1. Мета всього освітнього процесу в ДНЗ — психомовленнєвий і загальний усебічний розвиток дошкільників, що реалізуєть- ся на окремих іграх-заняттях у логопедичній групі такими цілями: «корекція — розвиток — навчання — виховання».
2. Завданнями кожної гри-заняття є стимулювання пізнавальної та мовленнєвої активності, створення мотиваційної основи для засвоєння знань, а також доступний виклад змісту ма- теріалу програми.
3. Вихідним матеріалом виступає наявний у кожної дитини об- сяг знань, умінь, навичок, від якого слід відштовхуватися з метою досягнення подальшого психофізичного розвитку та особистісного зростання дошкільника.
161
Корекційно-розвивальна робота в логопедичній групі дошкільного навчального закладу.
4. Засоби, що їх використовують під час проведення ігор-занять у спеціальному ДНЗ компенсуючого типу, є найрізноманіт- нішими і охоплюють як окремі предмети (іграшки, спеці- альні логопедичні іграшки [6], реальні об’єкти, муляжі, площинно-демонстраційна наочність, технічні засоби на- вчання тощо), так і комунікативну діяльність (вплив словом, художня література, організація спілкування дітей у різних видах діяльності тощо).
5. Методи, які застосовують під час ігор-занять у логопе- дичній групі, аналогічні тим, які використовують у ДНЗ, і є переважно методами організації і здійснення навчально- пізнавальної діяльності (за Ю. К. Бабанським [1]) та вклю- чають: наочні (спостереження, екскурсії, розгляд, перегляд тощо), словесні (читання, розповідання, заучування, пере- каз, бесіда, пояснення тощо) і практичні (ігри, вправи, мо- делювання тощо) методи.
6. Процедура — це власне сам процес здійснення навчально- пізнавальної діяльності, продуманий, структурований і по- будований в ігровій формі (мотиваційний компонент, що може включати пригадування знайомого матеріалу (мнес- тичні процеси й операції, пізнавальний і мовленнєвий ком- поненти), вивчення нового (пізнавальний, мовленнєвий, операційно-дійовий компоненти), розв’язання проблемно- пошукових ситуацій (пошукова домінанта, процесуальний компонент, контроль за своїм мовленням і мовленням то- варишів (емоційно-оцінний компонент Продукт діяльності може бути прямим і опосередкованим.
Зокрема, прямим продуктом діяльності можуть виступати як матеріальні об’єкти — рукотворні вироби внаслідок ви- конання роботи (малюнки, ліпні вироби, роботи з аплікації, будівлі тощо), так і нематеріальні — емоційні стани, вра- ження чи почуття (отримане задоволення від почутої му- зики, розглянутих картин, виконаної роботи тощо), а опо- середкованим продуктом при цьому є досягнення загальної мети освітнього процесу.
Психомовленнєвий розвиток дошкільників поєднує всі ігри- заняття, кожна з яких вирішує свої специфічні корекційно- розвивальні та навчально-виховні завдання (див. рис. І вчитель-логопед, і вихователі проводять ігри-заняття з фор- мування мовленнєвої діяльності, які мають єдину корекційно-
162
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу розвивальну спрямованість, проте вирішують різні навчально- виховні завдання. На схемі не зазначено корекційно-розвивальних
ігор-занять практичного психолога, бо їх проводять із дітьми переважно індивідуально, насамперед на прохання батьків чи запити вихователів (за згодою сім’ї або осіб, які її замінюють).
Плануючи розклад ігор-занять, педагогу логопедичної групи до-
цільно:
об’єднувати їх таким чином, щоб за своїм характером вони не були одноманітними;
здійснювати рівномірний розподіл корекційно-розвивального
навантаження впродовж дня, тижня, року;
на початку та наприкінці тижня віддавати перевагу іграм-
заняттям, легшим за своїм змістовим наповненням і склад- ністю програмового матеріалу;
ураховувати час канікул, коли діти можуть відвідувати ДНЗ,
проте замість ігор-занять проводяться різні види свят, ігор, збільшується тривалість прогулянок.
Трудова діяльність
Музичне виховання
Фізичне виховання
Ознайомлення з природою та світом речей
Мовленнєва діяльність
Зображувальна діяльність
Елементарні математичні уявлення
ПСИХОМОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК
Рис. 5.
Взаємозв’язок усіх видів ігор-занять у спеціальному
ДНЗ компенсуючого типу
Розглянемо, які саме ігри-заняття проводять педагоги
(учитель-логопед, вихователі, інструктор із фізичного вихован- ня, музичний керівник, практичний психолог) спеціального
ДНЗ компенсуючого типу для дітей із ПМ.
