процеси закриття - формальна приймання виконаного проекту або його окремої фази, закриття контрактів та завершення проекту.
Зміст основних робіт з управління проектами відображено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1-Основні роботи з управління проектами

Ініціація	Планування	Виконання	Контроль	Закриття
1) Ініціація проекту або його фаза	1) Планування предметної області	1) Організація та координація виконання плану	1) Подання звітів про хід виконання	1) Адміністративне завершення проекту
2) Розробка концепції проекту	2) Структурна декомпозиція проекту
		2) Розвиток команди проекту	2) Управління змінами
3) Техніко-економічне обгрунтування	3) Визначення робіт та їх взаємозв'язків			2) Закриття контрактів
		3) Розподіл інформації	3) Контроль якості
	4) Планування ресурсів
4) Оцінка та затвердження проекту	5) Оцінка тривалості робіт	4) Підтвердження предметної області	4) Контроль виконання

1.2 Структуризація проекту

Структуризація проекту являє собою дерево орієнтованих на продукт компонентів (обладнання, роботи, послуги, інформація), а також це організація зв'язків і відносин між елементами. Адже проект виникає, існує і розвивається в певному оточенні, яке називається зовнішнім середовищем. Склад проекту не залишається незмінним у процесі його реалізації та розвитку, в ньому можуть з'являтися нові елементи або об'єкти і з його складу можуть видалятися. Проект як всяка система може бути розділений на елементи. При цьому між ними повинні визначатися і підтримуватися зв'язку. [4]
Між проектом і зовнішнім середовищем здійснюється зв'язок і переміщення елементів, що беруть участь в роботі по його реалізації.
Зовнішнє середовище формується факторами:
· Політичними;
· Економічними;
· Соціальними;
· Науково-технічними.
Проект тісно пов'язаний з науково-технічним забезпеченням, а саме досягнення в предметної області проекту та привнесення ноу-хау. Проект поєднує знання та досвід з реалізації певних ідей, при цьому формується зона реалізації проекту, в якій приймаються рішення з управління проектом, і сприяє реалізації персоналу проекту, який є частиною трудових ресурсів взагалі. Проект орієнтується на законодавчо-правові основи, що становить правову зону проекту, на їх основі укладаються контракти та інші правові документи. Фінансування проекту створює фінансову зону і орієнтується на інвестиційний ринок. Проект поєднує знання та досвід з розробки самого проекту і формує зону розробки проекту, в якій розробляється вся проектна документація. Зона розробки проекту тісно взаємодіє і формує матеріальне господарство, яке утворює зону закупівель і поставок. Проект поєднує досвід та методи будівництва, формуючи зону будівництва, тобто безпосередньо будівлі та споруди. Зона будівництва передбачає наявність ділянки будівництва, а він утворює зону землекористування. Проект поєднує інженерні знання і досвід, формуючи зону інжинірингу, яка займається технологічним процесом, а технологічний процес орієнтований на конкретне виробництво і тим самим формується виробнича зона. Передінвестиційна стадія проекту тісно пов'язана зі сферою бізнесу і зовнішнім середовищем. У заключній фазі, коли вже отримана продукція, проект пов'язаний із зоною збуту і конкретно з ринком збуту. [5]
Основними учасниками інноваційного проекту є:
1. Замовник - майбутній власник та користувач результатів проекту (юридичні, фізичні особи);
2. Інвестор - юридичні, фізичні особи, які вкладають гроші (замовник та інвестор можуть співпадати);
3. Проектувальник - розробник проекту;
4. Постачальник - організація, яка забезпечує матеріально-технічне забезпечення;
5. Керівник проекту - юридична особа, якій замовник делегує повноваження по керівництву робіт за проектом;
6. Команда проекту, яка створюється на період робіт.
Безпосередньо ж древообразная структура дозволяє розподілити загальний обсяг робіт за проектом на піддаються управлінню незалежні блоки, які передаються під управління фахівцям. Комплекс взаємозв'язків між роботами часто називають логічною структурою проекту, оскільки він визначає послідовність виконання робіт. Структурування допомагає вирішити такі завдання:
· Поділ об'єкта на піддаються управлінню блоки;
· Розподіл відповідальності;
· Оцінка необхідних витрат коштів, часу, матеріальних ресурсів;
· Створення єдиної бази для планування, складання кошторисів та контролю за витратами;
· Ув'язка робіт за проектом з системою ведення бухгалтерських рахунків;
· Перехід від загальних цілей до конкретних завдань.
Створення та реалізація проекту включають наступні етапи:
1) Формування інвестиційного задуму (ідеї);
2) Дослідження інвестиційних можливостей;
3) Техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) проекту;
4) Підготовка контрактної документації;
5) Підготовка проектної документації;
6) Будівельно-монтажні роботи;
7) Експлуатація об'єкта;
8) Моніторинг економічних показників.

