[ Бухгалтерський облік аналіз і аудит дебіторської та кредиторської заборгованості ] | |
Понад 90 днів | Повна сума виявленої на підставі інвентаризації заборгованості |
Від 45 до 90 днів (включно) | 50% від суми виявленої на підставі інвентаризації заборгованості |
До 45 днів | Не збільшує суму створюваного резерву |
Створення резерву на суму простроченої заборгованості відображається записом: Д-т рах. 91 "Інші доходи і витрати", субрах. "Інші витрати", К-т рах. 63 "Резерви по сумнівним боргах".
Резерв по сумнівних боргах може бути використаний організацією лише на покриття збитків від безнадійних боргів. Списання непогашеної заборгованості, нереальною для стягнення, за рахунок створеного резерву відображається записом: Д-т рах. 63 "Резерви по сумнівним боргах", К-т рах. 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і ін
Списана заборгованість не анулюється. Її сума відображається на позабалансовому рахунку 007 "Списана у збиток заборгованість неплатоспроможних дебіторів" протягом п'яти років з моменту списання. Такий порядок передбачено тому, що майновий стан боржника може змінитися і організації, можливо, вдасться стягнути заборгованість. Якщо сума створеного резерву менше суми безнадійних боргів, що підлягають списанню, різниця (збиток) підлягає включенню до складу позареалізаційних витрат. Проводиться запис:
Д-т рах. 91 "Інші доходи і витрати", субрах. "Інші витрати",
К-т рах. 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і ін
списана сума дебіторської заборгованості, що перевищує резерв.
Сума резерву по сумнівних боргах, не повністю використаний у поточному звітному періоді, може бути перенесена на наступний звітний період. При цьому сума новостворюваного за результатами інвентаризації резерву має бути скоригована на суму залишку резерву попереднього звітного періоду.
Якщо боржник погасив заборгованість, провадяться записи:
Д-т рах. 51 "Розрахункові рахунки" та інші,
К-т рах. 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і ін
відображено повне (часткове) погашення заборгованості;
Д-т рах. 63 "Резерви по сумнівним боргах",
К-т рах. 91 "Інші доходи і витрати", субрах. "Інші доходи"
сума невикористаного резерву включена до складу інших доходів.
Списання заборгованості без створення резерву
Якщо резерв не створювався, суми дебіторської заборгованості, за якими минув термін позовної давності, та інші борги, нереальні для стягнення, включаються до витрат організації (п. 14.3 Положення з бухгалтерського обліку "Витрати організації" (ПБУ 10/99). При цьому проводиться запис:
Д-т рах. 91 "Інші доходи і витрати", субрах. "Інші витрати",
К-т рах. 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і ін
списана сума дебіторської заборгованості.
Надалі, якщо боржник поверне раніше списаний борг, робиться запис:
Д-т рах. 51 "Розрахункові рахунки" та інші,
К-т рах. 91 "Інші доходи і витрати", субрах. "Інші доходи" погашена заборгованість.
Списану заборгованість також необхідно відображати за дебетом позабалансового рахунку 007 "Списана у збиток заборгованість неплатоспроможних дебіторів" протягом п'яти років з моменту списання. При погашенні такого боргу проводиться запис по кредиту рахунка 007 "Списана у збиток заборгованість неплатоспроможних дебіторів".
1.4 Техніко-економічна характеристика підприємства
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кора" зареєстровано 05.04.1997 року і веде свою діяльність відповідно до Цивільного Кодексу Російської Федерації.
Згідно Облікової політики ТОВ "Кора", затвердженої 27.12.2007, статутний капітал підприємства становить 10160 тис. рублів.
Резервний фонд підприємство вважає за доцільне не створювати.
Товариство є комерційною організацією. Метою створення і діяльності підприємства є оптова та роздрібна торгівля.
Зокрема організація займається оптово-роздрібною торгівлею:
- Товарами народного споживання;
- Алкоголем;
- Медикаментами.
Офіс, склади та інші підсобні приміщення підприємства розташовані в Краснодарському краї. Адреса: 347500, Російська Федерація Краснодарський край, м. Армавір, вул. Володарського, 1.
ТОВ "Кора" в процесі своєї діяльності взаємодіє з безліччю фізичних і юридичних осіб. Даний факт сприяє найбільш якісному обслуговуванню і прийнятно вигідним партнерським відносинам.
На 1 січня 2007 року дебіторська заборгованість підприємства склала 12605 тис. рублів, а кредиторська 17217 тис. рублів.
Об'єктом бухгалтерського обліку в суспільстві є майно, його зобов'язання, господарські операції, здійснювані підприємством в процесі його фінансово-господарської діяльності.
Відповідно до бухгалтерської фінансової річний звітністю 2007р. рентабельність реалізованої продукції, робіт, послуг склала 4,9%.
За отриманими даними складено робочий документ "Лист попереднього планування" призначений для оцінки обсягу документації організації, яка підлягає перевірці, та загальних витрат часу на проведення аудиту. Він показує, що за результатами попереднього планування прийнято рішення направити аудиторську групу в кількості 6 чоловік, включаючи керівника групи та юриста. Оскільки така група здатна у встановлений час вивчити той обсяг документації, що необхідний для формування думки про достовірність бухгалтерської (фінансової) звітності.
ТОВ "Кора" реалізує оптом і в роздріб товари народного споживання, медикаменти, побутову хімію. Так само у підприємства є у власності два магазини.
У ході дослідження виявлено основні постачальники і покупці, з якими працює підприємство.
Виявлення основних конкурентів проводилося в результаті порівняльного аналізу галузі в районі, в якому працює проверяемое підприємство.
Конкурентні відносини виражені сильно.
Основний ринок збуту ТОВ "Кора" це прилеглі райони Краснодарського та Ставропольського краю і республіки Адигея.
Ціноутворення повністю залежить від ситуації на ринку даної продукції.
Ці знання про діяльність клієнта необхідні для виявлення і розуміння подій, операцій і методів роботи, які можуть істотно вплинути на фінансову звітність, методи аудиторської перевірки та аудиторський висновок.
Основними органами регулювання діяльності ТОВ "Кора" є:
- Росспоживнагляд;
- Відділ торгівлі Краснодарського краю;
Також виявлено, що рівень невід'ємного ризику є середнім, так само інформація застосовується при оцінці засобів контролю. Зокрема дослідження не виключає схильності залишків коштів на рахунках бухгалтерського обліку або групи однотипних операцій спотворень, але їх рівень за попередніми оцінками не буде таким істотним.
Таблиця 1.3 Аналіз техніко-економічних результатів ТОВ "Кора"
Показники | Одиниця виміру | 2006 | 2007 | Абсолютне відхилення | Темпи зростання | Темпи приросту |
Кількісні показники | ||||||
Обсяг реалізації продукції | Тис. руб. | 185171 | 196813 | 11642 | 106,29% | 6,29% |
Собівартість продукції (повна) | Тис. руб. | 160948 | 166725 | 5777 | 103,59% | 3,59% |
Прибуток від реалізації продукції (валовий прибуток) | Тис. руб. | 5838 | 9045 | 3207 | 154,93% | 54,93% |
Чистий прибуток | Тис. руб. | 2336 | 975 | -1361 | 41,74% | -58,26% |
Чисельність працюючих | Чол. | 17 | 19 | 2 | 111,76% | 11,76% |
Середньорічна вартість основних фондів | Тис. руб. | 12574 | 12314 | -260 | 97,93% | -2,07% |
Середньорічний залишок оборотних коштів | Тис. руб. | 35219 | 41769 | 6550 | 118,60% | 18,60% |
Якісні показники | ||||||
Виробіток на одного працюючого | Тис. руб. | 10829 | 10359 | -470 | 95,66% | -4,34% |
Витрати на 1 карбованець обсягу реалізації продукції | Руб. | 0,87 | 0,85 | -0,02 | 97,70% | -2,30% |
У 2007 році відбулося збільшення обсягу реалізації продукції на 11642 тис.руб. (6,29%), а також збільшення повної собівартості продукції на 5777 тис.руб. (3,59%). Проте темпи зростання обсягу реалізації продукції перевищують темпи росту повної собівартості продукції. Про це свідчить і збільшення прибутку від реалізації продукції в 2007 році на 3207 тис.руб. (54,93%) в порівнянні з 2006року.
Також спостерігається збільшення чисельності працюючих на підприємстві на 2 особи.
Виробіток на одного працюючого на підприємстві зменшилася на 470 тис.руб. (4,34%) у порівнянні з 2006 роком, що ставить під сумнів доцільність додаткового найму працівників.
Показник витрат на 1 грн. реалізації знизився в 2007 році в порівнянні з 2007 роком на 2 копійки, що говорить про зниження собівартості і збільшення прибутку в 2007 році.
Глава 2. Аудит обліку дебіторської та кредиторської заборгованості
2.1 Оцінка ефективності системи внутрішнього контролю на підприємстві
Засоби контролю включають політику та процедури, які на додаток до контрольної середовищі встановлюються для досягнення конкретних цілей організації.
Засоби внутрішнього контролю, що мають відношення до системи бухгалтерського обліку, сприяють досягненню наступних цілей:
а) здійснення операцій по загальному або спеціальним дозволом керівництва;
б) своєчасний облік усіх операцій та інших подій в точних суми, на належних рахунках і в належні звітні періоди з тим, щоб зробити можливою підготовку бухгалтерської звітності відповідно до встановленого порядку;
в) можливість доступу до активів та записів тільки з дозволу керівництва;
г) регулярне зіставлення врахованих активів з активами, що є в наявності, і прийняття необхідних заходів щодо будь-яких розбіжностей.
