1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   19
Ім'я файлу: Довідник_Рібцун.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1779кб.
Дата: 23.11.2022
скачати
Інші емоційні
розлади та роз-
лади поведінки
F98.5
заїкання, запинання, обумовлене пси- хогенними чи органічними факторами заїкання
F98.6
мовлення захлинаючись, тахілалія, полтерн тахілалія
ВРОДЖЕНІ АНОМАЛІЇ ВАДИ РОЗВИТКУ, ДЕФОРМАЦІЇ ТА ХРОМОСОМНІ ПОРУШЕННЯ
Ро
зщеплення піднебіння та інші ана
то
мічні анома-
лії ро
тових структур, що
бер
ут
ь участь у мовленнє-
вом
у ф
ункціон
уванні
Q35
фіссура (тріщина) піднебіння, розще- плення піднебіння, «вовча паща»
вроджена органічна відкрита ринолалія
Q36
розщеплення губи, «заяча губа
(labium leporinum)
Q37
розщеплення піднебіння і губи, поєд- нання «вовчої пащі» та «заячої губи»
СИМПТОМИ, ОЗНАКИ ТА ВІДХИЛЕННЯ ВІД НОРМИ, ЩО ВИЯВЛЕНІ ПІД ЧАС КЛІНІЧНИХ І ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, НЕ КЛАСИФІКОВАНІ В ІНШИХ РУБРИКАХ
Симпт
оми та ознаки, що належ
ат
ь до мовлення та г
олос
у
R47.0
дисфагія та афазія БДУ (без додатко- вих уточнень)
афазія
R47.1
дизартрія, анартрія, пароксизмальна дизартрія, нападоподібні порушення мовлення дизартрія
R49.0
хрипкий голос, дисфонія дисфонія
R49.1
втрата голосу, афонія афонія
R49.2
відкрита та закрита гугнявість відкрита і закрита ринолалія
R49.8
інші та неуточнені порушення голосу

132
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Відповідно до спільного наказу Міністерства охорони здоров’я, Міністерства праці та соціальної політики, Міні- стерства фінансів України Про затвердження Переліку ме- дичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років»
(№ 454/471/516 від 8.11.2001 р, захворюваннями і патоло- гічними станами, які дають право на одержання державної со- ціальної допомоги, є:
а) строком на два роки:
F.07 — розлади особистості та поведінки внаслідок хво-

роби, ушкодження та дисфункції головного мозку, що клінічно супроводжуються стійкими мовленнєвими пору- шеннями (алалією, афазією, дизартрією тяжкого ступеня);
Q.36 — незрощення губи, Q.36.0 — двобічна фіссура (трі-

щина) губи, Q.36.1 — серединна фіссура губи, Q.36.9 — однобічна фіссура губи, що клінічно супроводжуються наявністю дефекту верхньої губи зі стійким порушенням ссання, харчування, носового дихання, кісткових тка- нин;
б) строком на пять років:
Q.38.5 — вроджені вади розвитку піднебіння, не класи-

фіковані в інших рубриках, Q.35.0 — двобічна фіссура твердого піднебіння, Q.35.1 — однобічна фіссура твердого піднебіння, Q.35.2 — двобічна фіссура м’якого підне- біння, Q.35.3 — однобічна фіссура м’якого піднебіння,
Q.35.4 — двобічна фіссура твердого піднебіння з розще- пленням м’якого піднебіння, Q.35.5 — однобічна фіссура твердого піднебіння з розщепленням м’якого піднебіння,
Q.35.6 — серединна фіссура піднебіння, Q.35.7 — фіссу- ра піднебінного язичка, Q.35.8 — двобічна фіссура під- небіння, неуточнена, Q.35.9 — однобічна фіссура підне- біння, неуточнена, що клінічно супроводжуються явним чи прихованим дефектом тканин піднебіння зі стійкими повними або частковими порушеннями функцій ковтання, дихання, мовлення;
К.07.1 — аномалії щелепно-черепних співвідношень, К — аномалія прикусу, неуточнена, К — інші уточнені хвороби щелеп, К — хвороби щелеп, не- уточнені, К — порушення розвитку щелеп, які клі- нічно супроводжуються вродженим або неліквідованим

133
Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях зменшенням щелеп трансверсально (упоперек) та/або са- гітально (уздовж), гіпоплазією (недорозвитком) кісткової тканини, формуванням патологічного прикусу зі стійким порушенням функцій ковтання, жування, мовлення, ди- хання;
в) строком до 16 років:
Q.37 — фіссура піднебіння і губи, Q.37.1 — однобічна фіс-

