: зростання виручки від продажів, зменшення собівартості, і як наслідок цього зростання прибутку підприємства. Але цього можна досягти тільки шляхом колосальних грошових вкладень (що доводить різке зростання коефіцієнта рентабельності витрат на оплату праці працівників, витрат на персонал) в навчання персоналу, в розробку системи мотивації працівників, проведення різних досліджень і тестів та ін Таким чином, вивчивши організаційну структуру і звітність підприємства ВО «Надія» ми провели аналіз фінансово - господарської діяльності за 2005-2006 роки. Загалом, фінансово - господарський стан підприємства можна охарактеризувати, як стійке і організація є платоспроможним. Провівши аналіз оцінки прибутку підприємства та планування прибутку слід відзначити зростання рентабельності продажів. Ці дані свідчать про те, що ВО «Надія» домоглося максимального розміру віддачі від кожної грошової одиниці товарообігу, попит на послуги, передбачувані підприємством зростає. Основні показники рентабельності і підприємства зросли, що говорить про збільшення ефективності використання коштів організації. Після виявлення факторів, що впливають на прибуток і оцінки прибутку нами були дані рекомендації по збільшенню прибутку. Вони зводяться до проведення планових заходів щодо збільшення прибутку, а так само заходів щодо збільшення виручки від реалізації та зменшення витрат організації шляхом проведення спеціально розроблених заходів. Одним з чинників зростання доходу є збільшення виручки від реалізації продукції, зниження собівартості й підвищення рівня прибутку. Виручку можна збільшити двома шляхами або розширити обсяг реалізації або збільшити ціни. Але найбільш перспективним напрямком збільшення доходів є використання податкових пільг при оподаткуванні прибутку. Напрями підвищення інвестиційної привабливості діяльності ВО «Надія». Перший рівень: підвищити рівень рентабельності підприємства. Другий рівень: збільшити балансовий прибуток підприємства; довести вартості основних фондів і оборотних коштів до оптимальних розмірів. Третій рівень: збільшити прибуток від іншої реалізації; збільшити прибуток від реалізації товарної продукції; збільшити позареалізаційні доходи; зменшити терміни оборотності оборотних коштів; підвищити фондовіддачу. Четвертий рівень: збільшити реалізацію наднормативних і зайвих матеріальних цінностей; поліпшити роботу підсобних господарств; збільшити обсяг реалізованої продукції; знизити повну собівартість товарної продукції; зменшити розміри штрафів, пені та неустойок організації; зменшити розмір фактичного незавершеного виробництва; прискорити відвантаження готової продукції; підвищити екстенсивність функціонування основних фондів; підвищити інтенсивність функціонування роботи обладнання; зменшити втрати часу через поломки активної частини основних фондів; поліпшити використання виробничих площ [14, с. 68]. П'ятий рівень: збільшити обсяг іншої реалізації; збільшити обсяг реалізації товарної продукції і послуг; знизити виробничу собівартість; знизити позавиробничі витрати; зменшити відхилення фактичної витрати матеріального ресурсу від планового; підвищити періодичність споживання матеріального ресурсу; оптимізувати величину партії поставок матеріального ресурсу. Шостий рівень: знизити витрати. Сьомий рівень: підвищити якість розрахунків із споживачами. Восьмий рівень: скоротити втрати робочого часу; зменшити чисельність робітників, які не виконують норми виробітку; підвищити техніку безпеки та охорону праці працівників; поліпшити умови праці працівників; підвищити кваліфікацію; підвищити чисельність працівників, які володіють суміжними професіями; підвищити творчу активність працівників (сприяти впровадженню раціоналізаторських пропозицій ); підвищити задоволеність працівників працею; прискорити одоптацію молодих працівників; підвищити трудову активність працівників; поліпшити побутові умови для працівників; забезпечити транспортні умови для працівників затримуються на роботі; зменшити випадки антигромадських проявів серед працівників; поліпшити умови відпочинку працівників; підвищити громадську активність працівників. Відібрані заходи об'єднуються в програму. Програма - це документ, який містить сукупність необхідних завдань та інших