У ході виконання завдання були отримані докази стосовно дієвості таких засобів внутрішнього контролю по кожному з перевірених розділів бухгалтерського обліку:
дозвільні напису керівника і (або) головного бухгалтера на документах;
підпис головного (старшого) бухгалтера на проверяемом їм бухгалтерському регістрі;
суцільна нумерація створюваних документів;
реєстрація документів у спеціальних журналах;
підшивка копій документів у спеціальні папки;
належним чином організований документообіг;
зустрічні взаємоперевірки бухгалтерських записів;
звірки розрахунків;
інвентаризація;
періодичний аналіз стану активів та розрахунків.
На основі отриманих доказів зроблені висновки про повноту, існування, вартісної оцінки засобів внутрішнього контролю за окремими об'єктами обліку.
Оцінка ефективності засобів контролю на підставі проведених контрольних процедур є обгрунтовано високою, оскільки при обліку окремих сегментів передбачені основні законодавчі, нормативні акти.
Визначимо рівень суттєвості для ТОВ "Кора".
За даними бухгалтерської звітності визначаються базові фінансові показники, перераховані в графі 1 табл. 2.1. Їх значення заносяться в графу 2 в грошових одиницях, в яких підготовлена бухгалтерська звітність. Від цих показників беруться процентні частки, наведені в графі 3, а результат заноситься в графу 4.
Таблиця 2.1 Визначення рівня суттєвості
Найменування базового показника | Значення базового показника, млн. руб. | Частка, (%) | Значення, що застосовується для знаходження рівня суттєвості, тис. руб. |
1 | 2 | 3 | 4 |
Балансова прибуток | 2026 | 5 | 101,3 |
Валовий обсяг реалізації без ПДВ | 196813 | 2 | 3936,26 |
Валюта балансу | 62080 | 2 | 1241,6 |
Власний капітал | 10547 | 10 | 1054,7 |
Загальні витрати | 166725 | 2 | 3334,5 |
Крім того, як видно з даних табл. 2.1, розкид імовірних значень суттєвості в абсолютному вираженні досить широкий. При визначенні рівня суттєвості необхідно враховувати, який з використовуваних базових показників найкращим чином відображає специфіку умов діяльності організації. Так, якщо її доходи значно коливаються, в якості бази при визначенні рівня суттєвості вибирають валюту балансу. Якщо організація, що підлягає аудиту, відноситься до галузі з високою динамікою активів, то краще використовувати показник валового обсягу реалізації або балансового прибутку.
Далі слід визначити єдиний рівень суттєвості для цього нам необхідно проаналізувати числові значення, записані в графі 4 табл. 2.1, і розрахувати на їх основі середню величину:
(101,3 + 3936,26 + 1241,6 + 1054,7 + 3334,5): 5 = 1933,7 (тис. крб.)
Аудитор може відкинути значення, сильно відхиляються у велику і (або) меншу сторону від середнього значення. У тексті правила (стандарту) аудиторської діяльності "Суттєвість та аудиторський ризик" є протиріччя. У додатку 1 до стандарту, де описаний алгоритм розрахунку, вказано, що аналізовані величини слід порівнювати з іншими величинами, а не з середнім значенням. Значить, вже до розрахунку середньої аудитор міг відкинути найменше значення - 101,3 і найбільше значення - 3936,26. Однак у додатку 3 до зазначеного правилом (стандарту), в якому наводяться приклади розрахунків, крайні значення порівнюються не з іншими величинами, а з розрахованої на базі всіх показників середньої величиною.
Для аналізованого підприємства це значення 101,3 тис. руб. і 3936,26 тис. руб.
(3936,26-1933,7): 1933,7 х 100% = 103,56 (%).
Найменше значення відрізняється від середнього на:
(1933,7-101,3): 101,3 х 100% = 1808,88 (%).
На базі залишилися показників розраховується середня величина: (1241,6 + 1054,7 + 3334,5): 3 = 1876,9 (тис. крб.)
Для зручності подальшої роботи середнє значення можна округлити, але так, щоб після округлення воно змінилося не більше ніж на 20%, наприклад до 2000 тис. руб.:
(2000-1876,9): 1876,9 x 100% = 6,56%.
Таким чином, величина 2000 тис. руб. є єдиним показником рівня суттєвості при аудиті в ТОВ "Кора".
Система внутрішнього контролю - це сукупність організаційних заходів, методик і процедур, які використовуються керівництвом підприємства в якості засобів для впорядкованого і ефективного ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, забезпечення збереження активів, виявлення, виправлення і запобігання помилок і спотворення інформації, а також своєчасної підготовки фінансової звітності .
На основі отриманих результатів проведеного тестування оцінки системи внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку операцій з оренди нерухомого майна в ТОВ "Кора", можна поставити високу оцінку системи внутрішнього контролю.
Таблиця 2.2 Оцінка системи внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку дебіторської і кредиторської заборгованості у ТОВ "Кора"
№ п / п | Зміст питання | Варіант відповіді | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Так | Ні | Немає відповіді | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
-Наявність та правильність оформлення договорів (контрактів) на поставку матеріалів; - Повнота та своєчасність оприбуткування; - Вірність оплати; - Дотримання строків позовної давності. - Чи є заборгованість з минулим терміном позовної давності, чи вживаються заходи до її стягнення. - Чи проводилася інвентаризація розрахунків; - Повнота оприбуткування матеріальних цінностей; - Правильність встановлення цін на матеріальні цінності, чи відповідають вони цінами, зазначених у договорах поставки; -Правильність списання витрат кредиту розрахунків з дебіторами і кредиторами на собівартість продукції (робіт, послуг); - Правильність списання заборгованості зі строком позовної давності. - Правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку за рахунками 60 "Розрахунки з дебіторами і кредиторами"; - Відповідність даних журналів-ордерів № 6, 8 по цих рахунках даним, зазначеним у головній книзі і балансі; - Правильність складання бухгалтерських проводок по рахунках розрахунків. | + + + + + + + + + + | - | + | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 | Аудит розрахунків з покупцями і замовниками | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Чи укладені договори поставки продукції; - Реальність заборгованості покупців, що має бути підтверджено актами інвентаризації (звірки) розрахунків; - Правильність ведення аналітичного обліку за рахунком 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками"; - Правильність складання бухгалтерських проводок по рахунку 62; - Відповідність записів аналітичного обліку за рахунком 62 записам у журналі-ордері № 11, головній книзі і балансі. | + + + + + | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 | Аудит розрахунків з підзвітними особами | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Чи є накази (розпорядження) про направлення працівників у відрядження; - Правильність відшкодування витрат на відрядження (добові, квартирні, вартість проїзду); - Чи є посвідчення про відрядження з відміткою в місці перебування у відрядженні;
| + + + + | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| + + + + + + + + + + + + | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4. | Аудит розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| + | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| + + + + +
Висока надійність і ефективність систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю розрахункових операцій дозволяє обмежитися проведенням вибіркової аудиторської перевірки. 2.2 Планування аудиторської перевірки В умовах переходу до ринкових відносин з'являється новий для Росії правовий інститут - аудит, метою якого є виявлення достовірності фінансової (бухгалтерської) звітності аудіруемих осіб і відповідності порядку ведення бухгалтерського обліку законодавству РФ. Аудит є видом підприємницької діяльності та формою фінансового контролю. Правові засади проведення незалежного фінансового контролю у формі аудиторської діяльності закріплені у Федеральному законі "Про аудиторську діяльність" від 7 серпня 2001 р. № 119-ФЗ. Згідно з нормами цього Закону аудиторська діяльність здійснюється поряд з державним фінансовим контролем і не підмінює його. Метою аудиту дебіторської і кредиторської заборгованості вляєтся перевірка законності виникнення заборгованості та своєчасності її погашення, правильності обліку розрахунків та заходів, вжитих керівництвом організації для усунення причин, що викликають виникнення незатребуваною заборгованості. Як вважають Ремізов Н. А. і Табаліна С.А., мета аудиту дебіторської заборгованості - отримати необхідні аудиторські докази і сформувати думку про достовірність і повноту інформації про дебіторську, кредиторської заборгованості, відображеної у фінансовій звітності об'єкта аудиту. Відповідно до вимоги обачності і "спрямованої перевірки" дебіторська заборгованість тестується аудитором на предмет її завищення. Таким чином, основне завдання аудиту дебіторської заборгованості - переконається в тому, що показник дебіторської заборгованості у фінансовій звітності організації не завищений. Є. О. Мизиковский та О. В. Сахончік вважають, що мета аудиту дебіторської заборгованості це досягнення впевненості в тому, що заборгованість контрагентів і заборгованість перед контрагентами числиться на рахунках обліку в реальних значеннях. Джерелами інформації для перевірки дебіторської заборгованості є: договори поставки продукції (виконання робіт, надання послуг), накладні, рахунки-фактури, акти звірки розрахунків, протоколи про залік взаємних вимог, акти інвентаризації розрахунків, векселі, копії платіжних документів, книга покупок, книга продажів , авансові звіти, облікові регістри за рахунками 60, 62, 70, 71 і ін; Головна книга, бухгалтерська звітність (Бухгалтерський баланс, Додаток до бухгалтерського балансу), Положення про облікову політику підприємства та інші. У свою чергу перед аудитором стоїть завдання перед тим як користуватися матеріалами даних джерел, перевірити їх на відповідність встановленим законодавством нормам. Аудит розрахунків з дебіторами і кредиторами включає перевірку: наявності необхідних первинних документів, договорів, розрахункових документів, актів звірки розрахунків і т.