Учитель-логопедпроводить:
фронтальні ігри-заняття
— з усіма дошкільниками групи;
підгрупові ігри-заняття
— з 4–6 особами (залежно від логопе- дичного висновку та наповнюваності групи);
індивідуальні ігри-заняття
— з однією дитиною.
163
Корекційно-розвивальна робота в логопедичній групі дошкільного навчального закладу.
Вихователь логопедичної групи проводить:
фронтальні ігри-заняття
— підсумкові, узагальнювальні, на закріплення сформованих знань, набутих умінь і навичок;
підгрупові ігри-заняття
, які узгоджуються з розкладом учителя-логопеда;
індивідуальні ігри-заняття
, що здійснюються за книгою взаємо- зв’язку вчителя-логопеда з вихователями групи у другій по- ловині дня.
Вихователь організує та проводить наступні види ігор-занять:
з розвитку мовленнєвої діяльності (
«Логопедична мозаїка»
);
з удосконалення навичок зображувальної діяльності У мене ножиці слухняні» — аплікація, «Люблять пальчики ліпити»
— ліплення, «Світ барвистої веселки» — малю вання
29
);
з удосконалення навичок трудової діяльності (У мене руки
працьовиті»
);
з формування елементарних математичних уявлень (Число, форма, простір, час»
);
з ознайомлення з природою та світом речей (Люби і знай
свій рідний край»
).
Інструктор із фізичного виховання у спеціально обладнаному приміщенні (спортивній залі) фронтально проводить відповідні
ігри-заняття («Спритні, дужі та сміливі»), що мають на меті:
удосконалення моторики;
формування різноманітних рухових навичок;
розвиток зорово-рухової та слухо-рухової координації;
формування вміння узгоджувати рухи зі словом.
Залежно від стану здоров’я, психофізичних особливостей ви- хованців планують також індивідуальну роботу за складеним розкладом.
Музичний керівник у спеціально обладнаному приміщенні
(музичній залі) проводить індивідуальні, вокальні та хорові
ігри-заняття з музичного виховання («Веселі дзвіночки»), кож- не з яких вирішує свої специфічні завдання:
слухання музики
сприяє розвитку музично-ритмічної діяльно- сті, слухового сприймання, уваги, пам’яті;
29
Варто відмітити, що в деяких ДНЗ виділено окрему ставку для педагога з викладання зображувальної діяльності.
164
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
спів
спонукає до оволодіння правильною звуковимовою, роз- виває слухо-мовленнєву увагу;
музично-ритмічні рухи та танці
сприяють виробленню слухо- рухової координації;
гра на музичних інструментах
розвиває тембровий і мелодич- ний слух, почуття музичного ритму.
Практичний психологу спеціально обладнаному кабінеті проводить відповідні ігри-заняття («Перлинки знань, любові і добра, що передбачають:
діагностику
психофізичного розвитку дошкільників;
корекцію
відхилень у психофізичному та індивідуальному розвитку і поведінці дітей;
реабілітаційну роботу з тими дошкільниками, які пережива- ють психотравмувальну ситуацію (перенесли тяжкі хвороби, стреси, розлучення батьків, зміну місця проживання, зазна- ли насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності.
Розрізняють наступні види логопедичних ігор-занять:
фронтальні ігри-заняття
— проводять з усіма дошкільника- ми групи. Такий вид ігор-занять проводять у старшій групі для дітей із ЗНМ 1 раз на тиждень упродовж 30 хв;
підгрупові ігри-заняття
— проводять одночасно з 3–4 (5–6) особами за розкладом, складеним учителем-логопедом з ура- хуванням музичних, фізкультурних та ігор-занять вихова- телів. Учитель-логопед може проводити ігри-заняття, роз- поділяючи дітей на дві-три підгрупи. У цей час з іншими дітьми групи перебуває помічник вихователя (згідно з по- садовими обов’язками).
Тривалість підгрупових ігор-занять складає
30
:
у групах для дітей із ЗНМ:
молодшій
— 10–15 хв 2 рази на тиждень;
середній
— 15–20 хв 2 рази на тиждень;
старшій
— 25–30 хв 3 рази на тиждень;
у групах для дітей із ФФНМ:
середній
— 20–25 хв 2 рази на тиждень;
старшій
— 25–30 хв 3 рази на тиждень;
30
Кількість підгрупових ігор-занять залежить від періоду навчання, віку та рівня мовленнєвого розвитку дітей.
