Нитка Аріадни
Афінянами шанувався і Тесей. Його батьком був Ей. Коли ж Тесей був юнаком, афіняни сильно пригноблювалися жорстоким правителем. Мінос ж був паном моря. Царство його було на Кноссі. Там жив і мінотавр в лабіринті; їжею ж його були діти ворогів.
Втретє вже афінянами посилалися мінотавра сім юнаків і сім дівчат. Коли ж зійшли на корабель, Егей цар: Знову, - сказав, - нам наказано афінських дітей на смерть посилати. Але ви не виховувалися, про діти, щоб вмирати, і досить вже ми пригноблювалися. Тесей тепер бажає з вами піднятись та мінотавра вбити. Багатьох вже, о син, ти дивував мужнім духом. Зроби ж тепер новий подвиг.
У правителя Криту була дочка Аріадна. Дівчина, коли бачить прекрасного чужоземця, бажає його захистити від смерті і таємно розмовляє з ним. Ніхто, - сказала вона, - не в силах захиститися від мінотавра без зброї та хитрості. Отже, візьми у Аріадни довгу нитку і прив'яжи нитку до входу в лабіринт. Стережися страшного звіра, борися зброєю, про чужинець. Увійдіть з ним, про товариші, і коріться йому. Ніхто ніколи не їв боягузливий. Тесей ж: Я радію, - сказав, - що ти так догоджати чужинцям. Тепер нехай буде врятований малий час товариші. Тоді вони входять, і Тесей добре бореться з Мінотавром і вбиває його. А Аріадна біжить з афінянами.
Дедал
Говорили, що лабіринт був чудовим справою Дедала. Досвідченістю від інших людей він відрізнявся, і вважали, що він подібний богам своєю дивовижною мудрістю.
Дедал був з Афінської країни. Мінос ж йому і Ікару, синові його перешкоджав поверненню. Багато дні і батько і син насильно замикали. А коли Дедал вирішив не підкорятися тирану, свободи нової хитрістю собі досяг.
Тому що таємно батько і син дивовижні крила підготовляли. Потім вони летять посеред неба і моря. Батько радив Ікару не дуже наближатися до жахливої силі сонця. Але коли син йому не підкоряється, розв'язуються крила його, і сам впадає в море. А батько дуже жахнувся видовищу, і він прокляв богів і богинь за несправедливість. А сам після довгої подорожі прибуває в Сицилію.
Яблуко розбрату
У Тетталіі правил колись Пелей. Слава справедливості його пройшла всю країну. Отже, коли весілля було його - сином ж його пізніше був Ахіллес - були і боги, і богині на святі. Але єдина (тільки) Еріс, богиня розбрату, не була присутня, тому що була ненависна богами.
Отже, блискучий було свято. Бо Аполлон блискучі пісні співав і таким чином збільшував насолоду. І їли боги безсмертну їжу, як личить їм.
Отже, тоді Еріс через двері вкидає золоте яблуко в кімнату і говорить: Найпрекраснішій! Негайно ж виникає жахливий суперечка. Адже Афродіта: Мій, - сказала, - подарунок. З іншого боку Афіна: Не твій подарунок, але моєму бути йому кажу, оскільки не тільки моя зовнішність блискуча, але і мужній мій дух. Гера ж гніваючись: Несправедливі ваші думки. Адже ніхто так не гідний найбільших почестей, як найбільшого бога чоловіка. Отже, наше (справа) - правити, а ваше ж та інших молодих богів - підкорятися і коритися. Тоді Зевс гніваючись наказує богиням замовкнути і посилає їх до Пріаму, прекрасного сина. І богині, ведені вісником богів, летять в Троянську країну.
Суд Паріса
Коли три богині і Гермес прибули до країни Трою, там Паріс пас царські стада. І зараз Гера почала говорити: Не бійся, т.к.Зевс сам посилає нас і з нами посланника богів. І тобі наказує, щоб ти розсудив, хто з нас вродливіша. І не зганьбити мене, пані неба. Адже мені підпорядковующієся багато, і від мене шляхетні люди отримують багато добра. Але і тебе я вважаю благородним. Отже, і тобі буде багато добра, і щастя і велика влада. І про тебе будуть багато пісень співаків.
А коли закінчила Гера, Афіна сказала: Від мене тобі буде блискуча слава, мужність і мудрість. Отже, підпорядкувати мені і назви мене найгарнішою. Тоді і Зевс, мій батько, щоб повна (парістемі - зд: допомагати, бути поруч) з тобою.
Потім Афродіта говорить лукавою промовою нечисленні слова: А мій дар тобі буде - прекрасна дружина.
І Паріс, радіючи словами Афродіти, говорить, що вона прекрасна, і бере яблуко Афродіта. Але розгнівана Гера говорила: Чому зневажаєш мене, тому буде між мною і вами війна через божевілля твого, о син Пріама. Тому що я ненавиджу справедливістю вашої і всю Трою, і нехай ніхто з вас не дорікає справедливу долю.
Але трохи пізніше Паріс, підкоряючись волі Афродіти, відправляється з друзями до моря, і вони пливуть через море до Спарти. Там вони викрадають красиву Олену, дружину Менелая.