д.; відповідності даних первинних документів даним аналітичного обліку, взаємної відповідності даних аналітичного та синтетичного обліку, бухгалтерської звітності; наявності інвентаризації розрахунків відповідно до облікової політики організації та законодавству; заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості; своєчасність списання простроченої дебіторської заборгованості на фінансові результати; правомірності та своєчасності відображення в обліку припинення зобов'язань негрошовими формами розрахунків. З метою розробки адекватної програми аудиту проводиться оцінка СВК і системи бухгалтерського обліку дебіторської, кредиторської заборгованості на етапі планування аудиту. Для оцінки системи внутрішнього контролю дебіторської заборгованості аудитор отримує інформацію про послідовність операцій з дебіторами організації і застосовуваних процедурах контролю дебіторської заборгованості. При оцінки СВК, аудитор вибірково перевіряє ряд договорів на продажу і зіставляє їх умови з діяли на момент продажу в організації прейскурантами та стандартними умовами оплати (типовими договорами). Важливою процедурою СВК дебіторської заборгованості є санкціонування продажів, що може здійснюватися шляхом візування уповноваженими особами договорів на продаж продукції (робіт, послуг), рахунків-фактур, накладних на відвантаження продукції. Перевіряється, чи існує в організації розпорядчий документ, що визначає коло осіб, які виписують рахунки-фактури, і чи справді їх виписують тільки уповноважені особи; чи підтверджуються дані регістрів бухгалтерського обліку дебіторської, кредиторської заборгованості відповідними рахунками-фактурами. Ще один не мало важливий елемент СВК - це здійснення процедури контролю відвантаження покупцям проданої продукції відповідно до виписаними рахунками-фактурами. Потім оцінюються процедури контролю за своєчасним погашенням і правильністю відображення надійшли в погашення заборгованості коштів у бухгалтерському обліку (періодична вивірка розрахунків з дебіторами, інвентаризація дебіторської заборгованості, перевірка регістрів бухгалтерського обліку надходжень грошових коштів). На такому етапі повірки заборгованості як відбір операцій і сальдо для перевірки заборгованості аудитор визначає характер, тимчасові рамки і обсяг проведення аудиторських процедур з перевірки дебіторської заборгованості. Виходячи з особливостей діяльності організації, аудитор перевіряти не тільки сальдо, а й операції з виникнення дебіторської заборгованості. Перевірку стану розрахунків рекомендується починати в міру необхідності з інвентаризації розрахунків або з аналізу матеріалів інвентаризації, якщо вони є на момент проведення перевірки. Це дасть можливість більш ретельно перевірити ті розрахункових операцій, де виявлено відсутність внутрішнього контролю; розбіжності; сумнівність законності чи реальності операцій. Методами перевірки розрахункових взаємин є суцільна або вибіркова інвентаризація розрахунків. Обсяг вибірки для перевірки дебіторської заборгованості визначається з урахуванням оцінки системи внутрішнього контролю та аудиторських ризиків, проведеної на стадії планування аудиту. При відборі елементів дебіторської заборгованості для вибіркової перевірки аудитор поділяє сукупність залишків дебіторської заборгованості по видах дебіторської заборгованості; по вартісному ознакою; за термінами погашення; за термінами виникнення; за іншими ознаками в залежності від особливостей діяльності організації. Програма аудиту дебіторської заборгованості включає в себе здійснення перевірочних дій за трьома основними напрямками: 1) заборгованість дійсно існує; 2) підтвердження вартісної оцінки, точного вимірювання дебіторської, кредиторської заборгованості; 3) подання і розкриття інформації про дебіторську, кредиторської заборгованості. Приступаючи до перевірки, необхідно з'ясувати: чи правильно відображені за відповідними статтями балансу залишки заборгованості; причини утворення заборгованості; давність освіти; з чиєї вини вона допущена; реальність отримання; які заходи приймалися керівництвом організації для погашення або стягнення заборгованості та інше. Особливо ретельній перевірці піддаються спірні борги. Перевіряється, наскільки обгрунтовано і законно списана дебіторська заборгованість на збитки; встановлюється, чи були притягнуті до відповідальності особи, з вини яких виникали ці збитки; чи правильно відображені в обліку операції зі списання дебіторської заборгованості, при перевірці слід з'ясувати мотиви відмови у позові. Як свідчить аудиторська практика, типовими помилками, які виявляються під час перевірки дебіторської заборгованості, є відсутність договорів на постачання продукції, первинних розрахунково-платіжних документів або їх неповне оформлення; неналежні ведення обліку; неправильне оформлення та пред'явлення претензій за договорами. 2.3 Аудиторські процедури При перевірці розрахунків з постачальниками і підрядниками використовуються такі прийоми для збору аудиторських доказів, як економіко-правова експертиза договорів на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, проведення інвентаризації фінансових зобов'язань, перевірка документів, отриманих економічних суб'єктом від третіх осіб, прийоми фактичного і документального контролю, аналітичні процедури, логічний аналіз. Усні опитування посадових осіб з окремих питань даного розділу аудиторської програми. Аудиторська перевірка розрахунків з постачальниками і підрядниками передбачає вивчення договорів поставки продукції та інших господарських договорів на надані підприємству послуги, виконані роботи. Окрім дотримання форми договору перевіряється повнота та своєчасність виконання сторонами зобов'язань незалежно від терміну договору. Аудитор повинен встановити: наявність договорів поставки по проведених операціях, правильність їх оформлення, дату виникнення і причину утворення простроченої заборгованості. При надходженні ТМЦ, на які не отримані розрахункові документи (невідфактуровані поставки), встановлюється, не значаться ці надійшли цінності як оплачені, але знаходяться в дорозі (дебіторська заборгованість). Визначається, чи проводилася інвентаризація і звірка розрахунків, пред'являлися чи штрафні санкції постачальникам у разі порушення договірних зобов'язань, обгрунтованість нарахованих або отриманих сум штрафних санкцій, правильність списання сумнівних боргів. При необхідності може бути проведена контрольна інвентаризація цінностей і розрахунків, зустрічна звірка документів і регістрів обліку на підприємстві, що перевіряється у постачальника. Обгрунтованість розрахунків з підрядниками на виконувані роботи повинна підтверджуватися, крім укладених договорів, наявністю проектно-кошторисної документації, актів здачі-приймання виконаних робіт, рахунків-фактур. Реальність оформленої кредиторської та дебіторської заборгованості за рахунком 60. Точність проведених розрахунків, якість проектів і кошторисів, відсутність приписок можуть бути перевірені в тому числі, і шляхом контрольного обміру виконаних робіт (за висновками експерта). Типові помилки:
Основна мета перевірки розрахунків з покупцями і замовниками - встановити правильність ведення обліку розрахунків з покупцями і замовниками за реалізовану (відвантажену) продукцію, виконані роботи, надані послуги. Джерелами інформації є: Положення про облікову політику, договори поставки продукції (робіт, послуг); накладні; рахунки-фактури, акти звірки розрахунків; протоколи про залік взаємних вимог, акти інвентаризації розрахунків; векселі; копії платіжних документів; книга продажів; облікові регістри по рахунком 62; Головна книга; бухгалтерська звітність. При перевірці розрахунків з покупцями і замовниками використовуються прийоми фактичного і документального контролю, аналітичні процедури. Логічний аналіз, усні опитування посадових осіб з окремих питань даного розділу аудиторської програми. У процесі перевірки з'ясовується наявність і правильність оформлення договорів на поставку продукції, гарантійних листів від покупців. За даними первинних розрахунково-платіжних документів, актів інвентаризації розрахунків та облікових регістрів по рахунку 62 встановлюються достовірність, законність і реальність заборгованості за реалізовану (відвантажену) продукцію (роботи, послуги). При аудиті розрахунків з використанням різних форм безготівкових розрахунків з'ясовується наявність всіх виправдувальних документів, а при необхідності проводяться зустрічні звірки у банку або у покупця. Особлива увага звертається на правильність відображення в обліку та оподаткування операцій з використанням векселів. Аудитор повинен перевірити правильність відображення в обліку сум невитребуваних дебіторської заборгованості за договорами поставки (купівлі-продажу та ін), термін виконання по яких покупцями перевищив 4 місяці з дня фактичного отримання ними товарів (робіт, послуг). Дана заборгованість повинна списуватися на збитки підприємства-постачальника без зменшення оподатковуваної бази. Слід проаналізувати також правильність оформлення і відображення в обліку одержаних авансів. На закінчення з'ясовується правильність застосовуваних схем кореспонденцій рахунків по розрахунках з покупцями і замовниками. Типові помилки:
