Особливості перекладу власних назв у складі фразеологічних одиниць

Державні освітні установи
ВИЩОЇ ОСВІТИ

«Мордовський ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. Н.П. Огарьова »

Факультет іноземних мов

Кафедра теорії мови і перекладу

ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав. кафедрою

д-р культ. наук, проф.

Ю.К. Воробйов

ДИПЛОМНА РОБОТА

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ІМЕН у складі фразеологічних одиниць

Автор дипломної роботи 07.06.2010 Н.В. Борискіна

Позначення дипломної роботи ДР-02069964-031001.65-02-10

Спеціальність 031001.65 Зарубіжна філологія. Англійська мова

Керівник роботи

к.ф.н, доцент 07.06.2010 І.С. Сивина

Нормоконтролер

асистент 07.06.2010 Є.В. Бурдіна

Рецензент

к.ф.н, доцент 07.06.2010 Є.А. Бабенкова

Саранськ

2010

Реферат

Дипломна робота містить 113 сторінок, 50 використаних джерел і додаток.

Фразеологічних одиниць, ІМ'Я ВЛАСНЕ, СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ, СЕМАНТИКА, транскрипцію, транслітерацію, транспозиція, калькування, ЕКВІВАЛЕНТ, АНАЛОГ, описовий переклад, КОМБІНОВАНИЙ ПЕРЕКЛАД.

Об'єктом дослідження є імена власні в складі фразеологічних одиниць.

Мета роботи - виявити перекладознавчі закономірності передачі власних назв у складі фразеологічних одиниць.

У результаті дослідження було відзначено, що існує обмежений ряд способів передачі власних назв, до яких відносяться: транслітерація, транскрипція, транспозиція і калькування. Також було відмічено, що при еквівалентному перекладі фразеологічних одиниць і калькировании імена власні, що входять до їх складу, передаються на російську мову, а при наявності аналога або описового перекладу подібних відповідностей не спостерігається.

Ступінь впровадження - часткова.

Область застосування - проблеми фразеології і перекладознавчий ономастики.

Ефективність - висока.

Державні освітні установи
ВИЩОЇ ОСВІТИ

«Мордовський ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. Н.П. Огарьова »

Факультет іноземних мов

Кафедра теорії мови і перекладу

ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав. кафедрою

доктор культурологи

професор

Ю.К. Воробйов

07.06.2010

ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ

Студент Борискіна Наталія Володимирівна

1 Особливості перекладу власних назв у складі фразеологічних одиниць

Затверджена по МордГу № 191-з від 14.01.2010

2 Термін подання роботи до захисту 07.06.2010

3 Вихідні дані для дипломної роботи: наукова література, наукові статті, словники.

4 Зміст випускної кваліфікаційної роботи

4.1 Фразеологія як лінгвістична дисципліна

4.2 Особливості перекладу власних назв у складі фразеологічних одиниць

5 Додаток - Фразеологічні одиниці з компонентом ім'ям власним

Керівник роботи І.С. Сивина

Завдання прийняв до виконання 14.01.2010 Н.В. Борискіна

Зміст

Введення

1. Фразеологія як лінгвістична дисципліна

1.1 Теорія фразеології Шарля Баллі

1.2 Становлення фразеології як лінгвістичної дисципліни

1.3 Еквівалентність фразеологізму речі

1.4 Обсяг фразеології в концепціях вітчизняних вчених

1.5 Стійкість фразеологічних одиниць

1.5.1 Визначення фразеологічної стійкості

1.5.2 Основні показники фразеологічної стійкості

1.5.3 Семантична стійкість фразеологічних одиниць

1.6 Фразеологічна семантика

1.6.1 Типи значень у сфері фразеології

1.6.2 Аспекти фразеологічного значення

1.7 Походження фразеологічних одиниць

1.7.1 Споконвічно англійські фразеологізми

1.7.2 Міжмовні запозичення

1.7.3 Фразеологічні одиниці американського походження

1.7.4 Фразеологізми, запозичені в іншомовній формі

2 Особливості передачі власних назв у складі ФЕ

2.1 Особливості сигніфікації імені власного

2.2 Фразеологізми англійської мови з компонентом ІС

2.3 Завдання перекладознавчий ономастики

2.4 Принципи формування ономастичних відповідників

2.4.1 Транслітерація

2.4.2 Транскрипція

2.4.3 Транспозиція

2.4.4 Калькування

2.5 Аналіз фразеологічних одиниць з ім'ям власним

2.6 Переклад власних назв у складі фразеологічних одиниць

2.6.1 Фразеологічний еквівалент

2.6.2 Фразеологічний аналог

2.6.3 Калькування

2.6.4 Описовий переклад

2.6.5 Комбінований переклад

Висновок

Список використаних джерел

Додаток

Введення

Ця дипломна робота присвячена виявленню особливостей перекладу власних назв у складі фразеологічних одиниць з англійської мови на російську.

У роботі аналізуються лінгвістичні концепції власних назв, викладаються підстави нового напряму в теорії перекладу - перекладознавчий ономастики, а також питання двомовної ономастичної лексикографії. Також розглядаються особливості різноманітних категорій імен і назв, труднощі їх міжмовної передачі. Формулюються принципи стратегії перекладача в передачі власних назв у складі фразеологічних одиниць.

Об'єктом дослідження є імена власні в складі фразеологічних одиниць.

Метою дослідження є аналіз перекладацьких закономірностей передачі власних назв на російську мову, що входять до складу фразеологічних одиниць.

Відповідно до зазначених цілями вирішувалися наступні завдання:

• огляд і аналіз основних праць вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячених перекладу фразеологічних одиниць і власних назв;

• формування дослідницької бази методом суцільної вибірки фразеологічних одиниць з компонентом ім'ям власним з англо-російського фразеологічного словника;

• семантична класифікація фразеологізмів з компонентом ім'ям власним;

• виявлення конотативних значень фразеологізмів з компонентом ім'ям власним;

• порівняльний аналіз закономірностей перекладу власних назв у складі фразеологічних одиниць в залежності від способу передачі фразеологізмів;

Для реалізації поставлених завдань в роботі застосовувалися такі методи дослідження: метод суцільної вибірки, метод порівняльного аналізу, словникових дефініцій, описовий метод, заснований на аналізі та класифікації досліджуваного пласта лексики.

Метод порівняльного аналізу застосовувався для виявлення способів перекладу власних назв з англійської на російську мову. При цьому при відборі фактичного матеріалу використовувався метод кількісного аналізу для підрахунку, як загального числа аналізованих фразеологічних одиниць, так і регулярності вживання тих чи інших способів перекладу власних назв, що входять до їх складу. Матеріалом для дослідження послужили 260 англійських фразеологічних одиниць, отримані методом суцільної вибірки. При проведенні дослідження було проаналізовано англо-російський фразеологічний словник загальним обсягом в 942 сторінки, до складу якого входять близько 20 000 фразеологічних одиниць.

Методологічною основою роботи є загальнотеоретичні і спеціальні праці вітчизняних і зарубіжних фахівців з теорії перекладу (перекладознавців): В.В. Виноградова, А.В. Куніна, М.М. Амосової, Д.І. Ермоловича, Ш. Баллі.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше аналізуються проблеми перекладу власних назв у складі фразеологічних одиниць, специфіка їх передачі з англійської мови на російську на матеріалі англо-російського фразеологічного словника.

Актуальність дослідження обумовлена ​​всебічним підходом до проблеми перекладу власних назв у складі фразеологічних одиниць.

Теоретична значущість роботи визначається комплексним підходом до вивчення перекладацьких трансформацій на прикладі фразеологічних одиниць, до складу яких входять власні імена. Робота сприяє подальшій розробці проблем перекладацької еквівалентності при передачі національно-культурної лексики з однієї мови на іншу.

Практична значимість дослідження полягає в тому, що основні положення роботи можуть використовуватися на заняттях з практики перекладу, а також в інших курсах перекладознавчий циклу.

Структура роботи логічно зумовлена ​​поставленими в ній цілями і завданнями. Вона складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та джерел прикладів. Загальний обсяг роботи становить 113 сторінок.

У вступі обгрунтовується вибір теми та актуальність дослідження, наукова новизна, теоретична і практична значущість отриманих результатів, ставиться мета і формулюються конкретні завдання вивчення способів перекладу власних назв, які є компонентом фразеологічних одиниць, перераховуються методи дослідження, використані в роботі, даються кількісні та якісні характеристики матеріалу дослідження.

Перший розділ «Фразеологія як лінгвістична дисципліна» складається з 7 пунктів викладу, в яких послідовно висвітлюються питання, пов'язані з науковим осмисленням фразеології як лінгвістичної науки.

Другий розділ «Особливості перекладу власних назв у складі фразеологічних одиниць» складається з 6 пунктів. У ній послідовно висвітлюються питання, пов'язані з науковим осмисленням фразеології як лінгвістичної дисципліни. Розгляду підлягають такі основні положення як: теорія фразеології, еквівалентність фразеологізму речі, обсяг фразеології в концепціях вітчизняних вчених, а саме різні класифікації фразеологічних зворотів, фразеологічна стійкість. фразеологічна семантика, а також походження фразеологічних одиниць.

У другому розділі ми більш докладно зупиняємося на проблемах перекладознавчий ономастики, розглядаємо особливості сигніфікації власних назв, принципи створення ономастичних відповідників, даємо аналіз власних назв у складі фразеологічних одиниць і безпосередньо звертаємося до практики передачі власних назв, які є компонентом фразеологічних одиниць

За основу опису принципів створення ономастичних відповідників взято основні способи їх перекладу: 1. транслітерація 2. транскрипція 3. транспозиція 4. калькування.

У висновку підводяться підсумки дослідження, і робиться висновок про те, що проблема передачі власних назв у міжмовної і міжкультурної комунікації стара, як і саме спілкування між народами. При перекладі фразеологічних одиниць з компонентом ім'ям власним було зазначено, що вибір варіанта передачі власної назви напряму залежить від тих способів перекладу, які використовуються для передачі всього фразеологізму на російську мову. Так, при використанні описового перекладу або аналога для передачі фразеологічної одиниці, власні імена, що входять до її складу, взагалі не передаються на російську мову. Це обумовлено тим, що добре знайомі англійської читачеві імена власні нічого не говорять російському читачеві, в результаті чого перекладачеві доводиться відмовитися від передачі власної назви на російську мову. При наявності фразеологічного еквівалента і калькований перекладі фразеологічних одиниць імена власні на російську мову передаються за допомогою транскрипції і транслітерації. При зіставленні різних способів перекладу національно забарвлених фразеологізмів необхідно враховувати, що дослівний переклад добре передає національний колорит оригіналу, хоча часом при цьому може знадобитися примітку в зв'язку з тим, що скалькованих образ може виявитися недостатньо зрозумілим. Добре знаючи достоїнства і недоліки кожного з можливих способів перекладу, перекладач в кожному конкретному випадку вибирає той з них, який найкраще відповідає умовам контексту.

1. Фразеологія як лінгвістична дисципліна

1.1 Теорія фразеології Шарля Баллі

Родоначальником теорії фразеології є швейцарський лінгвіст французького походження Шарль Баллі (1865-1947). Баллі вперше систематизував поєднання слів у своїх книгах "Нарис стилістики" і "Французька стилістика" [Bally Ch., 1905, 1909]. Баллі включив главу про фразеології у свої книги за стилістикою. У першій книзі він виділяв чотири групи словосполучень: 1) вільні словосполучення, тобто поєднання, позбавлені стійкості, розпадаються після їх утворення; 2) звичні поєднання, тобто словосполучення з відносно вільної зв'язком компонентів, допускають деякі зміни; 3) фразеологічні ряди, тобто групи слів, в яких два рядоположнимі поняття зливаються майже в один, 4) фразеологічні єдності, тобто поєднання, в яких слова втратили своє значення і виражають єдине нерозкладне поняття. Таким чином, Баллі розрізняє поєднання слів за ступенем стійкості: поєднання, в яких є свобода угруповання компонентів, і поєднання, позбавлені такої свободи. Баллі лише схематично окреслив ці групи, але не дав їх скільки-небудь додаткової інформації.

У своїй пізнішій роботі "Французька стилістика" Баллі розглядає звичні поєднання і фразеологічні ряди як проміжні типи словосполучень і розрізняє лише дві основні групи сполучень: 1) вільні сполучення і 2) фразеологічні єдності, тобто словосполучення компоненти яких, постійно вживаються в даних у даних поєднаннях для вираження однієї і тієї ж думки, втратили всяке самостійне значення. Всі поєднання в цілому набуває нового значення, нерівне сумі значень складових частин. Баллі вказує, що такий оборот можна порівняти з хімічною сполукою, і підкреслює, що якщо єдність є досить вживаною, то, очевидно, в цьому випадку сполучення дорівнює простому слову. Баллі ставив фразеологичность словосполучення в залежність від наявності у нього слова-ідентифікатора. Ці думки Баллі пізніше лягли в основу виділення фразеологічних зрощень і розробки теорії еквівалентності фразеологічної одиниці слову. З часу Баллі дослідження фразеології зробило крок далеко вперед. Але робота великого вченого, написана на зорі вивчення фразеології, сприяла подальшому розвитку фразеологічних досліджень.

1.2 Становлення фразеології як лінгвістичної дисципліни

В англійській та американській лінгвістичній літературі мало робіт, спеціально присвячених теорії фразеології, а й у наявних найзначніших роботах [Weinreich U., 1964: 26; Makkai A., 1972: 67; Сміт Л.П., 1959: 74] не ставляться такі фундаментальні питання, як науково обгрунтовані критерії виділення фразеологізмів, співвідношення фразеологічних одиниць (далі ФЕ) і слів, системність фразеології, фразеологічна варіантність, фразообразования, метод вивчення фразеології та ін Також не ставиться англійськими і американськими вченими питання про фразеології як про лінгвістичну дисципліну. Цим і об'ясняетя відсутність в англійській мові назви для даної дисципліни.

Шарль Баллі ввів термін phraseologie [Bally Ch., 1905: 68] в значенні "розділ стилістики, що вивчає пов'язані словосполучення", але цей термін не набув прав громадянства в працях західноєвропейських і американських лінгвістів і вживався в трьох інших значеннях: 1) вибір слів, форма вираження, формулювання, 2) мова, стиль, стиль, 3) вирази, словосполучення. Це підтверджується визначеннями слова phraseologie в англійських і американських словниках:

The choice of arrangement of words and phrases in the expression of ideas; manner of style of expression; the particular form of speech or diction which characterises a writer, literary production, language, etc. [The Oxford English Dictionary. Oxford, 1933: 251].

Choice of words; wording [Hornby AS The Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English, 1974: 456].

Manner of using and arranging words [Longman Modern English Dictionary, 1976: 347].

Питання фразеології в Англії і США трактуються переважно в роботах по семантиці та граматиці, а також у передмовах до фразеологічним словниками.

Питання про фразеології як лінгвістичної дисципліни був вперше поставлений видатним російським лінгвістом проф. Є. Д. Полівановим. Він вважав, що фразеологія «займе відособлену і стійку позицію (подібно фонетиці, морфології і т.п.) в лінгвістичній літературі майбутнього - коли в послідовній постановці різноманітних проблем наша наука буде позбавлена ​​випадкових прогалин» [Поліванов Є.Д., 1928: 61 ].

Б.А. Ларін був першим вченим після Поліванова, знову порушив питання про фразеології як лінгвістичної дисципліни.

"Фразеологія як лінгвістична дисципліна знаходиться ще в стадії« прихованого розвитку »... але вона ще не оформилася як зрілий плід підготовчих праць. ... А виділення такої дисципліни нам вже необхідно, бо всім зрозуміла дилетантська безпорадність, різнобій і безуспішність попутного, випадкового розбору цього матеріалу в лексикографії, стилістики, синтаксисі »[Ларін Б.А., 1956: 200 - 201].

Праці В.В Виноградова сприяли появі безлічі робіт з фразеології різних мов. Таке накопичення систематизованих фактів - одна з передумов створення фразеології як лінгвістичної дисципліни.

Таким чином, пріоритет у виділенні фразеології як окремої лінгвістичної дисципліни належить вітчизняній науці.

1.3 Еквівалентність фразеологізму речі

Теорія повної еквівалентності ФЕ речі заслуговує спеціального розгляду. Вона сходить до теорії ідентифікації експресивних фактів, розробленої Ш. Баллі, який вказував, що найбільш загальним ознакою фразеологічного звороту, який заміняє собою всі інші, є можливість або неможливість підставити замість даного обороту одне просте слово. Таке слово Ш. Баллі називав словом-ідентифікатором. наявність подібного синоніма Баллі розглядає як внутрішнього ознаки цілісності фразеологізмів.

Подібна точка зору викликає заперечення. Семантична цілісність фразеологізму може бути встановлена ​​таким шляхом. Вона може бути встановлена ​​при зіставленні її значення зі значенням її компонентів як окремих слів, а також виявленням її особливостей в контексті.

Термін еквівалент слова створив Л.В. Щерба. Він підкреслював, що така група слів позначає одне поняття і є і є потенційним еквівалентом слова [Щерба Л.В., 1915: 45]. Деякі прихильники теорії повної еквівалентності розглядають фразеологізми як лексичні одиниці, які не потребують особливої, специфічної, властивої тільки їм класифікації. Однак, у структурно-семантичному відношенні фразеологізм - раздельнооформленной одиниця мови, значно складніша, ніж слово, і це позначається на його актуалізації в письмовому та усному контексті.

Настільки ж хиткою є гіпертрофія граматичної спільності ФЕ і слів. Дійсно, повністю переосмислені ФЕ зі структурою словосполучення виконують функцію окремих членів речення, тобто фразових підлягають, фразових присудків та фразові доповнень.

Спільність граматичних функцій не слід розуміти як їх обов'язкове збіг. Так, в англійській мові функції в реченні ад'єктивних порівнянь типу (as) dark as pitch, (as) white as snow і т.п. тільки частково збігаються з синтаксич c кими функціями співвідносяться з ними складних слів pitch - dark і snow - white, так як ад'єктивних порівняння, на відміну від складних прикметників, узуально не вживаються в якості атрибутивних визначень, а лише як предикативні визначення.

Відмінності між фразеологізмами та словами такі істотні, що гіпертрофія наявних у них схожих рис, настільки характерна для прихильників теорії еквівалентності, ускладнює становлення фразеології як лінгвістичної дисципліни.

Тому доцільно не користуватися словом «еквівалент» і замінити теорію повної еквівалентності фразеологізму речі теорією співвіднесеності деяких типів фразеологізмів і слів, в основі якої лежать зовсім інші принципи. При розгляді фразеологізмів зі структурою словосполучення і слів у парадигматичному плані необхідний комплексний підхід, при якому об'єктивно враховуються семантичні, стилістичні, структурні, граматичні та акцентологические особливості фразеологізмів і слів, а також фразообразовательние та словотворчі структури. При цьому особлива увага приділяється словами, є словниковими ідентифікаторами фразеологізмів. При аналізі співвідношення фразеологізмів і слів у синтагматике важливо враховувати узуальние і окказіоналіьние особливості їх функціонування в тексті.

Семантична структура фразеологізму і семантична структура слова аж ніяк не вичерпуються тільки їх значеннями. Найважливішими елементами семантичної структури крім значення є побудова всієї освіти в цілому, його граматичне оформлення і системні мовні зв'язки. Розбіжність семантичної структури фразеологізму і семантичної структури слова дає підставу розмежовувати фразеологічне і лексичне значення.

У розбіжності фразеологічної та лексичної семантичних структур можна також переконатися, якщо порівняти фразеологічні та лексичні синоніми в складі будь-якого лексико-фразеологічного ряду. Так фразеологічними синонімами дієслова to die є ФЕ go over to the (great) majority, go the way all the flesh, go up the flume і ін. Дієслово to die є словниковим ідентифікатором цих ФЕ.

Зіставлення елементів цього синонімічного ряду виявляє істотні системні відмінності між ФЕ і їх лексичним синонімом.

1. У ФЕ одне значення - померти.

Дієслово to die є полісемантичних: 1) померти; 2) (розм.) до смерті хотіти (I am dying to see him), 3) кінчатися, зникати, бути забутим (his fame will never die).