Агамемнон
Менелай негайно раба посилає в Мікени, де царював Агамемнон, його брат. І вирішують два Атридов послів послати до багатьох владик греків, тому що хочуть за короткий час безліч моряків і велике військо з кораблів і воїнів собі доставити.
Ватажком всіх військ був сам Агамемнон. І говорили, що кращими гоплітами був Ахіллес, хоробрий вояк, і Аякс, і Діомед, а кращим з лучників вважався Одіссей.
Але перешкоджав на початку подорожі північний вітер. Тому що Артеміда гневалась на ватажка війська, так батько сам Іфігенію діву проти справедливості приносить у жертву розгніваної богині примушується.
Потім повз багато островів пропливали ахейці, таких як Лемнон і Лесбон. А на березі Асії десять років у кораблів билися з ворогами. У книгах поетів йдеться, що Гектор, син Пріама, понад усе в Трою підходи захищав. А в десятий рік війни Троя була зруйнована. А багато з ахейців вмирали по дорозі додому, і додому повертався Агамемнон. Тому що вбили його повертається Клітемнестра, дружина його і Егістос, друг її, а Орестом, останнім з Атридов, мати і Егістос через десять років були вбиті.
Одиссей
Мужньо бився Одиссей Ітакійскій у війні, мудро на зборах радив громадянам. Дивним справою мудрості його був дерев'яний кінь. Цей же кінь був повний гоплітів, і вони, коли тварина вночі було в Трої, це таємно відкривають і починають вбивати й палити.
А після зруйнування Трої Одиссей нічого іншого не хотів як прибути додому, але в морі нещастя трапилося. Перебувала Афіна з ним, коли він повертався з Трої. Ця богиня почитала цього хитрого людини з самого початку війни. Однак Посейдон гнівався на нього страшенно через сина Поліфема. Адже коли ітакійци прибули на острів однооких, Одіссей хитрістю випалив очей Поліфема. На інших же островах жили прекрасні німфи - серед них були Кирці і Каліпсо - і залишався Одиссей довгий час серед них. Однак у цей час кораблі і друзі всі були знищені.
Але Одіссей, хоча жорстокими ворогами биття (гнаний) у Схерія рятується і дружелюбно йому виявляється гостинність місцевими жителями. Вони ж скоро його в Ітаку відправляють.
Подорож аргонавтів
З тієї Фессалії, коли царював Пелей, Ясон і аргонавти пливли в Понт Евксинський. Це море було в ті час ще невідомо, називалося воно негостинним морем, а кораблем тих моряків був Арго.
Отже, аргонавти з негостинної країни Колхіди щось відоме руно золотий додому хочуть доставити. Тому що золотий баран колись двох нещасних дітей через хмари в цю місцевість приніс, а руно його жахливий дракон і вночі і вдень захищав.
Ці найблагородніші моряки, коли настала гарна пора, через Гелліспон і Босфор пливли і щасливо прибули до Колхіди, хоча безліч небезпек вони пізнали.
Владика тієї країни не готовий був знамените руно їм віддати, однак Ясон примушується їм важкі справи спершу зробити. А коли це йому неможливим здається - Медея, дочка цього владики таємно різноманітні зілля дає йому і хоче перебувати з юнаком.
Оскільки чужинець просить, вона цього дракона присипляє, і так Ясон викрадає дар. Потім біжить, незважаючи на те, що його переслідують, з товаришами і цією дівчиною у Фессалію.
Генріх Шліман
Ви чули, про друзі, про Троянської війни, краю для багатьох була жахлива і про Аріадні, краю аттичних гостей рятувала і про корабель, крий аргонавтів у невідоме (негостинне) море носив. Чи не невідомі вам боги, крих шанувалися ахейцями, не невідомі деякі з німф, крие жили на пустельних островах, ні справи, крие здійснював Геракл.
Однак зрозуміло, що ці міфічні справи є поетів, кращим і найвеличнішим з яких був Гомер. Однак було викопане у нинішній час із землі багато, завдяки чому ми добре дізнаємося про те життя.
Отже, першим став копати німецький купець. Цей вже, хоча був хлопцем, повертав розум до стародавніх міфів. Однак спершу, коли почав копати, багато хто вважав, що він божевільний. Однак він викопував у Троянській і Мікенськой землі багато стародавніх вежі правителів і знаходив золоті прикраси, і срібні чаші, і мідне зброю, і кістки людей та багато іншого. Незабаром (швидко?) Дивувала німця вся землі.
План подорожі
Різноманітне, про друзі, вже ви чули про життя греків, багато ж інше зараз я вам повідомлю.
Тому що ми будемо подорожувати через багато країн і довгий час ви не будете в небезпеці в цій подорожі.
Тому що ні жорстокі вітру, не море, ні річки вам не будуть перешкоджати.
Я поведу вас у Мілеет, до Афін, до Спарти. Там ви поведіть безліч дивного і почуєте про політиків, філософів, поетів, і ми постараємося дізнатися, що й нам це корисно. Тому я сподіваюся, що ви послухаєте моєї ради, в найближчі дні відправитеся подорожувати.
Заселення Малої Азії греками
У країні греків і ефір і повітря більш блискучі, ніж у нас, і земля більше зігріта силою сонця. Тому там справи пастухів починаються спочатку навесні. Тому що там невелика зима, не холодні зимові місяці. А вночі з давніх часів блискучі зірки були жителям благородними ватажками. І грецькі моряки говорили, що довіряють цим вождям.
