54
діяльність якого спрямована на накопичення і моніторинг (регу- лярне спостереження) та аналіз інформації про хворих назло- якісні пухлини як на всій території України, так і в окремих регіо- нах. Отримана інформація може бути використана для вирішення різноманітних завдань управління онкологічною службою.
В обласних центрах функціонують обласні онкологічні дис- пансери – багатопрофільні медичні установи, здатні керувати органі- заційно-методичною роботою з онкології у регіоні та надавати спеціалізовану діагностичну і лікувальну допомогу онкологічним хворим. Вони, як правило, в своєму складі мають організаційно- методичне, поліклінічно-диспансерне, профільні клінічні відділен- ня – хірургічне, гінекологічне, променеве, хіміотерапевтичне, тора- кальне, урологічне та інші. Крім того, в диспансерах розгорнуті
діагностичні відділення або кабінети (ендоскопічне, УЗД, рентгено- логічне, морфологічне, лабораторне тощо).
Основні завдання онкологічної служби:
– забезпечення ранньої діагностики і комплексного лікування он- кологічних хвороб та передпухлинних процесів;
– диспансерне спостереження за хворими на злоякісні пухлини і
передпухлинні захворювання;
– організація та проведення профілактичних заходів щодо злоя- кісних пухлин;
– вивчення причин несвоєчасної діагностики та неадекватного ліку- вання злоякісних пухлин і прийняття заходів щодо їх усунення;
– науково-практичні розробки та впровадження в практику нових методів діагностики та лікування злоякісних пухлин;
– реалізація заходів з підвищення рівня онкологічних знань у медичних працівників з вищою та середньою освітою;
– протиракова пропаганда серед населення.
Хворі, в яких діагноз злоякісної пухлини встановлено вперше в житті, підлягають обов’язковій реєстрації. При цьому лікар повинен заповнити “Повідомлення про хворого з вперше в житті вста- новленим діагнозом раку чи іншого злоякісного новоутворення”
(Форма № о) (див. додаток 3) і в триденний термін відправи- ти його до онколога. У разі виявлення у хворого запущеної форми злоякісної пухлини заповнюють також Протокол на випадок ви-

55
явлення у хворого запущеної форми злоякісного новоутворення”
(Форма № о) (див. додаток 4). Запущеними вважаються
IV стадія пухлини, а при візуальних локалізаціях хвороби – III i IV
стадії. До візуальних локалізацій належать:
• пухлини шкіри;
• пухлини губи пухлини слизової порожнини рота пухлини щитоподібної залози;
• пухлини молочної залози;
• пухлини зовнішніх статевих органів;
• пухлини шийки матки пухлини прямої кишки.
Вважається, що діагностика пухлин зазначених локалізацій не потребує особливих зусиль медиків, складних діагностичних маніпуляцій і дорогого технічного устаткування, і тому вимоги до діагностики є вищими. Однак, слід визнати, що поділ на візуальні і
невізуальні локалізації пухлин є досить умовним. Так, наприклад,
діагностувати рак щитоподібної або молочної залози іноді буває
значно важче, ніж рак стравоходу, шлунка чи товстої кишки. Ос- танні локалізації пухлин, із впровадженням сучасної ендоскопіч- ної техніки в медицину, також стають “візуальними”.
В онкологічному закладі згідно з поданими документами хворого беруть на диспансерний облік. При цьому заповнюється
“Реєстраційна карта хворого на злоякісне новоутворення” форма о) (див. додаток З позиції організації протиракової боротьби велике значення має не тільки встановлення стадії хвороби, але й визначення клінічних груп.
Поняття "клінічна група" передбачає єдину категорію обліку,
яка характеризує стан хворого на даний конкретний період часу і
визначає тактику лікування. Розрізняють наступні клінічні групи:
– група Іа – хворі з підозрою на наявність злоякісної пухлини
(підлягають дообстеженню);
– група Іб – хворі з передраковими станами (підлягають оздо- ровленню);
– група ІІ – хворі на злоякісні пухлини, які підлягають спеціаль- ному лікуванню;

56
– група ІІа – хворі на злоякісні пухлини, які підлягають радикальному лікуванню;
– група ІІІ – практично здорові, яким проведено радикальне ліку- вання з приводу злоякісних пухлин і у яких не виявлено реци- дивів і метастазів пухлини. Підлягають спостереженню і профі- лактичному лікуванню;
– група І – хворі із запущеною стадією хвороби, які підлягають паліативному і симптоматичному лікуванню.
Окремо слід сказати про місце і роль середнього медичного персоналу в наданні онкологічної допомоги населенню в сільській місцевості.
Успіх у діагностиці і лікуванні злоякісних пухлин та подаль- ша доля хворого нерідко залежать від первинного звернення паці-
єнта в той чи інший лікувальний заклад. Фельдшер, акушерка, ме- дична сестра ФАПу чи оглядового кабінету дільничної та район- ної лікарень повинні володіти знаннями та навиками, достатніми для того, аби за наявності передракового стану або раку запідоз- рити його при першому ж огляді хворого і здійснити необхідні
заходи з метою встановлення остаточного діагнозу.
Особлива роль середніх медичних працівників полягає у про- веденні цілеспрямованих профілактичних оглядів тих контингентів населення, у яких розвиток злоякісних пухлин є найімовірнішим,
тобто груп підвищеного ризику. В обов'язки фельдшера (акушерки) ФАПу і амбулаторії входить формування списків осіб, які підля- гають профілактичним оглядам, та здійснення планових профі- лактичних оглядів організованого населення, з метою розпізнаван- ня передусім передракових процесів і раку візуальних локалізацій
(шкіра, губа, слизова порожнина рота, молочні залози, пряма кишка,
жіночі статеві органи). Під час обстеження проводять огляд і паль- пацію зазначених органів та зон регіонарного лімфовідтоку, аза наявності відповідних скарг (наприклад, пронос, закреп, домішок крові чи слизу в калі) – пальцеве дослідження прямої кишки. У
жінок оглядають шийку матки у дзеркалах і беруть для цитологіч- ного дослідження матеріал із піхвової частини шийки та її каналу.
Осіб, у яких виявлені патологічні зміни або підозрюють патологію,