Словник Хорнбі реєструє ці три найпоширеніші значення дієслова to die. У «Великому Оксфордському словнику» зареєстровано 12 значень цього дієслова.

2. ФЕ go over to the (great) majority - жартівливий оборот з образним значенням «відправитися в кращий світ". ФЕ go the way of all flesh - книжковий оборот з образним значенням «випробувати доля всього земного». ФЕ go up the flume - просторічні американський зворот типу «дуба дати», «зіграти в ящик».

Значення дієслова to die - померти не є образним і стилістично нейтрально. Значення наведених вище фразеологізмів - результат повного або часткового переосмислення; лексичне значення може бути як буквальним, так і переосмисленим.

3. ФЕ є раздельнооформленной утвореннями, що складаються з двох або більше компонентів, а дієслово to die - цельнооформленним освітою.

4. ФЕ go over to the (great) majority; go away of all flesh і go up the flume НЕ можуть поєднуватися з поствербамі типу away, down, off, out. Дієслово to die поєднується з ними: die away - завмирати (про звук); die down - затухати (про вогонь); слабшати (про хвилювання); die off - відмирати, вмирати один за іншим; die out - вимирати; згасати (про вогонь).

Взагалі сполучуваність дієслова to die ширша, ніж у його фразеологічних синонімів, що пояснюється більш широким обсягом значення дієслова. Прикладами можуть служити словосполучення die natural death - померти природною смертю; die a violent death - померти насильницькою смертю; die a hero 's death - померти смертю героя і багато інших обороти з так званим «внутрішнім доповненням».

5. Фразеологічні синоніми дієслова to die не можуть входити ні до складу фразеологізмів, ні до складу складних слів.

Дієслово to die зустрічається як компонент ряду фразеологізмів: die a dog 's death - здохли як собака; die in the last ditch - стояти на смерть; never say die - не слід впадати у відчай і ін

6. Дієслово to die також входить до складу складних слів, наприклад: die - hard - твердолобий, консерватор (утворено з конверсії від словосполучення die hard - повільно відмирати, бути живучим).

7. ФЕ, будучи раздельнооформленной утвореннями, допускають індивідуальні стилістичні поновлення: The spare furniture has gone the way of all superfluities [Huxley A., 1935: 65]. Ця ФЕ окказіально вживається стосовно до меблів, а останній компонент фразеологізму - слово flesh - замінюється словом superfluities. Дієслово to die не може вживатися стосовно меблів і не допускає жодних структурних інновацій.

8. У дієслова to die є словотвірне гніздо: dying - вмираючий; the dying - вмирають. ФЕ, синонімічні дієслова to die, не субстантівіруются і не володіють словообразовательной парадигмою.

Природно, що розгляд лише одного фразеологічного синонимичного ряду не може виявити всіх особливостей семантичної структури фразеологізмів та семантичної структури слова. Але навіть короткий розгляд трьох ФЕ і їх лексичного синоніма як у парадигматичному плані, тобто безвідносно до їх функціонування, так і в плані синтагматичному, тобто при зіставленні функціонування цих одиниць, показує, що семантична структура ФЕ і семантична структура синонимичного їм слова не збігаються за основними кількісними та якісними показниками.

1.4 Обсяг фразеології в концепціях вітчизняних учених

Поворотним пунктом у справі вивчення фразеології мов з'явилися відомі роботи акад. В.В. Виноградова, присвячені російській фразеології.

В.В. Виноградов виділяв три типи фразеологічних одиниць:

1. Фразеологічні зрощення, або ідіоми - невмотивовані одиниці, що виступають як еквіваленти слів, наприклад, навострить лижі, абияк, через пень колоду, ось так журавлина, як би не так і т.п.

2. Фразеологічні єдності - мотивовані одиниці з єдиним цілісним значенням, що виникає з злиття значень лексичних компонентів. Фразеологічні єдності допускають розсування компонентів за допомогою підмінного «пакувального матеріалу і виступають як потенційні еквіваленти слів», наприклад, тримати камінь за пазухою, дрібно плавати, перший млинець грудкою, плисти проти течії.

В.В. Виноградов включає до складу фразеологічних єдностей словесні групи, є термінами, наприклад, пряма кишка, знак питання, будинок відпочинку, карета швидкої допомоги, боротьба за існування.

3. Фразеологічні сполучення - звороти, в яких у одного з компонентів фразеологічні пов'язане значення, які проявляються лише у зв'язку зі строго певним колом понять і їх словесних позначень. Подібні поєднання еквівалентами слів не є, тому що в кожного їх компонента різні значення, наприклад, страх бере, туга бере, заздрість бере, сміх бере і ін Але не можна сказати: радість бере, задоволення бере і т.п.

Погляди В.В. Виноградова в області фразеології викликали критичні зауваження ряду вчених. Виноградова часто дорікають за відсутність єдиного принципу класифікації ФЕ. Дві перші групи - зрощення та єдності - відокремлюються одне від одного за ознакою мотивованості ФЕ, третя група - фразеологічні сполучення - за ознакою обмеженою сполучуваності слова.

До цих трьох типів ФЕ Н.М. Шанський додав ще один - фразеологічні вирази. Під фразеологічними виразами розуміються стійкі в своєму складі і вживанні обороти, які є не тільки семантично членімого, але й складаються повністю із слів з ​​вільним значенням, наприклад, вовків боятися, в ліс не ходити, не все те золото, що блищить і т.д . [Шанський М.М., 1964: 201-202].

Фразеологічні вирази - це тільки обороти з буквальним значенням компонентів. Включення образних прислів'їв до складу фразеологічних виразів недоцільно, тому що в такому випадку склад фразеологічних висловів буде таким же різнорідним, як і склад фразеологічних єдностей.

А.І. Смирницький розрізняє фразеологічні одиниці та ідіоми. Фразеологічні одиниці - це стилістично нейтральні звороти, позбавлені метафоричності або втратили її. До фразеологічним одиницям Смирницький відносить обороти типу get up, fall in love та ін Ідіоми засновані на перенесенні значення, на метафорі, ясно усвідомлює мовцем. Їх характерною рисою є яскрава стилістична забарвлення, відхід від звичайного нейтрального стилю, наприклад, take the bull by horns - діяти рішуче; брати бика за роги; dead as doornail - без ознак життя та ін Фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення і фразеологічні вирази не входять в класифікацію Смирницького.

М.М. Амосова виділяє два типи ФЕ - фраземи та ідіоми. Фразема - це одиниця постійного контексту, в якій вказівний мінімум, необхідний для актуалізації даного значення семантично реалізованого слова, є єдино можливим, не варійованих, тобто постійним, наприклад, beef tea - міцний м'ясний бульйон; knit one 's brows - насупитися; black frost - мороз без снігу та ін Другий компонент є вказівним мінімумом для першого. Слід зазначити, що одинична сполучуваність у багатьох фразема є вкрай нестійкою і вони легко переходять в змінні поєднання слів. М.М. Амосова визнає, що фраземи складають найбільш текучу частина фразеологічного фонду, що розширення сполучуваності руйнує стабільність становить їхнього контексту і тим самим виводить їх за межі фразеології [Амосова М.М., 1964: 139].

Ідіоми, на відміну від фразем, - це одиниці постійного контексту, в яких вказівний мінімум і семантично реалізований елемент складають тотожність і обидва представлені загальним лексичним складом словосполучення. Ідіоми характеризуються цілісним значенням, наприклад, red tape - тяганина, бюрократизм; play with fire - грати з вогнем і т.п.

Щодо обсягу фразеології вчені дотримуються різних точок зору. Це пояснюється винятковою складністю об'єкта дослідження та існуванням у мові ряду перехідних випадків, що знаходяться між класичними ФЕ і вільними, або, як їх зараз називають, змінними, поєднаннями слів. Велике значення має також, під яким кутом зору підходить науковець до класифікації ФЕ. Для Смирницького одним з найважливіших параметрів фразеологичности є еквівалентність ФЕ речі, для Амосової - тип постійного контексту.

Фразеологія складається з трьох розділів: ідіоматика, ідеофразеоматіка і фразеоматіка. Це поділ грунтується на різних типах значення фразеологізмів: від більш ускладнених до менш ускладнених.

Ця класифікація включає класифікацію, запропоновану Виноградовим, і доповнює її. Необхідність у новій класифікації виникла у зв'язку з тим, що англійська фразеологія не вкладається в три класи, виділених Виноградовим.

В розділ ідіоматики входять власне ФЕ, або ідіоми, тобто стійкі поєднання лексем з повністю або частково переосмисленим значенням. Ці ФЕ бувають різних структурних типів і можуть бути як мотивованими, так і невмотивованими.

В розділ ідіофразеоматікі входять ідіофразеоматіческіе одиниці, тобто стійкі словосполучення, у перших фразеосемантических варіантів, яких компоненти мають буквальні, але ускладнені значення, а у других ідіоматичних варіантів - повністю переосмислені, наприклад, chain reaction - 1) ланцюгова реакція (наук. термін), 2) ланцюгова реакція (повністю переосмислений ідіоматичний варіант ). Другий варіант - переосмислення першого, який є її прототипом. Переосмислення носить метафоричний характер.

В розділ фразеоматікі входять фразеоматіческіе єдності, або фразеологізми неідіоматіческого характеру, але з ускладненим значенням.

У традиційних оборотах типу fail in one 's duty - не виконати свій борг; hope for the best - сподіватися на краще і т.п. семантична структура не ускладнена, і подібні обороти не є об'єктами вивчення фразеології. Мабуть, доцільно залишити як об'єкта вивчення фразеології тільки технічні обертів як з буквальними, так і з повністю або частково переосмисленням значення, не утворюються з породжує моделі змінного словосполучення.

1.5 Стійкість фразеологічних одиниць

1.5.1 Визначення фразеологічної стійкості

Найважливішим питанням теорії фразеології є питання про стійкість фразеологізмів.

Для правильного розуміння стійкості велике значення має вислів У. Росса Ешбі, який стверджує що всі значення слова «стійкість» пов'язані з основною ідеєю інваріантності, яка полягає в тому, що незважаючи на послідовне зміна системи в цілому, деякі її властивості (інваріанти) зберігаються незмінними [Ешбі У.Р., 1959: 109].

Фразеологічна стійкість - це обсяг інваріантності, властивий різним аспектам фразеологічних одиниць, що обумовлює їх відтворюваність в готом вигляді і тотожність при всіх узуальних і окказіональних зміни.

Це визначення грунтується на розумінні стійкості фразеологізмів як явища динамічного, так як дає можливість виділити різні ступені стійкості. Максимальний ступінь стійкості властива фразеологізмам, що не допускає ніяких нормативних змін. До таких оборотів відносяться, наприклад, адвербіальние ФЕ типу after all - зрештою, в кінцевому рахунку, адже; as the crow flies - навпростець, найкоротшим шляхом, by heart - напам'ять; once upon a time - одного разу, колись; інтенсифікатори типу as they come - виключно, надзвичайно, на рідкість; like the devil - диявольськи, диявольськи; субстантивні ФЕ з сочинительной структурою: enough and to spare - більш ніж достатньо, більше ніж потрібно; Jack and Jill - хлопець і дівчина; прислів'я: if you run after two hares, you will catch neither - за двома зайцями поженешся, жодного не зловиш і ін Високої стійкості ФЕ сприяють ряд факторів, наприклад, наявність у них застарілих слів: spick and span - франтівський; = з голочки; tit for tat - зуб за зуб; експресивне переосмислення: come, come - ну-ну!, повноті, та що ви!, право ж!; hold your horses - тихіше!, не хвилюйтеся!, = легше на поворотах; конденсація думки в прислів'ях та ін При визначенні ступеня стійкості максимальна стійкість може служити еталоном, взятим за 100% [Кунин В.А., 1970: 122].

Є.Г. Білявська цілком справедливо зазначає, що вивчення динамічного аспекту стійкості становить винятковий інтерес як в плані визначення меж фразеологічного фонду мови і розробки об'єктивних критеріїв виділення різних типів стійких сполучень слів, так і плані більш чіткого з'ясування закономірностей формування фразеологічної системи мови і що протікають в ній процесів [Білявська Є.Г., 1984: 3].

1.5.2 Основні показники фразеологічної стійкості

Різних класів фразеологізмів властиві як загальні, так і приватні показники стійкості, в результаті яких вони відтворюються в готовому вигляді. Чотири загального показника стійкості утворюють мінімальну фразеологічну стійкість:

1. Стійкість вживання - це показник того, що фразеологізм є одиницею мови, суспільним надбанням в даному мовному колективі, а не індивідуальним обігом, вжитим тим чи іншим автором.

2. Семантичного ускладнення. Семантична ускладнення проявляються неоднаково у фразеологізмах різних класів. До різних видів семантичної ускладнень відносяться: повне або часткове переосмислення значення, необразной перетворення значення, наявність архаїчних елементів у складі фразеологізму.

3. Віддільність

4. Неможливість освіти з породжує структурно-семантичної моделі змінного сполучення слів.

Потенційні фразеологізми, виходячи за рамки одиничного вживання і набуваючи відсутні їм елементи стійкості, наприклад, стійкість вживання, що приводить до виникнення у них фразеологічної абстракції, стають одиницями мови. Потенційний фразеологізм може стати одиницею мови тільки в тому випадку, якщо стане регулярно відтворюваним освітою в мові всього населення або його частини, отримуючи таким чином соціальну апробацію.

У залежності від того, який матеріал ліг в основу майбутнього фразеологізму, оборот проходить ті чи інші стадії розвитку. У цьому полягає закономірність фразообразовательного процесу. Так для фразеологізмів, утворених від змінних сполучень, зазвичай характерний триступеневий шлях розвитку:

1) burn one 's fingers - обпекти пальці - змінне словосполучення, утворене з породжує структурно-семантичної моделі burn one' s hand, leg, nose та ін

2) потенційний фразеологізм - обпектися на чому-небудь. Перше індивідуально-авторське вживання даного обороту. Оборот переосмислений: метафора, заснована на схожості дії:

I do not care for burning my fingers in a quarrel.

3) фразеологічна одиниця - обпектися на чому-небудь:

"After all, you must admit that my advice was good!"

"Very good."

"And the wretched boy ought to have burnt his fingers."

"Well, he hasn't" [Maugham WS, 1972: 205].

Для ФЕ, висхідних до потенційних фразеологізмам, тобто не мають інших прототипів, характерний двоступінчастий шлях розвитку: потенційний фразеологізм - ФЕ. До таких ФЕ відносяться, наприклад, прислів'я типу an idle brain is the devil 's workshop = неробство - мати всіх пороків; an unfortunate man would be drowned in a tea - cup = коли не щастить, можна і в ложці води потонути і ін До цієї ж групи належать словосполучення і приказки, засновані на фантастичних образах, наприклад, (as) drunk as a boiled owl (розм.) - вщент, вщент п'яний; = п'яний як чіп; (as) pleased as dog with two tails - дуже задоволений; = радий-радешенек та ін Подібні моделі пояснюють механізм фразообразования.

Прототип фразеологізму - це мотивуюча база, з якої фразеологізм пов'язаний дериваційними відносинами в синхронії і діахронії.

Таким чином, прототип - це не лише мовні одиниці або змінні поєднання слів, а й «різного роду асоціативні відносини: історичні, фольклорні, текстові, тобто фонд загальних знань, пов'язаних з історичними традиціями, фактами, реаліями, релігійними віруваннями та їх атрибутами ... »[Григор'єва Г.С., 1985: 56].

Значення змінного прототипу є потенційним елементом семантичної структури ФЕ з живою внутрішньою формою. Це твердження доводиться використанням у тексті широко розповсюдженого стилістичного прийому подвійної актуалізації, заснованого на подвійному сприйнятті: на обіграванні значення одного, двох або трьох її компонентів.

Bread and butter - засіб до існування (букв.:

«Хліб і олія »)

"One manages to earn one's bread and butter" - as usual he could not keep up and he winked - "and a little piece of cake".

C лову and a little piece of cake зближують значення ФЕ і значення її змінного прототипу, що надає висловом жартівливий характер.

Таким чином, внутрішня форма ФЕ детермінована її прототипом. Шлях, який проходить зворот, що став фразеологізмом, - це становлення його сталості.

Морфологічна стійкість багатьох фразеологізмів виражається в тому, що всі їх компоненти або деякі з них мають нульову парадигму, тобто є словами з значущим відсутністю парадигми. Нульова парадигма спостерігається в тих випадках, коли всі або деякі компоненти фразеологізмів є поодинокими словоформами, а ці слова мають парадигму в складі змінних словосполучень, наприклад, how do you do? При неприпустимість how did he do? або how does he do?. Другим показником морфологічної стійкості фразеологізмів є наявність в їх складі компонентів з обмеженою парадигмою в порівнянні з цими ж словами в змінних поєднаннях слів. Так, оборот it (або that) goes without saying (розм.) - само собою зрозуміло допускає єдина зміна дієслова: it (або that) went without saying. Аналогічне виключення спостерігається в багатьох ФЕ: as the day is (або was) long - виключно, надзвичайно; it stands (або stood) to reason - цілком очевидно і ін

1.5.3 Семантична стійкість фразеологічних одиниць

Семантична стійкість, що виражається в ускладненому семантичної структури різних типів ФЕ, виявляється в них по-різному.

Ідіоматика включає ідіоми і ідіоматізми, тобто стійкі поєднання лексем з повністю або частково переосмисленим значенням при високій питомій вазі коннотативного аспекту, тобто його експресивно-оцінних, емотивних, образних і інших компонентів.

Ідіоматика включає як фразеологічні єдності (burn one 's fingers - обпектися на чому-небудь; all is not gold that glitters - не все те золото, що блищить і ін), так і фразеологічні зрощення (kick the bucket (розм.) - загнутися, померти; = простягнути ноги; send smb. to Coventry - бойкотувати будь-кого, припинити спілкування з ким-небудь і ін), образність яких може відновлюватися діахронічному.

Цілі ряди ФЕ є часткове переосмислення. Це ад'єктивних і дієслівні порівняння, в яких перший компонент вживається в буквальному значенні. У складі багатьох ФЕ зустрічаються архаїзми, ніде більше не вживаються: at bay - загнаний, в безвихідному становищі; be at smb. 'S beck and call - бути завжди готовим до послуг; = бути на побігеньках і ін СР рос. «Бити байдики», «камінь спотикання», «ні зги не бачити» та ін

Деякі ФЕ широко вживаються в якості різних членів речення, Наприклад, ФЕ a white elephant - обтяжливе майно, тягар; подарунок, від якого не знаєш як позбутися може вживатися як фразового підмета, частини складеного іменного присудка, фразового прямого чи непрямого доповнення та ін Але у деяких ФЕ є конструктивно обумовлене значення, тобто пов'язане з певною конструкцією. Прикладом може служити ФЕ my (або your) foot = так я і повірив!; = Чорта з два!, Чорта лисого!. Ця ФЕ висловлює рішучу незгоду з попереднім висловлюванням і вимагає повторення слова чи слів з ​​цього висловлення. Дуже часто після неї йде що пояснює пропозиція.

Judith: It's so silly to get cross at criticism - it indicates a small mind.

David: Small mind my foot [Coward N., 1899: 246].

"But it's a serious matter for you!"

"Serious my foot! Why should I worry "[Bates HE, 1769: 358].

Відсутність семантичного інваріанта, що є ознакою змінності, зруйнує тотожність ФЕ. Широко поширена ФЕ be born with a silver spoon in one 's mouth = в сорочці народитися приймає у Дж. Голсуорсі наступний вигляд:

He was staring at a silver spoon. He himself had put in her mouth at birth! [Galsworthy J., 1917: 207]

Деформація значення спирається на лексичну деформацію. ФЕ розчленовується на дві частини, з яких одна перебуває в першому реченні, а інша - у другому. Крім того be born with замінюється put it, що повністю змінює значення.

У результаті подібної структурно-семантичної деформації ФЕ в даному контексті розпадається, хоча зв'язок з прототипом і не повністю втрачена.

Багато фразеологізми зберігають своє значення протягом століть. Але звідси аж ніяк не слід робити висновок, що стійкість значення означає неможливість його зміни, утворення нових значень або застарівання деяких значень. Наведемо лише один приклад:

ФЕ there is no love lost between them (або us), що з'явилася в XVII столітті, до першої половини XIX ст. означала вони (чи ми) люблять (улюблений) один одного, а також вживалася і в протилежному значенні:

Tony: ... we grumble a little now and then to be sure. But there's no love lost between us.