Вже в давні часи деякі з ахейців на острови, і до Азійського березі припливли й там оселилися. А коли плем'я дорійців в Пелопонесс вторглося, багато хто почав залишати землю праотців і засновувати колонії в Азії, з яких найбільшими були такі як Мілеет та Ефес. Адже вони вважали, що там будуть жити в безпеці і будуть щасливі.
Однак тамтешні греки часто билися з сусідами за власну землю, а під час миру вони вчилися у сусідів різноманітному мистецтву. Однак і вони були вченими багатьом ремеслам, і за короткий час іонійські купці в добрі місяці зі своїх гаваней плавали в чужі гавані, щоб побачити і почути нове.
Грецька колонізація берегів Чорного моря
Я згадав, що греки на березі Азії заснували багато колоній, і ви почуєте, що вони не нехтували ні землеробством, ні мистецтвами, ні торгівлею. Тому багато хто з громадян стали багатими. Але царство лідійців стало сильним і лідійці побажали поневолити колонії греків. Тому греки мужньо боролися з лідійцями.
Був на раді мілетцев купець, який вже в багатьох країнах побував. Отже, громадяни запитали цього: Тобі і раніше ми йшли, т.к.ти спілкувався з багатьма людьми. Порадь же нам, як і раніше радив.
Він сказав: Вже Коринтяни і землероби з Евбеї і інші з греків і в Сицилії, і в Італії, і в Фракії, і в Македонії торговельні ринки і колонії заснували, поки повсюдно не витіснили фінікійських купців. Але знехтували негостинним морем. Отже, я вам раджу, влаштуйте в тій місцевості нові колонії. Теслярі нехай зроблять безліч кораблів, а інші ремісники та інше різноманітне, яке будуть продавати скіфам та іншим варварам. Тому кожен із вас нехай зробить як я порадив.
Отже, коли перемогли слова цього, мілетці протягом ста років оточили морі 60 колоніями. Багато хто з цих ще й нині відомі і процвітають, такі як Месомбрія й Томи і Ольвія і Пантікапей.
Політична боротьба в Древній Греції
Тоді в Мілеете і в інших державах греків більше не було царства, однак ті мали владу, які шляхетністю явно виділялися з інших громадян, і вважалося, що вони - найкращі. А придбали влада починали інших громадян і хліборобів поневолювати. Тому, коли розгнівалися саме ці з громадян склали промови на народних зборах в Мілеете. "Наше є, щоб покарати саме цих кривдників. Я ж давно вирішив більше ніколи не носити влада їх. Однак необхідно, щоб законодавець записав закони і щоб судді за законом судили. Але необхідно, щоб найкращі з народу мали довго у владі. До того ж нехай припиниться і нужда підданих і хліборобів ".
А коли цей закінчив, а той говорив слова: "Добре ти сказав мови. Ти ж нині проводом, ви ж вирішите вірити цьому. Бо хто так здатний наш ватажок, і якому більше будемо вірити? А які з громадян будуть допомагати державі ніж ми, які працюємо і несемо податки? Якими ж чеснотами вороги наші відрізняються від нас, якщо тільки не славою предків ".
Афіни за часів Дракона і Солона
Афіни тоді ще не так були сильні як Мілет. Мужніми ж були і афіняни. А сторожем Афін був не чоловік-бог, але дружина. Тому що афіняни вважали Афіну сторожем держави, і ця богиня не в одних жінок була священною. А священною птицею її була сова, як і ворони були вісниками і глашатаями Аполлона. А найбільшим було число сов в Афінах, тому "сову в Афіни" - говорилося про тих, хто робили щось зайве.
І в Афінах громадяни вважали гідним написати собі закони. І перший Дракон прийняв законодавче справу. Однак він не сильно змінив неписані закони предків, і важкі були його закони. Багато громадян, як і раніше були віддалені від влади, а землероби завжди ще більш стогнали від податків, які заборгували панам. Тому багато хто просив Солона, щоб він і закони і все політичний устрій змінив. Тому він розсудливим і справедливим вважався у афінян.
Отже Солон, коли отримав владу, спершу оголосив ослаблення боргового тягаря, яким багато хлібороби звільнялися від потреби та інші нові закони створив. І коли всі справи зробив, сказав: "Нині я буду віддалятися з Афін в інші країни. Вам же наказую це зберігати яке написав, але більше, про народ, остерігайтеся нового суперечки".
Фінікійці і греки
Солон, коли в Афінах закони написав, через Азію подорожуючи, і торгові шляхи спостерігав. Відомі купці були раніше фінікійці. В інші країни вони посилали пурпурні плащі і красиву кераміку, і вино і багато іншого. Вони посилали за рабами з Кіпру і міддю. Вони повертали плавання і в невідомий океан, до деяких островів, щоб там добувати олово. А греки від них отримали деякі мистецтва, таке як писати знаками. А від греків мистецтво писати взяли римляни, а від них і інші.
А за часів Солона деякі кораблі фінікійців здійснювали плавання навколо Лівії. Мужні моряки плавали до арабів і до ефіопам і перебували в ефіопів два роки і добували собі хліб. Після цього кораблі повертали до північного вітру, і коли третій рік починався, знову додому прибували.