До розрахунків з різними дебіторами і кредиторами належать розрахунки з транспортними організаціями за послуги, оплачувані чеками; по депонованим сумам заробітної плати; по сумах, утримані із заробітної плати працівників підприємства на користь різних організацій і окремих осіб на підставі виконавчих документів або постанов судових органів, і ін Джерелами перевірки є: Положення про облікову політику підприємства; договори виконання робіт, надання послуг, поставки продукції; акти звірки розрахунків; акти інвентаризації розрахунків; копії платіжних документів; облікові регістри по рахунках 76, 60, 62, 63, 91 та ін; Головна книга і бухгалтерська звітність. За даними первинних документів та облікових регістрів по рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" аудиторам належить встановити причини і давність виникнення дебіторської та кредиторської заборгованості. Правильність її документального оформлення, реальність, не пропущені чи терміни позовної давності. Які заходи вживаються для погашення та стягнення заборгованості. При необхідності проводиться звірка окремих, сумнівних. На думку аудиторів, операцій по розрахунках з організаціями-дебіторами. Встановлюється також правильність відображення дебіторської та кредиторської заборгованості в балансі - така заборгованість повинна відображатися розгорнуто. При аудиті цих видів розрахунків аудитору необхідно перевірити:
В обов'язковому порядку перевіряється правильність складання кореспонденції рахунків за кожним видом розрахунків, організація аналітичного обліку за ним, обгрунтованість нарахування (або відшкодування) ПДВ за цими операціями. Типові помилки:
З аналізу змісту завдань, що виконуються в ході аудиту для досягнення цієї мети, можна зробити висновок, що в цьому випадку використовується мінімальний обсяг аналітичних процедур. Аналітична процедура - це різновид аудиторської процедури, що представляє собою аналіз та оцінку отриманої аудитором інформації, дослідження найважливіших фінансових і економічних показників економічного суб'єкта з метою виявлення незвичайних чи невірно відбитих у бухгалтерському обліку фактів господарської діяльності, а також з'ясування причин помилок і спотворень. Позитивним моментом застосування аналітичних процедур в аудиті є те, що вони: 1) дають докази вірності окремих рахунків або груп рахунків; 2) дозволяють зробити оцінку ліквідності, рентабельності (загалом, фінансового стану підприємства) як на конкретну дату перевірки (що дає можливість зробити висновок про функціонування підприємства в доступному для огляду майбутньому - "принцип діючого підприємства"), так і за минулі періоди; Таблиця 2.3 Аудиторські процедури з аудиту дебіторської і кредиторської заборгованості у ТОВ "Кора"
| Підтвердження відображення у фінансовій (бухгалтерської) звітності належної балансової вартості активу або зобов'язання | Документація з переоцінки, дані зі ЗМІ | Аналітичні процедури | 21/02 - 1 / 03 | Керівник ауд. групи, аудитор, асистент | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6.Точное вимір | Підтвердження точності відображення суми господарської операції або події з віднесенням доходів або витрат до відповідного періоду часу | Внутрішня документація, ПБУ 5 / 2001, ПБУ 6 / 2001, ПБУ 15/2001 | Процедури перевірки по суті, інспектування | 10/02 - 1 / 03 | Аудитори, асистенти | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7. Представлення і розкриття | Пояснення, класифікація та опис зобов'язання у відповідності з правилами його відображення у фінансовій (бухгалтерської) звітності | Виписки банку, договору оренди, кредиту, позики, облікові регістри акти звірки, зустрічної перевірки | Аналітичні процедури, інспектування | 10/02 - 1 / 03 | Аудитори, асистенти, керівник ауд. Групи |
3) допомагають сконцентрувати увагу аудитора на найбільш важливих моментах або на "вузьких місцях", що скорочує обсяг перевірок і, як наслідок, терміни їх проведення, а також впливає на розмір аудиторських гонорарів; 4) дають можливість перевірити взаємоув'язки показників. В економічній літературі розкриваються лише загальні підходи до організації аналізу дебіторської заборгованості. Дослідження аналізу дебіторської заборгованості в ході аудиту є маловивченою темою. Так, в роботах В.В. Ковальова представлена загальна схема контролю та аналізу дебіторської заборгованості, яка включає в себе кілька етапів. На першому етапі задається критичний рівень дебіторської заборгованості; всі розрахункові документи, які стосуються заборгованості, що перевищує критичний рівень, піддаються перевірці в обов'язковому порядку. На другому етапі з решти розрахункових документів робиться контрольна вибірка. Для цього застосовуються різні способи. Одним з найпоширеніших є n-відсотковий тест (так, при n = 10% перевіряють кожен десятий документ, який відбирається з якого-небудь ознакою, наприклад, за часом виникнення зобов'язання). На третьому етапі перевіряється реальність сум дебіторської заборгованості у відібраних розрахункових документах. Зокрема, можуть направлятися листи контрагентам з проханням підтвердити реальність проставленою в документі або проходить в обліку суми. На заключному етапі оцінюється істотність виявлених помилок.
Інформація про дебіторську та кредиторську заборгованість відбивається в бухгалтерському балансі в розгорнутому вигляді: рахунки розрахунків, що мають дебетове сальдо, наводяться в активі, а кредитове сальдо - у пасиві.
Глава 3. Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості
3.1 Інформаційне забезпечення аналізу
У сучасних умовах однією з ключових проблем господарюючих суб'єктів є зростання дебіторської заборгованості, зумовлений як об'єктивними, так і суб'єктивними чинниками. Це багато в чому визначає значимість аналізу стану розрахунків з дебіторами
По стр. 230 балансу відображається дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати; заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, відображається за стор. 240. Крім того, на підставі показників балансу можлива оцінка дебіторської заборгованості за її видами. Кредиторська заборгованість представлена загальною сумою по стор 620 і в розрізі рахунків розрахунків, які мають кредитове сальдо.
Дані за цими рядками балансу взаємопов'язані зі статтями розд.2 "Дебіторська та кредиторська заборгованість" ф. N 5, в якому наводяться відомості про зміну дебіторської та кредиторської заборгованості за звітний рік. Зміст цієї форми доповнює показники бухгалтерського балансу і передбачає можливість угрупування дебіторської і кредиторської заборгованості:
- За напрямами виникнення і погашення зобов'язань;
- За видами довгострокової та короткострокової заборгованості (у тому числі кредиторської, по якій не передбачено поділ за видами в бухгалтерському балансі);
- За статтею простроченої заборгованості.
Крім того, з цього розділу і довідкових відомостей до нього можна отримати інформацію для аналізу:
про суми забезпечення зобов'язань і платежів отриманих (стор. 250) і виданих (стор. 260), відображених на позабалансових рахунках 008 "Забезпечення зобов'язань і платежів отримані" і 009 "Забезпечення зобов'язань і платежів видані";
про рух векселів виданих (стор. 262) та отриманих (стор. 264);
про зміну зобов'язань покупців з поставленої ним продукції (робіт, послуг) за фактичною собівартістю (стор. 266);
про наявність дебіторської та кредиторської заборгованості за найменуваннями організацій (згрупованої на підставі даних аналітичного обліку).
Розкриваючи додаткові відомості про наявність на початок і кінець звітного року окремих видів дебіторської і кредиторської заборгованості у ф. N 5, організація виконує вимоги п.27 ПБО 4 / 99. Крім цього в пояснювальній записці до бухгалтерської звітності повинні бути наведені результати аналізу виконання розрахунково - платіжної дисципліни, простроченої кредиторської та дебіторської заборгованості, повноти перерахування відповідних податків до бюджету, сплачених (підлягають сплаті) штрафних санкцій за невиконання зобов'язань перед бюджетом.
Відповідно до п.134 Методичних рекомендацій про порядок формування показників бухгалтерської звітності організації в пояснювальній записці підлягають розкриттю дані статей, за якими в бухгалтерському балансі відображаються інші дебітори і кредитори (стор. 235, 246 і 628).
Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості включається в пояснювальну записку окремим блоком у розділ, що відображає порядок розрахунку та аналізу найважливіших економічних і фінансових показників діяльності організації.
Аналіз показників дебіторської та кредиторської заборгованості проводиться в три етапи:
аналіз динаміки та структури дебіторської та кредиторської заборгованості;
аналіз оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості;
аналіз показників платоспроможності та фінансової стійкості.
Аналіз динаміки і структури дебіторської і кредиторської заборгованості
В узагальненому вигляді зміни сум дебіторської і кредиторської заборгованості за звітний рік характеризуються даними балансу.
Основними джерелами інформації для аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості служать бухгалтерський баланс, додаток до балансу "Звіт про фінансові результати та їх використання" (Форма № 2), додаток до бухгалтерського балансу "Форма № 5" (що включає розділи про рух позикових коштів і дані про дебіторської та кредиторської заборгованості), оборотні відомості, картки аналітичного обліку, дані інвентаризації, первинні документи, журнали-ордери і відомості синтетичного обліку, в яких відображається рух відповідних платежів, розрахункові відомості по нарахуванню заробітної плати працівникам, діючі нормативні документи, що визначають ставки та пільги при виробництві розрахунків за напрямками платежів, інші звітні форми.
Дебіторська та кредиторська заборгованість відображається у бухгалтерському балансі підприємства за видами.
Облік дебіторської заборгованості ведеться на рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками", до якого можуть бути відкриті субрахунки "Розрахунки в порядку інкасо", "Розрахунки плановими платежами", "Векселі отримані" і інші.
Облік кредиторської заборгованості ведеться на рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками".
Розрахунки з дебіторами і кредиторами, які не є покупцями, замовниками, постачальниками або підрядниками, ведуться на рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".
