Переоцінка основних засобів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Федеральне агентство з освіти

Новосибірський державний університет економіки і управління

Кафедра Бухгалтерського обліку

Дисципліна Бухгалтерський фінансовий облік

Курсова робота

по темі: Переоцінка основних засобів

Виконала: студентка

групи № БУП 82

Ф. І.О. Кулешова О.А.

залікова книжка № 081973

Новосибірськ

2009

Зміст

Введення

1. Процедура переоцінки

1.1 Рішення про переоцінку

1.2 Групи однорідних об'єктів

1.3 Облік переоцінки основних засобів

1.4 Облік результатів переоцінки основних засобів

2. Податки

2.1 Податок на прибуток

2.2 Податок на майно

2.3 Податок на додану вартість

Висновок

Нормативно-правові акти та література

Введення

Основні засоби часто становлять більшу частину всіх активів організації. Стан і вартість основних засобів цікавлять керівництво, інвесторів, засновників, акціонерів. Точна інформація такого характеру дозволяє судити про фінансове "здоров'я" підприємства, приймати обгрунтовані рішення, пов'язані з його господарською діяльністю. Крім того, вартість основних засобів - це база для розрахунку податку на майно та амортизаційних відрахувань.

Під впливом інфляції балансова вартість основних засобів може істотно відхилятися від вартості їх відтворення в сучасних умовах. Усунути цю невідповідність дозволяє переоцінка. На даний момент переоцінка носить добровільний характер і може проводитися комерційними організаціями за групами однорідних об'єктів основних засобів не частіше одного разу на рік (на початок звітного року). Це встановлено п. 15 ПБУ 6 / 01 [1].

Проте слід мати на увазі, що підприємство, номінально підвищуючи за рахунок зростання вартості активів показники свого майнового та фінансового стану (вартість чистих активів, розмір статутного капіталу), збільшує і податкові зобов'язання з податку на майно. З іншого боку, уцінка основних засобів занижує його кредитну та інвестиційну привабливість. Додатковим стримуючим фактором у прийнятті рішення про проведення переоцінки є трудомісткість цієї процедури, якщо вона здійснюється спеціально створеною комісією підприємства, або ж вартість послуг сертифікованих оцінювачів.

У цій роботі розглянемо про те, в яких випадках переоцінка вигідна, який порядок її проведення та відображення в обліку, податкові наслідки.

Як зазначалося вище, переоцінюючи основні засоби, підприємство змушене лавірувати між економією на податках та спільної комерційної привабливістю. Тому питання про доцільність переоцінки може вирішити лише керівництво підприємства, виходячи з його поточного фінансового стану і поставлених цілей.

Цілями дооцінки основних засобів звичайно є:

залучення інвесторів;

збільшення статутного капіталу (СК) за допомогою збільшення номінальної вартості акцій за рахунок додаткового капіталу, сформованого в результаті переоцінки ОЗ. До визначених видів діяльності (наприклад, виробництво і реалізація підакцизної продукції) законодавство пред'являє особливі вимоги за розміром КК. Організації, не роблячи додаткових вкладів до КК, правомірно [2] проводять дооцінку ОЗ;

підвищення регульованих цін і тарифів. При дооцінку основних засобів амортизаційні відрахування у бухгалтерському обліку, а отже, і облікова собівартість виробленої продукції збільшаться. Це економічно обгрунтовує зростання цін і тарифів в умовах державного регулювання;

отримання кредиту під заставу ОС, забезпечення гарантій в угодах своїм майном.

Основними цілями уцінки ОС зазвичай є економія на податку на майно та визначення реальної ринкової вартості об'єктів ОЗ, моральний знос яких не врахований у їх балансової вартості.

Якщо організацію цікавлять фінансові показники, то не зайвим буде провести експрес-аналіз цих показників після передбачуваної переоцінки. Підприємству, метою якого є виключно отримання кредиту або вчинення інших угод з об'єктами нерухомості, можливо, раціональніше не робити переоцінку, а замовити незалежних оцінювачів звіт про визначення ринкової вартості майна. Зауважимо, істотне відхилення ринкової вартості майна у звіті про оцінку від його балансової вартості не є підставою для обов'язкового відображення в обліку результатів переоцінки основних засобів, оскільки звіт про оцінку не може розглядатися як первинний обліковий документ і не служить базою для здійснення облікових записів (Постанова Дев'ятого арбітражного апеляційного суду від 21.12.2006 N 09АП-16851/2006-АК).

