Відділ внутрішнього аудиту забезпечує захист фінансових інтересів підприємства, проводить дослідження та проектування в справі організації та методів обліку, контролю, структур і технологій управління, а також розробку проектів документів, експертних висновків та інших матеріалів.
Головне завдання відділу внутрішнього аудиту - надання теоретичної та практичної допомоги економістам, бухгалтерам підрозділів і служб комбінату у вигляді консультацій та рекомендацій з питань податків, постановки бухгалтерського, податкового та оперативного обліку, внутрішнього контролю.
Відділ внутрішнього аудиту здійснює свою діяльність з оперативного аудиторського внутрівідомчого контролю у формі перевірок, експертиз і консультацій, що оформляється відповідними документами (аудиторський висновок), затвердженими, в залежності від вимог, адміністративним директором або начальником відділу.
З вересня 2002 року відділом внутрішнього аудиту були проведені наступні аудиторські перевірки:
- Фінансово-господарської діяльності меблевого цеху за станом на 01.07.02;
- Витрат і збитків від іншої операційної діяльності за 7 місяців 2002 року;
- Кредиторської заборгованості комбінату за станом на 01.08.02;
- Фінансово-господарських відносин комбінату з ТОВ «Маріта» за період з 01.01.00 по 30.06.02;
- Фінансово-господарської діяльності тепличного комплексу;
- Фінансово-господарської діяльності управління громадського харчування (УОП) за період 2001 рік - 9 місяців 2002 року;
- Фінансово-господарської діяльності цеху автомобільного транспорту за період 2001 рік - 8 місяців 2002 року;
- Фінансово-господарської діяльності фірмового магазину-салону «Азовсталь» за період з 01.01.01 по 01.10.02;
- Фінансово-господарської діяльності друковано-розмножувального цеху за період 2001 рік - 9 місяців 2002 року;
- Фінансово-господарської діяльності цеху складування УКБа за період 2001 рік - 10 місяців 2002 року.
За результатами перевірок підготовлені аудиторські висновки.
Надано більше 10 консультацій працівникам комбінату з питань організації та ведення оперативного і бухгалтерського обліку. Проведено 27 перевірок за завданням керівництва комбінату.
Порядок проведення документальної перевірки правильності відображення зобов'язань з податку на додану вартість
При перевірці слід звертати увагу:
- Чи мають заборгованість за іншими податками і платежами до бюджету у зв'язку з відсутністю коштів і наявністю картотеки;
- Не здійснюється діяльність з продажу товарів (робіт, послуг);
оскільки платник податку, показує в податковій декларації з ПДВ значні суми податкового кредиту, які були оплачені постачальникам за придбані товари (роботи, послуги) і основне фундація та нематеріальні активи в разі.
Перевірка правильності визначення сум податкових зобов'язань
Перевірка слід починати з перевірки суми податкових зобов'язань перш за все було встановлено або відповідають вони сумам, зазначеним у декларації з ПДВ, з даними книги обліку продажу товарів (Робіт, послуг), порядок ведення якої затверджено наказом ДПА України від 30 травня 1997року № 165.
Враховуючи те, що відповідно до Закону України від 26 вересня 1997 року N 550/97-ВР виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (Робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, які відбулися раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), які підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації наявних коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку, то записи в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) продавцем проводяться виходячи з цих дат.
При перевірці потрібно враховувати, що в книзі обліку продажу товарів ведеться окремий облік операцій з продажу товарів (робіт, послуг), за якими виникають і не виникають податкові зобов'язання.
Сума податкових зобов'язань за операціями, які підлягають оподаткуванню відповідає підсумковими даними граф 16 і 18 книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) (див. додаток Ж) з урахуванням сум корекції, зазначених у графі 20 книги (див. додаток Ж). При виявленні випадків корекції слід перевіряти наявність розрахунку корекції кількісних і вартісних показників у податковій накладній формою № 2 до податкової накладної (див. додаток б).
Далі слід зіставляти дані книги обліку продажу товарів з первинними бухгалтерськими документами передбачуваними аналітичного і синтетичного обліку; виписками банку, прибутковими касовими ордерами, звітами касира, записами в журнали-ордери № 1, 2, 4 в частині коштів, що надійшли від покупців в оплату за товари, роботи, послуги.
У згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Мінфін України від 1 липня 1997 року № 141 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 4 серпня 1997 року за № 284/2088 із змінами і доповненнями, (далі - Інструкція) суми податкових зобов'язань по сплату податку на додану вартість відображаються по кредиту рахунка 641 в кореспонденції з рахунками:
70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід", 74 "Інші доходи" - у випадках відвантаження готової продукції, товарів, інших матеріальних цінностей, передачі нематеріальних активів, виконання робіт, послуг, в оплату за які кошти від покупця на дату відвантаження (передачі, виконання) підприємство не одержало, а також у випадках отримання наявних коштів за товари та послуги;
643 "Податкових зобов'язання у випадках зарахування на рахунки підприємства в установах банків коштів від покупців (замовників) в оплату продукції, товарів, інших матеріальних цінностей, нематеріальних активів, робіт, послуг, які підлягають відвантаженню (передачі, виконання). Після відвантаження попередньо оплаченої продукції , товарів, інших матеріальних цінностей. передачі нематеріальних активів, виконання робіт, послуг рахунок 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід" дебетується в кореспонденції з рахунком 64 "Розрахунки за податками" субрахунок 3 "податкових зобов'язань"
_Следует Перевіряти або не має місця випадки, коли після відвантаження основних засобів, сировини, матеріалів, готової продукції, товарів, передачі нематеріальних активів, виконання робіт, послуг зазначені цінності покупець повернув продавцю, або борг покупця визнано безнадійним, в такому випадки продавець на суму надмірно нарахованого податку на додану вартість зменшує суму податкового зобов'язання з відображенням способом сторно за дебетом рахунка і 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід", 74 "Інші доходи" кредиту рахунку 641 "Податкове зобов'язання".
Так само слід звертати увагу на випадки, коли Покупець у місяці, в якому придбані товарно-матеріальні цінності повернені продавцю або борг визнано безнадійним, здійснює збільшення податкового зобов'язання на суму податку на додану вартість і була відображена ця операція відповідним чином: відображається способом сторно по дебетом рахунка 641 "Розрахунки за податками", субрахунок "податку на додану вартість", і кредиту рахунків 37 / 7 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 76 "Розрахунки з іншими дебіторами"
При перевірці суми податкових зобов'язань, слід звертати увагу на правильність включення до податкових зобов'язань сум отриманих до 1 жовтня 1997 року авансом (попередньої оплати) за товари (роботи, послуги), відвантаження (виконання, надання) яких відбудеться після зазначеної дати. Такі суми не враховуються при проведенні одноразового перерахунку сум податкових зобов'язань, а включаються до податкових зобов'язань тих звітних періодів, в яких відбувається відвантаження (виконання, надання) зазначених товарів (робіт, послуг) з підтвердженням такого відвантаження (виконання, надання) випискою податкової накладної та відповідним відображенням у податковій накладній.
З метою виявлення заниження сум податкових зобов'язань слід зіставляти суми дебіторської заборгованості за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) в розрізі кожного покупця (замовника), відображені в розділі II зведення № 16 "Відвантаження, відпуск та реалізація продукції, робіт, послуг" останню дату перевірки з сумами кредиторської заборгованості за рахунком 37 / 1 "Розрахунки з різними дебіторами за виданими авансами", 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 37 / 7 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" в розрізі кожного кредитора. У такому випадку, виявлене наявність за одним і тим же суб'єктом підприємницької діяльності дебіторської заборгованості та сум отриманих від нього у вигляді авансів або попередньої оплати, суми податку на додану вартість з таких сум були зараховані в рахунок податкових зобов'язань з ПДВ, що відповідає законодавству.
Враховуючи те, що відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону-1 база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, загальнодержавних інших податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування, а до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів , які передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю осіб у зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку, слід по даного бухгалтерського обліку перевіряти повноту включення до сум податкових зобов'язань сум таких коштів. Зокрема, при перевірці слід звертати увагу на включення до бази оподаткування таких сум:
- Дотації та субсидії з держбюджету за видами продукції, на що встановлені регульовані ціни;
- Кошти, отримані на розвиток виробничої бази ремонтно-будівельних підприємств;
- Кошти на відшкодування витрат по відрядженнях і на виплату премій.
Такі кошти можна виявити при перевірці дебетових оборотів по рахунку 31 "Рахунки в банках" і кредитові обороти за рахунками 48 "Цільове фінансування і надходження", відображених у журналі-ордері 12, а також - за рахунок 40 "Статутний капітал", відображені в журналі -ордері 13.
З метою виявлення сум коштів і вартості матеріальних і нематеріальних активів, які передаються платнику податку через будь-які треті особи в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку, слід звертати увагу на наявність укладених угод про поступку вимоги боргу.
При перевірці даних бухгалтерського обліку слід звертати увагу на випадки заниження сум податкових зобов'язань, в результаті не включення до бази оподаткування відпуску продукції (товарів, робіт, послуг), що відображена в обліку зовні рахунком 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід" , 74 "Інші доходи". Зокрема, було звірено списання товарно-матеріальних цінностей з рахунків 10 "Основні засоби", 20 "Виробничі запаси", 26 "Готова продукція" і 28 "Товари" з метою виявлення випадків заниження бази оподаткування при неврахуванні реалізації основного засновництва незалежно від дати їх придбання та введення в експлуатацію, відпустки невикористаних у виробництві товарно-матеріальних цінностей та відходів виробництва, надання послуг з оренди майна, щодо збереження, підробці товарів і передачі товарів (робіт, послуг) для невиробничого використання.
Слід перевіряти чи не має місця заниження суми податкових зобов'язань в результаті неправильного визначення бази оподаткування у випадках продажу товару (робіт) послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості в межах бартерних (товарообмінних) операцій, натуральних виплати в рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника для невиробничого використання, витрати на які не відносяться до валових витрат і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі. У таких випадках було звернуто увагу на те, щоб база оподаткування визначалася згідно пункту 4.2 Закону-1 виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичної ціни.
При цьому, звичні ціни визначаються в порядку, передбаченому пунктом 1.20 статті 1 Закону України від 22 травня 1997 року. № 2Й/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон-2), оскільки відповідно до пункту 11.1 статті 11 Закону-1 термін "звична ціна" в рамках Закону-1 розуміє у значенні. певному Закону України від 22 травня 1997 року. № 2Й/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"
При перевірці також слід звертати увагу на особливості визначення податкових зобов'язань за окремими операціями.
Зокрема, такі операції, коли до податкових зобов'язань повинні включатися суми ПДВ, нараховані за операціями продажу на митній території України готової продукції, виробленої з давальницької сировини нерезидента, або такої сировини. При цьому, відповідно до пункту 4.4 статті 4 Закону-1 базою оподаткування такої готової продукції є договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість , які включаються у ціну такої готової продукції згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань. При цьому податок сплачується до бюджету покупцем у порядку, передбаченому для оподаткування товарів, які імпортуються, а відповідальність за сплату податку покупцем такої продукції несе вітчизняний її переробник.
Перевірка правильності визначення сум податкового кредиту
Відповідно до підпункту 7.4.1 статті 7 Закону-2 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і основного засновництва чи нематеріальних активів, які підлягають амортизації.
Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основного засновництва, яке підлягає амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основного засновництва.
У разі якщо платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з так придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, що засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг ).
У разі якщо суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними документами.
Тому, при перевірках слід звертати увагу на дату виписки податкової накладної та дату заповнення книги обліку придбання товарів рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг).
Щодо дати виписки податкової накладної при перевірці було враховано, що відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.
Для товарів (послуг), придбання (надання) яких контролюється приладами обліку, факт отримання (надання) таких товарів (послуг) засвідчується даними обліку.
При проведенні перевірки правильності зазначених у деклараціях з ПДВ сум податкового кредиту слід звертати увагу на такі питання, як:
- Відповідність цих сум даними отриманих податкових накладних при придбані товари (робіт, послуг) на території України оформлених вантажних митних декларацій при імпорті товарів та актам прийом робіт (послуг) або банківських документів, що підтверджують перерахування коштів в оплату вартості робіт (послуг) при імпорті послуг. При цьому слід врахувати, що податкова накладна виписується на дату першої з подій, яка відбулася: оплати товарів (робіт, послуг) або їх відвантаження, тому можливі випадки включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними. виписаними за датою відвантаження товарів (робіт, послуг), за якими не було проведено оплату (списання коштів з розрахункового рахунку покупця);
- Відповідність розміру сум вартості придбаних з податком на додану вартість і без податку товарів (робіт, послуг) та сум податкового кредиту даними книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), а саме підсумковими даними граф 13, 14, 15, 18, 19, 20, 21, 23, і окремими показниками графи 17 книги;
- Включення до валових витрат виробництва (обігу) вартості придбаних товарів (робіт, послуг), суми ПДВ з яких віднесено до податкового кредиту, за даного податкового обліку. При цьому, склад валових витрат визначається відповідно до статті 5 Закону України від 22 травня 1997 року. № 2Й/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"
- - Включення до податкового кредиту сум ПДВ після основних "виробничому засновництва і нематеріальних активах, які підлягають амортизації. При цьому, необхідно врахувати, що відповідно до підпункту 8.1.4 статті 8 Закону-2 не підлягають амортизації витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничого засновництва. При цьому, під терміном "невиробниче фундація" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку.
Однак, суми ПДВ, сплачені за основне фундація або нематеріальні активи придбані з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючого (запчастин частин) іншого основного засновництва, призначеного для подальшого продажу іншим особам відносяться до складу податкового кредиту.
- Віднесення до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, сплачених у звітному періоді, на який припадає дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату товарів і основного засновництва, яке введено в експлуатацію у звітному періоді, зазначених у розділі III "Збільшення податкового кредиту" форм проведення одноразового перерахунку і відповідності таких сум первісним документам (випискам банку та актам введення в експлуатацію).
Відповідно Інструкції суму податку на додану вартість, сплачену або нараховану у зв'язку з придбанням (виготовленням) і будівництвом основного засновництва, що не введені в експлуатацію, у місяці введення в експлуатацію такого основного засновництва платники податку у спосіб сторно відображають по дебету рахунку 15 "Капітальні інвестиції" і кредиту рахунку 64 / 1 "Розрахунки за податками". При цьому, суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з добудовою та введенням в експлуатацію такого основного засновництва після набрання чинності цим Законом, відображаються за дебетом рахунку 64 / 4 "Податкові кредит" у кореспонденції з кредитом рахунків 63 "Розрахунку з постачальниками та підрядниками ", 37 / 7" Розрахунки з різними дебіторами ". Після оплати зазначених цінностей, робіт, послуг сума податкового кредиту відображається за дебетом рахунка 64 / 1 "Розрахунки за податками" і кредиту рахунку 64 / 4 "Податкові кредит".
Слід звертати увагу на випадки, коли був заповнений рядок 16 Декларації, в такому випадки було перевірена правильність розрахованих сум корекції на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, що виписується постачальником відповідно до Порядку заповнення податкової накладної (формою згідно з надбавкою № 2 по податкової накладної).
При цьому враховується, що корекція недонарахованого податкового кредиту здійснюється у випадках:
1) збільшення постачальником бази оподаткування стосовно закупівлі товарів (робіт, послуг), за якими було надано податковий кредит в попередніх звітних періодах. Платник-покупець буде мати право на збільшення податкового кредиту тільки в разі сплати додаткової вартості постачальнику. Тому, при перевірці слід звертати увагу на наявність розрахункових документів, які підтверджують таку оплату.
2) якщо кредит ПДВ не було задекларовано під час закупівлі товарів (робіт, послуг) або основне "нематеріальне фундація", що є об'єктами амортизації, використовуються інтенсивніше для проведення операцій, які підлягають оподаткуванню. При цьому, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку слід перевіряти включення до валових витрат зазначених товарів (робіт, послуг) і використання основного засновництва і нематеріальних активів у виробничій діяльності.
Суми перерахованого податкового кредиту відповідно зменшують податковий кредит у тих випадках, коли:
1) зменшується база оподаткування щодо закупівлі товарів (робіт, послуг), податок на додану вартість по яких був включений до податкового кредиту попередніх звітних періодів. У цьому випадку також слід звертати увагу на обов'язкову наявність розрахунків корекції кількісних і вартісних показників постачальника, яку підтверджують зазначені суми;
2) була задекларована велика суму кредиту ПДВ на закупівлю товарів (робіт, послуг) або основні "нематеріальні" фонди недовікорістовують для проведення операцій, які підлягають оподаткуванню. При перевірках слід звертати особливу увагу на віднесення до валових витрат зазначених товарів (робіт, послуг) і цільове використання основного засновництва і нематеріальних активів.
Таким чином при перевірці відповідності оборотів, взятих з головної книги по 641, 644 та 643 рахунках, були виявлені не відповідності, з даними декларації з ПДВ, так відповідно до ст.7.4.1 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), тільки вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (звернення) і основного засновництва чи нематеріальних активів, які підлягають амортизації.
Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основного засновництва, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основного засновництва.