І багато колонії були у фінікійців, найбільшою з яких був Карфаген. Карфагеняни вороже дивилися на колонії греків в Сицилії, і деякі з них дуже пошкоджували, поки римляни гарний острів в жахливій війні собі не підкорили.
Рабовласницьке господарство
Нещодавно ми розповіли, що греки букви у фінікійців отримали. І назви знаків були подібні фінікійським назвам. Необхідні були літери у справах торговців, законодавців і поетів.
І була потреба в грошах вже довгий час ще до законодавства Солона у греків. Геродот говорить, що лідійці були винуватцями грошей. Тому (т.образом) вони збільшили собі торгівлю і процвітання в Греції та інших колоніях.
Деякі з громадян, які зібрали багато грошей в сусідніх країнах багатьох рабів доставляли собі, заради більшого задоволення. Ці, на полях багатих хліборобів і на рудниках принуждались трудитися. Але були раби придбанням панів, не було в них надії повернутися.
І було багато майстерні, в яких раби жахливо страждали. Тому що була велика потреба в плащах і в статуях і панцирах і щитах. Тому що носити зброю і, коли траплялися нещастя, захищати батьківщину було (обов'язком?) У вільних громадян.
Крез і Солон
Говориться, що Солон мудрець в Азії, розмовляв з Крезом, який царював у лідійців, і при успіху процвітав. Тому що сам і греки його зібрали великі скарби. Тому що цей, хоча дошкуляв іонійцями, пощадив їх, і коли вирішив догодити грекам і їхнім богам, золоті статуї і мідні триніжки в Дельфи відправляв.
Крез афінського гостя, після того як прийняв, також запитав: Кого з людей ти вважаєш - більше перевершує процвітанням? І Солон сказав: Афінянин ім'ям Телл. Цей був ні багатий, ні бідний, а його діти були прекрасні і доблественни і тілом і душею, і громадяни подбали про нього за його чесноти. А сам Телл помер за батьківщину, коли мужньо бився. Завжди цього буду називати щасливим. А про твоє щастя - не буду брехати тобі, про Крез - не буду судити перш ніж дізнаюся про твою кончину. Але ти розсуди, чи правильно я сказав.
Однак він не підкорився тому. А пізніше Кір, цар персів, переміг лідійців і захопив скарби Креза, і вирішив знищити його вогнем. І тоді говориться, що Крез ім'я Солона тричі прокричав, а Кір його з пут звільнив.
Пісістрат в боротьбі за владу
Солон, коли знову був у афінян, дізнався, що афіняни знову повставали один проти одного. Тоді сказав: Давайте збережемо однодумність, не будемо повставати. Давайте збережемо мир і не пошкодимо батьківщині нової чвар. І не міняйте мої закони, однак розсудіть, що потрібно державі. Не слухай, про народ, юних і брехливих ватажків.
Але громадяни прокричали: як захиститися від небезпеки? Що зробимо, щоб не пошкодити батьківщині? А Солон сказав: Найбільше остерігайтеся того Пісистрата. Цей словом друг бідних громадян, а ділом прагне до тиранії, щоб позбавити нас волі.
Але марно Солон ці слова створив. Тому що Пісістрат тоді на площу прибув і до громадян сказав: Подивіться на ці рани, які мені вороги завдали, щоб мене видалити від боротьби за ваше процвітання. Проте сама богиня Афіна мене зберегла. А тепер давайте вирішимо, що потрібно робити.
Афіняни вирішили, щоб охоронці з юнаків завжди були з ним. Після цього Пісістрат встановив тиранію. І правил аттической країною довгі роки.
Чудовий порятунок співака Аріона
Відомим співаком був Аріон. Він був другом коринфського тирана. Колись Аріон до Італії збирався подорожувати, щоб і там славу і скарби зібрати. І Періандр каже йому: Ой, коли б боги тебе благополучно довели, і ти звідти знову додому повернувся. А більше за все нехай збереже тебе Аполлон. Ой, коли б я не чув нічого сумного про тебе, і знов тебе побачив у себе. Отже, пошліть, боги, одного муз безпечно додому. Ти ж радій.
Аріон в Італії і честь, і скарби добув. А в подорожі додому коринфські моряки так про нього між собою говорили: Про якби боги і нас так зробили багатими. Якщо б він негайно припинив життя, щоб скарби стали нашими, проте що ж ми будемо робити? Один сказав: Давайте не вб'ємо співака зброєю, але давайте накажемо йому стрибнути в море. Так і зробили. Він же сказав: Малий час для життя дайте, щоб останню пісню заспівати. А ти, Посейдон, стань мені помічником. Потім в прекрасній одязі одягнувшись, красивим голосом заспівав. А після цього вистрибнув у воду.
Якийсь дельфін його відніс на спині до Пелопоннесу, звідти співак пішки вирушив до Корінфа. Періандр здивувався особистості богів, і моряків покарав смертю. Але ніхто з них не думав, що боги так скоро погану справу дізнаються і покарають винних.
Література
1. Давньогрецька мова: початковий курс. Частина 1. М, ГЛК Шічаліна, 2002. (Укладачі: к.філол.н. Н. К. Малінаускене, о. Діонісій (Шленов), о. Тихон (Зімін)).