1. Процедура переоцінки

1.1 Рішення про переоцінку

Щоб реалізувати право організації на переоцінку, відповідно до ПБО 1 / 98 [3] потрібно закріпити відповідні положення в обліковій політиці. Рішення про проведення переоцінки оформляється розпорядчим документом (наприклад, наказом керівника) (п.45 Методичних вказівок [4]). До нього додається перелік основних засобів, що підлягають переоцінці, в якому рекомендується відобразити такі дані: точна назва, дату придбання, спорудження, виготовлення, дату прийняття об'єкта до бухгалтерського обліку.

Якщо рішення про переоцінку буде прийнято, слід враховувати, що в подальшому така переоцінка повинна проводитися регулярно, щоб вартість основних засобів, за якою вони відображаються в бухгалтерському обліку та звітності, суттєво не відрізнялася від поточної (відновної) вартості. Це встановлено абз.2 п.15 ПБО 6 / 01.

Ні ПБУ 6 / 01, ні іншими нормативними документами не визначено, яка періодичність переоцінки мається на увазі під регулярністю. Щодо регулярності встановлено лише дві умови: не частіше одного разу на рік і з урахуванням суттєвості відхилень балансової вартості основних засобів від їх поточної відновної вартості.

До уваги: ​​рекомендований Мінфіном розмір суттєвості становить 5% (п.1 Вказівок про порядок складання та подання бухгалтерської звітності, затверджених Наказом Мінфіну Росії від 22.07.2003 N 67н). Він може бути й іншим, і його також необхідно зафіксувати як елемент облікової політики.

Визначати в обліковій політиці конкретний "крок" переоцінки не потрібно. Якщо організація все ж таки вирішить зробити це, то доцільно внести доповнення про можливість проведення переоцінки в інші строки у разі істотної зміни вартості окремих груп основних коштів у зазначений період. Рішення про зміну періоду переоцінки приймається на підставі аналізу вартості основних засобів.

Слід мати на увазі, що відмова в подальшому від регулярних переоцінок розцінюється як зміна облікової політики (Лист Мінфіну Росії від 07.02.2005 N 07-03-01/93). Випадки, в яких може проводитися зміна облікової політики, перераховані в п.16 ПБО 1 / 98:

зміни в законодавстві РФ або нормативних актах з бухгалтерського обліку;

розробка організацією нових способів бухгалтерського обліку;

суттєва зміна умов діяльності підприємства.

В останніх двох випадках зміна облікової політики, в тому числі відмову від переоцінки, проводиться в добровільному порядку самою організацією.

Зазначимо, згідно з п. п.17, 18, 21, 22 ПБУ 1 / 98 зміни в обліковій політиці організації повинні бути обгрунтовані, відокремлено розкриті в бухгалтерській звітності, оформлені відповідної організаційно-розпорядчою документацією. Зміни, що зробили або здатні зробити істотний вплив на фінансові результати організації, повинні отримати грошову оцінку, при цьому організації слід провести зіставлення відповідних показників мінімум за два роки, що передують року, в якому будуть застосовуватися зміни в обліковій політиці. Зміна в обліковій політиці вводиться з 1 січня року, наступного за роком його затвердження відповідним наказом. Відповідно до п.23 ПБО 1 / 98 організація зобов'язана розкрити інформацію про зміну облікової політики в пояснювальній записці до річної бухгалтерської звітності.

Однак, перш ніж відмовитися від переоцінки, слід провести її хоча б двічі, щоб таким чином певною мірою дотриматися вимога про регулярність.

1.2 Групи однорідних об'єктів

Переоцінка може проводитися не за окремими об'єктами основних засобів, а по групі однорідних об'єктів. При цьому ні ПБУ 6 / 01, ні інші нормативні акти з бухгалтерського обліку не містять визначення та критеріїв формування груп однорідних об'єктів основних засобів. Тому визначити такі групи організації повинні самостійно. Мінфін у Листі від 12.01.2006 N 07-05-06 / 2 рекомендує при їх формуванні виходити в основному з ознак призначення цих об'єктів. Таким чином, в обліковій політиці повинні бути відображені визначення та порядок створення груп однорідних об'єктів, що складаються з об'єктів одного виду, класу, коду ОКОФ або конкретного набору об'єктів.

На практиці групи однорідних об'єктів для переоцінки відповідають Класифікації основних засобів, що включаються в амортизаційні групи [5]: будівлі, споруди, робочі та силові машини і обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби і т.д.

З метою оптимізації оподаткування або якихось фінансових показників раціонально проводити не суцільну переоцінку основних засобів, а окремих груп однорідних об'єктів, більшою мірою впливають на дані показники.

1.3 Облік переоцінки основних засобів

Первісна вартість об'єкта основних засобів - досить стабільна величина, але і вона може змінюватися: законодавець передбачив такі можливості і надав економічному суб'єкту право вибору в цій галузі.

