Передавальні пристрої - це лінії електропередач, кабельні лінії, телефонний та телеграфний мережу, трансмісії, радіозв'язок, магістралі трубопроводів, нафтопроводи, повітропроводи та інші.
Робочі машини й устаткування на промисловому підприємстві представляють собою групу, що включає найрізноманітніші види обладнання, що застосовується для виробництва продукції - верстати, преси, прокатні стани, підйомно-транспортне обладнання, вентиляційні установки, екскаватори, лебідки та інші. До цієї групи основних засобів належить також обчислювальна техніка (електронно-обчислювальні, керуючі, аналогові і інші машини і пристрої, що використовуються для управління промисловим виробництвом).
У групу транспортних засобів входять пересувні засоби залізничного, автомобільного та шляхового транспорту, призначені для переміщення вантажів і працівників: локомотиви, вагони, автомашини, електрокари, автокари, автонавантажувачі, залізничні вагони, тепловози та інші.
До інструментів відносяться всі види механізованих і немеханізованих знарядь ручної праці або пристосування, що прикріплюються до машин, що служать для обробки предметів праці (електрозварювання, маніпулятори, відбійні молотки, лещата, патрони та інші).
Виробничий і господарський інвентар та речі включають предмети виробничого призначення, службовці для полегшення виробничих операцій під час роботи (робочі столи і верстати та інші), обладнання, що сприяє охороні праці та ін
До інших основних засобів віднесено технічні бібліотеки, протипожежний інвентар та інші.
Значення кожної з перерахованих груп основних засобів у виробництві та підвищення його ефективності неоднаково. Активними основними засобами, безпосередньо впливає на рівень технічної озброєності праці на промисловому підприємстві, є робочі машини, обладнання, транспортні засоби та інструмент, тобто знаряддя виробництва. Від їх якості, ступеня використання залежать обсяг виробництва і його ефективність.
Інші елементи виробничих основних засобів беруть непряму участь у процесі виробництва (передавальні пристрої), вони створюють необхідні умови для використання машин і устаткування, за допомогою яких здійснюється процес виробництва (будівлі, споруди). Тому рівень матеріально-технічної бази підприємства визначається передусім кількістю та якістю активної частини основних засобів.
Співвідношення вартості окремих груп виробничих основних засобів в загальній вартості визначає його структуру. Кожне промислове підприємство має свою структуру основних засобів, яка відображає їх виробничо-технічні особливості.
У залежності від того, як використовуються об'єкти у виробничій та господарської діяльності, розрізняють діючі, що перебувають в запасі і непрацюючі основні засоби. Такий поділ необхідно для отримання інформації про завантаження і ефективності використання основних засобів, можливості заміни зношених засобів, вжиття заходів до передачі або реалізації іншим підприємствам непотрібних засобів, а також правильного розрахунку амортизації для включення у витрати виробництва. До діючих основних засобів відносяться основні засоби, що використовуються у виробничій та господарської діяльності. Перебувають у запасі призначаються для заміни діючих під час ремонту, модернізації або повного вибуття. Непрацюючі - це такі, які з різних причин не використовуються.
По приналежності основні засоби підрозділяються на власні і орендовані. Власні повністю належать даному підприємству, а орендовані є власністю інших підприємств та відповідно до договору оренди використовуються на даному підприємстві.
Основні засоби приймаються до бухгалтерського обліку за первісною вартістю.
Первісною вартістю основних засобів, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат організації на придбання, спорудження та виготовлення, за винятком податку на додану вартість та інших відшкодовуються податків (крім випадків, передбачених законодавством Республіки Білорусь).
Фактичними витратами на придбання, спорудження та виготовлення основних засобів є: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю); суми, сплачувані організаціям за здійснення робіт за договором будівельного підряду та іншими договорами; суми, сплачувані організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням основних засобів; реєстраційні збори, державне мито та інші аналогічні платежі, здійснені у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; мита; невозмещаемие податки, що сплачуються у зв'язку з придбанням об'єкта основних засобів; винагороди, що сплачуються посередницькій організації, через яку придбаний об'єкт основних засобів; нараховані до прийняття об'єкта основних засобів до бухгалтерського обліку відсотки за позиковими коштами, якщо вони залучені для придбання, спорудження або виготовлення цього об'єкта; інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням, спорудженням та виготовленням об'єкта основних засобів.
Первісною вартістю основних засобів, внесених в рахунок внеску до статутного фонду організації, визнається їхня грошова оцінка, погоджена засновниками (учасниками) організації, якщо інше не передбачено законодавством Республіки Білорусь.
Первісною вартістю основних засобів, отриманих організацією за договором дарування (безоплатно), визнається їх поточна ринкова вартість на дату прийняття до бухгалтерського обліку.
Первісною вартістю основних засобів, отриманих за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) негрошовими засобами, визнається вартість цінностей, переданих чи які підлягають передачі організацією. Вартість цінностей, переданих чи які підлягають передачі організацією, встановлюється виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних цінностей. При неможливості встановити вартість цінностей, переданих чи які підлягають передачі організацією, вартість основних засобів, отриманих організацією за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) негрошовими засобами, визначається виходячи з вартості, за якою у порівнянних обставин купуються аналогічні об'єкти основних засобів.
Вартість основних засобів, у якій вони прийняті до бухгалтерського обліку, не підлягає зміні. Зміна первісної вартості основних засобів, у якій вони прийняті до бухгалтерського обліку, допускається у випадках добудови, дообладнання, реконструкції, часткової ліквідації та переоцінки об'єктів основних засобів.
Оцінка об'єкта основних засобів, вартість якого при придбанні виражена в іноземній валюті, провадиться в рублях шляхом перерахунку суми в іноземній валюті за курсом Національного Банку Республіки Білорусь, що діє на дату прийняття об'єкта до бухгалтерського обліку.
Первісною вартістю для об'єктів основних засобів вважається:
для будівель і споруд при підрядному способі їх будівництва - кошторисна вартість об'єкта, при будівництві господарським способом - фактична собівартість їх зведення;
для обладнання - величина витрат на придбання, включаючи витрати на доставку, монтаж, установку і т.п.;
для об'єктів основних засобів, що надійшли безоплатно - їх вартість за даними бухгалтерського обліку сторони, яка передає, з додаванням в необхідних випадках витрат на доставку і установку об'єкта;
для основних засобів, що були в експлуатації і придбаних за плату - фактичні витрати на придбання, доставку та встановлення.
первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в результаті обміну на придбаний об'єкт, прирівнюється до залишкової вартості переданого об'єкта. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є його справедливою вартістю. Справедлива вартість - це сума, за якою можуть бути здійснені обмін активу або оплата зобов'язань результаті операцій між зацікавленими та незацікавленими сторонами;
первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, скоригованого на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (отримана) в процесі обміну [27, с. 12-25].
Облік основних засобів ведеться в грошовому вираженні, що дозволяє визначити його структуру, динаміку, вартість на даний момент, підсумовувати види основних засобів, визначати розмір амортизаційних відрахувань. Однак оцінка основних засобів у грошовому вираженні не дає уявлення про технічне його стані, не дозволяє визначити виробничу потужність підприємства і скласти баланс машин і устаткування. Для цих цілей облік основних засобів проводиться в натуральному вираженні (число одиниць, вага, потужність) на підставі складаються актів приймання окремих об'єктів, що здаються в експлуатацію. На кожну одиницю основних засобів є інвентарна картка, що відображає час будівлі або придбання, технічна характеристика, вироблені ремонти, ступінь зносу та використання.
Для перевірки стану основних засобів в натуральному вираженні в кінці року спеціально створюється інвентаризаційна комісія.
Всі зазначені показники вартості використовуються для аналізу динаміки, стану та використання основних засобів.
Крім первісної, основні кошти мають так само залишкову, відновну і ліквідаційну вартість.
У процесі експлуатації основні засоби втрачають свої первісні якості, тобто фізично і морально зношуються. Відповідно, їх фактична вартість у міру зносу зменшується на його величину. Залишкова вартість і буде складати різницю між первісною вартістю і нарахованою сумою амортизації.
У бухгалтерському балансі основні засоби враховуються за залишковою вартістю.
Залишкова вартість основних засобів - це їх первісна вартість за вирахуванням зносу в грошовому вираженні.
Під відновною вартістю основних засобів розуміється вартість їх відтворення (будівництва або придбання) в сучасних умовах. Для визначення відновної вартості первісна вартість уточнюється шляхом переоцінки.
Положення про порядок переоцінки основних коштів організацій за станом на 1 січня 2004 року розроблено відповідно до постанови Ради Міністрів Республіки Білорусь від 30 грудня 2003 р. № 1724 «Про переоцінку основних засобів, незавершеного будівництва і не встановленого обладнання на 1 січня 2004 р.» [ 31].
Метою переоцінки основних засобів є приведення їх балансової вартості у відповідність зі складним рівнем цін.
Переоцінці підлягають усі основні засоби, які значаться на балансі організації, незалежно від їх технічного стану (ступеня зносу), як чинні, так і перебувають у запасі (резерві на складі), консервації, основні засоби, здані в оренду або в безоплатне користування - будинок ( крім житлового фонду), споруди, передавальні пристрої, робочі силові машини і обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар та приладдя, робоча худоба та інші основні засоби.
Підлягають переоцінки також основні засоби, підготовлені до списання на увазі їх фізичного або морального зносу, але не оформлені у встановленому порядку відповідними актами.
При переоцінці змінюються: первісна вартість (після переоцінки звана відновлювальної вартістю), залишкова вартість та сума зносу основних засобів.
Відновлювальна вартість кожного об'єкта основних засобів визначається на розсуд організації одним з методів: методом прямого перерахунку вартості окремих об'єктів в ціни, що склалися на 1 січня 2004 року на нові об'єкти, аналогічні оцінюваним і підтверджені документально організацією, самостійно здійснює переоцінку, чи суб'єктами господарювання, що займаються оцінною діяльністю; методом індексації первісної вартості окремих об'єктів із застосуванням коефіцієнтів (індексів) перерахунку вартості основних засобів, диференційованих за групами основних засобів, періодами введення в експлуатацію.
Відновлювальна вартість імпортованих основних засобів, виготовлених зарубіжними виробниками, придбаних за іноземну валюту, за рішенням організації може бути визначена або методом прямої оцінки, або індексом методом, або шляхом перерахунку їх первісної вартості в іноземній валюті за курсом Національного банку Республіки Білорусь за станом на 31 грудня 2003 року.
Ліквідаційна вартість - вартість корисних відходів (металолом, запасні частини, дрова і т. п.), отриманих після ліквідації або реалізації об'єкта та прийнятих до обліку в умовній оцінці [7, с. 22].
На підприємстві Білоруська гідрогеологічна експедиція РУП «Белгеологія» передбачена можливість зміни вартості основних засобів у разі модернізації та капітального ремонту, а також проведення переоцінки основних засобів за рішенням Уряду Республіки Білорусь. Відображення в бухгалтерському обліку збільшення вартості основних засобів здійснюється відповідно до законодавства. Переоцінка основних засобів на підприємстві проводиться щорічно. Переоцінка основних засобів, незавершеного будівництва, не встановленого обладнання, житлового фонду проводиться відповідно до Порядку проведення переоцінки основних фондів, затвердженим наказом Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь, шляхом індексації первісної вартості окремих об'єктів із застосуванням коефіцієнтів перерахунку вартості основних фондів. Відомість переоцінки основних засобів Білоруської гідрогеологічної експедиція РУП «Белгеологія» станом на 1 січня 2004 року наведена в додатку А, дані про зміну балансової вартості основних засобів у 2004 році приведені в додатку Б.

1.3. Огляд нормативно-правових актів та економічної літератури з обліку основних засобів