165
Корекційно-розвивальна робота в логопедичній групі дошкільного навчального закладу. у групах для дітей із заїканням:
молодшій
— 10–15 хв 2 рази на тиждень;
середній
— 15–20 хв 3 рази на тиждень;
старшій
— 20–25 хв 3 рази на тиждень.
Підгрупи комплектують як за рівнем мовленнєвого, так і за ступенем розумового розвитку, залежно від завдань різних ета- пів навчання. Склад підгруп протягом року може змінюватися
(перекомплектовуватися) залежно від конкретних завдань, мети того чи іншого періоду навчання та індивідуальної успішності кожної дитини.
У всіх вікових групах під час фронтальних чи підгрупових
ігор-занять доцільно проводити
фізхвилинки тривалістю 1,5–2 хв.
Індивідуальні ігри-заняття проводять індивідуально з кожною дитиною групи 5 разів на тиждень. Їх тривалість неповинна перевищувати 10–15 хв. Особливо на початкових етапах роботи вчителю-логопеду корисно замінювати індивідуальні
ігри-заняття живим спілкуванням з дітьми, брати участь вор- ганізації та проведенні режимних моментів, прогулянок шляхом розучування рухливих ігор з мовленнєвими завданнями, що сприяє швидшому встановленню емоційного контакту з до- шкільниками, налагодженню довірливих стосунків із кожною дитиною зокрема. На подальших етапах навчання індивідуальні
ігри-заняття проводять згідно з метою корекційно-розвивальної роботи відповідно до логопедичного висновку та конкретних ко- рекційних завдань для тієї чи іншої дитини.
Пропонуємо
орієнтовну схему аналізу логопедичної гри-заняття, у якій у вигляді таблиці окремими блоками виділені показники відповідності якості її проведення (див. табл. 19).
Таблиця 19
ОРІЄНТОВНА СХЕМА АНАЛІЗУ ЛОГОПЕДИЧНОЇ ГРИ-ЗАНЯТТЯ
ВІДОМОСТІ ПРО ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА
Анк
етні д
ані
прізвище, ім’я, по батькові вчителя-логопеда місце роботи (ДНЗ, група)
кваліфікаційна категорія педагогічне звання стаж роботи
166
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Продовження табл. 19
АНАЛІЗ ЛОГОПЕДИЧНОЇ ГРИ-ЗАНЯТТЯ
БЛОКИ
ПОКАЗНИКИ ВІДПОВІДНОСТІ
Заг
ально-дид
ак
тичний
вік дітей (рік життя)
вид гри-заняття (фронтальна, підгрупова, індивідуальна)
етап логопедичної роботи тема корекційно-розвивальні та навчально-виховні цілі
місце в системі логокорекційної роботи зв’язок з іншими іграми-заняттями
Ст
ру
кт
урно-орг
анізаційний
логіка побудови гри-заняття, зміна видів діяльності
основні етапи гри-заняття, їх взаємозв’язок тривалість кожного з етапів підготовка до гри-заняття (провітрювання, освітлення; добір наочного та мов- леннєвого матеріалу, ТЗН)
налагодження контакту з дітьми дидактичні вправи, багатоваріативні ігри з мовленнєвими завданнями дотримання зміни рухового режиму, наявність фізхвилинки(-ок)
єдність ігрового сюжету самостійна робота дошкільників реалізація індивідуального підходу до дітей підбиття підсумків кожного з етапів гри-заняття
Зміс
товий
дотримання програмових вимог виклад матеріалу від простого до складного адекватність добору наочного (зовнішнє оформлення, відповідність віку та санітарно-гігієнічним вимогам) і мовленнєвого (якісна оцінка, відповідність віку) матеріалу, ефективність його використання урахування індивідуальних мовленнєвих можливостей і психофізичних особли- востей вихованців
167
Корекційно-розвивальна робота в логопедичній групі дошкільного навчального закладу.