У сучасній англійській мові перше значення є застарілим. Оборот вживається тільки в значенні вони (чи ми) терпіти не можуть (терпіти не можемо) один одного, вони (чи ми) не злюбили одне одного.

Elizabeth: It has struck me that whenever they started flipping you took a malisious pleasure in goading them on.

C.-C.: I don't think there's much love lost between them now, do you?

До складу фразеоматікі входять обороти з ускладненим значенням - результат потворного перетворення.

1. Обороти з перетвореним значенням, семантичного ускладнення яких полягає в тому, що їх значення не є сумою значень їх компонентів, а новими значеннями, god morning, good afternoon, good night і т.п.

2. Обороти з додаткової-уточнююче значенням, наприклад, an affair of honour - справа честі, дуель; first night - прем'єра і т.п.

3. Так звані фразеологічні сполучення, тобто обороти з додаткової-уточнююче значенням, що означають символічні жести, наприклад, knit one 's brows - насупитися; nod one' s head - кивнути; shake ones 'head - похитати головою і т.п.

Додаткової-уточнююче значення відрізняється від образного тим, що виникає в необразной словесних групах і з'являється не в результаті переосмислення значення обороту, а його уточнення. При цьому буквальне значення компонентів входить до значення фразеоматізма в цілому і зазвичай фіксується в дефініції, наприклад, wring one 's hands - squeeze them together (indicating despair, sorrow, etc.).

4. Прислів'я з буквальним значенням, наприклад, a friend in need is a friend indeed - друзі пізнаються в біді; a good beginning makes a good ending = добрий початок півсправи відкачали; better late than never - краще пізно, ніж ніколи; so many countries, so many customs - стільки країн - стільки звичаїв тощо Прислів'я мають узагальнююче значення. У наведених вище прислів'їв узагальнююче значення виражається бінарної структурою, заснованої на ототожненні або протиставленні значень компонентів. У цьому виражається ускладненою семантичної структури прислів'їв даного типу.

5. Обороти з фразеоматіческі пов'язаним значенням. У подібних оборотах значення провідного компонента виводиться тільки з тих утворень, у складі яких цей компонент використовується: pay a call (a visit) - нанести візит; pay attention - звертати увагу; bear smb. A grudge - затаїти проти кого-небудь злість. Обороти bear kindness, love, sympathy та ін неприпустимі. За класифікацією В. В. Виноградова це фразеологічні сполучення. У таких оборотах спостерігається тенденція до розширення сполучуваності провідного компонента, отже, до розширення сфери вживання фразеоматіческі пов'язаного компонента. Подібний процес веде до наближення оборотів з фразеоматіческі пов'язаним значенням до змінних словосполучень. Внаслідок цього межі між ними нестійкі.

У традиційних оборотах типу come to an end - підійти до кінця; fail ones 'duty - не виконати свій борг; hope for the best - сподіватися на краще і ін, а також в описових найменуваннях типу a book of reference - довідник немає ускладнень значення , і вони не є об'єктом вивчення фразеології. Спірним є передача всіх термінологічних зворотів у відання фразеології, оскільки багато хто з них утворені за породжує структурно-семантичним моделями змінних словосполучень і є змінно-стійкими зворотами. Всі зазначені вище обороти слід вивчати в лексикології і підходить до них з чисто лексикологічних позицій.

1.6 Фразеологічна семантика

1.6.1 Типи значень у сфері фразеології

Складність лексичної семантики та різноманіття семантичних класів слів не виключає виділення лексичного значення, що дало можливість встановлення різновидів цього значення. Аналогічне становище спостерігається і у фразеології. Виділення фразеологічного значення дає можливість встановити його основні різновиди: ідіоматичне значення, ідіофразеоматіческое значення і фразеоматіческое значення у відповідності з трьома класами фразеологізмів (ідіоматика, ідіофразеоматіка, фразеоматіка). Ці значення включаються у фразеологічну мікросистему мови і дають можливість виділення їх різновидів у відповідності зі структурно-семантичними особливостями фразеологізмів, що входять в кожен клас.

Фразеологічне значення не може реалізуватися поза певних структур. В англійській зике є сім основних структурних типів фразеологізмів.

1. Одновершинною ФЕ, тобто обороти, що складаються з однієї знаменної і однієї службової лексеми чи однієї знаменної і двох або трьох службових лексем (at large - в цілому, весь; by the way - між іншим; out of the way - віддалений). До цього структурного типу відноситься і розмовна ФЕ fine (good, nice, або rare) and ... quite, extremely, very. Під службовими маються на увазі лексеми, не функціонують в якості самостійних членів речення і слугують для зв'язування слів у реченні (прийменники, сполучники), а також для характеристики числа, визначеності чи невизначеності іменників (артиклі).

2. ФЕ зі структурою підрядного або сочинительного словосполучення (burn one 's fingers - обпектися на чому-небудь; high and mighty - сильні світу цього).

3. ФЕ зі структурою підрядного речення: when pigs fly - «коли свині полетять», ніколи; коли рак на горі свисне.

4. ФЕ з частічнопредікатівной структурою (тобто лексема + підрядне речення): ships that pass in the night - скороминущі зустрічі (пор. розійшлися як у морі кораблі).

5. Номінативно-комунікативні ФЕ, тобто дієслівні обороти зі структурою словосполучення з дієсловом в інфінітиві і структурою пропозиції з дієсловом у пасивному стані (break the ice (зламати лід) - the ice is broken).

6. ФЕ зі структурою простого або складного речення (birds of a feather flock together рибалка рибалку бачить здалеку; do you see any green in me eye? - Невже я здаюся вам таким вірним?; God damn it! - Чорт візьми!, Прокляття!, Тьху, пропасти!; If you run after two hares? You will catch neither - за двома зайцями поженешся, жодного не зловиш).

7. еквіваленти пропозиції, тобто деякі структурні типи вигукові оборотів, що мають силу висловлювання і характеризуються самостійної інтонацією (by George! - бачить бог!, чесне слово!; my foot - так я і повірив!, чорта з два!, чорта лисого!). Віднесення вигуків даного структурного типу до еквівалентів пропозиції не є безперечним, про що свідчить вислів Виноградова: «Питання про те, чи утворюють і чи можуть утворювати вигуки пропозиції, чи є вони« словами-реченнями », до цих пір служить предметом жвавих суперечок у синтаксистов »[Виноградов В.В., 1974: 747].

Деякі вигукові ФЕ є редупліковані, тобто складаються з двох однакових лексем. До таким ФЕ відносяться hear, hear!, come, come!, there, there!.

Як правило, специфіка значення ФЕ встановлюється на чисто семантичній основі без належного врахування їх структурних особливостей. Хоча фразеологічні значення існують в рамках певних структур, вся специфіка фразеологічного значення не може бути зведена лише до відносин між значенням ФЕ і її структурою. Відомо, що одноструктурное обороти можуть значно розходитися за значенням і, навпаки, різноструктурних обороти можуть бути близькими за значенням. Фразеологічне значення має відомої ступенем смислової самостійності, яка не повинна бути розчинена у цих відносинах, що може легко відбутися при абсолютизації структури: «... в будь-якому випадку існування структури остання охоплює лише деякі окремі зв'язки і відносини входять до неї елементів, але зате ці зв'язки і відносини стають органічно притаманні даними елементів саме в даній структурі зв'язку »[Свідерський В.І., 1962: 266].

Основним протиріччям, властивим фразеологізмам, є лінгвістичне протиріччя між цілісністю значення і раздельнооформленностью ФЕ. Лексичні значення компонентів і цілісне значення фразеологізму перебувають у відношенні зворотної пропорційності: чим більше ослаблене лексичне значення компонентів, тим цілісніша значення ФЕ, не розподіляється за її компонентів. Зазначене протиріччя частково розрізняється, з одного боку, втратою ФЕ раздельнооформленности і як наслідок цього перетворення фразеологізму в слово (пор. goodbye - спочатку God be with you; рос. спасибі - спочатку спаси Бог і ін), а з іншого - високим вагою питомої внутрішньої форми у семантичній структурі фразеологічного єдності, що призводить до мотивованості лексичних значень компонентів і відповідно до ослаблення цілісності значення фразеологізму.

Аналіз різних аспектів плану змісту, плану вираження і плану функціонування фразеологізмів і слів дає всі підстави для виділення фразеологічного значення як лінгвістичної категорії поряд з лексичним значенням.

Для визначення фразеологічного значення важливе поняття «інваріант інформації». І.С. Нарський розуміє під інваріантом інформації «те, що стійко зберігається при перетворенні інформації» [Нарський І.С., 1969: 39].

У застосуванні до фразеологизмам і словами інформація - це узагальнена форма відображення свідомістю об'єктів дійсності, виражена мовними знаками.

Фразеологічне значення - це інваріант інформації, яка виражається семантично ускладненими, раздельнооформленной одиницями мови, не утворюються по породжує структурно-семантичним моделями змінних сполучень слів.

Таке розуміння фразеологічного значення дає можливість визначити три його основні різновиди: ідіоматичне значення, ідіофразеоматіческое значення і фразеоматіческое значення.

Ідіоматичне значення - це інваріант інформації, яка виражається раздельнооформленной одиницями мови з повністю або частково переосмисленим значенням.

Ідіофразеоматіческое значення - це інваріант інформації, яка виражається раздельнооформленной одиницями мови, одні з фразеосемантических варіантів яких мають буквальне, але ускладнене значення, а інші, які є їх дериватами, повністю переосмислені.

Під фразеоматіческім значенням розуміється інваріант інформації, вираженої раздельнооформленной одиницями мови з непереосмисленним, але ускладненим значенням.

Вивчення типів значення у сфері фразеології важливо не тільки для теорії фразеології, так як без семантики неможливе існування ніякої мови, але і для прогресу науки про мову в цілому.

1.6.2 Аспекти фразеологічного значення

У складі фразеологічного значення виділяються три аспекти: сигніфікативний, денотативний і конотативний. Деякі лінгвісти вважають, що виділення цих аспектів можливе тільки теоретично, так як у реальної мовної діяльності всі вони злиті воєдино. Цю думку справедливо, але слід також мати на увазі, що яскраві елементи коннотативного аспекту, наприклад Екзотизми, жаргонізми тощо, аж ніяк не нівелюються значенні ФЕ, а надають йому різну стилістичне забарвлення і що для ФЕ з повністю або частково переосмисленим значенням характерний висока питома вага коннотативного аспекти. Особливо яскраво виділення того чи іншого аспекту значення здійснюється при окказиональном використанні фразеологізмів.

Сигніфікативний аспект фразеологічного значення - це зміст поняття, реалізоване в цьому значенні. Під змістом поняття розуміється «відображена в нашій свідомості сукупність властивостей, ознак і відношень предметів, ядром якої є відмінні істотні властивості, ознаки та відносини» [Кондаков Н.І., 1975: 537].

Денотативний аспект фразеологічного значення - це обсяг поняття, що реалізується на основі вичленування мінімуму узагальнюючих ознак денотата, тобто цілого класу однорідних предметів, унікальних об'єктів або абстрактних значень. У цьому виявляється не тотожність, а нерозривну єдність мови і мислення. Таким чином, денотат, на відміну від денотативного аспекту значення, є екстралінгвістичної категорією, об'єктом пізнавальної діяльності людей.

Предметна співвіднесеність ФЕ потенційно закладена в її семантичній структурі і реалізується тільки в контексті, тобто в конкретному акті комунікації, Предметна співвіднесеність ФЕ в кінцевому рахунку відбиває предметні зв'язки об'єктивної дійсності.

Під фразеологічечкіх одиницях, що позначають одиничну позамовних сутність, наприклад. The Swan of Avon - «лебідь з берегів Ейвона» (так назвав Бен Джонсон Шекспіра, який народився і був похований в Стретфорде-на-Ейвоні), сигніфікативний і денотативний аспекти збігаються. Без тісної взаємодії з сигніфікативним аспектом денотацією була б неможлива, тому що загальне існує лише в окремому, а окреме тісно пов'язане з окремим. Діалектика абстрактного і конкретного - невіддільна риса смислової структури як фразеологізму, так і слова.

Віддільність ФЕ впливає на їхнє значення. Компоненти, що входять до складу фразеологічних єдностей, у своїй сукупності не тільки позначають «шматочки дійсності», але і описують їх. Описова репрезентація характерна для даного типу ФЕ.

«Конотація - семантична сутність, узуально або окказионально входить у семантику мовних одиниць і виражає емотивно-оцінне та стилістично маркіроване ставлення суб'єкта мовлення до дійсності при її позначенні у висловленні, яке отримує на основі цієї інформації експресивний ефект» [Телія В.М., 1986 : 5].

Таким чином, коннотатівной є інформація, закладена в мовних і мовленнєвих одиницях, крім їх предметно-логічесчкого змісту.

У конотацію зазвичай включають емотивний, експресивний і оцінний компоненти. І.В. Арнольд включає до складу конотації ще стилістичний компонент [Арнольд І.В., 1973: 105]. Всі чотири компоненти конотації можуть виступати разом в різних комбінаціях або відсутнім. П'ятим компонентом є образність. Відсутність конотації характерно для деяких типів фразеоматіческіх зворотів типу touch one 's cap (або hat) to smb. - Вітати кого-небудь.

Коротко зупинимося на характеристиці емотивного, експресивного (безоціночного та оціночного), образного і функціонально-стилістичного компонентів конотації:

1. Емоції є однією з форм відображення дійсності і пізнання її. Емоції виражаються мовними засобами, тільки будучи відображеними свідомістю.

Вигуки, що є високо емотивними ФЕ, зазвичай не піддаються словникової дефініції, а замість неї дається їх розумове зміст.

(God) bless me! (Or my soul) - an expression of surprise.

God bless his soul (heart)! - An expression of fondness, gratefulness, kind feelings, etc.

Емоції - форма ставлення людини до дійсності - завжди супроводжується оцінкою.

Емотивність - це емоційність у мовному ламанні, тобто чуттєва оцінка об'єкта, вираз мовними або мовними засобами почуттів, настроїв, переживань людини.

Оскільки емоції поділяються на два класи - позитивні і негативні, то їх позначення в мові можуть бути зведені до позитивно-емотивної і негативно-емотивної.

Прикладом ФЕ, що виражає позитивну емоцію, може служити оборот a sight for sore eyes - приємне видовище (особливо про бажаний гостя).

"Well, you are a sight for sore eyes, my boy!" Said John's aunt? Welcoming him with a kiss.

Прикладом вигукові фразеологізму з позитивною оцінкою є вже приводився оборот (God) bless his soul (heart).

Багато ФЕ містять негативний емотивний заряд, наприклад, damn your eyes! - Будьте ви прокляті!

Багато вигукові фразеологізми можуть вживатися як з позитивної, так і з негативною оцінкою.

2. Експресивність - це обумовлені образністю, інтенсивністю чи емотивність виразно-зображальні якості слова чи фразеологізму.

Образність, інтенсивність і емотивність можуть породжувати експресивність як окремо, так і в різних комбінаціях.

Емотивності без експресивності не буває, а розмежування їх практично неможливо. Це підтверджується багатьма ФЕ в сучасному англійською мовою.

Образні експресивно - безоціночним обертів: the ball is in someone's court - it is someone's turn to take action; follow suit - to do what another person, group, organization, etc. is already doing or has already done.

Деякі дієслівні ФЕ, що є експресивно - безоціночним оборотами, висловлюють інтенсивність дії - beat someone to a pulp - to beat and hit someone with hard blows; work like a horse або work one's fingers to the bone - to work very hard і ін.

Багато прислівникові ФЕ, в тому числі компаративні інтесіфікатори, передають інтенсивність синтаксично з ними пов'язаними дієсловами або підсилюють ознаки, які є компонентами значення синтаксично з ними пов'язаних прикметників. Прикладами таких ФЕ можуть служити інтенсифікатори as the day is long - виключно, надзвичайно; as they make them - надзвичайно, жахливо; hell for leather - щодуху, з усієї сили; like a house on fire - швидко і легко, енергійно; like mad - як божевільний; відчайдушно, шалено і ін

Таким чином, інтенсивність - це властивість слова або фразеологізму посилювати ознаки охоплюють ними об'єктів.

3. Функціонально-стилістичний компонент конотації - це стилістична приналежність фразеологізму, а комунікативно-стилістичний компонент - потенційна можливість використання ФЕ в тій чи іншій сфері спілкування.

Завдяки конотації фразеологізми є виразними засобами фразеологічної системи мови. У письмовій та усній мові при наявності ситуації спілкування фразеологізми можуть бути використані як узуально, так і окказионально.

1.7 Походження фразеологічних одиниць

Джерела походження фразеологізмів у сучасній англійській мові дуже різноманітні. За походженням англійські фразеологізми можна розділити на два класи: суто англійські ФЕ і запозичені ФЕ. Запозичені фразеологізми в свою чергу поділяються на міжмовні та внутрішньомовні. В особливу групу виділяються запозичення в іншомовному формі. Таким чином, можна виділити чотири групи:

1) споконвічно англійські;

2) міжмовні запозичення, тобто ФЕ, запозичені з іноземних мов шляхом того чи іншого перекладу;

3) внутрішньомовні запозичення, тобто ФЕ, запозичені з американського варіанту англійської мови (фразеологізми, запозичені з інших варіантів, нечисленні).

4) ФЕ, запозичені в іншомовній формі.

1.7.1 Споконвічно англійські фразеологічні одиниці

Фразеологізми в англійській мові в своїй більшості є споконвічно англійськими оборотами, автори яких невідомі. Прикладами таких широко поширених оборотів, створених народом, є:

bite off more than one can chew - «взяти в рот більше, ніж можеш проковтнути», тобто взятися за непосильний справу; не розрахувати своїх сил; горішок не по зубах, справа не по плечу;

in for a penny, in for a pound - «ризикнув на пенні, ризикнув і на фунт»; назвався грибом, лізь у кузов; взявся за гуж, не кажи, що не дуж;

pay through the nose - платити шалені гроші, платити втридорога і багато інших.

Споконвічно англійські фразеологізми пов'язані з традиціями, а також з реаліями, переказами, історичними фактами.

1. Фразеологічні одиниці, що відображають традиції та звичаї англійського народу:

by (або with) bell, book and candle - остаточно, безповоротно; по всій формі (одна з форм відлучення від церкви закінчується словами: Doe to the book, quench the candle, ring the bell;

baker 's dozen - чортова дюжина (за старовинним звичаєм англійської, торговці хлібом отримували від булочників тринадцять хлібів замість дванадцяти, причому тринадцятий йшов в рахунок доходу торговців).

2. Фразеологічні одиниці, пов'язані з англійськими реаліями:

a strange bedfellow - дивний знайомий (частина прислів'я adversity makes strange bedfellows - в нужді з ким не поведешся. В Англії в середні століття, а також у XVI і XVII ст. окремі ліжка були рідкістю. Особи однієї статі часто спали разом);

put smb. In the cart - поставити будь-кого у важке становище (словом cart називали візок, в якій доставляли злочинців до місця страти або возили по місту з ганьбою);

play fast and loose - вести нечесну гру; надходити безвідповідально; грати чиїми-небудь почуттями (вираз пов'язано зі старовинною народною грою, в яку грали на ярмарках в Англії. На палицю то туго намотувався, то розпускався ремінь, причому глядачі не могли вловити спритну маніпуляцію і незмінно програвали).

3. Фразеологічні одиниці, пов'язані з імена англійських письменників, вчених, королів та ін У межах цієї групи можна виділити три підгрупи:

а) фразеологізми, що містять прізвища:

according to Cocker - "як по Кокер», правильно, точно, за всіма правилами (Е. Кокер - автор англійського підручника арифметики, широко розповсюдженого в XVI ст.).

б) фразеологізми, що містять імена:

King Charles 's head - нав'язлива ідея, предмет божевілля, «пунктик» (вираз з роману Діккенса «Давид Копперфілд, пов'язане із захопленням недоумкуватого містера дика Карлом I).

в) фразеологізми, що містять імена і прізвища:

a Florence Nightingale - Флоренс Найтінгейл, медична сестра (Флоренс Найтінгейл - англійська медсестра, організатор і керівник загону санітарок під час Кримської війни (1853 - 1856).