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють питання обліку основних засобів у Республіці Білорусь є наступні:
Закон Республіки Білорусь від 18 жовтня 1994 р. № 3321-XII "Про бухгалтерський облік та звітності" зі змінами та доповненнями. Цей Закон визначає правові та методологічні основи організації та ведення бухгалтерського обліку, встановлює вимоги, які пред'являються до складання та подання бухгалтерської звітності, регулює взаємини з питань бухгалтерського обліку та звітності в Республіці Білорусь.
Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затверджене постановою Міністерства економіки, Міністерства статистики та аналізу і Міністерства архітектури і будівництва Республіки Білорусь від 23 листопада 2001р. № 187/110/96/18 (у редакції постанови Міністерства економіки, Міністерства статистики та аналізу і Міністерства архітектури і будівництва Республіки Білорусь від 24.01.2003 № 33/10/15/1). Дане Положення регулює порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів у Республіці Білорусь.
Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 12 грудня 2001р. № 118 (у редакції постанови Міністерства фінансів Республіки Білорусь 31.03.2003 № 183). Ця Інструкція встановлює єдиний порядок формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, що знаходяться на праві власності, господарського відання, оперативного управління для комерційних і некомерційних організацій, що мають поточний рахунок в установах банку та провідних бухгалтерський облік відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку. Інструкція регулює питання обліку надходження, оцінки та вибуття основних засобів, питання обліку відновлення об'єктів основних засобів, питання амортизації об'єктів основних засобів та розкриття інформації в бухгалтерській звітності.
Інструкція про порядок бухгалтерського обліку основних засобів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 20 грудня 2001 року № 127 (зі змінами та доповненнями). Ця Інструкція визначає порядок організації обліку основних засобів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій в комерційних та некомерційних організаціях. Ця Інструкція застосовується з урахуванням Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженої постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 12 грудня 2001 року № 118. На підставі цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів Республіки Білорусь, що регламентують облікову політику, організації розробляють локальні правові акти, необхідні для організації обліку основних засобів та контролю за їх використанням. Даний документ так само регулює питання бухгалтерського обліку надходження, відновлення і вибуття основних засобів.
Положення про порядок переоцінки основних коштів організацій за станом на 1 січня 2004 року розроблено відповідно до постанови Ради Міністрів Республіки Білорусь від 30 грудня 2003 р. № 1724 «Про переоцінку основних засобів, незавершеного будівництва і не встановленого обладнання за станом на 1 січня 2004 р . ». Це Положення застосовується щодо юридичних осіб, які займаються, на території Республіки Білорусь підприємницькою діяльністю в різних галузях економіки незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності при переоцінці основних засобів, незавершеного будівництва і не встановленого обладнання.
Постанова Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь від 31.12.2003 № 258 «Про затвердження Положення про порядок переоцінки основних засобів за станом на 1 січня 2004 року».
Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 5 грудня 1995 р. № 54. Методичні вказівки встановлюють порядок проведення інвентаризації майна і фінансових зобов'язань підприємств (установ) і оформлення її результатів.
Положення про лізинг на території Республіки Білорусь, затверджене постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 31 грудня 1997 року № 1769 «Про лізинг на території Республіці Білорусь». Дане положення регулює питання лізингу основних засобів на території Республіки Білорусь.
Тимчасовий республіканський класифікатор амортизованих основних засобів і нормативних строків їх служби, затверджений постановою Міністерства економіки Республіки Білорусь від 21 листопада 2001 року № 186 (зі змінами та доповненнями). Класифікатор розроблено на основі Єдиних норм амортизаційних відрахувань, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 3 січня 1991 року, Річних норм зносу по основних фондах установ і організацій, обгрунтованих пропозицій міністерств, інших республіканських органів державного управління, об'єднань, підпорядкованих Уряду Республіки Білорусь. У даному документі наведено склад і угруповання основних засобів.
Постанова Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 08.12.2003 року № 168 «Про затвердження типових уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку основних засобів і нематеріальних активів та Інструкції про порядок заповнення бланків типових уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку основних засобів і нематеріальних активів». Дана постанова затверджує типові уніфіковані форми первинної облікової документації з обліку основних засобів і нематеріальних активів, що вступають в дію з 1 січня 2005 року, та Інструкцію про порядок заповнення бланків типових уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку основних засобів і нематеріальних активів. Типові уніфіковані форми первинної облікової документації з обліку основних засобів і нематеріальних активів, затверджені Положенням підлягають застосуванню всіма організаціями незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та індивідуальними підприємцями.
Питання обліку та аналізу основних засобів підприємства розглянуті в економічній літературі. Сутність, значення, завдання обліку основних засобів, аналіз стану та ефективності використання основних засобів викладені в навчальних виданнях та посібниках Тишкова І.Є., Ладутько Н.І., Баканова М.І., Лівшиць А.Я., Грузінова В.П ., Завгороднього В.П., Толкачова Є.Т., Шеремет А.Д., Стражева В.І., Моргун О.Ф., Гізатуллін В. Г., Скуратова І.Ю., Ріполь-Сарагосі Ф.Б , Рішар Ж., Савицької Г.В. та ін
У підручнику «Бухгалтерський облік» за редакцією І.Є. Тишкова дається повна характеристика основних засобів, їх класифікація, облік надходження, вибуття та внутрішнього переміщення основних засобів, нарахування та облік амортизації основних засобів, інвентаризація основних засобів та відображення в обліку її результатів.
У підручнику «Аналіз господарської діяльності в промисловості» під загальною редакцією В. І. Стражева розкривається значення, завдання аналізу, наводиться методика аналізу забезпеченості підприємства основними засобами, ефективності їх використання, розглянуті питання аналізу фондовіддачі основних засобів.
Застосування кореляційно-регресійного аналізу описано в підручнику «Теорія аналізу господарської діяльності» під загальною редакцією В. В. Осмоловського. У даному виданні міститься економічна інтерпретація показників, отриманих в результаті проведеного аналізу.
У підручнику «Аналіз господарської діяльності підприємства» Г. В. Савицької розглянуті питання аналізу технічного рівня розвитку підприємства, забезпеченості підприємства основними засобами, ефективності використання основних засобів, питання аналізу використання машин і устаткування, резервів збільшення випуску продукції і фондовіддачі.

2. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
2.1. Облік руху основних засобів
Рух основних засобів пов'язані з здійсненням господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення і вибуття основних засобів, які оформляються типовими формами первинної облікової документації.
При створенні підприємства вводяться в дію будівлі, споруди, обладнання та інші необхідні об'єкти основних засобів. Надалі підприємство поповнює свої основні засоби для нарощування виробничих потужностей, для заміни застарілого обладнання, що стало непридатним. Цей процес слід розглядати як надходження основних засобів. Порядок відображення в бухгалтерському обліку основних засобів залежить від того, яким чином і на яких умовах вони придбані.
Облік основних засобів організується, як правило, централізовано, у бухгалтерії підприємства. Вступники кошти приймає комісія, призначена керівником підприємства. Для оформлення приймання вона складає «Акт про приймання-передачі об'єкта основних засобів» (форма ОС-1) на кожен інвентарний об'єкт окремо. Загальний акт можна складати на кілька об'єктів, але не більше 6, лише у тому разі, якщо об'єкти однотипні, мають однакову вартість і прийняті одночасно під відповідальність однієї й тієї ж особи. Для оформлення приймання груп основних засобів оформляється акт за формою ОЗ-1а «Акт про прийом-передачу груп об'єктів основних засобів».
Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об'єкт. Інвентарним об'єктом вважається закінчений пристрій з усіма до нього пристосуваннями і приладдям, або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій
Для організації обліку і забезпечення контролю за збереженням основних засобів кожному інвентарному об'єкту присвоюється відповідний інвентарний номер.
Інвентарний номер в обов'язковому порядку проставляється в первинних документах (акт приймання-передачі, акт про ліквідацію тощо), які є підставою для обліку руху об'єктів основних засобів.
Інвентарний номер, присвоєний об'єкту основних засобів, закріплюється за ним на весь період його знаходження на підприємстві. Інвентарні номери вибулих основних засобів іншим об'єктам основних засобів, знову надходять, не присвоюються.
На підприємстві Білоруська гідрологічна експедиція РУП «Белгеологія» облік основних засобів і нематеріальних активів механізований за системою «Галактика». На кожен об'єкт заведені інвентарні картки типової форми ОЗ-6 "Інвентарна картка обліку об'єкта основних засобів». Ведеться інвентарна книга обліку основних засобів (форма ОЗ-6 б). Рух основних засобів протягом звітного року здійснюється за відповідними групами основних засобів. Щорічно проводиться інвентаризація основних засобів на підставі наказу по експедиції. Зведена відомість наявності і руху основних засобів на підприємстві наведена в додатку 3.
Основні засоби надходять на підприємство в експлуатацію в результаті: капітальних вкладень; придбання за плату у інших підприємств та осіб; отримання від інших підприємств та осіб безоплатно; внесення засновниками в рахунок їхнього внеску до статутного фонду підприємства; оприбуткування надлишків, виявлених під час інвентаризації.
Прийняття в експлуатацію основних засобів здійснюється комісією, призначеною для цих цілей наказом чи розпорядженням керівника підприємства. У цю комісію, як правило, включають: головного механіка, фахівця з будівництва, інженера з техніки безпеки, бухгалтера, начальника цеху або відділу, якому здається в експлуатацію об'єкт основних засобів. На прийнятий в експлуатацію об'єкт комісія оформляє "Акт приймання-передачі основних засобів" форми № ОЗ-1 (додаток Г).
У цьому документі записується детальна характеристика об'єкта, джерело придбання, рік випуску, дата введення в експлуатацію, результати випробування, його відповідність технічним умовам, висновок комісії.
Для синтетичного обліку основних засобів у Типовому плані рахунків передбачено активний рахунок 01 "Основні засоби". На цьому рахунку відображається рух основних засобів підприємства.
Більшість основних засобів надходить на підприємство в результаті капітальних вкладень. Капітальні вкладення - це сукупність витрат на відтворення і поліпшення якісного стану основних засобів.
Придбані основні засоби за плату у інших підприємств та осіб в обліку відображаються таким чином:
Якщо придбані основні засоби, які потребують монтажу, то на їх вартість складаються бухгалтерські записи:
Д-т рах. 08 "Вкладення у необоротні активи"
К-т рах. 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - на суму по рахунку без податку на додану вартість 2 500 000 рублів.
Д-т рах. 18 «Податок на додану вартість по придбаним цінностям» (субрахунок 11 «Податок на додану вартість по придбаних основних засобів належний до сплати").
К-т рах. 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - на суму податку на додану вартість - 450 000 рублів.
Д-т рах. 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"
К-т рах. 51 "Розрахунковий рахунок" - на перераховану суму в оплату заборгованості - 2 950 000 рублів
Д-т рах. 18 «Податок на додану вартість» (субрахунок 11 «Податок на додану вартість по придбаних основних засобів належний до сплати").
К-т рах. 18 «Податок на додану вартість» (субрахунок 32 «Податок на додану вартість по придбаних основних засобів сплачений» - на суму сплаченого податку на додану вартість - 450 000 рублів.
. Д-т рах. 01 "Основні засоби"
К-т рах. 08 "Вкладення у необоротні активи" - після приймання основних засобів в експлуатацію
При придбанні обладнання, що вимагає монтажу, на його вартість складаються такі бухгалтерські записи:
Д-т рах. 07 "Устаткування до установки"
К-т рах. 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - при акцепт рахунків постачальників і підрядників без податку на додану вартість.
Д-т рах. 18 «Податок на додану вартість по придбаним цінностям» (субрахунок 11 «Податок на додану вартість по придбаних основних засобів належний до сплати").
К-т рах. 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - на суму податку на додану вартість.
Д-т рах. 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками".
К-т рах. 51 "Розрахунковий рахунок" - на суму сплаченої заборгованості.
Д-т рах. 18 «Податок на додану вартість» (субрахунок 32 «Податок на додану вартість за основними засобами сплачений»).
К-т рах. 18 «Податок на додану вартість» (субрахунок 11 «Податок на додану вартість по придбаних основних засобів належний до сплати") - на суму сплаченого постачальнику ПДВ.
Д-т рах. 08 "Вкладення у необоротні активи".
К-т рах. 07 "Устаткування до установки" - на вартість переданого обладнання в монтаж.
Д-т рах. 08 "Вкладення у необоротні активи".
К-т рах. 10 "Матеріали", 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці", 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню", 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" та інших рахунків залежно від зроблених витрат на витрати з монтажу обладнання.
Д-т рах. 01 "Основні засоби".
К-т рах. 08 "Вкладення у необоротні активи" - при введенні основних засобів в експлуатацію.
На вартість наданих засновниками основних засобів у власність підприємства складається наступна бухгалтерська запис:
Д-т рах. 01 "Основні засоби"
К-т рах. 75 "Розрахунки з засновниками".
Оборотна відомість у розрізі субрахунків за рахунком наведена в додатку Д.
Основні засоби в разі необхідності переміщуються з одного підрозділу даного підприємства в інше. При цьому бухгалтерські записи не виробляються, а в машинограмі аналітичного обліку інвентарний номер переноситься з підрозділу, де знаходився об'єкт, в підрозділ, куди він переданий.
Порядок відображення вибуття основних засобів залежить від того, з якої причини основні засоби вибули. Найчастіше ці причини наступні: при реалізації, безоплатної передачі іншим підприємствам або особам, часткової або повної ліквідації, нестачі, виявлених під час інвентаризації.
Відпустка об'єкта основних засобів у порядку реалізації проводиться в порядку встановленому на підприємстві. Відділом головного технолога виписується товарно-транспортна накладна. У бухгалтерії попередньо оформляється акт оцінки об'єкта. При оцінці враховується залишкова вартість об'єкта, коефіцієнти перерахунку вартості на момент продажу. Відповідно до вказівок Міністерства промисловості продажна ціна не повинна бути нижче вартості дорогоцінних металів, що знаходяться в даному об'єкті. У товарно-транспортної накладної вказуються дані по об'єкту (первісна або відновна вартість, нараховані за час експлуатації суми амортизації, відпускна ціна та інші). З об'єктом основних засобів передається і вся технічна документація, наявна до нього.
При неможливості знайти покупця підприємство може передати свої основні засоби безоплатно іншому підприємству або особі. При цьому, як і в попередньому випадку з одержувачем обумовлюються умови передачі, після чого вона здійснюється і оформляється документально. При безоплатній передачі на переданий об'єкт складається "Акт про прийом-передачу об'єкта основних засобів" (форма ОС-1), до якої додаються паспорт та інші супровідні документи на нього.
При списанні основних засобів, аналогічно, як і для приймання, створюється спеціальна комісія. На пред'явлений до списання об'єкт комісія складає «Акт про списання об'єкта основних засобів (крім автотранспортних засобів)» за формою ОЗ-4. В акті вказується найменування об'єкта, рік виготовлення або будівництва, дати надходження на підприємство і введення в експлуатацію, інвентарний номер, місце експлуатації, первісна вартість, знос, обгрунтування необхідності списання з балансу.
Якщо списується об'єкт основних засобів без залишкової вартості, то досить висновку комісії на списання основних засобів. Після затвердження актів передаються в бухгалтерію для відображення в обліку.
Вибулі основні засоби повинні бути зняті з обліку підприємства.
На рахунках бухгалтерського обліку вибуття основних засобів незалежно від причини відображається такими бухгалтерськими записами:
Д-т рах. 02 «Амортизація основних засобів»;
К-т рах. 01 «Основні засоби» - на суму нарахованої амортизації;
Д-т рах. 91 "Операційні доходи і витрати" субрахунок 2 "Операційні витрати".
К-т рах. 01 «Основні засоби» - на суму залишкової вартості основних засобів;
Д-т рах. 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками».
К-т рах. 91 «Операційні доходи і витрати», субрахунок «Операційні доходи» - на суму пред'явленого покупцеві платіжної вимоги за відвантажене об'єкт основних засобів;
Д-т рах. 51 «Розрахунковий рахунок».
К-т рах. 91 "Операційні доходи і витрати" субрахунок 1 "Операційні доходи" - виручка від продажу основних засобів;
Д-т рах. 91 "Операційні доходи і витрати" субрахунок 3 "Податок на додану вартість".
К-т рах. 68 «Розрахунки по податках і зборах» - нарахований податок на додану вартість при продажу основних засобів;
Д-т рах. 91 / 9 «Сальдо операційних доходів і витрат».
К-т рах. 99 «Прибутки та збитки».
Дохід, чи збиток відносяться на результати господарської діяльності.
Збитки від безоплатної передачі основних засобів відносяться на рахунок 99 «Прибутки та збитки».
Для уточнення даних про наявність основних засобів у строки, встановлені керівництвом підприємства, проводиться їх інвентаризація. Проведення інвентаризації обов'язково у наступних випадках:
- При передачі майна підприємства, установи в оренду, продажу, а також перетворення державного підприємства в акціонерне товариство чи інше господарське товариство або товариство;
- Перед складанням річного бухгалтерського звіту, але не раніше 1 жовтня звітного року;
- При зміні матеріально відповідальних осіб;
- При встановленні факторів розкрадань або зловживань, а також інших цінностей;
- У разі пожежі або стихійного лиха.
Для проведення інвентаризації основних засобів видається наказ по підприємству, на підставі якого по кожному структурному підрозділу створюється комісія, яка перевіряє фактичну наявність в місцях експлуатації та зберігання основних засобів. Результати перевірки записуються у "Інвентаризаційну відомість основних засобів" (форма № інв.-1). У бухгалтерії фактичну наявність основних засобів звіряється з даними бухгалтерського обліку і при їх розбіжності виводяться відхилення. Інвентаризаційна комісія вивчає причини відхилень і виносить рішення про прийняття заходів. Це оформляється протоколом, який подається на затвердження генеральному директору або головному інженеру підприємства. На підставі цього проводиться відображення виявлених відхилень в бухгалтерському обліку, тобто приведення даних бухгалтерського обліку у відповідність з фактичними.
Надлишки основних засобів виявлених при інвентаризації підлягають оприбуткуванню та зарахуванню на фінансові результати, а в установах на бюджеті чи фінансованих власником - на збільшення фінансування.
Нестачі або псування об'єктів основних засобів відшкодовуються за рахунок винних осіб. У випадках, коли винні не встановлені або суд відмовив у стягненні з нього вартості відсутніх об'єктів; збитки відносяться на фінансові результати, а в установах, які перебувають на бюджеті чи фінансовані власником - на зменшення фінансування. У бухгалтерському обліку операції з недостачу об'єктів основних засобів відображаються таким чином:
Д-т рах. 02 «Амортизація основних засобів»
К-т рах. 01 «Основні засоби» - на суму нарахованої амортизації;
Д-т рах. 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей»
К-т рах. 01 «Основні засоби» - на суму залишкової вартості;
Д-т рах. 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей»
К-т рах. 68 «Розрахунки по податках і зборах»
Д-т рах. 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями" (субрахунок 2 "Розрахунки з відшкодування матеріального збитку"
К-т рах. 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"
в тому випадку, якщо у стягненні відмовлено судом або за рахунок власних коштів:
Д-т рах. 92 «Позареалізаційні доходи і витрати»
К-т рах. 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей"
На досліджуваному підприємстві оцінка основних засобів здійснюється відповідно до встановлених правил і на суму здійсненої переоцінки основних засобів робляться такі бухгалтерські записи:
Д-т рах. 01 «Основні засоби»
К-т рах. 83 «Додатковий фонд» субрахунок 1 «Переоцінка основних засобів» - на суму здійсненої переоцінки основних засобів 9994710 крб.
Д-т рах. 83 «Додатковий фонд»
К-т рах. 02 «Амортизація основних засобів» - на суму зносу 10577 руб.
Доходи і витрати враховуються на окремих субрахунках рахунку 91 «Операційні доходи і витрати», тобто не згортаються до кінця року, коли на тому ж рахунку 91 «Операційні доходи і витрати» виявляється різниця між доходами та витратами (докладніше про це нижче). Поточний результат по кожному вибуття активів потрібно визначати "розрахунковим" шляхом як різницю між двома субрахунками рахунку 91 «Операційні доходи і витрати».
Як вже було сказано раніше, всі господарські операції, що проводяться організацією, повинні оформлятися виправдувальними документами, ці документи є первинними обліковими документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Первинні документи приймаються до обліку, якщо вони складені за формою, що міститься в альбомі уніфікованих форм первинної облікової документації.