Продовження табл. 19
АНАЛІЗ ЛОГОПЕДИЧНОЇ ГРИ-ЗАНЯТТЯ
БЛОКИ
ПОКАЗНИКИ ВІДПОВІДНОСТІ
вироблення в дітей мовленнєвої активності, виховання пізнавального інтересу зв’язок із життям, практична спрямованість (до нового від раніше вивченого)
формування (уточнення, закріплення, актуалізація) знань, умінь, навичок розвиток мовлення та інших психічних процесів виховна спрямованість
Лог
ок
орекційний
формування фонетико-фонематичної складової мовлення (напрями)
розвиток лексичної складової мовлення (напрями)
удосконалення граматичної будови мовлення (напрями)
формування зв’язного мовлення (напрями)
навчання грамоти (напрями)
розвиток вищих психічних функцій удосконалення моторних функцій контроль учителя-логопеда за власним мовленням і правильним мовленням вихованців
Мет
одичний
методи, прийоми, засоби, їх доцільність і різноманітність характер перевірки знань надання індивідуальної допомоги (вербальна/невербальна, за наслідуванням, з опорою на зразок)
виправлення мовленнєвих помилок вихованців (способи, етика вчителя- логопеда)
способи володіння вчителем-логопедом увагою дошкільників загальна педагогічна майстерність учителя-логопеда (самопрезентація, ставлен- ня до дітей, досконале володіння українською мовою тощо)
творчі здобутки, що заслуговують на увагу та впровадження в роботу інших педагогів
168
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Продовження табл. 19
АНАЛІЗ ЛОГОПЕДИЧНОЇ ГРИ-ЗАНЯТТЯ
БЛОКИ
ПОКАЗНИКИ ВІДПОВІДНОСТІ
Зак
лючний
виконання наміченого плану роботи результативність тенденції в мовленнєвому та загальному психофізичному розвитку дітей загальна якісна оцінка гри-заняття побажання та рекомендації
Отже, абсолютно всі педагоги мають пам’ятати, що будь-яка гра-заняття, запропонована дошкільникам у спеціальному ДНЗ компенсуючого типу для дітей із ПМ, паралельно меті завжди повинна розвивати мовлення:
проводитись на основі вдосконалення окремих ланок мов-
ної системи;
бути тісно взаємопозв’язана з розвитком інших психічних
процесів;
пов’язуватися з основними видами діяльності (ігровою, практичною, фізичною, трудовою, дослідницькою, зобра- жувальною, творчою);
ураховувати зону актуального і найближчого розвитку ди-
тини.
2. Загальні змістові аспекти планування логопедичної
корекційно-розвивальної роботи
Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України № 347/2002 від
17.04.2002 р. [5], модернізація як загальної, так і спеціальної системи освіти спрямована на забезпечення її якості відповід- но до новітніх досягнень науки, культури і соціальної практики. Серед пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти є постійне оновлення її змісту та форм орга- нізації навчально-виховного процесу, створення й упроваджен- ня у практику дошкільних навчальних закладів варіативних та інтегрованих навчальних планів і програм, індивідуалізація навчання та виховання в сучасному освітньому просторі.
Закінчення
169
Корекційно-розвивальна робота в логопедичній групі дошкільного навчального закладу. Одним із шляхів оновлення змісту дошкільної педагогіки є компетентнісний підхід до розвитку особистості, збалансова- ність набутих знань, умінь, навичок, сформованих бажань, ін- тересів, намірів та особистісних якостей і вольової поведінки дитини, про що вказується у Базовому компоненті дошкільної освіти.
Основним завданням спеціального ДНЗ компенсуючого типу для дітей із ПМ є формування вчителем-логопедом, ви- хователями, музичним керівником, інструктором з фізичної культури, практичним психологом у дошкільників саме мов- леннєвої компетентності в усіх видах діяльності та під час
ігор-занять.
Оволодіння мовленням у всіх категорій дітей із особливими можливостями здоров’я відбувається поступально — від про- стих форм до більш складних і з паралельним розвитком усіх його складових: фонетики, фонематики, лексики, граматики.
Завдання педагога — виявити той щабель, на якому знаходить- ся кожна дитина зокрема, і, знаючи й ураховуючи особливості
її розвитку та можливостей, допомогти їй підніматися з однієї сходинки на іншу.
Спираючись на вимоги чинних програм розвитку, виховання і навчання дітей,
вчитель-логопед, складаючи індивідуальну про-
граму корекційної роботи, повинен:
ураховувати
освітні напрями, що конкретизують зміст спе- ціальної освіти;
знати ті
показники розвитку, які можуть бути сформовані в дошкільника впродовж навчального року;
реалізовувати
спрямованість корекційно-розвивального навчан-
ня із зазначенням як загальноосвітніх, так і корекційно- розвивальних завдань;
використовувати
засоби забезпечення, за допомогою яких реалі зується спеціальна програма.
Спеціальна корекційно-розвивальна програма:
розрахована на творчу роботу вчителя-логопеда з урахуван-
ням індивідуальних психофізичних можливостей кожного до- шкільника зокрема;
передбачає індивідуальний добір педагогом мовленнєвого
матеріалу відповідно до логопедичного висновку та психо- фізичних можливостей кожної дитини;