Афінянами шанувався і Тесей. Його батьком був Ей. Коли ж Тесей був юнаком, афіняни сильно пригноблювалися жорстоким правителем. Мінос ж був паном моря. Царство його було на Кноссі. Там жив і мінотавр в лабіринті; їжею ж його були діти ворогів.
Втретє вже афінянами посилалися мінотавра сім юнаків і сім дівчат. Коли ж зійшли на корабель, Егей цар: Знову, - сказав, - нам наказано афінських дітей на смерть посилати. Але ви не виховувалися, про діти, щоб вмирати, і досить вже ми пригноблювалися. Тесей тепер бажає з вами піднятись та мінотавра вбити. Багатьох вже, о син, ти дивував мужнім духом. Зроби ж тепер новий подвиг.
У правителя Криту була дочка Аріадна. Дівчина, коли бачить прекрасного чужоземця, бажає його захистити від смерті і таємно розмовляє з ним. Ніхто, - сказала вона, - не в силах захиститися від мінотавра без зброї та хитрості. Отже, візьми у Аріадни довгу нитку і прив'яжи нитку до входу в лабіринт. Стережися страшного звіра, борися зброєю, про чужинець. Увійдіть з ним, про товариші, і коріться йому. Ніхто ніколи не їв боягузливий. Тесей ж: Я радію, - сказав, - що ти так догоджати чужинцям. Тепер нехай буде врятований малий час товариші. Тоді вони входять, і Тесей добре бореться з Мінотавром і вбиває його. А Аріадна біжить з афінянами.
Дедал
Говорили, що лабіринт був чудовим справою Дедала. Досвідченістю від інших людей він відрізнявся, і вважали, що він подібний богам своєю дивовижною мудрістю.
Дедал був з Афінської країни. Мінос ж йому і Ікару, синові його перешкоджав поверненню. Багато дні і батько і син насильно замикали. А коли Дедал вирішив не підкорятися тирану, свободи нової хитрістю собі досяг.
Тому що таємно батько і син дивовижні крила підготовляли. Потім вони летять посеред неба і моря. Батько радив Ікару не дуже наближатися до жахливої силі сонця. Але коли син йому не підкоряється, розв'язуються крила його, і сам впадає в море. А батько дуже жахнувся видовищу, і він прокляв богів і богинь за несправедливість. А сам після довгої подорожі прибуває в Сицилію.
Яблуко розбрату
У Тетталіі правил колись Пелей. Слава справедливості його пройшла всю країну. Отже, коли весілля було його - сином ж його пізніше був Ахіллес - були і боги, і богині на святі. Але єдина (тільки) Еріс, богиня розбрату, не була присутня, тому що була ненависна богами.
Отже, блискучий було свято. Бо Аполлон блискучі пісні співав і таким чином збільшував насолоду. І їли боги безсмертну їжу, як личить їм.
Отже, тоді Еріс через двері вкидає золоте яблуко в кімнату і говорить: Найпрекраснішій! Негайно ж виникає жахливий суперечка. Адже Афродіта: Мій, - сказала, - подарунок. З іншого боку Афіна: Не твій подарунок, але моєму бути йому кажу, оскільки не тільки моя зовнішність блискуча, але і мужній мій дух. Гера ж гніваючись: Несправедливі ваші думки. Адже ніхто так не гідний найбільших почестей, як найбільшого бога чоловіка. Отже, наше (справа) - правити, а ваше ж та інших молодих богів - підкорятися і коритися. Тоді Зевс гніваючись наказує богиням замовкнути і посилає їх до Пріаму, прекрасного сина. І богині, ведені вісником богів, летять в Троянську країну.
Суд Паріса
Коли три богині і Гермес прибули до країни Трою, там Паріс пас царські стада. І зараз Гера почала говорити: Не бійся, т.к.Зевс сам посилає нас і з нами посланника богів. І тобі наказує, щоб ти розсудив, хто з нас вродливіша. І не зганьбити мене, пані неба. Адже мені підпорядковующієся багато, і від мене шляхетні люди отримують багато добра. Але і тебе я вважаю благородним. Отже, і тобі буде багато добра, і щастя і велика влада. І про тебе будуть багато пісень співаків.
А коли закінчила Гера, Афіна сказала: Від мене тобі буде блискуча слава, мужність і мудрість. Отже, підпорядкувати мені і назви мене найгарнішою. Тоді і Зевс, мій батько, щоб повна (парістемі - зд: допомагати, бути поруч) з тобою.
Потім Афродіта говорить лукавою промовою нечисленні слова: А мій дар тобі буде - прекрасна дружина.
І Паріс, радіючи словами Афродіти, говорить, що вона прекрасна, і бере яблуко Афродіта. Але розгнівана Гера говорила: Чому зневажаєш мене, тому буде між мною і вами війна через божевілля твого, о син Пріама. Тому що я ненавиджу справедливістю вашої і всю Трою, і нехай ніхто з вас не дорікає справедливу долю.
Але трохи пізніше Паріс, підкоряючись волі Афродіти, відправляється з друзями до моря, і вони пливуть через море до Спарти. Там вони викрадають красиву Олену, дружину Менелая.