сура твердого піднебіння і губи, Q.37.2 — фіссура м’якого піднебіння і губи, Q.37.3 — однобічна фіссура м’якого під- небіння і губи, Q.37.5 — однобічна фіссура твердого там якого піднебіння і губи, Q.37.9 — однобічна неуточнена фіссура піднебіння і губи, Q.37.0 — двобічна фіссура твердого піднебіння і губи, Q.37.4 — двобічна фіссура твердого там якого піднебіння і губи, Q.37.8 –двобічна фіссура піднебіння і губи, неуточнена, що клінічно супроводжу- ються наявністю дефекту верхньої губи та піднебіння зі стійкими повними або частковими порушеннями функцій ссання, ковтання, харчування, дихання, мовлення.
Загалом МКХ-10 можна визначити як систему рубрик, до яких включені певні патологічні стани відповідно до встанов- лених критеріїв. У результаті десятого, останнього на сьогодні, перегляду було введено абетково-цифрову систему кодування, що замінила цифрову й відтепер дозволяє розширити рамки класифікації та проводити її подальший перегляд без руйну- вання цілісності цифрової системи.
Шифри щодо мовленнєвих порушень можна побачити в кіль- кох класах МКХ-10. Зокрема, у пятому класі під назвою Пси- хічні розлади та розлади поведінки» (Mental and behavioural
disorders
) (шифри F80–F89) великою підрубрикою виокремле- но кілька блоків, у яких згадуються мовленнєві порушення.
Це блок «Розлади психологічного розвитку» (шифри F80–F89)
(Disorders of psychological development), а також «Емоційні роз- лади та розлади поведінки, що починаються зазвичай у дитячо- му та підлітковому віці» (шифри F90 — F98) (Behavioural and
emotional disorders with onset usually occurring in childhood and У XVII класі «Вроджені аномалії (вади розвитку), деформа- ції та хромосомні порушення» (шифри Q00 — Q99) та XVIII кла- сі «Симптоми, ознаки та відхилення від норми, що виявлені клінічними і лабораторними дослідженнями, не класифіковані

134
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу в інших рубриках (шифри R00 — R99) також згадуються ті чи інші відхилення в мовленнєвому розвитку.
У блоці
«Розлади психологічного розвитку» (F80–F89) виді- ляють два підрозділи: «Специфічні розлади розвитку мовлення та мови» (F80) (Specific developmental disorders of speech and
language
) та «Специфічні розлади розвитку здібностей до навчан- ня» (F81) (Specific developmental disorders of scholastic skills). До- відник розрахований на дошкільних учителів-логопедів, атому розкриємо зміст лише першого підрозділу.
РОЗЛАДИ ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ (F80 — F89)
Характерні особливості:
обов’язково розпочинаються в ранньому чи дошкільному ди-

тинстві;
супроводжуються ушкодженням або затримкою розвит-

ку функцій, тісно пов’язаних із біологічним дозріванням
ЦНС;
протікають постійно, без ремісій чи рецидивів, з роками ма-

ють тенденцію до значного зменшення;
включають переважно мовлення, зорово-просторові навички

та/чи рухову координацію;
відмічаються у хлопчиків у кілька разів частіше, ніж у ді-

вчаток.
F80 — СПЕЦИФІЧНІ РОЗЛАДИ РОЗВИТКУ МОВИ ТА МОВЛЕННЯ
Основні характеристики:
ранні етапи порушення мовлення;

відсутні сенсорні ушкодження (втрата слуху (H90 — H91)

та/чи розумова відсталість (F70 — F79) (специфічна затрим- ка знаходиться у значній невідповідності із загальним рів- нем когнітивного функціонування);
мовленнєві порушення є стійкими, незалежно від змін умов

середовища.
Загальні діагностичні критерії:
тяжкість (важкий/легкий ступінь порушення);

протікання (особливо показовий для дітей старшого віку);

тип (аномальний/варіант ранньої фази розвитку);

супутні проблеми (порушення емоційно-вольової сфери

тощо).

135
Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях
F80.0. СПЕЦИФІЧНІ РОЗЛАДИ МОВЛЕННЄВОЇ АРТИКУЛЯЦІЇ
(Specifi c speech articulation disorder)
Основні характеристики:
вади звуковимови, не обумовлені субкультуральними умо-

вами;
відсутні невротичні, розумові та/чи сенсорні порушення;

повністю збережені інші складові мовленнєвої діяльності.

Діагностичні критерії:
пропуски, спотворення, заміни звуків;

непостійність звуковимовних порушень (залежно від звуко- та складонаповнюваності слів).
невербальний інтелект у межах норми.

F80.1. РОЗЛАДИ ЕКСПРЕСИВНОГО МОВЛЕННЯ
(Expressive language disorder)
Основні характеристики:
порушена здатність використання активного мовлення;

розуміння мовлення відповідає віку;

активне використання міміки та жестів;

подальший розвиток залежить від адекватного мовленнєво-

го середовища.
Діагностичні критерії:
відсутність простих фраз (2–3 слова) до трирічного віку;

порушення звуковимови, складової структури, звуконапов-

нюваності слів;
обмежений словниковий запас, труднощі в доборі потрібних

слів у реченні;
аграматизми (пропуски прийменників, неправильне узго-

дження слів, труднощі в побудові послідовних зв’язних ви- словлювань);
наявні навички невербального спілкування.