Перевірка правильності проведення розрахунків з бюджетом при здійсненні операцій з продажу товарів (робіт, послуг), звільнених від оподаткування
Починаючи перевірку з цього питання перш за все було звернуто увагу на правомірність вживання платником податку пільг, передбачених; Законом "Про ПДВ", що певний перелік операцій, що не з об'єктом оподаткування; операції, звільнені від оподаткування; операції, звільнені від оподаткування на певний строк .
Були розглянуті випадки коли платник податку здійснює операцію з продажу товарів (робіт, послуг), які звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно зі статтями 3 та 5 Закону-1, суми податку, що виплатили у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг ), вартість яких входить у валових витрат виробництва (обігу) і основного засновництва і нематеріальних активів, які підлягають амортизації, відповідно до підпункту 7.4.2 статті 7 Закону "Про ПДВ", а також було підтверджено або відносяться такі операції відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основного засновництва і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються.
_Так Ж було перевірено або мають місце випадки, коли платник податку на дохід, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), які обкладаються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основного засновництва і нематеріальних активів, які підлягають амортизації, та чи відносяться такі операції відповідно до валовими витратами або збільшується чи балансової вартості відповідної групи основного засновництва на суму, що не включена до складу податкового кредиту підприємства податку відповідно до закону України "Про податок на додану вартість.
Перевірка правильності визначення суми податкового кредиту за експортними послугах по товарах вивезених (експортованих) платниками податку за межі митної території України.
Згідно пункту 6.2.1 статті б Закону товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України у разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене відповідно оформленою митною вантажною декларацією.
Відповідно до підпункту 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Закону "Про ПДВ" роботи і послуги вважаються експортованими, якщо вони призначені для використання та споживання за межами митної території України.
Тому при перевірках було враховано, що до експорту не відносяться надані (виконані) резидентами послуги (роботи) для нерезидентів, якщо такі послуги (роботи) мають вживання (використання) на митній території України.
При перевірці було враховано, що датою виникнення права на отримання бюджетного відшкодування при експорті товарів (робіт, послуг) є дата надходження коштів від покупця-нерезидента на банківський рахунок продавця-резидента.
Для отримання відшкодування з бюджету сум податкового кредиту за експортними операціями платники податку повинні разом з декларацією з ПДВ дати:
- Копії вантажних митних декларацій (або провізних відомостей у випадках, якщо вантажна митна декларація не оформляється), які містять всі реквізити, передбачені Інструкцією про порядок заповнення, вантажної митної декларації, та Положення про порядок митного оформлення товарів та інших предметів, які перемішуються між митницями , Відповідно до зазначених нормативних актів при відвантаженні товарів на експорт митницею пункту відправлення вантажу, що здійснює митне оформлення, проставляється штамп "під митним контролем експорт" і робиться запис такого змісту: направляє до митниці для пропуску за межі митної території України ", що засвідчується підписом і особистою номерною печаткою інспектора митниці;
- Довідку банку про надходження валюти на розрахунковий рахунок підприємства-експортера за товари (роботи, послуги), на що оформлений;
- По товарах - товаросупровідні документи та вантажна митна Декларація;
- По роботах, послугах - акти здачі резидентом і прийом нерезидентом результатів виконаних робіт, наданих послуг.
При документальній перевірці було звернуто увагу на наявність в експортера, крім вищезазначених документів, податкових накладних на суми податку на додану вартість по придбаних товарах (у посередника), товарно-матеріальних цінностей, використаних для виробництва продукції (робіт, послуг), що експортуються (у виробників)
Перевірка правильності нарахування податку на додану вартість при бартерних (товарообмінних) операціях
Датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з подій яка наступила раніше;
- Або дата відвантаження платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку;
- Або дата оприбуткування платником податку товарів, в для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит для бартерних (товарообмінних) операцій - дата здійснення завершальної (балансуючої) операції, яка відбулася після першої з вищезгаданих подій.
Виходячи з цього, при виявленні перевіркою випадків відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) за відсутності оплати за такі відвантаження (виконання, надання) грошовими засобами, у разі, якщо ці відвантаження (виконання, надання) здійснені в межах бартерної операції було перевірено наявність податкової накладної на суми ПДВ по таких товарах (роботах, послугах), записи в Книзі обліку продажу товарів і відповідного включення до податкових зобов'язань того звітного періоду, в якому відбулося відвантаження (виконання, надання).
Крім того, при перевірках було звернуто увагу на своєчасність включення до податкового кредиту сум ПДВ за такими операціями, оскільки для кожної зі сторін - учасників бартерного контракту право на податковий кредит виникає тільки після про ведення завершальній (балансуючої) операції. Тому, проявивши суми ПДВ, включені до податкового кредиту без факту списання коштів з розрахункового рахунку, було перевірено, чи відносяться такі суми до вартості товарів відвантажених (робіт виконаних, послуг наданих) в рахунок завершальній (балансуючої) операції з урахуванням кінцевої договірної (контрактної) суми, визначеної укладеними бартерними угодою, У випадках, коли були виявлені суми ПДВ, включених до податкового кредиту з незбалансованим постачання, було перевірено наявність податкових накладних і записів у Книзі придбання товарів (робіт, послуг) за такими сумами.
Враховуючи те, що при проведенні бартерних операцій на території України податкові зобов'язання виникають і у того учасника бартерного контракту, біля якого першою подією була дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання платником податку результатів робіт ( послуг), то при перевірці було звернуто увагу на наявність кредиторської заборгованості за рахунком 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" відображену в журналі-ордері № 6 у розрізі кожного постачальника (замовника) на кінець періоду перевірки з метою виявлення випадків надходження товарів (робіт, послуг) за бартерними угодами, після яких суми ПДВ не включено до податкових зобов'язань.
Крім того, у платника податку було перевірено наявність податкової накладної, виписаної на дату першої події, і записи в Книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг).
При перевірці правильності відображення в бухгалтерському обліку операцій сум ПДВ при здійсненні бартерних операцій було враховано, що відповідно до пункту 4 Інструкції у випадках отримання сировини, матеріалів, товарів, інших товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів, виконання робіт, послуг за бартерним контрактом до відвантаження продукції , товарів, виконання робіт, послуг сума податку на додану вартість з одержаних цінностей, відображається за дебетом рахунка 64 / 4 "Податковий кредит", в кореспонденції з рахунком 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 37 / 7 "Розрахунки з іншими дебіторами" . Одночасно така ж сума відображається за дебетом рахунка 64 / 3 "Податкові зобов'язання" у кореспонденції з рахунком 64 / 1 "Розрахунки за податками".

1.2. Принципи побудови системи оподаткування в Україні

Податкова система в кожній країніі є основою економічної системи.
Жодна держава світу не може існувати без податкової системи, отже податки - це плата суспільства за цивілізацію.
Формування уособленої самостійної системи оподаткування в Україні почалося ще в рамках колишнього СРСР, коли в 1991 році був прийнятий Закон Української РСР "Про систему оподаткування", в якому були вперше сформульовані принципи побудови податкової системи України, властиві економікам ринкового типу. З розвитком податкових відносин в Україні відбувалися зміни принципів побудови та призначення системи оподаткування, які були викладені в новій редакції закону (схеми 5), і передбачають:

Малюнок 5

Принципи Побудова системи оподаткування

Стабільність

Стимулювання науково-технічного прогресу

Економічна обгрунтованість

Стимулювання підпріємніцької діяльності та інвестіційної актівності

Рівномірність сплату

Обов'язковість

Компетенція

Рівнозначність та пропорційність

Єдиний підхід

Рівність, недопущення будь-якіх проявів податкової діскрімінації

Доступність

Соціальна справедливість

Структурно-логічна схема принципів побудови системи оподаткування
- Стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок вісокотех нелогічною продукції;
- Стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;
- Обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;
- Рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків І зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутків і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;
- Рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
- Соціальну справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;
- Стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;
- Економічну обгрунтованість - встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;
- Рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборін (обов'язкових платежів), виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;
- Компетенція - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх, платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України. Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;
- Єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;
- Доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).
Загальновідомо, що для ефективного функціонування системи оподаткування обов'язковими р також зручність і простота розрахунку податків, а отже, І легке розуміння платниками.
Новий якісний етап у розвитку податкової системи України почався в 1997 р. і в Іенерііпной час проводиться розробка Податкового кодексу України, яким будуть відрегульовані принципи оподаткування, визначені податкові критерії, які мають першочергове значення для податкової системи.

1.3. Загальна характеристика деяких податків і платежів

У цьому розділі наведена загальна характеристика загальнодержавних прямих і непрямих податків і платежів підприємства, на прикладі ВАТ «МК« Азовсталь ». Деякі податки (податок на прибуток підприємства та податок на додану вартість) розглянуті більш детально, оскільки становлять основну частину платежів даного підприємства, а також у зв'язку з тим, що питання, пов'язані з розрахунками з бюджетом в частині сплати податків, вимагають окремого розгляду.
Податок на прибуток
Законодавчо-нормативна база:
1. Закон України від 22.05.97 № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" станом на 01.07.02 із змінами та доповненнями.
2. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.
3. Порядок складання декларації про прибуток підприємства, затвердженої наказом ДПА від 08.07.97р. № 214, у редакції наказу ДПА від 21.01.98 № 37 зі змінами та доповненнями.
Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваних підприємствами з прибутку, отриманого від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційніх операцій.
Платниками податку на прибуток є:
- З числа резидентів - суб'єкти підприємницької (господарської) діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, то здійснюють ліяльність. спрямовану на отримання прибутку як на території Україні, так і за її межами;
- З числа нерезидентів фізичні або юридичні особи, створені у будь-якої організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження та Україною;
Малюнок 6
Структурно-логічна схема оподаткування

Юридичні особи

Прибуток (Валові доходи - Валові витрати - амортізаційні відрахування)