2.2. Облік амортизації основних засобів

Амортизація представляє собою процес систематичного щомісячного перенесення вартості основних засобів на витрати виробництва або обігу або віднесення її за рахунок власних джерел організації.
При визначенні строку корисного використання об'єкта основних засобів, слід враховувати такі фактори, як:
- Очікуване корисне використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
- Фізичний та моральний знос;
- Правові або подібні обмеження використання основних засобів.
Строк корисного використання об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигод від цього об'єкта. Амортизація об'єкта основних засобів нараховується виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, що настає за місяцем зміни строку корисного використання.
Нарахування амортизації основних засобів здійснюється на підставі наступних методів:
лінійний;
метод суми чисел років;
метод зменшуваного залишку;
продуктивний [29, с. 8].
Підприємства можуть застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачених податковим законодавством.
Амортизація основних засобів нараховується відповідно до Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затвердженим постановою Міністерства економіки Республіки Білорусь, Міністерства фінансів Республіки Білорусь, Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь, Міністерства архітектури і будівництва Республіки Білорусь від 23 листопада 2001 р. № 187/110/96/18.
Нарахування амортизації основних засобів починається з першого числа місяця, наступного за місяцем прийняття об'єкта до бухгалтерського обліку, і припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем повного погашення вартості цього об'єкта або списання цього об'єкта з бухгалтерського обліку.
Нарахування амортизації основних засобів проводиться незалежно від результатів діяльності організації і відображається у бухгалтерському обліку того звітного періоду, до якого вона належить.
Амортизаційні відрахування по об'єктах основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку шляхом накопичення відповідних сум на рахунку 02 «Амортизація основних засобів». Для обліку амортизації на підприємстві використовується відомість нарахування зносу (амортизації) основних засобів (додатки Ж і І). Можливі способи нарахування амортизації представлені на малюнку 1.

Лінійний спосіб

Нелінійний спосіб

пропорційно терміну корисного використання

пропорційно обсягу продукції, що випускається

метод зменшуваного залишку

метод суми років

Способи нарахування амортизації

Малюнок 1. Способи нарахування амортизації.
Примітка. Літературний джерело: власна розробка.
Лінійний спосіб полягає в рівномірному (по роках) нарахуванні організацією амортизації по об'єктах основних засобів.
Норма амортизаційних відрахувань, що визначається залежно від терміну дії (корисного використання) об'єкта, розраховується за формулою:
, (1)
де Nг - річна норма амортизаційних відрахувань,
Т - термін корисного використання.
Сума амортизаційних відрахувань при визначенні обсягу продукції (робіт, послуг) розраховується за формулою:
, (2)
де Сг - річна сума амортизації,
Са - вартість активів,
Вп - випуск продукції плановий,
ВФ - випуск продукції фактичний.
При нелінійному способі річна сума амортизаційних відрахувань розраховується від вартості, яка амортизується методом суми років або методом зменшуваного залишку з коефіцієнтом прискорення до 2,5 разів. Норми нарахування амортизації в першому і в кожному з наступних років терміну корисного використання об'єкта можуть бути різними.
При застосуванні методу суми років визначення річної суми амортизаційних відрахувань проводиться таким чином:
, (3)
де чл - число років, що залишаються до кінця строку корисного використання,
СЧЛ - сума чисел років.
, (4)
де Спи - обраний організацією самостійно строк корисного використання.
За замортизованих об'єктах основних засобів, які беруть участь у підприємницькій діяльності, нарахування амортизації припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем повного включення вартості даних об'єктів у витрати виробництва або обігу, а по об'єктах, які не беруть участь у підприємницькій діяльності, - з першого числа місяця, наступного за місяцем повного списання втрати його вартості за рахунок власних джерел. Повністю замортизованих основні кошти продовжують значитися в бухгалтерському обліку за первісною (відновлювальною) вартістю.
Сума нарахованої амортизації по об'єктах основних засобів, що використовуються у підприємницькій діяльності, відображається в бухгалтерському обліку за дебетом рахунків 20 «Основне виробництво», 23 «Допоміжні виробництва», 25 «Загальновиробничі витрати», 26 «Загальногосподарські витрати», і інші в кореспонденції з кредитом рахунку 02 «Амортизація основних засобів».
Сума нарахованої амортизації по об'єктах основних засобів, не використовуваним у підприємницькій діяльності відображається за дебетом рахунка 29 «Обслуговуючі виробництва та господарства», 83 «Додатковий фонд» в кореспонденції з рахунком 02 «Амортизація основних засобів».
На досліджуваному підприємстві застосовується лінійний метод нарахування амортизації. Амортизація основних засобів і нематеріальних активів нараховується щомісячно, відповідно до Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затвердженим постановою Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства статистики та аналізу і Міністерства архітектури та будівництва від 23.11.2001г. № 187/110/96/18. Встановлення строків корисного використання основних засобів визначається комісією і оформляється у вигляді додатку до цього наказу. Підприємство передбачає можливість перегляду нормативних термінів служби основних засобів та одноразової переходу протягом звітного року до зміни лінійних норм нарахування амортизації у разі непередбаченої зміни умов реалізації продукції, що призводять до появи збитків. Допускається поточна індексація амортизаційних відрахувань.
Журнал-ордер по кредиту рахунку 02 «Амортизація основних коштів» у дебет рахунків 20, 23, 90, 91/1пріведен в додатку К, оборотна відомість в розрізі субрахунків по рахунку 02 наведена в додатку Л.
2.3. Зарубіжний досвід обліку основних засобів
В кінці 2002 року в Республіці Білорусь була прийнята урядова програма з адаптації бухгалтерського обліку до системи міжнародних стандартів. За останні роки в бухгалтерському обліку та звітності відбулися певні зміни, пов'язані з переходом економіки країни на ринкові відносини. Перш за все, це створення документів (правові питання, методологічна база бухгалтерського обліку тощо). Серед основних нормативних актів з методології: Типовий план рахунків-2004. Всі ці документи заклали основу нормативного регулювання бухгалтерського обліку. Були введені нові об'єкти бухгалтерського обліку (лізинг, оренда, нематеріальні активи і т.д.). Змінено методологія обліку багатьох об'єктів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємствах покладено на керівника, який отримав право залучати сторонні організації на контрактній основі. Зміни в бухгалтерській звітності (склад, зміст, адреси) в значній мірі відповідають міжнародним стандартам. Ці та інші зміни дають підставу вважати їх першим етапом переходу національної системи бухгалтерського обліку до системи, що відповідає вимогам ринкової економіки.
До наступних етапах розвитку бухгалтерського обліку належать:
вдосконалення правового регулювання бухгалтерського обліку;
розробка вітчизняних стандартів (положень) з бухгалтерського обліку та звітності, орієнтовані на міжнародні стандарти і в повній мірі відповідають специфіці національного обліку;
розробка організаційної системи бухгалтерського обліку, пов'язаної з виділенням фінансового та управлінського обліку;
розробка стратегічної системи обліку, заснованої на гармонізації обліку і маркетингу, підготовка і перепідготовка бухгалтерських кадрів та міжнародне співробітництво.
Усе більший вплив на розвиток вітчизняного бухгалтерського обліку надає міжнародна практика. Визначення основних тенденцій регулювання бухгалтерського обліку дозволяє прогнозувати напрямок розвитку національної системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку і відповідних вимог до неї.
Розглянемо особливості обліку основних засобів в США.
До основних засобів згідно застосовуваної в США практиці відносяться: земля; гудвіл; будівлі і споруди; інвестиції в інші підприємства.
У балансі відчутні основні засоби часто показують як «Основні засоби» або «Майно, засоби виробництва і обладнання». Обладнання відноситься до основних, відчутним засобів.
Для стислості надалі буде використовуватися термін «Засоби виробництва» для характеристики всіх категорій основних відчутних коштів, виключаючи землю. Таким чином, будівлі, споруди та обладнання, що належать підприємству, відносяться до категорії засобів виробництва. Всі ці кошти будуть використовуватися на підприємстві більше одного року.
Підприємство, купуючи засоби виробництва, враховує їх за собівартістю. Даний принцип бухгалтерського обліку називається принципом собівартості. Собівартість засобів включає в себе всі витрати, понесені підприємством для того, щоб кошти були готові до їх використання за призначенням.
У момент придбання засобів виробництва підприємству невідомо, яким буде їх дійсний термін служби. Тому в реальній практиці доводиться планувати термін служби засобів. Оскільки щорічно протягом терміну служби засобів виробництва вживається певна частка їх первісної вартості, то ця частка належить до витрат відповідного року.
При прогнозуванні терміну служби засобів беруть до уваги як можливий фізичний, так і моральний знос. При цьому в якості терміну служби вживають меншу з двох величин. Припустимо, що очікуваний термін фізичного зносу засобів становить 10 років, а очікуваний строк морального зносу - 5 років. При цьому очікуваний термін служби цих коштів складе 5 років.
Оскільки амортизація бере до уваги фактор морального зносу, то неправильно розглядати амортизацію і моральний знос незалежно один від одного.
При нарахуванні амортизації кредитують бухгалтерський рахунок «Кошти», що відповідає зменшенню суми коштів. Одночасно з цим дебетують на відповідну величину бухгалтерський рахунок «Витрати».
На першому етапі необхідно визначити відповідну величину витрат даного періоду. При цьому бухгалтерський рахунок розділу «Витрати» має назву «Амортизаційні витрати».
На другому етапі необхідно врахувати відповідне зменшення суми коштів.
У практиці бухгалтерського обліку прийнято показувати в балансі первісну вартість засобів виробництва. Через це зменшення величини коштів не показується шляхом прямого зменшення суми за розділом «Засоби».
Замість цього зменшення величини засобів виробництва в результаті амортизаційних витрат накопичується на спеціальному бухгалтерському рахунку, який називається «Акумульована амортизація» [c. 20-25].
Інструкції Федеральної Податкової Служби (ФНП) для розрахунку оподатковуваного прибутку дозволяють використовувати метод прискореної амортизації, завдяки якому списання вартості засобів відбувається швидше, ніж за методом прямолінійної амортизації.
Практика обліку основних засобів у Великобританії має такі особливості.
До основних активів відносяться активи, які постійно використовуються підприємством протягом тривалого періоду часу. Як випливає із самої назви, до матеріальних («відчутним») основних активах (tangible fixed assets) належать основні активи, які мають фізичне втілення, наприклад земля, будівлі та споруди, машини і обладнання, арматура і пристосування, монтажно-складальне обладнання, автомобілі і так далі [28, c. 58].
Основним стандартом обліку основних засобів у Великобританії є стандарт № IAS 4 «Облік амортизації».
Пояснювальна записка до стандарту свідчить, що оцінка амортизації та її розподіл по звітних періодах повинні враховувати три фактори:
а) вартісну оцінку основного засобу (ціну придбання або оцінку);
б) тривалість терміну служби цього основного засобу за оцінкою власників підприємства з належним урахуванням старіння;
в) розрахункову залишкову вартість основного засобу на кінець терміну його корисної служби на підприємстві »[28, c.64].
Розподіл амортизації по звітних періодах здійснюється на підставі рішення, прийнятого менеджерами компанії, та підлягає щорічному перегляду. Якщо приймається рішення про те, що вихідна оцінка терміну служби основного засобу була невірною, то недоамортизированная частину вартості даного основного засобу повинна бути списана за переглянутий залишок терміну служби. Якщо відбувається старіння і видно, що амортизованих коштів не буде діставати на повне відновлення, вартість даного основного засобу повинна бути негайно знижена до його розрахункової відновної вартості, яка потім підлягає списанню за решту строку служби даного основного засобу.
При вибутті основного засобу прибуток або збиток від його реалізації являє собою різницю між його чистою реалізаційною вартістю і залишковою вартістю. Ця різниця повинна відображатися в річного прибутку і показуватися окремо, якщо її величина істотна (тобто якщо вона являє собою позапланову статтю).
При переоцінці активів в основу положення з нарахування амортизації повинні бути покладені відновна вартість та термін служби. Результат переоцінки (якщо його величина істотна) слід показувати у звітах за той рік, в якому проведено зміну.
Більшість основних засобів амортизуються. Проте є два суттєвих винятки.
Будинки амортизуються, оскільки мають тривалий, але певний термін служби; земля певного терміну служби не має і амортизації не підлягає [28, c.120].
Вкладення в цінні папери та акції інших компаній зазвичай підвищуються в ціні. Однак якщо їх ринкова вартість падає нижче номінальної, вони повинні бути переоцінені в бік зменшення вартості, якщо передбачається, що їх нова вартість буде постійною.
Додаткові кошти, які компанія отримує в результаті переоцінки фондів, утворюються у разі, якщо об'єкти основного капіталу оцінюються вище своєї балансової вартості. Наприклад, це відноситься до землі і майну, придбаним кілька років тому і що подорожчали внаслідок зростання цін на нерухомість.
Основні засоби іноді продаються до закінчення терміну корисної служби. У таких випадках:
підприємство отримує деяку виручку від продажу;
дане основний засіб відображається у звітності за чистою залишкової вартості (тобто його уціняйте не повністю до нульової залишкової вартості).
Величина прибутку або збитку є різниця між виручкою від реалізації і чистого залишковою вартістю основного засобу на момент його продажу [28, с.159].

