1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 19 Інші емоційні розлади та роз- лади поведінки F98.5 заїкання, запинання, обумовлене пси- хогенними чи органічними факторами заїкання F98.6 мовлення захлинаючись, тахілалія, полтерн тахілалія ВРОДЖЕНІ АНОМАЛІЇ ВАДИ РОЗВИТКУ, ДЕФОРМАЦІЇ ТА ХРОМОСОМНІ ПОРУШЕННЯ Ро зщеплення піднебіння та інші ана то мічні анома- лії ро тових структур, що бер ут ь участь у мовленнє- вом у ф ункціон уванні Q35 фіссура (тріщина) піднебіння, розще- плення піднебіння, «вовча паща» вроджена органічна відкрита ринолалія Q36 розщеплення губи, «заяча губа (labium leporinum) Q37 розщеплення піднебіння і губи, поєд- нання «вовчої пащі» та «заячої губи» СИМПТОМИ, ОЗНАКИ ТА ВІДХИЛЕННЯ ВІД НОРМИ, ЩО ВИЯВЛЕНІ ПІД ЧАС КЛІНІЧНИХ І ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, НЕ КЛАСИФІКОВАНІ В ІНШИХ РУБРИКАХ Симпт оми та ознаки, що належ ат ь до мовлення та г олос у R47.0 дисфагія та афазія БДУ (без додатко- вих уточнень) афазія R47.1 дизартрія, анартрія, пароксизмальна дизартрія, нападоподібні порушення мовлення дизартрія R49.0 хрипкий голос, дисфонія дисфонія R49.1 втрата голосу, афонія афонія R49.2 відкрита та закрита гугнявість відкрита і закрита ринолалія R49.8 інші та неуточнені порушення голосу 132 Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу Відповідно до спільного наказу Міністерства охорони здоров’я, Міністерства праці та соціальної політики, Міні- стерства фінансів України Про затвердження Переліку ме- дичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років» (№ 454/471/516 від 8.11.2001 р, захворюваннями і патоло- гічними станами, які дають право на одержання державної со- ціальної допомоги, є: а) строком на два роки: F.07 — розлади особистості та поведінки внаслідок хво- роби, ушкодження та дисфункції головного мозку, що клінічно супроводжуються стійкими мовленнєвими пору- шеннями (алалією, афазією, дизартрією тяжкого ступеня); Q.36 — незрощення губи, Q.36.0 — двобічна фіссура (трі- щина) губи, Q.36.1 — серединна фіссура губи, Q.36.9 — однобічна фіссура губи, що клінічно супроводжуються наявністю дефекту верхньої губи зі стійким порушенням ссання, харчування, носового дихання, кісткових тка- нин; б) строком на пять років: Q.38.5 — вроджені вади розвитку піднебіння, не класи- фіковані в інших рубриках, Q.35.0 — двобічна фіссура твердого піднебіння, Q.35.1 — однобічна фіссура твердого піднебіння, Q.35.2 — двобічна фіссура м’якого підне- біння, Q.35.3 — однобічна фіссура м’якого піднебіння, Q.35.4 — двобічна фіссура твердого піднебіння з розще- пленням м’якого піднебіння, Q.35.5 — однобічна фіссура твердого піднебіння з розщепленням м’якого піднебіння, Q.35.6 — серединна фіссура піднебіння, Q.35.7 — фіссу- ра піднебінного язичка, Q.35.8 — двобічна фіссура під- небіння, неуточнена, Q.35.9 — однобічна фіссура підне- біння, неуточнена, що клінічно супроводжуються явним чи прихованим дефектом тканин піднебіння зі стійкими повними або частковими порушеннями функцій ковтання, дихання, мовлення; К.07.1 — аномалії щелепно-черепних співвідношень, К — аномалія прикусу, неуточнена, К — інші уточнені хвороби щелеп, К — хвороби щелеп, не- уточнені, К — порушення розвитку щелеп, які клі- нічно супроводжуються вродженим або неліквідованим 133 Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях зменшенням щелеп трансверсально (упоперек) та/або са- гітально (уздовж), гіпоплазією (недорозвитком) кісткової тканини, формуванням патологічного прикусу зі стійким порушенням функцій ковтання, жування, мовлення, ди- хання; в) строком до 16 років: Q.37 — фіссура піднебіння і губи, Q.37.1 — однобічна фіс- сура твердого піднебіння і губи, Q.37.2 — фіссура м’якого піднебіння і губи, Q.37.3 — однобічна фіссура м’якого під- небіння і губи, Q.37.5 — однобічна фіссура твердого там якого піднебіння і губи, Q.37.9 — однобічна неуточнена фіссура піднебіння і губи, Q.37.0 — двобічна фіссура твердого піднебіння і губи, Q.37.4 — двобічна фіссура твердого там якого піднебіння і губи, Q.37.8 –двобічна фіссура піднебіння і губи, неуточнена, що клінічно супроводжу- ються наявністю дефекту верхньої губи та піднебіння зі стійкими повними або частковими