Платники

Об'єкт оподаткування

Ставка

Оподатковуваного прибуток

'30%

Податок на прибуток

прибутку підприємства
- Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку з числа резидентів, які не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади. Платник податку, що має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням. При цьому податок зменшується на суму, сплачену до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філії;
- Управління залізниці га підпрігмсгва залізничного транспорту, їх структурні підрозділи;
- Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні або виконують агентські (представницькі) функції для таких нерезидентів або їх засновників;
- Національний банк України та його установи.
Об'єкти оподаткування:
Об'єктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на:
• суму валових витрат платника податку;
• суму амортизаційних відрахувань.
Оподаткування операцій особливого виду
Оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій:
Доходи і витрати від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються платником податку виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижче за звичайні ціни.
Платник податку щоквартально подає розрахунок фінансових результатів товарообмінних (бартерних) операцій разом із податковою декларацією про прибуток до податкового органу за місцезнаходженням такого платника податку.
Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті
Доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів , і не підлягають, перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду
Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті), визначається за курсом, зазначеним у абзаці першому цього підпункту.
Будь-яка заборгованість платника податку або перед платником податку, основна сума якої (без відсотків і комісійних винагород) виражена в іноземній валюті, відображається в податковому обліку дебітора або кредитора шляхом перерахунку суми такої заборгованості в гривні за офіційним валютним курсом Національного банку України, що діяв на дату її виникнення (далі - балансова вартість заборгованості), і не підлягає перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду.
У випадку, коли така заборгованість, продається (погашається) протягом звітного періоду, вартість такої заборгованості визначається шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату продажу (погашення).
У разі купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, які здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку). Вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.
У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається на рівні балансової вартості іноземної валюти, що була продана.
До валових витрат платників податку - суб'єктів валютного ринку відносяться також будь-які витрати, пов'язані з оплатою послуг інших, осіб, які здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням таких платників податку.
Оподаткування операцій з пов'язаними особами
З метою оподаткування:
Дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи з договірних цін. але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), які діяли на дату такого продажу
Витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більше звичайних цін, які діяли на дату такого придбання.
Витрати платника податку, понесені по сплаті відсотків за депозитами, орендних платежах, цивільно-правових договорах, пов'язаним з платником податку особам, визначаються виходячи із договірних цін (процентних ставок за депозит), але не вищих за звичайні ціни (звичайні процентні ставки за депозит).
До валового доходу платника податку включається прибуток від продажу (обміну, інших видів відчуження) основних фондів чи нематеріальних активів, які підлягають амортизації.
Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами
З метою оподаткування платник податку веде окремий облік фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами.
У разі коли протягом звітного періоду витрати, понесені (нараховані) платником податку у зв'язку з придбанням цінних паперів і деривативів, перевищують доходи, отримані під продажу (відчуження) цінних паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, балансові збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх періодів від таких операцій протягом звітних періодів.
У разі коли протягом звітного періоду доходи, отримані (нараховані) платником податку у зв'язку з продажем (відчуженням) цінних паперів і деривативів, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку у зв'язку з придбанням цінних паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, збільшені не суму некомпенсованих балансових збитків від таких операцій минулих періодів. Прибуток включається до складу валових доходів за результатами такого звітного періоду.
Порядок нарахування та строки сплати податку
Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.
Податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною у 30% від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованому з урахуванням всіх пунктів підрозділу 1.3.
Податок, що підлягає сплаті до бюджету, дорівнює сумі, визначеній згідно з попереднім абзацом, яка зменшена на вартість тортові патентів, придбаних платником податку згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.
У разі коли платник податку вважає за доцільне роз'яснити окремі результати власної фінансово-господарської діяльності, зазначені у податковій декларації про прибуток, такий платник податку може за власним бажанням послані на адресу податкового органу таке пояснення, складене у довільній формі. Податковий орган не може вимагати надання форм податкової звітності, прямо не передбачених цим законом, у тому числі бухгалтерських звітів, балансів чи іншої неподаткової звітності. Статистична звітність, запроваджена відповідно до Закону України "Про державну статистику", надсилається у встановленому порядку тільки на адресу органів державної статистики.
Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію про прибуток у строки, визначені законом для річного податкового періоду за формою, що встановлюється центральним податковим органом України.
Для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, відносяться підприємства, валовий дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітній (податковий) рік перевищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу.
У разі, якщо за звітній (податковий) рік валовий дохід таких підприємств від продажу сільськогосподарської продукції не перевищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу, прибуток таких підприємств від продажу продукції (робіт, послуг), що не відноситься до сільськогосподарської продукції, обкладаються податком у загальному порядку.
Платіжні доручення на перерахування податку до бюджету подаються підприємствами до банківських установ до настання строку платежу.
Протягом звітного (податкового) кварталу платники податку, за винятком нерезидентів і виробників сільськогосподарської продукції, сплачують до бюджету за перший та другий місяць такого кварталу авансові внески податку на прибуток наростаючим підсумком з початку року.
Авансові внески сплачуються до бюджету за підсумками першого та другого місяців звітного (податкового) кварталу до 20 числа другого і третього місяця такого кварталу відповідно.
Розрахунки авансових внесків здійснюються платником податку самостійно, без подання декларації про прибуток. Повідомлення про результати таких розрахунків надсилаються податкового органу у строки, передбачені для сплати авансових внесків. Штрафні санкції за відхилення розмірів сплачених авансових внесків від розмірів внесків, перерахованих за результатами звітного кварталу, не застосовуються.
Нерезиденти, які проводять діяльність на території України через постійне представництво, ведуть бухгалтерський облік і звітність згідно з законодавством України, щоквартально подають податковим органам за місцезнаходженням постійного представництва декларацію про прибуток, одержаний із джерел в Україні, а також розрахунку нарахованого податку на прибуток за формою, встановленою центральним податковим органом.
У разі зупинення діяльності постійного представництва до закінчення звітного кварталу, зазначені документи подаються державному податковому органу протягом 15 календарних днів з моменту такої зупинки.
Податок на прибуток нерезидента щоквартально обчислюється платником податку і підлягає підтвердженню податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.
Сплата податку іншими, ніж платник податку, особами не дозволяється.
Порядок ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом. Термін подачі декларації за квартал - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем ​​звітного (податкового) кварталу. А за рік - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем ​​звітного (податкового) року.
Зайве внесені до бюджету суми податку, що нараховані за звітний період наростаючим підсумком з початку року, зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платнику податку не пізніше десяти робочих днів з дня отримання письмової заяви такого платника податку.
Усунення подвійного оподаткування
Суми податків на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарської діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку на прибуток в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими Законом "Про оподаткування прибутку підприємств".
Розмір зарахованих сум податку на прибуток з іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань такі податки, сплачені в інших країнах:
податок на капітал (майно) та приріст капіталу;
поштові податки;
податки на реалізацію (продаж);
інші непрямі податки незалежно від того, чи підпадають вони під категорію прибуткових податків, чи оподатковуються податком окремими податками згідно з законодавством іноземних держав:
суми податку сплачені з пасивного прибутку (дивідендів, процентів, страхування, роялті).
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку на прибуток здійснюється за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої, держави щодо факту сплати такого податку та за наявності міжнародного договору України про усунення подвійного оподаткування доходів, ратифікованого Верховною Радою України.
Відповідальність платників податку
Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку і розмірах, визначених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.
Інші положення
Суми виявленої прихованої (заниженого) прибутку та штрафи справляються за весь час ухилення під сплати податку.
Після закінчення встановлених строків сплати податку до бюджетів невнесені суми стягуються з нарахуванням пені, відповідно до закону.
Сума податкових платежів, що зайво надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування чи порушення платником податку встановленого порядку сплати податку, підлягає поверненню з відповідного бюджету протягом десяти робочих днів з моменту отримання податковим органом відповідної заяви платника податку або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів, за вибором платника податку, в разі якщо не минув строк позовної давності. встановлений законодавством.
Подання заяви про повернення надміру сплачених податків перериває перебіг строку позовної давності.
Сума податку, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування (донарахування) податковим органом, підлягає поверненню з відповідного бюджету з урахуванням сум, сплачених за фінансовими санкціями, або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів на підставі заяви, що подається платником податку такому податковому органу, якщо не минув строк позовної давності, встановлений законодавством. При цьому починаючи з дня внесення зазначених сум до бюджету і закінчуючи днем ​​їх повернення (заліку) на зазначену суму проводиться нарахування у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, то діяла на момент такого повернення (заліку).
Обов'язковими для виконання платником податку є тільки акти центрального податкового органу, видані у випадках, прямо передбачених Законом, та зареєстровані Міністерством юстиції України.
Плата (податок) за землю
Законодавчо-нормативна база:
1. Земельний кодекс України № 2768-ІІІ від 25.10.01, із змінами та доповненнями від 20.12.01.
2. Закон України від 03.07.92 № 2535-ХІІ "Про плату за землю".
3. Закон України від 06.10.98. № 161-XIV "Про оренду землі".
4. Постанова КМУ від 12.05.00 № 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".
5. Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 10.01.02 № 14-22-6/186.
Плата за землю - це податок на володіння та користування землею, який справляється з юридичних і фізичних осіб.
Плата за землю в Україні введено з 1 липня 1992 року відповідно до Закону України від 03.07.92 № 2535-ХІІ "Про плату за землю". 31 січня 1997 вступила в силу нова редакція Закону України "Про плату за землю" від 19.09.96 № 378/96-ВР, яким було змінено ставки земельного податку та порядок виправлення цієї плати, пільги щодо оподаткування землі та відповідальність платників, а також визначено, що використання землі в Україні є платним.
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а земельна частка (пай), яка знаходиться у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди.
Платником є ​​власник земельної ділянки і землекористувач, у тому числі орендар.
Плата за землю справляється у двох формах:
- Земельний податок;
- Орендна плата.
Податок на доходи фізичних осіб
Законодавчо - нормативна база:
1. Декрет Кабінету Міністрів України N 13-92 від 26.12.1992 р. "Про прибутковий податок з громадян" зі змінами та доповненнями.
2. Інструкція Головної Державної податкової інспекції "Про прибутковий податок з громадян" № 12 від 21.04.1993 р. зі змінами та доповненнями.
Прибутковий податок з громадян - прямий податок, сплачуваних з доходів громадян, як за місцем основної і неосновної роботи, так і від підприємницької діяльності.
Платники
Платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі - громадяни) як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україну. До громадян, які мають постійне місце проживання в Україну, належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні в цілому не менше 183 днів у календарному році.
Податок на додану вартість
Законодавчо-нормативна база:
1. Закон України "Про ПДВ" від 03.04.1997 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями.
2. Порядок заповнення податкової накладної, затверджено наказом ДІІАУ від 30.05.97 № 165 зі змінами та доповненнями.
3. Постанова КМУ від 02.04.98 № 417 "Про затвердження Порядку внесення ПДВ до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України" (зі змінами та доповненнями), внесеними Постановою КМУ від 13.12.01 № 1648.
4. Закон України "Про Державний бюджет України на 2002 р." № 2905 - III від 20.12.01.
5. Постанова КМУ № 21 від 10.01.2002р. "Про заходи щодо забезпечення виконання Державного бюджету України в 1 кварталі 2002 р."
6. Наказ ДПАУ від 30.05.97р. № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання" зі змінами та доповненнями.
7. Наказ ДПАУ від 08.10.1998р. № 469 "Про затвердження змін до форми податкової накладної та змін і доповнень до порядків заповнення податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг)".
Податок па додану вартість (ПДВ) це непрямий податок на споживання, який вилучає до бюджету частину доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва та обігу. Він включається у вигляді надбавки до ціни товарів, робіт, послуг і повністю сплачується кінцевим споживачем товарів, робіт і послуг.
Платники
Платниками ПДВ є суб'єкти підприємницької діяльності, юридичні або фізичні особи, або громадяни, а саме:
- Особи, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) яких протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- Особи, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку у разі, коли такі фізичні особи ввозять ( пересилають) товари (предмет) в обсягах, які не підлягають оподаткуванню згідно із законодавством:
- Особи, які здійснюють на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові копни незалежно від обсягів продаж) за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством:
- Особи, які на митній території України надають послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України;
- Особи, які надають послуги зв'язку і здійснюють консолідований облік доходів і витрат. пов'язаних з падінням таких послуг і отриманих (понесених) іншими особами, які перебувають у підпорядкуванні такої особи.
Об'єкт оподаткування
Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
- Продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплат вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;
- Ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), які надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки ;
- Вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Розділ 2. Облік, аналіз і аудит розрахунків підприємства з державним бюджетом

2.1. Техніко-економічні характеристики ВАТ "МК" Азовсталь ".

Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат« Азовсталь »зареєстрований розпорядженням виконкому Маріупольської Ради Народних депутатів від 01.10.96 № У 845 р. ВАТ« Металургійний комбінат «Азовсталь» створено відповідно до установчого договору між Фондом Державного майна України та організацією орендарів орендного підприємства «МК «Азовсталь» від 15.07.96 року NAT-83, шляхом акціонування майна ОП «МК« Азовсталь »на основі Закону України« Про господарські товариства »від 19.09.91, Декрету Кабінету Міністрів України« Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних і структурних підрозділів, зданих в оренду »від 20.05.93, Указу Президента України« Про завдання в галузі приватизації державного майна у 1996 »від 19.03.96 року та інших законодавчих актів щодо приватизації державного майна. Метою діяльності товариства є об'єднання матеріальних і фінансових ресурсів для здійснення господарської діяльності та отримання прибутку. Є засновником спільних підприємств, власником акцій банківських установ, страхових компаній, підприємств-суміжників.
Згідно Статуту ВАТ "МК" Азовсталь "має право здійснювати наступні види діяльності:
- 12130 - Виробництво чорних металів;
- 12150 - Виробництво електроферосплавів;
- 12180 - Вторинна обробка чорних металів;
- 14291 - Виробництво заготовок;
- 71130 - Оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації;
- 72200 - Зовнішня торгівля недержавних організацій та ін
Продукція комбінату експортується більш ніж в 60 країн світу. Частка металу, що поставляється на закордонні ринки, склала 77,8%.
У 2002 році складання і подання фінансової звітності здійснювалася відповідно до наказу № 401 від 29.12.01 «Про облікову політику підприємства в 2002 році», що визначив єдині принципи. Методи і процедури, які використовуються для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог затверджених Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Станом на 31.12.02 Статутний фонд ВАТ "МК" Азовсталь "становить 3174202280 акцій, номінальною вартістю 0,25 грн кожна, сумарною вартістю 793 550 570 грн.
Валюта фінансової звітності - українська гривня, наведена в тисячах гривень.
Основні техніко-економічні характеристики ВАТ "МК" Азовсталь "за 2002 рік наведені в таблиці 1.

Таблиця 1.
Основні техніко-економічні характеристики ВАТ "МК" Азовсталь "(за 2002 рік)

ПОКАЗНИКИ	од. вим.	2001р звіт	2002р звіт	2002р. до 2001р.
				+, -	%
Обсяг промислової продукції (робіт, послуг) в оптових цінах підприємства - Діючих цінах звітного року	Тис. грн	3921183	3678534	-242649	93,8
- У порівнянних цінах на 01.01.2002	- »-	3565948	3661605	+95657	102,7
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	- »-	3921295	3676416	-244879	93,8
Агломерат	тонн	1652539	1627029	-25510	98,5
Чавун (в натурі), всього	- »-	3788692	3840966	+52274	101,4
Сталь, всього	- »-	4722450	4718032	-4418	99,9
Прокат, всього	- »-	4288775	4212059	-76716	98,2
Прокат готовий, всього	- »-	4283924	4210231	-73693	98,3
Прокат сортовий, всього	- »-	3287546	3108481	-179065	94,6
Прокат листовий, всього	- »-	996378	1101750	+105372	110,6
Прокат термообробленій	- »-	844119	898951	+54832	106,5
Рейкові скріплює	- »-	41510	34274	-7236	82,6
Кулі сталеві	- »-	36559	42111	+5552	115,2
Товари народного споживання в діючих цінах	Тис. грн.	2210,9	2113,9	-97,0	95,6
Середньоспісочна чисельність, всього	Чол	24781	25827	+1046	104,2
У тому числі промислово-виробничого персоналу	- »-	22925	23728	+813	103,5

Загальний обсяг виробленої продукції в порівнянних цінах збільшився на 2,7% і склав 3661,6 млн. грн.
Отримано 3676,4 млн. грн. чистого доходу (виручка) від реалізації, що на 244,6 млн. грн. (6,2%) менше ніж у 2001 році.

Таблиця 2.
Фінансово-економічні показники роботи комбінату в 2002 році

ПОКАЗНИКИ	Одиниці вимір.	2001р звіт	2002р звіт	2002р. до 2001р.
				+, -	%
Чистий дохід (виручка) від реалізації	млн. грн.	3921,3	3676,4	-244,9	93,8
Витрати на виробництво, реалізацію і збут продукції	- »-	3447,2	3567,9	+120,7	103,5
Витрати на поліпшення основного засновництва	- »-	314,4	186,2	-128,2	59,2
У тому числі капітальні вкладення	- »-	106,4	57,2	-49,2	53,8
Витрати на 1 грн чистого доходу (виручка) від реалізації	коп	87,78	97,05	+9,27	110,6
Рентабельність операційної діяльності	%	11,1	3,1	8,0	27,9
Наявність власних оборотних коштів	млн. грн.	783,4	885,6	102,2	113,0
Дебіторська заборгованість	- »-	1158,1	1098,8	59,3	94,9
Кредиторська заборгованість	- »-	780,9	661,4	-119,5	84,7
Співвідношення кредиторської заборгованості до дебіторської	Коеф.	0,67	0,60	-0,07	89,6
Рівень розрахунків до обсягу реалізації
- Грошовими коштами	%	89,3	99,96	10,66	111,9
- Рівень бартерних операцій	- »-	2,7	0,04	-2,66	1,48

Порівняльні показники, які характеризують діяльність комбінату і його роль у забезпеченні соціальної сфери держави представлені в таблиці 3.