1.3 Функції та методи управління
Управління проектом - це управління змінами, які повинні бути зроблені в результаті його здійснення.
Стан проекту від ідеї до завершення характеризується зміною ряду показників, які визначають його сутність і на основі яких встановлюється успішність проекту. Ця сукупність «елементів» проекту по суті і є тим, чим керує УП. тобто ці елементи і є об'єктами управління. Таких об'єктів управління в кожному проекті може бути досить багато. Це залежить від типу і виду проекту, вимог до самого УП, особливостей оточення проекту і т.д. Однак для всіх проектів можна виділити найбільш істотні об'єкти управління. [6]
Управління предметною областю полягає в управлінні цими змінами протягом життєво циклу проекту і здійснюється через процеси:
1) ініціації робіт;
2) планування предметної області;
3) визначення предметної області;
4) уточнення та підтвердження предметної області;
5) контролю зміни предметної області.
Функція управління якістю проекту пронизує весь життєвий цикл і включає: проектні, організаційні та управлінські рішення, використовані матеріали, обладнання, сировину, та інші
Функція керування часом тісно пов'язана з функцією управління предметною областю і включає визначення робіт та їх тривалості, термінів початку і завершення проекту, його частин, найважливіших подій і кожної з виконуваних робіт та ін
Функція керування часом реалізується за допомогою процесів часового аналізу проекту і його частин, календарного планування робіт, контролю графіків виконання робіт, їх актуалізації та коригування.
Функція управління вартістю включає планування ресурсів, попередню оцінку витрат, пов'язаних з проектом, визначення кошторису витрат, грошових потоків, прогнозування доходів і прибутків, контроль витрачання і надходження грошових коштів і прийняття рішень у випадку перевищення видатків та інших відхилень від фінансових планів.
Головним завданням управління вартістю є дотримання бюджетних рамок проекту та отримання передбаченої прибутку від його здійснення.
Ризик у контексті проекту (ризик проекту) розглядається як вплив на проект і його елементи непередбачених подій, які можуть завдати певної шкоди і перешкоджати досягненню цілей проекту.
Ризик проекту характеризується трьома факторами: подіями, що чинять негативний вплив на проект; ймовірністю настання таких подій; оцінкою збитку, нанесеного проекту такими подіями. Управління ризиком застосовується в тих випадках, коли ступінь ризику в проекті досить висока.
Функції управління людськими ресурсами включають визначення потреби, чисельного й кваліфікаційного складу персоналу на всі період часу здійснення проекту: відбір кандидатур, оформлення прийому на роботу та звільнення: планування і розподіл працівників по робочих місцях організацію навчання та підвищення кваліфікації: становлення відповідальності; створення умов і робочої атмосфери для колективної роботи: попередження вирішення конфліктів, що: питання оплат та ін Управління персоналом повинно бути спрямоване на оптимальне використання трудових ресурсів для досягнення цілей проекту. [7]
Здійснення проектів відбувається на контрактній основі, яка використовується для залучення окремих фахівців. різних підрядних і субпідрядних організацій і фірм як для виконання робіт і послуг, так і для закупівель і поставок необхідного обладнання і матеріально-технічних ресурсів.
Функції управління контрактами та поставками включають процеси вибору стратегії контрактної діяльності: інформаційно-рекламну роботу; визначення складу, номенклатури і термінів роботи прівлекаеми за контрактом суб'єктів; підготовку контрактних пропозицій: вибір контрагентів і постачальників шляхом торгів конкурсів, тендерів тощо; підготовку документації на укладення контрактів; контроль за ходом їх виконання закриття і розрахунок по завершених контрактах.
Управління проектом в цілому залежить від успішної організації взаємодії всіх учасників проекту та забезпечення їх потреби в інформації для здійснення проекту. У цю функцію управління звичайно включаються процеси збору, передачі, сортування, відображення та інтерпретації інформації, необхідної і достатньої для всіх учасників проекту та його оточення. При цьому враховуються і розрізняються два типи інформаційного обміну: формальний (шляхом використання інформаційних технологій) і неформальний (шляхом міжособистісних контактів і різного роду зборів). Управління комунікаціями в проекті тісно пов'язане з управлінням персоналом.
Методи управління проектами