Так, найбільш поширений і доступний спосіб зміни первісної вартості основних засобів - їх переоцінка. Згідно п.15 ПБО 6 / 01 комерційні організації можуть переоцінювати групи однорідних об'єктів основних засобів не частіше одного разу на рік (на початок звітного року) за поточною (відновної) вартості.

Сума дооцінки об'єкта основних засобів у результаті переоцінки зараховується в додатковий капітал організації. При цьому в бухгалтерському обліку здійснюється такий запис:

Дебет рахунку 01 "Основні засоби"

Кредит рахунку 83 "Додатковий капітал".

Сума дооцінки об'єкта основних засобів, що дорівнює сумі уцінки його, проведеної в попередні звітні періоди і віднесена на рахунок прибутків і збитків як операційних витрат, відноситься на рахунок прибутків і збитків звітного періоду в звіті. У цьому випадку суму дооцінки відображають записом:

Дебет рахунку 01 "Основні засоби"

Кредит рахунку 91 "Інші доходи і витрати".

Сума уцінки об'єкта основних засобів у результаті переоцінки відноситься на рахунок прибутків і збитків як витрати. При цьому в бухгалтерському обліку роблять такий запис:

Дебіт рахунку 91 "Інші доходи і витрати"

Кредит рахунку 01 "Основні засоби".

Сума уцінки об'єкта основних засобів відноситься на зменшення додаткового капіталу організації, утвореного за рахунок сум дооцінки цього об'єкта, проведеної в попередні звітні періоди. У цьому випадку суму уцінки відображають записом:

Дебет рахунку 83 "Додатковий капітал"

Кредит рахунку 01 "Основні засоби".

Перевищення суми уцінки об'єкта над сумою його дооцінки, зарахованої в додатковий капітал організації в результаті переоцінки, проведеної в попередні звітні періоди, відноситься на рахунок прибутків і збитків як операційного витрати. При цьому в бухгалтерії виробничого підприємства виробляють такий запис:

Дебіт рахунку 91 "Інші доходи і витрати"

Кредит рахунку 01 "Основні засоби".

При вибутті основних засобів, що піддалося переоцінці, сума його дооцінки переноситься з додаткового капіталу організації в нерозподілений прибуток організації наступної записом:

Дебет рахунку 84 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)"

Кредит рахунку 83 "Додатковий капітал".

Необхідно мати на увазі, що один раз вироблена переоцінка стає обов'язковою, але не обов'язково щорічною. Щоб уникнути непорозумінь з користувачами бухгалтерської інформації (у тому числі з контролюючими органами) слід визначити в обліковій політиці періодичність проведення переоцінки.

Ці терміни можуть змінюватись для різних груп однорідних об'єктів основних засобів. Визначенню періодичності переоцінки повинен передувати аналіз динаміки ринкових цін на даний вид активів і що склалися в цій галузі тенденцій. Слід передбачити можливе зниження ринкових цін, у зв'язку з яким виникає необхідність уцінки об'єктів.

Переоцінка - дооцінка або уцінка - об'єкта тягне за собою пропорційне збільшення (або зменшення) суми накопичених амортизаційних відрахувань. Крім того, під час дооцінки поточні амортизаційні відрахування, що включаються до собівартості, також зростуть, це знизить прибуток від звичайних видів діяльності. Прибуток від продажу об'єкта за ринковими цінами в цьому випадку також скоротиться. У той же час амортизаційний фонд на повне відновлення об'єкта поповниться.

1.4 Облік результатів переоцінки основних засобів

Порядок відображення результатів переоцінки в обліку визначено п.48 Методичних вказівок і п.15 ПБО 6 / 01.

Сума дооцінки об'єкта ОЗ у результаті переоцінки зараховується в додатковий капітал організації. Сума дооцінки об'єкта ОЗ, що дорівнює сумі його уцінки, проведеної в попередні звітні періоди і віднесена на рахунок обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), зараховується на рахунок обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Сума уцінки об'єкта ОЗ у результаті переоцінки відноситься на рахунок обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Дана сума відноситься на зменшення додаткового капіталу організації, утвореного за рахунок сум дооцінки цього об'єкта, проведеної в попередні звітні періоди. Перевищення суми уцінки об'єкта над сумою його дооцінки, зарахованої в додатковий капітал організації в результаті переоцінки, проведеної в попередні звітні періоди, відноситься на рахунок обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Сума, віднесена на рахунок обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), повинна бути розкрита в бухгалтерській звітності організації.

При вибутті об'єкта ОЗ сума його дооцінки переноситься з рахунку обліку додаткового капіталу організації в рахунок обліку нерозподіленого прибутку.

Всі можливі варіанти облікових записів в залежності від поточного результату оцінки і результатів, отриманих у попередні роки, зведені у таблиці 1.