порушеннями функцій ссання, ковтання, харчування, дихання, мовлення. Загалом МКХ-10 можна визначити як систему рубрик, до яких включені певні патологічні стани відповідно до встанов- лених критеріїв. У результаті десятого, останнього на сьогодні, перегляду було введено абетково-цифрову систему кодування, що замінила цифрову й відтепер дозволяє розширити рамки класифікації та проводити її подальший перегляд без руйну- вання цілісності цифрової системи. Шифри щодо мовленнєвих порушень можна побачити в кіль- кох класах МКХ-10. Зокрема, у пятому класі під назвою Пси- хічні розлади та розлади поведінки» (Mental and behavioural disorders ) (шифри F80–F89) великою підрубрикою виокремле- но кілька блоків, у яких згадуються мовленнєві порушення. Це блок «Розлади психологічного розвитку» (шифри F80–F89) (Disorders of psychological development), а також «Емоційні роз- лади та розлади поведінки, що починаються зазвичай у дитячо- му та підлітковому віці» (шифри F90 — F98) (Behavioural and emotional disorders with onset usually occurring in childhood and У XVII класі «Вроджені аномалії (вади розвитку), деформа- ції та хромосомні порушення» (шифри Q00 — Q99) та XVIII кла- сі «Симптоми, ознаки та відхилення від норми, що виявлені клінічними і лабораторними дослідженнями, не класифіковані 134 Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу в інших рубриках (шифри R00 — R99) також згадуються ті чи інші відхилення в мовленнєвому розвитку. У блоці «Розлади психологічного розвитку» (F80–F89) виді- ляють два підрозділи: «Специфічні розлади розвитку мовлення та мови» (F80) (Specific developmental disorders of speech and language ) та «Специфічні розлади розвитку здібностей до навчан- ня» (F81) (Specific developmental disorders of scholastic skills). До- відник розрахований на дошкільних учителів-логопедів, атому розкриємо зміст лише першого підрозділу. РОЗЛАДИ ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ (F80 — F89) Характерні особливості: обов’язково розпочинаються в ранньому чи дошкільному ди- тинстві; супроводжуються ушкодженням або затримкою розвит- ку функцій, тісно пов’язаних із біологічним дозріванням ЦНС; протікають постійно, без ремісій чи рецидивів, з роками ма- ють тенденцію до значного зменшення; включають переважно мовлення, зорово-просторові навички та/чи рухову координацію; відмічаються у хлопчиків у кілька разів частіше, ніж у ді- вчаток. F80 — СПЕЦИФІЧНІ РОЗЛАДИ РОЗВИТКУ МОВИ ТА МОВЛЕННЯ Основні характеристики: ранні етапи порушення мовлення; відсутні сенсорні ушкодження (втрата слуху (H90 — H91) та/чи розумова відсталість (F70 — F79) (специфічна затрим- ка знаходиться у значній невідповідності із загальним рів- нем когнітивного функціонування); мовленнєві порушення є стійкими, незалежно від змін умов середовища. Загальні діагностичні критерії: тяжкість (важкий/легкий ступінь порушення); протікання (особливо показовий для дітей старшого віку); тип (аномальний/варіант ранньої фази розвитку); супутні проблеми (порушення емоційно-вольової сфери тощо). 135 Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях F80.0. СПЕЦИФІЧНІ РОЗЛАДИ МОВЛЕННЄВОЇ АРТИКУЛЯЦІЇ (Specifi c speech articulation disorder) Основні характеристики: вади звуковимови, не обумовлені субкультуральними умо- вами; відсутні невротичні, розумові та/чи сенсорні порушення; повністю збережені інші складові мовленнєвої діяльності. Діагностичні критерії: пропуски, спотворення, заміни звуків; непостійність звуковимовних порушень (залежно від звуко- та складонаповнюваності слів). невербальний інтелект у межах норми. F80.1. РОЗЛАДИ ЕКСПРЕСИВНОГО МОВЛЕННЯ (Expressive language disorder) Основні характеристики: порушена здатність використання активного мовлення; розуміння мовлення відповідає віку; активне використання міміки та жестів; подальший розвиток залежить від адекватного мовленнєво- го середовища. Діагностичні критерії: відсутність простих фраз (2–3 слова) до трирічного віку; порушення звуковимови, складової структури, звуконапов- нюваності слів; обмежений словниковий запас, труднощі в доборі потрібних слів у реченні; аграматизми (пропуски прийменників, неправильне узго- дження слів, труднощі в побудові послідовних зв’язних ви- словлювань); наявні навички невербального спілкування. F80.2. РОЗЛАДИ РЕЦЕПТИВНОГО МОВЛЕННЯ (Receptive language disorder) Основні характеристики: порушене розуміння мовлення; недостатньо сформоване експресивне мовлення; відсутні психічні розлади (зокрема, аутизм (х, х, розумові та/чи сенсорні порушення. 