85
Групування за стадіями
Стадія 0
Тіs
N
0
M
0
Стадія І
Т
1
N
0
M
0
Стадія ІІА
Т
0
,Т
1
N
1
М
0
Т
2
N
0
М
0
Стадія ІІБ
Т
2
N
1
М
0
Т
3
N
0
М
0
Стадія ІІІА
Т
0
-Т
2
N
2
М
0
Т
3
N
1
,N
2
М
0
Стадія ІІІБ
Т
4
будь-яке М будь-яке Т N
3
М
0
Стадія І будь-яке Т будь-яке N
М
1
Діагностика РМЗ
грунтується на клінічних даних (огляд,
пальпація) і результатах морфологічного, рентгенологічного, ультразвукового, термографічного і радіонуклідного методів дослідження.
Велике значення для ранньої діагностики раку молочної за- лози має впровадження методики самообстеження молочних за- лоз. Його необхідно проводити щомісячно на й день після при- пинення менструації.
Класифікація РМЗ за стадіями TNM
?
0
– ??????? ?? ????????????
?
?s
– ???????????? ????????? (cancer in situ) ??? ??????? ??????? ?????
??? ????? ???????
?
1
– ??????? ?? 2 ?? ? ??????????? ??????
?
2
– ??????? ?? 5 ?? ? ??????????? ??????
?
3
– ??????? ????? 5 ?? ? ??????????? ??????
?
4
– ??????? ????-???? ???????? ? ?????? ?????????? ?? ?????? ??????
(?? ???????? ??????? ?’????) ??? ?????
N
0
– ???? ?????????? ? ?????????? ?????????? ?????
N
1
– ????????? ? ??????? ???????? ??????????? ?????? ? ???? ????????
N
2
– ????????? ? ???????? ??????????? ?????? ? ???? ????????,
????????? ??? ????? ? ???????????? ???????????
N
3
– ????????? ? ?????????? ??????????? ?????? ? ???? ????????
?
0
– ???? ?????????? ??????????
?
1
– ?????? ????????? ?????????

86
Самообстеження доцільно проводити у два прийоми (рис.29
див. вкл.). Спершу перед дзеркалом потрібно оглянути молочні
залози у прямій і боковій проекціях, з піднятими вгору і опущеними вниз руками. Огляд молочних залоз дозволить виявити зміни фор- ми залози, деформацію, зміни кольору шкіри та її ураження, стан соска і ареоли.
Другий прийом – пальпація молочних залоз, зокрема під час купання. Намилена шкіра молочних залоз дає можливість вияви- ти найменші патологічні зміни у товщі залози. Лежачи у ванній,
жінка пальпує ліву молочну залозу правою рукою, праву молочну залозу – лівою рукою. При цьому необхідно заходом годиннико- вої стрілки пропальпувати всі сегменти залози.
При знаходженні вузла такій пацієнтці необхідно терміново звернутись до лікаря для виконання прицільної біопсії.
При профілактичних огля- дах жінок широко використо- вується мамографічне дослі- дження (скринінг) з метою ви- явлення доклінічних форм РМЗ
(рис.30, Для забезпечення ранньої
діагностики створено ряд міжна- родних та національних програм.
Всі вони принципово зводяться до такої схеми:
у віці від 20 до 35 років –
самообстеження молочної залози щомісяця перед менструацією.
Лікарське обстеження – кож- них 6 місяців;
у віці від 35 до 40 років –
первинна мамографія (як еталон для майбутніх порівнянь);
у віці від 40 до 50 років –
мамографія в комбінації із со- нографією (регулярно кожні 1-
2 роки).
Рис. 31. Початковий рак молочної
залози
(мамограма).
Рис. 30. Мамографія.

У віці від 50 років і більше– мамографія в комбінації з сонографією щорічно.
Лікування
РМЗ має індивідуальний характер. Вибір методу лікування передусім залежить від стадії захворювання, форми росту пухлини, її морфологічних особливостей (темп росту, ступінь злоякісності), віку хворої, стану репродуктивної функції, супровідої
патології. Лікування охоплює низку послідовних заходів і, як правило, буває комбінованим і комплексним.
У ранніх стадіях (Т, при вузлуватих формах, зовнішніх локалізаціях пухлини (верхньо-зовнішній квадрант) і високому сту- пені її диференціації виконують економні операції на молочній залозі (радикальна секторальна резекція, квадрантектомія) з оп- роміненням залишеної частини залози у післяопераційному періо- ді. У решти випадках методом вибору є операція радикальна мас- тектомія за Пейті. Часто цю операцію доповнюють перед- і/або післяопераційною променевою терапією та поліхіміотерапією. У
хворих репродуктивного віку перевагу віддають ад’ювантній цито- статичній терапії; хворим, що перебувають у менопаузі, признача- ють антиестрогени.
У випадках задавненої хвороби і при деяких клінічних формах раку, що характеризується агресивністю (мастито, бешихопо- дібний, панцирний, набряково-інфільтративний), показане консерва- тивне лікування – променева, хіміо- та гормонотерапія.
Досягнення сучасної діагностики та лікування хворих на рак молочної залози сприяють збільшенню п’ятирічного виживання хворих до 65 %. Тому проблема догляду і реабілітації цієї кате- горії пацієнтів після радикального лікування набуває особливого значення.
Особливості догляду.
Основними ускладненнями лікуван- ня раку молочної залози є тривала лімфорея, інфікування операцій- ної рани, набряк верхньої кінцівки та обмеження амплітуди рухів у плечовому суглобі. Значну роль у попередженні і лікуванні заз- начених ускладнень відводять медичній сестрі. Це, перш за все,
контроль і догляд за вакуумним дренажем пахвово-підключичної
ділянки. Регулярна (4-6 разів на добу) евакуація ексудату і підтри- мання від’ємного тиску у вакуумній дренажній системі сприяють

88
швидшому приживленню клаптів шкіри до грудної
стінки у ранньому післяопе- раційному періоді. Дренаж видаляють через 4-5 діб.
За відсутності усклад- нень, починаючи з ї доби після операції, хворі під контролем медичної сестри ви- конують дозовані активні
вправи для плечового і лік- тьового суглобів, поступово збільшуючи навантаження
(рис. Через 2 тижні, крім зазначених вправ, медична сестра проводить масаж плечового пояса та влас- не кінцівки – різні види по- гладжування та розтиран- ня, пізніше – розминання м’язів у різних напрямках.
Контроль ефективності
відновного лікування хворих здійснюється шляхом визна- чення окружності плеча,
сили м’язів кисті та передп- ліччя (динамометрія), амплі- туди рухів у плечовому суг- лобі в динаміці.
У випадках розвитку значного набряку верхньої
кінцівки внаслідок лімфос- тазу корисними є накладання цинк-желатинових повязок на плече і передпліччя на 2 доби, призначення сечогінних засобів, підтри- мання кінцівки у піднятому вгору положенні.
Рис. 32. Комплекс лікувальної
гімнастики після мастектомії:
а) ротація і закидання руки за голову і на надпліччя (2-3 доба); б) маятникоподібні рухи в плечовому суглобі (3-5 доба); в) поступове підтягування кінцівки догори (5-8 доба);
г) такі ж рухи спереду догори д) спроби кін- чиками пальців через голову досягти мочку протилежного вуха (після зняття швів); е) такі
ж рухи, спроби досягти ліктьовий суглоб про- тилежної кінцівки; є) присідання з фіксова- ними на рівні голови або вище руками.
д
є
е г
в б
а