Таблиця 1 - Варіанти облікових записів

Результати минулих переоцінок

Поточний результат переоцінки


Дооцінка

Уцінка

Ні (первинна переоцінка)

Д 01 К 83 - у сумі дооцінки основних засобів Д 83 К 02 - у сумі дооцінки амортизації

Д 84 К 01 - в сумі про ценко основного засобу Д 02 К 84 - в сумі уцінки амортизації

Уцінка

Д 01 К 84 - у частині, що дорівнює минулого уцінці Д 84 К 02 - дооцінка амортизації в межах сум минулого уцінки Д 01 К 83 - у частині перевищення дооцінки над минулою уцінкою Д 83 К 02 - дооцінка амортизації понад суми минулого уцінки

Як при первинній переоцінці

Дооцінка

Як при первинній переоцінці

Д 83 К 01 - у частині, що дорівнює минулого дооцінку Д 02 К 83 - уцінка амортизації в межах сум минулого дооцінки Д 84 К 01 - в частині перевищення уцінки над минулою дооцінкою Д 02 К 84 - уцінка амортизації понад суми минулого дооцінки

Приклад 1. ТОВ "Продінвест" переоцінює будівля, придбане у 2002 р. за ціною 2 400 000 руб. (У тому числі ПДВ - 400 000 руб), на 1 січня 2009 р. Раніше переоцінка не проводилася. Первісна вартість будівлі складає 2 000 000 руб. Поточна відновна вартість - 3 000 000 руб. Нарахована амортизація на дату переоцінки - 600 000 руб.

На 1 січня 2009 р. то ж будівлю було переоцінено вдруге. Поточна відновна вартість склала 1 800 000 руб.

Строк корисного використання будівлі - 20 років. Спосіб нарахування амортизації - лінійний.

У бухгалтерському обліку ТОВ "Продінвест" результати переоцінки на 1 січня 2009 р. будуть відображені в такий спосіб у таблиці 2.

Таблиця 2 - результати переоцінки на 1 січня 2009 р. ТОВ "Продінвест"

Зміст операції

Дебет

Кредит

Сума, руб.

Відображено дооцінку будівлі (3 000 000 - 2 000 000) руб.

01

83

1 000 000

Відображено дооцінку амортизації будівлі (3 000 000 / 2 000 000 x 600 000 - 600 000) руб.

83

02

300 000

У результаті переоцінки основних засобів на 1 січня 2008 відновна вартість, відображена в балансі, склала 3 000 000 крб., Сума амортизації - 900 000 руб. (600 000 + 300 000), залишкова вартість - 2 100 000 руб. (3 000 000 - 900 000). Дооцінка об'єкта склав 700 000 крб. (1 000 000 - 300 000). На цю суму збільшився додатковий капітал організації, а також зросла залишкова вартість основних засобів (2100000 - 1 400 000).

Результати уцінки будівлі на 1 січня 2009 р. будуть відображені в такий спосіб у таблиці 3.

Таблиця 3 - Результати уцінки будівлі на 1 січня 2009

Зміст операції

Дебет

Кредит

Сума, руб.

Відображено уцінка будівлі в межах минулого дооцінки

83

01

1 000 000

Відображено уцінка амортизації будівлі в межах минулого дооцінки

02

83

300 000

Відображено уцінка будівлі в частині перевищення минулого дооцінки

(1 200 000 - 1 000 000) руб.

84

01

200 000

Відображено уцінка амортизації будівлі в частині перевищення минулого дооцінки (420 000 - 300 000) руб.

02

84

120 000

Різниця між поточною відновною вартістю і вартістю за даними обліку складе - 1 200 000 руб. (1 800 000 - 3 000 000). Амортизація, нарахована за рік, що передує другій переоцінці, складе 150 000 руб. (3 000 000 руб. / 20 років). Таким чином, накопичена на дату другої переоцінки амортизація будівлі складе 1050000 крб. (900 000 + 150 000). Коригування амортизації дорівнює - 420 000 руб. (1 800 000 / 3 000 000 x 1050000 - 1050000). Уцінка по будівлі - 780 000 руб. (1 000 000 + 200 000 - 300 000 - 120 000).

Результати проведеної за станом на перше число звітного року переоцінки об'єктів основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку осібно. Результати переоцінки не включаються до цих бухгалтерської звітності попереднього звітного року і приймаються при формуванні даних бухгалтерського балансу на початок звітного року.