2.4. Удосконалення обліку основних засобів

В умовах переходу до ринкової економіки пред'являються особливі вимоги до інформації про наявність, рух і використання основних засобів. Ринкова система управління потребує більш оперативної та комплексної інформації за основними засобами. Робота з удосконалення обліку основних засобів має проводитися за двома основними напрямками. По-перше, слід працювати над тим, щоб якомога швидше і найбільш повно отримувати необхідну інформацію щодо основних засобів, але це неможливо без використання обчислювальної техніки.
Другим напрямком є ​​вдосконалення діючої методології обліку основних засобів.
В останні роки на білоруському ринку різко зріс попит на автоматизацію бухгалтерського та фінансового обліку на підприємстві. Відповідно, різко збільшилася і пропозиція, як готових програм, так і послуг за індивідуальною автоматизації підприємств.
На промислових підприємствах республіки найбільшого поширення набули корпоративні інформаційні системи, що дозволяють реалізувати комплексний підхід до управління підприємством. Лідерами на білоруському ринку сьогодні є такі системи як «Парус», «Галактика», «1С: Бухгалтерія 7.7», «Анжеліка». Дані системи припускають комплексну організацію єдиного інформаційного простору, який забезпечить використання однотипних наборів інструментальних засобів для автоматизації всіх бізнес-процедур, що існують на підприємстві.
Технологія облікових робіт передбачає послідовне виконання певних процедур по різних розділах обліку. Послідовність автоматизованої обробки інформації з обліку основних засобів включає налаштування системи, заповнення і коригування необхідних довідників, створення бази даних про наявність основних засобів на підприємстві, реєстрацію операцій з їх руху, обробку введеної інформації і формування облікових регістрів.
Склад і структура автоматизованого робочого місця з обліку основних засобів у різних програмах неоднакові. Найбільш розроблено перелік типових завдань, що включає:
облік наявності та руху основних засобів у натуральному та вартісному вимірі по об'єктах;
облік амортизації основних засобів;
облік ремонту основних засобів;
формування відомостей про наявність дорогоцінних металів у складі основних засобів;
розрахунок переоцінки основних засобів;
формування та друк регістрів синтетичного та аналітичного обліку основних засобів.
Інформаційний зміст завдань включає: формування даних про рух та наявність основних засобів за запитом на дату проведення інвентаризації, на початок і кінець звітного періоду; визначення надлишків і недостач; формування даних про суму нарахованої амортизації, про результати переоцінки, яка проводиться автоматично, по введених бухгалтером коефіцієнтам переоцінки та ін
Структура інформації автоматизованого робочого місця з обліку основних засобів включає первинну, нормативно-довідкову та результатную інформацію.
При впровадженні на підприємстві автоматизованої системи обліку підвищується рівень захисту інформації. Впроваджувані автоматизовані системи закодовані або паролем, який вводиться в програму фірмою-монтажником і повідомляється особам, які мають доступ для роботи з нею, або спеціальним ключем, який, після підключення його до персонального комп'ютера, дозволяє активізувати програму. Крім того, пропоновані на білоруському ринку автоматизовані системи обліку, дозволяють створити декілька баз даних, закодованих паролем, що дозволяє кожному працюючому з програмою, захистити свою інформацію.

Облік основних засобів в системі «Галактика», а зокрема інформаційне оточення картотеки основних засобів представлено в додатку М малюнок 1.

Модуль «Основні засоби» дозволяє:
створювати і вести картотеку основних засобів;
вести облік декількох однотипних об'єктів основних засобів за допомогою однієї інвентарної картки;
вести паралельний облік основних засобів на основі різних методів, що характеризуються різною валютою обліку, використовуваним планом рахунків бухгалтерського обліку, алгоритмами нарахування зносу для формування проводок;
проводити розрахунок амортизації, як по всій картотеці, так і по групі вибраних об'єктів обліку;
проводити розрахунок амортизації основних засобів як в залежності від строку їх використання, так і в залежності від їх вироблення, пробігу тощо;
вести облік змісту дорогоцінних металів в основних засобах;
враховувати розміщення основних засобів по території країни з метою розрахунку податку на майно територіально розподілених підприємств;
отримувати різні настроюються статистичні (зокрема, за формою 11) і бухгалтерські звіти з урахуванням необхідної угруповання даних і накладених обмежень;
зберігати історію нарахування зносу основних засобів за періодами і на її основі повертатися до попередніх звітних періодів для проведення коригувань і виправлення помилок.
Облік операцій з основними засобами в системі «Галактика» представлений в додатку М малюнок 2.
Облік основних засобів в системі «1С: БУХГАЛТЕРІЯ 7.7», довідник з ОС (довідники; основні засоби) представлений в додатку Н малюнок 1. Даний довідник призначений для зберігання списку об'єктів основних засобів і використовується як для виписки первинних документів, так і для ведення аналітичного обліку.
Список основних коштів може мати дворівневу структуру, тобто в довіднику можна поєднувати основні кошти в довільні групи. Наприклад, в окремі групи доцільно виділити основні засоби, отримані за договором оренди, і основні кошти, здані в оренду.
Довідник дозволяє отримати звіти по групі основних засобів або за конкретного об'єкта основних засобів. Для цього необхідно у формі довідника вибрати об'єкт або групу об'єктів і натиснути кнопку "Аналіз основних засобів" або "Звіт по основних засобів".
Інформація про кожен об'єкт основних засобів розміщується у формі елемента довідника на двох закладках: "Загальні" і "Амортизація".
Журнал "Облік основних засобів" (додаток Н малюнок 2) призначений для зберігання та редагування наступних документів: "Надходження основних засобів"; "Введення в експлуатацію основних засобів"; "Списання основних засобів"; "Переміщення основних засобів".
Основними перевагами пакету «1С: БУХГАЛТЕРІЯ 7.7» є можливість зміни конфігурації програми самим користувачем, що дозволяє забезпечити максимальну відповідність автоматизованої системи особливостей обліку в конкретній організації.
Компанія Golden Software, провідний вітчизняний розробник бухгалтерських програм «Анжеліка», розробила принципово нову програму "Облік основних засобів", яка призначена для автоматичного обліку основних засобів підприємства відповідно до нових правил нарахування амортизації (додаток П).
Програма "Облік основних засобів" дозволяє вести облік основних засобів, нематеріальних активів, дорогоцінних металів, внутрішнього переміщення основних засобів, модернізації та ремонту основних засобів, а також розраховує амортизаційні відрахування різними методами (лінійний спосіб, метод суми чисел років, метод зменшуваного залишку і продуктивний спосіб), а також створює і друкує звіти та первинні документи.
Компанія Golden Software забезпечує впровадження та налаштування програми «Облік Основних Засобів» під потреби конкретного підприємства, проводить навчання користувачів, здійснює технічну та консультаційну підтримку клієнтів.
Нова програма, створена на базі технології побудови інформаційних систем Gedemin і працює в архітектурі клієнт-сервер, відрізняється підвищеною надійністю і комфортністю роботи. Як сервер бази даних використовується Interbase, продукт відомої компанії Borland.
На сьогодні даний програмний продукт вже експлуатується на низці великих підприємствах Республіки Білорусь.

Програма «1С: Бухгалтерія 7.7» використовується на середніх і на дрібних підприємствах, а програма «Галактика» - на крупних підприємствах. У програмі «Галактика» існує окремий модуль з обліку основних засобів, який відсутній в програмі «1С: Бухгалтерія».

Білоруська гідрологічна експедиція РУП «Белгеологія» вже має тривалий досвід використання програмних продуктів фірми «Парус». В даний час на підприємстві бухгалтерський облік ведеться з використанням системи «Галактика».

3. АНАЛІЗ СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Аналіз складу, структури, технічного стану основних засобів
Якість аналізу залежить від достовірності інформації, тобто від якості постановки бухгалтерського обліку, налагодженості системи та реєстрації операцій з об'єктами основних засобів, точності віднесення об'єктів до класифікаційними групами, достовірності інвентаризаційних описів, ведення регістрів аналітичного обліку.
Інформаційними джерелами аналізу є:
бізнес-план підприємства;
план технічного розвитку;
форма № 1 «Бухгалтерський баланс»;
форма № 5 «Додаток до бухгалтерського балансу» (додаток Р);
форма № 11 «Звіт про наявність та рух основних засобів та інших нефінансових активів» (додаток З);
форма БМ «Баланс виробничої потужності»;
дані про переоцінку основних засобів (форма № 1 - переоцінка);
проектно-кошторисна документація;
технічна документація та ін
Станом на 01.01.2004р. на балансі експедиції складається
13 бурових установок розвідувального буріння випуску 1986-1991 рр..
Оновлення парку верстатів у звітному році не відбулося. Унаслідок граничного технічного зносу і неможливості проведення відновного ремонту списаний з балансу один бурової агрегат IБАI5В 1989 року випуску.
Парк компресорного обладнання експедиції складає 14 одиниць 1991-2003 рр.. випуску.
У перебігу року списано 2 зношених і виробили свій амортизаційний термін компресора, придбаний один сучасний компресор фірми "Атлас Копко" іноземного виробництва.
Всі бурові установки і значна частина компресорних виробили свій амортизаційний термін служби, здебільшого зношені і потребують капітального ремонту. Можливості придбання комплектуючих вузлів і запасних частин для ремонту обладнання обмежені. Фінансова можливість експедиції не дозволяє зробити навіть часткове оновлення парку. Стан роботи підтримується за рахунок поточних ремонтів, заміни окремих вузлів і агрегатів і за рахунок технічного обслуговування.
Вантажопідйомні машини і механізми експедиції представлені трьома самохідними автомобільними кранами АК-8 вип. 1981 р., КС-357 вип. 1997 р. і КС-3579 вип. 1999р., Трьома виробили амортизаційний термін автонавантажувачами типу 4081 і 10 одиницями ГПМ не вимагають реєстрації в органах Проматомнадзору.
Станом на 01.01.2004 р. в експедиції є 76 автомобілів, з них вантажних - 34, спеціальних - 35, легкових службових - 2, автобусів - 5. Є також 3 екскаватора ЕО-2621, один трактор і 21 автомобільний причіп. У звітному році списано в установленому порядку 3 автотранспортні одиниці. За рахунок власних коштів придбано 4 автомобілі УАЗ, з них два автобуси і 2 вантажопасажирських, в тому числі один був в експлуатації з 1995 р. Ремонт автомобілів проводився шляхом заміни основних вузлів, капітальний ремонт двигунів і інших комплектуючих проводився сторонніми організаціями.
На балансі експедиції є 25 одиниць металообробного обладнання. Три верстата передані згідно розпорядження РУП «Белгеологія» Мозирського експедиції глибокого буріння. Усі верстати знаходяться в експлуатації більше 10 років, і в значній мірі потребують ремонту.
За звітний період придбано один пересувний зварювальний агрегат АДД-4001У, їх загальна кількість на кінець звітного періоду становить 4 одиниці. Є також 4 деревообробних верстата.
Проведено ремонт та відновлено теплопостачання цеху технічного обслуговування і ремонту автомобілів на базі експедиції. Ремонтно-механічна майстерня експедиції, відповідно до затвердженої виробничою програмою, виконувала роботи з ремонту обладнання та виготовлення комплектуючих для виробництва робіт. Однак через нестачу трубної продукції, відповідних заготовок і необхідного інструменту можливості виробничих потужностей використовувалися не в повній мірі.
У 2003 році за рахунок коштів республіканського бюджету РУП «Белгеологія» було виділено на техпереоснащення 158708 тис.руб. Придбана компресорна станція. Крім того, за рахунок власних коштів було придбано обладнання на суму 131002 тис.руб.
Основні виробничі засоби однорідні, виконання ними різноманітних функцій різне їх цільове використання зумовили поділ основних засобів на різні групи. У залежності від функціонального призначення у виробничо-господарській діяльності вони поділяються на виробничі (промислові та виробничі кошти інших галузей) і невиробничі. Із зазначених трьох груп промислово-виробничі кошти безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і тому мають найбільшу питому вагу. Їх наявність, склад і структуру проаналізуємо за даними таблиці 1.
Таблиця 1. Аналіз наявності, складу і структури основних засобів РУП «Белгеологія» за 2003 рік