136 Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу Діагностичні критерії: відсутність реагування на слова, що позначають назви зна- йомих предметів (ранній вік); нерозуміння простих інструкцій (від 2 років); нерозуміння складних лексико-граматичних структур (до- шкільний вік); соціо-емоційно-поведінкові нашарування (часті гіперак- тивність, соціальна ізоляція, тривога, надмірні чутливість і сором’язливість). F80.3. НАБУТА АФАЗІЯ З ЕПІЛЕПСІЄЮ синдром Ландау-Клефнера) (Acquired aphasia with epilepsy [Landau-Kleff ner]) Основні характеристики: розпад уже наявного мовлення у віці 3–7 років унаслідок запального енцефалітичного процесу; початок порушення супроводжується пароксизмальною па- тологією на ЕЕГ (майже завжди в ділянці скроневих доль, зазвичай білатерально) і в більшості випадків епілептични- ми нападами; збережений інтелект. Діагностичні критерії: грубі порушення розуміння мовлення; оніміння (тяжкий ступінь) або порушення плавності арти- куляції (легкий ступінь); втрата модуляцій голосу; поведінкові й емоційні порушення. Наступним блоком V класу є «Емоційні розлади та розлади поведінки, що починаються зазвичай у дитячому та підлітковому віці» (шифри F90 — F98) (Behavioural and emotional disorders with onset usually occurring in childhood and adolescence ), у яко- му є два підрозділи, що стосуються мовленнєвих порушень, а саме: «Розлади соціального функціонування, початок яких притаманний дитячому та підлітковому віку» (F94) та «Інші емоційні розлади та розлади поведінки, що починаються зазви- чай у дитячому та підлітковому віці» (F98) (Other behavioural and emotional disorders with onset usually occurring in childhood and adolescence ). 137 Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях ЕМОЦІЙНІ РОЗЛАДИ ТА РОЗЛАДИ ПОВЕДІНКИ, ЩО ПОЧИНАЮТЬСЯ ЗАЗВИЧАЙ У ДИТЯЧОМУ ТА ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ (F90 — F98) Основні характеристики: початок — від дошкілля до підліткового віку; відсутність психічних порушень; стійкість проявів. F94. РОЗЛАДИ СОЦІАЛЬНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ, ПОЧАТОК ЯКИХ ПРИТАМАННИЙ ДИТЯЧОМУ ТА ПІДЛІТКОВОМУ ВІКУ Основні характеристики: порушене соціальне функціонування, що стосується лише взаємостосунків дитини з батьками чи дорослими з її без- посереднього сімейного оточення; несприятливе соціальне середовище. F94.0. ЕЛЕКТИВНИЙ МУТИЗМ Основні характеристики: емоційно обумовлена вибірковість у розмові; найчастіше виникає у ранньому дитинстві; відсутні психічні порушення (зокрема, шизофренія (F20.-), а також транзиторний мутизм як складова хворобливої роз- луки в дітей раннього віку (F93.0); довготривалість і постійність у часі. Діагностичні критерії: вибірковість спілкування (переважають контакти лише з рідними та/чи добре знайомими людьми); достатній рівень розуміння мовлення; свідчення осіб, із якими можливе встановлення та підтри- мання контакту, про наявність мовлення в дитини; специфічні особистісні особливості (соціальна тривожність, некомунікабельність, замкненість, надмірна чутливість, не- гативізм). F98. ІНШІ ЕМОЦІЙНІ РОЗЛАДИ ТА РОЗЛАДИ ПОВЕДІНКИ, ЩО ПОЧИНАЮТЬСЯ ЗАЗВИЧАЙ У ДИТЯЧОМУ ТА ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ Основні характеристики: виникнення в дитячому віці; відсутність нападів затримки дихання та розладів сну; поєднання з психосоціальними проблемами 138 Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу До цієї групи розладів відносять і такі, які не мають без- посереднього відношення до патології мовлення, проте досить часто зустрічаються в дітей, про що свідчать записи у медич- ній документації. Це, зокрема, випадки неорганічного енурезу (мимовільне випускання сечі) — F98.5 та енкопрезу (мимовіль- не відходження калу) — F98.1, а також порушення активності та уваги — F90.0 і гіперкінетичні розлади поведінки — F90.1. F98.5. ЗАЇКАННЯ (Stuttering [stammering]) Основні характеристики: часте або пролонговане повторення звуків чи складів, що порушує плавність і ритмічність мовлення; відсутність тиків (F95.