Метод прямої оцінки вважається найбільш точним, так як за основу переоцінки беруться ринкові ціни на аналогічні об'єкти. Ринкова ціна може бути підтверджена довідками підприємств-виробників, які торгують або постачальницько-збутових організацій, опублікованими у пресі відомостями, експертними висновками спеціалізованих організацій. У разі, якщо організація не може застосувати метод прямої оцінки, то воно може користуватися індексним методом із застосуванням індексів зміни вартості основних засобів, рекомендованих Держкомстатом РФ. При цьому переоцінка може здійснюватися організацією самостійно або із залученням експертів.

При переоцінці основних засобів підлягають перерахуванню у відновну вартість і суми амортизації, нараховані по об'єктах основних засобів.

Така переоцінка також проводиться за допомогою індексів зміни або шляхом прямого перерахунку.

Приклад 1: переоцінка проводиться індексним методом. Первісна вартість об'єкта основних засобів станом на 1 січня 2009 р. складає 20000 грн., Сума амортизації - 5000 руб.

Індекс зміни по цій групі об'єктів основних засобів становить 1,2. Переоцінка об'єкта проводиться в перший раз.

Спочатку підраховуються відновлювальні величини вартості основних засобів та їх амортизації.

ВС = 20000 х 1,2 = 24000 руб.

ВА = 5000 х 1,2 = 6000 руб.

На наступному етапі процедури переоцінки підраховується різниця між первинними і відновними величинами.

РВС = 24000 - 20000 = 4000 руб.

РВА = 6000 - 5000 = 1000 руб.

Виявлені різниці підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Приклад 2: переоцінка проводиться методом прямого перерахунку. Використовуємо показники переоціненого об'єкта основних засобів з попереднього прикладу для перерахунку показників за станом на 1 січня 2009 р. У даному прикладі ринкова вартість об'єкта основних засобів, визначена експертним шляхом, становить 18000 руб. Ця ж оцінка є і відновної. Відповідно для визначення суми відновної амортизації необхідно підрахувати коефіцієнт перерахунку, який визначається шляхом співвідношення відновної вартості до балансової.

К = 18000/24000 = 0.75.

За допомогою коефіцієнта перерахунку визначається відновна сума амортизації

ВА = 6000 х 0,75 = 4500 руб.

Після чого визначається різниця між балансовими і відновними показниками:

РВС = 24000 - 18000 = 6000 руб.

РВА = 6000 - 4500 = 1500 руб.

Порядок відображення в обліку результатів переоцінки найтіснішим чином пов'язаний з відображенням попередніх результатів переоцінки. Так, сума дооцінки об'єктів основних засобів, що переоцінюються в перший раз, відноситься на додатковий капітал. У свою чергу, сума уцінки по таких об'єктах відразу і безпосередньо відноситься на нерозподілений прибуток. У той же час, якщо в попередні періоди проведено зниження ціни об'єкта і віднесена на зменшення нерозподіленого прибутку, то сума дооцінки звітного періоду в межах суми уцінки попереднього періоду відноситься на збільшення нерозподіленого прибутку, а сума дооцінки понад уцінки - на додатковий капітал.

Якщо ж у попередні звітні періоди була проведена дооцінка об'єкта і віднесена на додатковий капітал, а в звітному періоді проведено зниження ціни цього об'єкта, то в цьому випадку сума уцінки звітного періоду в межах суми дооцінки попередніх періодів відноситься на зменшення додаткового капіталу, а сума уцінки понад дооцінки - на нерозподілений прибуток.

Відобразимо в обліку дані наведених вище прикладів у їх взаємозв'язку в таблиці 4.

Таблиця 4 - Облік результатів переоцінки основних засобів

п / п

Документ і короткий зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, руб.



Дебет

Кредит

Приватна

Загальна

Переоцінка об'єкта основних засобів в 2009 р.

1

Експертний висновок

Збільшується вартість об'єкта основних засобів у зв'язку з його дооцінкою

01

83


4000

2

Розрахунок бухгалтерії

Збільшується раніше нарахована амортизація по об'єкту основних засобів у зв'язку з його дооцінкою

83

02


1000

Переоцінка об'єкта основних засобів в 2009 р.

3

Експертний висновок

Зменшується додатковий капітал організації на суму уцінки об'єкта основних засобів, що дорівнює сумі його попередньої дооцінки

83

01


4000

4

Розрахунок бухгалтерії

Збільшується додатковий капітал на суму уцінки амортизації об'єкта основних засобів, що дорівнює сумі її попередньої дооцінки

02

83


1000

5

Розрахунок бухгалтерії

Перевищення суми уцінки вартості об'єкта основних засобів над сумою його попередньої дооцінки відноситься на зменшення нерозподіленого прибутку

84

01


2000

6

Розрахунок бухгалтерії

Перевищення суми уцінки амортизації об'єкта основних засобів над сумою її попередньої дооцінки відноситься на операційні доходи

02

84


500

Записи про переоцінку необхідно внести в інвентарні картки обліку основних засобів за формами ОС-6, ОС-6а, ОС-6б. Відзначимо, відображення результатів переоцінки в бухгалтерському обліку і, відповідно, у звітності має здійснюватися з урахуванням вже згаданого принципу суттєвості (п.32 ПБУ 6 / 01).