Групи основних фондів та їх найменування	На початок 2003 року		На кінець 2003 року		Зміна за 2003 рік (+, -)
	сума, тис.р.	питома вага,%	сума, тис.р.	питома вага,%	суми, тис.р.	питомі. ваги,%
А	1	2	3	4	5	6
1.Промишленно-виробничі основні засоби 1.1. Будинки 1.2.Сооруженія 1.3.Передаточние пристрої 1.4.Машіни та обладнання 1.4.1.Сіловие машини та обладнання 1.4.2.Рабочіе машини та обладнання 1.4.3.Ізмерітельние і регулюючі прилади, пристрої та лабораторне обладнання 1.4.4.Вичіслітельня техніка 1.5.Транспортние кошти 1.6.Інструмент, виробничий і господарський інвентар та ін	301561 57219 - - 167828 2237 111995 2800 50797 25442 50807	100 18,97 - - 55,65 0,74 37,14 0,93 16,84 8,44 16,85	321250 57219 - - 193065 559 107696 2938 81872 26736 43642	100 17,81 - - 60,10 0,17 33,52 0,91 25,49 8,32 13,59	+19689 0 - - +25237 -1678 -4299 +138 +31075 +1294 -7165	- -1,16 - - +5,45 -0,57 -3,62 -0,02 +8,65 -0,12 -3,26
Всього основних засобів	301561	100	321250	100	+19689	-

Примітка. Джерело: власна розробка.
Дані таблиці 1 показують, що промислово-виробничі основні засоби за рік збільшилися на 19689 тис. руб. Однак питома вага будівель знизився на 1,16%. Що стосується силових машин і обладнання, то, вартість знизилася на 1678 тис. крб., І питома вага їх також знизився на 0,57%. Вартість транспортних засобів збільшилася на 1294 тис.руб., Але питома вага знизилася на 0,12%.
Узагальнюючу оцінку руху основних засобів дають коефіцієнти оновлення, вибуття, приросту та відтворення, які також характеризують технічний стан основних засобів. За анализируемому підприємству дані про ступінь оновлення, вибуття і приросту основних засобів сформовані на підставі форми № 11 (додаток С) у таблиці 2.
Таблиця 2. Аналіз ступеня оновлення, вибуття і приросту основних засобів РУП «Белгеологія» за 2003 рік

Коефіцієнти	Розрахунок	Рівень коефіцієнтів
А	1	2
1.Обновленія всіх основних засобів: по всіх надійшли (Ко) по введених у дію (Кв)	58390/321250 58390/321250	0,182 0,182
2.Обновленія активної частини промислово-виробничих основних засобів: по всіх надійшли (Ко) по введених у дію (Кв)	57576/219801 57576/219801	0,262 0,262
3.Вибитія всіх основних засобів: по всіх вибулим (Квиб) по ліквідованим (Клікв)	18422/301561 18422/301561	0,06 0,06
4.Вибитія активної частини промислово-виробничих основних засобів: по всіх вибулим (Квиб) по ліквідованим (Клікв)	10767/193270 10767/193270	0,056 0,056
5.Пріроста (Кпр): по всіх основних засобах по промислово-виробничих основних засобів за активної частини промислово-виробничих основних засобів	39968/301561 39968/301561 46809/193270	0,133 0,133 0,242

Примітка. Джерело: власна розробка.
Коефіцієнт оновлення (Ко) відображає інтенсивність оновлення основних засобів і обчислюється як відношення вартості знову надійшли за звітний період основних засобів (ФП) та їх вартості на кінець цього ж періоду (ФК):
Ко = ФП / ФК (5)
Дані таблиці 2 показують, що оновлення всіх основних засобів більшою мірою здійснюється за рахунок промислово-виробничих основних засобів, так як коефіцієнт цієї частини основних засобів вище, ніж інші (0,182). Оновлення промислово-виробничих основних засобів відбувається якраз за рахунок активної їх частини, тому що рівень коефіцієнта більш високий (0,262), що за інших рівних умов позитивно вплине на показник фондовіддачі.
Коефіцієнт вибуття (Квиб) характеризує ступінь інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва і розраховується як відношення вартості вибулих за звітний період основних засобів (Фвиб) до їх вартості на початок цього ж періоду (ФН):
Квиб = Фвиб / ФН (6)
За анализируемому підприємству більш високий коефіцієнт вибуття промислово-виробничих основних засобів (0,06). Отже, вибуття всіх основних засобів здійснюється саме за рахунок цієї частини основних засобів.
Коефіцієнт приросту (Кпр) характеризує рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період і розраховується як відношення вартості приросту основних засобів (ФПР) до їх вартості на початок періоду (Фн):
Кпр = ФПР / Фн (7)
Найбільший коефіцієнт приросту є по активної частини промислово-виробничих основних засобів (0,242), що говорить про те, що приріст всіх основних засобів здійснюється за рахунок активної частини промислово-виробничих основних засобів.
Узагальнюючими показниками технічного стану основних засобів є коефіцієнти зносу та придатності.
Коефіцієнт амортизації (Ка) визначається як відношення суми амортизації (А) до первісної вартості основних засобів (Ф):
Ка = А / Ф (8)
Коефіцієнт придатності (Кг) - це відношення їх залишкової вартості (Фо) до первісної (Ф):
Кг = Фо / Ф = 1 - Кі (9)
Коефіцієнти амортизації і придатності розраховуються як на початок періоду, так і на кінець (звітну дату). Чим нижчий коефіцієнт зносу (вищий коефіцієнт придатності), тим краще технічний стан, в якому знаходяться основні засоби.
За анализируемому підприємству дані про ступінь зношеності основних засобів наведені в таблиці 3.
Якщо первісна вартість основних засобів зросла на 97505 тис. крб., То амортизація їх за час експлуатації збільшився на 58000 тис. руб. Це призвело до зменшення ступеня амортизації (зростанню ступеня придатності) основних засобів на 4,5%, що оцінює погіршення їх технічного стану.
Таблиця 3. Аналіз амортизації основних засобів на РУП «Белгеологія» за 2003 р.

Показники	Одиниця виміру	На початок 2003 року	На кінець 2003 року	Зміна за рік (+, -)
А	1	2	3	4
1.Первоначальная вартість основних засобів	тис.руб.	301561	399066	+97505
2.Амортізація основних засобів за час їх експлуатації	тис.руб.	235000	293000	+58000
3.Ступінь амортизації основних засобів	%	77,9	73,4	-4,5
4.Степень придатності основних засобів	%	22,1	26,6	+4,5

Примітка. Джерело: додаток С.
Технічний рівень основних засобів і ступінь їх морального зносу характеризує віковий склад обладнання. У першу чергу він дає можливість виявити застаріле обладнання, яке потребує заміни. Для аналізу діюче устаткування групується за видами, а всередині їх - за тривалістю використання.
При проведенні аналізу виходять з того, що термін близько семи (максимум десяти) років є найбільш оптимальним для заміни діючого обладнання. Аналіз показує, що близько третини встановленого обладнання (17,18%) має термін служби 20 років і більше та є явно застарілим.
Технічний стан основних засобів залежить від своєчасного і якісного ремонту. План ремонту на аналізованому підприємстві виконаний таким чином (таблиця 4).
Таблиця 4. Аналіз виконання плану ремонту основних засобів на РУП «Белгеологія» за 2003 р.

Показники	За планом, тис.руб.	Фактично, тис.руб.	Відхилення від плану, тис.руб.	Виконання плану,%
А	1	2	3	4
1.Затрати на ремонт (всього по підприємству)	19982	19534	- 448	97,76
1.1.Затрати на ремонт промислово-виробничих основних засобів	19143	19056	- 87	99,54

Примітка. Джерело: власна розробка.
Як видно з таблиці 4 в цілому план по ремонту виконано на 97,76%, з ремонту промислово-виробничих основних засобів - на 99,54%.

3.2. Аналіз ефективності використання основних засобів

Усі показники ефективності використання основних засобів можна представити в таблиці 5.
Таблиця 5. Показники ефективності використання основних фондів на РУП «Белгеологія» за 2003 р.

Показники	Алгоритми	Позначення в алгоритмах
А	1	2
1.Фондоотдача, ФО	ФО = ВП / Ф	ОП - обсяг робіт у вартісній оцінці, Ф - середньорічна вартість виробничих ОС
2.Фондоемкость, ФЕ	ФЕ = Ф / ВП
3.Фондовооруженность, ФВ	ФВ = Ф / ПП	ПП - середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу
4.Рентабельність основних фондів, Р	Р = П / Ф * 100	П - сума прибутку
Закінчення таблиці 5
А	1	2
5.Относительно економія виробничих основних фондів основного виду діяльності, Е	Е = ФБ * К - ФО	ФБ, ФО - середньорічна вартість виробничих основних засобів основного виду діяльності відповідно в базисному (планованому) році і звітному році; К - індекс зростання обсягу робіт в планованому (звітному) році в порівнянні з базисним (плановим)
6.Удельние капітальні вкладення на 1 руб. приросту робіт, КП	КП = КВП / ОП	КВП - сума капітальних вкладень, що забезпечує приріст робіт; ОП - приріст обсягу робіт
7.Удельние капітальні вкладення на одиницю введеної ПМ, КМ	КМ = КВМ / М	КВМ - сума КВ на введену потужність; М - введена за звітний період потужність
8.Капіталоотдача, КД	КД = ВП / КВ Або КД = ПР / КВ	КВ - сума капітальних вкладень; ПР - сума прибутку, отримана за рахунок цих капітальних вкладень
9.Срок окупності капітальних вкладень, СК	СК = КВ / ПР

Примітка. Джерело: власна розробка.
Фондовіддача - найважливіший узагальнюючий показник ефективності використання основних засобів. Існує взаємозв'язок фондовіддачі з продуктивністю праці і фондоозброєністю:
ФО = ВП / Ф = ВП / ПП / Ф / ЧП = ПТ / ФВ (10)
ФО - фондовіддача;
ОП - обсяг робіт;
Ф - середньорічна вартість промислово-виробничих основних засобів;
ПП - середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу;
ПТ - продуктивність праці;
ФВ - фондоозброєність.
Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання його фондовооруженности.
При проведенні аналізу фондовіддачі необхідно дати оцінку виконання плану, вивчити динаміку за ряд років, виявити і кількісно виміряти фактори зміни фондовіддачі, розрахувати резерви її росту.
Вихідні дані для розрахунку фондовіддачі приводять у порівнянний вид: обсяг продукції коригують на що мало місце зміна цін на продукцію, а вартість основних засобів - на їх переоцінку.
Чинниками першого порядку, що впливають на фондовіддачу, є зміна питомої ваги активної частини і зміна віддачі активної частини. Для розрахунку їх впливу можна використовувати прийом ланцюгових підстановок. Підстановкою буде фондовіддача за фактичної питомій вазі активної частини і планової її віддачі. Різниця між підстановкою і плановим показником фондовіддачі покаже вплив зміни питомої ваги активної частини, а різницю між фактичним показником фондовіддачі і підстановкою покаже вплив зміни віддачі активної частини [35, с.234].
Частка активної частини є складним чинником. Серед економістів немає єдиної думки у підході до формування чинників другого і наступних порядків зміни фондовіддачі. Відповідно різні і методики аналізу. Розглянемо одну з них.
Відповідно до неї фондовіддачу активної частини можна представити наступним чином:
ФОА = ВП / ФА = К * ВЕ * ВПЛ / К * Ц (11)
ФОА - фондовіддача активної частини;
ОП - обсяг робіт;
ФА - середньорічна вартість активної частини основних засобів;
К - середньорічна кількість діючого обладнання;
ВЕ - тривалість (час) роботи одиниці обладнання;
ВПЛ - середньогодинна вироблення одиниці обладнання (обсяг продукції за 1 годину роботи одиниці обладнання);
Ц - середня ціна одиниці обладнання.
На фондовіддачу впливають час роботи одиниці обладнання, годинна вироблення і ціна. Маємо кратне тип моделі факторної системи. Використовується прийом ланцюгових підстановок: з базисної величини на звітну замінюємо час роботи одиниці обладнання, а потім годинну вироблення. Таку методику доцільно використовувати, коли встановлено однотипне, однорідне обладнання.
ФОА = ВП / ФА = К * ВЕ * ВПЛ / ФА = К * ВЕ * ОЧ (12)
ОЧ - середньогодинна віддача роботи одиниці обладнання.
У чисельнику третій співмножником є ​​годинна вироблення продукції одиницею обладнання або обсяг робіт, виробленої обладнанням за одну годину. Якщо цей обсяг робіт за одну годину розділити на середньорічну вартість активної частини основних засобів, отримаємо віддачу (за аналогією з фондовіддачею), але ця віддача буде вартовий. Інакше кажучи, факторами другого порядку зміни фондовіддачі є: зміни кількості діючого обладнання, зміна тривалості (часу) роботи одиниці обладнання та зміна середньогодинної віддачі роботи одиниці обладнання та зміна середньогодинної віддачі роботи одиниці обладнання.
Останній фактор можна виділити і таким чином:
ФОА = ВП / ФА = К * ВЕ * ВПЛ / ФА (13)
ВПЛ / ФА = ВП / В / ФА / 1 = ВП / В * ФА = ФОА / В = ОЧ (14)
В - фонд часу роботи діючого устаткування.
Третій фактор - це середньогодинна віддача роботи одиниці обладнання. У даній методиці аналізу цей чинник знаходиться як частка від ділення середньогодинної вироблення одиниці обладнання, але на середньорічну вартість всієї активної частини основних засобів. З метою дотримання єдиного підходу фондовіддачу активної частини можна представити наступним чином:
ФОА = ВП / ФА = ВЕ * ВПЧК / ФА = ВЕ * ОК = К * ВЕ * ОЧ (15)
де ВПЧК - середньогодинна вироблення діючого устаткування (обсяг продукції за 1 годину всього обладнання);
ОК - середньогодинна віддача роботи діючого обладнання.
Середньогодинну віддачу роботи діючого устаткування можна представити у вигляді добутку кількості діючого устаткування на середньогодинну віддачу роботи одиниці обладнання.
Структурно-логічна модель факторної системи фондовіддачі представлена ​​в додатку Т. Для розрахунку впливу чинників другого порядку можна використовувати прийоми як ланцюгових підстановок, так і абсолютних різниць.
Дані для аналізу фондовіддачі по анализируемому підприємству представлені в таблиці 6.
Таблиця 6. Вихідна інформація для аналізу фондовіддачі на РУП «Белгеологія» за 2003 р.