управлінських актів, підкріплених ресурсами; програма завжди має чітко виражену спрямованість на досягнення наміченої мети в задані терміни. Основним напрямком підвищення інвестиційної привабливості підприємства є впровадження на ВО «Надія» інвестиційного менеджменту Висновок Особливістю інвестиційної політики підприємства в Росії є її орієнтація на досягнення, швидше, короткострокових цілей, необхідних для виживання в умовах перебудови господарської системи, що обумовлено кризовим становищем вітчизняної економіки та труднощами переходу до стабільного розвитку. Викладене вище дозволяє зробити висновок про актуальність обраної теми випускної кваліфікаційної роботи. Тому розробка економічних підходів і методів, що дозволяють оптимізувати процес планування інвестиційної діяльності, більш точно оцінити ефективність проектів підприємств для зовнішніх по відношенню інвесторів на сучасному етапі є одним із актуальних завдань як для вітчизняної економічної науки, так і практики господарювання. Мета роботи - інвестиційна діяльність підприємства була досягнута. Для реалізації цієї мети були вирішені наступні завдання: вивчено методичні аспекти обгрунтування інвестиційної політики підприємства, дана оцінка ефективності інвестиційних проектів як основи формування інвестиційної політики, охарактеризовано методи формування інвестиційної політики підприємства проведено дослідження управління інвестиційною діяльністю підприємства ВО «Надія», дана загальна характеристика фінансового стану підприємства, проаналізовано систему формування інвестиційної політики ВО «Надія»; визначено основні напрями вдосконалення інвестиційної політики підприємства ВО «Надія». Інвестиційний менеджмент представляє собою один з найбільш важливих аспектів діяльності будь-якої динамічно розвивається комерційної організації. Для планування і здійснення інвестиційного менеджменту особливу важливість має попередній аналіз, який проводиться на стадії розробки інвестиційних проектів і сприяє прийняттю розумних і обгрунтованих управлінських рішень. Головним напрямком попереднього аналізу є визначення показників можливої економічної ефективності інвестицій, тобто віддачі від капітальних вкладень, які передбачаються проектом. Як правило, у розрахунках береться до уваги тимчасової аспект вартості грошей. При аналізі інвестиційних проектів виходять із певних допущень. По-перше, з кожним інвестиційним проектом прийнято пов'язувати грошовий потік. Найчастіше аналіз ведеться по роках. Передбачається, що всі вкладення здійснюються наприкінці року, що передує першого року реалізації проекту, хоча в принципі вони можуть здійснюватися протягом кількох наступних років. Приплив (відплив) грошових коштів відноситься до кінця чергового року. Досить часто в інвестиційній практиці виникає потреба у порівнянні проектів різної тривалості. При складанні бюджету капітальних вкладень доводиться враховувати ряд обмежень. Наприклад, є декілька привабливих інвестиційних проектів, проте підприємство через обмеженість у фінансових ресурсах не може здійснити їх всі одночасно. У цьому випадку необхідно відібрати для реалізації проекти так, щоб отримати максимальну вигоду від інвестування. В даний час зростає роль інвестицій в економіці Росії. Запропонований на розгляд уряду Бюджет розвитку передбачає великі інвестиції у виробництво. Тому обійтися без інвесторів державі не вдасться. З іншого боку, самі потенційні інвестори повинні бути морально готові до здійснення інвестицій. Цього не вдасться досягти, якщо не буде налагоджена система інвестиційного менеджменту фірми. У зв'язку з цим методи, викладені в цій курсовій роботі, допоможуть інвесторам в їх діяльності. Для стимулювання інвестицій у виробничу сферу, для відновлення промислового потенціалу, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників, потрібно створювати умови, при яких вони прагнули б розвивати лізингові відносини. Для цього, в першу чергу, слід добиватися появи лізингових операцій із досить тривалими термінами дії (не менше трьох років), оскільки саме такі договори нестимуть реальні інвестиції в економіку. Необхідно якщо не звільнити, то хоча б знизити податок на прибуток, отриману лізингодавцями від реалізації договорів по лізингу з