2. Податки

2.1 Податок на прибуток

У податковому обліку на відміну від бухгалтерського результати переоцінок основних засобів не відображаються <6>. Вони не враховуються як дохід або витрати при формуванні податкової бази, не приймаються при визначенні відновної вартості майна, що амортизується та нарахування амортизації (абз.6 п.1 ст.257 НК РФ).

Амортизаційні відрахування і вартість переоцінених основних засобів за даними бухгалтерського та податкового обліку не збігатимуться. У зв'язку з цим при нарахуванні амортизації і (або) вибутті об'єкта виникають постійні різниці, які необхідно відображати за правилами ПБУ 18/02 [6].

Отже, підприємства не можуть заощаджувати на податку на прибуток за рахунок проведення дооцінки основних засобів і збільшення розмірів амортизаційних відрахувань. Зате в них залишається можливість заощаджувати на податку на майно в разі проведення уцінки ОЗ.

2.2 Податок на майно

Цей податок розраховується виходячи із залишкової вартості основних засобів, яка відображена в бухгалтерському обліку (п.1 ст.375 НК РФ).

Податкова база з податку на майно визначається як середньорічна вартість майна, яке визнається об'єктом оподаткування (п.1 ст.375 НК РФ). На даний момент середньорічна і середня вартість майна визначаються в однаковому порядку - як частка від ділення суми, отриманої в результаті складання величин залишкової вартості майна на 1-е число кожного місяця податкового (звітного) періоду і 1-е число наступного за податковим (звітним) періодом місяця, на кількість місяців у податковому (звітному) періоді, збільшене на одиницю (п.4 ст.376 НК РФ). Тому результати переоцінки основних коштів, відображені на 1 січня, впливають на формування податкової бази по податку на майно за попередній рік. Мінфін, трактуючи норми гл.30 НК РФ, не раз вказував на правильність даної позиції (Лист від 16.02.2007 N 03-05-06-01/07).

Федеральний закон від 24.07.2007 N 216-ФЗ, що вступає в силу 1 січня 2008 р., встановив порядок розрахунку середньорічної вартості майна. Відповідно до зміненої нормою ділити на 13 слід суму залишкової вартості майна на 1-е число кожного місяця податкового періоду і останнє число податкового періоду, тобто 31 грудня. Незважаючи на те що початок дії Закону - 1 січня 2008 р., в Листі Мінфіну Росії від 06.09.2007 N 03-05-06-01/99 роз'яснено, що новий порядок повинен застосовуватися при розрахунку податку на майно організацій за 2008 р.

Суми податку на майно, сплачені (підлягають сплаті) організацією, формують її витрати по звичайних видах діяльності (п.5 ПБУ 10/99 [7], Лист Мінфіну Росії від 05.10.2005 N 07-05-12/10). З метою оподаткування прибутку нараховані податки відносяться до інших витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією (пп.1 п.1 ст.264 НК РФ). Датою здійснення витрат у вигляді податків визнається дата їх нарахування (пп.1 п.7 ст.272 НК РФ).

Приклад 2. ТОВ "Продінвест" має на балансі верстат первісною вартістю 300 000 руб. Амортизація по ньому здійснюється лінійним способом. Строк корисного використання верстата - 5 років. Щомісячна амортизація становить 5000 руб. (300 000 / (5 x 12)). Станом на 1 січня 2007 р. нарахування амортизація дорівнює 75 000 руб.

Залишкова вартість майна:

на 1 січня 2007 р. - 225 000 руб.;

на 1 лютого 2007 р. - 220 000 руб.;

на 1 березня 2007 р. - 215 000 руб.;

на 1 квітня 2007 р. - 210 000 руб.;

на 1 травня 2007 р. - 205 000 руб.;

на 1 червня 2007 р. - 200 000 руб.;

на 1 липня 2007 р. - 195 000 руб.;

на 1 серпня 2007 р. - 190 000 руб.;

на 1 вересня 2007 р. - 185 000 руб.;

на 1 жовтня 2007 р. - 180 000 руб.;

на 1 листопада 2007 р. - 175 000 руб.;

на 1 грудня 2007 р. - 170 000 руб.;

на 1 січня 2008 р. - 148 500 руб.