Агамемнон
Менелай негайно раба посилає в Мікени, де царював Агамемнон, його брат. І вирішують два Атридов послів послати до багатьох владик греків, тому що хочуть за короткий час безліч моряків і велике військо з кораблів і воїнів собі доставити.
Ватажком всіх військ був сам Агамемнон. І говорили, що кращими гоплітами був Ахіллес, хоробрий вояк, і Аякс, і Діомед, а кращим з лучників вважався Одіссей.
Але перешкоджав на початку подорожі північний вітер. Тому що Артеміда гневалась на ватажка війська, так батько сам Іфігенію діву проти справедливості приносить у жертву розгніваної богині примушується.
Потім повз багато островів пропливали ахейці, таких як Лемнон і Лесбон. А на березі Асії десять років у кораблів билися з ворогами. У книгах поетів йдеться, що Гектор, син Пріама, понад усе в Трою підходи захищав. А в десятий рік війни Троя була зруйнована. А багато з ахейців вмирали по дорозі додому, і додому повертався Агамемнон. Тому що вбили його повертається Клітемнестра, дружина його і Егістос, друг її, а Орестом, останнім з Атридов, мати і Егістос через десять років були вбиті.
Одиссей
Мужньо бився Одиссей Ітакійскій у війні, мудро на зборах радив громадянам. Дивним справою мудрості його був дерев'яний кінь. Цей же кінь був повний гоплітів, і вони, коли тварина вночі було в Трої, це таємно відкривають і починають вбивати й палити.
А після зруйнування Трої Одиссей нічого іншого не хотів як прибути додому, але в морі нещастя трапилося. Перебувала Афіна з ним, коли він повертався з Трої. Ця богиня почитала цього хитрого людини з самого початку війни. Однак Посейдон гнівався на нього страшенно через сина Поліфема. Адже коли ітакійци прибули на острів однооких, Одіссей хитрістю випалив очей Поліфема. На інших же островах жили прекрасні німфи - серед них були Кирці і Каліпсо - і залишався Одиссей довгий час серед них. Однак у цей час кораблі і друзі всі були знищені.
Але Одіссей, хоча жорстокими ворогами биття (гнаний) у Схерія рятується і дружелюбно йому виявляється гостинність місцевими жителями. Вони ж скоро його в Ітаку відправляють.
Подорож аргонавтів
З тієї Фессалії, коли царював Пелей, Ясон і аргонавти пливли в Понт Евксинський. Це море було в ті час ще невідомо, називалося воно негостинним морем, а кораблем тих моряків був Арго.
Отже, аргонавти з негостинної країни Колхіди щось відоме руно золотий додому хочуть доставити. Тому що золотий баран колись двох нещасних дітей через хмари в цю місцевість приніс, а руно його жахливий дракон і вночі і вдень захищав.
Ці найблагородніші моряки, коли настала гарна пора, через Гелліспон і Босфор пливли і щасливо прибули до Колхіди, хоча безліч небезпек вони пізнали.
Владика тієї країни не готовий був знамените руно їм віддати, однак Ясон примушується їм важкі справи спершу зробити. А коли це йому неможливим здається - Медея, дочка цього владики таємно різноманітні зілля дає йому і хоче перебувати з юнаком.
Оскільки чужинець просить, вона цього дракона присипляє, і так Ясон викрадає дар. Потім біжить, незважаючи на те, що його переслідують, з товаришами і цією дівчиною у Фессалію.
Генріх Шліман
Ви чули, про друзі, про Троянської війни, краю для багатьох була жахлива і про Аріадні, краю аттичних гостей рятувала і про корабель, крий аргонавтів у невідоме (негостинне) море носив. Чи не невідомі вам боги, крих шанувалися ахейцями, не невідомі деякі з німф, крие жили на пустельних островах, ні справи, крие здійснював Геракл.
Однак зрозуміло, що ці міфічні справи є поетів, кращим і найвеличнішим з яких був Гомер. Однак було викопане у нинішній час із землі багато, завдяки чому ми добре дізнаємося про те життя.
Отже, першим став копати німецький купець. Цей вже, хоча був хлопцем, повертав розум до стародавніх міфів. Однак спершу, коли почав копати, багато хто вважав, що він божевільний. Однак він викопував у Троянській і Мікенськой землі багато стародавніх вежі правителів і знаходив золоті прикраси, і срібні чаші, і мідне зброю, і кістки людей та багато іншого. Незабаром (швидко?) Дивувала німця вся землі.
План подорожі
Різноманітне, про друзі, вже ви чули про життя греків, багато ж інше зараз я вам повідомлю.
Тому що ми будемо подорожувати через багато країн і довгий час ви не будете в небезпеці в цій подорожі.
Тому що ні жорстокі вітру, не море, ні річки вам не будуть перешкоджати.
Я поведу вас у Мілеет, до Афін, до Спарти. Там ви поведіть безліч дивного і почуєте про політиків, філософів, поетів, і ми постараємося дізнатися, що й нам це корисно. Тому я сподіваюся, що ви послухаєте моєї ради, в найближчі дні відправитеся подорожувати.
Заселення Малої Азії греками
У країні греків і ефір і повітря більш блискучі, ніж у нас, і земля більше зігріта силою сонця. Тому там справи пастухів починаються спочатку навесні. Тому що там невелика зима, не холодні зимові місяці. А вночі з давніх часів блискучі зірки були жителям благородними ватажками. І грецькі моряки говорили, що довіряють цим вождям.