Показники	За планом		За звітом		Відхилення від плану
	рівень показника	обоз-наче-ня в алго-ритмі	рівень показника	обоз-наче-ня в алго-ритмі	рівень показника		обоз-наче-ня в алго-ритмі
1	2	3	4	5	6		7
1.Об 'ем робіт, тис.руб.	359632	ОПО	378700	ОП1	+19068		ВП
2.Середньорічна вартість, тис. грн. 2.1.Проізводственних основних засобів основного виду діяльності 2.2.Актівной частини	365698 235861	ФО ФОА	350313 227654	Ф1 Ф1А	-15385 -8207		Ф ФА
3.Удельний вага активної частини,%	64,5	УО	65	У1	+0,5		У
4.Фондоотдача на 1 рубль (грн.): 4.1.Проізводственних основних засобів основного виду діяльності 4.2.Актівной частини	0,9834 1,5248	ФОО ФООА	1,081 1,6635	ФО1 ФО1А	+0,0976 +0,1387		ФО ФОА
5.Среднегодовое кількість діючого устаткування, од.	3610	КВ	3584	К1	-26	До
6.Фонд часу роботи діючого устаткування, тис. маш.-год.	8153	ВО	7956	В1	-197	У
7.Продолжітель-ність (час) роботи одиниці обладнання, годинники	2258,45	ВИТТІ	2219,9	В1Е	-38,55	ВЕ
8.Среднечасовая віддача роботи одиниці устаткув-я	0,000187	ООЧ	0,000209	О1Ч	+0,000022	ОЧ
Закінчення таблиці 6
1	2	3	4	5	6	7
9.Среднегодовая вироблення одиниці устаткування, руб.	99621,052	ВПОГ	105664,06	ВП1Г	+6043,01	ВПГ
10.Среднечасовая вироблення одиниці обладнання	44,11	ВПОЧ	47,6	ВП1Ч	+3,49	ВПЛ
11.Среднечасовие простої одиниці обладнання, маш.-год.: 11.1. Цілозмінних 11.2.Внутрісменние	Х Х	Х Х	135,6 115,2	В1Ц В1В	+135,6 +115,2	ВЦ ВВ
12.Среднее час знаходження одиниці обладнання в ППР, маш.-год.	36,4	ЗЛОДІЙ	46,8	В1Р	+10,4	ВР
13.Среднее час знаходження одиниці устаткув. У періоді освоєння, маш.-год.	12,698	ВГО	37,692	В1О	+24,994	ВО

Примітка. Джерело: власна розробка.
Розрахунок факторів зміни фондовіддачі проведений в таблиці 7.
Таблиця 7. Розрахунок факторів зміни фондовіддачі на РУП «Белгеологія» 2003р.

Фактори		Розрахунок розміру впливу				Вплив на фондовіддачу, коп.
		алгоритм	цифровий розрахунок			активної частини	промислово-виробничої частини
Чинники першого порядку
1		2	3			4	5
1.Зміна питомої ваги активної частини		ФООА * У1- -ФОО	1,5248 * 0,65-0,9834 = 0,99112-0,9834			Х	+0,00772
Закінчення таблиці 7
1		2	3			4	5
2.Ізмененіе віддачі акт. частини		ФО1-ФООА * У1	1,081-0,99112			Х	+0,08988
Разом:		ФО1 - ФОО	1,081-0,9834			-	+0,0976
Фактори другого порядку
2.1.Ізмененіе кількості діючого устаткування		К * ВИТТІ * ООЧ К * ВИТТІ * ООЧ * * У1	-26 * 2258,45 * 0,000187 -10,98 * 0,65			-10,98 Х		Х -7,137
2.2.Ізмененіе тривалості (часу) роботи одиниці обладнання		Ве * К1 * Ооч Ве * К1 * Ооч * У1	-38,55 * 3584 * 0,000187 -25,84 * 0,65			-25,84 Х		Х -16,796
2.3.Ізмененіе середньогодинної віддачі роботи одиниці обладнання.		ОЧ * К1 * ВЕ ОЧ * К1 * ВЕ * У1	+0,000022 * 3584 * 2219,9 +0,175 * 0,65			+0,175 Х		Х +0,114
Разом:		ФО1А - ФООА ФО1 - ФОО	1,6635-1,5248 1,081-0,9834			+0,1387 Х		Х +0,0976
Фактори третього порядку
2.2.1.Целосменние простої обладнання.		ВЦ * К1 * ООЧ * У1			-135,6 * 3584 * 0,000187 * 0,65	Х		-5,907
2.2.2.Внутрісменние простої облад.		ВВ * К1 * ООЧ * У1			-115,2 * 3584 * 0,000187 * 0,65	Х		-5,019
2.2.3.Ізмененіе часу на ППР		ВР * К1 * ООЧ * У1			-10,4 * 3584 * 0,000187 * 0,65	Х		-0,453
2.2.4.Ізмененіе часу на освоєння нового обладнання	ВО * К1 * ООЧ * У1			-24,994 * 3584 * 0,000187 * 0,65		Х		-1,089
Разом:	ВЕ * К1 * ООЧ * У1			-38,55 * 3584 * 0,000187 * 0,65		Х		-16,79

Примітка. Джерело: власна розробка.
Найбільш істотний вплив на фондовіддачу справила зміна питомої ваги активної частини. Під впливом цього чинника вона збільшилася на 0,1075 р. З факторів другого порядку зміни фондовіддачі найбільший вплив справила зміна часу роботи одиниці обладнання. Результативний показник (фондовіддача активної частини основних засобів) відповідно зменшився на 25,84 р.
Обладнання - найбільш активна частина основних засобів. Зростання його питомої ваги вважається прогресивною тенденцією. У процесі аналізу встановлюється кількісна забезпеченість підприємства машинами та обладнанням, визначається їх технічний рівень і відповідність кращим світовим зразкам.
Обладнання включає такі головні складові: наявне, встановлене і діюче. До готівкового відноситься все наявне на підприємстві обладнання, до встановленого - змонтоване і підготовлене до роботи устаткування, що знаходиться в цехах, причому частина встановленого обладнання може бути в резерві, на консервації, в плановому ремонті, модернізації. Діюче обладнання - це фактично працює у звітному періоді обладнання незалежно від тривалості.
Завдання найбільш повного використання обладнання полягає в тому, щоб звести до мінімуму кількість невстановленого недіючого устаткування.
За анализируемому підприємству є дані, наведені в таблиці 8.
У звітному періоді на підприємстві здійснювалися планові роботи з перемонтаж діючого, монтажу знову вводиться і демонтажу виведеного устаткування. Недіючого обладнання на підприємстві немає. Чинного і, отже, встановленого устаткування недостатньо. Зайвого устаткування немає. Всі невстановлене обладнання знаходиться в плановому монтажі.
Підвищення ефективності використання працюючого обладнання забезпечується двома шляхами: екстенсивним (за часом) і інтенсивним (за потужністю).
Аналіз екстенсивного використання обладнання пов'язаний з розглядом балансу часу його роботи, що включає такі фонди часу: календарний, режимний, можливий, плановий і фактичний.
Таблиця 8. Аналіз забезпеченості підприємства обладнанням та його використання РУП «Белгеологія» за 2003 рік

Показники	За планом	Фактично	Відхилення від плану (+,-)
А	1	2	3
1.Кількість наявного обладнання, од. 1.1.Установленного, од. 1.1.1.Действующего, од. 1.1.2.Недействующего, од.	3650 3610 3610 - 40	3650 3584 3584 - 40	- -26 -26 - -
2.Коеффіціент використання наявного обладнання: за встановленим (с.1.1/с.1) за чинним (с.1.1.1/с.1)	0,9891 0,9891	0,9819 0,9819	-0,0072 -0,0072
3.Коеффіціент використання встановленого обладнання (с.1.1.1/с.1.1)	1	1	-

Примітка. Джерело: власна розробка.
Календарний фонд часу (максимально можливий) розраховується як добуток кількості календарних днів у звітному періоді на 24 години і на кількість одиниць встановленого обладнання.
Режимний фонд часу знаходиться множенням кількості одиниць встановленого обладнання на кількість робочих днів в аналізованому періоді і на тривалість робочого дня в годинах.
Можливий фонд часу дорівнює режимному за вирахуванням часу на ремонт обладнання.
Плановий фонд - час, необхідний для виконання плану з виробництва продукції.
Фактичний фонд - час, дійсно витрачений на випуск продукції, тобто кількість фактично відпрацьованих машино-годин.
Таблиця 9. Аналіз використання обладнання в часі на РУП «Белгеологія» за 2003 р.

Показники	За планом	Фактично
А	1	2
1.Календарний фонд, тис. машино-год	21863	21676
2.Режімний фонд, тис. машино-год	11756,3	11551,5
3.Возможно фонд, тис. машино-год	10984	10762
4.Плановий фонд, тис. машино-год	10231/10358	Х
5.Фактіческій фонд, тис. машино-год	Х	7956
6.Коеффіціенти використання устаткування у часі: 6.1.К календарному фонду 6.2.К режимному фонду 6.3.К можливого фонду 6.4.К планового фонду	Х Х Х Х	0,3671 0,6887 0,7392 0,7776 / 0,7681

Примітка. Джерело: власна розробка.
З наведених даних таблиці 9 можна зробити висновок, що фактично календарний фонд часу роботи устаткування становить 99,15% до планового (21676/21863 * 100). Різниця між фактичним і плановим календарним фондом часу роботи устаткування є результатом відхилень від плану по введенню в дію обладнання як за кількістю одиниць, так і за термінами введення їх в експлуатацію.
Режимне час складає 98,26% планового (11551,5 / 11756,3 * 100). Різний відсоток використання календарного (99,2%) і режимного (98,3%) фондів часу роботи устаткування свідчить про те, що фактична кількість робочих днів і коефіцієнт змінності були нижче передбачених планом.
Можливий фонд часу обладнання склав 98% до плану (10762/10984 * 100). За планом на ремонт обладнання намічалося затратити 772,3 тис. машино-год (11756,3-10984). Фактично ж для виконання ремонту треба було 789,5 тис. машино-год (11551,5-10762), або на 17,2 тис. машино-год більше (789,5-772,3).
При наміченому за планом кількості обладнання можливий фонд часу його роботи склав 10984 тис. машино-год, а час, необхідний для виконання плану з виробництва продукції, - 10231 тис. машино-год. Отже, при плановому кількості обладнання у підприємства залишається 753 тис. машино-год невикористаного часу (10984-10231). Це говорить про те, що в плані були закладені можливості позапланових простоїв обладнання.
Дійсно, на підприємстві мали місце простої обладнання. За планом на надання послуг намічалося затратити 10358 тис. машино-год, фактично витрачено 7956 тис. машино-год, у тому числі 48,3 тис. машино-год надурочно. Отже, в результаті простоїв обладнання втрачено 2450,3 тис. машино-год (7956 - 48,3 - 10 358). Крім того, підприємство не використовувало 2806 тис. машино-год можливого фонду часу (10762-7956). Таким чином, загальна величина невикористаного і нераціонально використаного часу склала 5273,5 тис. машино-год (17,2 +2450,3 +2806).
Це свідчить про втрачені можливості на підприємстві. Йому слід посилити контроль за раціональним використанням часу роботи устаткування.
Дані таблиці 9 також показують, що підприємство домоглося певної інтенсифікації виробництва і підвищення інтенсивності використання обладнання. Якщо при плановій інтенсивності на фактично виконаний обсяг робіт слід було затратити 10358 тис. машино-год, то насправді підприємство витратило 7956 тис. машино-год, або на 76,8% (7956/10358 * 100), а виконання робіт за 1 машино -ч склала 130,2% планової (100 * 100/76, 8).
Коефіцієнт змінності роботи обладнання (КСМ), що характеризує екстенсивне його використання, розраховується як відношення суми відпрацьованих машино-змін в добі (ЧЕ) до всієї кількості встановленого обладнання (К):
КСМ = ЧО / К (16)
Цей коефіцієнт показує, скільки змін пропрацювала одиниця устаткування. Чим він вищий, тим більше обладнання працює протягом доби і тим більше випускається продукції.
За анализируемому підприємству фактично встановлено 3584 одиниць устаткування (табл.8), при двозмінному режимі роботи в першу зміну працює 2841, у другу - 1743. Фактичний коефіцієнт змінності становить 1,2790 ((2841 +1743) / 3584).
Фактичний рівень коефіцієнта доцільно коригувати на внутрішньозмінні простої обладнання. По підприємству вони склали 5,189% (115,2 / 2220 * 100). Отже, скоригований фактичний рівень коефіцієнта змінності дорівнює 1,2126 (1,279 * (100-5,189) / 100). План по зростанню коефіцієнта змінності виконаний лише на 86,1%. Якби цей план був виконаний, підприємство збільшило б випуск продукції на 415364,5 тис. руб. - З 378700 тис. руб. до 794064,5 тис. руб. (378700 * 1,33 / 1,2126). Однак дана можливість упущена.
На підставі даних таблиць 6 і 9 розраховуються такі коефіцієнти: екстенсивного використання устаткування (відношення фактичної кількості відпрацьованих машино-годин до плановому) - 0,9758 (7956/8153), інтенсивного використання (відношення фактичного випуску продукції за 1 машино-годину до планового) - 1,079 (47,6 / 44,11), інтегрального використання (добуток коефіцієнтів екстенсивного та інтенсивного використання) - 1,053 (0,9758 * 1,079), який характеризує використання устаткування і за часом і за потужністю.
Розрахунки показують, що на підприємстві були упущені реальні можливості збільшення випуску продукції - плановий фонд часу використаний лише на 97,58%. Однак втрати машинного часу були частково відшкодовані зростанням випуску продукції за 1 машино-год, який виявився вище плану на 7,9%, в результаті чого план випуску продукції був виконаний на 105,3% (378700/359632 * 100).
Дані таблиці 6 дозволяють виявити вплив змін кількості діючого устаткування, тривалості (часу) роботи одиниці обладнання та його продуктивності на обсяг продукції (таблиця 10).
Таблиця 10. Розрахунок факторів, що вплинули на зміну випуску продукції