F80.2. РОЗЛАДИ РЕЦЕПТИВНОГО МОВЛЕННЯ
(Receptive language disorder)
Основні характеристики:
порушене розуміння мовлення;

недостатньо сформоване експресивне мовлення;

відсутні психічні розлади (зокрема, аутизм (х, х,

розумові та/чи сенсорні порушення.

136
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Діагностичні критерії:
відсутність реагування на слова, що позначають назви зна-

йомих предметів (ранній вік);
нерозуміння простих інструкцій (від 2 років);

нерозуміння складних лексико-граматичних структур (до-

шкільний вік);
соціо-емоційно-поведінкові нашарування (часті гіперак-

тивність, соціальна ізоляція, тривога, надмірні чутливість і сором’язливість).
F80.3. НАБУТА АФАЗІЯ З ЕПІЛЕПСІЄЮ синдром Ландау-Клефнера) (Acquired aphasia with epilepsy
[Landau-Kleff ner])
Основні характеристики:
розпад уже наявного мовлення у віці 3–7 років унаслідок запального енцефалітичного процесу;
початок порушення супроводжується пароксизмальною па-

тологією на ЕЕГ (майже завжди в ділянці скроневих доль, зазвичай білатерально) і в більшості випадків епілептични- ми нападами;
збережений інтелект.

Діагностичні критерії:
грубі порушення розуміння мовлення;

оніміння (тяжкий ступінь) або порушення плавності арти-

куляції (легкий ступінь);
втрата модуляцій голосу;

поведінкові й емоційні порушення.

Наступним блоком V класу є
«Емоційні розлади та розлади
поведінки, що починаються зазвичай у дитячому та підлітковому
віці» (шифри F90 — F98) (Behavioural and emotional disorders
with onset usually occurring in childhood and adolescence
), у яко- му є два підрозділи, що стосуються мовленнєвих порушень, а саме: «Розлади соціального функціонування, початок яких притаманний дитячому та підлітковому віку» (F94) та «Інші емоційні розлади та розлади поведінки, що починаються зазви- чай у дитячому та підлітковому віці» (F98) (Other behavioural
and emotional disorders with onset usually occurring in childhood
and adolescence
).

137
Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях
ЕМОЦІЙНІ РОЗЛАДИ ТА РОЗЛАДИ ПОВЕДІНКИ, ЩО ПОЧИНАЮТЬСЯ
ЗАЗВИЧАЙ У ДИТЯЧОМУ ТА ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ (F90 — F98)
Основні характеристики:
початок — від дошкілля до підліткового віку;

відсутність психічних порушень;

стійкість проявів.

F94. РОЗЛАДИ СОЦІАЛЬНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ, ПОЧАТОК ЯКИХ
ПРИТАМАННИЙ ДИТЯЧОМУ ТА ПІДЛІТКОВОМУ ВІКУ
Основні характеристики:
порушене соціальне функціонування, що стосується лише

взаємостосунків дитини з батьками чи дорослими з її без- посереднього сімейного оточення;
несприятливе соціальне середовище.

F94.0. ЕЛЕКТИВНИЙ МУТИЗМ
Основні характеристики:
емоційно обумовлена вибірковість у розмові;

найчастіше виникає у ранньому дитинстві;

відсутні психічні порушення (зокрема, шизофренія (F20.-), а також транзиторний мутизм як складова хворобливої роз- луки в дітей раннього віку (F93.0);
довготривалість і постійність у часі.

Діагностичні критерії:
вибірковість спілкування (переважають контакти лише з рідними та/чи добре знайомими людьми);
достатній рівень розуміння мовлення;

свідчення осіб, із якими можливе встановлення та підтри-

мання контакту, про наявність мовлення в дитини;
специфічні особистісні особливості (соціальна тривожність,

некомунікабельність, замкненість, надмірна чутливість, не- гативізм).
F98. ІНШІ ЕМОЦІЙНІ РОЗЛАДИ ТА РОЗЛАДИ ПОВЕДІНКИ,
ЩО ПОЧИНАЮТЬСЯ ЗАЗВИЧАЙ У ДИТЯЧОМУ ТА ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
Основні характеристики:
виникнення в дитячому віці;

відсутність нападів затримки дихання та розладів сну;

поєднання з психосоціальними проблемами

138
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
До цієї групи розладів відносять і такі, які не мають без- посереднього відношення до патології мовлення, проте досить часто зустрічаються в дітей, про що свідчать записи у медич- ній документації. Це, зокрема, випадки неорганічного енурезу
(мимовільне випускання сечі) — F98.5 та енкопрезу (мимовіль- не відходження калу) — F98.1, а також порушення активності та уваги — F90.0 і гіперкінетичні розлади поведінки — F90.1.
F98.5. ЗАЇКАННЯ (Stuttering [stammering])
Основні характеристики:
часте або пролонговане повторення звуків чи складів, що

порушує плавність і ритмічність мовлення;
відсутність тиків (F95.х);

стійке і тривале порушення.