Вже в давні часи деякі з ахейців на острови, і до Азійського березі припливли й там оселилися. А коли плем'я дорійців в Пелопонесс вторглося, багато хто почав залишати землю праотців і засновувати колонії в Азії, з яких найбільшими були такі як Мілеет та Ефес. Адже вони вважали, що там будуть жити в безпеці і будуть щасливі.
Однак тамтешні греки часто билися з сусідами за власну землю, а під час миру вони вчилися у сусідів різноманітному мистецтву. Однак і вони були вченими багатьом ремеслам, і за короткий час іонійські купці в добрі місяці зі своїх гаваней плавали в чужі гавані, щоб побачити і почути нове.
Грецька колонізація берегів Чорного моря
Я згадав, що греки на березі Азії заснували багато колоній, і ви почуєте, що вони не нехтували ні землеробством, ні мистецтвами, ні торгівлею. Тому багато хто з громадян стали багатими. Але царство лідійців стало сильним і лідійці побажали поневолити колонії греків. Тому греки мужньо боролися з лідійцями.
Був на раді мілетцев купець, який вже в багатьох країнах побував. Отже, громадяни запитали цього: Тобі і раніше ми йшли, т.к.ти спілкувався з багатьма людьми. Порадь же нам, як і раніше радив.
Він сказав: Вже Коринтяни і землероби з Евбеї і інші з греків і в Сицилії, і в Італії, і в Фракії, і в Македонії торговельні ринки і колонії заснували, поки повсюдно не витіснили фінікійських купців. Але знехтували негостинним морем. Отже, я вам раджу, влаштуйте в тій місцевості нові колонії. Теслярі нехай зроблять безліч кораблів, а інші ремісники та інше різноманітне, яке будуть продавати скіфам та іншим варварам. Тому кожен із вас нехай зробить як я порадив.
Отже, коли перемогли слова цього, мілетці протягом ста років оточили морі 60 колоніями. Багато хто з цих ще й нині відомі і процвітають, такі як Месомбрія й Томи і Ольвія і Пантікапей.
Політична боротьба в Древній Греції
Тоді в Мілеете і в інших державах греків більше не було царства, однак ті мали владу, які шляхетністю явно виділялися з інших громадян, і вважалося, що вони - найкращі. А придбали влада починали інших громадян і хліборобів поневолювати. Тому, коли розгнівалися саме ці з громадян склали промови на народних зборах в Мілеете. "Наше є, щоб покарати саме цих кривдників. Я ж давно вирішив більше ніколи не носити влада їх. Однак необхідно, щоб законодавець записав закони і щоб судді за законом судили. Але необхідно, щоб найкращі з народу мали довго у владі. До того ж нехай припиниться і нужда підданих і хліборобів ".
А коли цей закінчив, а той говорив слова: "Добре ти сказав мови. Ти ж нині проводом, ви ж вирішите вірити цьому. Бо хто так здатний наш ватажок, і якому більше будемо вірити? А які з громадян будуть допомагати державі ніж ми, які працюємо і несемо податки? Якими ж чеснотами вороги наші відрізняються від нас, якщо тільки не славою предків ".
Афіни за часів Дракона і Солона
Афіни тоді ще не так були сильні як Мілет. Мужніми ж були і афіняни. А сторожем Афін був не чоловік-бог, але дружина. Тому що афіняни вважали Афіну сторожем держави, і ця богиня не в одних жінок була священною. А священною птицею її була сова, як і ворони були вісниками і глашатаями Аполлона. А найбільшим було число сов в Афінах, тому "сову в Афіни" - говорилося про тих, хто робили щось зайве.
І в Афінах громадяни вважали гідним написати собі закони. І перший Дракон прийняв законодавче справу. Однак він не сильно змінив неписані закони предків, і важкі були його закони. Багато громадян, як і раніше були віддалені від влади, а землероби завжди ще більш стогнали від податків, які заборгували панам. Тому багато хто просив Солона, щоб він і закони і все політичний устрій змінив. Тому він розсудливим і справедливим вважався у афінян.
Отже Солон, коли отримав владу, спершу оголосив ослаблення боргового тягаря, яким багато хлібороби звільнялися від потреби та інші нові закони створив. І коли всі справи зробив, сказав: "Нині я буду віддалятися з Афін в інші країни. Вам же наказую це зберігати яке написав, але більше, про народ, остерігайтеся нового суперечки".
Фінікійці і греки
Солон, коли в Афінах закони написав, через Азію подорожуючи, і торгові шляхи спостерігав. Відомі купці були раніше фінікійці. В інші країни вони посилали пурпурні плащі і красиву кераміку, і вино і багато іншого. Вони посилали за рабами з Кіпру і міддю. Вони повертали плавання і в невідомий океан, до деяких островів, щоб там добувати олово. А греки від них отримали деякі мистецтва, таке як писати знаками. А від греків мистецтво писати взяли римляни, а від них і інші.
А за часів Солона деякі кораблі фінікійців здійснювали плавання навколо Лівії. Мужні моряки плавали до арабів і до ефіопам і перебували в ефіопів два роки і добували собі хліб. Після цього кораблі повертали до північного вітру, і коли третій рік починався, знову додому прибували.