На 1 січня 2008 р. в обліку ТОВ "Продінвест" були відображені результати переоцінки верстата. Його відновна вартість склала 270 000 руб. Фактично нарахована на 1 січня 2008 р. амортизації в розмірі 135 000 руб. була скоригована на - 13 500 руб. (270 000/300 000 x 135 000 - 135 000). Залишкова вартість на 1 січня 2008 р. з урахуванням переоцінки склала 148 500 руб. (270 000 - 135 000 + 13 500). Авансові платежі з податку на майно за 2007 р. зроблені в розмірі 3341 руб.

При розрахунку податку на майно за 2007 р. ТОВ "Продінвест" врахує вартість майна на 1 січня 2008 р. з урахуванням здійсненої переоцінки.

Середньорічна вартість верстата за 2007 р. складе:

(225 000 + 220 000 + 215 000 + 210 000 + 205 000 + 200 000 + 195 000 + 190 000 + 185 000 + 180 000 + 175 000 + 170 000 + 148 500) / 13 = 193 731 руб.

Податок на майно за 2007 р. ТОВ "Продінвест" сплатить у сумі 921 руб.

(193 731 x 2,2% - 3341).

2.3 Податок на додану вартість

Глава 21 НК РФ не демонструє єдиного підходу до обліку результатів переоцінки. У деяких випадках результати переоцінки приймаються при обчисленні ПДВ, в інших - повинні бути виключені. Розглянемо їх докладніше.

Як відомо, організація зобов'язана відновити до бюджету раніше сплачений ПДВ (п.3 ст.170 НК РФ) при:

1) передачу майна в рахунок внеску до статутного (складеного) капіталу господарських товариств і товариств або пайових внесків до пайових фондів кооперативів;

2) подальше використання основних засобів для здійснення операцій, зазначених у п.2 ст.170 НК РФ, а саме:

операцій, не обкладаються ПДВ;

операцій, місцем реалізації яких не визнається територія РФ;

операцій, які не визнаються реалізацією відповідно до п.2 ст.146 НК РФ (за винятком передачі в КК (пайовий фонд) і правонаступників щодо реорганізації);

операцій, здійснюваних у рамках спеціальних податкових режимів (ЕНВД, ССО) або використовуються в діяльності, за яким отримано звільнення згідно ст.145 НК РФ (пп.3 п.2 ст.170 НК РФ).

При цьому в п.3 ст.170 НК РФ встановлено, що відновленню підлягають суми податку в розмірі, раніше прийнятому до відрахування, а щодо основних засобів і нематеріальних активів - в розмірі суми, пропорційної залишкової (балансової) вартості без урахування переоцінки.

Звичайно, те, що результати переоцінки не будуть враховані, цілком логічно, оскільки мова йде про відновлення податку, раніше прийнятого до відрахування. У той же час платнику податків необхідно забезпечити можливість встановлення такої суми. Як це зробити, розглянемо на прикладі.

Приклад 3. Скористаємося умовами прикладу 1. У травні 2009 р. ТОВ "Продінвест" передає переоцінене будівлю в рахунок внеску до статутного капіталу.

Розрахуємо суму ПДВ, що підлягає відновленню в бюджет.

Для цього знайдемо розмір умовно нарахованої амортизації за період з 1 січня 2008 р. (перша переоцінка) по 1 травня 2009 р. (на момент передачі ОЗ в КК) без урахування переоцінок. Він складе 141 667 крб. (2 000 000 руб. / 20 років / 12 міс. X 17 міс).

Залишкова вартість ОЗ без урахування переоцінок дорівнює 1258333 крб. (2 000 000 - 600 000 - 141 667).

Сума ПДВ, раніше прийнята до відрахування і підлягає відновленню в частині залишкової вартості без урахування переоцінок, складе 251 667 крб. (400 000 / 2 000 000 x 1258333).

Зауважимо, множення залишкової вартості ОЗ на момент його передачі в КК без урахування переоцінок на ставку ПДВ у розмірі 18% призведе до спотворення суми податку, що підлягає відновленню в бюджет, оскільки на момент прийняття основного засобу до обліку та прийняття до відрахування ПДВ діяла ставка у розмірі 20%.

Тепер звернемося до норм гл.21 НК РФ, згідно з якими результати переоцінки основних засобів враховуються з метою обчислення ПДВ. Це п.3 ст.154 та п.2 ст.172 НК РФ.

У п.3 ст.154 НК РФ мова йде про реалізацію майна, врахованого за вартістю, що включає ПДВ. При такій реалізації податкова база з ПДВ визначається як різниця між ціною реалізованого майна, що обчислюється згідно ст.40 НК РФ, з урахуванням ПДВ, акцизів (для підакцизних товарів) і вартістю реалізованого майна (залишковою вартістю з урахуванням переоцінок). При цьому залишкова вартість визначається за даними бухгалтерського обліку (Листа Мінфіну Росії від 26.03.2007 N 03-07-05/16, від 09.10.2006 N 03-04-11/120). Обчислена податкова база обкладається ПДВ за розрахунковою ставкою 18/118 або 10/110 (п.4 ст.164 НК РФ).