4. Фразеологічні одиниці, пов'язані з повір'ями:

lick into shape - надавати форму, вигляд; зробити людину з кого-небудь;

a black sheep - паршива вівця, ганьба в сім'ї (за старим повір'ям, чорна вівця позначена печаткою диявола).

5. Фразеологічні одиниці, взяті з казок та байок:

the whole bag of tricks - весь арсенал хитрощів, фокусів;

Fortunatus's purse - невичерпний гаманець (Fortunatus - казковий персонаж)

6. Фразеологічні одиниці, пов'язані з переказами:

halcyon days - спокійні, мирні дні; спокійний час (halcyon - зимородок; по давнім переказом, зимородок виводить пташенят у гнізді, плаваючому по морю, в період зимового сонцестояння, і в цей період, близько двох тижнів, море буває абсолютно спокійним);

7. Фразеологізми, пов'язані з історичними фактами:

as well be hanged (або hung) for a sheep as a lamb - «якщо судилось бути повішеним за вівцю, то чому б не вкрасти і ягняти» (відгомін старого англійського закону, за яким крадіжка вівці каралася стратою через повішання).

Багато з наведених вище ФЕ вже не асоціюються з породили їх явищами, внаслідок чого їх значення не можуть бути виведені з буквальних значень їх компонентів, а внутрішня форма може бути встановлена ​​тільки шляхом етимологічного аналізу.

8. Шекспіризма

За кількістю фразеологізмів, що збагатили англійську мову, твори Шекспіра займають друге місце після Біблії. Число їх понад 100. Більшість шекспіризма зустрічаються у творах Шекспіра лише один раз, і форма їх є фіксованою. Прикладом можуть служити наступні широко відомі ФЕ:

the be - all and end - all [Shakespeare W. "Macbeth", 1606: 236] - те, що заповнює життя, все в житті;

a fool's paradise [Shakespeare W. "Romeo and Juliet", 1595: 178] - примарне щастя, мир фантазій;

give the devil his due [Shakespeare W. "King Henry V", 1597: 247] - віддавати належне супротивнику;

midsummer madness [Shakespeare W. "Twelfth Night", 1603: 159] - запаморочення, чисте безумство;

9. Біблеїзми

Біблія є найважливішим літературним джерелом ФЕ.

Біблійні ФЕ є повністю асимільовані запозиченнями:

at the eleventh hour - у останню хвилину, в самий останній момент;

beat swords into plough shares - перекувати мечі на орала, перейти до мирного працю у;

can the leopard change his spots? - «Хіба може барс змінити свою плямисту шкуру?» (Пор. горбатого могила виправить);

cast pearls before swine - метати бісер перед свинями.

Фразеологізми біблійного походження часто багато в чому розходяться з їх біблійними прототипами.

а) біблійний прототип вживається в буквальному значенні, відповідний ж фразеологізм створюється в результаті переосмислення його.

Оборот kill the fatted calf у притчі про блудного сина вживається в буквальному значенні «заколоти вгодованого бичка». Пізніше цей оборот придбав нове значення пригостити кращим, що є вдома.

б) варіант біблійного прототипу стає фразеологізмом. Так, наприклад, оборот live on the fat of the land - жити в розкоші, жити розкошуючи (пор. кататися як сир у маслі) витіснив біблійний прототип eat the fat of the land, який не увійшов у загальний ужиток.

в) зміна форми образного біблійного обороту.

Фразеологізм a drop in the bucket - крапля в море є зміненим біблійним виразом: Behold the nations as a drop of a bucket ...

г) компоненти фразеологізму вживаються в Біблії у своїх буквальних значеннях, але не утворюють змінного поєднання.

Фразеологізм loaves and fishes означає земні блага. Loaves - хліби, і fishes - риби вживаються в євангельському переказі про те, як Христос нагодував п'ятьма хлібами і двома рибами сотні людей, що зібралися його слухати. У Біблії вживається слово loaves і слово fishes, але не поєднання loaves and fishes.

д) деякі ФЕ сходять до біблійного сюжету, в якому згадується лише один компонент фразеологізму. Наприклад, вираз a doubting Thomas - Хома невіруючий виникло з євангельської легенди про те, як один з апостолів, Фома, коли йому розповідали про воскресіння розп'ятого Христа, не повірив цьому.

е) створення фразеологізму в результаті гри слів.

ФЕ the land of Nod - царство сну виникло в результаті гри слів, заснованої на однаковому звучанні англійських слів nod - дрімота і Nod - назва біблійної землі Нод, куди був засланий Каїн після вбивства Авеля. Вираз створено Свіфтом: go into the land of Nod - відправитися спати.

1.7.2 Міжмовні запозичення

1. Велика кількість англійських фразеологізмів пов'язане з античною міфологією, історією і літературою. Багато хто з цих ФЕ носять інтернаціональний характер, так як зустрічаються в ряді мов.

До античної міфології сходять, наприклад, такі звороти:

Achilles 'heel (або the heel of Achilles) - ахіллесова п'ята;

the apple of discord - яблуко розбрату;

Augean stable - авгієві стайні.

2. Фразеологічні запозичення з французької мови:

after us the deluge - після нас хоч потоп (фр. après nous le deluge)

appetite comes with eating - апетит приходить під час їжі (фр. l'appetit vient en mangeant)

the fair sex - прекрасний підлогу (фр. le beau sexe)

gilded youth - золота молодь (фр. jeunesse doree);

it goes without saying - це саме собою зрозуміло (фр. cela va sans dire);

punctuality is the politeness of princes - акуратність - ввічливість королів (Фр. L'exactitude est la politesse des rois).

Неважко помітити, що в наведених прикладах англійські обороти є повними кальками з французької.

3. Фразеологічні запозичення з німецької мови нечисленні:

blood and iron - «залізо і кров», нещадне застосування сили (нім. Blut und Eisen);

speech is silvern, silence is golden - «слово - срібло, мовчання - золото»;

storm and stress - «буря і натиск» (течія в німецькій літературі 70-80 рр.. XVIII ст.); період занепокоєння, хвилювання; напруга, стрімкий натиск (нім. Sturm und Drang).

4. В англійській мові є всього кілька фразеологізмів, запозичених з іспанської мови:

blue blood - блакитна кров, аристократичне походження (ісп. sangre azul);

fifth column - п'ята колона, таємні посібники ворога (ісп. quinta columna);

tilt at windmills - «битися з вітряними млинами», донкіхотствовать (ісп. acometer molinos de viento).

В англійській мові зустрічаються запозичення і з інших мов.

1.7.3 Фразеологічні одиниці американського походження

Багато ФЕ прийшло до Англії з США. Вони відносяться до внутрішньомовних запозичень. Деякі з них настільки асимілювалися, що в англійських словниках після них знята посліду, що вказує на їх американське походження. До таких «американізму відносяться, наприклад:

bark up the wrong tree - «гавкати на дерево, над яким немає дичини», напасти на помилковий слід, помилитися, звернутися не за адресою;

cut no ice - не мати впливу, значення;

face the music - стійко переносити неприємності, розплачуватися; розсьорбувати кашу;

in the soup - у скрутному становищі, в біді;

sell like hot cakes - розпускатися як гарячі пиріжки, нарозхват;

spill the beans - видати секрет, проговорився, проговоритися.

1.7.4 Фразеологізми, запозичені в іншомовній формі

В англійській мові вживається значна кількість запозичень у чужомовному формі. Багато з них є інтернаціональними оборотами. Для більшості з них характерна двокомпонентна структура, але зустрічаються трикомпонентні обертів:

ad hoc - для даного випадку;

bel spirit - дотепна людина, дотепник;

bon ton - хороший тон, вихованість;

status quo - статус-кво, що існував або існуюче в даний момент стан речей;

terra incognita - щось невідоме, недосліджене, невідома область і багато інших.

В англійській мові особливо численні латинські і французькі обороти, що починаються з прийменників:

per capita - на людину, на душу; per interium - тим часом;

sub rosa - таємно, таємно;

en masse - в масі, в цілому, цілком.

Серед іншомовних оборотів зустрічаються вирази як більш загального типу, наприклад:

eau de Cologne - кельнськая вода;

embarras de richesses - складнощі від надлишку;

enfant terrible - людина, що ставить інших у незручне становище своєї нетактовною безпосередність;

object de 'art - предмет, твір мистецтва,

так і обороти, поширені в спеціальних галузях знань і є термінами:

argumentum a contrario - аргумент від супротивного (термін логіки);

corpus delicti - склад злочину (юридичний термін);

persona (non) grata - «персона (нон) грата» (дипломатичний термін)

Таким чином, можна зробити наступні висновки:

1. Фразеологія - це наука про фразеологічних одиницях, тобто про стійкі поєднаннях слів з ​​ускладненою семантикою, не утворюються по породжує структурно-семантичним моделями змінних сполучень слів.

2. Щодо обсягу фразеології вчені дотримуються різних точок зору. Це пояснюється винятковою складністю об'єкта дослідження та існуванням у мові ряду перехідних випадків, що знаходяться між класичними фразеологічними одиницями і вільними сполученнями слів. Так В. В. Виноградов виділяв три типи фразеологічних одиниць:

1) фразеологічні зрощення

2) фразеологічні єдності

3) фразеологічні сполучення

До цих трьох типів ФЕ Н.М. Шанський додав ще один - фразеологічні вирази.

3. Фразеологічна стійкість - це обсяг інваріантності, властивий різним аспектам фразеологічних одиниць, що обумовлює їх відтворюваність в готом вигляді і тотожність при всіх узуальних і окказіональних зміни.

Чотири загального показника стійкості утворюють мінімальну фразеологічну стійкість:

1) Стійкість вживання

2) семантичного ускладнення

3) Віддільність

4) Неможливість освіти з породжує структурно-семантичної моделі змінного сполучення слів.

4. Фразеологічне значення - це інваріант інформації, яка виражається семантично ускладненими, раздельнооформленной одиницями мови.

Таке розуміння фразеологічного значення дає можливість визначити три його основні різновиди: ідіоматичне значення, ідіофразеоматіческое значення і фразеоматіческое значення.

Ідіоматичне значення - це інваріант інформації, яка виражається раздельнооформленной одиницями мови з повністю або частково переосмисленим значенням.

Ідіофразеоматіческое значення - це інваріант інформації, яка виражається раздельнооформленной одиницями мови, одні з фразеосемантических варіантів яких мають буквальне, але ускладнене значення, а інші, які є їх дериватами, повністю переосмислені.

Під фразеоматіческім значенням розуміється інваріант інформації, вираженої раздельнооформленной одиницями мови з непереосмисленним, але ускладненим значенням.

5. За походженням англійські фразеологізми можна розділити на два класи: суто англійські ФЕ і запозичені ФЕ. Запозичені фразеологізми в свою чергу поділяються на міжмовні та внутрішньомовні. В особливу групу виділяються запозичення в іншомовному формі. Таким чином, можна виділити чотири групи:

1) споконвічно англійські;

2) міжмовні запозичення, тобто ФЕ, запозичені з іноземних мов шляхом того чи іншого перекладу;

3) внутрішньомовні запозичення, тобто ФЕ, запозичені з американського варіанту англійської мови (фразеологізми, запозичені з інших варіантів, нечисленні);

4) ФЕ, запозичені в іншомовній формі.

2. Особливості передачі власних назв у складі фразеологічних одиниць

У цьому розділі ми більш детально зупинимося на проблемах перекладознавчий ономастики, розглянемо принципи створення ономастичних відповідників і звернемося безпосередньо до практики передачі власних назв у складі фразеологічних одиниць.

2.1 Особливості сигніфікації імені власного

Слова і фразеологічні словосполучення узагальнено йменуються лексичними одиницями, або словесними знаками.

Оскільки однією з найважливіших цілей спілкування є передача інформації, в аналізі мовних одиниць, використовуваних у мові, найбільш важливу з комунікативної точки зору роль відіграє план змісту, тобто семантика.

Імена власні (далі ІС), будучи словесними знаками, теж мають план змісту. Але в силу важкості його опису та інтерпретації план змісту ІС та його ставлення до плану вираження (формі) розглядаються вченими з різноманітних позицій, нерідко взаємовиключних один одного.

Наскільки виправдано говорити про сигніфікації стосовно до власних? Адже як відомо, ще середньовічні логіки-схоласти відокремили призначення загальних імен-апеллятівов - означивание, опис (сигніфікації) - від функції імен індивідуальна - власне іменування (вказівки). У цьому сенсі ім'я власне вдруге по відношенню до апеллятіву, воно не пов'язане безпосередньо з поняттям, не описує денотата, а спеціалізується на його репрезентації незалежно від класу і ознак. Тим не менш, ця проблема породила багато суперечки і питання про те, чи має ім'я власне яких-небудь значенням, понятійного або ж це не має смислової структури ярлик, здатний лише розрізняти предмети, отримав віддзеркалення у багатьох концепціях і продовжує інтенсивно обговорюватися не тільки в області ономастики, а й у семантиці, прагматиці, лінгвокраїнознавство і соціолінгвістиці [Руденко С.А, 1988: 57].

Згідно номенклатурної концепції, ім'я власне - це асемантіческое засіб номінації, його мета - не опис, а індивідуалізація позамовних об'єкта, тобто воно не має на увазі характеристику предмета, а служить символом, безпосередньо ідентифікує окремий індивід [Gardiner P., 1958: 47]. За термінологією Дж.С. Мілля, власне ім'я неконнотатівно, тобто не несе ніякої інформації [Mill J. C., 1986: 78]. Полярна вищевикладеної концепція про існування значення в ім'я власного знаходить підтримку в роботах багатьох лінгвістів [Бенвеніст Е., 1965: 32; Суперанская А.В., 1973: 87], більше того, висловлюється й думка, що ім'я власне має нескінченним і набагато більшим значенням, ніж імена загальні [Есперсен О., 1958: 23].

Існування таких діаметрально протилежних думок з приводу семантики власної назви пояснюється тим, що представники зазначених двох напрямів по-різному тлумачать значення словесного знака. Перші говорять про мовному значенні, про зв'язок слова з поняттям, а другі - про мовному значенні, про здатність імені передавати інформацію про об'єкт. Дискусія про семантику власної назви, таким чином, пов'язана з питанням про тотожність / нетотожності значення та інформаційного обсягу, який може включати мовну, мовленнєву, енциклопедичну, фонову, групову, індивідуальну та іншого виду інформацію.

Звертаючись у цій роботі до мовного значенням, будемо вважати, що індивідуальний, не типізований денотат, званий ім'ям, звичайно ж, має незліченну кількість рис і ознак, але ця інформація ні в якому разі не може бути прирівняна до значення власної назви, яке в ідеалі «призначено для денотації одиничного, але не для сигніфікації. Сигніфікативного значення як первинна функція йому не властиве »[Нікітін М.В., 1997: 135]. Однак подібно рішенням стародавнього софізму «Чи можливо сидить ходити?», Що припускає, що реально можливо, а номінально не можна, власне ім'я, будучи номінально асемантічним, реально визначено має деяким значенням, так як здатне підводити одиничний об'єкт під який-небудь загальний клас, зберігаючи прив'язку до свого носія і поза референтного вживання. Питання полягає в статусі такого значення, що не має єдиного тлумачення і що визначається то як денотативне, то як сигнификативно або елемент сигніфікат.

Семантика імені багато в чому визначається його номінативними властивостями: вони визначають характер поняття про іменованому предметі, яке лежить в основі значення класифікуючого слова. Зрозуміло, не всяке поняття про предмет можна вважати значенням слова, використовуваного для його найменування. У значенні слова як одиниці мови відображаються основні ознаки предмета, необхідні для його пізнання і для правильного вживання його імені. У філософії та логіки мови деякі дослідники розрізняють змістовні і формальні поняття.

Змістовне поняття відповідає рівню наших знань про предмет і прагне до максимально повного охоплення всіх його сторін, властивостей і зв'язків з іншими предметами. Змістовні поняття про предмет індивідуальні для кожного мовця.

До формального поняття відноситься той мінімум найбільш загальних і в той же час найбільш характерних властивостей, які необхідні для виділення і розпізнавання предмета. Значення слова в своєму контекстуальному змісті відповідає формальному поняттю.

Доречно при аналізі плану змісту ІС виділяти в ньому понятійні компоненти. Такі компоненти можуть бути і монопрізнаковимі (тобто допускають прирівняної до семам) і многопрізнаковие (тобто відповідними складним поняттям, аналогічним значенням загальних іменників), а їх конкретний склад при цьому здатний варіюватися від одного підкласу ІС до іншого.

Всі ІС володіють значенням предметності, тобто частиною їх змісту (значення) є як би імпліцитне повідомлення про існування якогось предмета (чи сутності, яку ми уявляємо собі як предмет). Цей компонент значення є загальним для всіх предметних словесних знаків - загальних і власних. Однак, об'єктивність такого предмета умовна, його не можна вважати повністю незалежним від відображення свідомістю, але його існування (будь то об'єктивно відбиваної або ментальної дійсності) є обов'язкова умова для позначення ім'ям. Виходячи з цього, слід виділяти в значенні ІС буттєвий, або інтродуктівний, компонент.

Далі більшість ІС позначають якийсь клас предметів, серед яких один предмет виділяється особливо. У системі мови з логічної точки зору індивідуалізують номінація можлива тільки серед предметів, вже якось класифікованих. Дивно було б говорити про «антропонимах», «топонімах» та інших категоріях ІС, якщо б вони не були пов'язані відповідно з поняттям «людина», «територіальний об'єкт» і т.п. або якби цей зв'язок був чимось цілком залежать від контексту або особистого бажання мовців.

Классифицирующие компонент встановлює зв'язок між окремим референтом і узагальненим денотатом. «Кожне ім'я пов'язане з родовим визначеним (місто, ріка, юнак). Без зв'язку з поняттям якого воно не може функціонувати в мові. Зв'язок з цим поняттям в ім'я власного опосередкована через річ, а у загального - безпосередній. У здатності здійснювати і передавати цей зв'язок - основне значення будь-якого слова, у тому числі і власного імені »[Суперанская А.В.., 1973: 266].

Виходячи з вищесказаного, можна виділити у значенні ІС классифицирующие компонент, який вказує на приналежність предмета до певного класу (людей, тварин, географічних об'єктів, небесних тіл, компаній, творів і т.д.). Відповідний клас будемо називати денотатом ІС.

За типами ознак, які охоплюються класифікаційною компонентом сигніфікат, об'єднуються імена, співвідносні з однією і тією ж категорією референтів. У цілих груп імен тому можуть збігатися классифицирующие компоненти сигніфікат. Наприклад, імена Петро, ​​Іван, Федір і багато інших позначають осіб чоловічої статі, росіян. Їх можна вважати «синонімами» в деякому сенсі. Особливо при виборі імені, що передує акту наречення.

Крім того, у значенні ІС укладено якусь угоду, домовленість використовувати його для іменування не всякого, а якогось індивідуального предмета в цьому класі, «привласнити» предмету ім'я, відносно незалежне від мінливих умов предметної обстановки та комунікативної ситуації. Ця ознака присутня у смисловій структурі «як обов'язковий семантико-понятійний корелят особливого звучання імені та його неодмінною співвіднесеності з індивідуальним об'єктом» [Єрмаченко В.І., 1970: 7].

На підставі цього у значенні ІС виділяється индивидуализирующий компонент, маркирующий спеціальну призначеного імені для індивідуального наречення одного з предметів в рамках денотата.

Значення імені, незважаючи на присутність у ньому индивидуализирующей компонента, зберігає абстрактно-понятійний характер і при віднесеності до абсолютно конкретного референту мови. Виділяючи будь-яка особа, ІС «об'єднує різні стани та аспекти його діяльності. Різні періоди її фізичного і духовного розвитку. Узагальнення в даному випадку отримує направлення інше, ніж у пологових іменах. Але з цього випливає лише те, що поданий у пологових словах тип узагальнення не універсальний »[Кацнельсон С.Д., 1965: 10].

Понятійний характер индивидуализирующей компонента значення ІС наочно підкреслюється можливістю його конкретизації з допомогою визначників і артиклів в англійській мові: Looking in the mirror, he saw another Thomas looking back; You are not the Charles Brown I have always known.