І багато колонії були у фінікійців, найбільшою з яких був Карфаген. Карфагеняни вороже дивилися на колонії греків в Сицилії, і деякі з них дуже пошкоджували, поки римляни гарний острів в жахливій війні собі не підкорили.
Рабовласницьке господарство
Нещодавно ми розповіли, що греки букви у фінікійців отримали. І назви знаків були подібні фінікійським назвам. Необхідні були літери у справах торговців, законодавців і поетів.
І була потреба в грошах вже довгий час ще до законодавства Солона у греків. Геродот говорить, що лідійці були винуватцями грошей. Тому (т.образом) вони збільшили собі торгівлю і процвітання в Греції та інших колоніях.
Деякі з громадян, які зібрали багато грошей в сусідніх країнах багатьох рабів доставляли собі, заради більшого задоволення. Ці, на полях багатих хліборобів і на рудниках принуждались трудитися. Але були раби придбанням панів, не було в них надії повернутися.
І було багато майстерні, в яких раби жахливо страждали. Тому що була велика потреба в плащах і в статуях і панцирах і щитах. Тому що носити зброю і, коли траплялися нещастя, захищати батьківщину було (обов'язком?) У вільних громадян.
Крез і Солон
Говориться, що Солон мудрець в Азії, розмовляв з Крезом, який царював у лідійців, і при успіху процвітав. Тому що сам і греки його зібрали великі скарби. Тому що цей, хоча дошкуляв іонійцями, пощадив їх, і коли вирішив догодити грекам і їхнім богам, золоті статуї і мідні триніжки в Дельфи відправляв.
Крез афінського гостя, після того як прийняв, також запитав: Кого з людей ти вважаєш - більше перевершує процвітанням? І Солон сказав: Афінянин ім'ям Телл. Цей був ні багатий, ні бідний, а його діти були прекрасні і доблественни і тілом і душею, і громадяни подбали про нього за його чесноти. А сам Телл помер за батьківщину, коли мужньо бився. Завжди цього буду називати щасливим. А про твоє щастя - не буду брехати тобі, про Крез - не буду судити перш ніж дізнаюся про твою кончину. Але ти розсуди, чи правильно я сказав.
Однак він не підкорився тому. А пізніше Кір, цар персів, переміг лідійців і захопив скарби Креза, і вирішив знищити його вогнем. І тоді говориться, що Крез ім'я Солона тричі прокричав, а Кір його з пут звільнив.
Пісістрат в боротьбі за владу
Солон, коли знову був у афінян, дізнався, що афіняни знову повставали один проти одного. Тоді сказав: Давайте збережемо однодумність, не будемо повставати. Давайте збережемо мир і не пошкодимо батьківщині нової чвар. І не міняйте мої закони, однак розсудіть, що потрібно державі. Не слухай, про народ, юних і брехливих ватажків.
Але громадяни прокричали: як захиститися від небезпеки? Що зробимо, щоб не пошкодити батьківщині? А Солон сказав: Найбільше остерігайтеся того Пісистрата. Цей словом друг бідних громадян, а ділом прагне до тиранії, щоб позбавити нас волі.
Але марно Солон ці слова створив. Тому що Пісістрат тоді на площу прибув і до громадян сказав: Подивіться на ці рани, які мені вороги завдали, щоб мене видалити від боротьби за ваше процвітання. Проте сама богиня Афіна мене зберегла. А тепер давайте вирішимо, що потрібно робити.
Афіняни вирішили, щоб охоронці з юнаків завжди були з ним. Після цього Пісістрат встановив тиранію. І правил аттической країною довгі роки.
Чудовий порятунок співака Аріона
Відомим співаком був Аріон. Він був другом коринфського тирана. Колись Аріон до Італії збирався подорожувати, щоб і там славу і скарби зібрати. І Періандр каже йому: Ой, коли б боги тебе благополучно довели, і ти звідти знову додому повернувся. А більше за все нехай збереже тебе Аполлон. Ой, коли б я не чув нічого сумного про тебе, і знов тебе побачив у себе. Отже, пошліть, боги, одного муз безпечно додому. Ти ж радій.
Аріон в Італії і честь, і скарби добув. А в подорожі додому коринфські моряки так про нього між собою говорили: Про якби боги і нас так зробили багатими. Якщо б він негайно припинив життя, щоб скарби стали нашими, проте що ж ми будемо робити? Один сказав: Давайте не вб'ємо співака зброєю, але давайте накажемо йому стрибнути в море. Так і зробили. Він же сказав: Малий час для життя дайте, щоб останню пісню заспівати. А ти, Посейдон, стань мені помічником. Потім в прекрасній одязі одягнувшись, красивим голосом заспівав. А після цього вистрибнув у воду.
Якийсь дельфін його відніс на спині до Пелопоннесу, звідти співак пішки вирушив до Корінфа. Періандр здивувався особистості богів, і моряків покарав смертю. Але ніхто з них не думав, що боги так скоро погану справу дізнаються і покарають винних.
Література
1. Давньогрецька мова: початковий курс. Частина 1. М, ГЛК Шічаліна, 2002. (Укладачі: к.філол.н. Н. К. Малінаускене, о. Діонісій (Шленов), о. Тихон (Зімін)).