Фактори	Розрахунок рівня впливу		Рівень впливу, тис.р.	Структура факторів,%
	алгоритм	цифровий розрахунок
А	1	2	3	4
1.Зміна кількості діючого устаткування	(К1-КО) * * ВИТТІ * ВОЧ	(3584-3610) * 2258,45 * 44,11	-2590,1259	-13,7
2.Ізмененіе тривалості (часу) роботи одиниці обладнання	(В1Е-ВИТТІ) * * К1 * ВОЧ	(2219,9-2258,45) * 3584 * 44,11	-6094,3787	-31,9
3.Ізмененіе середнього виробітку продукції за 1 машино-годину одиницею обладнання	(В1Ч-ВОЧ) * * К1 * В1Е	(47,6-44,11) * * 3584 * 2219,9	+27766,864	+145,6
Разом	ОП1 - ОПО	378700-359632	+19068	+100

Примітка. Джерело: власна розробка.
Дотримуючись планові пропорції, підприємство могло мати додатковий випуск продукції на 8684,5 тис.руб. (2590,1259 +6094,3787), але ці можливості воно втратило. Особливо нераціонально використаний плановий фонд часу роботи обладнання, що призвело до зменшення випуску продукції на 6094,3787 тис.руб., Або на 31,9%. У той же час завдяки зростанню продуктивності обладнання отриманий додатковий випуск продукції на 27766,864 тис.руб. або на 145,6%.
Для того щоб охарактеризувати ефективність використання основних засобів застосовуються такі показники:
ФО = ВП / Ф (18)
ВП = Ф * ФО (19)
де Ф - вартість основних фондів.
Маємо мультиплікативний тип моделі факторної системи. Для розрахунку впливу факторів можна використовувати прийом абсолютних різниць.
Вплив факторів стану та ефективності використання промислово-виробничих основних фондів на обсяг випущеної продукції показано в таблиці 11. Структура факторів будь-якого порядку розрахована по відношенню до зміни результативного показника.
Дані таблиці 11 свідчать про те, що кожен з факторів будь-якого порядку зробив істотний вплив на зміну обсягу випущеної продукції. Наприклад, завдяки зростанню середньогодинної віддачі роботи одиниці обладнання обсяг продукції збільшився на 191,4%.
Прибуток від реалізації робіт за рахунок зміни обсягу і структури виконаних робіт збільшилася на 8327 тис. крб., А обсяг виконаних робіт зріс на 49831 тис. руб. Отже, підвищення обсягу наданих виконаних робіт на один рубль забезпечило зростання впливу на прибуток від реалізації робіт за рахунок зміни обсягу і структури виконаних робіт на 0,17 руб. (8327/49831). Помноживши рівні впливу чинників зміни обсягу реалізованої продукції на коефіцієнт 0,167105, ми отримаємо їх вплив на прибуток від реалізації продукції.
Таблиця 11. Розрахунок впливу промислово-виробничих основних фондів на обсяг випущеної продукції на РУП «Белгеологія» 2003р.

Фактори	Розрахунок рівня впливу			Рівень впливу, тис. руб.	Структура факторів,%
	алгоритм		цифровий розрахунок
А	1		2	3	4
Чинники першого порядку
1.Зміна вартості ППОФ 2.Ізмененіе ФО	Ф * ФОО ФО * Ф1		-15385 * 0,9834 +0,0976 * 350313	-15129 +34191		-79,33 +179,33
І т о г о	ВП1 - ВПО		378700-359632	+19068		+100
Фактори другого порядку
2.1.Ізмененіе уд.вес активної частини 2.2.Ізмененіе віддачі активної частини	(ФООА * У1 - ФОО) * Ф1 (ФО1 - ФООА * У1) * Ф1		(1,5248 * 65-0,9834) * 350313 (1,081-1,5248 * 65) * 350313	+34375 -34342		+180,28 -180,103
І т о г о	ФО * Ф1		+0,0979 * 350313	+34		+0,18
Фактори третього порядку
2.2.1.Ізмененіе кількості дійств. обладнання 2.2.2.Ізмененіе тривалості роботи од. устаткув. 2.2.3.Ізмененіе середньогодинної віддачі роботи одиниці обладнання	К * ВИТТІ * ООЧ * У1 * Ф1 ВЕ * К1 * ООЧ * У1 * Ф1 ОЧ * К1 * В1Е * У1 * Ф1		-7,137 * 350313 -16,79 * 350313 +0,000022 * 3584 * 2219,9 * 65 * 350313	-2500 -5882 +39855		-13,11 -30,85 +209,02
І т о г о	(ФО1 - ФООА * У1) * Ф1		+0,08988 * 350313	+31486		+165,06
Фактори четвертого порядку
2.2.2.1.Целосменние простої обладнання 2.2.2.2.Внутрісменние простої обладнання 2.2.2.3.Ізмененіе часу на ППР 2.2.2.4.Ізмененіе часу на освоєння нового обладнання		ВЦ * К1 * ООЧ * У1 * Ф1 ВВ * К1 * ООЧ * У1 * Ф1 ВР * К1 * ООЧ * У1 * Ф1 ВО * К1 * ООЧ * У1 * Ф1	-5,907 * 350313 -5,019 * 350313 -0,453 * 350313 -1,089 * 350313	-20694 -17582 -1587 -3815		-108,53 -92,207 -8,323 -20,007
І т о г о		ВЕ * К1 * ООЧ * У1 * Ф1	-16,79 * 350313	-5882		-229,065

Примітка. Джерело: власна розробка.
Чистий прибуток за рахунок зміни обсягу і структури виконаних робіт збільшилася на 5364 тис. крб., А прибуток від реалізації робіт за рахунок цих же факторів зросла на 8327 тис. руб. Отже, підвищення прибутку від реалізації робіт на один рубль забезпечило зростання чистого прибутку на 0,64 руб. (5364/8327). Помноживши рівні впливу факторів зміни прибутку від реалізації продукції на коефіцієнт 0,6441696, ми отримаємо їх вплив на чистий прибуток. Розрахунки та результати наведені в таблиці 12.
Таблиця 12. Розрахунок впливу промислово-виробничих основних фондів на прибуток РУП «Белгеологія»

Фактори	Розрахунок рівня впливу на
	прибуток від реалізації продукції, тис. грн.	чистий прибуток
А	1	2
Чинники першого порядку
1.Зміна вартості промислово-виробничих основних засобів 2.Ізмененіе фондовіддачі	-15129 * 0,167105 = -2528,1316 (-7,6%) +34191 * 0,167105 = +5713,487 (+17,1%)	-2528,1316 * 0,6441696 = -1628,546 (-7,6%) +5713,487 * 0,6441696 = +3680,455 (+17,1%)
І т о г о	+49831 * 0,167105 = +33439,093 (+100%)	+33439,093 * 0,6441696 = +21540,45 (+100%)
Фактори другого порядку
2.1.Ізмененіе питомої ваги активної частини 2.2.Ізмененіе віддачі активної частини	+34375 * 0,167105 = +5744,234 (+17,2%) -34342 * 0,167105 = -5738,72 (-17,2%)	+5744,234 * 0,6441696 = +3700,26 (+17,2%) -5738,72 * 0,6441696 = -3696,71 (-17,2%)
І т о г о	+34 * 0,167105 = +5,68 (+0,017%)	+5,68 * 0,6441696 = +3,659 (+0,017%)
Фактори третього порядку
2.2.1.Ізмененіе кількості діючого устаткування 2.2.2.Ізмененіе тривалості (часу) роботи одиниці обладнання 2.2.3.Ізмененіе середньогодинної віддачі роботи одиниці обладнання	-2500 * 0,167105 = - 417,76 (-1,25%) -5883 * 0,167105 = -983,08 (-2,94%) +39855 * 0,167105 = +6659,97 (+19,92%)	-417,76 * 0,6441696 = -269,11 (-1,25%) -983,08 * 0,6441696 = -604,28 (-2,94%) +6659,97 * 0,6441696 = +4290,15 (+19,92%)
Закінчення таблиці 12
А	1	2
І т о г о	+31472 * 0,167105 = +5259,128 (+15,73%)	+5259,128 * 0,6441696 = +3387,77 (+15,73%)
Фактори четвертого порядку
2.2.2.1.Целосменние простої обладнання 2.2.2.2.Внутрісменние простої обладнання 2.2.2.3.Ізмененіе часу на ППР 2.2.2.4.Ізмененіе часу на освоєння нового обладнання	-20694 * 0,167105 = -3458,07 (-10,34%) -17582 * 0,167105 = -2938,04 (-8,79%) -1587 * 0,167105 = -265,196 (-0,79%) -3815 * 0,167105 = -637,506 (-1,91%)	-3458,07 * 0,6441696 = -2227,58 (-10,341%) -2938,04 * 0,6441696 = -1892,596 (-8,79%) -265,196 * 0,6441696 = -170,83 (-0,79%) -637,506 * 0,6441696 = -410,66 (-1,91%)
І т о г о	-43678 * 0,167105 = -7298,82 (-21,83%)	-7298,82 * 0,6441696 = -4701,68 (-21,83%)

Примітка. Джерело: власна розробка.
Дані таблиці 12 показують, що найбільш істотний вплив на прибуток від реалізації робіт надали такі чинники: зміна інших факторів (+90,5%) - фактор першого порядку; зміна питомої ваги активної частини (+17,2%) - чинник другого порядку; зміна тривалості (часу) роботи одиниці обладнання (-2,94%), зміна середньогодинної віддачі роботи одиниці обладнання (+19,92%) - фактори третього порядку.

3.3. Основні шляхи і резерви зміцнення матеріально-технічної бази промислового підприємства і підвищення ефективності її використання

Конкретні недоліки в стані забезпеченості та ефективності використання промислово-виробничих основних фондів є основою виділення напрямків пошуку резервів підвищення ефективності використання основних фондів, після чого розробляються відповідні заходи. Контроль за їх виконанням може здійснюватися з використанням стандартної форми цільової комплексної програми.
Важливо вивчати вплив впровадження заходів науково-технічного прогресу (НТП) на фондовіддачу. Цей вплив визначається за формулою:
ФО = ВПНТП / Ф (20)
де ФО - зміна фондовіддачі в результаті впровадження заходів НТП;
ВПНТП - приріст обсягу продукції в результаті впровадження заходів НТП;
Ф - середньорічна вартість промислово-виробничих основних засобів.
У свою чергу збільшення обсягу продукції в результаті впровадження заходів НТП формується з наступних складових:
ВПНТП = ВПВ + ВПЗ + ВПС (21)
де ВПВ - приріст обсягу продукції за рахунок введення і освоєння нового обладнання;
ВПЗ - приріст обсягу продукції за рахунок заміни застарілого обладнання новим або після модернізації обладнання;
ВПС - приріст обсягу продукції за рахунок вдосконалення технології та організації виробництва і праці.
Зробимо розрахунок наведених вище показників для досліджуваного підприємства.
Згідно з даними, отриманими від планово-економічного відділу Білоруської гідрогеологічної експедиції РУП «Белгеологія»:
ВПВ = 15 365 тис.руб.
ВПЗ = 29 856 тис.руб.
ВПС = 1 569 тис.руб.
Тоді ВПВНТ = 15365 +29856 +1569 = 46790 тис.руб.
Таблиця 13. Алгоритми розрахунку зміни фондовіддачі в результаті впровадження заходів НТП

Фактори зміни фондовіддачі	Алгоритми розрахунку	Позначення в алгоритмах
А	1	2
1.Ввод і освоєння нового обладнання (ФОР)	N ФОР = Ч1В (В1В - ВООВ) / Ф = 1	Ч1В - час, фактично відпрацьований нововведеним обладнанням; В1В. ВВВ - відповідно фактична і планова вироблення продукції за одну машино-год нововведеним обладнанням; N - кількість знову введеного обладнання; Ф - середньорічна вартість ПП ОФ; ВПВ - приріст обсягу продукції за рахунок введення і освоєння нового обладнання
2.Замена застарілого обладнання новим або модернізація устаткування (ФОЗ)	ФОЗ = ВПЗ / Ф	ВПЗ - приріст обсягу продукції у зв'язку із заміною чи модернізацією обладнання
3.Совершенствованіе технології та організації виробництва і праці (ФОС)	ФОС = ВПС / Ф	ВПС - приріст обсягу продукції за рахунок впровадження заходів НТП щодо вдосконалення технології

Примітка. Джерело: власна розробка.
Планована середньорічна вартість основних засобів підприємства в результаті освоєння і модернізації Ф = 391 560 тис.руб.
ФО = 46 790/421 560 = 0,12
При аналізі впливу впровадження заходів НТП на фондовіддачу необхідно вивчати, як позначилися на її зміну не тільки зростання обсягу продукції, але і вартість промислово-виробничих основних засобів. Якщо врахувати тільки зростання обсягу продукції в результаті впровадження заходів НТП, можна зробити неправильні висновки, тому що найчастіше нова техніка (обладнання) значно дорожче замінної, і це подорожчання може не компенсувати відповідним зростанням її продуктивності. Тому слід вивчати вплив на фондовіддачу зміни вартості промислово-виробничих основних засобів, яка, наприклад, зменшується в снимаемому з експлуатації устаткування і збільшується на суму витрат, пов'язаних з модернізацією основних засобів.
Більшість економістів сходяться на думці, що об'єктивні резерви зростання фондовіддачі розраховуються лише на основі впровадження конкретних заходів НТП. Алгоритми розрахунку зміни фондовіддачі за рахунок впровадження заходів НТП наведені в таблиці 13.