Таблиця 3.
Показники, які характеризують діяльність комбінату і його роль у забезпеченні соціальної сфери держави

Найменування показників	2001 тис. грн.	2002 тис. грн.
Середньомісячна чисельність персоналу, людина	26481	25787
Середньомісячна заробітна плата, грн	617	640
Податок на прибуток	83315,0	54288,0
Крім того:
Перераховано на будівництво житла для військовослужбовців у зменшення податку на прибуток	23,9	2000,0
Податок на прибуток нерезидентів	550,5	45,0
Відстрочене податкове зобов'язання	24731,3	-4272,1
Плата за воду	2831,1	2805,4
Плата за землю	17714,6	18175,0
Податок з власників транспортних засобів	358,3	385,8
Плата за торговий патент	4,7	9,9
Збір за викиди і скидання забруднюючих речовин у навколишнє середовище, перерахований до бюджетів всіх рівнів	1226,5	1357,7
Комунальний податок	541,1	482,5
Податок з реклами	3,4	3,4
Готельний збір	55,6	47,8
Плата за радіочастоти	4,4	3,1
Нарахування на заробітну плату, всього	75268,8	79101,4
з них:
- Збори на обов'язкове державне пенсійне страхування	60342,0	62334,2
- Збори на обов'язкове соціальне страхування з тимчасової непрацездатності	5628,0	5623,8
- Збори на обов'язкове соціальне страхування до державного фонду сприяння зайнятості	4161,7	4216,1
- Збори у фонд обов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань	5093,1	6927,3
Зміст з заробітної плати працівників комбінату, всього:	41712,2	44132,0
в тому числі:
- Прибутковий податок з фізичних осіб	36552,3	38300,2
- Збори на обов'язкове державне страхування	4402,8	4077,2
- Збори на обов'язкове соціальне страхування до державного фонду сприяння зайнятості	757,1	758,1
- Збори на обов'язкове соціальне страхування з тимчасової непрацездатності	-	996,5

2.2. Облік розрахунків підприємства з бюджетом.

Облік податку на прибуток
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток" (далі ПБО 17), затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 28 грудня 2000 року за № 353 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 січня 2001 року за № 47/5238. Дане Положення застосовується до операцій, що здійснюється з 2001 року підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності, які згідно з чинним законодавством є платниками податку на прибуток (крім бюджетних установ).
Основними питаннями обліку податку на прибуток є:
• визнання витрат (доходів), активів та зобов'язань, пов'язаних з податком на прибуток;
• оцінка відстрочених активів і зобов'язань з податку на прибуток;
• відображення відстрочених активів і зобов'язань з податку на прибуток у
фінансової звітності;
• розкриття інформації про податок на прибуток у примітках до фінансової звітності.
Головні терміни та визначення
Витрати (дохід) з податку на прибуток - загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток, обчислена з облікового прибутку (збитку) і складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов'язання і відстроченого податкового активу.
Обліковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у звіті про фінансові результати за звітний період (рядок 170 або 175 Звіту про фінансові результати).
Податковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством об'єктом оподаткування за звітний період (наводиться у податковій Декларації про прибуток підприємства).
Податкова база активу і зобов'язання - оцінка активу і зобов'язання, яка використовується з метою оподаткування цього активу і зобов'язання при визначенні податку на прибуток.
Поточний податок на прибуток - сума податку на прибуток, визначена у звітному періоді відповідно до податкового законодавства (наводиться у податковій Декларації про прибуток підприємства).
Відстрочений податок на прибуток - сума податку на прибуток, що визнана відстроченим податковим зобов'язанням і відстроченим податковим активом.
Відстрочений податковий актив - сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах в результаті:
• тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню;
• перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення
податку на прибуток у звітному періоді;
• перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо.
Відстрочене податкове зобов'язання - сума податку на прибуток, яка буде сплачуватися в наступних періодах з тимчасових різниць, які підлягають оподаткуванню;
Постійна різниця - різниця між податковим прибутком (збитком) і обліковим прибутком (збитком) за певний період, що виникає в поточному періоді та не анулюється в наступних звітних періодах.
Тимчасова різниця - різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно.
Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню - тимчасова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.
Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню - тимчасова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах.
Таким чином, всі різниці між обліковим прибутком (прибутком до відрахування податкових витрат за даними бухгалтерського обліку) і податковим прибутком (певним за податковою декларацією підприємства) класифікуються як постійні і тимчасові різниці. Останні поділяються на оподатковувані тимчасові різниці і тимчасові різниці, які підлягають відрахуванню.
Облік поточного податку на прибуток
Підприємства сплачують податок на прибуток підприємств згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР.
Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення ї суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суми валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, і отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах і як на території Україні, так і за її межами.
Валові витрати виробництва - суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація | вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Суми валових доходів, валових витрат і амортизації для розрахунку прибутку, яка підлягає оподаткуванню, визначаються за даними податкового обліку і відображаються в декларації про прибуток підприємства та у відповідних додатках до неї.
Відповідно до п. 5 ПБО 17 поточний податок на прибуток визнається зобов'язанням у сумі, що підлягає сплаті до бюджету.
Нарахування суми поточного податку на прибуток за звітний період в бухгалтерському обліку відображається записом:
Дебет 981 "Витрати на податок з прибутку від звичайної діяльності"
Кредит 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Податок на прибуток")
Перерахування до бюджету податку на прибуток відображається записом:
Дебет 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Податок на прибуток")
Кредит 311 "Поточні рахунки в національній валюті"
Перевищення сплаченої суми поточного податку на прибуток над сумою, яка підлягає сплаті до бюджету, визнається дебіторською заборгованістю і знаходить відображення в II розділі активу Балансу "Оборотні активи", рядок 170 "Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом".
Вплив постійних різниць на розрахунок облікового прибутку і витрат з податку на прибуток
Постійні різниці між обліковим прибутком і неоподатковуваної прибутком викликані статтями, які:
- Входять до розрахунку облікового прибутку, але колись до розрахунку податкового прибутку, або ж
- Входять до розрахунку податкового прибутку, але колись до розрахунку облікового прибутку.
До першого типу статей можна віднести такі приклади постійних різниць:
• суми перевищення фактичних витрат на відрядження підприємства працівників над нормами витрат на ці цілі згідно з податковим законодавством;
• суми перевищення фактичних представницьких витрат підприємства над нормами витрат на такі цілі згідно з податковим законодавством;
• суми перевищення фактичних витрат на підвищення кваліфікації працівників підприємства над нормами витрат на такі цілі згідно з податковим законодавством;
• суми перевищення сум благодійних внесків підприємства неприбутковим організаціям над нормами витрат на такі цілі згідно з податковим законодавством;
• суми перевищення витрат на утримання та експлуатацію легкових автомобілів над витратами на такі цілі згідно з податковим законодавством;
• суми витрат підприємства на штрафи, пені, неустойки;
• сума доходу, що визнаний підприємством в бухгалтерському обліку, але за податковими правилами не є об'єктом оподаткування податку на прибуток або віднесено до пільгового режиму оподаткування.
Прикладом статті, що входить до розрахунку податкового прибутку, але ніколи не включається в розрахунок облікового прибутку, є сума перевищення доходу, розрахованого виходячи з "звичайних" цін, над фактично отриманим доходом при реалізації підприємством товарів, робіт, послуг пов'язаним особам.
Облік тимчасових різниць, які підлягають оподаткуванню
В обліку можуть мати місце ситуації, коли обліковий прибуток більше податкового прибутку в результаті однієї з причин:
- Або витрати в бухгалтерському обліку тимчасово менше податкових
- Або дохід в бухгалтерському обліку тимчасово більше податкового.
Наслідком цього може бути існування на кінець звітного періоду в Балансі підприємства статей: дебіторська заборгованість за виданими авансами (рядок 180); витрати майбутніх періодів (рядок 270).
У таких випадках слід розраховувати відстрочені податкові зобов'язання.
Відстрочене податкове зобов'язання являє собою збільшення суми податків, які підлягають сплаті в наступні роки, як наслідок тимчасових різниць, які підлягають оподаткуванню, які виникають на кінець поточного року.
Для обліку відстрочених податкових зобов'язань призначений рахунок 54 "Відстрочені податкові зобов'язання". За своєю характеристикою він балансовий пасивний. За кредитом цього рахунка відображається нарахування відстроченого податкового зобов'язання, яке виникло у зв'язку з існуванням тимчасової різниці, що підлягає оподаткуванню, а за дебетом - списання цього зобов'язання. Кредитове сальдо цього рахунку на початок і на кінець звітного періоду відображає відповідно залишок відстрочених податкових зобов'язань на початок і на кінець звітного періоду і вказується в рядку 460 Балансу.
Відповідно витрати з податку на прибуток складаються з двох складових: поточних податкових витрат (тобто суми нарахованого поточного податку за цей період за даними податкової декларації) і відстрочених податкових зобов'язань за період:

Витрати з податку на прибуток

=

Поточні податкові витрати

+

Відстрочені податкові зобов'язання за період

Відстрочені податкові зобов'язання за період - це різниця між сумами відстрочених податкових зобов'язань на кінець і початок періоду:

Відстрочені податкові зобов'язання за період

=

Відстрочені податкові зобов'язання на кінець

-

Відстрочені податкові зобов'язання на початок року

Прикладом розбіжності між податкової та бухгалтерської базами оцінки активу (майже для всіх підприємств) є існування різних оцінок балансової вартості основних засобів. У бухгалтерському обліку амортизація основних засобів нараховується відповідно до ПБО 7 "Основні засоби" на всі введені в експлуатацію основні засоби за методом, обраним підприємством. У податковому обліку нарахування амортизації здійснюється лише на основні засоби виробничого призначення і відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Тому різниця між балансовою вартістю основних невиробничих засобів та. інших основних засобів (на які за податковим законодавством амортизація не нараховується) у бухгалтерському та податковому обліку є постійною різницею, яка для розрахунку відстрочених податків не приймається до відома.
Таким чином, підприємству на звітну дату необхідно:
• відокремити від балансової вартості всіх основних засобів залишкову вартість виробничих основних засобів;
• порівняти її значення з балансовою вартістю груп основних фондів за податковим обліком;
• розрахувати суму відстрочених податків.
Облік тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню
В обліку підприємства можуть мати місце ситуації, коли обліковий прибуток менше податкового прибутку в результаті однієї з причин:
• або витрати в бухгалтерському обліку тимчасово перевищують податкові витрати періоду
• або дохід в бухгалтерському обліку тимчасово менше податкового.
Наслідками цього може бути існування на кінець звітного періоду в Балансі підприємства статей: поточні зобов'язання за розрахунками з одержаних авансів (рядок 540), доходи майбутніх періодів (рядок 630).
У таких випадках слід розраховувати відстрочений податковий актив.
Відстрочений податковий актив виникає щодо податків на прибуток, які можуть бути відшкодовані в майбутніх періодах, коли ця частина зобов'язання визнається як вирахування (витрати) при визначенні податкового прибутку.
Для обліку відстрочених податкових активів передбачено балансовий активний рахунок 17 "Відстрочені податкові активи", за дебетом якого відображається нарахований відстрочений податковий актив, який виник у зв'язку з існуванням тимчасової різниці, що підлягає відрахуванню, а за кредитом - списання цього активу. Дебетове сальдо цього рахунку на початок і на кінець звітного періоду відображає відповідно залишок відстрочених податкових активів на початок і на кінець періоду і вказується в рядку 060 Балансу.
Відповідно, витрати з податку на прибуток підприємства розраховуються вирахуванням із суми поточних податкових витрат суми відстрочених податкових активів за період:

Витрати з податку на прибуток

=

Поточні податкові витрати

-

Відстрочені податкові активи за період

Відстрочені податкові активи за період - це різниця між сумами чистих відстрочених податкових активів на кінець і початок періоду:

Відстрочені податкові активи за період

=

Відстрочені податкові активи на кінець періоду

-

Відстрочені податкові активи на початок періоду

Прикладами тимчасових різниць для українських підприємств можуть бути такі різниці:
• суми перерахованих авансових платежів постачальникам за товари, роботи, послуги (вартість яких включається до складу валових витрату але отримання яких відбудеться в наступному звітному періоді);
• суми отриманих авансів від покупців товарів, споживачів послуг, але відвантаження та надання яких відбудеться в наступному звітному періоді;
• сума різниці між залишковою вартістю основних виробничих фондів заданими бухгалтерського та податкового обліку;
• сума різниці між чистою реалізаційною вартістю дебіторської заборгованості за даними бухгалтерського обліку та оцінкою дебіторської заборгованості за даними податкового обліку;
• сума забезпечення за гарантійним обслуговуванням.
Дата обчислення податкових різниць у обліку та відображення у фінансовій звітності
Відповідно до п.15 ПБО 17 "Податок на прибуток" підприємство в проміжній фінансовій звітності відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання може не наводити і, відповідно, не обчислювати. У таких випадках у статті "Податок на прибуток від звичайної діяльності" проміжного Звіту про фінансові результати наводиться лише сума поточного податку на прибуток, а на дату річного балансу в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності здійснюється відповідне коригування (збільшення, зменшення) суми витрат з податку на прибуток, виходячи з облікового прибутку (збитку) за звітний рік.
Отже, на дату складання квартальної звітності підприємства можуть не розраховувати суму відстрочених податків і, відповідно, не відображати їх у Балансі. У Звіті про фінансові результати (рядок 180) вказується сума поточного податку (визначеного в податковій Декларації про прибуток підприємства). Нарахування податку на прибуток на кінець звітного кварталу відображається у бухгалтерському обліку таким записом:
Дебет 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності"
Кредит 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Податок на прибуток")
На дату складання річної фінансової звітності підприємство має визначити розбіжності між оцінкою статей активів та зобов'язань підприємства за даними бухгалтерського обліку та податковими правилами. Як наслідок існування цих різниць в оцінках необхідно розрахувати відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання на звітну дату.
Якщо на кінець звітного року існують тимчасові податкові різниці, які підлягають оподаткуванню, то на кінець року необхідно зробити такі бухгалтерські записи:
1) нарахування витрат з поточного податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за четвертий квартал:
Дебет 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності"
Кредит 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Податок на прибуток")
2) нарахування відстроченого податкового зобов'язання за звітний рік:
Дебет 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності"
Кредит 54 "Відстрочені податкові зобов'язання"
Розкриття інформації про податок на прибуток у Примітках до фінансової звітності
У Примітках до фінансової звітності розкривається така інформація щодо податку на прибуток:
• складові елементи витрат (доходу) з податку на прибуток (поточний
податок на прибуток та всі коригування цієї суми, включаючи відстрочені податкові активи, відстрочені Податкові зобов'язання, виправлення помилок тощо);
• сума поточного та відстроченого податку на прибуток відображена у складі власного капіталу;
• пояснення різниці між витратами (доходом) з податку на прибуток та добутком облікового прибутку (збитку) на застосовану ставку податку на прибуток;
• ставка податку на прибуток, якщо вона змінюється порівняно із звітним періодом;
• сума та період дії тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню,
сума податкових збитків і невикористаних податкових пільг, пов'язаних з невизнанням відстроченого податкового активу;
• сума тимчасових різниць, пов'язаних з фінансовими інвестиціями у дочірні, асоційовані та спільні підприємства, щодо яких відстрочені податкові зобов'язання не були визнані;
• сума визнаних відстрочених податкових активів (за кожним видом) і визнаних відстрочених податкових зобов'язань (за кожним видом);
• сума відстроченого податку на прибуток, що включена до Звіту про фінансові результати;
• сума витрат (доходу) з податку на прибуток, пов'язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена.

Бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з ПДВ.Бухгалтерскій облік господарських операцій, пов'язаних з ПДВ.
План рахунків передбачає такі субрахунки, за допомогою яких здійснюється облік ПДВ:
641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з ПДВ");
643 "Податкових зобов'язання";
644 "Податковий кредит".
Субрахунок 641 "Розрахунки за податками" ("Розрахунки з ПДВ") - балансовий, по дебету якого відображають суми податкового кредиту з ПДВ, на які має право підприємство, за кредитом - суми податкового зобов'язання з ПДВ.
Субрахунок 643 "Податкових зобов'язання" є балансовим За кредитом субрахунка 643 ... відображають суми нарахованого податкового зобов'язання з ПДВ у частині відвантаженої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, термін оплати якого ще не настав, в кореспонденції з дебетом рахунків класу 7 "Доходи і результати діяльності ". За дебетом субрахунка 643 ... відображають суми нарахованого податкового зобов'язання з ПДВ, термін сплати якого до бюджету настав, в кореспонденції з кредитом рахунка 641 ...
Субрахунок 644 "Податковий кредит" є балансовими і відповідає рахунку 67 / 2 "Податковий кредит з ПДВ" старого Плану рахунків. За дебетом цього субрахунка відображають суми ПДВ за отриманими товарами (роботах, послугах), вартість яких відносять на валові витрати (або підлягає амортизації), але оплата за яким у цьому звітному періоді не здійснена, або відсутні податкові накладні незалежно від факту оплати за матеріали і послуги. За дебетом субрахунок 644 ... кореспондує з кредитом рахунків класу 6 "Поточні зобов'язання". За кредитом субрахунка 644 ... відображають суми ПДВ по оплачених товарах, роботах, послугах за наявності податкових накладних, в кореспонденції з дебетом субрахунка 641 ...
У кінці звітного періоду зіставляють обороти за дебетом і кредитом субрахунка 641 "Розрахунки за податками" ("Розрахунки з ПДВ"):
якщо кредитовий оборот більше від дебетового обороту, то сума різниці між ними означає суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету підприємством. Перелік суми ПДВ оформляється такий бухгалтерським записом:
Д-т 641 "Розрахунки за податками" ("Розрахунки з ПДВ")
К-т 311 "Поточні рахунки в національній валюті";
якщо дебетовий оборот більше від кредитового обороту, то сума різниці між ними означає суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Зарахування на рахунок підприємства сум відшкодування відображають такий бухгалтерським записом:
Д-т 311 "Поточні рахунки в національній валюті"
К-т 641 "Розрахунки за податками" ("Розрахунки з ПДВ"). "[11]
На малюнку 2.1 Подана схема відображення ПДВ на рахунках Аматетерского обліку.
Суми податкових зобов'язань по сплаті податку на додану вартість відображаються по кредиту рахунку 64 "Розрахунки за податками" субрахунок 1 "З податку на додану вартість" в кореспонденції з рахунками:
70 "Доходи від реалізації" 71 "Інший операційний дохід", 74 "Інші доходи" - у випадках відвантаження готової продукції, товарів, інших матеріальних цінностей, передачі нематеріальних активів, виконання робіт, послуг, в оплату за які кошти від покупця на дату відвантаження (передачі, виконання) підприємство не одержало, а також у випадках отримання наявних коштів за товари та послуги;
643 "Податкові зобов'язання" - у випадках зарахування на рахунки підприємства в установах банків коштів від покупців (замовників) в оплату продукції, товарів, інших матеріальних цінностей, нематеріальних активів, робіт, послуг, які підлягають відвантаженню (передачі, виконання). Після відвантаження попередньо оплаченої продукції, товарів, інших матеріальних цінностей, передачі нематеріальних активів, виконання робіт, послуг рахунок 70 "Доходи від реалізації" 71 "Інші операційний дохід", 74 "Інші доходи" дебетується в кореспонденції з рахунком 643 "Податкові зобов'язання" " .
Малюнок 7.
Відображення ПДВ на рахунках бухгалтерського обліку.
Дт 644 "Податковий кредит" Кт                Дт 643 "Податкові зобов'язання" Кт

Податковий кредит, Який НЕ підтвердженій податковим накладними

Податковий кредит, Який підтвердженій податковим накладними

Податкові зобов'язання, рядків сплату якіх наступивши

Сплачені Податкові зобов'язання спісуються за рахунок доходу

Податковий кредит, Який підтвердженій податковим накладними

Податкові зобов'язання, рядків сплату якіх наступивши

Сума ПДВ, Яка підлягає відчісленню до бюджету

Сума ПДВ, Яка підлягає відшкодуванню з бюджету

Сума ПДВ, Яка підлягає відшкодуванню з бюджету

Сума ПДВ, Яка підлягає відчісленню до бюджету

311 "Поточні рахунки
   Дт 641 "Розрахунки за податками" Кт           Дт в національній валюті "Кт
Суми податкового кредиту з податку на додану вартість, на які підприємство має право зменшити податкове зобов'язання, відображаються за дебетом рахунка 64 "Розрахунки за податками" субрахунок 1 "З податку на додану вартість", у кореспонденції з рахунками:
63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 374 "Розрахунки за претензіями", 377 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" - у випадках одержання сировини, матеріалів, товарів, інших товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів, виконання робіт, послуг до оплати їх вартості та у випадках отримання на зазначених товарно-матеріальних цінностях (робіт, послуг) за бартерними контрактом після відвантаження продукції, товарів, виконання робіт, послуг;
311 "Розрахунковий рахунок в національній валюті", 312 "Розрахунковий рахунок в іноземній валюті", 313 "Інші рахунки в банках", 601 "Короткострокові кредити в банку" - у випадках попередньої, до отримання сировини, матеріалів, товарів, інших матеріальних цінностей, нематеріальних активів, виконання робіт, послуг, оплати їх вартості. Одночасно на суму податкового кредиту кредитується рахунок 64 "Розрахунки за податками" субрахунок 4 "Податковий кредит", в кореспонденції з дебетом рахунків 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 681 "Розрахунки за авансами одержаними", 37 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами ". Після отримання сировини, матеріалів, товарів, інших матеріальних цінностей, нематеріальних активів, виконання робіт, послуг, вартість яких сплачена раніше, дебетується рахунок 64 "Розрахунки за податками" субрахунок 4 "Податковий кредит", в кореспонденції з кредитом рахунків 63, 37 ..
У випадках одержання сировини, матеріалів, товарів, інших товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів, виконання робіт, послуг за бартерним контрактом до відвантаження продукції, товарів, виконання робіт, послуг сума податку на додану вартість з одержаних цінностей відображається за дебетом рахунка 64 "Розрахунки за податками "субрахунок 4" Податковий кредит ", в кореспонденції з рахунком 63" Розрахунки з постачальниками і підрядниками ", 37" Розрахунки з різними дебіторами ". Одночасно така ж сума відображається за дебетом рахунка 64" Розрахунки за податками ", субрахунок 3" Податкові зобов'язання ", в кореспонденції з рахунком 64" Розрахунки за податками ", субрахунок 1" Податку на додану вартість ".
_После Відвантаження продукції, товарів, інших матеріальних цінностей, нематеріальних активів, виконання робіт, послуг за бартерним контрактом, за яким було раніше отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, послуги, сума податку на додану вартість з операції по відвантаженню продукції, товарів, виконання робіт, послуг відображається за дебетом рахунка 70 "Доходи від реалізації" 71 "Інший операційний дохід", 74 "Інші доходи" у кореспонденції з рахунком 64 "Розрахунки за податками", субрахунок 3 "Податкові зобов'язання". Одночасно за дебетом рахунка 64 "Розрахунки за податками", субрахунок 1 "Податку на додану вартість", у кореспонденції з рахунком 64 "Розрахунки за податками" субрахунок 4 "Податковий кредит", відображається сума податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання.
_ Видача органам митного контролю податкового векселя на суму податку на додану вартість, що справляється при ввезенні (пересиланні) основних засобів, нематеріальних активів, сировини, матеріалів, товарів, робіт, послуг на митну територію України, підприємством відображається за кредитом рахунку 62 "Короткострокові векселі видані ", 51" Довгострокові векселі видані "у кореспонденції з рахунком 64" Розрахунки за податками ", субрахунок 3" Податкові зобов'язання "
У місяці, в якому податковий вексель підлягає погашенню, вексельна сума відображається за дебетом рахунка 62 "Короткострокові векселі видані", 51 "Довгострокові векселі видані" у кореспонденції з рахунком 64 "Розрахунки за податками", субрахунок 1 "Податку на додану вартість".
У місяці, наступному за місяцем погашення податкового векселя, вексельна сума відображається за дебетом рахунка 64 "Розрахунки за податками", субрахунок 1 "Податку на додану вартість", у кореспонденції з рахунком 64 "Розрахунки за податками", субрахунок 3 "Податкові зобов'язання".
Якщо підприємством податковий вексель сплачено до строку його погашення, то у місяці оплати векселя вексельна сума відображається за дебетом рахунка 64 "Розрахунки за податками" і кредитом рахунку 31 "Рахунки в банках" з включенням одночасно до податкового зобов'язання записами по дебету рахунку 62 "Короткострокові векселі видані ", 51" Довгострокові векселі видані "у кореспонденції з рахунком 64" Розрахунки за податками ", субрахунок 1" Податку на додану вартість "та до податкового кредиту записами за дебетом рахунка 64" Розрахунки за податками ", субрахунок 1" Податку на додану вартість ", в кореспонденції з рахунком 64" Розрахунки за податками ", субрахунок 3" Податкові зобов'язання ".
_Еслі Після відвантаження основних засобів, сировини, матеріалів, готової продукції, товарів, передачі нематеріальних активів, виконання робіт, послуг на зазначених цінностях покупець повернув продавцю, або борг покупця визнано безнадійним, продавець на суму понад міру нарахованого податку на додану вартість зменшує суму податкового зобов'язання з відображенням способом сторно за дебетом рахунка 70 "Доходи від реалізації" 71 "Інший операційний дохід", 74 "Інші доходи" та кредиту рахунку 64 "Розрахунки за податками", субрахунок 1 "Податку на додану вартість".
Покупець у місяці, в якому придбані товарно-матеріальні цінності повернені продавцю або борг визнано безнадійним, збільшення податкового зобов'язання на суму податку на додану вартість відображає способом сторно за дебетом рахунка 64 "Розрахунки за податками", субрахунок 1 "Податку на додану вартість" і кредиту рахунків 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 685 "Розрахунки з різними кредиторами".
У разі коли підприємство здійснює операції, які звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням сировини, матеріалів, товарів, інших матеріальних цінностей, виконанням робіт, послуг, вартість яких включається до складу валових витрат виробництва (звернення), але основного засновництва і нематеріальних активів, які підлягають амортизації, відображаються за дебетом рахунків 12 "Аматеріальні активи", 15 "Капітальні інвестиції", обліку виробничих запасів, товарів, витрат виробництва та обігу в кореспонденції з кредитом рахунків 31 "Рахунки в банках", 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 62 "Короткострокові векселі видані", 51 "Довгострокові векселі видані", 685 "Розрахунки з різними кредиторами" та включенням до валових витрат.
При неоплачуваної передачу основних засобів, нематеріальних активів, сировини, матеріалів, готової продукції, товарів, виконання робіт, послуг сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, відображається за дебетом рахунка 949 "Інші витрати операційної діяльності" у кореспонденції з кредитом рахунка 64 "Розрахунки за податками", субрахунок 1 "Податку на додану вартість".
Суми податку на додану вартість, перераховані до бюджету, відображаються за дебетом рахунка 64 "Розрахунки за податками", субрахунок 1 "Податку на додану вартість", у кореспонденції з кредитом рахунка 31 "Рахунки в банках", відшкодування з бюджету сум податкового кредиту відображається зворотними записами.
У регістрах бухгалтерського обліку (журналах-ордерах, відомостях, Ашінограмах та інших) сума податку на додану вартість повинна виділятися в окрему графу на підставі належним чином оформлених документів (податкових накладних, митних декларацій, товарних чеків, інших розрахункових або платіжних документів). [2 ]