Для узагальненої характеристики об'єктів використовуються синтетичні рахунки, на яких всі показники вимірюються в грошовому вираженні. Для більш детальної характеристики об'єктів аналізуються аналітичні рахунки, де крім грошового вимірника може бути присутнім кількісний показник (кілограми, штуки, пари та ін.)
Для узагальнення та систематизації даних синтетичних і аналітичних рахунків використовуються оборотні відомості. При цьому форма оборотної відомості за рахунками обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами має специфіку, пов'язану з тим, що по одним організаціям заборгованість може бути дебетової, а за іншими - кредитової. Крім того, по одній і тій же організації на початок місяця залишок може бути дебетовим, а на кінець місяця - кредитовим, і навпаки. Тому сальдо в даній оборотній відомості показується розгорнуто: дебетове сальдо в активі, кредитове в пасиві. Сальдо в згорнутому вигляді, тобто як просту різницю між різними видами заборгованості, в такій оборотної відомості вказувати не можна.
При веденні журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку, рекомендованої для більшості підприємств промисловості, торгівлі і збуту, поточна інформація про рух дебіторської та кредиторської заборгованості відстежується за даними відповідних журналів-ордерів.
Підсумки кожного місяця за даними журналів-ордерів заносяться в Головну книгу.
В організаціях малого бізнесу дані з дебіторської та кредиторської заборгованості аналізуються безпосередньо по Книзі обліку господарських операцій.
3.2 Аналіз динаміки і структури дебіторської і кредиторської заборгованості
У цій роботі ми проведемо аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості на основі умовних даних про господарську діяльність малого підприємства ТОВ "Кора"
Розглянемо наявні дані про господарську діяльність підприємства.
Таблиця 3.1 Витяг з бухгалтерського балансу ТОВ "Кора" 2007 рік (тис. крб.)
Розділ 2 активу. Оборотні активи | |||
Код рядка | На початок року | На кінець року | |
Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати) | - | - | |
У т.ч. | - | - | |
Покупці і замовники (62,76,82) | 231 | - | - |
Векселі до отримання (62) | 232 | - | - |
Заборгованість дочірніх і залежних товариств (78) | 233 | - | - |
Аванси видані (61) | 234 | - | - |
Інші дебітори | 235 | - | - |
Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати) | 6956 | 12605 | |
У т.ч. | |||
Покупці і замовники (62,76,82) | 241 | 5586 | 8807 |
Векселі до отримання (62) | 242 | - | - |
Заборгованість дочірніх і залежних товариств (78) | 243 | - | - |
Заборгованість учасників (засновників) за внесками до статутного капіталу (75) | 244 | - | - |
Аванси видані (61) | 245 | - | - |
Інші дебітори | 246 | - | - |
РАЗОМ ПО ПОДІЛУ 2 | 290 | 33584 | 49954 |
Розділ 6 пасиву. Короткострокові пасиви | |||
Кредиторська заборгованість | 620 | 13904 | 17217 |
У т.ч. | |||
Постачальники і підрядчики (60, 76) | 621 | 11985 | 16288 |
Векселі до сплати (60) | 622 | - | - |
Заборгованість перед дочірніми і залежними товариствами (78) | 623 | - | - |
Заборгованість по оплаті праці (70) | 624 | 569 | 385 |
Заборгованість перед державними позабюджетними фондами | 625 | 8 | 9 |
Заборгованість з податків і зборів | 626 | 954 | 252 |
Аванси отримані (64) | 627 | - | - |
Інші кредитори | 628 | 388 | 283 |
РАЗОМ ПО ПОДІЛУ 5 | 699 | 37569 | 34683 |
Для аналізу динаміки дебіторської і кредиторської заборгованості протягом року ми використовуємо Додаток до бухгалтерського балансу "Форма № 5" за 2007 р.
Таблиця 3.2 Дебіторська та кредиторська заборгованість (в тис. крб.)
Найменування показника | Код рядки | Залишок на початок року | Виникло зобов'язань | Погашено зобов'язань | Залишок на кінець року | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дебіторська заборгованість | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
короткострокова | 210 | 20 | 75 | 50 | 45 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
У т.ч. прострочена | 211 | 8,5 | 0,5 | - | 9,0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
З її тривалістю понад 3 місяців | 212 | - | - | - | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
довгострокова | 220 | 6,0 | 1,5 | 7,0 | 0,5 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
У т.ч. прострочена | 221 | - | - | - | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
З її тривалістю понад 3 місяців | 222 | - | - | - | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
З стр.220 заборгованість, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати | 223 | - | - | - | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кредиторська заборгованість | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
короткострокова | 230 | 15 | 80 | 45 | 50 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
У т.ч. прострочена | 231 | - | 10 | 10 | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
З її тривалістю понад 3 місяців | 232 | - | - | - | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
довгострокова | 240 | 2.0 | - | 1.0 | 1.0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
У т.ч. прострочена | 241 | - | - | -
Аналіз складу і структури дебіторської заборгованості. Наведені дані дозволяють бачити, що в цілому підприємство недостатньо стабільно здійснює платіжно-розрахункові відносини зі своїми дебіторами і кредиторами. На початок року був досить великий залишок як по дебіторської заборгованості (20 млн. крб. Короткострокової заборгованості, з неї 42.5% - прострочена заборгованість в сумі 8.5 млн. крб. І 6 млн. руб. Довгострокової заборгованості), так і за кредиторською заборгованістю ( 15 млн. руб. короткострокової заборгованості і 2 млн. руб. довгострокової заборгованості). Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів склала на початок року 13.3%, до кінця року вона збільшилася до 15%. Очевидно, дебіторська заборгованість не є основною складовою оборотних активів, що дозволяє підприємству працювати, не вдаючись до використання позикових коштів. Тим не менше, існує тенденція до збільшення частки дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів, що має звернути на себе увагу керівництва. Дані бухгалтерського балансу показують, що залишок по дебіторській заборгованості на кінець року в сумі 45 млрд. руб. складається з наступних сум: 30 млрд. руб. - Заборгованість постачальників, 5 млрд. руб. - Суми, видані в рахунок заробітної плати працівникам та своєчасно не повернуті, 10 млрд. руб. - Заборгованість інших дебіторів. Протягом року підприємство утворило зобов'язань на суму 75 млрд. руб., З них було погашено 50 млрд. руб., Або понад 50%. У сучасних умовах кризи неплатежів це досить високий показник. Аналіз дебіторської заборгованості за термінами погашення Дані балансу дозволяють бачити, що в структурі оборотних активів підприємства відсутня дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати. Весь обсяг дебіторської заборгованості підприємства складається з дебіторської заборгованості, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати. Це означає, що, за відсутності форс-мажорних обставин (коли дебітори раптово виявляться не в змозі погасити заборгованість), протягом 12 місяців підприємство може розраховувати на поповнення своїх оборотних активів у розмірі цих коштів. Частка простроченої короткострокової дебіторської заборгованості в загальному обсязі короткострокової дебіторської заборгованості на початок року становила досить значну величину - 42,5%, проте до кінця року вона знизилася майже вдвічі - до 20% на кінець року, незважаючи на абсолютний приріст у розмірі 0.5 млрд. руб . Це можна бачити за даними Форми № 5. Очевидно, що основна частина дебіторської заборгованості формується за рахунок заборгованості покупців і замовників. Розрахунки векселями підприємство не веде, дочірніх і залежних товариств не має, заборгованість учасників акціонерного товариства за внесками до статутного фонду відсутня. На другому місці у формуванні дебіторської заборгованості - інші дебітори, за ними йдуть кошти по рядку "Аванси видані". Для аналізу кредиторської заборгованості ми використовуємо ті ж дані, що і в попередньому розділі. Аналіз кредиторської заборгованості за термінами платежів. У складі кредиторської заборгованості переважає короткострокова заборгованість, складаючи понад 90% загального обсягу кредиторської заборгованості як на початок року, так і на кінець року. Кредиторська заборгованість тривалістю понад 3 місяців відсутня; також відсутня прострочена кредиторська заборгованість (з Форми № 5 видно, що вона мала місце протягом року, але до кінця року вже було погашено). Також відсутня кредиторська заборгованість, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати. Довгострокова кредиторська заборгованість у розмірі 2 млрд. руб. мала місце на початок року, на кінець року цей показник знизився до 1 млрд. руб. Факт відсутності на початок року простроченої кредиторської заборгованості говорить про те, що до кінця попереднього року підприємство своєчасно розрахувалося зі своїми кредиторами за простроченої заборгованості. Аналіз складу і структури кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість підприємства сформувалася, головним чином, за рахунок заборгованості постачальникам і підрядникам - вона складає понад 50% у загальному обсязі кредиторської заборгованості як на початок року, так і на кінець року. Векселі до сплати підприємству не пред'являлися, дочірніх і залежних товариств підприємство не має. Кредити банків підприємством не залучалися. На початок року була незначна заборгованість бюджету в розмірі 1 млрд. крб., Однак до кінця року вона була погашена. До кінця року утворилася також заборгованість з оплати праці у розмірі 7 млрд. руб. При детальному аналізі з'ясувалося, що причиною цього стала заборгованість з оплати бригаді будівельників, запрошених для ремонту офісу. Також на кінець року утворилася заборгованість за отриманими авансами у розмірі 5 млрд. руб. і заборгованість іншим кредиторам у розмірі 5 млрд. руб. Аналіз та оцінка темпів зростання дебіторської та кредиторської заборгованості За минулий рік темпи зростання дебіторської заборгованості в абсолютному вираженні склали 225% до початку року, темпи зростання кредиторської заборгованості склали 333% до початку року. На тлі загальної ситуації в сфері платіжно-розрахункових відносин в країні таких масштабів не дивні. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів збільшилася трохи - всього на 2%, частка кредиторської заборгованості в загальному обсязі короткострокових пасивів збільшилася більш значно - з 10% на початок року до 18.5% на кінець року. Такі темпи зростання кредиторської заборгованості (як в абсолютному вираженні, так і щодо до обсягу короткострокових пасивів) говорять про те, що підприємство піддається потенційну загрозу стягнення штрафів і пені, або ж буде змушене використовувати інші, негрошові, форми розрахунків з кредиторами. Збільшення на кінець року залишку по короткостроковій дебіторської заборгованості в розмірі 25 млрд. руб. відбулося за рахунок збільшення заборгованості покупців і замовників (у розмірі 13 млрд. руб.), утворення дебіторської заборгованості за виданими авансами (у розмірі 5 млрд. руб.) та збільшення заборгованості інших дебіторів (у розмірі 7 млрд. руб. Одночасно підприємству вдалося значно знизити розміри довгострокової дебіторської заборгованості - з 6 млрд. руб. на початок року до 0.5 млрд. руб. на кінець року. Збільшення на кінець року залишку за кредиторською заборгованістю у розмірі 35 млрд. руб. відбулося за рахунок збільшення заборгованості постачальникам і підрядникам (у розмірі 33 млрд. руб.), утворення заборгованості з оплати праці (в розмірі 7 млрд. руб.), утворення заборгованості за авансами одержаними (у розмірі 5 млрд. руб.) та збільшення заборгованості іншим кредиторам (у розмірі 3 млрд. руб.). Висновки та пропозиції щодо поліпшення стану розрахунків підприємства За результатами аналізу складу, структури та динаміки кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства можна зробити висновок, що в цілому ситуація у сфері здійснення платіжно-розрахункових відносин підприємства з його дебіторами і кредиторами не становить суттєвої загрози стабільності фінансового стану підприємства. Тим не менш, динаміка росту і кредиторської, і дебіторської заборгованості свідчить про необхідність пильної уваги керівництва до організації платіжно-розрахункових відносин. Висока частка рядка "аванси видані" у загальному обсязі дебіторської заборгованості свідчить або про явною видачу авансів особам чи організаціям, платоспроможність яких сумнівна (що представляє собою зловживання), або про те, що на підприємстві недостатньо добре поставлена процедура перевірки потенційної здатності контрагента погасити виданий аванс . Представляють інтерес значні обсяги іншої заборгованості, як дебіторської, так і кредиторської. Їх детальний аналіз не входить у рамки цієї роботи, однак при аудиторській перевірці підприємства ці суми неодмінно будуть піддані детальній перевірці, особливо суми, видані в рахунок заробітної плати та своєчасно не повернуті, а також не повернені працівниками підзвітні суми. Щоб уникнути проблем при проведенні аудиторської перевірки, підприємство повинно мати повну документацію, що підтверджує правильність відображення за відповідними статтями балансу залишків заборгованості, що обгрунтовує причини утворення заборгованості, реальність її одержання (акти звірки розрахунків або гарантійні листи, в яких боржники визнають заборгованість). Дуже важливо стежити за термінами заборгованості по кожному дебітору і кредитору окремо і своєчасне вжиття заходів для погашення або стягнення заборгованості, щоб не пропустити терміну позовної давності у разі необхідності стягнення заборгованості в судовому порядку, а також щоб позов не подали на дане підприємство. Незважаючи на те, що ситуація на даному підприємстві досить благополучна з точки зору того, що частка простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості незначна, тим не менш, зростання обсягів і дебіторської, і кредиторської заборгованості визначає необхідність підвищеної уваги до всього, що з нею пов'язано. Динаміка і складу дебіторської заборгованості свідчить про те, що постачальники підприємства, отримуючи вчасно його продукцію, затримують її оплату, причому обсяг простроченої дебіторської заборгованості в загальному обсязі дебіторської заборгованості на початок року дозволяє зробити висновок про те, що підприємство значною мірою кредитує діяльність своїх контрагентів . Це створює перешкоди для погашення його власних зобов'язань. Важливо не допустити подальшого зростання частки дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів підприємства - це може спричинити за собою зниження всіх фінансових показників, уповільнення обороту ресурсів, простої внаслідок не внутрішніх проблем, а зовнішніх, зниження можливості оплачувати свої зобов'язання перед кредиторами. Збільшення частки кредиторської заборгованості в короткострокових пасивах говорить про зниження джерел формування оборотних активів, а також про зниження поточної ліквідності підприємства. Відомо, що поточна ліквідність є відношення всіх оборотних засобів (крім витрат майбутніх періодів) до суми термінових зобов'язань (кредиторська заборгованість плюс короткострокові кредити). Подальше збільшення частки кредиторської заборгованості буде зменшувати поточну ліквідність підприємства. Можна рекомендувати підприємству використання вексельних форм розрахунків, використання механізму взаємозаліків, щоб знизити обсяги як кредиторської, так і дебіторської заборгованості. Крім того, це дозволить прискорити оборот ресурсів підприємства. 3 .3 Аналіз оборотності коштів в розрахунках Попередні методи контролю дебіторської заборгованості оперують поточними на дату аналізу величинами, тобто відбувається аналіз поточного стану заборгованості. Проте зазвичай потрібно проаналізувати і вже якийсь минулий період взаємин з клієнтом, як він у минулому гасив свою заборгованість. Для цього можна проаналізувати середню величину терміну оплати зобов'язань, так звану оборотність дебіторської заборгованості. В ідеальному випадку оборотність заборгованості повинна дорівнювати терміну відстрочки оплати обумовленим в договорі, тому має сенс порівнювати оборотність з величиною відстрочки. Якщо оборотність в днях більше строку відстрочки, то клієнт отримує за наш рахунок товарний кредит, якщо ж менше - то ми отримуємо додатковий дохід від клієнта в розмірі вартості капіталу за термін більш ранньої оплати. Наприклад, якщо оборотність дорівнює 11 дням, а відстрочка платежу - 14, то ми отримуємо додатковий дохід з суми платежів у відсотку вартості капіталу за період на 3 дні. 3 .4 Управління дебіторською та кредиторською заборгованістю Політика управління дебіторською заборгованістю представляє собою частину загальної політики управління оборотними активами і маркетингової політики підприємства, спрямованої на розширення обсягу реалізації продукції та полягає в оптимізації загального розміру цієї заборгованості та забезпеченні своєчасної її інкасації. Завданнями управління дебіторською заборгованістю є: - Обмеження прийнятного рівня дебіторської заборгованості; - Вибір умов продажу, що забезпечують гарантоване надходження грошових коштів; - Визначення знижок чи надбавок для різних груп покупців з точки зору дотримання ними платіжної дисципліни; - Прискорення запитання боргу; - Зменшення бюджетних боргів; - Оцінка можливих витрат, пов'язаних з дебіторською заборгованістю, тобто упущеної вигоди від невикористання коштів, заморожених в дебіторській заборгованості. Що стосується російських умов, провідні фахівці в галузі управління фінансами пропонують наступні заходи щодо вдосконалення системи управління дебіторською заборгованістю: - Виключення з числа партнерів підприємств з високим ступенем ризику; - Періодичний перегляд граничної суми кредиту; - Використання можливості оплати дебіторської заборгованості векселями, цінними паперами; - Формування принципів розрахунків підприємства з контрагентами на майбутній період; - Виявлення фінансових можливостей надання підприємством товарного (комерційного кредиту); - Визначення можливої суми оборотних активів, які відволікаються у дебіторську заборгованість за товарним кредитом, а також за виданими авансами; - Формування умов забезпечення стягнення заборгованості; - Формування системи штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань контрагентами; - Використання сучасних форм рефінансування заборгованості; - Диверсифікація клієнтів з метою зменшення ризику несплати монопольним замовником. Визначення можливої суми фінансових коштів, що інвестуються в дебіторську заборгованість, здійснюється за наступною формулою: ІДЗ = ОРК * КСЦ * (ВПК + ПР) / 360, де ІДЗ - необхідна сума фінансових коштів, що інвестуються в дебіторську заборгованість; ОРК - планований обсяг реалізації продукції в кредит; КСЦ - коефіцієнт співвідношення собівартості і ціни продукції, виражених десятковим дробом; ППК - середній період надання кредиту покупцям, в днях; ПР - середній період прострочення платежів за наданим кредитом, у днях. Якщо фінансові можливості підприємства не дозволяють інвестувати розрахункову суму засобів у повному обсязі, то при незмінності умов кредитування повинен бути відповідно скоригований планований обсяг реалізації продукції в кредит. В основі формування стандартів оцінки покупців і умов надання кредиту лежить їх кредитоспроможність. Кредитоспроможність покупця характеризує систему умов, що визначають його здатність залучати кредит в різних формах і в повному обсязі у передбачені терміни виконувати всі пов'язані з ним фінансові зобов'язання. Формування системи стандартів оцінки покупців включає такі основні елементи: 1. Визначення системи характеристик, що оцінюють кредитоспроможність окремих груп покупців. За товарним (комерційним) кредитом така оцінка здійснюється звичайно за такими критеріями: - Обсяг господарських операцій з покупцями і стабільність їх здійснення; - Репутація покупця в діловому світі; - Платоспроможність покупця; - Результативність господарської діяльності покупця; - Стан кон'юнктури товарного ринку, на якому покупець здійснює свою операційну діяльність; - Обсяг і склад чистих активів, які можуть становити забезпечення кредиту при неплатоспроможності покупця і порушенні справи про його банкрутство. 