У цих пропозиціях ІС називає референта, не об'єднуючи, а розчленовуючи його різні психофізичні стани, представляючи їх як приватна щодо спільного. A Thomas приблизно так само належить до Thomas, як a table («Якийсь стіл») до узагальненого the table («стіл взагалі).

Нижче ми спробуємо розглянути дану специфіку семантики власної назви, використовуючи в якості ілюстративного матеріалу англійські антропоніми - власні імена людей (далі, говорячи про антропонимах, ми будемо мати на увазі ім'я на відміну від прізвища).

За своєю семантичною структурою антропоніми розпадаються на дві великі групи: неоднозначні й однозначні [Швейцер А.Д., 1979: 28]. Неоднозначні імена типу John конкретизуються тільки в певному контексті, де вони отримують ясну (однозначну) референтну віднесеність. Однозначні імена типу Napoleon володіють денотативним, пов'язаним з одиничністю референта змістом і поза контекстом, несуть в собі пізнавальну установку. Це імена з індивідуальними подійними конотаціями, вони імпліцитно містять енциклопедичну інформацію і ті додаткові відомості, які є відображенням асоціативних зв'язків імені. Чи можна вважати, що такі імена мають сигніфікативного значення?

Мабуть, у цих випадках більш доречно говорити не про значення, а про фонової інформації, або лексичному тлі імені, під яким у лінгвокраїнознавства розуміють «всю сукупність непонятійного семантичних часток, що відносяться до речі» [Верещагін О.М, 1990: 43] , що можна порівняти з прийнятим у лексичній семантиці поняттям імплікаціонала. І хоча є пропозиції використати для визначення семантики антропонімів такого роду особливий термін, наприклад, «фоново-конотативне значення», яке містить усі неозоре кількість ознак носія імені [Анікіна С.А, 1988: 245], очевидно, що це значення виявляє зв'язок з позамовних об'єктом і викликаними ним асоціаціями, а не з поняттям і тому не має сигніфікативного змісту.

Асемантічность особистого імені складає один з головних його парадоксів. Адже якщо звернутися до походження, до етимології імен, то виявиться, що майже всі особисті імена не придумувалися довільно, а мали у своїй основі будь-яке значення, інша справа, що це значення, або «внутрішня форма», не завжди усвідомлюється носіями мови , а є надбанням спеціальних словників або довідників. Так, звернення до даних, наприклад, The Cambridge Encyclopedia of English Language [CEEL, 1995: 150] і The Random House Dictionary дозволяє виділити деякі типові етимологічні значення англійських власних назв. Внутрішня форма особистого імені може передавати:

рід діяльності, спорідненість, стать: George (farmer), Enoch (teacher), Thomas (twin), Charles (man), Colleen (girl), Martha (lady);

запозичення елементів з різних імен Бога, Єгови (Jehovah): John, Josephine, Joan, Gabriel, Jeremy, Emanuel, Elisabeth, Elisha, Samuel, Christopher;

вказівку на походження: Barbara (foreign), Francis (Frenchman), Brett (Briton), Norman (Northman);

вираз батьківських почуттів: Amy (loved), Abigail (father rejoices), Benjamin (son of my right hand), Nathan (gift), David (beloved);

опис будь - яких особистісних або фізичних характеристик: Agnes (pure), Alexander (defender of men), Clement (merciful), Hilary (cheerful), Kevin (handsome at birth), Linda (pretty), Maurice (dark-skinned, Moorish), Adam (red complexion) , Linus (with flaxen hair), Rufus (red-headed);

порівняння з будь - яким тваринам, квіткою, дорогоцінним каменем або іншими об'єктами природного світу: Leo (lion), Lowell (little wolf), Rachel (lamb), Erna (eagle), Susan (lily), Fern, Holly, Rosemary, Daisy, Camellia, Beryl, Ruby, Crystal, Peter (rock), Stella (star);

зв'язок з географічним об'єктом, що найчастіше свідчить про те, що це ім'я використовується або раніше використовувалося як топонім: Clifford (ford near a slope), Clyde (за назвою річки), Sabrina (за назвою річки Severn), Lynn (уельск. «lake»), Douglas (кельтське назва річки «dark water»), Shirley (Bright clearing), Clayton (claytown).

Однак, незважаючи на наявність етимологічного значення, ім'я не використовується для передачі цього сенсу (виняток становлять спеціальні стилістичні прийоми) і не закріплюється тільки за тими, хто володіє відображаються у його семантиці якостями. Людина на ім'я Thomas не обов'язково повинен мати близнюка, а Maurice може і не бути смаглявим, і в цьому сенсі ім'я дійсно вживається як нічого не значущий ярлик, його існування виправдане лише зручністю застосування при спілкуванні.

Тим не менше, у деяких імен власних може з'явитися зв'язок з поняттям і, як наслідок, - абстрактно-узагальнені сигнификативная ознаки. У таких випадках говорять про часткову або повну апеллятівізаціі імені. Найбільш яскравим прикладом такого роду (в ряду різних випадків метонімічно і метафоричної сигніфікації на базі власної назви) можуть служити так звані репрезентативні імена, коли особисте ім'я використовується для вираження узагальненого поняття про типовий представника певного класу предметів, іншими словами, це гіперонімізація на основі типізації.

Такі імена можуть репрезентувати різні національності: наприклад, John Bull (типовий англієць); служити символами професій: Jack Tar (матрос), G. I. Joe (американський солдат), Tommy Atkins (британський солдат) і ін; виконувати функцію заступників особистих імен як в повсякденній мові: Jack and Jill (будь-які хлопець і дівчина), Tom, Dick and Harry (перший зустрічний), так і в офіційних документах: John Doe (Jane Doe) і Richard Roe (позивач і відповідач). Вказівна індивідуалізують функція власних назв такого роду ослаблена до мінімуму, вони позбавлені зв'язку з поданням про конкретну особу. У результаті репрезентативні імена отримують можливість описувати типізований денотат, набувають сигнификативно віртуальне значення.

Однак репрезентативні імена складають маргінальну область ономастики, так як найближче наближаються до імен загальним. Ідеальне ж ім'я власне спеціалізується на индивидуализирующей функції, ніяке узагальнення або опис позначуваного об'єкта йому не властиве. Але, як вже зазначалося, така номінальна картина, а в реальності виявляється, що не тільки репрезентативні імена, але і багато традиційних особисті імена можуть надаватися здатними до сигніфікації - до опису. Коментуючи дане положення, М. В. Нікітін пише, що «На практиці ... існує тенденція закріплювати за різними класами речей різні імена власні, так що, знаючи це розподіл, можна вже на ім'я власним скласти певне уявлення про позначеної речі, про її класі і ознаках »[Нікітін М.В., 1988: 24]. Так, існує, хоча і не завжди строге, поділ особистих імен на чоловічі і жіночі, антропоніми відрізняються від зоонімов, а останні, в певній мірі, закріплюються за різними видами тварин (напр., клички Rover, Fido, Bowser, Toby і Spot настільки міцно закріпилися за собаками, Whiskers, Boots, Tigger або Tiger - за кішками, Polly - За папугами, Pokey, Stardust - за кіньми, що їх згадку часто навіть не вимагає уточнення про яке домашню тваринку йде мова).

Що стосується антропонімів, то ім'я може передавати поняття про классообразующих ознаках в силу своєї прив'язки до певної нації, культурі і детермінованості за статевою ознакою. Так, імена, хоч і схильні до моди, зберігають більш-менш чіткий поділ на жіночі та чоловічі. Рідкісний випадок, коли ім'я є і за своєю формою, і за звучанням універсальним (напр. Leslie), зазвичай навіть при однаковому звучанні жіночий і чоловічий варіанти імені різняться написанням: Frances (жін.) і Francis (чол.), Vivien (жін.) і Vivian (чол.). Найчастіше збіги відбуваються при використанні повного і усіченого, зменшувального варіантів, як правило, різних назв: наприклад, Terry - чоловіче ім'я і зменшувальне від Theresa.

Існують також дані фонологічних досліджень більш ніж 1.500 особистих імен, що показують, що їх розподіл на чоловічі і жіночі в англійській мові не абсолютно довільно, а є деякі ознаки, по яких ім'я може бути віднесено до тієї чи іншої статі [CEEL, 1995: 153] . Ці ознаки, звичайно ж, не виявляються в усіх без винятку іменах, а виділяються на рівні тенденцій.

До таких тенденцій належать:

1) Різниця в кількості складів. Пропорція чоловічих імен, що складаються з 1-го складу (Mark, John, Frank, etc.), В 2,5 рази більше жіночих (Ann, Joan, Ruth, etc.) - 24.3% проти 9.7%, але майже в 3 рази частіше, ніж чоловічі (Christopher, Joshua, etc.), зустрічаються трискладові жіночі імена (Dorothy, Barbara, Ebony, etc.): 29.1% - 13.4%. А ось мати у своєму імені 4 і більше складів (Victoria, Elisabeth) - це прерогатива жінок, відсоток таких чоловічих імен (Demetrius) дуже низький: 7% - 2.1%. Тенденція жіночих імен бути довше чоловічих відзначається також у скорочених (short names) і гіпокорістіческіх, зменшувально-пестливих форм (pet names). У таких парах, як Jack / Jackie, Matt / Matty, Bob / Bobbie, Nick / Nicky, другий варіант може ставитися в рівній мірі і до чоловіка, і до жінки - John, Jacqueline; Matthew, Matilda; Robert, Barbara; Nicholas, Nicole, тоді як перша односкладова форма в більшості випадків має на увазі чоловіка.

2) Позиція наголошеного складу. У дуже обмеженій кількості чоловічих імен (5%) наголос падає не на перший склад (напр. Jerome, Bartholomew), тоді як серед жіночих такі імена склали 25% (напр. Patricia, Eileen, Michelle);

3) Тип ударної фонеми. Ударний склад у жіночих іменах набагато частіше включає довгий голосний [i:]: Lisa, Christine, Irene, відсоток ж чоловічих імен з такою характеристикою, наприклад, Steve, Peter вдвічі нижче;

4) Тип кінцевої фонеми. Набагато більше число (51%) жіночих імен закінчується на голосний (Linda, Kelly), а з приголосних найбільш вірогідним закінченням є носової Сонанти - 20% (Sharon, Ann), рідко (5%) - вибуховий (Janet, Margaret). У чоловічих іменах закінчення на голосний зустрічається в 2 рази рідше - 25% (Harry, Andrew), а кінцевий вибуховий приголосний, навпаки, дуже типовий - 25% (Mark, David).

Таким чином, можна зробити висновок, що особисті імена не тільки умовно, в силу традицій, здатні нести інформацію про статеву приналежність носія, але в якійсь мірі ідея жіночого і чоловічого роду закладена і в зовнішній фонетичній структурі.

Цілком ймовірно, що різні деривати навіть одного імені, як наприклад, Kate, Kath, Katie, Katherine або Bet, Beth, Betty, Betina, Elizabeth займуть на цій шкалі різне місце.

На користь подібного припущення висловлюється в своєму дослідженні в області особистих імен А.П. Вежбицкая [Вежбицкая А.П., 1996: 89-103], про це ж говорить і дана в CEEL посилання на проведений американськими дослідниками опитування-ранжування, за результатами якого найбільш жіночними («clear - cut feminine») визнаються імена Sabrina і Christine, відповідають, до речі, всім вищезгаданим фонологічних тенденціям, а у вищій ступені по-чоловічому («highly masculine») звучить ім'я Bob [CEEL, 1995: 153].

Очевидно також, що фонологічні тенденції свідомо чи інтуїтивно враховуються при створенні («coining») нових імен або при запозиченні іншомовних антропонімів. Так, придумані для літературних персонажів імена Miranda (У. Шекспір, «Буря») і Pamela (Ф. Сідні, «Аркадія») органічно увійшли в ужиток і не сприймаються як винайдені. А що відповідає уявленню про жіночому імені фонетична структура запозичених, наприклад, з російської ономастикону антропонімів Natasha, Sonia, Tamara, Tatyana, Nina сприяє поступовому зростанню їх популярності серед англомовного населення. При запозиченні не обходиться без антропонимических курйозів, і літератор О. Кторова, присвятила кілька робіт побутування російських імен за кордоном, наводить кілька таких прикладів. В одних випадках запозичується дериват імені з зменшувально-зневажливою конотацією (Niurka Sodupe, Mishka, Trishka), в інших - прізвище або ім'я та прізвище замість власного імені (Rimsky Atkinson, Anna Karenina Sanchez). Чоловіче ім'я Vanya за аналогією з Tanya і Sonya переходить в розряд жіночих, топонім Odessa після успіху в 70-80х роках телефільму «Дело О.Д.Е.С.С.А.» послужив ім'ям для багатьох дівчаток, особливо серед афро-американців, а поєднання іншомовних імен з традиційними типу Goloobchik Edward Kon, Natasha Penelope Kvas, Cecilia Manya Koshmar звучать для російського вуха просто анекдотично [Кторова А.А., 1990: 76].

Ім'я може повідомляти не тільки стать свого власника, а й, у деяких випадках, вказувати на його приналежність до певної етнічної групи. Той факт, що, починаючи з 70-80-х рр.. нашого століття, укладачі списків найбільш частотних імен в США і Великобританії нерідко розділяють показники для білого і кольорового населення, дозволяє нам говорити про етнічне своєрідності імен навіть в рамках однієї нації [см. напр., Dunkling В., 1978: 132]. Такі антропонімічні дослідження дуже актуальні для країн з різноманітним етнічним складом, оскільки не дивлячись на асиміляцію, «сплавлення» народів в одну національно-культурну спільність, з рівною силою йдуть і протилежні процеси - культурно-мовна лояльність, розвиток субкультур, національна самоідентифікація. Обговорюючи сучасний стан американського суспільства в контексті національних питань, історики, культурологи, соціологи та інші дослідники замість метафори «плавильний котел націй» («melting pot of nations») все частіше використовують вирази «різноманіття культур», «культурний плюралізм» і т.п . («Cultural diversity», «multiculturalism», «culture pluralism», «cultural authenticity») [Kochman O., 1990; Segal D., Handler R., 1995: 35-67], розуміючи під цим збереження своєрідності різних етнічних культур в рамках одного співтовариства. Ім'я в цьому випадку стає одним із засобів культурного самовизначення, «виконує функцію свого роду національного паспорта» [Кабакчі Р.В., 1998: 48].

Національна зумовленість антропонімів може проявлятися як на рівні переваги будь-яких традиційних для англомовного суспільства імен, що виражається в їх частотності у конкретної етнічної групи в порівнянні з іншого, так і при збереженні ім'ям свого національного колориту. Представники деяких етнічних груп у США противляться модифікації своїх імен за стандартом загальноприйнятих, розглядаючи ім'я як чи не основний показник приналежності до своєї субкультури. У цьому плані характерні імена корінних американців - індіанців, які є, по суті, описовими характеристиками, переведеними на англійську мову: Tall Singer, Sitting Bull, Big Foot, Black Eagle, при цьому навіть при асимільованим імені часто зберігається племінне прізвисько: George Yellow Wolf, John Horse, Tom Elk. Імена іспаномовної етнічної групи також майже не зазнали змін в американській культурі: Manuel, Raul, Lourdes, Rosa, Marcia, Diego, більше того, в останні роки з'явилася тенденція зберігати при написанні імені зниклі було діакритичні знаки: Jose - Jos й.

Про національну приналежність імен можна судити і за їх морфологічній структурі, наприклад, префікси De -, La -, Sha - найчастіше зустрічаються в афро-американських антропонимах: Dejuan, Deshawn, Delmore, Ladonna, Latoya, Latisha, Shakirra, Shakur, Shafaye.

Що стосується жителів Великобританії і США арабського й індійського походження, то збереження ними своєї системи імен обумовлено в більшій мірі релігійними причинами. Масштабність цього явища, а також труднощі для решти англомовного населення визначити жіноча це ім'я або чоловіче, спонукали авторів виданого в 1990 р. словника A Dictionary of First Names помістити в додатку список традиційних арабських та індійських імен.

Отже, аналіз структури значення антропонімів дозволяє виділити в ній компоненти, що несуть поза мовного контексту інформацію про статевий та етнічної приналежності носія імені. У результаті детермінованості такого роду, яка регулюється традиційно склалися нормативними обмеженнями, ім'я отримує можливість нести інформацію про клас, що входить в його екстенсіонал, а значить, отримує сигнификативно зміст. Однак необхідно відзначити, що статус та джерела появи такого змісту у звичайних особистих імен, закріплених за певними класами носіїв, дещо відрізняється від сигніфікативного значення репрезентативних імен, практично позбавлених вказівної функції на користь описує.

Справа в тому, що ім'я власне принципово відрізняється від апеллятіва і наближеного до нього репрезентативного імені. Загальне ім'я - апелятив - позначає, перш за все, мовне поняття, а потім вже позамовною об'єкт, тобто сигніфікат неодмінно входить в структуру його значення. Особисте ж ім'я отримує можливість зв'язуватися з поняттям, описувати позначається лише опосередковано, через свого позамовних носія, що дає нам право говорити тут про дію так званої вторинної, непрямої сигніфікації [Нікітін М.В., 1997: 122-138], що виявляється в здатності знака нести інформацію екстенсіонального походження, давати абстрактно-узагальнений опис позамовних корелята через звуження реальної сфери свого вживання до певного класу. Даний вид сигніфікації властивий і апеллятівам з обмеженою сферою референтної приложимости (наприклад, to moo (of cows), to philander (of men), nubile (of women), auburn (of hair), a troupe (of performers), a covey (of partridges) і т.п.), але якщо таке ім'я загальне, володіючи первинної смисловою структурою, отримує вторинно-сигніфікативний компонент в якості додаткового елементу до свого сигніфікативного значення, то для власної назви, що спеціалізується на функції вказівки і не має, по суті, понятійного змісту, вторинна сигніфікації - єдиний спосіб знайти якийсь віртуальний контенсіональное значення, можливість описувати свій денотат, підводячи його під будь-якої загальний клас, вичерпний обсяг екстенсіонала імені.

Дослідження показують, що викладена вище схема сигніфікат ІС застосовна не тільки до антропонімів, але й іншим категоріям ІС. Хоча семантика деяких типів ІС має свою специфіку.

2.2 Фразеологізми англійської мови з компонентом - ім'ям власним

Під фразеологічному фонді будь-якої мови є певна кількість фразеологічних одиниць з компонентом-ім'ям власним. За підрахунками А.І. Молоткова, ˝ дещо окремо в переліку прототипів фразеологічних одиниць стоять словосполучення з ім'ям власним, їх небагато (близько 2% від загального складу фразеологічних одиниць) ˝.

Розглянемо деякі оніми у зв'язку з іменованими об'єктами.

1. Антропоніми

Антропоніми називають, але не приписують ніяких властивостей. «Неоціненне прагматичне зручність власних імен якраз в тому і полягає, що вони дають можливість публічно говорити про будь-кого, не домовляючись заздалегідь, які саме властивості повинні забезпечити ідентичність референта» [Сірл Дж., 1965: 57].

Незважаючи на те, що антропоніми відносяться до іменування людей, вони дають надзвичайно складний спектр категорій імен, що пов'язано з історією культури, особливостями психології людей, з традиціями і багатьом іншим. Вони володіють понятійним значенням, в основі якого лежить уявлення про категорію, класі об'єктів. Цьому значенню притаманні такі ознаки:

1) Вказівка ​​на те, що носій антропоніма - людина: laugh like little Audrey, Billy Bunter, Brown, Jones and Robinson, Good - time Charlie.

2) Вказівка ​​на приналежність до національно-мовної спільності: David and Jonathan, Dr. Jekyll and Mr. Hyde, let George do it.

3) Вказівка ​​на стать людини: Tom Tiddler 's ground на відміну від nice Nelly.

У значенні англійських особистих імен присутній у більшості випадків всі три ознаки, у значенні прізвищ - тільки перший і другий ознаки. Оскільки набір можливих ознак дуже обмежений, виходить, що на загальномовних рівні багато антропоніми мають узагальнено-предметним значенням, тому в якості дифференцирующих ці ​​ознаки виступають не тільки для окремих імен, скільки для великих груп антропонімів. Однак у мовній практиці антропоніми поступово набувають здатність до більш точної ідентифікації людини. Тому виділяють індивідуальні та групові антропоніми.