2.3. Аналіз розрахунків з бюджетом

Структура розрахунків з бюджетом по нарахуванню за 2001-2002рр.
Приступаючи до аналізу розрахунків з бюджетом, не можна не сказати про суть податкового обліку на великих промислових підприємствах, до яких відноситься комбінат «Азовсталь».
У більшості випадків при веденні податкового обліку аналізуються дані обліку бухгалтерського і, в контексті вимог відповідних законів, проводиться підрахунок необхідних показників. Як приклад можна розглянути одне з основних відмінностей податкового обліку від бухгалтерського - момент визнання доходів і витрат. Так у податковому обліку визнання доходів і витрат здійснюється за першою подією - чи то відвантаження (парафія) продукції (матеріальних цінностей), чи то надходження грошових коштів (передоплата). При розрахунку валових доходів і витрат за період бухгалтерські дані про доходи (витрати) коригуються на приріст / убуток балансових залишків авансів отриманих (виданих).
В інших випадках податковий облік ведеться паралельно бухгалтерського, як у випадку з податковим кредитом і податковими зобов'язаннями з ПДВ. Підприємство має право на податковий кредит за наявності поставки ТМЦ, на які отримано податкову накладну, обов'язково оформлена відповідним чином і зареєстрована у книзі покупок. Враховуючи масштаби діяльності комбінату, неважко уявити обсяги документообігу. І податкові накладні далеко не завжди супроводжують рахунками-фактурами, товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності та інших документам, які складають пакет документів поставки. Тому в бухгалтерському обліку ТМЦ відображаються у періоді поставки, а податковий кредит з даної поставки може виникнути в наступних податкових періодах, по приходу податкових накладних. Не менш драматична ситуація і з податковими зобов'язаннями з ПДВ з відвантаженням продукції на експорт, коли покупцем виступає нерезидент. При відвантаженні податкові зобов'язання нараховуються в повному обсязі за ставкою 20%. І тільки лише при підтвердженні перетину вантажем митного кордону України, на підставі вантажних митних декларацій, з печатками митних органів комбінат має право на нульову ставку податкових зобов'язань з ПДВ.
Але так як докладний аналіз особливостей податкового обліку не входить до мети написання цього дипломного проекту, то обмежимося тим, що відзначимо яскраво виражений фіскальний характер податкового законодавства в цілому, помножений на різноманіття форм господарської діяльності, що здійснюється підрозділами комбінату і обсяги товарних, грошових та документальних потоків створюють багате поле для творчої діяльності у сфері податкового обліку та складання податкової звітності.
З усього вищесказаного неважко зробити висновок, що нарахування та сплата податків впливають на фінансові результати діяльності ВАТ «МК« Азовсталь ». Отже, для оптимізації обсягів платежів до бюджету, ніяк не можна обійтися без аналізу існуючого стану та порівняння з результатами розрахунків з бюджетом попередніх періодів.
Вбачається доцільним розпочати аналіз зі структури податкових платежів. Так як у Ф.-1 «Баланс підприємства" відображаються лише результати розрахунків (балансові залишки по рахунках активів і зобов'язань), то для цілей структурного аналізу більш підійдуть дані з форми річного звіту «Додаткова інформація за окремими показниками фінансово-господарської діяльності підприємств», розділ 1 «Платежі до бюджету».
На цьому етапі аналізу ми розглянемо структуру нарахованих податків за 2001 і 2002рр.
На наведених вище діаграмах можна відстежити кардинальні структурні зміни в нарахуванні платежів до бюджету. До самих суттєвих зрушень можна віднести ситуацію з ПДВ. Якщо протягом 2001р. ми мали ПДВ до сплати, то в 2002р. у нас з'являється ПДВ до відшкодування. Причому слід зазначити, що порядок сум на перший погляд навіть неможливо раціонально зіставити. І тут не можна не зупинитися на самій делікатній і суттєвої особливості податкового обліку - на політичне підгрунтя в нарахуванні та сплаті великих сум до бюджету. Але оскільки метою цієї роботи не є міркування про велику політику і силах, що приводять у рух механізми перекачування коштів від однієї точки сили до іншої, зупинимося на загальновідомих фактах. З травня місяця 2002р. на комбінаті за рішенням наглядової ради ВАТ були замінені всі перші керівники. І як наслідок, змінилися стратегічні пріоритети у сфері матеріально-технічного постачання і збуту. Комбінат став працювати за прямими договорами, тобто майже без посередників-резидентів України. І фінансові показники негайно відреагували на різку зміну курсу. Тепер при продажу металопродукції на експорт, комбінат мав «залізну» нульову ставку з податкових зобов'язань з ПДВ. А так як частка експорту в обсязі товарної продукції досить висока - не менше 2 / 3 - то до кінця 2002р. згорнуте сальдо по заборгованості перед бюджетом зі звичайного кредитового (18 100,5 тис.грн на початок 2001року) стало дебетовим (156 966,4 тис. грн. на кінець року), тобто ПДВ до відшкодування за масштабом сум теоретично перекриває сплату всіх обов'язкових платежів до бюджету.
За іншими податками та зборами протягом аналізованого періоду ситуація склалася наступна. По таких видах податків, як платежі в інноваційний фонд і фонд Чорнобиля, нарахування і, відповідно, перерахування не здійснювалося. Враховуючи, що раніше (у 2001р.), Суми були значні (57 907,7 ​​тис.грн. Та 1 848,1 тис.грн відповідно) і становили у структурі податків близько 25%, можна зробити висновок про зниження ваги податкового тягаря на Протягом розглянутого періоду і дуже суттєвий вплив цих змін на ситуацію зі сплати податків.
Таблиця 4
Нарахування і приріст / убуток податків і зборів у 2001 - 2002 роках

Найменування показника	Нарахування		Призупинення / убуток
	2001р.	2002р.	тис.грн	%
Всього до бюджету (600-650)	218 816,0	-108 685,3	-325 653,2
в т.ч.
акцизний збір
ПДВ (до сплати)	24 067,1	-201 985,9	-226 053,0	-939%
ПДВ (до відшкодування)
Фонд ЧАЕС	1 848,1	0,0	-1 848,1	-100%
Рентні платежі
Єдиний податок
Ресурсні платежі	21 152,0	22 338,2	1 186,2	6%
в т.ч.
податок на землю	17 714,6	18 175,1	460,5	3%
плата за воду	2 831,1	2 805,4	-25,7	-1%
плата за використання прір.рес
плата за забруднення навколишнього середовища	606,3	1 357,7	751,4	124%
інші податки та платежі	171 748,8	70 962,4	-100 786,4	-59%
в т.ч.
податок на прибуток	59 142,1	30 799,6	-28 342,5	-48%
прибутковий податок з громадян	36 552,3	38 300,2	1 747,9	5%
Інші податки і збори	11 162,6	1 030,3	-10 132,3	-91%
отсроч.іноваціонний фонд	56 282,5	0,0	-56 282,5	-100%
штрафи, пені, неустойки	8 609,3	832,3	-7 777,0	-90%
До Пенсійного фонду	64 769,0	66 465,0	1 696,0	3%
Фонд соціального страхування	6 526,0	6 781,0	255,0	4%
Інші фонди соц.страхование	10 679,0	13 255,0	2 576,0	24%

Що стосується ресурсних платежів, то в кількісному виразі приріст був незначний - 6%. Але в структурі податків в 2002р. їх питома вага зросла з 8 до 25% за рахунок зміни якісного складу зобов'язань перед бюджетом.
По податку на прибуток протягом 2002 р. спостерігається значне зниження нарахованих сум - на 48%. У грошовому вираженні це на 28342,5 тис.грн менше відповідного показника за 2001р. Така ситуація пояснюється зниженням обсягів виробництва та реалізації в 2002р. За 9 міс. 2002р. комбінат відпрацював зі збитками, пов'язаними зі спадом на ринку металу та проведенням значних інвестиційних заходів, спрямованих на модернізацію виробництва. Так в 4 кварталі прибуток перекрила збитки і дозволила комбінату успішно завершити рік.
За перерахуванню до бюджету сум прибуткового податку з фіз.осіб, утримуваного за місцем виплати доходів, спостерігалося зростання на 1 747,9 тис.грн., Що склало 5% приросту. Такі зміни пов'язані із зростанням заробітної плати на комбінаті протягом 2002р. і, відповідно, збільшенням утриманого прибуткового податку.
Цікава ситуація з іншими податками і зборами. У цю статтю потрапляють нараховані суми наступними видами податків:
· Податок з власників транспортних засобів
· Радіочастотний збір
· Торгові патенти
· Держмито
· Податок з реклами
· Збір на розвиток виноградарства і хмелярства
· Комунальний збір
· Готельний збір
· Податок на утримання доріг
· Адміністративний збір
Спад за цим показником на протязі 2002 р. становила в абсолютному вираженні 10 132,3 тис.грн., У відносному - 91%. Така зміна була викликана тим, що в 2002 р. не нараховувався податок на утримання доріг та зменшення по цій статті становить 9 988,1 тис.грн. або 98% від суми зміни по даній групі податків.
Не менш примітна ситуація по сплаті до бюджету штрафів, пені та неустойки. Скорочення витрат комбінату з цього виду платежів в 2002р. склало 7 777 тис.грн. або 90% від результатів 2001р. Однозначної відповіді чому таке стало можливо немає. Основні суми штрафів у 2001р. були з ПДВ та забруднення навколишнього середовища - 4 768,3 і 3044,7 тис.грн. соответстенно. У 2002р. по цих податках було нараховано 76,8 і 6,2 тис.грн. ; З розрахунку податку на землю - 529,6 тис.грн. і за простроченням надходжень валютної виручки - 104,8 тис.грн. Зазвичай штрафи нараховуються за результатами податкових перевірок, які, у свою чергу, відбуваються за заздалегідь відпрацьованим сценарієм. Тобто податківці йдуть, заздалегідь знаючи, що вони будуть «копати». Припустимо, на якомусь підприємстві виявляють ненавмисний вада податкового обліку, обумовлений нелогічністю податкової системи, що постійно змінюються правилами гри і різним токування одних і тих самих норм законів. Відстеженою факт детально розбирається, і перевіряючі вже знають потенційно слабкі місця в податковому обліку суб'єктів підприємницької діяльності і негайно перевіряють на міцність систему обліку в усіх. Але «по обидві сторони барикад» знаходяться професіонали високого рівня і як видно з порівняння, з ПДВ та екології в 2002р. серйозних претензій у перевіряючих органів не було. І це найкраще підтвердження того, що найцінніший досвід - це негативний.
Підводячи підсумок вищесказаного, можна сказати про те, що, незважаючи на складність процесу податкового обліку та складання податкової звітності, система оподаткування працює, реагуючи на зміни економічної і політичної ситуації. Тенденції, простежуються протягом аналізованих періодів, вселяють упевненість в тому, що співпраця приватного бізнесу і держави можливе, а протистояння економічно недоцільно. Кажучи іншими словами, зароджується розуміння того, що не можна різати курку, яка несе золоті яйця.

Аналіз обов'язкових платежів до бюджету, як складової частини витрат підприємства.
Далі пропонується проаналізувати питома вага нарахованих податків у складі витрат підприємства та їх вплив на фінансовий результат (див. таблицю 5)
Податки і збори, в залежності від їх економічного змісту потрапляють до звіту про фінансові результати підприємства на різних етапах його формування. У наведеній вище таблиці податки і збори згруповані за ознакою статті витрат, до якої ні відносяться. Для цілей даного виду аналізу суми витрат на сплату податків слід зіставляти з сумою сукупних доходів і витрат, нарахованих підприємством у розглянутому звітному періоді. Перед тим, як приступити до розрахунків, зробимо кілька основоположних передумов.
1. Необхідно чітко позначити методологічну базу аналізу.
Так, до сукупного доходу ми будемо відносити:
· Чистий дохід (виручку від реалізації продукції),
· Інші операційні доходи,
· Доходи від фінансової діяльності
· Інші доходи.

Таблиця 5
Питома вага нарахованих податків у складі витрат підприємства

Найменування	Залишок заборго-ваності на 31.12.01, тис.грн	Підлягає внеску по розрахунку, тис.грн	Фактіч-но внесено, тис.грн	Залишок заборго-ваності на 31.12.02, тис.грн
Віроблювані за рахунок:
СОБІВАРТОСТІ
Внесок до фонду Захисту від безробіття	322,7	4974,2	4985	311,9
Платна за воду	729,5	2805,4	3024,2	510,7
Пенсійна фундація	3366,3	66465,4	65530,9	4300,6
Фундація соціального страхування від нещасних віпадків	333,9	6970,8	6874,3	430,4
Податок з власників транспортних засобів	61,4	385,8	402,5	44,7
Інших ОПЕРАЦІЙНІХ витрат
Торговий патент	-	9,9	9,9	-
АДМІНІСТРАТІВНІХ витрат
Платна за землю	2871,4	18175	19658,1	1388,3
Комунальний податок	44,6	482,5	533,5	-6,4
Платна за радіочастоті	-	3,1	3,1	-
Платна за забруднення навколишнього середовища	339,6	1357,7	1819,7	-122,4
Держміто	-	30,9	30,9	-
Інших ДЖЕРЕЛ
Відстрочена податкова заборгованість:
- Внесок до державного інноваційного фонду	-437,2	-	-	-437,2
Прибутковий податок	1752,9	38300,2	37233	2820,1
Сплачених ПДВ	-6271,2	-201985,9	-32993	-175264
Готельний Збір	-2,7	47,8	47,9	-2,8
Податок на прибуток	-11,4	30799,5	36208,7	-5420,6

До сукупним витратам:
· Собівартість реалізованої продукції,
· Адміністративні витрати,
· Витрати на збут,
· Інші операційні витрати,
· Фінансові витрати,
· Інші витрати
· Нарахований податок на прибуток.
2. Для визначення місця податків і зборів у складі витрат підприємства достатньо буде розглянути останній з аналізованих періодів, як найбільш відповідний поточної ситуації по структурному складу платежів до бюджету.
3. До витрат за нарахованим податку на прибуток будемо відносити суму податку на прибуток до сплати, тобто без нарахованого в бухгалтерському обліку відстроченого податку.
4. З ПДВ суми, які фігурують у Ф-2 в розрахунок не приймати, так як протягом 2002р. сум до сплати за нього нараховано не було (показуємо у дохідній частині чистий виторг від реалізації).
Таблиця 6.
Структура витрат ВАТ «МК« Азовсталь »у 2002 році

Найменування показніків	2002 рік
	тис.грн
Чистий Дохід від реалізації	3 676 416,0
ІншІ операційні доходи, Всього	298 554,0
Інші доходи	4 949,0
ІншІ Фінансові доходи, Всього	148,0
Сукупний дохід	3 980 067,0
Собівартість реалізованої продукції	-3 356 883,0
ІншІ операційні витрати, Всього	-294 286,0
Витрати на збут	-146 468,0
Адміністративні витрати	-64 531,0
Податок на прибуток від звічної діяльності	-54 288,0
Інші витрати, Всього	-5 340,0
Фінансові витрати	-4 518,0
Сукупні витрати	-3 926 314,0

Зіставимо тепер нараховані податки і сукупні витрати (див. таблицю 7).
З розрахунків видно, що у складі витрат підприємства обов'язкові платежі до бюджету складають на перший погляд не таку вже й значну величину - 4,58%. Але з огляду на порядок сум беруть участь у розрахунку, структуру собівартості виробництва чорних металів, де тільки прямі матеріальні витрати становлять 81,1%, і показник чистої рентабельність діяльності за 2002р., Рівний 1,33%, робимо висновок, що підтверджує основне визначення податку, як « ... тягаря, покладеного державою за право ведення бізнесу та отримання прибутку ... ».
Таблиця 7.
Нараховані податки і сукупні витрати.