2. Формування та експертиза інформаційної бази проведення кредитоспроможності покупців має на меті забезпечити достовірність проведення такої оцінки. Інформаційна база, використовувана для цих цілей, складається з відомостей, наданих безпосередньо покупцем (їх перелік диференціюється в розрізі форм кредиту); даних, що формуються із внутрішніх джерел (якщо угоди з покупцем носять постійний характер); інформації, що формується із зовнішніх джерел (комерційного банку , обслуговуючого покупця; інших його партнерів по операціях тощо). Експертиза отриманої інформації здійснюється шляхом логічної її перевірки; в процесі ведення комерційних переговорів з покупцями; шляхом безпосереднього відвідування клієнта (за споживчим кредитом) з метою перевірки стану його майна і в інших формах у відповідності з обсягом кредитування. 3. Угрупування покупців продукції за рівнем кредитоспроможності грунтується на результатах її оцінки і передбачає зазвичай виділення наступних їх категорій: - Покупці, яким кредит може бути наданий у максимальному обсязі, тобто на рівні встановленого кредитного ліміту (група "першокласних позичальників"); - Покупці, яким кредит може бути наданий в обмеженому обсязі, що визначається рівнем припустимого ризику неповернення боргу; - Покупці, яким кредит може бути наданий в обмеженому обсязі, що визначається рівнем припустимого ризику неповернення боргу; - Покупці, яким кредит не надається (при неприпустимому рівні ризику неповернення боргу, що визначається типом обраної кредитної політики). 4. Диференціація кредитних умов відповідно з рівнем кредитоспроможності покупців, поряд з розміром кредитного ліміту, може здійснюватися за такими параметрами як термін надання кредиту; необхідність страхування кредиту за рахунок покупців; форми штрафних санкцій і т.п. Формування процедури інкасації заборгованості передбачає терміни і форми попереднього і наступного нагадувань покупцям про дату платежів; можливості та умови пролонгування боргу за наданим кредитом; умови порушення справи про банкрутство неспроможних дебіторів. Є багато способів максимізувати прибутковість дебіторської заборгованості і звести до мінімуму можливі втрати. Виставляння рахунків. При циклічному складанні рахунків вони виставляються покупцям в різні періоди часу. При такій системі покупці з прізвищами, що починаються на "А" можуть бути першими, кому виставляються рахунки в перший день місяця, тим, чиї прізвища починаються на "Б", рахунки будуть виставлені у другий день і так далі. Рахунки покупцям повинні бути відправлені протягом двадцяти чотирьох годин з часу і складання. Для прискорення справляння платежів можна направляти рахунки-фактури покупцям, коли їх замовлення ще обробляється на складі. Можна також виставляти рахунок за послуги з інтервалами, якщо робота виконується протягом певного періоду, або нараховувати збір авансом, що краще здійснення платежів після закінчення роботи. Коли бізнес розвивається пасивно, можуть застосовуватися сезонні датування виставлення рахунків. Захист страхуванням. Можна вдатися до страхування кредитів, цей захід проти непередбачених втрат безнадійного боргу. При вирішенні, набувати чи такий захист, необхідно оцінити очікувані середні втрати безнадійного боргу, фінансову спроможність компанії протистояти цим втрат та вартість страхування. Факторинг. Можливо перепродати права на стягнення дебіторської заборгованості, якщо це призведе до чистої економії. Однак при угоді факторингу може бути розкрита конфіденційна інформація. Зазначені способи оцінки та методи управління заборгованістю повинні сприяти зниженню ступеня ризику неотримання грошей від боржників. Аналіз дебіторської заборгованості підприємства рекомендується проводити за такими основними етапами. Аналіз дебіторської заборгованості найкраще почати зі складання реєстру старіння рахунків дебіторів (таблиця 3.3.). Вихідною інформацією для його складання є дані бухгалтерського обліку по заборгованості конкретних контрагентів, при цьому важливо отримати інформацію не тільки про суму заборгованості, але і про терміни її виникнення. Для отримання інформації про простроченості заборгованості слід провести аналіз договорів з контрагентами. Коли така інформація отримана, всі дебітори ранжуються за спаданням величини заборгованості. Як правило, дебіторська заборгованість перших 20-30 найбільших контрагентів складає 70-80% від загальної суми заборгованості. Дані по цих дебіторам слід занести в таблицю. Надалі активна робота по поверненню заборгованості буде проводиться саме з цією групою дебіторів. Таблиця 3.3 Реєстр "старіння" рахунків дебіторів
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші дебітори | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Всього | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Частка,% |
За кожним дебітором, що потрапив в таблицю 3.3. найбільших дебіторів, необхідно провести роботу щодо повернення заборгованості. Грунтуючись на досвіді реструктуризації та реформування підприємств Росії можна запропонувати наступні заходи щодо організації такої роботи:
- Створення цільової групи по роботі з дебіторською заборгованістю;
- Складання та аналіз реєстру "старіння" рахунків дебіторів;
- Розробка плану заходів по роботі з конкретними контрагентами із зазначенням термінів, відповідальних, оцінкою витрат і отриманого ефекту;
- Внесення інформації про плановані суми повертається заборгованості у фінансовий план підприємства з наступним контролем виконання;
- Розробка та затвердження положення про мотивацію за результат, досягнутий цільовою групою.
Цільова група може складатися із співробітників відділів маркетингу, збуту, бухгалтерії. Чисельність групи залежить від масштабів підприємства і складає 3-5 осіб.
Як правило, після початку опрацювання реєстру рахунків дебіторів, визначаються витрати, необхідні для повернення заборгованості та сума повернення.
Заходи по роботі з дебіторами можуть включати:
- Телефонні переговори;
- Виїзди до контрагентів;
- Оформлення договорів цесії;
- Розробка схем погашення заборгованості векселями з їх подальшою реалізацією;
- Розробка ефективних бартерних схем;
- Опрацювання можливостей звернення до арбітражу.
Досвід реформування російських підприємств показує, що заходи з повернення дебіторської заборгованості входять до групи найбільш дієвих заходів підвищення ефективності за рахунок внутрішніх резервів підприємства і можуть швидко принести хороший результат. Повернення заборгованості в стислі терміни - реальна можливість поповнення дефіцитних оборотних коштів.
Тим не менше, з точки зору ефективного управління підприємством, важливо не тільки в стислі терміни повернути кошти, але і не допускати подальшого збільшення заборгованості вище допустимого рівня. Виникає завдання планування і управління дебіторською заборгованістю.
Планування термінів та обсягів збільшення і погашення дебіторської заборгованості необхідно вести в комплексі з фінансовим плануванням на підприємстві.
При складанні плану (бюджету) продажів готової продукції підприємства необхідно вказувати, яке її кількість відвантажується з утворенням дебіторської заборгованості. Відповідні суми відображаються в плані по руху дебіторської заборгованості в графі "збільшення".
При формуванні плану надходження платіжних засобів, так само необхідно вказати, які суми надходять в погашення заборгованості, при цьому бажана розбивка на грошові кошти та товарно-матеріальні ресурси (бартер). Відповідні суми відображаються в плані по руху дебіторської заборгованості в графі "погашення".
При формуванні плану продажів може визначатися допустима (нормована) величина дебіторської заборгованості та допустимий термін її погашення по кожному великому контрагенту. Це робиться для того, щоб не допустити неконтрольованого зростання заборгованості, забезпечити заданий середнє значення оборотності.
Після складання початкового варіанта фінансового плану, слід перевірити, чи вистачає наявних оборотних коштів для функціонування підприємства в кожний період, що планується. Якщо коштів недостатньо, проводиться коригування плану.
Доцільно складання та аналіз декількох варіантів фінансового плану, що відрізняються, в тому числі термінами та обсягами погашення дебіторської заборгованості.
Аналізуючи фінансовий план, слід оцінити терміни оборотності дебіторської заборгованості як в цілому, так і по крупних (перші 10-30) контрагентам. Варіюючи терміни погашення (і відповідно період обороту) можна оцінити, наскільки збільшиться ефективність діяльності підприємства.
Заплановане рух заборгованості (як дебіторської, так і кредиторської) слід контролювати. Для цього необхідна оперативна бухгалтерська інформація. Якщо бухгалтерія не забезпечує потрібну оперативність, потрібно скористатися даними управлінського обліку.
Контроль виконання плану необхідно поєднувати з контролем роботи менеджерів, за кожним з яких доцільно закріпити відповідного контрагента. Підвищення договірної дисципліни, жорсткий оперативний контроль договорів на етапі їх складання, підписання і реалізації є необхідним заходом, що забезпечує виконання плану по руху дебіторської заборгованості.
Необхідно передбачити відповідальність менеджерів за відвантаження продукції з утворенням наднормативної дебіторської заборгованості, і заохочувати за скорочення періоду її оборотності.