х); стійке і тривале порушення. Діагностичні критерії: запинання в мовленні; наявність супутніх рухів обличчя та/чи інших частин тіла. F98.6 ТАХІЛАЛІЯ (Сluttering) Основні характеристики: розлади плавності мовлення без повторів; швидкі, різкі сплески порушення фразування. Діагностичні критерії: швидкий темп мовлення; дизритмія. Загалом ця класифікація є не зовсім повною і точною. На- приклад, показник артикулювання звуків (F80.0) є необхідним, але не найважливішим у формуванні мовлення, ау класифіка- ції він винесений окремим рівноправним, а не підпорядкова- ним (як має бути), пунктом. Крім того, на думку авторів документу МКХ-10, мова і мовлення (speech and language, F80) не є навчальними навичками (scholastic skills, F81), адже стоять окремим пунктом, і читання та письмо за цими причиново- наслідковими зв’язками до мови не належать. Крім того, згадки про відкриту ринолалію знаходимо під шифрами R49.2 і Q35– Q37, проте клінічні описи та діагностичні критерії їх розме- жування відсутні. До 2015 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) (World Health Organization) планує видати нову, одинадцяту 139 Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях редакцію МКХ, у якій науковці мають на меті ретельно висвіт- лити будь-які зміни впродовж строку дії перегляду, прийняти до уваги наукові світові тенденції. Сподіваємося, що автори МКХ-11 урахують дані й сучасної логопедичної науки. Такий медичний аспект дозволить урахувати міжсистемні взаємодії мовленнєвих порушень, проаналізувати кожне з них із метою з’ясування, яку саме допомогу слід надати дитині з вада- ми мовлення — лише логопедичну, психологічну чи комплексну медико-психолого-педагогічну. 3. Розмежування алалій та інших мовленнєвих і немовленнєвих порушень Одним із найскладніших мовленнєвих порушень, через яке дитина практично позбавлена мовних засобів спілкування, є алалія (від грецьк. а — немає, lalio — говорити) — відсутність або грубий недорозвиток мовлення, що виникає в результаті органічного ураження мовленнєвих зон кори головного мозку та супроводжується труднощами у використанні (моторна форма) чи розумінні (сенсорна форма) мовленнєвих висловлювань. Подолання алалії без тривалої цілеспрямованої логопедичної допомоги неможливе. Дослідники по-різному класифікують ала- лії, але переважно спираються на специфічні механізми та патогенез мовленнєвих порушень. На думку Р. А. Бєлової-Давід, Г. Гуцмана, Р. Коена, В. К. Орфінської, НМ. Трауготт та ін., механізмом порушення мовлення в разі аферентної моторної алалії є кінестетична апраксія (недостатня точність окремих до- вільних рухів), у разі еферентної — кінетична (недостатня плав- ність автоматизованих рухових навичок). Є. Ф. Соботович [8] розглядала алалію з урахуванням психолінгвістичної структури та механізмів мовленнєвої діяльності, атому розмежувала мото- рну алалію на дві форми: з переважанням порушення парадиг- матичної (цілісність) чи синтагматичної (послідовність мовних одиниць) систем мови. Категорія дітей-алаліків є різнорідною як за ступенем ви- раженості дефекту, так і за рівнем продуктивності проведення корекційно-розвивальної роботи. Крім того, у таких дітей яскра- во простежується схожість симптомів із іншими мовленнєвими та немовленнєвими порушеннями, що підтверджує актуальність потреби у визначенні чітких діагностичних критеріїв. Саме тому 140 Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу нами складені порівняльні таблиці з розмежування моторної алалії та афонії, дислалії, дизартрії, дитячої афазії, сенсорної алалії, затримки мовленнєвого розвитку, розумової відсталості, синдрому Каннера. Відсутність звучності голосу за збереження шепітного мов- лення в разі афонії робить її дещо схожою на моторну алалію див. табл. 7). Таблиця 7 ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА МОТОРНОЇ АЛАЛІЇ ТА АФОНІЇ Діагностичний критерій Логопедичний висновок МОТОРНА АЛАЛІЯ 1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 19 |