Індивідуальні виділяють особистість з колективу, групові - даються колективам, які виділяються на основі тих чи інших ознак. Також в антропонімії виділяються офіційні (паспортні) і неофіційні (буденні) форми імен. Вивчення приватних особливостей ономастичної антропонімічна системи кожного народу розкриває цікаві факти, пов'язані з його історією та етнографією, і дає великий матеріал для подальших досліджень.

2. Зооніми

Зооніми - імена різних тварин, птахів і т. п. - особливий відділ ономастики зі своїми традиціями, які різні у різних народів. Як і антропоніми, зооніми можуть бути індивідуальними та груповими. Групові імена тварин подаються всьому увазі в цілому; індивідуальні ж мають суттєві відмінності. У зооніміі, як і в антропонімії виділяються офіційні та неофіційні форми. Наведемо приклад зооніма у складі ФЕ:

Puss in Boots - кіт у чоботях

3. Міфоніми

Міфоніми - це своєрідний сектор ономастического простору, створений на зразок реальної його частини. У нього входять імена людей, тварин, рослин, народів, географічних і космографическим об'єктів, різних предметів і т. д., насправді ніколи не існували. Особливе місце в ньому займає теонімія (імена богів), найбільш яскраво представлена ​​в релігії, і демононімія (найменування різних духів). Імена героїв і титанів - найближче подобу антропонімії - займають проміжне положення між антропонімів і теонімія.

Ось приклади міфоніми, що є компонентом ФЕ:

bend the bow of Ulysses, Pandora's box, the cask of Danaides, Promethean fire, Achilles 'heel, a Herculean labour, a labour of Sisyphus, the thread of Ariadne

4. Топоніми

Топоніми як імена власні обслуговують категорію географічних об'єктів. У значенні топонімів, як і в інших назв, можна виділити не менше трьох компонентів: буттєвий, класифікують, індивідуальний. Топонімічні денотати численні; це можуть бути континенти, океани, моря, країни і т. д. У зв'язку з цим классифицирующие компонент значення у топонімів нерідко отримує формальне вираження. По-перше, назва денотата може бути невід'ємною частиною самої назви, наприклад, the Strait of Dover, Coney Island. Часто вони входять до складу офіційного іменування, але зазвичай відсутні в більш буттєво варіанті: New York (City). По-друге, позначення денотата може входити в топонім як якась псевдоморфема: Kingstown, Peterborough. По-третє. Існують морфеми, специфічні для денотата, але не називають його прямо. В англійській мові його функцію виконує закінчення, наприклад, - ton, - field, - bridge, - burg, - shire, land та інші. Крім того, понятійний компонент значення топонімів прагне до додаткового лексичному наповненню в мові. Потенційно безмежну кількість можливих географічних об'єктів, а також різна ступінь їхньої значимості для суспільства призводять до того, що мовний статус різних груп топонімів різний.

Нижче наведені приклади фразеологічних одиниць з компонентом топонімом:

set the Thames on fire, I'm from Missouri; you've got to show me, shoot Niagara, Paris is worth a mass, do at Rome as Romans do, Rome was not built in one day, meet one's Waterloo, the curse of Scotland, discover America

5. Етноніми

Етноніми становлять особливий розряд історичної лексики; це назви різних видів етнічних спільнот: націй, народів, племен і т.д. У складі етнонімів виділяють автоетноніми - самоназви народів і племен, і аллоетноніми - назви, дані їм іншими народами. Як правило, етноніми співвідносяться з назвами країни або області, займаної етносом. До етноніма близькі назви жителів, які утворюються від різних типів топонімів. Будучи особливим різновидом термінів, етноніми містять цінну історичну інформацію для вивчення народів світу і дослідження розвитку мов. Але, як вважає Суперанская, етноніми не входять в ономастичних лексику і не виділяються як її особливий розряд.

Таким чином, характер імені власного визначається багатьма факторами: географічним середовищем (впливає на топоніми, етноніми, астроніми та ін), культурою народу і релігією (впливає на теоніма та антропоніми), історією народу (впливає на всі категорії онімів), соціальним середовищем і її змінами (мода на імена, зміна їх складу, поява нових імен і моделей). Усі власні імена в мові даного народу, які називають будь-які реальні, гіпотетичні і фантастичні об'єкти, є «ономастичний простір, що являє собою безперервний ряд змінюваних типів». Ці типи утворюють ономастичних поля. Імена суміжних полів тісно взаємопов'язані. У кожного народу в кожну епоху є ономастикон, що включає власні назви різних сфер ономастического простору. Історичний потенціал, ув'язнений в імені власному, проявляється в тому, що воно нерозривно пов'язане з різноманітними сферами людської діяльності. Ім'я - це один з продуктів людської культури. Воно виникає в колективі, з потреб колективу і відбиває риси, значущі для колективу. Епоха і рівень знання людства накладає свій відбиток на ім'я.

2.3 Завдання перекладацької ономастики

Ономастика як розділ лексикології виділилася в особливу науку в силу усвідомлення вченими специфіки ІС в порівнянні з номінальною лексикою. Визнаючи їх особливе положення в мові та мовленні одного і того ж мовного колективу, не можна не визнавати і специфічної ролі, яку ІС грають у міжмовної взаємодії. Вивчення цієї специфіки, як видається, можливо на основі поєднання підходів двох лінгвістичних дисциплін - перекладознавства і ономастики.

Такий загальний розділ теорії перекладу та ономастики можна назвати перекладознавчий ономастикою. Ця дисципліна покликана займатися сопостовітельним вивченням текстів з використанням ІС, що породжуються в результаті міжмовної комунікації (переказу) на двох (або більше) мовами, і проблемою формування міжмовних ономастичних відповідників. У цій проблемі можна виділити об'єктивний і суб'єктивний аспекти.

Об'єктивний аспект проблеми виражається у виявленні та описі тих об'єктивних факторів і обмежувачів, які діють в якості різноспрямованих векторів міжмовної комунікації, що заважають реалізації універсального підходу на основі постулату верховенства форми при передачі ИС.

Суб'єктивний аспект проблеми пов'язаний з вибором принципів і методів формування відповідностей, тобто рішеннями, прийнятими перекладачем (або іншими мовними посередниками).

Будучи порівняльної дисципліною, перекладознавча ономастика не може не вивчати подібності та відмінності між мовами в сфері комунікативної (текстової) ролі ІВ. Однак, повна схожість, як правило, тривіально і не вимагає роз'яснень, тому дану дисципліну повинні в першу чергу цікавити Контрастивні аспекти, тобто розбіжності.

Об'єктивний і суб'єктивний аспекти формування ономастичних відповідників корелює, відповідно, з дескриптивних і прескриптивний аспектами перекладознавчий ономастики. Останній випливає із самої природи ономастики та перекладознавства: відомо, що ІС - одна з тих сфер мови, де особливо актуально регулювання і нормування. Крім того, прескриптивний роль перекладознавчий ономастики диктується необхідністю теоретичної і (або) практичної підготовка мовних посередників.

Прескриптивний аспект перекладознавчий ономастики реалізується і в моделюванні стратегії перекладача при формуванні ономастіческізх відповідностей. Оскільки таке моделювання неминуче набуває рекомендаційний і дидактичний характер.

Якщо говорити про метод перекладознавчий ономастики як лінгвістичної дисципліни, то головним для неї є порівняльний (контрастивний) метод, що спирається у свою чергу на більш широкий діалектичний підхід, необхідний для виявлення об'єктивних антиномій, які обумовлюють міжмовні та міжкультурні розбіжності. Це дозволяє виявити й описати закономірності в неподібності, відокремити їх від випадкових суб'єктивних помилок або з'ясувати причини тих ситуацій, коли такі помилки носять масовий і невипадковий характер.

Але, зрозуміло, перекладознавча ономастика навряд чи буде корисна без опори і на методи теорії перекладу, а також на її понятійно-концептуальний апарат, в основі якого лежить теорія еквівалентності і теорія перекладацьких трансформацій.

2.4 Принципи формування ономастичних відповідників

Питання про значення власної назви має не тільки теоретичний інтерес. Він стає надзвичайно актуальним при міжкультурних і міжмовних контактах. Здавалося б, імена легко перетинають міжмовні бар'єри, оскільки прагнуть зберегти свою зовнішню форму і при використанні поза сферою «рідного» мови. Проте іноді досить істотним елементів їх змісту буває набагато важче подолати такі бар'єри. А без збереження свого значення власні імена не можуть функціонувати в іншій мовній середовищі. Звідси - можливі проблеми нерозуміння і неточного сприйняття текстів, що містять імена.

На перший погляд може здатися, що переклад власних назв не представляє особливих труднощів. Навіть перекладом це називається дуже умовно: адже, як правило, власні імена транскрибуються або транслітерує. У сучасній лінгвістиці власні імена часто визначаються як називають лексичні одиниці на відміну від загальних слів, які вважаються позначають одиницями. Іншими словами, у власних назв на перший план виходить функція номінативна - називати, щоб відрізняти однотипні об'єкти один від одного, на противагу іменам загальним, основна функція яких - називати, щоб повідомляти значення, коннотіровать.

Особливість імен і назв, на відміну від багатьох запозичених іноземних слів, полягає в тому, що при передачі їх на іншій мові вони в основному зберігають свій первісний звуковий образ. Причина цього полягає у специфіці семантичної структури власного імені. При передачі власних назв першорядну важливість приймає звукова оболонка. Це відбувається тому, що вони позначають індивідуальні об'єкти безпосередньо, минаючи ступінь подання або загального поняття (референта).

Деякий ускладнення в будь-яку можливу теорію власного вносить той факт, що, крім типових власних імен (Василь, Маруся, Москва, Америка і т.д.), є й такі, які в якійсь мірі мають мотивування або значення, наприклад, Російська Федерація, Інститут гірничої справи, а також назви книг, кінокартин («Вій», «Три тополі на Плющисі» і т.д.).

Існує кілька принципів перекладу власних імен:

1) транслітерація

2) транскрипція

3) транспозиція

4) калькування

Нижче розглянемо ці принципи докладніше.

2.4.1 Транслітерація

Транслітерація - формальне побуквенное відтворення вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови, що перекладає; літерна імітація форми вихідного слова.

Транслітерація відрізняється від практичної транскрипції своєю простотою і можливістю введення додаткових знаків.

Розглянемо тепер принцип транслітерації.

Про транслітерації говорять тоді, коли мови користуються різними графічними системами (наприклад, англійська, російська, грецька, вірменська, грузинська), але літери (або графічні одиниці) цих мов можна поставити в якесь відповідність один одному, і згідно з цим відповідностям відбувається міжмовна передача власних назв. Оскільки, наприклад, латиниця, грецький алфавіт і кирилиця мають загальну основу, то більшість літер цих двох алфавітів можуть бути поставлені у відповідність один одному з урахуванням тих звуків, які вони регулярно позначають.

Транслітерація має як переваги, так і недоліки. Переваги очевидні - письмовий варіант імені не спотворюється, його носій має універсальну, незалежну від мови ідентифікацію. Іноді важко відновити вихідну форму іноземного імені або прізвища, даної їм у російській транскрипції, тобто з орієнтацією на звучання, а не на написання імені.

При транслітерації в ще більшому ступені, ніж при прямому перенесення, заимствующий мова нав'язує імені вимова за власними правилами. Особливо яскраво ця тенденція проявляється у ставленні античних та інших історико-міфологічних імен, читання яких у західноєвропейських мовах майже стовідсотково дотримується правил приймаючої мови: наприклад, по-англійськи Аріадна - Ariadne (the thread of Ariadne)

2.4.2 Транскрипція

У цілому більшість імен і назв передається в даний час засобами графіки, тобто способом транскрипції.

Хоча ім'я власне покликане ідентифікувати предмет у будь-якій ситуації і будь-якому мовному колективі, воно в переважній більшості випадків має національно-мовної приналежністю.

Власні назви завжди реалія. У промові воно називає дійсно існуючий або вигаданий об'єкт думки, особа або місце, єдині у своєму роді і неповторні. У кожному такому імені зазвичай міститься інформація про локальної та національної приналежності позначуваного ним об'єкту.

Транскрибоване імена власні поряд з іншими реаліями є тими небагатьма елементами перекладу, які зберігають певну національну своєрідність у своїй словесній звуковій формі.

При перекладі з російської мови треба особливо уважно ставитися до імен іноземного походження, транскрибоване по-російськи. У цьому випадку слід прагнути відновити орфографію імені на тій мові, з якого воно відбувається.

Проблема національно-мовної приналежності пов'язана також з античної та біблійної етимологією імен.

Дуже відповідально слід підходити до текстів англійською мовою, в яких містяться європейські імена власні неанглийского походження. У цьому випадку при передачі імен не діють, звичайно, правила англо-російській транскрипції, а необхідно враховувати правила практичної транскрипції з мови оригіналу.

Практична транскрипція є засобом включення слів однієї мови в текст іншого з приблизним збереженням звукового образу цих слів. Неминуча приблизність практичної транскрипції - наслідок розбіжності ряду фонем в різних мовах. Практичну транскрипцію слід відрізняти, з одного боку, від перекладу і, з іншого боку, від транслітерації. Спільним для транскрипції, перекладу і транслітерації є те, що вони служать засобами передачі слова з будь-якої мови в заимствующий мову; відмінність полягає в засобах, які використовуються для цієї передачі.

Транскрипція власних імен з англійської мови нерідко представляє значні труднощі у зв'язку з низкою обставин.

По-перше, причиною транскрипційних труднощів є те, що історичний розвиток англійської орфографії призвело до її значного розбіжності з вимовою, до великої кількості невимовних або вимовних в різних словах по-різному букв і буквосполучень.

Другий труднощами, істотною для транскрипції англійських імен і назв, є відсутність в російській мові ряду фонем, наявних в англійській.

По-третє, імена можуть мати різне вимову в різних країнах англійської мови.

По-четверте, є скоріше правилом, а не винятком таке становище, коли до транскріптору потрапляє англійське власне ім'я в його графічній формі, без фонетичної транскрипції або спеціальних вказівок на вимову.

Міжкультурні та міжмовні контакти мають багатовікову історію. Імена і назви давно запозичуються з однієї мови в іншій, зазнаючи найрізноманітніші спотворення або міняючи свій вигляд у ході розвитку і трансформації мов. При зіставленні багатьох імен власних, які позначають одні й ті ж предмети в різних мовах, часто помітно, як вони несхожі.

2.4.3 Транспозиція

Крім транскрипції і транслітерації, в практиці запозичення і передачі імен спостерігається ще один слабоізученний принцип - принцип етимологічного відповідності, або транспозиції. Транспозиція полягає в тому, що власні назви у різних мовах, які розрізняються за формою, але мають загальне лінгвістичне походження, використовуються для передачі один одного. В одних випадках транспозиція застосовується регулярно, в інших - епізодично.

Принцип транспозиції використовується і в російсько-англійських відповідностях, проте вже в особливих випадках, і стосується він насамперед історичних та біблійних імен, а також імен монархів.

Здавна склалася наступна практика перекладу: імена монархів і релігійних діячів передаються, як правило, за методом транспозиції. Іншими словами, король James повинен по-російськи іменуватися не Джеймсом, а Яків. Папа римський носить по-російськи ім'я Іоанн Павло, а не Джон Пол або Джованні Паоло.

У нашому випадку при перекладі власних назв у складі фразеологічних одиниць використання транспозиції не було виявлено.

2.4.4 Калькування

Поряд із перекладацькою транслітерацією для мовних одиниць, що не мають безпосереднього відповідності в переводящем мові іноді застосовується калькування - відтворення не звукового, а комбінаторного складу слова або словосполучення, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами мови, що перекладає. Калькування як перекладацький прийом послужило основою для великої кількості різного роду запозичень при міжкультурної комунікації в тих випадках, коли транслітерація була неприйнятна з естетичних, смислових чи інших міркувань.

Історичний розвиток мов показує численні приклади міжмовної кореляції, найчастіше за функціональною ознакою, наприклад, російські суфікси-ель, -чік/щік / 'ник,-ец і т. п. корелюють з англійськими суфіксами - er / or, - ist; російські префікси не-, без-прямо асоціюються з англійськими приставками un -, in / im -, non-. Завдяки інтенсивному міжмовної взаємодії багато європейських мов включають загальні стройові морфеми, наприклад:-іст,-ізм, - op,-дис,-іон, і т. д. Багато кореневі морфеми також мають пряме відповідність в російській і англійській мовах.

Багато словосполучень в політичній, науковій і культурній галузях практично є кальки.

На відміну від транскрипції, калькування не завжди буває простий механічної операцією перенесення вихідної форми в переводить мову; часто доводиться вдаватися до деяких трансформаціям. У першу чергу це стосується зміни відмінкових форм, кількості слів у словосполученні, афіксів, порядку слів, морфологічного чи синтаксичного статусу слів і т. п.

Що стосується власних імен, що не мають своєї семантики в сучасній мові, то по відношенню до них питання про переведення, природно, не встає, і аналогія з формами передачі реалій тут припиняється.

Що ж стосується перекладу власних назв, що входять до складу ФЕ, доцільно зазначити, що калькування не використовується в якості одного із способів передачі імені ІС.

2.5 Аналіз фразеологізмів англійської мови з іменами власними

У результаті суцільної вибірки з англо-російського фразеологічного словника нами були відібрані 260 фразеологічних одиниць з компонентом ім'ям власним. Фразеологічні одиниці, до складу яких входять біблеїзми існують в мовах усіх країн, історія яких в тій чи іншій мірі пов'язана з християнством. Проте ніякої інша мова не випробував на собі такого помітного впливу Біблії, як англійська. Протягом століть Біблія була найбільш читаних і цитованої в Англії книжкою. Не тільки окремі слова, а й цілі ідіоматичні вирази увійшли в англійську мову з її сторінок. До цих пір вивчення Біблії є обов'язковим в школах Англії. Щороку з'являються все нові видання Біблії, призначені для різних соціальних груп і прошарків населення, розраховані на людей різного віку. Результатом цього є широке проникнення в мову і часте вживання біблійних виразів. Посилання до біблійного тексту - дуже поширене явище в англійській літературі.

Як зазначає В.П. Берков, ˝ топоніми - це єдина група власних імен, яку лексикографи різних країн більш-менш одностайно включають в перекладні словники ˝ [Берков В.П., 1973: 68]. Важко переоцінити символічне соціально-психологічний та геополітичне значення топонімів. Біблійні топоніми, народившись у лоні семітських мов, стали лексичними одиницями багатьох мов, у тому числі англійської та російської, запозичуючи без перекладу. Вони проникли в англійську і російську літературу через тексти Святого Письма або опосередковано, стали невід'ємною частиною лексики обох літературних мов, несуть величезну соціальну, історичну та емоційне навантаження. Коректне вживання топонімів має важливе значення для ведення міжкультурної комунікації, тому що позначаються ними об'єкти відігравали важливу роль в історії християнського світу. Це можуть бути як назви незбережених об'єктів і географічних пунктів (Babylon - Вавилон, Sodom and Gomorrah - Содом і Гоморра), так і назви об'єктів, які існують і понині, але мають інші розміри, особливості географічного положення, інші природно-ресурсні, демографічні, економічні і військові потенціали (Nazareth - Назарет, Egypt - Єгипет).

Серед зареєстрованих компонентів-топонімів біблійних ФЕ англійської та російської мов нами виділені:

1. П'ять астіонімов - назви міст: Babylon - Вавилон, Gomorrah - Гоморра, Nazareth - Назарет, Sodom - Содом, Zion - Зіон. Ось фразеологічні одиниці, до складу яких входять дані астіоніми:

Так, топонім Babylon - Вавилон (столиця халдеї, один з найдавніших міст світу) зареєстрований в складі наступних ФЕ: the confusion of Babylon - вавилонське стовпотворіння, lady (whore) of Babylon - Вавилонська блудниця.

Eden - Едем (Їдемо) (місцевість, де Бог на початку насадив сад-рай, помістив в ньому Адама і Єву і доручив їм обробляти і охороняти едемський сад) зустрічається в англійській ФЕ the garden of Eden, російський аналог якої рай земний, райський сад шуканого топоніма не містить.

Gilead - Гілеад (гориста країна за рікою Йордан) зустрічається в ФЕ balm in Gilead - бальзам у Гілеаді - втіха, заспокоєння (лікувальна речовина, вироблялося деревом Pistacia lentiscus, що росла в цьому районі).