ВИСНОВОК

Представлена ​​робота присвячена теоретичним і практичним аспектам ведення бухгалтерського обліку основних засобів у Республіці Білорусь на підприємстві Білоруська гідрогеологічна експедиція РУП «Белгеологія».
За результатами проведеного аналізу можна сформулювати такі висновки і пропозиції щодо вдосконалення аналізу стану та ефективності використання основних засобів на підприємстві Білоруська гідрологічна експедиція РУП «Белгеологія». За досліджуваний період середньорічна вартість у порівнянні з планом знизилася на 15385 тис.руб. Вартість активної частини фондів у порівнянні з планом знизилася на 8207 тис.руб. Аналіз технічного стану показує, що більша половина основних засобів зношена і вимагає заміни або капітального ремонту. Аналіз показує, що близько третини встановленого обладнання (17,18%) має термін служби 20 років і більше та є явно застарілим. Це при тому, що термін близько семи (максимум 10 років) є найбільш оптимальним для заміни діючого обладнання. Коефіцієнт оновлення склав 0,181%. Коефіцієнт зносу на кінець знизився на 0,045% і складає 0,734, т.е.73, 4%.
Що ж стосується фондовіддачі, то з наведеного аналізу можна судити про те, що фондовіддача як промислово - виробничих основних засобів, так і їх активної частини зросла.
Аналіз використання устаткування показує, що фактично календарний фонд часу складає 99,2% до планового. Різниця між фактичним і плановим календарним фондом часу роботи устаткування є результатом відхилення зайвого устаткування, яке планувалося продати.
Режимне час складає 98,26% від планового. Різний відсоток використання календарного (99,2%) і режимного (98,26%) фондів часу роботи обладнання свідчать про те, що фактично кількість робочих днів і коефіцієнт змінності були нижче передбачених планом. Можливий фонд часу склав 98% до плану. За планом на ремонт обладнання намічалося затратити 772,3 тис. машино-год. Фактично ж пішло 789,5 тис. машино-год., Або на 17,2 тис. машино-год. більше.
При наміченому за планом кількості обладнання можливий фонд часу його роботи склав 10984 тис. машино-год, а час, необхідний для виконання плану з виробництва продукції, - 10231 тис. машино-год. Отже, при плановому кількості обладнання у підприємства залишається 753 тис. машино-год невикористаного часу. Це свідчить про те, що в плані були закладені позапланові простої обладнання. Дійсно на підприємстві протягом досліджуваного періоду мали місце простої обладнання. За планом на випуск продукції намічалося затратити 10358 тис. машино-год, фактично витрачено 7956 тис. машино-год., У тому числі 48,3 тис. машино-год. понаднормово. Отже в результаті простоїв обладнання втрачено 2450,3 тис. машино-год. Крім цього, підприємство не використовувало 2806 тис. машино-год можливого часу. Таким чином, загальна величина невикористаного і нераціонально використовуваного часу склала 5273,5 тис. машино-год.
Це свідчить про втрачені можливості для підприємства. Підприємству необхідно посилити контроль за раціональним використанням часу роботи устаткування. Доцільно застосовувати автоматизовані прилади контролю і обліку часу його роботи, що базується на використанні обчислювальної техніки.
Другим напрямком удосконалення аналізу ефективності використання основних засобів є удосконалення діючої методології аналізу основних засобів, що викликається цілим рядом причин. Зокрема, відбір факторів 2-го і більш високих порядків для проведення аналізу фондовіддачі промислово - виробничих основних засобів.
За допомогою РУП «Белгеологія» розробляється програма реструктуризації з кінцевою метою створення системи оперативного управління витратами на виробництві, що послужить підвищенню конкурентоспроможності і економічної ефективності об'єднання в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрютина М.С., Грачов А.В. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства: Навчально-практичний посібник. 2-е вид., Испр. М.: Річ навіть і сервіс, 1995. 197 с.
2. Олександрович Я.А. Раціональне використання ресурсів - найважливіша умова інтенсифікації виробництва. Мн.: Білорусь, 1991.
3. Аналіз фінансового становища на основі бухгалтерської звітності / / Консультант бухгалтер. 2002. № 4. С. 10-15.
4. Аналіз господарської діяльності в промисловості / Н.А.Русак, В. І. Стражев, О. Ф. Моргун та ін; За заг. ред. В. І. Стражева. 4-е вид., Испр. і доп. Мн. Обчислюємо. шк., 1999. 398 с.
5. Аналіз господарської діяльності підприємства: Навч. посібник / Л.Л.Ермоловіч, Л. Г. Сивчик, Г. В. Толкач, І. В. Щітнікова / За заг. ред. / / Л. Л. Єрмолович. Мн.: Інтерпрессервіс; Екоперспектіва, 2001. 576 с.
6. Аналіз ефективності господарської діяльності промислових об'єднань і підприємств: Справ. Посібник / За заг. ред. Л. Л. Єрмолович. Мн.: Виш.шк., 1988. 496 с.
7. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник. 4-е вид., Дод. перероб. М.: Фінанси і статистика, 1997. 416 с.
8. Бухгалтерський облік / А.І. Балдінова, Т.М. Дементей, Є.І. Завидова та ін; Під загальною редакцією І.Є. Тишкова 5-е вид., Перераб. і доп. Мн. Обчислюємо. шк., 2001. 425 с.
9. Бухгалтерський облік: Підручник 2-е вид., Ісп. і доп. / І.Е.Тішков, А. І. Балдінова, Т. М. Дементей та ін; Під загальною ред. І.Е.Тішкова.-Мн.: Виш.шк., 1996. 687 с.
10. Ванкевіч В. Розраховуємо чисті активи / / Головний бухгалтер. 2004. № 2. С. 71-74.
11. Цивільний кодекс Республіки Білорусь. Мн.: Амалфея, 2001. 608 с.
12. Єрмолович Л.Л. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчально-практ.Пособіе.-Мн.: БГЕУ, 1997. 325 з.
13. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. 4-е вид., Перераб. і доп. М.: Бухгалтерський облік, 2002. 528 з.
14. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту. К.: А.С.К., 1999.768 с.
15. Зайцев Н.Л. Економіка промислових підприємств: Підручник. 2-е вид., Перераб. і доп. М.: ИНФРА-М, 1998. 336 с.
16. Закон Республіки Білорусь від 18.10.1994 р. № 3321-ХІІ «Про бухгалтерський облік і звітності» в редакції Закону від 25.06.2001 р.
17. Ковальов А.І., Привалов В.П. Аналіз господарського стану підприємства. -3-е вид., Виправлю., Доп. М.: Центр економіки і маркетингу, 1999. 216 с.
18. Кожарский В.В., Сушкевич О.М. Бухгалтерський облік на підприємствах і в організаціях: Навчальний посібник. Мн.: Екаунт, 2002. 425 с.
19. Кравченко Л.І. Методика аналізу та оцінки фінансового стійкості підприємства / / Бухгалтерський облік і аналіз. 2003. № 4. С. 42-48.
20. Крівопущенко О.В. Платоспроможність підприємства: її оцінка за допомогою коефіцієнтів ліквідності і на підставі аналізу руху грошових потоків / / Бухгалтерський облік і аналіз. 1999. № 3. С. 39-42.
21. Ладутько Н.І. Облік основних засобів і нематеріальних активів. Мн.Навука i технiка, 2001. 101 с.
22. Лапін А.К. Про затвердження інструкції про порядок бухгалтерського обліку основних засобів / / Вісник. 2002. № 6. С.27-37.
23. Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства: Учеб. посібник для вузів / Під ред. Проф.Н.П. Любушина. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. 471с.
24. Маренков Н.П., Кравцова Т.І. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, аудиту. М.: Едіторіал УРСС, 2002. 208с.
25. Михалкевич А.П. Бухгалтерський облік на підприємствах зарубіжних країн: Навчальний посібник. Мн.: ТОВ Місанта, 1998. 109 с.
26. Про підприємства в Республіці Білорусь: Закон Республіки Білорусь / / Народна газета. 1993. № 13-14. С. 5-8.
27. Основні засоби: облік і амортизація. Мн.: ТОВ «Інформпресс», 2002. 345 с.
28. Палій В.Ф. Міжнародні стандарти фінансової звітності. М.: Инфра-М, 2002. 456с.
29. Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів. Затверджено постановою Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства статистики та аналізу і Міністерства архітектури та будівництва від 23.11.2001г. № 187/110/96/18. / / БелТА дзелавая. 2001. № 45. С. 1-7.
30. Положення про лізинг на території РБ. Затверджено постановою Ради Міністрів РБ від 31 грудня 1997р. № 1769 «Про лізинг на території РБ» / / Вісник МНС РБ. 2003 № 2.
31. Положення про порядок переоцінки основних коштів організацій за станом на 1 січня 2004 року. Розроблено відповідно до постанови Ради Міністрів Республіки Білорусь від 30 грудня 2003 р. № 1724 «Про переоцінку основних засобів, незавершеного будівництва і не встановленого обладнання за станом на 1 січня 2004 р.» / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь від 20.01.2004г. Реєстраційний номер 8110444.
32. Положення з бухгалтерського обліку "Облікова політика організації". Затверджено Постановою Міністерства фінансів РБ 17.04.2002 р. № 62 / / Вісник МНС РБ. 2002 № 18.
33. Рішар Ж. Аудит і аналіз господарської діяльності підприємства: Пер.с франц. / За ред. Л. П. Белик. М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. 375 з.
34. Русак Н.А., Русак В.А. Фінансовий аналіз суб'єкта господарювання: Справ.пособіе. Мн. Обчислюємо. школа, 1997. 309 із.
35. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Навч посібник / Г. В. Савицька. 7-е вид., Испр. Мн.: Нове знання, 2002. 704 с.
36. Сучасна економіка. Багаторівневе навчальний посібник для вузів: тексти лекцій. Понятійний апарат. Графіки та формули. З історії економічної мислі. / Науковий редактор НА.Мамедов. 2-е вид. М.: Зевс, 1997. 426 з.
37. Стражева Н.С. Бухгалтерський облік: практичний посібник. Мн.: Вид. Сапун А.В., 1999. 336 с.
38. Теорія аналізу господарської діяльності: Учеб. / В.В. Осмоловський, Л. І. Кравченко, Н. А. Русак та ін; За заг. ред. В. В. Осмоловського. Мн.: Нове знання, 2001. 318 з.
39. Тишкова І.Є. Бухгалтерський облік. Мн. Обчислюємо. шк., 1999. 746 с.
40. Типовий план рахунків 2004 року. Інструкція щодо застосування Типового плану рахунків бухгалтерського обліку 2004 року / / Додаток 2 до журналу «Вісник МНС РБ». 2003 випуск 7.
41. Толкачова Є.Т. Економічний зміст та значення фінансової стійкості / / Бухгалтерський облік і аналіз. 2001. № 7. С. 25-31.
42. Шахбазова І.Т. Бухгалтерський облік і аудит. Мн.: ТетраСистемс, 2002. 256 с.
43. Шмарловская Г.: Амортизаційна політика: перспективи перетворень / / ФУА. 1998. № 11. С. 29 - 31.
44. Економічний аналіз фінансового стану підприємства / / Бухгалтерський облік і аналіз. 2002. № 3. С.41-46.
45. Hurley RF Putting people back into organization learning / / Journal of Business and Industrial Marketing. Jan. 2002. No 4. P. 270-281.
46. Stephen George, Arnold Weimerskirch. Strategies and Technique, Proven at Today's Most Successful Companies, 2nd ed. М.: Viktoria plus, 2002. 256p.

ДОДАТОК Т

Зміна фондовіддачі

1.Зміна питомої ваги активної частини

2.Ізмененіе віддачі активної частини

2.1.Ізмененіе кількості діючого устаткування

2.2.Ізмененіе тривалості (часу) роботи одиниці обладнання

2.3.Ізмененіе середньогодинної віддачі роботи одиниці обладнання

2.2.1.Целосменние простої

2.2.2.Внутрісменние простої

2.2.3.Ізмененіе часу на ППР

2.2.4.Ізмененіе часу на освоєння нового обладнання

2.3.1Ізмененіе рівня завантаження устаткування і організації виробництва

2.3.2.Внедреніе нової більш ефективної та прогресивної технології (заходи щодо НТП)

2.3.3.Непроізво-доданих витрати машини. часу

2.3.4.Ізмененіе структури продукції

2.3.1.1. Зраді-ние інтенсифікації виробництва

2.3.1.2. Вдосконалення-налення системи управління

2.3.1.3. Вдосконалення тепло- ня організації виробництва

2.3.2.1.Механізація і автоматизація виробництва

2.3.2.2.Іспользованіе прогресивної технології

2.3.2.3.Модернізація і реконструкція виробництва

Ріс.Структурно-логічна модель факторної системи зміни фондовіддачі
Примітка. Літературний джерело: власна розробка.
ДОДАТОК У
Виписка з бізнес-плану РУП «Белгеологія» на 2003 рік
тис.руб.

Найменування показника	Сума
1	2
Витрати на ремонт (всього по підприємству)	19982
Витрати на ремонт промислово-виробничих основних засобів	19143
Обсяг робіт, тис. грн	359632
Середньорічна вартість, тис. грн. Виробничих основних засобів основного виду діяльності Активної частини	65698 35861
Питома вага активної частини,%	64,5
Фондовіддача на 1 рубль (грн.): Виробничих основних засобів основного виду діяльності Активної частини	0,9834 1,5248
Середньорічна кількість діючого устаткування, од.	3610
Фонд часу роботи діючого устаткування, тис. маш.-год.	8153
Тривалістю-ність (час) роботи одиниці обладнання, годинники	2258,45
Середньогодинна віддача роботи одиниці обладнання	0,000187
Середньорічне виробництво одиниці устаткування, руб.	99621,052
Середньогодинна вироблення одиниці обладнання	44,11
Середньогодинні простої одиниці обладнання, маш.-год.: Цілозмінних Внутрізмінні	Х Х
Середній час знаходження одиниці обладнання в ППР, маш.-год.	36,4
Середній час знаходження одиниці устаткув. У періоді освоєння, маш.-год.	12,698
1.Кількість наявного обладнання, од. 1.1.Установленного, одиниць 1.1.1.Действующего, одиниць 1.1.2.Недействующего, одиниць	3650 3610 3610 40
Закінчення таблиці
1	2
2.Коеффіціент використання наявного обладнання: за встановленим (с.1.1/с.1) за чинним (с.1.1.1/с.1)	0,9891 0,9891
3.Коеффіціент використання встановленого обладнання (с.1.1.1/с.1.1)	1
1.Календарний фонд, тис. машино-год	21863
2.Режімний фонд, тис. машино-год	11756,3
3.Возможно фонд, тис. машино-год	10984
4.Плановий фонд, тис. машино-год	10231/10358
5.Фактіческій фонд, тис. машино-год	Х
6.Коеффіціенти використання устаткування у часі: 6.1.К календарному фонду 6.2.К режимному фонду 6.3.К можливого фонду 6.4.К планового фонду	Х Х Х Х