До теперішнього накопичено значний досвід по різних методах управління проектами. З формальних методів найчастіше за все використовується відомий метол «дерева цілей» з описом, фіксацією цілей та їх структурної декомпозицією. Для нечітких цілей використовують техніку творчого процесу типу «мозкової атаки», «записи ідей», «творчої конфронтації», «систематичного структурування» [8]
Структурна модель проекту та коди її структурних елементів служать інформаційною основою для формування всієї документації проекту протягом його життєвого циклу.
1) Методи мережевого планування і управління:
У вдосконаленому вигляді з різноманітним сучасним програмним забезпеченням ці методи є центральною ланкою в ланцюзі методів управління проектами, де з їх допомогою виконуються наступні функції:
а) моделювання проекту;
б) Часовий аналіз проекту;
в) Ресурсний аналіз проекту;
г) Розподіл ресурсів.
Моніторинг проекту - Сукупність методів і процедур контролю за ходом виконання робіт проекту. На основі графіка робіт і звітів виконавців здійснюються актуалізація даних моделі і нові розрахунки плану частини проекту, що залишилася ще не виконаною. При цьому за допомогою комп'ютера ведеться облік виконаних обсягів, визначається витрата ресурсів і витрат, формуються дані для звітів, аналізується стан проекту, прогнозується хід подальших робіт.
2) Методи планування витрат:
Ця найважливіша область управління проектом в ринковій економіці тісно пов'язана з ціноутворенням і кошторисних справою. Розрізняють два підходи до планування витрат: пасивний і активний.
Пасивний заснований на розрахунку вартості: за проектами-аналогам
(Фаза 1): за обсягами робіт і нормативами (фаза 1-2); на основі розрахункової потреби ресурсів та нормативної бази (фаза 2-3).
Активний підхід заснований на мінімізації вартості проекту за рахунок варіювання змінними (різні фінансові схеми, інтенсивність робіт, терміни, способи виконання та ін) Важливе місце тут займають методи функціонально-вартісного аналізу витрат і прибутку проекту, а також визначення економічної ефективності проекту з урахуванням витрат на експлуатацію.
3) Контроль витрат:
Ця частина моніторингу проекту виділяється в самостійний метод, що має розвинену інформаційну підтримку. Суть методу в тому, що по ряду проектних показників формуються наочні графіки, що дозволяють вести безперервний облік витрат і оцінювати розвиток проекту, дотримання бюджету і ефективність фактичних витрат.
4) Методи управління ризиком:
Сукупність методів дозволяє визначити і оцінити ризик на різних фазах розвитку проекту, знайти шляхи його зниження і впливу на основні параметри проекту. В інструментарій методів управління ризиком входять імовірнісні та альтернативні мережеві моделі, імітаційне моделювання, експертні системи, теорія ймовірностей і надійності, робастної технологія і ін
5) Методи управління конфліктами:
У процесі виконання проекту між учасниками проекту та іншими зацікавленими сторонами виникають конфлікти. Методи управління конфліктами дозволяють їх прогнозувати, оцінювати і запобігати. А у випадках їх виникнення пропонують правила їх дозволу.
6) Методи управління змінами:
В проект у процесі його підготовки та реалізації вносяться численні зміни. Розроблено методи прогнозування. оцінки та захисту проекту від змін; процедури та організаційні форми для внесення нений, способи фіксації змін, організації документообігу та його коригування у зв'язку зі змінами.
7) Методи управління контрактами:
Дані методи спрямовані на впорядкування та систематизацію підготовки, погодження, оформлення контрактів, контроль їх виконання та закриття контрактів. Сюди примикають методи маркетингу, організація торгів, тендерів, конкурсів та аукціонів.
8) Методи організації і управління проектами
Це один з найважливіших розділів управління проектами. Він визначає правила побудови раціональних організаційних форм і структур, орієнтованих на виконання проектів. Встановлює регламент і взаємини між учасниками проекту і командою проекту.
Ці методи допомагають сформувати необхідний склад команди проекту, організувати його ефективну роботу, забезпечити управління персоналом і налагодити необхідні комунікації між учасниками проекту.

2 Специфіка управління проектами
2.1 Стратегія управління
Управління проектами - це процес визначення мети діяльності та організації людей і техніки так, щоб ця мета була досягнута при завершенні діяльності.
На початку процесу управління повинен бути проведений стратегічний аналіз з плануванням життєвого циклу продукції, який в основному визначає ефективність виробництва. [9]
Життєвим циклом продукції - залежність економічного ефекту, отриманого в результаті реалізації, від часу, витраченого на розробку, освоєння і випуск даної продукції на підприємстві, який відображений на рисунку 2.1
SHAPE \ * MERGEFORMAT

0 1 2 3 4 5