Діагностичні критерії:
запинання в мовленні;

наявність супутніх рухів обличчя та/чи інших частин тіла.

F98.6 ТАХІЛАЛІЯ (Сluttering)
Основні характеристики:
розлади плавності мовлення без повторів;

швидкі, різкі сплески порушення фразування.

Діагностичні критерії:
швидкий темп мовлення;

дизритмія.

Загалом ця класифікація є не зовсім повною і точною. На- приклад, показник артикулювання звуків (F80.0) є необхідним, але не найважливішим у формуванні мовлення, ау класифіка- ції він винесений окремим рівноправним, а не підпорядкова- ним (як має бути), пунктом. Крім того, на думку авторів документу МКХ-10, мова і мовлення (speech and language, F80) не є навчальними навичками (scholastic skills, F81), адже стоять окремим пунктом, і читання та письмо за цими причиново- наслідковими зв’язками до мови не належать. Крім того, згадки про відкриту ринолалію знаходимо під шифрами R49.2 і Q35–
Q37, проте клінічні описи та діагностичні критерії їх розме- жування відсутні.
До 2015 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ)
(World Health Organization) планує видати нову, одинадцяту

139
Диференційна діагностика мовленнєвих порушень у дітей. Відповіді в таблицях редакцію МКХ, у якій науковці мають на меті ретельно висвіт- лити будь-які зміни впродовж строку дії перегляду, прийняти до уваги наукові світові тенденції. Сподіваємося, що автори
МКХ-11 урахують дані й сучасної логопедичної науки.
Такий медичний аспект дозволить урахувати міжсистемні взаємодії мовленнєвих порушень, проаналізувати кожне з них із метою з’ясування, яку саме допомогу слід надати дитині з вада- ми мовлення — лише логопедичну, психологічну чи комплексну медико-психолого-педагогічну.
3. Розмежування алалій та інших мовленнєвих і немовленнєвих

порушень
Одним із найскладніших мовленнєвих порушень, через яке дитина практично позбавлена мовних засобів спілкування, є алалія (від грецьк. а — немає, lalio — говорити) — відсутність або грубий недорозвиток мовлення, що виникає в результаті органічного ураження мовленнєвих зон кори головного мозку та супроводжується труднощами у використанні (моторна форма) чи розумінні (сенсорна форма) мовленнєвих висловлювань.
Подолання алалії без тривалої цілеспрямованої логопедичної допомоги неможливе. Дослідники по-різному класифікують ала- лії, але переважно спираються на специфічні механізми та патогенез мовленнєвих порушень. На думку Р. А. Бєлової-Давід, Г. Гуцмана, Р. Коена, В. К. Орфінської, НМ. Трауготт та ін., механізмом порушення мовлення в разі аферентної
моторної
алалії є кінестетична апраксія (недостатня точність окремих до- вільних рухів), у разі еферентної — кінетична (недостатня плав- ність автоматизованих рухових навичок). Є. Ф. Соботович [8] розглядала алалію з урахуванням психолінгвістичної структури та механізмів мовленнєвої діяльності, атому розмежувала мото- рну алалію на дві форми: з переважанням порушення парадиг- матичної (цілісність) чи синтагматичної (послідовність мовних одиниць) систем мови.
Категорія дітей-алаліків є різнорідною як за ступенем ви- раженості дефекту, так і за рівнем продуктивності проведення корекційно-розвивальної роботи. Крім того, у таких дітей яскра- во простежується схожість симптомів із іншими мовленнєвими та немовленнєвими порушеннями, що підтверджує актуальність потреби у визначенні чітких діагностичних критеріїв. Саме тому

140
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу нами складені порівняльні таблиці з розмежування моторної алалії та афонії, дислалії, дизартрії, дитячої афазії, сенсорної алалії, затримки мовленнєвого розвитку, розумової відсталості, синдрому Каннера.
Відсутність звучності голосу за збереження шепітного мов- лення в разі
афонії робить її дещо схожою на моторну алалію див. табл. 7
).
Таблиця 7
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА МОТОРНОЇ АЛАЛІЇ ТА АФОНІЇ
Діагностичний критерій
Логопедичний висновок
МОТОРНА АЛАЛІЯ

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   19

скачати

© Усі права захищені
написати до нас