У п.2 ст.172 НК РФ говориться про те, що при товарообмінних операціях (бартері) сума "вхідного" ПДВ, яку організація має право прийняти до відрахування, коригується виходячи з балансової вартості майна (з урахуванням його переоцінки й амортизації), переданого в рахунок оплати. При цьому до балансової вартості майна також застосовується не пряма, а розрахункова ставка 10/110 або 18/118 (Листи ФНС Росії від 17.05.2005 N ММ-6-03/404, від 11.02.2005 N 03-1-02/194 / 8, Мінфіну Росії від 15.10.2004 N 03-04-11/167). Обчислена таким чином сума ПДВ визнається фактично сплаченої платником податку.

Відзначимо, в платіжних дорученнях сума податку повинна вказуватись виходячи з цін придбаних товарів (робіт, послуг, майнових прав), тобто незалежно від балансової вартості переданого замість майна. А до відрахування слід приймати саме ту суму податку, яка визначена відповідно до п.2 ст.172 НК РФ (Лист Мінфіну Росії від 07.03.2007 N 03-07-15/31).

Висновок

Роль переоцінки основних засобів дуже важлива. Переоцінка основних засобів самим безпосереднім чином висловлює політику держави в галузі інвестиційної діяльності, служить інтересам підприємств і організацій будь-яких форм власності. Тому метою переоцінки основних фондів є визначення ринкової вартості основних фондів та створення передумов для нормалізації інвестиційних процесів у країні.

Переваги проведення переоцінки основних засобів:

оптимізація оподаткування шляхом зменшення податкової бази по податку на прибуток;

усунення викривлень у величині амортизаційних відрахувань;

приведення розміру статутного капіталу до реальної величини;

залучення інвестицій шляхом підвищення інвестиційної привабливості компанії для потенційних інвесторів і кредиторів;

поліпшення фінансових показників, таких як структура балансу, показників ліквідності;

наближення величини чистих активів до реальної вартості підприємства;

визначення діапазону цін по операціях купівлі / продажу (будуть розглянуті окремо).

Таким чином, переоцінка основних засобів є важливим заходом, який дозволяє робити істотний вплив на багато параметрів господарської діяльності, підвищувати інвестиційну привабливість підприємства, здійснювати контроль повноти та достовірності бухгалтерських даних.

Нормативно-правові акти та література

1. Положення з бухгалтерського обліку "Облік основних засобів" ПБУ 6 / 01, утв. Наказом Мінфіну Росії від 30.03.2001 N 26н.

2. Постанови ФАС МО від 25.06.2007 N КА-А40/5471-07, ФАС ДО від 25.10.2006 N Ф03-А59/06-2/3092.

3. Положення з бухгалтерського обліку "Облікова політика організації" ПБУ 1 / 98, утв. Наказом Мінфіну Росії від 09.12.1998 N 60н.

4. Методичні вказівки з бухгалтерського обліку основних засобів, затв. Наказом Мінфіну Росії від 13.10.2003 N 91н.

5. Утв. Постановою Уряду РФ від 01.01.2002 N 1.

6. Положення з бухгалтерського обліку "Облік розрахунків з податку на прибуток" ПБУ 18/02, утв. Наказом Мінфіну Росії від 19.11.2002 N 114н.

7. Положення з бухгалтерського обліку "Витрати організації" ПБУ 10/99, утв. Наказом Мінфіну Росії від 06.05.1999 N 33н.

8. Вещунова Н.Л. Бухгалтерський і податковий облік. Підручник - М., 2007.

9. Керімов В.Е. Бухгалтерський і фінансовий облік. Підручник - М., 2007.

10. Ларіонов А.Д., Нечитайло О.І. Бухгалтерський облік. Підручник - М., 2007.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
85.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Інвентаризація та переоцінка основних засобів
Інвентаризація та переоцінка основних засобів 2
Переоцінка ремонт та модернізація основних засобів у бухгалтерському у
Інвентаризація та переоцінка основних засобів на прикладі ТОВ Лісник
Переоцінка ремонт та модернізація основних засобів у бухгалтерському обліку
Облік руху основних засобів їх переоцінка на прикладі ТОВ Новий будинок
Бухгалтерський облік основних засобів їх склад і класифікація Оцінка основних засобів ПБО 601
Переоцінка основних фондів
Переоцінка в основних фондах на підприємствах Перепис населення
© Усі права захищені
написати до нас