Топоніми Sodom - Содом і Gomorrah - Гоморра (стародавні міста, жителі яких були дуже злі та грішні, за що Господь вирішив їх винищити) виявлені у ФЕ Sodom and Gomorrah - Содом і Гоморра - хибне, гріховне місце, а так само в англійській ФЕ the apple of Sodom - гнилий, але красивий плід, оманливий успіх, і російської ФЕ Содому гріх, що означає гріх одностатевої любові.

Zion - Зіон (алегоричне найменування небесного міста) зустрічається в ФЕ to be at ease in Zion - відпочивати, насолоджуватися.

2. Серед компонентів англійських і російських біблійних ФЕ (далі БФЕ) зафіксований один ховаємо (назва країни) Egypt - Єгипет.

Топонім Egypt - Єгипет - (країна Північно-східної Африки по берегах Нілу, в якій євреї були в рабстві до втечі в Землю обітовану) присутня в таких БФЕ, як corn in Egypt - достаток чого-л. і the flesh-pots of Egypt - Єгипетські котли з м'ясом - символ втраченого добробуту. В інших ФЕ топонім представлений освіченими від нього прикметниками, які інколи отримують власне життя і застосовуються у словосполученнях, характеризуючи предмети і явища, далекі від географічного імені (Egyptian darkness - тьма Єгипетська - густа, безпросвітна темрява; Egyptian slave - Єгипетська робота (праця) - важка, виснажлива праця; Egyptian plague (s) - Єгипетська (і) кару (і) - жорстокі, згубні лиха).

3. Зареєстровано і один гідронім (власне ім'я водного об'єкта) - Силоамської (Купель) (водойму, що знаходився на півдні від Єрусалимського Храму). Води Сілоамську вважалися священними і були предметом торгівлі; в ФЕ Купіль Силоамської.

4. Зафіксовано один ороним (назва гори) - Golgotha ​​- Голгофа (горб в околицях Єрусалима, на якому був розіп'ятий на Хресті Ісус Христос).

Голгофа - символ моральних страждань, мук; подвижництва, зафіксований в російській ФЕ зійти на Голгофу - прийняти муки, страждання.

Отже, топоніми, які є компонентами біблійних фразеологічних одиниць, будучи своєрідними символами, містять нескінченну культурно-історичну інформацію. Інтерпретація значень таких назв не може бути досить глибоко проаналізовано без наявності екстралінгвістичної інформації про денотат. Коректне використання подібних інтернаціональних топонімічних символів має велике значення при здійсненні міжкультурної комунікації, тому що позначають об'єкти особливої ​​важливості в історії християнського світу.

Крім фразеологізмів з ім'ям власним, взятих з Біблії, в англійській мові, як і в мовах інших європейських народів, які є спадкоємцями античної культури, існує багато прислів'їв, афоризмів і образних виразів, що виникли у стародавніх греків і римлян.

2.6 Переклад власних назв у складі фразеологічних одиниць

Для того, щоб виявити особливості перекладу власних назв у складі ФЕ, необхідно для початку коротко зупинитися на тих засобах, які використовуються при перекладі самих фразеологізмів.

Кращим способом переказу фразеологічної одиниці безсумнівно є використання відповідного фразеологізму в російській мові. Застосування цього способу забезпечує не тільки передачу сенсу, але і відтворення образності та експресивності англійського виразу. Тому у всіх випадках, коли є можливість дати фразеологічний переклад, перекладачеві слід віддати перевагу його іншим способам, які будуть розглянуті нижче:

2.6.1 Фразеологічний еквівалент

Фразеологічним еквівалентом ми будемо називати таку образну ФЕ в російській мові, яка повністю відповідає за змістом якомусь англійської фразеологизму і яка заснована на одному з ним образі.

До групи фразеологічних одиниць, що перекладаються за допомогою еквівалентів відносяться насамперед так звані інтернаціональні вираження, тобто фразеологічні одиниці, що існують у більшості європейських мов і пов'язані спільністю походження з одного джерела. Зазвичай ці вирази носять біблійно-міфологічний чи літературний характер.

Тут і далі будуть використовуватися приклади, джерелами яких є Англо-російський фразеологічний словник Куніна А.В. - Вид. 4-е, перероблене і доповнене / Кунин А.В. - М.: Наука, 1984. - 942с.; Курс фразеології сучасної англійської мови: навч. посібник для ін-тів і фак. іноз. яз. - 3-е вид. / О.В. Кунин. - Дубна: Феникс +, 2005. - 488с., А також наукове видання Ермоловича Д.І. Імена власні: теорія і практика міжмовної передачі / Д.І. Єрмолович. - М.: Р. Валент, 2005. - 416с.

Джерелами подібних фразеологічних еквівалентів є:

1. антична міфологія:

Ахіллесова п'ята - Achille's heel - слабке, легко вразливе місце;

2. історичні події:

Драконові закони - Draconion Laws - суворі закони, на ім'я Дракона, легендарного грецького законодавця 7-го ст. до н. е..; meet one 's Waterloo - бути розгромленим, понести остаточної поразки (джерелом є битва під Ватерлоо 1815 року, в результаті якої Наполеон зазнав поразки)

3. літературні твори:

Лампа Аладдіна - Aladdin's lamp - чарівна лампа Аладдіна - талісман, що виконує всі бажання свого власника - з казки "Аладдін і чарівна лампа", "Тисяча і одна ніч");

4. Подібні ситуації:

rob Piter to pay Paul - буквально: пограбувати Пітера, щоб заплатити Полу, тобто підтримувати одне на шкоду іншому; to give Roland for an Oliver - дати кому-небудь гідна відповідь, вдало відпарирував

При еквівалентній перекладі фразеологічних одиниць входять до їх складу імена власні передаються на російську мову в більшості випадків за допомогою транскрипції і транслітерації

Pandora's box - ящик Пандори - Назва пов'язана з несподіванкою знахідки печери у вивченому районі та її таємничістю. Печера лабіринтового типу у вапняках, має один вхід.

Achilles 'heel - ахіллесова п'ята - післягомерівських міф переданий римським поетом Гигин оповідає про те, що мати Аххіла, Фетіда, захотіла зробити тіло свого сина невразливим і для цього занурювала його у священну річку Стікс. Вона тримала його за п'яту, якої не торкнулася вода, тому п'ятка залишилась єдино вразливим місцем Ахілла, куди він і був смертельно поранений стрілою Паріса.

Augean stable (s) - авгієві стайні - за переказами, гній роками не вивозилося з авгієвих стаєнь; очищення Авгієвих стаєнь за один день стала одним з подвигів Геракла.

Lares and Penates (кніжн.) - лари і пенати, то, що створює затишок, домашнє вогнище (лари і пенати в давньоримської міфології - боги-покровителі домашнього вогнища),

the thread of Ariadne (кніжн.) - аріадниної нитка, нитка Аріадни, спосіб, що допомагає вийти зі скрутного становища (дочка критського царя Аріадна, давши грецькому герою Тезею клубок ниток, допомогла йому вибратися з лабіринту).

З поемами Гомера «Іліада» і «Одіссея» пов'язані вирази:

Homeric laughter - гомеричний регіт (оборот пов'язаний з описом Гомером сміху богів);

Penelope's web - ткання Пенелопи, тактика відтягування;

between Scylla and Charybdis - між Сциллою і Харибдою, в безвихідному становищі;

Фразеологічні одиниці, що прийшли в англійську мову з літератури Стародавньої Греції та Стародавнього Риму, наділені незвичайною барвистістю та експресивністю, цим і пояснюється їх поширеність не тільки в англійській, але й інших мовах світу.

У російській і англійській мовах є ще такі фразеологічні одиниці з особистими іменами:

Гордіїв вузол - the Cordian knot - складне завдання, заплутана справа;

Валаамову ослиця - Balaam's ass - покірний мовчазний чоловік, який несподівано для оточуючих висловив свою думку або протест;

Каїнова друк - the brand of Cain - відбиток, слід, зовнішні ознаки злочинності;

Прокрустове ложе - the Procrustean bed-то, що є мірилом для чого-небудь, до чого насильно підганяють або пристосовують що-небудь.

Джерелами подібних еквівалентів є:

5. антична міфологія:

Ахіллесова п'ята - Achille's heel - слабке, легко вразливе місце;

Також при перекладі фразеологічних одиниць, до складу яких входять власні імена, останні часто передаються за допомогою описового перекладу (при цьому лише частина власної назви передається на російську мову).

Як наприклад, в англійській мові - John Barleycorn на російську передається як Джон Ячмінне зерно, вираз, відоме з першої половини 17-го століття, набуло особливої ​​популярності завдяки баладі Р. Бернса. Фразеологізм означає спиртний напій.

Однак лакунарні фразеологічні одиниці найбільш повно відображають специфіку мови, бо саме вони пов'язані зі звичаями, реаліями, історичними фактами конкретної країни. Hobson's choice - буквально: "вибір Гобсона", вимушений вибір, відсутність вибору. На ім'я якогось Гобсона, власника платної стайні у Кембриджі в 16 столітті, який зобов'язував своїх клієнтів брати тільки найближчу до виходу коня.

Отже, в ФЕ з особистими іменами відображаються традиції, повір'я народу, також вони виявляють здатність проникати в інші мови і збагачувати їх.

У сучасній англійській мові існує безліч фразеологізмів, основна функція яких - посилювати естетичний аспект мови. Багато фразеологічні одиниці відбулися у зв'язку зі звичаями, реаліями, історичними фактами, але більша частина англійського фразеологічного фонду так чи інакше виникла завдяки художньо-літературних творів.

Фразеологізми, запозичені з американської художньої літератури. Багато ФЕ прийшло до Англії з США. Вони відносяться до внутрішньомовних запозичень. Деякі з цих фразеологізмів були свого часу створені американськими письменниками і отримали широке поширення в сучасній англійській мові.

Творці багатьох оборотів відомі.

В. Ірвінг: a Rip Van Winkle - "Ріп Ван Уїнкля", відстала людина (на ім'я проспав двадцять років героя одніменного розповіді). [Ірвінг В. «Ріп Ван Вінкл», 1954: 347].

Ф. Купер: the last of the Mohicans - останній з могікан [Купер Ф. «Останній з могікан», 1825: 248]. Могікани - вимерла плем'я північноамериканських індіанців.

Число фразеологізмів, запозичених з американської художньої літератури не так велика як число ФЕ, створених англійськими письменниками. Але, слід зазначити, що американізми, наведені вище, мають найбільш яскравою образністю і підвищеною експресивністю в порівнянні з висловлюваннями англійських письменників.

У сучасній англійській мові існує безліч фразеологізмів, основна функція яких - посилювати естетичний аспект мови. Багато фразеологічні одиниці відбулися у зв'язку зі звичаями, реаліями, історичними фактами, але більша частина англійського фразеологічного фонду так чи інакше виникла завдяки художньо-літературних творів.

Твори знаменитого англійського класика У. Шекспіра є одним з найбільш важливих літературних джерел за кількістю фразеологізмів, що збагатили англійську мову. Число їх понад сто. Наведемо приклади деяких найбільш поширених шекспіризма.

"Hamlet" [Шекспір ​​У. «Гамлет», 1601: 189]:

To out-Herod Herod - перевершити самого Ірода в жорстокості.

"Merchant of Venice" [У. Шекспір ​​«Венеціанський купець», 1610: 254]:

A Daniel come to judgement - чесний, проникливий суддя.

У сучасній англійській мові шекспіризма можуть вживатися з деякими змінами.

Велика кількість фразеологізмів, створених Шекспіром увійшло в загальне вживання, що свідчить і про лінгвістичну геніальності Шекспіра і про його колосальної популярності.

XVIII століття:

Дж. Арбетнот:

John Bull - "Джон Булл" (глузливе прізвисько англійців). Оборот вперше вжито придворним лікарем Дж. Арбетноту в сатиричному памфлеті "Law is a Bottomless Pit" [Арбертнот Дж., 1712: 165], пізніше перевидано під назвою "The History of John Bull".

Д. Дефо:

man Friday - П'ятниця; вірний відданий слуга (на ім'я вірного слуги в романі "Robinson Crusoe"); [Дефо Д. «Робінзон Крузо», 1719: 352].

XIX століття

Дж. Пул: Paul Pry - людина, сунуть носа в чужі справи, надмірно цікавий чоловік [Пул Дж. «Поль Прай», 1846 рік: 374].

Р. Л. Стівенсон: Dr. Jekyll and Mr. Hyde - "доктор Джекіл і містер Хайд", людина, що втілює в собі два начала - добре і зле (по імені героя повісті "The Strange Case of Dr. Jekyll and Mr. Hyde "). [Стівенсон Р.Л. «C транов історія доктора Джекіл і містер Хайд», 1886: 216].

Багато фразеологічні одиниці не були створені самими письменниками, але лише завдяки останнім отримали широке поширення в сучасній англійській мові.

2.6.2 Фразеологічні аналоги

Кількість ФЕ, що збігаються за змістом та образності в англійській і російській мовах, порівняно невелика. Значно частіше перекладачеві доводиться використовувати російську фразеологізм, аналогічний за змістом англійської, але заснований на іншому образі, як наприклад: make hay while sun shines - куй залізо, поки гаряче; to get out of bed on the wrong side - встати не з тієї ноги; out of the frying pan into fire - з вогню та в полум'я і т.д. Подібні російські фразеологізми ми будемо називати фразеологічним аналогом англійської висловом, використання відповідного аналога забезпечує настільки ж адекватний переклад англійського фразеологізму, як і у випадку існування фразеологічного еквівалента.

Нерідко буває, що англійській фразеологічної одиниці відповідає не один, а кілька російських фразеологізмів з аналогічним значенням. Англійському висловом not for love or money аналогічні російські фразеологізми: ні за які пряники і ні за що на світі, які відрізняються ступенем експресивності. Перекладач вибирає один з аналогів, враховуючи особливості контексту.

Як вже було зазначено, використання еквівалента і відповідного аналога найкраще забезпечує адекватність перекладу ФЕ. Однак у багатьох випадках перекладач не має можливості вдатися до «фразеологическому переводу», і йому доводиться використовувати інші, нефразеологіческіе способи перекладу.

При використанні даного виду перекладу фразеологічних одиниць імена власні як правило не передаються у зв'язку з тим, що навіть за наявності в російській мові виразів, які за значенням і стилістичному забарвленню повністю відповідають англійською, такі висловлювання не можуть бути використані при перекладі. Так, англійські вирази to carry coals to Newcastle і what will Mrs. Grundy say повністю відповідають російським оборотами "їздити в Тулу зі своїм самоваром» і «що буде говорити княгиня Марія Олексіївна», однак, було б безглуздо змушувати англійця вживати такі слова, як «Тула» і «самовар» або хизуватися цитатами з «Горе від розуму ».

При аналізі відібраних з фразеологічекого словника ФЕ, до складу яких входять власні імена, виявилося, що аналоги в російській мові існує для наступних фразеологічекіх одиниць:

When Adam delved and Eve span who was then a gentleman? коли орав Адам і Єва пряла, де родовідне тоді стояло древо?

I 'm all right, Jack! було б мені добре

They dodged as much work as possible and generally assumed the manner

"I 'm all right Jack "- Вони як могли ухилялися від роботи і взагалі діяли за принципом« лише б мені було добре »

Jack of all trades майстер на всі руки

We had the smartest, most loyal coachman, handyman, Jack of all trades you ever saw - У нас був кучер - прекрасний працівник і вірний слуга. До того ж майстер на всі руки. Іншого такого не знайдеш.

Jack of all trades and master of none за все братися і нічого до ладу не вміти

the land of Nod країна сновидінь

do at Rome as Romans do в чужий монастир зі своїм статутом не ходять

Ці приклади чудово ілюструють те, що за наявності російського аналога імена власні в складі англійських фразеологічних одиниць не мають прямих відповідників і не передаються, за винятком першого прикладу. Згідно англо-російський фразеологічний словник А.В. Куніна цей фразеологізм перекладається з допомогою аналога, однак, ми дотримуємося думки, що дана ФЕ передана на російську мову з допомогою еквівалента, що і пояснює наявність в ньому російського ономастического відповідності, переданого транскрипцією.

2.6.3 Калькування

Іноді перекладач, прагнучи зберегти образність оригіналу при перекладі фразеологізму, що не має ні еквівалента, ні аналога в російській мові, вдається до дословной передачу міститься в іноземному оригіналі образу. Такий спосіб може бути застосований в тому випадку, якщо в результаті калькування виходить вираз, образність якого легко сприймається російським читачем, і не створює враження неприродності і невластивими загальноприйнятим нормам російської мови.

Тепер розглянемо фразеологічні одиниці, компонентом яких є імена власні і для передачі яких використовується калькування (у деяких випадках до кальки додається описовий переклад):

a Beau Brummel - «красавчик Браммел, чепурун, денді, франт

the Great Stillness - «велике безмовність », смерть

something is rotten in the state of Denmark - «підгнило що - то в данському королівстві »

Rome was not built in one day - «Рим будувався НЕ один день »

Paris is worth a mass - «Париж вартий меси», варто піти на компроміс заради очевидної вигоди

the curse of Scotland - «прокляття Шотландії», дев'ятка бубон

the Admirable Crichton - «незрівнянний Крайтон», вчений, освічена людина, вчений муж

the Little Corporal - «маленький капрал» (прізвисько Наполеона)

according to Cocker - "як по Кокер», правильно, точно, за всіма правилами

Hamlet with Hamlet left out (Hamlet without the Prince of Denmark) - «Гамлет без принца данського», тобто що-небудь, позбавлене найголовнішого, самої суті

go to Canosa - відправитися в Каносу », публічно покаятися, принизитися перед будь-ким, просячи прощення

all shall be well, Jack shall have Jill - «все буде добре, і Джилл дістанеться Джеку»

Brown, Jones and Robinson - «Браун, Джонс і Робінсон», прості, пересічні англійці

bend the bow of Ulysses - «зігнути лук Одіссея», тобто зробити що-небудь надзвичайно важке. У даному випадку для передачі англійського імені власного Ulysses на російську мову використовується традиційне відповідність Одіссей.

Так як калькування саме по собі представляє собою дослівний переклад, то цілком природно що власні імена при даному способі перекладу ФЕ на російську мову передаються за допомогою транскрипції і транслітерації.

2.6.4 Описовий переклад

Якщо в будь-яких англійської фразеологічного обороту немає в російській мові ні еквівалента, ні аналога, а дослівний переклад міг би призвести до малозрозумілою буквалізму, перекладачеві доводиться відмовлятися від передачі образності і використовувати описовий переклад, тобто пояснення сенсу ФЕ за допомогою вільного поєднання слів.

Зрозуміло, подібний фразеологізм to ​​cut somebody off with a shilling більш експресивний, ніж просте позбавити спадщини, так що описовий переклад завжди пов'язаний з певною втратою. Ту ж тенденцію можна відзначити і при описовому перекладі ФЕ з іменами власними:

not to know somebody from Adam - не мати ні найменшого уявлення про будь-кого, не знати кого-небудь в обличчя

since Adam was a boy - дуже давно, з давніх пір, з незапам'ятних часів

the Augustan Age - золотий вік літератури і мистецтва

the Arab of the gutter - вуличний хлопчисько, дитя вулиці, безпритульний

it bangs Banagher - це перевершує все, це неймовірно

be off for Bedfordshire - відправлятися спати, на бічну (Bedfordshire - назва уявного графства, утвореного від слова bed постіль)

talk Billingsgate - лаятися як базарна торговка (Billingsgate - назва великого рибного ринку в Лондоні)

Billy Bunter - ненажерливий, товстий, незграбний підліток

go out like a Bondi - поспішно піти, втекти, втекти (натяк на трамваї, швидко йдуть в напрямку Бонді, передмісті Сіднея)

appeal to Caesar - 1) звернутися до вищої влади, до вищого авторитету 2) звернутися із закликом до виборців на загальних виборах

render into Caesar the things that are Caesar's - кесарю кесарів, т. е. кожному віддайте належне

to fight like Kilkenny cats - боротися до взаємного знищення, боротися не на життя, а на смерть

Darby and Joan - стара любляча подружжя

Colney Hatch - 1) психіатрична лікарня, божевільний будинок (за назвою села в графстві Мідлсекс, де була відкрита психіатрична лікарня) 2) безумство, психіатричне захворювання

send somebody to Coventry - бойкотувати кого-небудь; припинити спілкування з ким-небудь; ігнорувати будь-кого

spoil the Egyptians - поживитися за рахунок ворога

Jack in the row cellar - ще не народилася дитина, дитина в утробі матері

appeal from Philip drunk to Philip sober - просити кого-небудь тверезо подумати і переглянути скороспілим рішення

to give Roland for an Oliver - дати кому-небудь гідна відповідь, вдало відпарирував

put on the Ritz - шикарно одягатися, хизуватися дорогими нарядами

На основі вище зазначених прикладів можна зробити висновок, що при описовому перекладі фразеологічних одиниць імена власні, що входять до їх складу, на російську мову не передаються.