терміном дії три і більше років. Також слід стимулювати банки надавати кредити лізинговим компаніям, які укладають тривалі договори. Крім цього, необхідно розглянути можливість зниження митних зборів і податків з товарів, ввезених на територію РФ і є об'єктами міжнародного фінансового лізингу. Згідно з Наказом Мінекономіки РФ № 118 від 1 жовтня 1997 р. (що затвердив «Методичні рекомендації з розробки інвестиційної політики підприємства»), при розробці інвестиційної політики підприємства доцільно передбачити: відповідність заходів, які передбачається здійснити в рамках цієї політики; отримання підприємством прибутку на капітал, що інвестується ; ефективне розпорядження коштами безприбуткових інвестиційних проектів; використання підприємством державної підтримки з метою підвищення ефективності інвестицій. При виробленні інвестиційної політики слід враховувати: стан ринку продукції, що виробляється підприємством, обсяг її реалізації, якість і ціна цієї продукції; фінансово - економічний стан підприємства; поєднання власних і позикових ресурсів підприємства; комерційну і бюджетну ефективність інвестиційних заходів, здійснюваних за участю підприємства. Розглянувши економічні показники підприємства ВО «Надія» на 2005-2007 рік ми бачимо, що виручка і собівартість протягом 2006,2007 років, знижувалися приблизно однаковими темпи зниження собівартості трохи вище, що є сприятливим етапом у діяльності підприємства, так як рівень балансового прибутку в 2007 році склав 134,43% від рівня 2006 року, а рівень чистого прибутку в 2007 році склав 154, 6% від рівня 2007 року. Підприємство розширюється, відкриваються додаткові точки харчування. Проводиться ремонт і переобладнання приміщень. Але найголовніше полягає в тому, щоб усвідомити народно-господарське значення лізингу як потужного інструменту мобілізації інвестиційних ресурсів та відновлення технологічної бази виробництва. Тому при розробці та затвердженні «Стратегії розвитку Російської Федерації до 2010 року» необхідно суттєво скоригувати курс економічної реформи, чітко розмежовувати її цілі із засобами досягнення і пам'ятати, що кінцевою метою є розвиток економіки і поліпшення життя народу, а не лібералізація будь-яку ціну. Необхідно багатообіцяючі наміри підкріпити надійними інструментами досягнення намічених цілей і, перш за все розробкою програми інвестиційного прориву, яка передбачала б заходи по реальному поліпшенню інвестиційного клімату і кардинально підвищувала роль держави у формуванні та використанні інвестиційного фонду країни. Ця програма, за уявленнями автора, повинна включати: Повне відновлення інвестиційної функції амортизаційних відрахувань, строго цільове формування і використання коштів амортизаційного фонду не тільки державних, але і на всіх без винятку підприємствах. Звільнення від оподаткування прибутку, спрямованої на інвестиції в основний капітал, фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок та освоєння нових технологій. Розширення державного фінансування інвестицій у НДДКР до рівня законодавчо встановленої норми. Зниження процентних ставок за кредит і створення механізмів рефінансування виробничої діяльності, розвиток нових для Росії напрямів кредитування і в першу чергу іпотечного кредитування та лізингу. Створення інститутів розвитку, включаючи Банк розвитку, здатних мобілізувати інвестиційні ресурси в розвиток виробничої сфери за допомогою державних гарантій, кредитних ресурсів державних банків, формування каналів рефінансування виробничих інвестицій за участю Центрального банку Російської Федерації. Прийняття ефективним заходів щодо припинення нелегального вивозу капіталу за кордон і трансформації заощаджень населення в накопичення, підвищивши роль Ощадного банку в цьому. Залучення іноземного капіталу для фінансування виробничої сфери. Реалізація цих заходів потребуватиме істотного коректування грошово-кредитної і податково-бюджетної політики держави, їх націленості, насамперед на збільшення продуктивності та підвищення ефективності інвестиційного процесу, та забезпечення високих і стійких темпів економічного зростання. Досягти цього непросто, але це необхідно, поки ще залишаються шанси на відродження Росії та споживчої кооперації. Список використаних джерел
|