У випадку існування на підприємстві центрів фінансової відповідальності (ЦФВ), за використання активів підприємства (товари, сировина та матеріали, дебіторська заборгованість) кожне підрозділ, що має статус ЦФО, нараховує відсотки, розмір яких визначається внутрішніми нормативними документами. Скорочення дебіторської заборгованості, збільшення її оборотності за рахунок ефективної мотивації працівників, призводить до збільшення прибутку ЦФО і підприємства в цілому.
Аналізуючи фінансовий план, терміни і обсяги дебіторської заборгованості, можна визначити різні варіанти знижок від ціни на продукцію, що відвантажується в залежності від термінів погашення заборгованості. Може виявитися вигідніше ввести передоплату, істотно знизивши при цьому ціну.
Наступним етапом аналізу дебіторської заборгованості є визначення структури та динаміки зміни кожної статті дебіторської заборгованості підприємства.
Даний аналіз рекомендується проводити, використовуючи наступний алгоритм (таблиця 3.4).
Таблиця 3.4 Визначення структури та динаміки зміни статей дебіторської заборгованості
Заборгованість | На початок року | На кінець року | Абсолют. відхилення, тис. руб. | Зміна в питомих вагах,% | Темп росту,% | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
тис. руб. | у% | тис. руб. | у% | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 = П4-п2 | 7 = П5-П3 | 8 = п6/п2 * 100 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Реалізація продукції (експорт) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Реалізація продукції (внутрішній ринок) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Постачальники і підрядчики | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Векселі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Переуступка боргу | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інша реалізація | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші дебітори | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Внутрішньогосподарські розрахунки | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розрахунки з персоналом | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Разом
За результатами даного виду аналізу необхідно виявити найбільш "хворі" статті дебіторської заборгованості, що роблять істотний вплив на її кінцеву величину. При аналізі іншої дебіторської заборгованості необхідно мати на увазі, що відносяться до неї суми враховуються на різних статтях балансу. Аналізуючи іншу дебіторську заборгованість, слід розглянути ті суми, які відносяться до заборгованості за підзвітними особами, за виданими ним грошовим коштами. При аналізі розглядається давність авансу, виявляються випадки тривалого розриву в часі між отриманням авансу і їх витрачанням. Нормальною можна вважати заборгованість, по якій ще не закінчився термін подання звітів про витрачання коштів. Заборгованість робітників і службовців за квартплату та комунальні послуги аналізується шляхом з'ясування прострочених платежів і розгляду заходів, прийнятих підприємством до їх погашення. В аналізі інших дебіторів знаходить відображення своєчасність платежів робітників і службовців за товари, придбані в кредит. Прострочена заборгованість зазвичай виділяється в балансі окремою статтею. У пасиві балансу джерелом покриття такої заборгованості є позики банку, отриманих на оплату товарів і матеріалів, проданих у кредит. Якщо через несвоєчасне погашення робітниками і службовцями кредиту їх заборгованість підприємству перевищує наявну у підприємства позику банку, сума перевищення розглядається як дебіторська заборгованість. Аналіз дебіторської заборгованості повинен також показати, як здійснюються розрахунки з відшкодування матеріального збитку, нарахованого виникли нестачами і розкраданням цінностей, у тому числі і за позовами, пред'явленими щодо стягнення через суд, а також суми, присуджені судом, але не стягнені. При аналізі виявляють, чи вчасно пред'являються документи в судово-слідчі органи для відшкодування збитку. Визначення терміну оборотності дебіторської заборгованості. Даний аналіз необхідний для подальшого визначення можливості скорочення величини конкретної статті дебіторської заборгованості. Для більш наочного подання впливу терміну оборотності дебіторської заборгованості на результати діяльності підприємства рекомендується розглянути цей показник у розрізі виробничо-комерційного циклу. За результатами аналізу необхідно виявити на скільки термін оборотності дебіторської заборгованості збільшує тривалість виробничо-комерційного циклу підприємства. Визначення терміну оборотності кожної статті дебіторської заборгованості. Даний аналіз необхідний для подальшого визначення можливості скорочення величини конкретної статті дебіторської заборгованості (таблиця 3.5.). Таблиця 3.5 Визначення оборотності статтею дебіторської заборгованості
Результати аналізу дозволяють, обгрунтовано припустити які статті дебіторської заборгованості можуть бути розглянуті з точки зору можливості їх скорочення. Визначення оптимального строку скорочення оборотності дебіторської заборгованості з метою реалізації поставлених перед підприємством задач може за її мінімізації здійснюватися за наступним алгоритмом окремо для кожної статті дебіторської заборгованості: а) Визначення реальної оборотності статей дебіторської заборгованості підприємства: ОДЗ = В / ДЗср, (3.1) де ОДЗ - реальна оборотність статей дебіторської заборгованості підприємства; В - валова виручка; ДЗср - середня величина статей дебіторської заборгованості підприємства. б) Визначення періоду погашення статей дебіторської заборгованості підприємства: Пдз = n / ОДЗ, (3.2) де Пдз - період погашення статей дебіторської заборгованості підприємства; n - тривалість аналізованого періоду в днях. в) Визначення оборотності для необхідного приросту оплаченої валової виручки підприємства (в даному випадку необхідний приріст оплаченої валової виручки досягається за рахунок зменшення суми дебіторської заборгованості): Раз = В / ПДС, (3.3) де Оп - оборотність для необхідного приросту валової виручки; ПДС - необхідний приріст грошових коштів до оплаченої валової виручки, руб. г) Визначення терміну обороту для необхідного приросту оплаченої валової виручки підприємства: Сп = n / Оп, (3.4) де Сп - термін обороту приросту валової виручки. д) Визначення оптимального строку скорочення оборотності статей дебіторської заборгованості з метою реалізації поставлених перед підприємством задач: ОСдз = Пдз - Сп, (3.5) де ОСдз - оптимальний термін погашення статей дебіторської заборгованості підприємства. Висновок Узагальнюючи вищевикладене дослідження, можна зробити наступні висновки: 1. Одним із завдань з управління дебіторською та кредиторською заборгованістю є визначення ступеня ризику неплатоспроможності покупців, розрахунок прогнозного значення резерву по сумнівних боргах, а також надання рекомендацій по роботі з фактично або потенційно неплатоспроможними покупцями. 2. Збільшення дебіторської заборгованості ініціює додаткові витрати підприємства на: збільшення обсягу роботи з дебіторами (зв'язок, відрядження тощо); збільшення періоду обороту дебіторської заборгованості (збільшення періоду інкасації); збільшення втрат від безнадійної дебіторської заборгованості. 3. У залежності від розміру дебіторської заборгованості, кількості розрахункових документів і дебіторів аналіз її рівня можна проводити як суцільним, так і вибірковим методом. 4. Дебіторська заборгованість - елемент оборотних коштів, її зменшення знижує коефіцієнт покриття. Тому необхідно вирішувати не тільки завдання зниження дебіторської заборгованості, але і її балансування з кредиторською. При аналізі співвідношення між дебіторською і кредиторською заборгованостями необхідний аналіз умов комерційного кредиту, наданого фірмі постачальниками сировини і матеріалів. 4. З метою максимізації припливу коштів підприємству варто розробляти широке розмаїття моделей договорів із гнучкими умовами форми оплати і гнучким ціноутворенням. Можливі різні варіанти: від передоплати чи часткової передоплати до передачі на реалізацію та банківської гарантії. 5. Система знижок сприяє захисту підприємства від інфляційних збитків та відносно дешевого поповненню оборотного капіталу в грошовій або натуральній формі. Для того щоб визначити, чи слід покупцеві надавати знижку за авансові виплати залишків на рахунках, фінансовому менеджеру слід порівняти дохід від грошових коштів, одержуваних в результаті прискорених платежів, із сумою знижки. Зворотний бік управління рахунками дебіторів - це управління кредиторською заборгованістю тобто рахунками, що підлягають оплаті кредиторам підприємства. Мета цього полягає у відстроченні виплати до самого останнього моменту, оскільки рахунки кредиторів, по суті, являють собою безвідсоткові позики від постачальників. Збільшення дебіторської заборгованості ініціює додаткові витрати підприємства на; збільшення обсягу роботи з дебіторами (зв'язок, відрядження і т.д.) збільшення періоду обороту дебіторської заборгованості (збільшення періоду інкасації) збільшення втрат від безнадійної дебіторської заборгованості. Кредиторська заборгованість відбиває вартісну оцінку фінансових зобов'язань підприємства перед різними суб'єктами економічних відносин. Кредиторська заборгованість входить до складу його короткострокових пасивів і повинна бути погашена в термін, що не перевищує 12 місяців після звітної дати. Для поліпшення фінансового становища аналізованого підприємства необхідно: Стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансової нестійкості підприємству і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування. По можливості орієнтуватися на збільшення кількості замовників з метою зменшення ризику несплати монопольним замовником. Контролювати стан розрахунків за простроченими заборгованостями. В умовах інфляції всяка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально отримує лише частину вартості виконаних робіт. Тому необхідно розширити систему авансових платежів. Своєчасно виявляти неприпустимі види дебіторської і кредиторської заборгованості, до яких відносяться: прострочена заборгованість постачальникам, у бюджет; кредиторська заборгованість за претензіями, наднормативна заборгованість по стійких пасивах, товарах відвантажених, не оплачені в строк постачальники і покупці, заборгованість за розрахунками відшкодування матеріального збитку, заборгованість за статтею "інші дебітори". Список використаної літератури
|