2.6.5 Комбінований переклад

У тих випадках, коли російський аналог не повністю передає значення англійського фразеологізму або ж має інший специфічний колорит місця і часу, дається калькований переклад, а потім йде описовий переклад і російський аналог.

При перекладі фразеологічних одиниць з компонентом ім'ям власним комбінований переклад є найбільш поширеним. І в цьому випадку ІС або транскрибуються, або не передаються зовсім. Звернімося до прикладів таких обертів:

(As) old as Adam - старе, як світ, бур'яном поросло

Cupid 's bow - губи, вигнуті як лук, губки бантиком

Dutch courage - хоробрість в хмелю, п'яна молодецтво, море по коліно

when Greek meets Greek, then comes the rug of war - «коли зустрічаються гідні один одного суперники, бою не минути», найшла коса на камінь

Tom Tiddler 's ground - 1) місце легкої наживи; золоте дно 2) спірна територія, нічийна земля

every Jack has his Jill - «для всякого Джека знайдеться своя Джилл», у кожного своя голубка горлиця

patient as Job - терплячий як Іов, володіє ангельським терпінням

Johny on the spot - людина, що завжди готовий діяти. завжди на місці, людина, на якого можна покластися; паличка-виручалочка

not on your Nelly - не дочекаєтеся, дудки; тримай кишеню ширше, ні за які пряники, ні за що на світі

(Even) Homer sometimes nods - кожен може помилитися; на всякого мудреця досить простоти. Етимологія даного виразу латинська - indignor, quandoque bonus dormitat Homerus - я відчуваю досаду щоразу, як задрімає (тобто помилиться в чому-небудь) милий Гомер

Вибір способу перекладу залежить від контексту, наприклад, пропозиція:

Homer sometimes nods and Shakespeare can write can write passages of empty rhetoric слід перекласти так: Помилитися може кожен, і у Шекспіра зустрічається малозмістовні лексика.

Отже ми розглянули в яких випадках власні імена у складі фразеологічних одиниць передаються, а в яких ні. І на підставі цього можна зробити наступні висновки з цієї главі:

1. Згідно номенклатурної концепції, ім'я власне - це асемантіческое засіб номінації, його мета - не опис, а індивідуалізація позамовних об'єкта, тобто воно не має на увазі характеристику предмета, а служить символом, безпосередньо ідентифікує окремий індивід. Асемантічность особистого імені складає один з головних його парадоксів. Адже якщо звернутися до походження, до етимології імен, то виявиться, що майже всі особисті імена не придумувалися довільно, а мали у своїй основі будь-яке значення, інша справа, що це значення, або «внутрішня форма», не завжди усвідомлюється носіями мови , а є надбанням спеціальних словників або довідників.

2. Всі імена власні можна розділити на антропоніми, зооніми, міфоніми, топоніми й етноніми. Таким чином, характер імені власного визначається багатьма факторами: географічним середовищем (впливає на топоніми, етноніми, астроніми та ін), культурою народу і релігією (впливає на теоніма та антропоніми), історією народу (впливає на всі категорії онімів), соціальним середовищем і її змінами (мода на імена, зміна їх складу, поява нових імен і моделей). Усі власні імена в мові даного народу, які називають будь-які реальні, гіпотетичні і фантастичні об'єкти, є «ономастичний простір, що являє собою безперервний ряд змінюваних типів».

3. Перекладознавча ономастика покликана займатися сопостовітельним вивченням текстів з використанням ІС, що породжуються в результаті міжмовної комунікації (переказу) на двох (або більше) мовами, і проблемою формування міжмовних ономастичних відповідників. Можна виділити основні принципи освіти ономастичних відповідників, до яких відносяться: транслітерація, транскрипція, транспозиція і калькування.

4. Проблема передачі власних назв у міжмовної і міжкультурної комунікації стара, як і саме спілкування між народами. При перекладі фразеологічних одиниць з компонентом ім'ям власним було зазначено, що вибір варіанта передачі ІС безпосередньо залежить від тих перекладацьких трансформацій, які використовуються для переведення всього фразеологізму. Так, при використанні описового перекладу або аналога для передачі фразеологічної одиниці, власні імена, що входять до її складу взагалі не передаються на російську мову. Це обумовлено тим, що добре знайомі англійської читачеві імена власні нічого не говорять російському читачеві. При зіставленні різних способів перекладу національно забарвлених фразеологізмів необхідно враховувати, що дослівний переклад добре передає національний колорит оригіналу, хоча часом при цьому може знадобитися примітку в зв'язку з тим, що скалькованих образ може виявитися недостатньо зрозумілим. Добре знаючи достоїнства і недоліки кожного з можливих способів перекладу. перекладач в кожному конкретному випадку вибирає той з них, який найкраще відповідає умовам контексту.

Висновок

1.Фразеологія - це наука про фразеологічних одиницях, тобто про стійкі поєднаннях слів з ​​ускладненою семантикою, не утворюються по породжує структурно-семантичним моделями змінних сполучень слів. В. В. Виноградов виділяв три типи фразеологічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологіческіесочетанія.

Фразеологічна стійкість - це обсяг інваріантності, властивий різним аспектам фразеологічних одиниць, що обумовлює їх відтворюваність в готом вигляді і тотожність при всіх узуальних і окказіональних зміни.

Чотири загального показника стійкості утворюють мінімальну фразеологічну стійкість: стійкість вживання, семантичного ускладнення, раздельнооформленность, неможливість утворення з породжує структурно-семантичної моделі змінного сполучення слів.

Існує три основні різновиди фразеологічного значення: ідіоматичне, ідіофразеоматіческое, фразематіческое.

За походженням англійські фразеологізми можна розділити на чотири групи: суто англійські, міжмовні запозичення, внутрішньомовні запозичення а також фразеологічні одиниці, запозичені в іншомовній формі.

2. Згідно номенклатурної концепції, ім'я власне - це асемантіческое засіб номінації, його мета - не опис, а індивідуалізація позамовних об'єкта, тобто воно не має на увазі характеристику предмета, а служить символом, безпосередньо ідентифікує окремий індивід. Асемантічность особистого імені складає один з головних його парадоксів. Адже якщо звернутися до походження, до етимології імен, то виявиться, що майже всі особисті імена не придумувалися довільно, а мали у своїй основі будь-яке значення, інша справа, що це значення, або «внутрішня форма», не завжди усвідомлюється носіями мови , а є надбанням спеціальних словників або довідників.

3. Всі імена власні можна розділити на антропоніми, зооніми, міфоніми, топоніми й етноніми. Таким чином, характер імені власного визначається багатьма факторами: географічним середовищем (впливає на топоніми, етноніми, астроніми та ін), культурою народу і релігією (впливає на теоніма та антропоніми), історією народу (впливає на всі категорії онімів), соціальним середовищем і її змінами (мода на імена, зміна їх складу, поява нових імен і моделей). Усі власні імена в мові даного народу, які називають будь-які реальні, гіпотетичні і фантастичні об'єкти, є «ономастичний простір, що являє собою безперервний ряд змінюваних типів».

4. Перекладознавча ономастика покликана займатися сопостовітельним вивченням текстів з використанням ІС, що породжуються в результаті міжмовної комунікації (переказу) на двох (або більше) мовами, і проблемою формування міжмовних ономастичних відповідників. Можна виділити основні принципи освіти ономастичних відповідників, до яких відносяться: транслітерація, транскрипція, транспозиція і калькування.

5. Проблема передачі власних назв у міжмовної і міжкультурної комунікації стара, як і саме спілкування між народами. При перекладі фразеологічних одиниць з компонентом ім'ям власним було зазначено, що вибір варіанта передачі ІС безпосередньо залежить від тих перекладацьких трансформацій, які використовуються для переведення всього фразеологізму. Так, при використанні описового перекладу або аналога для передачі фразеологічної одиниці, власні імена, що входять до її складу взагалі не передаються на російську мову. Це обумовлено тим, що добре знайомі англійської читачеві імена власні нічого не говорять російському читачеві. Аналіз показав, що ФЕ з компонентом ІС характеризується повною втратою ІС буквального значення в процесі фразеологізаціі. Однак при наявності російського еквівалента англійської фразеологізму ім'я власне, що входить до його складу, передається на російську мову, тому що несе в собі основне смислове навантаження. При калькований перекладі ФЕ ім'я власне, є її компонентом, також має ономастичне відповідність в російській мові. В останніх двох випадках для передачі імені власного використовується транслітерація або транскрипція.

При зіставленні різних способів перекладу національно забарвлених фразеологізмів необхідно враховувати, що дослівний переклад добре передає національний колорит оригіналу, хоча часом при цьому може знадобитися примітку в зв'язку з тим, що скалькованих образ може виявитися недостатньо зрозумілим. Добре знаючи достоїнства і недоліки кожного з можливих способів перекладу. перекладач в кожному конкретному випадку вибирає той з них, який найкраще відповідає умовам контексту.

6. Загальна кількість проаналізованих прикладів склало 260 фразеологічних одиниць з компонентом ім'ям власним, взятих з англо-російського фразеологічного словника А.В. Куніна. Кількісно і якісно вихідна вибірка надається достатньої для аналізу перекладознавчий закономірностей передачі власної назви в складі фразеологічних одиниць.

7. Загальна оцінка адекватності передачі власних назв при класифікації за способом перекладу фразеологічних одиниць, до складу яких вони входять, дозволяє ранжувати їх за ступенем бажаності використання перекладачами: фразеологічні еквіваленти та калькування - транскрипція, транслітерація; фразеологічні аналоги - відсутність ономастичних відповідників при передачі на російську мову.

Список використаних джерел

1 Амосова М.М. Фраземи як різновид фразеологічних одиниць англійської мови / Проблеми фразеології: Дослідження і матеріали / за ред. А.М. Бабкіна. - М. - Л., 1964. - 326с.

2 Баллі Шарль Французька стилістика: пров. з фр. / К.А. Долініна. - М.: Фенікс, 1961. - 25с.

3 Бархударов Л.С. Мова і переклад / Л.С. Бархударов. - М.: Міжнародні відносини, 1975. - 65С.

4 Біляївський Є.Г. Семантика слова / О.Г. Білявська. - М.: Р. Валент, 1987. - 57с.

5 Блох М.Я., Семенова Т.М. Імена особисті в парадигматике, синтагматике і прагматиці / М.Я. Блох, Т.М. Семенова. - М.: Готика, 2001. - 68С.

6 Болотов В.І. До питання про значення власних назв / Східнослов'янська ономастика / В.І. Болотов. - М.: Наука, 1978. - 57с.

7 Виноградов В.В. Основні поняття російської фразеології як лінгвістичної дисципліни / Праці ювілейної наукової сесії ЛДУ / В.В. Виноградов. - Л.: Наука, 1946. - 78с.

8 Виноградов В.В. Основні типи лексичних значень слова / В.В. Виноградов. - Л.: Наука, 1953. - 97с.

9 Гарагуля С.І. Англійське особисте ім'я як об'єкт вивчення мови, історії та культури / С.І. Гарагуля. - Белгород: Изд-во БелГТАСМ, 2002. - 35с.

10 Григор'єва Г.С. Фразеологічні одиниці з зоонімамі в аспекті теорії номінації (на матеріалі сучасної англійської мови): автореф. дис. ... Канд. філол. наук / Г.С. Григор'єва. - Одеса, 1985. - 24с.

11 Єрмолович Д.І. Функціонально-семантична основа індивідуалізують знаків: дис. ... Канд. філол. наук / Д.І. Єрмолович - М.: Наука, 1981. - 85С.

12 Єрмолович Д.І. Імена власні на стику мов і культур / Д.І. Єрмолович. - М.: Р. Валент, 2001. - 134с.

13 Єрмолович Д.І. Імена власні: теорія і практика міжмовної передачі / Д.І. Єрмолович. - М.: Р. Валент, 2005. - 67с.

14 Жуков В.П. Семантика фразеологічних зворотів / В.П. Жуков. - М.: Фенікс, 1978. - 67с.

15 Зайцева К.Б. Англійська стилістична ономастика: конспекти лекцій / К.Б. Зайцева. - Одеса: вид. Одеськ. держ. ун-ту ім. І.І. Мечникова, 1973. - 206с.

16 Каплуненко А.М. Історико-функціональний аспект англійської ідіоматики / А.М. Каплуненко. - Ташкент: Друк, 1991. - 43с.

17 Катцер Ю.М., Кунин А.В. Письмовий переклад з російської мови на англійську: практичний курс / Ю.М. Катцер, А.В. Кунин. - М.: Вищ. шк., 1964. - 234с.

18 Комісарів В.Н. Слово про переведення: нарис лінгвістичного вчення про переведення / В.М. Комісарів. - М.: Междунар. відносини, 1973. - 59с.

19 Комісарів В.Н. Лінгвістика перекладу: навч. посібник для вузів / В.М. Комісарів. - М.: Междунар. відносини, 1980. - 53с.

20 Комісарів В.Н. Теорія перекладу (лінгвістичні аспекти) / В.М. Комісарів. - М.: Вищ. шк., 1990. - 154с.

21 Копиленко М.М., Попова З.Д. Нариси з загальної фразеології / М.М. Копиленко, З.Д. Попова. - Воронеж: Голос, 1989. - 67с.

22 Кораловий А.Л. Характер інформативності фразеологічних одиниць: зб. наук. тр / А.Л. Кораловий; МГПИИЯ ім. М. Тореза. - М: Наука, 1980. - 168с.

23 Кунин А.В. Основні поняття фразеології як лінгвістичної дисципліни і створення англо-російського фразеологічного словника: автореф. дис. ... Д-ра філол. наук / О.В. Кунин. - М.: Междунар. відносини, 1964. - 306с.

24 Кунин А.В. Теорія фразеології Шарля Баллі: ИЯШ / О.В. Кунин. - М.: Наука, 1966. - 99с.

25 Кунин А.В. Англійська фразеологія: навч. посібник для вузів / А.В. Кунин. - М.: Наука, 1964. - 64с.

26 Кунин А.В. Фразеологія сучасної англійської мови: навч. посібник для вузів / А.В. Кунин. - М.: Фенікс, 1972. - 53с.

27 Кунин А.В. Курс фразеології сучасної англійської мови: навч. посібник для ін-тів і фак. іноз. мов / О.В. Кунин. - Дубна: Феникс +, 2005. - 247с.

28 Лосєв А.В. Філософія імені / О.В. Лосєв. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 68С.

29 Мелеровіч А.М. Смислова структура фразеологічних одиниць у сучасній російській мові: автореф. дис. ... Канд. філол. наук / А.М. Мелеровіч; Костромської держ. пед. ін-т ім. Н.А. Некрасова. - Костромак, 1980. - 251с.

30 Перкас С.В. Парадигматичні та синтагматичні аспекти лінговостілістіческого потенціалу топонімів у сучасній англійській мові: автореф. дис .... канд. філол. наук / С.В. Перкас. - М.: Наука, 1980. - 67с.

31 Поліщук Н.В. Номінативний статус вигукові фразеологічних одиниць сучасної англійської мови та особливості їх контекстного вживання: автореф. дис. ... Канд. філол. наук / Н.В. Поліщук - М.: Рос. ред., 1988. - 27с.

32 Ройзензон Л.І., Абрамець І.В. Поєднана омонімія у сфері фразеології / Л.І. Ройзенон, І.В. Абрамець. - М.: Наука, 1969. - 85С.

33 Ройзенон Л.І., Малиновський С.А., Халютін А.Д. Нариси становлення фразеології як лінгвістичної дисципліни / Л.І. Ройзенон, С.А. Малиновський, А.Д. Халютін. - Самарканд: Книга, 1975. - 78с.

34 Романова Н.Б. Еволюція деяких фразеологічних одиниць з компонентом-зоонімом у світлі теорії номінації (в мові новоанглийского періоду: дис. ... Канд. Філол. Наук / Н. Б. Романова. - М.: Наука, 1987. - 29с.

35 Саркісян Є.І. Атрибутивні імена власні особисті в сучасній англійській мові: автореф. дис. ... Канд. філол. наук / Є.І. Саркісян. - М.: Фенікс, 1960. - 62С.

36 Смирницький А.І. До питання про слово (проблема окремо слова) / Питання теорії та історії мови / редкол.: Г.Ф. Александров та ін - М.: Наука, 1952. - 82с.

37 Сміт Л.П. Фразеологія англійської мови / пров. з англ. А.Р. Ігнатьєва / Л.П. Сміт. - М.: Просвещение, 1959. - 39с.

38 Ступін Л.П. Про місце власних назв у лексичному складі мови. / Зап. загального та романо-герман. мовознавства / Л.П. Ступін - Уфа, 1965. - 154с.

39 Суперанская А.В. Загальна теорія власної / О.В. Суперанская. - М.: Наука, 1973. - 76с.

40 Суперанская А.В., Сталтмане В.Е. Теорія і методика ономастичних досліджень: навч. посібник для вузів / А.В. Суперанская, В.Е. Сталтмане. - М.: Наука, 1986. - 139с.

41 Шадрін Н.Л. Про раздельнооформленности і стійкості фразеологічних одиниць як передумові їх окказіональних перетворень: Питання англійської фразеології / Н.Л. Шадрін. - П'ятигорськ, 1973. - 254с.

42 Шарашова М.К. Про значення власних імен: Семантика мовних одиниць / М.К. Шарашова. - М.: Фізкультура, освіта, наука, 1996. - 61с.

Список використаних словників

43 Ахманова О.С. Словник лінгвістичних термінів / О.С. Ахманова - М.: Наука, 1966. - 250

44 Кондаков Н.І. Логічний словник-довідник / Відп. ред. Д.П. Горський. - М., 1975

45 Конецкая В.П. лексико-семантичні характеристики мовних реалій / Великобританія. Лингвострановедческий словник / В.П. Конецкая. - М.: Просвещение, 1978. - 350

46 Кузьмін С.С.. Шадрін Н.Л. Російсько-англійський словник прислів'їв та приказок / С.С. Кузьмін, Н.Л. Шадрін. - М.: Просвещение, 1989. - 458

47 Кунин А.В. Англо-російський фразеологічний словник. - Вид. 4-е, перероблене і доповнене / О.В. Кунин. - М.: Наука, 1984. - 942

48 A Supplement to the Oxford English Dictionary. - Oxford, 1972-1986

49 Longman Dictionary of English Idioms. - Harlow and London, 1979

50 Oxford Dictionary of Current Idiomatic English. - Oxford Press, 1988

Додаток

Фразеологічні одиниці з компонентом ім'ям власним

1 honest (або old) Abe амер. «Чесний (або старий) Ейб» (прізвисько президента Авраама Лінкольна)

2 God 's Acre евф. кладовище [цим. ньому. der Gottesacker]

3 According to Cocker - "як по Кокер», правильно, точно

4 the Admirable Crichton «незрівнянний Крайтон», вчений, освічена людина, вчений муж [по імені відомого шотландського вченого]

5 the Dutch act амер. жарг. самогубство

6 read the Riot Act 1) наказати натовпі розійтися (зачитавши «закон проти заколоту») [the Riot Act - закон про охорону громадського спокою і порядку; діє з 1715 р.) 2) разг. зробити догану, наганяй (кому-небудь); відчитати (кого-небудь); влаштувати рознос (кому-небудь)

7 Adam's ale (або wine) шутл. "Вино Адама», вода

8 not to know somebody from Adam разг. не мати ні найменшого уявлення про будь-кого, не знати кого-небудь в обличчя