Найменування показника	Нараховано за 2002 р.	Частка в сукупних витратах
Ресурсні платежі	22 338,2	0,57%
в т.ч.
податок на землю	18 175,1	0,46%
плата за воду	2 805,4	0,07%
плата за використання прір.ресурсамі
плата за забруднення навколишнього середовища	1 357,7	0,03%
інші податки та платежі	70 962,4	1,81%
в т.ч.
податок на прибуток	30 799,6	0,78%
прибутковий податок з громадян	38300,2	0,98%
інші податки і збори	1 030,3	0,03%
отсроч.іноваціонний фонд	0,0	0,0
штрафи, пені, неустойки	832,3	0,02%
До Пенсійного фонду	66 465,0	1,69%
Фонд соціального страхування	6 781,0	0,17%
Інші фонди соц. страхування	13 255,0	0,34%
Всього податків	179 801,6	4,58%

2.4. Альтернативні варіанти відшкодування ПДВ

На сьогоднішній день одним з основних питань для підприємств експортерів є питання відшкодування ПДВ.
Як відомо, Порядком проведення відшкодування сум податку на додану вартість у частині, яка підлягає зарахуванню на поточний рахунок платника податків, затвердженого схваленням Кабінету Міністрів України «Про деякі питання відшкодування сум податку на додану вартість та благоустрій розрахунків з бюджетом» від 7 грудня 1999 року № 2215 (далі - Порядок № 2215), надається можливість альтернативного зарахування сум відшкодування ПДВ:
- В рахунок погашення заборгованості кредитора такого підприємства щодо платежів до державного бюджету;
- В рахунок погашення підприємству виданих йому (або його кредиторам) кредитів, гарантованих державою, а також бюджетних позичок, не сплачених на дату проведення відшкодування;
- За рахунок майна іншого платника податків, який перебуває у податковій заставі.
Основний інтерес викликає перший варіант проведення альтернативного відшкодування.
У загальному вигляді схема діє таким чином. Серед своїх кредиторів підприємство знаходить боржника державного бюджету, податкова заборгованість якого погашається наявними сумами свого відшкодування, і одночасно зменшується кредиторська заборгованість перед ним.
Операції, зображені на рис.2.4, мають такий зміст (напрямки стрілок відповідають безпосередньо існуючої заборгованості або напрями списання заборгованості).
1. Заборгованість бюджету щодо ПДВ перед платником податків. Що стосується цієї заборгованості, то вона повинна відповідати вимогам Порядку № 2215, який передбачає відшкодування тільки тих сум ПДВ, які підлягають зараху
Малюнок 9.
Відшкодування ПДВ у рахунок погашення заборгованості кредитора щодо платежів до держбюджету

Держбюджет

Платник податку

Кредитор

1 4.2
4.1 2
3
4.3
ванню на поточний рахунок, і відповідно до термінів, які настали для цього. Часто трапляються випадки, коли підприємство - платник податку тривалий час відображає в декларації рішення про зарахування сум відшкодування в рахунок майбутніх платежів. Для використання Порядку № 2215 необхідно подати до ДПІ заяву про зміну порядку (форми) відшкодування, після чого можна відразу (у разі якщо з моменту подання декларації минуло три звітні періоди для внутрішніх операцій і 30 днів для експортного відшкодування) складати протокол відшкодування (про нього див. дали).
2. Заборгованість кредитора перед державним бюджетом. Тут слід зазначити, що за схемою, передбаченою Порядком № 2215, можуть погашатися податкові зобов'язання виключно щодо платежів до державного бюджету. Перелік таких податків і зборів (обов'язкових платежів), щодо яких можливе вживання Порядку у 2001 році, встановлено у статтях 3 та 31 Закону про держбюджет (відповідно доходи загального і спеціального засновництва держбюджету).
3. Заборгованість платника податків (підприємства, яке бажає здійснити відшкодування ПДВ) перед кредитором. Слід зазначити, що така заборгованість може бути спеціально створена з метою проведення податкового зарахування. Для цього достатньо придбати у кредитора товари (роботи, послуги) і не розрахуватися за них. При створенні заборгованості необхідно враховувати, що простого переліку авансу буде недостатньо - необхідна наявність заборгованості що відносно не здійснився розрахунків за проданий товар, виконані роботи та надані послуги.
4. Зарахування заборгованості щодо відшкодування ПДВ з бюджету платнику (4.1) податків, щодо платежів до державного бюджету кредитора (4.2) і щодо заборгованості за поставлені товари, роботи, послуги (4.3).
Саме на четвертому етапі здійснення операції слід зупинитися і розглянути питання: які документи необхідні для успішного проведення альтернативного відшкодування?
Відповідно до п. 4 Порядку № 2215 для проведення відшкодування учасники складають відповідний протокол. При цьому для підписання протоколу до нього необхідно додати:
- Заява платника податків про його згоду на спрямування грошових коштів на погашення податкової заборгованості щодо платежів до державного бюджету, що яке виникло у його кредитора (кредиторів). Зазначена заява складається в довільній формі.
- Оригінал довідки (довідок) органів державної податкової служби про суми податкової заборгованості платників податків-кредиторів щодо платежів до державного бюджету;
- Акт звірки розрахунків між платником податку та його кредитором (кредиторами) про суми заборгованості щодо не здійснених між ними розрахунків за проданий товар, виконані роботи та надані послуги.
Рішення про проведення відшкодування податку на додану вартість одному платнику в рахунок погашення податкової заборгованості щодо платежів до державного бюджету його кредитору (кредиторам) приймається органом державної податкової служби за місцем реєстрації цього платника. Рішення оформляється протоколом після його погодження усіма учасниками розрахунків.
Учасники проведення розрахунків, які підписали протокол, відображають його результати в бухгалтерському обліку на дату прийняття рішення про їх проведення (на дату складання протоколу) у порядку, зазначеному в протоколі.
В обліку та звітності взаємозалік повинен відображатися таким чином.
Платник податків, якому відшкодовуються суми ПДВ, відображає зазначені в протоколі суми як отримане відшкодування ПДВ і як погашення заборгованості за отриману від кредитора продукцію, виконані роботи та надані послуги.
Кредитор відображає в обліку погашення податкової заборгованості та погашення дебіторської заборгованості перед платником податку за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги.
На зазначених сумах відображається з особистих рахунках в ДПІ як проведене відшкодування для платника податків і надходження з податків в особистому рахунку кредитора.
Крім наведеної самої простої схеми проведення відшкодування щодо ПДВ, передбаченою Порядком № 2215, можлива також ситуація, при якій платник податків не має в лавах своїх кредиторів недоимщиков стосовно податків до держбюджету, і додатково створювати заборгованість з боржників вважає недоцільним. І в розглянутому випадку можливе проведення відшкодування. Для цього необхідно, щоб кредитор такого платника податків у свою чергу заборгував третім особам - недоимщиками.
Операції, зображені на рис. 9, мають такий зміст:
1. Заборгованість бюджету перед платником податків.
2. Заборгованість кредитора-2 перед держбюджетом.
3. Заборгованість платника податків перед кредитором-1 (3.1) і заборгованість кредитора-1 перед кредитором-2 (3.2) в результаті не оплаченої (повністю або частково) поставки товарів (робіт, послуг).
4. Здійснення відшкодування платнику податків ПДВ з бюджету (4.1). При цьому на відповідну суму зменшується сума заборгованості кредитора-2 щодо платежів перед державним бюджетом (4.2), а також зменшується сума заборгованості кредитора-1 перед кредитором-2 (4.3) і сума заборгованості платника податків перед кредитором-1 (4.4).
Правомірність проведення цієї схеми грунтується на нормі абзацу першого п. 4 Порядку № 2215, відповідно з яким здійсненням відшкодування можливе за участю двох і більше учасників розрахунків. Отже, ланцюжок взаємних кредиторів, які беруть участь у розрахунках, формально не обмежений будь-яким числом взаємних кредиторів.
Малюнок 10
Відшкодування ПДВ у рахунок погашення заборгованості кредитора «другої черги» щодо платежів до держбюджету

Держбюджет

Платник податку

Кредитор-1

Кредитор-2

1 4.1 2 4.2
3.1 3.2
4.4 4.3
При цьому слід зазначити, що у разі якщо, у Кредитора-1 існує будь-яка податкова заборгованість перед держбюджетом, то і вона може бути погашена під час проведення відшкодування ПДВ. [23]
Бухгалтерський облік здійснюваних операцій
Для простоти розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку відшкодування ПДВ згідно з схемою, показаної на рис. 1. У разі якщо використовується схема, показана на рис. 2, то бухгалтерські записи у платника податків і кредитора-2 будуть аналогічні нижче наведених. Кредитор-1 замість відображення в бухгалтерському обліку розрахунків з бюджетом здійснює зарахування заборгованості перед кредитором-2 і заборгованість платника податків (наприклад, записом Дт 631/Кредітор-2 - Кт 361/Плательщік податку).
При проведенні вищезазначених розрахунків слід звернути увагу на характер погашеної заборгованості в частині виникнення щодо неї податкових зобов'язань у продавця (або податкового кредиту у покупця). Якщо на момент реалізації товарів діяв «касовий» метод і розрахунок за цей товар не був здійснено (у тому числі за операціями, за якими застосовувався «касовий» метод до 1 січня 2001 року), то на момент проведення зарахування продавцю товарів (кредитору) необхідно нарахувати податкові зобов'язань виходячи з суми заборгованості, яка погашається таким зарахуванням, і видати податкову накладну, а покупцеві відповідно відобразити право на податковий кредит. У цьому випадку навряд чи варто керуватися деякими роз'ясненнями ДПАУ, в яких вона стверджує, що відшкодування ПДВ з урахуванням одночасного проведення розрахунків з постачальниками не розцінюються як бартерні (товарообмінні) операції.
У зв'язку з цим важливо чітко визначати конкретні поставки товарів (роботи, послуги), щодо яких здійснюється зарахування, у разі якщо за актом звірки заборгованості відображена різна заборгованість (тобто щодо якої діє «касовий» метод і метод «першої події»). У разі якщо зараховується заборгованість щодо «касових» товарів (робіт, послуг), то на дату оформлення протоколом рішення виникають податкові зобов'язання за проданий товар, виконані роботи, надані послуги. [23]

Таблиця 4

Порядок відображення в бухгалтерському обліку відшкодування ПДВ

№ з / п	Зміст операції	За дебетом рахунків			За кредитом рахунків
У платника податків (відшкодування)
1	Отримано від кредитора товари		281		631/Кредітор
2	Відображено право на податковий кредит		641/ПДВ		631/Кредітор
Залишки по рахунках перед проведенням зарахування:
		641/ПДВ			-
Умовно вважається, що стосовно всієї суми дебетового сальдо по рахунку 641/ПДВ до моменту проведення зарахування відповідно до Порядку № 2215 наступили терміни для отримання відшкодування на поточний рахунок
					631/Кредітор
Проведення зарахування:
3	Відображено відшкодування ПДВ	377			641/ПДВ
4	Відображено погашення кредиторської заборгованості за неоплачений товар	631/Кредітор			377
У цьому випадку для спрощення проводки 3 - 4 можна замінити одну: Дт 631/Кредітор - Кт 641/ПДВ, без відображення проміжної заборгованості з ДПІ
Залишки по рахунках після проведення зарахування:
		641/ПДВ		-
		-		631/Кредітор
У кредитора
1	Відвантажені товари	361/Возместітель		702
2	Відображені податкові зобов'язання щодо ПДВ	702		641/ПДВ
Залишки по рахунках до проведення зарахування:
		-		641/Платеж до держбюджету
		361 / Возместітель		-
Проведення зарахування:
3	Відображено погашення заборгованості щодо податків, які підлягають сплаті до бюджету	641/Платеж до держбюджету			377
4	Відображено погашення заборгованості за реалізований товар	377			361 / Возместітель
Так само, як і в попередньому випадку, для спрощення проводки 3 - 4 можна замінити одним записом: Дт 641/Платеж до держбюджету - Кт 361/Возместітель без відображення проміжної заборгованості з ДПІ
Залишки по рахунках після проведення зарахування:
		-		641/Платеж до держбюджету
		361 / Возместітель		-

· Проміжні проведення, пов'язані з визначенням фінансового результату, не наводяться.

Проблема відшкодування ПДВ.
Розглянемо деякі аспекти проблеми відшкодування з податку на додану вартість. Так як розрахунки з ПДВ впливають на фінансовий стан підприємства і безпосереднього впливу на фінансові результати не надають, то для цілей цього аналізу доцільно використовувати дані Ф-1 «Баланс» та «Довідкової інформації про окремі показники ФХД». Предметом аналізу будуть виступати суми відшкодованого ПДВ. Так як факти відшкодування мали місце починаючи з 2002р., То аналізуватися будуть показники на кінець цього періоду. Методом даного виду аналізу буде зіставлення результатів розрахунку деяких фінансових коефіцієнтів розгляді альтернативних варіантів розвитку подій, тобто при:
· Реальної ситуації,
· Моделі повного відшкодування
· Моделі відсутності відшкодування.
Розраховуватися будуть наступні коефіцієнти:
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності
2. Коефіцієнт термінової ліквідності
3. Коефіцієнт покриття
4. Співвідношення позикових і власних коштів
Методика підрахунку перерахованих вище фінансових показників буде наступна:
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується за такою формулою:
КЛ _А = (ДС _Н.В. + ДС _І.В.) / 4П,
Де ДС _Н.В. - грошові кошти в нац. валюті,
ДС _І.В. - Грошові кошти в іноз. валюті
4П - короткострокові зобов'язання
2. Коефіцієнт термінової ліквідності розраховується за такою формулою:
ДС _Н.В. + ДС _І.В. + РС _Ч + ДЗ _бюдж + ДЗ _АВАНС + ДЗ _{НАЧ.ДОХ.} + ДЗ _ВН.СЧ + ДЗ _ДР + ДЗ _{ТЕК. Фін.}
КЛ _ср =
Короткострокові зобов'язання.
Де ДС _Н.В., ДС _І.В - грошові кошти в національній та іноземній валюті,
РС _Ч, ДЗ _бюдж, ДЗ _АВАНС, ДЗ _{НАЧ.ДОХ.,} ДЗ _ВН.СЧ, ДЗ _ДР, ДЗ _{ТЕК. Фін.} - дебіторська заборгованість за видами.
3. Коефіцієнт покриття розраховується за наступною формулою:
До _П = 2А / 4П.
4. Співвідношення позикових і власної. коштів розраховується за формулою:
СС _{С.І З.} = (3П +4 П) / (1П + 2П + 5П).
Для зручності користування результати розрахунків будуть представлені у вигляді зведеної таблиці.
Тепер слід зупинитися на розгляді альтернативних варіантів. У першому випадку розрахунок реальних коефіцієнтів дасть базу для зіставлення. У другому випадку, при припущенні, що весь ПДВ до відшкодування, термін якого настав, був би відшкодовано з бюджету, дає можливість визначення втрачених економічних вигод. У третьому випадку можна буде відстежити теоретично можливе зменшення економічних вигод. Далі - потенційний вплив цих факторів на фінансовий стан комбінату.
І ще один нюанс. До травня місяця 2003 р. заборгованість по розрахунках з бюджетом у фінансовій звітності показувалася згорнуто, тобто кредиторська заборгованість зменшувала дебіторську і в балансі фігурувало згорнуте сальдо розрахунків з бюджетом. Це було обумовлено особливостями функціонування інформаційної системи SAP R / 3. Для цілей аналізу в даній роботі будуть використовуватися показники, відмінні від відповідних статей балансу, але відповідають реальній ситуації. Такий метод використовувався для складання управлінської фінансової звітності, де розрахунки з бюджетом показувалися розгорнуто.
За 2002 р., як видно з таблиці «Довідкової інформації про окремі показники ФХД», з ПДВ було відшкодовано з бюджету 32 992,7 тис.грн. З них 30 274,9 тис.грн пройшло по заліку податку на прибуток (зменшення кредиторської та дебіторської заборгованості перед бюджетом), а 2717,8 тис.грн. були відшкодовані за схемами, описаними вище (зменшення дебіторської заборгованості та одночасне зменшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги).
Припустимо, що при альтернативному варіанті з повним відшкодуванням нарахований податок на прибуток буде покриватися повністю, а залишок піде на зменшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.
При всіх передумови відносні фінансові показники будуть виглядати наступним чином:

Коефіцієнт	Тип варіанту
	повне невідшкодування	Реальний стан	повне відшкодування
1. Коефіцієнт абсо-лютні ліквідності	0,0026	0,0027	0,0034
2. Коефіцієнт термінової ліквідності	1,4707	1,4919	1,6153
3. Коефіцієнт покриття	2,1943	2,1943	2,1943
4. Співвідношення позикових і власних коштів	0,2731	0,2852	0,2310

БАЛАНС На 31.12.2002
АКТИВ	тис.грн	ПАСИВ	тис.грн
I. Необоротні активи		I. Власний капітал
Нематеріальні активи	11,0	Статутний капітал	(793 551,0)
Незавершене будівництво	204 582,0	Інший власний капітал	(1 154 506,0)
Основні засоби	1 654 138,0	Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) минулих періодів	(759 505,0)
Довгострокові фінансові інвестиції	2 426,0	Накопичена чистий прибуток (збиток) поточного року
Усього за розділом I	1 861 157,0	Усього за розділом I	(2 707 562,0)
II. Оборотні активи		II. Довгострокові зобов'язання
Запаси	419 856,0	Забезпечення	-
Векселі отримані	11 837,0	Довгострокові кредити банків та інші довгострокові зобов'язання	(6 181,0)
дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	820 077,9	Відстрочені податкові зобов'язання	(33 059,0)
резерв сумнівних боргів	(422 923,9)	Усього за розділом II	(39 240,0)
аванси видані	310 865,0	III. Поточні зобов'язання
резерв сумнівних боргів	-	Короткострокові кредити банків	(66 949,0)
податок на прибуток	5 303,3	Векселі видані	(82 571,0)
ПДВ	175 264,4	кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	(435 646,0)
резерв на ПДВ	-	аванси отримані	(26 261,0)
Пенсійний фонд	-	податок на прибуток	-
Фонд соціального страхування	-	ПДВ	-
інші	813,3	Пенсійний фонд	-
дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	181 381,0	Фонд соціального страхування	(5 302,0)
інша поточна дебіторська заборгованість	202 313,0	інші	(4 765,0)
резерв сумнівних боргів	-	кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	(10 067,0)
Грошові кошти та їх еквіваленти	1 978,0	поточна заборгованість за розрахунками з співробітниками	(9 244,0)
Інші оборотні активи	83 226,0	Кредиторська заборгованість, аванси отримані	(481 218,0)
Усього за розділом II	1 608 610,0	Інші поточні зобов'язання	(102 340,0)
		Усього за розділом III	(733 078,0)
III. Витрати майбутніх періодів	10 113,0	IV. Доходи майбутніх періодів	-
Баланс	3 479 880,0	Баланс	(3 479 880,0)

Аналізуючи отримані дані можна зробити висновок, який можна було б припускати й заздалегідь. При варіанті невідшкодування фінансовий стан погіршується, а при повному відшкодуванні, природно, поліпшується. Але навіть при розгляді реальних коефіцієнтів фінансового стану, можна констатувати факт економічного благополуччя.
Але так як підприємству, що має масштабну інвестиційну програму, жодним чином не можуть перешкодити додаткові оборотні кошти, краще було б інтенсифікувати роботу в напрямку пошуку шляхів відшкодування податку на додану вартість.
Що й було зроблено протягом 2003р. Поряд з вирішенням політичних питань, пов'язаних з прямим відшкодуванням ПДВ з бюджету, керівництво комбінату успішно реалізувало на практиці так звану комісійну схему відшкодування. До достоїнств її можна віднести абсолютну законність чинному законодавству, а до недоліків - громіздкість документального оформлення, що тягне за собою деякі труднощі у відстеженні розрахунків і втрати при відшкодуванні (своєрідний дисконт), як стимул для контрагентів.
Але, загалом і в цілому, схема дуже ефективна і гра варта свічок. Суть її полягає в передачі пільг у вигляді нульової ставки за податковими зобов'язаннями в експортера контрагенту, якому комбінат продає металопродукцію в експортному виконанні, в обмін на більш високу, ніж зазвичай, ціну з наступною прийманням тієї ж самої металопродукції на комісію. Комбінат має за цими операціями 20% вихідний ПДВ, що при розрахунку декларації знижує суму відшкодування. У результаті відбувається своєрідне перекачування податкового кредиту підприємствам, які не мають за родом своєї діяльності практично ніякого відношення до масштабної зовнішньоекономічної діяльності.
Хотілося б додати, що основна тонкість цієї схеми полягає у розрахунку ціни реалізації за договорами поставки, що передбачає подальшу передачу на комісію. Так як подібні господарські операції здійснювалися поза межами розглянутого у цьому дипломному проекті періоду, то детальний аналіз проводитися не буде. Та й поняття комерційної таємниці ще ніхто і не скасовував. Але як пізнавальної інформації можна сказати, що станом на 30 листопада 2003р. комбінату повністю відшкодовані суми ПДВ, термін відшкодування за якими настав, і зміни в податковому законодавстві, внесені вступом в силу закону про державний бюджет на 2004 р. в частині нового порядку відшкодування, не страшні.

2.5. Методи оптимізації оподаткування
В даний час у бізнес-середовищі Україні великою популярністю користується тема оптимізації оподаткування. У рамках цієї дипломної роботи буде розглянута одна з оптимізаційних схем за методом відстрочки.
Не секрет, що багато підприємств бажають максимально відстрочити податкові платежі. І справді, якщо існує законна можливість перенесення терміну сплати податку, то розумно було б нею скористатися і прокрутити зайвий раз гроші з користю для підприємства.
Для цілей законної маніпуляції з податками і створено податкове планування, що дозволяє оптимізувати податкові платежі шляхом використання нюансів чинного законодавства. Ось проблема в тому, що на практиці як оптимізатори, так і податківці часто плутають поняття податкового планування і ухилення від податків. Наприклад, нерідко при аналізі оригінальної схеми податкового планування податківці класифікують дії підприємства як ухилення.
Між тим розрізнити ці поняття досить просто - потрібно лише визначити, наскільки схеми оптимізації відповідають законодавству. Якщо податки оптимізуються законними способами, то мова йде про податкове планування, право на яку має кожний платник податків. Якщо ж у схемі зустрічаються незаконні прийоми, то в наявності кримінально каране ухилення від податків.
Сумнівно законні прийоми, засновані на використанні прогалин у законодавстві, в практичній діяльності представляють досить невеликий інтерес, так як пов'язані з неабиякою часткою ризику, оскільки державні органи можуть вирішити, що ніякого пробілу в конкретній ситуації немає й податкові наслідки мають бути іншими.
Так що підприємства, які дорожать своїм спокоєм, перед застосуванням будь-якої схеми оптимізації, очевидно, повинні її ретельно проаналізувати на предмет законності. Звичайно, не виключено, що податківці можуть причепитися і до законної оптимізації, але, на відміну від випадку з ухиленням, це буде саме причіпка, довести яку буде набагато складніше, ніж справедливе зауваження. Крім того, підприємство може спробувати відстояти законність своїх дій у суді. Стовідсоткової гарантії позитивного результату і в цьому випадку, зрозуміло, ніхто не дасть, але при вмілому підході шанси у підприємства можуть бути вельми великі.
А ми для ілюстрації відмінностей між ухилянням і податковим плануванням наведемо приклад. Таким може служити схема, що дозволяє відстрочити терміни виникнення податку на прибуток і ПДВ при першій події - відвантаження ТМЦ.
В основу схеми покладено абз. 2 п. 1.31 Закону «Про Прибутки», який встановлює, що «не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари».
З даної норми випливає, що відвантаження товарів у рамках договору відповідального зберігання однозначно не потрапляє в поняття продажу і відповідно не збільшує валовий дохід і податкові зобов'язання (далі - ПЗ) з ПДВ відправника.
А тепер припустимо, що якесь підприємство наприкінці звітного періоду відвантажує товар покупцю, знаючи, що в силу певних причин фактично він надійде в розпорядження покупця лише у наступному періоді.
При звичайній схемі оформлення договору купівлі-продажу у підприємства-продавця в цьому випадку в кінці періоду виникнуть валові доходи та ПЗ з ПДВ, а у підприємства-покупця не буде валових витрат та податкового кредиту (далі - ПК) з ПДВ. У науковій літературі такі схеми відносять до методу «відстрочення податкового платежу», який полягає у перенесенні об'єкта оподаткування на наступні періоди. Або перевезення затягнеться, або на приймання-повторну перевірку товару піде багато часу.
Деякі підприємства цілком справедливо вважали такий варіант оподаткування нераціональним і кілька його підкоригували.
Використовуючи норми абз. 2 п. 1.31, ці меткі раціоналізатори стали домовлятися з потенційним покупцем спочатку про передачу йому товару на зберігання. У результаті за укладеним на ответхраненіе договором у момент відвантаження валові доходи та ПЗ з ПДВ у потенційного продавця не збільшуються. Одночасно з договором зберігання укладається і договір купівлі-продажу, який набирає чинності після закінчення дії договору зберігання.
Після деякого часу дію договору ответхраненія закінчується і товар переходить у власність покупця на підставі договору купівлі-продажу.
З цього моменту у продавця виникають валові доходи та ПЗ з ПДВ, у покупця - валові витрати і НК.
Як бачимо, схема досить проста, але в той же час має свої нюанси. Так, якщо на ответхраненіе передається товар, визначений родовими ознаками, то при безграмотному оформлень договору право власності на такий товар може перейти до покупця і в податковому обліку у продавця в момент відвантаження виникнуть валові доходи та ПЗ з ПДВ.
Причина таких наслідків криється в ст. 423 ГК, згідно з якою «якщо на зберігання здано речі, визначені в договорі лише родовими ознаками, то за відсутності іншої угоди ці речі переходять у власність зберігача, і він зобов'язаний повернути стороні, здала їх на зберігання, рівну або обумовлену сторонами кількість речей того ж роду і якості ».
З урахуванням вищенаведених норм при відвантаженні «родових» речей (піску, щебеню навалом, зерна, картоплі тощо) у договорі ответхраненія потрібно вказати, що право власності на них до зберігача не переходить, і тоді валових доходів не виникне.
І ще один нюанс, пов'язаний з ответхраненіем. Одержання на ответхраненіе товари до переходу права власності на них до покупця за договором купівлі-продажу не можна використовувати в обороті зберігача-покупця. В іншому випадку «включаться» норми абз. 4 п. 1.23 Закону «Про Прибутки» і такі товари будуть вважатися безоплатно наданими з усіма наслідками, що випливають звідси наслідками.
Ось, власне кажучи, і все опис схеми. Звичайно, навіть незважаючи на законність, нею краще не зловживати. А то якщо всі відвантаження будуть передувати ответхраненіем, податківці, чого доброго, побачать у такій оптимізації ознаки притворности угод.
Хоча насправді нічого удаваного в цих угодах немає. У даному випадку операція зберігання дійсно мала місце і угода полягала саме заради цієї операції. І те, що за допомогою такої операції підприємство змогло відтермінувати свої податки, цілком укладається в рамки законодавства.
Просто саме по собі зберігання товарів переслідує ще одну мету - відстрочку податків. Але нічого протизаконного в цьому немає.
Так що тонку грань законності податкового планування краще завжди відчувати і дотримуватися. Хоча справедливості заради слід зауважити, що при правильній постановці справи навіть фактично мало місце ухилення довести буває практично неможливо. Адже головне в таких ситуаціях - виявити фактичну спрямованість тих чи інших дій платника. А без особистих зізнань зробити це дуже важко.
Безумовно, будувати свою роботу без урахування різних об'єктивних і суб'єктивних факторів не можна. По-перше, для початку потрібно домовитися з покупцем, і якщо йому терміново потрібен НК, то він може не погодитися на це. По-друге, якщо продавець зацікавлений в покупці більше, ніж той у продавця, то покупець може просто не захотіти що-небудь міняти у взаєминах з продавцем.
Крім того, підприємство повинно мати репутацію відповідального платника податків і мати достатню кількість коштів для розв'язання конфліктних ситуацій за допомогою судової системи.

2.6. Організація аудиту Податку на додану вартість
У зв'язку з новими вимогами, в серпні 2002 року на комбінаті була створена служба внутрішнього аудиту, яка підпорядкована адміністративному директору.
У штаті відділу внутрішнього аудиту сім чоловік.
У своїй роботі відділ внутрішнього аудиту керується чинним законодавством, стандартами України про аудиторську службі та бухгалтерському обліку та іншими нормативними документами.
Внутрішній аудит на комбінаті здійснюється за такими напрямами:
- Аналіз системи обліку і внутрішнього контролю;
- Вивчення бухгалтерської та операційної інформації, економічність та ефективність управлінських рішень;
- Оцінка якості та повноти інформації;
- Розробка проектів управлінських рішень та фінансових прогнозів;
- Проведення стратегічного аналізу;
- Консультування бухгалтерів, економістів та інших працівників комбінату з питань бухгалтерського та управлінського обліку.
До основних функцій внутрішнього аудиту відносяться: консультування працівників комбінату, перевірка достовірності бухгалтерської звітності, законності і доцільності проведених господарських операцій, полягають системи бухгалтерського, податкового та оперативного обліку.
До обов'язків співробітників ОВА входять також аналіз фінансово-господарської діяльності, розробка пропозицій щодо її ефективності, вдосконалення організаційних форм і методів управління, а також інформаційних технологій.